Стратегії економічного розвитку країн БРІКС

Експерти нарікають на недостатню увагу до інших динамічних країн з перехідною економікою. До Індонезії, наприклад, з населенням в 200 мільйонів і щорічним економічним зростанням в 6 %, до В'єтнаму або Туреччини.

Розгляд БРІКС з точки зору політичного об'єднання також викликає певні сумніви. Країни не об'єднує географічне положення, культурна чи історична спільність. Не може бути мови про політичну схожість, коли в Китаї править однопартійний комуністичний режим, у Росії - «російська демократія», а в Бразилії, ПАР та Індії досить розвинений плюралізм. Всі перераховані вище фактори поглиблюються різницею економічних систем, досить складними історичними стосунками Індії та Китаю, суперечливими лідерськими амбіціями і відсутністю досвіду багатосторонніх переговорів і довгострокового співробітництва в рамках БРІКС [8].

Процесу інтеграції цих країн могла б сприяти єдність геополітичних інтересів. Проте російські інтереси лежать в сфері СНД і Європи, китайські - в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, Бразилія претендує на першість у Західній півкулі, а Індія зацікавлена в зміцненні власних позицій у Південній Азії, ПАР - на лідерство в Африці. Однак, не зважаючи на наведені аргументи спільність країн БРІКС є цілком очевидною. Про це говорять схожість впливу країн на світову економіку, подібність за обсягами виробництва і наявність приблизно однакових зовнішньополітичних інтересів та цілей. В ряд колишніх великих держав не входить лише Бразилія, але її економічний потенціал цілком компенсує відсутність вікової імперської історії. Країни БРІКС мають і ряд загальних проблем. Наприклад, у всіх досить складні відносини із Заходом; Індія і Бразилія досі не зайняли місць в Раді Безпеки ООН; існує невдоволеність домінуванням США в економіці та зацікавленість у децентралізації влади на світовій арені.

Можливо, твердження про БРІКС як про впливову економічну чи політичну організацію поки що передчасні, але зрозуміло наступне: у БРІКС є величезний потенціал, який, при достатній політичній волі країн-членів можна направити на створення нового могутнього гравця на міжнародній арені. Суттєвими перешкодами на шляху до цього є різні зовнішньополітичні інтереси держав-учасниць союзу і недостатнє усвідомлення цілей розвитку БРІКС. У перспективі БРІКС вбачається, що, швидше за все, ця неформальна організація буде вдосконалюватися в якості діалогового форуму, що дозволяє здійснювати координацію і узгодження підходів щодо ключових питань міжнародного порядку денного. Там, де є взаємна зацікавленість, розвиватиметься і співпраця.

БРІКС - не натяк на виклик комусь. Жоден з учасників не пориває традиційну систему координат світової політики. Ніхто не зацікавлений у потрясіннях світової фінансової системи й обваленні долара. У діяльності БРІКС мова йде про поетапну, поступову трансформацію системи зсередини. Постала проблема нового глобального лідерство БРІКС. Однак це неможливо, і усвідомлюючи це кожна для себе країни завдяки синергетичному ефекту від своєї взаємодії намагаються на світовій арені все ж таки каталізувати процес збільшення політичної й економічної ваги БРІКС. Однак, всі країни залишаються на ґрунті реальності. В усіх з них - особливі, часом партнерські відносини зі США. Завдяки їм Індія, що претендує на місце в СБ ООН, одержала фактичний ядерний статус в обхід ДНЯО. Бразилія затверджує свій статус опорної держави в Західній півкулі, що також неможливо без участі Вашингтона. Порядок денний російсько-американських відносин, включаючи "вісімку", безпека, роззброювання й наше приєднання до ВТО, добре відома.

3.2 Перспективи розвитку БРІКС

Щодо подальших перспектив розвитку БРІКС слід звернути увагу саме на сутнісне забарвлення майбутньої форми цього утворення.

Перше й головне: перспективне політичне партнерство країн БРІКС не виникне на відверто антиамериканських вихідних політико-ідеологічних посилах. У всякому разі, Америка повинна дуже сильно постаратися, щоб довести справу до появи антиамериканської БРІКС. Політичне партнерство країн групи може вступати в конфлікт із позицією США по конкретних питаннях насамперед комерційного й економічного плану. Але антиамериканізм як загальна принципова позиція неприйнятна.

Друге: будь-яка інтеграція на базі БРІКС нереальна (що не виключає можливості багатобічних проектів у будь-яких варіантах). Але трансформація політичного партнерства у політичний союз у принципі не неможлива. У минулому союзи мали сенс і були практично здійсненні й функціональні між суміжними країнами. Цим досягалася єдність дій, найчастіше військових. В епоху глобальних комунікацій стають у принципі можливі партнерство й союзи країн, не тільки тих що не мають загальних кордонів, але й значно віддалених.

Можливим перспективним напрямком стане проблема боротьби проти міжнародного тероризму, яка актуальна для всіх країн групи БРІКС. Але конкретний зміст цієї проблеми, її причини й джерела, інші найважливіші характеристики в кожній із держав специфічні. Обмінюватися досвідом і співробітничати по лінії відповідних відомств можливо вже зараз. Політичні позиції на рівні керівництва держав визначені й по суті єдині [23].

Тобто політичне партнерство країн БРІКС проти чогось теоретично можливо, але поки позбавлено предмету. Чи можливо таке партнерство за щось - і якщо так, то за що? - це те питання на яке БРІКС має дати відповідь вже в цьому році інакше ця організація перетвориться в щось або менш динамічне або інтегрується у світовий економічний простір

Одна важлива сфера потенційного політичного партнерства країн БРІКС - це боротьба за визнання інституту держави повноправним суб'єктом глобальної й світової економіки. Питання масштабне, у всіх його аспектах складне і вимагає окремого аналізу. Але суть його в тому, що в країнах БРІКС, приватний бізнес не має й довго не буде мати можливостей на рівні конкурувати з бізнесом провідних країн, особливо із ТНК. Крім того, прийнята державою стратегія національного розвитку може по різних причинах зустрічати несхвалення, опір, протидію ззовні, не обов'язково тільки з боку інших держав. У всіх таких випадках держава повинна захищати національний бізнес і свою стратегію не тільки правовими й адміністративними заходами (протекціонізм), але й заходами ринково-економічними.

Інша сфера потенційного політичного партнерства країн групи не менш масштабна, складна й довгострокова. Її сутність у наступному. 1979-2009 р. стали періодом глобальної кризи соціалістичної ідеї й лівої альтернативи, глобального настання політичної реакції й клерикалізму. Але завдання розвитку країн і стійкого розвитку у світі за їх змістом суть соціал-реформістські, якщо не прямо соціал-демократичні. Вони не можуть вирішуватися в контексті ортодоксії й фундаменталізму - чи то ідеологічному, чи то конфесіональному. Їхнє вирішення - наскільки воно можливо - потребує конструктивної політичної взаємодії лівої думки й консерватизму. Розширення цієї сумарної частини глобального політичного спектра обмежувало б поле й ризики ультраправого й ультралівого екстремізму. Однієї із цілей групи БРІКС могла б стати ініціатива по відродженню й зміцненню відповідного ідейно-політичного середовища у світі [5].

Зауважимо, що досі найчіткіше висловленою спільною вимогою БРІКС залишається заклик до реформування світового фінансового порядку, в якому й далі ключову роль відіграють Захід і американський долар як світова резервна валюта. Геополітичною мрією росіян залишається так звана багатополярність світу. Китай та - частіше - Індія на словах це також підтримують, але насправді розуміють, що Москва домагається повернення ваги власного «полюсу».

Західні політики наразі більш стурбовані тим, що БРІКС вже настільки вагома, що здатна на чимало звершень, наприклад підірвати роль МВФ чи Світового банку, але конструктивних альтернатив для людства з боку БРІКС поки що запропоновано не було.

Апологет зростання ролі країн, що розвиваються, американський науковець-глобаліст О'Нілл має багато гострих опонентів у питаннях політекономії, бо наполягає, що Заходу треба «змиритися з тим, що люди в інших країнах, можливо, хочуть жити інакше». Натякаючи таким чином, що Комуністична партія біля керма в Китаї може бути наслідком бажань самих його громадян.

Опоненти ж стверджують, що верховенство закону, права особистості й захист власності залишаються основою стабільних та успішних суспільств. Китайці, на думку опонентів О'Нілла, готові терпіти однопартійну диктатуру лише доки бачитимуть перспективу покращення умов життя, інакше комуністи знову будуть змушені застосовувати проти власного народу силу.

О'Нілл, вочевидь, бачить загрозу втрати Старим світом економічної ваги й, мабуть, конкурентоспроможності, але скептично настроєний щодо можливості подальшого розширення ЄС. Добре було б, якби існувала менша, але більш інтегрована Європа.

Багатополярність - це світовий порядок, вже бачений у минулому, як стверджує американський економіст Адам Посен, удостоєний членства у комітеті монетарної політики Банку Англії. Він вважає, що теперішнє зміщення центру економічної ваги із заходу на схід і частково з півночі на південь та посилення процесів глобалізації повертає світ до ситуації зразка 1870-1910 років. У ті часи Велика Британія починала втрачати позиції наддержави на користь США. Так само, як нині, вважає Посен, Сполучені Штати крок за кроком поступаються Китаю [5].

Але світ ХІХ століття таки мав багато полюсів. Велика Британія лише до певної міри була планетарним лідером. Натомість цілком самодостатні економічні й військово-політичні сили становили собою Німеччина, США, Франція та в певних галузях Росія. Британський фунт відігравав роль вагомої валюти, але не єдиної резервної. Міжнародна торгівля, швидко розвиваючись, була досить ліберальною. Аналізуючи ситуацію, що склалася перед Першою світовою війною, Посен прогнозує її повторення і вважає, наприклад, що в найближчому майбутньому китайський юань, можливо, й набере ваги для статусу провідної глобальної валюти, але єдиної домінантної грошової одиниці у світі, ймовірно, не буде. На планеті триватиме міжнародна диверсифікація, а капітали збільшуватимуть перспективи мобільності. Усе це, як стверджують майже в один голос ліберальні економісти, мало б сприяти покращенню рівня життя щораз більшої кількості людей, особливо в Азії, Африці та Південній Америці.

Але Адам Посен - один із тих, хто наголошує, що політично й економічно багатополярний світ може бути також менш стабільним, зазначає, що жодна з тих потужних країн, які розвиваються, окрім Китаю, нині не здатна думати про себе як про суперника США в усіх аспектах позиції гегемона. А до цих аспектів належать: позитивна демографічна динаміка, монетарна стабільність і валюта з глобальною роллю, спроможність застосовувати військову силу в будь-якій частині світу, володіння привабливою економічною моделлю, яку можна було б пропонувати як зразок для інших.

ВИСНОВКИ

Концепція БРІКС увійшла у глобальний інформаційний простір в 2001 році. Сформульована аналітиками банку «Голдман-сакс», вона була покликана пояснити виникнення і розвиток нових світових ринків, які представляються перспективними для майбутніх інвесторів. Через швидкий розвиток та великі розміри цих країн, за оцінками вони разом можуть досягти об'єднаного обсягу економіки сучасних розвинених країн вже в 2050 році.

Концепція БРІКС виникла як прогноз динаміки розвитку ринків. До речі кажучи, це була не єдина спроба класифікувати країни по групах. Так, зокрема, з'явилася "група одинадцяти" (N-11 або Next 11 - Мексика, Нігерія, Єгипет, Туреччина, Іран, Пакистан, Бангладеш, Індонезія, В'Єтнам, Південна Корея, Філіппіни), ВІСТА (В'Єтнам, Індонезія, ПАР, Туреччина, Аргентина).

Але лише БРІКС одержав подальше життя в політичній реальності, хоча на перший погляд до цього не існувало традиційних передумов. Як представляється, їх об'єднало взаємне прагнення трансформувати економічне зростання у політичний вплив. Ключовим фактором стала спільність політичних інтересів, глобальних світових амбіцій у переломний етап світового розвитку. Всі вони: Росія, Китай, Індія, Бразилія, ПАР - шукають свою нову вагу у світових органах прийняття рішень.

Між країнами БРІКС сьогодні формується співробітництво. Хоча й неявно виражене, але формується як «антизахідне» з метою лобіювання своїх інтересів у світі, де довгі роки провідну роль грали розвинені країни. Так як потенціал БРІКС дуже великий, з однієї сторони, в перспективі, в разі вироблення загальних принципів, ці країни здатні змінити глобальну розстановку сил і послабити американський вплив у світі. З іншого ж боку, слід пам'ятати, що економіки Китаю та Індії у значній мірі залежать від Сполучених Штатів і від взаємодії з ними у сфері політики і торгівлі. Велика кількість китайських, індійських і бразильських товарів і послуг поступає на американський ринок. Курсом американського долара прив'язані до США також фінансові механізми всіх держав БРІКС. Тому в рамках існуючої глобальної фінансової системи можливість створення нових резервних валют, і, тим більше, якоїсь наднаціональної валюти бачаться слабо реалізованими.

Стратегічні пропозиції країн БРІКС з реорганізації світової фінансової системи й світової економіки досить відомі. Вони були чітко позначені на самміті G20 у Лондоні, хоча Китай і Росія висловлювали їх більш рішуче, а Індія й Бразилія - більш обережно:

регулювання й нагляд фінансових ринків в усьому світі;

планомірний, поетапний вихід зі світового валютного режиму, у якому основною резервною валютою є долар США;

реструктуризація МВФ і посилення ролі спеціальних прав запозичення (SDR) у якості перехідного резервного механізму;

створення нової світової резервної валюти, у перспективі заснованої на "кошику" природних матеріалів і валют.

Країни БРІКС також досягли високого рівня згоди відносно стимулювання реальної економіки, зміцнення внутрішніх ринків і інвестицій в інфраструктуру. Те ж стосується торговельних і валютних відносин у форматі БРІКС і у відносинах цих країн із третіми сторонами. Планується розширення торгівлі й прискорення налагодження трансакцій у валютах країн БРІКС. Більше істотним є той факт, що країни БРІК не тільки обговорюють, але й впроваджують свої плани фінансової й економічної реформи. Нехай це відбувається не дуже помітно, але ці кроки, поступово міняють реальність світових фінансових і економічних відносин.

Ці глибокі тенденції розвитку БРІКС складаються не тільки в тому, що на ринках зростаючих країн спостерігаються більше високі темпи росту, ніж на ринках багатих країн, але й у тому, що ці групи держав розвиваються у різному темпі, причому ринки зростаючих країн розширюються й звужуються не тільки під впливом динаміки в багатих країнах, але й автономно.

Спроби витлумачити цю "автономність" зводяться до наступних положень: по-перше, економіки країн БРІКС менш залежні від експорту й більше орієнтовані на внутрішні ринки, ніж прийнято вважати. Так, Бразилія й Індія експортують не більше 15% свого ВВП. У випадку падіння іноземних ринків великі економіки БРІКС можуть переорієнтуватися на мільйони національних споживачів.

Крім того країни БРІКС проявляли обережність при лібералізації своїх фінансових систем, у зв'язку із чим вони значно менш порушені приступами кризових явищ у фінансовій системі Заходу. Нарешті, уряди країн БРІКС істотно наростили державні інвестиції. І ці урядові програми не тільки масштабні, але й ефективні.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Антиглобализм. [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.ru.wikipedia.org/wiki/.

Безруков Л.А. Континентально-океаническая дихотомия в международном и региональном развитии /Отв. ред. д.геогр.н., проф. Б.М. Ишмуратов. Новосибирск: Академическое издательство «Гео», 2008. С. 34, 35.

Біленький О.Ю. ЛОКОМОТИВИ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ / О.Ю. Біленький. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/Agroin/2011_1-3/BILENKIY.pdf

БРИК в ускоренном режиме [Електронний ресурс] -- Режим доступу: http://rus.ruvr.ru/2010/04/16/6494368.html.

БРИК как новая концепция многовекторной дипломатии. [Електронний ресурс] Фонд исторической перспективы - Режим доступу: http://www.perspectivy.info/rus/ekob/brik_kak_novaja_koncepcija_mnogovektornoj_diplomatii_2010-03-13.htm

Гайдуцький П.І., Паливода К.В. Глобалізація економічної рецесії та фінансової нестабільності // Фінанси України. - 2008. - № 1. - С. 24-32.

Голдман-сакс [Електронний ресурс] -- Режим доступу: http://www2.goldmansachs.com/ideas/brics/index.html.

Данилов-Данильян В.И., Войтоловский Г. К., Косолапов Н.А.,Писарев В.Д. Стратегические задачи формирования внешней эколого-экономической политики // Стратегия и проблемы устойчивого развития России в XXI веке / Под ред. А. Г. Гранберга, В. И. Данилова-Данильяна, М. М. Циканова, Е. С.Шопхоева. М., Экономика, 2002. С. 69--109.

Дерлугьян Г. Конец прекрасной эпохи // Эксперт. - 2008. - № 40. - С. 42-45.

Доклад о развитии человека за 2002 год ; пер. с англ. - Нью-Йорк; Оксфорд. - Оксфорд юниверсити пресс, 2002. - 277 с.

Доклад о развитии человека за 2011 год ; пер. с англ. - М. : Весь Мир, 2011. - 232 с.

Завадский М. Как оседлать ураган // Эксперт. - 2009. - № 1-2. - С. 44-45.

Завадский М., Кокшаров А. Новый корпоративный порядок. [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.expert.ua.

Завдский М. Проблема-2009 // Эксперт. - 2008. - № 42. - С. 34-35.

Интрилигейтор М. Глобализация как источник международных конфликтов и обострения конкуренции // Проблемы теории и практики управления. - 2007.

Кавценюк, Н. А. Інтеграційні процеси у країнах з перехідною економікою: автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук / Київський національний університет ім. Тараса Шевченка -- К., 2008. -- 20с.

Корольчук Ю. Консенсус як ознака глобалізації/антиглобалізації. [Електрон. ресурс]. Режим доступу: http://www.ji.lviv.ua/n19texts/consensus.htm.

Косолапов Н. А. Идеология устойчивого развития и международные отношения //Дипломатический ежегодник. 2011. М., Научная книга, 2011.С. 27--52.

Петик М.І., Кунтий Н.Я. ФЕНОМЕН ГЛОБАЛІЗАЦІЇ / М.І. Петик; Н.Я. Кунтий. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/19_4/206_Petyk_19_4.pdf

Ползучая национализация // Эксперт. - 2009. - № 3. - С. 10.

Сапир Ж. Изгнание из "рая глобализации" // Эксперт. - 2009. - № 1-2. - С. 24-26.

Семенченко І. Ю. Загальна характеристика перешкод на шляху утвердження БРІК як нового центру впливу / І. Ю. Семенченко. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.rusnauka.com/9_KPSN_2011/Politologia/10_83995.doc.htm

Стіґліц Дж. Глобалізація та її тягар : пер. з англ. - К. : Вид. дім "КМ Академія", 2010. - 252 с.

Страны БРИК: на пути к новой экономической модели. [Електронний ресурс] Фонд исторической перспективы - Режим доступу: http://www.perspectivy.info/oykumena/vector/strany_brik_na_puti_k_novoj_ekonomicheskoj_modeli_2009-07-10.htm

Размещено на Allbest.ru