Регіональна структура міжнародної торгівлі

Спільний ринок Східної та Південної Африки, КОМЕСА (Common Market for Eastern and Southern Africa, COMESA) утворено в 1994 p. Його попередником була Преференційна зона торгівлі держав Східної та Південної Африки. До складу КОМЕСА входять 20 держав: Ангола, Бурунді, Заїр, Замбія, Зімбабве, Кенія, Коморські острови, Лесото, Маврикій, Мадагаскар, Малаві, Мозамбік, Намібія, Руанда, Свазіленд, Судан, Танзанія, Уганда, Еритрея, Ефіопія. Більшість із них належать до найбідніших країн світу.

Головна мета КОМЕСА - формування спільного ринку та до 2020 р. - валютного союзу; серед функцій угруповання особлива увага приділяється сприянню співробітництву у валютно-фінансовій сфері. Передбачається утворити платіжний союз, забезпечити взаємну валютну конвертованість, вільний рух капіталу, а також запровадити спільну розрахункову валютну одиницю - ЕСАКУ (Eastern and Southern African Currency Unit, ESACU). Однією з цілей є сприяння інвестуванню. Зокрема укладено угоду про усунення подвійного оподаткування.

Південноафриканське співтовариство розвитку, САДК (Southern African Development Community, SADC) було утворено в 1992 році. Воно включає 11 держав: Анголу, Ботсвану, Замбію, Зімбабве, Лесото, Малаві, Мозамбік, Намібію, Свазіленд, Танзанію, Південноафриканську республіку (ПАР). У рівнях економічного розвитку цих країн спостерігається значний перепад: ПАР, Замбія та Зімбабве входять до числа відносно розвинених країн Африки, тоді як Ангола, Мозамбік і Танзанія - до найбідніших.

Головною метою організації є економічне зростання та підвищення добробуту населення країн регіону. її досягнення передбачається за рахунок самозабезпечення та взаємодоповнення національних економік. Конкретними цілями є лібералізація торгівлі, забезпечення вільного руху капіталу, робочої сили й технологій.

САДК у своїй діяльності орієнтується на співробітництво із західними країнами, на допомогу з їхнього боку. Основними донорами є Скандинавські країни (50% зовнішнього фінансування), а також ЄС та США.

Для радикального вирішення проблем сучасної Африки, просування інтеграційних процесів на континенті необхідною є кропітка, тривала робота та об?єднання зусиль, що дозволить вивести народи континенту із «глухого куту історії», надасть їм можливість зайняти гідне місце в сучасному світовому співтоваристві[19].

Європа

Європа - найбільший центр міжнародної торгівлі. Її питома вага у світовій торгівлі перевищує рівень США. В останні десятиліття ЄС зберігає стійкі позиції і в світовому експорті, і в світовому імпорті.

Члени Спілки виробляють до 80% промислової продукції, 3/4 імпорту і 4/5 експорту всіх країн Західної Європи.

Рівень "відкритості" економіки ЄС, вимірюваної експортною та імпортною квотами, значно вищий, ніж в інших центрах світового господарства. Проте країни ЄС в цілому залежать від зовнішнього світу, за рахунок якого їм доводиться задовольняти 45% своїх енергетичних потреб і найнеобхідніших сировинних ресурсів. Експортна квота в середньому становить близько 25%. Для окремих, насамперед малих, західноєвропейських країн залежність від зовнішнього ринку ще більш суттєва.

Велика частина (до 2/3) торгівлі країн ЄС припадає на взаємну торгівлю (у всіх країн ЄС цей показник перевищує 50%, а у малих країн - 70%), близько 10% - на торгівлю з іншими європейськими країнами - членами ОЕСР, близько 7% - на торгівлю з США, близько 4% - на торгівлю з Японією, близько 12% - на торгівлю з країнами, що розвиваються.

Незважаючи на те, що торговельні контакти між окремими європейськими країнами грають дуже значну роль у зовнішній торгівлі країн Союзу, регіональний ринок європейських країн не може обмежити сфери ділової активності європейських компаній. Країни ЄС змушені спілкуватися з іншими секторами світової економіки, що зумовлено, зокрема, ресурсної обмеженістю регіону. Нафта, газ, вугілля, ліс, кольорові метали і багато іншого країни ЄС отримують з третіх країн.

Крім того, інші країни є для Союзу важливими ринками збуту продукції, оскільки ЄС - найбільший експортер сільськогосподарської продукції. Європейські харчові та текстильні компанії - світові лідери у своїй галузі. Традиційно сильні позиції займає європейська хімічна промисловість. Вона поставляє на світові ринки близько 2/3 всього експорту промислових товарів в порівнянні з 15% США і 5% Японії. ЄС є найбільшим експортером продукції машинобудування, навіть без урахування внутрирегионального обороту на західноєвропейські країни припадає майже 30% її світового експорту (Японія - 18%, США - 13%). Вельми міцні позиції займає ЄС в області телекомунікаційного та аерокосмічного обладнання, оптоелектроніки. На західноєвропейську авіаційну промисловість, яка експортує майже, 1/3 свого випуску, припадає близько 1/4 світового ринку цивільного авіабудування. З іншого боку, зберігається негативне сальдо балансу ЄС у торгівлі високотехнологічним інформаційним обладнанням, побутовою електронікою.

Промислово розвинені країни залишаються головними торговельними партнерами ЄС серед третіх країн, з яких можна виділити США і Японію.

На частку промислових товарів припадає близько 80% загального імпорту країн ЄС із США. Виробниче та транспортне обладнання - найбільш важлива група товарів, що імпортуються з США, на неї в 2000 р довелося близько 1/2 сукупного імпорту країн ЄС із США. Імпорт сировини становить 13,5% загального імпорту країн ЄС із США.

Імпорт трьох найбільш важливих груп СМТК, що імпортуються з США, до яких відносяться офісне обладнання та комп'ютери, інші промислові товари та електрообладнання, становить близько 30% загального імпорту країн ЄС із США. Імпорт офісного обладнання та комп'ютерів з США складає 37% загального імпорту країн ЄС цього товару. До товарів, потреба в імпорті яких задовольняється у великій мірі за рахунок імпорту з США, відносяться масничні (49% всього імпорту цього товару в країни ЄС забезпечується за рахунок імпорту з США), вимірювальні інструменти (48,4%), хімічні матеріали і продукти , nes (раніше ніде не класифіковані) (44,4%), електрогенератори (43,9%) та інше транспортне обладнання (43%).

Експорт промислових товарів складає близько 86% від загального експорту з країн ЄС в США, а експорт виробничого та транспортного устаткування-близько 45%, сировини - близько 10%.

Основна продукція, яку експортують в США з країн ЄС, - транспортні засоби (близько 10% від загального експорту з країн ЄС в США). Близько 20% сукупного експорту транспортних засобів з країн ЄС припадає на США. Наступною важливою групою товарів, експортованих в США, є електрогенератори та спеціальне обладнання. Ці три групи товарів склали 23% від загального експорту з країн ЄС в США в 2000 р. Товарами, які експортуються головним чином в США, є електрогенератори, офісне обладнання, а також комп'ютери та напої.

Головні торговельні партнери США з країн ЄС - Німеччина і Великобританія.

Країни ЄС з Японії імпортують 4 групи товарів (транспортні засоби, офісне обладнання, електрообладнання, nes (раніше ніде не класифіковане) та аудіо-телеапаратура, які складають більше 60% всього імпорту країн ЄС з Японії. Імпорт транспортних засобів складає близько 25% всього імпорту країн ЄС з Японії і більше 50% загального імпорту транспортних засобів.

Експорт країн ЄС до Японії менш однорідний, ніж імпорт, і перелік товарів, що експортуються більш широкий. Так само як і в імпорті, найбільш великою групою товарів, експортованих в Японії з країн ЄС, є транспортні засоби. На них припадає близько 1/6 загального експорту з країн ЄС до Японії і 1/12 загального експорту транспортних засобів з країн ЄС. Крім транспортних засобів, найбільш великими товарними групами в експорті є медичне обладнання, фармацевтична продукція та інші промислові товари.

Головним торговельним партнером Японії з країн ЄС є Німеччина, яка зберігає за собою близько 1/3 всього імпорту і експорту ЄС до Японії[20].

Росія

У географічній структурі зовнішньої торгівлі Росії за останні 10 р. переважали країни члени Європейського Союзу (ЄС). Обсяг зовнішньоторговельного обороту з цією групою країн зріс на 12,3%, склавши 195,4 млрд. доларів. У цьому експорт зріс на 2,9%, а імпорт збільшився на 42,4%.

Частка країн членів ЄС у зовнішньоторговому обороті знизилася щодо січня-вересня 2006 р. на 3,6 відсоткових пункти і становить 51,5 .

Структура зовнішньоторговельного обороту за групами країн січні-вересні 2009 р. (в січні-вересні 2006 р.) .

Другою групою за обсягом зовнішньоторговельного обороту є країни Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва в (АТЕС), питома вага у зовнішньоторговому обороті за підсумками січня-вересня 2009 р. дорівнював 19,2% (зростання на 2,6 відсоткових пункти) і становить 72,9 млрд. доларів. Приріст обсягів становив 38,9% у зовнішньоторговому обороті, 14,9% з експорту й 62,6% імпорту.

Наступну групу становлять країн СНД. Частка їх у зовнішньоторговому обороті становила 15,4%, приріст обсяги продажів у січні-вересні 2009 р. становив відповідно - 24,2%, - 17,9%, - 37 відсотків.

Зміна географічної структури зовнішньої торгівлі Російської Федерації в січні-вересні 2009 р. проти сталася за рахунок збільшення частки країн Азії у загальному обсягу товарообігу: Китаю (з 6,3% до 7,2%), Японії (з 2,7% до 3,7%), Республіки Кореї (з 2,1% до 2,6 відсотка).

У січні-вересні 2007 р. простежувалося зниження частки товарообігу Росії із європейськими країнами: з Німеччиною (з 9,8% до 9,4%), з Нідерландами (з 9% до 8,5%) і Італією (з 7,2% до 6,5 відсотка).

Сталося збільшення зовнішньої торгівлі з державами СНД: з Казахстану (з 2,9% до 3,2%) і Білоруссю (з 4,7% до 4,8%). Це як зі зростанням експорту, і імпорту.

Отже, найдинамічніше продовжувала розвиватися зовнішня торгівля з азіатськими країнами й основними торговими партнерами із багатьох країн СНД.

Зовнішньоторговельний оборот Росії з країнами далекого зарубіжжя (за методологією платіжного балансу) в січні-вересні 2009 р. становив 339,7 млрд. доларів і щодо аналогічного періоду 2006 року зріс на 18,3 відсотка. У цьому експорт становив 209,2 млрд. доларів і збільшився на 9,2 відсотка, імпорт - 130,5 млрд. доларів (зростання на 36,6%). Сальдо торгового балансу склав 78,8 млрд. доларів. Однак у результаті того, що зростання вартісних обсягів російського імпорту продовжував випереджати зростання експорту, сальдо торгового балансу проти січнем-вереснем 2006 р. зменшилося на 18,1 відсотка. На країни далекого зарубіжжя січні-вересні 2009 р. прийшлось 84,8% зовнішньоторговельного обороту Росії, зокрема - 84,7% експорту і 85% імпорту.

Основними зовнішньоторговельними партнерами Росії серед країн членів Євросоюзу залишаються Німеччина, Нідерланди й Італія, на долю яких прийшлось 47,4% зовнішньоторговельного обороту з цією групою країн або в 24,4% зовнішньоторговельного обороту далекого зарубіжжя.

Найважливішими зовнішньоторговельними партнерами Росії серед країн АТЕС є Китай, Японія, навіть Республіка Корея -87,8% зовнішньоторговельного обороту з цією групою країн або в 16,8% зовнішньоторговельного обороту далекого зарубіжжя.

Значне переважання російського експорту над імпортом притаманно торгівлі з Нідерландами, Італією, де частка експорту до обороті становило січні-липні 2009 року 91,7% і 76,2% відповідно. Такі самі пропорції у російському товарообігу були характерними в торгівлі зі Польщею, Фінляндією, Індією й Туреччиною. Майже рівні пропорції між експортом і імпортом склалися в товарообігу Росії та Німеччині, і навіть США.

Товарообіг Росії з країнами СНД січні-вересні 2009 р. (за методологією платіжного балансу) становив 60,7 млрд. доларів, що від рівня січня-вересня 2006 р. на 23,3%. Експорт Росії у країн СНД збільшився на 17,4%, імпорт - на 34,3 відсотка. Частка регіону на загальному товарообігу зросла з 14,6% до 15,2%, в експорті зросла з 14,4% до 15,3%, в імпорті зменшилася з 15,2% до 15 відсотків. Позитивне сальдо торгівлі Росії з державами СНД зменшилося на 0,3 млрд. доларів.

Основними торговими партнерами Росії серед країн СНД усе ще Україна, Білорусь та Казахстан. У січні-вересні 2009 їхня частка становила 13,6% зовнішньої торгівлі.

На першому місці серед країн України, частка якої 5,6%. У зовнішній торгівлі з Росією частка Білорусі становила 4,8%. У той самий час динамічно продовжують розвиватися торговельні зв'язки з Казахстаном, частка його товарообігу з Росією зросла з 2,9% до 3,2% за рахунок збільшення експорту, і імпорту[21].



3. Проблеми міжнародної торгівлі

3.1 Упакування, як засіб перевезення товарів при міжнародній торгівлі

Основне призначення упаковки при здійсненні міжнародних торгових контрактів - запобігання товарів від загибелі й ушкоджень при їх транспортуванні від продавця до покупця. Крім того, вона повинна створювати раціональні одиниці для складування, транспортування, навантаження і розвантаження товарів. Вид упакування визначається, у першу чергу, характером товару, який у неї поміщений, зовнішніми впливами, яким може бути підданий товар, і часом, протягом якого товар повинний знаходитися в упакуванні. Очевидно, що останні фактори залежать від шляху перевезення, транспортних і вантажно-розвантажувальних засобів, що використовуються.

Звичайно, в контракті розрізняють зовнішнє упакування - тару (шухляди, картонні коробки, бочки, контейнери та ін.) й внутрішнє упакування, невіддільне від товару. Якість як зовнішнього, так і внутрішнього упакування найчастіше встановлюється перерахуванням у контракті вимог, яким вона повинна задовольняти. При наявності встановлених стандартів чи технічних умов на упакування її якість може визначатися посиланням на відповідні стандарти і технічні умови.

У західноєвропейських країнах прийняті єдині норми по упаковці товарів. МОС, міжнародна організація по стандартизації розробила інструкції, якими варто керуватися при експортному упакуванні товарів.

Для транспортування більшості видів товарів у міжнародній торгівлі найбільш часто використовуються контейнери. Вони забезпечують найкращий захист товарів від ушкоджень. Крім того, зручні в самому процесі транспортування, контейнерні перевезення застосовуються не тільки при транспортуванні водними видами транспорту, але і залізничним, автомобільним і навіть повітряним.

Для перевезення сипучих вантажів у західноєвропейських країнах застосовуються "м'які" контейнери - пластикові мішки великих розмірів. Варто мати на увазі, що такі контейнери можуть бути багаторазового використання. Тому при укладанні угод, що передбачають кілька постачань сипучого товару, має сенс обмовити саме таке упакування. Нарешті, у деяких випадках для транспортування товарів буває досить заводського упакування, картонні шухляди, особливо якщо вони стандартних розмірів.

При укладанні торгового контракту упакування товару відноситься до обов'язків продавця. Як правило, обидві сторони представляють, яким вимогам повинна задовольняти упаковка для даного типу товару при його транспортуванні обраним видом транспорту в обговорене місце призначення. Іноді в контракті вказується конкретний вид упаковки. В інших же випадках, коли упакування не обумовлено, продавець зобов'язаний упакувати товар таким чином, як це потрібно для його транспортування, але тільки у відношенні тих обставин, зв'язаних із транспортуванням, що були відомі йому перед укладанням контракту.

У більшості випадків не тільки внутрішнє упакування, невіддільне від товару, але і зовнішня тара переходять у власність покупця водночас із товаром. Винятки можуть бути, коли в контракті передбачено або відвантаження товару в тарі, заздалегідь наданої покупцем, або повернення тари покупцем продавцю. При переході упаковки у власність покупця він сплачує її ціну продавцю. Способи оплати упаковки встановлюються сторонами в контракті і можуть передбачати: включення ціни упаковки в ціну товару, визначення ціни упакування у відсотках від ціни товару; визначення ціни упакування окремо від ціни товару [4].

Спосіб перевезення швидкопсувних вантажів (з охолодженням, вентилюванням, обігрівом або в режимі "термос" (підтримання температурного режиму за рахунок теплоізоляції вагону), тип вагону (рефрижераторний, термос критий, критий з утепленим кузовом) або контейнера (універсальний або рефрижераторний) визначаються відправником залежно від характеру швидкопсувного вантажу та кліматичних умов на всьому шляху його перевезення.

У рефрижераторних вагонах, до яких належать рефрижераторні секції, автономні рефрижераторні вагони (АРВ) та автономні рефрижераторні вагони зі службовими приміщеннями (АРВ - Е), перевозяться всі види швидкопсувних вантажів, за винятком плодоовочів та картоплі без тари (навалом).В АРВ - Е перевозяться переважно вантажі, для яких необхідно весь час підтримувати температуру -18?С і нижче, та ендокринно-ферментна сировина.

У вагонах-термосах дозволяється перевозити швидкопсувні вантажі, які термічно підготовлені до завантаження (обігріті, охолоджені, заморожені), які не виділяють біологічного тепла.

Заморожені продукти завантажують у вагони-термоси при температурі зовнішнього повітря на момент завантаження не вище +20?С, а рибу, оселедці, філе рибне заморожене та імпортне не пастеризоване пиво у пляшках - при температурі зовнішнього повітря на момент завантаження не вище +25?С.Не допускається перевезення у вагонах-термосах вантажів із терміном зберігання менше 10 діб. У критих вагонах з утепленим кузовом з нумерацією 918... перевозяться плодоовочі, швидкопсувні та інші вантажі в тарі та транспортних пакетах. Не дозволяється перевозити в таких вагонах свіжу плодоовочеву та іншу продукцію, яка виділяє біологічне тепло. У критих вагонах перевозяться швидкопсувні вантажі, які не потребують дотримання температурного режиму під час перевезення.

Спосіб перевезення швидкопсувних вантажів визначається залежно від періодів року: літній, перехідний, зимовий. За напрямком перевезення встановлюється схема найкоротшого маршруту доставки ШПВ з використанням карти, атласу або тарифного керівництва. На схему наносяться основні роздільні пункти і відстань між ними, а також визначається тарифна відстань від пункту навантаження до пункту вивантаження. Вибір способу перевезення ШПВ проводять на ділянці з найбільш тяжкими кліматичними умовами (при перевезеннях з охолодженням враховується найбільш тепла кліматична зона, при перевезеннях з опаленням - найбільш холодна).

Для вибору типу рухомого складу для перевезення ШПВ необхідно знати найменування вантажу, його термічну підготовку, період перевезення, спосіб перевезення. Для перевезення ШПВ використовуються рефрижераторні вагони, вагони-термоси, універсальні криті вагони і вагони з утепленим кузовом (нумерація на 918...).

Для розрахунку потреби в рухомому складі необхідно знати найменування, термічну підготовку та масу вантажів, що перевозяться, тип рухомого складу. Для кожного типу рухомого складу необхідно визначити навантажувальний об'єм вагону, вантажопід'ємність і щільність укладання вантажу у вагон [5].

4.1 Шляхи підвищення безпеки та полегшення світової торгівлі

Гармонійним продовженням і розвитком норм нової редакції Конвенції є прийняті 23 червня 2005 Рамкові стандарти безпеки та полегшення світової торгівлі. Зазначені стандарти були одностайно прийняті керівниками національних митних адміністрацій, що представляють 166 країн-членів Всесвітньої митної організації , на сесії Ради в штаб-квартирі СОТ у Брюсселі.

Структурно Рамкові стандарти безпеки та полегшення світової торгівлі складаються з вступу і двох розділів. У першому містяться цілі та принципи Рамкових стандартів, у другому розкриті роль і місце в реалізації названих стандартів урядових органів, митних служб і підприємницького співтовариства. В тексті міститься два додатки і включена Резолюція Ради митного співробітництва про Рамкових стандартах безпеки та полегшення світової торгівлі.

Суть Рамкових стандартів проста - вони визначають, у чому саме проявляється перевага безпечної світової торгівлі. Стандарти грунтуються на двох основах: це відносини митних адміністрацій між собою і митних адміністрацій з бізнес -співтовариство. У першій основі визначено 11 Стандартів, а в другій, відповідно, 7.

Необхідно виділити 4 основних принципи Рамкових стандартів:

1. Попередній обмін даними в електронному вигляді. Між країнами експортерами та імпортерами повинен забезпечуватися безперебійний електронний обмін інформацією. Потрібен це для того щоб митниця, поки йде інформація, відпрацювала поставку по системі управління ризиками, після чого було б можливим прийняття рішення про тип митного контролю щодо переміщуваного вантажу.

2. Система інформаційного обміну повинна підтримуватися на сучасному рівні, використовуючи останні досягнення високих комп'ютерних технологій.

3. Митні адміністрації зобов'язані забезпечувати безпеку вантажоперевезень.

4. Співпраця митниці і бізнес - спільноти. Митниця повинна знаходиться в постійному контакті з тими підприємствами, які є учасниками зовнішньоторговельної діяльності та стали уповноваженими економічними операторами. Митні органи надають певні пільги (преференції) тим учасникам зовнішньоторговельної діяльності, які вкладають гроші в розвиток Рамкових стандартів.

Митною службою повинні вживатися заходи по впровадженню наступних елементів Рамкових стандартів безпеки:

- Автоматизація інформаційних митних технологій;

- Система електронного декларування;

- Використання коштів радіаційного виявлення в доглядових обладнаннях;

- Співпраця та обмін інформацією з питань безпеки ланцюгів поставок.

Митною службою повинна вестися робота по вказаних напрямах в рамках Концепції розвитку Митної служби:

- Йти підготовка до впровадження системи інтегрованого контролю на основі міжвідомчої взаємодії в пунктах пропуску через державний кордон;

- Вестися робота над створенням єдиної міжвідомчої автоматизованої системи збирання, зберігання та обробки інформації, необхідної для здійснення контролю зовнішньоторговельної діяльності;

- Вестися робота по створенню в структурі митних органів країни Операційного Центру для обробки інформації та прийняття рішень.

Серед загального числа проблемних питань впровадження Рамкових стандартів безпеки необхідно виділити два найбільш значущих моменту.

По-перше, для досягнення поставлених цілей буде потрібна модернізація митних служб, де особлива увага буде приділена облаштуванню пунктів пропуску на кордоні (оснащення їх сучасними засобами технічного контролю, в тому числі розгортання мережі стаціонарних і пересувних інспекційно - доглядових комплексів, оснащення та дооснащення митних органів сканирующими пристроями і т.д.).

По-друге, для повноцінного функціонування Стандартів буде потрібно глобальна комп'ютеризація діяльності митних органів не лише всередині системи, а й в процесах взаємодії з митними адміністраціями зарубіжних держав та бізнес-спільнотою. Беручи до уваги, що електронні бази даних Євросоюзу уніфіковані і працюють в єдиному протоколі, належить звернути окрему увагу на співвідносність електронних баз країн СНД.

В введенні Рамкових стандартів зазначено: «Міжнародна торгівля є найважливішою рушійною силою економічного процвітання. Світова торговельна система вразлива перед терористичними посяганнями, які можуть завдати серйозної шкоди всій світовій економіці. Будучи державними організаціями, контролюючими міжнародні вантажні потоки та керівниками ними, митні адміністрації знаходяться в унікальному положенні, що дозволяє підвищити безпеку світової ланцюга поставок товарів і сприяти соціально економічному розвитку за допомогою збору доходів і полегшення торгівлі. Існує потреба в прийнятті Всесвітньою митною організацією (ВТО) стратегії підвищення безпеки світової торгівлі таким чином, щоб це не перешкоджало торгівлі, а навпаки - сприяло її розвитку. Підвищення безпеки міжнародної ланцюга поставок товарів є лише одним кроком в загальному процесі зміцнення митних адміністрацій та підготовки їх до 21 століттю. Відповідно, для того, щоб розвинути існуючі програми і методи роботи і піти далі, члени СОТ розробили процедури, які дозволять підвищити безпеку міжнародної торгівлі та полегшити її. Йдеться про Рамкових стандартах безпеки та полегшення світової торгівлі (далі "Рамкові стандарти СОТ" або "Рамкові стандарти"), які представляють собою набір принципів і стандартів і пропонуються для прийняття як мінімуму того, що повинно бути зроблено членами СОТ. Цілком очевидно, що СОТ є найбільш придатною платформою для такого роду ініціативи. Членами СОТ і, відповідно, учасниками його діяльності, є 166 митних адміністрацій, на які припадає 99 відсотків світової торгівлі. Митні адміністрації володіють значними повноваженнями, якими не володіють ніякі інші державні структури, а саме право перевіряти вантаж і товари, що надходять в країну, що проходять через неї і які із країни. Крім того, митниця має право не дозволити ввезення або вивезення. Митні адміністрації запитують інформацію про імпортовані, а часто і про експортованих товарах. При наявності відповідного законодавства вони можуть вимагати, щоб така інформація надавалася заздалегідь в електронному вигляді. Завдяки своїм унікальним повноваженням і досвіду, митні служби можуть і повинні зіграти найважливішу роль у підвищенні безпеки та полегшенні світової торгівлі. Однак для оптимізації зусиль з підвищення безпеки міжнародної ланцюга поставок товарів необхідний цілісний підхід при постійному вдосконаленні заходів щодо полегшення торгівлі. Тому митним службам слід прагнути укладати угоди про співробітництво з іншими державними відомствами. Досмотр кожної партії вантажів являє собою неприйнятне і непотрібне тягар. Фактично, огляд кожної партії вантажів просто паралізує світову торгівлю. Тому сучасні митні адміністрації використовують автоматизовані системи управління ризиками, обумовленими самими різними факторами. В таких умовах митні адміністрації не повинні обтяжувати міжнародне торгове співтовариство різними наборами вимог, спрямованих на підвищення безпеки та полегшення торгівлі, а повинні визнати якісь інші міжнародні стандарти. Має існувати єдиний набір розроблених СОТ міжнародних митних стандартів, що не дублювали б інші вимоги, встановлені на міжурядовому рівні, і не вступали з ними в протиріччя. Рамкові стандарти СОТ, крім того, являють собою найважливіший елемент роботи з нарощування потенціалу та виконання необхідних законотворчих функцій. І хоча деякі аспекти Рамкових стандартів можуть бути реалізовані без інституціонального розвитку, зізнається, що багатьом адміністраціям для впровадження стандартів буде потрібна допомога. В Рамкових стандартах СОТ передбачається відповідне надання допомоги в процесі інституційного розвитку тим митним адміністраціям, які візьмуть Рамкові стандарти. »[22].



Висновок

Регіональна структура міжнародної торгівлі за останні роки змінилася досить помітно, хоча як і раніше визначальним для її розвитку є сектор «Захід-Захід», на частку якого припадає близько 70% світового товарообігу, а всередині цього сектора заголовну роль відіграє дев'ятка (США, Німеччина, Японія, Франція, Великобританія, Італія, Нідерланди, Канада, Швеція).

У той же час торгівля розвинутих країн із що розвиваються зростає більш динамічно. Це обумовлено цілим комплексом чинників. У торгівлі країн, що розвиваються є ряд вельми гострих проблем, що виникають передусім через те, що головним фактором їх конкурентоспроможності залишається ціна, а умови торгівлі, що змінюються не на їхню користь, неминуче ведуть до зростання її незбалансованості і менш інтенсивному росту. Усунення цих проблем передбачає оптимізацію товарної структури зовнішньої торгівлі на базі диверсифікації промислового виробництва, ліквідацію технологічної відсталості країн, що робить неконкурентоспроможною їх експорт готової продукції, підвищення активності країн у торгівлі послугами. Разом з тим темпи зростання експорту послуг сповільнюються і суттєво відстають від темпів зростання експорту товарів. Окрім зростання ролі міжнародної торгівлі у розвитку світової економіки, перетворення зовнішньої торгівлі в невід'ємну частину національного відтворювального процесу, має місце чітка тенденція до її подальшої лібералізації. Це підтверджується не тільки зниженням середнього рівня мит, а й усуненням (пом'якшенням) кількісних обмежень імпорту, розширенням торгівлі послугами, зміною характеру самого світового ринку, на який зараз надходять не стільки надлишки національного виробництва товарів, скільки заздалегідь узгоджені поставки вироблених спеціально для конкретного споживача товарів.

Додатки

Додаток 1

Експорт товарів і послуг Німеччини в 2009-2013 роках

Континент	2009	2010	2011	2012	2013	Зміна	Питома вага
						2013/2009	20012/2011	2013/2012	2009	2013
	млрд. евро	%
Європа	762,65	843,32	849,31	694,83	794,39	104,2	81,8	114,3	72,8	70,2
Євросоюз	647,93	715,56	715,69	587,84	667,30	103,0	82,1	113,5	61,9	58,9
Єврозона	428,48	468,88	477,32	395,69	452,25	105,5	82,9	114,3	40,9	39,9
Азія	123,78	129,83	143,37	134,63	171,03	138,2	93,9	127,0	11,8	15,1
Китай	30,55	33,45	38,19	41,34	58,04	190,0	108,3	140,4	2,9	5,1
Японія	17,93	17,20	17,15	14,80	17,02	94,9	86,3	115,0	1,7	1,5
Америка	130,81	130,13	132,74	107,45	130,42	99,7	81,0	121,4	12,5	11,5
США	98,49	95,00	92,76	73,95	86,79	88,1	79,7	117,4	9,4	7,7
Африка	20,13	21,04	23,80	20,77	23,43	116,4	87,3	112,8	1,9	2,1
Австралія і Океанія	7,71	8,66	9,60	9,06	11,15	144,6	94,4	123,1	0,7	1,0
Не розподілені по країнам товари та послуги	2,33	2,41	2,87	2,09	1,65	71,1	72,8	79,0	0,2	0,1
ВСЬОГО експорт товарів і послуг в географічному розрізі	1 047,41	1 135,38	1 161,68	968,82	1 132,07	108,1	83,4	116,9	100,0	100,0
Коригування експорту на суму витрат на фрахт і страхування	2,22	2,36	2,56	1,25	6,04	272,2	48,7	484,1
ВСЬОГО експорт товарів і послуг	1 049,63	1 137,74	1 164,25	970,07	1 138,11	108,4	83,3	117,3

Додаток 2

Імпорт товарів і послуг Німеччини в 2009-2013 роках

Континент	2009	2010	2011	2012	2013	Зміна	Питома вага
						2013/2009	20012/2011	2013/2012	2009	2013
	млрд. євро	%
Європа	642,50	689,90	705,88	593,09	687,59	107,0	84,0	115,9	70,2	68,6
Євросоюз	528,28	570,57	575,86	487,94	567,10	107,3	84,7	116,2	57,7	56,6
Єврозона	355,21	379,19	392,00	330,91	390,46	109,9	84,4	118,0	38,8	39,0
Азія	145,44	150,10	164,13	141,80	н.д.	н.д.	86,4	н.д.	15,9	н.д.
Китай	н.д.	н.д.	н.д.	н.д.	н.д.	н.д.	н.д.	н.д.	н.д.	н.д.
Японія	27,36	27,35	26,51	21,75	25,39	92,8	82,0	116,8	3,0	2,5
Америка	100,67	98,85	103,89	88,40	н.д.	н.д.	85,1	н.д.	11,0	н.д.
США	72,32	67,78	69,73	60,54	67,63	93,5	86,8	111,7	7,9	6,7
Африка	21,28	20,48	25,72	19,24	н.д.	н.д.	74,8	н.д.	2,3	н.д.
Австралія і Океанія	н.д.	н.д.	н.д.	н.д.	н.д.	н.д.	н.д.	н.д.	н.д.	н.д.
Не розподілені по країнам товари та послуги	5,38	5,06	6,10	5,85	314,65	5 844,4	95,9	5 374,9	0,6	31,4
ВСЬОГО експорт товарів і послуг в географічному розрізі	915,27	964,39	1 005,72	848,38	1 002,23	109,5	84,4	118,1	100,0	100,0
Коригування експорту на суму витрат на фрахт і страхування	-10,69	-11,31	-12,45	-7,10	-8,31	77,8	57,0	117,1
ВСЬОГО експорт товарів і послуг	904,58	953,08	993,27	841,28	993,92	109,9	84,7	118,1

Размещено на Allbest.ur