Транскордонне співробітництво (ТКС) визначається як спільні дії, спрямовані на встановлення і поглиблення економічних, соціальних, науково-технічних, екологічних, культурних та інших відносин між територіальними громадами, їх представницькими органами, місцевими органами виконавчої влади України та територіальними громадами, відповідними органами влади інших держав у межах компетенції, визначеної їх національним законодавством.

Іншими словами, транскордонне співробітництво - це специфічна сфера зовнішньоекономічної, політичної, екологічної, культурно-освітньої та інших видів міжнародної діяльності, яка здійснюються на регіональному рівні і яка, охоплюючи всі загальні їх форми, відрізняється необхідністю та можливостями більш активного їх використання, а також низкою особливостей, а саме - наявністю кордону і необхідністю його облаштування, спільним використанням природних ресурсів і, відповідно, спільним вирішенням проблем екологічної безпеки, більш широким взаємним спілкуванням населення сусідніх держав та особистими зв'язками людей, значно вищим навантаженням на інфраструктуру (дороги, зв'язок, сферу обслуговування, придорожня інфраструктура).

Найбільш поширеною організаційною формою ТКС виступає єврорегіон, який передбачає співпрацю прикордонних адміністративно-територіальних одиниць сусідніх європейських держав, що здійснюється відповідно до угод про ТКС та передбачає створення спеціального органу управління.

Розвитку транскордонного співробітництва прикордонних областей сприяє їх взаємодія з міжрегіональними організаціями та асоціаціями, фондами та інституціями, які відіграють важливу роль у процесі європейської інтеграції та налагодженні співробітництва між регіонами, зокрема Світовим банком, Європейським банком реконструкції та розвитку.

Співпраця областей-учасників єврорегіонів здійснюється і в рамках міжнародних організацій - Асоціації європейських прикордонних регіонів, Асамблеї європейських регіонів, Конгресу регіональних та місцевих влад Європи, Агентства США з міжнародного розвитку тощо.

У вітчизняних наукових дослідженнях в основному визнається за доцільне розвивати ТКС регіонів, дотичних до зовнішнього кордону Європейського союзу. При цьому не вивчаються перспективи співпраці інших прикордонних регіонів нашої держави. У результаті перший єврорегіон на східному кордоні України був створений на десять років пізніше, ніж на західному (лише у 2003 році).

Закон "Про транскордонне співробітництво", як уже зазначалося, такий умовний поділ у теперішніх умовах повністю нівелює. Чинні норми закону передбачають рівні можливості для регіонів України щодо участі у ТКС, включаючи створення єврорегіонів, які є однією з організаційних форм ТКС та можуть створюватися за ініціативою місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування України, а також територіальних общин або властей сусідніх держав.

Так, єврорегіон "Дніпро" націлений на забезпечення соціально-економічного розвитку та здійснення науково-культурного співробітництва прикордонних регіонів Білорусі, Росії та України.

Єврорегіон "Слобожанщина", за офіційними даними Харківської обласної державної адміністрації, спрямований на координацію співпраці між його учасниками у економічній, інфраструктурній (прикордонна і транспортна інфраструктура), культурно-освітній, екологічній, соціальній сферах.

Ваговим механізмом успішної реалізації транскордонного співробітництва в державі є ефективно діюча політика уряду України, зацікавленість з боку Європейського співтовариства.

Вирішальним є розуміння перспективності та доцільності розвитку ТКС самими територіальними громадами прикордонних регіонів. У доповнення до цього мають бути сформовані необхідні організаційно-інституціональні передумови для результативної транскордонної діяльності (органи управління ТКС, управління при обласних адміністраціях, які б опікувалися питаннями ТКС).

Розвиток і поглиблення транскордонного співробітництва також матиме відповідний вплив на державу в цілому, оскільки сприятиме формуванню її позитивного іміджу на міжнародній арені, посиленню зовнішніх економічних та гуманітарних зв'язків, оптимізації територіального (міжнародного, міжрегіонального) поділу праці, зменшенню територіальних диспропорцій, що в сукупності опосередковано сприятиме повноцінній інтеграції України у європейську і світову економіку.

Список використаних джерел

1. Європейська рамкова конвенція про транскордонне співробітництво між територіальними общинами або властями Мадрид, 21 травня 1980 року, затверджена Постановою Верховної Ради № 3384-ХІІ від 14.07.1993р.

2. Постанова Кабінету Міністрів України від 29.04.2002 р. № 587 "Деякі питання розвитку транскордонного співробітництва та єврорегіонів".

3. Долішній М., Бєлєнький П. Регіональні основи транскордонного співробітництва. // Регіональна економіка. - 1996. - №1-2. - С 50-59.

4. Дорогунцов С.І., Чернюк Л. Ґ., Борщевський ПП, Данилишин Б.М., Фащевський Ш. Соціально-економічні системи продуктивних сил регіонів України. - К.: Нічлава, 2002. - С.10-11.

5. Луцишин П., Клімонт Д., Луцишкн Н. Європейський вибір України та розвиток транскордонного співробітництва. // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Проблеми і перспективи транскордонного співробітництва в аспекті процесів європейської інтеграції. Вип. XІ. / Під ред. М.І. Долішнього; НАК України. Інститут регіональних досліджень. - Львів; Луцьк: Ред. - вид. відд. ВДУ "Вежа", 2000. - С.35-31.

6. Стеченко Д.М. Розміщення продуктивних сил і регіоналістика: Навчальний посібник. - 2-ге вид., випр. і доп. - К.: Вігар, 2002. - С.16-17, 246-249.

7. Студенніков І. Транскордонне співробітництво та його місце в регіональному розвитку / Регіональна політика в країнах Європи; Уроки для України: Проект Київського центру Ін-ту Схід-Захід. / Є. Кіш, О. Вишняков, М. Лендьєл та інші. / Під ред. Максименка С. - К.: Логос, 2000. - С.58-59.

Размещено на Allbest.ru