Розгортання повноцінної військової операції Євросоюз здійснив в Республіці Чад та Центральноафриканській Республіці (ЦАР). Ініційована в січні 2008 р. і тривала до березня 2009 р. операція була санкціонована Резолюцією 1778 Ради Безпеки ООН і являла собою складову частину зусиль ООН щодо нормалізації становища в тих районах Чаду і ЦАР, де утворилися табори з більш ніж двохсот тисяч біженців з Дарфура. У Чаді ЄС довелося зіткнутися з безліччю проблем. Крім країн ЄС в операції взяли участь Росія, Албанія і Хорватія. Весь персонал місії склав близько 3700 чол. Для Росії це був перший досвід сприяння операції ЄПБО. Хоча проблема біженців, положення яких повинна була поліпшити операція ЄС, зберігається, Євросоюз досить швидко завершив місію і передав відповідальність ООН.14 січня 2009 Рада Безпеки ООН одноголосно прийняла резолюцію 1861, в якій стверджує розгортання МІНУРКАТ-ООН - місію, що бере на себе відповідальність від європейських сил.

З організаційної точки зору місія в Чаді / ЦАР зовні виглядала успішно, проте до неї можна пред'явити і чимало претензій. Ефективність забезпечення за її допомогою безпеки біженців викликає сумнів, виникало безліч розбіжностей між ЄС та ООН, остання виступала за продовження діяльності місії ЄС.

ЄС вирішив в лютому 2008 року розгорнути місії на підтримку реформи сектора безпеки в Гвінеї-Бісау (ЄС РСР Гвінея-Бісау).ЇЇ завдання полягало у сприянні створення умов для впровадження військової реформи, консультування та організація навчання. Місія була проведена в партнерстві з владою Гвінеї-Бісау.

Скромна участь ЄС не вплинула істотно на політичний процес в країні і на обстановку в її збройних силах. Операцію довелося згорнути через військовий переворот в країні. Але і ця мікро-місія в невеликій країні (1,6 млн. чол. населення) дозволила Євросоюзу витягти важливі уроки. При її плануванні та реалізації було допущено чимало помилок, які не дали організувати щоденну спільну роботу представників ЄС і державних органів Гвінеї-Бісау. Аж до завершення місії її так і не вдалося повністю укомплектувати. Місія завершила свою діяльність в червні 2010 року.

Європейський союз стурбований різким збільшенням числа випадків захоплення суден піратами біля берегів Сомалі. 2008 р. Радою міністрів ЄС започатковано першу в історії Євросоюзу військову морську операцію по боротьбі з піратством біля берегів Сомалі (EU NAVFOR «ATALANTA»). Крім країн ЄС в число її учасників увійшли Хорватія і Норвегія. Штаб операції розташований в британському Нортвуді. Сукупний персонал «Аталанти» становить близько 1800 чол

Згідно мандату РБ ООН, ЄС NAVFOR - Операція Аталанта проводить:

· стримування, запобігання і припинення актів піратства і озброєного розбою біля узбережжя Сомалі;

· захист суден Всесвітньої продовольчої програми (ВПП) доставки продовольчої допомоги переміщеним особам в Сомалі, захист Місії Африканського союзу в Сомалі (Аміс) вантажу;

· захист вразливих доставок біля берегів Сомалі на індивідуальній основі;

· Крім того, ЄС NAVFOR - Atalanta також сприятиме моніторингу рибальства біля побережжя Сомалі.

У той же час, країни ЄС стикаються з істотними труднощами в тому, що стосується долі затриманих піратів, провину яких непросто довести у відповідності зі стандартними судовими процедурами.

Після запуску ЄС NAVFOR - Операція Аталанта в грудні 2008 року, операція продовжує успішно виконувати свою місію і сприяє підвищенню безпеки на морі біля узбережжя Сомалі і в Індійському океані. Рада ЄС прийняла рішення продовжити роботу до грудня 2014 року.

Проведення місій ЄС в Африці визначається стратегічною важливістю сусіднього континенту, але як на початку 2000-х рр., так і сьогодні, зберігаються серйозні сумніви в тому, що участь Євросоюзу може надати по-справжньому значний вплив на процеси, які відбуваються на сусідньому континенті. Навіть найбільші операції ЄС в регіоні вкрай незначні порівняно з численними офіційними і неофіційними збройними формуваннями, що діють в африканських країнах, масами біженців та населенням, що живе за межею бідності.

3. Проблеми та досягнення миротворчих операцій ЄС

Протягом багатьох десятиліть Європейський Союз сприймався лише як глобальна економічна сила. Але за останні 20 років він перетворився на самостійний політичний центр сили в міжнародних відносинах. Безсумнівно, етапною подією на цьому напрямку стало прийняття Європейської стратегії безпеки, яка по суті є заявою Євросоюзу про намір бути світовим політичним актором. Протягом першого десятиліття XXI в. країни ЄС намагалися з'ясувати для себе, наскільки корисними можуть виявитися нові можливості, що з'являються в міру розвитку механізмів ЄПБО / ЗПБО. У ряді випадків (на Балканах, після 2008 р. В Грузії) цей потенціал виявився доречним і навіть незамінним при вирішенні реальних проблем.

ЄС накопичив значний досвід прямої участі у врегулюванні конфліктів, як в якості учасника дипломатичних переговорів, так і організатора миротворчих зусиль безпосередньо в зоні конфлікту. З 2003 р. Євросоюзом було розгорнуто 25 миротворчих операцій, включаючи 17 цивільних або змішаних цивільно-військових операцій, 9 з яких здійснюються по сьогодні.

Виключно військовий характер носять тільки операція «Алтея» в Боснії та Герцеговині, де ЄС взяв на себе функції, що раніше виконувалися НАТО, і «Аталанта», що проводиться з 2008 р. проти сомалійських піратів в Аденській затоці.

Великою заслугою для ЄС стало вчручення Нобелівської премії миру у 2012 році. Нобелівський комітет оцінив зусилля ЄС в об`єднанні Старого світу, відновленні стабільності на Балканах та в Східній Європі.

«Норвезький нобелівський комітет хотів би зосередитися на тому, що розглядають як найбільше досягнення ЄС: успішна боротьба за мир та примирення народів, демократію та права людини. Внесок Євросоюзу в стабільність допоміг перетворити Європу з континенту війни на континент миру», - сказав голова Нобелівського комітету Торбйорн Яґланд.

Диплом та премію розміром більше 1 мільйона доларів представникам Євросоюзу вручили 10 грудня в Осло.

ЄС може стати одним з перших великих утворень на світовій арені, якому вдасться трансформувати європейську систему безпеки, застарілі військові структури, що сформувалися в роки холодної війни, в нову систему безпеки в Європі, призначену виключно для реалізації завдань кризового регулювання і для боротьби з асиметричними загрозами. Такий підхід не тільки дозволить Євросоюзу значно підвищити свою конкурентоспроможність, але і буде сприяти стабілізації міжнародної системи в цілому.

Разом з тим, механізми кризового регулювання в ЄС та його оперативні можливості не завжди і не в усьому відповідають тим амбітним цілям, які проголошуються Брюсселем у багатьох офіційних документах.

Практичний досвід миротворчості Євросоюзу розкрив ряд серйозних недоліків. За відсутноті належних ресурсів та впливу, миротворчі операції ЄС не завжди досягають певної ефективності. У кризових ситуаціях, держави не завжди схвалюють втручання ЄС.Також до проблем миротворчої діяльності ЄС можна зарахувати:

- неповороткість його керівних органів;

- неспіввідношення сил і засобів, які виділяються різними членами Євросоюзу,

- недоліки координації між ЄС та НАТО. Маючи повну інформацію про прийняті рішення Європейським Союзом у спільній миротворчі місії, в свою чергу НАТО може не надавати звітів про свої дії.

Зберігається відставання переважної більшості членів Європейського Cоюзу у сфері високих військових технологій - у створенні засобів радіоелектронної боротьби та військової електроніки; високоточної зброї; супутників, що забезпечують управління, зв'язку і розвідки; комплексів забезпечення стратегічної мобільності, насамперед, військово-транспортних літаків.

Іншими словами, ефективна реалізація цілісного підходу ЄС до кризового регулювання неможлива без змін у самому антикризовому механізмі Євросоюзу, які дозволили б об'єднати сфери безпеки, політики, економіки та соціальних відносин у всіх напрямках зовнішньої політики: від розробки до втілення і її оцінки.

Розвиток військової складової ЄС залишається найважливішим напрямком для вирішення завдань кризового регулювання, проведення військових і змішаних операцій. Разом з тим, курс ЄС на набуття автономного військового потенціалу вирішення конфліктів вимагає одностайності його держав-членів. Поки всередині Європейського Союзу залишається поділ на «атлантистів» і «європеїстів», на «Стару» і «нову» Європу ні ЄС, ні НАТО окремо не зможуть бути ефективними структурами. У багатополярному світі тільки єдиний загальноєвропейський центр сили може впоратися з існуючими викликами, стати серйозним суб'єктом світової політики і ефективно проводити політику багатостороннього співробітництва зі своїми партнерами.

Разом з тим очевидно, що більшість операцій могли б бути не менш успішно проведені під керівництвом ООН або, в окремих випадках, НАТО.

Отже, слід враховувати, той факт, що Євросоюз не єдина і далеко не основна організаційна структура у сфері миротворчої діяльності, але досвід у цій сфері сприятиме у становленні її ролі як важливого політичного гравця у міжнародному середовищі.

Висновки

Питання регіональної стабілізації є одними з пріоритетних для Європейського Союзу, адже збільшення числа кризових регіонів і ескалація існуючих конфліктів можуть бути реальними загрозами для ЄС. Проблеми нестабільного регіону можуть зачіпати країни ЄС, навіть якщо криза розвивається удалечині від Європи, а загроза для однієї з країн-членів може швидко поширитися на весь Євросоюз. Немає сумнівів у тому, що Євросоюз буде вносити свій внесок у вирішення кризових ситуацій.

Здійснено вже чимало зусиль для становлення ЄС як організації, здатної оперативно та ефективно управляти миротворчими контингентами. Розроблено концептуальні підходи, створено спеціальні органи, визначено географічні пріоритети, якими керується ЄС у своїй миротворчій діяльності.

Євросоюз накопичує досвід самостійної підготовки та проведення операцій, покликаних сприяти врегулюванню конфліктів. Масштаб таких операцій невеликий, і в більшості випадків вони поки не стають вирішальним фактором успішного кризового врегулювання. Тому важливим є зміцнювати потенціал, що формується в рамках Спільної політики безпеки і оборони - це певною мірою компенсує брак ресурсів, необхідних у миротворчих операціях.

Для ЄС важливо координувати свої дії в сфері врегулювання конфліктів з іншими міжнародними організаціями, в першу чергу, ООН та НАТО. Легітимність дій Євросоюзу повинна визначатися рішеннями Ради Безпеки ООН. Як показує досвід, саме такі операції мають найбільший шанс на успіх.

Конфлікти всередині Євросоюзу через біженців з Північної Африки, наростаюча напруженість між корінними європейцями та іммігрантами-мусульманами, зростання популярності праворадикальних партій в ЄС, - саме ці явища являють найбільш велику небезпеку для розвитку європейської інтеграції та Європейського Союзу як нового центру «м'якої сили» в міжнародних відносинах. Європейський Союз повинен знайти правильний баланс між вірністю своїм основоположним принципам та ефективністю у відображенні нових викликів.

Список використаних джерел та літератури

1.EU-NATO Declaration on ESDP (December 16, 2002). - [Цит.2012, 1 грудня]. - Доступний з:http:< //www.nato.int/shape/news/2003/shape_eu/se030822a.htm>.

2. The Petersberg Declaration, the Western European Union Council of Ministers. Bonn, 19 June1992. Declaration II.4. - [Цит.2012, 1 грудня]. - Доступний з: <http://www.weu.int/documents/920619peten.pdf>.

3. Berlin Plus agreement (March 17, 2003). - [Цит.2012, 1 грудня]. - Доступний з:< http://www.nato.int/shape/news/2003/shape_eu/se030822a.htm >

4. Спільна політика безпеки та оборони. Міністерство оборони України. - [Цит.2012, 14 грудня]. - Доступний з: < http://www.mil.gov.ua/index.php? lang=ua&part=euintegration&sub=evrop_polit >.

5. European Union Rule of Law Mission in Kosovo. - [Цит.2012, 14 квітня]. - Доступний з:<http://en.wikipedia.org/wiki/European_Union_Rule_of_Law_Mission_in_Kosovo>.

6. European Security and Defence Policy.THE FIRST 10 YEARS (1999-2009). - [Цит.2012, 14 грудня]. - Доступний з: < http://www.iss.europa.eu/uploads/media/ESDP_10-web.pdf >.

7. Офіційний сайт миротворчих операцій ЄС. European Union. External actions. - [Цит.2012, 14 uhelyz]. - Доступний з: < http://www.consilium.europa.eu >.

8. Operation Proxima. - [Цит.2012, 25 грудня]. - Доступний з: < http://fr.wikipedia.org/wiki/Op % C3% A9ration_Proxima>.

9.НАТО та Європейський Союз: співробітництво і безпек. - [Цит.2012, 23 грудня]. - Доступний з: <http://www.nato.int/docu/review/2007/issue2/ukrainian/art6.html >.

10.К. Вовченко. Миротворча діяльність Європейського союзу на Балканах. - [Цит.2012, 3 грудня]. - Доступний з: <http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Gileya/2012_58_dod/Gileya58d/P8_doc.pdf >.

11. Гелетій М. Сучасна ситуація в регіоні Західних Балкан: криза триває. - [Цит.2012, 5 грудня]. - Доступний з: < http://www.viche.info/journal/392/ >.

12. Конфлікт 2001 р. у Македонії та роль НАТО і ЄС у його вирішенні. Історична панорама - збірник наукови праць. - Чернівці, 2009. - Цит. 2012,10 грудня]. - Доступний з: < http://politics.ellib.org.ua/pages-4731.html>.

13.Лісабонський договір та юридичне закріплення спільної зовнішньої політики і політики безпеки ЄС. Юстініан. - [Цит.2012, 1 грудня]. - Доступний з: <http://justinian.com.ua/article.php? id=3567>.

14. Европейский Союз и региональные конфликты / Отв. ред. - Н.К. Арбатова, А.М. Кокеев. - ИМЭМО РАН - М., 2011. - 143 с.

15.Білоцький С.Д. Міжнародно-правове регулювання миротворчої діяльності ЄС // Порівняльно-правові дослідження. - 2009. - №2. - С. 56-61

16. Sari A. Status of Forces and Status of Mission Agreements under the ESDP: The EU's Evolving Practice // European Journal of International Law. - 2008. - №19 (1). - Р. 67-100.

17. Кашкин С.Ю. Европейский Союз: Основополагающие акты в редакции Лиссабонского договора с комментариями. - М.: Издательство «ИНФРА; М», 2008. - 754 с

18. Моніторингова місія Європейського Союзу в Грузі.Європейський простір. Портал про європейського громадянського суспільства України. - [Цит.2012, 25 грудня]. - Доступний з: <http://eu.prostir.ua/news/23044.html>.

19.ЗМІ: Євросоюз стежитиме за ситуацією в Абхазії і Південній Осетії за допомогою супутника. - [Цит.2012, 14 грудня]. - Доступний з: < http://news.bigmir.net/world/209676 >.

20. До складу місії ЄС у Південній Осетії та Абхазії увійдуть спостерігачі Франції, Німеччини та Італії. Хрещатик. Газета київської міської ради. - [Цит.2012, 14 грудня]. - Доступний з: < http://kreschatic.kiev.ua/ua/3565/news/1221477195.html>.

21.Місія ЄС з прикордонної допомоги Молдові та Україні. - [Цит.2012, 27 грудня]. - Доступний з: < http://www.eubam.org/ua/ >.

22. Операція Європейського Союзу «АТАЛАНТА.Міністерство оборони України. - [Цит.2012, 14 квітня]. - Доступний з: < http://www.mil.gov.ua/index.php? part=peacekeeping&lang=ua&sub=atalana>.

23. African Union/United Nations Hybrid operation in Darfur. - [Цит.2012, 14 квітня]. - Доступний з: <http://www.un.org/en/peacekeeping/missions/unamid/facts.shtml >.

24. Павлюк Т. Еволюція політики ЄС щодо Західних Балкан. - [Цит.2012, 1 грудня]. - Доступний з: <http://www.nbuv.gov.ua/Portal/Soc_Gum/Slv/2011_12/st50.pdf>.

25. Целуйко О. Політика Європейського Союзу у військовій сфері. - [Цит.2012, 1 грудня]. - Доступний з: <http://dspace.univer.kharkov.ua/bitstream/123456789/2421/2/%D0% A6% D0% B5% D0% BB % D1% 83% D0% B9% D0% BA % D0% BE % 20% D0% 92.%D0% 9E..pdf>

26. Стародуб Т. Сучасна архітектура європейської системи безпеки: тенденції, виклики та перспективи інституціоналізації.. - [Цит.2012, 1 грудня]. - Доступний з:< http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Grani/2011_4/36.pdf>.

27. Лауреатом Нобелівської премії миру 2012 року став ЄС.. - [Цит.2012, 3 грудня]. - Доступний з:http://gazeta.ua/articles/politics/_laureatom-nobelivskoji-premiji-miru-2012-roku-stav-es-a-ne-timoshenko/460618

28. Боснійська війна. - [Цит.2012, 3 грудня]. - Доступний з: <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0% 91% D0% BE % D1% 81% D0% BD % D1% 96% D0% B9% D1% 81% D1% 8C % D0% BA % D0% B0_%D0% B2% D1% 96% D0% B9% D0% BD % D0% B0>.

Размещено на Allbest.ru