· Щільність чорного

Вказується значення нейтральної щільності, при якому в InDesign колір вважається чорним. Наприклад, якщо потрібно, щоб темні плашкові фарби використовувалися для параметра ширини трепінгу для чорного кольору, введіть тут значення нейтральної щільності. Зазвичай це значення задається близьким до 1,6.

· Параметри позиції

Визначає, коли механізм трепінгу запускається для того, щоб пройти вздовж центральної лінії межі кольору. Значення відноситься до співвідношення значення нейтральної щільності світлішого кольору до значення нейтральної щільності темнішого кольору. Наприклад, якщо задати для параметра «Параметри позиції» значення 70%, точка, в якій трепінг починає розповсюджуватися через центральну лінію, зміщується туди, де світліший колір починає за нейтральною щільністю перевищувати 70% від нейтральної щільності темнішого кольору (відношення нейтральної щільності світлішого кольору до нейтральної щільності темнішого кольору > 0,70). Межа трепінгу кольорів з однаковою нейтральною щільністю завжди проходитиме вздовж центральної лінії, якщо для параметрів позиції задане значення, відмінне від 100%.

· Посвітління

Вказується, в якій мірі слід використовувати компоненти суміжних кольорів, щоб пом'якшити ефект накладання кольорів під час трепінгу. Цей параметр запобігає небажаним ефектам трепінгу, коли в результаті накладання певних суміжних кольорів (наприклад, пастельних) отримується колір, темніший від обох цих кольорів. Якщо для параметра «Посвітління» задане значення, менше ніж 100%, то колір в області трепінгу стає світлішим; якщо задане значення 0%, то здійснюється трепінг з нейтральною щільністю, яка дорівнює нейтральній щільності темнішого кольору.

Для керування трепінгом кольорів у звичайних зображеннях, а також у бітових зображеннях (таких як фотографії та звичайні зображення, збережені в растрових PDF-файлах) і векторних об'єктах (як ті, які створюються програмами для малювання та містяться у векторних PDF-файлах) можна створити стиль трепінгу. Усі процесори трепінгу обробляють імпортовану графіку по-різному. Налаштовуючи параметри трепінгу, важливо розуміти суть цих відмінностей.

· Межа трепінгу

Задаються параметри, які визначають, де потрібно відключати трепінг на межі векторних об'єктів (включаючи об'єкти, створені в InDesign) з бітовими зображеннями. Усі параметри, за виключенням параметра «Нейтральна щільність», призводять до створення цілісної межі. Вибір параметра «По центру» приводить до того, що межа трепінгу розподіляється між об'єктами та зображеннями. Вибір параметра «Перекриття» приводить до того, що об'єкти накладаються на суміжне зображення. У результаті вибору параметра «Нейтральна щільність» застосовуються такі самі правила, що й у всіх інших частинах документа. Трепінг об'єкта, суміжного з фотографією, за допомогою параметра «Нейтральна щільність» може призвести до помітних нерівностей на краях, оскільки трепінг зміщується з однієї сторони на іншу. У результаті вибору параметра «Розширення» бітове зображення накладається на суміжний об'єкт.

· Об'єкти із зображеннями

Здійснюється трепінг векторних об'єктів (таких як рамки, які використовуються в контурних малюнках) на зображення за допомогою параметрів «Межа трепінгу». Якщо на сторінках, які підлягають трепінгу, об'єкти не накладаються на зображення, доцільно вимкнути цю функцію, щоб прискорити обробку цих сторінок.

· Зображення між собою

Вмикається трепінг вздовж межі зображень, які накладаються або є суміжними. Ця функція за замовчуванням увімкнута.

· Кольори всередині зображень

Вмикається трепінг кольорів у кожному окремому бітовому зображенні (а не лише там, де вони межують із векторною ілюстрацією або текстом). Цей параметр використовується лише для діапазону сторінок, які містять прості високо контрастні зображення, такі як знімки екрана та комікси. Цей прапорець не слід встановлювати для безрастрових й інших складних зображень, оскільки трепінг матиме поганий вигляд. Якщо він знятий, трепінг здійснюється швидше.

· Трепінг 1-бітових зображень

Забезпечує трепінг 1-бітових зображень на суміжні об'єкти. У цьому параметрі використовуються параметри «Межа трепінгу зображення», оскільки в 1-бітових зображеннях використовується лише один колір. У більшості випадків цей прапорець слід залишати встановленим. У деяких випадках, наприклад, для 1-бітових зображень, у яких пікселі розташовані на великій відстані один від одного, вибір цього зображення може привести до того, що зображення стане темнішим, а трепінг -- повільнішим.

У ході створення або зміни стилів значення, задане для параметра «Чорний колір», визначає, який колір вважатиметься чистим чорним, а який -- насиченим чорним. Насичений чорний - це будь-який чорний колір, у якому використовується підтримка растрів, тобто додавання тріадних фарб у певній пропорції для посилення чорного кольору.

Параметр «Чорний колір» дає змогу компенсувати інтенсивне розстикування (яке має місце, коли використовується низькосортний папір). Такі ситуації призводять до того, що області, у яких відсоток чорного є меншим від 100%, друкуються як області чистого кольору. Частково відфільтрувавши чорний або насичений чорний колір (за допомогою напівтонів чистого чорного кольору) і задавши значення параметра «Чорний колір» менше від 100%, можна компенсувати ефект розстикування й добитися, щоб процесор трепінгу застосував належне значення зони трепінгу та правильно розташував чорні об'єкти.

Коли колір набуде значення, заданого для параметра «Чорний колір», для всіх суміжних кольорів використовується значення параметра «Зона трепінгу для чорного кольору», і за допомогою цього значення застосовується утримання від трепінгу для областей насиченого чорного кольору.

Якщо підтримка растра розповсюджується до самого краю області чорного кольору, будь-який зсув призводить до того, що стають видимими межі областей, у яких підтримуються растри. Це дає небажане гало навколо об'єктів або призводить до викривлення їхніх меж. Процесор трепінгу використовує утримання для насиченого чорного кольору, щоб межі області, де підтримуються растри, перебували на певній відстані від країв елементів з оберненими кольорами або від світлих елементів на передньому плані, а також, щоб зберегти різкість світлих елементів. Задавши значення параметра «Зона трепінгу для чорного кольору», користувач керує відстанню від областей з підтримкою растра до країв областей чорного кольору.

Якщо елемент трепінгу тонкий, наприклад, чорний контур навколо графіки, механізм трепінгу змінює параметр ширини трепінгу для чорного кольору та обмежує трепінг до половини ширини тонкого елемента.

Налаштовуючи значення нейтральної щільності (НЩ), які використовує вибраний процесор трепінгу, можна задати точне розташування трепінгу. Значення НЩ для тріадних фарб за замовчуванням базуються на зчитуванні нейтральної щільності зразків тріадної фарби, які відповідають стандартам в індустрії, у різних частинах світу. Стандарт, якому вони відповідають, визначається версією мови. Наприклад, значення НЩ для англійської (США) й англійської (Канада) мов відповідають значенням для щільності фарб, зазначених у специфікаціях для публікацій по офсетному рулонному друку (SWOP), опублікованих технічною фундацією графічних зображень у Північній Америці. Нейтральні щільності тріадної фарби можна налаштувати у відповідності до стандартів індустрії друкування в інших частинах світу.

Механізм трепінгу надає значення НЩ для плашкового кольору, визначені з відповідного CMYK-еквіваленту. Для більшості плашкових кольорів значення НЩ їхніх CMYK-еквівалентів досить точні для правильного трепінгу. Для коректної роботи механізму трепінгу може знадобитися налаштування значень НЩ плашкових фарб, наприклад, металічних чи лакових, у ході імітації яких за допомогою тріадних фарб виникають труднощі. Вводячи нові значення, можна перевірити, чи належним чином процесор трепінгу розпізнає фарби, які є помітно темнішими або світлішими; тоді автоматично застосовується відповідна межа трепінгу.

Відповідне значення нейтральної щільності для даної фарби можна отримати, звернувшись з питанням до комерційної друкарні. Найточніший метод визначення значення НЩ фарби полягає у вимірюванні зразка фарби денситометром. Потрібно зчитати «V», або візуальну щільність фарби (не використовуючи фільтри обробки). Якщо це значення відмінне від значення за замовчуванням, потрібно ввести нове значення в текстовому полі «НЩ».

Зміна нейтральної щільності плашкового кольору впливає лише на спосіб трепінгу кольору. Ця зміна не впливає на вигляд цього кольору в документі.

Налаштовуючи значення НЩ, варто дотримуватись наступних вказівок:

Металічні фарби зазвичай темніші, ніж їхні еквіваленти CMYK, у той час як непрозорі фарби закривають усі фарби під ними. І для металічних, і для непрозорих кольорів зазвичай слід задавати набагато вищі значення НЩ, ніж значення за замовчуванням, щоб запобігти проникненню цих плашкових кольорів у сусідні області.

Пастельні фарби зазвичай світліші, ніж їхні тріадні еквіваленти. Може знадобитися встановити для них нижче значення НЩ, ніж їхні значення за замовчуванням, щоб забезпечити поширення фарб у прилеглі темніші області.

Деякі плашкові фарби, наприклад, бірюзові або неонові оранжеві, є помітно темнішими або світлішими, ніж їхні еквіваленти у форматі CMYK. Щоб визначити, чи це явище має місце, можна порівняти надруковані зразки даної плашкової фарби зі зразками їхніх CMYK-еквівалентів. Для НЩ плашкової фарби можна встановити вище або нижче значення, якщо це потрібно.

Використання певних фарб висуває до трепінгу особливі вимоги. Наприклад, якщо в документі використовується лакування, небажано, щоб лак впливав на трепінг. Однак, якщо ви друкуєте поверх певних областей повністю непрозорою фарбою, не потрібно створювати трепінг для елементів, розташованих нижче.

Можливо, спеціальні фарби та лаки, які використовуються в документі, створені шляхом змішування двох плашкових фарб або плашкової фарби з тріадними фарбами.

Менеджер фарб дозволяє задати параметри для фарби, яка потребує спеціальної обробки. Для цього потрібно вибрати один із наступних параметрів у полі «Тип» і натисніть «OK».

· Звичайний

Застосовується для традиційних тріадних фарб і більшості плашкових фарб.

· Прозорий

Застосовується для чистих фарб і забезпечує трепінг розташованих нижче елементів. Цей параметр застосовується для лаків і діолінових фарб.

· Непрозорий

Застосовується для щільних непрозорих фарб, щоб запобігти трепінгу нижніх кольорів, але дозволити трепінг уздовж країв зафарбованих областей. Цей параметр застосовується для металічних фарб.

· Ігнорувати непрозорість

Застосовується для щільних непрозорих фарб, щоб запобігти трепінгу нижніх кольорів і трепінгу вздовж країв зафарбованих областей. Цей параметр застосовується для фарб типу металічних та лакових, які можуть небажаним чином взаємодіяти з іншими фарбами.

Послідовність трепінгу (інша назва - порядок трепінгу) відповідає порядку, в якому фарби друкуються на носіях, але не відповідає порядку, у якому виконується кольороподіл на пристрої виводу.

Послідовність трепінгу особливо важлива для друкування багатьма непрозорими кольорами, наприклад, металічними фарбами. Непрозорі фарби, розташовані ближче до початку послідовності, поширюються на непрозорі фарби з більшим порядковим номером. Цей процес запобігає поширенню останньої фарби, але дає хороший трепінг.

Поточна послідовність трепінгу відображається у стовпці «Послідовність» у списку фарб [6].

1.2.3 Трепінг в InDesign

InDesign може виконувати трепінг кольорових документів за допомогою свого вбудованого модуля трепінгу і може також використовувати функцію Adobe In_RIP Trapping, реалізовану на пристроях виводу Adobe PostScript, які підтримують Adobe In_RIP Trapping.

Обидва механізми трепінгу обчислюють коригування країв як тексту, так і графічних об'єктів. Можна застосувати методи трепінгу до різних частин одного об'єкта, навіть якщо текст або об'єкт InDesign накладається на декілька різних фонових кольорів. Коригування трепінгу виконується автоматично; можна створити стилі трепінгу, які б відповідали вимогам для певних діапазонів сторінок. Вплив трепінгу помітний лише на кольороподілах, створених процесором трепінгу. Ці результати неможливо побачити на екрані у вікні програми InDesign.

Рішення про те, в яких місцях потрібен трепінг, приймається процесором на основі визначення областей із різкими переходами кольорів. Потім на основі нейтральних щільностей суміжних кольорів (тобто виходячи з того, який із них світліший, а який темніший) створюються пастки. У більшості випадків світліші кольори розширюються на суміжні темніші кольори. Результати роботи процесора трепінгу залежать від параметрів, заданих на панелі Стилі трепінгу.

Для трепінгу документів за допомогою вбудованого процесора InDesign потрібен PPD-файл, який підтримує поділені форми.

Для трепінгу документів за допомогою процесора Adobe In RIP Trapping потрібне наступне програмне забезпечення та устаткування:

· Пристрій виводу Adobe PostScript Level 2 або пізнішої версії, в якому використовується RIP із підтримкою Adobe In-RIP Trapping. Щоб дізнатися, чи підтримує пристрій виводу PostScript технологію Adobe In-RIP Trapping, зверніться до виробника або постачальника послуг підготовки до друку.

· PPD-файл (файл опису принтера PostScript) для принтера, який підтримує Trapping Adobe In-RIP. Цей PPD-файл необхідно вибрати під час інсталяції принтера.

У разі використання сервера відкритого інтерфейсу систем підготовки перед друком (OPI, Open Prepress Interface) варто переконатися, що цей сервер створює зображення лише для позначення положення (FPO, for position only) за допомогою форматів TIFF або PSD. Якщо ці зображення мають формат TIFF або PSD, можливо, є змога використовувати вбудований трепінг, якщо під час виводу не вибрано жодного параметра «Пропустити OPI». (Параметри «Пропустити OPI» розташовані у розділі «Додаткові» діалогового вікна «Друк», якщо друк планується здійснювати на принтері PostScript.)

Поведінка й точність робочих процесів OPI залежить від багатьох факторів, таких як метод зниження роздільної здатності, за допомогою якого сервер OPI створює зображення FPO.

Як за допомогою «Трепінг In-RIP», так і за допомогою вбудованого трепінгу Adobe можна здійснювати трепінг тексту і графічних об'єктів, створених інструментами InDesign та розміщеними векторними файлами PDF. Проте вбудований трепінг не може обробляти вставлені векторні зображення EPS.

Текст, контури та кадри, створювані в InDesign, не будуть правильно трепінгуватися, якщо вони накладаються на кадр, що містить розміщене зображення, яке вбудований трепінг не може обробити, наприклад векторне зображення EPS. (Проте ці об'єкти правильно трепінгуються за допомогою Adobe In-RIP Trapping.) Можливість використовувати вбудований трепінг для документів, які містять векторні зображення EPS, може з'явитися після коригування графічного кадру.

Як Adobe In-RIP, так і вбудовані процесори трепінгу можуть трепінгувати текстові символи до іншого тексту та графічних об'єктів. (Для використання вбудованого трепінгу необхідно, щоб текст та графіка були створені в InDesign, а не містилися в імпортованих зображеннях.) Текстові символи, які накладаються на різні кольори тла, точно трепінгуються до всіх кольорів.

Adobe In-RIP Trapping може трепінгувати всі типи шрифтів. З іншого боку, вбудований трепінг найкраще працює тільки зі шрифтами Type 1, OpenType та Multiple Master; використання шрифтів TrueType може призвести до неузгодженого трепінгу. Якщо в документі потрібно використовувати шрифти TrueType та вбудований трепінг, можна скористатися командою Тип > Створити контури, щоб перетворити весь текст TrueType у контури. Текст перетвориться на об'єкти InDesign, які будуть надійно трепінгуватися. Після перетворення на контури текст уже не підлягає редагуванню.

Для трепінгу країв області кожного кольору, яка потребує обробки, процесор трепінгу створює велику кількість контурів, які використовуються лише пристроями виводу (ці контури не містяться в документі). Якщо трепінг Adobe здійснюється в інтерпретаторі мови In-Rip, ці додаткові контури обробляються та зберігаються процесором RIP, а якщо здійснюється вбудований трепінг, у якості тимчасового сховища даних для контурів трепінгу використовується жорсткий диск комп'ютера. Перед тим, як використовувати вбудований трепінг, слід звільнити на диску якомога більше місця.

Кількість місця, яке знадобиться, залежить від багатьох факторів, тому неможливо точно передбачити, які конкретні завдання трепінгу вимагатимуться. Однак, зазвичай ці вимоги тим більші, чим більшим значенням виражаються наступні характеристики документа:

· кількість сторінок, які підлягають трепінгу.

· кількість об'єктів із суміжними кольорами.

· кількість зображень, які потребують трепінгу.

· об'єм тексту, який потребує трепінгу.

· кінцева роздільна здатність.

У разі переривання завдання, в якому застосовувався вбудований трепінг, або браку вільного місця на диску на ньому можуть залишитися дані трепінгу. У разі потреби можна вийти з програми й видалити ці тимчасові дані в теці C:\Temp (Windows). У Mac OS слід перезавантажити комп'ютер [3].

1.2.4 Узагальнення і підсумки

На сьогоднішній день існує широкий спектр програмних засобів для виконання такої технологічної операції як трепінг. Важливо вдало вибрати спосіб трепінгування, який буде найкращим для виду продукції, що обробляться. Зокрема велике значення має тип графічної інформації, що видно з розглянутих вище випадків.

Наприклад, вбудований трепінг не може трепінгувати розміщені векторні зображення EPS, а Adobe In-RIP Trapping обробляє всі імпортовані зображення.

Можна відзначити, що трепінг при виробництві багатотиражної продукції (наприклад етикетки/упаковки) звичайно проводиться ретельніше і деколи враховує безліч проблем, пов'язаних з суміщенням. При підготовці журнальної і рекламної продукції частіше застосовуються дещо спрощені підходи, в т. ч. «типові», дещо занижені значення ширини трепінгу. Тому в будь-якому процесі важливо досягти узгодженості всіх технологічних ланок для того, щоб уникнути прикрих помилок в роботі.

Безумовно, все тече, все змінюється, і вже достатньо скоро трепінг буде або забутий рядовими дизайнерами унаслідок поступового зникнення контрольних діалогових вікон з програм верстки і макетування сторінок. Про трепінг дизайнери згадуватимуть не частіше, ніж зараз вони згадують про необхідну в їх публікації форму растрової крапки, що використовується в їх роботі. Отже трепінг -- не панацея і не чарівне слово. Звичайно, треба знати, що це таке, і як його застосовувати, але ще більш важливо знати і розуміти, коли він зовсім не потрібен. Адже, як не крути, а трепінг -- це брак друку, нехай навіть він виправляє інший брак [5].

зображення друк трепінг ілюстрація

2. Технічна характеристика продукції

Видання «З останньої пелюстки літа…» є літературно-художнім виданням. Відповідно до Держстандарту 3017-95 "Видання. Основні види. Терміни та визначення", видання за призначенням класифікується як соціально-функціональне.

У літературно-художніх виданнях художній редактор обирає потрібні ілюстрації або фрагменти тексту, які вважає за потрібне проілюструвати, і замовляє ілюстрації художнику.

У літературно-художніх виданнях рубрикація, як правило, нескладна, містить лише назви творів, іноді згрупованих за розділами. Такий зміст розміщують наприкінці видання, оскільки читач, обравши твір для читання, вже не має потреби шукати щось інше [7].

Літературно-художнє (ЛХІ) - це видання, що містить твір (одне або декілька) художньої літератури. У творі художньої літератури засобом пізнання і відображення дійсності є художнє слово. ЛХІ покликані забезпечувати ознайомлення суспільства зі змістом творів художньої літератури, сприяти формуванню естетичного смаку, моральних принципів, високих моральних якостей, сприяти відпочинку. Читацьке призначення цих видань дуже широко.

Форма опису твори (віршована, прозаїчна), жанр (велика - роман, драма, епос; середня - повість, поема, есе; мала - розповідь, вірш), об'єкт і предмет опису (духовно-моральна сфера, соціальні проблеми, область естетики і ін) визначають характер інформації, що міститься в ЛХІ, впливають на його тип і вид.

Видання художньої літератури поділяються на три підтипи: наукове, науково-масове і масове. Наше видання належить до масових видань художньої літератури. Масове видання художньої літератури покликане задовольняти запити найширших кіл читачів, знайомити їх з найбільш значними художніми творами письменників-класиків і сучасних письменників. Це окремі видання літературно-художніх творів, збірники, альманахи, антології, вибрані твори.

2.1 Технологічні дані

Таблиця 6

	Технічна характеристика видання
Видавництво	Джура
Тип видання	Літературно-художнє видання
Спосіб друку	Офсетний
Формат видання	70х100 1/16
Обсяг видання, ф.д.а.	204/16=12,75
Наклад, тис.екз	не вказано
Кількість ілюстрацій	32 стор кольорові 5, 53 стор ч/б
Формат ілюстрацій, смхсм	Кольорові: 23,6x15,5; 3 шт 23,6x13,4; 4 шт (тип 1) 21,5x14; 3 шт 19,5x12,5; 18,4x13,7; 17,5x14,2; 3 шт 14,9x14; 14,4x15,5; 14x14; 13,2x15,5; 3 шт 12,7x15,5; 2 шт 10,5x15; 4 шт (тип 2) 11,5x15,5; 9,9x15;8,4x15; 7,8x15; Ч/б: 2,8 x 23,6; 164 шт (тип 3)
Вміст ілюстрацій у виданні, %	18, 39
Вміст ілюстрацій у виданні, ф.д.а	2, 34
Вміст ілюстрацій у виданні, обл.-вид. а.	17955,66/3000=5,98
Спосіб заверстування	Врозріз; Сторінково з виходом на поля
Фарбовість	4 і 1
Група складності	ІІб, ІІІв
Тип растрування (амплітудно-модульоване чи стохастичне)	амплітудно-модульоване
Лініатура растра (л/см) для амплітудно-модульованого растрування.	65
Розмір точки (мкм) чи роздільна здатність (dpi) для стохастичного растрування.	-
Характеристики паперу	офсетний LumiSet
Характеристики фарб	офсетні фарби Aronon-T Бренд: DONG YANG INK

3. Обґрунтування вибору технології та устаткування

Для перевидання даного видання запроектовано офсетний спосіб друку. У порівнянні з усіма іншими видами друку офсет відрізняється чудовою чіткістю і яскравістю. Офсетний рулонний та листовий друк, застосовується при друку кольорових видань і дозволяє виробляти тиражі у відповідності з стандартами якості.

Оскільки дане видання містить чимало графічної інформації, доцільним є використання технології CTF, яка служить для створення друкарської форми. Дана система призначена для виготовлення фотоформ з подальшим виготовленням друкарських форм копіювальним методом. В технологічній схемі «computer-to-film» (з комп'ютера на фотоформу) верстку та монтаж видання виконують за допомогою комп'ютера. Фотоформи виводять безпосередньо у фотовивідних пристроях (насвітлювачах), а потім копіюють на формні пластини. Таким чином, значно зменшується час, трудоємкість виготовлення, витрати матеріалів порівняно з класичною, базовою технологією. Також зручним є те, що: фотоплівка залишається дешевим носієм зображення; висока продуктивність порівняно з іншими технологіями.

Додрукарський процес починається з аналізу вихідної інформації оригіналів. Якщо оригінал до нас потрапляє у цифровій формі, тоді з технологічного процесу виключається операція оцифрування. Якщо ж оригінал в аналоговій формі, то його переводять за допомогою сканера в цифровий формат. Приймаємо, що до нас оригінал поступив в аналоговій формі.

Сканери поділяються на планшетні та барабанні, планшетні сканери є дешевші, але якість відбитків гірша, так як в виданні є дуже багато ілюстрацій, обрано барабанний сканер.

Для обробки отриманої графічної інформації потрібен комп'ютер з встановленим сучасним засобом переробки графіки. По своїх функціональних і експлуатаційних можливостях Adobe PhotoShop є, мабуть, найбільш досконалою серед аналогічних програм обробки растрової графіки і має заслужений успіх у середовищі комп'ютерних дизайнерів [8]. Саме Adobe PhotoShop під ОС Windows запроектовано для обробки ілюстрацій видання.

Таблиця 7 Технічні характеристики барабанного сканера Color Mite 4.0

Характеристика	Значення
Макс область сканування (мм х мм)	152x203
Роздільна здатність (т/дюйм)	4000
Діапазон оптичних щільностей (D)	3,8
Глибина кольору, (біт/колір)	12
Тип чутливого елемента	3 ФЭУ
Спеціалізоване програмне забезпечення	Collegro 2.1, Plug-ln модуль
Інтерфейс підключення	SCSI-2
Кількість апертур	11
Фокусування	автоматичне/ручне
Макс швидкість кручення барабана, (об/хв)	1745
Мін швидкість кручення барабана, (об/хв)	354
Джерело світла	Галогенна лампа

Серед переваг цієї програми можна виділити наступні:

· висока якість обробки графічних зображень; зручність і простота в експлуатації;

· широкі можливості по автоматизації обробки растрових зображень, що базуються на використанні сценаріїв;

· сучасний механізм роботи з колірними профілями, що допускає їх впровадження у файли зображень з метою автоматичної корекції кольорових параметрів при виводі на друк для різних пристроїв;

· великий набір команд фільтрації, за допомогою яких можна створювати найрізноманітніші художні ефекти [9].

Photoshop тісно пов'язаний з іншими програмами для обробки медіафайлів, анімації та інших графічних даних. Спільно з такими програмами, як Adobe ImageReady (програма скасована у версії CS3), Adobe Illustrator, Adobe Premiere, Adobe After Effects і Adobe Encore DVD, він може використовуватися для створення професійних DVD, забезпечує засоби нелінійного монтажу і створення таких спецефектів, як фони, текстури і т. д. для телебачення, кінематографу і всесвітньої павутини. Основний формат Photoshop, PSD, може бути експортований і імпортований всіма програмними продуктами, переліченими вище.

Photoshop підтримує такі колірні моделі або способи опису кольорів зображення (в нотації самої програми -- режим зображення):

· RGB

· LAB

· CMYK

· Grayscale

· Bitmap

· Duotone

· Indexed

· Multichannel

Підтримується обробка зображень, як з традиційною глибиною кольору (8 біт, 256 градацій яскравості на канал), так і з підвищеною (16 біт, 65536 відтінків в кожному каналі). Можливе збереження у файлі додаткових елементів, як то: направляючих (Guide), каналів (наприклад, каналу прозорості -- Alpha channel), шляхів обтравки (Clipping path), шарів, що містять векторні і текстові об'єкти. Файл може включати колірні профілі (ICC), функції перетворення кольору (transfer functions) [10].

Останньою версією цієї програми на даний момент є PhotoShop СС, яка має наступні системні вимоги:

· Процессор Intel® Pentium® 4 або AMD Athlon® 64 (з частотою 2 ГГц або більш потужний)

· Microsoft® Windows® 7 з пакетом оновлень SP 1, Windows 8, або Windows 8.1

· 1 Гб оперативної пам'яті

· 2,5 Гб вільного місця на жорсткому диску для встановлення; додаткове вільне місце, необхідне для встановлення (не встановлюється на знімні пристрої зберігання на базі флеш-пам'яті)

· Монітор із роздільною здатністю 1024 x 768 (рекомендовано 1280 x 800), відеокарта з підтримкою OpenGL ® 2.0, 16-розрядних кольорів, 512 Мб відеопам'яті (рекомендується 1 Гб) *

· Для активації програмного забезпечення, підтвердження реєстрації в програмі і доступу до онлайн-послуг потрібно інтернет-з'єднання та реєстрація[11].

Даним вимогам з надлишком відповідає ноутбук MSI GT60 2OD 3K Edition (GT602OD-096UA) - екран 15.6" (2880x1620) WQHD+ LED, матовий / Intel Core i7-4700MQ (2.4 ГГц) / RAM 16 ГБ / HDD 750 ГБ + Super RAID 2 SSD 384 ГБ / nVidia GeForce GTX 780M, 4 ГБ / Blu-Ray / LAN / Wi-Fi / Bluetooth 4.0 / веб-камера / Windows 8 64-bit [12].

Крім цього ноутбука буде використовуватись таке апаратне забезпечення:

-- Комп'ютер Intel Pentium4 3.6GHz - для обробки текстової інформації

-- принтер Canon Pixma Pro 9000 (струминний кольоровий)

-- широкоформатний принтер AgfaJet Sherpa Plus;

-- фотонасвітлювач Panther PROHS;

-- проявний процесор Hope EG 752;

-- копіювальна рама O.V.I.T. Gemini 70

З таким апаратним та програмним забезпеченням ми можемо бути впевнені, що в найбільш відповідальний момент нам не забракне функціональних можливостей.

Етапи наступної обробки графічної інформації після сканування можуть включати:

· Видалення пилу і подряпин з використанням фільтрів або засобів ретушування.

· Творчі маніпуляції (композиції ) і накладення багатошарових зображень, використання фільтрів для створення спеціальних ефектів, ретушування.

· Збільшення чіткості або накладення нерізкої маски для виведення на друк (рекомендується для всіх зображень, крім сканованих на сканері з ФЕУ - датчиками ) .

· Тонова корекція.

· Видалення зсуву кольору і поліпшення колірних характеристик.

· Вибіркове покращення якості частин зображення за допомогою масок і областей виділення.

· Коригування розміру, роздільної здатності зображення і вихідного дозволу для остаточного висновку .

· Установка опцій додрукарської підготовки кольорових ілюстрацій і виробництво остаточного кольороподілу.

При застосуванні технологічної схеми «computer-to-film» як вивідний пристрій використовують насвітлювач (imagesetter), що здійснює запис оцифрованого зображення (підготовленого в КВС) за допомогою лазерного променя на чутливий матеріал (фотоматеріал, в даному випадку ми використовуємо плівку марки «TATRAFAN ON, ON/E»), після обробки якого отримується фотоформа.

Для насвітлення плівки і отримання форми ми використовуємо насвітлювач з такими характеристиками:

-- Фірма, виробник: Prepress, США

-- Марка: Panther PROHS

-- Технологія запису: валковий

-- Формат: максимальна ширина рулону 338 мм

-- Роздільна здатність запису: 900-3048

-- Повторюваність,мкм: -25/8 шт

-- Тип джерела світла: червоний ДІОД (670 нм)

-- Продуктивність: 474-178 мм/хв.

Додаткові відомості: постачається разом з інтерпретатором Adobe PostScript Level 2, підтримує алгоритми растрування Adobe Accurate Screens, ESCOR II, ESCOR FM, макс. лініатура растра - 275 Ірі (при використанні ESCOR II), габаритні розміри 100х61х42 см [13].

4. Опис технологічного процесу

В даній курсовій роботі описано процес обробки декількох ілюстрацій видання «З останньої пелюстки літа…».

Перед тим як почати сканувати зображення, слід знати роздільну здатність, яка буде використовуватись. В даному випадку використовуємо роздільну здатність 300 dpi, як для зображень, призначених для поліграфічного відтворення. Розміщувати оригінал на склі сканера бажано під кутом 15⁰, це допомагає зменшити муар. Здійснюємо сканування за допомогою інтерфейсу Twain програми Adobe Photoshop, при цьому в нас запускається програма-оболонка. Спочатку скануємо зображення в режимі Preview. Використовуємо інструмент "selection tool" щоб виділити ту область на попередньому перегляді, яка буде скануватися. Для повноцінного сканування задаємо режим Scan Mode RGB та потрібну роздільну здатність.

Спочатку для всіх зображень, які будуть редагуватися, потрібно провести дерастрування (видалення растрування, яке було застосоване до фото перед друком в даному виданні). Його можна здійснити таким чином: спочатку дещо розмити зображення, а після цього додати йому різкості. Виконуємо це за допомогою команди Фільтр/Розмиття/Гаусеве розмиття з параметром Радіус 2,7 піксела. Після цього Фільтр/Різкість/Контурна різкість з параметрами кількість 372%, радіус 1,8 піксела, ізогелія 0 рівнів. В більшості з усіх ілюстрацій цього видання спостерігається надлишок зеленкувато-голубуватого відтінку. Перше зображення, вибране для обробки, не виняток.

Це фото самого автора, зверстане під обрізку на цілу сторінку. Ймовірно, воно було зіскановане з чорно-білого фото, але при друкуванні набрало небажаного відтінку, що дуже кидається в очі через те, що на фото людина.

Для коригування цього ефекту скористаємося командою Зображення/ Коригування/Чорний і білий з параметром Стиль: зелений фільтр

Подальша обробка здійснювалась шляхом коригування тону та контрасту. Також на зображенні є проблемна ділянка, пов'язана з тим, що сторінка, з якої сканувалось зображення, була пошкодженою. Цей та інші технічні недоліки можна видалити за допомогою інструментів Штамп та Латка.

Рис. 4.1 Ілюстрація до обробки після обробки

Недоліком наступної ілюстрації є змазаність за межі самої ілюстрації, причиною чого ймовірно було недостатньо швидке висихання фарб, в результаті ілюстрацію буквально розмазало по сторінці. Для виправлення цього недоліку потрібно спочатку відкадрувати зображення інструментом Кадр.

Рисунок 4.2 Ілюстрація до обробки після обробки

Згадуваний вже вище надмірний холодний відтінок можна забрати таким способом: вибрати інструмент Криві (Зображення/Коригування/Криві), вибрати канал Зелений і скористатись автоматичним коригуванням. Те ж саме повторити для Синього каналу.

Механічні пошкодження у вигляді білих плям та жовтуватих ліній видаляємо за допомогою плагіну AKVIS Retoucher.

Для даного зображення також потрібно було провести операцію дерастрування.

Ще одною проблемною ілюстрацією у виданні є типовий рослинний елемент, що повторюється на полях зовнішнього краю полос з текстом. Напевно, дизайнер дарма перевів кольоровий малюнок квітів, який зустрічається на обкладинці, в чорно-білий вигляд. Малюнок надто темний та нерозбірливий і виглядає на сторінках неестетично. Запроектовано замінити його на кольорову версію. Для цього потрібно вирізати частину ілюстрації з обкладинки і підігнати під висоту сторінки.

Рис. 4.3 Вигляд сторінки з наявною

Рис. 4.4 Елемент для створення нової ілюстрацією ілюстрації

Спочатку створюємо новий документ з висотою сторінки видання (23,5 х 7 см). Наступним кроком буде вирізання кольорового елементу з його фону. Для цього використовується інструмент Швидка маска. Вирізаний елемент вставляється в новий документ і масштабується до потрібного розміру. Масштабуємо непропорційно, для того щоб дотриматись стилю оригіналу.

Рисунок 4.5. Готова ілюстрація

Потім потрібно продублювати шар з вставленим елементом, помістивши дубль нижче за сам шар, зменшити непрозорість нового шару до 40% і перемістити його дещо вправо так, щоб його було видно з-за шару з мальвами і віддзеркалити по горизонталі. Після цього використовується інструмент Трансформація / Деформація для того, щоб досягнути схожого ефекту як у виданні. Потрібно об'єднати шар з його напівпрозорим дублем.

Створений таким чином шар дублюється знову і віддзеркалюється по вертикалі і горизонталі, щоби вставити в верхню частину сторінки.

Після цього виконується видалення білого фону документу і зведення шарів. Після кадрування отримується така готова кольорова ілюстрація (рис. 4.5)

4.1 Блок схема

4.2 Маршрутно-технологічна карта

Операція	Устаткування та інструменти, які використовуються для виконання операції	Матеріали, які використовуються	Технологічний режим	Виконавець (професія)
Підготовка текстової інформації	Комп'ютер Intel Pentium4 3.6GHz	Текстовий оригінал	Ручний	Технічний редактор
Сканування ілюстрацій	пз: Adobе Photoshop CC, аз: сканер Color Mite 4.0, пк: Intel Core i7-4700MQ 2.4 GHz	Оригінал	Діалоговий	Оператор ПК
Обробка ілюстрацій в графічних редакторах	пз: Adobе Photoshop CC, пк: Intel Core i7-4700MQ 2.4 GHz	Зіскановані ілюстрації	Діалоговий	Оператор-дизайнер
Екранна кольоропроба	аз: екран 15.6" WQHD+ LED, матовий	Оброблені ілюстрації	Діалоговий	Оператор-дизайнер
Верстання	пз: Adobe InDesign CC; пк: Intel Core i7-4700MQ 2.4 GHz	Оригінал	Діалоговий	Верстальник
Кольоро-корекція	пз: Adobе Photoshop CC, пк: Intel Core i7-4700MQ 2.4 GHz	Зверстані полоси	Діалоговий	Оператор ПК
Електронний монтаж	пз: Imposition Publisher, пк: Intel Core i7-4700MQ 2.4 GHz	Зверстані полоси	Діалоговий	Оператор ПК
Виготовлення фотоформ та обробка	Creo Scitex Dolev Imagesetter RIP-Kit	Плівка	Діалоговий	Верстальник
Контроль якості	-	Фотоформа	Ручний	Оператор
Виготовлення друкарської форми	пластина AGFA :N94-VCF	фотоформа	Діалоговий	Оператор

5. Заходи щодо організації технічного контролю за стандартами основних операцій

Висока якість поліграфічної продукції визначається не тільки технологією виготовлення, але й організацією технічного контролю на усіх стадіях випуску друкованої продукції. Основним завданням технічного контролю є попередження браку. Технічний контроль повинні здійснювати:

технічний редактор, оператори різних робіт, оператор фотонасвітлювача, копіювальник, майстри тощо. На ринках великим попитом користується лише та продукція, яка має високу якість при доступних цінах. У такому разі виробники змушені постійно шукати шляхи покращення продукції,тому велика увага приділяється питанням стандартам друкованої продукції.

Стандартизація в офсетному друці торкається не лише окремо взятої ланки. Те, що називають стандартизацією, має охоплювати всі процеси -- репрографію і КВС, копіювання друкарських форм, пробні відбитки, друкування тиражу. Всі дільниці повинні працювати узгоджено і постачати проміжні продукти з чітко визначеним рівнем якості, щоб тиражна продукція могла досягти такого високого рівня якості, яку очікує споживач.

Контроль якості здійснюється під час:

-- сканування ілюстрацій;

-- обробки ілюстрацій;

-- верстання;

-- електронного монтажу;

-- виготовлення фотоформ;

-- копіювання;

-- виготовлення друкарської форми.

Коли ми маємо зображення на комп'ютері, визначаємо в якому режимі будуть ці зображення (RGB або CMYK, Greyscale, Halftones). Для обробки ілюстрацій ми здійснюємо такі операції, як:

-- налаштування кольорів,

-- ретуш, корекція,

-- роздільна здатність,

-- контрастністі,

-- яскравості та інші потрібні роботи.

Верстання виконують згідно з оригіналом і відповідно до «Технічних правил складання та верстання». Заверстані сторінки повинні бути прямокутними, мати однакові розміри у всьому виданні. Ілюстрації заверстують у вказаних місцях оригіналу без поділу на частини. У змонтованих сторінках не повинно бути технічних помилок в місцях, які вже були виправлені. Електронний монтаж повинен бути виконаний у відповідності з макетом. Елементи монтажу - мітки, хрести, шкали, повинні бути розставлені за вимогами. Оскільки електронний монтаж виконується у програмі, яка автоматично розставляє всі елементи монтажу.

Якість виготовлених фотоформ повинна відповідати вимогам:

-- розмір зображення на фотоформі повинен дорівнювати розміру репродукції;

-- зображення повинно бути візуально різким по всій площі фотоформи;

-- на зображенні не повинно бути вуалі, плям, подряпин та сторонніх прозорих і непрозорих крапок, а також заломів основи фотоплівки;

-- зображення повинно розташовуватись по центру аркуша фотоплівки;

-- зображення повинно мати по всій своїй площі однорідний ахроматичний (нейтрально-сірий) тон;

-- оптична щільність темних ділянок фотоплівки не повинна бути меншою за 2,4;

-- відносна площа растрових елементів на фотоформі повинна бути у світлих ділянках -- 2--3 % і не менше 98 % в темних ділянках.

Існує два види контролю якості: візуальний та інструментальний.

Останній проводиться за допомогою денситометра фірми X-Rite 361 TX,

вимірювальної лінійки, лупи та рядкоміра. Під час копіювання фотоформ між

формою і пластиною повинен бути щільний контакт. Розташовують монтаж діапозитивів емульсійним шаром до копіювального. На полях монтажу розміщують шкалу UGRAOffset-Tekstiel та вмикають двохступеневу систему вакуумування для забезпечення надійного контакту між монтажем і пластиною від центру до країв. Час експонування може змінюватись в залежності від джерела світла, виду пластини та типу копіювального шару 40-60 с. Рівномірність пластини по товщині не повинна перевищувати 0,01 мм. Проекспоновану форму розміщують в процесорі для обробки, який забезпечує подачу оброблювальних розчинів, води, здійснює контроль за їх витратами і контроль проявника. Відповідно з заданими параметрами проводять автоматичний процес проявлення копії. Обробка друкарських форм повинна проводитись з дотриманням всіх температурних режимів: проявлення при t + 20?С, промивання, сушіння t + 50?С, температура проявника може коливатись в межах 20 ± 2?С, розхід проявника -- 1 л. на 20м. Для здійснення візуального контролю якості друкарських форм використовують лупу.

6. Технологічні розрахунки

· Роздільна здатність сканування

R_ск. = 2,54 * М * L * к_як.;

де М - масштаб зчитування зображення;

L - лініатура растру з якою друкуватимуть зображення, лін/см;

Стандартний ряд лініатур : 24,30,36,40,44 -- низький

48,54,60,70 -- середній

80,90,100 -- високий

К_як. - коефіцієнт запасу якості зображення, залежить від групи складності зображення: 1 група складності К_як. =1,5-1,6; 2 група складності К_як. =1,7-1,8;

3 група складності К_як. =1,9-2,0.

R_ск. = 2,54 * 1 * 60 * 1,7= 260 ppi.

· Розмір файлу тонових кол. зображень, режим rgb, cielab

Вз.(пікс.) = Вз.(см)/2,54 * Rск.;

Шз.(пікс.) = Шз.(см)/2,54 * Rск.;

?пікс.зобр. = Вз.(пікс.) * Шз.(пікс.)

Розмір файлу Z = ?пікс.зобр. * 3 = (Б; КБ; МБ)

де 210 - КБ; 220 - МБ.

Тип1

Вз.(см) = 23, 6;

Вз = 23, 6/2,54 * 260 =2 415, 75 пікс.

Шз. (см) = 13, 4;

Шз = 13, 4/2,54 * 260 =1 371, 65 пікс.

?пікс.зобр. = 2 415, 75 * 1 371, 65 = 3 313 572, 05 пікс.

Розмір файлу Z = 3 313 572, 05*3 = 9, 48 МБ;

Тип2:

Вз.(см) = 10,5;

Вз = 10,5/2,54 * 260 =1 074,8 пікс.

Шз. (см) = 15;

Шз = 15/2,54 * 260 =1 535, 43 пікс.

?пікс.зобр. = 1 074,8 * 1 535, 43 = 1 650 283, 47 пікс.

Розмір файлу Z = 1 650 283, 47 *3 = 4,72 МБ;

· Розмір файлу тонових кол. Зображень, режим cmyk

Розмір файлу Z = ?пікс.зобр. * 4 = (Б; КБ; МБ)

Тип1

Вз.(см) = 23, 6;

Вз = 23, 6/2,54 * 260 =2 415, 75 пікс.

Шз. (см) = 13, 4;

Шз = 13, 4/2,54 * 260 =1 371, 65 пікс.

?пікс.зобр. = 2 415, 75 * 1 371, 65 = 3 313 572, 05 пікс.

Розмір файлу Z = 3 313 572, 05*4 = 12, 64 МБ;

Тип2:

Вз.(см) = 10,5;

Вз = 10,5/2,54 * 260 =1 074,8 пікс.

Шз. (см) = 15;

Шз = 15/2,54 * 260 =1 535, 43 пікс.

?пікс.зобр. = 1 074,8 * 1 535, 43 = 1 650 283, 47 пікс.

Розмір файлу Z = 1 650 283, 47 *4 = 6,29 МБ;

· Розмір файлу тонових ч.б. зображень, режим grayscale

Розмір файлу Z = ?пікс.зобр. = (Б; КБ; МБ)

Тип3:

Шз.(см) = 2,8;

Шз = 2,8/2,54 * 260 =286, 61 пікс.

Вз. (см) = 23,6;

Вз = 23,6/2,54 * 260 =2 415, 75 пікс.

?пікс.зобр. = 286, 61 * 2 415, 75 = 692 378, 1 пікс.

Розмір файлу Z = 692 378, 1 = 676, 15 КБ;

Розмір файлів Z = Розмір файлу Z Тип1 * к-сть + Розмір файлу Z Тип2 * к-сть + Розмір файлу Z Тип3 * к-сть;

Розмір файлів Z (rgb) = 9,48* 4 + 4,72*4 + 0,66 * 164 = 165,04 МБ

· Розрахунок площі зайнятої під ілюстраціями

?S_іл = 3,24 * В_п * Ш_п * а/100 * О_ф * Д * Н;

де a - % вмісту ілюстрацій у виданні;

В_п * Ш_п - висота полоси набору * ширину, кв;

Н - кількість назв (Н=100)

Вп = 11 кв;

Шп = 7 ? кв;

a = 18, 39 %

Оф = 12,75

Д = 1/16

?S_іл = 3,24 * 11 * 7 ? * 18, 39/100 * 12,75 * 1/16 * 100 = 3 917, 16 см²

· Розрахунок річної виробничої програми в обліково-видавничих аркушах

О_об = ?S_іл / 3000;

О_об = 3 917, 16 /3000 = 1, 3 обл.вид.арк.

· Програма зі сканування ілюстрацій:

П_скан. = S_іл. / 100;

П_скан. = 3 917, 16 / 100 = 39, 17 сотні см?

· Програма з опрацювання ілюстрацій:

?П_опр.іл. = ?П_скан. = 39, 17 сотні см?

· Річна виробнича програма цифрової кольоропроби:

П_ц.к. =(?S_іл. / S_принт.* k_зап.)* К_кор. * К_екз.,

де k_зап. =0,8-0,9

П_{ц.к. =} (3 917, 16_. / 29,7*21_.* 0,8)* 2 * 2 ₌ 20, 1 відбитків формату А4

· Виробнича програма з виправлення зображень:

П_випр. = (S_іл. / 100) * к_випр.;

к_випр - коефіцієнт виправлень (тонові - 30 %, штрихові - 10 %)

П_випр. = 39, 17*0,3 = 11, 751

· Роздільна здатність виведення:

R _вив. = 2,54*L* K_{упр. растр. крап.;}

де K_{упр. растр. крап.} = 16;

R_вив. = 2,54*60* 16 = 2438, 4 dpi

Список використаної літератури

1. Міжнародний Соломонів Університет: Мультимедійні видання. E-book.

2. Вікіпедія: Трепінг.

3. Adobe. Довідка та підтримка: InDesign

4. Adobe. Довідка та підтримка: Illustrator / Трепінг

5. Prepress. Додрукарська підготовка оригінал-макетів: Види трепінгу

6. Adobe. Довідка та підтримка: Acrobat

7. Електронна бібліотека інституту журналістики / Художньо-технічне оформлення видань різних видів

8. Дик Мак- Клелланд. Photoshop 7.0. дляWindows, Библия пользователя. Москва- Петербург- Киев: Диалектика. 2002 -- 524 с.

9. Дизайн: Теоретична частина.

10. Вікіпедія: Adobe Photoshop

11. Photoshop CC / Технические характеристики

12. Інтернет-супермаркет Розетка/Компьютеры и ноутбуки /Ноутбуки /MSI

13. База знаний студента: Сучасні технології виведення інформації

14. Вікіпедія: TIFF

Размещено на Allbest.ru