Карпатський економічний район

Размещено на http://www.allbest.ru

Назва проекту: «Карпатський економічний район»

База реалізації проекту: Навчально-виховний комплекс №6

Міста Хмельницького

Учасники проекту: учениці 9-А класу Сторожук Анастасія та Бойчук Евеліна



Обгрунтування вибору: Карпатський економічний район має перспективи й ресурси (гірські, водні, природно-лісові ресурси,природно-заповідний фонд) для розвитку туристично-рекреаційного комплексу. Головною метою розвитку туризму, а особливо сільського, є популяризація відпочинку в карпатському селі, сприяння розвитку сільської інфраструктури, самозайнятості сільського населення, виявлення щирої гостинності до туристів, виховання поваги до краси карпатського краю, бережливе ставлення до природи, переймання існуючого культурного, релігійного та історичного надбання місцевого населення, сприяння збереження навколишнього середовища. Туризм як сфера діяльності і як галузь активно розвивається і у близькому майбутньому саме він буде приносити району вагому частину доходу. Цьому мають сприяти галузевий склад народного господарства регіону, природно-кліматичні умови, вигідне транспортно-географічне розташування, наявний потенціал туристично-рекреаційних ресурсів, зовнішньоекономічні і етнокультурні зв'язки. Розширювати та поглиблювати зовнішньоекономічні зв'язки регіону з метою прискореного його входження в європейський та світовий ринки туристично-рекреаційних послуг .

Мета та завдання проекту: Ознайомитися з розвитком , діяльністю та природою Карпатського економічного району, дослідити його історію.

Характеристика проекту: за кінцевим результатом: практико-орієнтований, за змістом: предметний, за кількістю учасників: колективний, за ступенем самостійності: частково-пошуковий, за характером контактів: внутрішній.

Термін реалізації проекту:

Початок: 2.02.2012

Закінчення: 12.02.2012

Прогнозований результат: оволодіння новими знаннями про діяльністю та природу Карпатського економічного району, удосконалення навичок з підбору, аналізу і оцінення нової інформації.

Форма представлення проекту: доповідь та презентація.



Зміст

Економічне районування

Карпатський економічний район -Географія

-Природні умови та ресурси

-Демографія

-Рекреаційне значення

-Природоохоронні території

-Мінеральні ресурси

-Особливості розвитку господарства

-Промисловість

-Сільське господарство

-Транспорт

-Економічні зв'язки

-Проблеми розвитку

-Несприятливі фізико-географічні явища

-Річки Карпат

50 цікавих фактів про Карпатський район

Вірші

Список літератури

карпатський природа економічна природоохоронна



Економічне районування

Економімчне районувамння -- територіальний поділ народного господарства країни, блоку чи світу на економічно збалансовані частини, які відзначаються фізико-географічним, історичним, технічним, соціально-демографічною і, в першу чергу, економічною вигідною спільністю і сталістю структури гол. комплексу внутрішніх і зовнішніх міжгалузевих зв'язків, внутрішньою кооперацією, інтеграцією, зовн. спеціалізацією та порівняльним рівнем розвитку.

Спонтанно економічне районування формується головним чином під впливом економічних факторів: максимально вигідної продуктивності при мінімальних коштах виробництва, транспорту, розподілу й споживання, але на нього також мають значний вплив і такі неекономічні фактори, як урядова політика, міжнародні стосунки, адміністративне право, національно-культурні особливості населення тощо. Сучасна наука про економічне районування -- регіональна або просторова економія -- є на межі політ. економії, економічної географії, теорії й практики зовн. торгівлі та матем. й статистичного моделювання рішень; вона аналізує ефективність територіального розміщення і переміщення виробництва і споживання, збалансованість та пропорційність міжгалузевих, міжрайонних зв'язків, ефективність організації управління екон. районами та політики й планування їх розвитку.

Економічні райони України

За економічним районуванням Україна поділена на Донецький, Карпатський, Північно-західний, Північно-східний, Подільський, Придніпровський, Причорноморський, Столичний, Центральний економічні райони.

Великі металургійні заводи споруджені в Запоріжжі, Маріуполі, Дніпропетровську, Донецьку, нафтопереробні заводи є в Херсоні, Одесі, Дрогобичі, Кременчуці, Лисичанську. На Донбасі і в Придніпров'ї розвинена хімічна промисловість, яка продукує соду, сірчану кислоту, добрива, синтетичні смоли, пластмаси, волокна, шини і різні хімікати. Україна виробляє також обладнання для важкої промисловості, енергетики (електромотори, турбіни, потужні трансформатори), залізничного транспорту (локомотиви, вантажні вагони), гірничодобувної промисловості (екскаватори, бульдозери, вугільні комбайни), автотранспорту (вантажні машини, автобуси, легкові автомобілі), цивільної авіації (пасажирські літаки, авіаційні двигуни) і сільського господарства (трактори, сільгосптехніка). Крім того, виготовляється широкий спектр побутової, а також комп'ютерної техніки. Космічні технології і озброєння -- важливий напрям розвитку машинобудування України. Військово-промисловий комплекс на початку 1990-х років давав біля 1/4 обсягу промислового виробництва України. Промисловість будівельних матеріалів виробляє цемент (5 млн т в 1997), залізобетонні конструкції, ізоляційні, облицювальні і стінові матеріали, асбесто-цементні вироби і шифер, силікатне скло, кераміку і фаянс. За період з 1918--1980 біля 62 % всіх капіталовкладень було направлено в будівництво.

Економічні райони

Донецький

Донецький економічний район займає площу 53,2 тис. км2. або 8,8% території України з населенням 7887,0 тис. чол. Складається з Донецької та Луганської областей. В межах району розміщений Український Донбас (високорозвинутий ТВК із специфікою добувних галузей промисловості та відновною обробною промисловістю). Характерними є значний ПРП та потужний виробничий потенціал. Основним багатством надр Донецького економічного району є кам'яне вугілля (від довгополумяного до антрацитів). Пласти камяного вугілля малопотужні товщиною 40 - 70 см. У районі виявлено родовища природного газу у Червонокопівську, Славяносербську, Борівському, Співаківському, Кружилівському. Є 21 газоперспективна площа. У басейні річок Кальміус і Торець (Донецька область) та Айдар і Деркул (Луганська облась) знайдено родовища бурих залізняків непромислового значення. Донецький регіон має запаси наступних корисних копалин: кам'яної солі, вапняків, високоякісної крейди, вогнетривкі глини, цементного мергелю. Кількість опадів - 500 - 600 мм., водні ресурси регіону не забезпечують потреб у водній промисловості, сільського господарства, населення. На січень 1995 року розвідано 52 площі для будівництва нових шахт. Чисельність населення Донецького економічного району складає понад 8,2 млн. чол. (89,1% міського населення). Працює 21 виробниче об'єднання з видобутку вугілля, які включають 214 шахт. Електроенергію в основному виробляють ДРЕС (Вуглегірська, Словянська, Миронівська, Міусинська, Лисичанська та ряд інших). У Маріуполі розміщені підприємства чорної металургії. Заводи кольорової металургії розміщені у Катянжинові - "Укрцинк", Микитові - ртутний комбінат, Артемівську - завод обробки кольорових металів, Торезьку - завод твердих сплавів та "Донецьквторкольормет". Також у регіоні розміщені підприємства гірничохімічного комплексу та коксохімічне виробництво.Сільське господарство представлене зерновими культурами та тваринництвом (північна зона - розвинене зернове господарство, соняшник, молочно - мясне скотарство, свинарство, птахівництво; центрально - південна зона - приміська спеціалізація).

Регіон має 2487 км залізничних колій, довжина автошляхів - 13600 км, газо - нафтопроводи, продуктопроводи. Екологічні проблеми: дефіцит чистої води, запиленість, загазованість, посухи, пилові бурі.

Придніпровський

Придніпровський економічний район складається з Дніпропетровської та Запорізької областей. Це другий район після Донецького за обсягом виробництва промислової продукції. Клімат - помірно - континентальний. Залізні руди Криворізького басейну представлені 12 млрд. тонн. Залізна руда є у Оріхові, Павлограді, Чортоницьку, Жовтих водах. Є родовища титану, рутило - ільменітових руд, цирконію, нікелю, кобальту. У Західному Донбасі залягає 8,6 млрд. тонн камяного вугілля. Придніпровський район має поклади бурого вугля, нафти, природного газу, бокситів. Грунтово - кліматичні умови сприяють розвитку сільського господарства , а родовища корисних копалин - розвитку промисловості. У Придніпров'ї поєднується розвиток важкої індустрії та харчової промисловості.

Провідними галузями є такі:

Залізорудна;

Марганцеворудна;

Чорна металургія;

Машинобудівна;

Хімічна.

Важливе значення має харчова, легка промисловість, електроенергетика, промисловість будівельних матеріалів. Сільське господарство Придніпров'я виробляє 20% виробництва пшениці, 25% - кукурудзи, 35% - соняшнику, 14% - овочів, 14% - м'яса, 15% - молока, 20% - вовни від загальнодержавного. У Придніпров'ї розвинені всі види транспорту. Через регіон зєднується Криворізький басейн з Донбасом, СНД, портами Чорного і Азовського морів. Експортується продукція гірничорудної, металургійної промисловості, машинобудування, будівельних матеріалів, сільськогосподарська продукція, вугілля, нафтопродукти, боксити, ліс, текстиль у інші регіони, СНД, країни Європи, Азії, Африки.

Північно-східний

Північно-східний економічний район включає Полтавську, Сумську та Харківську області з населенням понад 6,3 млн. чол. Та площею 83,9 тис. км2. Це індустріально розвинений район з вигідним економіко - географічним положенням. На промисловість припадає 75% валового продукту регіону. Він займає третє місце за розвитком промисловості та вартістю основних виробничих фондів, де зосереджено 20% машинобудування України. Даний район характеризується сприятливими природнокліматичними умовами, значними запасами корисних копалин. 65,9% населення проживає в містах, що пояснюється наявністю інтенсивного сільськогосподарського виробництва. Основними галузями є машинобудування, металообробна, харчова, хімічна, легка промисловість. Машинобудування виробляє 35% валової продукції регіону. Зосереджено машинобудування у Харкові (енергетичне і електротехнічне), Полтаві (завод електротехнічних виробів, газорозрядних ламп), Глухів (електронні та агрегатні вузли), Кременчук (транспортне машинобудування), інші. За машинобудуванням за ступенем важливості ідуть харчова та легка промисловість. Розвинені будівництво, газова, деревообробна, меблева промисловості. Ведеться інтенсивне сільськогосподарське виробництво на 5959,9 тис. га земель. Довжина залізниць - 3198км., автомобільних доріг (з твердим покриттям) - 7,0 тис. км. У районі розвинута невиробнича сфера та рекреаційний комплекс.

Центральний

До Центрального економічного району належить Кіровоградська та Черкаська області. У районі є потужний природно - ресурсний потенціал. Район в цілому бідний на рудні ресурси. Є сприятливі умови для розвитку аграрного сектора. Індустріально - аграрний комплекс спеціалізується на обробній промисловості. Базою розвитку обробної галузі є паливно - енергетичний комплекс, зокрема електроенергетика. Розвинена хімічна, нафтохімічна, мікробіологічна, промисловість будівельних матеріалів. Спеціалізованими галузями є легка та харчова промисловість. Легка промисловість забезпечується місцевою сировиною, діють ряд льонокомбінатів. У Києві працює ватно - ткацька фабрика, Київський та Дарницький шовкові комбінати, трикотажне об'єднання "Киянка", швейне об'єднання "Україна" і "Каштан". Частка промисловості становить понад 60% у валовій продукції регіону. Розвинуто сільськогосподарське машинобудування у Кіровограді ("Червона Зірка") та об'єднання "Азот" у Черкасах. Хімічне устаткування виробляють у Києві, Фастові, екскаватори - Бородяша, Київ; верстати - Київ. У Києві виробляють літаки, річкові судна, мотоцикли та ін. Найбільшими залізничними вузлами є Київ, Фастів, Миронівка, Шевченкове, Знамянка. Найбільші аеропорти розміщені у Борисполі та Жулянах.

Подільський

До Подільського економічного району належать Вінницька, Тернопільська та Хмельницька області. Це четвертий за розмірами економічний район із значними сільськогосподарськими, лісовими, мінеральними, водними та рекреаційними ресурсами. Сільськогосподарські угіддя становлять 71% земельної площі, яка становить 60,9 тис. км2. Населення - 4560,2 тис. чол. Лісові ресурси становлять 11,5% (800,5 тис. га) території. У районі залягають значні поклади природних будівельних матеріалів. У Вінницькій області відкрито родовище залізних руд (0,8 млрд. тон). Запаси пеліканіту становлять 170 млн. тон, це єдина у Європі сировина для виготовлення склолитого цементу, порцелянових виробів. Провідною є харчова промисловість. Машинобудування обслуговує потреби сільського господарства, харчової промисловості.

Карпатський

До складу Карпатського економічного району входять Закарпатська, Івано - Франківська, Львівська, Чернівецька області. Площа - 56,6 тис. км2., населення - 6,5млн. чол. Територія цього району включає Прикарпаття, Карпати, Закарпаття. Це прикордонний район, який знаходиться на перехресті залізниць: Київ - Прага, Київ - Краків, Варшава - Бухарест, газопроводів: Уренгой - Помари - Ужгород, Оренбург - Західний кардон. У Прикарпатті розташована полікопанентна зона (нафта, природний газ, калійні солі, магнієві солі, кухонна сіль, сірка, вапняк, фосфорити).Надзвичайно цінними є лісові та водні ресурси, зокрема мінеральні води Трускавця, Східниці, Сваляви, Кваси, Моришка та лікувальні грязі села Черче Івано - Франківської області. У районі розвинуті машинобудування, харчова, лісова, деревообробна, промисловість будівельних матеріалів. Електроенергетика представлена Бурштинською, Добротвірською ДРЕС, рядом дрібних ГЕС і ТЕЦ. Машинобудування представлене приладобудуванням, телевізійною технікою, електролампами, металорізальними інструментами. Розвинуті хімічна індустрія, лісовий комплекс та сільське господарство.

Причорноморський

До складу Причорноморського економічного району входять Миколаївська, Одеська, Херсонська області та Автономна Республіка Крим. Площа - 113,4 тис. км2., населення - 7,8 млн. чол. На Керченському півострові залягає 2,8 млрд. тон (14% запасів України) залізних руд. Виявлено родовища нафти і газу на Керченському півострові, АРК, півдні Одеської області. Район є традиційно аграрним з розвиненою переробною промисловістю. Основними центрами морського суднобудування є Миколаїв (3 заводи), Херсон (2 заводи), Керч (1 завод), Севастополь (морський завод). У Одесі функціонують завод великого кранобудування, автоскладальний завод, Херсоні - комбайновий завод, Миколаєві - завод "Дормашина", Одеса - завод тракторних плугів, верстатобудування. У районі виробляють електро - енергетичне устаткування (Херсон, Первомайськ, Сімферополь, Одеса). Розвинута хімічна, промисловість будівельних матеріалів, целюлозно - паперова та деревообробна промисловість. Легка промисловість виробляє 20% тканин загальнодержавного виробництва (Херсонський бавовняний комбінат, Одеська конопле - джутова фабрика, ряд вовняних та трикотажних фабрик). Харчова промисловість забезпечується власною сировиною. На залізничний транспорт припадає 13% колій України.



Карпатський економічний район

Карпатський економічний район
Основні дані
Площа:	56 600
Населення:	6.2 млн.
Області:	Закарпатська область Івано-Франківська область Львівська область Чернівецька область
Рельєф:	Подільська височина, гори Карпати, Закарпатська низовина, Волинська височина, Прикарпатська височина
Клімат:	помірно континентальний
Ґрунти:	буроземні
Річки:	Дністер, Прут, Стрий, Тиса, Західний Буг
Природні ресурси:	найбагатший на водні та лісові ресурси район. Корисні копалини: нафта, газ, кам'яне вугілля, буре вугілля, сланці, поліметалічні руди, ртутні руди, алюміній, сірка, калійні солі, кухонна сіль, озокерит, золото, глина, вапняки, гіпс, кварцові піски, доломіти, мармур, мінеральні води.
Міста:	Львів, Чернівці, Івано-Франківськ, Ужгород, Коломия, Мукачеве, Дрогобич

Карпамтський економімчний райомн -- розташований на заході України. До складу входять

Львівська область

Івано-Франківська область

Закарпатська область

Чернівецька область.

Площа району становить 56,6 тис. км2 (9,4 % території країни), з них Львівська область займає 21,8 тис. км2, Івано-Франківська -- 13,9 тис. км2, Закарпатська -- 12,8 тис. км2, Чернівецька -- 8,1 тис. км2

Карпатський район межує з Польщею, Румунією, Молдовою, Угорщиною і Словаччиною, що зумовлює вигідність його географічного положення. Зв'язки з західними сусідами простежуються як на виробничому рівні, так і в сфері культури, в особливостях національного складу району. Територією району проходять найважливіші транспортні шляхи.

Географія

Він забезпечений найрізноманітнішими природними ресурсами:

водними (найчисельніші і найменше забруднені, вони використовуються в основному для отримання гідроенергії на невеликих електростанціях, для потреб промисловості і комунального водопостачання),

лісовими (лісистість економічного району найвища в Україні),

мінеральними (нафта, газ, кам'яне і буре вугілля, калійні солі, самородна сірка та ін.).

Родовища деяких копалин наявні тільки тут і мають виняткову цінність для країни.

Природні умови і ресурси

У межах Карпатського економічного району знаходиться Передкарпатська паливно-сировинна база країни. Отже, район багатий на мінеральні ресурси. Важливе місце серед запасів паливних ресурсів належить Львівсько-Волинському кам'яновугільному басейну, де переважає газове вугілля (придатне для газифікації й коксування) з домішками сірки. У Закарпатті, Передкарпатті та Придністров'ї є буре вугілля, яке залягає малопотужними пластами. Поклади нафти та газу зосереджені в основному у Передкарпатському нафтогазоносному басейні. Найбільші нафтові родовища: Долинське, Битківське, Лопушнянське; газові: Угерське, Рудківське, Більче-Волицьке та ін. У районі є значні запаси менілітових сланців (Передкарпаття).

Рудних корисних копалин тут є небагато. Зосереджені вони в основному у Закарпатській області (поліметалеві, ртутні руди, золото).

За запасами мінеральної хімічної та будівельної сировини район один з найбагатших у країні. Найважливіші серед родовищ: Калусько-Голинське і Стебницьке калійних солей, Яворівське, Немирівське, Подорожнянське сірки (Львівська область), кам'яні солі (Солотвинське), озокериту (Бориславське), а також соляні розсоли у Передкарпатті. Будівельні викопні ресурси характеризуються великою різноманітністю. Тут зосереджені великі поклади цементної сировини (Львівська, Івано-Франківська області), а також, гіпсу, мармуру, глини, кварцових пісків тощо.

Найбагатший район на водні, гідро- та лісові ресурси. Густа річкова сітка (системи Дністра, Прута, Тиси), багато штучних водойм, великі запаси підземних вод. Гірські річки хоч невеликі, але завдяки швидкій течії мають значні запаси гідроенергії.

Основні масиви лісів зосереджені у Карпатах.

Поверхня району охоплює рівнинні простори низовини Малого Полісся, Подільської та Хотинської височин, рівнин Передкарпаття і Закарпаття, а також частину Карпатської гірської системи з висотами до 2000 метрів.

Помірно континентальний клімат з достатнім, а в деяких районах надмірним (Карпати) зволоженням зумовили формування на рівнинах природних комплексів мішаних лісів з дерново-підзолистими, іноді заболоченими грунтами та лісостепу -- з сірими лісовими та чорноземними грунтами. У горах добре виражена висотна поясність. У Закарпатті склалися сприятливі природні умови для вирощування теплолюбних культур завдяки тому, що гірськими хребтами вони захищені від холодних повітряних мас з півночі.

Карпатський економічний район має значні природні рекреаційні ресурси. Це мінеральні води Трускавця, Сваляви, Східниці, лікувальні болота, мальовничі ландшафти Карпат, Поділля тощо. Багатий район і на історико-архітектурні пам'ятки, місця історичних подій тощо.

Демографія

Населення краю складає за даними останнього перепису - 6 185,73 тис осіб (Львівщина - 2 605,96; Івано-Франківщина - 1 406,13; Закарпаття - 1 254,61; Буковина - 919,03).

Співвідношення міського/сільського населення - 2 948,8/3 237,0 (Львівщина - 1 534,0/1 072,0; Івано-Франківщина - 586,1/820,0; Закарпаття - 460,4/794,2; Буковина - 368,3/550,8).

Територія - 56 600 кмІ (Львівщина - 21 800 кмІ; Івано-Франківщина - 13 900 кмІ; Закарпаття - 12 800 кмІ; Буковина - 8 100 кмІ).

Щільність населення - 103,3 особи на кмІ. Район посідає друге місце (після Донецького) за щільністю населення.

Урбанізована територія з великою кількістю міст і селищ міського типу. На території краю присутнє урбанізовані скупчення міст і сіл: Львівська агломерація, Івано-Франківська агломерація, Ужгород-мукачевська агломерація, Чернівецька агломерація, Дрогобицька агломерація, Червоноградська агломерація, Самбірська агломерація, Стрийська агломерація, Коломийська агломерація, Хустська агломерація.

Львів - другий за значимістю український культурний центр після Києва.

Територія краю охоплює Галичину, Буковину і Закарпаття. В гірських районах живуть самобутні групи української нації; Бойки, гуцули і частково лемки.

Рекреаційне значення

В районі функціонує рекреаційний комплекс загальнодержавного значення. Рекреаційні ресурси: м'який клімат, гірські ландшафти, різноманітні джерела мінеральних вод, лікувальні грязі. В районі 93 санаторії і 10 будинків відпочинку.

Основні курорти: у Львівській області - Трускавець, Моршин, Немирів, в Івано-Франківській області - Яремче, Верховина, Ворохта.

Природоохоронні території

Природоохоронні території: 1424 території та об'єкти природозаповідного фонду (211,8 тис. га). Створений Карпатський національний природний парк.

Об'єкти місцевого значення: 65 заказників, 815 пам'ятників природи, 123 парки -- пам'ятники садово-паркового мистецтва, 315 заповідних урочищ.

Мінеральні ресурси

Мінеральні ресурси: нафта і газ, кам'яне та буре вугілля, торф, ртуть, поліметали, золото, самородна сірка, калійні солі, магнієві солі, кухонна сіль, фосфорити, будівельний камінь (мармур, базальт), озокерит.

Галузі спеціалізації: машинобудування, лісова і деревообробна, целюлозно-паперова, легка (включаючи художні промисли), хімічна і нафтохімічна промисловість, виробництво і переробка винограду, фруктів, овочів, зерна, тютюну, смушкове вівчарство.

Загалом господарство Карпатського економічного району дає 12% національного доходу України. Промисловість виробляє 11,1% валової продукції галузі. Сільське господарство -- 10,2% валової продукції галузі. Транспорт і зв'язок забезпечують 10,1% валового продукту галузі.



Особливості розвитку господарства

За економічним спрямуванням Карпатський економічний район є аграрно-індустріальним. Частка валової продукції промисловості Карпатського економічного району становить 4.0% загальнодержавного обсягу, а сільського господарства - більше 12%. У галузевій структурі господарства району переважають матеріаломісткі та енергоємні галузі: гірничо-хімічна, лісохімічна й деревообробна, хімічна (кислоти, добрива, хім. волокна, поліетилен), фармацевтична, цукрова, спиртова, виноробна, овоче-консервна, м'ясна, молочна, сироварна, борошномельна, круп'яна. Представлені також трудомісткі галузі машинобудування.

Промисловість

Сформувався промисловий комплекс з паливною (газовою, нафтовою) промисловістю, виробництвом калійних добрив, приладо-, верстато- і автомобілебудуванням, сільськогосподарським машинобудуванням, потужним лісопромисловим комплексом із закінченим циклом виробництва.

Сільське господарство

Гірські ландшафти створюють можливості для різноманітного сільськогосподарського використання території району. Тут сформувалися: молоко- і м'ясопромисловий, виноградно-виноробний, тютюновий, плодоовочеконсервний комплекси АПК. Сільське господарство спеціалізується на виробництві зерна, цукрових буряків, льону-довгунця, м'ясо-молочному і м'ясо-вовняному тваринництві. У Закарпатті розвинуте виноградарство; у всіх областях -- садівництво. Землезабезпеченість сільського населення району є найнижчою в Україні.

Карпати -- відомий курортний і туристичний регіон. У Передкарпатті та Закарпатті знаходяться великі санаторно-курортні центри, деякі з них (Трускавець, Свалява) мають міжнародне значення.

Транспорт

Транспорт району добре розвинений. Тут є густа мережа залізничних і автомобільних шляхів. Карпатський економічний район має особливе транспортно-географічне положення і своєрідні природні умови. Район має індустріально-аграрну спеціалізацію та густу транспортну мережу.

Економічні зв'язки

Карпатський економічний район займає вигідне транспортно-географічне положення, характеризується строкатістю природних умов і ресурсів. Через зручні перевали гірських масивів прокладені залізниці і шосейні дороги, за допомогою яких здійснюються внутрішньорайонні транспортно-економічні зв'язки, а також з Чехією, Словаччиною, Угорщиною та іншими країнами. Карпатський район має значні поклади мінерально-сировинних ресурсів. У Прикарпатті розташовані великі поклади сірки, калійної і кухонної солі, які мають державне значення, мінеральних вод (у Карпатах), деяких мінеральних будівельних матеріалів. Міжрайонне значення мають лісові ресурси, кам'яне вугілля, природний газ. Карпатський район багатий на трудові ресурси, що полегшує індустріалізацію території і стимулює розвиток трудомістких галузей промисловості і сільського господарства.

Отож, аналіз географічних, природних, історичних і економічних умов демонструє, що на етапі становлення державності України і входження її у світове співтовариство Карпатський регіон має унікальний шанс стати своєрідним полігоном, де розумна економічна політика може успішно поєднувати регіональні, державні і міжнародні інтереси країни, забезпечивши при цьому і прогрес в його соціально-економічній сфері. На найближчий період основними пріоритетами регіонального розвитку Карпатського краю повинні стати: рекреаційний комплекс; АПК; лісопромисловий комплекс; невиробнича сфера (особливо - у гірській частині регіону); охорона навколишнього середовища, збереження і відновлення історико-культурного спадку.

Для розвитку Карпатського регіону пріоритетним є освоєння його курортного потенціалу. Для підтвердження обґрунтованості цього вибору можна навести наступні основні аргументи. У регіоні нараховується більше 800 джерел та свердловин лікувальних мінеральних вод усіх відомих типів (багато з них - унікальні), запаси котрих достатні для щорічного оздоровлення більше 7 млн. чол. Але сьогодні рівень їх використання не перевищує 15%. Розвідані також значні запаси лікувальних грязей і озокериту. Ці ресурси - у поєднанні із сприятливими кліматичними умовами - служать природною базою для розвитку санаторно-курортного бізнесу в регіоні. Потужний потенціал для розвитку різноманітних видів туризму. Мальовничі ландшафти, рельєф Карпат створюють сприятливий фон для короткострокового відпочинку.

 Підвищення загального рівня економічного розвитку може бути досягнуте не лише шляхом простого розвитку вже існуючої системи галузей і виробництв, а у першу чергу в результаті реструктуризації господарського комплексу. Удосконалення територіальної організації господарства полягає передусім у комплексному розвитку обласних регіонів, формуванні в них субобласних економічних округів та промислових (ширше - економічних) вузлів, зокрема на основі обласних центрів. При активізації інвестиційної діяльності він може розвиватися за рахунок нових потужностей в машинобудуванні, тонкій хімії й інших трудомістких виробництвах. Величезного значення набуває розвиток сітки сільських доріг, громадського пасажирського транспорту, курс на загальну автомобілізацію країни. Потрібно набагато більше вдосконалити систему рекреаційного комплексу, адже потенційні можливості Карпатського регіону у цій галузі набагато більші ніж його реальний стан. Основні шляхи підвищення ефективного використання ресурсів - це посилений розвиток АПК, особливо тваринницько-промислових субкомплексів (виробництво м'яса і молокопродуктів), їх переробних і обслуговуючих ланок; різке збільшення ролі і урізноманітнення функцій рекреаційного комплексу з орієнтацією на обслуговування зарубіжних туристів і відпочиваючих; більша регіональна і міжнародна диверсифікація (з огляду на транспортно-географічне положення) машинобудування; посилення в ПЕК нафтогазової компоненти на основі активізації видобутку відповідних видів палива у Карпатах та ввезення нафтопродуктів і сирої нафти (близькосхідної) із зони Адріатики; посилення ролі індустріально-будівельного комплексу, комплексу предметів народного споживання.

Отож, узагальнені перспективи розвитку області визначатимуться ступенем реалізації пріоритетів, якими є: - технологічне оновлення усіх галузей економіки; - використання потенціалу рекреації і туризму; - розвиток АПК, особливо харчової промисловості, зокрема галузей, які базуються на сировині обласного сільського господарства; - підтримка галузей легкої промисловості, які можуть бути конкурентоспроможними на внутрішньому й зовнішньому ринках і використовують місцеву сировину(вироби з вовни, дублені шкіри); -УКГ' - нарощування обсягу і асортименту меблевої промисловості, повернення традиційних ринків збуту закарпатських меблів і лиж; - удосконалення структури експорту. Рекреація може і повинна змінити економічну ситуацію в регіоні загалом, надати вільні кошти на відновлення діяльності й реставрацію історико-архітектурної спадщини. Експортувати необхідно переважно перероблену деревину, а не сиру.



Проблеми розвитку

Прикордонне положення району, наявність у ньому великої кількості малих і середніх міських поселень зі значними резервами трудових ресурсів, розгалужена мережа доріг створюють сприятливі умови для розміщення промислових виробництв, особливо тих, які б кооперувалися із зарубіжними фірмами.

Актуальною є проблема прискореного розвитку санаторно-курортного і туристичного потенціалу Передкарпаття, Карпат і Закарпаття, формування великих бальнеологічних комплексів міждержавного значення на базі унікальних лікувальних водних ресурсів Трускавця, Східниці, Моршина, Сваляви. Потребує регулювання проблема використання мальовничих гірсько-лісових територій з чистим повітрям для організації масового літнього і зимового відпочинку населення, розвитку туризму, створення нових заповідних територій.

Карпати -- традиційний район художніх промислів, продукція яких користується великим попитом як в Україні, так і за кордоном. Розвиток цих промислів набуває важливого значення.

Потребують розв'язання питання охорони довкілля, зокрема охорони унікальних лісових ресурсів Карпат, здійснення протиерозійних заходів, регулювання стоку карпатських річок, які в період повеней затоплюють значні передгірні території. Слід вжити дійових заходів до усунення шкідливих промислових викидів у повітря х водні басейни, передусім у районах розміщення потужних електростанцій, гірничо-хімічних та хімічних виробництв і цементної промисловості. Особливо забруднює довкілля Бурштинська ТЕС.



Несприятливі фізико-географічні явища

В Українських Карпатах і на Закарпатській низовині основними сучасними фізико-географічними процесами є ерозія, повені, вивітрювання, селі, снігові лавини, зсуви і карст, зсувно-обвальні процеси.

Еромзія (від лат. виривати), (рос. эрозия, англ. erosion; нім. Erosion f) --

Руйнування ґрунту або гірських порід водним потоком, повітрям (вітром), льодом. Ерозія -- один з головних чинників формування рельєфу земної поверхні. Частина процесу денудації. Розрізняють схилову й руслову ерозії. В результаті ерозії утворюються яри, балки, річкові долини тощо. Крім Землі, явища ерозії спостерігаються й на інших планетах Cонячної системи, зокрема на Марсі.

Руйнування металу або металевих виробів, зумовлене дією механічних факторів або електричних розрядів.

Розмивання, роз'їдання, витравлювання.

Помвінь -- природне лихо, що виникає, коли вода виходить за межі звичайних для неї берегів. Повені на річках трапляються, коли вода переповнює річище і розливається річковою долиною. Часом повені також трапляються на озерах чи водосховищах.

Зазвичай причиною повені є значне підвищення рівня води. На річках це трапляється внаслідок збільшення притоку води, внаслідок танення снігів, дощів тощо. На озерах чи водосховищах -- внаслідок перевищення притоку води над витоком. Часом причиною повені може стати вітер, який «наганяє» воду. Ще однією причиною підйому води може стати утруднення витоку внаслідок технічних несправностей на штучних водоймах чи природних гребель, що часом утворюються на гірських річках внаслідок зсувів (зазвичай після землетрусів). Ще однією причиною повені може стати прорив води на рівнину, рівень якої розташований нижче рівня води. Подібні повені зазвичай трапляються внаслідок прориву дамб або ж зміни річкового русла.

Вивімтрювання -- процес механічного руйнування та хімічної зміни гірських порід та мінералів земної поверхні та приповерхневих шарів літосфери під впливом різноманітних атмосферних агентів, ґрунтових та поверхневих вод, життєдіяльності організмів та продуктів їхнього розкладення. Відповідно до вищенаведених факторів розрізняють вивітрювання фізичне, хімічне та біологічне.

Розрізняють також наземне (атмосфера) й підводне (гальміроліз) вивітрювання. Процеси вивітрювання призводять до утворення різних осадових гірських порід та кори вивітрювання.

Лавимна (нім. Lawine, від латинського labina -- зсув) -- величезна маса снігу, що зривається із гірського схилу і котиться вниз з великою швидкістю. Виникнення лавин можливе у всіх гірських районах світу, де встановлюється стійкий сніжний покрив. В Україні снігові лавини поширені в Карпатах та Кримських горах.

Річки Карпат

На мальовничих схилах Карпатських гір бере початок багато річок, струмків, потоків і джерел, які стікають в Чорне море. До його басейну належать водозбори Дністра і Дунаю. До басейну Балтійського моря належить водозбір Вісли, який заходить в межі Українських Карпат верхів'ям р. Сян.

Річки Карпат мають гірський характер: вони відрізняються значними нахилами русел, швидкими течіями, незначною глибиною, а також частими повенями.

Найбільшими річками регіону є Дністер - друга за величиною ріка України, Прут, Черемош, Тиса.

Дністер бере початок на північно-східних схилах Карпат біля с. Вовче Турківського району Львівської області і впадає в Дністровський лиман Чорного моря. Протікає по території Івано-Франківської, Тернопільської та Чернівецької областей, утворюючи на них відомі своєю красою Дністровські каньйони. Основні притоки Дністра - Стрий, Опір, Свіча, Мізунка, найчистіша річка в Європі - Лімниця, Бистриця Солотвинська і Надвірнянська.

Друга за величиною річка після Дністра - річка Прут. Починається вона біля підніжжя гори Говерли вузьким каскадом водоспадів, а на рівнині розливається на ширину до 100 метрів. Справа Прут приймає найбільшу притоку - Черемош. На своєму шляху Прут вбирає в себе численні потоки з колоритними назвами: Прутець Черемгівській, Кам'янка, Жонка, Женець, Піги, Прутець Яблунецький, Гомулець та ін. Річка протікає по території Івано-Франківської та Чернівецької областей.

Черемош утворюється від злиття Чорного і Білого Черемошу. Його найбільша притока - річка Путілка. Притоки Чорного Черемоша - Шибин, Дземброня, Бистрець. Черемош протікає територією Івано-Франківської та Чернівецької областей. Поблизу м. Рахів, там, де «Чорна Тиса Білу доганяє», дві річки, зливаючись в одну, дають початок довгої водної артерії Закарпаття - Тисі. Вона збирає води річок - Уж, Латориця, Боржава, Ріка, Теребля, Тересва

50 цікавих фактів про Карпатський район

1. Найвище розташований населений пункт - село Випчина Чернівецької області розташований на висоті 1100 м над р.м.

2. Найбільш високогірне місто - Рахів. Середня його висота становить 820 м над р.м. Цьому місту належить ще один рекорд - найбільший перепад висоти між вулицями - 600 м: від найнижчої (400 м) до найвищої 1000 м.

3. Найвисокогірніше місце праці та наукова споруда - біостаціонар Львівського відділення інституту ботаніки НАН України, який розташований на полонині Пожижевській (1429 м над р.м.). Включає метеостанцію та сніголавинну станцію. Збудований в 1899 р.

4. Найглибше розташована лікарня - в селі Солотвин Закарпатської області понад 200 років видобувають сіль вищої категорії. В 1968 р. співробітники Ужгородської філії Одеського НДІ курортології вирішили використовувати мікроклімат солотвинських копалень для лікування хворих бронхіальною астмою. Тут було відкрито алергологічну лікарню на 250 ліжок. Підземні палати, насичені високодисперсним аерозолем кухонної солі, розташовані на глибині 206 і 282 м від поверхні землі у товщі соляного пласта. Тривалість одного сеансу, на який хворі опускаються за допомогою ліфта, становить приблизно дві години протягом 30 днів. Створити на поверхні землі такі умови, як у цій лікарні, неможливо: тут завжди стала температура (+23 град С) і вологість повітря (до 40%), висока насиченість атмосфери кухонною сіллю (10 мг на 1 см3), абсолютна тиша, повністю безалергічне середовище, а кількість мікроорганізмів в повітрі в 5 разів менше, ніж у найстерильнішій операційній.

5. Найвище розташований санаторій - в смт. Ворохта Івано-Франківської області на висоті 850 м над р.м. розташовані два санаторії туберкульозного профілю "Гірське повітря" і "Ворохта".

6. Першою геологічною картою в Україні була геологічна карта Карпат, складена С. Сташицем в 1809 р.

7. Першим українцем, що піднявся на Еверест (Джомолуґму) був Сергій Бершов з Харкова. Це сталося у 1982 р. Він також відзначився тим, що в парі з Михайлом Туркевичем здійснив й перше нічне сходження на цю вершину.

8. Найзначніша палеонтологічна знахідка на території Карпатії - це, ймовірно, місцезнаходження викопної фауни в селищі Старуня (тепер в Богородчанському р-ні Івано-Франківської обл.), яке стало відоме на весь світ. В 1907 р. тут цілком випадково були знайдені рештки тварин кінця льодовикової доби. Біля потоку Лукавець Великий в озокеритній шахті на глибині 12,5 м було знайдено мамонта, а трохи глибше - волохатого носорога, гігантського оленя, різних викопних птахів та земноводних. Очевидно, сіль, озокерит, розчин нафти та безкисневі умови багна сприяли консервації старунських тварин. Радіобіологічним способом було встановлено, що носоріг пролежав тут 23 255 ± 775 років. Щодо того, як тварини тут опинилися, то цілком імовірно, що пізньопалеотична людина в околицях Старуні полювала на них, заганяла в болото і там вони гинули. Результати всебічного вивчення старунських знахідок, здійснені в 1907 та 1929 рр. Е. Незабитовським-Любичем, М. Ломницьким та іншими дослідниками, друкувалися в кількох монографіях та в спеціальному часописі, що мав назву "Старуня".

9. Найвище розташована конструкція - в 1996 р. було встановлено 5-метрову стелу на г. Говерла, на якій розміщено державні символи - жовтоблакитний прапор і тризуб.

10. Найвисокогірніша споруда - на вершині Піп Іван височить кам'яна коробка, що була метеоролого-астрономічною обсерваторією. Урочисте відкриття відбулося влітку 1938 р. Головним астрономічним інструментом був астрограф з діаметром об'єктива 33 см. Під час ІІ світової війни цей будинок, відомий як "Білий слон", занепав і чекає на воскресіння.

11. Найвище розташований готель - готель "Беркут", розташований на Яблуницькому перевалі на висоті 931 м над р.м. і збудований в 1968 р.

12. Найдовший тунель - залізничний на відрізку Скотарське - Бескид довжиною 1747 м, споруджений в 1887 р.

13. Найдовший віадук - залізничний міст на відтинку Воловець - Бескид, споруджений в середині 1880-х рр., має висоту 33 м і довжиною 270 м.

14. Найбільший кам'яний залізничний міст - міст у смт. Ворохта, збудований в 1895 р. При загальній довжині 130 м проліт становить 65 м. Це один з найбільших кам'яних мостів у світі.

15. Найвище розташована спортивна споруда - неподалік с. Ясиня на висоті 1450 м розташовано спортивно-тренувальну базу Драгобрат. Це унікальна карпатська полонина, багатство якої - достаток снігу. Майже завжди тренувальний сезон тут починається в грудні, а закінчується в квітні. А ось в 1993 р. лижна підготовка продовжувалася рекордний термін - до 15 липня (!)

16. Найбільша з високогірних спортивних споруд - комфортабельна спортивно-тренувальна база "Тисовець", що знаходиться неподалік м. Сколе на Львівщині і розташована на висоті 1000 м й розрахована на 450 чол.

17. Найвисокогірніший вокзал - станція "Бескид", що збудована на висоті 790 м над р.м.

18. Найбільший духовий музичний інструмент - трембіта, яка становить собою конічну дерев'яну трубу без бокових отворів, сягає 4 м в довжині. Поширена здебільшого на Гуцульщині, Буковині, а на Бойківщині й досі використовується для подачі сигналів про важливу подію в селі. Діапазон трембіти - до 2,5 октав, чутність звуку - понад 10 км.

19. Музей лісу діє в закарпатському селі Усть-Чорна. Зібрані експонати розказують про важку, небезпечну і разом з тим найбільш масову в цьому краї гір та лісів професію. Тут, зокрема, зібрано цікаву колекцію транспортних засобів всіх часів для лісових робіт - від підвод до трактора ТДТ-40 та естакади для навантаження лісу. Серед експонатів - розсадники молодих ялин, явора, бука, цікаві своїми формами розколи дерев, знайдених після громовиць і буреломів.

20. Найбільше плоскогір'я розташоване в Чивчинських горах на висоті 1750 м над р.м. у вигляді плоскої вершини гори Палениця.

21. Найвисокогірніше озеро - Бребенескул, що розташоване на схилі г. Гутин-Томнатик на висоті 1801 м, завдовжки 134 і завширшки 44 м, площа - 4000 м2, максимальна глибина - 2,8 м.

22. Найбільше гірське озеро - Синевир в Межигірському р-ні Закарпатської області (басейн Тереблі). Площа 7 га, глибина - до 24 м. В народі називають "синім оком", "карпатською Ріцею". Сильний землетрус, а можливо багатовікові вивітрювання викликали обвал скель, які і загатили долину гірського потоку й утворили озеро на висоті 989 м над р.м.

23. Найвище гірське болото розташоване в сідловині між полонинами Брескул і Пожижевська на висоті 1800 м. Це субальпійське улоговинне болото у льодовикових карах виникло внаслідок заболочування озер. До таких боліт також належать болота в урочищі Озерному (1750 м) і під г. Бребенескул (1700 м).

24. "Висяче болото". Найбільш незвичайним серед боліт вважаються висячі, або схилові, які "туляться" на гірських схилах. Найбільше серед них - Глистове, розташоване на південному схилі однойменної полонини у Гринявських горах на висоті 1450 м. Воно відрізняється досить багатою флорою - тут, наприклад, зустрічаються 17 видів осик. Це болото - пам'ятка природи державного значення з 1975 р.

25. Печера прозорих стін. Поблизу с. Мала Уголька Тячівського р-ну на Закарпатті недалеко від височини Погар розташована карстова печера, закладена у юрських мармуризованих вапняках і створена двома перпендикулярними камерами завдовжки 5 і 20 м. Стіни їх вкриті молочно-білим прозорим кальцитом із зеленуватими натьоками, які нагадують за формою чудові казкові кам'яні квіти. Має наукове та естетичне значення.

26. "Перлинова печера". У 2,5 км від Малої Угольки на водорозділі річок Малої та Великої Угольок знаходиться карстова печера, закладена у юрських мармуризованих вапняках і є прикладом дії тріщинуватих вод на слаборозчинні карбонатні породи. Крім сталактитів на стінах утворилися численні кальцитові кульки, які блиском і красою нагадують перлини, звідки й назва.

27. "Зачарована долина". У верхів'ях струмка Смерекового в Іршавському р-ні Закарпаття розкинулось напрочуд мальовниче міжгір'я - Зачарована долина, або Смереків Камінь. Численним скелям заввишки 20 м, що складені світло-сірими кальцитами і залягають серед гідротермально змінених вулканічних туфів, вивітрювання надало дивовижного вигляду. Цей державний заказник площею 150 га приваблює багатьох туристів.

28. "Долина нарцисів", що біля м. Хуст на Закарпатті, є єдиним місцем в Україні, де в природних умовах ростуть білосніжні нарциси вузьколисті. На вигляд вони дуже нагадують садові, але квітки більші й досягають іноді 10 см у діаметрі. Живописна долина площею 80 га вкрита суцільним килимом квітів і оперезана пологими гірськими схилами, є пам'яткою природи.

29. "Протяте каміння" височить поблизу перевалу Німчич на кордоні Путивльського та Вижницького р-нів на Буковині. Складена вона з розбитих пластів ямненського пісковика, мальовничо насунутих один на одного і сягає 30 м. В ній створилася рідка форма вивітрювання - брама близько 2 м заввишки, яка й дала назву цій групі скель.

30. "Кам'яна брама". Поблизу с. Мала Уголька Тячівського р-ну на Закарпатті, в долині Малої Угольки, є незвичайна скеля, яка становить собою своєрідний карстовий міст у мармуризованих вапняках юрського періоду, де карстові процеси проклали прохід завширшки 10 і заввишки 3 м. Ця геологічна пам'ятка має не тільки пізнавальне, але наукове значення як оригінальна форма карсту.

31. "Скелі закоханих". На околиці с. Костилівка Рахівського р-ну Закарпаття на протилежних берегах Тиси височіють дві обривчасті скелі заввишки до 20 м з хрестами на височинах. Легенда оповідає, що хрести на скелях встановлені в пам'ять про трагічну загибель молодят Івана і Марічку, батьки яких заважали сватанню закоханих. У відчаї Марічка кинулася зі скелі й загинула. Приголомшений лихом Іван пішов слідом, кинувшись зі скелі протилежного берега Тиси.

32. Скелі з "ієрогліфами" можна побачити поблизу с. Середнього Водяного Рахівського р-ну на Закарпатті. На східному схилі гори Бужора виходять відкладення міоценового віку, представлені шарами пісковиків, аргілітів та алевролітів. На поверхні пісковиків збереглися численні хвилеприбійні знаки, що свідчать про хвилювання стародавнього моря, а на вигляд нагадують ієрогліфи.

33. Найбільш вітряне місце в Карпатах (де здійснюється наукова діяльність - прим. упорядника) - полонина Пожижевська. Вітер зі швидкістю понад 15 м/с (54 км/год) дує тут в середньому 120 разів щорічно.

34. Полонина Пожижевська є також і найвологішим місцем України - 1593 мм рт. ст. річних опадів.

35. Найбільш сніжний населений пункт - с. Руська Мокра на Закарпатті - стійкий сніговий покрив лежить тут в середньому 110 днів на рік. Це зумовлено специфікою розташуванням села серед гірських хребтів, які суттєво затіняють територію села від прямих сонячних променів.

36. Найбільшу кількість сонячної радіації в Українських Карпатах отримує с. Міжгір'я - 2145 МДж/м2, в той час як півострів Крим - 5165.

37. Село Старуня знову дивує своїми природніми несподіванками. Цього разу вона посідає почесне місце найбільш сейсмоактивної місцевості. Поблизу цього села на місці старого озокеритового промислу є невелика ділянка площею близько 1,5 км2, назва якої - Чудо-Старуня - нагадує про дивовижне поєднання різноманітних стратиграфічних, мінерально-петрографічних, гідрологічних та неотектонічних особливостей. Висока сейсмочутливість проявляється у появі тріщин, провалів, рості порогів й невеликих водопадів, грязевому вулканізмі (див. далі), активній динаміці газовиділення, а також у нерівномірному піднесенні - близько 1 м за сім років (!). Чудо-Старуня реагує на землетруси, що відбуваються в радіусі 3-6 тис. км в Румунії, Італії, Німеччині, Іраці, на Кавказі і навіть у середній Азії. Цей постійно діючий підземний "барометр" - унікальне місце для вивчення особливостей динаміки землі, закономірностей формування корисних копалин, прогнозування землетрусів.

38. Поруч Чудо-Старуні є також і найбільший постійно діючий вулкан. На західному березі р. Луковиця, що поблизу цього села, геологічні породи утворюють складний тектонічний перегин, на вершині якого розташований вулкан з висотою конуса коло 3 м й довжиною глинистих потоків 10-60 м. З'явився він у 1977 р. внаслідок землетрусу в Румунії й нараховує нині 8 кратерів і 12 непостійних мікрократерів, які виділяють газ, воду, глинисту пульпу, інколи нафту або її диференціали. Віддалені землетруси іноді приводять до появи тріщин в землі завширшки 0,5-3 см, які закриваються через 3-5 діб.

39. Однією з найбільших повеней у Карпатському регіоні була повінь 1947-48 рр. Наприкінці грудня 1947 р. в горах накопичився сніговий покрив заввишки 30-50 см, різко потепліло, випали зливи. В результаті на Тисі, Тереблі, Тересві та інших ріках регіону відбулися катастрофічні повені, були затоплені Хуст, селище Вилок та багато інших, на великих площах знищені озимі посіви.

40. Найбільша повінь, викликана дощами і зливами, сталася 30-31 серпня 1927 р. в Карпатах. Очевидці розповідали, що зливи йшли одна за одною й супроводжувалися грозою, а в епіцентрі дощового фронту випало 315 мм опадів. Підйом рівня води у річках Стрий, Свіча, Лімниця, Бистриця Солотвинська та інших був катастрофічно великим, пік настав вже через 3-4 год. Було затоплено багато населених пунктів у долинах рік (Самбір, Миколаїв, Стрий), бурхливі потоки знесли сіно і зібраний врожай.

41. Найтрагічніша повінь нашого часу. В грудні 1992 р. на Закарпатті, на р. Уж сталася повінь, якої не пам'ятають старожили. Високі гори, круті схили гірських річок, часті інтенсивні дощі, різке потепління, форсоване танення першого снігу, безжалісна вирубка лісів - от фактори, що стали причиною несподіваного грізного водоспаду, який спричинив збитки 5 млн. крб. за тогочасними цінами. А найсумніше, що загинуло 17 чоловік, 200 закарпатських сімей позбулися даху над головою, 4 тис. будинків підлягали ремонту, було затоплено 30 тис. га орних земель. Примітка упорядника: Книжка видана у 1997 р., тому тут не враховані жахливі повені 1998 р. (500 млн. грн збитків та 17 життів) та 2001 рр. (10 млн. грн. збитків, максимальний рівень води в ріці сягнув 13 м).