Категорія минулого часу в турецькій і англійській мовах
Порівняльна характеристика минулого категоричного часу у турецькій мові і минулого простого в англійській мові. Зіставлення означеного імперфекту і минулого подовженого часу у цих мовах. Минулий доконаний тривалий час в англійській і турецькій мові.
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 21.03.2015 |
| Размер файла | 63,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ СХОДОЗНАВСТВА
КАФЕДРА МОВ І ЦИВІЛІЗАЦІЙ
БЛИЗЬКОГО ТА СЕРЕДНЬОГО СХОДУ
Курсова робота
з перекладознавства
на тему: «Категорія минулого часу в турецькій і англійській мовах»
м. Київ - 2014 рік
Зміст
Вступ
Розділ І Загальна характеристика вивчення категорії минулого часу дієслова
Розділ ІІ Зіставний аналіз форм і значень минулого часу у англійській і турецькій мовах
2.1 Порівняльна характеристика минулого категоричного часу (форма на - dэ) у турецькій мові і минулого простого (The Past Simple Tense) в англійській мові
2.2 Зіставлення означеного імперфекту (форма на - yordu) у турецькій мові і минулого подовженого часу (The Past Continuous Tense) в англійській мові
2.3 Порівняння давноминулого часу (форми на -mэюtэ) у турецькій мові і минулого доконаного часу (The Past Perfect Tense) в англійській мові
2.4 Минулий доконаний тривалий час (The Past Perfect Continuous Tense) в англійській мові і минулий тривалий час у турецькій мові (форма на -maktaydэ)
Висновки
Список літератури
минулий час турецький англійський
Вступ
Зіставно-типологічне вивчення систем різних мов здавна приваблює не тільки вітчизняних, але й іноземних мовознавців, що засвідчує про значне теоретичне і практичне значення цієї науки. Існування людини в умовах білінгвізму та полілінгвізму становить невід'ємну частину людського буття, оскільки на даному етапі розвитку світу національна та мовленнєва обмеженість є неможливою. Така зацікавленість у зіставному дослідженні обумовлена необхідністю виявити спільні та відмінні риси розвитку мов, засоби спілкування і феноменальну національно-культурну своєрідність кожної з них.
Курсова робота присвячена типологічному зіставленню форм категорій минулого часу дієслова в англійській і турецькій мовах.
Яскравими представниками зарубіжної та вітчизняної лінгвістики з порівняльного та зіставного мовознавства виступають такі вчені, як В.Д. Аракін, В.Г. Гак, Дж. Буранов, В.Н. Ярцева, Л.К. Байрамова, В.Н. Хісамова, Е.Р. Біккініна, Р.А. Юсупов, Е.М. Ахунзянов, Р.З. Мурясов та інші. Проблеми аналізу англійського дієслова докладно розглядалися в роботах Г. Суіта, О. Есперсена, У. Дайвера, Г. Поутсма і інших зарубіжних вчених, а також у працях вітчизняних лінгвістів: І.П. Іванова, Н.А.Кобріной, Б.А.Ільіша, М.А.Беляєвої та інших. Специфіку турецького дієслова розглядали А.Н.Кононов, Н.А. Баскаков, П.І. Кузнєцов, Ю.В. Щека, С.В. Сорокін та інші мовознавці.
Актуальність дослідження. Для турецького зіставного мовознавства, яке знаходиться у стані становлення, актуальним виявляється типологічне порівняння з індоєвропейськими мовами, оскільки в даному аспекті особливості турецької мови не мають достатнього вивчення. Порівняльне дослідження мов дозволяє більш детально вивчити те чи інше явище, виявити суттєві особливості зіставлюваних мов, що, зазвичай, вислизають при їх внутрішньому вивченні, а також прийти до нових даних в результаті аналізу на основі єдиних методів порівняння. Контрастний аспект дослідження турецької та англійської мов становить виключний інтерес. Минулий час дієслова в турецькій мові представлено синтетичними і аналітичними формами , кожна з яких, у свою чергу, має індивідуальні особливості і володіє широким семантичним спектром, незважаючи на наявність об'єднуючого значення - вираження дії, що відбувалася до моменту мовлення.
Об'єктом дослідження є минулий час у турецькій і англійській мовах.
Предметом виступає семантика форм минулого часу турецьких і англійських дієслів.
Метою курсової роботи є зіставне вивчення форм і значень дієслів у минулому часі в турецькій і англійській мовах. Досягнення мети передбачає виконання таких основних завдань:
- Визначити теоретико-методологічні засади вивчення минулого часу у сучасній лінгвістиці;
- зіставити форми і значення минулого часу дієслова в англійській мові та виявити їх еквіваленти в турецькій мові;
- визначити спільне і відмінне між формами минулого часу турецького дієслова та їх аналогами в англійській мові.
У курсовій роботі використовуються описовий та зіставний методи дослідження, останній має більш універсальний характер, оскільки виходить за рамки тільки споріднених мов і спрямований на системне порівняння різнопланових мов.
Матеріалами дослідження даної роботи є турецька та англійська художня література.
Теоретичне значення роботи визначається насамперед її внеском у граматичну теорію турецької і англійської мов і, відповідно, в традиційну граматику тюркських мов, що сприяє подальшим дослідженням інших морфологічних категорій з використанням зіставного методу. Детальне вивчення структурних особливостей дієслівних форм дійсного способу минулого часу в турецькій мові та їх еквівалентів в англійській мові, а також їхній науково-системний аналіз сприяє глибшому розумінню внутрішніх закономірностей зіставлюваних мов, узятих окремо.
Практичне значення даної роботи полягає у тому, що отримані результати можуть слугувати джерелом для складання підручників, посібників по зіставній граматиці, підручників з англійської мови з опором на турецьку, а також для вивчення типології різноструктурних мов і розвитку контрастивної лінгвістики загалом. Крім того матеріали курсової роботи можуть бути використані у викладанні навчальних дисциплін «Турецька мова», «ПКП з турецької мови».
Розділ І
Загальна характеристика вивчення категорії минулого часу дієслова
Кожна частина мови має свій власний комплекс граматичних категорій, у яких представлено те узагальнене значення, що властиве усім словам даної частини мови. Таким чином, усі слова, що входять до частини мови «дієслово», мають значення процесуальної ознаки (називають дію або стан) і, залежно від особливостей мови, до якої належать, граматично представляються категоріями виду, стану, способу, особи, часу, а іноді і числа. Таким чином дієслово утворює найскладнішу парадигму по, безпосередньо, її організації і різноманітності виражених в його формах морфологічних значень.
Російська граматика визначає категорію часу дієслова, як таку, що належить до словозмінної морфологічної категорії, члени якої представлені формами одного і того ж слова і є властивими лише дієсловам у формі дійсного способу, але відсутні у формах умовного і наказового способу. Уявлення про час, що виражається у морфологічній системі особових дієслівних форм, орієнтоване на мовця і момент мовлення, вказуючи на дейктичний характер даних уявлень. Парадигма часових форм дієслова становить собою кореляцію трьох основних значень: минулого, теперішнього і майбутнього [16].
Граматичний дієслівний час, як відомо, визначає відношення між процесом і моментом мовлення. Це відношення зафіксоване в системі форм категорії часу. Розрізняють два моменти - немовний і мовний, граматичний. Немовний момент не є певним моментом об'єктивного часу, він перебуває в постійному русі й існує незалежно від нашої свідомості та поза її межами. Відображенням цього моменту в мові є мовний граматичний момент мови. Це елемент системи мови, хоча він і не має безпосередньо закріплених тільки за ним засобів вираження. Він виражається опосередковано через план вираження і змістовий план часових форм дієслова. Ці форми в своєму значенні і формальному вираженні мають певне відношення до граматичного моменту мови. Момент мовлення є будь-яким моментом об'єктивного часу, виділеного по-особливому в кожному окремому випадку ( як “тепер”, “зараз”) з цілого ряду інших моментів, оскільки конкретна мова розглядається в її дійсному існуванні та використанні у відповідній ситуації. Йому надається велике значення, як точці відліку при темпоральній локалізації дії або стану [8, 35].
Дослідження категорії часу, як у граматичному її значенні, так і у філософському, відбувається вже тривалий час, достатній для того, щоб мати змогу простежити формування уявлень про неї на прикладі різних мов.
Як зазначає В. Кляйн, «часова характеристика відносить час події або процесу до визначеного часового проміжку, зокрема, до моменту мовлення». Ми можемо сказати, наприклад, що деякі події, у часовому відношенні, передують факту мовлення (минулий час), або, що ці дії відбуваються після моменту мовлення (майбутній час), або ж вони «перекривають» момент мовлення (теперішній час) [31, 12].
Досить радикальні погляди щодо концепції моменту мовлення у вченні про час мав російський лінгвіст Н.С. Поспелов, але його точка зору швидко змінилась, зважаючи на викликане обурення з боку інших мовознавців. Заперечуючи наявність відношення до моменту мовлення в формах теперішнього, минулого і майбутнього часу, узятих поза реченням, в морфологічному плані, він визнає, що в конкретному реченні, в процесі мовлення час встановлюється з точки зору мовця в момент мовлення [12, 293-297].
R. Musan і М. Rathert вказують на те, що «згідно із загальною граматикою, час пов'язує ситуацію, що описується у реченні, з її часовим відношенням до моменту мовлення». Німецький лінгвіст Ґ. Райхенбах вважав таке визначення занадто простим. На його думку «часові конструкції поєднують часи один з одним: момент мовлення (S), час здійснення дії (E) і початок відліку часу (R). З такої точки зору Past Simple виглядає так: R (початок відліку) знаходиться перед S (моментом мовлення), а Е (час здійснення дії), відповідно перебуває в R. Такий детальний метод описання відношення моменту мови до часу виконання дії є досить зручним для мов з широкою часовою парадигмою, оскільки за ним достатньо легко визначити підходящі часові форми [32, 78].
Б. Комрі ж зазначає, що час можна представити у вигляді прямої лінії з минулим, що умовно зображується по ліву сторону, і майбутнім по праву. Момент мовлення буде представлений точкою , що розділяє минуле і майбутнє. Така інтерпретація часу, на його думку, найкраще ілюструє низку типових мовних уявлень про час [24, 10].
На думку В. Плунгяна «категорія часового дейксису, яку в граматиках прийнято позначати просто як «час», може включати в себе не більше трьох грамем: ситуація, що співпадає із моментом мовлення, ситуація, яка йому передує і ситуація, що йде після цього моменту, відповідно теперішній, минулий і майбутній часи». Автор концентрує увагу на тому, що цей самий часовий дейксис нічого не повідомляє про розвиток самої ситуації (була вона миттєва або подовженою, закінчилась вона чи ні і т.п.), вся ця інформація, на його думку, передається різними грамемами аспекту(або дієслівного виду) [11, 264].
О. Петрухіна, описуючи дієслово у російській мові, зазначає, що «значення минулого теперішнього і майбутнього часу реалізуються в п'яти протиставлених видо-часових формах. Асиметрична п'ятичленна парадигма видо-часових форм відображає тісний взаємозв'язок виду і часу: дієслова недоконаного виду мають всі три часові форми (поздравлял - поздравляет -будет поздравлять), дієслова доконаного - лише дві: форми минулого і майбутнього часу (поздравлял - поздравит)». У російській мові саме категорії виду відіграють найважливішу роль у розрізненні часових реалій, оскільки у своєму розпорядженні російська мова має лише дві форми, для позначення минулого часу: звичайний минулий час і давноминулий час (який загалом використовується досить рідко) і задля бодай якогось розрізнення у плані довготи протікання дії, ці часові форми використовуються вкупі з видовими, в результаті чого ми отримуємо вказівку на завершеність чи незавершеність дії [10, 115].
В енциклопедичному словнику Брокгауза і Ефрона зазначено, що категорія минулого часу використовується для позначення тих дієслівних форм, які представляють дію, що позначається дієслівною основою, вже звершеною. Зіставна лінгвістика показує, що єдиною ознакою минулого часу в індоєвропейських мовах було так зване прирощення, тобто префікс й (санскр. б, греч. Э), що ставився перед дієслівною формою, і вказував на те, що дія, яка ним виражалася, повинна була бути віднесена до минулого часу [19].
У своїй роботі Р. Біннік зазначає, що «простий минулий час належить тому проміжку часу, який буквально передує даному моменту часу. Простий минулий час є нейтральним у аспектному відношенні. У латинській мові перфект відіграє роль основного минулого часу, як і в сучасних європейських мовах - типу розмовної французької і німецької [22, 17].
О. Петрухіна у своїй роботі, посилаючись на праці Ю. Маслова, зазначає, що «форми минулого часу виражають передування позначуваної дії моменту мовлення, «або іншому моменту, подумки прирівнюваного до моменту розмови»». Минулий час уявляється як єдиний часовий план, що поєднує у собі форми минулого часу доконаного і недоконаного виду, що трактуються як одна часова форма. [10, 116]
На думку Есперсона, простий минулий час у англійській мові має лише один часовий відповідник, форму претериту. В інших мовах, наприклад, латині ми знаходимо дві такі часові форми. У згаданих вище мовах віддаленість у часі від моменту дійсності є абсолютно не суттєвою, хоча є такі мови, в яких існують спеціальні форми претериту для ситуацій віддаленого і близького минулого часу. Однією з таких форм виступає історичний/драматичний дійсний час (мовець, відволікшись від історії, починає розповідати про те, що сталося в минулому, ніби це відбувалося в дійсний час, просто в нього на очах) [3, 301-306].
У англійській мові, якщо час дії зіставляється з моментом мовлення , то дієслівна форма часу позначає так званий «абсолютний» час (теперішній, минулий або майбутній). Якщо для зіставлення вибирається якийсь інший момент, наприклад, момент минулого, то форма дієслова позначає «відносний» час: одночасність минулого моменту, передування йому або відносне майбутнє. Таким чином англійське дієслово володіє чотирма часовими формами - простою, подовженою, перфектною і подовжено-перфектною, які належать чи то до видових, чи то до часових форм. Всі ці форми можна віднести до категорії «часової співвідносності». Складні дієслівні форми, що входять до цієї категорії вказують на відповідність дії деякому виділеному моменту (одночасність, передування цьому моменту або охват періоду часу аж до цього моменту), а проста форма не має таких вказівок і є нейтральною за даною ознакою. Так, Past Simple вказує на дію, що сталась у минулому, зазвичай, з вказівкою на час, коли вона сталась. Past Perfect використовується для позначення дії, що завершилася до якогось визначеного моменту у минулому і було видно її результат, Past Progresive (Continious) використовується для того, щоб вказати на тривалість, незавершеність дії у минулому і форма Past Perfect Progresive(Continious) позначає дію, що почалася раніше вказаного моменту в минулому і тривала аж до цього моменту[2, 30-35]. Окрім часових форм, для вираження тривалості дії у англійській мові широко використовуються форми тривалого і нетривалого виду(відповідно перша використовується для вираження конкретно -процесної дії, що відбувається у певний момент часу і не має межі взагалі або ще не досягла цієї межі, а друга - для позначення завершеної дії).
К.Г. Крушельницька порівнюючи форми минулого часу німецького і російського дієслова виділила наявність у німецькій мові трьох форм минулого часу, як особливість даної мови. Відмінність цих форм полягає у об'ємі значення та сфері їх вживання. Найбільш з поміж трьох виділяється претерит, що і по значенню є найближчим до російського минулого часу. Інші ж дві форми - перфекту і плюсквамперфекту, вживаються лише за певних умов і мають більш спеціальні значення [6, 101-106].
Поряд з семами виду, які вже були розглянуті нами раніше на прикладі англійської мови, необхідно розглянути семи актуальності/неактуальності події і часового інтервалу. В цьому плані найбільш розгорнутою серед часових систем виступає система французької мови. Актуальність забезпечує розрізнення груп грамем минулого часу, що передовсім пов'язані з передачею особливої позиції адресанта, який уявляє дані події, як ті, що неодмінно його стосуються, або ж навпаки, ті, які не мають до нього жодного відношення (актуальне минуле передається формою Passй Сomposй, неактуальне - формою Рassй Simplй). Сема часового інтервалу позначає грамему ближчого минулого, що відображає не великий проміжок часу, що минув між минулою дією і моментом мовлення [9, 315].
Тихомирова, досліджуючи польську мову, зазначає, що «категорія часу у польській мові дуже тісно пов'язана з категорією виду у семантичному і формальному плані». Різним видо-часовим формам дієслова властиві різні значення, у тому числі контекстуально обумовленими, але формально протипоставленими є такі: дія, що відбувалась або сталась у минулому, до моменту мовлення (форми минулого часу відповідно доконаного і недоконаного виду), дія, яка відбувається (форми теперішнього часу недоконаного виду), дія яка триває після моменту мовлення (майбутній час недоконаного виду) і цілісна дія у майбутньому (майбутній час доконаного виду). Тільки в системі дієслова протиставлення значень означеного (1-а, 2-а і 3-я особа) і неозначеного виконавця дії знаходить граматичне вираження завдяки спеціальним формам минулого часу дійсного способу з показниками - no , - to ( mуwiono ' говорили ' , rozpoczкto budowк «почали будівництво»). Форми давноминулого часу співвідносять час дії з іншою, наступною дією в минулому. При утворенні форм минулого часу дієприкметникова основа на -і приєднує родо-числові показники і особові закінчення минулого часу [15].
О. Крайнюченко, проводячи порівняльно-зіставну характеристику категорії минулого часу у тюркських мовах, виділяє такі два основні часи: минулий час, який в огузьких мовах представлено формами минулого категоричного часу, (туркм. aldym - я взяв) і минулий суб'єктивний час, який використовується для опису подій, свідком яких мовець не був (тур. Uyumuєsun - кажуть, ти спав). Автор також зазначає, що є велика кількість дієслівних форм, для описання подій в минулому. Такими є: у турецькій мові - означений і неозначений імперфект (перший з яких підкреслює поступовий розвиток події, а другий вказує на одночасність дії), подовжений час, два давноминулих (перший вказує на передування однієї дії іншій, а другий виражає значення доконаності), також майбутнє в минулому і найближче майбутнє в минулому. У кипчацьких мовах форми минулого часу більш різноманітні, наприклад в карачаєво-балкарській мові: минула категорична (айтдим - я сказав), перфектна (барг'анма - я сходив), результативна (ок'убма - я дійсно прочитав), давноминула (к'ошханедім - я раніше додав), незакінчена (джазу едім - я писав), результативно складна (джийиб едім - я тоді ще зібрав), багаторазова (болуўчу едім - я бував) [5].
Гагаузька мова, належить до огузької групи тюркських мов і має досить велику кількість форм минулого часу, а точніше їх виділяють 6: минулий очевидний час на -dэ, минулий неочевидний на -mэю, минулий неозначений час на -ardэ,-ardi, минулий час наміру на -aceydэ;-aceydi, давноминулий очевидний час на -dэydэ;-diydi і давноминулий неочевидний час на -mэюtэ;-miєti [14].
Не важко простежити деяку закономірність у наявності великої кількості форм минулого часу у тюркських мовах. Підтримують цю думку М. Широлієв і Е.Севортян, зазначаючи, що «в азербайджанській мові форми минулого часу вирізняються багатоманітністю форм, які можуть виражати найрізноманітніші відтінки: завершеність чи не завершеність, подовженість, достовірність або не достовірність, категоричність або неозначеність, реальність або не реальність». Таким чином у азербайджанській мові виділяють форми минулого часу: минулий категоричний, минулий оповідний (перфект), майбутньо-минулий, давноминулий, минулий подовжений час і означений і неозначений імперфект [18, 123-130].
Минулий час у персидській мові виражається декількома формами дієслова: простим минулим часом (претерит) tamiz kard, минулим подовженим часом (імперфект) - tamiz mikard, давноминулим часом (плюсквамперфект) - tamiz karde bood, минулим конкретним часом - dasht tamiz mikard, минулим дійсним подовженим часом - tamiz mikarde ast і минулим дійсним часом - tamiz karde ast. Незважаючи на таку значну варіативність, минулий час у перській мові у порівнянні з теперішнім та майбутнім є дещо обмежений у видовому плані і не має чітких виражень, а відсутність видових форм компенсується наявністю різноманітних часових форм [17, 156-161].
Н. Баскаков виділяє 6 форм минулого часу в алтайській мові: форма на -ды/-ди, -ты/-ти утворює минулий означений час, форма на -ган/-ген виражає дію, що сталась у невизначеному минулому, форма на -ып/-ип позначає минуле даного моменту, форма на -ып/-ип тур-ды використовується, як показник подовженого минулого часу, форма на -ып/-ип тур позначає факт минулого, свідком якого ви не були і, нарешті, форма на ган/-ген эди утворює давноминулий час [1].
У нижньочулимському і середньочулимському діалектах чулимсько-тюркської мови, що належать до південно-сибірських тюркських мов виділають 8 форм минулого часу, відповідно: минулий означений час -ды, минулий невизначенай час на -ган, минулий доконаний на -п-ий-гем/-п-ыс-кан, минулий звичайний на -диган, минулий час даного моменту на -йаткан і минулий час недоконаного виду на - г(/к)-алак, міратив -т'и і спеціальна форма минулого часу на -чанг (для сер.чул.). В. Лемська зазначає, що «матеріали на дану тему є дещо змішаними, здебільшого відсутнє позначення діалектних джерел у прикладах, не наводяться частотні характеристики тієї чи іншої форми, рідко вказується мовна та ареальна дистрибуція форм» і це не є дивним, оскільки дана область є майже недослідженою і ґрунтується лише на польових дослідженнях за останні декілька років (роботи А. П. Дульзона і Р. М. Бірюковича) [7].
Порівнюючи українську і турецьку мови С. Сорокін зазначає, що «набір граматичних засобів (так званих «минулих часових форм») української і турецької мов істотно різниться». На противагу двом формам минулого часу в українській мові (а саме широковживану часову форму на позначення минулої дії і «давноминулий час») виносяться 13 видо-часових форм турецької мови (такі часові форми, як претерит (простий минулий час), абсентив-перфект, дві презентивні й дві абсентивні імперфектні форми, три давноминулих часових форми (плюсквамперфекти), дві претеритно-футурумні форми (так званий «майбутній час у минулому») й дві доволі специфічні форми, які ми називаємо «претеритний передфутурум» («передмайбутній час у минулому») - превентивний і абсентивний [13, 118-119].
Аналіз різних точок зору на сутність часової системи дієслів привів до розширення і поглиблення наших уявлень про неї. Крім того, аналіз літератури щодо цього питання показав, що у тюркських мовах система форм минулого часу є набагато ширшою і повнішою ніж у, аналізованих вище, європейських мовах. Представлене дослідження присвячене вивченню форм минулого часу в турецькій і англійській мовах. Розглянутий у першому розділі теоретичний матеріал став методологічною основою для написання даної курсової роботи.
Розділ ІІ
Зіставний аналіз форм і значень минулого часу у англійській і турецький мовах
2.1 Порівняльна характеристика минулого категоричного часу (форма на - dэ) у турецькій мові і минулого простого (The Past Simple Tense) в англійській мов
Категоричний минулий час на -dэ
(Belirli geзmiє zaman)
Минулий категоричний час позначає факти минулого. У більшості випадків перекладається на українську мову дієсловами доконаного виду («зробив», «сказав», «прочитав»), але може називати і дії недоконаного виду. Минулий час може передавати як одноразові, так і багаторазові дії. Турецький категоричний минулий час утворюється за допомогою 8-ми варіантного афікса - dэ (-di, -du, -dь, -tэ, -ti, -tu,-tь) наступним чином:
а ) Афікси інфінітива - mek або - mak відкидаються, a - dэ приєднується до основи дієслова: gelmek «приходити», gel + di = geldi «прийшов, приходив».
б) Особові афікси 2-ої групи, що вказують на особу, яка здійснює дію, поміщаються після афікса -dэ: aldэm - я купив, aldэn - ты купив, aldэk - ми купили, aldэnэz - ви купили, aldэlar - вони купили.
- Baюэmdaki kurdeleyi зцzdьm, saзlarэmэ yavaю yavaю gцzlerimin ьzerine indirmeye baюladэm [29, 4]. - Я розв'язала стрічку на голові і почала опускати пасма волосся на очі.
- Bu зocuklarэn ikisi de birbirlerine olan sevdalarэnda цyle sebat ettiler ki, nihayet anneleri, babalarэ da baю eрmek mecburiyetinde kaldэ [29, 423]. - Ці двоє проявили таку стійкість у своєму почутті, що їхні батьки були змушені підкоритися.
Питальні форми минулого категоричного часу утворюються за допомогою питальної частки mэ, яка ставиться після дієслова, яке стоїть у формі минулого часу з відповідним особовим афіксом (aldэm mэ? - я купив?, aldэn mэ? - ти купив?, aldэ mэ? - він купив?, aldэk mэ? - ми купили?, aldэnэz mэ? - ви купили?, aldэlar mэ? - вони купили?):
- Artэk юьphe kaldэ mэ? dedim [29, 267]. - Ще лишились сумніви? - спитала я.
Заперечні форми утворюються за допомогою заперечного афікса -ma, -me, що додається безпосередньо до основи дієслова і лише після заперечного афікса ставиться афікс минулого часу з відповідним особовим афіксом(almadэm - я не купив, almadэn - ты не купив, almadэk - ми не купили, almadэnэz - ви не купили, almadэlar - вони не купили):
-Ben bu olayэ tarih kitaplarэndan almadэm, kendi baюэmdan geзti [29, 55]. - Я цю історію взяв не з книжок по історії, сама в голову прийшла.
Загалом, категоричний минулий час на -dэ описує як завершену, так і незавершену дію, що відбулася у минулому. Його можна назвати універсальним, оскільки він є поширеним в розмовній і писемній мовах, і часто замінює собою інші минулі часи, такі як: час на -mэю, або означений імперфект. Для позначення часових параметрів, використовуються такі слова-маркери: «her zaman» - завжди, «sэk sэk» - часто, «arasэra» - рідко. Також час на -dэ може передавати як одноразові, так і багаторазові дії.
Минулий простий час
(The Past Simple Tense)
Форма дієслова в Past Simple (Indefinite) дійсного способу утворюється з додаванням до основи правильного дієслова суфікса -ed (to start - починати, started - почав), а для неправильних дієслів - збігається з другою формою (to begin починати - began почав).
- As there was nothing else to do, Alice soon began talking again [23]. - Оскільки більш не було чого робити згодом Аліса знову почала говорити.
Для утворення питальних і заперечних речень в Past Simple (Indefinite) дійсного способу використовується форма минулого часу дієслова to do - did (для всіх осіб і чисел). При цьому дієслово ставиться у формі інфінітива (оскільки did вже несе в собі значення Past Simple (Indefinite) дійсного способу). У питальних реченнях did ставиться перед підметом. У заперечних - за did слідує заперечення not. Коротка форма для did not - didn't :
- But of course she did not mention my name to you [21]. - Але, звісно, вона не назвала вам моє ім'я.
- Did she call to refuse her consent? [20] - Вона телефонувала для того, щоб відмовитися?
Past Simple служить для вираження дії, що сталася у минулому. Цей час вживається в оповіді, тобто при висвітленні подій, що мали місце в минулому, а також у розмові про минулі події. Past Simple перекладається на українську мову минулим часом дієслова як доконаного, так і недоконаного виду, залежно від змісту речення .
Past Simple вживається для вираження звичайної, регулярної минулої дії:
- We were always loyal to lost causes, the professor said [30]. - Ми завжди залишалися вірні приреченим підприємствам, - сказав професор.
Крім того дуже часто вживається конструкція used to + інфінітив. Дана конструкція позначає повторювану дію, або звичку, яка здійснювалася у минулому, але, з якихось причин, зараз більше не здійснюється. У контексті або у цьому ж реченні має обов'язково підкреслюватися, що названа дія зараз вже не виконується. Але, щоправда, контраст з теперішнім часом може бути відсутній.
- There certainly was some great mismanagement in the education of those two young men. One has got all the goodness, and the other all the appearance of it. I never thought Mr. Darcy so deficient in the appearance of it as you used to do [20]. - При створенні цих двох молодих людей була справді допущена велика несправедливість: одного наділили всіма позитивними якостями, іншого ж - лише їх зовнішніми проявами. Я з тобою ніколи не погоджуся, що містер Дарсі позбавлений цих зовнішніх проявів.
Past Simple використовується також для вираження дії, що відбулася протягом деякого часу у минулому:
а ) час виконання дії може бути виражений показниками часу «yesterday» - вчора, «last week» - минулого тижня, «an hour ago» - годину тому, «the other day» - днями, «on Monday» в понеділок, «in 1917» - у 1917 році, «during the war» - під час війни і т. п.:
- The visitors stayed with them about half-an-hour [21]. - Відвідувачі залишилися з ними десь на півгодини.
б) час виконання дії може бути виражений також підрядним реченням :
- I cried two days together when Colonel Miller`s regiment went away [20]. - Я плакала протягом двох днів, коли полк Колонела Мiллера відбув.
Past Simple також може виражати послідовність минулих дій:
- As soon as they entered, Bingley looked at her so expressively, and shook hands with such warmth, as left no doubt of his good information [20]. - Як тільки вони зайшли Бінглі подивився на неї так виразно, і потис її руку з такою теплотою, що не залишилося сумнівів у його добрих намірах.
- As they passed through the hall, Lady Catherine opened the doors into the dining-parlour and drawing-room, and pronouncing them, after a short survey, to be decent looking rooms, walked on [20]. - Проходячи через хол, леді Кетрін відкрила двері в їдальню і вітальню і, визнавши їх після короткого огляду досить пристойними, вийшла з дому.
Отже, підсумовуючи, ми можемо сказати, що час Past Simple описує факт виконання дії, не вказуючи на протяжність цієї дії. Також Past Simple використовуються для опису дій, які відбуваються з деякою регулярністю, або у визначений час («yesterday» - вчора, «last week» - минулого тижня, «an hour ago» - годину тому). The Past Simple Tense широко використовується як у розмовній, так і у писемній мовах.
|
Еквіваленти часу Past Simple у турецькій мові (за найближчий відповідник взято минулий категоричний час на -dэ) |
|||
|
Приклад англійською мовою |
Еквівалент у турецькій мові |
||
|
1.Звичайна, регулярна минула дія |
- Kitty to her material advantage spent the chief of her time with two elder sisters [20]. - Кіті, з огляду на її матеріальний стан, проводила більшість часу зі своїми старшими сестрами.) |
- Kitty onun paraca durumuna gцre zamanэnэn зoрu ablalarэyla geзirdi. |
|
|
2. Конструкція used to + інфінітив |
- «And Lydia used to want to go to London» - added Kitty [20]. - «І Лідія завжди хотіла у Лондон» - додала Кіті. (Austen J.) |
- Kitty Lydia da daima Londra'ya gitmek istedi (istiyordu) diye sцyledi. |
|
|
3. Дія, що відбулася протягом деякого часу у минулому |
- They stayed only one night at Longbourn…[20] - Вони залишилися у маєтку Лонгборн лише на одну ніч… (Austen J.) |
- Onlar yalnэz bir gece iзin Longborn malikвnesinde kaldэ. |
|
|
4.Послідовність минулих дій |
- “But perhaps it was only sobbing,” she thought, and looked into his eyes again [23]. - «Але, мабуть, це був лише плач», - подумала вона і знову поглянула йому в очі. |
- Ama galiba bu yalnэz aрlamasэydэ dьюьndь ve yine onun gцzlerine baktэ. |
2.2 Зіставлення означеного імперфекту (форма на - yordu) у турецькій мові і минулого подовженого часу (The Past Continuous Tense) в англійській мові
Означений Імперфект
(єimdiki zamanэn hikвyesi)
Означений імперфект -(э)yordu - це складна форма, що виникла в результаті злиття афікса -(э)yor і недостатнього дієслова i (mek) у формі минулого часу (i-di). Відмінювання відбувається за допомогою особових афіксів другої групи ( yazэyordum - я писав, yazэyordun - ти писав, yazэyordu - він писав, yazэyorduk - ми писали, yazэyordunuz - ви писали, yazэyorlardэ - вони писали). Допоміжні слова, що вказують на означений імперфект: «her zaman» - завжди, «sэk sэk» - часто, «arasэra» - іноді та інші.
Різниця в значеннях між формами на -(э)yordu і на -dэ (минулий категоричний час) - видова. Означений імперфект забезпечує розгляд дії і її перебігу - коли вона почалася, але ще не закінчилася, тобто аналогічно формі теперішнього часу на -yor - по відношенню до площини минулого часу. Інакше кажучи, форма на -yordu позначає дію, яка відбувалася, тривала в певний момент або відрізок минулого.
Оскільки афіксу -yor можуть передувати лише вузькі голосні, приєднуючись до основи дієслова, широкий голосний заперечної частки -ma, -me перетворюється у відповідний вузький і вже до нього додається часовий і особовий афікси (yazmэyordum - я не писав, yazmэyordun - ти не писав, yazmэyordu - він не писав, yazmэyorduk - ми не писали, yazmэyordunuz - ви не писали, yazmэyorlardэ - вони не писали).
- Onu, son bir defa цpmeden ayrэlmak istemiyordum [29, 405]. - Я не хотіла розлучатись, не поцілувавши його в останнє.
При утворенні питальної форми означеного імперфекту складний афікс -(э)yordu розривається: -(э)yor додається до основи дієслова, після чого ставиться питальна частка з афіксом минулого часу і відповідним особовим афіксом (yazэyor muydum? - я писав?, yazэyor muydun? - ти писав?, yazэyor muydu? - він писав, yazэyor muyduk? - ми писали, yazэyor muydunuz? - ви писали?, винятком є лише афікс 3-ої особи множини, де особовий афікс додається до афікса -(э)yor - yazэyorlar mэydэ? - вони писали?):
- Buraya ilk geliєimde ben, daha ihtiyar gцrьnmьyor muydum [29, 157]? - Я не виглядав більш літнім, коли вперше приїхав сюди?
Формою на -yordu, так само, як і формами на -уоr і на -эr (на відміну від-dэ), не можна позначити динаміку, зміну дій. Найчастіше вона служить свого роду фоном, на якому розгортаються дії динамічного характеру.
- Bir zamandan beri hiзbir kalabalэk yere gitmemek iзin inat ediyordum [29, 360]. - З деякого часу я вперто відмовлялася відвідувати будь-які людні місця.
- Kврэt fenerlerin mumu artэk tьkeniyordu [29, 386]. - Свічки догоряли в паперових ліхтариках.
Форми певного імперфекту можуть використовуватися у тому випадку, коли мовець висловлює здивування щодо якої-небудь події минулого, про яку він не знав або мав інше уявлення:
Gцzlerime inanamэyorum. Sen sigara iзiyor muydun? - Я не вірю своїм очам! Хіба ти курив?
Форма -yordu завжди перекладається на українську мову формою минулого часу недоконаного виду.
Отже, формою означеного імперфекту позначаються тривалі дії, що мали місце в минулому. Турецький означений імперфект відповідає українським дієсловам недоконаного виду у минулому часі. Він показує дію в її розвитку, дію, яка відбувалося в певний момент минулого. Означений імперфект часто вживається разом з словосполученнями az kalsэn - «трохи не …» та az daha - «ще б трохи і …». Доволі часто вживається в розмовній і писемній мовах, проте, у багатьох випадках час на -(э)yordu може бути замінений минулим категоричним часом, оскільки останній також може позначати незавершену дію.
Минулий подовжений час
(The Past Continuous Tense)
The Past Continuous Tense (минулий тривалий / подовжений час) утворюється за допомогою дієслова-зв'язки у формі минулого часу to be (was / were) і дієслова у формі інфінітива із закінченням -ing.
The Past Continuous Tense може виражати дію, яка відбувалася в певний момент у минулому. Час початку або закінчення дії, зазвичай, не згадується.
- At eight o'clock this morning I was riding in my carriage [21]. - О восьмій годині ранку я їхала у своїй кареті.
Одну й ту ж дію можна виразити як через Past Continuous, так і через Past Simple. Це залежить від того, хочете ви підкреслити тривалість дії чи ні. Вибір тривалого часу акцентує більшу увагу на здійснення дії.
Що робив вчора ввечері? - I played cards ( більше як факт) або I was playing cards ( загострення уваги ) .
Також Past Continuous використовується для вираження дії, на тлі якої відбулася інша дія, яка обов'язково має бути виражена Past Simple. Past Simplе, зазвичай, вставляється в речення за допомогою сполучників when і and.
- I was still balancing the matter in my mind when a hansom cab drove up to Briony Lodge, and a gentleman sprang out [27]. Я все ще обмірковував цю справу, коли до Брайоні-лодж підкотив витончений екіпаж і з нього вискочив якийсь джентльмен. (Doyle A. C.)
Ще одним випадком використання Past Continuous э позначення дії, що займає деякий період часу в минулому.
- Mr. Colonel was surprised to find that she was considering Mr. Ferrars's marriage as the certain consequence of the presentation [21]. - Містер Колонел був здивований дізнавшись, що вона вважала весілля містера Феррарса певним наслідком цього спектаклю.
Іноді Past Continuous використовується для позначення дій, що є характеристикою певної людини в минулому. Мовлення в цьому випадку набуває емоційний відтінок (роздратування, похвала, осуд і т.п.). У подібних реченнях зазвичай використовуються такі прислівники часу, як: always, constantly, all the time.
- He was talking all the time rather to himself than to us [28]. - Він увесь час радше говорив до себе самого, ніж до нас.
Минулий подовжений час застосовується для вираження двох паралельних процесів, які відбувались у певний момент у минулому. Жодна з паралельних дій речення не є фоновою.
- A gentleman carrying a gun, with two pointers playing round him, was passing up the hill and within a few yards of Marianne, when her accident happened [21]. - Джентльмен з двома пойнтерами, що бігали довкола нього, тримаючи рушницю, піднімався на пагорб у декількох ярдах від Меріен, коли це трапилось.
Отже, минулий подовжений час, як випливає з назви, описує те, що відбувається протягом якогось проміжку часу, як правило, заданого тим моментом, про який йде мова. Часто використовується для вираження двох паралельних процесів, що відбуваються у минулому, у супроводі таких слів-маркерів, як: when - коли і while - протягом. Past Continuous широко використовується як в розмовній, так і в писемній мовах.
|
Еквіваленти часу Past Continuous у турецькій мові (за найближчий відповідник взято означений імперфект, або час на -(э)yordu) |
|||
|
Приклад англійською мовою |
Еквівалент у турецькій мові |
||
|
1. Дія, яка відбувалася в певний момент у минулому (зазвичай не обумовлена часовими рамками). |
- «At 7 o'clock this evening Mr. Darcy was writing a letter to his darling sister» - said Jane [20]. - «О сьомій годині цього вечора містер Дарсі писав листа своїй любій сестрі» - сказала Джейн. |
- Jane bu akюam saat yedide Mr Darcy onun sevdiрi kэz kadeюi iзin bir mektup yazэyordu dedi. |
|
|
2. Дія, на тлі якої відбулася інша дія |
- I was returning from a journey to a patient, when my way led me through Baker Street [26]. - Я повертався додому після візиту до пацієнта, коли мій шлях привів мене на Бейкер Стріт. |
- Ben mьюterime ziyaretten sonra evime dцnьyordum ve yolum beni Beyker sokagэna geldirildi. |
|
|
3. Дія, що займає деякий період часу в минулому. |
- He was searching his pockets for the key…[26] - Він перевіряв кишені у пошуках ключа. |
- O kendi ceplerini anahtarэn aranmasэ iзin inceliyordu. |
|
|
4. два паралельні процеси, які відбувались у певний момент у минулому. |
- He was looking up into the sky all the time he was speaking...[23] - Він увесь час дивився на небо, поки розмовляв… |
- Konuюarak hep gцke bakэyordu… |
2.3 Порівняння давноминулого часу (форми на -mэюtэ) у турецькій мові і минулого доконаного часу (The Past Perfect Tense) в англійській мові
Давноминулий час на -mэюtэ
(belirsiz geзmiю zamanэn hikayesi)
Давноминулий час на -mэюtэ являє собою складну форму, що складається з афіксів двох минулих часів: минулого суб'єктивного на -mэю і минулого категоричного на -dэ та особових афіксів (kalmэюtэm - я залишився, kalmэюtэn - ти залишився, kalmэюtэ - він залишився, kalmэюtэk - ми залишились, kalmэюtэnэz - ви залишились, kalmэюlardэ - вони залишились). Заперечна форма утворюється за допомогою заперечного афікса -ma, -me, що приєднується до основи дієслова, за ним ставиться афікс -mэюtэ і відповідний особовий афікс (kalmamэюtэm - я не залишився, kalmamэюtэn - ти не залишився, kalmamэюtэ - він не залишився, kalmamэюtэk - ми не залишились, kalmamэюtэnэz - ви не залишились, kalmamэюlardэ - вони не залишились). Питальні форми давноминулого часу утворюються шляхом поділу складного афікса - mэюtэ, де афікс -mэю додається до основи дієслова, а афікс -dэ з відповідним особовим афіксом до питальної частки mэ (kalmэю mэydэm? - я залишився?, kalmэю mэydэn? - ти не залишився?, kalmэю mэydэ? - він залишився?, kalmэю mэydэk? - ми залишились?, kalmэю mэydэnэz? - ви залишились?, kalmэю mэydэlar? - вони залишились?):
- Munise bile onlar arasэndan gelmemiю miydi [29, 294]?- Навіть Мунісе була не з їх оточення?
- Зok kьзьk yaєta kaybettiрim annemden aklэmda pek fazla bir юey kalmamэюtэ [29, 7]. - Я втратила матір у дуже ранньому віці, про неї у мене не збереглося багато спогадів.
Давноминулий час позначає дії, що відбулися до описуваного моменту в минулому. Виділяються такі відтінки значень:
1. Дана форма називає ту, з двох минулих дій, що йде раніше за часом .
- Sebebini bilmiyordum ama, aralarэnda galiba bir de kavga зэkmэюtэ [29, 391]. - Я не знала причини (цієї неприязні), але в минулому, між ними, можливо, виникла сварка.
2. Дуже часто форма давноминулого часу використовується для того, щоб згадати або нагадати події, які вже відбулися в минулому.
- Hatэrlэyor musun, dцrt sene evvel bir akюam, seninle orada barэюmэюtэk [29, 455]. - Пам'ятаєш, чотири роки тому, одного вечора з тобою там ми помирилися.
Загалом, давноминулий час на -mэюtэ висвітлює дії, що сталися давно, до визначеного моменту минулого. Мовець може як виступати, так і не виступати свідком дій, про які ведеться мова. Також, однією з функцій часу на -mэюtэ виступає нагадування про давноминулі події. Але, як вже згадувалося до цього, час на -mэюtэ часто замінюється категоричним минулим часом на -dэ, принаймні, у розмовній мові.
Минулий доконаний час
(The Past Perfect Tense)
У Past Perfect дія відбувається до певного часу в минулому або до початку іншої дії (події) в минулому. Утворюється за допомогою дієслова to have у формі минулого часу (had) та IІI форми дієслова.
Питальна форма минулого доконаного часу утворюється за такою схемою: на першому місті ставиться допоміжне дієслово had, далі йде підмет, дієслово у ІІІ формі і допоміжні члени речення:
- Had he ever spoken of Swandam Lane [27]? - Він колись згадував алею Свондем Лейн?
Заперечна форма минулого доконаного часу утворюється за допомогою заперечної частки not, яка ставиться після допоміжного слова had. Порядок слів не змінюється:
- Stephen had not noticed her and shrugged his shoulders [30]. - Стівен не помітив її і знизав плечимa.
Можна сказати, що Past Perfect - це аналог Present Perfect, тільки для минулого. Якщо в Present Perfect дія здійснилася до дійсного моменту, то в Past Perfect - до деякого моменту в минулому.
Для Past Perfect характерне використання прислівників: already, yet, ever, never, after, just, for, since, when тощо.
- I thought at the time that this might be the maid and her sweetheart, of whom you had already spoken to me, and inquiry showed it was so [28]. - Я подумав, що це могла б бути прибиральниця з її коханцем, про якого ти мені вже розповідав, і допит показав, що так воно і було.
- I went to the landlord, who is an accountant living on the ground floor, and I asked him if he could tell me what had become of the Red-headed League. He said that he had never heard of any such body [27]. - Я вирушив до домовласника - бухгалтера, що живе на першому поверсі, і запитав його, чи не може він сказати мені, що сталося з Союзом рудих. Він відповів, що ніколи не чув ні про що подібне.
Час Past Perfect використовується для вираження дії, яка відбулася раніше певного моменту в минулому. Цей момент може бути показаний за допомогою точної вказівки часу або за допомогою іншої дії. Для вказівки на час дії найчастіше використовується часові маркери by this/that time (до цього/того часу): by 3 o'clock - до третьої години, by the end of June - до кінця червня , by Tuesday - до вівторка.
- He had by that time reached it also, and holding out a letter, which she instinctively took [20]. - Він згодом також це усвідомив, протягнув листа, який вона інстинктивно взяла.
- The pianoforte at which Marianne, wrapped up in her own music and her own thoughts, had by this time forgotten that any body was in the room besides herself, was luckily so near them that Miss Dashwood now judged she might safely, under the shelter of its noise, introduce the interesting subject, without any risk of being heard at the card-table [21]. - На щастя, фортепіано, за яким Маріанна, вся у владі власної музики і власних думок, вже встигла забути, що, крім неї, в кімнаті є хтось ще, стояло зовсім близько від них, і міс Дешвуд вирішила, що під його звуки може без побоювання могла зіграти ту річ, що її цікавить, не побоюючись, що їх почують.
Past Perfect зображує дію, яка закінчилась у минулому і мала результат:
- But suddenly I was aware of that which his keener senses had already distinguished [28]. - Але, я раптом збагнув те, що його більш тонкі відчуття вже давно визначили.
- Our friends had already secured a first-class carriage and were waiting for us upon the platform [26]. - Наші друзі вже забезпечили місця у першокласному вагоні, і чекали нас на платформі.
Отже, The Past Perfect Tense описує дію, яка вже завершилися до іншої дії, або до якого-небудь моменту в минулому. Часто вживається з часовими маркерами by this/that time - до цього/того часу, already - вже, never - ніколи, yet - ще, before - до. Час Past Perfect є широковживаним у розмовній і писемній мовах.
|
Еквіваленти часу Past Perfect у турецькій мові (за найближчий відповідник взято давноминулий час на -mэюtэ) |
|||
|
Приклад англійською мовою |
Еквівалент у турецькій мові |
||
|
1. дія, яка відбулася раніше певного моменту в минулому. |
- By this time she had found her way into a tidy little room [23]. - До цього часу вона знайшла шлях до охайної маленької кімнати. |
- Bu zamana kadar temiz kьзьk odaya kendi yolunu aramэюtэ (aradэ). |
|
|
2. дію, яка закінчилась у минулому і мала результат |
- She had never been so much contradicted in her life before, and soon she felt that she was losing her temper [23]. - Ще ніколи в своєму житті з нею так не сперечалися і, згодом, відчула, що втрачає терпіння. |
- Onun hayatэnda onunla hiзbir zaman o kadar tartэюэlmamэюtэ ve biraz sonra hissetti ki sabrэ tьkeniyordu. |
2.4 Минулий доконаний тривалий час (The Past Perfect Continuous Tense) в англійській мові і минулий тривалий час у турецькій мові (форма на -maktaydэ)
Минулий подовжений час на -maktaydэ
(sьrekli єimdiki zamanэn hikayesi)
Минулий подовжений час на -maktaydэ є характерним лише для писемної мови, але, незважаючи на це, зустрічається у сучасних писемних джерелах досить рідко і замінюється часами на -dэ та -yordu . Відмінювання відбувається за допомогою афіксів другої групи. Зокрема ця форма використовується як стилістичний засіб для позначення дії, що знаходилася у процесі звершення, до моменту, коли почалася наступна дія.
Заперечна форма утворюється за допомогою заперечного афікса -ma, -me, що ставиться після основи дієслова, і до якого додається вже афікс часу з відповідним особовим афіксом 2-ої групи (durmamaktaydэm - я не стояв, durmamaktaydэn - ти не стояв, durmamaktaydэ - він не стояв, durmamaktaydэk - ми не стояли, durmamaktaydэnэz - ви не стояли, durmamaktaydэlar - вони не стояли). Питальна форма утворюються шляхом поділу складного афікса -maktaydэ, де афікс -makta додається до основи дієслова, а афікс -dэ з відповідним особовим афіксом, до питальної частки mэ (durmakta mэydэm? - я стояв?, durmakta mэydэn? - ти стояв?, durmakta mэydэ? - він стояв?, durmakta mэydэk? - ми стояли?, durmakta mэydэnэz? - ви стояли?, durmakta mэydэlar? - вони стояли?).
- Alt aydanberi Fatih'te bьyьk bir apartэman yapэsэnda зalэюmaktaydэlar. - Вони працювали у великому будинку, що знаходився у районі Фатіх, протягом шести місяців.
Отже, минулий подовжений час на -maktaydэ вказує на дію, що була у процесі здійснення, до початку наступної дії у минулому. Не дивлячись на те, що час на -maktaydэ виконує таку досить важливу функцію, у розмовній мові він зовсім не використовується, і у писемній сучасній мові зустрічається рідко, оскільки замінюється минулим категоричним часом або означеним імперфектом.
Минулий доконаний подовжений час
(The Past Perfect Continuous)
Для того, щоб поставити дієслово у форму часу Past Perfect Continuous, потрібно допоміжне дієслово to be у часі Past Perfect (had been) і закінчення -ing смислового дієслова .
У питальних речень допоміжне дієслово had виноситься на місце перед підметом, а інша частина присудка розташовується після нього:
- What had you been doing? - Що ти робив?
У заперечних реченнях за допоміжним дієсловом had ставиться негативна частка not :
- Pyotr Stepanovitch was much excited, but for some time past Kirillov had not been listening [25, 10]. - Петро Степанович був дуже щасливий, але Кіріллов не слухав його вже деякий час.
Past Perfect Continuous використовується для позначення дії , яка почалася в минулому, тривала протягом деякого часу і закінчилася безпосередньо перед певним моментом минулого:
Подобные документы
Дієслово, як частина мови. Граматична категорія часу в англійській мові. Проблема вживання перфектних форм. Функціонування майбутньої та перфектної форм в сучасній англійській літературній мові на основі творів американських та британських класиків.
курсовая работа [90,3 K], добавлен 02.06.2015Артикль як засіб вираження визначеності та невизначеності в англійській мові. Порівняльна типологія вираження визначеності/невизначеності в англійській та українській мовах: вказівні та неозначені займенники, прикметники із значенням визначеності.
курсовая работа [51,4 K], добавлен 09.01.2011Поняття граматичної категорії в англійській мові. Співвідношення відмінків української та англійської мов, їх особливості при перекладі іменника з прийменником. Проблеми, пов’язані з визначенням відмінка в англійській мові та шляхи їх розв’язання.
контрольная работа [23,4 K], добавлен 31.03.2010Сутність категорії часу в культурології і лінгвістиці. Проблеми класифікації фразеологічних одиниць; національно-культурна специфіка їх формування. Семантичний аналіз ідіом, що позначають час з образною складовою в англійській та російських мовах.
магистерская работа [916,0 K], добавлен 23.03.2014Темпоральна характеристика категорії часу, особливості регулювання даної категорії по відношенню до дієслів в українській мові. Форми теперішнього та майбутнього часу. Особливості та можливості використання дієслів минулого та давноминулого часу.
курсовая работа [52,0 K], добавлен 04.12.2014Порівняльний аналіз категорії виду в англійській та українській мовах. Перспективність досліджень порівняльної аспектології. Зв'язок категорії виду з категорією часу, парадигма часових форм. Значення українських і англійських дієслів доконаного виду.
курсовая работа [31,3 K], добавлен 06.05.2009Пасивний стан дієслова в англійській мові. Утворення часу пасивного стану, вживання в англійській та українській мовах. Порівняння пасивних конструкцій, переклад речень на українську з дієсловом у пасивному стані. Практичне опрацювання та аналіз тексту.
курсовая работа [143,3 K], добавлен 17.03.2011Практична робота з граматики англійської мови: вивчення форми дієприкметника минулого часу, минулого невизначенного часу. Приклади утоврення дієслова, іменника, прислівника за допомогою суфіксів. Переклади текстів з англійської на українську мову.
контрольная работа [16,9 K], добавлен 26.09.2008Особливості розвитку категорій іменника в індоєвропейській мові-основі, їх морфологічний та синтаксичний характер. Категорії іменника в давніх та сучасних германських мовах. Особливості розвитку категорії роду, числа, відмінка в англійській мові.
курсовая работа [55,8 K], добавлен 14.01.2014Розгляд головних способів вираження градацій зменшення-збільшення в англійській мові. Загальна характеристика формальної структури демінутивних словосполучень. Знайомство з аналітичними формами репрезентації поняття зменшеності в англійській мові.
статья [24,3 K], добавлен 24.04.2018
