Планується експортувати з України в Польщу чорний метал. Дана продукція займає 1-е місце у статтях експорту України в Польщу (273,6 млн. долл. - у 2009 році, 847,2 млн. долл. - у 2008 році).

Зовнішньоторговельні партнери - ВАТ “МК” Азовсталь (Україна) та Протект Корп. (Польща).

В Україні спостерігалося зростання обсягів металургійного виробництва (у жовтні 2009 року - 16,2%, листопаді 2009 року - 47,6%, грудні 2009 року - 27,3%, січні 2010 року - 26,6%).

Показник січня 2010 року (до січня 2009 року) перевищив середнє значення у передкризовий період (2000-2008 роки) - 9,8% (із врахуванням 2009 року - 4,2%).

Так, зростання обсягів металургійного виробництва у січні 2010 року було забезпечено, передусім, збільшенням виробництва чавуну (на 25,3%), сталі без напівфабрикатів, отриманих безперервним литтям (23%), напівфабрикатів, отриманих безперервним литтям (29,1%), прокату готового чорних металів (24,2%).

Виробництво у січні-лютому 2010 року, відповідно до аналогічного періоду 2009 року, зросло та становило [4]:

- чавуну - на 15% та становило 4420 тис. тонн;

- сталі - на 12% та становило 5069 тис. тонн;

- прокату загального - на 10% та становило 4680 тис. тонн,

- прокату готового - на 11% та становило 4514 тис. тонн.

При цьому, протягом січня-лютого 2010 року спостерігається зменшення середньодобового виробництва металопродукції у відношенні до грудня-січня, що пояснюється зменшенням сезонних робіт у будівельній галузі, яка є одним із основних споживачів металопродукції на внутрішньому ринку, погодними умовами у цей період часу та збільшеною кількістю вихідних та святкових днів.

Проте, за 4 дні березня 2010 року спостерігається ріст середньодобового виробництва, порівняно з лютим 2010 року: чавуну на 9,3% до 81,3 тис. тонн, сталі - на 12,2% до 93,9%.

Динаміку розвитку металургійного виробництва у січні - лютому 2010 році визначали такі фактори:

У перші два місяці 2010 року спостерігалася тенденція подальшого зростання попиту на металопрокат та світових цін на металопродукцію. Враховуючи, що українська металургійна галузь є значно інтегрованою у глобальний металоринок та високозалежною від ситуації на світовому ринку через своюекспортоорієнтованість, позитивні світові тенденції вплинули на внутрішнє виробництво.

На кінець січня 2010 року ціни на метал, порівняно з початком року, за 8 регіонами світу в середньому зросли на 3,6%, що зумовило ріст цін на продукцію українських металовиробників від 2% до 5% [4].

У січні 2010 року спостерігався ріст експорту металопрокату як у відношенні до аналогічного періоду минулого року, так і до грудня 2009 року, що підтверджує покращення кон'юнктури зовнішніх ринків та стабілізацію роботи на підприємствах.

Так, вітчизняні металургійні підприємства збільшили експорт гарячекатаного прокату, у відношенні до аналогічного періоду минулого року, на 24,1% до 461,7 тис. тонн. [4]

При цьому, експорт г/к прокату, у відношенні до грудня минулого року, збільшився на 8,4%.

Експорт холоднокатаного прокату, у відношенні до січня 2009 року, збільшився на 0,1% до 66,8 тис. тонн, а відповідно до грудня 2009 року - зменшився на 9,3%.

Експорт арматури, у відношенні до січня минулого року, збільшився на 40,2% до 255,2 тис. тонн, а відповідно до грудня минулого року - на 39,9%.

Експорт катанки, у відношенні до січня 2009 року, збільшився в 2,85 рази до 169,6 тис. тонн, а відповідно до грудня 2009 року - на 7,7%.

Таблиця 1.6 - Обсяги експорту металопродукції у 2010 році тис. Тонн

Впродовж останніх 10 років спостерігається стрімке збільшення виробництва сталі у Китаї, що пов'язано з високими темпами індустріалізації країни. Аналогічна ситуація спостерігається і в Індії.

При цьому, основною проблемою вітчизняних металургів є висока собівартість виробленої продукції, яка унеможливлює вихід на зовнішні ринки з привабливою ціною. Конкурувати на зовнішніх ринках вітчизняним металургам важко, зокрема, через порівняно високу частку транспортних витрат (насамперед, через високу вартість перевалки продукції в вітчизняних портах, через невпорядкованість портових тарифів та зборів). Крім того, на рівень собівартості металопродукції впливає й обмеження портової інфраструктури.

Враховуючи такий стан справ, за підсумками 2009 року Україна у структурі виробництва сталі у світі займає 3% при 57,2% Китаю та 5,7% Індії.

Низький внутрішній попит на металопродукцію, насамперед, у будівництві та машинобудуванні.

Обмеження кредитування спричинило суттєве зменшення обсягів житлового будівництва, що вплинуло на обсяги внутрішнього споживання металу.

ВАТ "Металургiйний комбiнат "Азовсталь" засновано в 1996 роцi. З 2006 року "Азовсталь" є одним з активiв Групи Метiнвест, яка здiйснює стратегiчне управлiння гiрничо-металургiйним бiзнесом Групи СКМ. Сьогоднi ВАТ "МК "Азовсталь" - одне з найбiльших i стабiльно працюючих металургiйних пiдприємств України з повним замкнутим металургiйним циклом, має свої в розпорядженнi модернiзованi доменнi печi; киснево-конвертерним комплексом, включаючи позапiчну обробку i безперервне розливання сталi; могутнім устаткуванням повного циклу для виробництва рейок i крупного сорту; високопродуктивним товстолистовим прокатним станом, має розвинену транспортну систему i цех морських перевезень. Завдяки автоматизації процесів з використанням комп'ютерних систем, комбінат працює над виконанням завдань по одержаному замовленню впродовж всього металургiйного циклу, з урахуванням гарантованого управлiння всiм технологiчним процесом, аж до неруйнуючого контролю i складання паспорта-сертифiкату.

Комбiнат "Азовсталь" - монополiст по виробництву залiзничних рейок широкої колiї, рейкових накладок, пiдкладок i клем, а також найбiльший виробник сталевого канату. Також комбiнат зберiг прiоритет в технологiї виробництва заготiвки (штрипсiв) для труб магiстральних газо - i нафтопроводiв великого дiаметру, будучи своєрiдним полiгоном для вiдробiтку нових технологiй i нових марок сталi.

Продукцiя марки комбiнату "Азовсталь" вiдповiдає кращим свiтовим стандартам i експортується в десятки країн Захiдної Європи, Пiвнiчної i Центральної Америки, Пiвденно-схiдної Азiї i Близького Сходу.

Польська фірма Protekt шукає в Україні виробників сталевого канату.

Параметри канату: сплетення 7х19 ,зовнішній діаметр fi4мм , металева серцевина оброблюваних маслом, потужність канату - 1960МПа, відповідно до європейських норм EN 12 385-4.

2. Обґрунтування доцільності зовнішньоекономічної операції

2.1 Складання плану проведення експортної (імпортної) операції

Для складання плану проведення експортної операції необхідно визначити, які дії буде виконувати ВАТ МК “Азовсталь” в цілому.

Проведення експортної операції є складним процесом, який вимагає певних знань та кваліфікації широкого кола залучених до цього фахівців. Реалізація угод здійснюється в декілька етапів, на яких вирішуються певні завдання та виконуються відповідні формальності, пов'язані з оформленням та обробкою документації, необхідної для забезпечення виконання угоди.

Проектуючи проведення зовнішньоекономічної операції, передбачаються такі етапи (табл. 2.1.).

Таблиця 2.1 - Планування етапів проведення експортної операції між ВАТ МК “Азовсталь” і Протект Корп

В Польщі в останні роки проводилася реорганізація чорної металургії відповідно до спільної програми уряду країни й Еврокомісії. При цьому основні інвестиції були спрямовані на модернізацію і впровадження сучасного устаткування для виплавки і розливу сталі, введення в експлуатацію нових прокатних станів для виробництва листа і канатів, створення нових сервісних центрів і реалізацію проектів по захисту навколишнього середовища. У 2007р. прийняті в Польщі міри, такі як приватизація компаній, розширення виробничих потужностей, упровадження нових технологій, удосконалювання організації праці і збільшення його продуктивності дозволили підвищити конкурентноздатність польської продукції на світовому ринку.

У 2009 р. на металургійних підприємствах Польщі було вироблено 10,6 млн.т. стали (на 6% більше, ніж у 2008р.), з них нелегованої - 94%, легованої - 6%, у т.ч. корозіоностійкої - 0,06%. Конвертерним способом було виплавлено 58% сталі (6,2 млн.т., на 8% більше, ніж у 2008р.), а з використанням електродугових печей - 42% (4,4 млн.т., на 5% більше, ніж у 2008р.) [11].

Випуск листового прокату перевісив 8 млн.т. (на 4% більше, ніж у 2008р.), з них на смугу приходилося 39% (3,089 млн.т.). Виробництво сталевих труб склало 414 тис.т., холоднокатаного прокату - 401 тис. У групі холодної переробки в 2009р. у порівнянні з 2008р. було зафіксоване зниження випуску листової і стрічкової сталі на 3%, а також оцинкованого листа - на 14%. У результаті модернізації і розширення виробництва листової і стрічкової сталі з гальванічним покриттям було випущено на 56% більше, ніж у 2008р.

На внутрішній ринок країни в 2009р. було поставлено 12 млн.т. продукції чорної металургії (на 12% більше, ніж у 2008р.), з них на лист приходився 51% [11].

Польський імпорт чорних металів дозрів у 2009р. 8 млн.т. (на 24% більше, ніж у 2008р.), а експорт - 5 млн. (на 22% більше, ніж у 2008р.). При цьому в 2009р. у порівнянні з 2008р. зростання доходів підприємств галузі збільшився на 20%, а чистий прибуток - на 30%, а число зайнятих у металургійній промисловості зменшилося до 28 тис. (у 2008р. - 30 тис.).

Багато процесів на підприємствах чорної металургії цілком автоматизовані. Ведучим підприємством галузі є ArcelorMіttal Poland, що випускає 67% всієї виплавлюваної в країні сталі. До великих фірм відносяться також (доля в сумарному виробництві в країні,%) ІSD Huta (м. Ченстохова) - 7, Celsa Huta (м. Островець) - 8, CMC (м.Заверче) - 13, Zlomrex - 4.

У 2011-2013р. у Польщі очікується збільшення внутрішнього споживання продукції чорної металургії внаслідок розвитку автомобільної промисловості, а також росту попиту в будівельній галузі (створення нової транспортної інфраструктури, будівництво електростанцій, промислових і житлових споруджень).

2.2 Розробка організаційної структури підрозділу, що займатиметься проведенням зовнішньоекономічних операцій

польща зовнішньоекономічний експорт

Рис. 2.1. Організаційна структура департаменту ЗЕД

Сектор організації збуту (СОЗ). У його функції входить пошук платоспроможних споживачів, пророблення бартерних угод, організація дилерської мережі, технологічні прогнози і дослідження галузевих тенденцій, розробка основних елементів стратегії маркетингу як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.

Сектор оформлення і контролю відвантаження (СО і КВ). Функції: оформлення документів на відвантаження (наказ, накладна, пропуск), декларування вантажів, забезпечення контейнерного відвантаження.

Сектор дослідження ринку, виставок і реклами. Його функції: аналіз і прогноз зміни ринку металопродукції; вивчення конкурентів, вивчення сфери використання продукції заводу; надання рекомендацій; робота з організації усіх видів реклами; організація участі у виставках і ярмарках.

Така структура покликана служити основної стратегії: реалізувати вироблену підприємством продукцію на зарубіжних ринках.

В штаті департаменту ЗЕД працює 22 особи.

За ознакою взаємодії секторів департамент ЗЕД має дивізіональний тип структури управління.

Дивізіональна структура має переваги й недоліки.

Переваги:

- швидка пристосовуваність до змін у зовнішньому середовищі;

- децентралізація управління: кожний дивізіон здійснює весь цикл господарської та управлінської діяльності;

- зменшення мережі комунікацій, прискорення прийняття рішення, краща координація;

- націленість на якнайшвидше досягнення кінцевого результату.

Недоліки:

дублювання функцій управління в кожному відділі;

зростання витрат на управління;

- можливості диверсифікації виробництва ведуть до утворення конгломератів, у яких дуже важко здійснювати єдину загальну стратегію;

- тенденції до повної незалежності в дивізіонах можуть розвалити організацію.

2.3 Розробка системи мотивації (стимулювання) персоналу, який займатиметься зовнішньоекономічними операціями

Здійснення зовнішньоекономічної діяльності, випуск продукції, яка була б конкурентоспроможною на зарубіжних ринках, залежить не лише від технічного оснащення виробництва, наявності новітніх технологій, дотримання світових стандартів якості продукції, маркетингових досліджень ринкового середовища та послідовного впровадження ефективних механізмів просування товарів на зарубіжні ринки, а й від мотивації працівників департаменту зовнішньоекономічної діяльності підприємства.

Мотивація працівників - це сукупність внутрішніх і зовнішніх рушійних сил, що спонукають до діяльності, задають межі і форми діяльності і спря мовують цю діяльність на досягнення певних цілей [7, с. 259].

Основна мета мотивації працівників департаменту ЗЕД - це отримання максимальної віддачі від використання трудових ресурсів, що дає змогу підвищити загальну результативність і прибутковість діяльності підприємства, як на зовнішньому ринку та і підприємства в загалом.

З'ясовуючи сутність і природу мотивації, маємо усвідомлювати, що йдеться перед усім про процес, який відбувається в самій людині і спрямовує її поведінку в конкретне русло, спонукає її поводитись у конкретній ситуації в певний спосіб.

Мотивація працівників департаменту ЗЕД відіграє важливу роль у роботі підприємства і дає можливість підприємству:

- не втратити потенційний прибутку;

- скоротить плинність кадрів;

- ефективно управляти людськими кадрами;

- підвищить якість виконання роботи;

- забезпечить максимальну віддачу від працівників.

Для того, щоб організувати персонал департаменту ЗЕД необхідна ефективна система мотивації, тобто створення підприємством у працівників стимулів до праці і заохочення їх працювати з повною віддачею для досягнення особистих і підприємницьких цілей.

Для забезпечення більш ефективної роботи працівників департаменту ЗЕД необхідно застосовувати такі види мотивації, як матеріальну, трудову і статусну.

Матеріальна мотивація -- це прагнення достатку, певного рівня добробуту, певного матеріального стандарту життя.

Матеріальна мотивація трудової діяльності підприємства в свою чергу, поділяється на такі чинники а) рівня заробітної плати та її динаміки; б) наявності прямої залежності рівня заробітної плати від кількості, якості результатів праці; в) диференціації заробітної плати на підприємстві та в суспільстві загалом; г) структури особистого доходу; д) матеріального забезпечення наявних грошових доходів тощо. Матеріальні мотиви, безумовно, відіграють важливу роль у визначенні трудової поведінки працівників департаменту ЗЕД.