Економіка Закарпатської області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Перша згадка про життя людей на території Закарпаття відноситься до періоду раннього палеоліту (близько 500 тис. років до н.е.). Сюди під тиском римлян з долин Сірета і Прута переселилися карпи - одне з фракійських племен. За думкою багатьох вчених від назви цього племені і дістали назву гори Карпати.

У ІХ-Х столітті територія входила до складу Київської Русі, у ХІ-ХІІІ ст. - до Угорщини, 1907-1918 роках - Австрії, 1918-1919 - Угорщини, 1919-1939 - Чехословаччини, 1939-1944 - Угорщини. Воз'єднання у жовтні 1944 р. з Радянською Україною стало новою сторінкою в історії краю.

Історія Закарпаття є складовою частиною історії України, але має цілий ряд особливостей, які відобразилися на економічному, політичному та етнічному розвитку краю. Посідаючи важливе географічне положення на південних склонах Українських Карпат, Закарпаття в різні часи називалося по-різному: Венгерська Русь, Карпатська Русь, Руська Крайна, Підкарпатська Русь, Карпатська Україна, Закарпатська Україна. З давніх-давен регіон був своєрідним мостом між Сходом та Заходом. Минуле області невід'ємно пов'язане із східними слов'янами. Археологічні джерела підтверджують: ще здавна населення цих земель мало високу матеріальну та духовну культуру, генетично схожу з культурою племен Придніпров'я, Піднестров'я, Лісостепу, Волині і Прикарпаття, де в І тисячолітті н.е. здійснювався інтенсивний процес формування східного слов'янства.

Закарпаття - наймолодша область України, утворена і входить до її складу з 22 січня 1946 року. За територіально-адміністративним поділом включає 13 районів, 4 міста обласного підпорядкування, 20 селищ міського типу, 579 сільських населених пунктів. Обласний центр - м. Ужгород, розташований на відстані 788 км. шосейними дорогами та 898 км. залізницею від м. Києва.

За своїм розташуванням область є географічним центром Європи, займає південно-західну частину Українських Карпат, Придунайську низовину, межує з Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією, а на північному і південному сході - з Львівською та Івано-Франківською областями. Це характеризує її як регіон особливих геополітичних можливостей держави.

Площа Закарпаття становить 12,8 тис. км² або 2,1 відсотка території України.

1. Загальні відомості (площа, населення, клімат)

Закарпатська область.

Площа - 12777 км?

Населення - 1254614

Обласний Центр - Ужгород

Густота населення - 98,02 осіб/км?.

Загальні дані

Область є унікальною екологічною системою заходу України з різноманітним рельєфом та кліматичними умовами. Її територія на півночі захищена Карпатським хребтом, з північного заходу - Татрами, з півдня - західними Румунськими горами і Мараморошським масивом. Від інших регіонів України область відділяють Яблуницький, Вишківський, Ужоцький, Верецький та Воловецький перевали висотою від 931 до 1614 метрів над рівнем моря.

Близько 80 відсотків території краю займають гори, серед яких найвища точка України - гора Говерла (2061 м.).

На території області протікає 9429 потоків і річок, в основному гірських, внаслідок чого їм характерні часті раптові паводки, які наносять економіці області серйозні матеріальні збитки.

У горах протягом року випадає 1400, у нижній частині - 500-600 мм. опадів, що зумовлює достатню зволоженість.

Внаслідок високих запасів поверхневих вод водозабезпеченість області у 6,5 рази перевищує середню по Україні. Запаси підземних вод дещо обмежені.

Вегетаційний період на низовині триває до 230, у передгір'ях 210-230, у горах 90-210 днів.

Головне багатство краю - ліси. Лісистість території становить 56 відсотків. За площею лісового фонду область входить до першої п'ятірки, а за запасами деревини займає перше місце серед областей України. В залежності від вертикального поясу переважають дубово-грабові, дубово-букові, букові та хвойні ліси.

Щорічна заготівля в середньому біля 950 тис. м³ деревини, що відповідає розміру розрахункової лісосіки, дає можливість забезпечити сировиною лісопереробну, лісохімічну і меблеву промисловість. Це ставить на перше місце завдання комплексного відтворення природо-ощадливої лісоексплуатації, глибокої переробки деревини, функціонування меблевого виробництва, лісовідновлення, організації побічного користування лісу, організації рентабельного мисливського господарства.

В Українських Карпатах збережені найбільші в Європі ділянки пралісів, унікальні угрупування альпійського поясу флори і фауни.

Екосистема Карпатського біосферного заповідника віднесена до найцінніших екосистем землі і входить до міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО.

Область має 462,2 тис. га. сільськогосподарських угідь, у тому числі 200,9 - ріллі, 233,8 тис. га. сіножатей та пасовищ. У розрахунку на одного мешканця припадає по 0,37 га. сільськогосподарських угідь та 0,16 га. ріллі, що відповідно у 2,3 та 4,2 рази менше, ніж в середньому по Україні. Ґрунти регіону оцінюються як середні. Переважають бурі гірсько-лісові (буроземи) та дерново-підзолисті з неглибоким гумусовим горизонтом та високою кислотністю. Однак родючість землі на 36 відсотків нижча, ніж у середньому в державі.

Ґрунти

Для області характерний рівнинний ландшафт. Ґрунти переважно чорноземні, буроземи щебеневі і дерново-буроземні в комплексі з різними їх видами. Природні ресурси багаті і різноманітні. У регіоні знаходяться значні запаси залізної й марганцевих руд, гранітів. Частка регіону в сумарних запасах мінеральної сировини в Україні складає: пегматит - 88,06%, апатит - 63,42%, марганцева руда - 69,1%, вторинні каоліни - 22,9%, вогнетривкі глини - 8,6%.

Клімат

Клімат Закарпаття є помірно континентальним з достатнім і надлишковим зволоженням, нестійкою весною, не дуже спекотним літом, теплою осінню і м'якою зимою. Зазначимо, що клімат Закарпаття в Українських Карпатах є найсприятливіший за кількістю комфортних днів для активного відпочинку. Тут переважає морське повітря помірних широт, яке південно-західними вітрами переноситься з Атлантичного океану і Середземного моря. Морське повітря зумовлює в зимовий період досить високі температури і відносну вологість повітря. Зрідка зі сходу переносяться континентальні повітряні маси.

Навесні та восени посилюється вплив прохолодних циклонів із Атлантики та Середземномор'я. Вторгнення холоду з півночі зумовлює заморозки, які часто завдають шкоду, особливо ранньому овочівництву і садівництву.

Влітку переважають потоки повітряних мас із південно-західного і західного напрямків. Найбільш тепла погода встановлюється, коли надходять гарячі тропічні повітряні маси з Північної Африки. Середня температура становить +21^oС.

Осінь також тепла, тривала в часі (3-3,5 міс.), з більш плавним перепадом температур, ніж весна. Однак можливі ранні заморозки, особливо в горах. Часті тумани. Взимку середня температура становить -4^oС.

Для області характерна гірсько-долинна циркуляція внаслідок випромінювання тепла й охолодження приземних шарів повітря. Гірсько-долинні вітри (особливо в долинах річок Уж, Латориця, Боржава, Ріка, Теребля, Тересва) дмуть вдень у напрямку гір, а вночі - навпаки.

Агрокліматичні райони

За відмінностями кліматичних показників на території області можна виділити три агрокліматичні райони - низовинний, передгірний, гірський.

Низовинний район займає всю Закарпатську низовину і є найтеплішим в області. Сума температур вище 10° становить 3000°С-3600°С. Безморозний період - 170-190 днів. Найтепліші місця - навколо м. Виноградів та с. Мужієво (Берегівський район). Вони захищені від холодних вітрів і мають дуже сприятливі умови для прогрівання повітря. Зволоження району достатнє - 530-700 мм. Кліматичні умови сприятливі для вирощування тут різноманітних сільськогосподарських культур, у тому числі теплолюбних - абрикосів, персиків, рису, винограду, перцю та ін.

Передгірний район займає передгір'я, південну частину Вулканічного хребта, Іршавську та Солотвинську улоговини. Відзначається м'яким теплим кліматом з великою сумою активних температур (2700°С-3000°С), тривалим безморозним періодом (170-175 днів), значним зволоженням (900-1200 мм.). Більшим ступенем континентальності відзначаються Іршавська і Солотвинська улоговини: взимку сюди проникає з гір холодне повітря, тому часто бувають сильні морози. Кліматичні умови району сприяють вирощуванню багатьох теплолюбних культур, у т.ч. винограду, тютюну та ін.

Гірський район займає найбільшу частину області. Між окремими його частинами існують значні відмінності у кліматі, пов'язані з висотою над рівнем моря, різною експозицією схилів, формами рельєфу. В теплий період із збільшенням висоти на кожні 100 м температура знижується на 0,7°С, а в холодний - на 0,4°С. З висотою скорочується тривалість безморозного періоду (до 100-60 днів), зменшується сума активних температур (1000°С - 600°С). Тут випадає надмірна кількість опадів (понад 1400 мм), більшість їх - у вигляді снігу. Такі умови дають можливість вирощувати найменш вибагливі до тепла сільськогосподарські культури: овочі на зелень, ріпу, картоплю, кормові трави.

Найтеплішими місцями в цьому районі є гірські долини. Кліматичні умови в них сприятливі для вирощування ярих зернових культур, картоплі, деяких овочів.

Отже, кліматичні умови на всій території Закарпаття сприятливі для розвитку сільського господарства, але найкращі вони - в низовинній її частині. Інколи спостерігаються негативні кліматичні явища - пізні весняні приморозки, зливи, раннє танення снігу. Сприятливий клімат дозволяє розвивати на території області різні види літнього й зимового відпочинку людей.

Тваринний світ

Багатий і різноманітний тваринний світ Карпат. Лише фауна хребетних налічує 435 видів. Склад її надзвичайно строкатий. Ядро фауни становлять види мезофільних західних і середньоєвропейських широколистих лісів - олень благородний, козуля, черепаха болотна, вугор європейський. Дуже поширені представники Середземномор'я (саламандра плямиста, жаба зелена), мешканці хвойних лісів Східної Європи і сибірської тайги (глухар, тетерев). Зустрічаються елементи степової, пептичної, і альпійської (бурозубка альпійська, полівка снігова, тритон альпійський) фауни. Чимало тут і карпатських ендеміків (білка карпатська, тритон карпатський). Тепер у Карпатах акліматизуються нові види: ондатра, єнотовидний собака, палія американська, омуль байкальський та ін.

Багато зоогеографів виділяють Українські Карпати в самостійний зоогеографічний Карпатський округ.

У Карпатах широко представлені всі основні класи тварин: ссавці (мамалофауна), птахи (орнітофауна), плазуни (герпетофауна), земноводні (амфібії), риби (іхтіофауна), комахи (ентомофауна).

Розміщення тварин у Карпатах складне і мозаїчне. Більшість карпатських звірів - ведмідь бурий, олень, козуля, свиня дика, рись, білка карпатська, кіт лісовий, горностай, куниця лісова, соні та ін., багато видів амфібій, птахів і риб - мають широкий діапазон поширення. Вони заселяють територію від передгірних рівнин висотою в 200 м до зони субальпійських чагарників висотою 1600 і навіть 1850 м. Обмежене вертикальне поширення мають землерийки, білозубки, більшість рукокрилих, тхір степовий, видра, норка, ховрахи, хом'як, ондатра. Високо в гори вони не піднімаються. Типових високогірних видів лише два - бурозубка альпійська і полівка снігова, що мешкають на висотах 1650-2000 м.

Рослинність

Рослинність Карпат багата, різноманітна і барвиста. Гордістю і прикрасою гір є ліси. Українські Карпати - єдиний на території України ареал поширення середньоєвропейських лісів. Тут можна зустріти світлі сонячні діброви, тінисті бучини, похмурі величні ялинові та смерекові ліси. Не випадково Східні Карпати називають Лісистими, а південно-східну частину гір - Буковиною. Багаті і карпатські луки. Їх ізумрудні стрічки і поляни пронизують гірську систему від рівнин до вершин з їх знаменитими полонинами.

Видовий склад рослинності надзвичайно різноманітний. Тут росте близько двох тисяч видів вищих рослин. Флора складається в основному з видів середньоєвропейських широколистих лісів, які становлять близько 35% усієї флори. Це бук лісовий, або звичайний, граб звичайний, дуб звичайний і скельний, липа серцелиста, клен, явір; з трав'яних: переліска багаторічна, арум плямистий, астранція велика, білоцвіт весняний та ін. Значну роль у флорі (близько 30%) відіграють тайгові євро-сибірські форми, наприклад, ялина європейська, ялина гірська, смерека біла, яловець сибірський та ін. Помітний вплив елементів аркто-альпійської високогірної флори (18%) - верба трав'яниста і туполиста, дріада восьмипелюсткова, гірчак живородний, осока волосовидна, анемона нарцисоцвіта, нечуйвітер альпійський. На недоступних скелястих обривах розпускаються сріблясті зірочки едельвейса альпійського. Зустрічаються представники понтичної (степової) флори: ковила периста, або волосиста, костриця борозниста, півники угорські; посланці північно-балканського (гвоздики скупчені, шафран Гейфеля та банатський, омег банатський) і кримсько-кавказького рослинного світу.

Більше 2% загального флористичного складу становлять ендемічні види, що ростуть лише в Східних Карпатах. Це рододендрон карпатський - чагарник з шкірястими овальними листочками і ясно-рожевими дрібними квіточками, з яких у Румунії варять напрочуд смачне варення, медунка Філярського, молочай карпатський, щавель карпатський та ін. Крім ендемічних, є цілий ряд рідкісних реліктів, що збереглися від найдавніших епох. Це тис ягідний, кедр європейський, сосна звичайна, модрина польська, бруслина карликова, вудсія ельбська. Є в Українських Карпатах адвентивні (занесені) рослини - вихідці з Північної і Південної Америки.

Сумісне існування і взаємодія представників різних флор зумовили формування різних типів рослинності. Домінуючим типом є лісовий. Дуже поширені також луки. Менше розвинені чагарники, болота і степи. Просторове розміщення їх має строго закономірний характер.

2. Розміщення природних ресурсів. економічна оцінка природно-ресурсного потенціалу регіону та його районів

Промисловість

Регіон успадкував від колишнього СРСР економічно невиправдану в нових умовах структуру машинобудування: в більшості випадків підприємства галузі отримували комплектуючі деталі з - за меж України, туди ж поступала і основна маса її готової продукції.

Якщо ж врахувати високу мілітаризацію машинобудування, то тепер змінити його і без того достатньо інертну структуру при відсталих технологіях нелегко.

Легка промисловість

Легка промисловість карпатських областей, випускає різні види тканин, швейні, панчішний - вироби шкарпеток, верхній і білизняний трикотаж, взуття і інші товари народного споживання. Питома вага цієї галузі в загальному об'ємі виробництва промислової продукції в Закарпатській області складає - 17,6%.

Хімічне і нафтохімічне виробництво

Хімічне і нафтохімічне виробництво Карпатського регіону включає гірничо-хімічну промисловість (здобич сірі, калійних солей), основну хімію, промисловість хімічних волокон, лакофарбну, хімічних реактивів, пластичних мас і виробів з них. У загальній промисловій продукції Закарпатської області хімпродукція займає 1,7%.

У будівельному комплексі регіону працює 6,8% всього зайнятого населення. У структурі капітальних вкладень і введених в дію основних фондів цієї галузі переважає виробнича сфера.

Для подальшого вдосконалення структури господарства Карпатського регіону необхідно істотно перерозподілити фінансові і матеріально - технічні ресурси зі всіх джерел на користь розвитку соціальної інфраструктури - тим, щоб подолати відставання її матеріальної бази від нормативів і забезпечити нарощування її потенціалу, виходячи з належних соціальних стандартів.

Транспортний комплекс області є складовою частиною транзитного потенціалу України. Територією області проходять дві автодороги державного значення, а також залізнична колія, що з'єднує країни СНД з країнами Західної Європи.

Зростають обсяги транспортних перевезень, в яких все помітнішу роль відіграють підприємці-фізичні особи. У загальних обсягах вантажних перевезень автотранспортом їх доля склала 27,1, пасажирських - 46,6%.

Зв'язок

Зв'язок на Закарпатті забезпечується послугами мобільного, місцевого, міжміського, документального зв'язку, а також бізнес - лініями, відеконференціями, інтернетом, пейджінгом. Експлуатується 333 АТС: 62 міські і 271 сільська, всього на 140.000 абонентів. Через Закарпаття тягнуться дві волокно - оптичні лінії зв'язку: Ужгород - Словаччина, Ужгород - Угорщина.

3. Розміщення населення

Згідно останнього Всеукраїнського перепису загальна чисельність населення Закарпаття складала - 1 мільйон 254,6 тисяч чоловік. Населення столиці Закарпаття, міста Ужгород, налічує до 120 тисяч чоловік.

Середня густина населення коливається в межах - 98,3 чіл. на 1 кв. км. Домінує сільське населення - 754.400 чіл. (58%), а міське населення налічує 522.300 чіл. (42%). До речі, приблизне статеве розділення жителів краю таке: 665.000 жінок на 621.000 чоловіків.

Найбільший приріст людності мали Ужгородський, Тячивській, Мукачивській, Хустській і Віноградівській райони. Населення кожного з них перевищує 100 тисяч чоловік.

Найменший приріст - в сурмою Великоберезнянському районі і рівнинному Берегівському районі.

В краю на сьогодні 712 тисяч працездатних людей, 416.236 тисяч чоловік мають роботу в області, 80 тисяч потенційних працівників, 573 тисячі непрацездатні, 17 тисяч безробітних. Крім того, 240 тисяч пенсіонерів, 36 тисяч багатодітних, 44 тисяч людей з фізичними вадами, 40 тисяч старезних і самотніх.

У Закарпатській області збіглося важливе географічне перехрестя не лише кордонів, але й тісних родинних зв'язків із жителями прикордонних областей сусідніх зарубіжних країн, такої національної різноманітності як у Закарпатті, немає в жодній області України і ніде в Європі. І попри національну, культурну і релігійну різницю, упродовж віків населення Закарпаття знаходило спільну мову. Досить сказати, що тут живуть українці, русини (78,4%), угорці (12,5%), росіяни (4,0%), румуни (2,4%), цигани (1,0), словаки (0,6%), німці (0,3%), євреї (0,2%).

В цілому на території закарпатського регіону проживають представники близько 85 різних національностей.

Промисловість області

Область має аграрно-індустріальну спеціалізацію господарства і відносно розвинений рекреаційний комплекс.

За останні роки в господарстві області відбулися серйозні структурні зміни, які виражаються в збільшенні питомої ваги лісової, деревообробної, целюлозно-паперової і харчової промисловості. Лісова, деревообробна і целюлозно-паперова промисловість проводять заготовки з деревини, пиломатеріали, картон.

Машинобудування і металообробка представлені виробництвом верстатів, гідравлічних пресів, виробів радіоелектронної промисловості. Легка промисловість спеціалізується на випуску швейних і трикотажних виробів, шкіряному взутті. Основну частку промислового виробництва Закарпатської області забезпечує харчова промисловість.

Крім традиційних підприємств по переробці молока, м'яса, виробництву хліба і інших продовольчих товарів, в області є декілька плодоконсервних заводів, тютюнове виробництво, зберігається виноробство.

В даний час народне господарство Закарпаття головним чином зосереджене у виробничій сфері, особливо розвинене на Закарпатті сільське господарство.

В області промисловий вирощують кормові культури трав, виноград, картоплю, льон, жито, овес, кукурудзу, соняшник, тютюн, ранні овочі, кормовий буряк, фрукти, а в тваринницьких господарствах вирощуються вівці (полонинське вівчарство), свині, корови (молочно - м'ясне скотарство), кури, бджоли (карпатська порода).

Серед виробничих галузей промисловості Закарпаття можна виділити наступні: машинобудівна і металообробна (збірні залізобетонні конструкції і деталі, чавунне литво, верстати метало ріжучі, електродвигуни змінного струму, лічильники, засоби автоматизації і запасні частини до них, засоби обчислювальної техніки і запасні частини до них - Кольчино, Кобилецкая Поляна, Мукачево, Ужгород), харчова (крупи, мінеральні води, безалкогольні і алкогольні напої, кондитерські вироби, сухі фрукти, консервація, майонез, кетчуп, молочні вироби, масло, мука, хліб і хлібобулочні вироби, мясо- і рибопродукти, гірчиця, дитяче харчування - Великий Березний, Середнє, Іршава, Тячево, Віноградово, Мукачево, Ужгород), легка (швейні вироби, білизняний трикотаж, верхній трикотаж, взуття шкіряне, фетрові головні убори, бавовняні тканини - Віноградово, Хуст, Мукачево, Ужгород), промисловість будівельних матеріалів (цеглина будівельна, черепиця, вапно будівельне - Хуст, Віноградово, Ужгород).

Важливе значення разом мають лісова, лісохімічна і целюлозна (продукти переробки деревини, пиломатеріали, картон, деревне вугілля, фанера клеєна, меблі, деревина).

Інноваційна діяльність

Реалізація ефективної державної політики у сфері економіки можлива лише за рахунок посилення інноваційної активності підприємств реального сектору економіки, підвищення їх конкурентних можливостей.

Інноваційна діяльність - діяльність, що спрямована на використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробок і зумовлює випуск на ринок нових конкурентноздатних товарів і послуг.

Аналіз показників реалізації інноваційної продукції у промисловості за останні роки показує, що цей показник складає в межах 10 відсотків, зазнаючи незначних коливань.

За 6 місяців 2007 року (останні звітні дані) інноваційною діяльністю у промисловості займалося 20 підприємств, або кожне шістнадцяте обстежене промислове підприємство.

За видами промислової діяльності нововведення здійснювали підприємства таких галузей: машинобудування (16,7%), хімічної та нафтохімічної промисловості (25,0%), металургії та оброблення металу (9,1%), легкої промисловості (4,9%), з виробництва деревини та виробів з деревини (3,7%), з видобування неенергетичних матеріалів (13,3%), з виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів (4,3%).

Обсяг реалізованої споживачам інноваційної продукції становив 52,2 млн. грн. або 2,0% загального обсягу реалізованої в промисловості. Більше 60 відсотків продукції було реалізовано підприємствами м. Мукачево, 14,8%-м. Ужгород, 11,4%-м. Берегово.

Основними причинами низької інноваційної діяльності на підприємствах є нестача власних коштів та недостатня фінансова підтримка держави, великі витрати на нововведення, недосконалість законодавчої бази, нестача інформації про нові технології та ринки збуту та інші.

Інвестиційна діяльність

Інвестування в економіку області здійснювали партнери 47 країн світу. Станом на 01.01.2007 р. найбільші обсяги прямих іноземних інвестицій надійшли з наступних країн: США - 44,0 млн. дол. (14,8% загального обсягу); Німеччини - 36,6 млн. дол. (12,3%); Японії - 33,7 млн. дол. (11,3%); Угорщини - 32,6 млн. дол. (10,9%); Австрії - 25,7 млн. дол. (8,6%).

Ця п'ятірка країн забезпечує майже 58% усіх прямих іноземних інвестицій, що надійшли в економіку області.

Спрямування інвестицій за видами економічної діяльності: промисловість - 241,2 млн. дол. (80,9% від загального обсягу), зокрема: обробна - 236,2 млн. дол. (79,3%), із неї: харчова промисловість та переробка сільськогосподарської продукції - 38,6 млн. дол. (12,9%); виробництво деревини та виробів з неї - 52,1 млн. дол. (17,5%); виробництво машин та устаткування - 70,6 млн. дол. (23,7%); текстильна промисловість - 25,5 млн. дол. (8,5%); хімічне виробництво - 9,1 млн. дол. (3,1%); інше виробництво, не віднесене до інших угрупувань - 35,5 млн. дол. (11,9%); виробництво та розподілення електроенергії газу та води - 4,0 млн. дол. (1,4%); добувна промисловість - 0,9 млн. дол. (0,3%); оптова та роздрібна торгівля - 18,7 млн. дол. (6,2%); транспорт - 14,7 млн. дол. (4,9%); готелі і ресторани - 8,7 млн. дол. (2,9%); сільське господарство, мисливство, лісове господарство - 6,5 млн. дол. (2,2%); будівництво - 3,1 млн. дол. (1,0%); інше виробництво - 5,3 млн. дол. (1,9%).

Найбільші обсяги інвестицій залучені в наступні міста та райони області: м. Ужгород - 65,8 млн. дол. (22,1% від загального обсягу залучених інвестицій по області); м. Мукачево - 49,8 млн. дол. (16,7%); Ужгородський район - 51,9 млн. дол. (17,4%); м. Берегово - 19,0 млн. дол. (6,4%); Міжгірський район - 13,9 млн. дол. (4,6%); Великоберезнянський район - 12,0 млн. дол. (4,0%); м. Чоп - 10,9 млн. дол. (3,7%).

Промисловість окремих видів діяльності

У деревообробній промисловості за січень-вересень приріст обсягів виробництва склав 12,2%. Суб'єктами, які зареєстровані на «виробництво меблів», досягнуто нарощування обсягів виробництва на 19,2%. (Програмне завдання складає відповідно 5,5% і 5,6%).

За січень-серпень 2007 року підприємствами з оброблення деревини реалізовано продукції на 133,3 млн. грн., з виробництва меблів - на 137,5 млн. грн., разом їх питома вага у загальному обсязі реалізованої продукції промисловості становить 7,6%.

Найвищими темпами розвивається виробництво щитового паркету, яке збільшено на 25,4%, лущеного шпону (на 21,7%), вікон, дверей (на 85,9%), меблів кухонних (у 17 разів).

Збільшили обсяги промислового виробництва у 2-4 рази до відповідного минулорічного періоду ТОВ «К'Лен», ВАТ «Укрдеревбудинок РПС», ДП «ТУП-Україна», на 40-70% ТОВ» Лісоіндустрія, ТОВ» Індустрія деревообробки», ТОВ» Успіх», МПП «Ельдорадо, ЗАТ» Мукачівський ЛК», ТОВ «Пілотек».

На підприємствах із виробництва деревини середній розмір заробітної плати порівняно з минулим роком зріс на чверть. Найвищою (1000-1700 грн.) є заробітна плата на Міжгірській філії «Сведвуд-Стен», В, Бичківській філії «Сведвуд Проза», філії «Сведвуд Карпати», СП «Самвер», ДП «ТУП-Україна», ТОВ «Ено-Меблі ЛТД», ТОВ «Інтер-Каштан», ДП «Ламелла», Філія №8 «Ено-Меблі», ЗАТ «Міжгірський ЛК», ТОВ» Індустрія деревообробки».

Основним стримуючим фактором деревообробної та меблевої промисловості є стрімке зростання цін на деревину, обмеженість лісосировинних ресурсів, що впливає на темпи приросту виробництва та мінімізує прибутковість суб'єктів господарювання.

Позитивним зрушенням у розвитку машинобудування сприяло залучення у галузь іноземних інвестицій та нарощення у січні - серпні п.р. порівняно з відповідним періодом м.р. виробництва:

- вузлів та деталей до електроустаткування для двигунів і транспортних засобів на ТОВ «Аутомотив - Україна» (у 2,6 р.б.) створено понад 1700 р.м.;

- автомобільних джгутів на ТОВ «Форшнер-Україна» (у 2,4 р.б.), створено 350 р.м.;

- автомобільних джгутів на ТОВ «Ядзакі Україна» (+9,3%), створено 900 р.м.;

- електронної продукції на ТОВ «Джейбіл С.Ю.Л» (у 3,5 р.б.), створено 1400 р.м.;

- автомобілів на ЗАТ «Єврокар» (+47,0%), створено 640 р.м.;

- електронної продукції на ВАТ «Мукачівський завод «Точприлад» (+56,6%). створено понад 3000 р.м.

У хімічній та нафтохімічній промисловості ефективно працює ВАТ «Перечинський лісохімкомбінат» (+22,5%), ТОВ «Грифскан_Україна» (+1,7%.).

Ефективно працює передане до сфери управління державне підприємство «Дослідне конструкторське бюро машинобудування».

За січень-серпень 2007 року фінансовий результат (сальдо) від звичайної діяльності до оподаткування підприємств:

- машинобудування позитивний - 126,7 млн. грн. На 2,4% порівняно з серпнем п.р. зросла кількість збиткових підприємств машинобудування (31%). Найбільші збитки отримали підприємства, реалізація інвестиційні проекти яких знаходиться на початковому етапі: ТОВ «Аутомотив - Україна», ТОВ «Джейбіл С.Ю.Л» та інші;

- хімічній та нафтохімічній промисловості позитивний - 3,4 млн. грн. Прибутково працювало 70% підприємств, які отримали прибуток в сумі 6,9 млн. грн;

Залучення інвестицій, як зовнішніх, так і внутрішніх, дозволило створити нові виробництва, здійснити реконструкцію та модернізацію діючих виробництв, що дозволило підвищити конкурентоспроможність власної продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках. Робота в цьому напрямку продовжується.

Так:

- ТОВ «Ядзакі Україна» оголосило про розширення виробництва і вже до кінця року розпочне виробництво схемних джгутів для автомобілів Ford Fiesta, Ford Focus та створення додатково 450 робочих місць;

- у другій декаді вересня відкрито нові виробничі площі ТОВ «Джейбіл С.Ю.Л», що дасть можливість значно збільшити обсяги виробництва та створити додаткові робочі місця;

- готується відкриття заводу ТОВ «Флекстронікс» у м. Мукачеві тощо. Основні проблемні питання:

- нестача кваліфікованих кадрів, як інженерних так і робочих професій;

- відсутність дешевих банківських кредитів;

- відсутність державного замовлення для підприємств державної форми власності;

- дефіцит трудових ресурсів у окремих територіально-адміністративних одиницях.

Легка промисловість є однією з найважливіших серед галузей виробництва непродовольчих товарів. Продукція легкої промисловості йде на задоволення потреб населення, забезпечуючи його тканинами, одягом, взуттям та іншими предметами споживання, а також використовується в інших галузях промисловості у вигляді сировини і допоміжних матеріалів (у харчовій, машинобудуванні та ін.). Найбільш тісні зв'язки вона має із сільським господарством і хімічною промисловістю - основними постачальниками сировини для галузі, а також машинобудуванням.

Легка промисловість - це комплексна галузь, що включає майже 20 підгалузей, які можуть бути об'єднані в три групи:

- текстильна, в тому числі, бавовняна, лляна, вовняна, шовкова, трикотажна. Сюди входить первинна обробка льону, шерсті та ін., виробництво нетканих матеріалів, в'язання сіток, виробництво текстильної галантереї та ін.;

- швейна;

- шкіряно-взуттєва і хутрова.

Для легкої промисловості характерна менш виражена, порівняно з іншими галузями, територіальна спеціалізація, бо практично в кожній області є ті чи інші її підприємства.

Фактори розміщення підприємств даного комплексу різноманітні, проте можна виділити головні:

- сировинний, який впливає на розміщення підприємств з первинної переробки сировини: наприклад, льонопереробні фабрики розміщені в районах вирощування льону, вовняно-миючі підприємства - в районах вівчарства, підприємства з первинної обробки шкіри - біля м'ясокомбінатів;

- споживчий, так як готова продукція деяких підгалузей легкої промисловості менш транспортабельна порівняно з напівфабрикатами.

- трудоресурсного забезпечення, який передбачає наявність професійно підготовлених трудових ресурсів, бо всі галузі легкої промисловості працеємні. Нині на розміщення легкої промисловості великий вплив справляє науково-технічний процес. Це відбивається, перш за все, на концентрації текстильного виробництва, зміні його сировинної бази. Натуральні волокна поступово витісняються хімічними. Велика кількість тканин виробляється із сумішей натуральних і хімічних волокон.

У даний час ефективність підприємств галузі досить низька: товари, які випускають підприємства легкої промисловості України, значно поступаються за якістю і кількістю продукції розвинених країн; порівняно низька продуктивність праці; вищі в галузі, порівняно зі світовим рівнем, затрати на виробництво продукції. Відсутність реальної конкуренції спричиняє завищення цін, спонукає продавати низькоякісну продукцію. Галузь губить свої позиції на вітчизняному ринку, що робить її реформування необхідним.

Дуже важливими загальними проблемами є підвищення конкурентоспроможності галузі на основі вдосконалення виробничих відносин, впровадження сучасних технологій, підвищення технічного рівня, продуктивності праці тощо.

Сільське господарство і його спеціалізація

Національне господарство

Економіка області - складний багатогалузевий комплекс, спеціалізація якого визначається переважним розвитком важкої індустрії у поєднанні з легкою і харчовою промисловістю і високоінтенсивним сільським господарством зерно-бурякового і м'ясо-молочного напрямів.

Сільське господарство

Аграрна політика спрямована на вирішення завдань продовольчого забезпечення населення регіону. В галузі рослинництва основним є закріплення раціональних напрямів аграрної реформи з урахуванням територіальних відмінностей природно - економічних умов. Головними видами сільськогосподарської продукції є картопля, овочі, фрукти, виноград. Вина Закарпаття увійшли до каталогів кращих вин держави, неодноразово отримували золоті медалі на міжнародних виставках-ярмарках.

Сільське господарство займає провідне місце в економіці області, в ньому створюється понад 30 відсотків валової доданої вартості, зосереджено 13 відсотків основних фондів. На сільськогосподарських підприємствах зайнято 8,7% працюючих, в особистих підсобних господарствах - третина економічно активного населення. В аграрному секторі здійснено перерозподіл власності на землю і майно на користь селянських особистих господарств, де виробляється 95% валової продукції сільського господарства. Одночасно, висока інтенсивність землекористування дає можливість виробляти лише близько 2% валової продукції сільського господарства України.

Серед галузей тваринництва провідними є м'ясне скотарство, свинарство, вівчарство, птахівництво та бджільництво.

Відбулися зміни форм власності на землю. Введено плату за користування землею, створено умови для розвитку ринку землі. Здійснено паювання земель, переданих у колективну власність. Більше половини громадян отримали право власності на землю.

Головними видами сільськогосподарської продукції є картопля, овочі, фрукти, ягоди, виноград, в яких регіон є самодостатнім.

Зернове господарство є ефективною галуззю, однак через природно - кліматичні умови, область не може забезпечувати себе продовольчим зерном. З технічних культур привабливою культурою є тютюн, сировина з якого має постійний попит. Природно - кліматичні умови дозволяють вирощувати ранні і надранні овочі.

Закарпаття є одним з регіонів, що володіє унікальними умовами для розвитку садівництва та виноградарства, можливостями виробництва високоякісної продукції виноробства. Вина Закарпаття увійшли в каталоги кращих вин держави, неодноразово отримували золоті медалі на міжнародних виставках-ярмарках.

Важливою частиною агропромислового комплексу області є харчова промисловість, пріоритетними видами якої є виноробство, виробництво безалкогольних напоїв та розлив мінеральної води, хлібопекарна та консервна промисловість, видобуток кухонної солі.

Впродовж минулих років поліпшився фінансовий стан сільськогосподарських підприємств області. В першу чергу це досягнуто завдяки значному підвищенню ефективності діяльності товаровиробників, що дозволило зменшити затратність галузі. З другого боку, позитивним змінам сприяло поліпшення ринкової кон'юнктури на окремі сільськогосподарські продукти, внаслідок чого збільшилися надходження коштів від реалізації, а також більше уваги приділялося з боку держави щодо підтримки сільського господарства.

Конкурентне середовище сприяло розвитку таких сфер діяльності, як торгівля, готельно-ресторанне господарство, автомобільний транспорт, інші. Однак, політика залучення інвестицій у промисловість, яка була спрямована на максимальне залучення трудових і сировинних ресурсів, призвела до диспропорцій у цих сферах. Домінує давальницька сировина та складальні виробництва, повільний рух здійснюється до глибокої переробки деревини, практично відсутнє меблеве виробництво, у занепаді підприємства по виробництву будівельних матеріалів, недостатнього розвитку набула харчова промисловість та перероблення сільськогосподарських продуктів, низький рівень інноваційної діяльності у всіх галузях промисловості.

Як свідчить статистика, порівняно з січнем 2009 р. - на 2,9%, у т.ч. у сільськогосподарських підприємствах - на 57,9%, а у господарствах населення відбулося збільшення на 0,2%.

На початок лютого п.р. населенням утримувалось 96,6% загальної чисельності великої рогатої худоби (на 1 лютого 2009 р. - 96,4%), у т.ч. корів - 97,8% (97,7%), свиней - 91,1% (91,0%), овець і кіз - 85,9% (84,9%), птиці всіх видів - 98,0% (90,5%).

За січень п.р. обсяг реалізації худоби та птиці на забій в аграрних підприємствах (крім малих) становив лише 26,8% показника січня минулого року. У структурі реалізації тварин на забій сільгосппідприємствами частка птиці становила тільки 0,8% (у січні 2009 р. - 67,8%), свиней - 80,2% (19,1%), великої рогатої худоби - 18,2% (12,9%).

Аналогічно, обсяг вирощування худоби та птиці становив лише 36,1% минулорічного показника. Спостерігається перевищення обсягів вирощування худоби та птиці на забій над обсягами реалізації. За січень 2010 р. відношення обсягу вирощування до реалізації тварин на забій становило 164,3% (січень 2009 р. - 121,9%). Середньодобові прирости великої рогатої худоби на вирощуванні, відгодівлі та нагулі залишилося на рівні минулого року, проте свиней збільшилися на 15,5%. Середній надій молока від однієї корови (на середнє поголів'я корів) склав 157 кг, що на чверть більше показника січня 2009 р. Середня несучість однієї курки-несучки, порівняно з відповідним періодом 2009 р., зменшилась на 28,6% і становила 5 яєць.

На 1 лютого п.р. у сільськогосподарських підприємствах (крім малих), що займалися тваринництвом, було в наявності кормів усіх видів 75,1 тис. ц к.од., що на 10,9% менше, ніж на таку ж дату минулого року, у т.ч. концентрованих - 32,0 тис. ц к.од. або на 38,9% менше. У розрахунку на одну умовну голову великої худоби припадало 5,8 ц к.од. кормів усіх видів, у т.ч. концентрованих - 2,5 ц к.од., тоді як торік - 4,9 ц та 3,1 ц к.од. відповідно.

Половина сільськогосподарських підприємств Закарпаття - збиткові

У 2009 р. результат від господарської діяльності сільськогосподарських підприємств (крім малих) за попередніми підсумками становив 11,6 млн. грн. збитку, рівень рентабельності у цілому склав -9,6%.

Прибутки від виробництва продукції сільського господарства і надання послуг у рослинництві і тваринництві отримали 51% підприємств, сума прибутку в середньому на 1 підприємство становила 190,9 тис. грн.

Водночас, 49% підприємств отримали від сільськогосподарського виробництва збитки, їх сума у розрахунку на 1 підприємство склала 552,8 тис. грн.

Обсяги державної підтримки сільськогосподарських підприємств у цілому за попередніми підсумками, у 2009 р. склали 3115,0 тис. грн. і 4296,2 тис. грн. за рахунок податку на додану вартість. У розрахунку на 1

підприємство за 2009 рік - 45,8 і 63,2 тис. грн.

Причинами збитковості підприємств є:

- низькі договірні ціни на переробку давальницької сировини (послуги з пошиття та ін.) відносно високого рівня витрат на їх виготовлення;

- залежність від обсягів поставок сировини для переробки.

Для поліпшення ситуації що склалася в легкій промисловості окремі підприємства галузі включено до проекту Державної програми розвитку легкої промисловості на період до 2011 року. Виконання програми дасть змогу впровадження новітніх технологій, реконструкції і технічного переоснащення підприємств та залучення інвестицій приріст обсягу виробництва, збільшення робочих місць, зменшення кількості збиткових підприємств.

Транспорт. Специфіка його функціонування

Шляхи

Відстань від обласного центру до столиці країни міста Київ - 788 км., Москви - 1713, Праги - 900, Будапешта - 360, Бухареста - 865, до Братіслави - 545 кілометрів. Закарпаття уже має досить розвинену транспортну систему. Загальна протяжність автомобільних шляхів становить понад 3,5 тис. км, з яких 97 процентів мають тверде покриття. Щільність автомобільних шляхів на тисячу кв. км території становить 268 км. при 271 км. по Україні. Основними магістралями, які забезпечують сполучення з іншими регіонами, а також з'єднують санаторії є Ужгород - Мукачево - Хуст - Тячево - Рахово - Івано-Франківськ, Мукачево - Свалява - Стрий, Ужгород - Перечин - Свалява, Перечин - В.-Березний - Ужок. Через територію області протяжністю 140 кілометрів, пролягає міжнародна автодорога Київ - Чоп.

Особливого значення у даний час набуває створення та функціонування національної мережі міжнародних транспортних коридорів. Через територію області проліг міжнародний транспортний коридор №5 (Критський) за маршрутом Лісабон - Трієст - Любляна - Будапешт - Київ - Волгоград, який сполучає західно- і східно - європейські автодорожні, залізничні та річкові національні мережі з метою інтерконтинентального забезпечення транзитних вантажних перевезень у напрямку Європа - Азія. Вказаний транспортний коридор, зокрема його допоміжні транспортні мережі на території Закарпатської області, перетинається з відгалуженнями міждержавного транспортного коридору Балтійське море-Чорне море (Гданськ-Одеса) для перевезення пасажирів і вантажів із півночі на південь Європи і навпаки.

Для створення матеріально-технічної бази вказаних коридорів, облдержадміністрація здійснила ряд заходів: скоординувала зусилля та фінансові можливості державних і комерційних, господарських і будівельних структур, сприяла прикордонним та митним службам у розбудові їхньої інфраструктури, облаштуванні діючих і відкритті нових пунктів пропуску через державний кордон.

Суттєвим вкладом у розбудову матеріально-технічної бази та розширення мережі транзитних вантажних перевезень у рамках міжнародних транспортних коридорів було створення ВАТ «Закарпатінтерпорт», автомобільного терміналу «Автопорт - Чоп» та філії державного підприємства з обслуговування іноземних автомобільних вантажних перевезень «Укрінтеравтосервіс - Закарпаття».

Прикордонна інфраструктура

По периметру державного кордону протяжністю 467,3 км. за останні роки облаштовано 16 пунктів пропуску та митних постів, з яких 9 із статусом міжнародних, 6 - міждержавних та 8 пунктів спрощеного переходу. Це, зокрема міжнародні автомобільні: «Ужгород», «Малий Березний», «Тиса», «Лужанка», «Дяково» та «Вилок», міжнародні залізничничні - «Павлово», «Чоп-залізничний», «Саловка», «Дяково». Діє повітряний міжнародний пункт переходу кордону «Ужгород-аеропорт».

Функціонують спрощені пункти пропуску - автомобільні: «Дзвінкове», «Косино», «Лужанка», «Вилок», «Дяково» та міждержавні залізничні - «Тересва», «Дяково», «Рахів». Для послуг населення пішоходні спрощені пункти пропуску «Хижа», «Тересва» та «Дяково». Наявність зазначених переходів є одним із елементів інфраструктури, який сприяє відвідуванню області іноземними громадянами, створенню при певних обставинах умов для їх оздоровлення на курортах області.

Пасажирські перевезення

Сьогодні забезпечуються перевезення пасажирів на 68 міжміських маршрутах щоденно з м. Ужгород виконуються рейси до обласних центрів Львів, Луцьк, Івано-Франківськ, Чернівці, міст Словаччини - Братіслава, Міхаловце, Гуменне, Пряшів, Кошіце; Чехії - Добжина, Прага, Брно; Угорщини - Ніредьгаза.

Залізничні колії на території області мають протяжність 1476 км. Із них 785 км - головні, з яких половина електрифіковані. Через залізничні вузли Чоп, Мукачево, Батьово, Ужгород проходять основні внутрішні залізничні лінії Чоп - Ужгород - Ужок - Львів, Чоп - Солотвино, здійснюється залізничне сполучення з Угорщиною, Словаччиною, Румунією та трьома виходами через Карпатський перевал з містами Львів, Київ, Харків, Чернівці, Сімферополь, іншими.

З метою інтерконтинентального забезпечення транзитних вантажних перевезень у напрямку Європа - Азія діє міжнародний транспортний коридор №5 (Критський) за маршрутом Ліссабон - Трієст - Любляна - Будапешт - Київ - Волгоград, який сполучає західно- і східноєвропейські автодорожні, залізничні та річкові національні мережі. Допоміжні транспортні мережі цього коридору на території Закарпатської області перетинаються з відгалуженням міждержавного транспортного коридору Балтійське море - Чорне море (Гданськ - Одеса) для перевезення вантажів і пасажирів з півночі на південь Європи і навпаки.

Саме ці функції з червня 1996 року почав виконувати міжнародний пасажирський поїзд Констанца - Бухарест - Дяково - Чоп - Кошице - Краків, що з'єднав національні залізничні мережі Румунії, України, Словаччини, Польщі, а в перспективі планується його продовження на північ до Берліна, Гамбурга, Копенгагена і на південь до Варни, Стамбула.

Повітряне сполучення

В обласному центрі Ужгород розташований цивільний аеропорт пропускною здатністю 1500 пасажирів на добу, що має статус 4 «Г». З нього регулярно виконуються рейси на Київ, Будапешт та інші напрямки. У м. Мукачево розташований недіючий колишній військовий аеродром, який успішно може бути використаний для цивільних цілей.

Невиробнича сфера. спеціалізація та розвиток сфер науки, освіти, культури, охорони здоров`я, відпочинку та туризму

Рекреаційно-Туристичний комплекс

Пріоритетними напрямками розвитку туристично-рекреаційного комплексу є:

· оздоровчо-лікувальна діяльність;

· гірськолижний туризм;

· зелений (сільський туризм);

· пізнавальний туризм (пішохідний туризм, екскурсії тощо).

Для розвитку вказаних напрямів слід забезпечити:

- формування нових економічних засад галузі на основі різних форм власності;

- вирішення питання підпорядкованості (власності) санаторно-курортних і туристичних закладів;

- зміцнення матеріально-технічної бази комплексу шляхом: модернізації існуючої матеріально-технічної бази закладів; будівництва нових туристично-рекреаційних об'єктів котеджного та модульного типу, які відповідатимуть сучасним стандартам; розширення супутньої інфраструктури на території рекреаційних об'єктів (будівництво басейнів, тенісних кортів, саун тощо);

- ініціювання, розробку та прийняття державної програми поліпшення автошляхів, дорожньо-транспортної, комунікаційної та енергетичної інфраструктури;

- створення рекламно-інформаційного продукту рекреаційно-туристичного комплексу;

- розширення лікувальних послуг, впровадження нових міжнародних видів послуг, пошук нових методів використання унікальних природних лікувальних факторів;

- мікрокредитування господарів садиб зеленого туризму з метою доведення останніх до сучасних стандартів;

- ініціювання прийняття законодавства та розробку комплексу заходів, які спрощують перетин кордону особам, які направляються на оздоровлення та відпочинок;

- створення в пунктах пропуску через кордон відповідної інфраструктури для обслуговування рекреантів (туристів);

- вдосконалення та розробку нових туристичних маршрутів, які б більш повно розкривали історико-архітектурний та культурний потенціал краю;

- створення спеціалізованої структури (мережі) залучення рекреантів (туристів);

- формування дієздатної аварійно-рятувальної служби;

- санітарне упорядкування територій населених пунктів рекреаційних зон;

- підготовку працівників сфери рекреації та підвищення їх професійного рівня, вивчення іноземних мов;

- розширення виробництва продукції із застосуванням символіки Закарпаття.

Управління охорони здоров'я

В наш час - високих технологій, персональних комп'ютерів та інтернет-клубів, все дуже стрімко змінюється. Міняються смаки та вподобання людей, змінюються їх потреби й оцінка навколишніх реалій. Але є цінності, над якими не владний час. Незмінними впродовж усієї історії існування людства залишається потяг до природи і бажання хоч час-від-часу побути з нею наодинці.

У Закарпатті людське прагнення єдності з природою набуває дивовижно реальних контурів. Екологічно чистий регіон, в екосистемах якого збереглися трьохсотрічні дерева, де скелі і печери, рослинний і тваринний світ залишились такими, як і кілька сотень років тому, дарує Вам чудову нагоду відчути себе частинкою первозданної природи, забувши на якийсь час про існування мегаполісів великих міст.

Безперечно, у краї, в якому чотири п'ятих території займають гори, першість завжди належатиме величним гірським вершинам. Однак, Закарпаття багате й на інші атракції, які, як правило, доповнюють і підкреслюють красу Карпатських гір.

Управління охорони здоров'я є структурним підрозділом Закарпатської обласної державної адміністрації, що утворюється головою обласної державної адміністрації, підзвітним і підконтрольним голові обласної державної адміністрації та Міністерству охорони здоров'я України.

Управління у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, розпорядженнями голови обласної державної адміністрації, наказами Міністерства охорони здоров'я України, рішеннями обласної ради, прийнятими в межах її компетенції, а також Положенням про Управління охорони здоров'я.

Основними завданнями управління є:

o забезпечення реалізації державної політики в галузі охорони здоров'я;

o прогнозування розвитку мережі закладів охорони здоров'я для нормативного забезпечення населення медико-санітарною допомогою;

o здійснення заходів, спрямованих на запобігання інфекційним захворюванням, епідеміям і на їх ліквідацію;

o організація надання медико-санітарної допомоги населенню, роботи органів медико-соціальної експертизи, закладів судово-медичної та судово-психіатричної експертизи;

o забезпечення виконання актів законодавства в галузі охорони здоров'я, державних стандартів, критеріїв і вимог, спрямованих на збереження навколишнього природного середовища та санітарно-епідемічного благополуччя населення, а також додержання нормативів професійної діяльності в галузі охорони здоров'я, вимог Державної фармакопеї, стандартів медичного обслуговування, медичних матеріалів і технологій;

o керівництво підприємствами, установами та організаціями галузі охорона здоров'я (закладами охорони здоров'я), що належать до сфери управління обласної державної адміністрації, організація їх матеріально-фінансового забезпечення.

Мережу галузі складає 25 закладів обласного підпорядкування, 6 центральних районних лікарень, 9 районних, 1 центральна міська, 10 міських, 21 дільничних лікарень, 1станція швидкої медичної допомоги, 5 сільських лікарських амбулаторій, 234 амбулаторії загальної практики сімейної медицини та 291 фельдшерсько-акушерський пункт.

Всього в галузі охорони здоров'я області працюють 23 тис. працівників, з них 4391 лікар, 10409 середнього та 5087 молодшого медичного персоналу.