Методика складання і використання крупномасштабних ґрунтових карт (на прикладі господарства "Золочівське" Золочівського району Харківської області)

Для підвищення родючості чорноземів опідзолених слабозмитих необхідно внесення органічних і мінеральних добрив та вапна (1,5 т/га).

XIII. Середньо змиті опідзолені ґрунти на лесових породах, щільних глинах і рихлих нелесових породах.

а) на лесових породах

До цього угрупування належать:

- 2=L Темно - сірий опідзолений середньозмитий 4,4 га.

- 4?L Чорнозем опідзолений середньозмитий 1,5 га.

Темно - сірі опідзолені середньозмиті ґрунти в межах господарства зустрічаються рідко на схилах балок і прибалкових схилах. Використовуються під ріллю і як природні кормові угіддя.

Від сірих опідзолених ґрунтів відрізняються меншим ступенем опідзолення. Їх профіль ділиться на такі горизонти:

Не 0- 5(10) - темно - сірий, пилувато - комкуватий, важкосуглинковий, горизонтальне розділення.

НІ 5(10) - 45(50) - темно - бурий, щільний горіхуватий, важкосуглинковий.

І 45(50) - 70(80) - червоно - бурий, дуже щільний, горіхувато - призматичний. Глинистий.

Рі - червонувато - бурий - ілювійована порода.

Р - материнська порода (лес або дочетвертичні глини).

Темно - сірі опідзолені ґрунти характеризуються поганими фізичними і агрономічними властивостями. Вони дуже щільні, погано повітре - і водопроникні, запливають, утворюють щільну кірку, дуже слабо гумусовані і низько забезпечені рухомими формами поживних речовин.

XIV. Сильнозмиті опідзолені ґрунти на лесових і нелесових породах.

До цього угрупування належить:

- 5?L Чорнозем опідзолений сильнозмитий 4,1 га.

- 5+-L Чорнозем опідзолений сильнозмитий в сполученні з виходами лесових порід 4,5 га.

- 5+?q Чорнозем опідзолений сильнозмитий в сполученні з виходами дочетвертичним глин 6,9 га.

- 9=L Чорнозем реградований сильнозмитий 14,8 га.

Дані ґрунти займають в господарстві незначну площу. Зустрічаються головним чином, на схилах балок, прибалкових і рідше - на приводороздільних схилах. Використовуються в основному як природні кормові угіддя і під садом; ріллею зайнятий невелика ділянка.

Профіль чорнозему опідзоленого слабозмитого важкосуглинкового на лесових породах:

Н(е) 0 - 30(35) - гумусово - елювіальний, темно - сірий, слабоелювійований, помітний горизонтальний поділ, кремнеземиста присипка, порушена структура, важкосуглинковий, слабо ущільнений,свіжий, багато коренів рослин, з помітною зміною кольору і структури переходить в:

Нр(і) 30(35) - 62(67) - верхній перехідний, добре гумусований. Темнувато - сірий з буруватим відтінком. Слабо і неясно ілювійований, важкосуглинковий, горіхувато - комкуватий, свіжий, ущільнений, коренів мало, поступово переходить в:

РНІ 62(67) - 85(95) - нижній перехідний, слабкогумусований, слабоілювійований, темнувато - бурий, плямистий, важкосуглинковий, горохуватий, ущільнений, свіжий, зі зміною кольору і структури переходить в:

Рк 85(95) - 100 і глибше - материнська порода - палево - бурий, важко суглинистий. Комкуватий, тонкопористий, карбонатний лесовидний суглинок.

В зв'язку з опідзоленістю дані ґрунти мають ряд негативних властивостей - вони вилужені, ненасичені кальцієм, мають підвищену кислотність ( рН_{сольове} 5,1 - 5.4). верхній гумусово - елювіальний горизонт слабозмитих різновидностей має пилувато - комкувата структуру, запливає, утворює кірку.

Вміст гумусу в верхньому шарі чорноземів опідзолених слабозмитих коливається біля 4%. Забезпеченість поживними речовинами середня (Р₂О₅ 6,0 - 7,5 мг, К₂О - 7.2 - 8,0 мг на 100 г ґрунту).

Чорноземи опідзолені середньо - і особливо сильнозмиті малородючі. Вони слабогумусовані, низько забезпечені поживними речовинами.

На ділянках, де сильнозмиті опідзолені чорноземи знаходяться в поєднанні з виходами порід, необхідно провести додаткові лісомеліоративні та гідротехнічні заходи.

XVII. Чорноземи типові глибокі і сильно реградовані суглинкові на лесових породах.

а) незмиті

До цього угрупування належать:

- 13=L Чорнозем терасовий 215,1 га.

- 10?L Чорнозем глибокий малогумусний 304,2 га.

б) слабозмиті

- 6?L Чорнозем сильнореградований 72,2 га.

- 7+=L Чорнозем сильнореградований слабозмитий сполученні з середньозмитим 29,5 га.

- 8=L Чорнозем сильнореградований середньозмитий 7,7 га.

- 8+?L Чорнозем сильнореградований середньозмитий у сполученні з сильнозмитими 6,3 га.

- 9+=L Чорнозем реградований сильнозмитий у сполученні з середньозмитим 6,4 га.

- 9+= L Чорнозем реградований сильнозмитий у сполученні з виходами лесових порід 7,8 га.

- 14=L Чорнозем терасовий слабозмитий 41,5 га.

Чорноземи реградовані займають значну площу і розміщені на водороздільних плато, схилах водорозділів і балок різної крутизни.

Чорноземи реградовані - це остепнілі на ріллі окультурені опідзолені чорноземи. Від останніх вони відрізняються карбонатність нижньої частини або всього профілю, насиченістю колоїдного комплексу поглинутим кальцієм, підвищеною гумусованість, деякою оструктуреністю, меншим ущільненням ілювійованих горизонтів.

Профіль чорнозему сильнореградованого:

Н(е)к 0 - 38(40) - гумусовий, слабоелювійований, рихлий, комкувата - поровидний в орному шару, комкувата - неміцно зернистий, слабо ущільнений в орному шарі, пилувато - важкосуглинковий, кремнеземиста присипка. карбонати з глибини 30 - 40 см, свіжий,корені рослин, з помітною зміною структури і кольору переходить в:

Нр(і)к 38(40) - 75(80) - верхній перехідний, слабоілювійований, темнувато - сірий з бурим відтінком,горіховидно - крупно - зернистий, слабо ущільнений, важкосуглинковий, карбонатний, коренів мало, вологий, поступово переходить в:

РНік 75(80) - 100(105) - нижній перехідний, слабоілювійований, темно - бурий, важкосуглинковий, горіхуватий, , щільніше попереднього, карбонатний, корені рослин зрідка, поступово переходить в:

Рк 100(105) - 120 і глибше - материнська порода, бурувато - палевий, комкуватий, пилувато - важкосуглинковий, дрібнопористий, вологий, карбонатний лес.

Чорноземи сильно реградовані мають нейтральну або близьку до нейтральної реакцію ґрунтового розчину. В складі поглинутих катіонів переважає кальцій (30,0 - 31,0мг-екв/100 г ґрунту в верхньому шарі).

Забезпеченість рухомими формами поживних речовин середня: фосфору 5,2 - 6,1 мг, калію 8,2 - 8,8 мг на 100 г ґрунту.

Середньо - і сильнозмиті ґрунти слід відвести в ґрунтозахисну сівозміну, а дрібні роз'єднані ділянки - під залуження багаторічними травами без виводу їх із складу орних земель.

Для отримання високих врожаїв необхідно внесення гною і мінеральних добрив, на схилових ділянках застосовують протиерозійну агротехніку, боряться за зберігання вологи.

На нерозораних ділянках зайнятих малопродуктивними природними угіддями необхідно провести заходи по покращенні травостою.

XXI. Чорноземи середньозмиті на лесових породах.

До цього угрупування належать:

- 11=L Чорнозем глибокий малогумусний середньозмитий 11,1 га.

- 12=L Чорнозем середньозмитий 2,4 га.

Залягають на пологих і покатих схилах, часто опуклих і хвилястих. Мають таку ж характеристику, як і чорнозем типовий, але різниться профілем - Н(р)к+ НРк+ Рк.

Середньозмиті різновидності даного ґрунту мають низький вміст гумусу, низьку забезпеченість поживними речовинами, слабкою структурністю верхніх горизонтів,можуть запливати і утворювати кірку, несприятливим водними режимом. Останнє пояснюється розміщенням даних ґрунтів на вологих ложбинистих і покатих схилах і значною втратою атмосферних опадів на поверхневий сток.

XXXI. Лучні слабо- і середньо солонцюваті солончакові ґрунти на алювіальних відкладах.

а) поверхнево солонцюваті солончакові ґрунти

До цієї групи належать:

- 16+=dl Лучно слабосолонцюватий солончаковий ґрунт у сполученні з розмитими 1,0 га.

б) глибокосолонцюваті солончакові ґрунти

- 15?dl Лучно глибоко - слабосолонцюватий солончаковий 0,9 га.

- 17?dl Лучний глибокослабосолонцюватий солончаковий ґрунт мочаристий0,7 га.

- 18=dl Лучний глибокий глибокослабосолонцюватий 1,0 га.

- 18+?dl Лучний глибокий глибокослабосолонцюватий ґрунт у сполученні з лучно - болотним слабосолонцюватим солончаковим 8,1 га.

Перечислені ґрунти залягають в поймі р. Уди і по днищам балок.

Формування лучних ґрунтів пов'язано з неглибоко залягаючими (0,8 - 1,5 м) слабо мінералізованими ґрунтовими водами. Однак, вплив ґрунтових вод на даних ділянках було більш тривалим, в результаті чого оглеєння у лучних ґрунтів починається з нижнього перехідного до материнської породи горизонту.

Профіль лучного глибоко - слабосолонцюватих засолених ґрунтів:

Неksd 0 - 35(40) - дернина до 5 - 6 см, гумусовий, слабоелювійований, слабо порушена комкувата - зерниста структура, кремнеземиста присипка, помітний горизонтальний поділ, важкосуглинковий, слабо засолений, багато коріння рослин, вологий, зі зміною структури і кольору переходить в:

Hpiks 35(40) - 70(75) - верхній перехідний, темно - сірий з бурим відтінком, слабоілювійований, помітно - ущільнений, горіховидний, важкосуглинковий, коренів мало, сирий, поступово переходить в:

PHiksgl 70(75) - 100(105) - нижній перехідний, слабоілювійований, темнувато - бурий з сизими плямами - ознаками оглеєння, горіхуватий, щільніший за попередній, легкоглинистий, корені зрідка, мокрий, липкий, в'язкий, слабозасолений, карбонатний, поступово переходить в:

Pksgl 100(105) - 120 і глибше - материнська порода - оглеєна, слабозасолений алювій або делювій.

Лучні поверхнево - слабосолонцюваті відрізняються наявністю з поверхні ілювіального горизонту.

Лучні глибоко - слабосолонцюваті мають менш глибокий профіль потужністю 70 - 90 см. лучні засолені ґрунти характеризуються відсутністю диференційованого профілю. Слабо шаруваті різновидності описаних ґрунтів характеризуються наявністю по профілю рідких прошарків світло - сірого кольору більш легкого механічного складу.

Лучні ґрунти слабо або середньо гумусовані (3,5 - 5,6%), мають слаболужну реакцію ґрунтового розчину. Ємкість поглинання у легкоглинистих - 43,0, у піщано - важко суглинистих 24,1 мг-екв/100 г ґрунту.

Дані ґрунти середньо забезпечені рухомими формами поживних речовин (P₂O₅ - 0,8 - 12,5 мг і К₂О - 8,0 - 9,0 мг на 100 г ґрунту).

Вони слабо засолені карбонатами і сульфатами. Засолення лучних ґрунтів негативно впливає на ріст і розвиток рослин.

В зв'язку з солонцюватістю описувані ґрунти характеризуються неміцною структурою, запливають, утворюють кірку і потребують частих рихлень.

XXXIII. Заболочені і болотні середньо- і сильно солонцюваті ґрунти на алювіальних і делювіальних відкладах.

До цього угрупування належать:

- 19?dl Лучно - болотний слабосолонцюватий солончаковий ґрунт 9,2 га.

- 19+?dl Лучно - болотний слабосолонцюватий солончаковий ґрунт у сполученні з болотними солончаковими ґрунтами 14,1 га.

- 20?dl Лучно - болотний слабосолонцюватий солончаковий мочаристий ґрунт 2,4 га.

Лучно - болотні слабосолонцюваті засолені ґрунти розміщені на понижених ділянках пойми р. Уди і днищах балок. Використовуються, як природні кормові угіддя.

Формування цих ґрунтів відбувалося в умовах постійного перезволоження за рахунок підтоку ґрунтових вод і періодичного впливу поверхневих вод.

Неглибоке (0,4 - 0.7 м) залягання мінералізованих ґрунтових вод обумовило солонцюватість, засолення описуваних ґрунтів і їх оглеєння з 35 - 40 см.

В профілі лучно - болотних ґрунтів виділяються такі генетичні горизонти:

Hesd 0- 30(35) см гумусово - елювіальний важкосуглинковий, порушено - зернистий, сирий.

Hpisgl 30(35) - 60(65) - темнувато - сірий з явним сизим відтінком, важкосуглинковий, горіховидний, з 60 см вода.

В ґрунті накопичується значна кількість закисних форм заліза, марганцю ті інших шкідливих для рослин з'єднань.

4.3 Характеристика картограми охорони земель від ерозії і рекомендації щодо запобігання ерозійним процесом

Картограма еродованих грунтів відображає ступінь розвитку водної ерозії та дефляції. Вона складається у тому разі, якщо при ґрунтовому обстеженні визначенні не тільки слабозмиті ґрунти, а й значні площі середньо-, сильнозмитих або дефлоьваних грунтів.

При групуванні ґрунтів за ступенем прояву ерозійних процесів необхідно враховувати їх виробниче значення, організаційні, агротехнічні, лісомеліоративні та гідротехнічні заходи. У сучасних умовах організація землеволодінь та землекористування виходить з екологічних та економічних умов, формування інженерної й соціальної інфраструктури, орні землі поділяють на технологічні групи.

До першої групи відносять нееродовані та слабоеродовані землі, розташовані на вододілах та схилах крутизною до 3^о, характер рельєфу і якісний стан яких дають змогу культивувати районовані сільськогосподарські культури з використанням інтенсивнимх технологій. На цих полях розміщують польові сівозміни при необхідності з максимальним насиченням просапних культур.

До другої технологічної групи входять землі, розташовані на схилах крутизною 3^о - 7^о зі слабо- або середньозмитими ґрунтами, на яких проектують зерно - травяні та ґрунтозахисні сівозміни.

Землі третьої технологічної групи включають схили крутизною понад 7^о та малопродуктивні землі, господарське використання яких є екологічно небезпечним. Ці землі вилучають з інтенсивного використання, вони підлягають залуженню й виведенню зі складу орних земель, переводячи їх у природні кормові угіддя.

Залежно від сільськогосподарського використання ґрунтів доцільно виділяти й категорії земель, що дає змогу більш обгрунтовано визначити рекомендації для захисту грунтів від ерозії та дефляції.

Таблиця 3

Список груп ґрунтів для раціонального рекомендацій по сільськогосподарському використанню земель господарства «Золочівське» Золочівського району Харківської області.

Категорії земель	Шифр групи	Шифр ґрунту, гран склад, ґрунтотв. порода	Назва групи, ґрунтів	Площа ґрунту, га	Площа групи, га	Площа категорії, га
А. Землі, що інтенсивно використо-вуються в землеробстві	I. Ґрунти, які не піддаються водній ерозії	727,4
	ХХІ	15?dl	Лучний глибоко - слабосолонцюватий солончаковий ґрунт	0,9	11,7
		16+=dl	Лучний слабошаруватий солончаковий ґрунт у сполученні з розмитими	1,0
		17?dl	Лучний глибокосолонцюватий солончаковий мочаристий	0,7
		18=dl	Лучний глибокий глибокослабосолонцюватий	1,0
		18+?dl	Лучний глибокий глибокослабосолонцюватий ґрунт у сполученні з лучно - болотним слабосолонцюватим солончаковим	8,1
	ІІ. Нееродовані автоморфні грунти, які не піддаються ерозії, але можуть дефлюватися
	VII	6?L	Чорнозем сильнореградований	72,2	591,5
		10?L	Чорнозем глибокий малогумусний	304,2
		13=L	Чорнозем терасовий	215,1
	ІІІ. Слабозмиті грунти
	Х	3=L	Чорнозем опідзолений слабозмитий	8,1	88,2
		3+?L	Чорнозем опідзолений слабозмитий у сполученні з середньозмитим	4,0
		7?L	Чорнозем середньореградований слабозмитий	5,1
	XVII	7+=L	Чорнозем середньореградований слабозмитий у сполученні з середньозмитим	29,5
		14=L	Чорнозем терасовий слабозмитий	41,5
	IV. Середньозмиті на двоскатих схилах крутизною 3о - 5о.
	VIII	1?q	Сірий опідзолений середньозмитий	2,6	36
	XIII	2=L	Темно - сірий опідзолений середньозмитий	4,4
		4?L	Чорнозем опідзолений середньозмитий	1,5
	XVII	8=L	Чорнозем середньореградований середньозмитий	7,7
		8+?L	Чорнозем середньореградований середньозмитий у сполученні з сильнозмитими	6,3
	XXI	11=L	Чорнозем глибокий малогумусний середньозмитий	11,1
		12=L	Чорнозем середньозмитий	2,4
Б. Ґрунти, які потребують осушення і не піддаються ерозії	ХХХІІІ	19?dl	Лучно - болотний слабосолонцюватий солончаковий грунт	9,2	25,7	25,7
		19+?dl	Лучно - болотний слабосолонцюватий солончаковий ґрунт у сполученні з болотними солонцюватими солончаковими грунтами	14,1
		20?dl	Лучно - болотний слабосолонцюватий солончаковий мочалистий ґрунт	2,4
В. Землі не придатні для обробітку	VIII. сильнозмиті ґрунти, виходи порід на схилах складної форми крутизною більше 12о.
	ХІV	5?L	Чорнозем опідзолений сильнозмитий	4,1	49,5	49,5
		5+-L	Чорнозем опідзолений сильнозмитий з виходами лесових порід	4,5
		5+?q	Чорнозем опідзолений сильнозмитий з виходами дочетвертичним глин	6,9
		9=L	Чорнозем реградований сильнозмитий	14,8
		9+=L	Чорнозем реградований сильнозмитий у сполученні з виходами лесових порід	7,8
	XVII	9+=L	Чорнозем реградований сильнозмитий у сполученні з середньозмитим	6,4
	XXXIII	22?L	Виходи лесових порід	5
Разом	802,6	802,6	802,6

Клас А. Землі, що інтенсивно використовуються в землеробстві і знаходяться в сівозмінах на розораних масивах.

І. Ґрунти, які не піддаються водній ерозії та дефляції.

Cтік талих вод з цих грунтів не руйнують розташовані нижче ґрунти. Необхідності в проведенні протиерозійних заходів та спеціальному регулюванні стоку немає. Використовується в будь-якій сівозміні при звичайній для даних умов агротехніці. В посушливих районах створюється система полезахисних лісосмуг.

ІІ. Нееродовані автоморфні грунти легкого гранулометричного складу, які не піддаються ерозії, але можуть дефлюватися.

Ці ґрунти розміщені на широких вододілах, плато і стародавніх терас, а також слабо пологих схилах вододілів (крутизною до 1^о). На даних територіях запроваджують зерно - просапні сівозміни з максимальним насиченням просапних культур. У таких умовах рельєфу і використання поверхневий стік не руйнує ґрунтовий покрив, однак можливий розвиток дефляції, тому необхідно передбачити заходи для її зниження.

У боротьбі з дефляцією ефективні агротехнічні заходи, які спрямовані на збільшення і збереження вологи в ґрунті і забезпечення захисту ґрунтового покриву рослинами від його здування. Ефективним способом який дозволяє залишити стерню на поверхні поля, що в свою чергу буде запобігати здуванню снігу взимку, є плоскорізна оранка. Вона дозволяє збільшити запаси вологи у грунті. Також ефективним являється мінімалізація обробітку ґрунту, та її проведення в той період коли ґрунт набув фізичної стиглості.

Безвідвальний обробіток грунту зберігає і відновлює агрономічно цінну ерозійно стійку структуру, яка також забезпечується внесенням органічних і мінеральних добрив. Крім того спеціальним прийомом в боротьбі з дією вітру є смугове землеробство, яке базується на розміщенні посівів смугами.

Важливе значення мають стислі строки посіву, сходів та швидкості розвитку культури, що забезпечує захист ґрунтів від дефляції. На вигонах і пасовищах необхідно регулювати випас худоби, щоб не допустити руйнування ґрунту.

ІІІ. Слабозмиті грунти, які залягають на односкатних схилах простої форми, а також на похилих прибалкових схилах крутизною 1 - 3°, інколи до 6°.

На цих територіях впроваджують зернопросапні сівозміни з обмеженням просапних культур. Ґрунти потребують застосування простих агротехнічних протиерозійних заходів з урахуванням контурно - меліоративної організації території та агрономічних заходів, які в комплексі і є ґрунтозахисною системою. В її основі лежить правильна організація території з системою сівозмін, які в конкретних умовах забезпечують найбільш раціональне використання ґрунтів.

Важливим в боротьбі з ерозією є правильний обробіток ґрунту від якого залежить і врожай. На схилових землях необхідно проводити мінімальний обробіток ґрунту, зменшуючи кількість проходу агрегатів і глибину його розпушення. Такий обробіток зменшує змивання і збільшує кількість вологи в ґрунті на 15 - 20%.

Щоб запобігти водній ерозії на розорюваних ділянках, застосовують смугове освоєння. У перший рік розорані смуги чергують з нерозораними, які освоюють через 1- 2 роки після освоєння розораних смуг.

Снігозатримання є одним з основних заходів загальної системи вирощування культур на слабозмитих ґрунтах. Воно не тільки забезпечує додаткове нагромадження вологи, а й зменшує промерзання ґрунту, що збільшує його водопроникність.

IV. Середньозмиті ґрунти на односкатних схилах крутизною 3-5^о.

Ґрунти характеризуються значним зниженням родючості внаслідок зменшення глибини профілю, а також вмісту гумусу, елементів живлення та погіршення структури ґрунту і водно-повітряного режиму ґрунту. На цих ґрунтах розміщюють ґрунтозахисні сівозміни з виключенням просапних культур. Ґрунти потребують запровадження агротехнічних засобів боротьби з ерозією ґрунтів.

Для підвищення родючості середньозмитих ґрунтів необхідно боротися з подальшим змивом і розмивом. З цією метою оранку, сівбу і останній обробіток треба проводити в поперек схилу. Ефективними заходами є кліткування і щілювання, раціональна організація земельної території, застосування контурного та плоскорізного обробітку ґрунту, створення штучного нанорельєфу у вигляді валків борозен, лунок. Всі ці заходи слід поєднувати з внесенням добрив особливо азотних.

Б. Землі, обмежено придатні до обробітку.

V. Грунти, які не піддаються водній ерозії, але потребують осушення.

Для гідроморфних ґрунтів головним є їх осушення - пониження рівня ґрунтових вод. На таких ґрунтах застосовують поетапну систему меліорації. На першому етапі необхідно дослідити ефективність агромеліорації, яка направлена на регулювання водно-повітряного режиму ґрунту. На наступному етапі названі заходи необхідно сполучати з хімічними і структурними меліораціями, а також застосування органічних добрив. Окультурення оглеєних ґрунтів за допомогою цих заходів дозволяють збільшити об'єм кореневмісного шару ґрунту, оптимізувати фізичні властивості і агрегатно-дисперсний склад, покращити подачу рослинам кисень. Якщо дані заходи не дають значного результату, то доцільно застосувати систематичний матеріальний дренаж.

В. Землі, не придатні для обробітку

VII. Сильнозмиті ґрунти та виходи порід, які залягають на схилах складної форми більше 12^о з великою кількістю промоїн.

Ці землі залягають у межах яружно - балкової системи. Ґрунти доцільно залужити багаторічними травами з внесенням добрив і використовувати як сіножаті, або пасовища з нормованим випасом худоби, а сильно розчленовані території ярами та промоїнами підлягають суцільному залісенню. На ґрунтах , що утворились на дочетвертинних глинах не рекомендується посадка садів.



4.4 Рекомендації по раціональному використанню ґрунтів

Землекористування відзначається великою строкатістю умов вирощування культур, що вимагає найбільш доцільного виробничого використання окремих ділянок з урахуванням їх індивідуальних агрогенетичних та фізико-хімічних властивостей, характеру ландшафту та біологічних особливостей окремих сільськогосподарських культур.

Ця картограма містить рекомендації щодо правильного використання ґрунтів земельних угідь

Виділення груп сприяє найбільш продуктивному використанню земель, і забезпечує обґрунтування правильного розміщення угідь, у чому допомагає картограма рекомендацій для раціонального використання земель. При складанні такої картограми ураховується зміст інших картограм.

Кожний контур групи на картограмі має свій шифр і колір.

Основними агротехнічними заходами підвищення родючості ґрунтів та раціонального їх використання є раціональні способи обробітку, нагромадження та правильне використання вологи, поліпшення структури посівних площ, впровадження районованих високоврожайних сортів культур, удосконалення сівозмін, застосування мінеральних і органічних добрив, застосування інтенсивних технологій вирощування сільськогосподарських культур.

Шифр групи, колір групи	Шифр ґрунтів, гранулометр. склад, ґрунтотв. породи	Назва групи раціонального використання земель.	Площа ґрунту, га	Площа групи, га
І	Землі, які придатні для вирощування всіх сільськогосподарських культур (польових, технічних, овочевих, плодово - ягідних). Землі, розташовані на плато, а також на слабопологих (до 1о) схилах.	591,5
	6?L	Чорнозем сильнореградований	72,2
	10?L	Чорнозем глибокий малогумусний	304,2
	13=L	Чорнозем терасовий	215,1
IV	Землі, які придатні для вирощування всіх культур з використанням агротехнічних засобів боротьби з ерозією.	88,2
	3=L	Чорнозем опідзолений слабозмитий	8,1
	3+?L	Чорнозем опідзолений слабозмитий сполученні з плямами середньозмитих	4,0
	7?L	Чорнозем сильнореградований слабозмитий	5,1
	7+?L	Чорнозем сильнореградований слабозмитий у сполученні з середньозмитим	29,5
	14=L	Чорнозем терасовий слабозмитий	41,5
VI	Землі, які придатні для вирощування зернових, частково придатні під сади, обмежено придатні для просапних з обов'язковим застосуванням протиерозійних заходів.	33,4
	2=L	Темно - сірий опідзолений середньозмитий	4,4
	4?L	Чорнозем опідзолений середньозмитий	1,5
	8=L	Чорнозем сильнореградований середньозмитий	7,7
	8+?L	Чорнозем сильнореградований середньозмитий у сполученні з сильнозмитим	6,3
	11=L	Чорнозем глибокий малогумусний середньозмитий	11,1
	12=L	Чорнозем середньозмитий	2,4
VІІІ	Землі, які придатні для вирощування зернових, частково придатні для просапних культур з обов'язковим застосуванням протиерозійних заходів і не придатні під сади.	2,6
	1?q	Сірий опідзолений середньозмитий	2,6
Х	Землі, які використовують для вирощування зернових культур, але на яких необхідно припинити оранку, провести залуження з подальшим використанням як сіножаті і пасовища.	44,5
	5?L	Чорнозем опідзолений сильнозмитий	4,1
	5+-L	Чорнозем опідзолений сильнозмитий у сполученні з виходами лесових порід	4,5
	5+?q	Чорнозем опідзолений сильнозмитий у сполученні з виходами дочетвертичним глин	6,9
	9=L	Чорнозем реградований сильнозмитий	14,8
	9+=L	Чорнозем реградований сильнозмитий у сполученні з виходами лесових порід	7,8
	9+=L	Чорнозем реградований сильнозмитий сильнозмитий у сполученні з середньозмитим	6,4
ХІІI	Землі, які доцільно використовувати для сіножатей, обмежено придатні для вирощування овочевих культур.	11,7
	15?dl	Лучний глибоко - слабосолонцюватий солончаковий	0,9
	16+=dl	Лучний слабошаруватий солончаковий ґрунт у сполученні з розмитими	1,0
	17?dl	Лучний глибокослабосолонцюватий солончаковий мочаристий	0,7
	18=dl	Лучний глибокий глибокослабосолонцюватий	1,0
	18+?dl	Лучний глибокий глибокослабосолонцюватий у сполученні з лучно - болотним слаюосолонцюватим солончаковим	8,1
XIV	Землі, які доцільно використовувати для сіножатей, частково придатні для вирощування овочевих культур після осушення.	25,7
	19?dl	Лучно - болотний слабосолонцюватий солончаковий	9,2
	19+?dl	Лучно - болотний слабосолонцюватий солончаковий у сполученні з болотними солонцюватими солончаковими	14,1
	20?dl	Лучно - болотний слабосолонцюватий солончаковий мочаристий ґрунт	2,4
XV	Землі, які доцільно використовувати для посадки лісу.	5
	22?L	Лесові породи	5
Разом по групам ґрунтів	802,6

І. Землі, які придатні для вирощування всіх сільськогосподарських культур (польових, технічних, овочевих, плодово - ягідних). Землі, розташовані на плато, а також на слабопологих (до 1^о) схилах:

1) 6?L Чорнозем сильнореградований

2) 10?L Чорнозем глибокий малогумусний

3) 13=L Чорнозем терасовий

Ґрунти даної групи не піддаються ерозії але можуть дефлюватися. Тут розповсюджені ґрунти сформовані на лесових породах. Взагалі ці ґрунти належать до родючих і вони придатні для вирощування всіх сільськогосподарських культур і плодово-ягідних культур. Під час оранки і вирощування культур в ґрунтах зменшується кількість гумусу і всіх поживних речовин .

Щоб запобігти цим процесам і підвищити родючість даних ґрунтів необхідно:

- застосовувати раціональні, науково - обґрунтовані сівозміни, що якомога менше виснажують грунт;

- вносити органічні добрива;

- заорювати пожнивні рештки;

- вносити повне мінеральне добриво;

- вносити Са ²⁺- вмісні сполуки (1 раз в 3 - 4 роки);

проводити заходи з накопичення і збереження вологи, при інтенсивних технологіях вирощування культур.

IV. Землі, які придатні для вирощування всіх культур з використанням агротехнічних засобів боротьби з ерозією.

1) 3=L Чорнозем опідзолений слабозмитий

2) 3+?L Чорнозем опідзолений слабозмитий сполученні з плямами середньозмитих

3) 7?L Чорнозем сильнореградований слабозмитий

4) 7+?L Чорнозем сильнореградований слабозмитий у сполученні з середньозмитим

5) 14=L Чорнозем терасовий слабозмитий

Ці ґрунти залягають на схилах крутизною приблизно 1-3є тому вони зазнали впливу водної ерозії, в наслідок якої в них змита половина верхнього гумусового горизонту. Це обумовлює зменшення гумусу, поживних елементів, а як наслідок знижує родючість. Ці ґрунти володіють гарними фізичними і фізико-хімічними властивостями. Вони добре забезпечені рухомими формами калію та помірно фосфором і азотом.

Ґрунти придатні для вирощування всіх сільськогосподарських культур.

Слабозмиті ґрунти вимагають постійного застосування протиерозійних заходів. На схилових землях необхідно проводити мінімальний обробіток ґрунту, зменшуючи кількість проходу агрегатів і глибину його розпушення. Такий обробіток зменшує змивання і збільшує кількість вологи в ґрунті на 15 - 20%.

Щоб запобігти водній ерозії на розорюваних ділянках, застосовують смугове освоєння. У перший рік розорані смуги чергують з нерозораними, які освоюють через 1- 2 роки після освоєння розораних смуг.

Снігозатримання є одним з основних заходів загальної системи вирощування культур на слабозмитих ґрунтах. Оранку на них необхідно проводити поперек схилу. Також потрібно вносити мінеральні і органічні добрива, застосовувати куліси, та заорювати післяжнивні рештки.

VI. Землі, які придатні для вирощування зернових, частково придатні під сади, обмежено придатні для просапних з обов'язковим застосуванням протиерозійних заходів.

1) 2=L Темно - сірий опідзолений середньозмитий

2) 4?L Чорнозем опідзолений середньозмитий

3) 8=L Чорнозем сильнореградований середньозмитий

4) 8+?L Чорнозем сильнореградований середньозмитий у сполученні з сильнозмитим

5) 11=L Чорнозем глибокий малогумусний середньозмитий

6) 12=L Чорнозем середньозмитий

До цієї групи відносяться землі, які знаходяться на стрімких схилах крутизною 6-9є з середньозмитими грунтами на лесових породах.

Доцільно впроваджувати польові сівозміни, з більшою кількістю культур суцільної сівби і не більше 10% просапних культур, тому що якщо більше, то це буде призводити до змиву більшої кількості грунту. Для зменшення інтенсивності змиву грунту доцільно проводити оранку поперек схилу, щілювання через кожні 5-6 м на глибину 50-60см, нарізання борозен. При закладці садів потрібно проводити терасування.

VІІІ. Землі, які придатні для вирощування зернових, частково придатні для просапних культур з обов'язковим застосуванням протиерозійних заходів і не придатні під сади.

1) 1?q Сірий опідзолений середньозмитий

До цієї групи відносяться землі, які знаходяться на стрімких схилах крутизною 6-9є з середньозмитими грунтами.

Доцільно впроваджувати польові сівозміни з більшою кількістю культур суцільної сівби і не більше 10% просапних культур, для попередження змиву більшої кількості ґрунту.

Землі придатні для вирощування зернових і технічних культур, обмежено придатні під овочеві і непридатні під сади. Ґрунти також можна використовувати в якосі пасовищ та сінокосів.

На даних ґрунтах потрібно вносити повний комплекс мінеральних та органічних добрив. Рекомендується внесення такої кількості органічних добрив під:

- озиму пшеницю 30 т/га;

- кукурудзу на зерно 35 - 45 т/га;

- корене- та бульбоплоди 40 - 50 т/га;

- кукурудзу на силос 40 - 50 т/га.

Для зменшення інтенсивності змиву грунту доцільно проводити оранку поперек схилу,заорювати пожнивні рештки, щілювання через кожні 5-6 м на глибину 50-60см, нарізання борозен.

Х. Землі, які використовують для вирощування зернових культур, але на яких необхідно припинити оранку, провести залуження з подальшим використанням як сіножаті і пасовища.

1) 5?L Чорнозем опідзолений сильнозмитий

2) 5+-L Чорнозем опідзолений сильнозмитий у сполученні з виходами лесових порід

3) 5+?q Чорнозем опідзолений сильнозмитий у сполученні з виходами дочетвертичним глин

4) 9=L Чорнозем реградований сильнозмитий

5) 9+=L Чорнозем реградований сильнозмитий у сполученні з виходами лесових порід

6) 9+=L Чорнозем реградований сильнозмитий сильнозмитий у сполученні з середньозмитим

До ґрунтів цієї групи належать сильнозмиті ґрунти, на яких необхідно припинити оранку і в подальшому використовувати ці ґрунти під сіножаті і пасовища. Тому що вирощувати сільськогосподарські культури на таких ґрунтах з економічної точки зору є не вигідним, а з екологічної точки зору є згубним для ґрунтів даного ряду. Адже ці сильнозмиті ґрунти необхідно обов'язково поліпшувати вносячи добрива, залужуючи тощо.

ХІІI. Землі, які доцільно використовувати для сіножатей, обмежено придатні для вирощування овочевих культур.

1) 15?dl Лучний глибоко - слабосолонцюватий солончаковий

2) 16+=dl Лучний слабошаруватий солончаковий ґрунт у сполученні з розмитими

3) 17?dl Лучний глибокослабосолонцюватий солончаковий мочаристий

4) 18=dl Лучний глибокий глибокослабосолонцюватий

5) 18+?dl Лучний глибокий глибокослабосолонцюватий у сполученні з лучно - болотним слаюосолонцюватим солончаковим

До цієї групи відносяться землі переважно розташовані на спадистих і стрімких схилах, вони не придатні для оранки.

Використовуються як пасовища і сінокоси, тому рекомендується провести поліпшення цих земель і потім на них можна буде частково вирощувати овочеві культури.

XIV. Землі, які доцільно використовувати для сіножатей, частково придатні для вирощування овочевих культур після осушення.

1) 19?dl Лучно - болотний слабосолонцюватий солончаковий

2) 19+?dl Лучно - болотний слабосолонцюватий солончаковий у сполученні з болотними солонцюватими солончаковими

3) 20?dl Лучно - болотний слабосолонцюватий солончаковий мочаристий ґрунт

До цієї групи відносяться землі переважно розташовані на спадистих і стрімких схилах, вони не придатні для оранки.

Використовуються як пасовища і сінокоси, тому рекомендується провести поліпшення цих земель і потім на них можна буде частково вирощувати овочеві культури.

XV. Землі, які доцільно використовувати для посадки лісу.

1) 22?L Лесові породи

Доцільно використовувати під лісові насадження, щоб укріпити та зберегти від розмитості грунт.

Висновки

Написання курсової роботи проводилось на прикладі ґрунтового покриву господарства «Золочівське», якие знаходиться на території Золочівського району Харківської області.

При написанні курсової роботи був складений план ґрунтів та картограми агровиробничого групування, еродованих і дефльованих земель та рекомендації по захисту ґрунтів від ерозії, картограма рекомендацій по раціональному використанню земель.

Хоча в господарстві значна частина ґрунтів є високородючими (чорноземні грунти), їх використання передбачає проведення заходів по підтриманню та підвищенню рівня родючості, таких як систематичне внесення органічних та мінеральних добрив для створення бездефіцитного балансу гумусу та поживних речовин, проведення заходів по вологозбереженню і вологонакопиченню (бо саме волога в більшості випадках лімітує рівень урожайності сільськогосподарських культур в даній зоні), застосування протиерозійних заходів. Боротьба з ерозією та продуктивне використання схилових угідь мають першочергове значення для системи землеробства господарства, бо досить велика частина ґрунтів господарства знаходяться під негативним впливом ерозійних процесів різної інтенсивності. Комплекс протиерозійних заходів повинен включати правильну організацію території, систему протиерозійної обробки ґрунту, заходи по вологонакопиченню, застосування підвищених доз органічних і мінеральних добрив, створення полезахисних лісонасаджень та побудова гідротехнічних протиерозійних споруд, регулювання випасу худоби на схилах балок.

Лучно-болотні ґрунти володіють високим потенційним рівнем родючості. Залучення даних ґрунтів в обробіток можливе лише при проведенні комплексу меліоративних заходів: осушення з побудовою двобічної дренажної системи, хімічна меліорація з внесенням гіпсу, промивка ґрунту для видалення легкорозчинних солей, застосування оптимальних доз добрив, правильний обробіток ґрунту, який сприяв би посиленню аерації даних ґрунтів, розпушенню ущільнених ілювіальних горизонтів та покращенню інших водно-фізичних властивостей ґрунту.

Список використаної літератури

1. Почвы совхоза «Золочевский» Золочевского района Харьковской области, их агрохимическая характеристика, мероприятия по повышению плодородия и рациональному использованию земель. МСХ УССР. Х:.1972 г.

2. Тихоненко Д.Г. Картографія ґрунтів. - Х.: 2011

3. Практикум з ґрунтознавства: Навчальний посібник / За редакцією професора Д.Г. Тихоненка. - 6-е вид., перероб. і доп. - Х.: Майдан, 2009.

4. Тихоненко Д.Г., Горін М.О., Георгі А.О. та ін. Методичні вказівки з курсу "Методика складання та використання крупномасштабних ґрунтових карт". Харків, 2006.

Размещено на Allbest.ru