Глобалізація міжнародних економічних відносин і світова криза як наслідок глобалізації
Головні етапи економічної глобалізації. Позитивні та негативні наслідки, суперечності глобалізації. Світова економічна криза як наслідок глобалізації міжнародних економічних відносин. Глобалізаційні процеси міжнародних економічних відносин в Україні.
| Рубрика | Международные отношения и мировая экономика |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 21.01.2011 |
| Размер файла | 185,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Невблаганна статистика свідчить, що вперше з серпня 2005 р. у жовтні 2008 в Україні було зафіксовано падіння ВВП на 2,1%, а обсягів промислового виробництва - на 19,8%. У 2009 р. найбільше скорочення виробництва валової доданої вартості мало місце в машинобудуванні та легкій промисловості, в той же час відмічений приріст валової доданої вартості в таких галузях економіки, як добувна та хімічна промисловість, металургія (таблиця 3.2.).
Таблиця 3.2.
Падіння обсягів виробництва в Україні, %
|
Галузі промисловості |
У 2008 році порівняно з 2007 роком |
У 2009 році порівняно з 2008 роком |
|
|
Легка промисловість |
-19,1 |
-25,9 |
|
|
Переробна промисловість |
-29,0 |
-26,6 |
|
|
Добувна промисловість |
-32,1 |
-10,7 |
|
|
Хімічна промисловість |
-35,2 |
-22,8 |
|
|
Машинобудування |
-38,8 |
-45,1 |
|
|
Металургія |
-48,8 |
-26,4 |
Джерело: встановлено на підставі дослідження Красоти О.В. [34]
У нашій країні негативні наслідки світової економічної кризи мають місце у всіх галузях народного господарства. Відповідно до результатів дослідження аудиторської компанії Ernst & Young найбільше фінансова криза в Україні позначилась на фінансовому секторі, сфері нерухомості і будівництва, металургії, автомобілебудуванні і хімічній промисловості. Особливо негативним є те, що кризові процеси зачепили економічні інтереси населення нашої країни через зростання рівня безробіття, зростання рівня цін, знецінення заощаджень. У зв'язку з цим актуальною є думка видатного українського економіста М. Туган-Барановського про те, що в умовах перетворень є лише один напрям зростання товарної насиченості ринку - "… суттєвий розвиток сільськогосподарської кооперації, що дозволить зберегти і посилити переваги великого господарства" [32, с.25].
Розглянемо вплив кризи на окремі сфери діяльності України:
у банківській сфері: протягом 2008 р. темп приросту активів банків уповільнився до 41,9%, балансового капіталу - до 44,2%, кредитного портфеля - до 49,9%, регулятивного капіталу - до 48,6%, сальдо від результатів фінансової діяльності - до 11,8%. З початку 2008 р. загальний обсяг проблемних кредитів банків зріс у 2,4 рази. Приріст депозитів банківської системи уповільнився до 27,7%, приріст кредитів - зменшився до 71,9%. З метою підвищення ліквідності банківської системі у жовтні-листопаді 2008 р. НБУ надав рефінансування на загальну суму близько 74,7 млрд. грн. Найбільший обсяг рефінансування отримали: банк „Надра" (7,1 млрд. грн.), „Промінвестбанк" (5,85 млрд. грн.), „Ощадбанк" (4,6 млрд. грн.), „Приватбанк Дніпро" (3,4 млрд. грн.), банк „Фінанси і кредит" (2,7 млрд. грн.), „Родовідбанк" (2,2 млрд. грн.), „Укрпромбанк" (1,3 млрд. грн.), банк „Фінансова ініціатива" (1,3 млрд. грн.), „Укргазбанк" (1,2 млрд. грн.).
Для підтримки банківської системи НБУ ввів заборону на дострокове повернення строкових депозитів; комерційним банкам рекомендовано здійснювати заходи по забезпеченню позитивної динаміки зростання депозитів з метою недопущення дострокового зняття коштів вкладниками; банкам дозволено видавати кредити лише в обсягах погашення раніше виданих позик; внесено зміни до нормативно-правових актів НБУ в частині встановлення мінімального розміру регулятивного капіталу в сумі 10 млн. євро - для банків, що створюються, і поетапного збільшення до цієї суми розміру регулятивного капіталу діючих банків; затверджено Методичні рекомендації щодо планування в банках заходів на випадок непередбачуваних обставин;
на фондовому ринку: протягом 2008 р. індекс акцій ПФТС знизився на 74%. Тренд індексу формувався під впливом світових тенденцій на фінансових ринках, загострення ситуації з поставками російського газу, уповільнення темпу зростання ВВП, зменшення обсягів промислового виробництва, нестабільності валютного ринку, погіршення інвестиційного клімату. Зниження вартості цінних паперів демонстрували майже всі підприємства, які входять до котирувального списку ПФТС. Це пов'язано, головним чином, із виходом з українського ринку, як і зі світового, частини іноземних інвесторів, так званих спекулянтів, а також із нестабільною політичною ситуацією в Україні;
на інвестиційному ринку: об'єм інвестицій в основний капітал за перші 9 місяців 2009 р. порівняно до відповідного періоду попереднього року зменшився на 43,7% (за перші 9 місяців 2008 р. збільшився на 4,7%) і склав 87 млрд. грн. Найвагоміша частина інвестицій в основний капітал (40,9% від загального об'єму) була направлена в розвиток промисловості. За підсумками перших 9 місяців 2009 р. значні об'єми інвестицій в основний капітал були направлені підприємствам транспорту і зв'язку (17,0% від загального об'єму), в операції з нерухомим майном (15,8%), торгівлю, ремонт автомобілів, побутових виробів і предметів особистого вжитку (8,9%). Найістотніше зменшилися об'єми інвестицій на підприємствах переробної промисловості (на 40,6%);
на ринку праці: чисельність зайнятого населення віком 15-70 років у середньому за І півріччя 2009 року становила 20,2 млн. осіб (у І кварталі 2009 року - 20 млн. осіб). Рівень зайнятості населення зазначеної вікової групи у середньому за І півріччя 2009 року становив 57,7 відсотка (у І кварталі 2009 року - 57,2 відсотка). Чисельність безробітного населення віком 15-70 років у середньому за І півріччя 2009 року становила 2 млн. осіб (у І кварталі 2009 року - 2,1 млн. осіб). Рівень безробіття в Україні у І півріччі 2009 року був вищим, ніж у середньому по країнах Європейського Союзу (8,8 відсотка), але нижчим за рівень безробіття в Іспанії (17,7 відсотка), Латвії (15,3 відсотка), Литві (13,1 відсотка), Естонії (12,5 відсотка). Станом на 1 січня 2010 року на обліку в центрах зайнятості перебувало 542,8 тис. незайнятих громадян;
на ринку світових валют: курс гривні до долара США протягом 2008 р. зменшився на 52,5% (8 січня офіційний курс долара був 5,05 грн., 31 грудня - 7,70 грн.). Протягом 2009 р. гривня знецінилася відносно долара США на 3,7%. Падіння гривні відносно долара зумовлене зростанням курсу долара на світовому валютному ринку, уповільненням притоку іноземної валюти в Україну внаслідок збільшення від'ємного сальдо торгового балансу, зростанням спекулятивного попиту на долари США з боку населення і комерційних банків. По відношенню до євро гривня протягом 2008 р. подешевшала на 45,9% (8 січня курс євро/гривня становив 7,44, 31 грудня - 10,86), протягом 2009 р. знецінення гривні відносно євро становило 5,47% [49].
Інші макроекономічні показники України наведено в таблиці 3.3.
Таблиця 3.3.
Макроекономічні показники України
|
Показники |
Роки |
|||
|
2007 |
2008 |
2009 |
||
|
Темп зростання ВВП (до попереднього року в порівнянних цінах, %) |
107,9 |
102,1 |
85,2 |
|
|
Темп зростання у сільському господарстві (до попереднього року в порівняних цінах, %) |
93,5 |
117,5 |
117,6 |
|
|
Процентні ставки банків за кредитами (середньозважені річні, %) |
13,5 |
16,0 |
19,6 |
|
|
Питома вага збиткових підприємств у загальній кількості підприємств (%) |
36,9 |
39,0 |
40,3 |
|
|
Індекс споживчих цін (до попереднього року, %) |
112,8 |
125,2 |
112,3 |
|
|
Індекс реальних наявних доходів населення (до попереднього року, %) |
114,8 |
110,3 |
103,6 |
|
|
Індекс реальної середньомісячної зарплати (до попереднього року, %) |
112,5 |
106,3 |
96,8 |
|
|
Рівень безробіття (на кінець періоду, %) (кількість офіційно зареєстрованих безробітних до населення працездатного віку) |
2,3 |
3,0 |
2,0 |
|
|
Довідково: номінальний ВВП, млн. грн. |
720731 |
950503 |
914720 |
Джерело: визначено на підставі даних Держкомстату України [20]
Загальне зниження обсягу ВВП відбулося внаслідок зменшення ВДВ (валової доданої вартості) у ключових галузях економіки та обсягів капітальних робіт. Зокрема, відбулося зменшення ВДВ у будівництві (на 17,4%), виробництві та розподіленні електроенергії, газу та води (на 4,9%), переробній промисловості (на 2,3%), добувній промисловості (на 1,5%), освіті (на 0,5%). Водночас збільшилася ВДВ у сільському господарстві, мисливстві, лісовому господарстві (на 17,2%), діяльності транспорту та зв'язку (на 6,8%), торгівлі (на 1,8%).
Обсяг промислового виробництва у 2008 р. порівняно з 2007 р. зменшився на 3,1%, у 2009 р. ? на 16,9 % порівняно з 2008 р. Зокрема, за період 2007-2009 рр. зменшилися обсяги у металургії (на 26,7%), у хімічній та нафтохімічній (на 23%), у виробництві коксу та продуктів нафтопереробки (на 21,3%), легкій (на 22%), добувній (на 10%), харчовій (на 6%) промисловості, у виробництві та розподіленні електроенергії, газу та води (на 2,5%).
Внаслідок фінансової кризи погіршилися фінансові результати підприємств: у 2008 р. проти 2007 р. прибутки підприємств скоротилися на 12,7%, збитки зросли у 2,7 рази. У 2009 р. порівняно з 2008 р. кількість збиткових підприємств зросла на 1,3% [47]. На споживчому ринку відбулося зростання цін на продукти харчування (на 36,7%), паливо і мастила (на 33,4%), транспортні послуги (на 30,3%), амбулаторні послуги (на 22,4%), послуги з освіти (на 22,1%), що зумовило підвищення рівня інфляції (до 25,2%).
Погіршення кон'юнктури зовнішніх ринків у другому півріччі спричинило у 2008 р. зростання імпорту більш високими темпами (40,5%), ніж експорту (34,9%), що викликало зростання від'ємного сальдо зовнішньої торгівлі (до 13484,5 млн. дол. США, у торгівлі товарами - до 18531,9 млн. дол. США). Від'ємне сальдо у торгівлі з країнами ЄС-27 збільшилося до 10506,9 млн. дол. США, з країнами СНД - до 6526,6 млн. дол. США.
За 2008 р. приплив ПІІ в Україну становив 6180,7 млн. дол. США, що на 20,9% більше, ніж за 2007 р. Поряд з цим, порівняно з попередніми кварталом у ІІІ кв. приплив ПІІ зменшився на 67%, в ІV кв. спостерігався відплив ПІІ (1,9 млрд. дол. США), що стало наслідком реагування інвесторів на прояви фінансової кризи в Україні.
Найбільші обсяги ПІІ надійшли у фінансову сферу (2285,7 млн. дол. США), операції з нерухомим майном (901,4 млн. дол. США), оптову торгівлю (536,4 млн. дол. США), будівництво (421,1 млрд. дол. США), виробництво харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів (94,3 млн. дол. США). Відбувся відплив ПІІ з металургійної галузі (243 млн. дол. США), машинобудування (77,3 млн. дол. США), легкої промисловості (4,4 млн. дол. США), виробництва та розподілу електроенергії, газу і води (11,7 млн. дол. США) [48].
Накопичений обсяг ПІІ на 01.01.2009 р. становив 35723,4 млн. дол. США (775,3 дол. США на 1 особу). Найбільше за 2008 р. зріс капітал нерезидентів з: Кіпру (1736,5 млн. дол. США), Нідерландів (672 млн. дол. США), Німеччини (475,5 млн. дол. США), Російської Федерації (389,2 млн. дол. США), Сполученого Королівства (298 млн. дол. США), Швеції (276,3 млн. дол. США), Віргінських Британських островів (249,4 млн. дол. США), Франції (181,3 млн. дол. США) та США (41,4 млн. дол. США). Найбільші обсяги ПІІ припали на м. Київ (3639,8 млн. дол. США), Харківську (320,7 млн. дол. США), Київську (217,6 млн. дол. США), Донецьку (153,6 млн. дол. США) області. Із Дніпропетровської області спостерігався відплив ПІІ (267 млн. дол. США).
В економіку інших країн на 01.01.2009 р. Україна інвестувала 6198,6 млн. дол. США (переважно в економіку Кіпру - 5826,1 млн. дол. США), 86% яких спрямовано в операції з нерухомим майном (5333,2 млн. дол. США). Обсяг ПІ з України в країни СНД зменшився на 11,4%, в Російську Федерацію - на 32,8%. Найбільше прямих інвестицій направлено в інші країни з Донецької області (5344,3 млн. дол. США).
За підсумком 2009 року відбулось значне зменшення глибини падіння обсягу промислового виробництва до 21,9% проти 34,1% у січні 2009 року (табл.3.4.).
Таблиця 3.4.
Динаміка промислового виробництва у 2009 році: темпи приросту, зниження (-), у % до відповідного місяця попереднього року
|
січень |
лютий |
березень |
квітень |
травень |
червень |
|
|
-34,1 |
-31,6 |
-30,4 |
-31,8 |
-31,8 |
-27,5 |
|
|
липень |
серпень |
вересень |
жовтень |
листопад |
грудень |
|
|
-26,7 |
-23,3 |
-18,4 |
-6,2 |
8,6 |
7,4 |
Джерело: визначено на підставі даних Держкомстату України [20]
З таблиці ми бачимо, що другий місяць поспіль мало місце зростання обсягів виробництва промислової продукції у розрахунку до відповідного місяця попереднього року, яке склало 7,4%. Слід відмітити, що даний показник є суттєво вищим за середній показник впродовж 2000-2008 років (5,8%). Зростання спостерігалось за всіма основними видами промислової діяльності: добувна промисловість - 4,5%, переробна промисловість - 8%, виробництво та розподілення електроенергії, газу та води - 8,2%. У переробній промисловості надзвичайно високі позитивні результати розвитку продемонстрували основні експортоорієнтовані галузі: металургійне виробництво - 27,3%, хімічна промисловість - 17,4% [76].
Отже, з початку 2010 року в умовах пожвавлення світової економіки в Україні також спостерігається поступове відновлення позитивної динаміки економічного зростання. Позитивні зрушення спостерігаються у зовнішній торгівлі, в сільськогосподарському виробництві, спостерігається зростання реальної середньомісячної заробітної плати в середньому на 5,1%. Такі дані дають підстави очікувати в подальшому на закріплення позитивної динаміки вітчизняного виробництва.
3.3 Перспективи виходу України із глобальної фінансової кризи
Для вироблення рішень, котрі дозволять пом'якшити вплив світової кризи на економіку Україні, необхідно проаналізувати, через які канали найбільш відчутним може бути цей вплив.
Наразі фондовий канал впливу світової фінансової кризи на Україну не стане насправді найболючішим. Сьогодні він лише створює певний тиск на валютний ринок, оскільки відбувається відплив спекулятивного капіталу. Значного впливу цього каналу на розвиток реального сектора в Україні не буде. По-перше, на організованому фондовому ринку здійснюється незначна частка угод - торік лише 4,66%. А по-друге, слід зазначити, що на частку іноземних інвесторів та інших джерел фінансування, до яких належать і кошти фондового ринку, припадає лише 5-7% усіх інвестицій.
Щодо інших каналів впливу, то вони чутливіші для економіки України.
Перший канал - зовнішньоторговельний.
Українська економічна криза почалася із зовнішнього сектору. Саме з обвалу світових сировинних ринків почалися усі інші проблеми. Через поширення проблем на фінансових ринках уже відбувається зменшення світового попиту. Рецесія у провідних економіках світу супроводжуватиметься насамперед зменшенням інвестиційного попиту, динаміки обсягів будівництва і, відповідно, призведе до зниження цін на продукцію металургії та машинобудування [70].
Такі тенденції на світовому ринку, зважаючи на високу залежність української економіки від експорту, частка якого у ВВП становить понад 47%, негативно позначаться на динаміці розвитку експортного виробництва, а далі - на галузях, які безпосередньо й опосередковано залежать від експорту.
Другий канал - банківська система.
На сьогодні досить високою є частка присутності іноземного капіталу у фінансових установах. Фінансовий сектор України - один із лідерів у залученні прямих іноземних інвестицій (19% усього накопиченого іноземного капіталу). У банківському секторі частка іноземного капіталу в загальному обсязі капіталу становить 37,2% і перевищує порогове значення межі економічної безпеки на рівні 30%, у страховому - наближається до цієї межі і становить 28,1%.
З огляду на велику частку транснаціональних фінансових корпорацій у банківському секторі України, негативний вплив світової фінансової кризи може поширюватись опосередковано - якщо материнські компанії зазнаватимуть збитків та матимуть проблеми з ліквідністю.
У цьому аспекті слід зазначити, що процеси інвестування та розвитку вітчизняних виробництв - більше залежні від кредитування, ніж від фондового ринку.16% інвестицій в основний капітал фінансується за рахунок кредитів. І найбільш залежними секторами є сільське господарство, будівництво, переробна промисловість, зокрема хімічна та нафтохімічна, харчова промисловість, виробництво коксу і продуктів нафтопереробки [17, с.2-3].
Третій канал - борговий.
Наприкінці першого півріччя 2008 року обсяг валового зовнішнього боргу становив 59,9% ВВП, або 100,06 млрд. дол. США. При цьому майже 85% сягає заборгованість приватного сектора економіки. Згідно із дослідженнями, проведеними МВФ, максимально допустимою сумою зовнішнього боргу для країн із низьким та середнім рівнем доходів є сума на рівні 49,7% ВВП; при перевищенні цього рівня ймовірність розгортання фінансових криз становить близько 70%.
Погіршення ліквідності світових фінансових ринків може істотно уповільнити кредитування української економіки. Як наслідок, українські позичальники зазнають труднощів із рефінансуванням своїх кредитних зобов'язань на зовнішніх ринках.
Слід зазначити, що у структурі зовнішнього боргу значною є частка короткострокового капіталу (28,2% на кінець червня 2008 року). Коефіцієнт покриття резервами короткострокового зовнішнього боргу за перше півріччя зменшився майже на 15% і становив 1,258.
Саме цей капітал у разі раптового його відпливу може стати одним із чинників дестабілізації курсу національної валюти.
Отже, вплив наведених процесів значною мірою спричинив виникнення кризових явищ. На думку багатьох експертів, з метою мінімізації негативних наслідків світової кризи та оптимізації розвитку продуктивних сил держави першочерговими мають бути наступні заходи:
1. Розвиток реального сектору економіки України і відновлення його втрачених позицій.
2. Стимулювання внутрішнього попиту на фінансові активи інвесторів-резидентів.
3. Розвиток і реформування регуляторної, торгівельної та інвестиційної інфраструктури ринку для підвищення довіри масових учасників [32, с.59].
Зазначені заходи мають реалізовуватися як державними, так і приватними установами. Враховуючи існуючу ситуацію, особливо актуальним видається перше - розвиток реального сектору економіки України і відновлення його втрачених позицій. Метою реалізації зазначеного заходу є забезпечення сталого розвитку реального сектору, який протягом багатьох десятиліть був основою всього народногосподарського комплексу України. За численних змін політичної, економічної, соціальної спрямованості втрачено промисловий, сільськогосподарський та інші потенціали країни, які забезпечували процвітання її економіки, що і виявилося однією з головних причин низьких позицій держави у конкурентоспроможності на світових ринках. Зі здобуттям незалежності України було обрано поступовий курс на зменшення питомої ваги промисловості та сільського господарства у валових показниках при зростанні ваги сфери послуг. Безперечно, розвиток сфери послуг має розвиватися, але не за рахунок реального сектору економіки. Тут потрібна виважена державна політика регулювання розвитку секторів національного господарства, а не наслідування іноземних моделей розвитку.
Наступним важливим кроком для поліпшення ситуації є стимулювання внутрішнього попиту на фінансові активи інвесторів-резидентів. В Україні склалася ситуація, коли протягом кожного року державні органи статистичної звітності констатували факт постійного зростання надходження прямих іноземних інвестицій в економіку України. З одного боку, це явище є сприятливим, оскільки капіталовкладення сприяють розвитку інфраструктури, підвищенню життєвого рівня населення, розбудові економіки. А з другого боку, іноземне інвестування - це посилення контролю з боку іноземних інвесторів над вітчизняними активами. Про активне функціонування іноземного капіталу також свідчить співвідношення вітчизняної фінансової підтримки окремих напрямів діяльності (наприклад, фінансування наукових та науково-дослідних робіт) та іноземної, які майже зрівнялися.
Одним з шляхів розв'язання означеної ситуації є активізація використання активів внутрішніх інвесторів, які є досить значними. Однак, внутрішні інвестори, що мають потужні фінансові ресурси, значну їх кількість виводять за межі України та сприяють, таким чином, розвиткові ринків інших держав.
Інфраструктура є важливою умовою розвитку всього господарського комплексу регіону і своєрідним підґрунтям, основою для комфортного ведення діяльності.
У випадку, коли та або інша область має високі показники розвитку виробничої інфраструктури (складські приміщення, транспорт, водо - і
газопостачання, енергетичне забезпечення), соціальної та інших, то це створює сприятливі умови як для розвитку місцевих видів виробництв, так і приходу іноземних інвесторів. Якщо ситуація не визначається такими рисами, а ведення підприємницької або іншої діяльності визначається нестачею складських приміщень, несприятливим транспортним сполученням, постачанням сировини, то це робить область не досить привабливою для розвитку бізнесу. Такі регіони, як м. Київ, Київська, Донецька, Дніпропетровська, Львівська, Харківська області визначаються вагомими показниками розвитку інфраструктури, що значною мірою активізує розвиток економіки і соціальної сфери на їх територіях.
В умовах економічної кризи актуалізується проблема державного регулювання соціально-економічних процесів. Його ефективність залежить від якості розуміння й застосування принципів формування державних доходів та видатків із метою підтримання макроекономічної та мікросоціальної рівноваги й використання державою податків для проведення економічної політики.
На нашу думку, разом із вище зазначеними заходами загального характеру в Україні також необхідно провести наступні реформи:
1. Підвищити рівень оподаткування імпорту, забезпечити рівномірне оподаткування всіх сфер економіки і прогресивність системи оподаткування. Також потрібно всіляко стимулювати заощадження й інвестиційну діяльність. Аж до надання податкових преференцій. Слід зазначити, що економіка України потребує істотної структурної перебудови, яка має полягати в переході до інноваційної моделі. Отже, продумана податкова політика в період кризи може й повинна поряд із розв'язанням проблеми стимулювання економічного розвитку стимулювати і його напрям [57, с.68-70].
2. Треба підвищити рівень капіталізації фінансового ринку, розширити сфери капіталізації, забезпечити "відкритість" ринку землі. За такого вузького ринку в капіталу немає можливості переливатися з одних секторів економіки в інші.
3. Варто встановити плаваючий, ринковий курс гривні. У період, коли капітал вивозиться із країни (за деякими даними, станом на лютий 2009 року було остаточно або майже вивезено близько 30 млрд. дол. США із 44 млрд, вкладених у банківський сектор України), низький курс долара вигідний інвесторам. Не правомірно, щоб на це шляхом інтервенцій були витрачені міжнародні резерви НБУ. І хоча є аргументи й за такі інтервенції (зокрема виплати "Нафтогазу" за імпорт блакитного палива з Росії та інфляція, що триває), практика показує, що іноземці виграють від такої політики набагато більше, ніж українські резиденти [2, с.40-41].
4. Слід посилити заставне право, запровадити повну монетизацію соціальної допомоги, скасувати перехресні субсидії.
5. Потрібно інтенсифікувати політику роздержавлення виробництва, посилити роль держави в управлінні фінансовим сектором. Наприклад, щодо діяльності інвестиційних фондів, страхових компаній, кредитних установ має бути застосована система гнучких економічних нормативів регулювання.
Отже, лише реалізація послідовної макроекономічної політики всіма гілками влади допоможе пом'якшити наслідки світової фінансової кризи та забезпечити поступовий вихід із неї.
Висновки
У роботі було досліджено сутність економічної глобалізації, її основні етапи та форми, встановлено позитивні та негативні наслідки цього процесу. Було зазначено, що сучасна світова криза є наслідком економічної глобалізації та винайдено шляхи її подолання.
На рубежі другого і третього тисячоліття глобалізація світової економіки, що перетворюється у домінуючу тенденцію світових господарських процесів, є визначаючим чинником як національного, так і міжнародного розвитку. Глобалізація економіки ? складний і суперечливий процес. З одного боку, вона значною мірою розширює можливості окремих країн щодо використання та оптимальної комбінації різних ресурсів, їх значно глибшої і всебічної участі в системі міжнародного поділу праці, полегшує господарську взаємодію між державами, створює умови для доступу країн до передових досягнень людства, забезпечує економію ресурсів, стимулює світовий прогрес. З іншої, глобалізація несе негативні наслідки: загострення конкурентної боротьби, закріплення периферійної моделі економіки, втрата своїх ресурсів країнами, що не входять в "золотий мільярд", розорення малого бізнесу, поширення на слабкі країни глобалізації конкуренції, зниження рівня життя і ін.
Глобалізація економіки ? одна із закономірностей світового розвитку, внаслідок якої відбулась невимірно збільшена в порівнянні з інтеграцією взаємозалежність економік різних країн. Вона виражається в різкому збільшенні масштабів і темпів переміщення капіталів, випереджаючому зростанні міжнародної торгівлі в порівнянні із зростанням ВВП, виникненням світових фінансових ринків, що цілодобово працюють в реальному масштабі часу. Створені за останні десятиліття інформаційні системи невимірно підсилили здібність фінансового капіталу до швидкого переміщення, що містить в собі, принаймні потенційно, здібність до руйнування стійких економічних систем.
Глобалізація пов'язана з формуванням економічного простору, де галузева структура, обмін інформацією і технологіями, географія розміщення продуктивних сил визначаються з врахуванням світової кон'юнктури, а економічні підйоми і спади набувають планетарних масштабів. В умовах глобалізації світової економіки стають неминучими всеохоплюючі економічні кризи, які набувають системного характеру, особливо в країнах, які не входять до кола розвинутих і пануючих. Так, у дослідженні було показано роль глобалізації як каталізатора сучасної світової економічної кризи, причинами якої стали такі фактори, як зростання диференціації країн світу по рівню економічного розвитку, перевиробництво продукції і перенакопичення капіталу в одних країнах світу і недолік його в інших, необачна політика іпотечних банків тощо. Про виникнення глобальної економічної кризи в 2008 році свідчило падіння показників ряду економічних індикаторів по всьому світу. Зокрема, про виникнення кризи свідчили високі ціни на нафту, що викликали підвищення цін на продукти харчування (через залежність виробництва харчових продуктів від цін на паливо-мастильні матеріали, та використання продуктів рослинництва, етанолу та біодизеля для виготовлення альтернативного палива) та глобальну інфляцію; іпотечна криза в США, що призвела до банкрутства великих інвестиційних та комерційних банків з гарною репутацією в різних країнах світу; поширення безробіття та ймовірність глобальної рецесії.
За допомогою таких міжнародних організацій, як Міжнародний валютний фонд, група Світового банку, а також спільними зусиллями країни шукають можливі шляхи виходу із кризи. Як було проаналізовано в роботі, перш за все країни повинні створити міжнародний фінансовий інститут для регулювання грошово-кредитної маси на світових фінансових ринках та нову систему міжнародних розрахунків без панівного положення долара США.
Основною причиною економічної кризи в Україні, на наш погляд, є активне, причому необґрунтоване, входження країни в глобалізаційні економічні процеси. Всі інші причини (такі, як кредитна залежність, інвестиційна непривабливість економіки країни, скорочення робочих місць і загострення соціальних проблем) є похідними від неї. Щоб подолати кризу, яка має системний характер, сформувати соціально-економічну модель, засновану на інституті приватної власності, Україна останнім часом докладає значних зусиль. Для цього їй доводиться відновлювати реальний сектор економіки, розвивати торгівельну та інвестиційну інфраструктуру ринку, стимулювати заощадження й інвестиційну діяльність.
Отже, винайти шляхи подолання світової фінансової кризи та зробити плоди глобалізації доступними максимальному числу країн - ті завдання, що стоять наразі перед світовою спільнотою.
Список використаних джерел
1. Аналитический журнал "Мировые дискуссии" [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.wdi.ru
2. Багратян Г.А., Кравченко І.С. Світова криза та Україна: проблеми й нові підходи до фінансового регулювання // Фінанси України, 2009. - № 4. ?
С.33-41.
3. Базилевич В.Д. Розвиток фінансового ринку в сучасних умовах // Фінанси України, 2009. ? № 12. ? С.5-12.
4. Бакаєв О.Л. Глобалізація фінансових ринків / За ред. д-ра наук, проф. Д.Г. Лук'яненка. ? К.: КНЕУ, 2001. - 297 с.
5. Бочан І.О., Михасюк І.Р. Глобальна економіка: Підручник. - К.: Знання, 2007. - 403 с.
6. Бураковський І.В., Мовчан В.С. Як подолати вплив міжнародної фінансової кризи: пошуки адекватної економічної політики"/ Аналітична доповідь. - Харків: Права людини, 2009. - 74 с.
7. Быков А.Н. Постсоветское пространство. Стратегии интеграции и новые вызовы глобализации. ? Издательство: Алетейя, 2009. - 192 с.
8. Василенко В.О. Антикризове управління підприємством: Навч. посібник. - Київ: ЦУЛ, 2003. - 504 с.
9. Віднянський С.В. Зовнішня політика України в умовах глобалізації. Анатована історична хроніка міжнародних відносин (1991-2003) - К.: Гемеза, 2004. - 616 с.
10. Віднянський С.В. Міжнародні зв'язки України: Наукові пошуки і знахідки. - Вип.10: Міжвідомчий збірник наукових праць. - К.: Інститут історії України НАН України, 2001. - 250 с.
11. Гальчинський А.С. Нинішня фінансова криза ? початок кінця. Далі ? новий початок? // Дзеркало тижня, 2008. - №39 (718). - С.6-8.
12. Гантінгтон С.П. Протистояння цивілізацій та зміна світового порядку. - Львів: Кальварія, 2006. ? 472 с.
13. Голанский М.М. Взлет и падение мировой экономики. Ученые записки Института Африки. М.: АСТ, 1999. - 239 с.
14. Горбатенко В.П. Європейська інтеграція України: Політико-правові проблеми - К.: ТОВ "Видавництво "Юридична думка", 2005. - 332 с.
15. Горбачев М.С. и др. Грани глобализации: Трудные вопросы современного развития. - М.: Альпина Паблишен, 2003. - 592 с.
16. Гуменюк Б.І. Міжурядові регіональні організації: Навч. посібник - К.: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2001. - 199 с.
17. Данилишин Б.М. Світова фінансова криза - тест для України // Дзеркало тижня, 2008. - № 38 (717). ? С.1-3.
18. Данилишин Б.М. Шлях до подолання кризових явищ ? макроекономічна стабільність і скоординованість дій // Дзеркало тижня, 2008. - № 47 (726). ? С.7-9.
19. Дахно І.І. Світова економіка. Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 264 с.
20. Державний комітет статистики України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua
21. Додаток до журналу "Україна: події, факти, коментарі", 2009. ? № 25.
22. Доповідь аналітиків інвестиційного фонду Sigma Bleyzer, 2008. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ua. glavred. info
23. Єдиний веб-портал органів виконавчої влади України "Урядовий портал [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua
24. Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" [Електронний ресурс] / ВРУ. - Режим доступу: http://zakon. rada.gov.ua
25. Зянько В.В. Глобалізація та інноваційний процес: їхній взаємовплив // Економіка України, 2006. - № 2. ? С.84-89.
26. Иноземцев В.Л. "Глобализация" национальных хозяйств и современный экономический кризис [Електронний ресурс]. - Режим доступу:
http://www.postindustrial.ru/articl. shtml? article=217&type=6
27. Кизим М.О. Доповідь щодо причин економічної кризи та шляхів її
подолання [Електронний ресурс]. - Режим доступу:
http://www.fru.net.ua/main/756-dopovid-mikoli-kizima-shhodo-prichin.html
28. Клочко В.П. Глобалізація та її вплив на країни з перехідною економікою // Економіка України, 2001. - № 10. ? С.51-58.
29. Колтунов В.М., Мальцев К.В. Глобализация экономики (вопросы теории и методологии). - Н. Новгород: Изд-во ВВАГС, 2004. - 108 с.
30. Коротков Э.М. Антикризисное управление: Учебник. - М.: ИНФРА-М, 2000. - 512 с.
31. Кордон М.В. Європейська та євроатлантична інтеграція України. Навчальний посібник. - К.: Центр учбової літератури, 2008. - 172 с.
32. Корнеев В. Кураж и риски финансовых спекуляций // Инвестгазета. - 2008. - № 37. ? С.56-61.
33. Кочетов Э.Г. Освоение мирового экономического пространства. ? М.: БЕК, 1999. - 287с.
34. Красота О.В. Кризис признан мировым // Коммерсантъ, - 2008. ? № 183. ? С.13-15.
35. Кривов'язок І.В. Антикризове управління підприємством: Навч. посібник для студентів вищих навчальних закладів - К.: Кондор, 2008. - 366 с.
36. Крисоватий А.І. Теоретико-організаційні домінанти та практика реалізації податкової політики в Україні: Моногр. - Т.: Карт-бланш, 2005. - 252 с.
37. Круш П.В. Національна економіка: Підручник. - К.: Каравела, 2008. - 416 с.
38. Кузьменко В.П. Підсумки саміту G-20 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://iee.org.ua/ru/pub/p112
39. Кучик О.С. Міжнародні організації: Навч. посіб. - 2-ге вид, перероб. і доп. - К.: Знання, 2007. - 749 с.
40. Макуха С.М. Україна в міжнародних економічних відносинах в умовах глобалізації. - Харків: Легас, 2003. - 352 с.
41. Мамотенко Д.Ю. Глобалізація міжнародних фінансових ринків // Гуманітарний вісник ЗДІА, 2009. - № 39. ? С.229-237.
42. Маслов С. Негативні наслідки глобалізації економіки // Економіка. Фінанси. Право, 2000. ? № 8. ? С.13-18.
43. Міщенко В., Жупанин В. Проблеми збалансованості внутрішніх заощаджень та зовнішніх запозичень банків в умовах нестабільності фінансових ринків // Вісник Національного банку України, 2008. - № 7. ?
С.22-26.
44. Мясникова Л.А. Смена парадигмы. Новый глобальный проект // Мировая экономика и международные отношения, 2006. - № 6. ? С.3-14.
45. Новини світу [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.bbc. co. uk/ukrainian/
46. Осавлюк С.Л. Прогнозування нестабільності фінансових ринків в умовах глобалізації. ? К.: Інститут світової економіки та міжнародних відносин НАН України, 2008. - 337 с.
47. Офіційний сайт міністерства економіки України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://me. kmu.gov.ua
48. Офіційний сайт Міністерства закордонних справ України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.mfa.gov.ua
49. Офіційний сайт Національного інституту проблем міжнародної безпеки [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.niisp.gov.ua
50. Паньков В.С. Германия в Европейском союзе: место, роль, интеграционная политика // Экономика XXI века, 2007. - № 1. - С.3-27.
51. Пахомов Ю.М. Виступ на науково-практичній конференції у Дипломатичній академії України при МЗС України, 2008. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.mfa.gov.ua/mfa/ua/405. htm
52. Пешко А.В. Процеси глобалізації та їх вплив на національні економіки // Вісник Національної Академії державного управління при Президентові України, 2006. - № 2. ? С.133-138.
53. Помедін О. та ін. Міжнародні відносини і євроатлантична інтеграція України: Підручник - 2-ге вид., доп. та вип. - К.: НАОУ, 2009. - 276 с.
54. Поручник А.М., Столярчук Я М., Павловська О.Д. та ін. Міжнародна
економіка: Навч. - метод. посіб. для самост. вивч. дисц. За ред. д-ра екон. наук, проф.А.М. Поручника. - К.: КНЕУ, 2005. ? 156 с.
55. Річний звіт Міжнародного валютного фонду "Подолання глобальної кризи", 2009. [Електронний ресурс]. - Режим доступу:
http://www.imf.org/external/russian/pubs/ft/ar/2009/pdf/ar09_rus. pdf
56. Роговский Е.А. Удастся ли Соединенным Штатам глобализировать свои долги? // США. Канада. Экономика - політика ? культура, 2006. - № 7. ? С.55-72.
57. Романюк М.В. Податкове регулювання як дієвий інструмент антикризової економічної політики // Фінанси України, 2008. - № 12. ? С.66-71.
58. Рудый К.В. Международные валютные, кредитные и финансовые отношения, - М.: Новое знание, 2007. - 427с.
59. Скібіцький О.М. Антикризовий менеджмент: Навч. посібник. - К.: Центр учбової літератури, 2009. - 568 с.
60. Соколенко С.І. Глобалізація і економіка України. - К.: Логос, 2008. - 535 с.
61. Тоффлер Э. Третья волна. М.: АСТ, 1999. - 784 с.
62. Указ Президента України "Стратегія економічного та соціального розвитку України "Шляхом європейської інтеграції" на 2004-2015 роки" від 28 квітня 2004 року №493/2004 [Електронний ресурс] / ВРУ. - Режим доступу: http://zakon. rada.gov.ua
63. Україна в глобалізованому світі: Зб. наук. праць / НАН України. Ін-т світової економіки і міжнародних відносин; Нац. б-ка України ім.В.І. Вернадського. - К., 2007. - 176 с.
64. Україна й Світова організація торгівлі [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://wto. in.ua
65. Український історичний портал [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.history.com.ua
66. Фесенко М., Ялі М. Глобальна економічна криза: причини та наслідки -
[Електронний ресурс]. - Режим доступу:
http://uaforeignaffairs.com/article.html? id=289
67. Філіпенко А.С. Бігравітаційний варіант міжнародної економічної інтеграції України // Економічний Часопис-XXI, 2006. ? № 5. ? С.3-10.
68. Філіпенко А.С., Будкін В.С., Рогач О.І. Світова економіка: Підручник. - К.: Либідь, 2007. - 640 с.
69. Філіпенко А.С. Глобальні форми економічного розвитку: історія і сучасність. - К.: Либідь, 2007. - 670 с.
70. Фінансовий пресс-клуб "Дзеркало тижня" [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.dt.ua
71. Циганкова Т.М., Гордєєва Т.Ф. Міжнародні організації: Навч. посібник. - Вид.2-ге, перероб. і доп. - К.: КНЕУ, 2001. - 340 с.
72. Чекаленко Л.Д. Зовнішня політика України: підручник. - К.: Либідь, 2006. - 712 с.
73. Чухно А. Сучасна фінансово-економічна криза: природа, шляхи і методи її подолання. // Економіка України, 2010. ? № 1. ? С.4-19.
74. Щенин Р.К., Сулейманова Г.А. Наркобизнес - глобальная проблема XXI века // Мировая экономика и международные отношения, 2006. - № 6. -
С.50-57.
75. Шишков Ю.В. Уровень бедности в современном мире: методологические споры // Мировая экономика и международные отношения, 2006. - № 1. ? С.3-14.
76. Юридичні новини онлайн [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://news. yurist-online.com
77. Яковец Ю.В. Глобализация и взаимодействие цивилизаций. - 2-е изд., перед. и доп. - М.: Зао "Издательство ?Экономика?", 2003. - 411 с.
Подобные документы
Сутність і інфраструктура міжнародних економічних відносин. Процеси інтеграції та глобалізації як головні напрямки розвитку міжнародних економічних відносин на сучасному етапі. Негативні зовнішньоекономічні чинники, що впливають на національну економіку.
курсовая работа [40,2 K], добавлен 03.08.2011Дослідження сутності, значення та впливу глобалізації на міжнародні відносини. Роль Європейського Союзу, як особливого учасника міжнародних відносин, у запроваджені глобалізаційної політики в усіх його державах-членах. Негативні тенденції глобалізації.
реферат [31,1 K], добавлен 15.01.2011Глобалізація в соціально-економічній сфері. Головні особливості та національність капіталізму. Джерела внутрішніх і зовнішніх конфліктів як основні фактори процесу глобалізації. Глобалізація з точки зору економіки, її основні негативні наслідки.
реферат [29,6 K], добавлен 08.11.2011Проблеми міжнародних відносин і зовнішньої політики у період глобалізації. Роль дипломатії у формуванні та реалізації зовнішньополітичних рішень. Розвиток багатобічної дипломатії (багатобічних переговорів), колективне керування взаємозалежністю.
контрольная работа [23,0 K], добавлен 31.01.2010Істотні ознаки та етапи становлення й розвитку економічної інтеграції країн. Взаємопротилежні напрямки еволюції система міжнародних економічних відносин. Аналіз позитивних і негативних явищ, притаманних глобалізаційним процесам у світовому господарстві.
статья [32,7 K], добавлен 26.07.2011Теоретичні аспекти формування системи міжнародних економічних зв'язків України. Методологічні основи формування міжнародних економічних відноси в Україні. Інформатизація. Можливості розширення зовнішньоекономічної діяльності України.
курсовая работа [46,5 K], добавлен 21.03.2007Характерні риси науково-технічної революції. Форми реалізації науково-технічних зв’язків на світовому ринку. Іноземне інвестування в системі міжнародних економічних відносин (МЕВ). Види та характерні особливості сучасних МЕВ та їх розвиток в Україні.
контрольная работа [32,7 K], добавлен 13.11.2010Сутність світової економіки і міжнародних економічних відносин, їх форми, фактори і показники розвитку. Головні економічні закони розвитку світового господарства і міжнародних економічних відносин. Місце України в міжнародному розвитку світової економіки.
курс лекций [92,5 K], добавлен 07.09.2008Тенденції формування світового господарства, етапи його розвитку. Закони світової економічної системи. Процес інтеграції суспільства. Розподіл країн за економічною ознакою. Чинники та рушійні сили сучасної глобалізації. Передумови глобалізації економіки.
презентация [3,1 M], добавлен 18.05.2015Теоретичні аспекти вивчення сучасної інфраструктури міжнародних економічних відносин. Господарські зв’язки між державами, регіональними об’єднаннями, підприємствами, установами, юридичними та фізичними особами для виробництва та обміну кадрів і послуг.
курсовая работа [43,1 K], добавлен 23.10.2017
