Стан та перспективи розвитку транскордонного співробітництва регіонів України

Метою транскордонного співробітництва для Одеської області є усунення негативних наслідків периферійного, прикордонного її розміщення по відношенню головних економічних центрів України та водночас використання можливостей, що відкриваються у зв'язку із близькістю Європейського Союзу.

Транскордонне співробітництво в Одеській області координується відділом євроінтеграційної політики та транскордонного співробітництва Управління європейської інтеграції, зовнішньоекономічної діяльності та транскордонного співробітництва Головного управління зовнішньоекономічної діяльності та європейської інтеграції Одеської обласної державної адміністрації.

Транскордонне співробітництво Одеської області здійснюється здебільшого із прикордонними регіонами Румунії та Республіки Молдова в рамках єврорегіону «Нижній Дунай», створеного 14 серпня 1998 року. До складу цього утворення до складу єврорегіону «Нижній Дунай» входять Одеська область України, повіти Галац, Тульча, Бреїла Румунії та райони Кагул та Кантемір Республіки Молдови. Метою функціонування єврорегіону є гармонійний і збалансований розвиток регіонів-учасників, вирішення ряду питань в екологічній сфері, культурне та соціально-економічне співробітництво.

Серед факторів, що сприяють розвиткові транскордонного співробітництва Одеської області із суміжними регіонами Молдови та Румунії, слід виділити геоекономічне та геополітичне положення області, а також значний досвід місцевої регіональної влади у питаннях здійснення міжрегіонального сіп робітництва. Серед негативних чинників розвитку ТКС - незначний ступінь зв'язку економіки Одеської області із суміжними країнами в зовнішньоекономічній сфері, а також ряд проблем розвитку єврорегіонального співробітництва, як то: відсутність у місцевої влади відповідних повноважень, інерція місцевих владних структур у питаннях ТКС, низький рівень залучення у таке співробітництво представників бізнесу та суспільного сектору, невідповідність законодавства Одеської області та суміжних країн та різні організаційні проблеми.

Аналіз зв'язку показників, що опосередковано характеризують ступінь розвитку транскордонного співробітництва, із даними щодо рівня розвитку економіки області, показав певну залежність в обох випадках: коли ТКС виступає в ролі фактору економічного зростання в регіоні та коли економічний стан області впливає на розвиток транскордонного співробітництва із суміжними регіонами.

Що стосується ефективності здійснення транскордонного співробітництва Одеською областю, то слід зробити наступні висновки. Були проаналізовані чотири групи показників. Результат аналізу першої групи - загальних статистичних даних - дає уявлення про загальну специфіку єврорегіону «Нижній Дунай». Основними галузями економіки єврорегіону є сільське господарство, рибальство, легка, харчова, хімічна промисловість, будівництво, металургія та транспорт. Співробітництво в цих сферах із суміжними територіями Молдови та Румунії повинно стати рушійним фактором розвитку ТКС області. Аналіз другої групи даних - показників соціально-економічного та екологічного розвитку - демонструє певні, хоч і незначні результати транскордонної взаємодії. Третя група даних - обсяги залученої фінансової підтримки та реалізованих проектів та програм - призводить до висновку про незначні фінансові вливання з боку міжнародних організацій в економіку єврорегіону та про переважання екологічної складової в ТКС в рамках єврорегіону. І, нарешті, остання група показників характеризує незадовільний стан розвитку прикордонної інфраструктури, що негативно впливає на розвиток транскордонних відносин, першим чином, в соціально-економічній сфері.

Аналіз даних щодо стану транскордонного співробітництва Одеської області демонструє наявність великої кількості стримуючих чинників та проблем розвитку такого співробітництва, що значно знижує ефективність здійснення ТКС.

3. Перспективи розвитку транскордонного співробітництва Одеської області

3.1 Удосконалення організаційної складової транскордонного співробітництва Одеської області

Вивчаючи транскордонне співробітництво Одеської області як діяльність, спрямовану на встановлення і поглиблення економічних, соціальних, науково-технічних, екологічних, культурних та інших відносин між її територіальними громадами, їх представницькими органами, місцевими органами виконавчої влади та територіальними громадами регіону із відповідними органами влади суміжних регіонів Республіки Молдова та Румунії, ми повинні сприймати ТКС не як саме ціль, а як засіб, в першу чергу, соціально-економічного розвитку області. Тому в даній магістерській дисертації ми намагалися відповісти на наступні питання: чи можливо використати транскордонне співробітництво як засіб економічного зростання в регіоні?, яку роль відіграє транскордонне співробітництво в економіці Одеської області? та які існують шляхи підвищення ефективності здійснення транскордонного співробітництва в Одеському регіоні?

Що стосується перших двох питань, відповіді на них були дані у першому та другому розділах даної роботи відповідно. Що стосується останнього, третього, питання, то пошуком таких шляхів ми будемо займатися у цьому розділі дисертації. Треба зазначити, що, в нашому розумінні, ефективність здійснення транскордонного співробітництва являє собою відношення обсягів зовнішньоекономічної співпраці на прикордонному рівні (умовно - в рамках єврорегіону «Нижній Дунай») до ефекту, що воно визиває, тобто до зростання обсягів валового регіонального продукту Одеської області. Тобто основне питання нашої роботи заключається в тому, як можливо збільшити обсяги валового регіонального продукту області за рахунок транскордонного співробітництва із суміжними регіонами сусідніх країн в рамках єврорегіону та поза його рамками.

Як вже було зазначено в другому розділі даної магістерської дисертації, транскордонне співробітництво в Одеській області здійснюється, здебільшого, на рівні регіональної влади в рамках єврорегіону «Нижній Дунай» та Асоціації транскордонного співробітництва «Єврорегіон Нижній Дунай», що, по суті, являють одну структуру, дублюють в деяких питаннях певні функції, і друга є лише юридичною особою, що формально дозволяє залучати кошти міжнародних організацій в рамках проектів та програм розвитку, що юридично не могла зробити перша. У цьому аспекті єврорегіональна діяльність Одеської області доказала свою ефективність (див. додатки А та Б), але що стосується сприяння поглибленню економічних зв'язків між суміжними регіонами-членами єврорегіону «Нижній Дунай», то таке утворення доказало свою неефективність.

З огляду на вищезазначене, назріла необхідність реформування транскордонного співробітництва Одеської області як в рамках Єврорегіону, так і поза його рамками, що передбачає:

- пошук оптимальних варіантів змін в організаційній структурі та діяльності Єврорегіону «Нижній Дунай», що сприяли би поглибленню співробітництва в економічній сфері (наголос робиться на цьому аспекті як на єдиному, що може дати позитивний ефект для розвитку прикордонної інфраструктури, промисловості, сфери послуг та аграрному секторі прикордонних регіонів, що цілком зрозуміло);

- пошук альтернативних, більш сучасних форм здійснення транскордонного співробітництва, що сприятимуть залученню до ТКС місцевих громад і бізнес-сектору та дадуть прямий, не опосередкований, результат для економіки Одеської області.

Перший напрям удосконалення організаційної структури здійснення транскордонного співробітництва області, треба зазначити, являє собою реформування «зверху», бо Єврорегіон - являє собою об'єднання регіонів-членів, представлених саме владою, у той час, як другий напрям являє собою заохочення ініціативи знизу. Лише єдність цих двох напрямів здатна дати позитивний ефект для розвитку економічного співробітництва в рамках Єврорегіону та призвести до зростання валового єврорегіонального продукту і, що особливо важливо для нас, зростання ВРП регіонів-учасників «Нижнього Дунаю», у тому числі Одеської області.

У рамках першого напрямку реформування організаційної структури транскордонного співробітництва слід розглядати два варіанти удосконалення процесу здійснення ТКС.

Перший варіант являє поступові та послідовні зміни у процесі здійснення транскордонного співробітництва в рамках Єврорегіону «Нижній Дунай», що полягають у реформуванні організаційної структури та розширенні функцій комісій зі сфер діяльності, а також формуванні постійного складу комісій для підвищення ефективності їх діяльності. Справа в тому, що посадові особи від регіонів, що входять до складу комісій, виконують свої обов'язки членів даних комісій чисто формально, що ніяк не сприяє розвиткові Єврорегіону. Постійний склад комісій зі сфер діяльності забезпечив би професіоналізм виконання ними своїх функцій. Також в рамках організаційної структури Асоціації транскордонного співробітництва «Єврорегіон Нижній Дунай» ми пропонуємо створення спеціального органу, що б сприяв залученню в економіку регіонів-членів об'єднання прямих іноземних інвестицій, пошуком можливих інвестиційних проектів та інвестуванням спільних українсько-румунсько-молдавських коштів, що формувалися би з членських внесків, в економіку Єврорегіону та прикордонну інфраструктуру. Як альтернативний варіант створенню такого інвестиційного органу можливо розглядати створення спільної міжнародної тристоронньої програми, яка б визначила пріоритетні проекти з розвитку прикордонної інфраструктури, і в рамках якої виділялися би кошти на їх розвиток.

Таблиця 3.1. Напрями удосконалення організаційної складової транскордонного співробітництва Одеської області

Напрям	Можливі шляхи	Кроки	Результати
Напрям перший. Удосконалення єврорегіональної форми ТКС	Реформування організаційної структури Єврорегіону «Нижній Дунай»	- формування постійного складу представників регіонів в рамках комісій зі сфер діяльності; - створення спільного тристороннього органу залучення інвестицій на базі Асоціації ТКС «Нижній Дунай»; - розробка та спільне фінансування програми розвитку важливих об'єктів прикордонної інфраструктури.	- підвищення ефективності діяльності Єврорегіону «Нижній Дунай» та Асоціації ТКС «Єврорегіон Нижній Дунай»; - підвищення інвестиційної привабливості учасників Єврорегіону, збільшення обсягів залучення ПІІ за рахунок спільної взаємодії; - розвиток прикордонної інфраструктури.
	Утворення білатеральних єврорегіональних об'єднань із суміжними регіонами	Створення невеликих двосторонніх єврорегіональних об'єднань для співробітництва у визначених пріоритетних галузях економіки.	Підвищення ефективності організації ТКС за рахунок більшої мобільності невеликого об'єднання .
Напрям другий. Пошук альтернативних форм здійснення ТКС	Сприяння створенню транскордонних кластерів на базі єврорегіональних утворень	Реалізація кластерної політики та створення тристоронньої програми сприяння створенню транскордонних кластерів.	Підвищення ефективності ТКС, зростання обсягів ПІІ, обсягів експорту та зовнішньоторговельного обороту області, збільшення ВРП.

Таке реформування процесу організації транскордонного співробітництва в рамках Єврорегіону «Нижній Дунай» та Асоціації транскордонного співробітництва «Єврорегіон Нижній Дунай» сприяло би переходу ТКС Одеської області із суміжними регіонами сусідніх країн на якісно новий рівень, бо головним аспектом у співробітництві стала би не культурна діяльність, а економічна взаємодія в торговельній та інвестиційній сферах.

Другий варіант в рамках першого напряму являє собою радикальні зміни у здійсненні транскордонного співробітництва Одеською областю і полягає у формуванні менших за розмірами білатеральних організацій із регіонами Румунії та Республіки Молдова із чітким визначенням пріоритетних сфер економічного співробітництва (аграрний сектор, транспорт, туризм тощо). Причому, такі єврорегіональні утворення можуть включати, крім Одеської області, і ті прикордонні райони Молдови, що не увійшли до складу Єврорегіону «Нижній Дунай».

Таке реформування ТКС області, можливо, забезпечило би більш тісні економічні зв'язки із сусідніми регіонами та дозволило би підприємствам Одеської області вийти на ринки суміжних регіонів Румунії та Молдови чи залучити додаткові інвестиції в економіку області як стратегічного економічного партнера. Інший позитивний ефект від таких реформ полягає у вирішенні організаційної проблеми, що заключається у складності координації співробітництва в рамках великого за площею та числом учасників єврорегіону.

Другий напрям полягає у пошуку нових, більш сучасних форм здійснення транскордонного співробітництва. Такою формою є діяльність транскордонних кластерів в туристичному, аграрно-промисловому та транспортно-логістичному секторах економіки. Така форма взаємодії давно доказала свою ефективність в розвинутих країнах Європи, але в Україні та сусідніх країнах досі відсутні умови для створення такого роду об'єднань.

Тому в рамках другого напряму удосконалення організаційної структури транскордонного співробітництва слід розробити послідовну політику сприяння утворенню транскордонних кластерів між підприємствами, науково-освітніми та владними установами Одеської області та суміжних прикордонних регіонів сусідніх Румунії та Республіки Молдова. На рис. 3.1 зображено стадії розвитку транскордонного кластеру.

Рис. 3.1 Стадії розвитку транскордонного кластеру [26, 14 с.].

В Одеській області процес створення транскордонних кластерів в різних галузях економіки знаходиться на першому та другому етапах за рисунком. Тому сьогодні задача місцевих органів влади, що здійснюють транскордонне співробітництво полягає у сприянні створенню зв'язків між резидентами різних країн прикордонних регіонів для формування передумов для створення транскордонного кластеру. Шляхи підвищення ефективності транскордонного співробітництва за рахунок створення транскордонних кластерів будуть нами розглянуті в рамках пункту 3.3. даної магістерської дисертації.

3.2 Шляхи подолання проблем розвитку транскордонного співробітництва Одеського регіону

Проблеми розвитку транскордонного співробітництва являють собою наслідки негативного впливу зовнішнього та внутрішнього середовища здійснення транскордонного співробітництва, і для вирішення цих проблем, треба розібратися в їх сутності та походженні (рис.3.1).

Рис.3.1. Негативні чинники та проблеми розвитку транскордонного співробітництва Одеської області

Фактори, що негативно впливають на розвиток ТКС Одеської області, були розглянуті у попередньому розділі даної магістерської дисертації. У цьому розділі ми спробуємо їх класифікувати за причинами виникнення та запропонуємо для кожного типу проблем найбільш ефективні шляхи вирішення.

Як видно з рис. 3.1, зовнішньоекономічні та зовнішньополітичні чинники розвитку транскордонного співробітництва, що включають в собі незначну роль в економіці Одеської області торговельних та інвестиційних зв'язків із суміжними регіонами Республіки Молдова та Румунії, певну напруженість в дипломатичних українсько-румунських та українсько-молдавських відносинах, економічну незацікавленість сторін у здійсненні єврорегіонального співробітництва та недостатність фінансових ресурсів, що особливо стосується молдавської сторони, для здійснення ТКС, формують організаційні (недостатню скоординованість дій в рамках співробітництва, відсутність єдиних інтересів у регіонів-учасників формування) та технічно-правові (розбіжності в законодавстві України, Румунії та Республіки Молдова, різний рівень повноважень регіональних влад у країнах) проблеми розвитку транскордонного співробітництва на рівні Єврорегіону. Складність подолання зовнішніх чинників заключається в тому, що вони склалися історично і є об'єктивними, тобто не залежать чи майже не залежать від місцевої влади, тому воно [подолання] лежить в компетенції урядів країн, або їх вирішення - справа довгострокова, якщо це стосується питань з гармонізації законодавства або підвищенні ролі економічних зв'язків між каїнами.

Наші міркування щодо вирішення цих проблем включають наступні позиції:

- необхідна поступова гармонізація українського законодавства із правом Європейського Союзу. Це цілком відповідає інтересам Румунії як члена ЄС, Республіки Молдова, що історично має тісні зв'язки із Румунією, та України, що прагне до вступу до Співтовариства;

- необхідне налагодження тісного дипломатичного діалогу між офіційним Києвом та Кишиневом і Києвом та Бухарестом щодо вирішення територіальних спорів;

- Одеська влада повинна сприяти залученню інвестицій із суміжних країн в економіку області та сприяти виходу регіональних виробників на ринки Румунії та Молдови. Такий напрям вирішення проблем незначних економічних зв'язків між Одещиною та суміжними регіонами сусідніх країн можливий за допомогою створення зон пріоритетного розвитку та сприяння створенню транскордонних кластерів, що буде розглянуто нижче.

Такі кроки у реформуванні здійснення міжнародного співробітництва в економічній та політичній сферах сприятимуть посиленню зв'язків між учасниками Єврорегіону «Нижній Дунай» і створять спільні умови та інтереси щодо здійснення та розвитку транскордонного співробітництва між трьома країнами.

Внутрішні негативні чинники розвитку транскордонного співробітництва доцільно розглядати в двох аспектах:

- як адміністративно-правовий фактор, що полягає у нездатності регіональної влади достатньо ефективно використовувати інструмент транскордонного співробітництва для розвитку регіону через відсутність певних повноважень. Відсутність повного набору важелів управління економікою в регіонах ніяк не відповідає сутності ТКС, що базується саме на місцевій ініціативі.

- як суб'єктивний фактор, що базується на нерозумінні ролі транскордонного співробітництва як на рівні загальнонаціональному, так і на рівні верхівки обласної адміністрації, невмінні вміло використати таке співробітництво і інтересах області та, що часто відбувається, повному ігноруванні інституту ТКС.

Зазначені вище внутрішні негативні чинники розвитку транскордонного співробітництва породжують проблему інертності місцевої влади у питаннях транскордонного співробітництва: з одного боку, у регіонів недостатньо повноважень для здійснення такого співробітництва, з іншого - місцева влада, в принципі, не зацікавлена у пошуку нових, більш ефективних, форм ТКС чи шляхів вдосконалення єврорегіональної форми співробітництва, тому більшість проектів залишається на папері - транскордонне співробітництво набуває лише формальної та чисто політичної форми діяльності, розглядаючись лише як інструмент євроінтеграції.

Вирішення цієї проблеми полягає в поступовій адміністративно-правовій реформі, що полягатиме в передачі необхідного набору функцій у питаннях управління власною економікою регіонам. Про необхідність регіоналізації економічної політики України свідчить успішний досвід розвинутих держав в цьому питанні, проте у великій за розмірами, але слабкій економічно та політично Україні процес регіоналізації треба проводити поступово, щоб уникнути виникнення сепаративних настроїв у суспільстві. Ти не менш, централізація управління економікою давно не відповідає сучасним світовим тенденціям і стримує розвиток економіки регіонів - місцева влада значно краще знає проблеми, слабкості та сильні сторони і можливості регіону, тому передача значної частини повноважень у фіскальній, бюджетній, зовнішньоекономічній політиці та економічному плануванні регіонам сприятиме розвиткові на місцях. Що стосується предмету даного дослідження, то у сфері транскордонного співробітництва, будучи забезпеченими повним набором важелів та інструментів, Одеська влада зуміє більше ефективно використовувати місцеві ініціативи в інтересах економіки регіону.

Крім того, нерозуміння сутності транскордонного співробітництва є пережитком пострадянських методів управління економікою регіону: в обласних адміністраціях ще не навчилися мислити ширше за кордони області, не розуміючи, що в умовах глобальної економіки потрібно шукати найбільш ефективні інструменти для регіонального розвитку не лише в межах своєї країни, але і за її кордонами. Тому в Україні, що має солідний досвід здійснення транскордонного співробітництва, але досі не навчилася ефективно використовувати ТКС в інтересах регіонів, доцільно на загальнодержавному рівні сприяти створенню інституту транскордонного співробітництва як системи, що сприяла би створенню правильного уявлення про такого роду діяльність - починаючи з розробки методичних вказівок для місцевої влади на рівні селищ та районних адміністрацій та закінчуючи розробкою загальнонаціональної концепції транскордонного співробітництва, що знайшла би своє вираження у створенні координаційного органу, що сприяв би створенню єврорегіонів та здійсненню ТКС в областях.

Вирішення проблеми, умовно позначеної в нашій магістерській дисертації як проблема інертності місцевої влади, та подолання внутрішніх негативних чинників розвитку транскордонного співробітництва, як видно з рисунку 3.1, сприятиме вирішенню проблем, що виникають на єврорегіональному рівні і сприятиме виконанню Єврорегіоном «Нижній Дунай» та Асоціацією транскордонного співробітництва «Єврорегіон Нижній Дунай» своєї мети та появі нових, більш сучасних єврорегіональних транскордонних утворень на кордоні Одеської області із Румунією та Республікою Молдова, що сприятиме росту кількості транскордонних зв'язків із суміжними регіонами як інструменту розвитку економіки регіону.

3.3 Напрямки підвищення ефективності транскордонного співробітництва Одеської області

Ефективність транскордонного співробітництва Одеської області розглядається нами як відношення ефекту від здійснення такого співробітництва, що виражається в збільшенні показника валового регіонального продукту області, до обсягів здійснення ТКС в економічній сфері, що розглядається нами як обсяги експорту-імпорту товарів та послуг регіону до суміжних країн: Румунії та Республіки Молдова - та здійснюваних резидентами цих країн прямих іноземних інвестицій в економіку Одеської області. Показники експорту та імпорту товарів та послуг, а також прямі іноземні інвестиції в даному випадку розглядаються нами як засіб економічного розвитку області, а темп зростання валового регіонального продукту характеризує розвиток економіки області, тому для підвищення ефективності здійснення транскордонного співробітництва доцільно підвищувати ефективність здійснення зовнішньоторговельних операцій та сприяти залученню прямих іноземних інвестицій, що позитивно впливатиме на збільшення валового регіонального продукту як головного показника розвитку економіки області.

Необхідність підвищення ефективності здійснення транскордонного співробітництва у торговельній та фінансовій сферах демонструють графіки ліній трендів валового регіонального продукту, експорту товарів та послуг до суміжних країн, імпорту товарів та послуг, зовнішньоторговельного обороту із суміжними країнами Одеської області та прямих іноземних інвестицій із Румунії та Республіки Молдова в економіку регіону (див. рис. 3.1, 3.2,3.3 та 3.4).

Рис. 3.1. Тренд валового регіонального продукту Одеської області

Рис. 3.2. Тренд прямих іноземних інвестицій в економіку Одеської області із Румунії та Республіки Молдова.



Рис. 3.3. Тренди експорту та імпорту товарів та послуг Одеської області із суміжними країнами.

Рис.3.4. Тренд зовнішньоторговельного обороту товарами та послугами між Одеською областю та регіонами Румунії та Республіки Молдова.

За допомогою рисунків 3.1, 3.2, 3.3 та 3.4 ми отримуємо наступні формули трендів зазначених показників для розрахунку прогнозних даних:

а) для валового регіонального продукту:

y = 104,2x² - 628,1x + 7035, (3.1)

де у - валовий регіональний продукт Одеської області у млн. дол. США,

х - порядковий номер року, для якого розраховуються прогнозні дані, від базового 2007 року;

б) для прямих іноземних інвестицій в економіку області із Румунії та Республіки Молдова:

y = 0,193x² - 1,349x + 19,41, (3.2)

де у - прямі іноземні інвестиції в економіку Одеської області із суміжних країн у млн. дол. США,

х - порядковий номер року, для якого розраховуються прогнозні дані, від базового 2007 року;

в) для експорту товарів та послуг Одеської області в Румунію та Республіку Молдова:

y = -2,678x + 112,0, (3.3)

де у - обсяг товарів та послуг Одеської області, експортованих в суміжні країни у млн. дол. США,

х - порядковий номер року, для якого розраховуються прогнозні дані, від базового 2007 року;

в) для імпорту товарів та послуг із Румунії та Республіки Молдова в Одеську область:

y = 8,053x + 190,7, (3.4)

де у - обсяг товарів та послуг, імпортованих в Одеську область суміжними країнами у млн. дол. США,

х - порядковий номер року, для якого розраховуються прогнозні дані, від базового 2007 року;

г) для зовнішньоторговельного обороту товарів та послуг між Одеської області та Румунією і Республікою Молдова:

1,908x² - 6,075x + 316,2, (3.5)

де у - зовнішньоторговельний оборот товарів та послуг між Одеською областю та Румунією і Республікою Молдова у млн. дол. США,

х - порядковий номер року, для якого розраховуються прогнозні дані, від базового 2007 року;

Слід відмітити, що лінія тренду показує вірогідний прогнозний графік зростання (зменшення) показників при незмінних факторах впливу на ці показники. Тому прогнозні дані, розраховані нами під час проведення досліджень в даній магістерській дисертації, є абстрагованими та не враховують влив будь-яких третіх факторів, окрім тих, що бралися нами до уваги при побудові кореляційно-регресійної моделі у пункті 2.2 даної роботи.

За допомогою даних, отриманих нами при побудові згаданої вище кореляційно-регресійної моделі, графіків трендів зазначених вище даних та рівнянь цих трендів, нами були розраховані наступні прогнозні дані (див. табл.. 3.3).

Табл.3.3. Прогноз валового регіонального продукту Одеської області та ключових показників транскордонного співробітництва регіону із суміжними країнами

Показник	2011 рік, млн. дол. США	2012 рік, млн. дол. США	2013 рік, млн. дол. США	2014 рік, млн. дол. США	Відхилення
					Абсолютне, млн. дол. США	Відсоткове, %
ВРП	6455	7017,6	7744,1	8679	834,3	13,1
ПІІ	17,2	18,7	19,4	20,97	0,44	2,5
Експорт товарів та послуг	79,8	95,9	93	90,6	28	29,6
Імпорт товарів та послуг	286,1	239	246,1	255,1	57,5	30,3
Зовнішньоторговельний оборот товарів та послуг	365,9	343	332	345,7	66,7	22,7

За результатами проведених нами розрахунків отримуємо наступні прогнозні значення.

Валовий регіональний продукт Одеської області за період з 2011 до 2014 рр. при збереженні тенденції до зростання збільшиться до 8,68 мільярдів доларів США, тобто зросте на 2,2 мільярди доларів США у абсолютному значенні чи на 34,5% у відносному.

Обсяг прямих іноземних інвестицій в економіку Одеської області з Румунії та Республіки Молдова за незмінних інших, окрім розглянутих нами, факторів впливу у період з 2011 по 2014 рік збільшиться до 20,97 мільйонів доларів США на кінець періоду, тобто зросте на 3,77 мільйонів доларів США в абсолютному значенні чи на 21,9% у відносному.

Експорт товарів та послуг з Одеської області до Румунії та Республіки Молдова, за прогнозними даними, у наступному році зросте на 16,1 мільйон доларів США або на 20% і становитиме 95,9 мільйонів доларів США, але у наступні роки зберігатиме тенденцію до зниження, в середньому, на 3% щорічно і становитиме у 2014 році 90,6 мільйонів доларів.

Обсяг імпортованих із Румунії та Республіки Молдова товарів та послуг, згідно прогнозу, у наступному році дещо знизиться, але у період з 2012 до 2014 роки зберігатиме тенденцію до зростання, в середньому, на 3,3% щороку і складатиме станом на кінець зазначеного періоду 255,1 мільйон доларів США.

В цілому, зовнішньоторговельний оборот товарів та послуг в рамках єврорегіону «Нижній Дунай» як основний показник транскордонного співробітництва в економічній сфері не матиме однозначної тенденції, оскільки імпорт та експорт товарів та послуг в рамках єврорегіону матимуть різні темпи зростання та зменшення відповідно, і на кінець 2014 року становитиме 345,7 мільйонів доларів, тобто зменшиться порівняно із показником 2011 року на 20,2 мільйони доларів США або на 5,5% у відносному значенні.

Розраховані дані свідчать про наступні тенденції розвитку транскордонного співробітництва Одеської області із суміжними регіонами Румунії та Республіки Молдова:

а) приплив прямих іноземних інвестицій із зазначених країн в економіку області відбуватиметься в обсягах, не більших, ніж 1,5 мільйони доларів щороку, що свідчить, з одного боку, про відсутність стабільних економічних зв'язків із резидентами суміжних країн, а з іншого, про низьку привабливість Одеської області для довгострокового вкладання коштів;

б) тенденція зниження обсягів експорту товарів та послуг Одеської області до суміжних країн свідчить про втрату вітчизняними виробниками долі ринку Румунії та Молдови;

в) тенденція збільшення обсягів імпортованих із суміжних країн в Одеську область товарів та послуг свідчить про втрату регіонального ринку вітчизняними виробниками;

г) збільшення показнику імпорту товарів та послуг із суміжних країн в область разом із зменшенням обсягів експорту в ці країни при і так негативному торговельному балансі свідчить про відтік іноземної валюти з області;

д) неоднозначність змінення показнику зовнішньоторговельного обороту свідчить про нестабільність розвитку торговельних відносин між Одеською областю та суміжними прикордонними регіонами Румунії та Республіки Молдова.

Зазначені тенденції дозволяють наголосити на необхідності використання наступних засобів підвищення ефективності транскордонного співробітництва:

а) сприяння залученню прямих іноземних інвестицій шляхом створення спільного тристороннього агентства сприяння інвестуванню, проведення спільних заходів (ярмарок, конференцій, інвестиційних форумів) для інформування світової бізнес-спільноти про наявні в Єврорегіоні «Нижній Дунай» інвестиційні проекти;

б) сприяння виробництву експортоорієнтованої, орієнтованої на ринки суміжних країн, та імпортозамінної продукції в Одеській області шляхом створення умов для розвитку бізнесу в регіоні за допомогою зон пріоритетного розвитку;

в) сприяння створенню стабільних торговельних зв'язків між Одеською областю та суміжними прикордонними регіонами сусідніх Румунії та Республіки Молдова за рахунок створення транскордонних кластерів у пріоритетних галузях економіки, що можливо здійснити лише за рахунок проведення комплексної кластерної політики.

Наразі найбільш дієвим засобом підвищення ефективності здійснення транскордонного співробітництва в торговельній та інвестиційній сферах є створення транскордонних кластерів.

Транскордонні кластери являють собою утворення, що охоплюють суміжні прикордонні території сусідніх держав, до їх складу входять інституції та фірми, розміщені по обидва боки кордону. Тобто: транскордонні кластери - це групи незалежних компаній та асоційованих інституцій, що є географічно зосередженими у транскордонному регіоні (у нашому випадку - у Єврорегіоні «Нижній Дунай»), співпрацюють та конкурують та спеціалізуються в різних галузях, проте пов'язані спільними технологіями та навичками і взаємодоповнюють одна одну, об'єднуючись для реалізації спільних проектів чи виготовлення спільних продуктів.

Утворення транскордонних кластерів в рамках Єврорегіону «Нижній Дунай» дасть можливість отримання синергетичних та мережевих ефектів, дифузії знань та навиків [26, 5с.]. Крім того, утворення транскордонного кластеру дасть подвійний порівняно із звичайним кластером синергетичний ефект за рахунок потенціалу транскордонного співробітництва.

Як вже було зазначено, утворення транскордонного кластеру являє собою поступовий процес формування міжфірмових зв'язків (див. рис. 3.0), тому задачею регіональних влад сьогодні є створення умов для розвитку такого роду умов.

В рамках Єврорегіону «Нижній Дунай» свою ефективність показали локальні проекти, здійснювані в рамках програм фінансування невеликих проектів за умовою виконання певних умов. Яскравим прикладом такої програми може послужити спільний проект Європейського Союзу та Програми розвитку ООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду (2008-2011рр.). У 2011 році між Україною та ЄС було підписано угоду про фінансування проекту «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду, етап ІІ», що дозволить залучити 17 млн. євро Європейського Союзу та активізувати ще 17 млн. євро коштів з держбюджету та місцевих громад [46].

Використовуючи принцип дії подібних програм, ми пропонуємо створення спільної українсько-румунсько-молдавської програми фінансування проектів, що передбачають налагодження транскордонних зв'язків між підприємствами. Подібне фінансування являтиме собою інвестування у розвиток прикордонної інфраструктури та сприятиме формуванню міжнародних зв'язків між резидентами України, Румунії та Молдови як необхідної умови для створення транскордонних кластерів.

В рамках зазначеної програми доцільно визначити пріоритетні галузі економіки, що, як передбачається, стануть підґрунтям для формування транскордонних кластерів.

Виходячи з розробленого нами в рамках даного дослідження економічного профілю Єврорегіону Нижній Дунай (див. пункт 2.1) та з даних додатків Ж та З, що демонструють галузі економіки, в яких спостерігаються найінтенсивніші транскордонні зв'язки із резидентами Румунії та Республіки Молдова, доцільним є вибір в якості пріоритетних галузей для утворення транскордонних кластерів є наступні:

- сільське господарство (утворення аграрно-промислового кластеру на базі підприємств Одеської області, повітів Галац, Тульча та Брейла Румунії та районів Кантемір та Кагул Республіки Молдова);

- транспорт (утворення транспортно-логістичного кластеру на базі Одеської області та повітів Галац і Тульча Румунії);

- туризм (створення кластерів у галузі зеленого туризму в басейні Дунаю та рекреаційного туризму на узбережжі Чорного моря).

Визначивши пріоритетні галузі для сприяння утворенню умов створення транскордонних кластерів в рамках спільної програми фінансування транскордонних ініціатив, обов'язково треба визначити конкретний механізм надання коштів для розвитку підприємництва. Це може бути субсидіювання об'єктів ринкової інфраструктури, що сприятиме розвиткові підприємств у Єврорегіоні, або інвестування у конкретні проекти транспортної інфраструктури, що сприятиме росту торговельних контактів між учасниками транскордонного співробітництва. Також механізм повинен враховувати процес відбору такого роду проектів: це повинна бути ініціатива «зверху», коли спеціальна комісія самостійно за визначеними критеріями буде відбирати проекти для фінансування або інвестування, ініціатива «знизу», коли комісія буде займатися розглядом запропонованих локальними громадами чи бізнес-одиницями проектів і на базі конкурсного відбору обирати найбільш перспективні, в які слід вкладати кошти.

Процес використання такого роду програми транскордонного розвитку як інструменту кластерної політики відображено на рис. 3.5.



Рис. 3.5. Процес реалізації тристоронньої програми розвитку транскордонного співробітництва

Створення транскордонних кластерів в найбільш розвинутих галузях економіки Одеської області сприятиме збільшенню темпів зростання валового регіонального продукту як основного показника розвитку економіки регіону, підвищенню експортного потенціалу області як джерела доходів від здійснення зовнішньоекономічної діяльності, вирівнюванню тенденції зростання зовнішньоторговельного обороту із регіонами-партнерами з транскордонного співробітництва як важливого показника ТКС в економічній сфері та збільшенню обсягів притоку прямих іноземних інвестицій в економіку області як важливого фактора росту валового регіонального продукту.

Доцільність створення транскордонних кластерів у провідних галузях економіки Одеської області та суміжних із нею прикордонних регіонах Румунії та Республіки Молдова демонструють наступні розрахунки. У разі створення транскордонного кластеру торговельні та фінансові зв'язки між регіонами стабілізуються та отримують певний поштовх для розвитку. Кількісно ці відносини відображаються в обсягах прямих іноземних інвестицій та зовнішньоторговельному обороті. Припустимо, що створення транскордонних кластерів у транспортній, туристичній та аграрній сферах дозволить щорічно збільшувати показники експорту товарів та послуг у регіони-партнери та прямих іноземних інвестицій, отриманих із них, не на 7-10%, як це демонструють лінії тренду, а на 20% - користуючись формулою залежності ВРП від показників транскордонного співробітництва, що була нами виведена у пункті 2.2 даної роботи, отримуємо зростання ВРП у 2014 році до 8,76 мільярдів доларів США замість 8,67 мільярдів за розрахунками за допомогою лінії тренду, тобто більше на 90 мільйонів доларів США в абсолютному виразі або на 1% у відносному (див. табл. 3.5).

Табл.3.5. Зростання ВРП Одеської області за теперішніх умов та у разі проведення політики сприяння створенню транскордонних кластерів.

Роки	ВРП, млн. дол. США (прогноз за лінією тренду)	ВРП, млн. дол. США (за умови створення транскордонних кластерів)
2011 рік	6455
2012 рік	7018	7012
2013 рік	7744	7807
2014 рік	8679	8760

Як бачимо, сприяння створенню транскордонних кластерів на території Одеської області сприяє зростанню валового регіонального продукту області як основного показника розвитку економіки регіону, тому доцільно вважати, що проведення послідовної політики сприяння утворенню транскордонних кластерів сприятиме підвищенню ефективності здійснення ТКС.

Ефективність здійснення транскордонного співробітництва розглядається як відношення ефекту від її здійснення, що знаходить своє відображення у прирості валового регіонального продукту як основного показника розвитку економіки області, до показників, що безпосередньо характеризують процес здійснення ТКС, а саме: прямих іноземних інвестицій в економіку області із суміжних країн та зовнішньоторговельного обороту товарів та послуг із суміжними регіонами сусідніх країн.

Нами запропоновано два напрями удосконалення організаційної складової здійснення транскордонного співробітництва Одеською областю: удосконалення в рамках єврорегіональних транскордонних утворень, що включає реформування організаційної структури Єврорегіону «Нижній Дунай» та створення нових білатеральних єврорегіональних утворень із суміжними регіонами сусідніх країн; пошук нових, більш ефективних форм здійснення транскордонного співробітництва, наприклад, транскордонних кластерів. Реалізація запропонованих перетворень значно підвищить ефективність здійснення транскордонного співробітництва Одеської області.

Щодо проблем розвитку ТКС Одеської області нами розроблена їх класифікація із виявленням негативних чинників, що їх викликають та запропонований ряд заходів, що сприятимуть вирішенню цих проблем: для вирішення зовнішніх негативних факторів доцільно сприяти процесу гармонізації законодавства України із правом ЄС, налагодити політичний діалог щодо вирішення спірних питань із сусідами, розвивати економічні відносини із ними; для вирішення внутрішніх негативних чинників необхідно провести адміністративно-правову реформу із ціллю регіоналізації економіки та розробити концепцію здійснення ТКС із метою формування розуміння його сутності у місцевої влади.

Для подолання негативних тенденцій у розвиткові зовнішньоекономічної діяльності Одеської області доцільно: а) сприяти залученню прямих іноземних інвестицій шляхом створення спільного тристороннього органу, проведення спільних заходів (ярмарок, конференцій, інвестиційних форумів) для інформування світової бізнес-спільноти про наявні в Єврорегіоні «Нижній Дунай» інвестиційні проекти; б) сприяння виробництву експортоорієнтованої, орієнтованої на ринки суміжних країн, та імпортозамінної продукції в Одеській області шляхом створення умов для розвитку бізнесу в регіоні за допомогою зон пріоритетного розвитку; в) сприяння створенню стабільних торговельних зв'язків між Одеською областю та суміжними прикордонними регіонами Румунії та Республіки Молдова за рахунок створення транскордонних кластерів.

4. Загальна характеристика Головного управління зовнішньоекономічної діяльності та європейської інтеграції Одеської облдержадміністрації. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях

4.1 Загальна характеристика Головного управління зовнішньоекономічної діяльності та європейської інтеграції Одеської обладміністрації

Головне управління зовнішньоекономічної діяльності та європейської інтеграції Одеської обласної державної адміністрації (далі - Головне управління) є структурним підрозділом Одеської обласної державної адміністрації. Головне управління підзвітне та підконтрольне голові обласної державної адміністрації, заступнику голови обласної державної адміністрації з питань інвестиційної політики, Міністерству економіки України та Міністерству закордонних справ України [8].

Нормативно-правову базу діяльності Головного управління складають Конституція України, закони України «Про інвестиційну діяльність», «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про транскордонне співробітництво», «Про місцеві державні адміністрації» та інші закони, акти Президента України, Кабінету Міністрів України.

Основними завданнями Головного управління є забезпечення реалізації на території області державної політики та виконання законодавства України у наступних сферах:

а) інвестиційна політика та інноваційний розвиток;

б) європейська інтеграція;

в) зовнішньоекономічна діяльність;

г) транскордонне та міжрегіональне співробітництво;

д) співробітництво з міжнародними організаціями;

е) міжнародна технічна допомога.

Головне управління взаємодіє з іншими структурними підрозділами обласної державної адміністрації, комісіями обласної ради, центральними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та об'єднаннями громадян.

У межах своєї компетенції Головне управління підтримує постійні робочі зв`язки з МЗС та Мінекономіки щодо реалізації основних засад державної зовнішньоекономічної, інвестиційної політики, євроінтеграційних намірів на регіональному рівні, а також постійні контакти з представництвами іноземних держав, урядових та неурядових організацій, представництвами іноземних підприємств, які розташовані в Україні та області.

У сфері інвестиційного та інноваційного розвитку економіки області до основних функцій Головного управління відносяться:

а) сприяння залученню іноземних інвестицій, моніторинг та надання рекомендацій щодо розробки та реалізації інвестиційних проектів;

б) покращення інвестиційного клімату в області;

в) прогнозування інвестиційного розвитку, застосування процедур відбору та реєстрації інвестиційних проектів і програм;

г) активізація інвестиційної діяльності місцевих органів виконавчої влади;

д) координація роботи зі створення сприятливих умов для розвитку та здійснення інвестиційної діяльності, у тому числі забезпечення сприятливих умов для формування внутрішніх інвестиційних ресурсів та сприятливого інвестиційного клімату в області;

е) організація моніторингу та аналіз ефективності функціонування технологічних парків та інноваційних структур інших типів, внесення пропозицій щодо удосконалення нормативно-правової бази;

ж) координація формування регіональної інноваційної системи;

з) аналіз розміщення та виконання державного замовлення на інноваційну продукцію;

и) організаційне забезпечення процесів інтеграції науки та виробництва;

к) аналіз ефективності системи фінансового забезпечення прикладних наукових досліджень;

л) аналіз ефективності реалізації державної політики розвитку інвестиційно-інноваційної інфраструктури;

м) аналіз стану розроблення та впровадження інноваційних процедур прийняття управлінських рішень у сфері нових високотехнологічних видів економічної діяльності.

Реалізація даного набору функцій покладена на управління інвестиційного та інноваційного розвитку у складі Головного управління.

У сфері реалізації євроінтеграційної регіональної політики, розвитку зовнішньоекономічної діяльності та залучення міжнародної технічної допомоги:

а) забезпечення міжвідомчої координації роботи органів виконавчої влади області з питань регіонального контексту європейської інтеграції;

б) інформування громадськості з питань європейської та євроатлантичної інтеграції;

в) забезпечення координації діяльності бенефіціарів та реципієнтів програм та проектів міжнародної технічної допомоги (далі - МТД), потенційних отримувачів ресурсів МТД з представниками міжнародних організацій щодо співробітництва в галузі МТД, залучення в Одеську область та ефективного використання міжнародної технічної та кредитної допомоги;

г) координація діяльності структурних підрозділів облдержадміністрації, пов`язаної із залученням, наданням та використанням міжнародної технічної допомоги на території області та взаємодія з міжнародними фінансовими організаціями;

д) виконання заходів щодо розвитку транскордонного та міжрегіонального співробітництва, сприяння реалізації міжнародних угод та законодавчих актів з питань транскордонного співробітництва, в тому числі у рамках єврорегіонів;

е) розроблення та погодження з МЗС програм перебування делегацій, груп та окремих представників іноземних держав на території області;

ж) підготовка та погодження з Мінекономіки і МЗС технічних завдань, складу офіційних делегацій облдержадміністрації, а також переліку офіційних осіб у складі урядових делегацій і робочих груп для участі в переговорах, конференціях, консультаціях, сесіях, візитах та інших заходах двостороннього та багатостороннього міжнародного співробітництва;

з) підготовка проектів угод, договорів, протоколів зустрічей і комюніке з питань зовнішніх зносин та зовнішньоекономічної діяльності облдержадміністрації, погодження їх в установленому порядку з Мінекономіки, МЗС;

и) координація та моніторинг міжнародних виставково-ярмаркових, презентаційних заходів та бізнес-форумів, які проводяться за кордоном;

к) надання у порядку, встановленому чинним законодавством, висновків щодо визначення операцій такими, які належать до операцій з давальницькою сировиною;

л) забезпечення у межах своїх повноважень захисту економічних прав і законних інтересів України, вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання;

м) координація здійснення зарубіжних зв`язків структурними підрозділами облдержадміністрації, районними державними адміністраціями;

н) надання зацікавленим суб`єктам підприємницької діяльності області інформації за даними дипломатичних представництв України за кордоном стосовно ділових пропозицій іноземних підприємств зі співробітництва, поширення інформації щодо експортних можливостей та інвестиційних пропозицій підприємств області за межами України;

о) державна реєстрація іноземних інвестицій в області і договорів про спільну з іноземними партнерами інвестиційну діяльність;

п) видача документів дозвільного характеру: експортно-імпортних ліцензій, разових (індивідуальних) ліцензій суб`єктам зовнішньоекономічної діяльності.

Реалізація згаданих вище функцій покладена на управління європейської інтеграції, зовнішньоекономічної діяльності та транскордонного співробітництва та відділ міжнародної технічної допомоги у складі Головного управління, але в ході організаційної реструктуризації Головного управління відділ міжнародної технічної допомоги ліквідується, і його функції у сфері залучення та моніторингу МТД переходять до управління зовнішніх зносин та європейської інтеграції (див. рис. 4.1 та 4.2) [інформація надана Головним управлінням].

Головне управління має право:

а) залучати спеціалістів інших структурних підрозділів обласної державної адміністрації, підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян (за погодженням з їхніми керівниками) до розгляду питань, що належать до його компетенції;

б) одержувати в установленому порядку від інших структурних підрозділів обласної державної адміністрації, територіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій інформацію, документи та інші матеріали, а від місцевих органів державної статистики - безоплатно статистичні дані, необхідні для виконання покладених на нього завдань;

в) проводити наради, семінари з питань, що належать до його компетенції.

Головне управління очолює начальник, який призначається на посаду і звільняється з посади головою облдержадміністрації за погодженням з Міністром економіки України. Нині цю посаду займає Волинець Євгенія Сергіївна. Начальник Головного управління має першого заступника та заступників, які призначаються і звільняються з посади головою обласної державної адміністрації за поданням начальника Головного управління. Посаду першого заступника займає Бондарук Віктор Іванович, а на посади заступників призначені голови двох управлінь у складі Головного управління (див. рис. 4.1).

Рис.4.1 Організаційна структура Головного управління до реструктуризації [46].



Рис.4.2 Організаційна структура Головного управління після реструктуризації [інформація надана Головним управлінням].

Начальник Головного управління здійснює керівництво діяльністю Головного управління, несе персональну відповідальність за виконання покладених на Головне управління завдань, визначає функції та ступінь відповідальності заступників, керівників його структурних підрозділів, представляє інтереси Головного управління в органах державної влади і місцевого самоврядування у відносинах з юридичними особами та громадянами, за погодженням з заступником голови обласної державної адміністрації затверджує структуру Головного управління (у межах граничної чисельності), видає у межах своєї компетенції накази, організовує і контролює їх виконання, затверджує положення про структурні підрозділи і функціональні обов`язки працівників Головного управління, призначає на посаду і звільняє з посади працівників Головного управління, розпоряджається коштами у межах затвердженого кошторису доходів і видатків на утримання Головного управління, вирішує інші питання діяльності Головного управління у межах та порядку, визначених законодавством та цим Положенням.

Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Головного управління, при Головному управлінні може утворюватися колегія у складі начальника Головного управління (голова колегії) та заступників начальника, інших працівників Головного управління. До складу колегії можуть входити керівники інших структурних підрозділів обласної державної адміністрації, а також територіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади. Склад колегії затверджується головою обласної державної адміністрації за поданням начальника Головного управління. Рішення колегії реалізуються наказами начальника Головного управління [8].