Зовнішньоекономічна політики Республіки Корея на сучасному етапі

Передумови, фактори формування зовнішньоекономічної політики Республіки Корея. Товарна структура експорту та імпорту країни. Інвестиційна політика Південної Кореї. Товарна структура експорту України до Республіки Корея. Прогноз динаміки світової торгівлі.

Рубрика Международные отношения и мировая экономика
Вид магистерская работа
Язык украинский
Дата добавления 09.09.2012
Размер файла 771,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Однією з основних проблем на шляху розвитку нашої торгівлі з Південною Кореєю є власна нестабільність, яка викликає недовір'я з боку південнокорейських інвесторів.

Але є й сприягливі перспективи розвитку торговельних зв'язків. Контакти із південнокорейськими компаніями дають можливість стверджувати, що країни мають значний потенціал для пожвавлення торговельної діяльності.

Отже, співпраця між Україною та Республікою Корея ведеться у сфері зовнішньої торгівлі товарами та послугами. Протягом останнього часу спостерігається тенденція до збільшення товарообігу між обома країнами. Експорт Південної Кореї з України сировинного характеру: вироби з чорних металів, зернові продчкти, а головними статтями імпорту України є готова продукція, зокрема побутова техніка, автомобілі. У торгівлі послугами основними сферами є: банківські, транспортні, освітні. Співробітництво обох країн у торговельній сфері на сучасному етапі характеризується пошуком нових напрямів співпраці, зокрема уіспадаються угоди про торгове судноплавство, є перспективи створення спільних підприємств у машинобудуванні. Особливо актуальним для обох країн на сучасному етапі є науково-технічне співробітництво.

РОЗДІЛ 4. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ РЕСПУБЛІКИ КОРЕЯ

У зовнішньоекономічній політиці Республіки Корея існують певні проблеми: зниження цін на деякі продукти корейського експорту, високі ціни на нафту тощо. Проте ці проблеми ? тактичні і тимчасові. Велику стратегічну загрозу корейським зовнішньоторговельним компаніям представляє Китай. Це пов'язано зі структурою корейського експорту, в якому традиційно велику роль відіграють трудомісткі галузі середньої складності ? суднобудування, автомобільна промисловість, металургія. У цих галузях головною перевагою Республіки Кореї раніше була наявність недорогої і дуже дисциплінованої робочої сили, а також високий рівень освіти. Останнім часом ситуація радикально змінилася. Корейські робітники тепер погоджуються працювати тільки за такі зарплати, які не дуже відрізняються від іспанських або грецьких, тоді як в Китаї робочим платять як і раніше небагато. На початку 2007 р. середня зарплата робочих на конвейєрі складала в Кореї 8,75 дол. в годину, а в Китаї вона була у вісім разів нижче ? лише 0,92 дол. за годину. Цей розрив дозволяє китайським фірмам поступово витісняти корейських конкурентів з трудомістких галузей. Вже зараз китайський тиск відчувається в суднобудуванні і металургії, а найближчим часом і в автомобілебудуванні.

Корейські фірми бачать два виходи з цієї потенційно небезпечної ситуації. Перший вихід ? це нарощування високотехнологічних виробництв, в першу чергу ? в області електроніки, інформатики і телекомунікацій. У цих областях китайські виробники поки не складають серйозної конкуренції, але корейським компаніям доводиться вирішувати інше складне завдання: входити на ринок, який вже давно зайнятий західними і японськими фірмами. Другий вихід ? це поступове перенесення технологічно простих, але трудомістких виробництв за межі Республіки Корея, в країни з дешевою робочою силою. Не випадково, що все більше корейських компаній створюють свої заводи в Малайзії, В'єтнамі і в самому Китаї.

У будь-якому випадку зрозуміло, що відмовитися від орієнтації на експорт Республіка Корея в майбутньому не зможе, адже експорт ? головна умова процвітання країни, основа всієї її економіки [102].

Досить важливими є проблеми у зовнішньоекономічних зв'язках Республіки Корея та США. Зокрема, існує обмеження доступу американських кінофільмів на корейський ринок. Аналогічно, питання про права на інтелектуальну власність пов'язане з суперечностями між корейським законодавством і Угодою СОТ про Захист інтелектуальних прав в торгівлі. Крім того, питання про те, чи надав корейський уряд незаконні субсидії компанії Hynix, пов'язане з тим, чи були порушені антидемпінгові ухвали СОТ; недавнє американське рішення накласти екстрені обмеження на імпорт корейської сталі відноситься до питання про те, чи сумісні американські захисні заходи з відповідними директивами СОТ; і проблема окремих комерційних систем Кореї з продажу вітчизняних і імпортних яловичих продуктів пов'язана з тим, чи виконує Сеул принцип національного договору СОТ.

Певні проблеми повинні бути розглянуті у відповідних ракурсах. При частці корейського імпорту автомобілів менше 1 % місцевого ринку, не дивно, що і Сполучені Штати і Європейський Союз продовжують скаржитися з приводу закритості авторинку Кореї. Проте, це більше питання про переваги споживача, ніж про дотримання Кореєю правил СОТ. Так само, закупівля великого числа промислових облігацій компанії Hynix Банком розвитку Кореї пов'язана із корейською індустріальною реформою [98].

Невирішені проблеми в торгівлі між Республікою Корея і США не стосуються порушень міжнародного права або угод, оскільки Сеул точно дотримується своїх зобов'язань, прописаних в двох Mеморандумах про розуміння із Сполученими Штатами. Проте Вашингтон зажадав від Кореї вживання позитивних заходів по посиленню споживчого попиту на імпортні автомобілі. У 2007 р. корейський автомобільний експорт в Сполучені Штати налічував 570 тис. одиниць, тоді як американський автоімпорт в Кореї складав мізерні 2,5 тис. одиниць. За даних обставин, Кореї буде нелегко переконати США в тому, що вона робить все, щоб виправити порушення торгового балансу. У зв'язку з цим, американські законодавці Карл Льовін, Джордж Войновіч, Дейл Килді і Фред Аптон як співголови компанії автомобільних зборів конгресу США представили обом палатам конгресу резолюцію, переконуючи уряд Буша виправити порушення балансу в двосторонній автомобільній торгівлі. Найбільш реальне рішення проблеми для американської автомобільної промисловості полягає в проведенні активнішого стимулювання збуту в Кореї, ніж просто вимагати, щоб Конгрес і уряд Буша “що-небудь зробили”. У будь-якому випадку, Кореї слід відгукнутися на вимоги США, якщо вони виправдані, щоб не підірвати експорт своїх машин на американський ринок [110, 123].

Інша неврегульована торгова проблема стосується корпорації Hynix, яка складає основну конкуренцію компанії Micron Electronics штату Айдахо в напівпровідниковій промисловості. Micron ? головний постачальник робочих місць і промисловий платник податків в Айдахо, тому делегація штату в конгресі наполегливо добивалася заходів по блокуванню допомоги корейського уряду компанії Hynix.

Говорять, що “вся політика робиться на місцевому рівні”. Відповідно до цього, торгові питання, на які скаржиться Вашингтон, незмінно пов'язані з вузькими інтересами певних галузей промисловості або груп людей. Зусилля Кореї по дії на певних членів конгресу, ймовірно, не принесуть великої користі. За даних обставин, Корея виграє, підкреслюючи той факт, що вона твердо дотримується правил СОТ і що її економічна політика відповідає міжнародним принципам.

Торгові суперечки не повинні приводити до великих обмежень в торгівлі. Виникаючі конфлікти можуть вирішуватися шляхом переговорів. Проте, результат рідко задовольняє обидві сторони. Якщо сторони торгової суперечки бачать, що їх відмінності дуже великі для вирішення шляхом переговорів, вони повинні удатися до процедури вирішення суперечок у СОТ, що указує на визнання країнами небажаності посилення напруженості в двосторонніх відносинах в результаті торгових конфліктів [94, 73].

Для корейських засобів масової інформації, вимоги збільшення ринкової лібералізації з боку США еквівалентні торговому тиску. Проте, треба відзначити, що ці вимоги часто закликали Корею до дотримання міжнародних правил і відповідних американо-корейських торгових угод. Як тоді Корея може управляти двосторонніми торговими відносинами із Сполученими Штатами, уникаючи серйозних торгових суперечок?

По-перше, важливо гарантувати прозорість і чесність корейських торгових методів, привівши їх у відповідність з міжнародними правилами і чітко дотримуючись двосторонніх угод із Сполученими Штатами. Крім того, коли вимоги США розумні, сумісні з міжнародними угодами і сприяють поліпшенню місцевого ділового середовища, Кореї слід реагувати на них позитивно. Сеул повинен також підсилити інституціоналізацію (збільшення частки організацій в числі інвесторів і зменшення частки фізичних осіб) економічних принципів для поліпшення внутрішнього ділового клімату. Коли правові норми і економічна прозорість будуть твердо упроваджені, розшириться ділове середовище Кореї, сприяючи таким чином більшій економічній стабільності, зменшенню торгового тертя і посиленню конкуренції.

По-друге, Корея повинна продовжити відкриття своїх ринків не дивлячись ні на які труднощі. У демократичному суспільстві повинні бути вислухані і враховані інтереси різних груп. Проте, єдність громадської думки необхідна з деяких питань заради досягнення загальнонаціональних інтересів. Інакше Корея ризикує бути виключеною з нових угод про вільну торгівлю з іншими країнами.

По-третє, Корея винна настійно підтримувати союзи між корейськими і американськими діловими колами. В рамках цього, Корея повинна прагнути модернізувати двостороннє економічне співробітництво, в найближчому майбутньому, уклавши двосторонню інвестиційну угоду із Сполученими Штатами, а в довгостроковій перспективі - угода про вільну торгівлю. Зразком для цього може послужити західна торгова модель [104].

З іншого боку, Сполученим Штатам необхідно більше робити для визнання Кореї як зрілого торгового партнера, докладаючи великі зусилля для розширення двосторонньої співпраці, відповідно до статусу Кореї, 13-ою в світі країною, що за об'ємом торгівлі зі США займає 7-е місце і 6-те - серед найбільших країн-імпортерів американських товарів. Зокрема, США повинні розширювати взаємини з Кореєю, об'єднавши зусилля для початку Нового раунду переговорів СОТ і розвитку регіональної співпраці на форумі Азіатсько-тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС).

Крім того, Сполучені Штати досягли б успіху в зниженні своєї залежності від обмежень на імпорт і антидемпінгових заходів, коли виникають торгові суперечки. США вже наклали різні обмеження на імпорт 17 корейських товарів, тоді як ведуться переговори ще по трьох видах продукції. Таке зловживання обмеженнями на імпорт негативно позначається на розвитку двосторонньої торгівлі між Республікою Корея і США. Якщо Сполучені Штати приймуть екстрені заходи по обмеженню імпорту сталі, то початок Нового раунду переговорів СОТ, можливо, буде ще відкладений. Сполучені Штати повинні таким чином утриматися від вживання заходів по обмеженню імпорту сталі [111, 368].

У лютому 2008 р. в Республіці Корея обрано нового Президента. Ним став представник Партії великої країни Лі Мен Бак. Свої плани розвитку країни він виклав у Програмі, яка стосувалася всіх аспектів функціонування держави. У розділі щодо зовнішньоекономічних зв'язків Президент проголосив курс на продовження курсу ринково-орієнтованої економіки, залучення інвестицій. Одним з основних завдань Програми є перетворення аграрного сектора в конкурентоспроможну галузь господарства шляхом інвестування 70 млрд дол. США протягом 10 років. Планується залучення інвестицій в організацію захисту навколишнього середовища, вирішення транспортних проблем, будівництво житла [97].

Економічні есперти вже підготували законопроект, який стимулюватиме надходження інвестицій. Цей закон спрямований не лише на значне запровадження податкових пільг для фірм з іноземним капіталом, але передбачає створення інфраструктури в так званих «зонах вільних іноземних інвестицій».

Велику увагу керівництво приділятиме подальшому розвитку високих технологій. Координаторм цих планів від імені уряду виступає Міністерство науки і технологій. Під його керівництвом розроблено Національний проект високих технологій, який стане своєрідним «сценарієм» створення експортоорієнтованих технологій. До підготовки проекту були залучені найкращі наукові сили, провідні фахівці різних галузей економіки. Вони склали доволі конкретний прогноз розвитку нових технологій, вказавши сферу їх застосування та майбутніх країн-імпортерів продукції [109].

З метою залучення в країну іноземних науковців і спеціалістів у цій галузі перейняття зарубіжного досвіду та розширення доступу корейських науковців до інформації і баз даних інших країн уряд Республіки Корея планує розширити науково-технічне співробітництво з іншими країнами в галузі біотехнології.

Для залучення в країну висококваліфікованих учених, що працюють у передових галузях науки і технології, Міністерство юстиції Республіки Корея з 1 грудня 2001 р. ввело спеціальну візову систему (science card system).

Уряд Республіки Корея передбачає, що проведені ним заходи щодо пріоритетного розвитку стратегічних технологій дадуть практичні результати вже у 2008?2010 рр., що дасть можливість у найближчі 5-7 років скоротити технологічне відставання Південної Кореї від провідних країн у стратегічних галузях промисловості і вивести країну в десятку найбільш розвинутих індустріальних країн [105].

Щодо зовнішньоекономічної політики, то вона спрямована на пожвавлення зовнішньої торгівлі, яка займає важливе місце в системі зовнішньоекономічних зв'язків країни. У зв'язку зі зміцненням конкурентних переваг південнокорейські компанії на світових ринках США зробили жорсткішою свою зовнішньоекономічну політику. Значення США і Японії дещо послабло, а натомість зміцнюються зв'язки з КНР, країнами АСЕАН [101]. З метою підвищення ефективності своєї зовнішньоекономічної діяльності в Південній Кореї здійснюється державне регулювання експорту та імпорту.

Для обмеження росту лібералізованих статей імпорту можуть бути введені поправки, навіть до 100 %, тарифи в додатку до основних тарифних ставок. Відредаговані тарифні ставки можуть бути введені лише відносно лібералізованих статей імпорту, вони повинні переглядатися кожних 6 місяців [109].

Відповідно до Закону „Про торгівлю в Республіці Корея" запроваджено ряд заходів, спрямованих проти напливу імпорту. Згідно положень цього Закону, створена Комісія з торгівлі, яка приймає рішення, чи не завдає імпорт даних товарів шкоди промисловості Південній Кореї. У випадку встановлення негативних наслідків Комісія рекомендує скоротити ввіз цих товарів. До можливих засобів зменшення імпорту належить введення квот чи інших обмежень на такі категорії імпорту, як кількість, якість чи аналогічні показники [108].

Деякі статті експорту, на які введені обмеження, також вимагають отримання індивідуальної ліцензії. Експорт решти товарів здійснюється вільно згідно автоматично отриманого дозволу. Надходження від експорту в іноземній валюті повинні або здаватися в банк, який проводить обмін валют за його щоденно оголошеним котируванням з продажу іноземної валюти клієнтам, або депонуватися на валютні рахунки в банки [102].

Головною перешкодою на шляху галузі інформаційних технологій (ІТ) Республіки Корея є складнощі у досягненні довгострокового зростання. У найближчому майбутньому стане неминучою її гостра конкуренція із зростаючою ІТ галуззю Китаю. Незважаючи на те, що вступ Китаю до Світової Організації Торгівлі може поширити обсяги південнокорейського експорту ІТ завдяки зниженим тарифним та нетарифним бар'єрам, конкуренція між двома країнами неухильно поширюватиметься залежно від впровадження технічних інновацій у китайській ІТ галузі [109].

Уряд наголошує, що докладатиме зусиль до утримання облікової ставки на відносно низькому рівні з метою стабілізації фінансового ринку. Кредитна-грошова політика уряду буде гнучкою з урахуванням умов ведення бізнесу, цін та інших факторів. Для стабілізації облікової ставки буде також організовано випуск державних бондів. Уряд вживатиме заходів з метою гарантії об'єктивного відображення попиту та пропозиції на обмінному курсі південнокорейської вони до іноземних валют, перш за все, долара США. Планується створити систему всебічного електронного моніторингу фінансового ринку, включаючи обмінні курси [98].

Основними завданнями зовнішньоекономічної політики на найближче майбутнє є формування благополучних торгово-економічних відносин з КНДР, проведення політики «миру и процвітання» у відносинах з КНДР, а також сприяння перетворення Республіки Корея у фінансово-еконгомічний центр Північно-Східної Азії.

Досягнення цих цілей влада Республіки корея вбачає у тісному співробітництві зі США, Японією, Китаєм, Росією, ЄС, АСЕАН та іншими країнами, які мають вплив на ситуацію в регіоні.

Сеул надаватиме великого значення питанням банатосторонньої дипломатії, беручм участь в різноманітних міжнародних форумах (АТЕС, «АСЕАН плюс три», АРФ, АСЕМ тощо). В иіжнародних організаціях, включаючи ООН, Республіка Корея активно буде взаємодіяти з іншими державами у вирішенні проблем регіональної та міжнародної безпеки, за укріплення ролі ООН в боротьбі з міжнародним тероризмом, наркобізнесом, економічною відсталістю і бідністю [111, 369].

В найближчому майбутньому Республіка Корея буде дотримуватися загального напрямку своєї торгової політики, яка основою якої є багатостороння торговельна система. З власного досвіду, Республіка Корея, Корея вважає, що багатостороння лібералізація торгівлі є одним з найкращих засобів для досягнення збалансованого розвитку та сталого зростання. У зв'язку з цим Південна Корея буде, як і раніше, підтримуватиме успішне ведення переговорів з міжнародними організаціями з метою принесення користі усьому співтовариству. Крім цього Республіка Корея прикладатиме зусилля щодо лібералізації багатосторонньої торгівлі шляхом створення зон вільної торгівлі. Головною метою зовнішньоекономічної політики Республіки Корея є вступ до СОТ і Республіка Корея вважає, що зони вільної торгівлі будуть основою у напрямку більшої лібералізації глобальної торгівлі. Планується, що ці зони вільної торгівлі будуть поштовхом внутрішньої реорганізації в менш конкурентоспроможних секторах [109].

Щодо економічного співробітництва на регіональному рівні, то Республіка Корея буде і надалі підтримувати діяльність АТЕС щодо лібералізації торгівлі та інвестицій та економічного і технічного співробітництва в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні. Крім того, Південна Корея буде й надалі активно брати участь в колективних зусиллях АСЕАН +3 і АСЕМ для сприяння вільної торгівлі та розширення економічного співробітництва на регіональному та міжрегіональному рівнях. Республіка Корея буде використовувати ці регіональні та міжрегіональні можливості співробітництва в підтримку багатосторонньої торговельної системи. З метою зміцнення взаємовигідних двосторонніх торгових відносин з її торговельними партнерами, Республіка Корея буде продовжувати активно вирішувати будь-які питання торгівлі в рамках двосторонніх консультацій, у відповідності з міжнародними правилами. Економічне співробітництво з найменш розвиненими країнами та іншими країнами що розвиваються, є ще одним ключовим пріоритетом для Південної Кореї у двосторонніх економічних відносинах. Розширені можливості в галузі торгівлі та інвестицій будуть супроводжуватися технічною допомогою, створенням потенціалу та обміном досвідом у галузі розвитку, особливо для найменш розвинених партнерів [108]. Кінцева мета корейського уряду в галузі торговельної політики полягає в тому, щоб рухатися в напрямку розвиненої ринкової економіки. Для того, щоб виконати це завдання, Республіка Корея буде й надалі активно домагатися лібералізації та внутрішніх реформ, заручившись підтримкою інших країн. Внутрішні реформи будуть проведені для підвищення ефективності ринкової дисципліни, прозорості та чесної конкуренції в корейської економіці. Одночасно Республіка Корея буде продовжувати брати участь у більшій відкритості економіки за допомогою спільних зусиль по здійсненню багатосторонніх, регіональних і двосторонніх фронтах. Це відкриття ринку, швидше за все, стимулюватиме внутрішні реформи, які, в свою чергу, призведуть до подальшої лібералізації. Вчені також дають прогнози зовнішньоекономічних позицій Республіки Корея. Якщо на сьогодні Республіка корея займає 10-те місце в світі за обсягами зовнішньої торгівлі, то до 2010 р. вона переміститься на 7-у сходинку, а до 2020 р. стане шостою, пропустивши вперед лише Китай, США, Японію, Німеччину і Францію (табл. 4.1).

Таблиця 4.1 - Прогноз динаміки світової торгівлі (млрд дол.)

Роки

2010

2020

Країна

Обсяг торгівлі

Країна

Обсяг торгівлі

США

3 879

США

9 191

Китай

3 692

Китай

7 748

Японія

1 995

Японія

3 806

Німеччина

1 908

Німеччина

3 597

Франція

1 437

Франція

2 538

Великобританія

1 143

Республіка Корея

2 440

Республіка Корея

1 105

Підводячи підсумки, потрібно сказати, що прогнозні дані досить оптимістичні, проте спеціалісти вважають, що країна має всі потенційні можливості для досягнення поставлених цілей.

ВИСНОВКИ

Дослідивши основні напрями зовнішньоекономічної політики Республіки Корея, можна зробити такі висновки:

1. Зовнішньоекономічна політика держави - це цілеспрямована діяльність держави та її органів щодо формування й визначення режиму регулювання зовнішньоекономічних зв'язків з метою зміцнення свого потенціалу і оптимізації участі країни у міжнародному поділі праці. Ця політика охоплює часовий і просторовий аспекти. Часовий аспект зовнішньоекономічної політики визначає дії держави щодо формування і використання зовнішньоекономічних зв'язків на даний момент і на тривалий період. Просторовий аспект зовнішньоекономічної політики визначає дії держави по основних напрямах впливу на світову і вітчизняну економіку. Основними видами зовнішньоекономічної політики держави є зовнішньоторговельна, зовнішньоінвестиційна, валютна, митна і міграційна політики.

2. На формування зовнішньоекономічної політики Республіки Кореї мають вплив такі фактори як: історичні, природно-географічні, соціально-економічні, урядове регулювання тощо. Ефективна політика регулювання прямих інвестицій в країну, державне надання кредитів, запозичення нових технологій і державний контроль якості сприяли тому, що південнокорейський текстиль і автомобілі, побутова техніка, науково-технічна продукція є широко відомими на світовому ринку.

3. Зовнішня торгівля займає важливе місце в системі зовнішньоекономічної політики країни. Республіка Корея стала шостим найбільшим експортером і сьомим імпортером у світі. У структурі експорту Південної Кореї 95 % належить готовим виробам. Основними експортними товарами є продукція машинобудування, зокрема, електроніка, відео-, аудіотехніка, комп'ютери, мікрохвильові печі, автомобілі, судна, взуття, продукція текстильної промисловості тощо. В структурі імпорту домінуюче місце посідає промислове обладнання, сировина і продовольчі товари. Основними торговими партнерами Республіки Корея є Китай, ЄС, США, Японія. Зовнішньоторговельна політика передбачає державне регулювання експорту та імпорту за допомогою запровадження ліцензій, поправок, різноманітних заходів проти напливу імпорту.

4. Республіка Корея є одним з найбільших інвесторів та реципієнтів іноземних інвестицій. Основними інвесторами виступають компанії США, Нідерландів, ФРН, Японії. Найбільша частка інвестицій вкладається в експортні галузі, зокрема електротехнічне машинобудування та електроніку. Особливою формою інвестиційної політики Республіки Корея є функціонування вільних економічних зон, які виступають ефективним засобом для сворення експортної індустрії, передаічі технологій, зміцнення міжнародної довіри до інвестиційного клімату країни.

5. Імідж Пiвденної Кореї як однiєї з сучасних iндустрiальних держав упродовж ocтaннix пiдтримується завдяки зусиллям великих диверсифiкованих бiзнесових груп, якi називають "чебол" (chaebоl). Основна сфера діяльності чеболів включає машинобудування, приладобудування, текстильну, електротехнічну, суднобудівну, автомобілебудівну, нафтохімічну галузі промисловості, капітальне будівництво, транспорт тощо. Найбільшими транснаціональними корпораціями Республіки Корея є такі: “Hyundai Motors”, “Daewoo Моtors” і “Кiа Моtors” (автомобілебудування), “Hyundai”, “Daewoo”, “Samsung” і “Коreа shipbuilding and engineering” (суднобудування), “Lucky Goldstar”, “Samsung”, “Daewoo” і “ Hyundai” (електротехнічна).

6. Головним напрямом співробітництва Республіки Корея і США є торгівля продукцією обробної промисловості та сільського господарства. США є найбільшим донором технологій для Республіки Корея серед іноземних держав протягом всього періоду її новітньої історії. На них припадає близько половини вартості всіх технологій, що імпортуються Республікою Корея, причому за цим показником США значно випереджають другого найбільшого іноземного донора технологій для Республіки Корея - Японію. Дані країни нині прагнуть, не зупиняючись на досягнутому, до подальшого вдосконалення взаємовигідної співпраці в господарській сфері, віддаючи пріоритет новим його формам.

7. Новий етап співробітництва в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні обумовлений кількісними і якісними змінами в розвитку торговельно-економічних зв'язків між східноазіатськими країнами. Інтенсифікації співпраці в Північно-Східній Азії сприяла активізація торгових, інвестиційних і технологічних зв'язків на двосторонній основі, перш за все Південної Кореї з Китаєм (материковий Китай і Гонконг) і Японією. Починаючи з 2003 р. Китай перетворився на найважливішого зовнішньоторговельного партнера Південної Кореї. Велике значення для економіки Республіки Корея мають відносини в трикутнику Корея - Японія ? КНР, де велика увага надається обговоренню економічних проблем. Важливим є також розвиток співробітництва Сеула, Токіо і Пекіна з країнами Південно-Східної Азії (в рамках діалогу "АСЕАН плюс три").

8. Співпраця Республіки Корея з Росією активізувалася з початку 1990-х років. Основною сферою співробітництва між країнами є зовнішня торгівля, яка має високі показники зростання. Республіка Корея імпортує сировину для чорної та кольорової металургії, а експортує готові вироби. Створено багато спільних проектів у паливно-енергетичному комплексі. Між країнами активно розвиваються також науково-технічні зв'язки, інвестиційна співпраця.

9. Співробітництво Республіки Корея з країнами Європейського Союзу не відзначається активністю. Партнери, з яким країна підтримує найтісніші зв'язки, це Франція та Великобританія. Співпраця, головним чином, відбувається в сфері зовнішньої торгівлі продукцією обробної промисловості, технологіями.

10. Незважаючи на більш, як 50-річне протистояння, напруження у відносинах між Республікою Корея та КНДР поступово знижується. Починаючи з 1998 р. відбуваються постійні зустрічі на вищому рівні, які сприяють створенню умов для активізації співробітництва. Обидві країни співпрацюють у таких сферах, як зовнішня політика, реалізація спільних проектів, торгівля, гуманітарні відносини тощо.

11. Співпраця між Україною та Республікою Корея ведеться у сфері зовнішньої торгівлі товарами та послугами. Протягом останнього часу спостерігається тенденція до збільшення товарообігу між обома країнами. Експорт Південної Кореї з України сировинного характеру: вироби з чорних металів, зернові продукти, а головними статтями імпорту України є готова продукція, зокрема побутова техніка, автомобілі. У торгівлі послугами основними сферами є: банківські, транспортні, освітні. Співробітництво обох країн у торговельній сфері на сучасному етапі характеризується пошуком нових напрямів співпраці, зокрема укладаються угоди про торгове судноплавство, є перспективи створення спільних підприємств у машинобудуванні.

12. Головною метою зовнішньоекономічної політики Республіки Корея є вступ до СОТ. На регіональному рівні Республіка Корея буде і надалі підтримувати діяльність в організації Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва щодо лібералізації торгівлі та інвестицій та економічного і технічного співробітництва в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні. Економічне співробітництво з найменш розвиненими країнами та іншими країнами що розвиваються є ще одним ключовим пріоритетом для Південної Кореї у двосторонніх економічних відносинах.

ЛІТЕРАТУРА

1. Алисов Н.В., Хорев Б.С. Экономическая и социальная география мира. - М.: Гайдарики, 2001. - 567 с.

2. Алісова О.І. Особливості функціонування вільних економічних зон у прикордонних регіонах Республіки Корея // Проблеми розвитку прикордонних територій та їх участі в інтеграційних процесах: Матеріали V міжнар. наук.-практ. конф., Луцьк, 16-17 жовтня 2008 р. / За ред. В.Й. Лажніка, С.В. Федонюка. - Луцьк: РВВ “Вежа” ВНУ ім. Лесі Українки. - 2008. - C. 222-224.

3. Алісова О.І., Мандрик І.П. Зовнішньоторговельні зв'язки України з Республікою Корея // Науковий Вісник ВНУ ім. Лесі Українки. - 2008. -№ 1. - С. 231-236.

4. Алісова О.І., Мандрик І.П. Сучасний стан відносин між Республікою Корея та Корейською Народно-Демократичною Республікою // Науковий Вісник ВНУ ім. Лесі Українки. - 2008. - № 6. - С. 46-50.

5. Балабанов И.Т., Балабанов А.И. Внешнеэкономические связи.- М.: Финансы и статистика, 2001. - 544 с.

6. Башнянин Г.І., Медведчук С.В. та ін. Політична економія. Навчальний посібник / За ред. Г.І. Башнянина, Є.С. Шевчук. - Львів: Новий Світ, 2004. - 415 с.

7. Безуглий В.В. Економічна і соціальна географія зарубіжних краї: Навч. посібник. - К.: ВЦ “Академія”, 2005. - 704 с.

8. Бізнес за рубежом // http://www.mbm.ru/forum/topicreview.asp?t=53957.

9. Валєєва Ю. В очікуванні спільних інвестиційних проектів // Політика і час. - 2006. - № 12. - С. 22.

10. Васина М. В духе добрососедства // http://www.gudok.ru/index.php/print /22253.

11. Відбулася ділова зустріч Міністра економіки України Анатолія Кінаха з Надзвичайним і Повноважним Послом Республіки Корея в Україні // http://www.me.gov.ua/control/uk/publish/printable_article?art_id=107253.

12. Вільні економічні зони / Пер. з англ. Я. Войтка, О. Білкуна. ? К.: Дніпро, 1993. - 447 с.

13. Внешнеторговая деятельность Республики Корея // http://www.5ballov.ru/referats/ preview/83994.

14. Географія в запитаннях і відповідях. / П.О. Масляк, Я.Б. Олійник, А.В. Степаненко. - К.: Магістр-S, 1997. - 65 с.

15. Гіл, Чарлз В. Л. Міжнародний бізнес: Конкуренція на глобальному ринку / Пер. з англ. А. Олійник, Р. Ткачук. - К.: Основи, 2001. - 350 с.

16. Головченко В., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія: Навч. посібник. - К.: ЗАТ „Нічлава”, 2006. - 476 с.

17. Горбач Л.М., Плотніков О.В. Міжнародні економічні відносини. - К.: Освіта, 2001. - 360 с.

18. Две Кореи впервые за 2 года возобновили переговоры // http://www.afn.by/ news/view.asp?newsid=71309.

19. Денисов В. Доверительное партнерство с Сеулом? // Международная жизнь. - 2005. - № 3-4. - С. 150-163.

20. Діалоги на різних рівнях // Уряд. кур'єр. - 2006. - 20 груд. - С. 7.

21. Дітчук У.Л., Заставецька О.В., Федуник Б.Я. Географія. Відповіді на питання екзаменаційних білетів з географії. 11 клас. - Тернопіль: Підручники і посібники, 1998. - 55 с.

22. Економіка зарубіжних країн / За ред. Ю.Г. Козака, В.В. Ковалевського, К.І. Ржепішевського. - К.: ЦУЛ, 2003. - 352 с.

23. Економіка зарубіжних країн: Підручник / А.С. Філіпенко, В.А. Вергун, І.В. Бураківський та ін. - К.: Либідь, 1996. - 456 с.

24. Єгорова С. Ми занадто довго не квапилися // http:// dt.ua/2000/2675/41376/.

25. Зовнішня політика України в умовах глобалізації. Анотована історична хроніка міжнародних відносин / За ред. С.В. Віднянського. - К.: Ґенеза, 2004. - 624 с.

26. Инвестиции в Южной Корее // http://www.nxo.ru/country/inv/86/.

27. Інвестиційне співробітництво - пріоритетний напрям співпраці з Республікою Корея // http://euro2012.ukrinform.ua/news/5/p932/?PAGEN_4=7.

28. Кабинет министров Украины и правительство Республики Корея подписали Соглашение о торговом судоходстве // http://www.portnews.ru/m/6921/.

29. Ким Ен Ун, Асмолов К. Республика Корея в 2005 году // Проблемы Дальнего Востока. - 2006. ? № 3. - С. 112-114.

30. Козик П.В. Міжнародні економічні відносини. - К.: Освіта, 2002. - 303 с.

31. Конкурентная политика Республики Корея // http://law.edu.ru/magazine/ article.asp?magID=5&magNum=5&magYear=2001&articleID=173482.

32. Корея на рубеже векoв. - М.: Ин-т востоковедения РАН, 2002. - 400 с.

33. Корея: проблема об'єднання на початку ХХІ ст. // http://kimo.univ.kiev. ua/Asia/16.htm.

34. Круглий стіл "Республіка Корея: перспективи співробітництва з Україною" // http://www.slavuta.org.ua/ua.4403.index.html.

35. Липец Ю.Г. Ведущие торгово-промышленные конгломераты Республики Корея // http://www.mgimo.ru/fileserver/2004/kafedry/mirec/prog-mirec2006_11-market-dem6.doc.

36. Ломакин В.К. Мировая экономика. - М.: Финансы, 1998. - 625 с.

37. Луцишин П.В., Луцишин Н.П. Теорія міжнародних відносин.- Луцьк: РРВ “Вежа” ВДУ ім. Лесі Українки, 2003. - 339 с.

38. Мадиярова Д.М. Стратегия формирования внешеэкономической деятельности // Books/bk020/default.htmlt.htmhp://lib.zsu.kz/Libr/Books/ bk020/default.htm.

39. Малая енциклопедия стран / Сиротенко И.Г., Мендель. - 2-е изд. - М.: ООО “Изд. Аст”; ХаРеспубліка Кореяов: ООО “Торсинг”, 2002. - 750 с.

40. Машбиц Я.Г. Основы страноведения. - М.: Просвещение, 1999. - 267 с.

41. Международные экономические отношения / Под ред. И.П. Фаминского. - М.: Юристъ, 2001. - 847 с.

42. Між Північною і Південною Кореями вперше за півстоліття запустили потяг // http://gpu-ua.info/index.php?&id=162847.

43. Міністр економіки України Анатолій Кінах провів робочу зустріч з представниками Федерації корейської промисловості // http://www.me.gov.ua/control/uk/publish/printable_article?art_id=107674.

44. Младков И. Экономические связи Республики Корея и США // http//i38.ru/index.php?IdAction=doc58Event=read8jd=947.

45. Мусіна О. Економічна політика і розвиток реформ у Південній Кореї: досвід для України // Економіка України. - 2002. - № 6. - С. 77-86.

46. Мушка Ю. Людина не може працювати в країні, яку не поважає // Політика і час. - 2006. - № 12. - С. 25-26.

47. Новицький В.Є. Міжнародна економічна діяльність України. - К.: КНЕУ, 2003. - 563 с.

48. Овчинников В. Корея еще будет единой // http://www.rg.ru/Anons/ arc_2001/0228/3.shtm.

49. Основи економічної теорії: Підручник: У 2 кн. - Кн. 2: Підприємництво, маркетинг, менеджмент. відтворення в національному та світовому господарстві / Ю.В. Ніколенко, Н.М. Віденко; за ред. Ю.В. Ніколенка. - 2-ге вид. перероб. і доп. - К.: Либідь, 1998. - 360 с.

50. Особенности развития свободных экономических зон в стране и участие страны в процесах международной экономической интеграции // htpp://catalog.fmb.ru/south_korea12/shtml.

51. Південна Корея і КНДР планують „помиритися” // http://www.newsru.ua/ world/06aug2007/perestrel.html.

52. Пістун М.Д. Основи теорії суспільної географії: Навч. посібник. - К.: Вища школа, 1996. - 231 с.

53. Повышение цен на суда улучшит финансовые показатели южнокорейских продуцентов // БИКИ. - 2005. - № 11-12. - С.14.

54. Портер М. Международная конкуренция: Пер. с англ. / Под ред. и с предисловием В.Д. Щетинина. - М.: Международные отношения, 1993. - 800 с.

55. Посол Республіки Корея відвідав Донеччину // http://www.kmu.gov.ua/ control/publish/article?art_id=42027640.

56. Президент зустрівся зі студентами і викладачами Корейського університету // http://www.president.gov.ua/news/data/print/12645.html.

57. Промышленная политика и поддержка экспорта в Республике Корея // http://www.nccg.ru/site.xp/049054057054124.html.

58. Прямые иностранные инвестиции // http://www.infokorea.ru/facts/economy/ investment.php.

59. Республика Корея // http://www.russiainvest.ru/rus/regions/korea.shtml.

60. Республика Корея: достижения догоняющего развития // http://www.mgimo.ru/fileserver/2004/kafedry/mirec/prog-mirec2006_11-market-dem6.doc.

61. Республіка Корея // http://catalog.fmb.ru/south_korea12.shtml.

62. Республіка Корея // http://www.erudition.ru/referat/ref/id.2355_1.html.

63. Республіка Корея // http://www.megatis.ru/news/55/2003/08/14/3_20813.html.

64. Республіка Корея // http://www.wto.org/english/res_e/statis_e/its2005_e/section3_ e/iii69.xls/.

65. Світова економіка / А.С. Філіпенко, В.С. Будкін, О.О. Веклич та ін. - К.: Либідь, 2000. - 582 с.

66. Смаилова Г. Основные тенденции развития мировой торговли // http://www.iwep.kz/down.php?doc=25.pdf.

67. Соколенко С. Чи буде корисним для України досвід Південної Кореї // Економіка України. - 1997. - №6. - С.75-81.

68. Социально-экономическая география зарубежного мира / Под ред. В.В. Вольского. - М.: Дрофа, 2003. - 560 с.

69. Старостенко Г. Республіка Корея: повторене диво // Географія та основи економіки в школі. - 1998. - № 2. - С. 35-36.

70. Страна утренней росы // http://www.zerkalo-nedeli.com/nn/show/27/41739/.

71. Сусліна С. Внешнеэкономическая политика Республики Корея после структурно-финансового кризиса 1997-1998 гг. // http://mirec.ru/index. php?option=com_content&task=view&id=67.

72. США и Республика Корея обсуждают вопросы обеспечения безопасности и будущее своего военного союза // http://www.kvtiu.org/ newsdetail.php?id=899.

73. Тодаро М.П. Экономическое развитие: Учебник / Пер. с англ. под ред. С. М.Яковлева, Л. З. Зевина. - М.: Экономический факультет МГУ, ЮНИТИ, 1997. - 570 с.

74. Торкунов Г. Россия-Корея: взгляд из прошлого в настоящее // Мировая экономика и международные отношения. - 2005. - №1. - С. 45-54.

75. Украина и Южная Корея займутся ядерной энергетикой // http://mignews. com.ua/articles_print/260917.html.

76. Україна поглибить економічну співпрацю з Південною Кореєю // http://ua.glavred.info/print.php?news=/archive/2007/10/08/160050-9.html.

77. Україна та Корея домовилися про співробітництво у транспортній галузі // http://ua.proua.com/news/2006/12/06/195351.html.

78. Україна та Південна Корея співпрацюватимуть в ядерній енергетиці // http://economix.org.ua/economic/id_8497/.

79. Укрексімбанк почав співпрацю з колегами з Кореї // http://ua.podii.com.ua /business/2006/12/19/164924.html.

80. Федоровский А. Южнокорейский опыт внешнеориентированного развития: уроки для России // Мировая экономика и международные отношения. - 1999. - №7. - С. 47-51.

81. Федоровский. Внешнеэкономические приоритеты Южной Кореи в Восточной Азии // Восточная Азия: между глобализмом и регионализмом. - М.: Наука, 2004. - С. 5-9.

82. Фуркало В. Взаємовигідне партнерство // Політика і час. - 2002. - № 7. - С. 3-8.

83. Храмов В.О., Бовтрук Ю.А. Зовнішньоекономічна політика. - К.: МАУП, 2002. - 264 с.

84. Цимбалістий В.Ф. Теорія міжнародних відносин. Част. І. - Л.: Новий світ, 2004. - 324 с.

85. Цой Хе Юль. Торгово-экономическое сотрудничество России и Республики Корея // Мировая экономика и международные отношения. - 2001. - № 11. - С. 52-55.

86. Цыганков П.А. Теория международных отношений. - М.: Мисль, 2003. - 480 с.

87. Чеболь // http://www.altsoch.narod.ru/geografia/Korea.htm.

88. Шепєлєв М.А. Теорія міжнародних відносин: Підручник. - К.: Вища шк., 2004. - 622 с.

89. Шніцер Мартін. Порівняння економічних систем. / Пер. з англ. - К.: Основи, 1997. - 480 с.

90. Экономическая, социальная и политическая география мира. Регионы и страны / Под ред. С.Б. Лаврова. - М.: Гардарики, 2002. - 928 с.

91. Южная Корея // http://smcp.tpprf.ru/3:ea/COUNTRY.S.

92. Южная Корея // http://www.erudition.ru/referat/ref/id.2355_1.html.

93. Юн Дэ Кю. „Солнечная политика: итоги и перспективы // Азия і Африка сегодня. - 2003. - № 4. - С. 44-50.

94. Chun Chai-wook, Choi Eui-hyun. Export competition between Korea and China in the US market // Korea Focus, 1999. - № 4. - Р.73.

95. Direction of Trade Statistics // IMF, June 2005. - Р. 212-214.

96. Foreign Investment Regime // http://www.wto.org/english/tratop_e/tpr_e/s204-02_e.doc.

97. Future policy directions // http://svr.gov.ru/material/4-kor.html.

98. Human Development Report 2007/08 Fighting climate change: Human solidarity in a divided world, New York // http://hdr.undp.org/en/media/hdr_20072008_en_ complete.pdf.

99. Kim Jae-Chul. New Trade Strategy for 21st Century // Korea Focus, 2001. - № 1. - Р. 100-106.

100. Korea and the World. Key Indicators. 2007 // Korea International Trade Association. - Seoul, 2007. - 380 p.

101. Korea National Statistical Office (2007), Explore Korea through Statistics 2007// http://www.nso.go.kr/eng2006/emain/2007_explorekorea_e/content/print.pdf.

102. Ministry of Finance and Economy (2007b), Korean Taxation 2007 // http://english.mofe.go.kr/public/direction_view.php?sect=pubs_korean&pmode=&cat=&sn=5476&page=1&SK=ALL&SW=.

103. Ministry of Strategy and Finance (2007), Korean Taxation 2007 // http://english.mofe.go.kr/public/direction_view.php?sect=pubs_korean&pmode=&cat=&sn=5476&page=1&SK=ALL&SW=.

104. Report of the Individual Action Plan (IAP) Peer Review of Korea, document 2007/SOM3/024, 3 July //http://www.apec-iap.org/document/ROK_2007_2007_IAP.

105. South Korea leader's '747' pledge on economy hits turbulence" // http://www.ft.com/cms/s/0/243be74e-f942-11dc-bcf3-000077b07658.html.

106. Sоuth Korea slashes growth forecast [1 July 2008] // http://www.ft.com.

107. Trade Policy Review. Report by Republic of Korea // http://www.wto.org/english/tratop_e/tpr_e/s204-02_e.doc.

108. Vision 2030 // http://world.kbs.co.kr/english/news/news_zoom_detail.htm? No=2014.

109. 'Vision 2030' calls for active overseas energy development, 1 December // http://www.korea.net/News/News/NewsView.asp?serial_no=20061130033.

110. Wontack Hong. Trade and growth, A Korean perspective. - Seul, SongBow Korea. - 2007. - 274 р.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Характеристика економічного розвитку Республіки Корея: структура, основні показники, провідні галузі економіки. Основні торгівельні партнери Республіки Корея: міжнародні організації, США, Китай. Співпраця Республіки Корея з Україною в економічній сфері.

    курсовая работа [56,1 K], добавлен 20.11.2014

  • Зовнішня політика Фінляндської Республіки на сучасному етапі. Співпраця країн Північної Ради та Балтійського моря. Діяльність Фінляндії в Європейському Союзі, відносини країни з Російською Федерацією, Китаєм та Сполученими Штатами Америки, Україною.

    дипломная работа [533,3 K], добавлен 28.12.2013

  • Особливості економічного розвитку Іспанії: загальна характеристика країни; політика соціального ринкового господарства, його інвестиційна привабливість; зовнішньоекономічні стосунки, товарна і географічна структура експорту і імпорту; актуальні проблеми.

    дипломная работа [30,4 K], добавлен 03.01.2011

  • Політика стимулювання експорту та імпорту як частина зовнішньоекономічної політики. Нормативно-правова база та понятійний апарат стимулювання зовнішньоекономічної діяльності. Світовий досвід стимулювання експорту та імпорту і його використання в Україні.

    контрольная работа [44,2 K], добавлен 10.08.2009

  • Структура зовнішньоекономічної торгівлі в Європейському Союзі, сумарні показники зовнішньоекономічної торгівлі країн Союзу. Показники зовнішньоекономічної торгівлі окремих країн ЄС. Зовнішньоекономічна інвестиційна політика в Європейському Союзі.

    курсовая работа [1,0 M], добавлен 15.06.2013

  • Характеристика економічного розвитку Республіки Корея. Міжнародні організації в якості торгівельних партнерів. Перспетиви розвитку співробітництва в галузях економіки, науки, міжнародних питаннях (співпраця у межах ООН, нерозповсюдження ядерної зброї).

    курсовая работа [100,8 K], добавлен 20.11.2014

  • Характеристика нових індустріальних країн: чинники появи та закономірності розвитку. Основні внутрішні й зовнішні фактори, що спричинили економічне зростання. Економіка Республіки Корея. Особливості економіки азіатських "драконів" та азіатських "тигрів".

    реферат [32,2 K], добавлен 10.11.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.