Військове мистецтво козаків XVI–XVII ст.

Дослідження виникнення козацтва, його соціальний склад. Адміністративний і військовий устрій Запорозької Січі. Військова організація запорожців, їх озброєння. Прояв військового мистецтва в Національно–визвольній боротьбі. Війна під проводом Хмельницького.

Рубрика История и исторические личности
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 26.10.2014
Размер файла 2,8 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Для поліпшення влучності, щільності та маневреності артилерійського вогню, Богдан Хмельницький с досвідом битві на Жовтих Водах об'єднує всі гармати в один підрозділ, а частину з них переводить на однокінну двоколісну тягу. До кожної гармати військові Хмельницького призначають обслугу і проводять навчання гармашів, щоб підняти їх майстерність та кваліфікацію.

Окрім гармат у Визвольній Війні козацькі війська користувалися вогнепальною та холодною зброєю. Зокрема це були рушниці (мушкет) (додаток 10), гаківниця, пістоль, шабля, спис, лук, кинджал, ніж, келеп (бойовий молоток). Застосовувались також «якірці» - шматки заліза з загостреними кінцями, які розкидалися на шляху ворога з метою поранення кінських ніг.

Безперечною рисою військового мистецтва козаків є також хитрість і головне харизматичність гетьманів, яке можна віднести до психологічної ланки військового мистецтва. Голобуцький В., Богдан Хмельницкий - Великий сын украинского народа. - К.: Гос.издательство Полит.литератури УССР., 1954 г. С 83 Так, наприклад, коли почалася визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького. Діставши звістку про те, що Хмельницький виступив із Запорожжя, великий коронний гетьман Микола Потоцький послав на зустріч йому десятитисячний загін. Начальником цього загону був син Потоцького Стефан Потоцький. Він у свою чергу розділив загін на дві частини. П`ять тисяч реєстрових козаків були відправленні вниз по Дніпру у великих човнах - байдаках. Командували цим військом із реєстровців Іляш Караїмович та Іван Барабаш. Довідавшись про наступ Стефана Потоцького і правильно розгадавши його план, Хмельницький дуже швидко склав і свій план, який свідчить стільки ж про його рішучість і сміливість, скільки про глибину розуміння ним справжнього настрою окремих груп, що боролися. Осіпов К. Богдан Хмельницький. - Львів.: Вільна Україна., 1949 р. - С. 34 - 35

Зайнявши дуже вигідну позицію біля протоки Жовтих Вод, Хмельницький наказав своєму військові отаборитися на цій місцевості, а сам залишив табір і поїхав до Дніпра, де, за донесенням його розвідників, уже показалися передові польські байдаки. Голобуцький В. Запорозьке козацтво - К.: Держ політ видання., 1956 р. - С.201 Одним із байдаків командував Кричевський - той самий, що колись урятував Богдана, поручившись за нього перед Конецпольським і допомігши йому звільнитися з - під арешту. Кричевський не вагаючись приєднався до повсталих. Разом із ним приєднався також і весь авангард реєстрових козаків. Згодом Хмельницький взяв у Тугай - Бея татарських запасних коней для перевезення реєстровців до свого табору.

З початком бою козаки відрізали польське військо від води і оточили їхній табір. Почався дощ і жовніри значною мірою втратили свою превагу. Шляхтичі розгубилися, і Стефан Потоцький марно старався підтримати їх. Полякам нічого не залишалося як підписати згоду із Хмельницьким. Шляхтичі прийняли цю умову і за якою вони відвезли до козацького табору усю свою артилерію. Яворницький Д. І. Історія Запорозьких козаків у 3 томах. - К.: Наукова думка.,1990. - Т. 1. - С 177

Протягом двох днів після Жовтоводського бою Хмельницький приводив до ладу своє військо, яке буквально щогодини поповнювалось новими й новими загонами селян. Діставши від ворога 12 польових гармат і 15 «арматок» (дрібнокаліберні гармати), він був забезпечений артилерією. «Арматки» були розташовані на двоколісних возах що їх віз один кінь, і вирушивши до Корсуня, де розташувалися сили великого коронного гетьмана.

Хмельницький діяв із енергією першорядного полководця. Приєднуючи до себе по дорозі свіжі загони добровольців, він швидко просувався вглиб країни і швидко опинився в Смілі, за сорок верстов від Корсуня.

Поляки окопалися між Корсунем і Стебловим. Військо Богдана - Зиновія Хмельницького облягло польські позиції величезним табором. Застосовуючи тактику обходів і засідок, Богдан направив шеститисячний загін під командуванням полковника Кривоноса в обхід ворога, до лісистого урочища Крута Балка. 15 травня почався бій в якому також активну роль брали татарські війська які воювали на стороні повсталого козацького війська. Яворницький Д. І. Історія Запорозьких козаків у 3 томах. - К.: Наукова думка.,1990. - Т. 2. - С 181

Після запеклої сутички обидві сторони зберегли свої позиції. Проте, Потоцький не надіючись на те що його військо зможе встояти проти війська Хмельницького, наказав лишити укріпленні окопи і почати вночі відступ.

Спішивши кінноту, поляки рушили в напрямі до Богуслава. Козаки і татари переслідували їх, обмежуючись перестрілкою. Але коли польське військо вже було в лісі і досягло Крутої Балки, на нього обрушився загін Кривоноса. В той же час з усіх боків пішли на поляків в атаку головні сили Хмельницького. Так же само як і при Жовтих Водах драгунські війська які були набрані із українського населення перейшли на бік козаків. Серед поляків почалася паніка і вони мало що могли вже зробити і один за одним почали складати зброю. Приблизно 8 тисяч чоловік, у тому числі обидва гетьмани - великий Потоцький і помічник великого коронного гетьмана, головнокомандуючий польською армією - Калиновський. Хмельницькому дісталася вся польська артилерія, три дорогоцінних булави, чотири бунчуки, дев'яносто чотири прапори і весь багатий обоз польських панів. Але слід зазначити, що головними наслідками Корсунської битви були те, що були знищенні основні сили Речі Посполитої. Осіпов К. Богдан Хмельницький. - Львів.: Вільна Україна., 1949 р. - С. 38 - 39

Крім головних сил Хмельницького, які перебували безпосередньо під його командуванням і кістяк яких становили досвідчені у військовій справі, звичні до дисципліни козаки, на території України і Білорусії швидко створювалися численні загони, які вели в своїх районах запеклу боротьбу проти польської шляхти. Начальники цих загонів увесь час підтримували зв'язок із Богданом Хмельницьким. Яворницький Д. І. Історія Запорозьких козаків у 3 томах. - К.: Наукова думка.,1990. - Т. 2. - С 189

Народне повстання завжди висуває талановитих полководців. Так було і цим разом. Найбільш талановитими з них, найбільш винахідливими в нападі і обороні були полковники Максим Кривоніс і Іван Богун. Мыцык Ю. А. Украинские летописи XVII века. - Днепропетровск.: Днепропетровский госуниверситет., 1978 г. - С. Велику підтримку і військовий дух цих полководців вів народні і козацькі маси у битві на Жовтих Водах, битві під Корсунем, під Пилявцями, в битві під Зборовом, в битві під Берестечком і Батогом.

Отже підводячи підсумок можна сказати, що військове мистецтво козаків XVI - XVII ст. було досить розвинене і удосконалювалось протягом усіх років існування козаків і козацької держави. Великий успіх у Визвольній боротьбі під проводом Богдана Хмельницького зіграла військова майстерність козаків і самого Богдана - Зиновія Хмельницького.

Висновки

Якщо період до середини ХVІ ст. можна назвати раннім дитинством козацтва, то незабаром ситуація змінюється, воно поступово виходить з-під влади урядників і розпочинає самостійну військово-промислову діяльність. Вже у 1540-х роках є повідомлення про великі за масштабами самостійні військові операції козацтва. У 1550-1560-х роках козацтво востаннє потрапило під сторонній вплив - Дмитра Вишневецького - найбільш легендарної особи на українському прикордонні. Він став не тільки хресним батьком Запорозької Січі, але і заклав основи власної політичної діяльності козацтва. Після його загибелі козацтво поступово на-вчилося покладатися тільки на власний розсуд. Із зростанням чисельності козацтва в середині ХVІ ст. з'явилися передумови для консолідації навколо нього військового люду українського прикордоння і створення окремого стану. Ця потреба стала нагальною після соціальних змін, які відбулися в українському суспільстві після Люблінської унії 1569 року. Саме у цей час починає набирати ваги українське козацтво, яке виходить на політичну арену не тільки України і Речі Посполитої, а і на Загальноєвропейську політичну арену.

Історія українського козацького війська тісно пов'язана з проблемою визволення українських земель від іноземного панування. Питання захисту українських земель від турецько - татарської агресії не сходило з історичного «подіуму» аж до XVIII ст.

Уряд Речі Посполитої, Туреччини завжди включали у свої плани Україну як об'єкт для загарбання. Агресія Туреччини, поєднуючись з постійними вторгненнями татарських феодалів, набирала масштабів загальнонаціональної трагедії для українського народу. Характер Польської, Турецької, Татарської експансії проявлявся у різних формах на окремих українських землях, історична доля яких склалася неоднаково. Проте загроза з боку Султанської Туреччини, Кримського ханства та Речі Посполитої тяжіла над усією Україною. Боротьба проти наступу цих держав - агресорів протягом кількох століть для українського народу була першочерговим життєвим завданням і мала загальнонаціональне значення. Адже ця небезпека загрожувала фізичному винищенню українського народу, уповільнювало зародження і розвиток української нації.

В загальноукраїнському русі проти іноземних держав - агресорів провідна роль належала козацтву. Походи козацького війська проти Туреччини, Кримського ханства і Речі Посполитої найбільшого розмаху здобули і проявилися у XVII ст. Ці військові виходи козаків проти загарбників були досить і досить справедливими. І вже згодом ці військові виступи набували за своїм характером значення національно-визвольних війн.

Походи українських козаків підривали економіку Речі Посполитої, Туреччини, а також послаблювало їхню військову міць. В козацьких походах воїни українського населення визволяли багато своїх полонених із Батьківщини. Так, наприклад, визволили Богдана Хмельницького, який згодом повернувшись назад на Україну підняв повстання проти польського поневолення і в цьому повстанні повною мірою проявилася уся міць та спритність Війська Запорозького.

На той час Запорозьким козакам було дуже важко воювати на два фронти і використовуючи свої військово - дипломатичні можливості козаки укладали умови з Кримським ханством у боротьбі проти Речі Посполитої у повстанні під проводом Богдана Хмельницького. А згодом і домовленість із Росією проти іноземних поневолювачів. Одержавши підтримку у 1654 році на Переяславській Раді могутніх збройних сил Росії, Україна в майбутньому звільнилася від небезпечного сусіда Кримського Ханства і від постійної загрози експансії султанської Туреччини.

З наступом католицтва і великого релігійного та соціально - економічного гніту, незадоволення селян різко зростало. Українське населення вже не могло терпіти гніт збоку польських панів які забули за свої права. Тягар був досить відчутним і це змушувало тікати селян із панських маєтків в і заселяти біль вільні степові райони країни. Так, згодом виникає військові сили України - козацтво, яке взяло на себе відповідальність за справедливість та розправу над польською шляхтою та відбивання розбійних набігів татар.

З XVI ст. спостерігається активний розвиток козацтва. Воно набуває статусу народних захисників українських земель від ополячення, окатоличення та розбою з боку Султанської Туреччини.

В умовах військового стану козаки займали вигідне місто для розташування своїх військ. Українські козаки розташовували основні війська на вище згадуваній Січі. Це був своєрідним військовим, політичним, економічним та соціальним центром козацтва. Але відмітимо, що більше в Січі зверталася увага на розвиток військового мистецтва.

Безумовно, приходячи на Запорізьку Січ, люди не мали великого військового досвіду. Тому тут вони навчалися військовій справі ведення бою. Запорозька Січ стала своєрідною добровільною армією, яка згодом виросте у міцне військове угруповання та створить свою Козацьку Державу.

Сильніший розвиток козаччини почався тоді, коли козаки опанували простори нижче Дніпрових порогів, так званий Низ або Запорожжя.

Першу Січ чи власне городок на Запорожжі збудував князь Дмитро Вишневецький. Дещо пізніше на Січі обирався гетьман - головний командуючий Запорозьким військом. При кожному гетьмані була різна політика, тому політична орієнтація на певну державу змінювалася з кожним приходом нового гетьмана. Одним із самих вдалих та обізнаних військовою справою був гетьман Богдан - Зиновій Хмельницький.

У цьому історичному визначенні гетьмана розкривається краса героїзму і величі подвигу славного сина України, легендарного воїна і патріота. Ніхто, як він, не зумів відчути душу народу, його найпотаємніші прагнення і думи. І народ увічнив його образ у невмирущих думах і піснях. В історії України постать Богдана Зиновія Хмельницького невід'ємна від найсвятіших прагнень українського народу до волі, щастя, справедливості. Саме з Богданом Хмельницьким пов'язане становлення Української козацької держави та процвітання військового мистецтва козаків. Як визначний політик, він немало сил доклав до зміцнення зовнішньополітичного становища України. Очевидно, ніхто ні до, ні після нього не вмів так майстерно використовувати суперечності між Туреччиною, Кримом та Польщею, між Польщею і Трансільванією та іншими країнами.

У ході Національно визвольної боротьби дуже ярко проявилося військове мистецтво козаків. Козаки використовували дуже добру тактику ведення бою. Деякі елементи ведення бою були запозичені із Європейського досвіду. Виникає питання як елементи європейського військового мистецтва проникли на українську землю і знайшли свій відбиток у дзеркалі національно-визвольної боротьби 1648 - 1654 рр. Відповідь на це питання ми знаходимо з ім.`ям Богдана Хмельницького, адже він приймав участь у Тридцятилітній війні у Європі. І набравшись досвіду зміг підняти на повстання великі маси українського народу та заручитися підтримкою козацтва.

Таким чином ми бачимо, що козацтво стало головною зброєю боротьби проти Речі Посполитої, Туреччини та Кримського ханства. Військове мистецтво було одним із головніших ланок життя на Запорозькій Січі, тому воно дуже сприятливо відбилося у Національно - визвольній війні 1648 року. Хоробрість, сила, мужність, справедливість та любов до Вітчизни вела маси населення України проти шляхти. Саме у цій війні ми можемо спостерігати за військовим мистецтвом цього періоду.

Список джерел та літератури

Археологія Слобідської України козацької доби. Буклет. - Х.: Харківський приватний музей міської садиби, 2004.

Гійом де Боплан. Опис України. - Львів.: Каменяр., 1990 р. - 303 с.

Гійом де Боплан. Опис України. - К.: Наукова думка., 1990 р. - 256 с.

Літопис Самовидця. - К.: Наукова думка., 1971 р. - 321 с.

Антонович В. Про козацькі часи на Україні. - К.: Дніпро., 1991 р. - 239 с.

Апанович О. М. Збройні сили України перш. Половини XVIII ст. - К.: Наукова думка, 1969 р. - 223 с.

Голобуцький В. Запорозьке козацтво - К.: Держ політ видання., 1956 р. - 223 с.

Голобуцький В. Запорозьке козацтво. - К.: Вища школа., 1994 р. - 354 с.

Голобуцький В., Богдан Хмельницкий - Великий сын украинского народа. - К.: Гос.издательство Полит.литератури УССР., 1954 г. - 103 с.

Історія Українського війська. - Львів.: Видання Івана Тиктора., 1936 р. - 288 с.

Леп'явко С. Великий кордон Європи як фактор становлення українського козацтва (ХVІ ст.). - З.: Тандем - У., 2001 р. - 128 с.

Мыцык Ю. А. Украинские летописи XVII века. - Д.: Днепропетровский Госуниверситет., 1978 г. - 86 с.

Мицик Ю. А., Плохій С. М., Стороженко І. С., Як козаки воювали. - Д.: Промінь., 1990 р. - 302 с.

Осіпов К. Богдан Хмельницький. - Львів.: Вільна Україна., 1949 р. - 112 с.

Рибак Н. Переяславська рада. - К.: Дніпро., 1975 р. - 544 с.

Яворницький Д. І. Історія Запорозьких козаків у 3 томах. - К.: Наукова думка., - Т. 1. - 1990 р. - 580 с.

Яворницький Д. І. Історія Запорозьких козаків у 3 томах. - К.: Наукова думка., - Т.2. - 1990 р. - 558 с.

Додаток 1.

Вигляд заможного козака.

Додаток 2

Залізні черешкові ножі XVII ст.

Додаток 3

Вістря черешкових стріл. Цареборисівська фортеця. Кін. XVI - XVII ст.

Додаток 4

Козацька шабля

Додаток 5

Кремінний пістоль.

Додаток 6

Справа - козацька гармата.

Додаток 7

Козацька «Чайка».

Додаток 8

Запорізькі литаври

Додаток 9

Наступ козаків «лавою»

Додаток 10

Козацька рушниця.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Виникнення українського козацтва та Запорізької Січі, їх структура влади та управління. Військовий і територіальний устрій Запорозьких Вольностей. Військові служителі, похідна і паланкова старшина. Особливості "козацького" права та козацької державності.

    контрольная работа [41,1 K], добавлен 31.12.2008

  • Теорії походження козацтва: "етнічних витоків", "уходницька", "захисна" і "соціальна". Періодизація українського козацтва, його ознаки й роль у розвитку соціальної активності селянства. Умови прийняття в козаки. Військова організація Запорозької Січі.

    презентация [432,2 K], добавлен 14.02.2016

  • Українські землі у складі Литви та Польщі, входження українських земель в Річ Посполиту. Становище земель прикордоння. Рушійні сили козацтва. Поява перших Запорізьких Січей. Військово-адміністративний устрій Запорізької Січі. Військова справа козаків.

    курсовая работа [74,2 K], добавлен 17.10.2013

  • Виникнення Запорозької Січі, реєстрового козацтва як основних етапів еволюції козацької верстви. Соціальне обличчя козацтва, його чисельність, особовий та етнічний склад. Боротьба українського козацтва з чужоземними загарбниками. Витоки козацького права.

    курсовая работа [57,1 K], добавлен 01.12.2012

  • Виникнення козацтва. Заснування Запорозької Січі, її устрій. Реєстрові та нереєстрові козаки. Петро Конашевич–Сагайдачний. Українське козацтво в боротьбі проти турків і татар. Козацькі повстання XVI–XVIIст. Значення Січі в історії України.

    контрольная работа [46,2 K], добавлен 02.11.2007

  • Визвольна війна українського народу в 1648-1654 роках. Значна роль реєстрових козаків в боротьбі українського народу проти турецько-татарської агресії. Привілеї даровані королем та царем. Соціальний склад реєстру. Відносини з польсько-шляхетським урядом.

    реферат [29,8 K], добавлен 19.12.2013

  • Причини і джерела формування козацтва. Заснування, устрій і розвиток Запорізької Січі та її роль в історії України. Формування української державності в ході визвольної війни. Походи проти турків та татар, віртуозна їх військова майстерність і хоробрість.

    реферат [29,9 K], добавлен 03.12.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.