Основні тенденції зовнішньоторговельної стратегії АСЕАН

машино-, судно- та авіабудування, розширення постачання до країн регіону промислової продукції України (включаючи високотехнологічну);

участь українських компаній у проектах з розвитку інфраструктури країн регіону;

військово-технічне співробітництво (постачання наявних в Україні зразків озброєння та військової техніки (ОВТ), ремонт та модернізація ОВТ;

енергетика (зокрема, будівництво енергетичних об'єктів, освоєння родовищ, розвиток відновлювальної енергетики);

гірничодобувна промисловість (участь у геологорозвідувальних роботах, проектах з переробки корисних копалин);

сільське господарство та харчова промисловість (збільшення постачання продукції та створення спільних підприємств);

комерційне освоєння космосу;

інформатика і телекомунікації;

біотехнологічні матеріали та технології;

композиційні і керамічні матеріали, метали і сплави з високими технічними параметрами;

медицина, медичні прилади, засоби діагностики та лікування, фармацевтика.

Українські підприємства і компанії може також зацікавити Програма промислового співробітництва в рамках АСЕАН (АІСО), покликана стимулювати промисловий розвиток країн асоціації шляхом розширення виробничої кооперації між окремими компаніями. Дана схема передбачає надання компаніям з іноземним капіталом тарифних та інших пільг в рамках зони вільної торгівлі АСЕАН (AFTA) за умов, що частка національного капіталу в них становить не менше 30%. Крім того, Україна могла б брати участь у проектах, що реалізовуються в рамках Комітету АСЕАН з питань науки і технологій (COST).

Важливим напрямом розвитку контактів між Україною та країнами АСЕАН є пошук потенційних інвесторів.

Висновки

Сучасний розвиток світового господарства характеризується такими протилежними тенденціями: зростає роль глобалізації й посилюється цілісність світової економіки; створюються і розвиваються міжнародні інтеграційні угруповання. За сучасних умов налічується понад 40 інтеграційних об'єднань за участю більше ніж 120 країн, які різняться за глибиною й характером обраної інтеграційної стратегії та інституціональною будовою, сферою й масштабами діяльності, кількістю країн-учасниць.

Формування АСЕАН у середині 60-х років XX ст. було зумовлене не економічними причинами, а необхідністю воєнно-політичної стабілізації в Південно-Східній Азії. У подальшому політичний чинник сприяв інтеграційній взаємодії в економічній сфері, а також забезпечив сприятливий імідж АСЕАН на світовій арені.

На країни АСЕАН припадає 81% світового виробництва натурального каучуку, 38% -- пальмової олії, 53% -- кокосового масла, 62% -- олова, 60% -- мідної руди, 12% -- хромової руди. Вони володіють значними запасами нафти і природного газу. Чисельність населення АСЕАН становить приблизно 584 млн осіб, сукупний ВВП -- 1,5 трлн доларів США, обсяг зовнішнього товарообігу -- 1,7 трлн доларів США.

Важливим кроком на шляху розвитку АСЕАН був І саміт, що відбувся 23--24 лютого 1976 року в Балі (Індонезія). На ньому було прийнято Договір про дружні відносини та співпрацю в Південно-Східній Азії, мета якого полягала в забезпеченні миру, дружби й співробітництва між народами для зміцнення солідарності та відкритості відносин між країнами. Відповідно до цього договору відносини між державами -- учасницями АСЕАН -- будуються за такими фундаментальними принципами:

-- взаємного визнання незалежності, суверенітету, рівності, територіальної цілісності та національної ідентичності усіх народів;

-- визнання права кожної країни на самоіснування, вільне від зовнішнього втручання, підривної діяльності або примусу;

-- невтручання у зовнішні справи один одного;

-- вирішення розбіжностей і суперечок мирним шляхом;

-- відмови від застосування сили;

-- ефективного співробітництва.

На І саміті АСЕАН було також прийнято Декларацію АСЕАН «Конкорд». Її основні положення стосувалися таких напрямів співробітництва: політика, безпека та покращення системи управління; економіка, співпраця у виробництві основних товарів, особливо продовольства та енергетичних ресурсів, промислова та торговельна кооперація; спільне розв'язання міжнародних і світових економічних проблем; взаємодія в соціальній сфері, культурі та використанні інформаційних ресурсів.

Отже, основними сферами співпраці в межах АСЕАН є:

-- політична взаємодія і безпека;

-- економічне співробітництво;

-- ділове співробітництво;

-- розвиток кооперації.

Постадійні кроки, які забезпечують досягнення результату в конкретній сфері регіонального розвитку Асоціації, націлені на:

-- гармонізацію політики поступового створення регіональної законодавчої бази;

-- гармонізацію інституціонального механізму реалізації регіонального режиму управління, особливо в державному секторі;

-- створення можливості розбудови і підтримки секторів, які ініціюють інституціональні зміни в напрямі досягнення гармонізації.

У своїй практичній діяльності країни АСЕАН особливо стимулюють сферу економіки, де співробітництво поширюється на торгівлю, митну справу, стандарти, інвестиції, а також сільське й лісове господарство, навколишнє середовище, науку, технологію та соціальний розвиток.

Список використаних джерел

АСЕАН в начале ХХІ века Актуальные проблемы и перспективы / Л.Е. Васильев [и др.]. - М.: ИД "ФОРУМ", 2013. - 368 с.

Ватманюк Г. та ін. Макроекономіка. - К.: Заповіт, 2012. - 275 с.

Воронова Є. М. Мазаракі А. А. Україна в міжнародній торгівлі. - К.: КДТУ, 2011. - 254 с.

Козак Ю.Г. та ін. Міжнародна торгівля: Підручник. - К.: центр учбової літ., 2014.- 512 с.

Международные экономические организации / И. Н. Герчикова. - М.: «Консалтинг», 2012. - 389 с.

Міжнародна економіка: Навч. посіб. для студентів, аспірантів і викладачів ВНЗ. Рекомендовано МОН / Герасимчук В.Г. -- К., 2012. -- 302 с.

Міжнародна економіка: Підручник. -- 3-тє вид., перероб. і доп. Затверджено МОН / Савельєв Є.В. -- К., 2011. -- 622 с.

Міжнародна економіка: Теорія і практика: Підручник. -- 2-ге вид., перероб. і доп. Затверджено МОН / Шевчук В.О. -- К., 2011. -- 663 с.

Міжнародна торгівля: Навч. посіб. для студентів ВНЗ, викладачів, аспірантів. Рекомендовано МОН / Крилова Н.В. -- К., 2011. -- 365 с.

Міжнародні міжурядові організації: Навч. посібник. Видання друге, доповнене та виправлене. - К.: НАОУ, 2011. - 280 с.

Міжнародні організації. Кредитно-модульний курс.: 3-те вид. перероб. та доп. / За ред. Козака Ю. Г., Ковалевського В. В., Логвінової H. С., -К.: Центр учбової літератури, 2014. - 344 с.

Міжнародні організації: Навч. посіб. -- 2-ге вид., перероб. і доп. Рекомендовано МОН / За ред. О.С. Кучика. -- К., 2007. -- 749 с.

Мокій І.А. Яхно Т.П. Міжнародні організації: Навч. посібник. - К.: Центр учбов. Літ., 2014.- 280 с.

Світова економіка: Підручник / А. С. Філіпченко, О. І. Рогач, О. І. Шнирков та ін. - К.: Либідь, 2011. - 582 с.

Світовий pинок товаpів та послуг: pегіональна стpуктуpа: Hавч. посібник / [А. А. Мазаpакі, H. П. Ващенко, Є. М. Воpонова та ін.]; Ін-т змісту і методів навчання; Київ. деpж. тоpг.-екон. ун-т ; За заг. pед. А. А. Мазаpакі. - К., 2012. - 346 с.

Канаев, Е. А. Ассоциация государств Юго-Восточной Азии: становление и развитие // Российский юридический журнал. - 2015. - № 3. - С. 40-44.

Киселева, А. Ю. Анализ внешнеторговых предпосылок интеграции стран АСЕАН+3 в единую валютную зону и сравнение с ситуацией в ЕС [Текст] / А. Ю. Киселева // Пространственная экономика. - 2014. - № 3. - С. 131-142.

Локшин, Г. М. АСЕАН на новом этапе интеграции // Проблемы Дальнего Востока. - 2015. - № 2. - С. 73-82.

Мосяков, Д. В. АСЕАН на перепутье // Азия и Африка сегодня. - 2014. - № 11. - С. 2-5.

Носов, М. ЕС - АСЕАН: взаимовыгодное сотрудничество / М. Носов // Современная Европа. - 2015. - № 1. - С. 31-43.

Размещено на Allbest.ru