Сленг в німецьких молодіжних журналах

· інформації на міжнародні і внутрішні, державні і місцеві повідомлення;

· огляд друку, узагальнюючий передовий досвід преси;

· рецензії, нариси, фейлетони [6,152].

Газетно-журнальна публіцистика характеризується не лише актуальністю вибраних тим, але і мовними особливостями, виділеними Наєром Н.М.:

· "позначення реалій (імен, місць, точних дат);

· фразеологія;

· суспільно-політичні терміни;

· неологізми;

· модні слова - "слова, які широко вживаються тільки в певний період, потім відбувається "спад" в їх вживанні";

· ключові, популярні слова - слова, що відбивають актуальні явища суспільно-політичного життя країни;

· іноземні слова і запозичені, англоамериканізми" [15,32].

Проблема використання слів англійського походження в німецькій мові представлена в наукових працях багатьох вчених-лінгвістів. Розглянемо думки про поняття, структуру і значення слів англійського походження, запропоновані Fleischer W., Michel G., Duden, Степановою М.Д., Чернишевою І.І., Наєром Н.М.

Під іноземними словами Fleischer W., Michel G. розуміють такі слова іноземного походження, які відрізняються за формою, вимові, написанню, постановці наголосу від споконвічно німецьких слів [17,132].

У словнику іноземних слів під редакцією Дудена виділяються наступні критерії, по яким можна відрізнити німецьке слово від іноземного:

· "один з компонентів слова, а саме приставка або суфікс, виглядає як іноземний (expressiv, Kapitalismus);

· вимова (наприклад, наявність носового звуку в слові Engagement);

· наголос, який в іноземних словах не падає на перший склад або на корінь (abso' lut, Ener'gie, Pari'tдt);

· написання, невластиве німецькій мові, наприклад, bibliographieren, Bodybuilder, Courage;

· слова, не часто використовувані в повсякденному житті, наприклад, exklusiv, luxurieren"

· [22,9].

Виділимо додаткові критерії іноземних слів, запропоновані Л.Р. Зиндером, Т. В. Стройовим.

· "здатність створювати словотворчі гнізда;

· паралельне існування німецьких синонімів (Portier/Pfцrtner, Job/Arbeit, Visage/Gesicht);

· специфічно іноземна семантика, характерна для побуту, устоїв, середовища, з якого запозичено слово, наприклад Bonbon, Boudoir; [20,183]

· "точний і ясний опис явищ дійсності (Aggresion замість Angriff, Diskriminierung замість Herabsetzung)" [15,96].

Іноземні слова можна зустріти як в наукових текстах, де вони представлені в термінології (Abstraktion, Dialektik, Ideologie, Humanismus), так і в публіцистичних, де вони відбивають традиції і звичаї країни, а також означають реалії сучасного життя (Five o'clock, British style) [15,98].

У структурному відношенні слова англомовного походження не чужі уявленню про німецьке слово, що існує в буденній мовній свідомості носіїв німецької мови: "одні слова можуть інтерпретуватися ними як складні (der Bypass "стимулятор сердечної діяльності", die Hardware, der Slapstick), інші - як суфіксальні похідні (das Cover, der Typer), інші - як напівпрефіксні утворення (der Top - Manager, das Top - Hotel)"[3,84].

Виділяють два шляхи запозичення слів англійського походження: прямий і непрямий.

У словнику іноземних слів під редакцією Дудена виділяються сфера і функції використання слів англійського походження в німецькій мові:

1. сфера використання:

· служать для передачі динамічності, сучасності: "Ich muss nur eben noch schnell mein Handy catchen, dann sind wir weg, okay"?;

2. функції використання :

· вживаються молодими людьми в розмовній мові: Job/Arbeit;

· поширені в текстах реклам і в статтях з газет і журналів : Business Class, Global Call, New Economy, Service Point [22,620].

Наєр Н.М. в посібнику "Стилістика німецької мови" розглядає іноземні слова, зокрема слова англійського походження, як спосіб створення національного, іншомовного, професійного або соціального колориту. Вивчимо особливості кожного виду колориту і наведемо приклади слів англійського походження, сприяючих його виникненню. На думку Наєра Н.М., в літературі іноземні слова служать, в першу чергу, для передачі національного колориту певної епохи. Ця мета досягається за допомогою використання в текстах реально існуючих назв, найменувань об'єктів або суб'єктів, наприклад, ініціалів людей, назв міст, пісень, цитат з пісень. [15,98.] Іноземні слова з'являються не лише в письмовій німецькій мові, але і в усній і стають частиною молодіжного лексикону. Так, можна відмітити такі часто вживані молоддю слова англійського походження, як Jazz, Pop, Techno, Pock, Rap. Вони характеризують людей з соціального і ідеологічного боку [15,99].

Іноземні слова використовуються також і для надання професійного колориту мові того, що говорить. Головні функції: точний і однозначний опис предмета; коннотативная оцінка предмета [15,102].

Крім того, використання іноземного слова сприяє встановленню приналежності до тієї або іншої професійної групи: Incentive -жаргонное поняття, що прийшло з американського англійського, вживається у сфері торгівлі: Fьr das Kaufverhalten mьssen wir einfach mehr Incentives geben = Wir mьssen etwas tun, dass mehr Leute das Zeug kaufen. [15,103]

Іноземні слова часто мають перед рідними синонімами ту перевагу, що атестують того, хто говорить в соціальному плані вище. За допомогою таких слів людина затверджує свій культурний і громадський авторитет, заявляє свої претензії на культурну і ділову перевагу. Цим пояснюється соціальний колорит іноземних слів [3,136].

Так, по мовцю що говорить можна визначити його приналежність до вищого, середнього або нижчого громадського класу, дізнатися про його пристрасті і інтереси.

У нашому дослідженні для аналізу стилістичних особливостей слів англійського походження використовуємо статті з молодіжних німецьких журналів Vitamin. de, Juma. Слова іноземного походження, а саме слова англійського походження, були вибрані за наступними критеріями, запропонованими в словнику іноземних слів під редакцією Дудена:

· один з компонентів слова, а саме приставка або суфікс, виглядає як іноземний: Secondhand - Laden, Zwiebel - Look; Online - Bewerbungen, Bewerbungshomepage; Punkerszene.

· Вимова, наприклад: auf dem Campus, a=[е]. Fans, a=[е]. die US - Rockband, a=[е].

· наголос, який в іноземних словах не падає на перший склад або на корінь;

· написання, невластиве німецькій мові, наприклад: Events, Actionfilme. "Timeshifting", ein Feature. "Corporate Social Responsibility", fairytale.

· слова, які не часто використовуються в повсякденному житті, наприклад: bei Radio - Enthusiasten, "Asian Network", "LiveStream" (лексика, пов'язана з радіостанціями); Army - Jacke, "Streetlook", Skater - Shop (лексика, пов'язана з модою); Distance - Learning, Marketing, Stanford University (лексика, пов'язана з освітою).

Проаналізувавши слова англійського походження з точки зору їх структурного оформлення, використовуючи ділення слів на складні, суфіксальні похідні і напівпрефіксні утворення, по Розену Е.В., можна зробити висновок, що автори статей віддають перевагу словам англійського походження складним шляхом, тобто таким, при якому іншомовне слово повністю незмінним прийшло в німецьку мову. Так, підвищується мовний рівень статей і за рахунок цього розширюється коло читачів.

Аналіз шляхів запозичення слів англійського походження в статтях молодіжних німецьких журналів показує, що автори статей використовують слова англійського походження прямого запозичення. Це пояснюється бажанням підкреслити знання англійської мови і дати точну інформацію (наприклад, назви існуючих пісень, груп, модних новинок).

Вивчивши класифікацію колориту іноземних слів Н.М. Наєра, зробимо класифікацію частотності використання слів англійського походження національного, іноземного, професійного і соціального колориту. Розділимо пропозиції, в яких трапляються слова англійського походження, по тематиках, виберемо найцікавіші приклади і проаналізуємо, як слова можуть вплинути на створення різних видів колориту.

Всього можна виділити 12 тем, яким були втаємничені статті, опубліковані в молодіжних німецьких журналах Vitamin. de, Juma: музика, погода, політика, освіта, публіцистика, мода, спорт, фільми, Інтернет, живопис, радіо, бізнес.

Таким чином, класифікація колориту на іноземний, національний, професійний і соціальний, запропонована Наєром Н. М., також знайшла віддзеркалення в німецьких молодіжних журналах Vitamin. de, Juma.

3.3 Значення англіцизмів в німецьких молодіжних журналах

сленг німецький журнал англіцизм

Жодна культура світу не розвивається в ізоляції, відірвано від інших культур. Контакти народів зумовлюють культурний обмін, в тому числі і обмін слів. Тому у кожній мові, крім "своїх", є й "чужі", тобто запозичені слова, які становлять найчисленнішу групу серед неологізмів. "Запозичення - один із шляхів збагачення лексики кожної мови. Нові, ще не зафіксовані словниками слова, одержали широке розповсюдження під впливом зовнішніх (певні соціально-економічні відносини) та внутрішніх чинників"[ 14,204]. До останніх належать: 1) намагання уникнути полісемії, закріпивши за своїм та чужим словом різні смислові відтінки; 2) по-друге, це прагнення замінити багатослівне найменнування однослівним. Зважаючи на той фактор, що запозичення (передусім з англійської) також складають левову частку нових слів у німецькій мові, вони також нами досліджувались в молодіжній пресі. (Vitamin. de, Juma). Той факт, що число англіцизмів, які проникають у німецьку мову, постійно зростає, можна пояснити багатьма причинами:

- підтримка США Німеччини у вигляді "Плану Маршалла";

- прозахідна політика ФРН після Другої світової війни;

- домінантна позиція США в галузях науки та техніки.

Найважливішою причиною мовної експансії (розповсюдження англіцизмів) можна назвати глобалізація. "Англіцизм - це свідоме або помилкове перенесення мовного явища, характерного для британського варіанту англійської мови, в іншу мову, у її лексичну та синтаксичну систему за твердженням "Grosses Dudenfremdwцrterbuch"(DFWB) [22,702]. Наприклад: jmdn. feuern = jmdn. hinauswerfen: engl. to fire .

Англіцизми діляться на 4 групи за твердженням таких вчених, як Г.Х. Юнкером, Р. Бартцшев:

1) Власні назви та скорочення (типові назви продукції виробників із світовим ім'ям або їхні слогани): Big Mac, Toll Collect, I love it!, Be ispired! [2,17];

2) Англіцизми-доповнення (тут мова йде про такі слова англійського походження, які "доповнюють" існуючий словниковий запас німецької мови і вже не вважаються запозиченими, навіть якщо це слово не відповідає правилам літературної німецької мови, для таких запозичень інколи й важко знайти адекватний еквівалент, який би точно відповідав запозиченому слову: baby, clown, internet, interview [2,18];

3) Розрізнювальні англіцизми (йдеться про такі слова англійського походження, які вже повністю витіснилися німецькими внаслідок звуження або розширення початкового значення): helicopter - Hubschrauber; platform - Bahnsteig; computer - Tischrechner; beach volleyball - Strandvolleyball; wellness - Wohlfьhlen [2,18]. До цієї групи відносяться також такі випадки, коли слова вживаються поки-що паралельно, хоча і проявляються тенденція до повного витіснення англійського слова: E-Post замість e-mail; Prallkissen замість airba; Netz замість net; Suchmaschine замість search engine [2,17];

4) Слова-загрози (цей вид англо-американських запозичень дослідники позначають що загрожуючим мові,такі слова є зайвими в мові і ускладнюють без потреби розуміння автентичних слів та виразів: shop - Laden; show motin - Zeitlupe; ticket - Fahr-, Eintritts-, Theater-, Kino-, Flugkarte, Strafzettel. Rave (engl. rave) = Fete (Fest); Delay (engl. delay) - Verzцgerung, Verspдtung; Rookie (engl. rookie) = Anfдnger, Neuling liften (робити пластичну операцію), mailen (листуватися по електронній пошті), jobben (працювати), mobben (проводити моббінг); walken (прогулюватися)[ 2,50].

З проведення практичного аналіза сленгової лексики в таких журналах: Vitamin. de, Juma та ін., можна виділити наявність таких англіцизмів: Baby - gut aussehendes Mдdchen; Band - Musikgruppe; Boey (Boah Ey) - Ausruf des Erstaunens, der Bewunderung (Wow); Boy - netter Junge, jugendlicher Star; Boygroup (Boyband) - Musikgruppe, die aus Jungen besteht; brandnew - etwas ganz Neues; Bullshit - Міst; Champ - der GrцЯte, Meister, Sieger; checken - etwas verstehen (Schaltest du immer zuerst den Verstand ein, checkst du, was gut fьr dich ist); ьberprьfen; klдren (Ich check das mal eben mit Kati); ein Zimmer buchen (In Hochstimmung checken Martin und Rudi in einem Luxushotel ein ...); s.schnallen; chic - schцn, modern; Clique - Jugendgruppe (Eine Clique, die die Schule auf den Kopf stellt); Clown - jdn., der sich lдcherlich macht, Komiker; cool - locker, lдssig; gelassen; besonders gut; ruhig (Bleib cool, man); crazy - verrьckt, modern;Crew - Mannschaft, Gruppe, Helfer beim Bьhnenaufbau (Sie sind Mitglieder in meiner Crew); dancen - tanzen; easy - leicht, einfach,locker, lдssig (Ganz easy und step by step); Edel-Look - schцnes, gepflegtes Aussehen, tolle Kleidung (Mein Baby prдsentiert sich ьbrigens zum ersten Mal im Edel-Look statt im Trainingsanzug); Fighter - Kдmpfer, der nicht aufgibt (Er war Fighter); forever - ewig, fьr immer; Freak - begeisterter, verrьckter Anhдnger, Musik-oder Computer Fanatiker (Theo ist ein Techno-Freak); freakig- verrьckt(Voll freakig wird's mit der feuerroten Schlaghose);fucking - Schimpfwort; funky - gut, toll; Gag - Scherz, Idee (Die crazy Fischuhr ist der neueste Gag fьr triste Stunden); Gig - Auftritt (einer Musikgruppe); Girl - Mдdchen (Wir geraten bei den hьbschen Girls schnell in Versuchung); hart- brutal, besonders gut, stark; heavy - durchgedreht; Hey - 'Hallo' (BegrьЯung), s. Hi; high - Rauschzustand; Hit - die Nummer 1; Hot News -wichtige, neue Nachrichten; Joke - Witz; Jump - Sprung; Junkie - Drogensьchtiger; Power - Kraft; Soundtrack - Filmmusik; Trend - Moderichtung; sunny - sonnig, frцhlich [1,60].

Висновки

Лінгвісти відзначають, що політичні й соціально-економічні перетворення в житті країн як у дзеркалі відбивається в лінгвістиці, особливо протягом двох останніх десятиліть. Саме соціальні проблеми, що є найбільш гострими для суспільства, знаходять відгук у молодіжній мові з багатим емоціонально-експресивним лексиконом. Вивчення німецької мови здобуває зростаючу актуальність в умовах, що розширює міжнародні контакти (стажування, подорожі, викладання ряду предметів німецькими фахівцями, перегляд відеофільмів, прослуховування сучасних пісень німецькою мовою і т.д.). І в цих умовах набуває актуальність німецький молодіжний сленг, який має неабиякий інтерес не тільки з боку молоді, але також з боку лінгвістів. Сленг як лінгвістична формація є невід'ємною частиною соціального виміру мови. Німецький молодіжний сленг є нормативно зниженим, емоційно забарвленим, функціонально обмеженим мовним субкодом соціально - вікової групи молоді, в якому відтворено її світогляд та ціннісні орієнтири, що виконує функції ідентифікації, консолідації, престижу та відмежування від інших груп. Молодіжний сленг сам по собі є складною структурною організацією, що включає до свого складу ще кілька вужчих підсистем, залежно від приналежності представників молоді до певної соціальної чи соціально - професійної групи, регіону тощо. Типологія молодіжного сленгу враховує віковий та соціальний критерії. Відповідно до цих критеріїв ми розрізняємо молодіжний сленг вікових, соціальних, соціально-професійних, неформальних груп молоді.

Виходячи з поставлених задач, які були призначені для реалізації мети дослідження, ми можемо зробити наступні висновки та підвести підсумки проведеної роботи: під час проведення аналізу сленгової лексики в молодіжних журналах, під словом "Сленг" ми розуміємо мова відносно закритої соціальної або професійної групи, яка відрізняється від загальнорозмовної мови особливим складом слів і виразів. Таким чином, при усьому різноманітті і широті тлумачення терміну "Сленг", ми можемо відмітити декілька загальних станів:

1) сленгову лексику протиставлено літературній мові;

2) між лексичним складом літературної і сленгової мови існують явища перехідності і взаємопроникнення;

3) сленгова лексика функціонує в стихії вільного спілкування, поза офіційними нормами мови.

Розглянувши ці положення, ми можемо зробити змістовний висновок про те, які головні особливості мають сленгізми: спостереження показують, що сленгізми характеризуються не лише певними відмінностями по мірі експресивності, а також вживанням представників певної соціальної групи але і локальним розподіленням.

Особлива експресивність відносно денотатів характерна для розмовної лексики, пояснюється переважно усною комунікативною сферою її вживання, широким тематичним діапазоном розмовної мови. Характерною особливістю сленгізмів є розвиток цього виду мовленнєвої діяльності як відкритого протесту проти словесних шаблонів, штампів та розповсюджених фраз - кліше. Виходячи з факту соціальної рівності німецької молоді, в результаті чого вона представляє собою окрему об'єднану соціальну групу, ми визначаємо молодіжний сленг як віковий соціолект, визначаючи цим терміном ті мовні одиниці, котрі використовуються всередині окремих молодіжних груп.

В результаті нашого дослідження були виявлені наступні функції сленга:

1) номінативна; 3) інвективна;

2) експресивна; 4) ідентифікуюча.

Стосовно останнього завдання, то ми розглянули декілька німецьких молодіжних журналів, де використовувалися ряд сленгізмів і дійшли до наступних висновків, що тексти журналів розраховані на аудиторію юнацького віку і є доступними для розуміння залежно від регіональної, субкультурної, професійної і іншій приналежності молодих людей. В той же час, деяка кількість сленгізмів розуміється старшим поколінням, тому старше покоління інколи має бажання війти в мовленнєвий простір молоді використовуючи сленгізми, що обурює молодь.

В нашій роботі були проаналізовані особливості використання німецького молодіжного сленгу у молодіжних журналах . При надрукуванні такого типу журналів, насамперед враховуються особливості мовленнєвої поведінки групи користувачів, а також вікові, соціальні, психологічні характеристики та ціннісні домінанти молоді. Завдяки врахуванню зазначених особливостей у дискурсі друкованої молодіжної преси детерміновано тематику і стиль написання статей, побудову аргументації задля досягнення впливу на молодіжну аудиторію. У роботі доведено, що у мовній картині світу німецькою молоді відображаються як етнокультурні, так і соціокультурні типи концептів, які виражають специфіку категоризації світу молоддю і мають своє вербальне вираження у сленговій лексиці. Мовна картина світу молоді виявляється також у процесах метафоричного та метонімічного перенесення найменувань, переосмисленні та створенні молоддю фразеологічних конструкцій, збагачується у процесі запозичення лексики. Молодіжний сленг є невід'ємною частиною лексико-семантичної системи мови, втім, має також і власну системну організацію. Особливістю синтагматичних відношень, які реалізуються у лексико-семантичній підсистемі молодіжного сленгу, є змінюваність значення тієї чи іншої лексеми залежно від її лексичної сполучуваності. Завдяки сполучуваності сленгізмів не лише актуалізується значення тієї чи іншої лексичної одиниці, а й виявляються асоціації молоді, пов'язані з її уявленнями про світ, що є також проявом епідигматичних відношень. Переосмислення вже відомих слів, що є однією з найхарактерніших особливостей молодіжного сленгу є виявом епідигматичних відношень. У дослідженні визначено особливості використання молодіжного сленгу представниками певних соціальних та соціально-професійних груп. Досліджено журнали, якими користовуються представники найбільших формальних груп молоді - школярів та студентів. Більша частина сленгової лексики у зазначених групах відображає актуальні для даної соціально-вікової групи реалії. З віком мова молодих людей стає більш стандартизованою, на що значною мірою впливає зміна ціннісних орієнтирів.

Отже, в текстах журналів для молоді, що мають, як правило, схожу тематику, присутні лексичні одиниці, що є загальномолодіжними і свого роду маркери різних напрямів молодіжної субкультури, соціально-професійній приналежності молодих людей, "вкраплення" з сленгів інших соціальних груп.

Zusammenfassung

Die Sprache der Jugend entwickelt sich schnell und erfindet sich immer wieder neu. Nicht nur heute, sondern auch schon vor Jahrzehnten hatten Jugendliche ihren spezifischen Sprachstil, der sich durch bestimmte Ausdrьcke kennzeichnete. Das Aufkommen der Neuen Medien und der einfache Zugang zum Internet sowie die starke Verbreitung von Mobiltelefonen unter den Jugendlichen haben Einfluss auf die Schriftsprache genommen. Die Jugendsprache nimmt Einfluss auf die Standardsprache, bedient sich aber auch deren Mittel und Strukturen. Neuland hat folgende drei Prozesse der Entstehung von Jugendsprache erlдutert: Stilbildung - Stilverbreitung - Stilauslцschung. Jugendliche greifen auf den Bestand der Standardsprache zurьck, wandeln diesen aber zugunsten ihrer Interessen und Bedьrfnisse ab. Dieser bestimmte Stil wird schlieЯlich in einer Gruppe Jugendlicher verbreitet, wobei er nur innerhalb der Gruppe verstanden werden kann. Durch die rasche und weitere Verbreitung, aber auch das stete Interesse der Цffentlichkeit an der Jugendsprache nutzen auch andere Sprecher bestimmte jugendtypische Ausdrьcke. In manchen Fдllen werden diese Ausdrьcke auch in Wцrterbьchern aufgenommen. Dies hat zur Folge, dass Jugendliche diese Ausdrьcke nicht mehr verwenden, da sie fьr sie keinen Distinktionswert mehr gegenьber der Gesellschaft bzw. der Erwachsenenwelt haben. Somit wird der цffentlich gemachte Stil ausgelцscht. Dadurch beginnt der Kreislauf von neuem und Jugendliche bilden wieder einen neuen Stil, der endlich wieder in der Stilauslцschung enden kann.

Die Massenmedien treiben den Sprachwandel entscheidend voran und beeinflussen maЯgeblich die Jugendsprache, die sich immer mehr der Standardsprache anpasst, wie auch in den Ergebnissen unserer praktischen Untersuchung ersichtlich wurde, da ein GroЯteil der Worte sich kaum vom Alltagsgebrauch oder der Schriftsprache unterscheidet. So ist auch eine leichte Tendenz zu erkennen, dass die einheitliche Jugendsprache allmдhlich verloren geht und viele Synonyme durch englische Worte ersetzt werden.

Auch die Migration kann einen Einfluss auf die Verдnderung der Sprache haben, wenn wir die heutige Jugend mit Migrationshintergrund anschauen, die eine

Mischform der Sprache verwendet und somit auch neue Inhalte in die deutsche Jugendsprache hineinflieЯen lдsst.

Die Medien kцnnen als Beispiel fьr Vielfalt genommen werden, aber auch als Eingrenzungsmechanismus, da die Sprache immer mehr vereinheitlicht. In der Sprache von ,,Juma" und ,,Vitamin.de" lassen sich sprachliche Auffдlligkeiten finden, die in beiden Jugendzeitschriften vorkommen. Diese sprachlichen Auffдlligkeiten sind: Einfluss vom Englischen (I love it, chillen, dancen), kreative Phraseologie (Gammelfleischparty, Teppichporsche), vulgдre Ausdrьcke (Zeug, geil, Kot). Am markantesten sind aber Anglizismen. Sie werden vor allem zwecks Sprachцkonomie und Expressivitдt verwendet.

Die Untersuchung hat also bewieden, dass Jugend ihre Sprache, Kultur und Zeit hat, die von einer neuen Generation abgelцst werden. Und eines Tages werden wir uns ьber die Jugendkultur unsere Kinder wundern und uns die Frage stellen, was sie eigentlich reprдsentieren und warum sie so eine komische Sprache verwenden, die keiner von uns versteht.

Список використаної літератури

1. Алексеева І.С. Профессиональный тренинг переводчика. - Санкт-Петербург: Союз, 2001. - 287 с.

2. Апресян В.Ю. Лексическая семантика: Синонимические средства языка. - Москва: Наука, 1988. - 307 с.

3. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. - Москва: Советская энциклопедия, 1986. - 386 с.

4. Береговская Э.М. Молодежный сленг: формирование и функционирование. Вопросы языкознания. - М.: Просвещение, 1996. - 283с.

5. Большой энциклопедический словарь // Языкознание. - Москва: Российская энциклопедия, 1998. - 685с.

6. Брандес М.П. Стилистика немецкого языка: Учеб. - 2-е изд., испр. и доп. - М.: Высш. шк., 1990. - 320 с.

7. Виноградов В.С. Общие лексические вопроси. - Москва: Вектра, 2004. - 240 с.

8. Гальперин И.Р. О термине "сленг" // Вопросы языкознания. - Москва: Просвещение, 1986. - 235 с.

9. Гаспаров Б.М. Лингвистика языкового существования. Язык. Память. Образ. - Москва: Новое литературное обозрение, 1996. - 352с.

10. Девкин В.Д. Немецкая лексикография / В.Д. Девкин. М.: Высш. шк., 2005. - 670 с.

11. Домашнев А.И. Проблемы классификации немецких социолектов // Вопросыязыкознания. - Москва: Вектор,2001. - 284 с.

12. Єрмакова О.П., Земська Е.А., Розіна Р.И. Слова, с которыми мы все встречались // Толковый словарь общего жаргона. - Москва: Просвещение, 1999. - 252 с.

13. Караулов Ю.Н. Структура лексико-семантического поля / Ю.Н. Караулов // Филологические науки. М: Просвещение, 1972 . - 139 с.

14. Матарыкина Н.Д. Неологизмы немецкого молодежного сленга на рубеже XX и XXI веков: дис. канд. филолог. наук: 10.02.04 / Матарыкина Наталья Дмитриевна. М: Просвещение, 2005. - 214 с.

15. Наер Н.М. Стилистика немецкого языка: Учеб. пособие. - М.: Высшая школа, 2006. - 271с.

16. Немищенко Г.П. Питання мовознавства. - М.: Перун, 2001. - 254 с.

17. Олейник О.В. Немецкие сленгизмы в свете неологической теории. - Самара: Труд, 2007. - 189 с.

18. Розен Е. В. Подростково-молодежный словесный репертуар (на материале современного немецкого языка). Иностранный язык в школе. - М.: Просвещение, 1975. - 178 с.

19. Розенталь Д.Э., Теленкова М.А. Словарь-справочник лингвистических терминов. - М.: Наука, 1976. - 320 с.

20. Степанова М.Д., Чернышева И.И. Лексикология современного немецкого языка. - М.: "Высшая школа", 1992. - 310 с.

21. Христенко О.С. Німецький молодіжний сленг та його лексикографічне оформлення - К.: Київський університет, вип. 22. - 2007. - 155 С.

22. Duden das Fremdwцrterbuch. Band 5. - Mannheim: Greifenverlag, 2001. - 712 S.

23. Ehmann H. Affengeil. Ein Lexikon der Jugendsprache. - Mьnchen: Verlag C.H.Beck, 1992. - 567 S.

24. Ehmann H. Endgeil. Das vollkorrekte Lexikon der Jugendsprache. - Mьnchen: Cornelsen, 2005. - 184 S.

25. Frankfurter Allgemeine Zeitung, 14.10.1997, Nr. 238

26. Henne H. Jugend und ihre Sprache. Darstellung. Materialien. Kritik. - Zьrich: Hildescheim, 2009. - 97 S.

27. Herberg D. Neologismen in der deutschen Gegenwartssprache. Probleme ihrer Erfassung und Beschreibung//Deutsch als Fremdsprache, 2002. - N4. - 200S.

28. Jakob К. Jugendkultur und Jugendsprache // Deutsche Sprache. Zeitschrift fьr Theorie und Praxis. Freiburg. - Nr 32. - 1998. - 320 S.

29. Kessel K. Basiswissen deutscher Gegenwartssprache. - Basel: A.Francke Verlag, 2005. - 276 S.

30. Langenscheidts GroЯwцrterbuch. - Berlin und Mьnchen: Langenscheidt KG, 2001. - 1216 S.

31. Reinke M., Jugendsprache // Tendenzen der deutschen Gegenwartssprache. Tьbingen, 1994. - 322 S.

32. Richard P. Umgangsfranzцsich Verstehenlernen. - Mьnchen, 1988. - 128S.

33. Schippan Th. Lexikologie der deutschen Gegenwartssprache. - Tьbingen: Niemeyer, 2002. - 305 S.

Список ілюстрованих джерел

1. Juma №3, 2003. - 48 S.

2. Juma №4, 2005. - 40 S.

3. Juma №1, 2006. - 35 S.

4. Vitamin.de №34, 2007. - 48 S.

5. Vitamin.de №37, 2008. - 48 S.

Размещено на Allbest.ru