Несприятливі екзогенні процеси в літосфері

2.4.2 Вплив берегових несприятливих процесів на життєдіяльність людини

Ще в давні часи людина зіткнулася з явищем абразії (руйнуванням) морських берегів і була змушена захищати від хвиль господарські та житлові будівлі, дороги і орні землі. Насипні дамби і підпірні стінки з кам'яної кладки були першими спорудами, за допомогою яких вона намагалася стримування наступ моря.

Із розвитком науки були пізнані основні причини мінливості морських берегів. Загальний прогрес у галузі гідротехнічного будівництва дозволив створити різні типи споруд, спроможних витримувати величезні хвильові навантаження. Тим не менше проблема зміцнення берегів із кожним роком стає все більш гострою. Із одного боку, це пов'язано з тим, що людина продовжує освоювати нові приприбережні території, часто ігноруючи минулий досвід. При розміщенні промислових і курортних об'єктів все ще зберігається тенденція розміщувати будівлі та споруди як можна ближче до моря, і вони виявляються, таким чином, у потенційно небезпечній зоні.

Сьогодні абразією уражено близько половини берегів Світового океану [Додаток Ж. Рис. Ж.2.]. Через нераціональну діяльність людини абразія швидко поширюється на береги, які ще недавно вважались благополучними. В умовах всезростаючого промислового виробництва руйнується біля 25% берегів США. У Японії при загальній площі пляжів у 48 мільйонів квадратних метрів щорічно змивається морем 1,4 мільйона квадратних метрів, і якщо не будуть прийняті заходи, пляжі зникнуть взагалі. У умовах техногенних навантажень активізувався розмив берегів Польщі і Нідерландів, Німеччини, Індії та Австралії, зменшуються пляжі і в Італії, Франції та Болгарії. Господарська діяльність стали причиною різких трансформаційних змін берегів Чорного та Азовського, Балтійського і Каспійського морів. На значній відстані Чорноморського узбережжя берегова лінія відступила за останній час на десятки метрів. За післявоєнний період хвилі змили в районі Поті густонаселену смугу суходолу шириною близько 800 метрів. На ділянці від Туапсе до Адлера середня ширина пляжів скоротилася з початку сторіччя з 46 до 12 метрів. На південному березі Криму майже всі ділянки мають активні кліфи (стрімкі стіни). Швидкість руйнування берегових обривів із пухких делювіальних суглинків досягає місцями 10 метрів на рік. Хвилі змивають залишки природніх пляжів і загрожують прекрасним паркам, палацам та історичним пам'яткам. Різко активізуються зсувні явища.

На Україні, на морських узбережжях довжиною 2 630 км² проявляються абразійні процеси - руйнується майже 60% узбережжя. У районах активної господарської діяльності (Прикарпаття, Крим, Донбас, Одеська, Дніпропетровська, Хмельницька та інших промислових міських агломерацій) зафіксовано 138 тис. зсувів. Потребують закріплення 1110,9 км абразійно-ерозійних берегів Дніпровських водосховищ при загальній протяжності берегової лінії 3079 кілометрів. Унаслідок руйнування берегів уже втрачено 6176 га землі. За останні 35 років до водосховищ надійшло 337 млн. куб. м продуктів руйнування берегів. У береговій зоні Криму щорічно зникає 22 га, між дельтою Дунаю та Кримом - 24 га, у північній частині Азовського моря 19 га.

За оцінками фахівців різних країн, щорічний збиток від руйнівної діяльності моря складає сотні мільйонів доларів, але значно більша сума потрібна для запобігання цього явища. Так, для ліквідації аварійних берегів США необхідно 2 мільярди доларів, із них близько 900 мільйонів доларів на невідкладні роботи. Приблизно в 2 мільярди рублів оцінюються роботи зі зміцнення російських берегів на Чорному та Азовському морях. Слід згадати і про береги рівнинних водосховищ, які переробляються хвилями із значно більшою швидкістю, особливо в перші роки після заповнення. Їх довжині тільки в СНД становить 60 тисяч кілометрів, що в 1,5 рази більше морської межі. Розмивається майже 20 тисяч кілометрів, а обсяг перетворених берегових схилів досягає щорічно 300-350 мильйонів кубометрів.



ВИСНОВКИ

У ході написання даної курсової роботи ми прийшли до наступних висновків.

Гляціальні несприятливі процеси представлені в основному ерозійною діяльністю потоків талих вод забезпечується їхньою великою живою силою, різко вираженою турбулентністю, великою кількістю доступного розмиву.

При потужному зосередженому стоці талі води здатні виробляти системи долиноподібних форм (дренажних каналів), іноді поглиблюючи їх зі швидкістю до кількох метрів за рік. Талі льодовикові води можуть викликати руйнівні селеві потоки. Вищеперераховані процеси призводять до значних людських жертв, школять сільському господарству та будівництву.

При утворенні несприятливих кріогенних процесів головну роль відіграє зміна теплового режиму ґрунту, що спричинює соліфлюкцію, термокарст, кріогенне пучення, морозобійне розстрісківання.

Несприятливі кріогенні процеси негативно впливають на сільськогосподарську діяльність людини, на будівництво, завдають значної шкоди трасам наземних магістральних трубопроводів, автомобільним і залізничним, на схилах відкритих гірських виробок при видобутку корисних копалин.

Флювіальні процеси формуються водою, що тече по поверхні суші. Рухома вода розмиває (ерозія), переносить (транспортування) і відкладає (акумуляція) продукти руйнування, створюючи відповідно ерозійні та акумулятивні форми рельєфу. Основною причиною ерозії є механічний вплив на гірські породи води і транспортуючих нею уламків, раніше зруйнованих порід. Несприятливі флювіальні процеси можна поділити на ті, які спричинені діяльністю поверхневого змиву та тимчасових водотоків. Із діяльністю тимчасових потоків, що виникають після сильних злив або танення снігового покриву, пов'язана поява численних ерозійних вимоїн різного масштабу. Площинний змив - слабо помітний, але найбільш розповсюджений і підступний тип ерозії. Він проявляється повсюдно і тому піддається безпосередньому розпізнаванню значно важче, ніж швидка ярова ерозія. Проте результати площинного змиву часто перевершують наслідки, спричинені яровою ерозією. Негативно впливають тимчасові водотоки на сільське господарство, будівництво і транспорт, на стан гідрологічних об'єктів та якість води тощо.

Проте флювіальні несприятливі процеси мають не лише негативний вплив, але й позитивний. Так, зазвичай, на дні ярів і балок часто протікають струмки, на поверхню пробиваються джерела. Із часом схили балок покриваються рослинністю (деревною і чагарниковою). В Україні багато поселень виникло саме в балках і називаються байраками.

Геологічні процеси і форми рельєфу, пов'язані з діяльністю вітру, тобто роботою, яку він виконує, називаються еоловими процесами. Руйнівна (денудаційна) робота вітру визначається такими процесами як дефляція і коразія.

Розрізняють два типи дефляції: повсякденну і пилові бурі. Найбільш виразно геологічна робота вітру проявляється в області пустель. У даний час площа всіх пустель постійно збільшується.

Карст - це процес розчинення чи вилуговування тріщинуватих гірських порід поверхневими чи підземними водами і формування специфічного (поверхневого та підземного) рельєфу. Із видів перетворення гірських порід у карстових процесах беруть участь гідратація, вилуговування, гідроліз, окислення. У результаті цих процесів утворюються такі форми рельєфу, як карри, лійки, улоговини, понори, шахти, печери, підземні ріки тощо.

Карстові явища, можливо, були одними із перших, які привернули увагу дослідників ще багато десятиліть тому не тільки з причини своєї вираженості, але й тому, що чинили істотний вплив на господарську діяльність людини.

У ряді випадків за характером екологічних наслідків він належить до небезпечних процесів, що призводить до людських жертв. Але частіше, через повільний розвиток його відносять до процесів, які опосередковано впливають на людей через деградацію існуючих екосистем.

Карстові явища викликають великі труднощі при будівництві і використання територій, витрачаються значні кошти на спеціальні вишукування та заходи щодо захисту від його шкідливого впливу. При гідротехнічному будівництві карстові канали можуть бути шляхами витоку води зі створюваних водосховищ (Франція, Іспанія, Італія). Несприятливі екологічні наслідки його активізації відзначаються при розробці родовищ корисних копалин через зміну режиму поверхневих і підземних вод. Вони полягають, насамперед, у втраті земельних угідь, так як значні за площею

Говорячи про позитивний в екологічному значенні вплив карсту, слід пам'ятати, що деякі карстові печери є унікальними природними пам'ятками. У них формується своя специфічна природна підземна екосистема. Печери є притулком і місцем проживання представників тваринного світу.

Суфозійні процеси дуже поширені, особливо в районах залягання потужних відкладів лесів та лесовидних суглинків. Морфологічно такі процеси проявляються у вигляді замкнутих знижень (блюдець, западин, воронок і т.п.) різних розмірів, від декількох десятків сантиметрів (біля бортів ярів) до сотень метрів, а також у вигляді так званого глинистого псевдокарсту різноманітних підземно-ерозійних форм.

Гравітаційні процеси - це процеси, які зумовлені дією сили земного тяжіння і проявляються через переміщення гірських порід із підвищених ділянок рельєфу в понижені. До них належать: зсуви, обвали, осипи, курумові схили, опливини, селеві потоки.

Зсуви ускладнюють багато видів людської діяльності. У найбільшій мірі вони загрожують наступним об'єктам: населеним пунктам, залізницям, автошляхам, мостам, тунелям, лініям електропередач і зв'язку, каналам, дамбам, водосховищам, гірничовидобувним підприємствам, сільськогосподарським угіддям, риболовству, водному транспорту, лісовому господарству.

Руйнівна робота моря називається абразією. Розрізняють три види абразії - механічну, хімічну та термічну. Сьогодні нею уражено близько половини берегів Світового океану. Абразивні процеси призводять до «поглинання» морем значної площі земельних угідь, активізують зсуви та обвали, які призводять до значних збитків.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Архитектура и природа: [Сборник / Ред. Н. Филиповский]. - М.: Знание, 1987. - 94 с.

2. Бабосов Е.М. Катастрофы: Социологический анализ / Евгений Михайлович Бабосов. - Минск: «Наука и техника», 1995. - 472 с.

3. Балсенина Н.В. Формирование современного рельефа земной поверхности. Учебное пособие для географических специальностей университетов. - М.: «Высшая школа», 1967. - 388 с.

4. Баринов А.В. Чрезвычайные ситуации природного характера и защита о них: Учеб. пособие для вузов / Александр Васильевич Баринов. - М.: ВЛАДОС-ПРЕСС, 2003. - 496 с.

5. Безопасность технологий и природа: [Сборник / Ред. Н. Филиповский]. - М.: Знание. 1989. - 94 с.

6. Бердников В.В. Древний холод / Владимир Викторович Бердников. - М.: Мысль, 1983. - 157 с.

7. Бондарев Л.Г. Сахара - экологическая ошибка человека / Лев Григарьевич Бондарев // География: Приложение к газете «Первое сентября». - 1998. - № 14. - С. 8-9.

8. Вахрушев Б.О. Основні проблеми карстового геоморфогенезу / Борис Олександрович Вахрушев // Український географічний журнал. - 2002. - № 3. - С. 20-25.

9. Географічна енциклопедія. - К., 2000.

10. Геоморфология и строительство: [Сб. статей] / Отв. ред. А.И. Спиридонов, С.А. Сладкопевцев . - М.: Мысль, 1979. - 203 с.

11. Говорушко С.М. Оползни: Влияние на жизнь и деятельность человека / Сергей Михайлович // Краєзнавство. Географія. Туризм. - 2008. - № 29-31. - С. 34-38.

12. Голубчик М.М. Стихийные природные явления и экологические проблемы / М. Голубчик, В. Ковилов // География в школе. - 1996. - № 3. - С. 32-36.

13. Динамическая геоморфология: Учебное пособие / Под ред. Г.С. Ананьева, Ю.Г. Симовнова, А.И. Спиридонова. - М.: Изд-во МГУ, 1992. - 448 с.

14. Залыгин С. Разумный союз с природой / Сергей Залыгин // Наш современник. - 1987. - № 1. - С. 113-120.

15. Звольський С. На чому стояти будинкам / Станіслав Звольський // Наука і суспільство. - 1979. - № 2. - С. 20-23.

16. Зигуленко С. Тайны стихий и природных катастроф / Станислав Зигуленко. - М.: Оникс, 2009. - 319 с.

17. Иванов В. Хотели как лучше, получилась…пустыня; победы человека над природой оборачиваются поражением / Всеволод Иванов // Основы безопасности жизнедеятельности. - 2004. - № 5. - С. 28-33.

18. Ковалев А.П. Ландшафт сам по себе и для человека / Александр Павлович Ковалев. - Харьков: Бурун Книга. 2009. - 928 с.

19. Котляков В.М. Проблемы гляциологии в системе взаимодействия природной среды и общества / Владимир Михайлович Котляков. - М.: «Знание», 1980. - 1980 с.

20. Ларионов А.К. Занимательная инженерная геология. Изд. 2-е (перераб). / Александр Константинович - М.: «Недра», 1968. - 231 с.

21. Леоньтьев О.К. Общая геоморфология: Учеб. пособие для студ. геогр. спец. Вузов / О. Леоньтьев, Г. Рычагов. - М.: Высш. шк., 1979. - 288 с.

22. Неклюкова Н.П. Общее землеведение. Литосфера. Биосфера. Геогр. оболочка. Изд. 2-е, доп. / Нина Петровна Неклюкова. - М.: «Просвещение», 1975. - 224 с.

23. Никонов А.А. Опасные природные процессы /Александр Анатольевич Никонов // География . - 2003. - № 15. - С. 19-22.

24. Новиков Э.А. Человек и литосфера / Энергий Алексеевич Новиков; Под ред. д-ра геогр. наук Н.В. Разумихина. - Л.: «Недра». Ленингр. Отд-ние, 1976. - 159 с.

25. Новиков Ю.В. Природа и человек / Юрий Витальевич Новиков. - М.: Просвещение, 1991. - 223 с.

26. Пешков В.М. Там, где грохочит прибой / Владимир Михайлович Пешков. - М.: Знание, 1989. - 48 с.

27. Райхардт Г. Стихийные бедствия / Ганс Райхардт. - М.: Слово, 1998. - 48 с.

28. Родзевич Н.Н. Антропогенные изменения рельефа / Николай Николаевич Родзевич // География в школе. - 2000. - № 4. - С. 3-10.

29. Розанов Л.Л. Воздействие человека на литосферу / Леонид Леонидович Розанов // География в школе. - 2004. - № - 6. - С. 28-32.

30. Сенченко В. Зона особливої уваги / В. Сенченко, О .Кириченко // Дніпро. - 1989. - № 4. - С. 34-42.

31. Серебрянный Л. Человек в мире льда / Л. Серебрянный, А. Орлов. - М.: Знание, 1988. - 48 с.

32. Ситник К. М. Ми і природа / Костянтин Меркурійович Ситник. - К.: Знання, 1990. - 48 с.

33. Стихійні природні та природно-техногенні явища на території України // Український географічний журнал. - 1994. - № 1-2. - С. 9-18.

34. Трофимов В.Т. Экологическая геология / Виктор Титович Трофимов // География в школе. - 2002. - № 7. - С. 8-17.

35. Физическая география и геоморфология / Под. ред. И.М. Рослый - К.: «Выща школа», 1979.

36. Человек и пустыня. - М.: «Знание», 1978. - 98 с.

37. Черевко І., Демчишин М. Сучасні екзогенні гравітаційні процеси на території України / І. Черевко, М. Демчишин // Географія та основи економіки в школі. - 2003. - № 6. - С. 39-41.

38. Швецов П.Ф., Ковальков В.П. Геокриология и проблемы освоения Севера / П. Швецов, В. Ковальков. - М.: Знание, 1987. - 48 с.

39. http://www.dnipro-gef.net/first_stage-ru/otchety-po-proektam/nacionalnyi-plan-deistvii-ukraina

40. uk.wikipedia.org/wiki/Пилова_буря

ДОДАТОК А

Кріогенні несприятливі процеси

Рис. А.1 Соліфлюкційні язики

Рис. А.2 Соліфлюкція. Явище «п'яного лісу»

Рис. А.3 Термокарстовий ландшафт



Рис. А.4 Термокарстове озеро (Росія)

Рис. А.5 Структурні ґрунти

Рис. А.7 Гідролаколіт

ДОДАТОК Б

Флювіальні несприятливі процеси

Рис. Б.1. Ерозійна борозна

Рис. Б.2 Ерозійна ритвина



Рис. Б.3 Яр

Рис. Б.4 Балка



ДОДАТОК В

Еолові несприятливі процеси

Рис. В.1 Пилова буря в Австралії

Рис. В.2. Кам'яні гриби.



ДОДАТОК Г

Карстові несприятливі процеси

Рис. Г.1 Карстові явища

Рис. Г.2. Карстова лійка.

ДОДАТОК Д

Гравітаційні несприятливі процеси

Таблиця. Д.1

Типи селевих потоків та їх дія на споруди

Тип	Дія на споруди	Сумарний об'єм селевого виносу, м3
Малопотужний	Невеликі розмиви, часткова забивка отворів водопропускних споруд.	Менше 1 x 104
Середньо-потужний	Сильні розмиви, повна забивка отворів, пошкодження і зніс безфундаментних споруд.	1 х 104- 1 х 105
Потужний	Велика руйнівна сила, зніс мостових ферм, руйнування мостових опор, камінних споруд, доріг.	1 х 105-1 х 106
Катастрофічний	Руйнування цілих споруд, ділянок доріг разом з полотном і спорудами, поховання споруд під наносами.	Більше 1 х 106

Рис. Д.1 Схилові процеси

Рис. Д.2 Зсув у провінції Січуань (Китай)

Рис. Д.3 Зсув у Тайвані зійшов на естакаду

Рис. Д.4 Обвал

Рис. Д.5 Cелища в Таджикистані залиті глиняною масою заввишки 1,5-2 метри внаслідок селю

ДОДАТОК Ж

Абразія

Рис. Ж.1 Хвилеприбійна ніша

Рис. Ж.2 Абразія на березі моря

Размещено на Allbest.ru