Главная База знаний "Allbest" Иностранные языки и языкознание Адаптація іншомовних запозичень в сучасній китайській мові

Адаптація іншомовних запозичень в сучасній китайській мові

Причини виникнення іншомовних запозичень у китайській мові. Поняття "запозичення", його видив. Особливості функціонування зон попередньої адаптації іншомовної лексики в сучасній китайській мові. Класифікація інтернаціоналізмів з точки зору перекладача.

Рубрика	Иностранные языки и языкознание
Вид	магистерская работа
Язык	украинский
Дата добавления	23.11.2010
Размер файла	183,9 K

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

єП (changhe) - випадок;

Лщ (changsuo) - місце;

КЦ (shouxu) - формальність; порядок;

? ( jіanxі) - стажування;

ИЎ (qudі) - заборона; накласти вето.

Таким чином, ясний внутрішній мотив японських термінів, їх графічна зрозумілість, системність та лаконічність створили сприятливе підґрунтя для широкого проникнення японізмів до китайської мови [3] .

Опрацювавши лексичний матеріал стало очевидно, що традиційна класифікація Горєлова має бути розширена і доповнена, адже в своєму первинному вигляду вона не включає в себе всі види запозичень в сучасній китайській мові, а також не дає можливості в повній міри скласти уявлення про типи запозичень в китайській мові. Однак, маємо зауважити, що на нашу думку, його підхід до типології наслідків процесу запозичення в китайській мові є більш вдалим відносно позиції західних синологів, адже він дає змогу детальніше розглянути види запозичень в китайській мові.

Питання словотвірних запозичень таких як номерна субституція та використання іншомовних словотвірних морфем в китайській мові нове, дискусійне та недостатньо вивчене для його включення в класифікацію. Їх роль у процесі доповнення лексики, особливо розмовного стилю, дедалі збільшується, що безумовно є достатнім приводом для їх детального аналізу та вивчення.

Конкретизована класифікація запозичень в сучасній китайській мові надає можливість визначити фактори впливу на адаптаційні процеси та шляхи запозичення іншомовної лексики в лексичному фонді сучасної китайської мови.

1.4 Інтернаціональні слова та принципи ії класифікації

Інтернаціональні слова часто відносяться до спеціальної термінології різних галузей знань, техніки та міжнародних відносин.

Єснуе три принципи класифікації інтернаціоналізмів [40]. Відповідно до цих принципів і відбувається адаптація інтернаціоналізмів у мові-реципієнті. Розглянемо детальніше:

1.4.1 Принцип вмотивованості

Основним критерієм класифікації інтернаціоналізмів є вмотивованість, чи «внутрішня форма».

Виділяють три типи вмотивованості:

Схема 2

Серед інтернаціоналізмів значення завжди схожі, тоді як схожість форм може спиратися на певну низку ознак.

На думку більшості науковців, інтернаціоналізми мають міжнаціональний характер вживання (їх не можна відносити до слів рідної мови), однакові за значенням та аналогічні за вимовою як мінімум у трьох неспоріднених мовах [40]. При цьому вони не обов'язково мають характер запозичень (вони виходять за межі запозичень), тому що багато слів рідної мови стали інтернаціоналізмами.

Відсоткове співвідношення інтернаціонального та національного не є однаковим у різних мовах. Все залежить від преференційних тенденцій у кожній конкретній мові. Проте присутність інтернаціонального елементу в будь-якому відношенні значно полегшує спілкування між носіями різних мов, а саме:

а) сприяє повсякденній комунікації;

б) має широке застосування у вивченні та викладанні іноземних мов;

в) передає інформацію стосовно культурно-історичних контактів між різними народами;

г) робить вагомий внесок у дискусії стосовно іншомовних запозичень.

Китайська мова не є винятком - у ній також присутня певна кількість інтернаціоналізмів, яка вживається у різних наукових сферах. Наприклад: аспірин (€ўЋz•C—С asipilin - походить з англ. «Aspirin» (елемент «A» - від англ. «Acetyl» (ацетіл) і нім. «Spirsaure» (стара німецька назва для «salicylic acid» з лат. «Acidum acetylsalicylicum»). Значення цього препарату - біла кристалічна речовина, що вживається як ліки для зниження температури і вгамування головного болю. Цей термін адаптувався у китайській мові через фонетичний запис з деякими змінами), пеніцилін (“тђј—С pannixiling - з англ. «Penicillin» (з лат. «penicillus fungi» - дослівно перекладається як «пензель» та «гриб». Лікувальний препарат - антибіотик, якого одержують із культур плісеневого гриба; застосовується при лікуванні ряду хвороб, пов'язаних із гнійно-септичними процесами. Знову ж таки, у китайській мові - це фонетичне запозичення, при якому відбулися певні зміни при звукозаписі), цент (ђе xian- з англ. «cent» (з лат. «cent», яке має значення «сто». Цент - грошова одиниця, розмінна монета, ¹/₁₀₀ основної грошової одиниці багатьох країн світу. Фонетичне запозичення з неповним ступенем адаптації).

Хоча інтернаціоналізми і можуть потрапляти у різні мови без особливих змін фонетичної передачі, але можливі випадки, коли в мові-реципієнті внутрішньому значенню певного інтернаціоналізму відповідають зовсім інші власні лексичні одиниці, а не точний звуковий відповідник. Тому, наступним принципом класифікації інтернаціоналізмів, є:

1.4.2 Класифікація інтернаціоналізмів з точки зору перекладача

З точки зору перекладача інтернаціоналізми можна умовно розділити на дві групи:

Схема 2

Виходячи з цього, можна дійти висновку, що переважна більшість інтернаціоналізмів у мові-реципієнті є частковими інтернаціоналізмами, тобто псевдоінтернаціоналізмами (міжмовні омоніми, які асоціюються з словами інтернаціональної лексики і викликають певні складнощі при перекладі).

1.4.3 Класифікація інтернаціоналізмів за способом та джерелом запозичення

Існує кілька принципів класифікації інтернаціональних елементів - за способом запозичення та за вибором джерела запозичення:

Схема 3

Більшість інтернаціональних слів, які прийшли в китайську мову, змінюють свій звуковий образ у відповідності до фонетики китайської мови і є інтернаціоналізмами лише з точки зору свого значення.

Дослідники також виділяють такий вид запозичень, як словотвірні запозичення (використання іншомовних морфем; наприклад, грецький елемент «теле-» («далеко») увійшов до таких українських слів, як телебачення, телезв'язок, телепередача, телеприймач, телеустановка, телеуправління).

Крім уже раніше згаданих видів запозичень, існують також графічні відтворення запозичень без будь-яких змін оригінального написання. Це, насамперед, стосується власних імен - назв корпорацій, пошукових серверів, операційних систем, програмної продукції і т.д. Такі графічні запозичення відносять до абревіацій (ініціальні буквенні скорочення), наприклад: APEC (Asia Pacific Economical Company), OPEC (Organization of petroleum Exporting Companies). У китайській мові вони передаються майже без змін, але існують певні види абревіацій, які притаманні лише китайській мові (детальніше ці явища будуть розглянуті у п. 2.4.).

Подамо схему усіх вище розглянутих видів запозичень:

Схема 4

Іншомовні слова можуть запозичуватися або фонетично, або ж семантично (структурні та етимологічні кальки), а також можливий змішаний спосіб запозичення - фонетико-семантичний (напівкальки). Подамо дані способи запозичень у схемі 6:

Схема 5

Канали даних видів запозичень можуть бути як усні (на слух), так і книжні (письмові). При усному запозиченні слово зазнає більше змін, аніж при книжному запозиченні. Найбільше спостерігається запозичень з письмових форм мови, тому що при наявності письма, літературної мові і літератури будь-яке запозичення дуже швидко фіксується на письмі. Часто відбувається одночасне запозичення в усній і письмовій формі, але рідше, коли усне запозичення передує його письмовій фіксації.

1.5 Типи письмової фіксації запозичень

1. Пряме запозичення без будь-якої зміни написання запозичуваного слова. Воно можливе лише при подібності графіки мов, наприклад, запозичення з однієї романо-германської мови в іншу.

2. Транслітерація (від лат. «trans» - крізь, через та «litera» - літера) - передача літер іншомовного слова за допомогою літер алфавіту мови перекладу. При транслітерації також іноді спостерігається зсув наголосу. Наприклад: процесор (з англ. «processor»), модем (з англ. «modem»), монітор (з англ. «monitor») [31].

У китайській мові транслітерація іншомовних слів має певну специфіку. За допомогою транслітерації найчастіше передаються власні назви. Першопочатковим етапом передачі власної іноземної назви є передача написання іноземного слова за допомогою КФА (китайський фонетичний алфавіт).

Наприклад: Куба (Cuba) у китайській мові записується як «Guba». Тобто, «С» = «G», «u» = «u», «b» = «b» і «a» = «a». Наступний етап - підбір ієрогліфів для кожного складу (характерною рисою китайської мови є фіксована кількість складів та обмежена сполучуваність звуків, а мінімальною фонологічною одиницею виступає голосна за наявності тону, тому кожному складу відповідає певна кількість ієрогліфів, які мають це читання). І кінцевим результатом є запис іноземною назви ієрогліфами - ЊГ”b. Тому, у китайській мові процес транслітерації може відбуватися лише на рівні запису іноземного слова за допомогою КФА. Цікавим явищем є лише часткова транслітерація іноземної назви, тобто одна частина слова передається через транслітерацію, а інша - транскрибується.

Наприклад: штат США Аляска (Alaska): першим трьом буквам існують відповідники у китайській мові - «Ala», але, так як китайський алфавіт «пхіньїнь» характеризується складовою системою запису звуків, а не окремими буквами, то для англ. букви «s» був підібраний склад «si», що є вже звуковою передачею.

Щодо складу «jia», то він взагалі не відповідає ні написанню, ні звуковому наслідуванні - «ka». Це пояснюється пецифічною особливістю передачі іноземних звуків у китайській мові.

3. Наукова транскрипція, фонетична і фонематична, яка використовується у спеціальній науковій і навчальній літературі [20].

4. Практична транскрипція (від лат. «transcription» - переписування) передача звуків іншомовного слова (зазвичай власного імені, географічної назви чи наукового терміну) за допомогою літер алфавіту мови перекладу. Наприклад: м. Суми (”~ - Sumei: ієрогліф Дё має читання «su», яке повністю передає звуки складу «су», ”~ читається як «mei» - це лише звуконаслідування складу «ми», тому що у китайській мові відсутній склад, який може точнго передати ці звуки), п-ів Ямал (°жЙз? - Yama'er: читання ієрогліфа?іц (ya) відповідає звукові, який передає буква «я», °ж (ma) - звуковий відповідник «ма», а ? (er) - лише звуконаслідування «л») [31].

5. Морфологічна передача - заміна форм іншомовного слова формами, які відповідають граматиці рідної мови. Морфологічна передача супроводжує практичну транскрипцію в ряді випадків (передача імен та назв близьких мов, передача термінів).

6. Лексична передача - повний або частковий переклад - практикується при передачі деяких традиційних назв. Наприклад: Нова Зеландія (New Zealand - ђVђј?Xin Xilan: «New» перекладається як «новий», у китайському варіанті цієї власної назви перший ієрогліф ? також має значення «новий», «Zealand» відповідає фонозапис ђјЙз, тобто відбувався частковий переклад іноземної мови) [17, 19].

Подамо типи письмової фіксації іншомовних слів у схемі 7:

Схема 6

Отже, канали запозичень можуть бути як усні, так і письмові, через які у китайську мову потрапляють такі види запозичень як словотвірні запозичення, запозичення значень, інтернаціоналізми, етнографізми, регіоналізми, екзотизми, варваризми та абревіація. Згідно каналу запозичення (усний чи письмовий) іншомовні лексеми проходять різні шляхи адаптації.

Підведемо підсумки: внаслідок взаємодії споріднених чи не споріднених з китайською мов, китайської мови та емігрантських мов, державної мови і мови певної меншини розрізняють екстралінгвальні та лінгвальні причини виникнення лексичних запозичень. Усі іншомовні запозичення розподіляють на певні види, вони проходять різні шляхи адаптації в мові-реципієнті.

РОЗДІЛ 2. АДАПТАЦІЯ ЗАПОЗИЧЕНЬ У СУЧАСНІЙ КИТАЙСЬКІЙ МОВІ

Як зазначалося вище, входячи в китайську мову, іноземні лексичні одиниці піддавалися переоформленню відповідно до внутрішніх законів її розвитку, наприклад вони змінювали звуковий склад відповідно до її фонетичної системи, якщо мали у своєму складі звуки, не характерні для китайської фонетичної системи. Тільки в результаті такої переробки вони могли міцно закріпитися в китайській мові.

Згідно класифікації В. І. Горєлова (див. розділ 1.3.) можна побачити, що іншомовні слова розприділяються відповідно певного виду адаптації. Згідно цьому, можна виділити:

1) фонетичну, та

2) семантичну адаптацію іншомовних слів через поєднання фонозапису та семантично значущого лексичного елемента.

Але крім цих способів можна також виділити перехідний етап адаптації від абревіативного запозичення до семантичного та адаптація графічної системи знаків. Розглянемо детальніше подані способи адаптації іншомовної лексики.

2.1 Фонетична адаптація запозичень

При фонетичному запозиченні відтворюється зовнішня форма, звукова оболонка іноземного слова. Коли китайська мова запозичує слово фонетично, вона розбиває це слово на склади і записує кожний склад ієрогліфом. Ієрогліф певним чином представляє китайський склад у його звучанні і семантиці. В інших мовах склади не мають, як правило, самостійного змісту, на відміну від китайської. Тому кожне фонетично запозичене слово в китайській мові передається як сукупність складів, кожний з яких має значення, яке абсолютно ніяк не пов'язане із значенням всього слова в цілому. Обмеженість фонетичних запозичень у китайській мові дослідники пояснюють по-різному. Деякі вважають, що характер ієрогліфічної писемності не пристосований для передачі іншомовних фонетичних запозичень [13]. Інші ж вбачають проблему саме в особливостях фонетичного складу мови [13].

Проте ми погоджуємося з думкою І. Д. Кленіна про те, що першоосновою несприйнятливості китайської мови до звукових запозичень є ієрогліфічний характер її писемності, закріплення за окремими складами певних значень. Інакше кажучи, для китайця кожен склад, позначений тим або іншим ієрогліфом, є не тільки фонетичною, але й смисловою одиницею.

Далі І. Д. Кленін пише, що використання ієрогліфів для запису звукових запозичень так чи інакше веде до втрати очевидного внутрішнього мотивування терміну, що виник в іншомовному середовищі. Внаслідок цього він стає важким для розуміння, запам'ятовування і навіть для вимови [14]. Головним є те, що в китайській мові склад асоціюється із значенням, і тому сам ієрогліф вже передає певне значення і не може слугувати лише засобом фонетичного запису звуків (складів) на окремо від закріпленого за ним власного значення.

І, дійсно, якщо в китайській мові кожний склад, позначений на письмі ієрогліфом, має власне значення, при читанні фонетичних запозичень виникають непотрібні семантичні асоціації, які перешкоджають правильному розумінню їх значень, тому що в сукупності всі ці склади не мають ніякого спільного значення. Китайці як народ, що звик протягом тисячоліть користуватися ієрогліфічною писемністю, віддають перевагу семантичним запозиченням. Тому, семантична значеннєвість складоподілу в китайській мові є тією перешкодою, яка стоїть на шляху проникнення в китайську мову фонетичних запозичень.

В свою чергу В. М. Солнцев пояснює в чому саме полягає особливість фонетичної організації китайської мови, яка не дозволяє масово використовувати фонетичні запозичення. На його думку, «фіксована кількість складів і чітко обмежена сполучуваність звуків в китайській мові не дозволяють масових фонетичних запозичень» [22]. Фонетична система китайської мови багато в чому відрізняється від систем індоєвропейських мов.

Яскравою рисою китайської мови є те, що приголосні, як правило, не можуть виступати окремо та самостійно в якості носія значення, а голосні та деякі приголосні виступають в такій ролі лише за наявності тону. Звідси, вважається, що в китайській мові мінімальною фонологічною одиницею, яка здатна передавати значення, є склад, закритий або відкритий чи склад, який представлений однією голосною [22].

Цікаво також зазначити, що в тих випадках, коли потрібно записати запозичене китайською мовою слово, як правило, підбирають ієрогліфи таким чином, щоб у сумі вони або давали беззмістовне сполучення, або ж самі по собі не викликали асоціацій. Прикладом можуть бути: слова, які вже не вживаються в сучасній мові, службові елементи та інші (€ў a ”b ba, ™ы ha і т.д.), наприклад: амеба (€ў•Д”b amiba з англ. «ameba»), Алабама (€ўќf”bВн Alabama - назва штату в США «Alabama»), Багами (”b™ы Bahama - назва островів з англ. «Bahamas»). Отже, ієрогліфічний запис запозичень вже демонструє те, що це фонетичні запозичення, і дані ієрогліфи не передають внутрішній зміст не тільки іншомовних слів, але й не несуть у собі своє власне значення.

Крім того, до ієрогліфів, які використовуються для запису (транскрибування) фонетичних запозичень, часто додають спеціальні вказівники («фонетик» Њы kou - рот), які показують, що цей ієрогліф використовується не з власним значенням, а як фонетичний знак, тобто склад, який таким чином записують, наприклад: љhљv lama - лама («lama» (з тібетської мови) - назва буддійського монаха. љhљv lama: звучання «lama» - абсолютно відповідає оригіналу, тобто відбулася повна адаптація фонотечниго образу слова з мови-джерела; до ієрогліфів, підібрані для запису, був доданий вказівник (фонетик Њы kou - рот), який вказує на те, що це слово лише звукозапис, і дані ієрогліфи не несуть у собі ніякого значення), ??kafei - кава (з англ. «coffe». Дані ієрогліфи без фонетика Њы мають значення: ‰Б - «додати», а ”с - «помилка». Додавши до першого ієрогліфа даний фонетик, по-перше, змінилося звучання на «ka», а по-друге, втратилося його значення; ”с з фонетиком Њы (єЈ) вживається лише для передачі фонетичного образу іншомовних слів і не несе в собі ніякого значення), хакі (єЈґЗ kaji з хіндустані (поєднання мов хінді та урду) «khaki» [50]).

У такому випадку зберігається лише читання ієрогліфа й опускається його значення. Таким чином, «фонетизованні» ієрогліфи можуть бути успішно використані для написання відповідного до звучання іншомовного слова. Проте, при транскрибуванні імен та власних назв такий спосіб запису не використовують; лише підбираються ієрогліфи, звучання яких нагадує фонетичний образ іншомовної назви.

Фонетичних запозичень у китайській мові небагато. За даними Лю Чжнентаня та Ґао Минкая із санскриту запозичено близько 200 слів, з тибетської, маньчжурської, монгольської мов, а також із західних мов в цілому китайська мова запозичила близько 900 слів (за даними 70-х років).

Досить логічним, за В. І. Горєловим, є розподіл фонетичних запозичень на два види - так званих ранніх запозичень та сучасних. Зазначимо декілька фонетичних запозичень, які прийшли в китайську мову в пізніший час, тобто вважаються сучасними (сучасний період - з 4 травня 1919 року і до наших днів): тотем (з англ. «totem» ( [ мt??t?m] ) - tuteng. Англійське слово «totem» китайці передали фонетичним способом: для поєднання звуків [t??] був підібраний склад «tu». Звучання першої букви відповідає першому звукові англ. [t], але, так як у китайській мові відсутній склад, який би точно передав звучання даної частини слова [t??], тому був підібраний склад, який найбільше відповідає йому - «tu». Другу частину слова майже точно передає склад «teng», але, знову ж таки, через відсутність складу, який би закінчувався на звук «m», фонетичним відповідником є склад «teng». Тому різниця полягає лише в останньому звукові слова - в англ. варіанті - це «m», а в китайському - лише злегка відчувається звук «n». Ієрогліфи, які були підібрані для запису, передають не лише звучання, але і в деякій мірі й значення цього явища: означає «малюнок», «фігура», а єЈ - «здійнятися вгору», «злетіти», тобто, можна трактувати як «певний образ, який здіймають догори», іншими словами «поклоняються»), морфій (з англ. «morphine» ( [?m?:fi:n] ) - Л«Врmafei. Для складу [m?:] був підібраний склад «ma», різниця лише в одній голосній: в англ. варіанті «[?:]», а в китайському - «a». Через відсутність аналогічного відповідника для звуків [fi:n], був підібраний склад «fei». Схожість полягає у звучанні першої бекви складу «f». Звучання приголосних повністю співпадає, а голосні були замінені. Ієрогліфи, якими позначається дане явище, лише вказують на звучання слова і не передають ніякого значення: –kВрі ‹ћ·Иу своєму складі мають фонетик Њы, який і вказує на те, що це лише звукове наслідування іншомовного слова.).

Під час процесу засвоєння іншомовних слів китайська мова видаляє звуки та незвичні фонетичні особливості, які не притаманні їй, пристосовуючи ці слова до своїх звукових норм, наприклад: у китайській мові відсутні склади, які відповідають звучанню «то», «фін», «тем» (тотем, морфін), усі сполучення звуків з «р» («ра», «ре», «рі» і т.д.) та багато інших. Ступінь звукового засвоєння, фонетичної адаптації, за В. В. Івановим, може бути різним: повним, неповним, частковим.

Повне засвоєння спостерігається при співпаданні звучання слова у мові-джерелі та мові, що запозичує. Наприклад: сучасний (з англ. «modern» ( ['m?d(?)n] ) - –Ђ“o modeng. Звучання «mo» абсолютно відповідає англійському звучанню [m?], «deng» = [d(?)n], тобто були підібрані складі, які є абсолютними відповідниками звучання слова з мови-джерела. Ієрогліф –Ђ має значення «копіювати», а “o - «підніматися». У сумі вони не мають нічого спільного і не передають якогось спільного значення. Тому дані ієрогліфи були підібрані лише для звукової передачі запозиченого слова.), краватка (µд tai з англ. «tie» ([ta?]) - звучання слова мови-реципієнта абсолютно співпадає зі звучанням слова мови-джерела. До ієрогліфа був доданий фонетик Њы, який вказує, що це лише звуконаслідування іншомовного слова, тобто ієрогліф не передає ніякого значення.); люба, мила (?—ж daerling з англ. «darling» ( ['d?:l??] ). Як ми можемо побачити, звучання «da» відповідає [d?:], «er» передає звучання ледь помітного при вимові слова звука букви «r», який на транскрипції не зазначений, а «ling» також повністю передає звучання [l??]. Відбулася абсолютна передача фонетичного образу іншомовного слова. Ієрогліфи вказують лише на звучання і не передають ніяке значення: ‰р - означає «мета», ? - за стародавнім значенням «ти», а —ж «дзенькіт», тобто дані ієрогліфи немають нічого спільного.).

Неповне засвоєння має місце у тих випадках, коли звучання іноземного слова близьке фонетичному образу слова, можливому в китайській мові під час запозичення (видозмінюється одна чи дві голосні чи приголосні або випадає кінцевий склад). Наприклад: піца (”Ю biza з італ. «pizza»: «bi» передає звучання [pi:], одну приголосну «z» було викинуто, а склад «za» - транслітеровано.у даному випадку була відкинута одна приголосна. Ієрогліфи передають лише звучання і не несуть ніякого смислового навантаження.), рубль (•z lubu з рос. «рубль»: так як у китайській мові немає яскраво вираженого звуку «р», а є лише явище арізації у кінці слова та звукосполучення «er», тому звучання «ру» передали через «lu», тобто замінили одну приголосну; останній склад «ль» відкинули, а до приголосної «б» добавили одну голосну - «bu». Підібрані ієрогліфи передають лише звучання.), тайфун (‘д taifeng з англ. «typhoon» ( [ta?'fu:n] ): звучання складу «tai» є аналогічним [ta?]), а звук [u], через те, що у китайській мові немає складу «fun» чи «fung», у складі [fu:n] замінили на «e», тобто підібрали склад «feng». Відбулася заміна лише однієї голосної. Розглянемо ієрогліфи, якими записано дане явище: ‘д передає фонетичний образ однієї частини слова мови-джерела, а ‰р є не лише фонетичним наслідуванням іншої, а й передає значення «вітер». Слід зазначити, що в китайській мові також існує власне слово для позначення явища «typhoon» - ‘е, тому власне китайське слово та фонетичне запозичення виступають як синоніми.).

При частковому засвоєнні звучання запозичуваних слів в китайській мові лише наближується до звучання або віддалено нагадує звучання слів мови-джерела (видозмінюються і голосні, і приголосні, до приголосних мови-джерела додається голосна). Наприклад: покер (?ЌЋ puke з англ. «poker»: «pu» передає звучання «po» (замінили одну голосну - «о» на «u»), «ke» абсолютно відповідає англ. «ke», а останню букву в англ. слові «r» взагалі відкинули, мабуть через те, що при передачі «r» у китайській мові вона звучить як «er»; попередній склад слова також закінчується на голосну «e», а тому, при вимові цих двох голосних, виникає незручність та важкість повтору «ke' er». Через це, для більш легкої вимови, остання буква слова мови-джерела була відкинута при фонетичному відображенні у мові-реципієнті. Ієрогліфи лише передають звуковий образ слова.), містер (–§Ћz“Б misite з англ. «mister»: «mi» відповідає звучанню англ. «mi», до приголосної «s» додали голосну «i», звучання «te» залишилося без змін, а останню приголосну «r» було відкинуто за тих самих причин, що й у попередньому випадку; щодо ієрогліфів: «–§» має значення «густий», Ћz - «цей, даний», а “Б - «особливий», звідси - у сумі дані ієрогліфи не мають спільного значення, вони абсолютно беззмістовні, а тому, підібрані лише для фонетичної передачі іншомовного слова), Купідон (з·•C“ѕ Qiupide з франц. «cupid»: склад «Cu» у китайській мові передали як «Qiu», «pi» відповідає «pi», а до приголосної букви «d» була додана голосна, і отримали - «de»).

Говорячи про фонетичні запозичення, слід розглянути також і той випадок, коли ієрогліфи, які є фонетичним записом іноземного слова, разом з тим передають також його смислове значення. Тут семантика наче накладається на звукову форму слова. Тобто це не лише відтворення фонетичного образу іншомовного слова, а й підбір ієрогліфів, значення яких вказують на внутрішній зміст запозиченого слова.

У китайській мові існує невелика кількість слів такого типу. Обмежимось лише декількома прикладами: –Н“Б™X mote'er - модель (зразок + особливий + суфікс), €ш“ѕ yinde - індекс (доставати + отримувати), bengdai (англ. «bandage») - бинт (затягувати + стрічка).

За останні десятиліття з'явилося багато нових товарів, фірм, магазинів. Часто їм дають іноземні назви, які за формою нагадують фонетичні запозичення, але для запису цих назв підібрані для рекламних цілей такі ієрогліфи, які привертають увагу споживачів і передають позитивний зміст. Це пов'язано з бажанням засобів масової інформації внести щось нове, а також відповідає психологічним запитам носіїв мови. Наприклад, напій «кока-кола» (англ. «Coca-Cola») передається як ‰ВЊы‰В kekokele - «кожний ковток приносить радість», а «пепсі-кола» (англ. «Pepsi-Cola») - •SЋ–‰В? baishikele - «всі справи приносять радість».

Отже, ступінь адаптації фонетичних запозичень може бути різним. При фонетичному відтворенні іншомовних слів, як правило, може змінюватися одна чи дві голосні або приголосні, також може відкидатися останній склад слова мови-джерела, але бувають випадки, коли фонетичний образ іншомовного слова у мові-реципієнті абсолютно співпадає з його звучанням у мові-джерелі. На письмі фонетичні запозичення записуються ієрогліфами, які вказують на звучання певного слова, але нерідко підбирають ієрогліфи, які крім звучання також передають певне значення, яке в деякій мірі вказує на значення іншомовного слова.

Дослідники вважають, що найбільша кількість фонетичних запозичень припадає на спеціальну науково-технічну термінологію і менше - на суспільно-політичну термінологію. В останній значно більше кальок. У галузі науково-технічної термінології фонетичні запозичення поширені головним чином у хімічній термінології (наприклад: назви хімічних елементів). Їх набагато менше власне в технічній термінології (назви машин, їх деталей і т.д.). Такий розподіл запозичень, мабуть, можна пояснити характером взаємодії термінології із загальновживаною лексикою і законом семантизації китайських складів [13; 26].

Загальновживана лексика китайської мови сприймає незначну кількість фонетичних запозичень. До цієї лексики найбільш близька суспільно-політична термінологія, тому у цій галузі лексики також уникають використання фонетичних запозичень і широко вживаються кальки.

Проте і в сфері спеціальної лексики фонетичні запозичення займають вельми незначне місце. Так, за даними І. Д. Кленіна, з 4961 словникових одиниць, що увійшли в «Тлумачний словник китайських військових термінів», фонетичні запозичення складають всього лише близько 40 термінів [17].

Значна кількість фонетичних запозичень зустрічається серед власних імен усіх типів. Процент фонетичних запозичень серед такої категорії слів набагато більший, ніж серед інших слів. Пояснюється це специфікою значення власних імен, які співвідносячись з класом речей, мають своє значення в назві і тільки; ніяких понять вони не виражають.

При запозиченні іноземної власної назви, мова-реципієнт передає її у більшій мірі в такому вигляді, в якому вона існує в мові-джерелі. Наприклад: “ъ“аЉў Rineiwa - Женева, ”њЋz‰И Mosike - Москва, Ћz“Б Niuyue - Нью-Йорк, але нерідно зустрічаються випадки, коли звучання певної власної назви майже не співпадає з оригіналом, наприклад: Hrvatska - ЌЋ’n Keluodiya - Хорватія, Magyarorszag - ™±‰е— Xiongyali - Угорщина, Cesko - Џ·ЌЋ Jieke - Чехія. Причиною такого запозичення можуть бути різні історичні процеси або ж взаємозв'язки між різними державами: так, протягом історичних подій власні назви можуть змінюватися, і нерідко, коли інші народи продовжують вживати або ж застарілі назви, або ж ті, з якими у них найбільше асоціацій по відношенню до певного народу та його країни. Також через вторинне запозичення власних назв можуть відбуватися деякі видозміни: коли назва певного явище фонетично запозичується іншою мовою, можливі певні зміни у фонетичному наслідуванні даного слово згідно з фонетичною системою мови-реципієнта. Часто в інші мови народів, які знаходяться поряд, потрапляє фонетичний образ назви не оригіналу, а вже трансформованого іншомовного запозичення з сусідніх мов. Тому можливі такі суттєві відмінності певної власної назви у мові-джерелі та мові-реципієнті [12].

Ієрогліфи мало пристосовані до передачі звукового складу як іноземних, так і власне китайських слів, оскільки вони записують не окремі звуки і навіть не склади, а односкладові слова чи односкладові морфеми як цілісність. Але справа не тільки в ієрогліфах як таких, а ще й в особливостях усної форми китайської мови, яка так само мало сприйнятлива до іншомовних фонетичних запозичень, як і письмова форма. Крім того, досвід введення латинського алфавіту в китайську мову як допоміжного письма не дав помітного зросту фонетичних запозичень в китайську мову. Характерно, що в'єтнамська мова, яка вже давно використовує систему букв замість ієрогліфів, надалі продовжує досить обмежено сприймати запозичення з індоєвропейських мов [10].

У китайській мові існує тенденція витіснення фонетичних запозичень семантичними. Так, наприклад, слово телефон першопочатково (певно, на самому початку XX століття) ввійшло в китайську мову у формі фонетичного запозичення ъє—Ґ?delufeng. Проте його витіснило кальковане слово –§Ћz?dianhua (дослівно: електро-розмова). Те ж саме відбулося з фонетичними запозиченнями €уЌЋ yinke (чорнила) та ъєЌЋќfђј demokelaxi (демократія): їх замінили власне такі семантичні запозичення, як –nђ… і –ЇЋе.

Серед іншомовних запозичень, які існують у китайській мові, в одиничних випадках зустрічаються пари так званих абсолютних синонімів. Це явище має місце в тих випадках, коли одне і те ж поняття отримує своє позначення двояко: за допомогою фонетичного запозичення і шляхом запозичення семантичного, наприклад: ‰ѕЋЛ?(qiema - фонетичне запозичення) і •ёЋЛ (семантичне запозичення) - гама-випромінювання, €ў?–@—±Ћq (a'erfa - фонетичне запозичення) й Ќb—±Ћq (семантичне запозичення) - альфа-частинка (детальніше у п. 2.5.).

Отже, через специфічність китайської мови, а саме - ієрогліфічну писемність та надання китайцями кожному ієрогліфу певного значення, кількість фонетичних запозичень невелика, до того ж - китайська мова характеризується фіксованою кількістю складів і чітко обмеженою сполучуваністю звуків. Тому, можна виділити такі види адаптації фонетичних запозичень - повну, неповну, часткову, але крім цих також можливі варіанти, коли значення ієрогліфів передає внутрішній зміст іншомовного слова, а його звучання близьке фонетичному образу слова з мови-джерела, а також при підборі ієрогліфів, якими записують фонетичний образ іншомовних слів, керуються бажанням привернути особливу увагу до нового явища, тобто значення ієрогліфів у сумі несуть певне повідомлення.

2.2 Семантична адаптація запозичень

Як вже було зазначено вище, основна маса термінології та нової лексики є запозиченими. Крім фонетичної адаптації, процес калькування (калька фр. calque «копія» - ? fangyi - особливий вид запозичення: утворення нового фразеологізму, слова, або нового значення слова через буквальний переклад відповідного іншомовного елемента) також виступає як ще один вид адаптації запозичення. Проте слід мати на увазі, що це переклад особливий, при якому в мові, яка запозичує, з'являються нові слова. З точки зору структури ці слова складаються з китайських лексичних елементів, а з точки зору виникнення - це запозичення. Тому природа кальок подвійна: з однієї сторони - це власне слова китайської мови, а з іншої - це запозичені іншомовні слова, до того ж запозичується лише тільки значеннєва сторона.

Семантичні запозичення є складними словами, які переважно складаються не менше ніж з двох морфем. В. І. Горєлов розділяє кальки, які існують в китайській мові, відповідно до властивих їм особливостей, на два типи: структурні кальки й кальки етимологічні. А за В. В. Івановим їх можна розділити на власне кальки (які він також розділяє на два підтипи: етимологічні та структурні кальки), напівкальки та семантичні кальки, але крім цих трьох основних видів кальок, дослідник ще виділяє один вид, який займає проміжне місце між структурними та етимологічними кальками. Це кальки, котрі вміщують у себе структурні та етимологічні принципи, наприклад: слово –Ђ“VO motianlou «хмарочос» (англ. «sryscraper»): –Ђ mo - «чіпати», “V tian - «небо» дають буквальний переклад англійських значеннєвих коренів. Тобто, структурні відношення дії та об'єкту, які виражені в англійській мові, передані і в китайській. Що ж до третьої граматичної морфеми, в англійській мові вона має значення «діяч», а в китайській - O lou - «будівля». Завдяки цій морфемі відбувається семантичне переосмислення. Таким чином, китайський варіант, зберігаючи кількість морфем англійської мови, суміщає в калькованому слові структурний та етимологічний принципи [13, с. 106].

2.3 Структурні кальки

Структурні кальки - це слова, які запозичують семантико-морфологічну структуру іноземного слова або номінативного словосполучення, тобто копіюється словотворча модель лексичної одиниці. Цей вид кальок запозичує зовнішню форму, або, як іноді говорять дослідники, образ іншомовного слова, або словосполучення та дають буквальний переклад його структурних елементів. Для прикладу розглянемо такі кальки: кінська сила (з англ. «horsepower» (horse + power) - кількість сили, яку може виділити кінь за хвилину. Цей термін був встановлений британцем Дж. Ваттом. Китайці передали нове поняття за допомогою перекладу кожної частини слова-оригіналу: Ћq (horse) + —Н (power) = Ћq—Н), важка вода (Џdђ… zhongshui «важкий + вода» - з англ. «heavy water». Ця речовина була створена американцем Ґірбертом Н. Левісом [51].

У китайській мові це явище передається дослівним перекладом: «heavy» - Џd + «water» - ђ… = Џdђ…), «блютуз» (з англ. «Bluetooth»: «Blue» (синій) + «tooth» (зуб)». Специфікація Bluetooth була розроблена групою «Bluetooth SIG». Китайці, запозичивши це поняття, переклали його дослівно: «Blue» - :Њґ (синій) + «tooth» - ‰е (зуб) = :Њґ‰е), H‰‰ (з англ. «roadshow»: «road» + «show» - вистава трупи на гастролях. Ієрогліф H має значення «дорога», а ‰‰ - «вистава, виступати», тому адаптувалося іншомовне запозичення через дослівний переклад слова-оригіналу - H = «road», ‰‰ = «show»).

Особливий вид запозичень складають японські слова (японізми), які увійшли в китайську мову. Через те, що ці слова записані китайськими ієрогліфами, за своїм зовнішнім виглядом та словотворчою структурою нічим не відрізняються від китайських слів. Китайські джерела [34; 38] відносять до цієї групи запозичень наступні лексичні одиниці: ‘еЊFЌА з японської ‘еЊFЌА («Велика Медведиця» - японська мова запозичила це слово з англ. «The Great Bear»: «Great» - ‘е (великий), «Bear» - ЊF (ведмідь) - дослівний переклад слова з мови-джерела, а ось ієрогліф ЌА - вказує на те, що це назва зірки (тобто це семантично знащучий елемент). Значення китайського ієрогліфа ‘е таке ж, як і японського ‘е- «великий», ЊF - «ведмідь», ЌА - вказує на те, що це назва зірки. Так як колись японці запозичили ієрогліфічну систему письма у китайців, згодом дещо видозмінили вигляд деяких з них, внесли певні зміни значень ієрогліфів, але все ще можна зустріти значну кількість ієрогліфів, значення яких співпадають. Тому, в цьому випадку, значення та графічний вигляд японських та китайських слів абсолютно співпадає), Џ¬–й‹И з японської Џ¬–й‹И (в японську мову це слово потрапило з італійської «serenata» (серенада): «нічна пісня» [49]. Знову ж таки, графічний вигляд ієрогліфів та їх значення абсолютно співпадають як у китайській мові, так і в японській: Џ¬ «маленький», –й - «ніч» та ‹И - «пісня»).

Отже, оскільки при запозиченні іншомовних слів змінюється їхня фонетична оболонка, але зберігається словотворча структура, такі слова можна віднести до семантичних запозичень, включивши в групу структурних кальок. Адаптуються вони у мові-реципієнті шляхом дослівного перекладу кожного лексичного елемента слів мови-джерела. У деяких випадках можливе додавання семантично значущого елемента до дослівного перекладу іншомовного слова, таким чином лише уточнюючи його значення.

2.4 Етимологічні кальки

Етимологічні кальки - це слова, які розкривають смисловий зміст іноземного слова. Етимологічне значення, що виникає при цьому, іноді відображає, а іноді й не відображає смислову структуру (внутрішню форму) іншомовного слова.

Китайська мова широко використовує етимологічний спосіб калькування, створюючи за його допомогою більшу кількість нових слів. Наприклад: бінокль (з франц. «binoculaire» - дослівно «подвійні очі», пристрій з лінзами, які збільшують предмети на далекій відстані [49]. У китайській мові назву цього нового предмету передали через розкриття смислового змісту: –]: «дивитися - даль - лінза», дослівно «лінзи, через які можна дивитися вдаль». Тобто, головна функція цього пристрою - процес спостереження за предметами, явищами і т.д. на певній відстані, а за допомогою збільшуючих лінз, певна картина на відстані збільшується), трактор ( з рос. «трактор» - машина-тягач, яка переміщає або приводить у дію різні знаряддя [43]. ќfЉч «тягнути - тягнути- машина» - дослівно «машина-тягач». І в цьому випадку при запозиченні нового явища було відтворено внутрішню форму іншомовного слова), запальничка ( з нім. «feuerzeug»: «feuer» означає «вогонь», а «zeug» - «інструмент» - дослівно «вогняний інструмент» [49]. Китайською - ‘Е‰ОЉч «вибивати - вогонь - апарат», тобто «апарат, який вибиває вогонь». Смисловий зміст при запозиченні був відтворений), ультиматум (з лат. «ultimatum» - «останній запит» [49]. Китайською мовою - ЌЕЌ@’К’« «найостанніший (ЌЕЌ@) - нота (’К’«)». Смисловий зміст іншомовного слова розрито).

Чжоу Цзумо вважає, що переклад за значенням є найважливішим способом сприйняття китайською мовою іноземної лексики. Семантичні запозичення економічніші та зрозуміліші за фонетичні запозичення, оскільки вони обходяться меншим числом морфем, необхідних для передачі іншомовного слова, і, надаючи пояснювальний переклад, полегшують розуміння його сенсу.

Ця точка зору набула поширення серед китайських лінгвістів. Так, Ґао Цзижун і Чжан Їнде вважають, що переклад за значенням - це не більше як створення нових слів для позначення запозичених понять [11, с 148]. Чжао Бо теж вважає, що слова, запозичені у формі перекладу за значенням, не можна рахувати іншомовними запозиченнями [11, с 149]. Цікаво відзначити у зв'язку з цим також і наступний факт: «В'єтнамські лінгвісти зазвичай вважають калькування не способом запозичення, а способом утворення нових слів». Тому, звідси виходить, що іншомовне слово не проходить ніяких шляхів адаптації, а лише відбувається переклад його значення засобами мови-реципієнта, а значить не є запозиченням.

Отже, китайська мова, як і будь-які інші мови, при створенні структурних та етимологічних кальок запозичує не тільки поняття, але також семантико-морфологічну структуру іноземного слова або відтворює його етимологію. Важливо, що в структурних кальках ідея запозичення знаходить своє матеріальне втілення більшою мірою, ніж в кальках етимологічних, тому що етимологічне значення, яке виникає при адаптації іншомовних запозичень, досить часто не відображає смислову структуру іншомовного слова. Тобто, структурні та етимологічні кальки виступають як ще один спосіб адаптації іншомовних слів.

2.5 Поєднання фонозапису та семантично значущого лексичного елемента

Окрім фонетичної й семантичної адаптації запозичень, у сучасній китайській мові можна також виділити змішаний спосіб адаптації, яка характеризується тим, що один з компонентів іншомовного слова передається завдяки семантично значущого лексичного елементу, тоді як інший більшою чи меншою мірою передає звучання запозиченого слова.

Фонетико-семантичні запозичення в різних роботах позначають по-різному: напівкальки, напівфонетичні запозичення, гібридні слова, змішані запозичення.

Наприклад: –Ђ‘п?motuoche - мотоцикл (з англ. «motorbike» - це акронім «motor» та «bike» - «двигун» і «велосипед», тобто дослівно «велосипед з двигуном». У китайській мові це слово адаптувалося таким чином: –Ђ‘п (motuo) - це неповна фонетична адаптація англ. елементу «motor» ( [ мm??t?] ): звучання букви «r» не відображається на транскрипції, через це воно і не відтворене у китайській мові; аналогічного поєднання звуків [m??] не існує в китайській мові, тому був підібраний склад «mo», який лише нагадує англійський варіант; звук [?] при звучанні наближається до [о] за рахунок «r», яка не відображається на транскрипції, але злегка відчутна при вимові цілого слова, у наслідок цього, склад «tuo» близький фонетичному образу [t?]; також були підібрані для запису такі ієрогліфи, один з яких (–Ђ) немає ніякого значення, а інший (‘п) - означає «підтримувати», тому, у сумі ці два ієрогліфи не несуть ніякого смислового навантаження; ієрогліф ? - семантично значущий елемент, який означає «віз», тобто вказує на те, що нове явище - це якийсь пристрій, машина для пересування), балет (з англ. «ballet» - ”mеQ•‘ baleiwu: ”mеQ (balei) - неповна фонетична адаптація англ. слова «ballet» ( [ мb?le?] ): звучання поєднання звуків [b?] було відтворене через «ba», тому що у китайській мові немає складу, який би відповідав звукам зі слова-оригіналу, а ось для [le?] є аналогічний відповідник у китайській мові «lei» (відбулася повна фонетична адаптація цих звуків.

Ієрогліфи ”mеQ немають самі по собі ніякого значення, тому не відбувається смислове навантаження фонетичного запису. Для уточнення значення нового іншомовного слова, яке при запозиченні фонетично адаптувалося, додали ієрогліф •‘, який вказує на те, що це танець, тобто «ballet» - один з різновидів танцю»), пиво (Ћр pijiu (з англ. «beer» ( [b??] ): «pi» - передає звучання слова-оригіналу: при вимові [b??], звук [?] ледь помітний, тому, в основному можна чути лише [b?]. Отже, відбулася повна фонетична адаптація іншомовного лексичного елемента; ієрогліф ?у своєму складі має фонетик Њы, який вказує, що це лише фонетична передача звучання іншомовного слова, і даний ієрогліф не відображає ніякого значення; Ћр - означає «вино», тобто певний вид «вина», яке має назву «beer»), неонова лампа (з англ. «neon lamp» ( [ мммni: ?n] )- иЅ“ш“” nihongdeng: иЅ“ш nihong - звучання «ni» співпадає з [ni:], а «hong» зовсім не відповідає англійському звучанню [n], так як такого відповідника немає у китайській мові, тому був підібраний склад, який у своєму складі містить схожі звуки. Отже, відбулася часткова фонетична адаптація. Ієрогліфи, підібрані за звучанням, відтворюють не лише фонетичний образ іншомовного запозичення, але й мають значення «вторинне випромінювання», що в деякій мірі пов'язано із природою неонового світла. “” - семантично значущий елемент, який означає «лампа». Тобто, дослівно «лампа із неоновим випромінюванням»).

Отже, іншомовні запозичення можуть адаптуватися у китайській мові шляхом змішаного способу адаптації - одна частина слова є фонетичним записом іншомовного запозичення, а інша - певний семантично значущий вказівник. Говорячи про фонетичну адаптацію, вона може бути повною (тобто співпадає звучання слова у мові-джерелі та мові-реципієнті), неповною (спостерігається близьке фонетичне звучання слову-оригіналу) та частковою (фонетичний образ іншомовного слова майже відтворений у мові-реципієнті).

2.6 Адаптація абревіації

Існує декілька видів створення нових слів, в це число також входить і абревіація. Її роль у створенні нових слів у китайській мові в останні десятиліття значно зросла, збільшився відсоток слів, утворенних цим способом. Широкий розвиток абревіації та використання скорочених лексичних одиниць стали характерною тенденцією не тільки для китайської мови, але і багатьох інших мов. Число скорочень у китайській мові росте, і тому виникає необхідність описувати та вивчати лексичні одиниці, які виникають.

Останні десятиліття знаменуються появою великої кількості іншомовних слів, головним чином, англомовного походження, у число запозичень входять і скорочені слова, серед яких з'явилася особлива група скорочень, що є незвичайним для китайської мови явищем, при якому запозичується фонетична сторона слова і його графічне вираження. Великий відсоток таких іншомовних вкраплень є абревіатурами (ЋК), які записуються латиницею. У якості основних екстралінгвістичних причин їхньої появи можна назвати виникнення й поширення мережі Інтернет, високий темп розвитку інформаційних технологій, електронної індустрії. Лінгвістичні причини використання лексичних одиниць такого типу наступні: висока мовна економія, лаконічність, збереження високого темпу мови, характерного для китайської мови.

Окрім англомовних скорочень, виникла деяка кількість суто китайських скорочень: скорочення із змішаними моделями, у склад яких входять латинські букви та ієрогліф, а також скороченні лексичні одиниці, створенні на основі алфавіту КФА (китайський фонетичний алфавіт).

Китайський термін, котрий називає такі лексичні одиниці можна перекласти як «буквенні скорочення», у словнику «Словник буквенних скорочень» (Ћљ•к“T) подається наступне визначення цього мовного явища: «Буквенні скорочення» (цзиму ци - Ћљ•к) є лексичними одиницями, у складі яких присутні запозичені букви іноземної мови (головним чином латинські букви), або словами, котрі повністю складаються з букв алфавіту іншої мови. Вони є запозиченнями нового типу» [39].

Буквенні скорочення сучасної китайської мови умовно можна розділити на декілька видів:

1. Абревіатура (лат. «abbrevio» - скорочую) - ініціальні буквені скорочення, так звані ініціальні графічні або графо-лексичні скорочення. Вони використовуються для позначення численних агентств і структур ділової й соціальної сфери світу. Скорочуються окремі словосполучення, серед них найбільша кількість різного роду назв організацій (APEC (Asia Pacific Economical Cooperation, китайською мовою - ЏFa‘ѕ•Ѕ—m’n‹ж €ХЌ‡Ќм?(дослівний переклад - Економічно-торгівельна компанія сумісного співробітництва Азіатсько-Тихоокеанського регіону), але така назва є досить громіздкою, тому китайці скоротили її до ‘ѕЌ‡Ќм, що є дослівним перекладом англійського варіанту: «Asia Pacific» - ‘ѕ (Азіатсько-Тихоокеанський), «Economical» - •Ѕ (економічний), «Cooperation» - Ќ‡Ќм?(компанія сумісного співробітництва). Тобто, абревіація з англійської мови у китайській адаптувалася завдяки дослівному перекладу кожного слова повної назви оргацізації), NBA (National Basketball Association. У китайській мові є дослівний переклад - ‘SЌ‘‹…‰п, але також можливий варіант фонетичної передачі саме абревіативного скорочення - ‹Ќ•N? (niu bi a), де ‹Ќ нагадує звучання англ. букви «N» ([en]), •Nє абсолютним фонетичним відповідником звучання букви «B» ( [bi:] ), а ? є звуконаслідуванням англ. «A» ( [ei] )), предметів масового використання (DVD програвач (з англ. DVD player (Digital Video Disc player). У китайській мові «Digital Video Disc» перекладається як ђ”ЋљЊх, а програвач - ”d•ъЉн. Але слово ђ”ЋљЊх ”d•ъЉн є громіздким і незручним у використанні, тому китайці запозичили англійську абревіацію DVD-player переклали ”d•ъЉн.

У результаті відбулася абсолютна адаптація графічного запису з мови-джерела. Саме поєднання англ. абревіації та китайського слова можна віднести до змішаних англо-китайських скорочень), наукових термінів (T-DNA (transforming of deoxyribonucleic acid). Китайською «DNA» - ’EЉj“њЉjЋ_, «transforming» (передача) - ‰». Але, знову ж таки, абсолютно не зручно апелювати таким терміном ’EЉj“њЉjЋ_‰», тому абревіація з англійської мови «DNA» адаптувалася без змін, лише був підібраний відповідник для слова «transforming». Як результат - DNA ‰». Тобто «DNA» запозичилося у китайську мову без змін), AIDS (Acquired Immune Deficiency Syndrome. Китайською - Ќ@“V–Ж‰uгћ Ќ‡ЏЗ (Ќ‡ЏЗ - синдром, Ќ@“V–Ж ‰uгћ - набутий імунодефіцит). Але існує ще один варіант - д€Ћ •a (aizibing), який є поєднанням транслітерації та звуконаслідування д€Ћ («AIDS» - д€ (ai) = «AI» - транслітерація, Ћ (zi) - «DS» - звуконаслідування) та добавляння семантично значущого елемента •a (хвороба)). Також можуть скорочуватися цілі речення та усталені вирази (KISS (keep it simple stupid) - у китайській мові використовується без змін, запозичується і графічний вигляд скорочення, і його значення). Можливі випадки абсолютної адаптації абревіацій без змін, тобто у такому вигляді, як вони існують у мові-джерелі. Але інколи у китайській мові вони відображаються не як дослівний переклад розгорнутого вигляду скорочень, а як звуконаслідування букв певної абревіації.

2. Графічні скорочення складів являють собою ініціалі складів слова, що скорочується (BB (BaBy, Bye-Bye. Скорочення «BB» також використовується у китайській мові - означає «Bye-Bye». Графічний запис не змінюється, абсолютно точно відповідає оригіналу мови-джерела).

Страница:

магистерская работа "Адаптація іншомовних запозичень в сучасній китайській мові" скачать

Подобные документы

Освоєння іншомовної лексики в сучасній українській мові
Освоєння іншомовної лексики та особливості переймання її елементів під впливом зовнішніх чинників. Питома вага генетичних та історичних джерел слов'янських запозичень. Особливості функціонування іншомовних лексем у сучасній українській літературній мові.

курсовая работа [44,6 K], добавлен 01.12.2010
Використання дієслів у сучасній китайській мові
Місце дієслова в системі частин мови у китайській мові. Формальні особливості організації дієслівної парадигми в китайській мові. Граматичні категорії дієслова. Категорії виду і часу. Аналітична форма справжнього тривалого часу. Минулий миттєвий час.

курсовая работа [50,4 K], добавлен 05.06.2012
Особливості входження англізмів в тексті
Чинники запозичень в сучасній українській мові. Процес адаптації та функціонування англійських запозичень в українській мові. Проблеми перекладу англізмів з англійської українською та російською мовами на матеріалі роману Стівена Кінга "Зона покриття".

курсовая работа [86,1 K], добавлен 14.05.2014
Німецькомовні лексичні запозичення в сучасній українській мові у суспільно-політичній та економічній сферах
Причини появи запозиченої лексики, шляхи історичного розвитку німецьких запозичень. Розподіл запозичень на мікрогрупи. Розгляд та аналіз проблеми німецькомовних лексичних запозичень в українській мові у суспільно-політичній та економічній сферах.

дипломная работа [60,0 K], добавлен 03.04.2011
Українські запозичення в англійській мові
Феномен запозичення, його роль у збагаченні словникового складу англійської мови. Класифікація запозичень, їх джерела. Причини появи українських запозичень в англійській мові на прикладі книги Марини Левицької "A Short History of Tractors in Ukrainian".

курсовая работа [91,0 K], добавлен 19.03.2015
Запозичення та особливості їх відтворення при перекладі
Вплив запозичень на історичний розвиток мови. "Хибні друзі перекладача" як одна з найпоширеніших перекладацьких проблем в міжмовному та внутрішньомовному контексті. Загальна характеристика перекладу запозичень та інтернаціоналізмів в німецькій мові.

курсовая работа [55,9 K], добавлен 21.06.2013
Використання рахівних слів у сучасній китайській мові
Явище рахівних слів у китайській мові та сучасний етап їх вивчення. Принципи вживання та проблема класифікації рахівних слів. Іменникові та дієслівні рахівні слова. Значення універсального рахівного слова. Найчастотніші рахівні слова та їх використання.

курсовая работа [65,4 K], добавлен 03.04.2012
Вживання іншомовних слів у діловій українській мові
Особливості вживання та правопису в українській мові запозичень російського, латинського, німецького й англійського походження. Переклад конструкцій ділового стилю, відмінювання числівників. Складання запрошення на прийом з нагоди відкриття виставки.

контрольная работа [22,5 K], добавлен 17.03.2014
Особливості використання додаткових членів результату та напрямку в китайській мові
Використання в китайській мові додаткових членів як граматичних способів для уточнення значення смислового дієслова в реченні (вказання на тривалість певної дії, її результат, ступінь, напрямок). Заперечна форма в реченні з додатковим членом результату.

курсовая работа [49,3 K], добавлен 01.02.2012
Запозичення в японській мові
Формування словникового складу японської мови. Види іншомовних запозичень, "васейейго" як феномен лексики. Відсоток запозичених слів в лексиці японської мови, популярність в її лексичному складі англійських слів на сучасному етапі, обґрунтування.

курсовая работа [48,6 K], добавлен 02.10.2014

Другие документы, подобные "Адаптація іншомовних запозичень в сучасній китайській мові"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.