1) Вимоги до приміщення. Площу приміщень, в яких розташовують персональні комп'ютери, визначають згідно з чинними нормативними документами з розрахунку на одне робоче місце, обладнане ПК:

? площа -- не менше 6,0 м²;

? об'єм -- не менше 20,0 м³, з урахуванням максимальної кількості осіб, які одночасно працюють у зміні;

? робочі місця повинні бути розташовані на відстані не менше ніж 1 м від стіни з вікном;

? відстань між бічними поверхнями комп'ютерів має бути не меншою за 1,2 м;

? відстань між тильною поверхнею одного комп'ютера та екраном іншого не повинна бути меншою 2,5 м;

? прохід між рядами робочих місць має бути не меншим 1 м.

2) Вимоги до організації робочого місця з ПК. Конструкція робочого місця користувача ПК має забезпечувати підтримання оптимальної робочої пози з такими ергономічними характеристиками:

? ступні ніг -- на підлозі або на підставці для ніг;

? стегна -- в горизонтальній площині;

? передпліччя -- вертикально;

? лікті -- під кутом 70-90° до вертикальної площини;

? зап'ястя зігнуті під кутом не більше 20° відносно горизонтальної площини;

? нахил голови -- 15-20° відносно вертикальної площини.

Якщо користування ПК є основним видом діяльності, то ПК і його периферійні пристрої (принтер, сканер тощо) розміщується на основному робочому столі, як правило, з лівого боку. Якщо використання ПК є періодичним, то він, як правило, розміщується на приставному столі, переважно з лівого боку від основного робочого столу. Кут між поздовжніми осями основного та приставного столів має бути 90-140°. Висота робочої поверхні столу для ПК має бути в межах 680- 800 мм, а ширина - забезпечувати можливість виконання операцій в зоні досяжності моторного поля.

3) Рекомендовані розміри столу: висота 725 мм, ширина 600 - 1400 мм, глибина 800 - 1000 мм. Робочий стіл для ПК повинен мати простір для ніг висотою не менше 600 мм, шириною не менше 500 мм, глибиною на рівні колін не менше 450 мм, на рівні витягнутої ноги - не менше 650 мм. Робочий стіл для ПК, як правило, має бути обладнаним підставкою для ніг шириною не менше 300 мм та глибиною не менше 400 мм, з можливістю регулювання по висоті в межах 150 мм та кута нахилу опорної поверхні - в межах 20°. Підставка повинна мати рифлену поверхню та бортик на передньому краї заввишки 10 мм. Застосування підставки для ніг тими, у кого ноги не дістають до підлоги, є обов'язковим.

4) Робоче сидіння (сидіння, стілець, крісло) користувача ПК повинно мати такі основні елементи: сидіння, спинку, стаціонарні або знімні підлокітники. У конструкцію сидіння можуть бути введені додаткові елементи, що не є обов'язковими: підголовник та підставка для ніг. Робоче сидіння користувача ПК повинно бути підйомно-поворотним, таким, що регулюється за висотою, кутом нахилу сидіння та спинки, за відстанню спинки до переднього краю сидіння, висотою підлокітників. Регулювання кожного параметра має бути незалежним, плавним або ступінчатим, мати надійну фіксацію. Хід ступінчатого регулювання елементів сидіння має становити для лінійних розмірів 15 - 20 мм, для кутових - 2-5°. Ширина та глибина сидіння повинні бути не меншими за 400 мм. Висота поверхні сидіння має регулюватися в межах 400-500 мм, а кут нахилу поверхні - від 15° вперед до 5° назад. Поверхня сидіння має бути плоскою, передній край - заокругленим. Висота спинки сидіння має становити 300±20 мм, ширина - не менше 380 мм, радіус кривизни в горизонтальній площині - 400 мм. Кут нахилу спинки повинен регулюватися в межах 0-30° відносно вертикального положення. Відстань від спинки до переднього краю сидіння повинна регулюватись у межах 260 - 400 мм. Для зниження статичного напруження м'язів рук необхідно застосовувати стаціонарні або знімні підлокітники довжиною не менше 250 мм, шириною 50 - 70 мм, що регулюються по висоті над сидінням у межах 230±30 мм та по відстані між підлокітниками в межах 350-500 мм. Поверхня сидіння, спинки та підлокітників має бути напівм'якою, з неслизьким, ненаелектризовувальним, повітро- непроникним покриттям та забезпечувати можливість чищення від бруду.

5) Монітор та клавіатура мають розташовуватися на оптимальній відстані від очей користувача, але не ближче 600 мм, з урахуванням розміру алфавітно-цифрових знаків та символів. Розташування монітору має забезпечувати зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом ±30 град. від лінії зору працівника. Клавіатуру слід розміщувати на поверхні столу або на спеціальній, регульованій за висотою, робочій поверхні окремо від столу на відстані 100 - 300 мм від краю, ближчого до працівника. Кут нахилу клавіатури має бути в межах 5 - 15 град. Робоче місце з ПК слід оснащувати пюпітром (тримачем) для документів. Пюпітр повинен бути рухомим та встановлюватись вертикально (або з нахилом) на тому ж рівні та відстані від очей користувача ПК, що і монітор Розміщення принтера або іншого пристрою введення- виведення інформації на робочому місці має забезпечувати добру видимість монітору, зручність ручного керування пристроєм введення-виведення інформації в зоні досяжності моторного поля: по висоті 900 - 1300 мм, по глибині 400 - 500 мм. При потребі високої концентрації уваги під час виконання робіт з високим рівнем напруженості суміжні робочі місця з ПК необхідно відділяти одне від одного перегородками висотою 1,5 - 2 м.

6) Режим праці та відпочинку користувачів ПК встановлюють з урахуванням психофізіологічної напруженості їхньої праці, динаміки функціонального стану систем організму та працездатності. Раціональний режим праці та відпочинку передбачає запровадження регламентованих перерв, рівномірний розподіл навантажень протягом робочого дня, регулярні комплекси вправ для очей, рук, хребта, поліпшення мозкового кругообігу та психофізіологічне розвантаження. З метою запобігання перевантаження організму як в цілому так і окремих його функціональних систем, передусім зорового рухового аналізаторів, центральної нервової системи, загальний час щоденної роботи з ПК обмежують. Робота з персональни комп'ютером вважається основною, якщо вона займає не менше як 50 % часу робочого дня чи робочої зміни.

За жодних умов безперервна робота з ПК не повинна перевищувати чотири години. За дванадцятигодинної робочої зміни протягом перших восьми годин регламентовані перерви встановлюють аналогічно до восьмигодинної робочої зміни, а протягом останніх чотирьох годин тривалістю 15 хв через кожну годину незалежно від характеру трудової діяльності.

7) Втома очей користувачів ПК. Очі користувача мають бути розташовані на відстані витягнутої руки (50-60 см) від екрану. Така відстань вдвічі більша за відстань найкращого зору. Редагування текстів краще здійснювати на папері, а не на екрані. На редагування витрачається в 3 - 4 рази більше зусиль, ніж на набір. Тому редагування паперового тексту скорочує загальний час редагування перед ПК. Восьмигодинний час роботи необхідно розтягти на 50 - 60 хвилинні інтервали з десятихвилинними перервами. Тоді очі менше втомлюються.

8) Освітлення приміщень та робочих місць. Ще один важливий чинник, від якого залежать працездатність і здоров'я людини, - це освітлення. Відносно вікон робоче місце повинно бути розміщено так, щоб природне світло було збоку, переважно з лівого та забезпечувати коефіцієнт природної освітленості не нижче 1,5 %. Освітленість за штучного освітлення в площині робочої поверхні має становити 300 - 500 Лк. Якщо таких значень освітленості досягнути не можна, то допускається локальне освітлення, при цьому освітленість екрана не може перевищувати 300 Лк. Відношення яскравості робочих поверхонь не повинно бути більшим ніж 3:1, а яскравості робочих поверхонь і стін (іншого обладнання) - 5:1. Робоче місце, обладнане ПК повинно бути розташоване так, щоб уникнути попадання в очі прямого світла. Необхідно використовувати систему вимикачів, що дозволяє регулювати інтенсивність штучного освітлення залежно від інтенсивності природного, а також дозволяє освітлювати тільки потрібні для роботи зони приміщення. Для забезпечення нормованих значень освітлення необхідно очищати віконне скло та світильники не рідше ніж 2 рази на рік, та своєчасно проводити заміну ламп, що перегоріли.

9) Вимоги до рівнів шуму та вібрації. Шум часто є причиною зниження рівня працездатності, підвищення рівня загальної та професійної захворюваності, частоти виробничих травм. Шум як стрес-чинник є загальнобіологічним подразником, який негативно впливає на всі органи і системи організму. Рівень шуму, що супроводжує роботу користувачів персональних комп'ютерів (зумовлений як роботою системних блоків, клавіатури, так і друкуванням на принтерах, а також зовнішніми чинниками), коливається у межах 50 - 65 дБА. Шум такої інтенсивності на тлі високого ступеня напруженості праці негативно впливає на функціональний стан користувачів. Тому на практиці рекомендують знижувати фактичний рівень шуму у приміщеннях. Вібрація приводить тіло і його структурні частини в коливний рух. Розрізняють поперечні, поздовжні і крутильні коливання. За впливом на людину вібрації ділять на місцеві і загальні. Загальні вібрації викликають коливання тіла людини, місцеві - лише окремі частини тіла.

4.2 Колективні та індивідуальні засоби і заходи захисту від шкідливого впливу виробничих чинників на здоров'я людини

Облаштовуючи приміщення для роботи з ПК, потрібно передбачити припливно-витяжну вентиляцію або кондиціювання повітря. ДБН В.2.5-67:2013 «Опалення, вентиляція та кондиціонування». Наказ Мінрегіонбуду від 25.01.2013 № 24.

Усунення шуму в приміщенні є однією з найскладніших проблем, оскільки джерела шуму різноманітні й потребують комплексу заходів технічного, організаційного і медичного характеру на всіх стадіях проектування, будівництва, експлуатації машин і устаткування. ДСН 3.3.6.037-99 «Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку». Постанова МОЗ України та Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.1999 №37.

Відомі три головні напрямки зменшення впливу шуму на організм людини:

? зменшення рівня шуму у джерелі виникнення, застосування раціональних конструкцій, нових матеріалів і технологічних процесів;

? звукоізоляція устаткування за допомогою глушників, резонаторів, кожухів, захисних конструкцій, оздоблення стін, стелі, підлоги тощо;

? використання засобів індивідуального захисту.

Заходи особистої гігієни на робочому місці передбачають щоденне вологе прибирання, утримання у чистоті робочого місця, наявність на робочому місці тільки необхідних для роботи засобів. Трахтенберг І. М., Коршун М. М., Чебанова О. В. Гігієна праці та виробнича санітарія. - К.: Основа, 1997. - С. 232

На робочому місці необхідно дотримуватись вимог правил внутрішнього розпорядку, зокрема, заборонено приймати їжу, пити, палити та інше.

Заходи безпеки під час експлуатації персонального комп'ютера та периферійних пристроїв передбачають:

? правильну організацію робочого місця та дотримання оптимальних режимів праці та відпочинку під час роботи з ПК;

? експлуатацію сертифікованого обладнання;

? дотримання заходів електробезпеки;

? забезпечення оптимальних параметрів мікроклімату;

? забезпечення раціонального освітлення робочого місця;

? зниження рівня шуму та вібрації.

Заходи безпеки під час експлуатації інших електричних приладів передбачають дотримання таких правил:

? постійно стежити за справним станом електромережі, розподільних щитків, вимикачів, штепсельних розеток, лампових патронів, а також мережевих кабелів живлення, за допомогою яких електроприлади під'єднують до електромережі;

? постійно стежити за справністю ізоляції електромережі та мережевих кабелів, не допускаючи їхньої експлуатації з пошкодженою ізоляцією;

? не тягнути за мережевий кабель, щоб витягти вилку з розетки;

? не закривати меблями, різноманітним інвентарем вимикачі, штепсельні розетки;

? не підключати одночасно декілька потужних електропристроїв до однієї розетки, що може викликати надмірне нагрівання провідників, руйнування їхньої ізоляції, розплавлення і загоряння полімерних матеріалів;

? не залишати включені електроприлади без нагляду;

? не допускати потрапляння всередину електроприладів крізь вентиляційні отвори рідин або металевих предметів, а також не закривати їх та підтримувати в належній чистоті, щоб уникнути перегрівання та займання приладу;

? не ставити на електроприлади матеріали, які можуть під дією теплоти, що виділяється, загорітися (канцелярські товари, сувенірну продукцію тощо).

Праця людини безпосередньо пов'язана із виробничим середовищем. Працівник може нормально здійснювати трудову діяльність лише тоді, коли умови зовнішнього середовища відповідають оптимальним. Критерієм фізичного навантаження на організм людини в процесі праці є важкість праці, в той час як критерієм навантаження на нервову систему є напруженість праці.

До небезпечних психофізіологічних та шкідливих виробничих чинників належать фізичні (статичні, динамічні та гіподинамічні) і нервово-психічні перевантаження (розумове, зорове, емоційне). Крушельницька Я.В.Фізіологія і психологія праці. - К.:КНЕУ, 2000. - С. 18

Робоче положення “сидячи” супроводжується статичним навантаженням значної кількості м'язів ніг, плечей, шиї та рук, що дуже втомлює. М'язи перебувають довгий час у скороченому стані і не розслабляються, що погіршує кровообіг. В результаті виникають больові відчуття в руках, шиї, верхній частині ніг, спині та плечових суглобах.

Тривала робота на комп'ютеризованому робочому місці призводить до значного навантаження на всі елементи зорової системи і зумовлює втому та перевтому зорового аналізатора. Напружена зорова робота викликає “очні” (біль, печія та різь в очах, почервоніння повік та очей, ломота у надбрівній частині тощо) та “зорові” (пелена перед очима, подвоєння предметів, мерехтіння, швидка втома під час зорової роботи) порушення органів зору, що може викликати головний біль, посилення нервово-психічного напруження, зниження працездатності.

Надмірні фізичні та нервово-психічні перевантаження зумовлюють зміни у фізіологічному та психічному станах працівника, призводять до розвитку втоми та перевтоми. При цьому працівник порушує вимоги технологічних інструкцій, припускається помилок та неузгодженості в роботі; у нього знижується відчуття небезпеки.

При аналізі психофізіологічних небезпечних та шкідливих чинників велике значення приділяється стресу, що виникає внаслідок тривалого впливу на працюючого комбінованої дії психоемоційних перевантажень та небезпечних виробничих чинників.

Стрес проявляється як необхідна і корисна реакція організму на різке збільшення загального зовнішнього навантаження. Він характеризується зростанням біоелектричної активності мозку, підвищенням частоти серцебиття, ростом потоку крові, розширенням кровоносних судин, збільшенням вмісту лейкоцитів у крові, тобто цілим рядом фізіологічних змін в організмі, що сприяють підвищенню його енергетичних можливостей, успішності виконання складних і небезпечних дій. Тому стрес є не тільки доцільною захисною реакцією людського організму, але й механізмом, який сприяє успіху трудової діяльності в умовах перешкод, труднощів і небезпек.

Висновки

Фінляндська Республіка знаходиться в північній Європі, і до всупу в ЄС була більш активна в регіональному співробітництві з країнами-сусідами, проте за допомогою своєї активної зовнішньої політики, зараз країна має активну динаміку зовнішньополітичних зв'язків. Референтною групою для Фінляндії насам перед є країни ЄС.

Дослідивши тему бакаларської роботи необхідно зазначити, що становлення внутрішньої і зовнішньої політики сучасної Фінляндії, було спричинено розвалом СРСР, і пошуком нового партнерства для Фінляндії. Для фінської екноміки 90-ті рр. ХХ ст., стали одним з найскладніших періодів за всю історію незалежної Фінляндії. Країна була змушена змінити свою політику у екнонмічній сфері, і як наслідок і зовнішньополітичні пріоритети. Таким чином Фінляндська Республіка в 1995 році прийняла рішення приєднатись до Європейського Союзу, а разом з цим, ще до певної низки організацій.

Прийняття зовнішньополітичних рішень чітко розподілене між Президентом країни, прем'єр-міністром, урядом і міністерством зовнішніх справ. Це розподілення дає результати в гармонічній роботі країни, і впровадження зовнішньополітичних цілей Фінляндії на світовій арені.

Діяльність Фінляндії в міжнародних організаціях, з кожним роком набуває все більшого впливу; а імідж країни зростає, за рахунок політики «створення бренду країни» на міжнародній арені. Фінляндія приділяю велику увагу зовнішньоекономічній співпраці, тому закордонні установи акктивно займаються заохоченням іноземних компаній виходити на фінський ринок. Окрім економічиних питань, кожного року Фінляндія запрошує та залучає нових партнерів для співпраці в інших галузях - наука, культурно-гуманітарні аспекти, освіта, тощо. Це є невід'ємною складовою зовнішньополітичних механізмів Фінляндії.

Фінляндія є членом Північної Ради. Країна активно співпрацює з країнами Скандинавії на протязі багатьох років. Оскільки Ісландія і Норвегія не є країнами-члена ЄС, Північна Рада, має свою власну стратегію регіонального співробітництва, прикладом такого співробітництва може бути Північний паспортний союз, котрий передував Шенгенські угоді. Фінляндія прагне поглиблювати свою роботу створюючи різні урядові програми покликані на підтримку добросусідських відносин з країнами північної Європи.

Діалог Фінляндської Республіки з країнами Прибалтики також має гарну динаміку. Фінляндія надає допомогу молодим країнам, та заохочує спіпрацю. Оскільки Латвія, Литва і Естонія не давно отримали незалежність та маюють провести багато реформ для відлагодження як внутрішньо-, так і зовнішньополітичних питань, Фінляндія допомагає цим країнам в модернізації інституцій. Одним з найприоритетніших питань для Фінляндії є екологічне питання Балтійського моря, а саме - надзвичайна засмідченість моря. Для вирішення цього питання було проведено Саміт дій по Балтійському морю в 2010 році, де було висвітлене нагальне для всіх питання. Країни Балтії підтримали ініціативу Фінляндії.

Іншим важливим регіональним співробітництвом для Фінляндії є «Північний вимір». Це співробітництво охоплює ЄС, Росію, Норвегію і Ісландію. Відразу після вступу в ЄС, Фінляндія наголосила на важливості створення «Північного виміру», і по сьогодні є ініціатором багатьох проектів в рамках співпраці. Фінляндія має стратегічне значення, оскільки Фінляндія була першою країною ЄС, котра мала спільний кордон с Росією. Фінська ініціатива «Північного виміру» надала покращення діалогу між ЄС та Росією.

В світовому співробітництві для Фінляндії найважливішим є робота з ЄС. Оскільки країна є повноправним членом ЄС, то Фінляндія несе на собі відповідальність за прийняття загальних рішень ЄС, а також має виконувати рішення ЄС. Окрім цього Фінляндія має економічні зобов'язання перед ЄС, надаючи матеріальну допомогу країнам ЄС які перебувають в кризовому стані. Тому ця співпраця є однією з найважливіших відносин Фінляндії, а також накладає великі зобов'язання на країну.

Фінсько-Російським відносинам характерна співпраця в усіх галузях, між двома країнами відбувається постійний діалог. Це пояснюється перш за все спільним кордоном двох країн. Фінський уряд розробив стратегію співпраці з Російською Федерацією, в якій приділяється увагу економічній та дотичним галузям співпраці.

Для китайсько-фінських відносин більш характерним є торгово-економічне співробітництво. Фінляндія, окрім експортно-імпортних відносин, розгялає Китай, як країну з гарним потенціалом для «аутсорсингу». Декілька фінських компацій вже представили свої компанії на китайському ринку.

Відносини Фінляндії з США складаються в двох вимірах. По-перше, в рамках ЄС, в політичній та економічній сферах. По-друге, це двостороннє співробітництво у військово-оборонній сфері. Оскільки Фінляндія має низький воєнно-оборонний потенціал, вона вдбачає в США країну, котра допоможе покращити цю галузь. Фінляндія придбала військову зброю у США, а також проводять постійні американські тренінги для фінської армії.

Українсько-фінські відносини характеризуються як нейтральні. Нажаль активної співпраці між Україною і Фінлянідією на данний момент немає, проте обидві сторони показують свою зацікавленість в роботі. Співпраця на вищому рівні порівняно активна, Україна переймає досвід Фінляндії в сфері будівництва, відбуваються зустрічі на вищому рівні, тощо. Проте нажаль економічна співпраця та бажання фінських компаній вийти на український ринок закінчуються «провалом», фінські компанії пояснюють це несприятливими умовами для бізнесу зі сторони українського законодавста.

Отже, Фінляндська Республіка має гарно розвинену зовнішню політику, як на регіональному, так і на глобальному рівнях. Імідж країни постійно зростає, привертаючи таким чином до себе більшу увагу зі сторони громадськості. Фінляндія має нейтральний статус, це надає переваги в співпраці між країнами з різними політичними поглядами. Окрім активної зовнішньої політики, Фінляндія також привертає увагу світової спільноти завдяки своїй природі, освіті, а також завдяки своєму бездоганному іміджу країни Північної Європи, з своїми ментальними та культурними відміностями. В цьому полягає шарм Фінляндської Республіки.

Список використаних джерел та літератури

1. Договірно-правові відносини. - Офіційний сайт Посольства України в Фінляндській Республіці. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://finland.mfa.gov.ua/ua/ukraine-finland/legal-acts

2. Політичні відносини між Україною та Фінляндією. -Офіційний сайт Посольства України в Фінляндській Республіці. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://finland.mfa.gov.ua/ua/ukraine-finland/diplomacy

3. Российско-финляндские отношения (справочная информация). - Официальный сайт Министерства иностранных дел Российской Федерации. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.mid.ru/ns-reuro.nsf/ZUstrana/ opendocument

4. Финляндия и Северное измерение. - Хельсинки,Edita Prima Oy. - 2006. с. 12-17.

5. Торгово-економічне співробітництво між Україною та Фінляндією. -Офіційний сайт Посольства України в Фінляндській Республіці. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://finland.mfa.gov.ua/ua/ukraine-finland/trade

6. Baltic Sea Cooperation. - Official website of Ministry for Foreign Affairs of Finland. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://formin.finland.fi/public/default.aspx?nodeid=39792&contentlan=2&culture=en-US

7. China-Finland relations. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://news.xinhuanet.com/english2010/china/2010-03/25/c_13224315.htm

8. China is Finland's largest trade partner in Asia, and therefore in increasing focus of Finnish companies. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.discoveryreports.com/finland.php

9. EU-affairs in Parliament. - Official website of Parliament of Finland. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://web.eduskunta.fi/Resource.phx/parliament/aboutparliament/eu-affairs/index.htx

10. Finland and the United States of America.A Hundred and One Ways to Develop. Transatlantic Cooperation. - Ministry for Foreign Affairs of Finland. - P.21-35. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.google.fi/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=3&cad=rja&ved=0CEIQFjAC&url=http%3A%2F%2Fformin.finland.fi%2Fpublic%2Fdownload.aspx%3FID%3D87918%26GUID%3D%257B9C814546

11. Finland as an actor in the EU's Common Foreign and Security Policy [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://formin.finland.fi/public/default.aspx?nodeid=32279&contentlan=2&culture=en-US

12. Finland's China Action Plan. -Helsinki. - Ministry for Foreign Affairs of Finland. - 22 p.

13. Finland's foreign and security policy. Official website of Ministry of Foreigh Affairs of Finland. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://formin.finland.fi/public/default.aspx?nodeid=32280&contentlan=2&culture=en-US

14. Finnish Delegation to the Nordic Council. - Official website of Parliament of Finland. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://web.eduskunta.fi/Resource.phx/parliament/internationalorgans/finnishdelegationtothenordiccouncil.htx

15. Finnish Foreign Policy 2020. Ministry for Foreign Affairs of Finland: Future Review 2010. -Helsinki - September 10, 2010. - P.5-13.

16. Finland's interest - global responsibility. A strategy for the Ministry for Foreign Affairs. - 19 October 2005.

17. Foreign and security policy in international organizations. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://formin.finland.fi/public/default.aspx?nodeid=32282&contentlan=2&culture=en-US

18. Green Growth for a Bluer Baltic Sea. - Nordic Council of Ministers. - 21 December 2011. - 82 p. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.norden.org/en/publications/publikationer/2011-418

19. Guidelines for Finland's Policy on the Eastern Partners of the EU and on Central Asia. - Foreign Affairs of Finland. - 2006. - 20 p.

20. Hayes Eric. From Cold War to common currency: A personal perspective on Finland and the EU. -The Finnish institute of international relations. - 1 September 2011. P.101.

21. Heikkila M. The Northern Dimension. Europe information. -Ministry for Foreign Affairs of Finland. - 2006. - P. 20-35.

22. International economic activities and domestic regulation. -Official website of Ministry for Foreign Affairs of Finland. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://formin.finland.fi/public/default.aspx?nodeid=15305&conte ntlan=2&culture=en-US

23. Jacobsson J. - Towards an integrated Transatlantic market: The EU and the United States open politically charged negotiations on free trade. - The Finnish Institute of International Affairs. - June 2013. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.fiia.fi/en/publication/345/towards_an_integrated_transatlantic_market/

24. Jokela Juha, Korhonen Kaisa. Finland's EU policy in hindsight from the 2011 elections. -The Finnish institute of international relations. - 22 May 2012. - P. 3-9.

25. Kiander Jaarko. Suomen 1990-luvun kriisi syyt ja seuraukset - Goverment Institute for Economic Research. - Helsinki. - 2001.

26. Korhonen Tapio. - Talouskriisistд rahaliittoon - Suomen pankki. - 2011.

27. Leo G. Michel. Finland, Sweden, and NATO: From “Virtual” to Formal Allies?. - Institute for National Strategic Studies. National Defense University. February -2011. - 20p.

28. Peter Lange. - Nordic Growth Sectors -How can working life policies contribute to improving the framework conditions? - Nordic Council of Ministers. - 2013. - 67p. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.norden.org/en/publications/publikationer/2013-006

29. NB8 Wise men report. August 2010. - P. 14-20.

30. Northern Dimension. Ministry for Foreign Affairs of Finland. - 2012. - P. -17-21.

31. Programme of Prime Minister Jyrki Katainen's Government. - 22 June 2011. - 160 p. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://valtioneuvosto.fi/hallitus/hallitusohjelma/pdf/en334743.pdf

32. Russian action plan. Government resolution. - Government of Finland. - 16 April 2009. - 42 p.

33. Salonius-Pasternak Charly. The security policy implications of the United States selling advanced missiles to Finland. - The Finnish institute of international relations. - September 2012. - P. 5-9.

34. Strang Johan. Nordic Communities. A vision for the Future. - Center for Nordic Studies, University of Helsinki. - January 2013. - P. 102. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.norden.org/en/publications/publikationer/2013-002

35. Sean P. Roberts. - Russia as an international actor: The view from Europe and the US. - The Finnish institute of international relations. - 2013. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.fiia.fi/en/publication/344/russia_as_an_international_actor/

36. The Constitution of Finland, Ministry of Justice, Finland. - 11 June 1999 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.finlex.fi/fi/laki/kaannokset/1999/en19990731.pdf

37. The Country Brand Delegation sets missions for Finland. - 25 February 2010 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://formin.finland.fi/Public/default.aspx?contentid=206470&nodeid=15145&culture=en-US

38. THE EUROPEAN COUNCIL CORFU 24-25 JUNE 1994 Documents in the dossier include: Corfu European Council Reproduced from the Bulletin of the European Communities No. 6/1994. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://aei.pitt.edu/1444/1/corfu_june_1994.pdf

39. The Northern Dimension. A Finnish perspective. -Edita prima OY. Helsinki. 2006. - P. 20-36.

40. Tiilikainen T., Korhonen T. Norden - Making a Difference? Possibilities for enhance Nordic cooperation in international affairs. - The Finnish institute of international relations. - 13 May 2011. - P. 14-88.

41. U.S. Relations with Finland. Fact Sheet. - Official web-site of U.S. Department of State. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.state.gov/r/pa/ei/bgn/3238.htm

42. Vesa Unto. Finland in the United Nations. Consistent and Credible Constructivism. - The Finnish institute of international relations. - 2 October 2012. - P. 12-16.

Додаток 1

Інвестори в бюджет ЄС та отримувачі субсидій ЄС за 2007 рік Finland as an actor in the EU's Common Foreign and Security Policy [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://formin.finland.fi/public/default.aspx?nodeid=32279&contentlan=2&culture=en-US

Размещено на Allbest.ru