Міжнародне співробітництво має мету забезпечення стабільності в усьому регіоні: уникнення екологічних катастроф, безпеки на морі і запобігання поширення злочинності та інфекційних захворювань. Крім того, важливою метою особливо регіон Балтійського моря є відкриття енергетичних ринків і захисту розподілу енергії в кризових ситуаціях. Скандинавські країни стали піонерами коли досягнули успіху в створенні самого відкритого міжнародного ринку енергії. Strang Johan. Nordic Communities. A vision for the Future. Center for Nordic Studies, University of Helsinki. January 2013. January 2013. P. 102. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.norden.org/en/publications/publikationer/2013-002

Декілька років тому в Північній Раді постало питання обрання офіційної мови. Англійська мова була обрана для роботи, оскільки ісландська і фінська мови сильно різняться від інших скандинавських мов.

Криза в ЄС, покращення моделі північного добробуту і спільний інтересу до Арктики є пріоритетними питаннями Північної Ради.

Світова громадкість вбачає Північне співробітництво як позитивне. Незважаючи навіть на різне ставлення країн до НАТО і ЄС, це не являє собою перешкодою для спільної продуктивної роботи.

Члени Північної Ради є суверенні держави Данії, Фінляндії, Ісландії, Норвегії та Швеції, а також автономні території Аландських островів, Фарерських островів і Гренландії. Країни, представлені в Раді законодавців через власний парламент і парламенти автономних. 87 членів Ради представляють: Данія (включаючи Фарерські острови та Гренландія) 20 представників, Фінляндія (включаючи Аландські острови) - 20, Ісландія - 7, Норвегії - 20 і Швецією - 20. Уряду призначають делегатів, які представляють їх на засіданнях Ради.

Фінська делегація в Раді складається з 18 парламентаріїв, а також двох членів парламенту від Аландських островів, а також депутатів. Голова фінської делегації - Сімо Рундгрен (Центристська партія). Finnish Delegation to the Nordic Council. Official website of Parliament of Finland. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://web.eduskunta.fi/Resource.phx/parliament/internationalorgans/finnishdelegationtothenordic council.htx На сьогодні існує широко поширене бажання, як серед політиків і широкої громадськості, для північних країн тісніше співпрацювати один з одним.

2.2 Фінлядська Респубілка у співробітництві «Північного виміру»

Поняття «Північного виміру» вперше було використано в 1994 році, коли Фінляндія, Швеція і Норвегія готувалися до національних референдумів з питання вступу до Європейського союзу. Поняття «вимір північних країн» і «північний вимір» існували паралельно і укладали в собі питання, до яких майбутні члени ЄС - Фінляндія і Швеція - хотіли привернути увагу Європейського Союзу, виходячи зі своїх ціннісних позицій, розвиненості економік і географічного положення.

Міністр закордонних справ Фінляндії Хейккі Хаавісто вперше використав вислів «Північний вимір» в лютому 1994 року. Представляючи європейським журналістам зовнішню політику Фінляндії, він висловився таким чином:

«Нові північні члени ЄС, якщо і коли вони стануть такими, внесуть абсолютно новий вимір в Європейський союз - вимірювання Північних країн. У нас є великі, слабо заселені земельні простору. Балтійське море і арктичні регіони є важливими категоріями. Вплив і значення північного виміру для Європейського союзу поступово усвідомлюється в Брюсселі та в столицях країн ЄС».

Офіційно ініціатива Північного виміру була запропонована у вересні 1997 року прем'єр-міністром Пааво Ліппоненом у Рованіємі на міжнародній конференції з проблем Баренцева регіону:

«Після вступу Фінляндії та Швеції до Європейського Союзу його межі простягаються від Середземного моря до територій, що знаходяться в декількох кілометрах від Баренцового моря. ЄС знайшов поняття для північного регіону - «північний вимір». Суть мого сьогоднішнього виступу полягає в тому, що нам потрібно політика в даному вимірі ».

У своїй промові Ліппонен включив ініціативу у сферу політики зовнішніх відносин ЄС. Водночас він зауважив, що ініціатива пов'язана з внутрішніми політиками ЄС, наприклад, у галузі інфраструктури та енергетики. Завдання полягало в тому, щоб зробити Північний вимір невід'ємною частиною відносин ЄС з Росією і іншими країнами регіону. В основі лежало прагнення до посилення стабільності в Північній Європі, а разом з тим і безпеки у всьому Європейському союзі. Зближення держав Балтії з ЄС було центральним завданням, що відповідала і завданням політики безпеки Фінляндії. Фінляндія підкреслювала сусідство ЄС з Росією в якості фактора, сприяючого можливостям співробітництва, і хотіла направити ресурси ЄС в проекти, що мають вплив по обидві сторони кордону, у тому числі в сфері енергетики, розвитку транспортних зв'язків, охорони навколишнього середовища та ядерної безпеки.

У травні 1999 р. на сесії Європейської Ради у Відні були вироблені основні параметри політики, націленої на досягнення «позитивної взаємозалежності» між Євросоюзом та державами-партнерами по «Північному виміру». Метою ініціативи зі створення «Північного виміру» був розвиток і визначення інтересів Євросоюзу в Північній Європі: від Ісландії до Північного Заходу Росії, від Баренцева моря до південного узбережжя Балтійського моря. Цей проект орієнтований в основному на Росію (Північно-Західний регіон), Литву, Латвію, Естонію і Північно-Східну Польщу. Не тільки Фінляндія, але і інші північні країни, тобто Швеція, Норвегія, Данія та Ісландія, беруть участь в реалізації проекту «Північний вимір». Ініціатива грунтується на апробованих і ефективних структурах співробітництва, існуючих в даній частині Європи, і фінансової підтримки регіону без створення нових інститутів. The Northern Dimension. A Finnish perspective. Edita prima OY. Helsinki. 2006. P. 38.

11 жовтня 2005 в м. Лаппеенранта семінар за темою «Майбутнє Північного виміру, успішне партнерство, кооперація і можливості бізнесу», що охоплює, в т.ч., питання партнерств Північного виміру, логістики та бізнесу. У семінарі брали участь також міністри закордонних справ Ерккі Туоміоя (Фінляндія) і Лайла Фрейвалдс (Швеція).

Національним форумом з Північного виміру у Фінляндії була багатогалузева підготовча група, призначена прем'єр-міністром Пааво Ліппоненом. Членами її стали представники адміністрації, ділових кіл, університетів і дослідницьких інститутів, а також неурядових організацій. Головою виступив ректор Лапландського університету Еско Ріепула. Робота форуму і організовані ним

24 форуми по Північному виміру в значній мірі сприяли розвитку діяльності. Форум активно працював до кінця 2003 року, після чого підготовча діяльність на національному рівні продовжується під керівництвом Міністерства закордонних справ.

Перша нарада форуму відбулося в січні 2001 року в м. Оулу, і обговорювалися всі сектори діяльності. У тому ж році в м. Лаппеенранта був організований міжнародний форум, на якому були представлені такі сектори: ділове життя, інформаційні та комунікаційні технології, навколишнє середовище та енергетика, а також ліс. У відношенні змісту на центральному місці знаходилися Північне електронне вимірювання і Природоохоронне партнерство Північного виміру. У промові прем'єр-міністра Фінляндії Пааво Ліппонена вперше прозвучало запитання розробки програми партнерства в громадській охороні здоров'я і соціальному добробуті.

У квітні 2002 року темою національного форуму в Турку стало значення наукових досліджень для підтримки секторів діяльності Північного виміру. У червні на міжнародному форумі у м. Каяані висвітлювалися питання арктичних технологій та міжнародної торгівлі. На міжнародному форумі у вересні в м. Йоенсуу обговорювалися проблеми громадського здоров'я і благополуччя. Партнерство Північного виміру в громадській охороні здоров'я і соціальному добробуті зробило крок вперед. У листопаді 2002 року був організований міжнародний форум, де обговорювалися проблеми секторів інформаційних і комунікаційних технологій, в першу чергу Північне електронне вимірювання. Финляндия и Северное измерение. Edita Prima Oy, Хельсинки, 2006.

Темою міжнародного Гельсінського форуму, що проходив у лютому 2003 року, став ринок праці. У жовтні того ж року в м. Котка обговорювалися - також на міжнародному рівні - питання, що стосуються логістики.

На сьогоднішній день проведено чотири зустрічі міністрів закордонних справ щодо «Північного виміру» (Хельcінкі, листопад 1999 р.; Люксембург, квітень 2001 р.; Люксембург, жовтень 2002 р.). Четверта міністерська конференція відбулася 21 листопада 2005 р. в Брюсселі. Таким чином, основні документи, що регулюють співробітництво в рамках «Північного виміру»: розроблені на основі рекомендацій першої міністерської зустрічі «Північного виміру ЄС» (Гельсінкі, листопад 1999 р.), затверджені на засіданні Європейської ради 19 червня 2000 року (2000 - 2003 рр..); розроблені на основі рекомендацій третьої міністерської зустрічі «Північного виміру ЄС» (Гельсінкі, листопад 1999 р.), затверджені на засіданні Європейської ради 12 грудня 2003 року (2004 - 2006 рр..); плани дій щодо «Північного виміру». Northern Dimension. Ministry for Foreign Affairs of Finland. 2012. P. 23.

Рада Баренцевого моря/Євро-арктичного регіону (РБЄР), Арктична рада (АР), так само як і Рада країн Балтійського моря (РКБМ) і Рада міністрів північних країн (РМПК), відіграють особливу роль в «Північному вимірі». Проголошеною метою Ради Баренцева / Евроарктіческого регіону є сприяння динамічному розвитку регіону, двостороннього і багатостороннього співробітництва. Арктична рада була створена в 1996 році за ініціативою Фінляндії для захисту унікальної природи північної полярної зони. Метою Ради країн Балтійського моря є сприяння демократичним інститутам, економічному співробітництву, радіаційної та ядерної безпеки. Рада міністрів північних країн сприяє координації співпраці між парламентами і урядами країн Північної Європи. Heikkila M. The Northern Dimension. Europe information. Ministry for Foreign Affairs of Finland. 2006. P. 45.

Отже, концепція "Північного виміру" може сприяти поліпшенню координації та підвищенню ефективності взаємодії між країнами ЄС, країнами регіону та регіональними інститутами. Незважаючи на те, що ініціатива «Північний вимір» із самого початку запекло критикувалася, в її рамках було досягнуто чимало, ключовою перевагою є те, що вона сприяла ефективному залученню Росії в європейські структури поза так званої «високої політики». Особливо важливо, щоб співпраця між сторонами ініціативи «Північного виміру» не розглядалася лише в контексті певних сировинних проектів, а була дійсно багатостороннєю і відігравала роль додаткової можливості всебічного розвитку регіонів сторін ініціативи. Її екологічний компонент не повинен обмежуватися лише проектами ядерної безпеки. І досягнення всіх цих цілей, а також подальший динамічний розвиток ініціативи стане ще більш можливим при появі певного політичного компоненту, спрямованого на досягнення миру і безпеки в субрегіоні.

Після вступу Фінляндії та Швеції до Європейського союзу в 1995 році, кордони ЄС розширилися за межі Полярного кола, і водночас ЄС отримав спільний кордон з Росією довжиною в 1300 км. Європейський союз опинився перед необхідністю складання загальної картини північних територій і північній політики. Це дало поштовх прагненням Німеччини і Данії більш інтенсивно висувати регіон Балтійського моря у зв'язку з обговоренням питань регіонального розвитку ЄС. Підтримуючи дані прагнення, Фінляндія бажала підкреслити взаємозалежність країн Балтійського моря і країн Північної Європи, а також Росії та ЄС.

Таким чином Фінляндії вдалося об'єднати північний регіон за допомогою NB8 та «Північного виміру» зокрема.

Розділ 3. Роль і місце Фінляндської республіки в сучасному світі

3.1 Діяльність Фінляндії в Європейському Союзі

Для Фінляндії членство в Євросоюзі було важливим вибором. Ця країна приєдналася до Союзу з яким поділяє спільні цінності. У той же час, членство надає можливість Фінляндії переслідувати власні цілі. Фінляндія взяла на себе конструктивну роль у рамках ЄС і бере активну участь у всіх ключових процесах ЄС. Фінляндія приймає активну участь у підвищенні економічного становища ЄС, шукає конструктивних результатів, надає належну увагу загальним інтересам союзу при висловлені власниї позицій, бере ініціативу.

В інтересах Фінляндії, що всі держави-члени зобов'язані дотримуватися загальних правил, і те що питання, які потребують комплексних рішень, розглядаються в союз. Прогресивна інтеграція заснована на тому факті, що все більше число питань, які виходять за межі національних кордонів не можуть бути ефективно вирішені самостійно однією країною. Європейський союз утворює рамки, в яких питання можуть вирішуватися на систематичній основі через спільне законодавство. Як член Союзу, Фінляндія бере участь в ухваленні його рішень.

Протягом декількох років, Фінляндія є інвестором до бюджету ЄС і частка інвестицій Фінляндії буде тільки збільшуватися в майбутньому, оскільки країни, які мають приєднатися або приєднались до союзу є біднішими за решту країн ЄС. Оскільки в ЄС багаті країни-члени вносять більший внесок, ніж бідніші. Метою Фінляндії є забезпечення, щоб Фінляндія робила внески пропорційні процвітання Фінляндії, особливо по відношенню до багатих держав. (Додаток 1). Finland as an actor in the EU's Common Foreign and Security Policy. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://formin.finland.fi/public/default.aspx?nodeid=32279&contentlan=2&culture=en-US

Позиція Фінляндії як інвестора, не повинна негативно впливати на політику ЄС таким чином, щоб звужувати рамки розвитку і розширення діяльності ЄС тільки через економічні чинники.

ЄС забезпечує стабільність в Європі, сприялає безпеці Фінляндії і надає країні більшої ваги. Крім того, ЄС покращує механізм роботи фінської економіки і дозволяє Фінляндії займатись рішенням проблем, які виходять за рамки національних кордонів.

Як держава-член ЄС Фінляндія чітко дотримується практики і директив Євросоюзу щодо торгівлі з «третіми країнами», в тому числі і з Україною, послідовно проводячи лінію на розвиток відносин з Україною на основі положень існуючих двосторонніх документів між нашою державою і Євросоюзом. Приєднавшись до ЄС, який є також Митним союзом, Фінляндія втратила свою незалежність у митній політиці та почала застосовувати в повному обсягу торгово-політичні інструменти ЄС. У першу чергу це стосується ставок ввізних митного тарифу ЄС щодо «третіх країн».

З практичної точки зору, під час імпорту товарів на територію Фінляндської Республіки митні процедури здійснюються відповідно до Митного кодексу ЄС. Ввезені товари можуть бути розміщені під різні митні режими (вільне циркулювання товару на ринку, транзит, зберігання на митному складі, переробка всередині країни, переробка під митним контролем, тимчасове ввезення, експорт, реекспорт, розміщення товару у вільній зоні або на вільному складі).

Єдиним винятком в регулюванні ЄС імпорту в Фінляндію - алкоголь. Через соціальний чинник (високий рівень алкоголізму в країні) Фінляндія має право самостійно вирішувати квот на ввіз алкогольних напоїв в країну.

Фінляндія послідовно домагається скасування таких бар'єрів, вдаючись, у разі необхідності, до допомоги органів ЄС. Крім того, Фінляндія виступає активним лобістом укладення нових угод ЄС про вільну торгівлю. Фінляндська сторона виходить з того, що відкрита глобальна торгівля є вирішальним рушійним фактором розвитку ЄС. Чим довше ЄС зберігатиме свої кордони закритими, тим сильніше він відставатиме з точки зору конкурентноздатності у порівнянні з такими глобальними гравцями як США, Китай, Південна Корея, Японія чи країнами з перехідною економікою, зокрема Бразилією. Загалом, система державної підтримки експорту Фінляндії включає різноманітні інструменти економічного впливу, а також заходи організаційного та інформаційного сприяння експорту. До них належать, зокрема, заходи державного регулювання на національному і регіональному рівнях, кредитування експорту, гарантування і страхування експортних кредитів та експортних операцій, заходи організаційного та інформаційного сприяння просуванню експорту.

Розробку та координацію заходів з реалізації державної політики підтримки фінляндських експортерів здійснює Міністерство зайнятості та економіки (МЗЕ) спільно з МЗС. На сьогодні в процесі підготовки нова національна стратегія підтримки експорту та інтернаціоналізації фінляндського бізнесу, в якій будуть сформульовані як принципи і форми сприяння експорту, так і конкретні завдання, що стоять перед країною в умовах необхідності поглиблення інтеграції з європейською та світовою економіками. Слід очікувати, що після ухвалення зазначеного документа може відбутися певна кореляція підходів фінляндської сторони до питань, пов'язаних з доцільністю удосконалення складання зовнішньоекономічних договорів і оформлення зовнішньоекономічних операцій, проте у чіткій відповідності з практикою ЄС.

Інтереси Фінляндії в торгівельній політиці входять до загальної торговельної політики (ЗТП), яка застосовується до всіх держав-членів ЄС. Торгівельна політика є, таким чином, критично відрізняється від, наприклад, загальної безпекової і оборонної політики ЄС тому, що ЄС має майже виключною компетенцією в питаннях торговельної політики. До виключної компетенції в галузі торговельної політики означає, що комісія робить всі ініціативи та пропозиції, що стосуються ЗТП і веде переговори про торговельні угоди з третіми країнами. Комісія відіграє помітну роль також в тому, що він говорить від імені ЄС у Світову організацію торгівлі (СОТ).

Навіть не зважаючи на те що роль комісії торговельної політики Комісії є важлива і помітна, остаточні рішення приймаються Радою. Вона збирається на рівні міністрів раз на місяць і приймає рішення про мандати для переговорів, міжнародних угод і різних заходів торговельної політики. Foreign and security policy in international organizations. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://formin.finland.fi/public/default.aspx?nodeid=32282&contentlan=2&culture=en-US Комісія зобов'язана проводити консультації з державами-членами регулярно, тому Фінляндія, як і інші держави-члени, може активно впливати на зміст торговельної політики на різних етапах обговорення.

3.2 Відносини Фінляндії з Російською Федерацією, Китайською Народною Республікою та Сполучиними Штатами Америки

Російська Федерація.

30 грудня 1991 Фінляндія визнала Росію як держави-продовжувача СРСР. У січні 1992 р. укладено російсько-фінляндський Договір про основи відносин. В даний час між Росією і Фінляндією діє близько 90 міждержавних і міжурядових документів, що регламентують практично всі сфери двосторонньої взаємодії. У число найважливіших сфер співпраці входить, зокрема, торгівля та інвестиції, транспорт і логістика, митниця і перетин кордону, екологія, енергетика, лісовий сектор, правове співробітництво, культурний обмін та інновації.

За останнє десятиліття склалися стійкі традиції активного політичного діалогу на найвищому та високому рівні. Президент Т.Галонен відвідала Росію з офіційним візитом на самому початку першого терміну своїх повноважень - у червні 2000 р. У серпні 2005 р. відбувся офіційний візит до Фінляндії Президента Російської Федерації.

Налагоджено активний діалог на рівні глав урядів (в 2000-2007рр. Зустрічалися два рази на рік). 12 листопада 2008 в Москві відбулися переговори Голови Уряду Російської Федерації В. Путіна з Прем'єр-міністром Фінляндії М. Ванханеном.

Підтримуються регулярні контакти між керівниками міністерств закордонних і внутрішніх справ, економічного розвитку і торгівлі, транспорту, митних і прикордонних відомств. С.Лавров зустрічався з міністром закордонних справ Фінляндії А.Стуббом 25 квітня, 12 серпня і 11 листопада 2008 р. в Москві, а також 25 вересня 2008 р. в Нью Йорку.

Активні міжпарламентські зв'язки. У фінляндському парламенті діє Група дружби з Росією, в російській Державній Думі утворена Група по зв'язках з Парламентом Фінляндії на чолі з головою Комітету з проблем Півночі і Далекого Сходу В.Півненко. Фінляндію неодноразово відвідували голови палат Федеральних Зборів Росії. Российско-финляндские отношения (справочная информация). Официальный сайт Министерства иностранных дел Российской Федерации. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.mid.ru/ns-reuro.nsf/ZUstrana/FC1B3C070E2B571C43256DB1 005187A2?opendocument

Фінський уряд 16 квітня 2009 р. затвердив «План дій по Росії». В цьому документі описується відносини поточна співпраця Росія-ЄС, Росія-Фінляндія. Russian action plan. Government resolution. Government of Finland. 16 April 2009. Р.14-25.

Зокрема, велику увага в цьому плані приділяється економічній сфері. У 2008 році Росія була головним фінським торговим партнером. Торговому обороту між Росією і Фінляндією було властиве інтенсивне зростання, але внаслідок економічної кризи, що почалася восени 2008 року, фінський експорт до Росії почав скорочуватися.

Росія є найбільшим постачальником енергоносіїв Фінляндії. Росія постачає більше 70% імпортованих Фінляндією енергоносіїв (нафта, газ, електроенергія). Весь обсяг імпорту природного газу припадає на частку Росії. 35% від загального обсягу всього енергоспоживання Фінляндії забезпечується за рахунок російського експорту.

Обсяг сукупних фінських інвестицій в Росію оцінюється в більш ніж 5 млрд. євро. Рівень російських інвестицій до Фінляндії поки відносно невисокий. Мета Фінляндії полягає в тому, щоб перетворити свої знання і послуги в продукти, що представляють інтерес для Росії.

У Фінляндії серед власників нерухомості зростає число російських громадян. Росіяни цікавляться, особливо, рекреаційними об'єктами в східній частині Фінляндії. Продаж об'єктів нерухомості іноземним громадянам жодним чином не обмежується фінським законодавством. Фінські компанії і приватні особи зацікавлені також і тому щоб придбати в власність земельні ділянки в Росії, особливо в суміжних з Фінляндією регіонах, але придбання земельних ділянок іноземними громадянами обмежено російськими законами.

У сфері інновацій існують хороші перспективи для розвитку співробітництва між Фінляндією та Росією, оскільки Росія докладає значних зусиль до розвитку інноваційної системи, особливо - фінансуванню сфери науково-дослідницької та дослідно-конструкторської роботи та інновацій.

Істотно зріс приплив російських туристів до Фінляндії. Число російських туристів наближається до двох мільйонів на рік, і більше чверті всіх доходів Фінляндії від іноземного туризму припадає на частку туристів з Росії. Існує великий потенціал для зростання туризму з Росії до Фінляндії. Фінляндія посідає перше місце серед закордонних туристичних об'єктів, відвідуваних росіянами.

Економічне співробітництво з Росією націлене, в основному, на поліпшення умов діяльності і контактів співробітництва фінських компаній в Росії, а також на підтримку конкурентноспроможного положення фінських компаній на широких, частково ще маловивчених російських ринках. Одночасно в Росії все більше і більше дізнаються про Фінляндію, розвиваються контакти і ділове партнерство російських ділових кіл у Фінляндії.

У торгових відносинах присутні і проблеми довгострокового характеру, серед яких найбільш складною і великою проблемою є встановлені Росією вивізні мита на необроблену деревину. Прийняте Росією в грудні 2008 року рішення про відстрочення до кінця 2009 року чергового підвищення експортних мит на круглий ліс дає додатковий час на вирішення проблеми в контексті переговорів про вступ Росії до СОТ.

Сприяти розвитку торгово-економічних відносин покликана робота міжурядової російсько-фінляндської Комісії (МУК) з економічного співробітництва. Її дев'ята сесія відбулася 18 квітня 2006 р. в Гельсінкі. Між сесіями регулярно зустрічаються співголови МУК (з російської сторони - Міністр економічного розвитку Е.Набіулліна, з фінської - Міністр зовнішньої торгівлі та розвитку П.Вяюрюнен).

У рамках міжурядової комісії не проводяться торгові переговори, вона покликана сприяти розвитку сприятливого клімату для економічної діяльності, усувати бар'єри, що перешкоджають торгівлі та інвестиціям, а також налагоджувати контакти між підприємствами. Комісія може розглянути, при необхідності, на політичному рівні проблеми, з якими стикаються компанії. У складі міжурядової комісії - 12 галузевих робочих груп, керівництво яких визначається відповідно до компетенціями галузевих міністерств. У рамках міжурядової комісії під керівництвом Міністерства зайнятості та економічного розвитку працюють також 10 регіональних робочих груп зі співробітництва, спільно заснованих з різними регіонами Російської Федерації. Завдання останніх - сприяти доступу на російський ринок фінських підприємств. Міжурядова комісія стала майданчиком для співпраці та обміну інформацією, гнучко враховує практичні потреби. Координація роботи комісії покладено на Міністерство закордонних справ.

Прикладом співпраці між органами державного управління можна навести лісове господарство, в рамках якого представлялися принципи фінського сталого лісівництва.

Інтенсивність торгівлі та руху вимагає взаємних заходів для забезпечення максимально гнучкого перетину кордону. Крім того, розвиток транспортних комунікацій уздовж всієї фінляндської-російського кордону важливо для господарської діяльності, особливо туризму. У 2010 році через пункти пропуску в Ваалімаа, Нуйямаа і Іматра кордон перетнули близько одного мільйона вантажівок, більшість з яких йшли транзитом через Фінляндію. Транспортна інфраструктура вимагає також поліпшення з метою скорочення ризиків безпеки руху, що виникають внаслідок вантажного руху. Покращення необхідні, незважаючи на те, що Росія здійснює великі проекти з облаштування морських портів, що має привести до скорочення транзитного руху на дорогах Фінляндії. Світова економічна криза позначається також на автомобільному русі між Фінляндією та Росією, і обсяги автоперевезень помітно скоротилися. В інших видах вантажних перевезень зміни не так відчутні.

Фінляндія відіграє активну роль у розвитку митного співробітництва між Європейським союзом і Росією. На початку 2009 року був запущений пілотний проект з електронного передавання митної інформації між Росією і Європейським союзом. Успіх і подальше розширення цього пілотного проекту повинні привести до скорочення часу, необхідного для проходження митниці та перетину кордону. Крім того, електронний обмін інформацією сприяє боротьбі з митними порушеннями (включаючи подання подвійних рахунків). Одним з позитивних моментів у розвитку транспортного сектору є запуск у 2010 році швидкісного залізничного сполучення між Гельсінкі та Санкт-Петербургом, яке скоротило час у дорозі до 3,5 години і поліпшило умови для розвитку туризму.

Помітну роль у російсько-фінляндських відносинах відіграє співпраця в суміжних регіонах. Його правова основа-укладену в 1992 р. міжурядову Угоду про співробітництво в Мурманської області, Республіці Карелія, Санкт-Петербурзі і Ленінградській області. Координацією суміжної співробітництва займається керована Міністерствами закордонних справ російсько-фінська міжурядова Група розвитку співробітництва суміжних регіонів. XII сесія Групи відбулася в Хельсінкі 17 листопада 1992 р.

Унікальним явищем двостороннього співробітництва може вважатися оренда Фінляндією російської території - частини зв'язує внутрішні водні системи Фінляндії з Балтійським морем Сайменского каналу на основі міжурядової Договору 1962, котра діяла до 2013 року. 27 травня 2010 року закінчились переговори між Росією та Фінляндією про продовження договору. Росія продовжила аренду Сайменського каналу Фінляндії строком на 50 років, аренда аренди 1,2 мільйони євро на рік.

Здійснюється взаємодія на основі укладеного у 1992 р. Угоди про співробітництво в увічненні пам'яті російських (радянських) військовослужбовців у Фінляндії і фінських військовослужбовців в Росії, загиблих під час Другої світової війни. На території обох країн відкрито ряд меморіалів, присвячених загиблим у війнах 1939-44 рр.

Розширюються зв'язки по лінії товариств дружби, дуже різноманітно культурне співробітництво. Починаючи з 2000 р. щорічно проводиться російсько-фінляндський форум культури (9-10 жовтня 2008 р. Міністр культури Росії А.А. Авдеев взяв участь у IX російсько-фінляндському культурному форумі в г. Ювяскюля, Фінляндія). Розвиваються контакти по лінії фінно-угорських народів (карели, вепси, комі, мордва, марійці, удмурти, ханти, мансі, комі-перм'яки). Фінляндія сприяє їх національно-культурному розвитку. Ведеться співпраця у питаннях збереження національно-культурної самобутності проживають у Фінляндії росіян, зміцнення їх зв'язків з історичною Батьківщиною.

Сполучені Штати Америки. Фінляндія встановила дипломатичні відносини з США в 1919 році, після отримання незалежності від Російської Імперії. В 1944 році, під час Другої Світової Війни, ці відносини було припинено, через те що Фінляндія підтримала фашистську Німеччину. Поновлення фінсько-америсканських дипломатичних відносин відбулося в 1945 році. Відносини з Фінляндією для США представляли великий інтерес під час холодної війни, через східне сусідство з Російською Федерацією.

Взаємодія і співробітництво США з Фінляндією охоплює практично всі галузі: зовнішню та безпекову політики, торгівельні відносини, послуги та інвестицій, дослідження та інновації, обмін студентськими програм, а також галузі культури. Фінляндія отримує переваги від співпраці, тому в свою чергу намагається залучити інтерес з боку Сполучених Штатів.

Фінсько-американських відносин вирішуються в рамках прямих двосторонніх контактів, а також через співробітництво ЄС з США.

Існують сфери, які мають можливості для поглиблення співпраці:

1. США є ключовим гравцем. Фінляндія повинна взяти активну участь у дискусіях подій які відбуваються на світовій арені та брати участь у межах своїх ресурсів, у вирішенні міжнародних проблем.

2. Приймати участь в обміні ідеями та ресурсами. США є особливо важливим партнером у цьому відношенні.

3. У сфері інноваційних технологій, Фінляндія є цікавим

партнером для США. U.S. Relations with Finland. Fact Sheet. Official web-site of U.S. Department of State. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.state.gov/r/pa/ei/bgn/3238.htm

На сьогодні, Фінляндія для США бачить Фінляндію, як маленьку, розвинену країну в північній Європі, яка дбає про свій імідж, а також поділяє свої цілі з США. Проте двосторонні відносини між США та Фінляндією не є достатньо близькими.

З питань безпекової політики, для Фінляндії важливо зберігати гарні відносини з США, як на двосторонніх засадах, так і через членство в ЄС і в програмі НАТО Партнерство заради миру. З точки зору Фінляндії США має центральну роль в безпековій політиці. Finland and the United States of America.A Hundred and One Ways to Develop. Transatlantic Cooperation. Ministry for Foreign Affairs of Finland. P.72. bGE

Фінляндія і Сполучені Штати мають сильні, глибокі і взаємовигідні, але не зовсім прозорі відносини. У межах багатосторонніх і двосторонніх відносин, для Фінляндії, яка прагне підвищити оборонну здатність власної країни, США являється ключовим постачальником зброї. Угода JASSM служить додатковим доказом і результатом глибоких двосторонніх фінсько-американських відносинонн. Співпраця між США та Фінляндії широко, і поширилася на ряд областей, протягом останніх двох десятиліть. Також співпраця відбувається у сфері навчання персоналу, Сполучені Штати щорічно направляють солдатів пройти навчання в підрозділах міжнародного центру фінських оборонних сил (FINCENT). В свою чергу, фінські офіцери проходять курси в американських академіях і коледжах, а також виступають в якості стипендіатів таких престижних університетах, як Гарвард. Протягом останніх кількох років, перші фінські солдати пройшли підготовку для роботи в якості спільних тактичних диспетчерів (JTACs) для координації атак повітря-земля.

На початку березня 2012 року Фінляндія вирішила, що придбає ракети протистояння "повітря-поверхня" класу (JASSM) у Сполучених Штатів. Поєднання модернізованих F/A-18 (Hornet) винищувачів і напів-прихованих ракет забезпечить новими можливостями фінські збройні сили. Тим не менш, було б помилкою розглядати це просто як операцію з продажу зброї. Це набагато більше, і має значні політичні та військові наслідки.

Сама угода обговорюється вже протягом десяти років, але рішення слід розглядати як кульмінацію двох десятиліть роботи фінської і американської дипломатії, які працювали над будівництвом міцних партнерських відносин між Фінляндією та США. Угода не змінює військово-стратегічну рівновагу в регіоні, але це позитивно позначається на військовому потенціалі Фінляндії порівняно до Росії. Vesa Unto. Finland in the United Nations. Consistent and Credible Constructivism. The Finnish institute of international relations. 2 October 2012. P. 27.

Зміцнення двосторонніх відносин з США покращилися оборонно здатність Фінляндії. Прагнення до поглиблення двосторонніх відносин, також мотивується, тим що Фінляндія знає, що навіть членство в НАТО само по собі не буде достатнім для фінських оборонних потреб, а, швидше, Фінляндія потребує сітку багатосторонніх та двосторонніх відносин для забезпечення власної безпеки.

Китайська Народна Республіка.Дипломатичні відносини між КНР та Фінляндською Республікою були встановлені в 1950 році.У 1953 році було підписано міжурядову торгівельну угоду між двома країнами, це була перша угода такого типу в Європі. Фінляндія являється найбільшим торговим партнером в Північній Європі напротязі останніх чотирьох років, а також Фінляндія служить важливим джерелом прямих іноземних інвестицій і технологій в економіку КНР. В останні роки характерним для китайсько-фінських відносинин стали зустрічі на високому рівні. China-Finland relations. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://news.xinhuanet.com/english2010/ china/2010-03/25/c_13224315.htm

В вересні 2006 року відбулася зустріч прем'єр-міністрів Китаю (Вень Цзябао) та Фінляндії (Матті Ванханен) в Гельсінкі. У ході зустрічі лідери двох країн обмінялися думками з питань, що становлять взаємний інтерес, з сильним акцентом на розвиток двостороннього та багатостороннього співробітництва між двома країнами.

У вересні 2007 року президент Халонен прийняла участь в літній зустрічі Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ) в північно-східному портовому місті Китаю Далянь.

В серпні 2008 року Матті Ванханен взяв участь у церемонії відкриття Олімпійських ігор у Пекіні, Тар'я Халонен була присутній на церемонії закриття. У жовтні того ж року, президент Фінляндії взяла участь у зустрічі Азія-Європа (АСЕМ) у Пекіні.

В квітні 2009 року прем'єр-міністр Фінляндії прибув з офіційним візитом до Китаю на запрошення Вень Цзябао, і взяв участь у нараді 2009 Боаоського азіатського форуму. У ході візиту Голова КНР Ху Цзіньтао зустрівся Матті Ванханен.

У червні 2009 року, китайський віце-прем'єр Лі Кецян відвідав Фінляндію. У ході двосторонніх переговорів, країни погодилися, щоб домогтися більш тісної економічної співпраці з метою вирішення глобальної фінансової кризи і підписали низку урядових і ділових угод.

Китайські і фінської економіки доповнюють один одного, і обидві сторони підписали ряд документів про співробітництво, що охоплює економіку, освіту, телекомунікації, «зелені» технології та інші області.

Тісної двосторонньої співпраці забезпечило стійке зростання в їх двосторонньої торгівлі.

Гарні політичні відносини забезпеччують гарну економічну співрацю між Китаєм та Фінляндією. Не зважаючи на відмінності в географічному розмірі та міжнародній важливості, країни мають гарні торгівельні відносини.

За даними китайської статистики, обсяг двосторонньої торгівлі в 2007 році досяг 10360 млн доларів США, що на 28,2% вище рівня попереднього року. Експорт Китаю до Фінляндії склав 6560 млн доларів США, а імпорт склав 3,8 млрд. доларів США. Китай є найважливішим експортним ринком Фінляндії в Азії і найбільшим вирбником імпортних товарів за межами Європи. China is Finland's largest trade partner in Asia, and therefore in increasing focus of Finnish companies. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.discoveryreports.com/finland.php

Крім торгових і інвестиційний питань, спостерігається співробітництво у сфері нових розробок. За статестичними данними, в 2007 році більше 260 фінських підприємств вклали в Китай загального капіталу 7.8 млн, річним оборотом 10 млрд євро. Фінські інвестиції в Китаї зосереджені в ІТ-сфері, лісовому господарстві, папіровій та машинобудівній промисловостях. Найбільш визначними компаніями є Nokia, UPM, Metso, Stora Enso, Kone, Outokumpu. Все більше і більше малих і середніх підприємств цікавляться вивченням китайського ринку.

Китайські інвестиції в Фінляндію є досить незначними, але останнім китайські компанії проявляють більший інтерес до Фінляндії. COSCO (китайська логістична компанія) створила спільне підприємство з групою John Nurminen більше 10 років тому. Відносно недавно на фінський ринок вийшли BYD, CCCMC та Північно Китайський центр.

3.3 Фінсько-українські відносини

Історія дипломатичнихвідносин між Україною та Фінляндською Республікою бере початок в 1918 році. Фінляндія однією з перших країн визнала Україну в 1918 р. і відкрила своє дипломатичне представництво в Києві.В числі перших на той час шести посольств зарубіжних країн в Гельсінкі була започаткована й українська дипломатична місія. Пізніше історичнідолі двох країн розійшлися: Фінляндія здобула незалежність, а Україна на довгий час увійшла до складу СРСР.

Фінляндія визналанезалежність України 30 грудня 1991 року, а 26 лютого 1992 року були відновлені дипломатичні відносини між двома країнами. З квітня 1992 року функціонує Посольство Фінляндії в Україні, а з грудня того ж року - Посольство України у Фінляндській Республіці.

Українсько-фінські відносини мають партнерський характер, відзначаються високим рівнем політичного взаєморозуміння, інтенсивними темпами нарощування торговельно-економічного та наукового співробітництва. Політичні відносини між Україною та Фінляндією. Офіційний сайт Посольства України в Фінляндській Республіці. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://finland.mfa.gov.ua/ua/ukraine-finland/diplomacy

Між Україною та Фінляндською Республікою укладено 36 нормативно-правових актів як міжурядового, так і міжрегіонального та міжвідомчого рівнів. Проте сторони продовжують докладати зусиль з метою розширення договірно-правової бази двостороннього співробітництва.

Торговельно-економічні відносини між Україною та Фінляндією регулюються такими основними документами:

· Угода про торгівлю і економічне співробітництво від 14.05.1992 року, яка набрала чинності 01.03.1993 року;

· Конвенція про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно від 14 жовтня 1994 року, яка набрала чинності 12.12.1995 року.

У 2004 році договірно-правова база українсько-фінських відносин поповнилася оновленою Угодою між Урядом України та Урядом Фінляндської Республіки про сприяння здійсненню та взаємний захист інвестицій.

Ця угода повністю відповідає вимогам сьогодення та створює більш сучасне та стабільне законодавче підґрунтя для інвестиційної діяльності юридичних та фізичних осіб двох країн. Угода надає право інвесторам двох країн обирати режими своєї інвестиційної діяльності - від національного до режиму найбільшого сприяння (так званий "змішаний режим").

Протягом 2005-2006 років внаслідок активної співпраці з фінськими фінансовими установами були підписані Рамкова Угода між Україною та Північним інвестиційним банком та Меморандум про взаєморозуміння між "Укрексімбанком" і Північним інвестиційним банком. Обидва документи передбачають розширення можливостей для присутності фінського капіталу в Україні. Торгово-економічне співробітництво між Україною та Фінляндією. Офіційний сайт Посольства України в Фінляндській Республіці. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://finland.mfa.gov.ua/ua/ukraine-finland/trade

Великої уваги в 2009 році було приділено підписанню Рамкової угоди про співробітництво України з Північною екологічною фінансовою корпорацією (НЕФКО), яка закріплює за НЕФКО статус міжнародної фінансової установи і розширює можливості щодо фінансування енергозберігаючих та екологічних проектів в нашій державі.

У 2006 р. міністри закордонних справ України та Фінляндії обмінялися візитами: у березні Україну відвідав Е.Туоміоя, у серпні візит до Фінляндії здійснив Б.І. Тарасюк. Основною темою переговорів керівників зовнішньополітичних відомств України та Фінляндії була реалізація пріоритетів європейської інтеграції України під час головування Фінляндії в Європейському Союзі у другій половині 2006 року.

25-27 жовтня 2006 р. відбувся офіційний візит Президента України В.Ющенка до Фінляндської Республіки у поєднанні з участю Глави Держави у Десятому саміті Україна - ЄС. Під час візиту були проведені переговори Глави Української держави з Президентом Фінляндської Республіки Т. Галонен віч-на-віч та у складі офіційних делегацій обох країн, а також відбулися зустрічі Президента України В. Ющенка з Прем'єр-міністром Фінляндії, Головою Європейської Ради М.Ванганеном та Спікером Едускунти Фінляндії П.Ліппоненом.

Офіційний візит Президента України В.Ющенка до Фінляндської Республіки засвідчив динамічний та партнерський характер двосторонніх відносин, відкрив можливості для просування до якісно вищого рівня двостороннього співробітництва на взаємовигідних засадах. У ході українсько-фінських переговорів на рівні керівництва держав було погоджено низку заходів («дорожня карта»), спрямованих на посилення політичного, торговельно-економічного та інвестиційного співробітництва України та Фінляндії на наступні два роки. Договірно-правові відносини. Офіційний сайт Посольства України в Фінляндській Республіці. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://finland.mfa.gov.ua/ua/ukraine-finland/legal-acts

13-14 травня 2009 року Президент Фінляндської Республіки Т.Галонен здійснила офіційний візит в Україну. Главу фінляндської держави супроводжували Міністр зовнішньої торгівлі та розвитку П.Вяюрюнен, а також більш ніж 200 представників фінляндських ділових кіл. Президенти України та Фінляндії провели переговори у вузькому колі та у розширеному форматі. Відбулися зустрічі Президента Фінляндії з Прем'єр-міністром України Ю.Тимошенко та з Першим заступником Голови Верховної Ради України О.Лавриновичом. Офіційний візит в Україну Президента Фінляндії Т.Галонен засвідчив високий рівень українсько-фінляндського політичного діалогу, підтримку з боку Фінляндії курсу України на європейську інтеграцію.

6-7 жовтня 2010 р. відбувся офіційний візит до Фінляндської Республіки Прем'єр-міністра УкраїниМ.Азарова. Глава Уряду України провів переговори з Прем'єр-міністром Фінляндії М.Ківініємі, а також зустрічі з Президентом Т.Галонен, Спікером Парламенту С.Нііністе та Міністром закордонних справ А. Стуббом. М.Я. Азаров зустрівся також з представниками Північної екологічної фінансової корпорації (NEFCO), Північного інвестиційного банку (NIB) та фінляндських ділових кіл. Досягнуто домовленості сприяти започаткуванню двосторонньої співпраці у галузі енергоефективності, енергозбереження, використання відновлювальної енергії та сучасних екологічних технологій, активізації діяльності фінляндських інвесторів в агропромисловому комплексі нашої держави.

Офіційний візит Прем'єр-міністра України підтвердив, що Україна та Фінляндія мають значний потенціал для суттєвого поглиблення двосторонніх відносин. Результати переговорів у ході візиту продемонстрували обопільну заінтересованість сторін у розвитку політичного діалогу, активізації торговельно-економічної співпраці. Фінляндська сторона поновила свою готовність продовжувати надавати практичну підтримку євроінтеграційним зусиллям України.

29 серпня 2011 р. Міністр закордонних справ України К.І.Грищенко здійснив робочий візит до Фінляндії з метою участі у зустрічі міністрів закордонних справ Північних і Балтійських країн (NB8) та проведення двосторонніх переговорів з керівництвом Фінляндії. Під час перебування у Гельсінкі Міністр К.І. Грищенко провів переговори з Прем'єр-міністром Фінляндії Ю. Катайненом, Міністром у європейських справах і зовнішньої торгівлі А. Стуббом, Міністром закордонних справ Е. Туоміоя. Під час зустрічі міністрів закордонних країн Північних і Балтійських країн К.І.Грищенко наголосив на прагненні України поглиблювати взаємодію і політичні консультації з таким форматом регіональної співпраці, як NB8.

Головним результатом робочого візиту Міністра К.І. Грищенка до Фінляндії стало підтвердження послідовної і дієвої підтримки з боку Фінляндії та інших держав NB8 щодо просування євроінтеграційних інтересів України, насамперед, з метою успішного завершення вже до кінця 2011 року переговорного процесу між Україною та ЄС щодо Угоди про асоціацію, а також констатація взаємної зацікавленості України і NB8 у поглибленні консультацій та практичної взаємодії.

З 2012 року почався активний діалог між Україною та Фінляндією стосовно «Доступного житла». Цей проект, націлений на те щоб Україна перейняла досвід Фінляндії в будівництві соціального житла, яке буде набагато дешевше ніж ціни на ринку нерухомості в Україні. В серпні 2012 р. Б. Колесніков разом з керівництвом Київської, Донецької, Одеської, Львівської, Дніпропетровської та Харківської облдержадміністрацій ознайомилися з фінським досвідом будівництва соціального житла. В рамках цього проекту відбуваються регулярні зустрічі між спеціалістами в сфері будівництва, під час яких переймається досвід українськими фахівцями.

На жаль, що не зважаючи на позитивний політичний діалог між Україною та Фінляндією, економічні показники співпраці дещо гірші. Фінскький бренд Seppдlд, що належить фінському концерну Stockmann, відкрився в Україні в 2008 році. До експансії на український ринок, за словами Юссі Куутса, директора з розвитку Stockmann Group, компанія готувалася два роки, проте протрималась компанія на українському ринку не більше 2-ох років.

У 2012 році Концерн Stockmann прийняв рішення покинути Україну і зосередитися на розвитку ринків Фінляндії та Росії. На той момент в Україні було два магазини Seppala - у Києві та Харкові. Плани відкрити універмаг на Хрещатику так і залишилися нереалізованими.

Компанії не пощастило, оскільки її вихід на український ринок збігся з початком економічної кризи. Але і покидаючи Україну через чотири роки, менеджери оцінювали кон'юнктуру не набагато краще. «Економіка лежить, Юля(Тимошенко) в тюрмі. Яка Україна?»- Сказав Куутса.

Іншим негативним прикладом провалу фінської компанії Finn Flare, яка вирішила залишити український ринок навесні 2013 року. Президент компанії Ксенія Рясова, пояснюючи в інтерв'ю «РБК Daily» пояснюючи це рішення, не приховувала негативних емоцій. «Україна - це просто якась вакханалія, особливо в законодавчому сенсі, що найстрашніше», - заявила вона. Серед особливостей місцевого ринку вона виділяла перевірки фіскальних органів і корупцію. Некомфортный климат: почему международные бренды не задерживаются в Украине. Forbes Украина.

[Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://forbes.ua/business/1353917-nekomfortnyj-klimat-pochemu-mezhdunarodnye-brendy-ne-zaderzhivayutsya-v-ukraine/1353921#cut

Окрім політичного та економічного співробітництва, важливо зазначити діяльність Товариства українців в Фінляндії, яке веде активне соціальне життя в Фінляндії, та презентує Україну закордоном. Засновано Товариство українців в Фінляндії було 16 років назад, з культурно-освітницькою метою. Не звертаючи уваги на те що українська діаспора в Фінляндії порівняно не велика, 2 тис. громадян України, товариство українців має велику популярність, тому в 2010 р. було розпочато діяльність спілки в м. Турку. Завдяки Посольству України в Фінляндській Республіці та Товариству українців в Гельсінкі працює безкоштовна школа української мови.

За останні декілька років спілка провела такі заходи:

· тижні української культури в м.Турку;

· літературні вечори на тему «Сучасний стан української мови: новації в правописі і можливі шляхи його розвитку»;

· взяло участь у ярмарку в рамках щорічного фестивалю «Pikku Pietarin Piha», де було представлено різноманітні вироби українського прикладного мистецтва;

· 27 квітня 2012 р. відбулаось відкриття виставки українського національного костюму та прикладного мистецтва у м. Сало, та інш.

Отже оцінюючи місце Фінляндскьої Республіки в світі, вартозазначити, що відносини Фінляндії з ЄС, мають міцний характер, позитивний досвід та важливість цих відносин для обох сторін. ЄС бачить Фінляндію, як надійного члена Союзу, а також як державу з розвиненою та стабільною економікою. В свою чергу, для Фінляндії важливе членство в ЄС, через те що ЄС бере на себе частину договірних відносин з країнами, які не є членами ЄС.

Оцінюючи російсько-фінські відносини можна сказати, що обидві країни зацікавлені в співпраці, і розцінюють це партнерство як стратегічне. Це можна пояснити залежністю Фінляндії в певних економічних сферах від Росії. Для Російської Федерації важливо підтримувати добросусідські відносини з Фінляндією, оскільки саме Фінляндіє часто виступає посередником під час діалогу між ЄС та Росією.

Відносини Фінляндії з Китаєм, не мають такого стратегічного плану, проте обидві країни зацікавлені в економічній співпраці. Для Фінляндії, Китай є країною з гарним потенціалом для «аутсорсингу» своїх компаній.

Американсько-фінським відносинам характерне співробітництво економічного характеру в рамках ЄС, проте двосторонні відносини Фінляндія з США знаходяться в військовій сфері. Фінляндська Республіка за рахунок цієї співпраці зміцнити військово-оборонний потенціал своєї країни.

Для фінсько-українських відносин характерне співробітництво в політичній, економічній та культурних сферах. Проте ці відносини не являються пріоритетними для двох країн.

Розділ 4. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуціях

4.1 Загальні вимоги під час роботи з персональним комп'ютером

Під час роботи з персональним комп'ютером повинні бути дотримані наступні вимоги: Охорона праці [З.М. Яремко, С.В. Тимошук, О.І. Третяк та ін.:]; за ред. З.М. Яремка. - Львів: ВЦ ЛНУ імені Івана Франка, 2010. - С. 155