Розробка технологічної схеми виконання аерознімальних робіт

Користувачі персональних комп'ютерів належать до групи 1а - легкі роботи. Відповідно до цього і до ДСанПін 3.3.3.007-98 вибираємо необхідні метеорологічні умови.

Таблиця 6.1.

Оптимальні і допустимі метеоумови

Період року	Категорія Робіт	Температура, t°C	Відн. вол. повітря, %	Шкідливість
		опти- мальна	допус- тима	опти- мальна	допус- тима	опти- мальна	допус- тима
Холодний	легка 1а	22 - 24	21 - 25	40 - 60	75	0.1	0.1
Теплий	легка 1а	23 - 25	22 - 28	40 - 60	55	0.1	0.1 - 0.2

В приміщенні встановлено обладнання системи водяного опалення, тепловіддача якого в зимовий період року є недостатня. Доцільним є проведення ущільнення конструкцій вікон і дверей, щоб припинити відплив тепла. Необхідно встановити ефективну систему вентиляції, яка повинна забезпечувати обмін повітря без зміни температурного режиму, а також не створювати зайвого шуму при своєму функціонуванні.

6.2.2 Освітлення приміщень і робочих місць ПК

Приміщення з ПК повинні мати природне та штучне освітлення. При незадовільному освітленні знижується продуктивність праці користувачів ПК, можлива поява короткозорості, швидка стомленість.

Система освітлення повинна відповідати таким вимогам:

- освітленість на робочому місці повинна відповідати характеру зорової роботи, який визначається трьома параметрами: об'єктом розрізнення, фоном, контрастом об'єкту і фону;

- необхідно забезпечити достатньо рівномірне розподілення яскравості на робочій поверхні монітора, а також в межах навколишнього простору;

- на робочій поверхні повинні бути відсутні різкі тіні;

- в полі зору не повинно бути прямих і відбитих відблисків;

- величина освітленості повинна бути постійною в часі;

- слід обирати оптимальну спрямованість світлового потоку і необхідний склад світла.

Природне освітлення здійснюється через бокові світлові прорізи, які забезпечують коефіцієнт природної освітленості (КПО) відповідно з ДБН.В. 2.5.28. - 2006 “Природне і штучне освітлення”, де оцінюються розміри віконних прорізів, вид засклення і рам, їх забруднення, а саме здатність системи природного освітлення пропускати світло.

Необхідно проводити очистку засклених світлових прорізів не рідше ні 2-4 рази на рік, світильників - 4-12 рази на рік.

У приміщеннях з ПК необхідно обмежувати нерівномірність розподілення яскравості у полі зору працюючих.

Для місцевого освітлення застосування світильників без розсіювачів та екрануючих рамок заборонено. Штучне освітлення повинно забезпечувати на робочих місцях з ПК освітленість не нижче 400-500 лк. Як джерело світла при штучному освітленні рекомендується застосовувати люмінесцентні лампи з індексом кольоропередачі не менше 70. Допускається застосування ламп розжарювання в світильниках.

Величина коефіцієнту пульсації світла не повинна перевищувати 5%, що забезпечується застосуванням газорозрядних ламп у світильниках загального та місцевого освітлення з високочастотними пускорелюючими апаратами (ВЧ ПРА). За умови відсутності ВЧ ПРА слід включати лампи багатолампових світильників загального освітлення на різні фази трьохфазної мережі та використовувати переважно люмінесцентні лампи типу ЛБ. Необхідно забезпечити відповідне оформлення інтер'єру, тому що давати відблиски на екранах і сліпити працюючих можуть не тільки вікна, але інші поверхні великої яскравості, у тому числі: стеля, стіни, поверхні столів, шаф і навіть одяг персоналу. Світлий і особливо блискучий одяг працюючих вкрай небажаний. Коефіцієнти відбиття робочого стола, корпусу та клавіатури обчислювальної техніки необхідно передбачати 0,2-0,5; стелі - 0,6-0,7; стін - 0,2-0,5; підлоги - 0,1-0,2; шаф, стелажів - 0,25-0,35. Всі матеріали, що використовуються для оздоблення приміщення повинні бути матовими.

Виконання дипломної роботи проводилося із застосуванням ПЕОМ і відповідало четвертому розряду зорової діяльності (середня точність від 0,5 до 1 мм) згідно з ДБН.В. 2.5.28. - 2006. Нормована освітленість на робочому місці для даного розряду становить 400 - 500 лк. Для забезпечення цієї норми використовують штучне освітлення (газорозрядні лампи).

Розрахунок загального штучного освітлення проведено за методом коефіцієнту використання, який дозволяє знайти світловий потік ламп, необхідно для досягнення заданої освітленості з врахуванням світла, відбитого стінами, стелею і підлогою:

лм.(6.1)

де FS - загальний світловий потік, (лм);

EH - нормована освітленість, (лм) (при 4-ому розряді зорової діяльності 450 лк);

S - площа освітлюваного приміщення, (м2);

k- коефіцієнт запасу (для люмінесцентних ламп), k =1,5;

z - коефіцієнт нерівномірності освітлення (відношення середньої освітленості до мінімальної), z=1,1;

h - коефіцієнт використання світлового потоку, який рівний відношенню потоку який надається на “розрахункову” поверхню до сумарного потоку всіх ламп і визначається за показником приміщення, типом світильника і коефіцієнтом відбиття стін, стелі та підлоги.

Коефіцієнт h вибирається з таблиць за розрахованим значенням коефіцієнта I:

(6.2)

де a - ширина приміщення, = 5 м;

b - довжина приміщення, 9 м;

H - відстань від світильника до робочого столу.

(6.3)

Для світильника типу ОДО при I =1,3, r стелі дорівнює 50%, r стіни дорівнює 30%, r підлоги дорівнює 10%, значення коефіцієнта h = 44%.

Тоді світловий потік буде дорівнювати:

,лм.(6.4)

Кількість ламп у приміщенні визначається за формулою:

,шт.(6.5)

де FE - світловий потік однієї лампи (для лампи типу ЛД 65-4 світловий потік FE=3570 лм). При чому заокруглюється у більшу сторону:

ламп.(6.6)

Оскільки у світильнику типу ОДО використовується по дві лампи, ЛД то необхідно 10 (десять) світильників. Переконаємось, що вибрана кількість ламп, забезпечує освітленість і задовольняє вимоги ДБН.В. 2.5.28. - 2006. Для цього визначимо фактичну освітленість:

, лм.(6.7)

Оскільки розрахована нормована освітленість є більшою від допустимої нормованої освітленості, то вимога задовольняється. При розміщенні світильників виконуються наступні умови:

дисплей ПЕОМ не розташовується безпосередньо під світильником або впритул до нього;

освітленість робочого місця не перевищує 2/3 нормальної освітленості приміщення;

стіна позаду дисплея освітлюється приблизно так само, як і його екран.

розміщення світильників на стелі над проходом між рядами комп'ютерів дозволяє задовольнити ці умови.

6.2.3 Забезпечення захисту від шуму

Одним з найбільш поширених факторів зовнішнього середовища, що шкідливо впливає на організм людини являється шум.

Будь-яке джерело шуму характеризується перш за все звуковою потужністю. Потужність джерела Р - це загальна кількість звукової енергії , випромінюваної джерелом шуму в навколишнє середовище за одиницю часу. Шум шкідливо впливає на організм і понижує продуктивність праці. Рівень звукового тиску по відношенню до порогу чутності L = 120 - 130 Дб відповідає порогу больового відчуття. Звуки, які перевищують за своїм рівнем цю межу, можуть викликати болі і пошкодження слухового апарату людини. Шум створює значні навантаження на нервову систему людини, спричинює психологічний вплив.

Джерелами шуму в машинному залі являються механічні, електромеханічні пристрої (принтери, плотери та інші). Людина , що працює при шумі звикає до нього , але тривала дія сильного шуму викликає загальну втому, може привести до погіршення слуху, а інколи і до глухоти , порушується процес травлення , виникає зміна об'єму внутрішніх органів . Ці шкідливі наслідки шуму тим більші, чим сильніший шум і тривалість його дії. Таким чином, шум на робочому місці не повинен перевищувати допустимих рівнів, значення яких приведені в ГОСТ 12.1.003-83.

Джерелами шуму при роботі з ПК є пересувні механічні частини принтера і вентилятори ПК. Шум, що створюється працюючими ПК, яка забезпечує мікромасштабний шум, постійним з періодичним посиленням при роботі принтерів. Тому шум повинен оцінюватися загальним рівнем звукового тиску по частотному корегуванню “А” та вимірюватися в дБа.

Допустимі рівні звукового шуму відповідно до ГОСТ 12.1.003-83. Загальні вимоги безпеки у приміщеннях, де працюють програмісти і оператори ПК, неповинні перевищувати 50 дБа; в приміщеннях, де працюють ІТП, які виконують лабораторний аналітичний та вимірювальний контроль - 60 дБа; у приміщеннях операторів ЕОМ - 65 дБа.

Зниження рівня шуму здійснюється такими методами:

- заміною матричних голчатих принтерів струменевими і лазерними принтерами, які забезпечують при роботі значно менший рівень звукового тиску;

- застосування принтерів колективного користування розташованих на відстані від більшості робочих місць користувачів ПК;

- зміною напрямку поширення шуму в протилежну сторону від робочого місця.

Санітарні норми допустимого рівня шуму:

- для програмістів і операторів - до 50 дБа

- для інженерно-технічних працівників - до 60 дБа.

Захист від електромагнітних і електростатичних полів ПК на ЕПТ є джерелами електромагнітних та електростатичних полів. Енергія яка випромінюється повністю поглинається склом екрану. Навколо працюючого монітора виникають електромагнітні поля низької частоти (від 5 Гц до 400 кГц).

Підлогу слід виконувати відповідно до ДСанПін 3.3.3.007-98, використовуючи покриття на проходах і біля робочих місць з антистатичного лінолеуму.

Користувачам ПК рекомендовано носити одяг з природних матеріалів або з комбінованих. Для зняття електростатичних зарядів з одежі слід використовувати антистатики побутового призначення.

Для небезпеки ураження людини електричним струмом необхідно вжити такі заходи:

- повинно бути захисне заземлення;

- повинно бути захисне занулення;

- повинно бути захисне відключення.

За вибухопожежною та пожежною небезпекою приміщення для комп'ютерного класу, лабораторії, обчислювального центру відноситься до категорії В. У такій лабораторії передбачена установка типу ОУ, тому що є наявність електричного струму.

6.3 Протипожежна профілактика

6.3.1 Характеристика об'єкту по вибухо-пожежо-небезпеці.

Приміщення з ПЕОМ по пожежній небезпеці відносяться до категорії пожежонебезпечних (категорія “В” (НАПБ Б. 03.02.2007)) і характеризується тим, що в приміщені знаходяться негорючі речовини і матеріали в холодному стані. Пожежа на виробництві може виникнути внаслідок причин неелектричного і електричного характеру.

До причин неелектричного характеру відносять:

- несправності виробничого обладнання і недотримання технологічного процесу;

- халатного і необережного поводження з вогнем (куріння, залишання без нагляду нагрівальних приладів);

- неправильне встановлення і несправність вентиляційної системи;

- самозаймання і самозгоряння речовин.

До причин електричного характеру відносяться:

- коротке замикання;

- перевантаження проводки;

- великий перехідний опір;

- іскріння;

- статична електроенергія.

Пожежно-профілактичні заходи розробляються та виконуються не окремо, а в тісному взаємозв'язку з усіма проектними, будівельними та експлуатаційними роботами. Приміщення повинно забезпечуватись протипожежним інвентарем (вуглицевокислотними вогнегасниками типу ОУ-2).

Проходи і вихід не повинні загромаджуватися. У випадку виникнення пожежі перш за все необхідно відключити джерело живлення.

Пожежа може виникнути внаслідок причин електричного і неелектричного характеру. Одна з причин електричного характеру - коротке замикання. Струми короткого замикання достатньо великих величин та супроводжуючі їх теплові та динамічні впливи можуть викликати руйнування електрообладнання та ізоляції.

Профілактичними заходами від короткого замикання є правильний вибір провідників, деталей і апаратури, своєчасні профілактичні огляди, ремонти. Перевантаження провідників струмами, що перевищують допустимі по нормах значення. Для уникнення перевантаження підбирають правильні за значенням поперечного перерізу провідників та контроль за виконанням нормативів по навантаженню, згідно значень, наведених в документації по обладнанню.

Дія дуги та іскріння. Може виникнути в місцях підключення обладнання та механічного під'єднання струмонесучих частин. Для уникнення нещільних з'єднань необхідна їх перевірка під час проведення профілактичних робіт.

Для ліквідації невеликих пожеж можна використовувати деякі порошкові матеріали (хлориди лужних металів, соду, пісок і т.п.).

6.3.2 Вибір первинних засобів гасіння пожежі

Виходячи з норм пожежної безпеки [див. "Справочник по ТБ" П. А. Долина], для машинного залу площею 100 м кв. (для нашого випадку біля 40 м кв.) потрібні наступні первинні засоби гасіння пожежі:

один вуглекислотний вогнегасник типу ОУ-5 чи ОУ-8, за допомогою якого можна гасити загоряння різних матеріалів і установок наругою до 1000 В;

Один хімпіновий ОХП-10 чи повітро-піновий вогнегасник ОВП-5 чи ОВП-10, з допомогою якого можна гасити тверді матеріали і горючі рідини (крім установок під напругою);

Войлок, кошму чи азбест (1х1; 2х1.5,5; 2х2 м).

Рис. 5.2. План евакуації з приміщення

Висновки

Результати експериментальних робіт дозволяють зробити наступні висновки:

- безпілотний літак «Пегас» показав відповідність заявленим характеристикам, стабільну роботу бортового обладнання;

- захист систем літака та аерофотопристрою забезпечений на належному рівні і дозволяє надійну експлуатацію з непідготовлених майданчиків в реальних умовах сільських населених пунктів;

- дистанційне керування літаком «Пегас» відповідно до запропонованої технології дозволяє в зоні прямої видимості витримувати з прийнятною для задач аерофотографування точністю маршрути довжиною до 1000м на висоті польоту 200 - 500 м.

- стабілізація літака в каналі крену є припустимою, але потребує покращення;

- потребує вдосконалення технологія зльоту з екстримально малих та оточених перешкодами ділянок

- потребує відпрацювання технологія пілотування за відеокрти з борту літака з метою розширення радіусу дії літака;

- доцільна розробка та відпрацювання технології польту літака в напівавтоматичному та автоматичному режимі;

- необхідно забезпечити можливість дистанційного керування орієнтацією фотокамери в автоматичному, або напівавтоматичеому режимі.

Аналіз накидних монтажів дозволяє зробити наступні висновки:

прямолінійність маршрутів знімання дотримано на прийнятному рівні

відзначається нерівномірність перекриття знімків та кута зносу, що пояснюється нерівномірністю сили та напрямку вітру на висоті впродовж польоту подекуди спостерігаються короткотермінові кидки літака в каналі крену на величину до 12 градусів, проте через запрограмоване надлишкове перекриття це не вплинуло на загальні результати знімання.

Література

1. Глотов В.М. Колісніченко В.Б. Результати експериментально-випробувальних робіт із застосування безпілотного літального апарату для цілей аерознімання.

2. А.М. Козуб, Н.О. Суворова, В.М. Чернявський. Аналіз засобів збору інформації для географічних даних інформаційних систем. Системи озброєння і військова техніка, 2011, № 3(27).С.42-47.

3. D. Mihajloviж, M. Mitroviж, Ћ. Cvijetinoviж, M. Vojinoviж. Photogrammetry of archaelodgical site felix romuliana at gamzigrad using aerial digital camera and non-metrikc digital camera. The international archives of the remote sensing and spatial information sciences. XXXVII congress ISPRS. Part B5, Beijing - 2008. Р. 397-399..

4. БПЛА: застосування в цілях аерофотознімання для картографування.http\\www/uasresearch.com.UserFILES\156-181 Referens-Section UAS All-Categories&Classes.pdf.

5. U. Coppa , A. Guarnieri , F. Pirotti , A. Vettore. ACCURACY ENHANCEMENT OF UNMANNED HELICOPTER POSITIONING WITH LOW COST SYSTEM

. The international archives of the remote sensing and spatial information sciences. XXXVII congress ISPRS. Part B5, Beijing - 2008. Р. 843-849.

6. Chunsun Zhang. AN UAV-BASED PHOTOGRAMMETRIC MAPPING SYSTEM FOR ROAD CONDITION ASSESSMENT . The international archives of the remote sensing and spatial information sciences. XXXVII congress ISPRS. Part B5, Beijing - 2008. Р.627-632.

7. Yongjun Zhang. PHOTOGRAMMETRIC PROCESSING OF LOW ALTITUDE IMAGE SEQUENCES BY UNMANNED AIRSHIP. The international archives of the remote sensing and spatial information sciences. XXXVII congress ISPRS. Part B5, Beijing - 2008. Р.751-758.

8. M. Koehl *, P. Grussenmeyer . 3D MODEL FOR HISTORIC RECONSTRUCTION AND ARCHAEOLOGICAL KNOWLEDGE DISSEMINATION: THE NIEDERMUNSTER ABBEY'S PROJECT (ALSACE, FRANCE). The international archives of the remote sensing and spatial information sciences. XXXVII congress ISPRS. Part B5, Beijing - 2008. Р.325-330.

9. P. Salo , O. Jokinen , A. Kukkob. ON THE CALIBRATION OF THE DISTANCE MEASURING COMPONENT OF A TERRESTRIAL LASER SCANNER . The international archives of the remote sensing and spatial information sciences. XXXVII congress ISPRS. Part B5, Beijing - 2008. Р.1067-1072.

10. P. Schaer, J. Skaloud, P. Tomй. TOWARDS IN-FLIGHT QUALITY ASSESSMENT OF AIRBORNE LASER SCANNING. The international archives of the remote sensing and spatial information sciences. XXXVII congress ISPRS. Part B5, Beijing - 2008. Р.851-856.

11. http://www.gisinfo.ru/techno/photoscan.htm

12. Р. Шульц. Аналіз методів та моделей калібрування наземних лазерних сканерів.

13. А.М.Козуб, Н.О.Суворова, В.М.Чернявський. Аналіз засобів збору інформації для географічних систем.

14. А.А. Шоломицький, д.т.н., доц. А.О. Луньов, аспір. Донецький національний технічний університет. Вимір стенда для калібрування цифрових камер за допомогою електронного тахеометра.

15. В.П. Харченко, д.т.н., проф. Д.Е. Прусов, к.т.н., с.н.с. Аналіз застосування безпілотних авіаційних систем у цивільній сфері.

16. «Современные винтокрылые беспилотные летательные аппараты» О. А. Завалов, А. Д. Маслов, 2008

17. О.Н. Зинченко, «Ракурс», Москва, Россия, 2011.Беспилотный летательный аппарат: применение в целя аэрофотосъемки для картографирования.

18. А.Ю. Сечин, М.А. Дракин, А.С. Киселева, «Ракурс», Москва, Россия, 2011.

Беспилотный летательный аппарат: применение в целя аэрофотосъемки для картографирования.

19. Байков Н.С., Трясучкин М.А., Иванов В.А. Самолетовождение при аэрофотосъемке. - М.: Недра, 1973, 232 с.

20. М. М. Митрахович, В. И. Силков, А. В. Самков, Х. В. Бурштынская ; Силков В. И. Беспилотные авиационные комплексы. Методика сравнительной оценки боевых возможностей : монография. Киев : ЦНИИ ВВТ ВС Украины, 2012. - 288 с.

21. В.Галецький, В.Глотов, В.Колесніченко, О. Прохорчук, А.Церклевич. Аналіз експериментальних робіт створення великомасштабних планів сільських населених пунктів при застосуванні БПЛА.

22. Фінанси підприємств - Aзаренкова Г.М.

23.http://www.houseofmcdonnell.com/konspekti-lekcz-1/23-ekonomka-virobnicztva/ 119-amortizaczya-osnovnix-fondv.html

24. http://expert-ua.info/document/archivexa/law5wwdfu/page9.htm

25. ДСТУ 3675-98 Пожежна техніка. Вогнегасники переносні. Загальні технічні вимоги та методи випробувань / УкрНдіПБ МВС України - 1970 р., №1267.



БПЛА Класифікація		Діапазон (км)				В даний час
Тактичний
Нано		<1	100	<1	< 0,025	Так
Мікро		<10	250	1	<5	Так
Міні		<10	150 до 300	<2	<30 (150)	Так
Закритий Діапазон	ЗД	10 до 30	3.000	2 до 4	150	Так
Короткий Діапазон	КД	30 до 70	3.000	3 до 6	200	Так
Середній Діапазон	СД	70 до 200	5.000	6 до10	1.250	Так
Терпіння Середнього Діапазону		>500	8.000	10 до18	1.250	Так
Низько висотне глибоке проникнення		>500			1.250	Так
Низьке висотне довге терпіння		>250		0,5 до1	350	Так
Середньо висотне довге терпіння		>500	3.000	>24	<30	Так
		>500	14.000	24 до 48	1.500	Так
Стратегічний
		>2000	20.000	24 до 48	(4.500)12.000	Так
		1500	10.000	2	10.000	Так
		300	4.000	3 до 4	250	Так
		0 до 500	5.000	>4	250	Так
Стратосферного		>2000	>20.000&<30.000	>48		Ні
Стратосферного			>30.000			Ні
Простір						Ні

Размещено на Allbest.ru