Співпраця України і Світової Організації Торгівлі

Загальна характеристика діяльності Світової Організації Торгівлі: історія співпраці з Україною; переваги та недоліки членства. Аналіз розвитку сільського господарства та промисловості країни після вступу в організацію. Перспективи подальшої співпраці.

Рубрика Международные отношения и мировая экономика
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 19.08.2014
Размер файла 545,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Щодо наслідків вступу в СОТ та їх впливу на обсяги випуску продукції автомобілебудівної галузі України, то більшість оцінок припускало, що СОТ матиме дуже негативний вплив на обсяги виробництва. Значною мірою така позиція була обумовлена вимогою СОТ щодо зниження ввізного мита на автомобілі. Згідно з Протоколом про приєднання України до СОТ, в період з 2008 по 2013 роки Україна зобов'язалася скоротити ввізне мито з 10% до 5% за умови, що з початком кожного року вказаного періоду мито скорочуватиметься на 1 відсотковий пункт. Від впровадження цього зобов'язання, крім імпортерів автомобілів, вигоду отримали б українські покупці завдяки зниженню власних витрат на придбання імпортних автомобілів, спричиненому посиленням конкуренції на внутрішньому ринку. Натомість Україна залишила ввізне мито на рівні 10 %, а під час фінансово-економічної кризи збільшила його до 13%. Попри те, що такий крок порушував взяті Україною зобов'язання перед СОТ, жодна з країн-імпортерів не звернулася до Органу з вирішення суперечок цієї організації зі скаргою на Україну. Зазначу, що світова фінансово-економічна криза перешкоджає оцінці впливу перших чотирьох років членства в СОТ на автомобільну галузь через стрімке зниження попиту (рисунок 2.4) [27].

Рисунок 2.4- Вартісний обсяг імпорту засобів не залізничного наземного транспорту до України в 2007-2010 роках.

Водночас, приєднання до СОТ призвело до зростання частки імпортованих автомобілів у загальній кількості автомобілів, проданих за один рік в Україні.

Тенденція до зростання частки імпортованих автомобілів існувала і до приєднання до СОТ, а підняття митного тарифу на легкові автомобілі до 13%, яке було чинним протягом 2009 року, не зупинило цю тенденцію. Це свідчить про недостатньою конкурентоспроможністю вітчизняної автомобілебудівної галузі, через що споживачі віддають перевагу імпортованій продукції. Уряд вивчає можливості посилення тарифного захисту автомобілебудівної галузі. Водночас, надмірний тарифний захист галузі автомобілебудування може призвести до сповільнення її модернізації та консервації її не конкурентоспроможності, негативні наслідки чого врешті-решт впливають на споживчий попит. Таким чином, поступова лібералізація доступу на вітчизняний автомобільний ринок не стимулювала розвиток вітчизняної автомобілебудівної галузі. Її технічна відсталість від провідних конкурентів залишається доволі значною, що і демонструє значна частка імпорту в структурі вітчизняного споживання. З 2007 по 2010 роки частка продажу на території України автомобілів, вироблених в Україні, скоротилася з 38,8 % до 18,6 %. Водночас зазначу, що в 2005 році частка продажу автомобілів власного виробництва складала 23,1%. Зростання цього показника в 2006 та 2007 роках значною мірою обумовлене протекціоністськими заходами, здійсненими в роки перед отриманням членства в СОТ. Слід зазначити, що участь у СОТ не заперечує державної підтримки розвитку автомобільної та інших галузей економіки в частині, що стосується виробництва для потреб внутрішнього ринку. Я вважаю, що галузі промисловості потребують глибшої модернізації, оптимізації витрат та запровадження новітніх технічних та дизайнерських рішень. Без подолання вказаних проблем державний протекціонізм (що також є прихованою формою консервації монополізації ринку) не допоможе вітчизняним виробникам сформувати конкурентоспроможність, яка відповідатиме вимогам споживчого попиту вітчизняного та світових ринків. Розгляну детальніше наслідки вступу України до СОТ для розвитку металургійної промисловості. Після падіння обсягів виробництва у металургійній галузі у 2008-2009 роках на 12,3 % і 26,7 %, відповідно посткризовий період характеризувався відновленням зростання на рівні 12,2 % у 2010 році і 8,9 % у 2011 році Проте за підсумками 2011 ррку докризових показників виробництва за усіма основними видам металопродукції ще не досягнуто (таблиця 2.3). У 2011 році обсяг виплавки сталі з напівфабрикатами становив 81,2 % від рівня 2007 року, чавуну - 81,2 %, прокату - 79,6 %, труб - 78,6 %, феросплавів - 60 %.

Таблиця 2.3 - Обсяги виробництва основних видів металопродукції, млн. т.

Найменування продукції

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

Сталь з напівфабрикатами

39,3

41,6

43,7

38,2

30,3

33,3

35,5

Чавун

30,7

32,9

35,6

31,0

25,7

27,4

28,9

Прокат готовий чорних металів

22,7

22,4

24,5

20,5

16,1

17,6

19,5

Труби та профілі пустотілі

2,4

2,8

2,8

2,5

1,7

1,9

2,2

Феросплави

1,7

1,8

2,0

1,7

1,2

1,7

1,2

Тенденції першого року членства України у СОТ по скороченню частки продукції чорної металургії у експорті продовжились Так, протягом 2010 року (38% експорту) експорт продукції скоротилась на 6% порівняно з 2009 (з 36% у структурі експорту до 32%). В той же час протягом 2005-2008 років експортні поставки металургійної продукції були в межах 41-43% [27].

Валютні надходження від експорту металу за період з червня 2009 року по березень 2010 року зменшились на 40% порівняно з аналогічним періодом першого року членства, при цьому експорт металу у кількісному виразі фактично залишився на тому ж рівні - 23,2-23,3 млн. тонн. Тобто таке падіння було сформовано за рахунок несприятливої цінової кон'юнктури на металопродукцію, викликану загальними кризовими явищами у світовій економіці. Так, середня експортна ціна у перший рік членства України у СОТ була на рівні 734 дол. США/т, а у другий рік - 428 дол. США/т. Безумовно, обвал цін на продукцію чорної металургії поставив українських виробників у скрутне становище. У подібній ситуації природно виглядало б часткове переорієнтування на потреби внутрішнього ринку. Але, незважаючи на потенційно значну внутрішню потребу країни у продукції чорної металургії, реально внутрішнє споживання є незначним та базується в основному на потребах будівельного сектору, який у "кризові" 2008-2009 роки перебував у також критичному стані. Так, мною досліджено, що обсяги виконаних будівельних робіт скоротились у 2008 році на 15,8% (до 2007 року) та на 48,2% у 2009 році. Такі фактори призвели до зменшення обсягів виробництва українськими металургійними підприємствами: за даними Державного комітету статистики України у 2009 році металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів становило 73,3% від відповідного показника 2008 року [31, c.54].

Варто відмітити, що негативні наслідки від втрати зовнішніх ринків для українських металургів могли бути набагато більшими, зважаючи на застосування урядами ряду країн додаткових протекціоністських заходів для захисту своїх ринків. Тут зіграло свою позитивну роль членство України у СОТ. Почала вирішуватися проблема з поверненням підприємствам ПДВ, що є однією з вимог СОТ. Так, з початку 2010 року металургійним підприємствам було відшкодовано державою 3,2 млрд. грн. ПДВ, в тому числі ПДВ облігаціями. Але на сьогодні питання повернення заборгованості по ПДВ ще є актуальною. Після вступу до цієї організації металургійна галузь виграла чи не найбільше серед інших секторів української промисловості: відміна квотування у розмірі 1,3 млн тон на ринках ЄС, ускладнення процедур антидемпінгових розслідувань та установлення додаткових обмежень значною мірою сприяли просуванню продукції.

2.3 Перспективи подальшої співпраці України із СОТ

Членство в СОТ відкрило для України можливість ведення переговорів по угодах про вільну торгівлю з ЄС та Європейською асоціацією вільної торгівлі, посилило позицію нашої країни в імплементації чинних двосторонніх угод про вільну торгівлю. Актуальним завданням залишається подальше реформування зовнішньоторговельного режиму України з метою приведення його у відповідність до норм та принципів СОТ [27].

Основні напрямки подальшої роботи в умовах членства України в СОТ

У рамках реформування торговельного режиму з метою подальшого приведення його у відповідність до норм та принципів СОТ держава спрямовуватиме свої зусилля на:

- запровадження чіткої, взаємної й ефективної співпраці між урядом України та СОТ;

- забезпечення співробітництва з відповідними комітетами СОТ, участь у двосторонніх та багатосторонніх переговорах у рамках СОТ;

- забезпечення виконання зобов'язань України, взятих в рамках вступу до СОТ;

- ефективне застосовування системи моніторингу для забезпечення відповідності правилам СОТ з метою запобігання можливим суперечкам з країнами - членами СОТ;

- реалізацію заходів, спрямованих на інформування громадськості та підтримку бізнесу у використанні системи переваг від членства в СОТ;

- сприяння українським експортерам у покращенні інформованості щодо доступу на ринки країн - членів СОТ.

З метою забезпечення виконання зобов'язань України, взятих у рамках вступу до СОТ, та запровадження чіткого, взаємного та ефективного співробітництва між урядом України та СОТ було створено делегацію України для участі в переговорах у рамках Світової організації торгівлі (Указ Президента України від 26.08.2008 № 767/2008).

З метою реалізації комплексу заходів з адаптації української економіки до вимог СОТ розроблений відповідний План заходів, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року №1381-р і складає розгорнуту програму дій у напрямку розвитку економічних відносин на основі міжнародних норм та правил, створює умови для підвищення конкурентоспроможності національної економіки, максимально ураховує інтереси вітчизняних виробників та відповідає зобов'язанням України як члена СОТ.

У рамках реалізації Плану заходів ведеться робота з підготовки проектів державних програм розвитку відповідних галузей промисловості та виконання заходів, передбачених затвердженими програмами. Так, з підприємствами гірничо-металургійного комплексу, які експортують продукцію до країн ЄС, проводиться робота, спрямована на недопущення продажу продукції до країн ЄС за цінами, нижчими за ціни продажу на території України, з метою запобігання запровадження стосовно цієї продукції можливих антидемпінгових чи інших обмежувальних заходів. Цілеспрямована робота проводиться і з метою забезпечення захисту внутрішнього ринку шляхом застосування інструментів торговельного захисту для протидії недобросовісній конкуренції та масованому (демпінговому, субсидованому) імпорту.

Вживаються відповідні заходи щодо посилення контролю за недопущенням заниження митної вартості товарів легкої промисловості, які ввозяться на митну територію України, та запроваджено на постійній основі моніторинг митної вартості цих товарів. Так, обсяги імпорту товарів легкої промисловості (61, 62 та 64 груп УКТЗЕД) за 2010 рік у порівнянні з 2009 роком збільшилися на 39,8% і склали 192,5 тисяч тонн, натомість обсяги сплачених платежів збільшились на 68,8% і склали 2,8 млрд. грн.

Ведеться робота щодо гармонізації та адаптації галузевих стандартів до міжнародних у сфері технічного регулювання. Станом на 1 січня 2011 року в Україні мали чинність 6809 національних стандартів, гармонізованих з міжнародними та європейськими, з яких 465, або кожний п'ятнадцятий, були прийняті в 2010 році.

Ключовою проблемою в умовах членства України в СОТ залишається необхідність реалізації структурних реформ вітчизняної економіки у такий спосіб, який би гарантував покращення ефективності промислового та сільськогосподарського виробництва шляхом оперативної трансформації імпульсів від внутрішнього та зовнішнього ринків в економічні відносини та впровадження новітніх технологій.

Важливо, щоб ці реформи здійснювались за умови виконання всіх зобов'язань, взятих у рамках переговорного процесу з вступу до СОТ, які відповідно до Закону України "Про ратифікацію Протоколу про вступ України до Світової організації торгівлі" стали складовою частиною єдиної зовнішньоекономічної політики України.

7 грудня 2012 року у Києві відбулося засідання правління Українського національного комітету Міжнародної торгової палати (далі - ICC Ukraine), рішенням якого затверджено План дій ICC Ukraine на 2013 рік, яким визначено основні напрямки та пріоритети роботи в межах виконання зобов'язань, взятих Україною при вступі у СОТ:

Дерегуляція та підтримка підприємницької діяльності:

- спрощення процедури започаткування, ведення та виходу з бізнесу;

- лібералізація та скорочення дозвільних процедур у сфері господарювання та недопущення необґрунтованого збільшення переліку видів підприємницької діяльності, що підлягають ліцензуванню;

- спрощення доступу до кредитних ресурсів, фінансова підтримка малого та середнього бізнесу.

Податкова політика:

- сприяння зменшенню податковому навантаженню на суб'єктів господарської діяльності та підвищенню ефективності адміністрування податків шляхом вдосконалення Податкового кодексу України, а саме: запровадження спеціального режиму оподаткування підприємств, які реалізують інноваційні проекти та виробляють високотехнологічну продукцію; надання преференцій підприємствам, що ввозять для використання у господарській діяльності комплектуючі та обладнання, що не виробляються в Україні.

Митне законодавство:

- надання пропозицій щодо внесення змін до положень Митного кодексу України та інших нормативно-правових актів з митних питань з урахування пропозицій ділових кіл України;

- внесення пропозицій щодо спрощення процедури визначення митної вартості та приведення її у відповідність до вимог СОТ;

- сприяння скасуванню ввізного мита на обладнання та комплектуючі, які обумовлюють технічний рівень продукції машинобудування та інших галузей промисловості.

Забезпечення конкурентоспроможності українського бізнесу на світовому ринку:

- сприяння захисту інтересів українського бізнесу та супроводження звернень учасників ICC Ukraine до Мінекономрозвитку щодо проведення спеціальних розслідувань у разі демпінгового субсидованого та зростаючого імпорту;

- сприяння створенню механізму функціонування спеціалізованих агентств з просування експорту української продукції, зокрема в країнах, в яких проводяться антидемпінгові, компенсаційні та спеціальні захисні розслідування з боку іноземних інвесторів;

- побудова системи постійних консультацій із органами влади (МЗС, Мінекономрозвитку) щодо змісту усіх міжнародних договорів про створення зони вільної торгівлі та проведення періодичного аналізу досягнутих домовленостей щодо економічних та митних умов ведення бізнесу;

- формування пакету пропозицій учасників ICC Ukraine до Мінекономрозвитку щодо перегляду тарифних зобов'язань та ставок увізного мита на імпортну продукцію в умовах членства України у СОТ;

- вдосконалення Державної програми розвитку внутрішнього виробництва та реалізація програми імпортозаміщення.

На сьогодні залишається ряд питань щодо виконання зобов'язань, взятих Україною при вступі до СОТ, які потребують вирішення шляхом прийняття відповідних нормативно-правових актів. До них відноситься перегляд переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації, для вилучення з нього товарів із низьким рівнем ризику; вилучення з зазначеного переліку харчової продукції; проведення комплексу невідкладних заходів, спрямованих на запровадження санітарних та фітосанітарних заходів, ґрунтуючись на стандартах, директивах та рекомендаціях Міжнародного епізоотичного бюро та Міжнародної конвенції захисту рослин.

12 вересня 2012 року Україна звернулася до СОТ з інформацією про намір підвищити імпортні мита на 371 товарну лінію. Впродовж трьох місяців члени СОТ мали підтвердити свою зацікавленість у проведенні таких переговорів. Потім упродовж двох місяців ці переговори мали бути проведені.

Звернення України викликало стурбованість Європейської Комісії, оскільки це може значно вплинути на загальний експорт товарів із ЄС до України, який становить майже 2 млрд євро на рік. Також такі дії України, на думку представників Європейської Комісії, не співвідносяться з намірами укласти угоду про зону вільної торгівлі з ЄС.

Крім того, на думку експертів, а також представників Держдепартаменту США, такий крок України може свідчити про підготовку до вступу в Митний союз.

29 листопада 2012 року країни - учасниці Ради СОТ з торгівлі товарами, включаючи США, держави ЄС і Китай, закликали Україну відкликати свою заявку на перегляд тарифів. У відповідь Україна заявила, що не має наміру відкликати заявку, оскільки вона подана відповідно до правил СОТ (ст. XXVIII ГАТТ-94).

Висновки

Створення COT знаменує собою найбільшу реформу світової торгівлі з кінця Другої світової війни та закінчення цілого етапу в розвитку міжнародних економічних відносин. Зокрема, ним завершено формування основного комплексу універсальних договорів системи ГАТТ. Угоди, укладені в рамках системи ГАТТ/СОТ, охоплюють широке коло різноманітних видів діяльності і становлять юридичне підґрунтя для міжнародних торговельних операцій. Зауважу, що нова міжнародна система торгівлі засновується не на взаємності, а на багатосторонніх домовленостях, згідно з якими уряди країн зобов'язуються здійснювати свою торговельну політику. Її діяльність отримала дійсно світове визнання, і навіть держави, які не є учасницями цієї Організації, вимушені дотримуватись вироблених у межах системи ГАТТ/СОТ принципів і норм при створенні своїх національних правил регулювання зовнішньої торгівлі.

Основні цілі СОТ визначено в преамбулі Марракеської Угоди про утворення СОТ, а саме:

- підвищення життєвого рівня;

- забезпечення повної зайнятості;

- постійне зростання доходів і ефективного попиту;

- розширення виробництва товарів і послуг та торгівлі ними;

- оптимальне використання світових ресурсів згідно з цілями сталого розвитку;

- захист і збереження навколишнього середовища;

- забезпечення для країн, що розвиваються і найменш розвинених країн такої участі в міжнародній торгівлі, яка б відповідала потребам їх економічного розвитку.

Вступ України до СОТ був одним з пріоритетів зовнішньоекономічної політики України і розглядався як системний фактор розвитку національної економіки, лібералізації зовнішньої торгівлі, створення передбачуваного прозорого середовища для залучення іноземних інвестицій. Процес приєднання України до СОТ тривав більше чотирнадцяти років (з 1993 року) і передбачав:

- узгодження з країнами-членами Робочої групи графіків зниження імпортного мита та режиму доступу до ринку послуг;

- завершення багатосторонніх переговорів з країнами-членами Робочої групи та узгодження проекту Звіту Робочої групи;

- гармонізацію законодавства з нормами та вимогами СОТ.

16 травня 2008 року Україна стала 152-м членом Світової організації торгівлі

За чотирнадцять років переговорів було завершено двосторонні переговори про доступ до ринків товарів та послуг з 52 країнами-членами СОТ, прийнято більше 50 законів необхідних для адаптації українського законодавства до вимог Світової організації торгівлі. Українська сторона бере активну участь у роботі Дохійського раунду переговорів. У рамках переговорної групи з доступу до ринку товарів несільськогосподарської продукції (NAMA) Україною було підтримано спільну ініціативу США та ЄС щодо проекту домовленості до Угоди СОТ про технічні бар'єри у торгівлі, підготовлено проект поглибленої позиції України на переговорах раунду "Доха-Розвиток" у сфері сільського господарства.

За результатами дослідження я зробила висновок, що членство держави у СОТ стало потужним стимулом реформування торговельного режиму, формування прозорої та передбачуваної регуляторної політики, що сприяло розвитку вітчизняного виробництва, у тому числі через вихід на зовнішні ринки. Вступ до СОТ та відкритість економіки надає додаткового поштовху для структурного реформування економіки та галузей. Структурні перетворення, незважаючи на короткострокові втрати (закриття неефективних, неконкурентоспроможних підприємств, витрати на переорієнтацію виробництва, тимчасове безробіття тощо), у довгостроковій перспективі ведуть до економічного зростання та покращення національного добробуту. Членство в СОТ створює достатні умови для інтеграції України до європейського економічного простору, створення правових засад для стабільного і передбачуваного ведення бізнесу і міжнародної торгівлі, сприятливого середовища для залучення іноземних інвестицій.

Сільське господарство було найважливішою складовою переговорного процесу в рамках вступу в рамках вступу України до СОТ. Основною метою успішного завершення цих переговорів було забезпечення належного рівня підтримки агропромислового комплексу країни та створення умов для конкурентоспроможності вітчизняного сільськогосподарського виробника.

Аналіз економічних показників аграрного сектору економіки не дає можливості виявити системних змін у обсягах імпорту, експорту та виробництва продукції сільського господарства, які були б винятково пов'язані зі вступом країни до СОТ. Позитивним є висновок, що загроза погіршення торговельного сальдо у зв'язку зі значною лібералізацією доступу до Українського ринку сільськогосподарських товарів виявилась невиправданою.

На сьогоднішній день є надзвичайно важко оцінити позитивний чи негативний ефект вступу України в СОТ для української промисловості, так як для українських підприємств нові можливості пов'язані зі вступом в СОТ нівелювалися кризою. Для основних українських експортерів - металургів, 2009 рік скоріше був роком виживання та пошуку фінансування а ніж роком експортної експансії, і лише в першому та в другому кварталі 2010 року українські металурги по виробництву металу вийшли на до кризовий період. Це насамперед було зумовлено збільшенням попиту на українську продукцію та початком виходу країн із світової економічної кризи.

Для подальшої співпраці і розвитку торговельних відносин України із СОТ треба розробити нову стратегію співробітництва, котра повинна ґрунтуватися на:

- зменшенні податкового навантаження на національного виробника,

- підвищенні конкурентоспроможності національної економіки на основі формування високотехнологічної економіки;

- переорієнтаціі імпортної стратегії з комплексним вирішенням проблем модернізації національної промисловості та активної політики імпортозаміщення (обмеження ввезення в країну імпортних товарів, які можуть вироблятися в нас);

- підвищенні інвестиційного іміджу країни.

На мою думку, подальша співпраця України з СОТ дасть нашій країні можливість виходити на світові ринки товарів і постійно перебувати у полі зору світу. Україна має великий потенціал, щоб забезпечити світовий ринок якісними та недорогими товарами.

Повністю об'єктивне дослідження впливу членства України в СОТ на галузі економіки України унеможливлює те, що, практично весь період, який минув з моменту вступу, економіка України перебувала під впливом світової фінансово-економічної кризи та гостро відчувала її негативні наслідки. Зробити певні висновки та отримати кількісні оцінки з прийнятною достовірністю можливо буде лише після остаточної стабілізації ситуації на зовнішніх ринках та у національній економіці, накопичення необхідних обсягів статистичних даних.

Список використаних джерел

1. Арбузова Т.В. Актуальні питання бюджетної підтримки сільськогосподарського виробництва України / Т.В. Арбузова/ Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту: Зб. наук. праць. - Біла Церква, 2007. - Вип. 49. - С. 25-29.

2. Большая тема: Господдержка в АПК // Бизнес. - 2007. - № 9. - С. 30-40.

3. Бородин К.Г. Конкурентоспособность в рыночной экономике / К.Г. Бородин. - М.: ТЕИС, 2005. -125 с.

4. Всемирная торговая организация: документы и комментарии. - М., - 2001. - С. 59.

5. Глобальна торгова система: розвиток інститутів, правил, інструментів СОТ: Монографія / Кер. авт. кол. і наук. ред. Т.М. Циганкова. - К.: КНЕУ, 2003. - 660 с.

6. Діброва А.Д., Діброва Л.В. Економічні наслідки та результати вступу України до СОТ для сільського господарства країни, споживачів продовольства й держави // Національний вісник Волинського національного університету ім.. Л.Українки. - 2009. - С. 240-246. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/portal/natural/nvvnu/misnarod_vidnos/2009_3/R2/Dibrova.pdf

7. Діброва А.Д. Основні тенденції розвитку зовнішньої торгівлі агропродовольчою продукцією / А.Д. Діброва, О.В. Одосій // Економіка АПК. - 2012. - №2. - С.101.

8. Діхтяр В. Життя в СОТ /В. Діхтяр / Агроперспектива. - 2008. - № 5 (101). - С. 12-14.

9. Занора В.О. Стан підприємств машинобудівної галузі України [Електронний ресурс] / В.О. Занора // Всеукраїнський науково-виробничий журнал. Сталий розвиток економіки. Економіка та управління національним господарством. - 2011. - №3. - С. 37 - 41. Режим доступу до журналу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sre/2011_3/index.

10. Економічні проблеми членства України в СОТ: монографія / В.І. Коміренко, О.В.Коміренко, В. І., Троненко та ін.; за ред. В. І. Троненка. - К. : КиМУ, 2010. - 218 с.

11. Кальченко Т.В. Глобальна економіка: методологія системних досліджень: К. 17 Монографія - К:КНЕУ, - 2006. - 248с.

12. 8. Клочко В.М. Значення вступу України до СОТ для агропромислового комплексу/ В.М.Клочко, В.В.Мерчанський // Економічний простір. - 2009. - №22/1. - С.13-21. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Ekpr/2009_22/1/klochko.pdf

13. Кобута І. Один рік України у СОТ / І.Кобута, В.Жигадло, А.Заїка; за ред. М.Свєнчіцкі; Аналітично-дорадчий центр Блакитної стрічки. - К., 2009. - 44 с.

14. Конкурентоспроможність економіки України в умовах глобалізації /Я. А. Жаліло, Я. Б. Базилюк, Я. В. Белінська та ін.; За ред. Я. А. Жаліла. - К.: НІСД, 2005. - 388 с.

15. Кордон М.В. Європейська та євроатлантична інтеграція України. /М.В. Кордон / Навчальний посібник. - К.: Центр учбової літератури, 2008. - 172 с.

16. Н. Королевська. Чи виживе металургія. [Електронний ресурс] / Н.Королевська // Економічна правда. - 2011. - Режим доступу: http://www.epravda.com.ua/columns/2011/08/2/293359/

17. Крялова Н.В. Міжнародна торгівля. / Н.В. Крялова / Видавництво "Знання", - 2008. - 365с.

18. Линник В.М. Експертна оцінка загальних наслідків приєднання України до СОТ для галузей промисловості. / В.М. Линник, Ю. В. Шпирка / Економічний простір. - 2009, - №23/1. - С. 25-30.

19. Лобунець В.І. Сучасні реалії членства України в СОТ. / В.І Лобунець, Р.І Плугатор / Вісник БНАУ. - 2009. - №67. - С.58-64.

20. Луцик У.М. Вплив на АПК вступ України в СОТ / У. М. Луцик / Буковинська державна фінансова академія [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.rusnauka.com/14_NPRT_2010/Economics/66747.doc.htm

21. Макаренко В. Ми в СОТ. Що далі? / В. Макаренко / Агроперспектива. - 2008. - № 5 (101). - С. 16-18.

22. Макогон Ю.В. Предпосылки вступления Украины в ВТО: ожидание и перспективы / Ю. В. Макогон / Вісник Тернопільскої академій' народного господарства. - 2002. - Вип. 8-1. - С.103-110.

23. Международная научно-практическая конференция "Всемирная торговая организация и национальные экономики. Опыт и проблемы". Документы и материалы. Москва,- 21 апреля 2001 года. - С.24.

24. Міжнародні організації: Навч. посіб. / За ред. О. С. Кучика. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: Знання, 2007. - 749 с.

25. Один рік України у СОТ. // Аналітично-дорадчий центр Блакитної стрічки. Проект фінансується ЄС, співфінансується та виконується ПРООН. - К.: 2009. - 44 с.

26. Осташко Т.О. Внутрішній агропродовольчий ринок України в умовах СОТ / Т. О. Остапко, Л. Ю. Волощенко, Г. В. Лєнівова; відпов. Ред.. Точилі; НАН України; Ін-т екон. та прогнозув. - К., 2010. - 208 с.

27. Офіційний сайт Державної служби статистики України [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua

28. Панченко В. Зменшення обсягів виробництва буде продовжуватись у 2010 р. [Електронний ресурс] / В. Панченко // РБК-Україна. - 2010. - Режим доступу: http://www.rbc.ua/ukr/interview/show/v_panchenko_umenshenie_obemov_proizvodstva_budet_ prodo1zhatsya_v_2010_g_25022010

29. План заходів нейтралізації можливих негативних наслідків у зв'язку зі вступом України до СОТ та забезпечення підвищення конкурентоспроможності національної економіки: Розпорядження Кабінету Міністрів України №10-р., 12 січня 2006 р.

30. Про затвердження Державної програми розвитку й реформування гірничо-металургійного комплексу до 2011 р.: постанова КМУ від 28.07.2004 р. № 967 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/

31. Реструктуризація промисловості України у процесі посткризового відновлення / О. В. Собкевич, А. І. Сухоруков, В. Г. Савенко та ін. - К. : НІСД, 2011. - 54 с.

32. Савченко С.М. Конкурентоспроможність українського машинобудівного комплексу на зовнішніх та внутрішніх ринках / С.М. Савченко // Проблеми підвищення ефективності інфраструктури. - 2011. - №29. - С.20 - 29.

33. Селезньова К.В. Аналіз використання експортного потенціалу машинобудівного комплексу України в контексті світових інтеграційних процесів / К.В. Селезньова // Економічний часопис - ХХІ. Економіка та управління підприємством. - 2010. - №11-12. - С. 68 - 73.

34. Статистичні дані ФАО. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.fao.org.

35. Україна і світова організація торгівлі: як збільшити плюси та зменшити мінуси? Володимир Сиденко, Олександр Барановський//Дзеркало тижня-№ 26 (401) 13 - 19 липня 2002.- 327 с.

36. Фесенко О. Україна майже вступила в СОТ/ О.Фесенко / "Главред"- 22. Листопада 2007. - 176 с.

37. Центр Разумкова. //www.razumkov.org.ua/ukr/index.php

38. 1. Шифріна Н.І. Стан та перспективи розвитку машинобудівного комплексу україни / Н.І. Шифріна // Вісник економіки транспорту і промисловості - 2010. - № 29. - С. 394 - 315.

39. Яна Стадильная. Вступать или присоединяться? Украина, как всегда, без пяти минут в ВТО/ Яна Стадильная /Киевский телеграф - №9, 4-10 марта 2005. - С. 35-44.

40. Україна і світова організація торгівлі. // http://wto.in.ua/index.

41. Сайт Всемирной Торговой Организации. //www.wto.org/

42. Світова організація торгівлі. // http://uk.wikipedia.org/.

Додаток А

Таблиця А.1 SWOT-аналіз умов розвитку зовнішньої торгівлі України у 2008-2011 роках

Сильні сторони

Слабкості

-активізація структурних реформ, створення передумов для реалізації експортного потенціалу традиційних та нових секторів економіки;

- високі адаптивні можливості національного виробництва до зростання зовнішнього попиту;

- вагомі конкурентні переваги у низці базових галузей виробництва, наявність певного резерву цінової конкурентоспроможності на ключових для України ринках (металів, хімічної продукції, сільськогосподарської продукції);

- високий потенціал зростання експорту послуг, зокрема транспортних, у галузях будівництва, зв'язку, досліджень, ІТ-технологій тощо;

- наявність освіченої та порівняно дешевої робочої сили;

- наявність розвинутого внутрішнього ринку, що слугує, з одного боку, чинником підтримки експортоорієнтованих виробництв, з іншого - є мотиватором запровадження нових (з перспективою виходу на зовнішні ринки) інвестиційних проектів;

- переважно стабільні умови функціонування фінансових ринків, що дає можливість коротко- та середньострокового планування зовнішньоекономічної діяльності;

- наявність певного потенціалу екстенсивного розширення експортної пропозиції (низка ключових експортних галузей наразі не досягла пікових значень завантаження потужностей, що спостерігалися у 2008 р.);

- наявність високотехнологічних підприємств, що могли би зміцнити зовнішньоекономічні позиції України (космічна галузь, приладо-, машинобудування тощо);

- наближення до завершення перехідного періоду (у рамках приєднання до СОТ) щодо лібералізації тарифного регулювання.

- відсутність чітко визначеної торговельної політики та експортної стратегії; відсутність координації дій різних органів влади;

підпорядкованість торговельної політики короткостроковим цілям та тактичним завданням;

- недостатній рівень інвестування в модернізацію

експортоорієнтованих виробництв та гостра нестача новітніх технологій;

- низька диверсифікованість експортної пропозиції України, домінування сировинної продукції та продукції з низьким рівнем доданої вартості у виробництві та експорті;

- відсутність стимулів до якісного оновлення експортного потенціалу України за наявної економічної моделі (що є результатом національних особливостей трансформації планової економіки у ринкову) в умовах посилення експортної конкурентоспроможності країн-конкурентів (актуально для ринків металів та хімічної продукції);

- недосконалість фіскальних процедур, зокрема, неврегульованість процедур автоматичного відшкодування ПДВ (добросовісним експортерам);

- криміналізація процедур оподаткування експортно-імпортної діяльності (демотивація добросовісних платників податків, "сірий" імпорт тощо);

- логістичні обмеження (брак логістичних складів, належної інфраструктури тощо); застаріла транспортна інфраструктура;

- високі витрати бізнесу на зовнішньоекономічну діяльність, пов'язані з нетарифним заходами регулювання торгівлі, зокрема витрати на підтвердження походження товару, отримання дозволів, ліцензування тощо;

- монополізація експортно-імпортної діяльності крупними компаніями (як наслідок високої вартості зовнішньоекономічної діяльності);

- надмірна зарегульованість підприємницької діяльності (залучення до імпортно-експортної діяльності офшорних компаній з метою оптимізації вартості бізнесу);

- невигідні умови кредитування експорту (високі відсоткові ставки та короткі терміни наданих кредитів), відсутність державних програм підтримки високотехнологічного експорту;

- обмежені можливості державного регулювання експортно-імпортної діяльності через інструментарій валютно-курсової політики (відсутність істотного зв'язку між зниженням офіційного курсу гривні

до долара США та приростом чистого експорту).

Можливості

Загрози

- поглиблення структурних реформ, які у середньостроковій перспективі створюватимуть умови для подолання обмежувачів розвитку підприємництва, зокрема експортоорієнтованого сектору;

- розширення експортної пропозиції внаслідок післякризового відновлення економік країн - торговельних партнерів;

- демонополізація зовнішньоекономічної діяльності через здешевлення процедур експорту та імпорту продукції;

- запровадження програм підтримки експортоорієнтованих секторів, які близькі до наявних технічних потужностей України і могли б підвищити додану вартість українського експорту в коротко- і середньостроковій перспективі (зокрема це стосується виробництва готової продукції з металу: цистерни, кузови тощо; поглиблення переробки у хімічній галузі: фарби, пластмаси тощо, а також фармацевтика; нарощування експорту готової харчової продукції тощо);

- поглиблення реформ у галузях, що формують експортну пропозицію послуг;

- випереджальне зростання з середини 2010 р. цін на ринках металопродукції (на 48,1 % порівняно з 2009 р.) та сільськогосподарської сировини (33,2 %), зокрема на зерно - на 82 %;

- ненасиченість світового попиту на сільгосппродукцію та харчові продукти;

- заохочення попиту з боку Росії на продукцію українського машинобудування;

- розширення експортної пропозиції внаслідок укладення угоди про ЗВТ між Україною та ЄС.

-посилення гальмування економіки розвинутих країн світу, загроза тривалої стагнації, високі ризики нової рецесії (падіння попиту та цін на товари українського експорту, загроза нової кризи);

- гальмування економік країн, що розвиваються, запровадження захисних заходів (падіння попиту на українську продукцію);

- посилення цінової конкурентоспроможності країн-конкурентів України з кола країн, що розвиваються - Росії, Китаю, Індії, Бразилії (падіння продажів української продукції);

- дестабілізація на енергетичних ринках, зростання цін на енергоносії (що критично впливає на цінову конкурентоспроможність експортної

пропозиції України на ринках металів, хімічної продукції) " погіршення зовнішньоекономічних стосунків з країнами партнерами, що входять до Митного союзу (Росії, Білорусії та Казахстану);

поширення практики застосування обмежувальних та протекціоністських заходів з боку провідних транснаціональних корпорацій та окремих країн - торговельних партнерів України, зокрема - членів Митного союзу, яке може збільшитися за умови створення ЗВТ між Україною та ЄС;

- несприятливі погодні умови тощо, що обумовлюють падіння сільськогосподарського виробництва, різкі коливання цінової кон'юнктури, посилення протекціоністських заходів тощо.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Переваги, отримані Україною після вступу до Світової організації торгівлі (СОТ). Негативні наслідки вступу до СОТ. Рівень відкритості економіки. Розширення номенклатури та географічної структури експорту та імпорту. Динаміка зовнішньої торгівлі України.

    презентация [559,5 K], добавлен 19.10.2013

  • Вступ України до Світової організації торгівлі. Сфера діяльності СОТ розширюється і передбачає не тільки регулювання торговельних потоків, а й міжнародне економічне регулювання капіталу та робочої сили. Переваги та недоліки членства України в СОТ.

    реферат [22,5 K], добавлен 27.03.2011

  • Історія розвитку Генеральної угоди з тарифів і торгівлі. Комплексне дослідження правових засад і принципів становлення Світової організації торгівлі. Принципи реалізації Світовою організацією міжнародної торговельної політики та міжнародної торгівлі.

    статья [31,7 K], добавлен 11.09.2017

  • Система міжнародних організацій з регулювання світової торгівлі. Світова організація торгівлі, історія її створення, цілі, принципи та функції. Міжнародні організації з урегулювання світових товарних ринків. Комісія ООН з права міжнародної торгівлі.

    лекция [612,6 K], добавлен 10.10.2013

  • Аналіз проблем тарифного регулювання в рамках вступу до Світовій організації торгівлі. Ефективна торговельна політика як один з із чинників інтеграції країни у міжнародний економічний простір. Заходи щодо захисту та підтримки національного виробника.

    контрольная работа [35,1 K], добавлен 08.03.2013

  • Суть, передумови формування та особливості світового ринку послуг, їх види. Географічна структура, регулювання та тенденції розвитку міжнародної торгівлі послугами в умовах глобалізації. Передумови вступу України до Світової організації торгівлі.

    курсовая работа [287,2 K], добавлен 12.12.2010

  • Сутність і форми світової торговельної політики, її тарифні та нетарифні методи регулювання. Причини виникнення та класифікація міжнародних організацій, їх призначення в сфері регулювання світової торгівлі. Особливості співробітництва України з СОТ.

    дипломная работа [112,3 K], добавлен 19.06.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.