Додрукарський процес відтворення поліграфічної продукції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реферат

В ході роботи відтворено задані оригінал-макети, що представлені у вигляді запрошувальної листівки та візитної картки піцерії. Даний вид поліграфічної продукції відноситься до ускладненої групи друкованих видань і містить досить вагому текстову та графічну частину.

Розроблено технологічну схему процесу обробки графічної інформації для підготовки до друку видання: запрошення та візитної картки. Описано етапи додрукарської підготовки, що включають детальний аналіз зданих оригіналів, вибір способу друку, обробку зображень та текстової частини видання, кольороподіл, кольоропробу, верстку, формування PDF-файлу.

Наведено програмні засоби, для обробки текстової та графічної інформації.

Курсова робота містить: 30 сторінок, 2 схеми 22 ілюстрації.

Ключові слова: оригінал-макет, цифровий друк, офсетний друк, колірна корекція, кольоропроба, верстка, трепінг, растрування, формати шрифтів, гарнітура, калібрування, кольороподіл, технологія CTP.

ЗМІСТ

Реферат

Зміст

Вступ

1. Технологічна схема процесу

2. Характеристика оригіналу

3. Обгрунтування вибору способу друку

4. Аналіз оригіналу і вироблення стратегії обробки

4.1 Поняття оригіналу

4.2 Аналіз оригіналу монітора

5. Введення та обробка графіччої та текстової інформації

5.1 Введення графічної інформації

5.2 Обробка графічної інформації

5.3 Введення текстової інформації

5.4 Обробка текстової інформації

5.5 Формати шрифтів: TrueType, PostScript, Opentype

6.Верстка

6.1 Треппінг

7.Кольоропроба

8. Виготовлення друкарських форм

Висновки

Список використаної літератури

ВСТУП

Поліграфія (від полі багато і графо пишу), -- галузь техніки, сукупність технічних засобів для множинного репродукування текстового матеріалу й графічних зображень [1].

Поліграфія містить три важливі виробничі процеси:

-додрукарської процес;

-друкарський процес;

-післядрукарські процеси;

У сучасній поліграфії дуже важливою частиною репродукційного процесу є до друкарський процес. Саме на цій стадії задається якість майбутнього видання, і саме на цій стадії часто відбуваються найбільші спотворення: структурні, колірні, спотворення в процесі растрування, в копіювально-формних процесах. Тому необхідно чітко контролювати весь процес додрукарської підготовки [2].

Опис додрукарського процесу стоїть в основі виконання дано курсової роботи. А саме опис всіх етапів процесу відтворення заданого виду поліграфічної продукції, що здійснюються в електронній формі.

Метою курсового проекту є отримання макету виданнь, готових до друку, після виконання всіх основних додрукарських етапів підготовки. Отримані макети повинні відтворювати попередньо задані оригінали.

Основні завдання, курсової роботи полягають в:

досліджені та аналізі отриманих оригіналів;

проведенні оцифрування необхідних елементів оригіналу;

здійсненні введення та обробки графічної та текстової інформації,

визначенні способу друку;

здійсненні верстки;

підготовці виданнь до друку, додаючи необхідні об'єкти до макету.

1. Технологічні схеми процесу обробки текстової та образотворчої інформації

1.1 Запрошувальної листівки

Оригінал-макет

Аналіз оригіналу і вироблення стратегії обробки

Введення та обробка текстової та образотворчої інформації

Верстка

Цифрова кольоропроба

Формні процеси

Друкована форма

Рис. 1. Технологічна схема процесу

1.2 Візитної картки

Оригінал-макет

Аналіз оригіналу і вироблення стратегії обробки

Введення та обробка текстової та образотворчої інформації

Верстка

Цифрова кольоропроба

Виготовлення друкарських форм

Вивід на друк

Рис. 2. Технологічна схема процесу

2. Характеристика оригіналу

Завдання курсового проекту полягає у описанні процесу поліграфічного відтворення певної видавничої продукції. Для відтворення було задано зарошувальну листівку та візитну картку піцерії, які являють собою продукцію встановленого формату, віддруковані з обох сторін, на папері високої щільності, з розміщеною на ній інформацією.

В курсовій роботі використовується зразок №1- запрошувальна листівка (рис.3) має розмір 70Ч200 мм в розгорнутому вигляді 70Ч100 мм в складеному вигляді, видрукуваний офсетним способом на крейдованому папері, щільністю 250 г/м2, кольоровість видання 4+4 (рисунок 3).

Рис.3. Зразок №1, готове видання в складеному вигляді

Текст листівки має гарнітуру шрифту - Minion Pro та Consolas. Розміри шрифтів - 60пт, 26пт, 12пт. Також у виданні присутні растрові зображення:

Рис.4. Зразок №1, зворотня сторона розгорнутого видання

троянда, бантик та рослинний орнамент (рисунок 3). Растрування зображення регулярне, лініатура 70л/см (175 lpi). Фоном листівки є білий колір (колір картону )(рисунок 4).

Використовуваний зразок №2- візитна картка піцерії (рисунок 5) має розмір 70Ч99 мм, видрукуваний цифровим способом на крейдованому папері, щільністю 250 г/м2, кольоровість видання 4+4. Фон білий (рисунок 6), текст растровий. Гарнітура шрифту змішана:Impact, Franklin Gothic Medium Cond, Rage Italic, Lucida Calligraphy. Також у виданні присутне растрове зображення піци. Растрування зображеня регулярне, лініатура 70л/см (175 lpi).

Рис.5. Зразок №2, лицьова сторона візитки

Рис.6. Зразок №2, зворотня сторона візитки

3. Обгрунтування вибору способу друку

Вибраний спосіб друку для відтворення запрошувальної листівки - плоский офсетний друк, цей спосіб друку використовується, коли необхідно виготовити великий тираж листівок (від 1000 шт) з однаковим макетом. Він поєднує продуктивність та відмінну якість товару. Процес друку відбувається на спеціально виготовлених та підготовлених формах, які розташовані в друкарському апараті. Формою друкуючого елементу є хімічно оброблена ділянка поверхні пластин. Порівнюючи з іншими видами друкування, цей спосіб вважається найяскравішим і точним. При виготовлені паперової продукції можливо використовувати не лише основні кольори, а також додаткову палітру [3].

Для відтворення візитної картки піцерії обрано - цифровий друк, тому що це недорогий і оперативний засіб отримання замовлення на мінімальний тираж (від 30 шт). При наявності макета, листівки можна отримати за кілька годин. У більшості випадків використовують крейдований папір, але даний друк дозволяє друк і на деяких дизайнерських паперах (не текстурних, гладких) [4]. Основна перевага такого методу полягає в можливості попереднього перегляду замовленого проекту. В разі, якщо клієнту не подобаються певні деталі та елементи, їх можна вчасно змінювати та редагувати, наприклад: змінити надпис чи шрифт тексту або поміняти чи доповнити зображення. Якість зображення на будь-якому паперовому носії не поступається офсетному друку.

4. Аналіз оригіналу і вироблення стратегії обробки

4.1 Поняття оригіналу

Оригінал - плоске стаціонарне в часі зображення, виготовлене різними способами.

За способом створення образотворчі оригінали діляться на:

- рисовані оригінали, виконані на непрозорій основі з застосуванням художньої техніки (тушшю, гуашшю, аквареллю);

- фотографічні аналогові оригінали, виконані на непрозорій (фотографії) і прозорій основі (слайди, негативи, діапозитиви);

- оригінали, виготовлені поліграфічним способом;

- фотографічні цифрові оригінали (цифрові фотографії);

- оригінали, створені методом сканування, і вступники, наприклад, з бази даних або з цифрового носія.

Залежно від виконання і призначення:

- оригінали, призначені спеціально для поліграфічного відтворення з урахуванням вибору певного технологічного процесу та обладнання (форзаци, фронтиспис, обкладинки, внутрішньосмугової зображення і т.д.);

- оригінали, виконані без урахування їх поліграфічного відтворення (твори живопису, документи, поліграфічні відбитки та ін.)

Перша група оригіналів є основною, вони широко застосовуються в поліграфічному виробництві. Залежно від числа градацій оригінали діляться на двухградаційні, що мають два рівня оптичної щільності (яскравості) - штрихові оригінали, тонові оригінали, які мають нескінченне число безліч оптичної щільності, і багатоградаційні оригінали, що мають більше двох, але не містять нескінченної кількості оптичної щільності [5-7].

Залежно від кольоровості оригінали можуть бути одноколірні, багатокольорові і повнокольорові.

Зростання числа застосовуваних форм представлення інформації і типів носіїв інформації дозволив використовувати для відтворення цифрові зображення, що вимагають спеціальних технічних засобів візуалізації і спеціальних носіїв інформації.

Різні типи оригіналів можуть бути відтворені тими чи іншими способами в системах одночасної форматної і послідовної поелементної обробки зображення.

У даному проекті використовуються виготовлені поліграфічним способом, багато градаційні оригінали, що підлягають подальшій цифровій обробці.

4.2 Аналіз оригіналу

В якості вихідного оригіналу зразка №1 використовується троянда, бантик та рослинний орнамен на текстурі (риунок 7), а зразка №2 - зображення піци (рисунок 8). Вказані оригінали є кольоровими і віддруковані на папері, тобто на непрозорій підкладці. Так як вихідні зображення подаються в аналоговій формі, для подальшого оброблення, їх необхідно перевести в цифрову форму, тобто відсканувати за допомогою сканера.

Рис.7. Зразок №1, відскановане зображення листівки

Рис.8. Зразок №2, відскановане зображення візитки

Скановане зображення найкраще зберігати у форматі TIFF.

TIFF (англ. Tag Image File Format або Tagged Image File Format) -- графічний формат, розроблений компанією Aldus (сучасна Adobe) у 1987 році, як один з базових універсальних форматів представлення високоякісних зображень, які використовуються у поліграфічній галузі.

На рисунках 9,10 зображено гістограми відсканованих зображень.

Рис.9. Гістограма Зразка №1

Рис.10. Гістограма Зразка №2г

Гістограма зображення - це графік, що показує інтенсивність кольорового тону відносно яскравості. Тобто гістограма показує скільки відображено тональностей на досліджуваному зразку.

Зразок №1 - запрошувальна листівка, так як вона може використатись для різноманітних подій, найбільш важливим в ній є місце для запрошення, та вибір зображення яке повинно асоціюватись із святом, тому головне сприйняття листівки, а не деталізація зображення.

Зразок №2 - візитна картка піцерії, тому важливим є подача приватної інформації, яка повинна привертати увагу.

4.3 Калібрування монітору

Калібрування - комплекс дій, що проводяться під час регулювання та періодичного підтвердження робочих характеристик контрольно-вимірювального приладу чи системи вимірювання спеціально для того, щоб встановити кореляцію між показаннями приладу та кінцевим (що має бути повідомленим) результатом.

Калібрування монітора і його експлуатація повинна здійснюватися в приміщенні, яке забезпечує відсутність інтенсивного зовнішнього освітлення екрану і тим більше якесь забарвлення цього освітлення. Вікна повинні бути затемнені, стіни пофарбовані в нейтральний сірий колір. Колірна температура освітлення приміщення повинна бути близька до колірної температури екрана монітора. Калібрування проводиться спектрофотометром або іншими наявними калібраторами (рисунки 11,12).

Рис. 11. Калібратор ColorVision Spyder3Elite [S3EL100] (Datacolor)

Калібратор - спеціальна еталонна міра, призначена для повірки, калібрування або градуювання вимірювальних приладів [8].

Рис. 12. Калібратор Colorvision Spyder2PRO, S2P100

Використовуваний комп'ютер:

Модель: Intel

Тип процесора: Intel(R)Core(TM) Core 2 Quad Q6600

Швидкість процесора: 2.40 GHz

Об'єм кеш-пам'яті: L1х4MB, L2х4MB

Об'єм оперативної пам'яті: 2 GB

Операційна система: Microsoft Windows 7

Текстова інформація вводиться з використанням ПЗ Microsoft Office - MS Word, або безпосередньо в програмі верстки.

Обробка образотворчої інформації - корекція градації, облік профілю друкарського процесу, базова і селективна колірна корекція - проводиться в програмі Adobe Photoshop.

Верстка, трепінг, спуск шпальт і PostScript-файл для виводу на CtP-пристрій створюються в програмі верстки Adobe InDesign.

Кольоропроба виводиться з PostScript-файла.

5. Введення та обробка графічної та текстової інформації

5.1 Введення графічної інформації

Зображення, що використовується для створення візитки піцерії та запрошувальної листівки отримані двома способами: відскановані із оригіналу, створені в програмі роботи з графікою Photoshop.

Для сканування та оцифровки оригіналу використовувався сканер, що є сумісним приладом бази HP Deskjet F2180.

Характеристики сканера:

Тип сканера: планшетний

Оптична роздільна здатність: 1200Ч1200 dpi

Тип сканую чого елемента: CIS-лінійка

Швидкість сканування: 8 коп/хв

Глибина кольору: 48 біт

Максимальний розмір сканування: 216Ч297 мм

Щоб отримати цифровий оригінал використовувалась спеціалізована програма ABBY FineReader 7.0, яка дає змогу зручно отримувати зображення із пристрою сканера, обробляти їх та зберігати у необхідному форматі.

Вказані цифрові оригінали мають роздільну здатність 600 dpi, глибину кольору - 8 біт. Отримані зображення із лініатурою 190 lpi, збережені у форматі TIFF.

Для подальшої обробки та корекції цифрові оригінали експортуються в середовище графічного редактора. В даному випадку використовується програма Adobe Photoshop CS5.1.

5.2 Обробка графічної інформації

Графічний редактор -- прикладна програма (або пакет програм), що дозволяє створювати і редагувати зображення за допомогою комп'ютера.

Для виконання даної курсової роботи використовувався графічний редактор Adobe Photoshop.

Adobe Photoshop - це професійний растровий графічний редактор.

Adobe Photoshop розроблений і поширюваний фірмою Adobe Systems. Цей продукт є лідером ринку в області комерційних засобів редагування растрових зображень, і найбільш відомим продуктом фірми Adobe.

Photoshop тісно пов'язаний з іншими програмами для обробки медіа файлів, анімації та іншої творчості. Спільно з такими програмами, як Adobe ImageReady, Adobe Illustrator, Adobe Premiere, Adobe After Effects і Adobe Encore DVD, він може використовуватися для створення професійних DVD, забезпечує засоби нелінійного монтажу і створення таких спецефектів, як фони, текстури і т. д. для телебачення, кінематографу і всесвітньої павутини. Основний формат Photoshop, PSD, може бути експортований і імпортований всіма програмними продуктами, переліченими вище.

Ілюстрації вставляються в програму Photoshop (способом звичайної вставки, відкриттям збереженого файлу чи методом імпортування з іншої програми).

Першим етапом обробки імпортованих зображень є визначення їх розмірів та кольорових схем. При необхідності, для зміни розмірів зображень можна використати методи обрізки непотрібних частин ілюстрації, кадрування зображення, чи зміни полотна, на якому розміщене зображення.

Також у програмі Photoshop можна вибрати режим зображення, що визначає кольорову схему, за якою відображається ілюстративний матеріал видання. У даному випадку робота велась із кольоровою системою RGB.

Графічний редактор Photoshop передбачає роботу індивідуальну роботу із кожним кольоровим каналом обраної системи кольорів.

Наступним етапом обробки графічної частини видання є тонова корекція зображень.

Погрішності в освітленні і контрасті зображень називають тоновими, а процес їх виправлення - тоновою корекцією. Photoshop дозволяє коректувати тони зображення з достатньо великою точністю.

Тон комп'ютерного зображення - це яскравість пікселів, з яких воно складається. Пікселі зображення мають різну яскравість. Та частина повного діапазону яскравості, яка використана в зображенні, носить назву тонового діапазону. Чим ширше тоновий діапазон зображення, тим "глибше" колір і краще опрацьовування деталей. Саме цю задачу вирішує корекція світла і тіней. В ідеалі в зображенні повинні бути використаний всі значення яскравості (тони). Якщо розбити весь тоновий діапазон на три нерівні умовні частини, то найтемніша частина називатиметься тінями, найсвітліша - підсвічуванням, а між тінями і підсвічуванням розташується великий діапазон середніх тонів [9].

Вказану модель розподілу тонів зображень у програмі Photoshop можна спостерігати у вікні гістограм (рисунки 13, 14).

Для зміни тонового діапазону зображення у програмі Photoshop використовується діалогове вікно Levels (Рівні).

Рис. 13. Гістограма обробленого цифрового оригіналу зразка №1

Рис. 14. Гістограма обробленого цифрового оригіналу зразка №2

В діалоговому вікні Levels (рисунок 15) представлена гістограма розподілу пікселів по градаціях яскравості - така ж, як у вікні Гістограма.

Рис. 15. Гістограма рівнів зразка №1

За допомогою діалогового вікна Curves (Криві) можна здійснювати будь-яку тонову корекцію, описану вище. Проте оригінали зображень можуть мати найвитонченіші погрішності. Тонові криві дають можливість виправити навіть дуже складні дефекти оригіналу(рисунки 16).

Рис.16. Крива обробленого цифрового оригіналу зразка №1

Після виконання тонової корекції зображень видання слідує етап кольорової (колірної) корекції ілюстрацій.

Здійснення колірної корекції у програмі Photoshop можливе за допомогою функції Color Balance (Колірний баланс).

Діалогове вікно цієї команди (рисунок 17) дозволяє змінити колірний баланс у всьому зображенні.

Рис. 17. Діалогове вікно Color Balance

Після проведення необхідної корекції наше зображення має вигляд (рисунок 18)

.

Рис.18 Зображення зразка №1 після проведення колірної корекції та накладання об'єктів

Рис.19 Зображення зразка №2 після проведення колірної корекції та накладання об'єктів

5.3 Введення текстової інформації

Текстова частина видання має різноманітне оформлення і специфічне розташування, для відтворення якого необхідно використати програму верстки. Але сам масив текстової інформації буде зручніше ввести в іншій програмі, призначеній саме для введення та редагування тексту, а потім імпортувати його у програму верстки. Програми з такими можливостями називаються текстовими редакторами.

Сучасний текстовий редактор являє собою програмний продукт, який забезпечує користувача персонального комп'ютера засобами створювання, опрацювання та збереження документів будь-якої природи та ступеня складності.

Основний набір операцій введення і редагування текстової інформації за допомогою клавіатури ПК і будь-якого простого редактора називається основним стандартом редагування.

Оскільки власне тексту на зразках небагато, але він досить складно оформлений, розумно використовувати для введення відразу програму верстки - Adobe InDesign.

Adobe InDesign - це програма для професійної верстки та підготовки друкованих проектів. Вона представляє собою потужний засіб, що дозволяє швидко і ефективно розробляти дизайн сторінок будь-якої складності, використовуючи всі найпрогресивніші можливості та інструменти.

5.4 Обробка текстової інформації

Для того, щоб зверстати текст, необхідно визначити гарнітури шрифтів тексту, а також визначити їх кегель.

Гарнітура - сімейство накреслень шрифтів, що мають загальні стильові особливості та різні деталі рисунку знаків (в деяких випадках гарнітура складається з одного накреслення). Як назва гарнітури часто використовується ім'я художника, що спроектував її або її прототип. У гарнітурі з декількох накреслень звичайно одне (основне) призначене для набору основного тексту, а інші -- для смислових виділень у тексті та набору заголовків.

Розрізняють основні групи шрифтів: текстові та акцидентні шрифти. Ці дві групи розгалужуються на безліч підгруп. Кожна гарнітура має своє найменування. Розробка гарнітур - складна і трудомістка робота [10].

За наявністю різноманітних елементів у символах шрифтів їх класифікують на багато видів стилізованих гарнітур. Розгалуженість класифікацій шрифтів досить різноманітна і має багато особливостей. Для прикладу можна привести класифікацію шрифтів за стандартом ГОСТ:

група рублених шрифтів. У цю групу входять гарнітури, що не мають засічок;

група шрифтів з ледь окреслилися засічками. Сюди входять гарнітури, кінці штрихів яких трохи потовщені;

група медіавальних шрифтів. Це найбільш повна група шрифтів. Засічки шрифтів плавно сполучаються з основними штрихами і, як правило, будуються як дуги кіл;

група звичайних шрифтів. Шрифти цієї групи мають яскраво виражений контраст і довгі тонкі прямі засічки, що з'єднуються з основними штрихами під прямим кутом;

група брускових шрифтів. Контраст в цих шрифтах відсутній або малопомітний, потовщені прямі засічки з'єднуються з основними штрихами під прямим кутом;

група нових малоконтрастних шрифтів. Характеризуються довгими засічками, що м'яко сполучаються з основними штрихами;

група додаткових шрифтів. У цю групу входять всі шрифти, які не можна віднести ні до однієї з інших груп.

У запрошувальній листівці використовується шрифти - Minion Pro та Consolas (рисунок 20).

У візитній картці піцерії «Монтере» використовується велика кількість різних шрифтів, а саме: Impact, Franklin Gothic Medium Cond, Rage Italic, Lucida Calligraphy (рисунок 21).

Після вибору гарнітури шрифту необхідно визначитись із кеглем текстових областей.

Кегель - основна розмірна характеристика шрифту, висота площадки, на якій розміщуються літери разом із пробілами, які забезпечують при наборі прямий рядок та нормальний інтерліньяж, тому кегель не є висотою знаку (літери) в чистому вигляді. Одиниця виміру кеглю -- типографський пункт, квадрат.

Шрифти від 3 до 12 пунктів називаються текстовими, від 14 до 64-- заголовковими, а від 72-- плакатними.

Запрошувальна листівка містить кеглі 60, 26, 12.

Рис. 20. Гарнітура шрифтів зразку №1

Візитна картка містить кеглі 32, 16,14,12,10,9,8,6.

Рис. 21. Гарнітура шрифтів зразку №2

5.5 Формати шрифтів: TrueType, PostScript, OpenType

TrueType, PostScript - формати що задають контурний опис форми літер, тобто описують форму букв так, як це роблять векторні програми з контурами в зображенні. Різниця між ними в тому, що формат TrueType, описуючи контури, використовує криві другого порядку, PostScript -

криві третього порядку. У форматі PostScript форми контурів описує один файл - *. pfb, а всі метричні (кількісні) характеристики шрифта записані в окремому файлі, що має те ж ім'я і розширення *. pfm.

Обробкою інструкцій і візуалізацією шрифту для даних умов займається окрема програма - менеджер шрифтів ATM (Adobe Type Manager). Для формату TrueType всі інструкції зведені в окремий файл, і управлінням шрифта займається безпосередньо операційна система. Будова файлу TrueType шрифта складніше, ніж шрифта PostScript, оскільки тут частина функцій, які віддаються менеджеру друку, впроваджена в сам шрифт. Однак у солідних виробників шрифтів зазвичай існують і PostScript, і TrueType версії однієї і тієї ж гарнітури, створені на основі одного ескізу шрифту у програмі шрифтового дизайну.

ОреnТуре: проблему міжплатформенної (Macintosh - PC) сумісності шрифтів вирішує використання ОреnТуре. Цей формат був розроблений спільно фірмами Adobe і Microsoft. Хоча угоду про створення формату було оприлюднено ще в 1990 році, реального поширення ці шрифти отримали тільки в останні пару років і є спадкоємцями як TrueType, так і Typel (PostScript). Toбто шрифти ОреnТуре можуть мати контури, описувані як кривими третього порядку (як в Typel-шрифтах), так і кривими Без'є (кривими другого порядку, як в TrueType-шрифти). У першому випадку файли шрифтів мають формат OTF, у другому - формат TTF.

6. Верстка

Версткою називають виробничий процес складання (монтажу) книжкових, журнальних, плакатних і газетних смуг заданого формату з підготовленого набору всіх видів тексту та ілюстрацій.

Верстка - один з основних процесів поліграфічного виробництва, в ході якого друкований твір набуває остаточного вигляду. Від якості її виконання прямо залежить якість готової книги, журналу, упаковки або газети.

6.1 Трепінг

Трепінг - вузька смужка змішування кольорів на межі різнокольорових об'єктів смуги, необхідна для коменсаціі дефектів приводки, монтажу і деформації паперового аркуша всередині друкарської машини, що викликають появу на тиражному відбитку незафарбованих ділянок паперу. Механізм трепінгу визначає, крім іншого, відношення Knockout (в QuarkXPress), необхідне для усунення паразитного змішування кольорів на тиражному відбитку, і відношення Overprint, що гарантує змішання квітів на смузі. Трепінг буває "внутрішній" і "зовнішній". Так званий «зовнішній трепінг» полягає в тому, що об'єкт заходить на підкладку. «Внутрішній», відповідно, навпаки.

Насправді, трепінг найчастіше використовується для великих написів, ніж для графічних об'єктів, які зазвичай намагаються скомпонувати так, щоб не було необхідності в трепінгу.

7. Кольоропроба

Кольоропроба - це отримання контрольного кольорового зображення на матеріальному носії або на кольоровому екрані відеотермінальних пристроїв. Розрізняють аналогову (растрову), напівтонову (цифрову) і екранну кольоропроби.

Колір на екрані та при друці формується по-різному. Для контролю дотримання відповідності кольорів на екрані і на відбитку використовується кольоропроба, яка повинна служити еталонним зображенням в процесі друку тиражу. При цьому має бути враховано якість паперу і спосіб друку.

Кольоропроби можна поділити на кілька типів. В даний час використовують аналогові і цифрові кольоропроби. Цифрова кольоропроба проводиться засобами друку виділених типів, при цьому не тільки максимально точно повторюється растрова структура відбитка, а й імітується, наприклад, розтискування. Іноді цифрова кольоропроба відтворює навіть не тиражний відбиток, а певну аналогову.

Методи цифрової кольоропроби використовуються для виведення цифрових даних з метою забезпечення максимально наближеного моделювання зображення, яке буде отримано при друку тиражу. При цьому в більшості випадків мова йде про візуальний збіг з друкованим відбитком, який буде отриманий пізніше (т.зв. Color-Proof). У цифрових системах кольоропроби в залежності від призначення та вимог до якості розрізняють два основні методи: SoftProof - екранна кольоропроба і HardProof - кольоропроба на матеріальному носії.

Екранна кольоропроба - моделює зображення на моніторі. Завдяки застосуванню формату PDF в поєднанні з системою управління кольором достовірність екранного відтворення достатня для пред'явлення її замовнику.

Кольоропроба на матеріальному носії ділиться на 5 додаткових методів, а саме:

- світлокопії (однокрасочних «синька»);

- кольоропроба верстати газету (проводиться на широкоформатному плотері);

- кольоропроба (свідчить про придатність файлу для висновку, служить орієнтиром для друкаря, що відповідає за тираж);

- растрова кольоропроба (TrueProof, «справжня» кольоропроба, служить для виявлення дефектів, обумовлених растрової структурою);

- пробний друк (виконується на пробопечатном верстаті, від 50 до 100 примірників).

При виконанні курсового проекту була здійснена екранна кольоропроба створеного макету видання.

У розробці видання був здійснений процес кольороподілу в програмі верстки Adobe InDesign, для відтворення оригіналу з використанням кольорової системи CMYK (рисунок 22).

Рис. 22.Кольороподіл зразка №1

8. Виготовлення друкарських форм (огляд методик)

Друкарська форма -- скомплектований типографський набір, пластина, циліндр тощо форми, поверхня яких містить друкуючі та пробільні елементи. Призначена для багаторазового одержання друкарських відбитків. Взаємне розташування друкуючих і пробільних елементів визначає спосіб друку.

Залежно від способу друку, виду друкованих машин, характеру матеріалів, що використовуються, розрізняють такі друкарські форми:

при високому друці -- набір, кліше, стереотип;

при плоскому друці -- форма на монометалі (алюміній, цинк), біметалі й поліметалі (наприклад, сталь, мідь, хром);

на склі -- фототипія;

при глибокому друці -- мідні або хромовані циліндри.

Наданий момент найзручнішими технологіями виготовлення форм є СТР - технології. Схема СТР - технології "комп'ютер - друкарська машина" [11].

Технологія "комп'ютер - друкарська машина"(технологія CtPrint, технологія CtPress, технологія DI) - процес друку і виготовлення друкарських форм(на матеріалі, встановленому безпосередньо на формному циліндрі в офсетній друкарській машині) шляхом прямого експонування, лазерного гравірування або іншого способу створення друкуючих і пробільних елементів з управлінням від ЕОМ видавничої системи. Ця технологія використовується в машинах цифрового друку для виготовлення барвистих малотиражних видань, в які необхідно вносити зміни в зміст смуг під час друкування накладу. На деяких з цих машин можливе внесення змін до кожного окремого відбитку. Ця технологія залежно від конструкції друкарської машини може бути розділена на дві групи:

1. Computer - to - print - друкарська форма виготовляється безпосередньо на формовому циліндрі друкарської машини в процесі друкування. Вона змінна і в неї можна вносити зміни в процесі друкування після кожного обороту формового циліндра.

2. Computer - to - press(DI- технологія) - друкарська форма виготовляється на укріпленому на формовому циліндрі друкарської машини формовому матеріалі. Друкарська форма виготовляється до початку друкування накладу видання. Зміни в процесі друкування накладу видання в друкарській формі вносити неможливо. Для внесення зміни необхідно виготовити нову друкарську форму на новому друкарському матеріалі, знявши стару форму з формового циліндра і зміцнивши на нім новий формовий матеріал.

Висновки

В ході виконання даного курсового проекту виконано додрукарський процес відтворення поліграфічної продукції, а саме запрошувальної листівки та візитної картки. Розроблено технологічну схему виготовлення обох зразків,та опис етапів додрукарської підготовки.

Виконано поставленні завдання курсового проекту, а саме:

проведено характеристику оригіналу;

обгрунтування визначеного способу друку для кожного зразка;

вибір програмного забезпечення для створення електронного макету заданих виданнь;

підбір гарнітури шрифтів;

аналіз оригіналу та визначення методів обробки;

введення та обробка текстової та графічної інформації;

корекція зображень оригіналів в растровому графічному редакторі Adobe Photoshop;

верстка;

- кольороподіл, готових макетів видання;

При виконанні даної роботи набуто багато навичок, що допомогло виконати та реалізувати поставлені цілі. Засвоєно багато принципів роботи із додрукарським етапом підготовки видань.

Список використаної літератури

друк графічний текстовий видання

[1] http://uk.wikipedia.org

[2] Мартинюк В.Т. Основи додрукарської підготовки образотворчої інформації. Підручник: у 2 кн. Кн. 2: Процеси опрацювання образотворчої інформації. - К.: Університет "Україна", 2009. C.168.

[3]Мельников О.В. Технологія плоского офсетного друку. Підручник: "Аіфша" Львів, 2003. - C.180.

[4] http://eskizspb.ru/

[5] Полянский, Н. Н. Основы полиграфического производства -- М.: Книга, 1991. - С.240.

[6]http://ulanchenko.com/books/gd-prepress/colormodels.html

[7] Добровольський О.О. Підготовка оригіналів до видання [Текст]: на допомогу авторові, рецензентові, редакторові, коректорові/О.О. Добровольський, М.С. Хойнацький ; рец. Л.Л. Райтбурд.- К. : Вища шк., 1991. - C.157.

[8] http://uasentli.info/

[9]Капель В.В., Програмні засоби обробки інформації : МГУП, 2004.-C83.

[10]Технологія набору та верстки. Навч. посіб. Д. В. Василишин, О.М.

Василишин; за ред. О. В. Мельникова; рец.: О.М. Величко, М.С. Антоник,

Ю.Ц. Жидецький. -- Львів: Укр. акад. друкарства,2011.- C. 263 с.

[11 ] Чехман Я. І. Друкарське устаткування [Текст] : підруч. / Я. І. Чехман, В. Т. Сенкусь, В. П. Дідич, В. О. Босак. -- Львів : Укр. акад. друкарства, 2005. - С. 380. 

1. Размещено на www.allbest.ru