Таблоїдний формат українського телевізійного контенту на прикладі телеканалу СТБ

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

ВСТУП

Актуальність дослідження. Таблоїдизація є однією з актуальних проблем у сучасному журналістикознавстві. Провідні дослідники сучасних медіа зауважують, що таблоїдизація на сучасному етапі є соціальним та культурним мегатрендом. Проблематика таблоїдизації наразі є малодослідженою в українських соціальних комунікаціях. Актуалізація вивчення феномену таблоїдизації на початку XXI століття була зумовлена активізацією таблоїдизаційних процесів в українському медійному просторі. Поширення явища таблоїдизації в українських ЗМІ було спричинено насамперед фактором активної інтеграції українських медіа у європейський та світовий інформаційно-комунікативний простір. Проте комплексного аналізу процесів таблоїдизації програмного контенту провідних українських телеканалів, зокрема каналу СТБ, немає, не розкрито її причини і наслідки. А ця інформація допомогла б пролити світло на проблеми і перспективи розвитку сучасного телебачення України.

Джерельна база дослідження. Л. Городенко досліджує процеси, адаптацією ЗМІ до умов інформаційного суспільства. Таблоїдизацію медіа вивчають дослідники Є. Цимбаленко, А. Бірессі, Г. Нунн та інші. Дослідниця Л. Федорчук вивчає тенденцію конвергенції в українських медіа. Актуальні трансформаційні процеси та проблеми українського телебачення досліджують В. Гоян, Н. Симоніна. Проблемам розвитку медіа в інформаційному суспільстві приділили увагу зарубіжні дослідники: Д. Келнер, Г. Тьорнер, К. Спаркс, Дж. Тулох, К. Аттон, Г. Дойль, Г. Джекінс, Г. Мензіс, Дж. Павлік, Р. Робертсон та інші.

Мета дослідження - визначити тенденції таблоїдизації на українському телебаченні на прикладі телеканалу СТБ.

Завдання дослідження:

дослідити теоретичну базу дослідження;

прослідкувати за процесами таблоїдизації в ЗМІ;

зробити аналіз програмного контенту телеканалу СТБ;

прослідкувати процеси таблоїзації на телеканалі СТБ.

Об'єкт дослідження - таблоїдизація мас-медіа на прикладі аналізу розважальних програм українського телебачення.

Предмет дослідження - розважальні програми телеканалу СТБ як приклад таблоїзації.

Методи дослідження. У дослідженні використано аналіз наукової літератури, описовий метод, метод типологізації, порівняльний аналіз, метод контент-аналізу.

Практична значимість. Практична значимість роботи полягає в тому, що результати дослідження можуть бути використані у розробленні навчального курсу «Масова комунікація та інформація», а також стати джерелом інформації для студентів, журналістів, культурологів, які цікавляться тенденціями та закономірностями розвитку інформаційно-комунікативного простору.

Наукова новизна - визначено основні медіатенденції на прикладі контенту телеканалу «СТБ» і розглянуто їх комплексний вплив на розвиток медіаіндустрії України. телеканал таблоїдизація розважальний контент

Апробація дослідження. Подано до друку тези «Таблоїдний формат контенту українських мас-медіа на прикладі телеканалу СТБ» в збірник тез наукових доповідей ІІ Міжрегіональної студентської конференції «Медіакартина світу: формування особистості під впливом медіа», організованої 17-18 травня 2017 року на базі кафедри соціальних комунікацій факультету філології та соціальних комунікацій Бердянського державного педагогічного університету.

Структура роботи. Дослідження складається зі вступу, двох розділів, загальних висновків та списку використаних джерел (33 найменування) та додатків.

РОЗДІЛ 1. РОЗВАЖАЛЬНІ ПРОГРАМИ НА УКРАЇНСЬКОМУ ТЕЛЕБАЧЕННІ

1.1 Теоретична база дослідження

Досліджуючи явище таблоїдизації, науковці у галузі журналістикознавства притримуються досить неоднозначної думки щодо нього. М. Калб стверджує, що таблоїди представляють стиль журналістики, в якому «в занепаді серйозні новини і на підйомі секс, скандал та інфотейнмент» [10]. Д. Піонтек розглядає це явище як цілий процес, що поширюється на усі види медіа [27]. У «Сучасному словнику літератури і журналістики» термін «таблоїд» тлумачиться як «малоформатна газета з надміром ілюстрацій і незначною кількістю тексту, що оприлюднює сенсаційні повідомлення і розраховане на невибагливих читачів» [13, с. 326].

І. Михайлин розглядає і таке поняття, як «таблоїдизація якісної преси», котре він визначає як «процес інфільтрації таблоїдних цінностей у якісну пресу» [13, с. 326]. До характеристик процесу таблоїдизації І. Михайлин зараховує такі складові:

зміна формату з А2 на А4;

збільшення кількості візуальних образів та редукція вербального

тексту;

девальвація серйозних новин шляхом насичення їх повідомленнями;

з кримінальної хронічки, скандалами;

зменшення середньої кількості слів на одну статтю;

девальвація журналістських стандартів подачі інформації [13, с. 326-327].

Ґрунтовного дослідження розважальної тематики програм на провідних телеканалах України досі не існує. Проте можна скористатися працями українських учених для узагальнення і систематизації понятійного апарату теми таблоїдизації ЗМІ: Н. Темех, А. Шоріної, Н. Островської, К. Цибулько та ін. та наробками зарубіжних дослідників С. Акінфієв [1], О. Вартанова [7], Ф. Донахью, М. Ким, Г. Кузнецов, Д. Маквейл, Р. Кінг Мертон, Л. Московкин та ін. С. Акінфієв розробив жанрову структуру розважальних програм російського телебачення; розважальність як функцію електронних ЗМІ досліджували науковці Ф. Донахью, В. Лизанчук; структуру комунікативних процесів релаксації - В. Різун, Г. Почепцов; Н. Вакурова досліджувала особливості ток-шоу на телебаченні; С. Уразова вивчала реаліті-шоу; Н. Федотова - рекреативну журналістику, Н. Симоніна - інфотейнмент; у працях М. Лумана, Р. Харріса, О. Проніної, М. Назарова вивчалися соціально-психологічні аспекти телевізійних розваг. В працях В. Гоян [16], В. Різуна, Т. Скотникової окреслені методологічні аспекти аналізу та дослідження журналістикознавства загалом та тележурналістики зокрема.

Зміни у розвитку медіа практично непомітні для споживачів інформації. Однак, дослідники медіакомунікацій стверджують, що сьогодні чільне місце у системі ЗМІ належить саме малоформатним медіа під назвою «таблоїди». 

Досліджуючи популярність терміну «таблоїд» в сучасному журналістикознавстві, можна сказати, що він має глибоку історію. Термін походить від назви пресованих таблеток. Це визначення також використовували до преси, де історії подавалися у спрощеному, легкому форматі [8, с. 32]. Сучасне трактування таблоїду - це малоформатна газета з відносно невеликими фрагментами тексту, яскравими заголовками, крупними ілюстраціями, інтригуючими анонсами [13, с. 325].

На нашу думку, таблоїдизація медіаповідомлень - це процес подання інформації в максимально розважальній, полегшеній формі, яка супроводжується, як правило, яскравими сенсаційними заголовками, іноді інформаційний зміст доповнюється яскраво вираженою точкою зору автора.

Ступінь таблоїдизації сучасних засобів масової інформації визначається за індексом аудиторії: чим вищий індекс, тим вищим буде рівень таблоїдизації видання. Це торкається не лише розважальних, скандальних, сенсаційних видань, але й тих, що засновуються як загальнополітичні.

Характерно, що в суспільно-політичних виданнях таблоїдизація відбувається поступово, с початку виноситься одна яскрава новина на першу шпальту, потім, поступово текст витісняється візуальними формами подачі інформації.

Отже, таблоїдизація є складним явищем масової культури. Таблоїд як особливий різновид мас-медіа має властиві лише йому ознаки. Відповідно серед цих ознак можна вирізнити таблоїдне видання з-поміж інших типів періодики. До них належать: інформація скандального характеру;специфічна, стисла реклама, яку легко помітити;видання розраховане на масового читача;стисле подання інформації, переважання ілюстрацій над текстом. Для таблоїдного формату характерна велика кількість розважальних матеріалів, використання шокуючих заголовків.

Розважати і захоплювати аудиторію - головна мета таблоїдів. Тому, для високих рейтингів, видання використовують вигадки, домисли, чутки, скандали, катастрофи. Використовуючи соціальні стереотипи, а також сексуальні інстинкти аудиторії таблоїди наповнюють текстами та ілюстраціями для того, щоб привернути увагу і заінтригувати читача. Завдяки цьому «таблоїд» став синонімом до скандальної сенсаційної преси. Пізніше процес таблоїдизації почав розростатися та охоплювати все більше видів засобів масової інформації. Наразі поняття «таблоїдна журналістика», «таблоїдне телебачення» прирівнюють з шокуючими, етично дискусійними видами журналістської діяльності [4].

Сучасний таблоїд мало чим відрізняється за своєю ідеєю від своїх попередників. Звичайно, зовнішній вигляд видань змінився та покращився, однак зміст та форма лишися. Наразі зміст таблоїдів зводиться до пікантного і скандального характеру. Подання інформації сучасного таблоїдного видання виражається у стислому тексті, невеликих за розміром повідомленнях, яскравих анонсах, скандальних світлинах, сенсаційних заголовках. Тексти легкі, адаптовані для зручності сприйняття. 

Цікавим для нашого дослідження є також вивчення поняття «інфотейнмент» тому, що стосовно телебачення в німецькомовних дослідженнях термін «таблоїдизації», як правило, замінюють поняттями «бульваризація» або «інфотейнмент». Улі Бернхард пропонує розуміти під інфотейнментом «спробу журналістів підвищити розважальний потенціал спочатку політичної інформації за допомогою відповідних структурних і змістовних засобів оформлення та подання» [3, с. 23].

Термін «інфотейнмент» з'явився в роботах пострадянських дослідників в кінці 1990 - початку 2000 рр. Перше визначення цього явища було опубліковано в дослідженні Л.М. Землянової: інфотейнмент «висловлює прагнення продюсерів подавати новини в формі розважальних передач або з відтінком розважальності» [19, с. 128]. Л.М. Землянова пропонує досить загальне визначення, яке не дає повного уявлення про місце цього явища в системі мас-медіа і обмежує сферу його використання новинами

З визначення О.Л. Вартанової можна зробити висновок, що таблоїдизації в пресі є синонімом інфотейнменту на телебаченні і радіо. Однак в самому тексті книги «Медіаекономіка зарубіжних країн» під цим явищем газетного ринку швидше розуміється проникнення інфотейнменту як «нового синтетичного типу змісту» в друковані видання, які з самого початку не були таблоїдами [8, с. 158].

В цілому, в наукових роботах поняття «інфотейнмент» сприймається як в широкому, так і у вузькому сенсі. Говорячи про його загальне значення, вищезазначені дослідники сходяться на тому, що воно характеризує процес проникнення розважальних елементів в спочатку суто інформаційні програми на телебаченні, радіо, в газетних і журнальних текстах. Витоки цього явища лежать в медіаекономічному розвитку, і тому його дослідження проводиться в різних країнах відповідно до особливостей національного медіаринку.

Німецькі дослідники мас-медіа запозичили цей термін з англомовних джерел і почали використовувати його на початку 1990 рр., Застосовуючи до власних медіаекономічних реалій. Спираючись на роботи своїх американських колег, вони стали вивчати явища «інфотейнменту» на матеріалі німецьких мас-медіа [3, с. 144].

У 1980 рр. в Німеччині з'явилися приватні телеканали і радіостанції, орієнтовані, в першу чергу, на доходи від реклами. Внаслідок цього як приватним, так і суспільно-правових засобів масової інформації, вперше за довгий час опинилися в умовах конкуренції, довелося «підлаштовувати» свій контент до потреб і можливостей максимально широкого кола глядачів, слухачів або читачів [3, с. 146].

Широке визначення інфотейнменту як злиття розважальних та інформаційних елементів кожен дослідник уточнює в залежності від своєї сфери дослідження, застосовуючи його або тільки до політичних новин, або включаючи в область інфотейнменту ще науку, спорт і інші види суспільної діяльності, освітлювані в ЗМІ. У зв'язку з цим кожен автор розробляє власну, вузьку інтерпретацію явища.

На наш погляд, необхідно відрізняти інфотейнмент від таблоїдних форматів, основною метою яких спочатку була розвага. Під терміном «інфотейнмент» слід розуміти особливий спосіб або журналістський прийом для передачі інформації.

Отже, можна зробити висновок, що на стрімкий розвиток та широку популярність такого виду засобів масової інформації як таблоїд вплинули, в першу чергу, зміни в інформаційному просторі, які призвели до витіснення серйозних жанрів журналістики, небажання сприймати, аналізувати серйозні теми, прагнення до розважальної та поверхової інформації серед цільової аудиторії. Наразі сучасному споживачеві новин не вистачає часу на сприйняття серйозної інформації, саме тому засоби масової інформації, підлаштовуючись до стрімких змін у суспільстві, створюють нові видання таблоїдного формату, переходять на легкі новини, інформаційно-розважальний матеріал, та відмовляються від подачі новин у серйозній формі, яка потребує вдумливого аналізу.

Таким чином, можна сказати, що у сучасному телебаченні видовищність переважає над реальною подачею інформації, це можна пов'язати з комерціалізацією ЗМІ. Суть сучасного телебачення - сенсаційність та епатаж, спрощення мови та використання гумору, навіть при висвітленні серйозних подій.

1.2 Розважальні програми на провідних телеканалах України як складова таблоїдизації

Наразі зміни в засобах масової інформації України виражаються у різкому збільшені розважального контенту. Українські глядачі із великим задоволенням дивляться саме розважальні програми, вони отримують найбільші рейтинги. Така увага до контенту шоу стає важливою формою соціальної комунікації, що пояснюється викликом часу.

Однозначного тлумачення поняття «розважальні телевізійні програми» в сучасних дослідженнях не існує. У Великому тлумачному словнику сучасної української мови знаходимо наступні поняття терміну «розвага» - те, що розвеселяє, розважає: «відволікати людину від чогось гнітючого, важкого, неприємного; заспокоювати, втішати, звеселяти, забавляти; потішати кого-небудь чимось; бавитися, гратися» [9, с.123]. Отже, можемо припустити, що поняття «розвага» тотожне поняттю «гра».

Розважальна програма, за визначенням С. Акінфієва - це програма, основними ознаками якої є: поєднання гумору, азарту, легкості, отримання задоволення, насолоди, зняття напруги, емоційного комфорту [1]. На думку дослідника, не можливо за однією ознакою визначити чи є конкретна програма розважальною чи ні.

Розважальні телевізійні програми - це форма (спосіб) проведення вільного часу, розрахований на емоційну реакцію аудиторії, пов'язану з отриманням задоволення, насолоди, емоційного комфорту та релаксації [1]. Розважальні телевізійні програми розглядаються як форма взаємодії з глядацькою аудиторією, використовуючи різноманітні канали зворотного зв'язку. Для активізації зворотніх зв'язків з глядачами використовується живе спілкування. Вміння послідовно міркувати виробляється завдяки діалогу. У перекладі з грецької мови «діалог» означає «полеміка», «бесіда», «дискусія» [5, с.11].

Керуючись дослідженнями вищезгаданих науковців у галузі журналістикознавства та власними спостереженнями, можна стверджувати, що телепрограми українських каналів розраховані на різну аудиторію. Кожен телеканал намагається запропонувати глядачеві такий програмний продукт, який буде задовольняти потреби споживача інформації. На вибір тієї або іншої телевізійної розважальної програми впливає не лише потреба розслабитися, розважитися, а й особисті інтереси, зацікавленість змістом програми, час демонстрації в прямому ефірі.

Українські виробники мас-медійної розважальної продукції активно експлуатують принципи видовищності та незвичайності. У пошуках шляхів завоювати прихильність нової аудиторії засоби масової інформації, намагаються розвивати програми, модернізувати їх зміст, встановлювати нові форми взаємодії із глядачами.

До розважальних телевізійних програм ми відносимо ток-шоу (політичні, кулінарні, ігрові), реаліті-шоу, музичні програми, гумористичні програми, світські хроніки, програми-інфотейнмент, програми-перевтілення. Функції цих програм: пізнавальні, інтелектуальні, інтерактивні, ігрові, змагальні, розважальні, видовищні, музичні тощо.

За класифікацією Н. Вакурової та Л. Московина ток-шоу бувають: соціальні, психологічні, спеціальні та змішані [7]. В основу класифікації покладено тематику. Соціальні ток-шоу розглядають актуальні питання життя суспільства (політику, побут, шоу-бізнес). Психологічні ток-шоу - особисте життя людини (сім'я, дім, кар'єра, краса). Спеціальні шоу піднімають проблеми, які мають постійну тематику - це теми, що стосуються дітей, здоров'я, кулінарії і тощо. Змішаний тип програм охоплює будь-яку тему із вищеперерахованих.

Наразі на українському телебаченні основний ефірний час займають програми розважального жанру: ток-шоу, реаліті-шоу, кулінарні шоу, талант-шоу, ранкові, музичні, дитячі, гумористичні, спортивні програми, світські хроніки (програми про моду та модне життя), інтерактивні ігри, програми про подорожі та програми-перевтілення.

Аналіз програм українського телебачення за критерієм розважальності дозволив визначити типи телевізійних програм розважального жанру та їх особливості. Ток-шоу - це вид розважальної телепередачі, у якій один або декілька запрошених учасників ведуть обговорення запропонованої ведучим теми. Як правило, при цьому присутні запрошені до студії глядачі, яким надається можливість задавати питання або висловлювати свою думку. Ток-шоу, «talk-show» з англійської мови означає «розмовна вистава». Ми цілком згодні з О. Вартановим, який зазначає, що, завдання ток-шоу - активізувати сприймання змісту, котрий подається у формі диспуту, гострих питань, висловленнями різних точок зору [8], цьому цілком відповідають наступні ток-шоу: «Говорить Україна» («ТРК «Україна»), «Моя хата з краю» (канал «Студія «1+1»), «Про життя з Андрієм Пальчевським» («UA: Перший»), «Легко бути жінкою» («UA: Перший»).

Реаліті-шоу ми визначаємо як програми розважального жанру, у яких учасників проекту вміщують у конкретні, реальні умови, не притаманні їхньому способу життя, та направлені на виконання якось конкретного завдання. Цьому відповідають наступні шоу: «Холостяк» (канал «СТБ»), «Міняю жінку» (канал «Студія «1+1»), «Врятуйте нашу сім'ю» (канал «СТБ»); «Кохана, ми вбиваємо дітей» (канал «СТБ»), «Вагітна у 16» (канал «СТБ»), «Фермер шукає дружину» (канал «СТБ»).

Талант-шоу - телевізійна співочо-танцювальна програма, головною умовою для участі у шоу є творчі здібності та талант, наприклад: «Україна має талант» (канал «СТБ»), «Танцюють всі!» (канал «СТБ»), «Ікс-Фактор» (канал «СТБ»), «Голос країни» (канал «Студія «1+1»), «Голос країни. Діти» (канал «Студія 1+1»), «Хочу V ВІА Гру!» (канал «Студія 1+1»), «Крок до зірок» (канал «UA:Перший»), «Як дві краплі» (канал «ТРК «Україна»).

Програми про подорожі - це програми, які знайомлять глядачів з країнами, містами, розвагами, побутом тощо. На українському телебаченні можна побачити наступні тревел-шоу: «Поїхали!» (канал «НТН»), «Нотатки на глобусі» («UA: Перший» ), «Міста» «1 000 жіночих бажань» («Новий» канал), «Світ навиворіт» (канал «Студія «1+1»), «Орел і решка» (канал «Інтер»). Ці програми також можна віднести до розважального жанру.

Кулінарні шоу - це змагання серед початківців і професіоналів кухарів. Яскравим прикладом вищезгаданих шоу є: «Кухня для двох» (канал «Новий»), «Пекельна кухня» (канал «Студія «1+1»), «На ножах» (канал «Студія «1+1»), «МастерШеф» (канал «СТБ»), «Кулінарна династія» (канал «СТБ»), «Крутони (канал «ТЕТ»), «Сусід на обід (канал «Інтер»).

Світські хроніки - програми про моду та модне життя, наповнені інтерв'ю з зірками шоу-бізнесу, відомими політиками та іншими світськими персонами. Ця ніша є недосить заповненою, ми знайшли лише два приклади: «Світське життя з Катериною Осадчою» (канал «Студія «1+1») та «Світські хроніки» (канал «Тоніс»).

Гумористичні програми: «Розсміши коміка», «Казкова Русь» (канал «Студія «1+1»).

Спортивні програми - розважальні програми, у яких учасники проекту мають показати в кінцевому результаті власні спортивні досягнення. Цій типології відповідають програми: «Зважені та щасливі» (канал «СТБ»). «Великий футбол» (канал «ТРК «Україна»), «Тачки» (канал «Студія «1+1»), «За кермом» (канал «ICTV»).

Отже, якщо керуватись законом економіки, про те що попит породжує пропозицію, то сучасну аудиторію з огляду на контент телевізійних програм цікавлять саме розважальні передачі: цьому цілком відповідають наступні ток-шоу: «Говорить Україна» («ТРК «Україна»), «Моя хата з краю» (канал «Студія «1+1»), «Про життя з Андрієм Пальчевським» («UA:Перший»), «Легко бути жінкою» («UA:Перший»); реаліті-шоу: «Холостяк» (канал «СТБ»), «Міняю жінку» (канал «Студія «1+1»), «Врятуйте нашу сім'ю» (канал «СТБ»); «Кохана, ми вбиваємо дітей» (канал «СТБ»), «Вагітна у 16» (канал «СТБ»), «Фермер шукає дружину» (канал «СТБ»); талант-шоу «Україна має талант» (канал «СТБ»), «Танцюють всі!» (канал «СТБ»), «Ікс-Фактор» (канал «СТБ»), «Голос країни» (канал «Студія «1+1»), «Голос країни. Діти» (канал «Студія 1+1»), «Хочу V ВІА Гру!» (канал «Студія 1+1»), «Крок до зірок» (канал «UA:Перший»), «Як дві краплі» (канал «ТРК «Україна»); кулінарні шоу «Кухня для двох» (канал «Новий»), «Пекельна кухня» (канал «Студія «1+1»), «На ножах» (канал «Студія «1+1»), «МастерШеф» (канал «СТБ»), «Кулінарна династія» (канал «СТБ»), «Крутони (канал «ТЕТ»), «Сусід на обід (канал «Інтер») та гумористичні програми, такі як: «Розсміши коміка», «Казкова Русь» (канал «Студія «1+1»). Зміст таких програм викликає співчуття, переживання в аудиторії, емоції і більшість з них не несуть глибини, аналізу інформації, яка подається з екрану. Сучасний телеглядач має широкі можливості впливати на формування змісту розважальних програм, взявши безпосередньо участь в програмі, або зателефонувавши в студію чи написавши повідомлення на сайті телеканалу. Телепрограми розважального жанру, які транслюються у прямому ефірі, мають вищий рейтинг. У таких програмах панує креативність, відчувається нестандартність, напруженість атмосфери, імпровізація ведучих, зосередженість, показовість, відсутнє інформаційне перенасичення. Такий підхід інтерактивності використовують режисери переважної більшості українських розважальних програм.

У процесі аналізу телевізійних українських розважальних програм ми побачили що не зважаючи на вражаючу кількість і, на перший погляд, різноманітність змістового наповнення, враховуючи особливості контенту і подачі матеріалів в них, їх можна віднести саме до програм таблоїдного формату.

Проаналізувавши основні розважальні програми на українських телевізійних каналах можна з упевненістю сказати, що сучасне українське телебачення поєднує у собі інформаційну, комунікативну та розважальну функції. Варто зазначити, що кількість розважальних програм неухильно розширюється. Однією з причин такої тенденції ми вважаємо потребу глядачів у психологічному розвантаженні.

РОЗДІЛ 2. СПРОЩЕННЯ АБО ТАБЛОЇДИЗАЦІЯ МЕДІА-КОНТЕНТУ НА ТЕЛЕКАНАЛІ СТБ

2.1 Змістове наповнення телеканалу СТБ розважальними програмами

Змістове наповнення каналу «СТБ» пов'язано з цілим комплексом «модних» у новітньому медіапросторі тенденцій, а саме: глобалізацією, вестернізацією та американізацією. Нами було проведено контент-аналіз змістового наповнення телеканалу СТБ у квітні 2017 року. Було проаналізовано наступні програми: «Україна має талант», «Я соромлюсь свого тіла», «Битва екстрасенсів», «Кохана, ми вбиваємо дітей», «Холостяк», «МастерШеф», «МастерШеф. Діти», «Слідство ведуть екстрасенси», «Хата на тата», проект «Танцюють всі. Повернення героїв», «Неймовірна правда про зірок», «Зіркові історії», «Все буде добре», «Один за всіх» інформаційно-аналітичну програму «Вікна-новини», загальна кількість випусків програм - 48.

«Україна має талант» - шоу, в якому кожен охочий може продемонструвати свої таланти у різноманітних галузях (хореографія, вокал, силові види спорту, нетрадиційні техніки та ін., (телеформат «Got Talent» Саймона Ковела, компанія SYCOtv), ведучий - Дмитро Танкович, жюрі - Ігор Кондратюк, Слава Фролова, Дзідзьо. Тривалість програми - 200 хвилин. Програма виходить 2 дні на тиждень.

«Я соромлюсь свого тіла» - шоу, до якого звертаються люди, які, як правило, тривалий час страждають на різноманітні хвороби. Допомогу надають лікарі України (формат «Embarrassing Bodies», Channel 4), ведучі - Людмила Шупенюк (лікар-гінеколог), Катерина Безвершенко (дерматовенеролог), Валерій Ославський (хірург). Тривалість програми - 80 хвилин. Програма виходить 2 рази на тиждень.

«Битва екстрасенсів» - реаліті-шоу, в якому учасники за допомогою так званих екстрасенсорних здібностей намагаються виконати завдання ведучого, а саме визначити місцезнаходження якогось предмету або людини (шоу створене на базі британського формату «Britain's Psychic Challenge»); ведучий - Павло Костіцин. Експерт шоу - психіатр-криміналіст Виноградов Михайло. Тривалість програми - 107 хвилин. Програма виходить 2 рази на тиждень.

«Кохана, ми вбиваємо дітей» - реаліті-шоу в якому намагаються перевиховати неслухняних дітей разом з батьками. За виконанням правил слідкує психолог проекту та ведучий. На виправлення поведінки діти і батьки мають один місяць (формат «Honey, we're killing the kids», BBC), ведучий-психолог Дмитро Карпачьов. Тривалість програми - 45 хвилин. Програма виходить 1 раз на тиждень.

«Холостяк» - реаліті-шоу побачень, у якому головний герой, зустрічається з одною або відразу декількома дівчатами. Під час зустрічей дівчата повинні сподобатися Холостяку, щоб зацікавити його і позбутися від конкуренток. Кількість претенденток зменшується з кожним випуском. У фіналі залишаються тільки дві дівчини. Після їхнього знайомства з батьками Холостяка, герой робить свій важливий вибір у шоу - пропонує однієї з них руку і серце (формат Майка Флейса, 2002 рік, телеканал «АВС»). У програмі «Холостяк 7» ведучим був Григорій Решетник - телеведучий, шоумен, громадський діяч. Пост-шоу «Як вийти заміж?», яке виходить у ефір одразу після «Холостяк 7» ведучою була Роза Аль-Намрі - телеведуча, у минулому учасниця проекту «Холостяк». Тривалість програми - 100 хвилин. Програма виходить 2 рази на тиждень.

«МастерШеф» - реаліті-шоу, у якому учасники змагаються у своїх кулінарних здібностях, заради грошового призу та можливості навчатися у престижній кулінарній школі Франції (формат «Master Chef», телеканал «Fox). У програмі «МастерШеф 6» ведучими та суддями були Ектор Хіменес-Браво - відомий шеф-кухар, ресторатор, власник кулінарної академії та телеведучий. Тетяна Литвинова - телеведуча, кухар, ресторатор. Сергій Калінін - ресторатор, шеф-кухар та телеведучий. Послідовником «дорослого» «МастерШефу» є «МастерШеф. Діти». У другому сезоні і ведучими були Ектор Хіменес-Браво, Тетяна Литвинова та Дмитро Горовенко - шеф-кухар, ресторатор і телеведучий. Тривалість програми - 100 хвилин. Програма виходить 5 днів на тиждень.

Аналіз змістового наповнення ефіру «СТБ» показує, що майже 58% займає контент, характерною ознакою якого є використання відомих світових шоу. Вплив вестернізації та американізації можна визначити, проаналізувавши кількість запозичених шоу розважального характеру каналом «СТБ» в Західній Європі та Америці. Згідно проаналізованих нами даних 70% з них є американськими, відповідно 30% - британськими. Таким чином, можна сказати, що вестернізація є більш вираженою у змістовому наповненні каналу «СТБ», порівняно з американізацією, це можна пояснити тим, що ментально українцям ближче Європа, ніж Сполучені Штати Америки.

Наступною, не менш значущою тенденцією є макдональдизація. Історично цей термін належить Д. Келлнеру. Макдональдизацією в ЗМІ називають запозичення готових та вже апробованих форматів з високим ступенем однорідності змістового наповнення, це пояснює той факт, що у різних країнах шоу однакового формату є фактично ідентичними та дають передбачувані прибутки для каналу [22, с. 146].

Відносну унікальність мають лише наступні шоу каналу «СТБ», а саме:

«Слідство ведуть екстрасенси» ? у програмі «Слідство ведуть екстрасенси» ведучим є Павло Костіцин, або ж самі «ясновидці», зазвичай, це пара екстрасенсів та експерт-криміналіст, реаліті-шоу, в якому учасники за допомогою екстрасенсорних здібностей намаються розкрити злочини та допомогти людям у складних ситуаціях; ведучий - Павло Костіцин. Експерт шоу - психіатр-криміналіст Виноградов Михайло. Тривалість програми - 107 хвилин. Програма виходить 5 днів на тиждень;

«Хата на тата» - шоу, в якому намагаються перевиховати чоловіків, даючи їм завдання від їхніх жінок. Переможець шоу повинен виконати всі завдання протягом тижня, виконуючи при цьому хатні обов'язки своєї жінки. Головним призом є 30 000 грн. Тривалість програми - 45 хвилин. Програма виходить 1 раз на тиждень;

Проект «Танцюють всі. Повернення героїв». Компанія StarLightMedia зареєструвала цей проект, як новий формат, пояснивши це зміною правил, а саме відсутністю у шоу попереднього відбору та тим, що кастинг проводиться серед попередніх учасників минулих сезонів. Окрім цього, були внесені ще деякі незначні зміни у порядок проведення шоу.

До власного виробництва також можна віднести:

інформаційно-аналітичну програму «Вікна-новини» ? програма новин України та світу, ведучі - Володимир Бойко, Віта Євтушенко. Тривалість програми - 30 хвилин. Програма виходить 7 днів на тиждень;

«Неймовірну правда про зірок» - шоу про світські хроніки, життя та скандали відомих людей, ведучими були Григорій Решетнік та Надія Мейхер-Грановська, наразі шоу вже закрито.

«Зіркові історії» - програма про приватне життя відомих людей, «Все буде добре» - шоу порад на різноманітну тематику: від кулінарії та правил макіяжу, до сімейних проблем та здоров'я. Гості студії можуть бути як невідомі люди, так і популярні зірки шоу-бізнесу, ведучі інших передач телеканалу СТБ. Ведуча - Надія Матвєєва. Тривалість програми - 100 хвилин. Програма виходить 1 раз на тиждень;

«Один за всіх» - реаліті-шоу, в якому висвітлюються реальні резонансні події України, за участю запрошених гостей студії та глядачів. Ведучий передачі - Дмитро Карпачьов, намагається або примірити учасників шоу, або «встановити справедливість». Тривалість програми - 100 хвилин; та серію пост-шоу до різних проектів. Програма виходить 1 раз на тиждень.

Однак, треба зазначити, що наявність кількох власних проектів телевізійного каналу «СТБ» ніяким чином не виражає вітчизняні традиції, духовність та ментальність українців. До української історії та традицій звернені лише дві програми «У пошуках істини», де вивчаються загадки історії та міфи України та розважальне шоу «Хата на тата», у якому висвітлюють традиційні проблеми українських родин. Слід відзначити, що активно використовуючи світові шоу працівники телевізійного каналу «СТБ», тим не менш, намагаються адаптувати їх до звичок вітчизняної глядацької аудиторії, а саме: у проекті «Танцюють Всі» замість однієї ведучої, задіяно двох: один з яких - Дмитро Танкович є російськомовним та україномовну Лілію Ребрик.

Отже, можна зробити висновок, що змістове наповнення каналу «СТБ» розраховане, перш за все, на широку масову аудиторію. Можна з упевненістю заявляти, що змістове наповнення телевізійного каналу «СТБ» знаходиться під значним впливом новітної тенденції «масифікації», яку зазвичай використовують працівники ЗМІ для «керування» аудиторію. Означена проблема помножена схильністю до таблоїдизації змістового наповнення телевізійного каналу «СТБ». Це чітко прослідковується у намаганні створити змістове наповнення саме для широкої публіки, з метою формування єдиних смаків та вподобань у досить неоднорідного українського суспільства.

2.2 Таблоїдизація в розважальних програмах на телеканалі СТБ

До розважальних можна віднести телепередачі, які відповідають хоча б кільком із наступних завдань: отримання задоволення, позитивних емоцій; рекреація і релаксація; прагнення втекти від дійсності; азарт; емоційне осмислення комічного (гумор).

Сучасний глядач вже звик до нетрадиційних і креативних танців, співу, холостяків, шеф-кухарів, клубмейкерів, сексуальних блондинок в міні-спідницях і до запальних енерджайзерів. Однак, розваги - це не тільки спів, одним із критеріїв розважального телебачення є ток-шоу.

Згадуючи про ток-шоу, слід сказати, що вдале розташування ток-шоу в прайм-тайм можливо завдяки їх концептуальній різноманітності. Телеканал «СТБ» довгий час виробляв несхожі один на одного ток-шоу: «За живе», «Один за всіх», «Давай поговоримо про секс». Щоб уникнути подібності, креативні розробники ток-шоу керуються тільки своєю концепцією, зосереджуються на нереальних життєвих драмах, які в основному мають щасливий кінець, тому герої, як правило, не здаються на милість долі. Реальні люди показують перед телекамерою свій високий дух, який налаштовує аудиторію на позитивний настрій.

Відкриваючи інтернет-програму каналу, після холостяків і холостячок можна переглянути і чужі весілля, і навчитися любові за 10 кроків. Ось що пропонує нам сучасне телебачення. Для аналітичних програм майже не залишається ефірного часу. Соціологи пояснюють це тим, що життєві і суспільні проблеми (вбивства, катастрофи, аварії, вибухи) негативно впливають на людський мозок і тому, прийшовши додому з роботи, люди намагаються дивитися щось релаксуюче, навіть з новин черпати приємну і позитивну інформацію. Адже значна кількість телеінформації несе страх, негатив і розчарування.

Майже у кожного вітчизняного телеканалу є проекти, які транслюються в режимі «онлайн», або аналогічні закордонним проектам: «Х-фактор», «Україна має талант», «Я соромлюсь свого тіла», «Битва екстрасенсів», «Холостяк», «МастерШеф» на телеканалі «СТБ».

Такі програми займають перші місця в рейтингах і користуються популярністю у телеглядачів, адже вони несуть найсвіжішу інформацію, а також спрацьовує ефект «присутності». Глядач має можливість відчути себе не тільки спостерігачем, а й учасником програми, бути в центрі подій. Глядач може спостерігати за подіями паралельно з тим, як вони відбуваються.

Складність для журналістів представляє той факт, що не завжди події відбуваються за прописаним сценарієм - тут можуть бути як технічні збої роботи апаратури, так і людський фактор (несподівана реакція учасників програми), погодні умови. Однак програма телеканалу прописана, і ефір не може містити порожнеч.

На сьогодні на змістовому рівні контенту телеканал СТБ можна вважати класичним прикладом таблоїдного ЗМІ, це пояснюється тим, що центром уваги каналу СТБ є людське життя. В свою чергу, традиційним для таблоїдних програм є передачі про світське життя, такі, як «Неймовірна правда про зірок» чи «Зіркове життя». У таких шоу репортери нерідко надумано загострюють скандали та створюють тизери з ефектом оманливого очікування, вириваючи з контексту відповіді популярних шоу-бізнесових особистостей.

Іншою характеристикою таблоїдного медіа є візуальне оформлення. Ефір СТБ переповнений віджетами з відліком часу до наступних шоу та спливаючою рекламою різних шоу під час ефіру новин чи показу фільмів.

Також характерною ознакою таблоїдизації на телебаченні є використання скандальних та брутальних анонсів. Проаналізувавши анонси розважальних передач на телеканалі СТБ за вищезазначений період можна сказати, що анонси передачі «МастерШеф» зображують, як правило, конфліктні ситуації, крики учасників, плач, переважну частину анонсу займає нецензурна лайка. Учасники демонструють нецензурні жести, вияви агресії. Передача пропагує нестриманість, примітивну агресію та лайку як можливу, прийнятну й навіть заохочувану реакцію на ситуації напруження, стресу та життєвих перешкод. В анонсах та в самій передачі «Один за всіх», як правило, зображуються різноманітні сімейні драми, переважно пов'язані з ситуаціями сексуального та іншого насильства в сім'ї [20]. Таким чином, анонси проаналізованих передач на каналі «СТБ» красномовно свідчать про широке використання таблоїдизації задля залучання якомога ширшої аудиторії та одержання найбільших рейтингів програм, шляхом впливу на емоції телеглядаців.

Надмірний акцент у цих анонсах та передачі зроблено на тематиці сексуального насильства, часто - з детальним описом деталей. Надмірно скандалізований та підкреслено шоковий формат висвітлення чутливих тем замість сприяти їх експертному обговоренню та розв'язанню пов'язаних проблем звертається до найпримітивніших інстинктів та емоцій глядачів, таким чином сприяючи деградації власної аудиторії.

Озвучування деталей насильства в подібній концентрованій кількості, а також у поєднанні з атмосферою в студії, зокрема з використанням відповідного музичного супроводу, на наш погляд, є надмірним, покликаним впливати не стільки на раціональне сприйняття проблеми глядачем, скільки на примітивно-емоційне «смакування» пікантних подробиць чужої трагедії [20]. Такі прийоми, на наш погляд, є свідченням використання саме таблоїдизації: «копирсання у брудній білизні», викликання яскравих, часто негативних емоцій зі сторони телеглядачів.

Сімейні ток-шоу - ці передачі орієнтовані на сім'ю, обговорюються цікаві для обох статей проблеми, учасниками є як жінки, так і чоловіки. Популярні на телеканалі СТБ передачі «Все буде добре», «Хата на тата» є яскравим прикладом таких шоу.

Під час ефіру передачі «Хата на тата» у жартівливій формі , як правило, показують фактично виконання неправомірних дій з боку дорослих (паління, вживання алкоголю, нецензурна лайка, бійки та таке інше) та спонукання та заохочення дорослим своєї дитини до вчинення таких дій.

У передачі «Битва екстрасенсів» дуже часто зображують тіла жертв злочинів, які мають розслідувати екстрасенси під час передачі. Атмосфера жорстокості також доповнюється показом слідів крові на стінах та стіканням краплі речовини, схожої на кров [20]. На нашу думку, показ надмірної жорстокості в ефірі вищезгаданої передачі також свідчить про схильність до таблоїдизації контенту передачі.

Зосередившись на новітніх технологіях, які використовуються в розважальному сегменті телебачення, слід виділити інтерактивність, зв'язок з глядачами (а саме те, що глядачі можуть голосувати в студії через спеціально обладнані пульти). Також слід згадати і про різноманітність ток-шоу та інших розважальних програм, в яких на сьогоднішній день використовуються нові пристрої хай-теку. Телеканал - це набір контенту, отже, йому властиво весь час розвивати і оновлювати засоби новітніх технологій.

Таким чином, не можна сказати, що при перегляді розважальних програм глядач інформаційно деградує. Від буденної рутини теж необхідно відпочивати, тому розважальний сегмент телебачення не має на меті щось підступне або погане для телеглядача. Можливо, просто необхідно встановлювати так звані фільтри, які б змогли відокремлювати і фільтрувати розважальний сегмент українських телеканалів. Із вищезазначеного можна зробити висновок, що основним методом пристосування до інформаційного суспільства телеканал СТБ обрав саме таблоїдизацію.

За умов глобалізації телеканал СТБ активно використовує найбільш успішні іноземні формати шоу, створюючи на їх базі українські версії. Про вплив глобалізації та макдональдизації на контент телеканалу СТБ свідчать такі шоу: «Україна має талант», «Танцюють всі», «Х-фактор», «МайстерШеф», «Зважені та щасливі», «Я соромлюсь свого тіла», «Детектор брехні», «Битва екстрасенсів», «Холостяк», «Кохана, ми вбиваємо дітей», «Вагітна в 16» та «Танці з зірками».

Отже, на сьогодні «СТБ» можна вважати класичним прикладом таблоїдного ЗМІ. Більшість розважальних програм компілюється з американського телевізійного ефіру. Однак, «СТБ» все ж відрізняється своєю містичністю і антуражем програм ( «Битва екстрасенсів», «Неймовірно, але факт», «Містичні історії», «Феномен»), все це говорить про те, що публіка вимагає не тільки сміху і радості. Мабуть, в звичайному житті споживачу інформації не вистачає містики, міфів і прописаних сценаріїв страшних казок, які потрапляють на екран кожного тижня, задовольняючи при цьому побажання телеглядачів.

З огляду на вище сказане, можна зробити наступні висновки: телебачення відіграє зараз дуже велику роль в житті людини. Без нього неможливо уявити сучасний світ. Воно є найпотужнішим ресурсом інформації. Більш того, воно перетворилося в дуже потужний ресурс влади, який сам управляє і маніпулює. Сьогодні розважальна тематика займає лідируючі позиції, і, якщо ще кілька років тому інформувати глядача було головною функцією телебачення, то без розважального спарування ТБ складно нині уявити.

ВИСНОВКИ

На стрімкий розвиток та широку популярність такого виду засобів масової інформації як таблоїд вплинули, в першу чергу, зміни в інформаційному просторі, які призвели до витіснення серйозних жанрів журналістики, небажання сприймати, аналізувати серйозні теми, прагнення до розважальної та поверхової інформації серед цільової аудиторії. Наразі сучасному споживачеві новин не вистачає часу на сприйняття серйозної інформації, саме тому засоби масової інформації, підлаштовуючись до стрімких змін у суспільстві, створюють нові видання таблоїдного формату, переходять на легкі новини, інформаційно-розважальний матеріал, та відмовляються від подачі новин у серйозній формі, яка потребує вдумливого аналізу.

Таким чином, можна сказати, що у сучасному телебаченні видовищність переважає над реальною подачею інформації, це можна пов'язати з комерціалізацією ЗМІ. Суть сучасного телебачення - сенсаційність та епатаж, спрощення мови та використання гумору, навіть при висвітленні серйозних подій.

Проаналізувавши основні розважальні програми на українських телевізійних каналах можна з упевненістю сказати, що сучасне українське телебачення поєднує у собі інформаційну, комунікативну та розважальну функції. Варто зазначити, що кількість розважальних програм неухильно розширюється, створюючи нові типи. Однією з причин такої тенденції ми вважаємо потребу глядачів у психологічному розвантаженні.

Проаналізувавши змістове наповнення каналу «СТБ», можна сказати, що воно розраховане, перш за все, на широку масову аудиторію. Можна з упевненістю заявляти, що змістове наповнення телевізійного каналу «СТБ» знаходиться під значним впливом новітньої тенденції «масифікації», яку зазвичай використовують працівники ЗМІ для «керування» аудиторію. Це чітко прослідковується у намаганні створити змістове наповнення саме для широкої публіки, з метою формування єдиних смаків та вподобань у досить неоднорідного українського суспільства. Означена проблема помножена схильністю до таблоїдизації змістового наповнення телевізійного каналу «СТБ».

Основним методом пристосування до інформаційного суспільства телеканал СТБ обрав саме таблоїдизацію. За умов глобалізації телеканал СТБ активно використовує найбільш успішні іноземні формати шоу, створюючи на їх базі українські версії. Про вплив глобалізації та макдональдизації на контент телеканалу СТБ свідчать такі шоу: «Україна має талант», «Танцюють всі», «Х-фактор», «МастерШеф», «Зважені та щасливі», «Я соромлюсь свого тіла», «Детектор брехні», «Битва екстрасенсів», «Холостяк», «Кохана, ми вбиваємо дітей», «Вагітна в 16» та «Танці з зірками».

Отже, на сьогодні «СТБ» можна вважати класичним прикладом таблоїдного ЗМІ. Більшість розважальних програм компілюється з американського телевізійного ефіру. Худнути, товстіти, займатися любов'ю і сваритися на публіку стало модно на камеру і на українських просторах.

Однак, «СТБ» все ж відрізняється своєю містичністю і антуражем програм («Битва екстрасенсів», «Неймовірно, але факт», «Містичні історії», «Феномен»), все це говорить про те, що публіка вимагає не тільки сміху і радості. Мабуть, в звичайному житті не вистачає містики, міфів і прописаних сценаріїв страшних казок, задовольняючи при цьому бажання телеглядачів.

З огляду на вище сказане можна зробити наступні висновки, що телебачення - важливий і потужний засіб інформування аудиторії про навколишній світ. Сьогодні розважальна тематика займає лідируючі позиції, і, якщо ще кілька років тому інформувати глядача було головною функцією телебачення, то нині орієнтири змінилися.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Акинфиев С.Н. Развлекательная составляющая современного росийского телевидения / С. Н. Акинфиев // Медиаскоп. - Вып. № 2. - 2008 [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://med'ascope.Ru/node/230.

Барт Р. Camera lucida Комментарий к фотографии [Текст] / Р. Барт ; пер.с фр., послесловие и коммент. М. Рыклин. - М. : Ad Marginem, 1997. - 224 с.:ил.

Бернхард У. Инфотейнментв газете. Влияние развлечений-ориентированных инструментов проектирования на восприятие и обработку политической информации / Бернхард У. - Баден-Баден: 2012. -256 с.

Блавацький С. Спрощення або таблоїдизація якісної преси у Великобританії / С. Блавацький // Вісник Львівського університету. Серія : журналістика. - 2007. - Вип. 30. - С. 91-102.

Вайшенберг З. Журналіст та медіа: довідник / З. Вайшенберг, Г. Й. Кляйнштойбер, Б. Пьорксен ; пер. з нім. П. Демешко, К. Макєєв. - К. : Центр Вільної Преси ; Академія Української Преси, 2011. - 526 с.

Вайшенберг З. Новинна журналістика / З. Вайшенберг. - К. : АУП, 2004. - 262 с.

Вакурова Н.В Типология жанров современной экранной продукции: Учебное пособие / Н.В. Вакурова, Л.И. Московкин. - М.: Издательство Московского университета, 1997. - 384 с.

Вартанова О.Л. Медиаэкономика зарубежных стран / О.Л. Вартанова. - М.: Аспект Пресс, 2003. - 336 с.

Великий тлумачний словник сучасної української мови / Укл. В.Т. Бусел. - К., Ірпінь: ВТФ «Перун», 2007. - С. 1233.

Войко К.О. Таблоїдна преса в Україні : автореферат дисс : спец. 6.030301 «Журналістика» / К.О. Войко. - Черкаси, 2011. - 26 с.

Газета The Times извинилась за «утку» о катарской лиге чемпионов [Электронный ресурс]. - Режим доступу: http://www.newsru.com/sport/18mar2013/times.html

Гейзінга Й. Homo Ludens / Й. Гейзінга. - К. : Основи, 1994. - 250 с.

Гетьманець М.Ф. Сучасний словник літератури і журналістики / М. Ф. Гетьманець, І. Л. Михайлин. - Х. : Прапор, 2009. - 384 с.

Городенко Л. М. Розвиток світового ринку мас-медіа / Л. М. Городенко. - К. : АУП, 2014. - 318 с.

Городенко Л. М. Теорія мережевої комунікації / Л. М. Городенко. - К. : АУП, 2013. - 318 с.

Гоян В.В. Типові та жанрові особливості інформаційної телепрограми: Посіб. для студ. Ін-ту журналістики / Віта Володимирівна Гоян. - К.: Київ. нац..ун-т ім. Т. Шевченка, 2001. - 53с.

Гриценко О. Природа інформаціи?ного суспільства та розвиток світового ринку мас-медіа / Олена Гриценко // Вісник львівського університету. - Серія журналістика. - 2009. - Вип. 32. - С. 214-222

Дорош М. Яскраві заголовки замість глибокої аналітики // Телекритика [Електронний ресурс]. - URL: http://osvita.mediasapiens.ua/material/4711.

Землянова Л. Коммуникативистика и средства информации: англо-рус. толковый слов. концеп. и терм. / Л. Землянова. - М. : Изд-во Моск. ун-та, 2004. - 416 с.

Зміст розважальних передач та їх анонсів на телеканалі «СТБ» («Один за всіх», «Битва екстрасенсів», «Хата на тата», «МастерШеф [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://mediarada.org.ua/case/zmist-rozvazhalnyh-peredach-ta-jih-anonsiv-na-telekanali-stb-odyn-za-vsih-bytva-ekstrasensiv-hata-na-tata-mastershef/

Квіт С. Основи герменевтики : Навчальний посібник / Сергій Миронович Квіт. - К. : Вид. дім «КМ Академія», 2003. - 192 с.

Келлнер Д. Культура СМИ: культурология, идентичность и политика между современным и постмодернистским / Дуглас Келлнер. - Лондон: Рутледж, 1995. - 224 с.

Маклюэн М. Понимание медиа: внешние расширения человека / М. Маклюэн. - М. ; Жуковский : КАНОН-пресс-Ц, Кучково поле. - 464 с.

Недопитанський М.І. Жанрові новації сучасного українського телебачення / М.І. Недопитанський // Електронна бібліотека Інституту журналістики / URL: http://joumlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=1403

Олешко В. Журналистика как творчество / В. Олешко. - М.: РИП-холдинг, 2003. - 222 с.

Олешко В. Психология журналистики : учебное пособие / В. Олешко. - Спб. : Издательство Михайлова В.А., 2006. - 240 с.

Піонтек Д. Спрощення або таблоїдизація і журналістика [Електронний ресурс] / Дорота Піонтек. - 2012. - Режим доступу: http://osvita.mediasapiens.ua/material/9370 .

Потятиник Б. Медіа: ключі до розуміння. Серія: Медіакритика / Борис Потятиник. - Львів: ПАІС, 2004. - 312 с.

Приступенко Т. О. Теорія журналістики: етичні та правові засади діяльності засобів масової інформації : навчальний посібник / Т. О. Приступенко. - К. : Інститут журналістики, 2004. - 375 с.

Прытков А.В. Квалоид как тип СМИ / А. В. Прытков // Вестник ВГУ. - 2012. - №2. - С.206-210.

Психологічний словник / за ред. В. Войтка. - К. : Вища школа, 1982. - 216 с.

Рабочая книга редактора районной газеты: опыт, методики, рекомендации / под ред. Я. Засурского. - М. : Мысль, 1988. - 575 с.

Скуба В. Спрощення або таблоїдизація ЗМІ - це новий вид цензури / В. Скуба // День. - 2012. - 25 трав.

ДОДАТОК

Заставки до шоу на телеканалі «СТБ»

Размещено на Allbest.ru