Політичний портрет візантійського імператора Юстиніана I

Обставини приходу Юстиніана до влади Візантійської імперії, особисті риси його характеру. Особливості та складові вутрішньої політики імператора Юстиніана. Юстиніан – відновлювач Римської імперії. Політика імператора в галузі культури, освіти і права.

Рубрика История и исторические личности
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 17.01.2011
Размер файла 56,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Відродження Софії започаткувало масштабну будівельну діяльність Юстиніана. Лише в Константинополі та його передмісті Юстиніан збудував двадцять п'ять церков, оздоблених мармуром і золотом, численні палаци на європейському й азійському берегах протоки, громадські будівлі. Будівництво велося не лише в Константинополі -- майже в кожному місті імперії були збудовані мости, шпиталі й водогони; відбудовували міста, зруйновані війнами або землетрусами; на кордонах імперії споруджували фортеці, замки, захисні рови. У Греції були відновлені укріплення Афін і Коринфа, захищено Фермопільський прохід. Один з творів Прокопа Кесарійського так і називається «Про споруди». Він присвячений опису бурхливої будівельної діяльності Юстиніана. Сьогодні саме споруди Юстиніана позначають межі максимального розширення Візантійської імперії.

Широке будівництво по всій державі -- світське, церковне, цивільне, військове -- вимагали неймовірних фінансових витрат. Брак грошей був постійним супутником правління візантійських імператорів, і, як вже мовилося, лише два імператори залишили після себе повну скарбницю.

Висновок

Якщо кинути загальний погляд на довготривале, багатоманітне і складне правління Юстиніана, то доведеться дійти висновку, що в більшій частині своїх реформ він не досяг бажаних результатів. Зовні блискучі військові кампанії на Заході, що безумовно витікали з його уявлення про себе, як спадкоємця римських цезарів, який зобов'язаний повернути землі, що відняли, виявилися врешті-решт невдалими. Не відповідаючи нагальним потребам імперії, центр яких знаходився на Сході, війни Юстиніана розорили країну; нестача засобів, що призвела за собою зменшення чисельності війська, не дозволила йому як слід зміцнитися в підкорених областях, результати чого позначилися при його наступниках. Повною невдачею закінчилася його адміністративна реформа, що почалася з чистими, хорошими намірами і привела, особливо через непосильні податки і здирства місцевих властей, до зубожіння і знелюднення села.

Але значення діянь великого імператора виходить далеко за рамки його часу. Зміцнення позиції Церкви, ідейна і духовна консолідація православ'я зіграли величезну роль для становлення середньовічного суспільства. Кодекс імператора Юстиніана став основою європейського права подальших століть.

З епохою Юстиніана багато істориків пов'язували максимальний розквіт візантійської культури і могутності держави. Після Костянтина Великого, що легалізував християнство, Юстиніан є мабуть, найвідомішим східно-римським (візантійським) імператором.

Епоха Юстиніана стала тим часом, коли християнська культура міцно зайняла місце язичницької, відгомони якої ще давалися взнаки. У 553 р. в Константинополі пройшов вже V Вселенський собор, хоча тільки в 529 р. була закрита язичницька Академія в Афінах. Храм Святої Софії в Константинополі і мозаїки Равенни є свідками того, якої висоти досягало у той час християнське мистецтво. У грецькій літературі з'являються нові жанри, раніше невідомі. Так, наприклад, саме в першій половині VI в. у Сирії а потім в Константинополі жив Роман Сладкопевец, що збагатив візантійську літургійну поезію жанром кондака. Про значення Кодексу Юстиніана в історії права вже було сказано вище.

Що стосується завоювань Юстиніана і його ідеї відновлення меж кордонів Римської Імперії, то тут все не так однозначно. З одного боку, завоювання Юстиніана були успішні, і цілий ряд лава,низка західних областей був на якийсь час вирваний з рук варварів. Але при цьому відмінність між Заходом і Сходом колись єдиній Імперії було вже настільки велике, що основною силою підтримки візантійського панування була армія, і як тільки ця сила йшла на спад, то влада імперії змінялася владою варварських королівств. Найдовше в руках Імперії залишалася південна Італія, де все-таки більшість населення говорили грецькою мовою. У всій решті областей соціальна база візантійської влади була невелика, а традиційні області Візантійської імперії знаходилися на Сході. У світлі цього -- чи був прав Юстиніан, витрачаючи колосальні людські, матеріальні і тимчасові ресурси на возз'єднання із Заходом? Багато істориків відповідають на це питання негативно. Можливо, говорять вони, Юстиніан був правий, виходячи з традиційних інтересів Римської імперії, але не з нагальних проблем Візантійської держави. При цьому відносини з східними провінціями в епоху Юстиніана загострилися, що було викликано його політикою, спрямованою вчення яких було поширено якраз в Єгипті, Сирії і Вірменії. Після смерті Юстиніана західні області поступово почали відпадати від Імперії, тоді як державна скарбниця була спустошена багаторічними війнами, а також повсюдним грандіозним будівництвом.

Наступники Юстиніана одержали в спадок велику державу,проте всі конфлікти, суперечност і проблеми в ній ще більш загострилися. Спадкоємці великого імператора не завжди могли знайти для них прийнятне і вірне рішення.

Але як би там не було, два творіння Юстиніана залишили глибокий слід в історії людської цивілізації і цілком виправдали дане йому в історії прізвисько "Великого": це - його звід цивільного права і Собор Святої Софії.

Список використаних джерел

1. Агафий Миринейский. О царствовании Юстиниана. М., 1996.

2. Прокопий Кесарийский. Война с готами. М., 1996.

3. Прокопий Кесарийский. Война с персами. Война с вандалами. Тайная история. СПб., 2001.

4. Прокопий Кесарийский. О постройках // Вестник древней истории. № 4. 1939.

5. Сборник документов по социально-экономической истории Византии /Под ред. Е.А.Косминского. М., 1951.

6. Социальная история средневековья /Под ред. Е.А.Косминского и А.Д.Удальцова. М., 1927, Т. I

7. Хрестоматия по истории средних веков. В 3 т. /Под ред. Н.П.Грацианского и С.Д. Сказкина. М., 1950-1953. Т. I

8. Хрестоматия памятников феодального государства и права стран Европы /Под ред. В.И.Корецкого. М., 1961.

9. Васильев А.А. История Византийской империи. Время до эпохи крестовых походов (до 1081года)./Переизд. от 1917. СПб.: Алетейя, 1998.

10. Дворкин А. Л. Очерки по ?истории Вселенской Православной Церкви. Россия, Нижний Новгород?, Издательство "Христианская библиотека", 2006 г.

11. Кривушин И.В. Социальный конфликт в ранней Византии.// Политические конфликты в древности и средневековье. Материалы коллоквиума. Иваново, 2000.

12. Курбатов Г.Л. История Византии. От античности к феодализму. М., 1984.

13. Курбатов Г.Л. Ранневизантийский город (Антиохия) в IV веке. Л.,1962.

14. Левченко М.В. История Византии. М., 1940

15. Оболенский Д. Византийское содружество наций. Шесть портретов.-- М.: I998;

16. Удальцова 3. В. История Византии, т. 1, М., 1967.

17. Удальцова З. В. Развитие исторической мысли // Культура Византии: IV - первая половина VII в. / Под ред. З. В. Удальцовой. М., 1984.

18. Уколова В. И. Античное наследие и культура раннего средневековья. М., 1989.

19. Харитонов Є.О. Iсторiя приватного права Європи: Схiдна традицiя.-- Одеса: 2000

20. Чекалова А.А. Константинополь в VI веке. Восстание «Ника». М., 1986.


Подобные документы

  • Місце сената та імператора у системі державних органів Римської імперії в період принципату та монархії. Характеристика кримінально-судової системи суспільства. Дослідження статусу населення і розвитку цивільного законодавства в історії Римської імперії.

    курсовая работа [62,4 K], добавлен 06.04.2009

  • Розвиток пізньої Римської імперії за часів Костянтина І Великого. Внутрішня і зовнішня політика імператора. Зміни політики, реформи. Передумови до легалізації християнства. Еволюція ставлення Костянтина до аріанства і складних церковних суперечок.

    курсовая работа [39,6 K], добавлен 26.11.2012

  • Комплексний аналіз взаємин між Римською імперією та прикордонними областями. Мета і напрямки політики Риму. Основні методи і прийоми ведення зовнішньої та внутрішньої політики Римом та правителями. Ступінь впливу Риму на розвиток міжнародної ситуації.

    курсовая работа [72,3 K], добавлен 10.06.2010

  • Посилення Китайської імперії. Небезпека набігів кочівників та ідея побудови Китайської стіни імператора Цинь. Довжина, висота спорудження, кількість веж та воріт. Відкриття Шовкового шляху, розширення торгівельних зв'язків та особливісті товарообміну.

    реферат [282,4 K], добавлен 16.11.2009

  • Еволюція імператорської влади в Візантії та її особливості, статус імператора, обов’язки перед народом, божественність походження, порядок престолонаслідування. Двір і центральне управління імперією. Адміністративний устрій Ранньовізантійської імперїї.

    курсовая работа [31,9 K], добавлен 23.04.2014

  • "Золотим століттям" Римської імперії називають час правління династії Антонинів ( 96-192 року). "Наступили роки рідкого щастя, коли кожний міг думати, що хоче, і говорити, що думає" - так писав історик Тацит. Розквіт імпериї та виникнення християнства.

    дипломная работа [74,0 K], добавлен 09.06.2008

  • Дослідження особистості Павла Першого, зображення та вивчення зовнішньополітичної діяльності імператора, її позитивних наслідків та прорахунків; фактори, які впливали на становлення його як особистості. Діяльність Павла І як новатора військової реформи.

    курсовая работа [54,9 K], добавлен 13.06.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.