Асноўныя напрамкі знешняй палітыкі Вялікага княства Літоўскага ў у XIV – першай палове XV ст. Прычыні варожых адносін Вялікага княства Літоўскага з Масквой. Ваенныя няўдачы 1500 г. та унія з Польшчай. Ваенная кампанія 1507 г., звязана з паўстаннем у ВКЛ.

Перамога войск Вялікага княства Літоўскага на чале з Альгердам над татара-манголамі на рэках Сінія Воды і Ворскла. Гістарычнае значэнне разгрома крыжакоў пад Грунвальдам. Войны паміж Вялікім княствам Літоўскім і Рускай дзяржавай у канцы XV-XVI ст.

Роль заходніх дзяржаў у фарміраванні знешняй палітыкі Польшчы, яе адносіны з Англіяй і Францыяй. Збліжэнне Польшчы і Германіі, узнікненне супярэчнасцяў паміж краінамі і пачатак Другой сусветнай вайны. Асноўныя напрамкі развіцця польска-савецкіх адносін.

Барацьба СССР за дасягненне сістэмы калектыўнай бяспекі ў Еўропе. Асамблея Лігі Нацый и канферэнцыя па раззбраенню. Падпісанне франка-савецкага і савецка-чэхаславацкага дагавораў. Вонкава-палітычныя адносіны СССР з Германіяй (пакт Молатава-Рыбентропа).

Скасування гетьманства царським урядом Катерини ІІ. Видання указу цариці про насильницьку русифікацію. Введення змін до управління козацьким військом. Ставлення українського населення до зміни державного статусу. Приєднання Росією Криму та його наслідки.

Аспекти колонізаторської політики російського царизму, його наступ на автономні права Гетьманщини і Слобожанщини. Знищення Запорізької Січі. Гайдамацькі рухи на Правобережній Україні. Вибух Коліївщини, повстання під керівництвом Максима Залізняка.

Встановлення радянського панування у східноевропейскьких країнах. Наростання внутрішньої нестабільності в країнах Центральної, Східної Європи. Криза комуністичних режимів. Революція кінця 80-х початку 90-х р. Новий шлях розвитку східноєвропейських країн.

Поняття та значення в історія України гетьманської держави, її міжнародне визнання та зовнішньоекономічні напрямки діяльності. Обставини придбання гетьманської булави Павлом Скоропадським, його внесок в зовнішньоекономічний розвиток Української держави.

Налагодження співпраці СРСР з соціалістичними та капіталістичними державами в нових післявоєнних геополітичних умовах. Еволюція зовнішньополітичних доктрин, сталінізація країн центрально-східної Європи та її наслідки, криза старої зовнішньої політики.

Передумови Великих географічних відкриттів. Участь Англії у них, роль і значення перших англійських експедицій та піратських походів, результати. Політика даної держави по відношенню до своїх колоніальних володінь у Вест-Індії та Північній Америці.

Політичне і соціально-економічне становище в Україні напередодні національно-визвольної війни. Характеристика політичного портрету Хмельницького та зовнішньополітична діяльність його уряду у південному регіоні. Відносини України з Османською Портою.

Директорія на початку своєї дипломатичної діяльності. Зв’язки з Росією. Відносини між Францією та Українською Народною Республікою. Діяльність українських місій у державах Антанти. Політичні зв’язки Директорії з Польщею. Заходи дипломатії України.

Процес зародження конфлікту між Бісмарком і Наполеоном III напередодні франко-прусської війни. Утворення міжнародних союзів після війни. Особливості освіти міжнародних спілок. Ставлення політики Бісмарка до Росії, його роль в історії Німеччини.

Відмінні риси зовнішньої політики Німеччини по відношенню до Радянського Союзу в 30-х рр. ХХ ст. Характерні особливості проведення зовнішньої політики Німеччини по відношенню до країн Західної Європи та Японії на початку ХХ ст. Вісь "Рим–Берлін–Токіо".

Дослідження міжнародних проблем існування Республіки Техас (1836-1845 рр.), процесу її міжнародного визнання та інкорпорації в систему міжнародних відносин першої половини ХІХ століття. Встановлення легітимності Техасу в правових умовах тієї доби.

Відносини Речі Посполитої та Московської держави в другій половині XVI – першій половині XVI ст. Особливості політичних відносин Польщі з країнами Південної і Східної Європи в другій половині XVI – першій половині XVI ст. Відносини з імперією Габсбургів.

Основні напрями радянської зовнішньої політики. Боротьба проти "соціал-фашизму" і "загострення капіталістичних протиріч". Радянська дипломатія і "колективна безпека". Ера радянсько-німецького пакту та його наслідки. Нова концепція міжнародних відносин.

Доба раннього Нового часу - епоха трансформації, інституціоналізації принципово нового суспільно-політичного порядку в Європі, утвореного територіальними державами. Франсуа Війон - один з найвидатніших представників гуманістичної літератури Франції.

Загальна характеристика Центральної Ради – крайового органу влади. Основні особливості партійного складу Центральної Ради. Значення права Української держави на заснування консульства в багатьох містах Росії. Зовнішня політика Центральної Ради та причини

Зовнішня політика Філіпа IV Красивого. Боротьба за укріплення зовнішньополітичних позицій Франції, фландрські війни. Конфлікт з Римським Папою Боніфацієм VIII, "авінйонський полон". Внутрішня політика Філіпа IV Красивого. Розгром Ордену тамплієрів.

"Золотим століттям" Римської імперії називають час правління династії Антонинів ( 96-192 року). "Наступили роки рідкого щастя, коли кожний міг думати, що хоче, і говорити, що думає" - так писав історик Тацит. Розквіт імпериї та виникнення християнства.

Розвиток золотопромислової в Кузбасі. Умови праці та побуту робітників на золотих копальнях. Заслання як основний постачальник робітників на золоті копальні. Зіткнення робітників з хазяями, найбільший розмах антикріпосницького протистояння на копальнях.

Утворення держави Золота Орда, її устрій. Перший похід монголів на Русь, трагедія на р. Калці. Падіння Переяславського і Чернігівського князівств, оборона Києва. Наслідки монголо-татарської навали. Справляння данини і встановлення влади, життя населення.

Чингисхан - человек второго тысячелетия, великий завоеватель. Поход Батыя на Русь. Гибель князя Федора Рязанского по "Повести о разорении Рязани Батыем". Народный герой Евпатий Коловрат. Гибель города Владимира. Битва на реке Сити, разгром Киева.

Государственный строй Золотой Орды. Социальная структура Золотой Орды. Органы центрального и местного управления, судебной и налоговой системой, таможенной службой. Центральное правительство в Монголии. Влияние Орды на Русское государство и право.

Версии событий о монголо-татарском нашествии. Характеристика концепций Л.Н. Гумилева, Г.В. Носовского и А.Т. Фоменко. История образования Золотой Орды, особенности ее влияния на формирование русского государства. Внешнеполитическое положение Руси.

Закономерности развития государственного управления средневековой Руси, складывающиеся под воздействием Золотой Орды. Роль политических институтов, возникших в результате ордынского завоевания. Современный взгляд на взаимоотношения Золотой Орды и Руси.

Монгольский период в русской истории. Принципы правления и администрации Золотой Орды. Политическая история Золотой Орды. Административно-налоговые и торгово-ремесленные центры. Процесс централизации Русского государства. Освобождение Восточной Руси.

Политико-государственное устройство Золотой Орды, объекты и особенности материальной культуры. Территория и население государства, строительство городов, характеристика столиц. Документы, повинности и пошлины Золотой Орды. Причины распада государства.

Исторические факты о татаро-монгольском нашествии по летописным свидетельствам XIII-XVI вв. Первые упоминания термина "Татаро-монгольское иго". Факты, противоречащие официальной версии. Свидетельства о жизни и социальном укладе в России в данный период.