Зовнішньоекономічна діяльність ВАТ "Лубнифарм"

Поняття зовнішньоекономічної діяльності. Огляд інформаційної бази по обліку зовнішньоекономічної діяльності. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності. Облік відряджень за кордон. Оподаткування та програма проведення аудиту зовнішньоекономічних операцій.

Рубрика Международные отношения и мировая экономика
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 05.08.2008
Размер файла 186,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

При придбанні імпортного товару на умовах передоплати заборгованість нерезидента називається немонетарною статтею і перерахунку через зміни валютного курсу не підлягає. Вартість отриманого товару визначається по курсу, який діяв на момент перерахування передоплати.

В разі сплати авансових платежів нерезиденту частинами| і отримання від нього товару частинами в межах цих сум (заборгованість немонетарна) вартість отриманого товару визначається по сумі авансових платежів з урахуванням курсу, що діяв на дату сплати кожної частки авансу.

Якщо аванс був сплачений частково, а товар вчинив на повну суму - те спільна вартість ділиться на монетарну і немонетарну частки.

Первинними документами, на підставі яких ВАТ «Лубнифарм» формує первинна вартість придбаного по імпорту товару і на підставі яких він відбивається в бухгалтерському обліку у складі запасів, служать:

- рахунок (invoice, rechnung) - основний розрахунковий документ, що містить вимогу продавця до покупця щодо оплати відвантажених товарів;

- транспортні накладні (CMR, залізнична накладна, авіанакладна і т. д.) - товаросупровідні документи, що свідчать про отримання товару;

- акти наданих послуг;

- вантажна митна декларація;

- інші документи.

Для здійснення імпортної операції ВАТ «Лубнифарм» складає і скидає іноземному постачальникові заявку, в якій указує необхідний товар, його кількість і передбачувані терміни постачання.

На підставі цієї заявки підписується доповнення до контракту, в якому вказані точна кількість відвантажуваної продукції, ціна і сума відвантаження. А також виставляється рахунок-проформа на передоплату.

Відвантаження відбуваються по правилах «ІНКОТЕРМС-2000» на умовах FCA (Франко-перевізник), по яких надання товару, що минув митне очищення для експорту, відбувається під відповідальність перевізника, вибраного покупцем у вказаному місці або пункті у встановлений термін.

Фірма-перевізник складає кошторис витрат і виставляє рахунок для здійснення передоплати. Після повернення перевізника складається акт про виконання послуг перевезення, на підставі якого закривається передоплата.

Відображення цих операцій на рахунках бухгалтерського обліку представлене в таблиці 3.2 на прикладі операцій за контрактом № 1112/СХ від 16.11.04 із ЗАТ СИБУР-ХИМПРОМ, Росія.

ВАТ «Лубнифарм» 16.06.06 проводить передоплату декларанту ООО «Енелайз» в сумі 340,00 гривень (без ПДВ) на митні платежі і 24,00 гривень (у тому числі ПДВ на суму 4,00 гривень) на оплату послуг з митного оформлення. Акт про надання послуг з митного оформлення підписаний обома сторонами 22.06.06. За послуги перевезення 21.06.06 грошових коштів в сумі 12000,00 гривень (у тому числі ПДВ на суму 387,10 гривень) було перераховано фірмі-перевізникові ТОВ «Вест-Експрес». Акт про надання послуг перевезення підписаний обома сторонами 22.06.06. Передплата по сировині була перерахована 08.06.06 в сумі 864000,00 російських рублів. Курс НБУ на 08.06.06 - 0,18802 грн. за 1 російський рубель. Фактично відвантажено і отримано сировини було на суму 843336,00 російських рублів. Курс НБУ на 22.06.06 - 0,18692 грн. за 1 російський рубель. Повернення надмірно перерахованих грошових коштів після підписання акту звірки розрахунків ЗАО «Сибур-хімпром» провело 05.07.06 в сумі 20664,00 російських рубля. Курс НБУ на 05.07.06 - 0,18815 грн. за 1 російський рубель. У зв'язку із заявленим в податковій декларації по податку на додану вартість відшкодуванням податку на особовий рахунок підприємства був виписаний податковий вексель на адресу Державної податкової інспекції м. Лубни на суму зобов'язань по ПДВ 33462,76 гривень.

Таблиця 3.2

Облік імпортних операцій

Дата

Зміст господарської операції

Дебет

Кредит

Сума, грн.

08.06.06

Перерахована передоплата ЗАО «Сибур-хімпром» за сировину (курс НБУ на 08.06.06 - 0,18802 грн. за 1 російський рубель)

632

312

RUR 864000,00

162449,28

16.06.06

Перерахована передоплата ТОВ «Енелайз»:

- митних платежів;

- за послуги митного оформлення

Відображує право на податковий кредит по передоплаті за послуги

6852

6852

6415

311

311

6441

340,00

24,00

4,00

21.06.06

Перерахована передоплата ТОВ «Вест-Експрес» за послуги перевезення. Відображує право на податковий кредит по передоплаті за послуги перевезення по території України

6852

6415

311

6441

12000,00

387,10

22.06.06

Сировина від іноземного постачальника прийнята на склад (курс НБУ на 08.06.06 - 0,18692 грн. за 1 російський рубель)

201

632

RUR 843336,00

157636,37

22.06.06

Визначена і включена у витрати операційна курсова різниця

945

632

950,40

22.06.06

Включені у вартість сировини:

- митні платежі

- послуги митного оформлення

Відображує податковий кредит по ПДВ

201

201

6441

6852

6852

6852

334,63

20,00

4,00

22.06.06

На суму податкового зобов'язання по ПДВ виписаний податковий вексель

621

6415

33462,76

22.06.06

Включені до складу вартості сировини послуги перевезення

Відображує податковий кредит по ПДВ

201

6441

6852

6852

11612,90

387,10

22.06.06

Списана на фінансовий результат операційна курсова різниця

791

945

950,40

05.07.06

Отримано повернення надмірно перерахованих грошових коштів від ЗАТ «Сибур-хімпром»

312

632

RUR 20664,00

3887,93

05.07.06

Списаний на фінансовий результат дохід від операційної курсової різниці

632

714

25,42

Порядок проведення розрахунків по експортних і імпортних операціях регулюється Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Виручка ВАТ «Лубнифарм» підлягає зарахуванню на їх рахунки в банках в терміни виплати заборгованостей, вказані в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати оформлення вантажної митної декларації на продукцію, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг, вдача інтелектуальної власності) -- з моменту підписання акту або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну вимагає індивідуальної ліцензії НБУ.

Відлік цього терміну починається з наступного календарного дня після дня оформлення вантажної митної декларації або підписання акту (іншого документа).

Банк знімає експортну операцію резидента з контролю після зарахування виручки по цій операції (або її частки -- в разі здійснення обов'язкового продажу) на поточний рахунок резидента.

Імпортні операції ВАТ «Лубнифарм», здійснювані на умовах відстрочення постачання, у випадку, якщо таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу, виставляння векселя на користь постачальника товару, що імпортується, або при застосуванні розрахунків у формі документарного акредитиву з моменту здійснення банком платежу на користь нерезидента, вимагають отримання індивідуальної ліцензії НБУ.

Відлік 90-денного терміну банк починає з наступного календарного дня після дня здійснення вищеперерахованих операцій. При застосуванні розрахунків у формі документарного акредитиву за момент здійснення платежу на користь нерезидента| вважається дата списання засобів з рахунку банку.

Банк знімає імпортну операцію ВАТ «Лубнифарм» з контролю після пред'явлення підприємством документа, який відповідно до умов договору засвідчує здійснення нерезидентом постачання продукції, виконання робіт, надання послуг.

Порушення ВАТ «Лубнифарм» вищезгаданих термінів спричиняє за собою стягнення пені за кожен день прострочення у розмірі 0,3 % від суми недоотриманої виручки (митній вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованій в грошову одиницю України по валютному курсу НБУ на день виникнення заборгованості.

Згідно ст. 4 Закони України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», в разі ухвалення судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом або Морською арбітражною комісією при Торговельно-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла унаслідок недотримання нерезидентом термінів, передбачених експортно-імпортними контрактами, 90-денні терміни зупиняються, і пеня в цей період не сплачується.

В разі ухвалення судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення виробництва у справі, або залишення позову без розгляду 90-денні терміни відновлюється, і пеня| за їх порушення сплачується за кожен день прострочення, включаючи період, на який ці терміни були зупинені.

В разі ухвалення судом вирішення про задоволення позову пеня за порушення термінів не сплачується з дати ухвалення судом позову до розгляду.

Якщо перевищення 90-денних термінів обумовлене виникненням форс-мажорних обставин, перебіг термінів зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин і поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

3.1.1 Облік балансової вартості валюти і курсових різниць

Одним з аспектів обліку зовнішньоекономічних операцій є визначення балансової вартості іноземної валюти.

Балансова вартість валюти - це гривневий еквівалент іноземної валюти, розрахований з використанням обмінного курсу гривни по відношенню до інших валют.

Значення цього показника грає важливу роль при формуванні величини валових витрат і суми прибутку оподаткування ВАТ «Лубнифарм». Тому основне завдання обліку операцій з розрахунками в іноземній валюті полягає в правильному визначенні балансової вартості іноземній валюті. Основоположним документом, що регламентує порядок віддзеркалення в бухгалтерському обліку курсових різниць, є П(С) БО 21 «Вплив зміни валютних курсів».

У бухгалтерському обліку ВАТ «Лубнифарм» операції в іноземній валюті під час первинного визнання відображає в гривні шляхом перерахунку суми іноземної валюти із застосуванням курсу НБУ на дату проведення такої операції (дата визнання активів, зобов'язань, власного капіталу, доходів і витрат) згідно п. 5 П(С) БО 21 «Вплив зміни валютних курсів».

Пунктом 3 ст. 9 Закону про бухгалтерський облік передбачена необхідність віддзеркалення в обліку операцій, виражених в іноземній валюті, як у валюті розрахунків і платежів, так і у валюті звітності.

Для віддзеркалення ВАТ «Лубнифарм» операції в гривневому еквіваленті (валюті звітності) необхідно перерахувати суму іноземної валюти із застосуванням курсу НБУ.

Унаслідок постійної зміни офіційного курсу іноземних валют біля ВАТ «Лубнифарм» виникає особливий об'єкт обліку, що іменується курсовими різницями.

Для розмежування доходів і витрат за джерелами їх виникнення слід враховувати, що операційній курсова різниця буде в тому випадку, якщо курсові різниці будуть нараховані по активах або зобов'язаннях підприємства, пов'язаних з операційною діяльністю ВАТ «Лубнифарм», тобто основний і іншою діяльністю, інвестиційною, що немає, або фінансовою.

Другою часткою цього пункту передбачено, що курсові різниці від перерахунку грошових коштів в іноземній валюті і інших монетарних статей від операційної діяльності відображаються у складі інших операційних доходів (витрат). Тобто в даному випадку використовується прибутковий рахунок 714 або витратний рахунок 945.

До монетарних статей балансу ВАТ «Лубнифарм» відносяться грошові кошти і їх еквіваленти, а також заборгованість (як дебіторська, так і кредиторська), яка погашатиметься грошовими коштами або їх еквівалентами. Наприклад, якщо підприємство отримало продукцію і передбачає сплатити її вартість грошима, то така заборгованість вважатиметься за монетарну. Якщо ж підприємство спочатку перерахувало попередню оплату, а потім планує отримати продукцію, то така заборгованість вважатиметься за немонетарну, оскільки буде погашена не грошовими коштами.

Облік впливу змін валютних курсів на монетарні статті і немонетарні статті різний. Згідно абзацам 1 і 2 п. 8 П(С) БО 21 «Вплив змін валютних курсів» визначення курсових різниць по монетарних статтях в іноземній валюті проводиться на дату здійснення розрахунків і на дату балансу. Немонетарні статті відбиваються в обліку по валютному курсу на дату здійснення операції і не перераховуються на кожну дату балансу.

Тобто зміна валютних курсів впливає тільки на монетарні статті. Облік такого впливу ведеться шляхом віддзеркалення до обліку позитивних і негативних курсових різниць.

Віддзеркалення курсових різниць по монетарних статтях балансу в бухгалтерському обліку представлене в таблиці 3.3:

Таблиця 3.3

Облік курсових різниць по монетарних статтях балансу

Характер різниці

Причина виникнення і порядок визначення

Віддзеркалення в обліку

По наявних грошових коштах в іноземній валюті

Позитивна курсова різниця

1. Перерахунок балансової вартості на дату балансу.

Визначається як різниця мі-ж курсом НБУ, встановленим на дату балансу, і курсом НБУ, по якому наявна валюта числиться на балансі

по кредиту субрахунку 714 «Дохід від операційної курсової різниці»

Негативна курсова різниця

2. Перерахунок балансової вартості на дату

здійснення розрахунків.

Визначається як різниця між курсом НБУ, встановленим на дату здійснення розрахунків, і курсом НБУ, по якому наявна валюта числиться на балансі

по дебету субрахунку 945 «Втрат від операційної курсової різниці»

По дебіторській заборгованості

Позитивна курсова різниця

1. Перерахунок балансової вартості заборгованості на дату балансу.

Визначається як різниця між курсом НБУ, встановленим на дату балансу, і курсом НБУ, по якому наявна заборгованість числиться на балансі

по кредиту субрахунку 714 «Дохід від операційної курсової різниці»

Негативна курсова різниця

2. Перерахунок балансової вартості заборгованості на дату здійснення розрахунків

Визначається як різниця між курсом НБУ, встановленим на дату здійснення розрахунків, і курсом НБУ, по якому наявна заборгованість числиться на балансі

по дебету субрахунку 945 «Втрат від операційної курсової різниці»

По кредиторській заборгованості

Позитивна курсова різниця

1. Перерахунок балансової вартості заборгованості на дату балансу.

Визначається як різниця між курсом НБУ, встановленим на дату балансу, і курсом НБУ, по якому наявна заборгованість числиться на балансі

по дебету субрахунку 945 «Втрат від операційної курсової різниці»

Негативна курсова різниця

2. Перерахунок балансової вартості заборгованості на дату здійснення розрахунків.

Визначається як різниця між курсом НБУ, встановленим на дату здійснення розрахунків, і курсом НБУ, по якому наявна заборгованість числиться на балансі

по кредиту субрахунку 714 «Дохід від операційної курсової різниці»

3.1.2 Облік відряджень за кордон

Відряджання працівника ВАТ «Лубнифарм» за кордон здійснюється після затвердження завдання на відрядження, кошториси витрат і підписання керівником підприємства відповідного наказу (розпорядження) по відрядженню.

ВАТ «Лубнифарм», направляючи працівника у відрядження, зобов'язано забезпечити його засобами в національній валюті країни, в яку відряджається працівник.

Розрахунок сум, необхідних для видачі працівникові, здійснюється таким чином. Насамперед визначається розмір добових. Працівникам, які прямують у відрядження, добові виплачуються в іноземній валюті в сумі, яка в еквіваленті по офіційному курсу гривні до іноземних валют, встановленому НБУ на день видачі засобів з каси уповноваженого банку, не перевищують встановлених граничних норм добових витрат.

Встановлені такі граничні розміри добових витрат для відряджень за кордон:

коли в рахунки на оплату вартості мешкання в готелях не включаються витрати на їжу -- 280 грн.;

- коли в рахунки па оплату вартості мешкання в готелях включають витрати на:

а) одноразове харчування -- 224 грн.;

б) дворазове харчування -- 154 грн.;

в) триразове харчування -- 98 грн.

При цьому розмір добових не може бути нижче, ніж норми добових витрат, встановлених для підприємств, установ і організацій, які повністю або частково містяться (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів.

Таким чином, для розрахунку авансу в частці добових витрат слід використовувати офіційний курс гривні до іноземної валюти, встановлений НБУ на день видачі засобів з каси банку.

Окрім добових, видавана працівникові, що відряджається, сума грошових коштів у вигляді авансу на відрядження має бути розрахована з урахуванням вартості мешкання у відрядженні і проїзду до місця відрядження і назад.

Таким чином, розрахувавши суму добових, витрати по найму житлового приміщення, вартість проїзду, бухгалтер ВАТ «Лубнифарм» може визначити, яку суму грошових коштів необхідно видати працівникові перед від'їздом у відрядження. Якщо при видачі авансу спільна сума в іноземній валюті має дробову частку, то допускається застосування арифметичного правила округлення до повної одиниці.

Іноземна валюта для видачі авансу працівникові, що відряджається, має бути отримана в установі банку.

Видача наявної іноземної валюти з поточного рахунку у вільно конвертованій валюті на відрядження за рубіж здійснюється уповноваженим банком за наявності заявки ВАТ «Лубнифарм», що містить наступні дані:

- номер і дату наказу (розпорядження) про напрям працівника у відрядження;

- прізвище, ім'я, по батькові особи, що виїжджає за кордон;

- термін перебування за кордоном;

- розрахунок витрат.

Разом з розрахунком в банк ВАТ «Лубнифарм» надає також доручення на отримання коштів на відрядження в касі уповноваженого банку.

Потім ВАТ «Лубнифарм» через уповноважений банк купує іноземну валюту. Для цього банку надається платіжне доручення, в якому указується сума коштів, що підлягає перерахуванню з рахунку підприємства на вказані цілі (на підставі розрахованого раніше розміру авансу, підмета видачі працівникові, і даних про курси іноземних валют, що склалися на торгах Української Міжбанківської валютної біржі за попередній день). Цю ж суму необхідно вказати і в заявці на покупку іноземної валюти. Підставою для покупки іноземної валюти на Міжбанківському валютному ринку при здійсненні неторговельних операцій вважаються заява про покупку іноземної валюти і розрахунок витрат на відрядження за кордон.

Слід мати на увазі, що установлені обмеження на видачу іноземної валюти, призначеної для здійснення витрат у відрядженні за кордон. Так, суми витрат на відрядження, добових і витрат на наймання житлового приміщення за кордоном не повинні перевищувати 300 доларів США готівкою в добу на одного працівника, а для забезпечення транспортних витрат працівника за кордоном - 1000 доларів США (або еквіваленту цих сум в іншій іноземній валюті по офіційному обмінному курсу, встановленому НБУ на день видачі засобів з каси уповноваженого банку).

Якщо сума витрат на відрядження перевищує встановлені норми вивозу іноземної валюти, то для здійснення розрахунків за кордоном використовуються корпоративні пластикові картки однієї з міжнародних платіжних систем.

Після повернення з відрядження працівник ВАТ «Лубнифарм» зобов'язаний до закінчення третього банківського дня надати звіт про витрачені у відрядженні засоби.

За наявності залишку засобів, не використаних у відрядженні, їх сума повертається підзвітною особою в касу ВАТ «Лубнифарм» або зараховується на банківський рахунок підприємства до або при наданні звіту про використання грошових коштів, наданих на відрядження або під звіт.

Тут необхідно відзначити, що невикористаний залишок наявної іноземної валюти, отриманої ВАТ «Лубнифарм» для оплати витрат на відрядження за рубіж, підлягає зарахуванню на розподільний рахунок в іноземній валюті в уповноваженому банку України протягом п'яти банківських днів з моменту оприбутковування в касі.

В разі неповернення працівником залишку засобів в зазначений термін відповідна сума стягається з нього підприємством у встановленому чинним законодавством порядку. Це означає, що заборгованість стягується в потрійному розмірі суми (вартості) вказаних валютних цінностей, перерахованої в гривні по офіційному курсу НБУ, встановленому на день погашення заборгованості. Частка суми, стягнутої з працівника, прямує на покриття збитків підприємства, а решта частки підлягає перерахуванню до Державного бюджету України.

Всі ці операції відображують в таблиці 3.4:

Таблиця 3.4

Облік витрат на відрядження

Зміст господарської операції

Дебет

Кредит

Перераховані грошові кошти для покупки валюти для видачі під звіт на відрядження

333

311

Зараховані на розрахунковий рахунок грошові кошти в іноземній валюті

312

333

Видані наявні грошові кошти з каси банку і оприбутковані в касу підприємства

302

312

Видані наявні грошові кошти в іноземній валюті з каси підприємства під звіт співробітникові, що відряджається за кордон

3722

302

Затверджений звіт про використання засобів, виданих на витрати на відрядження

92

3722

Не витрачені грошові кошти повернені:

- у касу підприємства;

- на поточний рахунок в іноземній валюті підприємства

302

312

3722

3722

Відшкодування співробітникові понад витрачені грошові кошти

3722

302

При зміні обмінного|змінного| курсу НБУ віднесення операційної курсової різниці в склад:

- доходів підприємства;

- витрат підприємства

3722

945

714

3722

3.2 Оподаткування зовнішньоекономічних операцій

Оподаткування є невід'ємною часткою обліку господарських операцій ВАТ «Лубнифарм». Нижче розглянемо аспекти податкового законодавства, пов'язані із зовнішньоекономічною діяльністю.

Дата збільшення валового доходу ВАТ «Лубнифарм» при експорті товарів визначається за спільним правилом першої події, встановленим п.11.3 Закону про прибуток:

- або по даті зарахування засобів на розрахунковий рахунок експортера;

- або по даті відвантаження товарів.

Щоб правильно встановити дату збільшення валового доходу по експортних операціях, особливо коли дата відвантаження товару з складу не збігається з датою їх митного оформлення (тобто вказаною у вантажній митною декларації), необхідно пам'ятати наступне:

- продаж товарів - це будь-які операції по договорах купівлі-продажу міни постачання і інших цивільно-правових договорах, що передбачають передачу прав власності на такі товари (п. 1.31 Закону про прибуток);

- право власності у набувальника майна за договором виникає з моменту передачі майна, якщо інше не встановлене договором або законом. За передачу майна вважається його вручення набувальнику або перевізникові для відправки набувальнику. До передачі майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядливого документа. Таким чином, при визначенні дати відвантаження товару треба орієнтуватися на дату, відбиту у відвантажувальних (товарно-транспортних) документах (якщо така не збігається з датою оформлення вантажна митна декларація).

Сума валового доходу ВАТ «Лубнифарм» визначається згідно пп.7.3.1 Закону про прибуток. Доходи, отримані (нараховані) платником податків в іноземній валюті в результаті продажу товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, перераховуються в гривни по офіційному валютному (обмінному) курсу НБУ, що діяв на дату отримання (нарахування) таких доходів, і не підлягають перерахунку у зв'язку із зміною обмінного курсу гривни в цьому звітному періоді (див. рис. 3.1). З даної норми Закону виходить, що заборгованість в інвалюті по проданих товарах не перераховується.

Перша подія

Дата зарахування засобів від покупця на банківський рахунок в оплату товарів, що експортуються (передоплата)

Дата відвантаження товару

Валовий прибуток визначається по курсу НБУ на дату отримання авансу

Валовий прибуток визначається по курсу НБУ, що діяв на дату відвантаження

Рис. 3.1 - Схема визначення валового доходу по експорту

У декларації по податку на прибуток доходи, отримані (нараховані) ВАТ «Лубнифарм» в іноземній валюті у зв'язку з продажем товарів (експорт товарів), відбиваються в рядку 01.6 «Інших доходів, окрім визначених 01.01-01.5».

Операції по вивозу товарів в митному режимі експорту є оподаткованими (пп. 3.1.2). Відповідно за товарами, використовуваними ВАТ «Лубнифарм» в таких операціях, зберігається право на податковий кредит (окрім бартерних операцій), а значить, і на відшкодування ПДВ (пп. 7.4.1 Закону про ПДВ).

При експорті товарів застосовується нульова ставка ПДВ (п. 6.2 Закону про ПДВ). Основною умовою для її застосування є вивіз товарів в митному режимі експорту, тобто фактичний вивіз товарів за межі митної території України. Саме у місяці фактичного вивозу товарів нараховуються податкові зобов'язання ВАТ «Лубнифарм» по ставці 0 %. При цьому товари вважаються за експортовані, якщо їх експорт засвідчений належним чином оформленій вантажній митній декларації (пп. 6.2.1 Закону про ПДВ). Митний орган підтверджує фактичний вивіз товарів відповідним записом на п'ятому основному листі вантажної митної декларації, завіреною гербовою печаттю і підписом відповідальної особи.

При експорті не діє правило першої події відносно дати виникнення податкових зобов'язань ВАТ «Лубнифарм». Згідно пп.7.3.8 Закону про ПДВ попередня (авансова) оплата вартості товарів, що експортуються, не змінює значення податкових зобов'язань експортера. Отже, дата виникнення податкових зобов'язань (по ставці 0 %) визначається тільки на момент відвантаження товарів, а саме на момент перетину митного кордону України, як вже наголошувалося раніше.

При продажі товарів (і супутніх послуг) на експорт ВАТ «Лубнифарм» виписує податкову накладну з позначкою «Експортні постачання» в двох екземплярах| (обидва залишає у себе) і відображає такі операції в рядку 2.1 декларацій по ПДВ.

З одного боку, при імпорті товарів у валові витрати ВАТ «Лубнифарм» потрапляє не сума, що сплачується постачальникові, а балансова вартість валюти (пп. 7.3.2 Закону про прибуток). З іншого боку, в розрахунку приросту (зменшення) запасів бере участь балансова вартість цих запасів, відбита в бухгалтерському обліку (п. 5.9 Закону про прибуток). Валові витрати відбиваються у момент оприбутковування імпортного товару (пп. 11.2.3 Закону про прибуток).

Курсові різниці по товарній заборгованості не виникають.

При розрахунку приросту (убули) товарів на складах ВАТ «Лубнифарм» вартість імпортного товару зменшується на суму, що становить 15 % балансовій вартості валюти.

Для товарів, що імпортуються, базою обкладення ПДВ є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не нижче митною вартістю з урахуванням витрат на транспортування, вантаження, розвантаження, перевантаження, страхування до пункту перетину кордону України, а також сплати брокерського, агентського винагород і ін. (п. 4.3 Закону про ПДВ).

При цьому вартість товарів перераховується по курсу НБУ, що діяв на кінець операційного дня, який передував дню, в якому товар вперше потрапив під митний контроль.

Митний збір як плата за обов'язкову державну послугу не обкладається ПДВ (пп. 3.2.6 Закону про ПДВ). Датою виникнення податкових зобов'язань по ПДВ при імпорті товару є дата представлення митної декларації з вказаною в ній сумою податку, підмета сплаті (пп. 7.3.6 Закону про ПДВ). Перерахування передоплати не приводить до виникнення податкових зобов'язань (пп. 7.3.8 Закону про ПДВ).

За умови подальшого використання ВАТ «Лубнифарм» товарів в операціях оподаткувань в рамках господарської діяльності імпортери мають право на податковий кредит - таке право виникає на дату сплати «імпортного» ПДВ (пп. 7.4.1 і 7.5.2 Закону про ПДВ).

Операції по розрахунках в іноземній валюті в цілях оподаткування віднесені до операцій особливого вигляду і порядок їх оподаткування приведений в п. 7.3 ст. 7 Закону про податок на прибуток.

Розрахунок балансової вартості іноземної валюти ВАТ «Лубнифарм» проводиться в цілях організації податкового обліку. Податковий облік операцій з розрахунками в іноземній валюті здійснюється по спеціальних правилах, передбаченим нормами п. 7.3 Закону про прибуток.

Згідно встановленим правилам ВАТ «Лубнифарм» витрати, понесені (нараховані) в іноземній валюті протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат, повинні відображати в сумі, відповідній балансовій вартості іноземної валюти (пп. 7.3.2 Закону про прибуток).

Для організації ВАТ «Лубнифарм» податкового обліку операцій з іноземною валютою визначення її балансової вартості протягом звітного періоду здійснюється:

- у момент надходження на баланс підприємства;

- у момент вибуття валюти;

- у залишках валюти на рахівницях і в касі підприємства на дату закінчення звітного періоду.

При здійсненні розрахунків з нерезидентами за поставлені товари (роботи, послуги), а також при списанні валюти з рахунків в разі продажу ВАТ «Лубнифарм» згідно пп. 7.3.6 Закону про прибуток у момент вибуття валюти самостійно вибирають методи оцінки її балансової вартості:

- за середньозваженою вартістю;

- ідентифікованій вартості.

Вибраним методом при списанні валюти за наказом про організацію податкового обліку ВАТ «Лубнифарм» є метод ідентифікованої вартості. Зміна методу оцінки балансової вартості іноземної валюти протягом податкового року не вирішується.

Основна особливість методу ідентифікованої вартості полягає в тому, що при вибутті валюти її балансову вартість протягом звітного періоду оцінюють по курсу, який використовувався під час вступу такої валюти на підприємство.

Це означає, що кожній частці вибуваючої валюти відповідає своя балансова вартість, яка на момент вибуття вже визначена під час вступу такої валюти на баланс підприємства або перерахована по курсу НБУ на дату балансу (кінець звітного періоду).

Недолік застосування цього методу полягає в тому, що скористатися їм можуть підприємства тільки при незначній кількості операцій в іноземній валюті. Якщо ж валютні операцій дуже багато, то ідентифікувати валюту досить складно.

Розрахунок балансової вартості валюти ВАТ «Лубнифарм» проводиться по кожному виду валюти окремо. Сума, рівна балансовій вартості валюти, яка включається до складу валових витрат в звітному періоді, не підлягає перерахунку у зв'язку із зміною обмінного курсу гривні протягом такого звітного періоду (пп. 7.3.2 Закону про прибуток).

На дату закінчення звітного періоду згідно вимогою Закону про прибуток (пп. 7.3.3, абзац п'ятий) перерахунку підлягає балансова вартість іноземної валюти, яка враховується в залишках на рахівницях або в касі підприємства. Перерахунок здійснюється по курсу НБУ, діючому на останній день звітного періоду. Сума прибули або збитку, отримана в результаті такого перерахунку, включається у валовий прибуток або до складу валових витрат.

3.3 Методика проведення аудиту зовнішніх операцій на ВАТ «Лубнифарм»

Метою проведення аудиторської перевірки зовнішньоекономічної діяльності ВАТ «Лубнифарм» є встановлення правильності відображення операцій з купівлі-продажу валюти, виконанню умов контрактів, експортно-імпортних операцій в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності підприємства на підставі наданих фінансових і податкових звітів, даних аналітичного і синтетичного обліку, первинних документів. Відповідності цих документів чинному законодавству і нормативам по зовнішньоекономічній діяльності, обґрунтованість проведення таких операцій, правильність визначення фінансових результатів.

Важливим методологічним принципом аудиту є його планування. Планування аудиту здійснюється на підставі Національних нормативів аудиту № 9 «Планування аудиту», № 10 «Знання бізнесу клієнта», № 11 «Істотність і її взаємозв'язок з ризиком аудиторської перевірки», № 12 «Оцінка системи внутрішнього контролю підприємства і ризики, пов'язані з ефективністю її функціонування», інших нормативних і законодавчих актів.

Інформаційною базою при проведенні перевірки ВАТ «Лубнифарм» є:

- статутні документи;

- накази по підприємству про призначення відповідальних осіб за ведення бухгалтерського обліку в цілому і по окремих операціях, про склад комісії з проведення інвентаризацій;

- первинні документи, що відображують суть господарської операції;

- регістри бухгалтерського обліку, в яких видно початкові і кінцеві| сальдо, обороти за період по конкретному бухгалтерському рахунку;

- фінансова і податкова звітність.

Ризик аудиту або спільний ризик - це ризик того, що аудитор може висловити неадекватну думку в тих випадках, коли в документах бухгалтерської звітності існують істотні перекручення, інакше кажучи, по невірно підготовленій звітності буде представлений аудиторський вивід без зауважень.

Ризик аудиту має три складових частини|частини|:

- властивий ризик

- ризик, пов'язаний з невідповідністю функціонування внутрішнього контролю;

- ризик не виявлення помилок і перекручень.

Властивий ризик - це здатність залишку по деякому бухгалтерському рахунку або деякій категорії операцій до істотних перетворень, або здібність до перетворень за цими показниками в комплексі з перетвореннями по інших рахунках або операціях, з припущенням, що до них не застосовуються заходи внутрішнього контролю підприємства.

Властивий ризик виникає за умов, не пов'язаних з особливостями контролю на підприємстві. Умови для нього існують на макроекономічному рівні, і визначальний вплив роблять зовнішні чинники. Для визначення рівня властивого ризику пропонують зібрати і вивчити інформацію про бізнес клієнта і галузь промисловості, останню інформацію фінансового характеру, знання бухгалтерського обліку підприємства.

Під час розробки спільного плану перевірки аудитор оцінює властивий ризик на рівні фінансової звітності. Це проводиться порівнянням даних попередньої оцінки розміру властивого ризику з істотними залишками на бухгалтерських рахунках і деяких категоріях операцій. В разі недостатнього виконання співробітниками підприємства цього аналізу, або їх повного ігнорування, аудитор повинен показати в спільному плані перевірки високий розмір властивого ризику.

Системою внутрішнього контролю є всі внутрішні правила і процедури контролю, упроваджені керівництвом підприємства для досягнення поставленої мети - забезпечення (в межах можливого) стабільного і ефективного функціонування підприємства, виконання внутрішньої господарської політики, заощадження і раціонального використання активів підприємства, попередження і виявлення фальсифікацій, помилок, точність і повнота бухгалтерських записів, своєчасну підготовку надійної фінансової інформації.

Важливою формою внутрішньо господарського поточного контролю є інвентаризація засобів і розрахунків. Наказом генерального директора ВАТ «Лубнифарм» затверджено, що інвентаризація розрахунків проводиться раз на квартал шляхом розповсюдження (факсом і по пошті) покупцям і постачальникам актів звірки за попередній квартал. Це зобов'язання покладене на бухгалтера, який займається розрахунками з покупцями і постачальниками. Залишки грошових коштів на валютних рахівницях підприємства показані в декларації валютних цінностей і в довідці про декларування валютних цінностей, завірених Національним банком України і Державною податковою інспекцією м. Лубен. Інвентаризація запасів на складах проводиться на підставі наказу керівника підприємства у складі затвердженої комісії 1 раз на рік, для складання річної фінансової і податкової звітності. На підставі актів інвентаризації виявлено, що залишки по складу і залишки за даними бухгалтерського обліку збігаються, коректувань не виявлено.

Згідно виданих керівником наказів і термінів проведення інвентаризацій по актах можна зробити висновок, що перевірки проводяться своєчасно і відображують всі необхідні дані.

Під час дослідження системи обліку і внутрішнього контролю оцінюється ризик невідповідності внутрішнього контролю для кожного істотного залишку по бухгалтерських рахунках або істотній операції. Аудитор постійно переглядає правильність зробленої ним оцінки ризику невідповідності внутрішнього контролю до самого моменту завершення аудиторського висновку, який складається на підставі проведених незалежних процедур аудиторської перевірки і інших доказів.

За попередньою оцінкою ВАТ «Лубнифарм» можна сказати, що система бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю достатньо ефективні, з чого виходить, що цей ризик незначний. Такий висновок можна зробити виходячи з того, що ВАТ «Лубнифарм» працює з фірмою-брокером за поданням митних послуг, яка займається підготовкою всіх необхідних первинних документів. Після чого ці документи проходять перевірку на митниці і потрапляють в бухгалтерію підприємства, господарські операції в бухгалтерському і податковому обліку проводяться своєчасно, відповідають обліковій політиці підприємства, нормам положень (стандартів) бухгалтерського обліку і чинного законодавства. Також для оцінки ризику були проведені вибіркові розрахунки балансової вартості валюти на конкретні дати балансу, суми були визначені вірно з урахуванням чинного законодавства, що свідчить про ефективність системи бухгалтерського обліку.

Дані за оцінкою властивого ризику і ризик невідповідності внутрішнього контролю ВАТ «Лубнифарм» пов'язаного з його ефективністю і функціонуванням» представлені в таблиці 3.5:

Таблиця 3.5

Оцінка властивого ризику і ризик невідповідності внутрішнього контролю ВАТ «Лубнифарм»

Назва аудиторської фірми « Аудит-інвест»

Листок оцінки властивої риски і ризик невідповідності внутрішнього контролю

Назва підприємства ВАТ «Лубнифарм»

Номер ____ Етап робіт _________________ затвердження замовника

Склав ___________ Дата ________ Перевірив __________ Дата ________

Питання

Ризик

Джерело інформації

Високий

Низький

1

2

3

4

Зовнішні чинники властивого ризику

(спільний план галузі)

1. Спільний стан економіки галузі:

спад виробництва

Ні

Так

депресія

Ні

Так

зростання ділової активності

Так

Ні

2. Негативний вплив чинників на розвиток

підприємств галузі:

спільного стану економіки України

Так

Ні

зростання рівня інфляції

Так

Ні

чинного законодавства

Так

Ні

змін офіційного обмінного курсу іноземних валют

Так

Ні

змін ставок банків за короткостроковий кредит

Так

Ні

3. Характеристика продукції галузі:

конкурентноздатна

Так

Ні

така, яка швидко старіє

Ні

Так

енергоємна

Ні

Так

матеріаломістка

Так

Ні

трудомістка

Ні

Так

4. Чи залежить галузь від імпортних постачань сировини?

Ні

Так

Внутрішні чинники властивої риски і риски невідповідності внутрішнього контролю

1. Форма власності підприємства:

Приватна

Ні

Так

2. Спосіб керівництва підприємством:

одноосібний

Ні

Так

колегіальний

Так

Ні

3. Спеціальністна характеристика керівництва:

достатній рівень кваліфікації

Ні

Так

практичний досвід роботи

Ні

Так

4. Чи здатне керівництво на невиправданий ризик?

Так

Ні

5. Чи існує чіткий розподіл функціональних обов'язків на підприємстві?

Ні

Так

6. Чи передбачений організаційною структурою підприємства орган внутрішнього контролю?

Так

Ні

7. Чи правильне керівництво визначає важливість бухгалтерського обліку?

Ні

Так

8. Чи є конфлікт між керівництвом і головним бухгалтером?

Ні

Так

9. Чи здійснюються інвентаризації перед складанням річної звітності?

Ні

Так

10. Чи складені договори про матеріальну відповідальність в передбачених законодавством випадках?

Ні

Так

11. Чи були випадки крадіжок, зловживань на підприємстві?

Ні

Так

12 .Ступінь зміни кадрів серед:

працівників бухгалтерії

Ні

Так

матеріально відповідальних осіб

Ні

Так

13. Чи існують філії підприємства?

Ні

Так

14. Чи вистачає підприємству власних оборотних коштів?

Так

Ні

15. Чи використовує підприємство кредити?

Так

Ні

16. Які форми оплати в основному використовуються на підприємстві:

наявна

Так

Ні

безготівкова

Ні

Так

17. Чи здійснює підприємство зовнішньоекономічну діяльність?

Так

Ні

18. Застосовується на підприємстві:

ручна обробка облікової інформації

Ні

Так

комп'ютерна

Так

Ні

19. Чи здійснювалися перевірки діяльності підприємства в звітному році:

Державною податковою інспекцією

Ні

Так

іншими, уповноваженими органами

Так

Ні

20. Чи проводився аудит в попередньому звітному періоді?

Так

Ні

21. Чи сплачувало підприємство значні санкції за податки і платежі

у попередньому звітному періоді

Ні

Так

у перебігу звітного періоду

Ні

Так

22. Чи змінювалася в звітному періоді облікова політика підприємства?

Ні

Так

Для ВАТ «Лубнифарм» в оцінці властивого ризику можна сказати, що він достатньо високий, з даних таблиці 3.5 його можна оцінити по зовнішніх чинниках як 0,7, по внутрішніх чинниках властивий ризик оцінюється в 0,5 і загалом властивий ризик можна оцінити як середньоарифметичне значення між оцінкою по зовнішніх і внутрішніх чинниках як 0,6. Відповідно з таблиці 3.5 ризик невідповідності внутрішнього контролю оцінюється як 0,7.

Ризик не виявлення безпосередньо пов'язаний з проведенням незалежних процедур перевірки. Зроблені аудитором оцінки невідповідності внутрішнього контролю і оцінка властивого ризику впливає на характер, терміни і об'єм аудиторських процедур, які використовуються аудитором з метою зменшення вірогідності не виявлення помилок, і доводять ризик аудиту до необхідного рівня. Деякий ризик не виявлення помилок існує завжди, навіть коли аудитор перевірить 100 % залишків по рахунках або всі види операцій, тому що велика частка аудиторських доказів має швидше запевняючий (аргументаційний характер), чим характер, що підсумовує. Після обліку зроблених оцінок аудитор планує характер незалежних процедур перевірки, терміни проведення незалежних процедур, об'єм незалежних процедур.

Існує взаємозв'язок між ризиком не виявлення помилок і комбінованим властивим ризиком і ризиком невідповідності внутрішнього контролю. Відповідно можна зробити висновок, що такий ризик буде достатньо високий (в межах 0,6), тому як комбінований властивий ризик і ризик невідповідності внутрішнього контролю дорівнює 0,4.

3.4 Програма проведення аудиту зовнішніх операцій на ВАТ «Лубнифарм»

Згідно вимогам Національного нормативу аудиту № 9 «Планування аудиту» планування аудиту повинне оформлятися документально і передбачає складання спільного плану і програми аудиту. Планування аудиторської діяльності здійснюється з метою надання ефективних економічних послуг в певний проміжок часу, зосередження уваги аудитора на найважливіших напрямах аудиту, і визначення проблем, які слід перевірити ретельніше. Планування аудиту пов'язане з визначенням його цілей і завдань, відповідальності і обов'язків аудиторів.

Під час розробки спільного плану аудитор здійснює аналіз наступних питань:

- розуміння аудитором бізнесу клієнта: головних чинників, які впливають на діяльність підприємства; важливих характеристик підприємницької діяльності підприємства, його організаційної структури, процесу виробництва, фінансового стану, а також порядку його звітності; розподілу обов'язків між керівництвом підприємства.

- розуміння обліку і системи внутрішнього контролю: методології і принципів бухгалтерського обліку, які використовувалися бухгалтерією ВАТ «Лубнифарм»; знання аудитора питань бухгалтерського обліку і системи внутрішнього контролю;

- визначення ризиків: оцінка аудитором ризику внутрішнього контролю - ефективності системи внутрішньогосподарського контролю ВАТ «Лубнифарм», тобто її здатності попереджати і виявляти помилки на підприємстві, оцінка розміру власного аудиторського ризику не виявлення істотних помилок і визначення на підставі цього важливих напрямів аудиту;

- види, час і повнота процедур: існування можливості оперативного внесення змін в окремі напрями аудиту; вплив інформаційних технологій на процес аудиту.

Форма спільного плану аудиту представлена в додатках до Національного нормативу аудиту № 9 «Планування аудиту». Для ВАТ «Лубнифарм» розроблений спільний план аудиту представлений в таблиці 3.6:

Таблиця 3.6

Спільний план аудиту зовнішньоекономічної діяльності

Організація, яка перевіряється

ВАТ «Лубнифарм»

Період аудиту

01.01.2005-31.12.2006

Керівник аудиторської перевірки

Ізначенко Д.В.

Склад аудиторської групи

Костенко Д.А., Вілінськая Н.І.

Заплановані види робіт

Період проведення

Виконавець

Примітки

1

Аудит покупки-продажу іноземної валюти

02.04.07-06.04.07

Костенко д.А.

2

Аудит балансової вартості іноземної валюти

09.04.07-13.04.07

Костенко д.А.

3

Аудит розрахунків з іноземними покупцями

02.04.07-06.04.07

Вілінськая Н.І.

4

Аудит розрахунків з іноземними постачальниками

09.04.07-13.04.07

Вілінськая Н.І.

Керівник аудиторської фірми|фірма-виготовлювача| Мартинюк К.Я.

Керівник аудиторської перевірки Ізначенко Д.В.

У програмі аудиту види, зміст і час проведення запланованих аудиторських процедур повинні збігатися з прийнятими до роботи показниками спільного плану аудиту.

Аудиторські процедури - це сукупність відповідних дій аудитора відносно перевірки фінансово-господарської діяльності, стану обліку і фінансової звітності. Аудитор спочатку збирає і аналізує інформацію, необхідну для оцінки достовірності бухгалтерського балансу і фінансової звітності, визначає статутні документи, виявляє відхилення стану діяльності підприємств від того, яке передбачене статутними документами. Так він вивчає форму і методику бухгалтерського фінансового обліку, їх відповідність вимогам, які до них виставляються. Потім аналізу вважаються записи в Головній книзі, зокрема, сумнівні записи, дані яких зіставляють з регістрами аналітичного обліку і первинними документами.

У спільному вигляді аудиторські процедури можуть бути класифіковані таким чином:

- розуміння бізнесу, його організації, галузі, в якій здійснюється діяльність підприємства;

- вивчення і аналіз інформації про діяльність підприємства в цілому;

- вивчення форм і методів обліку, оцінка впливу законодавчих змін на стан обліково-аналітичного процесу;

- визначення стану об'єкту в натуральному, вартісному вираженні;

- контроль процесу відображення деяких операцій в обліку (первинні документи, аналітичні, синтетичні і звітні документи);

- розгляд питань попередніх років;

- розгляд звітів керівництва підприємства і проміжних звітів.

Аудиторська програма допомагає керувати виконавцями аудиту і контролювати їх роботу. У аудиторську програму включається також перелік об'єктів аудиту по його напрямах, а також час, який необхідно витратити на кожен напрям аудиту або аудиторську процедуру. Форма програми аудиту, представлена в додатках до Національного нормативу аудиту № 9 «Планування аудиту» для аудиту зовнішньоекономічної діяльності ВАТ «Лубнифарм» представлена в таблиці 3.7:

Таблиця 3.7

Програма аудиту зовнішньоекономічної діяльності

Організація, яка перевіряється

ВАТ «Лубнифарм»

Період аудиту

01.01.2005-31.12.2006

Керівник аудиторської перевірки

Ізначенко Д.В.

Склад аудиторської групи

Костенко Д.А., Вілінська Н.І.

Напрямок аудиту

Документи

Аудиторські процедури

Період перевірки

Виконавець

1

2

3

4

5

6

1

Аудит купівлі-продажу іноземної валюти

Банківські документи по розрахунковим і валютних рахунках, оборотно-сальдові відомості по рахунках 311, 312

333

Перевірка наявності банківських документів по розрахункових і валютним рахункам; перерахунок сум, відображених у виписці банку, зіставлення їх з даними бухгалтерського обліку; встановлення своєчасності відображення операцій в бухгалтерському обліку; перевірка правильності визначення суми послуг банка і віднесення її до валових витрат звітного періоду, точного розрахунку балансової вартості валюти

02.04.07-06.04.07

Костенко Д.А.

2

Аудит балансової вартості іноземної валюти

Банківська виписка з офіційним курсом НБУ, оборотно-сальдові відомості по рахунках 362, 632, 714, 945

Перевірка своєчасності і повноти проведення перерахунку балансової вартості валютних цінностей, які знаходяться на балансі підприємства за станом на останній день кожного звітного податкового періоду. Переконатися в правильності застосованого для здійснення перерахунку офіційного курсу НБУ. Перевірити правильність визначення джерела фінансування отриманих резуль-татів перерахунку (валові витрати або валові доходи); своєчасності і повноти відображення в обліку перерахунку балансовій вартості валютних цінностей

09.04.07-13.04.07

Костенко Д.А.

3

Аудит розрахунків з іноземними покупцями

Банківські виписки по валютних рахунках, контракти, вантажні митні декларації, оборотно-сальдові відомості по рахунках 362, 714, 945

Перевірка повноти та своєчасності зарахування виручки, яка приходить на валютні рахунки підприємства: правильності приміненого офіційного курсу НБУ при визначенні ба-лансовій вартості іноземної валюти; повноти і своєчасності відображення в бухгалтерському обліку реалізації готової продукції нерезидентам; своєчасності проведення перерахунку заборгованості в іноземній валюті на останній день кожного звітного періоду і правильності віднесення його результатів відповідно до валових витрат або валових доходів.

02.04.07-06.04.07

Вілінська Н.І.

4

Аудит розрахунків з іноземними поставщиками

Банківські виписки по валютних рахунках, контракти, вантажні митні декларації, оборотно-сальдові відомості по рахунках 632, 714, 945

Перевірка правильності визначення балансової вартості перерахованої валюти і її відповідності сумам заборгованості, які враховуються на балансі підприємства. Перевірити своєчасність проведення перерахунку суми заборгованості в іноземній валюті на останній день кожного звітного періоду. Встановити правильність віднесення результату перерахунку відповідно до валових витрат або валових доходів. Перевірити правильність визначення вартості матеріалів, які прийшли в рахунок погашення цієї заборгованості, і правильності списання різниці між сумою заборгованості і вартістю матеріалів відповідно до валових витрат або валових доходів. З'ясування своєчасності погашення заборгованості перед постачальником-нерезидентом

09.04.07-13.04.07

Вілінська Н.І.

Керівник аудиторської фірми|фірма-виготовлювача| Мартинюк К.Я.

Керівник аудиторської перевірки Ізначенко Д.В.

Перевірка наявності всіх банківських документів по розрахункових і валютних рахунках проводиться шляхом звірки залишку на початок дня залишку на кінець дня попередньої банківської виписки. Перерахунок сум, що відображують у виписці банку, зіставлення їх з даними бухгалтерського обліку проводиться шляхом звірки даних оборотно-сальдової відомості по рахунку з даними виписок. Встановлення своєчасності відображення операцій в бухгалтерському обліку проводиться на підставі звірки дати проведення операції в програмі з датою банківської виписки. Перевірка правильності визначення суми послуг банку і віднесення її до валових витрат звітного періоду проводиться на підставі договору розрахунково-касового обслуговування, ув'язненого з банком.

Перевірка своєчасності і повноти проведення перерахунку балансової вартості валютних цінностей, які знаходяться на балансі підприємства за станом на останній день кожного звітного податкового періоду, проводиться на підставі офіційного курсу НБУ, встановленого на дату здійснення і проведення операції. Перевірка правильності визначення отриманих результатів перерахунку (валові витрати або валові доходи) проводиться шляхом порівняння даних, розрахунків, що відображують в бухгалтерському обліку і проведених аудитором, при перевірці застосування правильного офіційного курсу НБУ. Своєчасність і повнота відображення в бухгалтерському обліку перерахунку балансової вартості валютних цінностей проводиться шляхом порівняння даних проведення в програмі зовнішньоекономічних операцій з даними бухгалтерського обліку.

Перевірка повноти і своєчасності зарахування виручки, яка приходить на валютні рахунки підприємства полягає у визначенні правильності застосованого офіційного курсу НБУ при визначенні балансової вартості іноземної валюти, зарахованої на банківський рахунок ВАТ «Лубнифарм», повноти і своєчасності відображення біля бухгалтерському обліку реалізації готової продукції нерезидентам шляхом порівняння даних проведення в програмі зовнішньоекономічних операцій з даними бухгалтерського обліку, своєчасності проведення перерахунку заборгованості в іноземній валюті на останній день кожного звітного періоду і правильності віднесення його результатів відповідно до валових витрат або валових доходів.


Подобные документы

  • Роль зовнішньоекономічної діяльності в розвитку України та організаційна структура її управління. Сучасний стан та основні проблеми зовнішньоекономічної діяльності. Стратегія розвитку та шляхи вирішення основних проблем зовнішньоекономічної діяльності.

    курсовая работа [40,0 K], добавлен 10.03.2014

  • Особливості зовнішньоекономічної діяльності підприємств на прикладі ПАТ "Полтавакондитер". Облік та звітність по зовнішньоекономічній діяльності. Організація і техніка укладання зовнішньоекономічних контрактів. Валютно-фінансові відносини, страхування.

    отчет по практике [95,2 K], добавлен 25.05.2014

  • Аналіз причин та передумов розвитку зовнішньоекономічної діяльності. Особливості зовнішньоекономічної політики країни. Огляд теорій управління зовнішньоекономічною діяльністю. Характеристика показників функціонування зовнішньоекономічної системи країни.

    реферат [60,6 K], добавлен 26.07.2011

  • Система та принципи оподаткування зовнішньоекономічної діяльності в Україні. Обкладення податком на прибуток експортних операцій. Усунення подвійного оподаткування. Порядок відшкодування ПДВ при здійсненні експортних операцій за межі території України.

    контрольная работа [38,7 K], добавлен 16.01.2011

  • Механізми державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Тарифне і нетарифне регулювання зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Застосування високих імпортних тарифних ставок. Формування єдиної системи зовнішньоекономічної інформації.

    дипломная работа [230,2 K], добавлен 07.08.2012

  • Сутність та структура зовнішньоекономічної діяльності, показники її ефективності. Використання міжнародного маркетингу в управлінні. Аналіз фінансових і маркетингових показників. Методи вдосконалення організації зовнішньоекономічної діяльності фірми.

    курсовая работа [416,3 K], добавлен 20.05.2011

  • Розвиток міжнародних господарських зв`язків суб`єктів господарювання. Захист майнових інтересів суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності від різноманітних ризиків. Страхування у сфері зовнішньоекономічної діяльності в Україні. Комплексне страхування.

    реферат [33,6 K], добавлен 15.03.2009

  • Суть, особливості та законодавча база з регулювання зовнішньоекономічної політики України. Структура управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства. SWOT-аналіз, аналіз макро- й мікромаркетингового середовища та зовнішньоекономічної діяльності.

    дипломная работа [372,6 K], добавлен 03.03.2011

  • Ефективність як головна умова проведення зовнішньоекономічної операції. Загальна характеристика сучасних проблем підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємств України. Знайомство з основними видами стратегій міжнародного бізнесу.

    реферат [556,3 K], добавлен 20.03.2014

  • Сутність та особливості формування зовнішньоекономічної стратегії підприємства, її види та напрямки. правове регулювання. Аналіз фінансово-господарської діяльності ДП ВАТ "Київхліб" та порядок розробки зовнішньоекономічної стратегії для підприємства.

    курсовая работа [227,3 K], добавлен 28.09.2009

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.