Залежність контенту та висновків футбольних аналітичних програм від належності медійного продукту різним власникам

Висвітлення спортивних подій засобами масової інформації. Аналітичні програми футбольної спрямованості на українському телебаченні. Різниця у висвітленні програмами "Футбольний Уік-Енд" і "Профутбол" прецедентних справ та подій в українському футболі.

Рубрика Журналистика, издательское дело и СМИ
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 28.02.2016
Размер файла 45,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

МIНIСТЕРСТВО ОСВIТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара

Факультет систем і засобів масової комунікації

Дипломна робота

Залежність контенту та висновків футбольних аналітичних програм від належності медійного продукту різним власникам

Спеціальність 6.030200 - журналістика

Чертов Ігор Валентинович

Науковий керівник

Доцент кафедри СЗМК

кандидат філологічних наук

Гудошник Оксана Василівна

Дніпропетровськ-2012

ВСТУП

Спорт сьогодні сприймається не стільки як засіб оздоровлення населення, проведення захоплюючого дозвілля, скільки як комерційне підприємство. Значна частина клубів існує в першу чергу за рахунок коштів спонсорів і, по суті, є власністю потужних корпорацій. Метою цих корпорацій є формування іміджу за рахунок інтересу людей до спорту, за рахунок соціальної значущості спортивних заходів, за рахунок реклами.

Соціальна значущість спорту, інтерес до нього, викликаний непередбачуваністю результатів, постійної інтригою, притаманною змагань і привертає увагу вболівальників, роблять спорт привабливим для висвітлення його проблем журналістами різних видань, для репортажів про найбільш значущих змаганнях. Спортивні репортажі викликають настільки високий інтерес численної аудиторії, що стають важливими об'єктами, на тлі яких розміщується реклама. Дійсно, якщо перед екраном збираються сотні тисяч вболівальників, то передана в короткому інформаційному блоці інформація відразу доходить до численної цільової аудиторії.

Прагнення використовувати спорт в першу чергу у комерційних цілях стає характерною рисою вітчизняних ЗМІ починаючи з 90-х років ХХ століття. При цьому втрачається соціальна сторона діяльності, в першу чергу залучення населення до фізичної культури і масового спорту. Формується споживацьке ставлення до спорту і спортсменів і втрачається ряд важливих соціальних цінностей, що виховуються спортом, як заняттям не тільки в комерційних цілях.

Домінантою спортивних репортажів, програм в ефірі радіо і телебачення, звітів в пресі є повідомлення про ігрові види спорту. Дійсно, ігрові види видовищні, затребувані уболівальниками. У той же час їх соціальна значимість у формуванні здорового, розумного, працьовитого громадянина істотно менша, ніж, наприклад, значимість технічних видів спорту, спортивних єдиноборств та видів спорту, що вимагають індивідуальної великої роботи (легка атлетика, лижний спорт).

Особливу роль у формуванні образу вітчизняного спорту відіграють аналітичні програми, що покликані надати кваліфіковану оцінку спортивним подіям.

Вибір об'єкту дослідження пояснюється насамперед значною роллю аналітичних щотижневих програм у формуванні ставлення аудиторії до вітчизняного спорту, зокрема футболу. Саме експертна думка фахівців аналітичної програми сприймається аудиторією як об'єктивна оцінка спортивних подій, ситуацій, фактів тощо.

Робота присвячена дослідженню функціонування футбольних аналітичних програм на українському медійному ринку. Аналітичні програми футбольної спрямованості з'явилялися на українському ринку паралельно з розвитком футболу як комерційної сфери. Тому даний медійний продукт став невід'ємною частиною великого бізнесу.

Актуальність дослідження зумовлена значним інтересом аудиторії футбольних вболівальників до аналітичних щотижневих програм, а також значенням цих програм у формуванні іміджу українського футболу. Дослідження зв'язків аналітичних програм з бізнес-структурами дозволить визначити рівень об'єктивності матеріалів та висновків, які надають дані медійні продукти.

Мета дослідження полягає у виявленні особливостей оцінки спірних футбольних епізодів, моментів, подій аналітичними футбольними програмами, що належать власникам різних медійних структур, і одночасно є власниками футбольних клубів.

Досягнення поставленої мети передбачає розв'язання таких завдань:

– розглянути контент спортивних програм медійного ринку України;

– встановити функції та завдання футбольних аналітичних програм;

– детально розглянути особливості подачі та оцінки подій різними програмами;

– визначити залежність оцінки ситуації від політичної лінії власника телеканалу, що створила продукт;

– надати оцінку об'єктивності аналітичних футбольних програм українського медіа ринку.

Об'єкт дослідження становлять аналітичні програми «Футбольний уїк-енд» виробництва ТРК Україна та "Профутбол" каналу 2+2.

Предметом аналізу є особливості оцінювання аналітичними програмами подій, що мають резонансний характер, встановлення походження оцінок експертів.

Наукова новизна проведеного дослідження полягає у спробі встановити залежність контенту та оцінки медійного матеріалу від бізнес-структур, які володіють програмами, що створюють ці продукти.

РОЗДІЛ 1. ОСОБЛИВОСТІ СПОРТИВНОЇ АНАЛІТИЧНОЇ ЖУРНАЛІСТИКИ

1.1 Висвітлення спортивних подій засобами масової інформації

Засоби масової інформації були і залишаються надійними помічниками фізичної культури і спорту, допомагаючи розкривати їх соціальну значимість у житті суспільства, показувати високі фізичні можливості людей, впроваджувати досвід оздоровчої роботи в масах. Особливо відзначимо роль спортивної журналістики як засобу виховання патріотизму. Високі досягнення українських спортсменів на міжнародних аренах викликають масовий ентузіазм, єдність різних соціальних кіл, гордість за свою країну, прагнення наслідувати спортивним героям. «Одна з традицій вітчизняної журналістики - виховання молоді на прикладі провідних атлетів, адже спорт високих досягнень розбурхує, народжує мрії, кличе до наслідування». Важливе значення має спортивне видовище, як форма відпочинку, зняття напруги. Азарт - природний психологічний стан людини і виплеск емоцій під час спортивних змагань видається більш органічною формою, ніж агресія (ми, природно, виключаємо хуліганські дії футбольних уболівальників, які мають місце в усьому світі).

В Україні, так само, як і в інших країнах світу, широко розвинені фізкультурно-спортивні друковані газети, журнали, бюлетені та інші періодичні видання, основним завданням яких є пропаганда фізичної культури і спорту. «В наш час фізкультурно-спортивна періодика - елемент системи виховання, що поєднує популяризацію масового фізкультурного руху і спорту з освітленням питань їх розвитку».

У всьому світі видається велика кількість періодичних газет і журналів, присвячених як спортивним подіям в цілому, так і окремим видам спорту.

На статті в газеті «Команда», «Спорт-Експрес» нерідко посилаються портали мереж Інтернет,що спеціалізуються на новинах. Є регіональні спортивні видання. Спортивні події висвітлюються в спеціалізованій періодиці, як щоденній («Команда», «Спорт-Експрес»), так і в щотижневій («Футбол»). Зазвичай регіональні видання особливо докладно розповідають про спортивні успіхи земляків, а також пишуть про події національного рівня. Так, всі ЗМІ широко висвітлюють загальнонаціональні змагання.

Існують спортивні видання, присвячені окремим видам спорту. Наприклад, технічним водним видам - вітрильному і водно-моторному присвячені два журнали: «Катери та яхти» і «Капітан».

У сучасному суспільстві все більшу перевагу аудиторія віддає електронним ЗМІ. До електронних засобів масової інформації належать радіо, телебачення, і, що стає все більш доступним і популярним Інтернет. Найважливішою перевагою електронних ЗМІ є мобільність. Якщо газета може повідомити новину лише через пів доби - добу, то електронні ЗМІ мають можливість передавати репортажі безпосередньо з місця подій, а їхні новини відстають від подій, що відбулися рідко більш ніж на 3 години.

При висвітленні спортивних подій електронні ЗМІ відіграють величезну роль. Так, практично кожну годину, а в ряді ефірів - кожні півгодини в новинах транслюються звістки про ті змагання, які вважаються найбільш цікавими для аудиторії. В ефірах здійснюються прямі трансляції про проведення змагань, а також транслюються відео і рідше - аудіо записи репортажів.

Висвітлюються не тільки змагання і особливо - їх підсумки. Переможці найбільших змагань: олімпійські чемпіони, чемпіони світу та Європи, просто популярні спортсмени стають гостями в ефірі: у них беруть інтерв'ю, про них розповідають, їх імідж використовується в рекламних роликах. Нерідко популярні спортсмени обирають своєю професією спортивну журналістику і стають кореспондентами, телеведучими, коментаторами. Доречно згадати, що кращими футбольними коментаторами були відомі воротарі В. Набутів і В. Маслаченко. До коментарів змагань з біатлону залучають відомих в минулому стріляючих лижників, а також тих діючих спортсменів, які з якихось причин не беруть участь у проведених змаганнях.

Якщо коротко підвести підсумок, між привабливими спортивними публікаціями та спортивними програмами і чому спортивна журналістика настільки має попит, необхідно зазначити таке:

1. Спорт непередбачуваний. Він завжди містить інтригу, несподіванку. Нерідкі випадки, коли аутсайдер перемагає лідера.

2. Спортивна боротьба - боротьба не тільки з суперником, але і з природою (альпінізм, вітрильний спорт), з технікою (автоспорт, авіамодельний спорт). Тут все залежить і від вольової підготовки, і від уміння, і від тренованості.

3. Спорт патріотичний. Він викликає прагнення вболівати за улюблену команду. За улюбленого спортсмена, за улюблений автомобіль. Причетність до подій на спортивній арені викликає бажання дізнатися не тільки про те, хто переміг, але і як здобута перемога.

4. Спорт - естетичне видовище. У більшості видів спорту заняття вимагають атлетизму, а саме атлетичні люди з давніх часів виступають як еталон краси. Гарні рухи бігунів, лижників, акробатів і гімнастів. Фігурне катання - поєднання хореографії та спортивної майстерності. Особливо привабливі красиві сильні люди гармонують з суворою природою: скелястими або покритими льодом горами, з високою морською хвилею. Особливо барвисті парусної яхти, що летять по морю крізь піну бризок.

5. Спорт викликає прагнення наслідувати переможцям, брати участь в змаганнях і тренуваннях, досягати нехай малих, але перемог. Таким чином, спортивні передачі грають соціальну роль, залучаючи людей до занять фізичною культурою і спорту. відволікаючи від шкідливих звичок.

6. Спортивні видовища - хороший спосіб зняття психологічної напруги, важлива форма відпочинку. Ця форма дозвілля поширена була в усі часи і, ймовірно, специфічна для людства. У той же час спортивні видовища здатні не тільки зняти напругу, але й викликати агресивні інстинкти і згуртувати соціальні групи. Цим можна вміло маніпулювати в ході політичних акцій.

7. Спорт - це бізнес. Спорт високих досягнень привертає величезну кількість глядачів, тому вміла організація великих змагань виявляється рентабельною. Останнім часом основним джерелом доходу від проведення змагань стала не оплата квитків відвідувачами, а доходи від телевізійних компаній, які висвітлюють змагання, від рекламних агентств, які використовують великі видовищні заходи для просування товарів, послуг, іміджу фірм. Для формування репутації компаній широко використовується спонсорство.

Теоретичні підходи та концепції, що лежать в основі сучасних комунікаційних технологій, активно розвивалися і ускладнювалися протягом XX століття в рамках теорії інформації і розуміння моделей соціальної комунікації в сучасному суспільстві.

Якщо уявити процес комунікації ЗМІ з споживачем в термінах і поняттях теорії інформації, то він буде виглядати наступним чином. У кожному процесі PR діє якийсь суб'єкт або джерело інформації. Об'єктом впливу служить громадськість (аудиторія). PR завжди реалізується за допомогою інформації (інформаційного послання), що надходить по певних каналах. Весь процес протікає на тлі конкретної обстановки, а реакція громадськості вивчається з допомогою зворотного зв'язку. При цьому, як правило, є необхідність у подоланні різних перешкод ("шумів"), які заважають нормальному протіканню процесу. Важливим етапом для становлення і розвитку теорії впливу ЗМІ на аудиторію стала модель «двоступінчастого потоку комунікації», розроблена Лазарсфельдом в кінці 1940-х років і її подальші модифікації. В результаті досліджень було встановлено, що не відбувається прямого впливу ЗМІ на аудиторію. Вплив засобів масової комунікації на аудиторію опосередковується міжособистісної комунікацією, тобто від засобів масової комунікації ідеї поширюються до «лідерів думок», а вже через них - до всієї аудиторії в цілому. Інформація, що надходить із засобів масової комунікації, перетворюється в результаті міжособистісного спілкування, його зміст інтерпретується «ситуаційними лідерами думок» для своєї соціальної групи. Реальний вплив інформацією ЗМІ на аудиторію відбувається тільки в результаті двоетапної комунікації. Лазарсфельд показав, що Massmedia як такі неефективні на рівні окремої людини, вони не змінюють ні його думок, ні його установок, але, проникаючи в первинні групи сусідів, сім'ї, друзів в результаті особистих і групових обговорень, вони впливають на людину і змінюють його думку. Ця модель особливо яскраво виявляється у відношенні інформації, що стосується «високих матерій» - мистецтва, культурної спадщини, історичної пам'яті і т.п. Однак і в спорті модель Лазарсфельда представляється адекватної ситуації. Навіяні лідерам симпатії до команд, інтерес до змагань, мода на окремі види спорту транслюються в подальшому на інші персони, створюючи тим самим популярність виду спорту, спортсменів і команд.

Який так званий спеціальний предмет дослідження у спортивній журналістиці? Спорт і фізична культура, а також події соціального життя навколо цих предметів. Економічна журналістика розглядає переважно економічні питання і проблеми, політична - політичні і так далі. У назвах цих спеціалізацій спочатку закладено уявлення про предмет діяльності. Виникає питання: чи може спортивна журналістика піднімати економічні питання, а економічна - спортивні? Чи є події, на які реагують і економічні, і спортивні журналісти?

Безумовно. Найвідоміший на сьогодні приклад - придбання російським бізнесменом Р. Абрамовичем лондонського футбольного клубу «Челсі». Для журналістів, які пишуть на економічні теми, це привід поміркувати про легальне вивезення з країни російського капіталу, про збитки і вигоди відомого мільярдера, про уразливість економіки, іміджі, інвестиціях та багато іншого. Спортивні журналісти загострять увагу на перспективах «Челсі» в чемпіонаті Англії і в єврокубках, на можливе залучення в лондонський клуб російських футболістів, поремствував Абрамовичу, що той не придбав якусь російську команду, і з особливим інтересом стануть стежити за іграми за участю «Челсі ». Подія одне, але журналістів, які пишуть про спорт, і журналістів, що цікавляться економікою, хвилюють зовсім різні його аспекти. В предметі розгляду і криються відмінності спеціалізацій. Незважаючи на аналіз своїх специфічних аспектів, спортивні та економічні журналісти не можуть обійти чужих для них тем, так як подія знаходиться на стику інтересів спорту та економіки. Звичайно, «економісти» лише самим загальним, поверховим поглядом пройдуться по спортивній тематиці, а «спортсмени» - з економічних проблем, але не торкнутися питання з суміжної тематики не можуть. Спортивна журналістика є складовим елементом журналістики взагалі, взаємодіючи з іншими спеціалізованими напрямками в рамках прикордонних питань і проблем.

Не можна сьогодні не погодитися з твердженнями А. Мураковського: «В журналістиці недвозначно заявляє про себе необхідність спеціалізації ... Нині навіть журналісти, які пишуть про фізику, поділяються, подібно самим ученим, на знавців у галузі ядерної енергетики або теорії макросвіту ... Все більше затребуваною стає журналістська компетентність ». Сьогодні сучасну журналістику можна представити як сукупність спеціалізованих напрямків, усередині яких є ще більш вузькі спеціалізації. Але незважаючи на це, журналіст, наприклад, що пише про академічне веслування повинен знати історію свого виду спорту, політику міжнародної федерації веслувального спорту та Міжнародного олімпійського комітету щодо дисциплін академічного веслування, економічні передумови та потенціал виступу тієї чи іншої команди на найбільших регатах, культуру і тактику цього виду спорту, а також вміти працювати з офіційними сайтами за своєю тематикою.

Тим не менш, спеціалізована журналістика крім унікального, властивого тільки їй предмета розгляду, опису та аналізу, має свою історію, реалізує різні функції і має властивими тільки їй особливостями.

У своїй роботі «Спортивна преса як тип» П. Воронков виділяє п'ять таких функцій: Ескейпізм, функція емоційної міни, інформаційна, аналітична і виховна. До загальних він відносить останні три функції. Дійсно, спортивна преса, як і будь-яка інша, прагне інформувати читача (глядача, слухача), подає факти в обробленому, аналітичному варіанті, а також дає позитивний або негативний приклад матеріалами, виховуючи аудиторію, яка є регулярною споживачем подібної інформації. Установка на Ескейпізм і функція емоційної міни, на думку дослідника властиві тільки спортивній журналістиці, за описом представляють собою єдину розважальну функцію. На думку автора роботи, спортивна газета - «то видання, яке сьогодні і зараз не стане говорити про проблеми», «забезпечує утримання експресії,« енергії на мінус », альтернативний варіант виходу поганих якостей особистості». Дослідник вважає спортивну пресу ідеальною, вважаючи кінцевою її метою «сприяння встановленню миру на землі». З цим погоджуватися наївно.

Функція емоційної міни як унікуму для спортивної журналістики не спроможна. Прочитання спортивної газети, перегляд спортивної телепередачі, прослуховування спортивної радіопрограми приносить не тільки емоційну розрядку і позбавлення від негативних емоцій, що накопичилися за день. Спортивна журналістика має свою специфічну аудиторію, звану любителями спорту. Цю аудиторію можна розділити, як мінімум, на три частини: фахівці, тобто люди безпосередньо зайняті у спортивній індустрії (спортсмени, тренери, спортивні чиновники, журналісти, працівники спортивних об'єктів тощо), пасивні та активні вболівальники.

Тільки друга група може отримувати емоційну розрядку і отримувати суто позитивні емоції від спортивної журналістики. Це люди, які не є щоденними споживачами спортивної інформації. Спорт приходить до них у години дозвілля. Зазвичай це споживачі суспільно-політичних видань або радіо-телеканалів, які читають (переглядають) спортивну смужку (спортивні програми). Для них неважливо те чи інше, лише поразка українських спортсменів. Це не приносить ніяких емоцій - смуга перегортається, телевізійний канал вимикається, про негативну подію в світі спорту тут же забувається. Якщо з'являються позитивні емоції, то увага на програмі або статті затримується, а життєві проблеми на час забуваються. Так здійснюється розважальна функція. Слід зауважити, що це єдиний випадок, коли завдання спортивної журналістики розходяться із завданнями спортивної публіцистики. Розважальна функція журналістики не сприяє помітному впливу на формування громадської думки.

Для зацікавлених людей і активних вболівальників все набагато складніше. Вони переживають і радість перемоги, і гіркоту поразки. Спортсмени, тренери і чиновники, про яких пишуть спортивні журналісти, по-різному реагують на інформацію. Реакція залежить від позитивної або негативної оцінки преси. Самі журналісти реагують на матеріали колег з точки зору конкуренції або звичайного перейняття позитивного досвіду. Активні вболівальники - категорія особлива. Для них навколишній світ є лише перешкодою, відволіканням від спортивної інформації, яку вони черпають звідусіль, але переважно з спеціалізованих спортивних ЗМІ. Активні вболівальники не мислять себе без продуктів спортивної журналістики. Їх настрій залежить тільки від результату, який показала улюблена команда або спортсмен. Вони найбільш схильні до впливу думок спортивного журналіста. Ця група відчуває на собі прояв інформаційної, аналітичної, виховної, пропагандистської функцій спортивної журналістики, тоді як пасивні вболівальники обмежуються інформаційною та розважальною функціями.

Функція стресу для спортивної журналістики не є унікальною. Функція стресу властива і політичній журналістиці, і економічної. До прикладів тут можна віднести реакцію журналістів на економічну кризу або на вибори президента країни. Це загальнозначущі класичні ситуації, але є й локальні, характерні тільки для аудиторії, яка споживає суто економічну чи політичну інформацію. Наприклад, значне зростання курсу європейської валюти по відношенню до американського долара або ключові перестановки в обліковому складі партії «Єдність». У спортивній журналістиці, як у політичній та економічній, функція стресу реалізується щодня, оскільки спортивний календар не має значних пауз.

Крім інформаційної, аналітичної, виховної, розважальної і стресової функцій спортивній журналістиці притаманні світоглядна і пропагандистська. За різними міжнародними змаганнями можна вивчати географію. Спортивні журналісти, що побували на них, розповідають не тільки про змаганнях, а й про те, що їх оточує в тій країні, де проходять турніри. Змагання перевіряють властиві людині якості, такі як самовідданість, мужність, вірність, цілеспрямованість, дружелюбність. Вплив політичної складової і усвідомлення сили важеля впливу на численну аудиторію спортивної інформації і за радянської влади, і сьогодні, дозволяють виділяти реальну можливість пропаганди тієї чи іншої ідеологічної установки.

Ще одна особливість - робота зі статистикою. Спортивний журналіст видає безліч цифр, як ніхто інший в журналістиці. Це і дані протоколів матчів, і власні підрахунки за різними параметрами гри, і всілякі таблиці і графіки. Жоден оперативний матеріал у серйозній спортивній пресі не обходиться без статистичної добірки. Споживачам спортивної інформації важливий і результат на табло, і те, як зіграли ті чи інші спортсмени, а також які їхні позиції або позиції країни, яку вони представляють, в перспективі підсумків всього змагання, яке може тривати, як місяць, так і близько року, в залежності від специфіки самого турніру. Спортивному журналістові, щоб проаналізувати ситуацію в конкретному матчі або змаганні, підтвердити свої думки фактами, доводиться оперувати цифрами. Наприклад, у футболі ведеться не тільки підрахунок голів, але і фіксується кількість фолів, жовтих і червоних карток у команд, число офсайдів, поданих кутових, нанесених ударів в бік або створ воріт, кількість попадань в штанги і перекладини, фіксується відсоток і час володіння м'ячем суперників, число замін, кількість хвилин, проведених тим чи іншим футболістом на полі і вся його особиста статистика. Всі ці цифри сьогодні служать помітною підмогою в оцінці поєдинку та гри конкретних виконавців на футбольному полі. Газети, інтернет-сайти і телеканали візуально знайомлять читачів і глядачів з повними або усіченими протокольними даними змагань і з різними таблицями, радіожурналісти використовують цифри в розмовному коментарі.

Найбільш значущим засобом масової інформації сьогодні є телебачення. Воно й найбільш активно у висвітленні спортивних подій.

1.2 Специфіка телебачення. Вплив телебачення на формування суспільної думки

Розглянемо детальніше причини, за якими роль телебачення як засобу масової інформації стала домінуючою в сучасному суспільстві.

З позицій психологів інформація сприймається людиною за допомогою органів чуття. Такими органами є, як відомо, дотик, нюх, слух і зір. У людини домінує обсяг інформації, що надходить від органів слуху і зору. Вплив на зорові органи робить як телебачення, так і преса. Однак наочність телевізійних передач значно вище. Дійсно, друковані видання представляють інформацію в закодованому абстрактному вигляді: слова і пропозиції, сама мова - об'єкт, що піддається значному обсягу інтерпретації як журналістом під час написання матеріалу про подію, так і читачем, який реконструює текст в уявний образ не цілком ідентичний тому, як це робив автор матеріалу, і, тим більше, тому, що відбувалося насправді. Ілюстрації та фотографії істотно збільшують наочність друкованого матеріалу, проте по-перше при цьому значно дорожчає видання. По-друге, все одно на папері неможливо передати динаміку, немає анімаційних зображень.

Телебачення є найбільш синтетичним засобом масової інформації. Його синтетичність або комплексність полягає в тому, що здійснюється впливу і на слух, і на зір, причому задіються ефекти руху, демонстрації не просто ілюстрацій, а динамічних реальних картин, репортажів, що імітують присутність телеглядача на місці події.

Дуже важливим є можливість оперативної трансляції. Якщо друковані ЗМІ видаються не частіше одного разу на добу, тому новини з них можна отримувати із запізненням до 24 годин, то радіо і телебачення дозволяють передавати репортажі з місця подій. Сучасні технічні засоби дають можливість робити телевізійні репортажі без залучення потужних і важких засобів освітлення, камер. Сьогодні відеокамери мають малі розміри, легко переносяться одним журналістом, що дозволяє підвищити швидкість і інтенсивність підготовки інформації, надати їй індивідуальність.

Перевагою телебачення є висока конкуренція між різними програмами і навіть між редакціями всередині однієї програми. Ця конкуренція є гарантією високої якості передач, оскільки у споживача є можливість вибрати, що йому дивитися.

Удосконалення технічних засобів призводить до того, що телебачення не обмежене відстанню: трансляція ведеться через супутники, по проводах, з використанням антен і телевеж. Споживач сьогодні має можливість використовувати в якості приймального пристрою на тільки телевізор, але і комп'ютер зі встановленим всередині нього пристроєм - тюнером. Відеомагнітофони дають можливість записувати цікавлять споживача програми, причому робити це в автоматичному режимі. Останнє особливо добре підтримано комп'ютерними програмами.

Як і інші ЗМІ, телебаченню доводиться вирішувати проблеми комерційного, державного мовлення та реалізації власних творчих інтересів журналістів. Комерційне мовлення - не тільки реклама, а й ті програми, які привернуть глядача до екрану, змусять його сидіти у телебачення під час рекламних пауз.

1.3 Жанрова структура телевізійної журналістики

Кузнєцов виносить на обговорення розроблену ним „Класифікацію програм”, де визначає параметри соціально значущих передач. Автор підкреслює, що соціально важливе мовлення вимагає високої кваліфікації виконавця, а критеріями оцінки претендентів можуть бути наявність або відсутність в їхній роботі відомих прийомів і методів діяльності.

„Класифікатор програм” пропонує організаторам мовлення розділити передачі за їх основною функцією і спрямованістю, тобто за тією роботою, яку вони виконують у суспільстві. На цій основі виділяється 12 видів програм, до реєстру входять всі існуючі на практиці функціонально-тематичні і адресні типи програм - від інформаційних до розважальних. Соціально значущими серед них визнаються програми інформаційні, публіцистичні, пізнавально-розважальні, культурно-просвітницькі, дитячі.

Провівши дослідницьку роботу, Кузнєцов пропонує об'єднувати програми не за жанрами, не за місцем виробництва, а за спрямованістю, соціальними функціями, ступенем впливу на глядача.

Аналітична програма - щотижневий, щомісячний або щоденний коментар подій, які мають значення для аудиторії і відкрито об'єктивне їх трактування. Функція - формування суспільної думки.

Проблему класифікації телепрограм вивчав вітчизняний науковець Ю. Шаповал, який провівши дослідження, стверджував, що існуюча у вітчизняній тележурналістиці практика називати всі інформаційні матеріали «сюжетами» є неприйнятною з теоретичного погляду, як і з погляду ефективності впливу на телеглядача.

Аналітична публіцистика передбачає застосування у кожному з випадків специфічних журналістських методів пізнання й відображення дійсності, оволодіння об'єктом для розкриття глядачеві їхніх суттєвих, актуальних сторін і граней. Талановитому журналістові вдається глибоко показати на екрані життя, показуючи зразки досконалості форми, яка відповідно, передбачає системний показ явищ, подій і фактів реальної дійсності.

Щоб стала зрозумілою структура телевізійної публіцистики, необхідно її класифікувати. При цьому слід пам'ятати, що публіцистичні повідомлення створюються творчими працівниками всіх без винятку редакції телебачення. Телевізійна публіцистика - це сфера соціальної інформації, досить широка сфера людської діяльності. Ознаки соціальної інформації - її цілеспрямований характер, взаємовідносини, взаємовплив змісту повідомлення та каналу. Засоби передачі, вплив „зворотнього зв'язку”, зв'язок комунікативної та управлінської функцій повинні бути властиві масовій інформації як різновид соціальної. Масова інформація розгалужується на роди - преса, радіо, телебачення та інформаційні агентства. Кожен із них включає в себе публіцистичні повідомлення, про які було сказано вище. Ці повідомлення, в свою чергу, розділяються на: інформаційну, аналітичну та художню публіцистику. До аналітичної публіцистики відносяться: кореспонденція, бесіда, коментар, огляд.

Отже, детально зупинимося на аналітичній публіцистиці. До цієї групи жанрів входять повідомлення, в яких автор аналізує реальні факти та явища. При цьому, композиція повідомлення залежить від задуму автора. Аналітичні жанри охоплюють відносно широкі часові проміжки та узагальнюють цілі системи фактів. Одним із специфічних телевізійних жанрів аналітичної публіцистики є бесіда. По змісту він часто носить характер дискусії на тему, які є досить важливими у суспільстві - політичні, економічні, соціальні, наукові та інші. Наявність конфлікту, зіткнення різних точок зору: розвиток думки, що рухаються, однак, по заздалегідь написано сценарію. Сучасні аналітичні жанри все частіше практикують методи збирання та аналізу інформації, запозичені з соціології, політології, футурології. Деякі дослідники схильні навіть вважати за нові аналітичні жанри версію чи прогноз, що з'явилися останнім часом на телебаченні.

телебачення український футбол аналітичний

РОЗДІЛ 2. ЗАЛЕЖНІСТЬ КОНТЕНТУ ТА ВИСНОВКІВ ФУТБОЛЬНИХ АНАЛІТИЧНИХ ПРОГРАМ ВІД НАЛЕЖНОСТІ МЕДІЙНОГО ПРОДУКТУ РІЗНИМ ВЛАСНИКАМ

2.1 Огляд українського ринку програм футбольної спрямованості

Формат підсумкового інформаційно-аналітичного тижневика у звичному для нас тепер вигляді почав розвиватись на українському телебаченні порівняно недавно - у середині 2000-х. Сьогодні український медіа ринок заповнений спортивними, зокрема футбольними, програмами. Серед них можна виділити декілька типів. Насамперед це аналітичні програми, в яких проводиться глибокий аналіз подій, фактів, ситуацій та вчинків, що мали місце у спортивному житті країни. Переважно вони мають тижневу періодичність, виходять щонеділі, та є підсумком спортивного життя країни за минулий тиждень. Ці програми покликані надати професійну оцінку та створити у аудиторії певне ставлення до події, що оговорювалася. Серед аналітичних програм в Україні можна виділити дві провідні, що мають найчисленнішу аудиторію та можливість створення якісного продукту. Це програма «Футбольний Уік-Енд» - продукт ТРК Україна, та програма «Профутбол», що виходить на каналі 2+2.

Також на ринку присутня програма «Інший футбол», що дає оцінку футбольним подіям, що мають місце поза футбольним майданчиком - коментарі з приводу приватного життя, справи футбольного менеджменту, між клубні відносини і т.д. Найцікавіші новини футбольної імперії за її межами. Неймовірні факти з життя футболістів, їх перемоги та поразки, курйози на полі і поза грою . Футбол -- командний вид спорту, в якому головна мета -- забити м'яч у ворота супротивника ногами або іншими частинами тіла (окрім рук) більше разів, ніж команда суперника. Програми про футбол -- гарний спосіб провести кілька годин перед телевізором і переглянути найкращі футбольні події: від зіркових матчів до футбольних інтерв'ю. Канал ICTV пропонує побачити «Інший футбол». За кордоном про героїв спорту знають все, а в Україні особисте життя спортсменів частенько залишається під замком. Телеканал ICTV вирішив виправити це. Програма «Інший футбол» показує гравців такими, які вони є насправді, і робить футбол цікавим навіть для тих, хто ніколи не цікавився спортом. Журналісти програми цікавляться не лише футболістами, але і всім, що пов'язане з цим видом спорту. Футбол - це величезна імперія, в кулуарах якої приховано безліч цікавих фактів. Кожен випуск програми складається з центральної теми, яка розкривається низкою невеликих динамічних сюжетів. Особлива увага приділяється зіркам світового масштабу, і, звичайно ж, надіям національного футболу.

Програма «Футбол Мундіаль» є підсумком світового футбольного тижня, дає огляди чемпіонатів Латинської Америки, Азії та Океанії. Програма "Футбол Мундіаль" - щотижнева програма про світовий футбол, а також справжня футбольна енциклопедія. "Футбол Мундіаль" - це програма яка розширює футбольний кругозір.

Програма «Євровикенд» - огляд головних подій в європейському футболі, огляди європейських чемпіонатів, коментарі футбольних фахівців. «Євровикенд» - ключові події європейського футболу в деталях. У фокусі - найгарячіші футбольні теми, найкращі голи європейських чемпіонатів, огляд преси та багато іншого. Ведучі програми «Євровикенд» - відомі та авторитетні люди зі світу футболу, коментатор телеканалу «Футбол» Віктор Вацко та заступник головного редактора журналу «Футбол» Андрій Шахов.

Також серед футбольних програм можна виділити «Один на один з Гамулою». В ній колишній гравець, тренер, а нині ведучий спілкується з відомими футбольними діячами, функціонерами. Частина програми відводиться обговоренню спортивної кар'єри запрошеного гостя, розповіді про його досягнення, злети та падіння, цікаві факти та шлях до успіху. Інша частина програми приділяє увагу обговоренню футбольних реалій сьогодення. У студії обговорюються останні тенденції у вітчизняному футболі, суперечливі моменти, що виникли у цій сфері. Особливу роль в програмі відіграє ексцентричний ведучий Ігор Гамула. Футбольні вболівальники пам'ятають його насамперед як автора неординарних післяматчевих коментарів, які він давав, коли був головним тренером футбольного клубу «Закарпаття». «Один на один з Гамулою» - інтерв'ю ведучого з відомими і цікавими співрозмовниками про футбол - його думка про футболістів і клубах, збірних та ключових матчах, а також цікаві та часом несподівані історії з життя - про досвід, досягнення і курйози.

Також на українському ринку футбольних програм присутні розважальні проекти ,такі як «STREET STYLE» - в ході якої, у вирі подій найяскравіші представники українського футбольного фрістайлу демонструють кращі трюки і комбо зі свого арсеналу. Групові і одиночні вправи, різні технічні викрутаси з м'ячем, зняті на абсолютно різних столичних урбанізованих ландшафтах, в комбінації з басовими ритмами і динамічним кліповим монтажем занурять у справжню «underground» атмосферу футбольного фристайлу.

Програма "Матч за 90 секунд" - всі голи і найнебезпечніші моменти матчів чемпіонату України, єврокубків і поєдинків національної збірної України у форматі 1 хвилина - 1 секунда.

Футбол: Сміх крізь сльози - сміх крізь сльози і заряд позитивних емоцій гарантований при перегляді цього телевізійного продукту. Тут не можна побачити результативних форвардів і захоплюватися ефектною грою воротарів. На полі зірки футбольних ляпів і антигерої найкурйозніших епізодів.

"Футбол News" - програма, яка покликана оперативно висвітлювати найактуальніші події в українському і світовому футболі, інформувати глядачів про результати матчів, повідомляти про трансфери, переходах та інші новини з станів команд. Слоган: "Футбол News - це новини для справжніх цінителів гри номер один на Землі!»

Футбол Live - студійні програма, приурочена до прямих трансляцій матчів Чемпіонату України з футболу. Проект включає в себе аналітичний огляд майбутніх і минулих матчів за участю ведучого і експертів в студії, а також прямі включення з місця проведення матчу з передматчевими і післяматчевими коментарями футболістів, тренерів, президентів клубів та інших.

Отже ми бачимо, що український ринок програм футбольної спрямованості є досить різноманітним і надає споживачу можливість знайти продукт на будь-який смак.

2.2 Аналітичні програми футбольної спрямованості на українському телебаченні

Якісна аналітична програма для створення і подальшого функціонування потребує значних ресурсів, як фінансових, так і кадрових. Для аналітичної програми необхідні студія, обладнання для монтажу, команда репортерів, журналісти, що обробляють інформацію, монтажери і т.д. Також, футбольна трансляція є комерційним продуктом, права на який належать Прем'єр-Лізі. Отже права на зйомку під час футбольного поєдинку також потребують окремих витрат. Тому, можна зробити висновок, що дозволити собі мати в ефірі якісну футбольну аналітичну програму може лише телеканал з багатим та постійним фінансуванням.

Заможніші канали можуть дозволити собі тримати в інформаційній службі окрему спецкоманду для тижневика, інші залучають журналістів на загальних засадах. В усякому разі, кореспондент рідко коли має більш ніж два-три дні на підготовку сюжету - звідси й майже повна відсутність трудомістких форматів інформаційної журналістики, приміром, повноцінних розслідувань. Оскільки спортивні тижневики у неділю виходять замість спортивнихновин, і на більшості каналів інших інформаційних випусків у цей день не передбачено, часто запланований порядок та набір сюжетів руйнується терміновими повідомленнями про події, що відбулися у вікенд. Це трапляється тому,матчі чемпіонатів проходять саме на вихідних і заздалегідь визначити, який матеріал буде головним у випуску можливо не завжди.

Роль ведучого - окрема тема, адже так чи інакше аналітика є передусім авторським жанром - кожна думка належить конкретній людині. Перше та друге покоління ведучих тижневиків, принаймні, справляли враження журналістів, здатних аналізувати, а судження, які вони висловлювали, сприймались як їхні власні. Однак, після появи у програмі «Профутбол» Олександри Лободи, яка у футбольних вболівальників ототожнюється з футболом в останню чергу, бачимо тенденцію до заміни зрілих і авторитетних ведучих дикторами, які можуть ходити в кадрі або викидати інфотейнментні вибрики, але не сприймаються обізнаною публікою як джерело тих думок і висновків, які лунають із їхніх уст.

Важливим аспектом футбольної аналітичної програми є наявність експертів, що здатні надати кваліфіковану оцінку подіям, що оговорюються у програмі. Переважно експертами у програмах виступають колишні та діючі футболісти та тренери. Інколи в якості експертів запрошуються спортивні журналісти та функціонери. Експерти можуть бути постійними в програмі - від випуску до випуску працює одна команда фахівців. А також можуть запрошуватися окремі спеціалісти з різних напрямків футбольної діяльності: якщо оговорюється питання арбітражу - гостем є футбольний арбітр чи представник Комітету арбітрів; якщо оговорюють питання організації чемпіонату - запрошують власника клубу, представника Федерації футболу, спортивних юристів тощо.

Також виникають питання щодо якості експертного висновку. Майже всі експерти, тренери, гравці, функціонери мають власну прихильність до окремих футбольних клубів, їх представників, власників. А отже на об'єктивність експертної думки, окрім досвіду та аналітичних здібностей впливають й інші суб'єктивні фактори, що часом перетворює висновок експерта на підтримку, або навпаки засудженню фактів задля інтересу третьої сторони.

Отже, ми бачимо, що експертами найчастіше виступають авторитетні та впливові особи, можливість запросити яких мають лише такі ж авторитетні та впливові власники компаній, яким належить продукт.

Саме необхідністю мати значний ресурс для функціонування аналітичної програми зумовлена наступна ситуація. На українському ринку аналітичних програм футбольної спрямованості функціонують лише дві програми: «Футбольний уік-енд», виробництва ТРК Україна та «Профутбол», виробництва телеканалу 2+2.

2.3 Програма «Футбольний уік-енд» як продукт ТРК Україна

"Футбольний уїк-енд" - це інформаційна програма про футбол, яка оперативно висвітлює останні результати футбольних ігор в Україні та за її межами. Команда проекту кожну неділю представляє своїм глядачам аналітичні репортажі з матчів єврокубків та національних чемпіонатів, ексклюзивні матеріали про найяскравіші події, портрети гравців, тренерів і команд.

Ведучий програми "Футбольний уїк-енд" - Олександр Денисов. До приходу на телеканал "Україна" працював ведучим і редактором на радіостанції. Проходив стажування на каналах "Росія" і "НТВ + Футбол". Працював редактором відділу спорту телеканалу "України" з 2001 року. На позиції шеф-редактора спортивних програм - із лютого 2002 року. Зараз Олександр продюсує всі спортивні проекти на каналі "Україна", а також веде футбольну програму в прямому ефірі - "Футбольний уїк-енд". З березня 2008 року призначений директором спеціалізованого супутникового каналу "Футбол"

Програма є продуктом ТРК Україна. Підготовкою сюжетів також займається спортивний відділ телерадіокомпанії. Власником ТРК Україна є холдинг, що належить українському бізнесмену Рінату Ахметову. Він, в свою чергу, є власником донецького футбольного клубу «Шахтар» та неофіційним спонсором ще декількох клубів різних дивізіонів українського футбольного чемпіонату.

2.4 Програма «Профутбол» як продукт телеканалу 2+2

Програма "Профутбол" - перше спортивне ток-шоу в Україну. Ведучий у студії гостей і разом з-експертами обговорює актуальні питання футбольного життя. До розмови в студії приєднуються футболісти і тренери, які перебувають на прямому зв'язку в різних містах України. Журналісти програми готують авторські матеріали, які, насамперед, орієнтовані на ексклюзивність. Програма виходить в ефір з 30 серпня 2010 року на каналі 2 +2.

Ведучий програми «Профутбол» - Ігор Циганик -- український спортивний журналіст та коментатор. Закінчив факультет журналістики Львівського університету (1997--2002). Проходив практику на Львівському телебаченні та УТ-1. З 2000 по 2002 рік був кореспондентом газети «Експрес». У 2002--2005 рр. працював на телеканалі УТ-1 кореспондентом ТО «Спорт», ведучим програми «Наш футбол». З 2005 року є коментатором телеканалу «Мегаспорт». Коментував футбольні матчі на Євро-2004, чемпіонаті світу 2006, Євро-2008; ігри збірної України, а також Ліги чемпіонів та Кубку УЕФА. Працював на телеканалах УТ-1, «Мегаспорт» («Відверто про футбол» разом із Роберто Моралесом). З березня 2011 року -- ведучий програми «Профутбол» на каналі 2+2.

Програма «Профутбол» є продуктом каналу 2+2. Канал 2+2 належить до медіа холдингу, власником якого є український бізнесмен Ігор Коломойський. Він, в свою чергу, власником дніпропетровського футбольного клубу «Дніпро», неофіційним спонсором ФК «Динамо» (Київ) та декількох клубів з різних дивізіонів українського чемпіонату.

2.5 Різниця у висвітленні програмами «Футбольний Уік-Енд» і «Профутбол» прецедентних справ та подій в українському футболі

Щоб простежити залежність висновків футбольних експертів від каналу, на який ці експерти запрошені, пропоную розглянути 3 прецедентні справи, що мали місце в українському футболі за останні 3 роки.

- Матч ФК «Дніпро» (Дніпропетровськ) - ФК «Динамо» (Київ). Вилучення захисника «Дніпра» Павла Пашаєва

Суть справи: на 23-й хвилині матчу за небезпечну гру з ризиком нанести травму супернику арбітр матчу вилучив захисника «Дніпра», що зменшило шанси дніпропетровської команди на підсумкову перемогу. ФК «Динамо» (Київ) виграв зустріч з рахунком 2:0.

"Футбольний уїк-енд":

– А то мы не знали, что арбитр странный человек. И ведь не скажешь о каких-то симпатиях его в этом матче, просто человек порой принимает решения, которые только ему одному понятны. Но самое смешное тут то, что в ключевом эпизоде поединка он оказался прав и удалил Павла Пашаева за грубейший фол против Милоша Нинковича по делу.

– Подойдя к стадиону, что-то заставило меня спросить: А что там? Кого-то из днепрян уже удалили? На то последовал ответ: не волнуйся, удалили… Сев на свои места и вникнув в перипетии матча, я понял что часто, на игры динамо можно даже не ходить: их легко можно предсказывать заранее.

– Газзаев то может быть ничего бы и не гворил, потому что действительно судьи могут как и все люди ошибаться. Но вы наверное не поняли сути обсуждаемого 5-й день вопроса: Почему украинские судьи в матчах с участием "Динамо" (Киев) всегда ошибаются в пользу именно "Динамо"?

«Профутбол»:

– Я считаю, что сегодня судейство было абсолютно четким и адекватным происходящим на поле событиям. Момент с удалением: красная карточка в том эпизоде была абсолютно верным решением арбитра. Нинковичу могли переломать ногу! Нужно, чтобы сломали ногу?

– Только посмотрите, как парень, которого атакуют, падает -- любой, кто говорит, что это не красная карточка является предубежденным идиотом.

– Если бы нога парня, которого сбили, находилась на земле, возможно, это стало бы причиной конца карьеры.

Таким чином ми бачимо, що коментарі програми "Футбольний уїк-енд" засуджують рішення головного арбітра та звинувачують опонента у боротьбі за чемпіонство у нечесній грі. Журналісти програми «Профутбол» дають чітку позитивну оцінку діям арбітра, що створює образ безсумнівної справедливості перемоги київського клубу.

- Матч ФК «Ворскла» (Полтава) - «Шахтар» (Данецьк). Непризначений пенальті у ворота команди «Шахтар».

"Футбольний уїк-енд":

– За неумышленную игру рукой ничо не должны делать.? Он же убирал руку, значит не хотел ей играть, да и здесь врядли можно успеть что-то толком сделать.

– Он успел убрать руку, я нажимал на паузу... и? не увидел, чтобы мяч изменил траекторию полёта...Это не пенальті!

– Нет? такого понятия прижатая - не прижатая. есть понятие "игра рукой". как правило рефери ставят пеналь при акцентированном движении руки, если движения не было, то не было и игры рукой.

«Профутбол»:

– рука, даже не умышленная - пенальти. Соперникма не волнует была ли эта рука специально выставлена или про нее забыли - она встала на пути мяча в створ и предотвратила гол.Это пнальти!

– Если мяч летит в створ ворот, но попадает в руку обороняющегося игрока, то пеналь 100%, не важно умышленно или нет. Это, по-моему, вообще не обсуждается.

– Да нет такого понятия "прижатая рука". Что вы всё из дворового дыр-дыра никак не вырастите? Защита лиц тоже есть? Предположим, игрок стоит на линии ворот. Рука у него прижата к боку. Идёт удар, мяч попадает в руку. Пенальти? Рука ведь прижата...

Оцінка даного епізоду трактується журналістами програм по-різному. "Футбольний уїк-енд" захищає інтереси донецького клубу, «Профутбол» - київського.

- Матч «Шахтар» (Донецьк) - ФК «Динамо» (Київ). Вилучення півзахисника Дениса Гармаша.

"Футбольний уїк-енд":

– Я сейчас не хочу говорить, плохой Гармаш или хороший, были это нервы или эмоции, но мы вообще можем потерять игрока. А он - один из кандидатов в сборную. Другой вопрос, как совместить в нем желание и заряженность на борьбу со всеми эмоциональными моментами, направить в нужное русло. Полузащитник Динамо выполняет большой объем работы - и в обороне, и в атаке. А вот эмоции иногда перехлестывают, мешают ему. В общем, пускай в сборной мы подобного и не замечали, это тревожный сигнал.

– Возобновился матч или нет - это оценка и наказание судьи. Это никакого отношения не имеет к тому, что даже, если бы не было возобновления игры Гармаш, мог бежать туда, куда ему не стоило бежать. С учетом того, что он только что корчился от боли, а потом поднялся и сразу без помощи врачей побежал. Симуляция чистой воды. И повторюсь, даже, если игра не началась - покинуть поле не в ближайшем месте - это затяжка времени. Такая же - как отбить мяч в сторону всего лишь на пять метров перед тем как соперник собирается бить штрафной удар. вроде и не далеко, но все это неспортивное поведение.

– Если Гармаша "оправдают",это будет прецедент. Завтра игрок,которому оказывалась помощь около одних ворот,будет покидать поле у противоположных. Или около одного углового флажка,не выходя за пределы,будет покидать футбольное поле по диагонали,на противоположному флажку... Это нас ожидает, прецедент будет создан.

«Профутбол»:

– Не видел ни одного аргумента для вынесения предупреждения. Правила игры ФИФА чётко регламентируют подобный момент, связанный с предоставлением медицинской помощи футболисту в пределах поля. Если арбитр позволяет клубным врачам появиться на поле, то игрок обязан покинуть его пределы. Согласно правилам, футболист получит «жёлтую» в том случае, если не уйдёт с поля для получения медицинской помощи. Вернуться на поле игрок может в любом месте боковой линии, но только с разрешения арбитра. Это что касается правил игры. Исходя из этого остаётся непонятным, чем руководствовался арбитр, предъявляя жёлтую карточку игроку, который покинул поле после получения медицинской помощи. Ведь, судя по телевизионной картинке, Гармаш получал предупреждение именно за пределами поля. Единственное, что могло повлиять на подобное решение арбитра, это то, что игрок «Динамо» покинул поле через боковую линию, а не лицевую, которая была ближе к футболисту. В таком случае можно расценить решение рефери как наказание за задержку времени. Но это маловероятно, ведь правила не указывают, откуда игрок должен уйти с поля. Арбитр должен был проконтролировать уход футболиста с поля, после чего разрешить Пятову ввести мяч в игру.

– Вторая жёлтая карточка показана неправильно Судья ошибся несколько раз в течении нескольких минут. Не дождавшись пока игрок и врачи покинут поле он возобновил игру,возможно специально, что бы подставить игрока Динам).Я считаю что теперь у Динамо есть шанс опротестовать результаты игры.

– Судья сказал: «За то, что вишел на поле без разрешения судьи». Но Гармаш поле не покидал, вот в чем дело. Пока врачи и Гармаш не вышли за линию, игра не должна была продолжаться. Получилось так, что Вакс считал, что Гармаш лежал не в пределах поля, а за лицевой линией. Поэтому его пробежку к боковой линии расценил как выход на поле. В таком случае судья просто слепой, так как Гармаш поле не покидал, а как раз бежал, чтобы его покинуть и врачи как раз уходили. А Пятов вдруг разыграл мяч, мне непонятно как судья мог разрешить ввести мяч в игру, пока игрок не покинул поле.

Таким чином, проаналізувавши 3 прецедентні справи, що мали місце в українському футболі, ми можемо побачити чітку різницю у трактуванні окремих епізодів журналістами програм "Футбольний уїк-енд" та «Профутбол».


Подобные документы

  • Поняття, передумови та наслідки створення телебачення. Поява дитячих програм на українському телебаченні. Порівняльний аналіз дитячих програм на українському телебаченні. Позитивні та негативні риси. Відповідальність на дитячому та юнацькому телебаченні.

    курсовая работа [63,2 K], добавлен 08.06.2015

  • Національні, регіональні складові специфіки висвітлення українських подій у закордонних засобах масової інформації. Тематика закордонного медійного матеріалу відносно українських новин. Головні історичні події незалежної України у фокусі закордонних ЗМІ.

    курсовая работа [45,9 K], добавлен 17.10.2014

  • Роль телебачення у висвітленні надзвичайних подій, терактів та катастроф. Дослідження "екстремальної" журналістики на телебаченні. Головний аналіз безпеки журналістів під час роботи у "гарячих точках". Характеристика телевізійних сюжетів про катастрофи.

    дипломная работа [134,0 K], добавлен 18.01.2018

  • Види дитячих телепрограм. Особливості дитячої цільової аудиторії. Принципи функціонування сучасного дитячого контенту. Сучасний етап розвитку телепрограм для дітей на українському телебаченні. Проблеми та перспективи розвитку програм дитячого телебачення.

    дипломная работа [97,9 K], добавлен 02.06.2010

  • Аналіз проблеми журналістської етики на українському телебаченні в контексті етичних проблем кримінального репортажу з місця трагічної події. Характеристика кримінальної хроніки і хроніки подій на українському телебаченні, їх вплив на суспільну мораль.

    реферат [35,2 K], добавлен 03.01.2011

  • Висвітлення питання історії та розвитку прямого ефіру на телебаченні. Моніторінг ранкових ефірів на телебаченні та аналіз розважального ток-шоу. Аналіз ток-шоу "Ще не все", присвяченого обговоренню подій та конкурсантів на проекті "Фабрика зірок -3".

    контрольная работа [27,5 K], добавлен 04.06.2010

  • Основні проблеми українських засобів масової інформації у висвітлені новин. Крайнощі міжнародної журналістики. Висвітлення міжнародних подій українськими телеканалами. Діяльність міжнародних відділів новин. Локалізація міжнародних новин на каналі "СТБ".

    курсовая работа [70,7 K], добавлен 18.12.2012

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.