Стан та перспективи розвитку транскордонного співробітництва регіонів України

Угода про створення єврорегіону «Нижній Дунай» була підписана 14 серпня 1998 року згідно із домовленостями, досягнутими під час зустрічі Президентів України, Румунії та Молдови у липні 1997 року у м. Ізмаїл та положенням «Європейської Рамкової Конвенції про транскордонне співробітництво між територіальними общинами або властями». Угоду було укладено в м. Галац (Румунія) на зустрічі керівників прикордонних регіонів України (Одеська область), Румунії (повіти Бреїла, Галац, Тульча) і Республіки Молдова (райони Вулканешти, Кагул, Кантемір). Під час цієї зустрічі також було підписано Статут та Регламент Єврорегіону [44].

Транскордонне співробітництво в рамках єврорегіону «Нижній Дунай» створює певні можливості для розширення співробітництва у різних галузях між прикордонними регіонами Республіки Молдова, Румунії та України. Єврорегіон «Нижній Дунай» є одним з найбільших єврорегіонів. Він займає площу у 53,55 тис. км? та, його населення складає близько 4 млн. чоловік [44].

Довжина кордонів Одеської області з регіонами Єврорегіону «Нижній Дунай» складає: з повітом Тульчя (Румунія) - 181 км (по р. Дунай), з районом Кагул (Республіка Молдова) - 26 км [44].

Сьогодні до складу єврорегіону «Нижній Дунай» входять Одеська область України, повіти Галац, Тульча, Бреїла Румунії та райони Кагул та Кантемір Республіки Молдови.

Таблиця 2.1. Склад єврорегіону «Нижній Дунай»

Адміністративно-територіальна одиниця	Територія, тис. км2	Населення, тис. осіб
Одеська область	33,3	2394,7
повіт Галац	4,6	619,55
повіт Тульча	8,49	265,34
повіт Бреїла	4,76	373,17
район Кагул	1,5	119,2
район Кантемір	0,9	61,3
Загалом	53,55	3833,260

Метою створення єврорегіону «Нижній Дунай» було вирішення наступних завдань:

досягнення гармонійного і збалансованого розвитку економіки учасників транскордонного об'єднання;

вирішення низки питань і проблем у сфері охорони навколишнього середовища;

забезпечення відповідного рівня зайнятості і соціального захисту населення;

створення умов для підвищення рівня і якості життя в наших регіонах;

здійснення кроків з інтеграції транспортної інфраструктури прикордонних регіонів в єдину мережу європейських транспортних коридорів;

формування єдиного культурного простору в Придунав'ї;

вирішення низки питань, що стосуються боротьби з організованою злочинністю, попередженням і ліквідацією наслідків стихійних лих і техногенних катастроф [9].

15 червня 2008 року в Одесі було підписано Угоду про створення Асоціації транскордонного співробітництва «Єврорегіон Нижній Дунай». 20 лютого 2009 року в м. Кагул (Республіка Молдова) в рамках конференції «Сьогодення та майбутнє Єврорегіону «Нижній Дунай» представники всіх регіонів- членів утворення підписали «Загальну декларацію стосовно майбутнього транскордонного співробітництва у Єврорегіоні «Нижній Дунай», що положила початок процесові пошуку оптимального варіанту організаційної структури, узгодження законодавчої бази та підготовки необхідних установчих документів нової організації. 20 березня 2009 року в м. Галац (Румунія) було утворено Асоціацію транскордонного співробітництва «Єврорегіон Нижній Дунай». Асоціація є неприбутковою, юридичною особою та незалежною неурядовою спільною організацією менеджменту транскордонного співробітництва у єврорегіональній площині [9].

Асоціація покликана сприяти сталому розвитку регіонів-членів шляхом активізації економічного транскордонного співробітництва, підвищенню рівня життя населення прикордонних територій, залученню іноземних інвестицій, поліпшенню транспортної інфраструктури, ефективному та інтегрованому менеджменту ресурсами, розвитку транскордонного туризму, інтенсифікації культурного обміну, впровадженню транскордонних програм та інфраструктурних проектів, фінансованих за рахунок коштів Європейського Союзу [9].

До складу Асоціації входять органи державної влади та місцевого самоврядування адміністративно - територіальних одиниць прикордонних територій Румунії (повіти Галац, Тульча, Бреїла), України (Одеська область) та Республіки Молдова (райони Кагул та Кантемір). Всі регіони - члени є рівними між собою, незалежно від площі адміністративно - територіальної одиниці, кількості населення, рівня економічного розвитку чи будь - яких інших параметрів.

Асоціація транскордонного співробітництва «Єврорегіон Нижній Дунай» дублює організаційну структуру єврорегіону «Нижній Дунай» (рис. 2.1). Представниками регіонів-членів в рамках Асоціації та Єврорегіону є ті ж посадові особи.

Органом, що керує діяльністю Асоціації, є Генеральна Асамблея. До складу Генеральної Асамблеї входять дев'ять осіб, в тому числі три посадові особи від Одеської області: голова обласної державної адміністрації, голова обласної ради та голова Ренійської районної ради. Генеральна Асамблея, президент Асоціації (голова) та і два віце-президенти (віце-голови) Єврорегіону представляють Єврорегіон у зовнішніх відносинах з метою просування міжрегіонального співробітництва між його членами [43]. Адміністративним органом Єврорегіону є координаційний центр. До його складу входять представники всіх адміністративно-територіальних одиниць-членів Єврорегіону, які призначаються Радою строком на два роки, а також два координатора, що забезпечують діяльність голови Єврорегіону, і по одному координатору, що забезпечує діяльність віце-президентів (віце-голів). Координаційна Рада Асоціації сприяє координації співробітництва між її членами. Виконавчим органом, який забезпечує виконання завдань Асоціації, здійснює організаційне, правове, інформаційне, аналітичне, матеріальне-технічне забезпечення діяльності організації, є секретаріат. Секретаріат складається з дев'яти осіб.

До складу Асоціації входять також дев'ять Комісій зі сфер діяльності, чиє функціонування здійснюється згідно із затвердженими планами дій на поточний рік:

· Комісія з регіонального розвитку та транскордонного співробітництва;

· Комісія з розвитку та просування транскордонного туризму;

· Комісія з навколишнього середовища та надзвичайних ситуацій;

· Комісія з місцевого економічного розвитку та стратегічного планування;

· Комісія з транспорту, комунікацій та енергетики;

· Комісія з охорони здоров'я та соціальної сфери;

· Комісія з освіти, науки та спортивної діяльності;

· Комісія з культурної діяльності та міжетнічних відносин;

· Комісія з сприяння діяльності щодо безпеки людини та боротьби зі злочинністю.

В рамках створеної на базі Єврорегіону «Нижній Дунай» Асоціації транскордонного співробітництва, виходячи з того, що остання покликана формально дозволити залучати міжнародні фінансові кошти в рамках проектів та програм розвитку, виникла необхідність фінансового контролю за діяльністю . Цю функцію здійснює Цензор - елемент організаційної структури Асоціації, що його немає у структурі саме Єврорегіону.

Рис. 2.1. Організаційна структура Єврорегіону «Нижній Дунай».

Головування в Єврорегіоні відбувається шляхом ротації кожні 2 роки. За період існування Єврорегіону двічі (в 2000 - 2002 і 2007 - 2009 роках) транскордонне утворення очолювала Одеська область. Необхідно відзначити, що найбільших успіхів єврорегіон досяг саме під керівництвом Одеської області. Нині в єврорегіоні головує повіт Галац (Румунія). Одеська область в цьому році головує в трьох комісіях: комісії з охорони здоров'я та соціальної сфери, комісії з розвитку та просування транскордонного туризму та комісії з транспорту комунікацій та енергетики.

2.2 Фактори, що впливають на стан транскордонного співробітництва Одеського регіону

Серед чинників, що впливають на стан та розвиток транскордонного співробітництва Одеської області із сусідніми прикордонними регіонами Республіки Молдова та Румунії, є ті, що здійснюють позитивний вплив на співробітництво, та ті, що сповільнюють темпи транскордонної взаємодії і являють собою проблеми розвитку ТКС в регіоні.

Найважливішим серед позитивних чинників розвитку транскордонного єврорегіонального співробітництва є геополітичне та геоекономічне положення Одеської області. Одеський регіон має найбільшу довжину кордону серед усіх українських прикордонних областей, вона складає 1234 км, з яких 176 км - кордон з Румунією по річці Дунай, 268 км - по Чорному морю з Туреччиною, Румунією та Болгарією, і 790 км - сухопутний кордон з Молдовою, з якої 386 км - кордон з невизнаною Придністровською республікою. На території області діють 67 прикордонних пунктів пропуску, з яких 26 є міжнародними [53]. Таке географічне розташування дає області великі переваги при вмілому використанні інструменту транскордонного та міжрегіонального співробітництва. Іншою особливістю геополітичного розташування Одеського регіону є близькість до Європейського Союзу - важливого українського торговельного та економічного партнера, що в умовах євроінтеграційних прагнень вітчизняної влади сприяє розвиткові різного роду відносин, в тому числі транскордонного співробітництва.

Іншим позитивним чинником розвитку транскордонного співробітництва Одеської області із румунськими та молдавськими партнерами є значний досвід нашого регіону у здійсненні міжнародної співпраці в Європі. Окрім єврорегіону «Нижній Дунай», Одещина є членом ще п'яти організацій з міжрегіонального співробітництва: Асамблеї європейських регіонів - з 1992 року, Робочої співдружності придунайських країн - з 1994 року, Асоціації європейських прикордонних регіонів - з 2001 року, Конференції приморських регіонів Європи - з 2004 року, Асамблеї європейських виноробних регіонів - з 2004 року.

Серед негативних чинників розвитку ТКС в регіоні можна виділити ті, що характерні лише для Одеської області, та ті, з якими стикаються майже усі прикордонні українські регіони при здійсненні транскордонного співробітництва.

Найважливіший негативний фактор, що впливає на стан та процес розвитку ТКС в єврорегіоні «Нижній Дунай», це слабкі економічні, передусім торговельні зв'язки області із сусідніми країнами (див. табл. 2.2).

Табл. 2.2. Обсяги зовнішньої торгівлі товарами Одеської області із сусідніми країнами.

Країна	2009 рік	2010 рік	Січень-листопад 2011 року
	у тис. дол. США	у % до загального обсягу торгівлі	у тис. дол. США	у % до загального обсягу торгівлі	у тис. дол. США	у % до загального обсягу торгівлі
Республіка Молдова	95824,5	6,63	102767,9	6,09	64623,9	4,70
Румунія	5392,5	0,37	8182,5	0,48	8543,2	0,62

Джерело: розраховано на базі даних Головного управління статистики в Одеські області

Як бачимо з таблиці, Румунія та Молдова не є головними торговельними партнерами Одеської області: обсяги зовнішньої торгівлі області товарами за період із січня 2009 року до листопада 2011 із Республікою Молдовою не перевищували 6,63% до загальних обсягів торгівлі товарами Одеського регіону і постійно знижувалися у відносному виразі. Що стосується Румунії, то хоч в торгівлі товарами із цим партнером помітна позитивна тенденція (зовнішньоторговельний оборот Одеської області із Румунією за період з січня 2009 року по листопад 2011 у абсолютному виразі та відносному до загального зовнішньоторговельного товарного обороту постійно зростав), але показники торгівлі товарами між областю із Румунією не становив більше 0,62%, що демонструє незначну роль останньої як торговельного партнера Одещини.

Що стосується інвестиційних зв'язків Одеської області із країнами-сусідами, то станом на 1 жовтня 2011 року в регіоні було зареєстровано 64 підприємства із молдавським капіталом. Станом на той же період в Одеську область було інвестовано 1677,1 тис. дол. США капіталу румунського походження (4 підприємства), що становить 0,1% усіх прямих іноземних інвестицій в економіку області.

Тобто один із найважливіших негативних факторів, що вливають на стан та розвиток транскордонного співробітництва, передусім, в економічній сфері, це низький рівень торговельного та фінансового співробітництва Одеської області із країнами, що є учасниками єврорегіону «Нижній Дунай».

Важливим фактором, що впливає на розвиток транскордонного співробітництва Одеської області із суміжними регіонами Республіки Молдови та Румунії, є політичні відносини України із цими країнами. У дипломатичних відносинах України із своїми південно-західними сусідами існує певна напруженість. Приводом для цього служать два територіальні конфлікти: щодо ділянки автостради Одеса-Рені у с. Паланка із Молдовою та острова Зміїний із Румунією. Такого роду політичні проблеми здійснюють значний вплив на дипломатичні відносини між країнами, що зовсім не сприяє розвиткові співробітництва, навіть на регіональному рівні.

Інші негативні чинники розвитку транскордонного співробітництва Одеської області викликані загальноукраїнськими обставинами і мають характер загальнонаціональних проблем розвитку ТКС та проявляються в тій чи іншій мірі в усіх прикордонних регіонах України, що здійснюють таке співробітництво.

Один із таких чинників полягає в інерції місцевої влади у питаннях здійснення єврорегіональної співпраці, причиною чому, в першу чергу, служить відсутність у регіонів необхідних повноважень для такої співпраці. Тобто саме українське законодавство є стримуючим фактором розвитку єврорегіонів в Україні, тому існує необхідність перерозподілу обсягу повноважень між центральними і регіональними властями і передача останнім прав вирішувати питання прикордонного співробітництва [28].

Ще один негативний чинник розвитку ТКС - низький рівень залучення до розвитку транскордонного співробітництва представників бізнесу і суспільного сектора. Це зумовлено тим, що українські єврорегіони створені адміністративним методом - засновниками цих структур є обласні органи влади, а органи управління нижчих ланок (райони та селищні ради) фактично вилучені з системи організації транскордонного співробітництва. Що стосується Європи, то ініціаторами такої співпраці виступають саме місцеві органи влади та самоврядування, їх асоціації, громадські організації та підприємницькі структури. Істотною проблемою розвитку єврорегіону «Нижній Дунай» є також недостатнє фінансування його діяльності, як з боку української сторони, так із боку країн-сусідів.

Ще одна проблема розвитку транскордонного співробітництва в Одеській області, причому не тільки в економічній сфері, - невідповідність законодавства України, Республіки Молдова та ЄС, представленого румунською стороною: розбіжності в митному і податковому законодавствах, відсутність фінансових органів, що спеціалізуються на веденні розрахунків в національних валютах та здійсненні кредитування прикордонних проектів негативно впливають на розвиток єврорегіону «Нижній Дунай», тому давно назріла необхідність гармонізації законодавства із законодавством ЄС, що особливо актуально з огляду на євроінтеграційні прагнення України. Окрім розбіжностей, які виникають при врегулюванні юридичних питань, пов'язаних з невідповідністю законодавств регіонів-членів, проблемою залишається той факт, що діяльність партнерів не завжди достатньо скоординована, і багато планів залишаються «на папері». Також непростою та суперечливою проблемою для Одеського регіону залишається питання сплати членських внесків до Асоціації транскордонного співробітництва «Єврорегіон Нижній Дунай».

На ефективність співробітництва в рамках єврорегіону «Нижній Дунай» також негативно впливає його великий розмір: наприклад, в Європі площа єврорегіонів складає як правило 5-10 тис. квадратних кілометрів, населення - до 1 мільйону осіб, а розміри єврорегіону «Нижній Дунай» складають 53 550 км?, його населяють 4 млн. людей. Такі розміри утворення негативно впливають на ефективність управління єврорегіоном.

Головна помилка української сторони у питаннях ТКС завжди полягала в тому, що воно розглядалося як співробітництво політичне, і єврорегіон «Нижній Дунай», як і інші єврорегіональні утворення, створені на кордонах із країнами-членами ЄС, завжди розглядався через політичну призму, виступаючи лише в ролі інструменту європейської інтеграції, тому економічна взаємодія в рамках цього утворення досі залишається на другому плані.

Вказані вище фактори якісні - їх прояв та вплив на транскордонне співробітництво розрахувати майже неможливо, як неможливо розрахувати і обсяги транскордонного співробітництва через те, що останнє проявляє свій вплив на економіку області опосередковано.

Але існує певна взаємозалежність між здійсненням Одеською областю транскордонного співробітництва та її економікою - в іншому випадку не має сенсу використовувати ТКС як інструмент економічного зростання регіону. В такому разі транскордонне співробітництво водночас виступає фактором розвитку економіки області і залежить від економічних процесів.

Для розрахунку взаємного впливу транскордонного співробітництва на економіку області та навпаки доцільно розглянути дані, наведені у табл. 2.3, 2.4, 2.5, 2.6, 2,7 та на рис. 2.2, 2.3 та 2.4.

Табл. 2.3. Валовий регіональний продукт Одеської області, у динаміці

Рік	ВРП, млн. грн	ВРП, млн. дол. США
2007	33116	6558
2008	46994	6103
2009	48647	6092
2010	50001	6280
2011	51576	6455

Джерело: дані надані Головним управлінням статистики в Одеській області

Табл. 2.4. Динаміка обсягів експорту, імпорту та ЗТО товарами Одеської області із Румунією та Республікою Молдова, у динаміці за 5 років у тис. дол. США

Показник	2007 рік	2008 рік	2009 рік	2010 рік	2011 рік
Румунія
Експорт	6500	9100	5400	8000	8945,7
Імпорт	132700	253900	110200	157900	250370,4
ЗТО	139200	263000	115600	165900	259316
Баланс	-126200	-244800	-104800	-149900	-241425
Молдова
Експорт	54600	162000	95800	99000	70795,1
Імпорт	55800	41600	13500	22900	35747,8
ЗТО	110400	203600	109300	121900	106543
Баланс	-1200	120400	82300	76100	35047,3
Усього
Експорт	61100	171100	101200	107000	79740,8
Імпорт	188500	295500	123700	180800	286118
ЗТО	249600	466600	224900	287800	365859
Баланс	-127400	-124400	-22500	-73800	-206377

Табл. 2.5. Динаміка обсягів експорту, імпорту та ЗТО послугами Одеської області із Румунією та Республікою Молдова, у динаміці за 5 років у тис. дол. США

Показник	2007 рік	2008 рік	2009 рік	2010 рік	2011 рік
Румунія
Експорт	0,1	0,1	0,1	0,1	0,1
Імпорт	0,6	1,7	0,7	1,2	1,104
ЗТО	0,7	1,8	0,8	1,3	1,204
Баланс	-0,5	-1,6	-0,6	-1,1	-1,004
Молдова
Експорт	13,8	20,6	15,9	27,4	25,1
Імпорт	6,5	6,8	5,1	6,9	7,231
ЗТО	20,3	27,4	21	34,3	32,331
Баланс	7,3	13,8	10,8	20,5	17,869
Усього
Експорт	13,9	20,7	16	27,5	25,2
Імпорт	7,1	8,5	5,8	8,1	8,335
ЗТО	21	29,2	21,8	35,6	33,535
Баланс	6,8	12,2	10,2	19,4	16,865

Джерело: дані надані Головним управлінням статистики в Одеській області.

Табл. 2.6. Динаміка обсягів експорту, імпорту та ЗТО товарами та послугами Одеської області із Румунією та Республікою Молдова, у динаміці за 5 років у тис. дол. США

Показник	2007 рік	2008 рік	2009 рік	2010 рік	2011 рік
Румунія
Експорт	6500,1	9100,1	5400,1	8000,1	8945,8
Імпорт	132701	253902	110201	157901	250372
ЗТО	139201	263002	115601	165901	259317
Баланс	-126201	-244802	-104801	-149901	-241426
Молдова
Експорт	54613,8	162021	95815,9	99027,4	70820,2
Імпорт	55806,5	41606,8	13505,1	22906,9	35755
ЗТО	110420	203627	109321	121934	106575
Баланс	-1192,7	120414	82310,8	76120,5	35065,2
Усього
Експорт	61113,9	171121	101216	107028	79766
Імпорт	188507	295509	123706	180808	286127
ЗТО	249621	466629	224922	287836	365893
Баланс	-127393	-124388	-22490	-73781	-206361

Джерело: дані надані Головним управлінням статистики в Одеській області.

Табл. 2.7. Інвестиції суміжних країн в економіку Одеської області станом на кінець року, у динаміці, тис. дол. США

Країна	2007 рік	2008 рік	2009 рік	2010 рік	2011 рік
	(тис. дол. США)
Республіка Молдова	18316,8	15334,1	15499,4	15697,0	15000
Румунія	312,3	1326,7	1883,9	1891,2	2236,1
ВСЬОГО	18629,1	16660,8	17383,3	17588,2	17236,1

Для розрахунку кількісної залежності рівня розвитку економіки області від здійснення нею транскордонного співробітництва доцільно використовувати метод кореляційно-регресійного аналізу. Кореляційно-регресійний аналіз - це статистичний метод дослідження впливу однієї або декількох незалежних змінних X1, X2, ..., Xp на залежну змінну Y. Незалежні змінні інакше називають регресорами або предикторами, а залежні змінні - критеріальними. Слід додати, що термінологія залежних і незалежних змінних відображає лише математичну залежність змінних, а не причинно-наслідкові відносини.

Для вияву взаємозалежного впливу та тенденцій розвитку економіки області та транскордонного співробітництва, що вона здійснює, нами були проведені наступні розрахунки.

Вплив транскордонного співробітництва в економічній сфері на розвиток економіки регіону. В даному випадку доцільно використовувати наступні показники. Логічно, що ефективне здійснення транскордонного співробітництва сприяє розвиткові економіки області, тобто для побудови першої кореляційно-регресійної моделі необхідно використовувати в якості залежної змінної основний показник стану розвитку економіки регіону - валовий регіональний продукт, а в якості незалежних змінних - показники транскордонної співпраці: прямі іноземні інвестиції із сусідніх країн та показники експорту товарів та послуг до цих країн та імпорту товарів і послуг із них.

Для розрахунку зворотної залежності, тобто для визначення впливу факторів, що безпосередньо впливають на здійснення транскордонного співробітництва в економічній сфері, доцільно взяти показник ВРП вже в якості незалежної змінної поряд із показником прямих іноземних інвестицій в економіку області. В якості залежної змінної виступає показник експорту товарів та послуг Одеської області в Румунію та Республіку Молдова.

При використанні даного методу аналізу в даному випадку його цілями будуть:

1. Визначення ступеня залежності валового регіонального продукту як основного показника економічного розвитку Одеської області від обсягів здійснення регіоном транскордонного співробітництва в торговельній та фінансовій сфері як факторів його росту.

2. Визначення ступеня залежності експорту товарів та послуг Одеської області до Румунії та Республіки Молдова як показника транскордонного співробітництва від ВРП області та ПІІ в економіку області із цих країн.

Рівняння множинної регресії в обох випадках можна виразити у лінійній формі:

(2.1)

Метою даного кореляційно-регресійного аналізу є побудова такого рівняння і знаходження коефіцієнтів a₀, a₁ - кожний із цих коефіцієнтів вказує на ступінь впливу відповідного фактора на результативний показник при інших незмінних факторах. Вільний член a₀ економічного змісту не має.

Перша модель визначає залежність показнику валового регіонального продукту Одеської області від прямих іноземних інвестицій, що надходять в економіку області із Румунії та Республіки Молдова та обсягів здійснюваної областю із цими країнами транскордонної торгівлі за період 2007-2011 рр. Розрахунок параметрів рівняння регресії доцільно проводити за допомогою пакету аналізу даних Microsoft Office Excel (див. додаток Д).

Валовий регіональний продукт прямо пропорціональний обсягам здійснення областю транскордонного співробітництва: прямі іноземні інвестиції сприяють розвиткові виробництва і, як наслідок, збільшенню показника ВРП, зростання обсягів експортної діяльності викликає також розширення виробництва за рахунок отриманих від зовнішньоекономічної діяльності коштів, а імпорт товарів та послуг стримує розвиток економіки, виступаючи обернено пропорційним показником для ВРП області.

Рівняння першої кореляційно-регресійної моделі має вигляд:

,

де y - валовий регіональний продукт Одеської області, млн. дол.. США,

х₁ - прямі іноземні інвестиції в економіку області із Румунії та Республіки Молдова,

х₂ - експорт товарів та послуг Одеської області до зазначених країн,

x₃ - імпорт товарів та послуг з цих країн в Одеський регіон.

Множинний коефіцієнт кореляції R (див. додаток Д) показує, яку частину загальної кореляції складають коливання під впливом зазначених факторів. Значення R = 0,967 говорить про щільний зв'язок між факторними і результативною ознакою.

Сукупний коефіцієнт множинної детермінації R² = 0,993 свідчить про те, що 99,3% варіації валового регіонального продукту пояснюється зміною зазначених у моделі чинників.

В даному випадку значення F-критерію Фішера дорівнює 26,04, що свідчить про статистичну значущість регресійного рівняння.

Отримане рівняння показує, що із збільшенням обсягу прямих іноземних інвестицій в економіку області на 1 млн. дол. США. її валовий регіональний продукт зросте на 179,5 мільйонів доларів США при постійних значеннях інших показників; зростання обсягів експорту товарів та послуг до Румунії та Молдови на 1 млн. дол. США сприятиме зростанню ВРП області на 2,8 млн. дол. США також при постійних значеннях інших незалежних змінних; збільшення імпорту товарів та послуг в область на 1 млн. дол. США скорочує обсяг валового регіонального продукту на 1,9 млн. дол. США при незмінних інших факторах впливу.

Друга модель визначає залежність показнику експорту товарів та послуг Одеської області від прямих іноземних інвестицій, що надходять в економіку області із Румунії та Республіки Молдова та валового регіонального продукту області за період 2007-2011 рр. Розрахунок параметрів рівняння регресії доцільно проводити за допомогою пакету аналізу даних Microsoft Office Excel (див. додаток Є).

Експорт товарів та послуг Одеської області до Румунії та Республіки Молдова прямо залежить від обсягів валового регіонального продукту області, оскільки зростання ВРП демонструє економічний розвиток, що, як правило, супроводжується експансією на закордонні ринки, та прямих іноземних інвестицій в економіку регіону, оскільки останні дозволяють збільшити обсяги виробництва та розширити долю ринку, збільшуючи тим самим обсяги прикордонної торгівлі.

Рівняння другої кореляційно-регресійної моделі має вигляд:

,

де y - експорт товарів та послуг Одеської області до Румунії та Республіки Молдова,

х₁ - валовий регіональний продукт Одеської області,

х₂ - прямі іноземні інвестиції зазначених країн в економіку області.

Множинний коефіцієнт кореляції R (див. додаток Є) показує, яку частину загальної кореляції складають коливання під впливом зазначених факторів. Значення R = 0,865 говорить про щільний зв'язок між факторними і результативною ознакою.

Сукупний коефіцієнт множинної детермінації R² = 0,748 свідчить про те, що 74,8% варіації обсягу експорту товарів та послуг до сусідніх країн пояснюється зміною зазначених у моделі чинників.

В даному випадку значення F- критерію Фішера дорівнює 29,6, що свідчить про статистичну значущість регресійного рівняння.

Отримане рівняння показує, що при постійних значеннях іншої змінної та зростанні валового регіонального продукту Одеської області на 1 млн. дол. США обсяги експорту товарів та послуг до Румунії та Молдови збільшаться на 85 тисяч доларів США, а при збільшенні обсягів інвестованих із зазначених країн в економіку області коштів на 1 млн. дол.. США експорт товарів та послуг зросте на 29,21 мільйон доларів США.

Таким чином, користуючись даними розрахунками можна визначити ступінь впливу транскордонного співробітництва та його складових як факторів розвитку економіки області на валовий регіональний продукт та, навпаки, вплив ступню розвитку економіки Одеської області на прикордонну торгівлю як складовий елемент ТКС.

2.3 Аналіз ефективності транскордонного співробітництва Одеської області

З огляду на складність транскордонного співробітництва як системи відносин необхідне проведення систематизованої та багаторівневої оцінки ефективності його реалізації Одеською областю, причому, оцінка ТКС не може бути визначена прямими методами. Тому в якості непрямих методів оцінки ефективності транскордонного співробітництва в рамках єврорегіону «Нижній Дунай» доцільно використовувати показники прикордонної торгівлі, взаємної зовнішньої торгівлі та інвестиційної діяльності, обсяги фінансової підтримки з міжнародних фондів та структур, а також суспільні ефекти від реалізації заходів та транскордонних проектів. ТКС, за своїм призначенням, має призводити до підвищення якості життя, тому показники якості життя мешканців Одеської області, а також темпи їх зростання у порівнянні із іншими регіонами та середніми по Україні - це теж показники, що їх доцільно використовувати для оцінки стану та ефективності транскордонного співробітництва.

Транскордонне співробітництво Одеської області із прикордонними регіонами суміжних країн характеризують дані, список яких наведений у таблиці 1.2 першого розділу дисертації: загальні статистичні дані (площа транскордонного регіону, його населення та рівень зайнятості тощо), показники соціально-економічного та екологічного розвитку транскордонного регіону (рівень доходу на душу населення, обсяг інвестицій, вкладених в дану територію, зовнішньоторговельний оборот даного регіону), заходи у різних сферах співробітництва (загальна кількість реалізованих проектів в рамках транскордонного регіону, використання міжнародної фінансової допомоги тощо) та показники розвитку прикордонної інфраструктури (кількість пунктів перепуску через кордон, їх статус та пропускна здатність, наявність прикордонної інфраструктури, забезпеченість перевезення вантажів та людей у прикордонному регіоні). Аналіз цих даних дасть нам характеристику транскордонного співробітництва Одеської області, визначить ступінь його розвитку та ефективність для соціально-економічної сфери регіону.

Перша група показників, що характеризують ТКС, здійснюване Одеською областю із суміжними регіонами Румунії та Республіки Молдова, це загальні статистичні дані, що дадуть нам уявлення про загальний ступінь розвитку єврорегіонального співробітництва в регіоні (див. табл. 2.4).

До складу єврорегіону «Нижній Дунай» входять 6 адміністративно-територіальних одиниць трьох суміжних країн. Сукупність даних про їх соціально-економічний стан дасть уявлення про стан єврорегіону в цілому.

Одеська область займає площу 33,3 тисячі квадратних кілометрів, її населення складає 2,4 мільйонів осіб, з яких більше половини проживає в Одесі та крупних містах області (лише 1,19 мільйонів проживає в Одеській агломерації).

Табл. 2.4. Загальні дані адміністративно-територіальних одиниць, що входять до складу єврорегіону «Нижній Дунай»

Регіон	Розміри: територія та чисельність населення	Економічний профіль регіону
Одеська область (Україна)	Займає площу 33,3 тис. кв. км, населення - 2394,7 тис. осіб.	- нафтохімічна промисловість, - транспорт, - сільське господарство, - туризм.
Повіт Галац (Румунія)	Займає територію 4,6 тис. кв. км, населення - 619,55 тис. осіб.	- металургія, - будівництво, - суднобудування, - харчова та легка промисловість, - транспорт, - сільське господарство, - рибальство.
Повіт Тульча (Румунія)	Займає територію 8,49 тис. кв. км, населення - 265,34 тис. осіб.	- сільське господарство, - рибальство, - легка промисловість, - металургія, - транспорт.
Повіт Брейла (Румунія)	Займає територію 4,76 тис. кв. км, населення - 373,17 тис. осіб.	- сільське господарство, - рибальство, - легка промисловість.
Район Кагул (Республіка Молдова)	Займає територію 1,5 тис. кв. км, населення - 119,2 тис. осіб.	- сільське господарство, - харчова та текстильна промисловість.
Район Кантемір (Республіка Молдова)	Займає територію 0,9 кв. км, населення - 61,3 тис. осіб.	- сільське господарство.
Єврорегіон «Нижній Дунай»	Займає територію 53,55 кв. км, населення - 3833,26 тис. осіб.	- сільське господарство, - рибальство, - легка промисловість, - хімічна промисловість, - будівництво, - металургія, - транспорт.

Що стосується економіки регіону, то найважливішими галузями є: нафтопереробна та хімічнообробна промисловість, транспорт (морські та річні порти, нафтопровід та залізничний транспорт); виноградарство та інші форми сільського господарства, зокрема, вирощування пшениці, кукурудзи, ячменю, соняшнику та цукрових буряків; туризм. Промисловий потенціал регіону зосереджений головним чином в районі Одеси [51].

Повіт Галац є четвертим за величиною промисловим центром Румунії. Основними секторами економіки є промисловість та будівництво (43%), послуги (38%) та сільське господарство та лісове господарство (19%). Розвинутою сферою є риболовство. Галац є важливим транспортним вузлом: місто Галац є другим після Констанци портом у Румунії: судноплавний канал на Дунаї дозволяє прохід великих суден. Переважаючі галузі промисловості: металургія (55% виробництва сталі в країні, у повіті розташований найбільший в Румунії металургійний комбінат - Mittal-Sidex), харчова промисловість, текстильна промисловість, суднобудування (промислові потужності верфей дозволяють будувати судна до 55000 TDW) [39].

У повіті Тульча головними заняттями є сільське господарство та рибальство - в них зайнято до 48% населення регіону, в тому числі практично все сільське населення. Промисловість також орієнтована на цей сектор і зосереджена майже виключно в містах. Річкове й морське судноплавство по Дунаю і його гирлах переживає певний занепад. Головні галузі промисловості повіту: харчова промисловість, текстильна промисловість, суднобудування, металургія (алюміній), хімічна промисловість, виробництво будівельних матеріалів [40].

Повіт Брейла є здебільшого сільськогосподарським зерновим регіоном Румунії: вирощуються кукурудза, пшениця, ячмінь. Серед технічних культур розповсюджені соняшник, льон. У поймі Дунаю розвинуті скотарство та рибальство. Серед галузей промисловості найбільш розвинутими є харчова, паперово-целюлозна, деревообробна промисловість, виробництво будівельних матеріалів, машинобудування, чорна металургія [15].

Для району Кагул Республіки Молдавії характерний розвиток сільського господарства (виноградарство, вирощування зернових, овочів та фруктів), та основаних на ньому галузей харчової промисловості. В районі розташовано 11 приватних виноробних компаній, 8 пекарень, завод з виробництва сиру. Текстильна промисловість представлена швейними фабриками SA Tricon і Laboratorio Tessala. Домінування сільського господарства в районі демонструють наступні дані: із 154600 га земель регіону 64% - це сільськогосподарські угіддя, 68,1 % населення проживають саме у сільській місцевості [52].

Для Кантемірівського району також характерне домінування сільського господарства: частка сільськогосподарської землі складає 49602 га, що становить 57,0%, а сільське населення області складає 90,4% усього населення району. Головні сільськогосподарські культури: зернові (пшениця, овес), соняшник, ріпак, соя, овочі [41].

Виходячи із наведених вище даних, можна сформулювати сутність економічного профілю єврорегіону «Нижній Дунай» в цілому. Це дає змогу обрати ті сфери в економіці регіонів, яким необхідно приділяти найбільшу увагу при здійсненні транскордонного співробітництва. Як бачимо, велику роль в економіці єврорегіону відіграє сільське господарство: найбільш розвинутими галузями с/г є: виноградарство, вирощування злаків та технічних культур. Наявність великих водних ресурсів стимулює розвиток рибальства. У промисловості важливу роль відіграють галузі, пов'язані із використанням сільськогосподарської сировини: текстильна та харчова; велику роль відіграють хімічна промисловість, суднобудування, будівництво та металургія. У сфері послуг найбільшого значення набув транспорт.

Друга група системи показників характеризує соціально-економічний розвиток Одеської області та його зв'язок із транскордонним співробітництвом Одещини із суміжними країнами. В рамках цієї групи показників з огляду на сутність даної магістерської дисертації доцільно використовувати наступні: показники макроекономічного розвитку області (дивиться табл. 2.5) та показники транскордонного співробітництва (дивиться табл. 2.3, 2.4, 2,5, 2,6 та 2.7 та рис. 2.2, 2.3, 2.4).

Табл.2.5. Показники макроекономічного розвитку Одеської області

Показник	2008 рік	2009 рік	2010 рік	2011 рік
ВРП області, млн. грн.	46994	48647	50001	51576
Обсяг реалізованої промислової продукції (робіт, послуг), млн.. грн.	26385,1	21057,7	25870,7	21775,3
Номінальна середньомісячна плата одного працівника, грн	1603	1737	2014	2350
Кількість зареєстрованих безробітних, тис. осіб.	22,8	15,9	15,5	16,1

Показники макроекономічного розвитку Одеської області демонструють тенденцію до зростання. Так, валовий регіональний продукт за період з 2008 року до січня 2010 виріс більш, ніж на 3 мільярди гривень, тобто на 6,4%. Номінальна середньомісячна заробітна платня одного штатного працівника за період з 2008 до 2011 року виросла на 747 гривень у абсолютному та на 46,6% у відносному значенні. Що стосується рівня безробіття в області, то у період з 2008 до 2010 року кількість зареєстрованих безробітних значно знизилася і становила лише 68% від рівня 2008 року, але у 2011 році цей показник знов почав зростати. Ще більш неоднозначну тенденцію демонструє показник обсягу реалізованої промислової продукції, робіт та послуг: так, за період з 2008 року до 2011 він то зростав, то падав, в кінці періоду зменшився на 4,6 мільярди гривень чи на 17,5%. В цілому, можна зробити висновок про те, що економіка області зростає, і, прослідивши зв'язок показників макроекономічного розвитку області із показниками транскордонного співробітництва, ми зможемо зробити висновок про вплив останніх на соціально-економічний стан в Одеському регіоні.

Рис.2.2 Валовий регіональний продукт Одеської області.

Що стосується даних, що безпосередньо характеризують транскордонне співробітництво в економічній сфері, а саме обсягів зовнішньої торгівлі Одеської області із суміжними країнами, а також обсягів інвестицій, що надійшли в економіку області із цих країн, то Одещина демонструє наступні результати (див. табл. 2.4, 2.5, 2,6 та 2,7 та рис. 2,3 та 2,4).

Рис.2.3. Динаміка показників експорту, імпорту та зовнішньоторговельного обороту Одеської області із сусідніми країнами.

Ми бачимо, що за період з 2007 по 2011 роки зовнішньоторговельний оборот Одеської області в рамках Єврорегіону «Нижній Дунай» виріс на 116 мільйонів доларів США або на 46,6% від базового показника, тобто зростав щороку на 11,7%, і станом на 2011 рік склав 265,9 мільйонів доларів США. Таке зростання відбулося за рахунок збільшення обсягів імпортованої Румунією та Республікою Молдова продукції (товарів та послуг) у зазначений період на 79,6 мільйонів доларів США або на 42,2% від рівня 2007 року. Тобто станом на 2011 рік цей показник становить 268,1 мільйон доларів США. Що стосується експорту товарів та послуг Одеської області до суміжних регіонів сусідніх країн, то за період з 2007 по 2011 роки цей показник виріс усього на 18,7 мільйонів доларів США або на 30%, але відносно відповідних показників 2008, 2009 та 2010 років помітно знизився.

Що стосується співробітництва у фінансовій сфері, то обсяги інвестицій в економіку області із суміжних країн проявляють тенденцію до зниження, хоч і досить повільного (рис.2.4). Так, за період з 2007 по 2011 роки обсяги прямих іноземних інвестицій в економіку області із сусідніх країн зменшилися на 1,4 мільйони доларів США або на 7,5% (і склали станом на кінець зазначеного періоду 17,1 мільйонів доларів США), в тому числі за рахунок зменшення обсягів інвестицій молдавського походження на 3,3 мільйони доларів США або на 18% та за рахунок збільшення обсягів ПІІ румунського походження на 1,9 мільйона доларів США або на 10,5% у відносному значенні до показника 2007 року.

Рис.2.4 Динаміка здійснення інвестицій сусідніми країнами в економіку Одеської області.

В цілому, слід зробити висновок про незначне зниження обсягів економічного співробітництва Одеської області із Румунією та Республікою Молдова за рахунок зниження обсягів отриманих із цих країн інвестицій та зменшення обсягів експорту до них товарів та послуг. Інша частина даної групи показників характеризує заходи із транскордонної взаємодії в екологічній сфері. Проекти із ТКС в екологічній сфері та обсяги залучених для їх реалізації коштів розглянуті у таблиці 2.8.

Табл.2.8 Деякі проекти та програми із транскордонного співробітництва в екологічній сфері в єврорегіоні «Нижній Дунай».

Назва проекту	Термін реалізації	Вартість проекту	Джерела фінансування
«Придунайські озера, Україна. Стале відновлення та збереження природного стану екосистем»	2000 - 2003 роки	2,5 млн. євро	Програма ТАСІS СВС
«Запобігання надзвичайним ситуаціям і захист від повеней у Єврорегіоні «Нижній Дунай»	2006 - 2007 роки	1 млн. євро	Програма ТАСІS СВС
«Технічна допомога у плануванні менеджменту басейну Нижнього Дністра»	січень 2006 - грудень 2007 роки	2,3 млн. євро	Програма ТАСІS СВС
«Розвиток транскордонного співробітництва у сфері інтегрованого управління водними ресурсами в Єврорегіоні «Нижній Дунай»	липень 2007 - липень 2009	0,5 млн. євро	Програма сусідства «Україна - Румунія: 2004-2006»
«Комплексне використання євразійських степів»	2007 - 2009 роки	2,5 млн. євро	Програма ТАСІS СВС
«Спільний екологічний моніторинг, оцінка та обмін інформацією задля інтегрованого управління регіоном дельти Дунаю»	2010 - 2012 роки	0,4 млн. євро	Фінансова підтримка урядів Фінляндії та Швеції

Як бачимо, транскордонні проекти, що мають на меті сприяння екології в єврорегіоні «Нижній Дунай», фінансуються, в основному, за рахунок зовнішніх коштів, переважно в рамках фінансових інструментів Європейського Союзу (програма TACIS) і залучають до єврорегіону значні кошти.

Наступна, третя, група показників являє собою дані про реалізацію спільних проектів в рамках єврорегіону «Нижній Дунай» та залучені для цього кошти міжнародних організацій. Перелік деяких проектів та програм, реалізованих та тих, що реалізуються в рамках єврорегіону, наведений у таблиці 2.9.

Табл. 2.9. Проекти, реалізовані в рамках євро регіону «Нижній Дунай» та ті, що нині реалізуються.

Назва проекту	Термін реалізації	Виконавці	Вартість проекту (програми)	Джерела фінансування	Результати від реалізації
«Бізнес - інфраструктура Одеської області, Єврорегіон «Нижній Дунай»	січень 2003 - липень 2005	BDPA / GALLO/ SEQUA / EWI	2 млн. євро	Програма ТАСІS СВС	- створено Агентство транскордонного співробітництва «Єврорегіон «Нижній Дунай», - надано підтримку бізнесу у м.Ізмаїл

Таблиця

Проект «Укріплення інтеграції прикордонних регіонів у сфері розвитку інфраструктури сільського та зеленого туризму»	2008 - 2010 роки	Громадська організація «Одеська обласна сільськогосподарська дорадча служба «Ценр розвитку та правової підтримки села» (Україна)	765 987 євро	ЄС	- створено інформаційно-ресурсну мережу та центр розвитку туризму в Одеській області.
Проект «Альтернативні шляхи використання сонячної енергії» (Програма транснаціонального альтернативного співробітництва «Південно-східна Європа»)	2009 - 2012 роки	Учасники є деякі члени ЄС та країни-учасники Європейського інструменту сусідства та партнерства, у т.ч. Україна	22 698 тис. грн.	Європейський інструмент сусідства та партнерства	Участь в проекті дозволяє застосовувати позитивний досвід інших країн з впровадження та встановлення систем накопичення сонячної енергії, що сприяє появі ринку з продажу зазначених систем, створенню нових робочих місць, зменшенню споживання інших видів енергії.
Проект «Дунайський регіон +» (Програма транснаціонального співробітництва «Південно-східна Європа»)	2009 - 2012 роки	Учасники є деякі члени ЄС та країни-учасники Європейського інструменту сусідства та партнерства, у т.ч. Україна	25 307 тис. грн.	Європейський інструмент сусідства та партнерства	Розробка та реалізація Концепції співробітництва та розвитку дунайських регіонів. Розробка стратегії розвитку дунайських регіонів та інформаційної бази даних про всі регіони, що беруть участь у проекті.

Слід зазначити, що левова частка проектів та програм в рамках єврорегіону «Нижній Дунай» реалізується в екологічній сфері. Результати від реалізації таких проектів розглянуті нами вище. Що стосується результатів залучення зовнішнього фінансування на здійснення програм, розглянутих в таблиці 2.9, то результатами від їх здійснення стало наступне.

В ході реалізації проекту «Бізнес - інфраструктура Одеської області, Єврорегіон «Нижній Дунай» було створено Агентство транскордонного співробітництва «Єврорегіон «Нижній Дунай», що після закінчення проекту перейшло у комунальну власність Одеської обласної ради та нині фінансується частково з обласного бюджету. Агентство сприяє розвиткові бізнес-структур, місцевим та регіональним органам влади, недержавним організаціям в реалізації програм та проектів у сфері транскордонного співробітництва.

В ході реалізації проекту «Укріплення інтеграції прикордонних регіонів у сфері розвитку інфраструктури сільського та зеленого туризму», що здійснювався в рамках програми сусідства «Румунія-Україна», було створено інформаційно-ресурсну мережу та центр розвитку туризму в Одеській області.

Програма «Альтернативні шляхи використання сонячної енергії» дозволяє Одеській області застосовувати позитивний досвід інших країн із впровадження та встановлення систем накопичення сонячної енергії, що сприяє появі ринку з продажу зазначених систем, створенню нових робочих місць, зменшенню споживання інших видів енергії. Програма досі знаходиться в процесі реалізації.

Проект «Дунайський регіон +» передбачає розробку та реалізацію Концепції співробітництва та розвитку дунайських регіонів. Також у рамках даного проекту проводяться семінари щодо розробки стратегії розвитку дунайських регіонів та інформаційної бази із даними про всі регіони, які беруть участь у проекті.

Всього за період існування єврорегіону «Нижній Дунай» в соціально-економічній та екологічній сферах було реалізовано транскордонних проектів на загальну суму близько 11 млн. євро. Виходячи із даних про залучені із зовнішніх джерел кошти, транскордонне співробітництво в рамках єврорегіону здійснюється успішно, але результати такого проектного фінансування досить незначні, причиною чому служить, перш за все, той факт, що левова частка проектів здійснюється в екологічній сфери і має на меті захист навколишньої середи у гирлі Дунаю, а не будівництво прикордонної інфраструктури та розвиток підприємницького сектору в економіці суміжних регіонів Румунії, Молдови та України.

І остання, четверта, група показників, що характеризують стан транскордонного співробітництва Одеської області, за наведеною вище методикою, це дані про рівень розвитку прикордонної інфраструктури.

Стан прикордонної інфраструктури Одеської області характеризується наступними даними: у межах регіону функціонує 57 пунктів пропуску та 5 пунктів контролю (всього 62), з яких:

- на кордоні із Республікою Молдова - 44, з яких міжнародних - 16 (автомобільних - 9, залізничних - 7 (не функціонує - 1 залізничний «Серпневе»); міждержавних для автомобільного сполучення - 11; місцевих для автомобільного сполучення - 17 (не функціонує 7).

- на кордоні з Румунією 4 місцевих пункти пропуску для річкового сполучення (Орловка, Ізмаїл, Вілкове не функціонують).

- 10 морських (Усть-Дунайський МТП, Ізмаїльський МТП, Ренійський МТП, Білгород-Дністровський МТП, Іллічівський МТП, Іллічівський МРП, Іллічівський СРЗ, Одеський МТП, МТП Южний, ПК Візирка).

- 3 повітряних для міжнародного сполучення «Ізмаїл», «Одеса», «Лиманське» («Ізмаїл» та «Лиманське» не функціонують).

- у м. Одеса відкрито пункт контролю для вантажного залізничного сполучення «Ліски».

За постійною схемою побудовано лише 32 пункти перепуску: 10 морських, 3 повітряних, 10 автомобільних (з них 4 міжнародних), 7 залізничних та 2 річкових. У тимчасових спорудах функціонують лише 30, пунктів: 27 автомобільних (5 - міжнародних, 11 - міждержавних, 11 - місцевих), 2 річкових та 1 залізничний.

Головними проблемними питаннями в облаштуванні та утриманні прикордонної інфраструктури Одеської області є:

1. 27 функціонуючих пунктів пропуску не відкрито розпорядженнями Кабінету Міністрів України.

2. Інфраструктура більшості під'їзних шляхів до пунктів пропуску перебуває у незадовільному стані (Кодимський, Красноокнянський, Фрунзівський, Біляївський, Білгород-Дністровський, Тарутинський райони).

3. У зонах обслуговування перед пунктами перепуску для автомобільного сполучення відсутні належні умови.

4. Необхідність подальшої розбудови місцевих пунктів перепуску та їх забезпечення електропостачанням.

Тобто незадовільний розвиток прикордонної інфраструктури як фактору розвитку транскордонного співробітництва стримує розвиток такого роду взаємодії між суміжними із Одеською областю регіонами Румунії та Республіки Молдова, послаблюючи тим самим зовнішньоекономічне співробітництво в рамках єврорегіону «Нижній Дунай».

Рівень розвитку прикордонної інфраструктури характеризується також такими даними, як інтенсивність руху через кордон громадян, вантажів та транспорту (див. табл..)

Таблиця 2.10 Інтенсивність руху через кордон Одеської області із суміжними країнами пасажирів та транспорту

Рік	Інтенсивність руху пасажирів, осіб	Інтенсивність руху вагонів, одиниць	Інтенсивність руху автомобілів, одиниць
		Пасажирських	Вантажних	Легкових	Вантажних
2009	9455358	1919	3791	1694393	162071
2010	9512802	872	2831	1640352	165805
2011	9895358	1915	3274	1624269	176164

Як бачимо з таблиці 2.10, за період 3 роки інтенсивність руху пасажирів, залізничних вагонів та автомобілів через кордон Одеської області із суміжними країнами зросла, але незначно. Так, за період з 2009 року по 2011 кількість осіб, що перетнули кордон зросла лише на 440 тис. осіб або на 4,7% по відношенню до показника 2009 року. Інтенсивність руху залізничних вагонів через кордон за той же період знизилася на 521 одиницю або на 9% порівняно із показником 2009 року, хоча, якщо порівнювати із показниками попереднього року, то інтенсивність руху вагонів через кордон значно зросла. Що стосується інтенсивності руху автомобілів, то за той же період, сумарна кількість автомобілів, що перетнули кордон Одеської області із Румунією чи Республікою Молдова у 2011 році, зменшилася порівняно із цим показником за 2009 рік на 56031 транспортний засіб або на 3,1%.

Тобто стосовно рівень розвитку прикордонної інфраструктури Одеської області, слід зробити висновок про те, що її стан сьогодні негативно впливає на розвиток транскордонного співробітництва в регіоні, що видно із таблиці 2.10, яка демонструє певні негативні тенденції у зміні показників інтенсивності перетину кордону області із суміжними країнами пасажирами та транспортом. Такі дані демонструють негативний вплив незадовільного стану прикордонної інфраструктури на ТКС в рамках єврорегіону «Нижній Дунай».

Підводячи підсумки аналізу ефективності транскордонного співробітництва Одеської області із суміжними регіонами Республіки Молдова та Румунії, слід відзначити незначну ефективність такої взаємодії, спричинену тим, що транскордонне співробітництво здійснюється переважно в культурній сфері та у сфері захисту навколишнього середовища, значним занепадом прикордонної інфраструктури та слабкими зовнішньоекономічними зв'язками із іншими учасниками єврорегіону «Нижній Дунай».

Завдяки своєму географічному положенню, Одеська область має гарні можливості для успішного використання інструменту транскордонного співробітництва як засобу економічного та соціального розвитку.