Семантика простору в малій прозі Германа Гессе

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет культури і мистецтв

Семантика простору в малій прозі Германа Гессе

Губа Л.В.

Анотація

У статті розглядається семантика простору в малій прозі німецького письменника Германа Гессе. Було підраховано частотність вживання лексем на позначення простору та просторових відношень та встановлено лексичну сполучуваність німецьких просторових прийменників із дієсловами різних семантичних груп у аналізованих текстах. Особливу увагу дослідження приділено аналізу просторових прийменників та прислівників. Авторка також визначає основні семантичні ознаки простору в текстах оповідань та казок Германа Гессе. лексема німецький прийменник

Ключові слова: категорія простору, просторова концептуалізація, художній текст, семантика простору, просторові відношення, Герман Гессе.

Постановка проблеми. Проблема простору як філософська та лінгвістична категорія цікавить учених віддавна, про що свідчать наукові пошуки ще з часів Аристотеля. Безпосереднім об'єктом лінгвістики дана категорія як смислова почала активно вивчатися у ХХ столітті: спочатку в межах функціональної граматики разом із іншими смисловими категоріями, а пізніше - при вивченні мовної картини світу в когнітивній лінгвістиці. Простір - це форма існування, упорядкування світу, а також одна із фундаментальних категорій світосприйняття людини, тому простір - важлива складова частина світу та картини світу.

Набір мовних засобів прозового тексту є відображенням авторського індивідуального мовлення. Мовні засоби спрямовані на передачу ідеї письменника та авторського задуму. Для втілення ідеї автор прозового твору може скористатися уже відпрацьованими прийомами створення образності, а саме: порівняння, метафора, метонімія тощо. Він також може використати нові засоби, що були створені у процесі роботи над художнім текстом, наприклад, використати лексичні та семантичні оказіоналізми.

Аналіз останніх досліджень і публікацій з теми. В українському науковому дискурсі творчість Германа Гессе є малодослідженою. Тексти малого епічного жанру німецького письменника були досліджені Сдобновою С.В. у дисертації "Онірична парадигма в малій прозі Германа Гессе" [7], в якій розглянуто поетикальні засоби створення оніричної парадигми в малих жанрах прози Г. Гессе.

Вивченню категорії художнього простору присвячені роботи вітчизняних та зарубіжних дослідників, зокрема, літературознавчі праці М.М. Бахтіна [2], О.В. Бороня [4], В.А. Іваненко [6], В.Н. Топорова [8], О.О. Федосєєвої [11], Л.О. Чернейко [13] та лінгвістичні дослідження Л.Г. Бабенко [1], І Є. Богданової [3], І. Р. Гальперіна [5], Ю.М. Лотмана [9], Ю.А. Обелець [10], С.Б. Фоміної [12] та інших.

Метою статті є аналіз семантичних особливостей вербалізації категорії художнього простору в малій прозі німецького письменника Германа Гессе.

Виклад основного матеріалу. За словами Ф. Міхельса (людини, яка більшу частину свого життя присвятила дослідженню та збиранню творів Германа Гессе), першим оповіданням, яке написав Герман Гессе, була казка, а останнім --легенда. Казка "Два брати" ("Die beiden Brьder") була написана десятирічним Германом у листопаді 1887-го, остання його легенда - "Китайська легенда" ("Chinesische Legende") - була написана в травні 1959 році, коли Г. Гессе було понад вісімдесят років [19, с. 252].

Казки німецького письменника - це насамперед художні казки, що не базуються на народних переказах, як, наприклад, казки братів Грімм, а довільно придумані автором. Гессівські казки були перекладені більше, ніж двадцятьма мовами.

Для початку розглянемо пряму лексичну репрезентацію поняття простір та її вербалізацію у текстах, що аналізувалися. Відповідно до даних німецьких словників [15, с. 554; 16, с. 863], іменник der Raum (простір) у німецькій мові носить перше значення "кімната" (das Zimmer). Значення "простір" йде лише другим - "ein Bereich mit drei Dimensionen (mit Lдnge, Breite und Hцhe / Tiefe)" [16, с. 863]. І наступними значеннями будуть відповідно "місце", "район, місцевість", "область", "космос". У сучасній німецькій мові дана лексема зустрічається також у словах die Rдumlichkeit (просторовість) та rдumlich - просторий, широкий [там само, с. 864].

Аналіз частотності вживання лексеми Raum в оповіданнях та казках Германа Гессе показав, що дана лексична одиниця надзвичайно рідко зустрічається на сторінках аналізованих текстів, крім того у значенні "простір" Raum виступає лише у чотирьох із дванадцяти випадків у оповіданнях та п'яти із сімнадцяти слововживань у казках. Наведемо приклад слововживання лексеми у казках німецького письменника у значенні "простір": "Wir haben eine Sage von einem Weisen der Vorzeit, er habe die Einheit der Welt als einen harmonischen Zusammenklang der Himmelsrдume vernommen" [18, с. 109]; "Und wдhrend er stцhnte und dem Tode mit frierendem Herzen entgegensah, fьhlte er dasselbe Stцhnen und dieselbe namenlose, trostlose Kдlte durch den Berg und durch die Erde und durch die Lьfte und Sternenrдume gehen" [18, с. 46]. Як бачимо, це здебільшого актуалізація космічного та небесного простору.

У всіх інших випадках лексема вербалізується у значенні "приміщення, будівля, кімната": "Und das Haus war groЯ und alt, mit vielen, zum Teil leeren Rдumen, mit Kellern und groЯen hallenden Korridoren, die nach Stein und Kдlte dufteten, und unendlichen Dachbцden voll Holz und Obst und Zugwind und dunkler Leere" [18, с. 204-205].

Низька частотність вживання письменником прямої лексичної репрезентації простору - лексеми Raum пояснюється особливістю мовної картини світу німецького народу, оскільки це слово як у німецьких словниках, так і в малій прозі Германа Гессе вживається здебільшого у значенні "приміщення, кімната". Хоча даний аргумент не справляє великого впливу на результати нашого дослідження, оскільки, як зазначалося у першому розділі дисертації, художній простір - важлива та невіддільна частина літературного тексту, яка моделює смислову та сюжетну структури твору. По-перше, маємо цілу низку слів-синонімів лексеми der Raum: der Ort, der Platz, die Stelle, das Gebiet, die Gegend, der Bereich, der Bezirk, die Lage, das Land, das Zimmer, das Haus, das Gebдude та інші. По-друге, маємо інші частини мови, скажімо просторові прикметники, прислівники, дієслова на позначення позиції або руху чи напрямку дії, а також іменники на позначення локалізації та місць зміни положення об'єктів чи предметів руху. У комплексі всі ці мовні засоби вибудовують неповторну для автора структуру художнього простору.

Під час аналізу лексичної сполучуваності німецьких просторових прийменників із дієсловами різних семантичних груп у казках та оповіданнях Германа Гессе було визначено частотність вживання просторових прийменників у казках німецького письменника, а також їх вживаність (вербалізація) із різними семантичними групами дієслів на позначення простору (динамічних і статичних просторових відношень), абстрактних відношень, інтелектуальної діяльності людини, емоційних процесів, фізіологічних та фізичних процесів. Варто наголосити на тому, що серед усіх частин мови саме просторові прийменники відіграють першорядне значення у вербалізації просторових відношень в мові та в художньому просторі літературного тексту зокрема.

Для аналізу було обрано усі німецькі просторові прийменники та прислівники згідно зі словниками Дудена [14, 15], Гельбіг Ґ. [17] та Великого словника німецької мови як іноземної [16]. Це, зокрема, прийменники ab, abseits, an, auf, aus, auЯer, auЯerhalb, bei, bis, diesseits, durch, entlang, fern, gegen, gegenьber, hinter, in, inmitten, innerhalb, jenseits, lдngs, nach, nдchst, nahe, neben, nцrdlich, oberhalb, цstlich, seitlich, sьdlich, ьber, um, unter, unterhalb, unweit, von, vor, westlich, zu, zunдchst, zwischen.

Даний аналіз просторових прийменників у текстах Германа Гессе показав, що найбільша кількість прийменників сполучається із семантичною групою дієслів на позначення простору (статичних та динамічних просторових відношень), що свідчить про те, що дані ознаки є основними семантичними компонентами системи просторових відношень. І відповідно це ще раз доводить, що категорія художнього простору є основною смисловою складовою структури текстів малої прози Германа Гессе.

Методом суцільної вибірки для аналізу було обрано 150 сторінок казок і, відповідно, 150 сторінок оповідань Германа Гессе та було підраховано, що загальна кількість просторових прийменників у текстах казок перевищує більше, ніж на півсотні (1671 у казках та 1115 в оповіданнях).

Прийменники, які найчастіше вживалися - an, auf, in, von, zu. Найчастотніший за кількістю слововживань є прийменник in (452 прийменники у казках та, відповідно, 345 в оповіданнях). Така велика кількість вживання прийменника in говорить про переважну концептуалізацію схеми ВМІСТИЛИЩЕ.

До семантичних ознак простору відносяться статичні та динамічні просторові відношення. Опозиція статики й динаміки ґрунтується на ознаці змінності / незмінності відстані між предметами простору. Аналіз лексичної сполучуваності німецьких просторових прийменників із дієсловами різних семантичних груп у казках та оповіданнях Германа Гессе показав, що художній простір аналізованих текстів вибудовується переважно на динамічних просторових відношеннях - в оповіданнях це 449 випадків опису динаміки простору та 219 слововживань опису статики художнього простору. Відповідно у казках - 430 прикладів використання опису динамічного простору та 423 - статичного, що не становить особливо великої різниці у кількісному відношенні і свідчить про те, що художній простір у "можливих світах" (тобто казках Г. Гессе) дуже відрізняється за своїми властивостями від художнього простору оповідань. Перейдемо до безпосереднього розгляду властивостей та функцій просторових прислівників у аналізованих літературних текстах.

Важливу роль в актуалізації просторових відношень у текстах казок німецького митця відіграють просторові прислівники. З одного боку, вони позначають місце розташування предмета чи особи, це, зокрема, такі: hier, da, dort, drauЯen, drinnen, drьben, innen, auЯen, rechts, links, oben, unten; ьberall; irgendwo, anderswo; nirgendwo, nirgends; wo; vorn, hinten, obenan, obenauf, nebenan, auswдrts [17]. Продемонструємо на прикладах: "Dann fragten Kinder, wenn sie dort vorьbergingen, ihre Mьtter, ob da drinnen die Engel oder vielleicht die Nixen sдngen <...>" [19, с. 64]; "Aber er war noch nicht oben" [19, с. 44]; "<.>denn gibt es einen Ort, wo die Mittagssonne heiЯer und schlдfernder brennen kann als auf dem Sцller eines venezianischen Palastdaches?" [19, с. 9].

З іншого боку, просторові прислівники в німецькій мові позначають рух - початок руху (hierher, daher, dorther; ьberallher; irgendwoher, anderswoher; nirgendwoher; woher) та кінець руху (hierhin, dahin, dorthin; aufwдrts, abwдrts, seitwдrts, vorwдrts, rьckwдrts, heimwдrts), а також мету руху (fort, weg, heim; berauf, bergab, querfeldein; ьberallhin; irgendwohin, anderswohin; nirgendwohin; wohin) [17]. Ось, наприклад: початок руху - "<...> fragte sie die alte Frau, woher sie denn kдme" [19, с. 65]; кінець руху - "<...> und von dorther kam ein Schein, der alles Elend noch zu preisen vermochte, und von dorther kam ein Schatten, der alle Lust und alle Schцnheit trьbte und mit Finsternis umgab" [19, с. 62]; мета руху - "Der Vogel ist fort, der Hund ist fort, was soll der Zwerg noch da?" [19, с. 22]. Основна смислова функція відводиться автором дієсловам активної фізичної дії, дієсловам руху із просторовими прийменниками "Sie gingen jetzt im Walde und hцrten ьber sich in den halb entlaubten Kronen den Sturm wьhlen und sich quдlen; aber als sie bald wieder aus den

Bдumen traten und auf die freie, nasse Heide gelangten, faЯte sie der Sturmwind grimmig an den Kattun und heulte ihnen wie eine hungrige Wolfsherde um die Ohren" [20, c. 315]; "Diese meine Personen verlangten von mir nichts als die Feststellung ihrer Formen, die Bestimmung ihrer Werte inmitten dieser Bдume, und vielleicht liegt es an diesen Formen, die mit den Bдumen so enge Nachbarschaft halten, wenn deren Zweige und Blдtter uns inniger und rьhrender ansprechen" [20, c. 396].

Категорія художнього простору в казках Г. Гессе актуалізується також на синтаксичному рівні. Загалом Гессівський синтаксис представлений різноманітними синтаксичними структурами - простими, ускладненими та складними - із перевагою останніх. Розглянемо приклад: "Hinter unserem Haus im Obstgarten war gerade das Gras geschnitten, und ich stand bei einem Kirschenbaum, der einen niederen Ast bis zu mir herunterhangen hatte, und sah mir die harten grьnen Kirschen an, da flog Vogel aus dem Baum herunter, und ich merkte gleich, daЯ er anders sei als die Vцgel, die ich sonst gesehen hatte, und er setzte sich in die Grasstoppeln und hьpfte da herum; ich lief ihm neugierig und bewundernd durch den ganzen Garten nach, er sah mich цfter aus seinen Glanzaugen an und hьpfte wieder weiter, es war, wie wenn einer fьr sich allein tanzt und singt, ich merkte ganz gut, daЯ er mich damit locken und mir eine Freude machen wollte" [19, с. 232-233]. Німецький письменник ускладнює синтаксичну структуру речення з метою глибшої деталізації, уточнення, для підсилення емоційного заряду художнього висловлювання. Ми вважаємо, що домінування складних речень у мовній палітрі текстів малої прози Г. Гессе, можна пояснити філософським спрямуванням його мовотворчості.

З метою ускладнення структури речення Герман Гессе використовує різні граматичні конструкції: дієприкметникові та дієприслівникові звороти. Дієприкметниковий зворот дозволяє автору звернути увагу читача, в першу чергу, на певні властивості та характеристики об'єкта, що зображується: "Herabgesunken und von rauhen Steinwьsten rings umgeben, hing der sterbende Berg seinen Trдumen nach" [19, с. 134]. У процитованому реченні спочатку репрезентується стан та оточення об'єкта зображення, а потім уже акції, які він виконує. Дієприслівниковий зворот підкреслює характер та спрямованість (інтенсивність) дії, що відбувається: "Ohne sie zu verstehen, blickte Anselm seine Freundin an <...>" [19, с. 153].

Розглядаючи текстову канву казок на морфологічному рівні, варто відзначити, що у своїй мовотворчості Г. Гессе апелює до непритаманних сучасній німецькій мові граматичних форм лексем: до старої форми дієслова werden, причому типова (wurde) та застаріла (ward) граматичні форми функціонують паралельно не лише у текстах автора загалом, а навіть в одному і тому ж реченні: "Da wurde es heller in mir, und wie es heller in mir wurde, wich auch der glatte Fels zurьck, ward trockener, ward gьtiger <...>" [19, с. 140].

Оригінальність та неповторність архітектоніки текстів німецького письменника підкреслюють незвичайні субстантивні композити: die Vogelblume "птахо-квітка", der Vogelblumenschmetterling "птахо-квітко-метелик", die Baum-Augen "дерево-очі / очі дерева", der ZwillingsfluЯ "річка- близнюк", das Nichtfindenkцnnen (неспроможність знайти будь-що) [19, с. 157]. У казці "Der schwere Weg" [19, с. 138] Г. Гессе утворює композит із різних частин мови - Schon-im-voraus-ver- standen-Haben ("все вже зрозуміло наперед").

Художньому мовленню письменника властивий прийом повтору, який використовується автором із різною метою: наприклад, для створення враження безкінечності та повного занурення читача у теплу атмосферу спогадів героя: "Zum Glьck habe ich, gleich den meisten Kindern, das fьrs Leben Unentbehrliche und Wertvollste schon vor dem Beginn der Schuljahre gelernt, unterrichtet von Apfelbдumen, von Regen und Sonne, FluЯ und Wдldern, Bienen und Kдfern, unterrichtet vom Gott Pan, unterrichtet vom tanzenden Gцtzen in der schatzkammer des GroЯvaters" [19, с. 197]. Зацитуємо ще один уривок із використанням фігури повтору: "Jetzt kam nach einer kleinen steilen Steige das Tor der Stadt Faldum, das stand weit offen, und kein Mensch war dort zu sehen. Der Mann schritt hindurch, und seine Tritte hallten plцtzlich laut in einer gepflasterten Gasse wider, wo allen Hдusern entlang zu beiden Seiteneine Reihe von leeren, abgespannten Wagen und Kaleschen stand. Aus andern Gassen her schallte Lдrm und dumpfes Getriebe, hier aber war kein Mensch zu sehen, das GдЯlein lag voll Schatten, und nur die oberen Fenster spiegelten den goldenen Tag" [19, с. 118-119].

Наступний фрагмент слугує прикладом триразового повторення словосполучення "es kam ein Tag", яке автор використовує з метою підсилення експресивного ефекту на читача: "Es kam ein Tag, da standen lauter blaue Glockenblumen im Gras. Es kam ein Tag, da war plцtzlich ein neuer Klang und Duft im Garten, und ьber rцtlichem durchsonntem Laub hing weich und rotgolden die erste Teerose. Es kam ein Tag, da waren keine Schwertlilien mehr da" [19, с. 144]. У процитованому реченні реалізується прикметний прийом мовотворчості письменника - анафора, тобто повтор слова чи словосполучення на початку речення.

Г. Гессе вдається до повтору для надання детальніших відомостей про певний об'єкт зображення ("Dort war gut sein, dort war Wдrme und liebes Behagen, dort summte die Seele tief und befriedigt wie eine wollige Hummel im satten Duft und Licht" [19, с. 136]), тут маємо знову стилістичну фігуру анафору. Інверсія в даному реченні, триразове винесення на перше місце дейктичного слова dort підкреслює пейзажний опис краси місцевості.

Дуже цікавим є поєднання письменником двох фігур повтору - анафори та епіфори (повтор слова чи словосполучення в кінці речення), завдяки цьому створюється неповторний ритм та мелодика звучання речень, також збільшується ефект впливу на читача: "Er fьhlte wohl, nicht Sonne und Gestirne waren seinesgleichen. Seinesgleichen war Wind und Schnee, Wasser und Eis. Seinesgleichen war, was ewig scheint und was doch langsam schwindet, was langsam vergeht" [там само, с. 133].

Герман Гессе використовує широку палітру стилістичних засобів, наприклад, зевгму: "Kцnig Yu verlor sein Reich und sein Leben, und nicht anders erging es seiner Lieblingsfrau Bau Si, von deren verderblichem Lachen noch heute die Geschichtsbьcher erzдhlen" [19, c. 229].

Німецький письменник також користується стилістичним засобом синестезії: "Ein namenlos scheuЯlicher und herzbeklemmender Geruch lag lau und zдh ьber der ganzen Ebene" [19, с. 101]. Даний приклад демонструє злиття нюхового й тактильного відчуттів - (herzbeklemmender Geruch lag lau und zдh). У текстовій канві твору знаходимо також порівняння: "Es hatte keine alte Zeit hinter sich, keinen alten Reichtum, es lief in diese rasche neue Zeit hinein wie ein ungeduldiges Kind, hatte die Hдnde voll Arbeit und voll Gold" [19, с. 194]; "<...> da ereignete sich etwas so ganz Unerwartetes, daЯ alt und jung mitten im Wort verstummten und wie versteinert stehenblieben" [19, с. 244].

Експресивна маркованість лексем підсилюються автором за допомогою використання епітетів та стилістичних фігур: "...er fьhlte das Unwert seines vergeudeten und zerstцrten Lebens..." [19, с. 77]; "Die furchtbare Leere und Einsamkeit aber, in welcher er mitten in seinem prдchtigen Leben erstickt war, die hatte ihm ganz verlassen" [19, с. 84]; "Ich begriff, daЯ ich den Mann nicht rufen dьrfe, und die Erkenntnis der Wahrheit ьberlief mich wie ein Frost" [19, с. 63].

Так, у першому реченні це епітети vergeudet та zerstцrt - змарноване та зруйноване життя; у другому - furchtbar - жахлива пустка та самотність, далі - prдchtig - розкішне життя; у третьому реченні це порівняння ьberlief mich wie ein Frost.

Продемонструємо на прикладі: "Es entstand Wehklagen und Entsetzen in allen Hдusern, aber keiner wagte sich zu widersetzen, und am Abend waren die Verbannten fort. Tags darauf wurdenhundert andere verjagt, und viele weitere flohen aus Todesangst" [20, с. 301]; "Drohungen und Flьche schallten aus der Tiefe herauf, die Verurteilten heulten und wehrten sich mit Hдnden und Zдhnen, einige sprangen auch freiwillig in den Abgrund, und in der Stadt verbreitete sich Schweigen und Entsetzen. Jedermann fьhlte, welch verzweifeltes Unternehmen im Gange sei, und jedermann zitterte fьr sein Leben. Wer konnte, entfloh noch jetzt auf Schleichwegen, die Dableibenden zogen sich angstvoll in Hдuser und Keller zurьck" [20, с. 301]. Зазначені приклади насичені маркерами негативних емоцій: Wehklagen, Entsetzen, viele weitere flohen aus Todesangst, Drohungen und Flьche, heulten, Abgrund, in der Stadt verbreitete sich Schweigen und Entsetzen, verzweifeltes Unternehmen, jedermann zitterte fьr sein Leben, angstvoll, entfloh.

Висновки. Проведене дослідження висвітлює основні проблеми у питанні мовного вираження простору в наративному тексті та доводить, що різні частини мови, як, наприклад, дієслова, просторові прислівники та прикметники, іменники і займенники відіграють важливу роль у вираженні просторових відношень в оповіданнях та казках Германа Гессе. Вибір автором конкретних мовних засобів зумовлений особливостями індивідуального стилю письменника, специфікою його мислення, психологічними факторами, а також внутрішньою мотивацією створення текстів.

Перспективи подальших розвідок у даному напрямку. Здійснене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблематики вивчення концепту- алізації простору в текстах малої прози Германа Гессе, але закладає перспективу досліджень особливостей концептуалізації художнього простору, вербалізованого в дискурсах авторів такого жанру.

Список літератури

1. Бабенко Л.Г. Филологический анализ текста. Основы теории, принципы и аспекты / Л.Г. Бабенко. - М.: Академический Проект; Екатеринбург: Деловая книга, 2004. - 464 с.

2. Бахтин М.М. Формы времени и хронотопа в романе: очерки по исторической поетике / Михаил Бахтин // Вопросы литературы и эстетики. - М.: Художеств. лит., 1975. - 502 с.

3. Богданова І. Є. Стилістика художнього простору у творчості харківських поетів-романтиків 20-40 років ХІХ століття: дис. канд. філол. наук: 10.02.01 / Ірина Євгеніївна Богданова. - Х., 2002. - 183 с.

4. Боронь О.В. Поетика простору в творчості Тараса Шевченка / Олександр Вікторович Боронь. - К.: Агенство "Україна", 2005. - 152 с.

5. Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования: [монография] / Илья Романович Гальперин. - [5-е изд., стереотипное]. - М.: КомКнига, 2007. - 144 с.

6. Іваненко В.А. Конструювання можливих світів в інтелектуальному романі Йена Бенкса: автореф. дис. канд. філол. наук: 10.01.04 "Література зарубіжних країн" / Вікторія Анатоліївна Іваненко. - К., 2011. - 20 с.

7. Сдобнова С.В. Онірична парадигма в малій прозі Германа Гессе: автореф. дис. канд. філол. наук: спец. 10.01.04 "Германські мови" / Сдобнова Світлана Вікторівна. - Сімф., 2013. - 20 с.

8. Топоров В.Н. Пространство и текст / В.Н. Топоров // Текст: семантика и структура. - М.: Наука, 1983. - С. 227-284.

9. Лотман Ю.М. О понятии географического пространства в русских средневековых текстах / Юрий Михайлович Лотман // Труды по знаковым системам. - Вып. 2. - Тарту, 1965. - С. 34-42.

10. Обелец Ю.А. Темпоральная структура возможных миров художественного текста (на материале англоязычной прозы): дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / Юлия Анатольевна Обелец. - О., 2006. - 240 с.

11. Федосєєва О.О. Поетика художнього простору в романах Г. Філдінга: дис. канд. філол. наук: 10.01.04 / Олена Олександрівна Федосєєва. - Д., 2008. - 184 с.

12. Фоміна С.Б. Концепт простору у фантастичному дискурсі: автореф. дис. канд. філол. наук: спец. 10.02.15 "Загальне мовознавство" / Фоміна Світлана Борисівна. - Донецьк, 2011. - 20 с.

13. Чернейко Л.О. Способы представления пространства и времени в художественном тексте / Л.О. Черней- ко // Филологические науки, 1994. - № 2. - С. 58-70.

14. Duden. "Grammatik der deutschen Gegenwartssprache" / Gьnter Drosdowski (Hrsg.). - 5. Aufl. - B. 4. - Mannheim; Leipzig; Wien; Zьrich: Dudenverlag, 1995. - 865 S.

15. Duden. Deutsches Universalwцrterbuch. - Mannheim; Leipzig; Wien; Zьrich: Dudenverlag, 2006. - 2016 S.

16. GroЯwцrterbuch Deutsch als Fremdsprache. - Berlin, Mьnchen: Langenscheidt Verlag, 2006, S. 193, 350, 678, 767, 1009, 1158.

17. Helbig G. Deutsche Grammatik. Ein Handbuch fьr den Auslдnderunterricht / Gerhard Helbig, Joachim Buscha. - Berlin; Mьnchen: Langenscheidt KG, 2001. - 654 S.

18. Hesse H. Die schцnsten Erzдhlungen / Hermann Hesse. - Frankfurt am Main: Suhrkamp Verlag, 2004. - 455 S.

19. Hesse H. Die Mдrchen / Hermann Hesse. - Frankfurt am Main: Suhrkamp Verlag, 2006. - 288 S.

20. Hesse H. Sдmtliche Werke in 20 Bдnden und einem Registerband. B. 9: Mдrchen, Legenden, Lbertragungen, Dramatisches, Idyllen / Hermann Hesse // Volker Michels (Hrsg.). - Frankfurt am Main: Suhrkamp Verlag, 2001. - 678 S.

Размещено на Allbest.ru