Спортивний репортаж у друкованих ЗМІ як жанр інформаційної журналістики

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

КАФЕДРА ЖУРНАЛІСТИКИ, РЕКЛАМИ ТА PR-ТЕХНОЛОГІЙ

Курсова робота

Спортивний репортаж у друкованих ЗМІ як жанр інформаційної журналістики

Спеціальність 6.030301 - журналістика

Черкаси - 2014

ВСТУП

Поняття «репортаж» виникло в першій половині XIX ст. і походить від латинського слова «героrtare», що означає «передавати», «повідомляти». Спочатку репортажем називали публікації, які сповіщали читача про хід судових засідань, парламентських дебатів, різних зборів. Пізніше такі «репортажі» стали називати «звітами». А «репортажами» почали іменувати публікації іншого типу, тобто ті, що за змістом і формою схожі на сучасні нариси. Саме західні нариси є генетичними попередниками й найближчими «родичами» сучасного репортажу. Своєрідність публікацій, що належать до жанру репортажу, виникає насамперед у результаті «розгорнутого» застосування методу спостереження й фіксації у тексті його ходу і результатів [14].

Зараз репортаж - це один із головних інформаційних жанрів, його ще називають королем інформаційних жанрів. Його характеризує сувора документальність, оперативність, динаміка, яскравість, емоційність та суб'єктивність, що надає інформації візуальних ознак наочності.

У друкованій пресі роль цього жанру є вирішальною. Він вартий особливої уваги з боку журналістів, оскільки передає факти, події, явища мальовничо, емоційно, порівняно з іншими інформаційними жанрами. Репортаж - найбільш розгорнутий та суб'єктивний серед інформаційних жанрів. Він потребує документального викладу, суворого дотримання фактів, емоційності, експресії, особистого сприйняття події, уваги до подробиць, деталей.

Завдання будь-якого репортера полягає насамперед у тому, щоб дати аудиторії можливість побачити описану подію очима очевидця, створити «ефект присутності». А це стає можливим тільки в тому випадку, якщо журналіст розповідатиме про предметні ситуації, події, які швидко розвиваються і залучатиме п'ять груп відчуттів: зорові, слухові, смакові, дотикові й запахові. Одне з головних завдань репортажу - викликати емоційну реакцію у читачів.

Репортаж - синтезований жанр, у якому поєднано прийоми і методи всіх жанрових форм - інформаційних, аналітичних, художньо- публіцистичних. У ньому використовують елементи інтерв'ю, звіту, нарису, портрету, але основою тексту все ж є наскрізне оперативне відображення того, що відбувається. Адже саме події, обмежені в часі, важливі за змістом, закарбовані в емоційній формі, становлять характерну ознаку репортажу. А оскільки аудиторія теж стає ніби учасником події, то у журналіста виникає необхідність не лише повідомити про те, що відбувається, але і наочно відобразити суттєві деталі, ставши «очима» і «вухами» аудиторії.

Одним із видів репортажу є спортивний репортаж. Сутність спортивного репортажу - це безпосередньо опис того, що відбувається на місці події. Розповідь про подію спортивний журналіст повинен вміти доповнити іншою інформацією, яка стосується цієї події. Такий репортаж дозволяє розкрити емоційне напруження і динаміку спортивного дійства.

Аналіз наукової літератури дозволяє стверджувати, що репортаж був предметом пильної уваги багатьох науковців. Так, фундаментальними з погляду спеціалізації репортерської діяльності є праці дослідників Д. Буше [1], А. Тертичного [22], а також посібник «Техніка репортажу» [5]. Названі джерела містять глибокий аналіз жанру репортажу: його основних характеристик та ролі в засобах масової інформації.

Дослідженню особливостей жанру і стилю спортивного репортажу присвячено роботи дослідників Г. Солганика [21], В. Здоровеги [8], І. Прокопенка [19]. У працях вчених з'ясовано жанрові особливості репортажу, специфіку його композиції. Серед науковців, чиї роботи також тісно вплинули на теоретичну базу дослідження, варто назвати Г. Лазутіну [13], В. Учонову [23], М. Кіма[10].

Актуальність теми дослідження зумовлена необхідністю визначення жанрових особливостей та виділення специфіки стилю й композиції спортивного репортажу, з огляду на те, що на сучасному етапі розвитку спорту в Україні цей різновид репортажу набув великої популярності.

Мета роботи полягає у виявлені жанрових форм, ознак та стилістичних особливостей спортивного репортажу.

Відповідно до поставленої мети сформульовано основні завдання роботи:

- з'ясувати жанрові форми спортивного репортажу;

- визначити жанрові особливості спортивного репортажу;

- проаналізувати специфіку стилю та композиції спортивного репортажу в різних типах друкованих ЗМІ.

Об'єкт дослідження - спортивний репортаж, його жанрові форми та особливості.

Предметом дослідження є специфіка стилю та композиція спортивного репортажу, в українських друкованих ЗМІ.

Методи роботи. Для вирішення поставлених завдань у курсовій роботі було застосовано загальнонаукові методи дослідження. Це стало можливим за умов цілісного підходу до предмета вивчення, аналізу фактичного матеріалу, дібраного з наукових робіт та матеріалів ЗМІ. Тому, методологічною основою курсової роботи є аналіз і синтез.

Наукова новизна роботи. Дослідження є однією з перших спроб проаналізувати жанрові особливості спортивного репортажу в різних друкованих ЗМІ України.

Практичне значення дослідження. Результати проведеного аналізу можуть бути використані у журналістській практиці під час написання матеріалів у жанрі репортажу, а також є перспективним для майбутніх наукових пошуків. . Теоретичний та практичний матеріал роботи може бути використаний для підготовки та перепідготовки спеціалістів у галузі журналістики

РОЗДІЛ І. СПОРТИВНИЙ РЕПОРТАЖ У ДРУКОВАНИХ ЗМІ ЯК ЖАНР ІНФОРМАЦІЙНОЇ ЖУРНАЛІСТИКИ

1.1 Жанрові форми спортивного репортажу

Теоретики журналістики по-різному класифікують репортаж як жанр періодичної преси. Так, дослідник О. Тертичний стверджує, що репортаж має ознаки художньо-публіцистичного жанру, оскільки в процесі створення репортажу «використовують метод наочного зображення дійсності, але як самоціль, а не засіб узагальнення або «оживлення» тексту» [22].

Науковець Л. Кройчик називає репортаж жанром публіцистики, «оперативно-дослідним текстом», в якому на першому плані - тлумачення інформації, і пропонує таке визначення жанру: «Репортаж - публіцистичний жанр, який дає наочне уявлення про подію через безпосереднє сприйняття автора - очевидця чи учасника події» [12]. Але більшість дослідників зараховують репортаж до інформаційної групи. Так, дослідник А. Кобяков вважає, що «репортаж поєднує в собі елементи всіх інформаційних жанрів (оповідання, пряма мова, історичний відступ, характеристика персонажів і т.ін.)» [11]. Так науковець С. Гуревич теж називає репортаж одним із інформаційних жанрів, хоч і не заперечує його «спорідненість з деякими іншими жанрами (особливо художньо-публіцистичними). [6].

Репортаж - це жанр, який дає наочне уявлення про ту чи ту подію через безпосереднє сприйняття автора, оскільки саме він є головним розпорядником усієї дії. Основне завдання журналіста - створення цілісного враження про епізод життя. У сучасному репортажі з успіхом можуть поєднуватися як інформаційне, так і аналітичне та публіцистичне начало. Відповідно, це є причиною різноманітних відтінків жанрових варіантів репортажних творів. Тому в межах жанру спортивні репортажі поділяють на: подієвий, проблемний (аналітичний) тематичний (оглядовий) і репортаж-коментар (інтерв'ю). Керуючись завданнями роботи, розглянемо детальніше жанрові форми спортивного репортажу.

У подієвих спортивних репортажах предметом опису найчастіше є футбольні матчі, що знайшли своє наочне відображення в тексті як результат безпосередніх авторських спостережень за подією. Щоб показати її у динаміці, журналісти звертаються до яскравих та емоційно насичених моментів того, що відбулося. При цьому медійники не лише чітко описують те, що бачили, але й відслідковують гострі повороти й колізії гри.

Основою подієвого репортажу є, з одного боку, спортивні події, що вимагають оперативного висвітлення, а з іншого, - ті з них, які потребують глибокого аналізу та вивчення. Це зумовлює вибір найбільш яскравих і значущих елементів події, а також їхній показ через динамічну дію або через опис внутрішньої напруженості. Особливо важливим для подієвого репортажу є створення «ефекту присутності». Читач повинен бачити подію очима автора, співпереживати разом з ним драматичність розвитку тієї чи тієї ситуації, наочно уявляти час і місце репортажної дії.

«Ефект наочності» у спортивних репортажах досягається за допомогою використання яскравих деталей і подробиць та мовних стратегій (міні-діалогів, інтерв'ю, реплік, які допомагають відтворити в репортажі мову дійових осіб) [25].

Проблемний спортивний репортаж орієнтований не тільки на опис одномоментної події, але й на з'ясування причин її виникнення й розвитку. Динаміки оповіді досягають завдяки розгортанню авторських думок, суджень і версій, а також показу внутрішніх рушійних сил проблеми. Яскравий приклад проблемного репортажу - аналітичні сюжети у ток-шоу «ПроФутбол» на каналі 2+2, у яких глибоко вивчають та обговорюються найгостріші проблеми футболу в Україні та світу.

Всі зовнішні події у проблемному репортажі автори передають через власне світосприйняття. Саме за рахунок цього відбувається сполучення двох часових зрізів: психологічного й фізичного часу. При цьому синхронія в репортажі має умовний характер, проте тільки за її рахунок авторові вдається передати і свої відчуття, і все те, що безпосередньо відбувається на його очах.

Спортивний репортаж-коментар орієнтований не на докладне висвітлення події, а на її детальний коментар. Використовуючи елементи коментарю, репортер може пояснити або розтлумачити читачам суть події, тобто, як зазначають теоретики, «виокремити з того, що відбувається найголовніше, але не інтерпретувати його глибоко, із залученням додаткових аргументів, без яких неможливий серйозний аналіз, а дати простір для роздумів і уяви власне читачам і слухачам» [15]. Прикладом спортивного репортажу-комантарю є програма «Великий футбол» на телеканалі ТРК Україна, у якому постійний футбольний експерт Віктор Леоненко коментує, пояснює та аналізує останні події зі світу футболу.

У репортажі-коментарі можуть використовувати такі види коментарю: розширений коментар - розлоге пояснення факту; синхронний коментар - пояснення фактів до найменших подробиць; коментар фахівця - факт коментує професіонал, компетентна людина; полярний коментар-тлумачення роз'яснення факту різними фахівцями. В усіх цих випадках репортажний коментар повинен бути обов'язково співвіднесений з описуваною спортивною подією.

У тематичному репортажі автор-журналіст добирає об'єкт показу і події, що відбуваються, відповідно до заданої теми та ідеї твору. Цей вид репортажу ще називають «оглядовим». Такий репортаж найчастіше пов'язаний з показом цікавої для глядачів регулярної дії. Це може бути огляд Англійської Прем'єр-Ліги з футболу або огляд Кубку світу з біатлону. Подією в цьому випадку можна вважати вже приїзд знімальної групи на об'єкт і власне факт показу спортивної події.

Тематичний репортаж теж вимагає ґрунтовної сценарної підготовки, визначення ключових моментів дії та послідовності показу. Репортер стає учасником дії. Його роль - надати зібраній інформації популярної, цікавої форми. Репортаж у жодному разі не повинен бути стандартизованим. Гарного репортера відрізняє нестандартний погляд на те, що відбувається, уміння помітити в ньому цікаві для всіх подробиці.

Різновидом тематичного репортажу є так званий не подієвий (пізнавальний) репортаж, що не пов'язаний з актуальною спортивною подією і допомагає реципієнтам вивчати спортивну сферу життя в різних аспектах.

Отже, спортивний репортаж має різні жанрові форми: подієвий, аналітичний, тематичний та репортаж-коментар. У всіх цих випадках репортаж зберігає свою інформаційну природу, навіть якщо в ньому наявні елементи аналізу.

1.2 Жанрові особливості спортивного репортажу

Жанр репортажу як один із «живих» жанрів журналістики має давню історію становлення. Особливе місце він посідає у спортивній пресі, відповідаючи як загальним вимогам до інформації (новизна, стислість, достовірність), так і специфічним (динамізм, стрімкість викладу, наочність, ефект присутності, деталізація події тощо).

Проблема жанрової структури в широкому розумінні залишається однією з актуальних проблем українського журналістикознавства. За останнє десятиліття з'явилося чимало наукових праць, в яких теоретики й журналісти-практики звертаються до висвітлення питань загальної жанрології. Чимало вчених, зокрема В. Здоровега [9], З. Смелкова [21], О. Тертичний [23], І. Михайлин [15] приходять до висновку, що в сучасних ЗМІ провідне місце належить інформаційним жанрам. В українській спортивній пресі одним із домінантних жанрів залишається репортаж.

Спортивний репортаж поєднує ознаки багатьох жанрів, і тому має багато спільного з кореспонденцією, звітом, інтерв'ю. Але, як пише дослідник Жан-Домінік Буше [1], звіт належить до «сидячих» жанрів, працюючи над ним, журналіст залишається більш-менш пасивним, він подає інформацію нейтрально. Натомість репортаж належить до «стоячих» жанрів, як, наприклад, розслідування та інтерв'ю. В цьому випадку журналіст поводиться як активний співучасник події, він той, хто здійснює її режисуру. Спортивний репортаж дозволяє побачити, звертається до почуттів за допомогою вражень. Розслідування шукає відповіді на запитання, звертається до розуму, а інтерв'ю є лише способом збирання інформації для написання репортажу.

Тканину репортажного опису створюють з різних змістових фрагментів, до яких належать насамперед елементи інформаційного повідомлення (факти, деталі, документи, свідчення, фрагменти ситуації тощо), а також елементи публіцистики (думки, оцінки, коментарі, ліричні відступи, репортажні замальовки тощо). У єдиний репортажний вузол усі ці частини поєднує авторський задум, що виражається через ставлення журналіста до описуваної події.

Мета спортивного репортажу не обмежується описом безпосередньо того, що відбувається на місці події. Якщо йдеться, наприклад, про футбол (безумовно, найрейтинговіший вид спорту), то те, що відбувається або відбулося на ігровому полі, дає прекрасну можливість для органічного поєднання двох основних елементів репортажу: опису й додаткової інформації.

Об'єкт репортажу - реальна подія, динамічний, відносно закінчений відрізок життя. Але предметом уваги може бути не тільки подія: журналіст може використовувати подію як привід, поштовх до розвитку дії. В основі такого репортажу - завжди актуальне питання: або у формі одиничної події, або - у ланцюзі подій, фактів, що трансформуються у проблему. Своєрідність жанру репортажу визначається насамперед як наслідок «розгорнутого» застосування методу спостереження й фіксації у тексті його ходу та результатів.

Завдання будь-якого репортера полягає насамперед у тому, щоб дати аудиторії можливість побачити подію очима очевидця (репортера), тобто створити «ефект присутності», не тільки наочно описати якусь подію, але й викликати співпереживання, розповісти про предметні ситуації, події.

Це можливо здійснити двома основними способами. Перший - виклад динаміки події. У тому випадку, якщо відображувана подія швидко розвивається, авторові залишається тільки показати цей розвиток. От як, наприклад, перебіг футбольного матчу. Однак бувають події, ситуації, що є досить статичними, розвиток яких протікає невиразно, наприклад, шаховий турнір. У цьому випадку автора може виручити «виведення на поверхню» події її внутрішньої динаміки або виклад динаміки авторських переживань, викликаних його знайомством з подією.

Другий спосіб - використання зображально-виражальних засобів для створення візуальної картинки. Головна її особливість - це робота через деталь, яка повинна бути відчутна, експресивна. Деталь - це конкретна подробиця змальованого в творі явища, яка розкриває та підкреслює його суть. Точно зображені деталі - кольори, звуки, ритми - створюють ефект присутності. Наприклад, описи того, що відбувається у «VIP-прес-ложі», описи стадіону, відтворення «голосу стадіону» тощо. Важливу роль тут також відіграють подробиці. Їх у репортажі набагато більше ніж деталей. Через використання яскравих подробиць можна описати різні предмети або об'єкти матеріального світу, cхарактеризувати поведінку людей, змалювати зовнішню обстановку події. Наприклад, подробицями може бути стан газону на футбольному полі або вираз обличчя легкоатлета, який першим перетнув фінішну лінію.

Репортаж - це завжди опис події, що відбулася в реальному часі. Репортерові важливо передати не лише щохвилинність життєвого моменту, але й показати динаміку протікання події у часі. У спортивному репортажі час дискретний (переривчастий), тобто він у своїй тривалості не може точно відповідати реальному часу. Реальний час поєднується із часом, що виражає позицію автора, реального чи уявного, у часі й просторі відносно подій тексту. Завдяки такому сполученню журналістам вдається описати не тільки те, що вони бачили й чули, але й те, що згадували, над чим міркували.

Репортажна спортивна подія розгортається не тільки протягом певного часу, а й у конкретно визначеному просторі. У цьому виявляється тісний взаємозв'язок і взаємозумовленість зазначених елементів. Категорія простору, як і часу, є об'єктом авторської інтерпретації й предметом відображення. У спортивному репортажі простір також може бути і об'єктивним, і умовним. Об'єктивний простір у спортивному репортажі включає: просторові межі, обмежений простір, знаходження у просторі, локалізаці. знаходження у просторі, зміну положення.

У спортивному репортажі, як в одному з суб'єктивних жанрів журналістики, документальне відображення дійсності часто сполучається з максимально повним вираженням авторських почуттів та емоцій з приводу спостережуваної події. Ефект присутності в спортивних репортажах посилюється за умови, якщо автор передає свої безпосередні почуття й переживання, описує свій емоційний стан, виражає власне ставлення до того, що відбулося, за допомогою категорії авторського «Я» демонструє свою причетність до події, висловлює власні судження й оцінки. Авторське «Я» у цьому контексті є «ґрунтом» для різнорідних жанрових структур. З цього приводу науковець Ю. Уракчеєва [24] зазначає, що в цьому аспекті репортер може: подати хронологію події, залучити до опису події її очевидців, представити читачам оперативний коментар і оцінку, передати власні почуття й емоції, за допомогою прийому «зміни маски» розповісти про невидимі звичайній людині аспекти події тощо.

Спортивний репортаж у пресі використовує винятково словесно-логічну символіку письмового мовлення, його бажано ілюструвати фотознімками. Наявність фото у репортажі не обовязкова, але дуже бажана, популярними є і самостійні фоторепортажі, де основну інформативну функцію виконують фотографії, а текст лише доповнює їх або взагалі відсутній.

Отже, основними жанровими ознаками спортивного репортажу є: наочність - створення образної картинки за допомогою предметного опису деталей; наведення подробиць, відтворення вчинків і реплік дійових осіб; максимальна документальність - репортаж не може бути реконструкцією події або творчим вимислом; емоційно забарвлений стиль оповіді, що надає додаткової переконливості; активна роль особистості репортера, що дозволяє не тільки побачити подію очима журналіста, але й провокує самостійну роботу читацької уяви.

1.3 Стиль та композиція спортивного репортажу

Репортаж пишуть з використанням усіх можливих відчуттів та почуттів журналіста. Існує так званий репортажний стиль, персоналізований, відповідно до зображених осіб та до особистості самого автора. Як зазначає науковець Ж. Буше [1], репортажний стиль має бути:

- містким: не треба зайвих відступів, які прямо не стосуються теми, зроблених лише для власного задоволення;

- точним: у термінах, назвах місць, у часовому визначенні, в поясненнях;

- простим: не потрібно вживати зайвих або незрозумілих слів. Бажано уникати зарозумілих фраз.

- барвистим: у різних значеннях цього слова - сповненим кольорів, образів, звуків, цікавих випадків із життя.

- ритмічним: крізь усі образи, персонажі, режисуру читачі мають відчувати ритм, що його відчув і заклав у текст журналіст. Він має задати тон. [1].

Для репортера, на відміну від хронікера або оглядача, важливіше показати те, як розгортається на його очах подія, а не її підсумок. Звідси і виникають складності сюжетно-композиційної побудови репортажу. До них можна зарахувати: вибір відображуваного відрізка події; вибір і розміщення учасників події; добір і розташування фактичного матеріалу в репортажі; відбір і компонування найбільш яскравих епізодів для опису; добір характерних деталей; відбір авторських вражень.

Тому є певні правила для створення вдалого репортажу:

- починати з видовищної сцени і переходити одразу до дії;

- розподілити цитати по всьому тексту репортажу;

- уникати нагромадження дат, цифр, технічних характеристик;

- писати досить короткими фразами, особливо на початку та в кінці тексту;

- використовувати дієслова в теперішньому часі;

Працюючи над репортажем, журналіст повинен приділяти особливу увагу його композиції. Композиція (від лат. composition - складати, створювати, поєднувати, компонувати) - це зумовлена задумом, змістом побудова літературного твору, поєднання частин компонентів, їхня гармонія, співвідношення. Робота над репортажем передбачає кілька етапів:

1. Етап інвенції (робота над змістом). Тут слід керуватися знанням жанрово-стилістичних особливостей репортажу, тобто на які ознаки звернено увагу під час добору теми і які жанрові ознаки впливають на добір аргументів. Виділяють загальні риси, необхідні для створення репортажу, які потрібно взяти до уваги на цьому етапі: вказати місце, де відбувається подія; вказати час, коли відбувається подія і скільки вона тривала або триває; описати умови, в яких розгортається дія або які призвели до описуваних подій.

2. Етап диспозиції (розміщення частин). Заголовок має об'єднувати весь текст, уводячи в композицію репортажу. Композиція має складатися з трьох частин: лід, власне репортажний опис, кінцівка. Динаміка репортажу не допускає розтягнутих вступів, вона вимагає чіткого, змістовного, енергійного ліду. Лід має виконати одне або кілька таких завдань: введення у тему; назва теми; опис місця дій; опис характеру дії; авторська оцінка події; постановка запитань, відповіді на які буде подано в основному тексті. Основна частина - у ній обов'язково має бути сюжет. Кінцівку треба побудувати так, щоб у читача склалося враження, що розповідь про подію може бути продовжено.

3. Етап елокуції (думки переходять в слова). Власне написання тексту. Вибір лексики [12].

Дослідник М. Кім [10] зазначає, що в журналістській практиці вироблено стійку схему репортажного опису. Здебільшого на початку тексту подають замальовку (як правило, яскравої спортивної події), за допомогою якої журналіст вводить читача в курс події. Роль такої замальовки - привернення уваги читача до матеріалу. Наступна частина це - власне репортажний опис. Тут використовують різні відступи, діалоги з героями, власні авторські враження. Зі змістового боку саме ці елементи здатні створити в репортажі так званий «ефект присутності». Напряму звертаючись до своїх читачів, автор може апелювати не тільки до їхнього розуму, а й до почуттів. В основній частині важливими є вдало дібрані деталі, подробиці, за допомогою яких відображають дійсність. Для додання репортажному опису особливої динамічності необхідно, щоб у кожному епізоді «проглядалася» дія, щоб учасники події постійно перебували в тісній взаємодії, щоб авторське ставлення до об'єкта мало активний характер. У кінцівці автор повинен підсумувати або узагальнити свої враження, оцінки, думки.

Зважаючи на специфіку спортивного репортажу як жанру журналістики, специфічною рисою якого є динамічне, яскраве, емоційне, документально-точне відтворення події на всіх етапах її розвитку - від початку до завершення, особливого значення набуває аналіз мовленнєвої діяльності його автора, який через свій твір вступає в безпосередній комунікативний зв'язок із читачем. У репортажі використовують різну лексику: від усного розмовного мовлення до професійних слів. Журналісти часто обирають для своїх репортажів лексику розмовної мови, оскільки вона має великий потенціал виражальних засобів, робить текст конструктивним, дає потрібний експресивний ефект. Проте репортерам не слід забувати, що невиправдане використання зниженої лексики може спричинити порушення етичних норм спілкування, а також нехтування певними правовими нормами.

На нашу думку, використання зниженої лексики у сучасному спортивному репортажі хоч і є небажаним, проте можна вважати виправданим у тому разі, якщо ці слова доцільні, зрозумілі широкому загалу читачів, стилістично вмотивовані (своєрідний стилістичний прийом для мовленнєвої характеристики героїв репортажу). У сучасних українських репортажах вживають слова з майже усіх прошарків зниженої лексики: просторіччя, жаргонізми, вульгаризми. Найчастіше засоби розмовного мовлення використовують у репортажі для адекватного й максимально повного відображення мови головних героїв: особливостей індивідуального мовного стилю, їхньої соціальної належності, мовної етики. Використовуючи слова зниженої лексики, репортер передає своє ставлення до описуваного явища, оскільки розмовна мова вже містить певну оцінку.

Лексика спортивних репортажів також часто насичена просторіччями й жаргонізмами. З одного боку, використання таких слів може свідчити про недостатній професійний рівень авторів-репортерів цього видання, а з іншого може тлумачитися як своєрідний стилістичний прийом. На думку деяких учених, використання такої лексики в спортивних репортажах посилює експресію, наближує журналіста до читача, тобто є одним із способів наближення тексту до відтворюваної реальності.

Основне завдання спортивного журналіста, як зазначає дослідник С. Михайлов [17] - створення цілісного враження про спортивну подію. «Журналіст, маючи в своєму розпорядженні різні факти, спостереження, враження, думки, цікаві деталі, замальовки, стикається з труднощами їх структурної організації. Одна з них зумовлена необхідністю «згортання» події до декількох найбільш істотних і значущих епізодів. У ході відбору та компонування фактів можуть виникнути складнощі під час «склейки» різних епізодів в цілісну картину». Оскільки, специфічною рисою репортажу є розвиток динамічної дії, для журналіста, важливіше показати те, як розгортається власне подія, а не її підсумок. Звідси і виникають складності сюжетно-композиційної побудови репортажу.

Проблема мови та стилю, мабуть, ніде не стоїть так гостро, як у спортивному репортажі. Спортивний журналіст не може використовувати надто емоційно забарвлені слова. Але у той самий час небезпечно зловживати специфічним спортивним жаргоном. На жаль, у спортивних репортажах поширені кліше і мовні штампи, наприклад, слова «перемога», «поразка», «рахунок» тощо.

Отже, робота над спортивним репортажем передбачає кілька етапів: інвенція, диспозиція, елокуція, а лексика спортивних репортажів часто перенасичена просторіччями й жаргонізмами.

Висновок

Репортаж - це один з основних інформаційних жанрів. Він характеризується документальністю, оперативністю, динамікою, яскравістю, емоційністю та суб'єктивністю, надає інформації візуальних ознак, наочності. Одним із видів репортажу є спортивний репортаж, який безпосередньо описує те, що відбувається на місці події. Цю розповідь спортивний журналіст повинен вміти доповнити іншою інформацією, яка краще розкриває подію.

У сучасному репортажі можуть поєднуватися як інформаційні, так і аналітичні та публіцистичні начала. Відповідно, це є причиною різноманітних відтінків жанрових варіантів репортажних творів. Тому в межах жанру спортивні репортажі поділяють на: подієвий, проблемний (аналітичний) тематичний (оглядовий) і репортаж-коментар (інтерв'ю).

Завдання будь-якого репортера полягає насамперед у тому, щоб дати аудиторії можливість побачити подію очима очевидця (репортера), тобто створити «ефект присутності», не тільки наочно описати якусь подію, але й викликати співпереживання, розповісти про предметні ситуації, події. Ефект присутності у спортивних репортажах посилюється за умови, якщо автор передає свої безпосередні почуття й переживання, описує свій емоційний стан, виражає власне ставлення до того, що відбулося, за допомогою категорії авторського «Я» демонструє свою причетність до події, висловлює власні судження й оцінки.

Послуговуючись науковими дослідженнями, виокремлено основні жанрові ознаки спортивного репортажу: наочність - створення образної картинки за допомогою предметного опису деталей; наведення подробиць, відтворення вчинків і реплік дійових осіб; максимальна документальність - репортаж не може бути реконструкцією події або творчим вимислом; емоційно забарвлений стиль оповіді, що надає додаткової переконливості; активна роль особистості репортера, що дозволяє не тільки побачити подію очима журналіста, але й провокує самостійну роботу читацької уяви.

Актуальною є проблема мови та стилю спортивного репортажу, адже спортивний журналіст не може використовувати надто емоційно забарвлені слова. Але у той самий час небезпечно зловживати специфічним спортивним жаргоном. На жаль, у спортивних репортажах поширені кліше й мовні штампи.

репортаж газета спортивний жанр

РОЗДІЛ II ЖАНРОВО-СТИЛЬОВА СПЕЦИФІКА ДРУКОВАНОГО СПОРТИВНОГО РЕПОРТАЖУ

2.1 Жанрові особливості репортажу в газеті «Команда»

Репортаж посідає особливе місце він у спортивній пресі, відповідаючи як загальним вимогам до інформації (новизна, стислість, достовірність), так і специфічним (динамізм, стрімкість викладу, наочність, ефект присутності, деталізація події тощо). Спортивний репортаж поєднує ознаки багатьох жанрів, і тому має багато спільного з кореспонденцією, звітом, інтерв'ю.

Завдання будь-якого репортера полягає насамперед у тому, щоб дати аудиторії можливість побачити подію очима очевидця (репортера), тобто створити «ефект присутності», не тільки наочно описати якусь подію, але й викликати співпереживання, розповісти про предметні ситуації, події. Журналіст намагається динамічно, яскраво, емоційно, з документальною точністю відтворити картини дійсності на всіх етапах її розвитку - від початку до завершення. Присутність автора на місці перебігу події зумовлює наочність відображення інформації і тому читач має нібито на власні очі побачити все те, що відбувається. Це можливо здійснити двома основними способами. Перший - викласти динаміку подій, другий - використати зображально-виражальні засоби для створення візуальної картинки. Для аналізу жанрових особливостей репортажу ми обрали газету «Команда», одну з найпопулярніших газет України.

Зважаємо за необхідне зробити аналіз репортажів видання за такими критеріями:

1. Форма репортажу.

2. Жанрові особливості: мета, об'єкт, створення динаміки подій, деталь, подробиці, час, простір.

3. Особливості композиції: лід, його функція; основна частина - сюжет; лексика: наявність зниженої лексики, засоби характеристики персонажів, кліше.

Наприклад, розглянемо репортаж Сергія Пилькевича «Из Сочи с любовью!» (див. Додаток А).

Жанрова форма - подієвий спортивний репортаж, предметом опису якого є спринтерська гонка з біатлону на Олімпійських іграх у Сочі. Жанрові особливості:

1. Мета репортажу - оперативно, динамічно та достовірно розповісти про жіночу спринтерську гонку на Олімпійських іграх у Сочі.

2. Об'єкт репортажу - реальна подія, динамічний, відносно закінчений відрізок життя.

3. Створення динаміки події у репортажі досягається введенням у структуру тексту інтерв'ю з головним героєм, біатлоністкою Вітою Семеренко, яка розповіла про перші враження після гонки: «Это была моя мечта - положить в шкатулочку олимпийскую медаль. Буду праздновать скромно, поскольку во вторник нас ждет не менее тяжелая гонка преследования, хочется правильно распределить силы на всю Олимпиаду».

4. Головна деталь: «летела по дистанции», яка підкреслює та змальовує суть описуваної події. Також важливу роль у репортажі відіграли подробиці: «В спринте Вита стартовала последней из украинок; на стрельбу в исполнении Виты все смотрели с замиранием сердца, но украинка справилась с нервами;фатальный выстрел, просвистевший мимо цели», які змалювали зовнішню обстановку події та створили «ефект присутності».

5. Час в аналізованому репортажі переривчастий, використано пряму хронологію - від початку опису спортивних змагань до кінця: «Стартовала последней, после основной группы фаворитов; на первую стрельбу Вита пришла с пятым результатом; до финиша Вита была впереди, но последние метры дистанции дались россиянке легче; на этот раз в личную копилку Виты отправилась бронза».

Особливості композиції:

1. Лід відразу привертає увагу читачів до матеріалу й зацікавлює дізнатися, чому для нашої збірної біатлон в цьому сезоні - свято: «Перефразируя одно известное выражение, так и хочется сказать, что биатлон - это праздник, который всегда с тобой. По крайней мере, в нынешнем сезоне для Украины».

2. Основна частина - це хронологія пересування трасою бронзової призерки цієї гонки українки Віти Семеренко та інших наших спортсменок, які виступали в цьому змаганні. «Вскоре поводырем Семеренко стал второй график Вилухиной, и поначалу динамики бега складывалась в пользу нашей биатлонистки - за 500 метров до финиша Вита была впереди. Но последние метры дистанции дались россиянке легче…; Елена Пидгрушна разочаровала ходом, который, вероятно явился следствием январской болезни; в дебютной для себя гонке не справилась с волнением Юлия Джима, допустившая сразу три промаха».

3. У репортажі наявна знижена лексика, яка виявляється в словах та словосполученнях: «штамповать победы; приболела; внутренние резервы; расклады; примы и т.д.». Також наявні засоби, якими автор характеризує спортсменок: «Молниеносная Анастасия Кузьмина при чистой стрельбе выглядела на своем первом месте недостижимой звездой; Елена Пидгрушна разочаровала ходом, который, вероятно явился следствием январской болезни. Однако, зная бойцовские качества нашего капитана, в Сочи мы еще обязательно увидим взлет чемпионки мира-2013». Кліше: «победа; промах; штрафной круг».

Ще одним репортажем, проаналізованим у роботі є твір Євгенія Греся «Битва за мечту» (див. Додаток А). Жанрова форма - подієвий спортивний репортаж, предметом опису якого став матч плей-офф кваліфікації на чемпіонат світу до Бразилії між збірними командами Франції та України. Мета репортажу - оперативно, динамічно та достовірно розповісти про футбольний матч та поєднати два основні елементи репортажу: опис й додаткову інформацію. Об'єкт репортажу - реальна подія, основою якої є актуальна проблема. Створення динаміки події у репортажі досягається описом яскравих моментів матчу: «…с первых минут встречи сомнений в том, кто является номинальным хазяоном поля, «ле бле» не оставили; первый удар по воротам французов состоялся лишь тогда, когда счет на табло был уже 2:0; после этого на первый план вышел арбитр; ассистент отменил чистый гол Бензема, а затем засчитал взятие ворот из чистейшего офсайда; в последнее минуты первого тайма украинцы слегка постращали французов; не прошло и двух минут после перерыва, как гости остались в меньшинстве». Головна деталь: «освистывание Гимна Украины» яскраво змальовує атмосферу, яка панувала в матчі. Також важливу роль у репортажі відіграли подробиці: «…в лагере французов случился феноменальный скандал; из команды были изгнаны Насри и Жиру; сразу пять замен в их «основе»; в Киеве относительно оборонительный вариант принес победу; ошеломляющий темп, казалось, не должен был стать сюрпризом для подопечных Фоменко», які допомогли змалювати подію за межами стадіону. Час в аналізованому репортажі переривчастий, рухається за прямою хронологією - від початку опису матчу й до кінця: «…с первых минут встречи сомнений в том, кто является номинальным хазяоном поля, «ле бле» не оставили; когда подумалось, что стартовый натиск отбит, на помощь «трехцветным» пришел стандарт - Вальбуэна подал, Рибери выноса пробил. Сейв Пятова был испорчен добиванием Сахо 1:0; после этого на первый план вышел арбитр. Сначала он с подачи ассистента отменил, как показалось, чисты гол Бензема, а затем засчитал взятие ворот из чистейшего офсайда тогоже игрока; в последнее минуты первого тайма украинцы слегка постращали французов; а в гол они реализовали его на 72-й минуте - Эвра пробил издали; путь Украине на чемпионат мира преградил автогол. 3:0 ». Лід: «Говорить о напряжении которое царило вокруг ответного матча с французами, излишне. Казалось, что первые нити протянулись прямо из Киева в Париж;…до мечты украинских футболистов достаточно было лишь протянуть руку. 2:0 в первом поединке позволяли нам лететь в столицу Франции если не в качестве фаворитов, то, по крайней мере, с вполне реальными шансами на успех».

Дотримання прямої хронології вводить читача в курс справи й зацікавлює до прочитання, аби дізнатися, як закінчився матч. Сюжет репортажу складається з аналізу журналістом стартових складів команд та власне репортажного опису яскравих моментів у матчі. У репортажі наявна знижена лексика, наприклад, слова: «шутка; изгнаны; пожиратель; ва-банк». Також використано засоби, якими автор характеризує футболістів: «…замена Федецкого - пожирателя потенциального обладателя «Золотого мяча»; на этот раз найти противоядие против скоростной техники лидера французкой сборной украинцы не смогли». Кліше: «гол; офсайд; замена; удар».

Для аналізу жанрових особливостей репортажу розглянемо також матеріал Олени Павлової «РЕАЛные короли» (див. Додаток А). Жанрова форма - подієвий спортивний репортаж, предметом опису якого став фінальний матч Ліги чемпіонів між командами «Реал» та «Атлетико». Мета репортажу - оперативно, динамічно та достовірно розповісти про футбольний матч та поєднати два основні елементи репортажу: опис і додаткову інформацію. Об'єкт репортажу - реальна подія, динамічний, відносно закінчений відрізок життя. Створення динаміки події у репортажі досягається репортажним описом головних подій у матчі: «…за всю первую половину футболисты «Атлетико» пробили дважды; скорее всего, первый тайм так и завершился бы нулевой ничьей, если бы не ошибка всего и вся Икера Касильяса; при розыграше углового вратарь «Реала» словно вышел прогуляться и не успел вернуться на свое место; Годину не составило большого труда перебросить мяч через кипера; один из лучших моментов во втором тайме у «Атлетико» на 72-й минуте создали для Вильи». Головною деталлю, на нашу думку, є «мадридское сражение», адже вона підкреслює важливість цієї події й передає напругу, яка панувала в матчі. Також важливу роль у репортажі відіграли подробиці: «первый тайм, насыщенный борьбой; «Реал» пережил час мучений; все началось мощным ударом со штрафного; повреждение колена у вингера, не дающее ему спокойно жить; заметно оживили игру вышедшие на замену Марсело и Иско», які допомогли створити «ефект присутності» й змалювати подію зовні.

Спортивна подія розгортається в чітко визначеному просторі протягом певного часу. Час рухається від початку опису матчу й до кінця: «и уже на восьмой минуте попросил замену; первый тайм так и завершился бы нулевой ничьей; на старте второго тайма три момента было у одного только Роналдо; один из лучших моментов во тором тайме у «Атлетико» создали для Вильи; на последнее 15 минут элементарно не хватило сил». Лід написано у вигляді запитання, це зацікавлює читача і спонукає його прочитати текст, щоб отримати відповіді в основній частині репортажу: «Ну кто-то вообще мог предположить, что мадридское сражение в Лиге чемпионов завершится с тамким разгромным счетом? Да еще и в пользу «Реала», который за минуту с хвостиком до конца компенсированного времени уступал менее титулованным землякам и выглядел фактически обреченным». Сюжет основної частини складається з історичного екскурсу в минуле та власне репортажного опису певних епізодів у матчі: «…победа со счетом 4:0 стала второй самой крупной в финалах Лиги чемпионов - с большим преимуществом триумфовал только «Милан» в 1994 году; лидирует по этому показателю незабываемое сражение сезона - 2004/2005 между «Ливерпулем» и «Миланом», завершившееся в игровое время со счетом 3:3; скорее всего, первый тайм так и завершился бы нулевой ничьей, если бы не ошибка всего и вся Икера Касильяса; на старте второго тайма три момента было у одного только Роналдо». У репортажі наявна знижена лексика, яка виявляється в словах: «с хвостиком; землякам; «сливочные»; снаряд (в значенні м'яч)». Також наявні засоби, якими автор характеризує футболістів: «Рамос в бою с «Атлетико» не только надежно защищал собственные ворота, но и в нужный момент поразил чужие и тем самым спас этот финал для «словочных»; что только не делали врачи, дабы в кратчайшие строки поставить на ноги главного голеадора команди Диего Косту». У репортажі наявні мовні кліше: «голеодор; гол; кипер; форвард; корнер; офсайд».

Отже, у процесі аналізу репортажів газети «Команда» виявлено, що видання тяжіє до публікації подієвих репортажів, які мають схожі жанрові та композиційні особливості.

2.2 Специфіка стилю та композиції спортивного репортажу в журналі «Футбол»

Репортаж за своєю природою має синтетичний характер. Як інформаційний жанр він споріднений з художньо-публіцистичними жанрами через використання методу наочного зображення дійсності. Однак в ньому наочність виконує суто інформативну функцію: повідомлення про конкретну подію, явище й т. ін. А, скажімо, у нарисі наочне відображення має на меті насамперед узагальнення, типізацію. В аналітичних жанрах наочні деталі застосовують для «прикраси», «пожвавлення» серйозних, а тому важких для сприйняття певної частини аудиторії міркувань автора.

В основі репортажу - новина в динаміці, цей жанр розгортає подію в часі, передає враження, мінливість події. Окрім теми, у ньому є образ. Мова репортажу поєднує документальність і художність, що повинні бути в ідеальному балансі. Якщо в репортажі буде переважати художність, то він вийде белетристичним, а якщо документальність - то сухим і нецікавим. Тут припустимі емоційність, вигуки, суб'єктивні відчуття. Найчастіше використовують пряму мову, короткі діалоги. У структурі репортажу можуть бути елементи замальовки, інтерв'ю, звіту, кореспонденції: оповідь, пряма мова, відступи, характеристики персонажів і т. ін.

Для аналізу спортивних репортажів у журнальній періодиці ми обрали журнал «Футбол», який є лідером на ринку спортивних друкованих видань України. Для прикладу розглянемо репортаж Григорія Зайдмана «Кук Зозули» (див. Додаток Б). Жанрова форма - подієвий спортивний репортаж, ідеєю для написання якого став матч 24-го туру Чемпіонату України з футболу між командами «Дніпро» та «Чорноморець».

Мета репортажу - оперативно, динамічно та достовірно розповісти про футбольний матч та поєднати два основні елементи репортажу: опис і додаткову інформацію. Об'єкт репортажу - реальна подія, в основі якої - динамічний, відносно закінчений відрізок життя. Створити динаміку подій автору вдається за допомогою коротких замальовок яскравих епізодів у матчі: «Игра началась абсолютно в духе современных тенденцій. Уже на 7-й минуте вечные антагонисты - «Днепр» и судьи - получили новый повод для дебатов: Андрей Кузьмин из Николаева сгоряча назначил пенальти, но спустя пару мгновений первоначальное решение ото звал; Коноплянка бросил мяч в штрафную на Зозулю, и падение Романа на газон вызвало чрезмерное недовольство подскочившего к нему Фонтанельо; но первым забил «Черноморец». Хитромудрая передача со штрафного от Политыло вызвала внутри Лаштувки «раздвоение личности» идти на перехват или стоять на линии; в итоге аргентинский защитник мяча не коснулся, чешский голкипер его отразил, но одесско-ивуарийский нападающий Джа Джедже преуспел на добивании;». Проте між частинами опису журналіст подає власні міркування стосовно результату матчу, намагається проаналізувати побачений момент: «…пенальти был, но безусловно нужно сделать несколько отговорок. Да, Фонтанельо не сыграл в мяч, но выполнил, скажем так, мягкий подкат, то есть прием, свободный от грубых умыслов; …к тому же показалось, что избежать контакта и продолжить движение Зозуля мог; …а вообще выход Чеберячко был продиктован травмами Ротаня и Канкавы, в Одессу не прилетевших». Головною деталлю репортажу є «вечные антагонисты - «Днепр» и судьи», адже вона яскраво підкреслює атмосферу цього матчу. Також важливу роль у репортажі відіграли подробиці, що допомогли створити в репортажі так званий «ефект присутності». Час в аналізованому репортажі переривчастий, рухається завжди - від початку опису спортивних змагань до кінця. Лід у матеріалі відсутній. Основну частину тексту складає репортажний опис яскравих епізодів та огляд інших матчів 24-го туру Чемпіонату України.

У репортажі наявна знижена лексика, яка виявляється в словах: «гарячка; отговорка; точка (в значенні пенальті)». Також наявні мовні кліше: «команда; гол; пенальти; штрафной».

Зважаємо за необхідне також проаналізувати репортаж Сергія Шевченка «От перемены стадиона результат не меняется» (див. Додаток Б). Жанрова форма - подієвий спортивний репортаж, предметом опису якого став матч Чемпіонату України між командами «Динамо» та «Карпати». Мета репортажу - оперативно, динамічно та достовірно розповісти про футбольний матч. Об'єктом репортажу є реальна подія, відносно закінчений відрізок життя. Динамізму в матеріалі автор досягає завдяки репортажному опису яскравих епізодів матчу: «…великолепный шанс упустил Марселиньо, которого низовой передачей из глубины запустили на свидание с Ковалем; вратарь сократил угол и отбил удар карпатского бразильца; Вида, несомненно, пытался убрать свою «верхнюю конечность»». Деталлю в репортажі, на нашу думку, є ««зелені леви» домашняя команда», адже вона характеризує команду «Карпати» як серйозного суперника на їхньому полі. Також важливу роль у репортажі відіграли подробиці: «…швейцарец занял место на левом фланге; Гусев переместился на родную правую бровку; внесенный в стартовый протокол Кения затемпературил; динамовцы пару раз угрожали воротам Богатинова». Подробиці в аналізованому тексті допомогли створити так званий «ефект присутності» та описати зовнішній вид події. Спортивна подія розгортається у конкретно визначеному просторі протягом певного часу. Час рухається від початку опису матчу й до кінця: «Уже на второй минуте великолепный шанс упустил Марселиньо, которого низовой передачей из глубины запустили на свидание с Ковалем; секунд через 30 у ворот «Динамо» произошел спорный эпизод; на 25-й минуте столкнулся Кополовец и все тот же Вида; концовка матча стала интригующей; на последних минутах львовяне уже сбились на навал». У ліді автор розповідає, що вдома «Карпати» грають дуже непогано, чим зацікавлює читатча до прочитання тексту, щоб дізнатися, як закінчився матч з «Динамо»: «…и неприятности здесь могут возникнуть у кого угодно».

Сюжет аналізованого репортажу містить вивчення журналістом стартових складів обох команд та власне опис футбольного матчу: «добавляет интриги - кадровые потери динамовцев; Ярмоленко пропускает этот матч через перебор карточек». У репортажі наявна знижена лексика, це, наприклад,: «разгромил; кураж; затемпературил; задрал; транжирство». Також наявні засоби, за допомогою яких автор характеризує футболістів: «Ярмоленко, человек, который может уверенно взять на себя игру; перебрал карточек Ярмоленко, несомненно лидер нынешней команды». Мовні кліше: «хавбек; кипер; гол; пенальти, победа, стандарт, матч».

Також вважаємо за необхідне проаналізувати репортаж Дениса Кобушка «Отряд не заметил потери бойца» (див. Додаток Б). Жанрова форма - подієвий спортивний репортаж, предметом опису якого став матч Чемпіонату України між командами «Ворскла» та «Металіст». Мета репортажу - оперативно, динамічно та достовірно розповісти про футбольний матч. Об'єктом репортажу є реальна подія, відносно закінчений відрізок життя. Динамізму в матеріалі автор досягає завдяки репортажному опису яскравих епізодів матчу: ««Металлист» мог открыть счет на 21-й минуте, когда Бланко вывел Кристальдо один на один с Долганским, но, обыграв вратаря, харьковчанин попал в штангу; Бланко или навешивал, или бил, но мяч по причудливой траектории залетел за шиворот Долганскому». Головною деталлю в репортажі є «дождливая погода пропитала газон влагой», адже цей чинник протягом усього матчу заважав командам показувати якісний футбол. Також важливу роль у репортажі відіграли подробиці: «у «Металлиста» дисквалификацию отбывал Соса; отсутствовал в заявке Девич; полтавчане «Металлисту» дома еще не проигрывали; после углового несколько футболистов не сумели попасть по мячу». Спортивна подія розгортається в конкретно визначеному просторі протягом певного часу. Час рухається від початку опису матчу й до кінця: ««Металлист» мог открыть счет на 21-й минуте, когда Бланко вывел Кристальдо один на один с Долганским, но, обыграв вратаря, харьковчанин попал в штангу.

Хозяева не успели осмыслить эпизод, как уже пропустили; «Ворскла» отыгралась в ответной атаке; Жабченко назначил пенальти и удалил Бланко; всё, зановес ». Лід написаний у вигляді запитання, що спонукає прочитати репортаж і отримати відповіді в основній частині матеріалу: «От матча в Полтаве в первую очередь зависило: станет «Шахтёр» чемпионом уже в этом туре или это событие произойдёт неделей позже?». Основну частину репортажу складає репортажний опис яскравих епізодів матчу: «После углового мяч прилетел к Куценко, его удар отбил Дишленкович, а повторный от Ткачука с линии ворот рукой выбил Бланко; после углового в сумбуре, когда несколько футболистов не сумели попасть по мячу, быстрее всех сориентировался Эдмар. Он остановил мяч и навесил на дальнюю штангу». У репортажі наявна знижена лексика, це слова: «причудливо; одиннадцатиметровый; отгрузил (в значенні забив); прикол; хохол». Також наявні засоби, якими автор характеризує футболіста: «…в опорную зону выпустили Курилова (вновь Алексея рассматривают как универсала)». Автор також використовує мовні кліше: «гол; победа; угловой; хавбек; форвард; пенальти; стандарт».

Отже, під час аналізу репортажів у журналі «Футбол» виявлено, що майже всі матеріали схожі між собою за специфікою стилю та композиційними особливостями.

2.3 Спортивний репортаж у різних типах друкованих ЗМІ. Порівняльний аспект