Економіка Закарпатської області

Подальшого розвитку набуває в області реорганізація первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини. Станом на 01.01.2008 року сімейними лікарями обслуговується 748 905 осіб сільського та 150 166 осіб міського населення. В області працює 267 закладів та структурних підрозділів загальної практики-сімейної медицини, з них у сільській місцевості 255. Зареєстровано 533.5 посад сімейних лікарів.

Ліжковий фонд закладів охорони здоров'я становить 9391 ліжко. Забезпеченість ліжками складає 75,6 на 10 тис. населення (Україна 87,6).

Культура і мистецтво

Самобутність культури Закарпаття складають збережені звичаї і традиції русинів-українців, які етнічно поділяються на гуцулів, лемків, бойків. Кожна етнічна група має свою мелодію коломийки, свою техніку вишивання, свою манеру обряду. З ними вживаються звичаї і традиції угорців, німців, словаків, румун, інших народів. Важливі джерела про історію краю, його культуру можна знайти в документах літопису латинською, угорською, німецькою, чеською, словацькою, старослов'янською та іншими мовами. Закарпаття - батьківщина всесвітньо відомого художника-академіка Ігоря Грабара, відомих у Європі майстрів пензля - Адальберта Ерделі, Йосипа Бокшая, Федора Манайла, Андрія Коцки. Відомі в українській культурі такі постаті, як композитори Дезидерій Задор, Степан Мартон, Євген Станкович, співачка Гізела Ціпола, інші.

В області працюють чотири професійні театри:

* український музично-драматичний театр (м. Ужгород). За 55 років творчої діяльності поставлено близько 450 вистав світової, української класичної і сучасної драматургії. Театр здійснює гастрольну діяльність в області та за її межами. В 1989 р. перейшов у нове приміщення (820 місць). В колективі працюють 2 народні артисти України, 4 заслужених артистів України, 1 заслужений працівник культури України;

* російський драматичний театр (м. Мукачево). Розпочав свою діяльність у 1947 р. В репертуарі театру п'єси сучасної світової і російської драматургії. В колективі працюють 1 народна артистка України, 2 заслужені артисти України. Він єдиний російський драматичний театр у західному регіоні України. Театр розташований у приміщенні пам'ятки архітектури, якій понад сто років (глядацький зал на 250 місць);

* ляльковий театр (м. Ужгород). В репертуарі театру вистави для дітей та юнацтва світової і сучасної драматургії. Театр є одним із засновників Міжнародного фестивалю «Інтерлялька». Приймає активну участь у Міжнародних фестивалях театрів для дітей та юнацтва. Гастрольну діяльність здійснює в області, Україні та за кордоном;

* угорський драматичний театр (м. Берегово). Заснований у 1987 р. За цей період здобув широке визнання не тільки в Україні, але й за кордоном. Є лауреатом багатьох Міжнародних театральних фестивалів. В репертуарі театру твори світової класики.

Широко відомий не тільки і Закарпатті, але й за кордоном камерний хор «Кантус» управління культури облдержадміністрації, лауреат Міжнародних конкурсів та фестивалів хорової камерної музики. За 12 років діяльності колективом створено близько 50 концертних програм. Художній керівник - заслужений артист України О. Сокач.

В обласній філармонії працюють заслужений Закарпатський народний хор, камерний оркестр, ансамбль «Угорські мелодії», ансамбль «Гармонія» та окремі виконавці. В репертуарі філармонійних колективів музичні твори світової класики, закарпатський фольклор, твори українських і закарпатських композиторів. Колективи здійснюють гастрольну діяльність в області, по Україні та за кордоном. В філармонії працюють 3 народних артиста України, 1 заслужений діяч мистецтв України, 10 заслужених артистів України. Приміщення великого залу обласної філармонії - пам'ятка архітектури XIX ст.

В регіоні працюють 543 установи культури клубного типу, із них 483 - у сільській місцевості. Клубні заклади працюють за такими напрямками: 30 - народні доми; 11 - центри національних культур; 204 спеціалізовані клубні заклади (будинки фольклору, народної творчості, центри дозвілля та ін.); 277 - сільські будинки культури та клуби. В них діє 4 142 клубні формування, з кількістю учасників 49 364, в т.ч. колективів художньої творчості 2916 з кількістю учасників 32490 чоловік. В клубних закладах діє 854 любительських об'єднань з кількістю 12281. Для дітей і підлітків діє 998 клубних формувань з кількістю учасників 13957 чоловік. 129 клубних установ працює в умовах оренди.

В області діє три державних музеї та один філіал: Закарпатський краєзнавчий музей, художній музей ім. Й. Бокшая (філіал краєзнавчого музею), меморіальні будинки - музеї ім. Ф. Манайла, А. Коцки, музей народної архітектури та побуту, Мукачівський історичний музей. В них зосереджено 139520 експонатів основного фонду та 125990 - допоміжного. Крім державних музеїв в області діє 76 музеїв на громадських засадах. В них зосереджено 37253 експонатів, з них 22440 - оригінальних, 14813 - допоміжних.

Закарпаття нараховує 588 бібліотек системи Міністерства культури і мистецтв України, в т.ч. 18 спеціалізованих дитячих бібліотек. 127 бібліотек обслуговують національні групи області в місцях їх компактного проживання: угорців - 107, румун - 9, словаків - 5, німців - 6. Книжковий фонд бібліотек становить 7 млн. 242 тис. екземплярів. Книжковий фонд дитячих бібліотек становить 635,9 тис. екз., - користувачів-дітей 47,2 тис. В бібліотеках області створено 269 любительських об'єднань.

В краї працюють 65 дитячих шкіл естетичного виховання, в т.ч. 24-музичні школи, 39 - шкіл мистецтв, 1 - хорова, 1 - художня. В них навчається 10062 учні. Навчально-виховний процес забезпечують 1528 викладачів. В дитячих мистецьких школах працює 700 учнівських та 300 викладацьких художніх колективів.

Підготовкою кадрів для установ культури і мистецтва області займаються Ужгородські музичне училище імені Д. Задора та училище культури, де навчаються 548 студентів, працюють 239 викладачів. На базі Ужгородського училища культури відкрито заочний факультет Київського Національного університету культури і мистецтв.

З метою виявлення і підтримки юних талантів, їх розвитку та фахового зростання щороку проводяться обласні конкурси індивідуальних виконавців та музично-теоретичні олімпіади, один раз на два роки - обласний огляд-конкурс учнівських виконавських колективів, конкурси солістів-вокалістів, вокальних ансамблів малих форм, «Юний композитор», хореографічної майстерності.

Для обдарованих дітей - учасників та переможців міжнародних, всеукраїнських та обласних конкурсів і фестивалів на базі Чинадіївської школи мистецтв Мукачівського району працює обласна літня школа-табір.

5. Внутрішньоекономічне районування

Іршамвський райомн - район в центральній частині Закарпатської області. Район налічує 47 населених пунктів, які входять до складу 1-ї міської і 25-ти сільських рад. 90% населення складають сільські жителі, 98.1% - українці. Серед неукраїнського населення - росіяни (0.9), угорці (0.3), словаки (0.3). Іршавський район межує на сході з Міжгірським, на південному сході з - Хустським, на півдні та південному заході - з Виноградівським та Берегівським, на заході - з Мукачівським і на півночі з Свалявським районами Закарпатської області.

Районний центр - Іршава, кількість міст - 1, кількість сіл - 48, населення - 100 905 (перепис 2001 року), площа - 944,47 км?, густота населення - 106,84 осіб/км?.

Бемрегівський райомн - район у південно-західній частині Закарпатської області. На півночі він межує з Мукачівським районом, на сході - з Іршавським та Виноградівським, на заході - з Ужгородським районом, на півдні і південному заході проходить кордон України з Угорською Республікою. На території району розташовано 43 населених пунктів, підпорядковані 30 сільським та 1 селищній радам. Районний центр - місто Берегове, кількість сіл - 42, населення - 54 062 осіб, площа - 635 км?, густота населення - 85,14 осіб/км?.

Великоберезнянський район - район у північно-східній частині Закарпатської області, за 30 кілометрів від обласного центру. Межує з Перечинським і Воловецьким районами Закарпатської та Турківським Львівської областей України. Західна межа є кордоном з двома зарубіжними державами - Словацькою Республікою та Польщею. До складу району входять селище міського типу районний центр Великий Березний та 32 сільські населені пункти. Площа - 810 кв. кілометрів. Населення (станом на 01.01.1999) - 29883 чол., у тому числі 22513 чол. - у сільській місцевості. У національному складі велику перевагу становлять українці - 93 відсотки. Компактно проживають також словаки - біля 1% та цигани - 3% загальної кількості жителів району. Окрім того, проживають на Великоберезнянщині росіяни, угорці, євреї, молдавани та представники інших національностей.

Винограмдівський райомн - район у південній частині Закарпатської області. Межує на півночі з Іршавським, на сході - з Хустським, на заході - з Берегівським районами. На півдні району проходить кордон України з Румунією, а на південному заході - з Угорщиною. Районний центр Виноградів.

Районний центр - Виноградів, кількість міст - 1, кількість сіл - 47, населення - 117 957, площа - 697 км?, густота населення - 169,24 осіб/км?.

Воловемцький райомн - гірський район північної частини Закарпаття. Він межує зі Сколівським районом Львівщини, Великоберезнянським, Свалявським та Міжгірським районами Закарпатської області. Площа - 544 кв. км. Населення - 27,5 тис. чол. 98% жителів - українці, 1,3% - росіяни, 0,9% - національні меншини. Районний центр Воловець. Густота населення - 46,83 осіб/км?.

Мукамчівський райомн - район розташований у західній частині Закарпатської області і межує з Ужгородським, Берегівським, Іршавським та Свалявським районами. Районний центр - місто Мукачеве. Район розкинувся на берегах річки Латориця і розташований на автошляхах Ужгород-Іршава, Ужгород-Свалява, та на автомагістралі міжнародного сполучення, яка з'єднує Західну Європу з Україною. Через територію району проходять 58,6 км доріг державного значення, 179 км місцевого значення та 252 км. районного значення. Через район проходить залізнична лінія Чоп - Львів; залізничні станції - м. Мукачеве, смт. Чинадійово, смт. Кольчино, с. Баркасово, с. Страбичово. Територією району проходить траса нафтопроводу «Дружба», газопроводу «Братерство» та високовольтної лінії електропередач «Мир».

Площа Мукачівського району становить 1,1 тис. км?, що складає 8,6% від території області. В районі 37 сільських та 2 селищні ради, 2 селища міського типу та 86 сіл. На території району проживає 101,4 тис. чоловік. За національним складом проживають 90 тисяч українців (84%), 12,8 тисяч угорців (12%), 1,8 тисяч німців (1,6%), 1,1 тисяч росіян (1%) та 1,05 тисяч інших національностей.

Міжгімрський райомн - район розташований у північно-східній частині Закарпатської області. Міжгірський район розміщений в центрі Українських Карпат. На його території площею 1,2 тис. км?. проживає майже 49, 2 тис. чоловік у 44 населених пунктах, які об'єднані в 22 сільські та 1 селищну раду. Район межує з Львівською та Івано-Франківською областями та п'ятьма районами Закарпатської області. Районний центр Міжгір'я. Понад 99 відсотків населення району - українці. Густота населення - 42,79 осіб/км?.

Перемчинський райомн - район Закарпатської області в Україні, який має унікальне географічне розташування. На заході межує зі Словацькою Республікою, на півночі - з Великоберезнянським і Воловецьким районами, на сході - зі Свалявським і Мукачівським, на заході і півдні - з Ужгородським районами Закарпаття.

Районний центр - Перечин, кількість міст - 1, кількість сіл - 24, населення - 32 026, площа - 631 км?, густота населення - 50,750 осіб/км?.

Рахівський район - район Закарпатської області розташований у найбільш високогірній частині Українських Карпат. Районний центр Рахів. Кількість міст - 1, кількість сіл - 28, населення - 90 945, площа - 1 892 км?, густота населення - 48,07 осіб/км?.

Свалямвський райомн - район в гірській зоні Українських Карпат Закарпатської області, де гори переходять у низовину. Районний центр Свалява. Кількість міст - 1, кількість сіл - 28, населення - 54 869, площа - 673 км?, густота населення - 81,53 осіб/км?.

Тямчівський райомн - район в південно-східній частині Закарпатської області України. За площею є найбільшим в області. Протяжність його з півдня на північ 100 км, а зі сходу на захід 40 км, площа 1,8 тис. кв. км, що складає 14% території області. Адміністративно-територіальний устрій складають 37 місцевих рад - міська, 5 селищних, 31 сільська. На їх території розташовані 62 населені пункти, з них 18 мають статус гірських. Районний центр - м. Тячів.

За кількістю населення, де мешкає 172,5 тисяч чоловік, район найбільший не лише на Закарпатті, а й на Україні в цілому серед сільських районів. На Тячівщині проживають представники 27 національностей. Більш компактно - румуни (19,3 тис. чоловік, тобто 10,6%), угорці (6,2 тис. чоловік 3,4%), та німці. Українці складають 135211 чоловік.

В районі 43000 га с/г земель, 11100 га садів, 115000 га лісів. Кліматичні і рельєфні умови в південних і північних частинах району істотно відрізняються. Умовно поділяються на три зони: низину, передгірську і гірську. Різниця у висоті над рівнем моря південних і північних населених пунктів становить більше 300 метрів, найвищою точкою є г. Братківська (1788 м).

Умжгородський райомн - район Закарпатської області України. Район межує з півдня і заходу з Угорщиною і Словаччиною, зі сходу і південного сходу - з Берегівським, Мукачівським та півночі - з Перечинським районами. Через район протікають три річки - Тиса, Латориця, Уж, які приймають води десятка безіменних потічків і малих річок. Районний центр - Ужгород, кількість сіл - 64, населення - 74 399, площа - 870 км?, густота населення - 85,520 осіб/км?.

Щодо природно-географічних умов, то Ужгородський район у північній і східній частинах займає передгір'я останніх південних відрогів Карпат, так званого Вігорлато-Гутинського вулканічного хребта, який переходить у Потиську низовину. Як свідчать археологічні пам'ятки, відкриті за останню чверть століття, Ужгородський район у давнину був густо заселений, починаючи з давнього кам'яного віку і закінчуючи Середньовіччям.

Хумстський райомн - район Закарпатської області України. Площа - 975 км? (65 500 га - с/г земель, 40% - ліси). Район межує з Румунією. Загальна кількість населених пунктів складає 57, з яких 1 селище міського типу, 21 велике село. Центральні органи адміністративного управління району знаходяться у районному центрі - місті Хуст (32,5 тис. чол.). 3 села (Зарічне, Кіреші та Чертіж) відносяться до складу Хустської міськради і офіційно не належать Хустському району. Кількість сіл - 56, населення - 96 960, площа - 975 км?, густота населення - 99,45 осіб/км?.

6. Проблеми та перспективи розвитку території

Закарпаття - одна з невеликих областей України. Площа Закарпаття становить 12,8 тис. км² або 2,1% території України. Площа регіону у 1,7 рази менша від середньостатистичної області України, майже в 3 рази менша від найбільшої за площею Одеської області (33,3 тис. кв. км) і дещо більша від найменшої за площею Чернівецької області (8,1 тис. кв. км).

За величиною території та за кількістю населення Закарпатська область подібна до європейського стандарту адміністративних територіальних утворень такого рівня. До такого стандарту прямують майже всі схожі за територією і населенням до України держави Європи.

В результаті тривалого впливу низки історичних, природно-географічних і економічних факторів область належала до регіонів з низьким рівнем розвитку продуктивних сил та індустріального розвитку.

Існуючі ґрунтово-кліматичні умови та малоземелля не дозволяли розвивати багатогалузеве сільськогосподарське виробництво та задовольняти потреби населення в продовольчих ресурсах. Характерною ознакою для області стала праценадлишковість та трудова міграція. Відставала область і від середніх в державі показників забезпеченості елементами соціальної і виробничої інфраструктури, особливо в гірській місцевості. Нижчий, ніж в середньому в Україні, був рівень грошових доходів населення, високим - рівень безробіття.

Незважаючи на складні умови, в яких опинилась область в період реформ, вона однією з перших в Україні перейшла від тривалого спаду до економічного зростання.

Це стало можливим через те, що були зроблені акценти на формування ефективного регіонального механізму господарської діяльності, направленого на стимулювання залучення інвестицій в економіку, ефективне залучення власного природно-ресурсного потенціалу, створення конкурентного середовища через сприяння розвитку малого та середнього бізнесу. В цілому майже у всіх сферах економіки було досягнуто стабілізації. Відбулися структурні і якісні зміни, незворотним став процес утвердження ефективних форм власності.

Екологічні проблеми

Значна частина Закарпатської області розташована на південному мегасхилі Східних Карпат. Неоднорідність рельєфу регіону і його вертикальна витягнутість від 100 до 2061 м н. р. м. зумовлює велику різноманітність мікрокліматичних умов. Такий рельєф істотно впливає на кількість опадів. Закарпаття розміщене в одному з найбільш зволожених районів України. Рівень опадів коливається від 600 до 2000 мм в місяць. По території області протікає 9429 річок загальною довжиною 19,86 тис. км., із них 152 ріки - довжиною понад 10 км., 4 - понад 100 км.: рр. Тиса, Латориця, Уж, Боржава. Середня густота річок в області становить 1,7 км/км² - це найбільший показник на Україні. Розподіл водних ресурсів області нерівномірний. Найбільш багатоводною є р. Тиса, на долю якої припадає водних ресурсів і - становлять водні ресурси річок Уж та Латориця. З річок Уж та Латориця використовується 63,1% води від загального водопостачання області. Така диспропорція виникла внаслідок розміщення у минулому об'єктів промислового, комунального та соціально-культурного призначення.

Запаси прісних підземних вод на території області складають 1096,7 тис. м3/добу, або 401 млн. м3/рік і нерівномірно розподілені по районах. Зокрема, в гірських районах (В. Березнянський, Воловецький, Міжгірський, Рахівський) запаси підземних вод практично відсутні. Збільшення відбору підземних вод на перспективу дуже обмежене.

По умовах захисту від забруднення, водоносні горизонти підземних вод, що експлуатуються, не захищені (тільки 20% відносяться до умовно захищених). Всі розвідані або діючі водозабори підземних вод в області є інфільтраційними. Якість підземної води повністю залежить від якісних характеристик поверхневого стоку і потребує особливого захисту.

У зв'язку з гірськими умовами та кліматичними особливостями величина річного стоку є дуже непостійна і змінюється нерівномірно на протязі року: близько 75% стоку припадає на паводки і тільки 25% - на меженний період.

Територія Закарпаття в межах України відноситься до найбільш паводко - небезпечних регіонів. Значні нахили в гірській частині визначають швидкі розвитки паводків, підйоми рівнів досягають 1,5-2,5 м за 3-4 години. Оскільки ріки на рівнині мають малі нахили, паводкові води розливаються тут, затоплюючи обширні площі. Паводки наносять значні втрати господарству області. Найбільші збитки нанесли паводки 1947, 1962, 1974, 1979, 1992, 1998 та 2001 рр.

Паводки виявляють значний вплив на деформацію русел та на розвиток ерозійних процесів.

Ряд екологічних проблем залишається у веденні комплексу лісового господарства. Ліс є основним ресурсом області. Площа лісового фонду складає біля 51% її території, що і визначає основний напрямок розвитку економіки області - лісоексплуатація. Окрім деревини в області активно використовуються лісові ресурси місцевого значення - гриби та дикорослі ягоди.

Розрахункова лісосіка в області зменшена із 753 тис. куб. м. до 575,5 тис. куб. м. Відмічено тенденцію до зростання чисельності фауни, в тому числі копитних тварин та занесених до Червоної книги України.

Проблемою залишається екологічний стан у водоохоронних зонах і прибережних смугах на потоках і річках області.

Значна частина цієї проблеми є наслідком іншої - відсутності у сільській місцевості комунальних служб з організованого збору, утилізації і захоронення (складування) побутових відходів, що є основною причиною повсюдного забруднення ними берегів річок та усіх видів угідь навколо населених пунктів.

Висновки

ресурсний сільський транспорт економічний

Область є унікальною екологічною системою заходу України з різноманітним рельєфом та кліматичними умовами. Її територія на півночі захищена Карпатським хребтом, з північного заходу - Татрами, з півдня - західними Румунськими горами і Мараморошським масивом. Від інших регіонів України область відділяють Яблуницький, Вишківський, Ужоцький, Верецький та Воловецький перевали висотою від 931 до 1614 метрів над рівнем моря.

Близько 80 відсотків території краю займають гори, серед яких найвища точка України - гора Говерла (2061 м.).

На території області протікає 9429 потоків і річок, в основному гірських, внаслідок чого їм характерні часті раптові паводки, які наносять економіці області серйозні матеріальні збитки.

У горах протягом року випадає 1400, у нижній частині - 500-600 мм. опадів, що зумовлює достатню зволоженість.

Клімат Закарпаття є помірно континентальним з достатнім і надлишковим зволоженням, нестійкою весною, не дуже спекотним літом, теплою осінню і м'якою зимою. Зазначимо, що клімат Закарпаття в Українських Карпатах є найсприятливіший за кількістю комфортних днів для активного відпочинку. Тут переважає морське повітря помірних широт, яке південно - західними вітрами переноситься з Атлантичного океану і Середземного моря. Морське повітря зумовлює в зимовий період досить високі температури і відносну вологість повітря. Зрідка зі сходу переносяться континентальні повітряні маси.

Для області характерний рівнинний ландшафт. Ґрунти переважно чорноземні. Природні ресурси багаті і різноманітні. У регіоні знаходяться значні запаси залізної й марганцевих руд, гранітів. Частка регіону в сумарних запасах мінеральної сировини в Україні складає: пегматит - 88,06%, апатит - 63,42%, марганцева руда - 69,1%, вторинні каоліни - 22,9%, вогнетривкі глини - 8,6%.

Згідно останнього Всеукраїнського перепису загальна чисельність населення Закарпаття складала - 1 мільйон 254,6 тисяч чоловік. Населення столиці Закарпаття, міста Ужгород, налічує до 120 тисяч чоловік.

Середня густина населення коливається в межах - 98,3 чіл. на 1 кв. км. Домінує сільське населення - 754.400 чіл. (58%), а міське населення налічує 522.300 чіл. (42%). До речі, приблизне статеве розділення жителів краю таке: 665.000 жінок на 621.000 чоловіків.

Регіон успадкував від колишнього СРСР економічно невиправдану в нових умовах структуру машинобудування: в більшості випадків підприємства галузі отримували комплектуючі деталі з - за меж України, туди ж поступала і основна маса її готової продукції.

Аграрна політика спрямована на вирішення завдань продовольчого забезпечення населення регіону. В галузі рослинництва основним є закріплення раціональних напрямів аграрної реформи з урахуванням територіальних відмінностей природно - економічних умов. Головними видами сільськогосподарської продукції є картопля, овочі, фрукти, виноград. Вина Закарпаття увійшли до каталогів кращих вин держави, неодноразово отримували золоті медалі на міжнародних виставках-ярмарках.

Закарпаття уже має досить розвинену транспортну систему. Загальна протяжність автомобільних шляхів становить понад 3,5 тис. км., з яких 97 процентів мають тверде покриття. Особливого значення у даний час набуває створення та функціонування національної мережі міжнародних транспортних коридорів.

В області працюють 65 дитячих шкіл естетичного виховання, в т.ч. 24-музичні школи, 39 - шкіл мистецтв, 1 - хорова, 1 - художня. В них навчається 10062 учні. Навчально-виховний процес забезпечують 1528 викладачів. В дитячих мистецьких школах працює 700 учнівських та 300 викладацьких художніх колективів.

Закарпаття поділяється на 13 адміністративно-територіальних одиниць, з яких: 4 міста обласного підпорядкування (Ужгород, Мукачево, Хуст, Берегово) і 13 районів. Край має 7 міст, 20 селищ міського типу, а також 579 сіл.

Проблемою залишається екологічний стан у водоохоронних зонах і прибережних смугах на потоках і річках області.

Значна частина цієї проблеми є наслідком іншої - відсутності у сільській місцевості комунальних служб з організованого збору, утилізації і захоронення (складування) побутових відходів, що є основною причиною повсюдного забруднення ними берегів річок та усіх видів угідь навколо населених пунктів.

Список літератури

1. karpat.org - Веб - сторінка Закарпатської області.

2. Стеценко Т.О. Аналіз регіональної економіки: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2002.

3. Лишиленко В.І. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: Навчальний посібник. - К.: ІВЦ Держкомстату України, 2006.

4. Стеченко Д.М. «Розміщення продуктивних сил і регіоналістика».

5. carpathia.uz.ua - Закарпатська обласна державна адміністрація.

6. all.zakarpattya.net - Все про Закарпаття.

Размещено на Allbest.ru