Полісемія англійських термінологічних одиниць як проблема перекладу

Размещено на http://www.allbest.ru

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕРМІНІВ ТА ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ

1.1 Визначення поняття «термін»

1.2 План змісту та план вираження терміну

1.3 Лінгвістична природа терміну

1.4 Класифікації термінів

1.4.1 Класифікація термінів за ступенем спеціалізації значення

1.4.2 Класифікація термінів за структурою

Висновки до розділу 1

РОЗДІЛ 2. ПОЛІСЕМІЯ ЯК ПРОБЛЕМА ПЕРЕКЛАДУ ТЕРМІНІВ З АНГЛІЙСЬКОЇ НА УКРАЇНСЬКУ МОВУ

2.1 Полісемія у термінологічній системі англійської мови та причини виникнення полісемії у термінології

2.2 Багатозначність та неоднозначність відповідників перекладу термінів з англійської на українську мову

2.3 Специфіка та способи перекладу багатозначних термінів з англійської на українську мову

2.3.1 Лексичні та лексико-семантичні трансформації при перекладі багатозначних термінів з англійської на українську мову

2.3.1.1 Вибір варіантного відповідника

2.3.1.2 Прийом конкретизації

2.3.1.3 Прийом генералізації

2.3.1.4 Прийом смислового розвитку багатозначного терміну

2.3.2 Переклад багатозначного терміну відповідно до контексту

2.3.3 Використання словника при перекладі багатозначних термінів

Висновки до розділу 2

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

РЕЗЮМЕ АНГЛІЙСЬКОЮ МОВОЮ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

полісемія переклад багатозначний термін

ВСТУП

В умовах науково-технічного прогресу XXI століття, розвиток будь-якої галузі науки залежить від формування та вдосконалення її термінологічної системи, у процесі чого відшліфовуються наукові поняття, визначаються їх взаємозв'язки і взаємини, подаються їх родо-видові класифікації. У спеціальній літературі терміни несуть основне семантичне навантаження, займаючи головне місце серед інших загальнолітературних та службових слів.

Проблеми термінології знаходяться сьогодні у колі найактуальніших питань перекладознавства та лінгвістики. Адже термінологічні одиниці належать до того шару лексики, яка, з одного боку, посідає значне місце в загальнонаціональному словнику будь-якої мови, розвивається стрімкими темпами, користується підвищеним попитом серед фахівців будь-якої галузі суспільного життя й через це зосереджує на собі увагу багатьох філологів, а з іншого, здатна створювати певні труднощі для перекладача спеціальної літератури. Без знань, пов'язаних з походженням, способами утворення, класифікацією, функціонуванням, особливостями перекладу термінів, важко здійснити адекватний переклад.

Актуальність даної роботи полягає у дослідженні багатозначності англомовних термінологічних одиниць для забезпечення адекватного та точного перекладу, що є показником високої лінгвістичної майстерності. Хоча, з одного боку, вимога однозначності терміну і позбавляє його усіляких можливостей для розвитку полісемії, з іншого - термін знаходиться під постійним впливом мовних процесів і тому вимагає постійного вивчення.

Об'єктом дослідження є явище полісемії у термінології англійської мови.

Предметом дослідження є проблема перекладу полісемічних термінологічних одиниць з англійської на українську мову у науково-технічній літературі.

Мета дослідження полягає у дослідженні явища полісемії у термінології англійської мови, встановленні причин її виникнення, визначенні специфіки та способів перекладу багатозначних термінів у терміносистемі науково-технічної літератури.

Реалізація цієї мети передбачає розв'язання наступних завдань:

з'ясувати та уточнити низку базових понять: «термін», «термінологія», «полісемія»;

розглянути основні характеристики термінів;

проаналізувати явище полісемії у термінологічній системі англійської мови;

встановити причини виникнення полісемії у термінології англійської мови;

визначити специфіку та способи перекладу англійських термінів українською мовою;

виявити фактори, котрі впливають на процес перекладу багатозначних термінів англійської мови на українську мову.

Використані нами методи дослідження мають комплексний характер. У роботі використані описовий, зіставний методи, метод компонентного аналізу та метод порівняння.

Теоретичне значення роботи полягає у тому, що спостереження й узагальнення, зроблені на основі проаналізованого матеріалу, можна використати у подальших дослідженнях проблеми перекладу багатозначних англомовних термінів.

Практична цінність роботи полягає у тому, що її результати можуть бути використані при написанні курсових та дипломних робіт, наукових статей, тощо.

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕРМІНІВ ТА ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ

Терміни є важливою інформативною складовою будь-якої мови, адже вони відображають спеціальні поняття у різних галузях науки та сприяють її розвитку. Через це вони, як і інші компоненти мови, повинні глибоко досліджуватись мовознавцями. Особливе значення термінів виявляється у процесі перекладу. Тому важливо розуміти сутність терміну, його функції, особливості як мовної одиниці, тощо.

Для ефективності здійснення подальшого дослідження обраної теми роботи, у даному розділі доцільно з'ясувати основні характеристики термінів. А саме - дати визначення терміну як одиниці мови, розглянути його план змісту та план вираження, лінгвістичну природу та декотрі класифікації, за якими поділяють терміни.

1.1 Визначення поняття «термін»

Проблемами термінології глибоко займались такі лінгвісти як А.В. Суперанська, О.О. Реформатський, О.С. Ахманова, В.П. Даниленко, М.І. Мостовий, С.В. Гриньов, В.І. Карабан, Д.С. Лотте, Є.Ф. Скороходько та інші. Більшість дослідників визнає, що термінологічність - одна з основних стильових рис наукового стилю, інформативне ядро лексики мов науки. Під терміном зазвичай розуміється мовний засіб вираження спеціального поняття.

Різні автори, користуючись одним і тим же терміном, дають йому дефініцію по-різному. Причиною такого різноманіття являється те, що визначення відповідає різним задачам того або іншого напрямку в лінгвістиці та відображає становлення автора до предмета.

О.С. Ахманова визначає термін як «слово чи словосполучення спеціальної (наукової, технічної і т. ін.) мови, яке створене, отримане чи запозичене для точного вираження спеціальних понять і позначення спеціальних предметів» [1, с. 95-96].

В.П. Даниленко також дотримується точки зору, що «термін - це слово (чи словосполучення) спеціальної сфери застосування, яке називає спеціальне поняття» [9, с. 11-13].

М.І. Мостовий дає таке визначення терміну: «термін - це слово або словосполучення з історично умотивованим чи умовно закріпленим значенням, що відбиває одне поняття у спеціалізованій галузі знання чи виробництва» [22, с. 191].

В.І. Карабан визначає термін як «мовний знак, що репрезентує поняття спеціальної, професійної галузі науки або техніки» та вважає, що терміни становлять суттєву складову науково-технічних текстів [11, с. 315].

А.Я. Коваленко дає таке визначення терміну: «термін - це емоційне нейтральне слово чи словосполучення, яке вживається для точного вираження понять та назв предметів» [13, с. 257].

І.С. Квитко, спираючись на різні визначення, пропонує таку «сумарну» дефініцію: «термін - це слово чи словесний комплекс, що співвідноситься з поняттям певної організованої галузі пізнання (науки, техніки), що вступають у системні відносини з іншими словами та словесними комплексами й утворюють разом з ними в кожному окремому випадку та в певний час замкнену систему, яка характеризується високою інформативністю, однозначністю, точністю та експресивною нейтральністю» [12, с. 21].

Короткий тлумачний словник, у свою чергу, дає таке визначення слова «термін»: термін (лат. terminus - «границя, кінець, межа») - це спеціальне слово чи словосполучення, що прийняте у певній професійній сфері і застосовується в особливих умовах. Термін представляє собою словесне означення поняття, яке входить у систему понять певної області професійних знань, яке позначає поняття певної галузі знання чи діяльності людини [30, с. 247].

Великий тлумачний словник сучасної української мови, в свою чергу, пропонує таку дефініцію: термін - це слово чи словосполучення, що означає чітко окреслене спеціальне поняття якої-небудь галузі науки, техніки, мистецтва, суспільного життя тощо [29, с. 1241].

В основі кожного терміну обов'язково лежить визначення (дефініція) реалії, яку він позначає, завдяки чому терміни представляють собою точну і в той же час стислу характеристику предмета чи явища. Кожна галузь знання оперує власними термінами, які й складають суть термінологічної системи даної науки.

У нашій роботі ми будемо оперувати визначенням терміну, що було запропоноване І.С Квитком, зважаючи на те, що, даючи визначення терміну, він найчіткіше відобразив його сутність.

1.2 План змісту та план вираження терміну

Зберігаючи зовнішній вигляд слова, термін повністю розмежовується з ним за своїм змістом. При цьому, на відміну від звичайного слова, котре пізнається через свою зовнішню форму, у терміну на першому місці стоїть його зміст. Це складає корінні відмінності терміну від слова загальної лексики. Якщо для останнього зв'язок звучання, змісту та речі, яку називають, представляється деякою єдністю, то у терміну такої єдності немає. Наприклад, якщо мова йде про лексичні або синтаксичні зв'язки терміну, то він сприймається як слово, але, якщо мається на увазі зв'язок з поняттям, то термін протиставляється слову, а його поняття вважається спеціальним. Це дає нам можливість вирізняти термін як поняття і термін як слово, оскільки місце, яке займає термін у рамках теорії, стосується виключно терміну-поняття, а відповідність певному лексичному ряду відноситься лише до терміну-слова [26, с. 83].

Т.Л. Канделакі виділяє у термінів план змісту та план вираження. Це пояснюється тим, що значення слів природних мов формувалось та змінювалось поступово з розвитком мовних систем і у зв'язку з цим - невіддільно одне від одного. При перегляді термінологічних систем окремі поняття, не змінюючи свого місця у системі, тобто, зберігаючи план змісту, можуть отримати нові позначення, тобто змінити свій план вираження. Отже, для термінів ці речі роздільні [26, с. 85].

Отже, розрізняючи план змісту та план вираження у спеціальній лексиці, зрозуміло, що, на відміну від слів загальної лексики, для термінів єдність цих двох планів є незначною, через те, що можливі різні кодування, заміни, умовні позначення тощо.

1.3 Лінгвістична природа терміну

Термін - це невід'ємна органічна частина лексичної системи літературної мови. Терміни відрізняються від інших розрядів слів своєю великою інформаційною насиченістю. У терміні будь-якої термінології подається найбільш точне, концентроване та економне визначення того чи іншого поняття. Тому основна вимога, що висувається до терміну, - його однозначність, що не завжди виконується.

Існують дві категорії термінів: 1) загальнонаукові і загальнотехнічні терміни та 2) спеціальні (номенклатурні терміни). Загальнонаукові та загальнотехнічні терміни виражають загальні поняття науки й техніки, тоді як спеціальні терміни виражають часткові поняття.

Терміни існують не просто у мові, а у складі певної термінології. Термінологія, як система наукових термінів, є підсистемою усередині загальної лексичної системи мови [10, с. 75]. Згідно з О.О. Реформатським, термінологія - це система понять даної науки, що закріплені у відповідному словесному вираженні. Якщо у загальній мові (поза даною термінологією) слово може бути багатозначним, то, потрапляючи в певну термінологію, воно набуває однозначності [24, с. 35].

Специфіка термінів як особливого лексичного розряду слів полягає у тому, що вони створюються у процесі виробничої та наукової діяльності і тому функціонують лише серед людей, що володіють відповідними науковими та виробничими реаліями, тобто макроконтекстом. Тому, на відміну від звичайних слів, однозначність яких у мовній комунікації забезпечується ситуацією або лінгвістичним контекстом, однозначність терміну регламентується екстралінгвістичним макроконтекстом або лінгвістичним мікроконтекстом [7, с. 130].

У межах лексичної системи мови терміни виявляють ті ж властивості, що й інші слова, тобто їм властива і полісемія, і антонімія, і ідіоматика. Наприклад, термін valve у машинознавстві позначає «клапан», у радіотехніці - «електронна лампа», у гідравліці - «затвор»; термін power у фізиці означає «потужність», «енергія», у математиці - «ступінь», в оптиці - «оптична сила» тощо. Один і той же термін може входити до різних термінологій даної мови, що є міжнауковою термінологічною омонімією, наприклад: reaction - використовується у хімії, філіології, політиці; reduction - у філософії, юриспруденції, фонетиці; assimilation - в етнографії, фонетиці.

Лексико-граматичний аспект термінів відображається в їх класифікації за частинами мови: є терміни-іменники, прикметники, дієслова, прислівники. Ці терміни можна поділити на ті, які позначають об'єкти, й такі, які позначають ознаки і процеси. Наприклад, у словнику лінгвістичних термінів О.С. Ахманової фігурують терміни-іменники, терміни-прикметники, терміни-дієприкметники. Термінів-дієслів багато у терміносистемах, котрі відображають ті спеціальні сфери, для котрих характерні різні процеси, наприклад, діловодство: to direct to - направити до…; to fulfill an order - виконати наказ. Терміни-прислівники використовуються там, де на перший план висуваються ознаки процесів, наприклад, у термінології музикознавства: moderato, allegro. Підрахунки показують, що термінів-назв об'єктів у процентному співвідношенні більше, ніж термінів-назв ознак [18, с. 30].

Отже, за своєю лінгвістичною природою терміни характеризуються великою інформаційною насиченістю, вміщуючи у собі найбільш концентроване, точне та економне визначення того чи іншого поняття та існують у складі різних термінологій, де набувають однозначності.

1.4 Класифікація термінів

Під час своєї роботи перекладач науково-технічної літератури повинен засвоїти застосовні на практиці класифікації термінів - як для пошуку термінів та їх еквівалентів у різних джерелах, так і для вибору найкращого способу перекладу терміну в залежності від його значення, формальної структури та сфери використання.

Існують різні класифікації, за якими терміни групуються на різних підставах: за змістом, за мовною формою, за функцією, за внутрішньомовними та зовнішньомовними ознаками [18, с. 22]. У нашій роботі розглянемо декілька найважливіших класифікацій, застосовних при вивченні та перекладі термінів.

1.4.1 Класифікація термінів за ступенем спеціалізації значення

Якщо проаналізувати термінологію, яка вживається фахівцями певної галузі у наукових текстах, усному професійному мовленні, уводиться у словники, тощо, то виявляється, що частина термінів використовується лише в цій галузі, а частина - в інших. Це свідчить про те, що терміни неоднакові за ступенем спеціалізації їхнього значення [3, с. 22].

Залежно від ступеня спеціалізації значення терміни можна поділити на три основні групи:

1. Загальнонаукові терміни, тобто терміни, які вживаються практично в усіх галузевих термінологіях, наприклад: system, tendency, law, conception, theory і т. ін. Слід зазначити, що такі терміни в межах певної термінології можуть конкретизувати своє значення, пор.: monetary system, drainage system. До цієї категорії відносять і загально-технічну термінологію (device, equipment).

2. Міжгалузеві терміни - це терміни, які використовуються у кількох споріднених або й віддалених галузях. Наприклад, економічна наука має термінологію, спільну з іншими соціальними, природничими науками, наприклад: amortization, environmental costs, private property.

3. Вузькогалузеві терміни - це терміни, характерні лише для певної галузі, наприклад: leasing, drain canal, chip [3, с. 23].

У мовленні фахівців, крім термінів, широко побутують й інші спеціальні одиниці - професіоналізми та номенклатурні назви.

Професіоналізми - це слова або вислови, притаманні мові людей певної професійної групи. Професіоналізми визначають спеціальні поняття, знаряддя або продукти праці, виробничі процеси, народні ремесла. Вони носять чіткий місцевий характер і їм властива деяка емоційність, що викликана особливостями просторіччя. Суттєва різниця між термінами і професіоналізмами полягає у тому, що терміни - це офіційні наукові назви поняття, а професіоналізми виникають як розмовні, неофіційні замінники термінів (платіжка - платіжне доручення; вишка - вища математика, пара - дві академічні години) або коли та чи інша професія, рід занять не має розвинутої термінології (наприклад: рибальство, гончарство і т. ін.).

Номенклатура (від лат. nomenclatura - перелік, список імен) - це сукупність назв конкретних об'єктів певної галузі науки, техніки, мистецтва, тощо. Їх потрібно відрізняти від термінів, що позначають абстраговані наукові поняття. Номенклатуру становлять іменники та словосполучення, які передають як систему назв об'єктів певної науки, так і сукупність назв одиничних об'єктів (наприклад, у географічній номенклатурі - Red Sea, river Dnipro), видові назви (у ботанічній лексиці назви дерев: oak, birch, conifer tree). Існує номенклатура медична, мовознавча, хімічна, економічна (пор.: термін currency і номенклатурні назви dollar, euro, peso і т. п.), технічна (пор.: термін борознороб-щіліноріз і номенклатурні назви ДЩН- 1, ДЩН- 2) [3, с. 23].

Мостовий М.І. виділяє ще один різновид терміну - торговельний знак або паронім [22, с. 192]. В умовах масового виробництва виникла ціла наука утворення торговельного знака. Його застосування пов'язане з дослідженням мотивації поведінки перспективного покупця. У процесі утворення пароніма враховуються як психологічні фактори припущення переконання та принадження, так і мнемонічні, семантичні, аналогові та інші особливості слова, яке залучається. При найменуванні об'єкта чи виду послуг до уваги беруться комбінаційні особливості звучання та значення форми, змішані імітаційні процеси. Торговельний знак розрахований на широкі кола населення, тому до складу знака залучається добре відоме загальновживане слово [3, с. 24].

Отже, ми з'ясували, що терміни неоднакові за ступенем спеціалізації значення і що їх поділяють на загальнонаукові терміни, міжгалузеві та вузькогалузеві терміни. Окрім того, у мовленні фахівців, крім термінів, широко побутують професіоналізми та номенклатурні назви.

1.4.2 Класифікація термінів за структурою

Коваленко А.Я. усі терміни англійської мови поділяє на:

1)Прості, які складаються із одного слова: circuit - ланцюг.

2)Складні, які складаються з двох слів і пишуться разом або через дефіс: flywheel - маховик.

3)Терміни-словосполучення, які складаються із декількох компонентів: circuit breaker - автоматичний вимикач [13, с. 258].

Терміни-словосполучення у свою чергу поділяються на три типи.

До першого типу належать терміни-словосполучення, компонентами яких є самостійні слова, які можуть вживатися окремо і які зберігають своє значення: brake - гальмо, gear - прилад.

До другого типу відносяться такі терміни-словосполучення, які мають одним із компонентів технічний термін, а другим - слово загальновживаної лексики. Компонентами такого типу можуть бути два іменники, або іменник та прикметник. Цей спосіб утворення науково-технічних термінів більш продуктивний, ніж перший, де два компоненти є самостійними термінами: back coupling - зворотній зв'язок

До третього типу відносяться терміни-словосполучення, обидва компоненти яких являють собою слова загальновживаної лексики і тільки сполучення цих слів є терміном. Такий спосіб утворення науково-технічних термінів непродуктивний: line wire - провід під напругою [3, с. 26].

Висновки до розділу 1

Більшість дослідників визнає, що термінологічність - одна з основних стильових рис наукового стилю, інформативне ядро лексики мов науки. Під терміном зазвичай розуміється мовний засіб вираження спеціального поняття. Проте, досліджуючи термін, різні лінгвісти дають йому дефініцію по-різному. В основі кожного терміну обов'язково лежить визначення реалії, яку він позначає, завдяки чому терміни представляють собою точну і в той же час стислу характеристику предмета чи явища. Терміни відрізняються від інших розрядів слів своєю великою інформаційною насиченістю. Кожна галузь знання оперує власними термінами, які й складають суть термінологічної системи даної науки.

Зберігаючи зовнішній вигляд слова, термін повністю розмежовується з ним за своїм змістом. При цьому, на відміну від звичайного слова, котре пізнається через свою зовнішню форму, у терміну на першому місці стоїть його зміст. Тому, досліджуючи лінгвістичну природу терміну, у нього можна виділити план вираження та план змісту. Лексико-граматичний аспект термінів відображається у їх класифікації за частинами мови: є терміни-іменники, прикметники, дієслова, прислівники.

Терміни можна класифікувати за багатьма ознаками, це сприяє вибору найкращого способу перекладу терміну в залежності від його значення, формальної структури та сфери використання. Наприклад, згідно з класифікацією за ступенем спеціалізації значення, терміни поділяються на загальнонаукові, міжгалузеві та вузькогалузеві; а у мовленні фахівців, крім термінів, широко побутують й інші спеціальні одиниці - професіоналізми та номенклатурні назви. За структурою терміни поділяються на прості терміни, складні терміни та терміни-словосполучення.

РОЗДІЛ 2. ПОЛІСЕМІЯ ЯК ПРОБЛЕМА ПЕРЕКЛАДУ ТЕРМІНІВ З АНГЛІЙСЬКОЇ НА УКРАЇНСЬКУ МОВУ

При перекладі науково-технічних текстів особлива увага приділяється перекладу термінів як мовних знаків, що репрезентують поняття спеціальної, професійної галузі науки або техніки та становлять суттєву складову науково-технічних текстів і одну з головних труднощів їх перекладу з огляду на їх неоднозначність, відсутність перекладних відповідників та національну варіативність.

Предметом нашого дослідження у цьому розділі є багатозначність (полісемія) та варіантність відповідників англомовних термінологічних одиниць науково-технічних текстів. Багатозначність спостерігається у тих випадках, коли термін вихідної мови має різні значення, які передаються різними українськими еквівалентами; і у тих випадках, коли для передачі якого-небудь одного значення терміну вихідної мови у мові перекладу можуть використовуватись декілька різних термінів, причому вибір варіантного відповідника, як правило, зумовлений контекстом.

Ми розглянемо причини виникнення полісемії термінів та проаналізуємо способи перекладу науково-технічних термінів, а саме, - лексичні та лексико-семантичні трансформації.

2.1 Полісемія у термінологічній системі англійської мови та причини виникнення полісемії у термінології

У сучасному термінознавстві вважається, що полісемія, яка широко представлена у загальній лексиці, у спеціальній реалізується дещо по-іншому. Якщо у загальновживаній лексиці це явище веде до розширення і збагачення словникового складу, то у спеціальній лексиці воно є небажаним, тому що порушує спроби мови зберегти однозначну відповідність між референтом і номінуючим його знаком, а також наявність багатозначних термінів у межах однієї наукової галузі є виявом невпорядкованості конкретної термінології. Тому термінологічна полісемія як семасіологічний процес у ході розвитку та стабілізації терміносистем піддається постійній нівеляції та ніколи не зникає повністю.

Проте існує й інший підхід до розгляду полісемії термінів. Зокрема, О.В. Константінова зазначає, що полісемія термінів в англійській мові відбиває поглиблення, уточнення та розвиток спеціальних знань. Полісемічний термін своїм змістом диференціює чимраз тонші розуміння природи речей, створюючи основу для здійснення процесів поступового переосмислення елементів термінології, що відбивається у їхній семантичній структурі [16, с. 10].

За приналежністю термінологічної одиниці до однієї чи декількох терміносистем, виділяють два типи полісемії: внутрішню (всередині терміносфери), зовнішню (на межі терміносфер).

Деякі вчені вважають, що в науковій мові вживаються також загальнонаукові слова, що виражають одні й ті ж поняття у всіх наукових сферах, наприклад: system, structure, relation, connection, function, level та т. ін. Разом з тим, не можна заперечувати й того факту, що майже всі такі загальнонаукові термінологічні слова є багатозначними і в межах кожної окремої науки. Найбільш яскравий приклад - наявність декількох значень терміну table в англійській мові, конкретний зміст якого (стіл, плита, дошка, карніз, грань тощо) [32, с. 710] підлягає уточненню у кожному випадку, причому інтерпретація цього змісту знову-таки залежить від того або іншого підходу до даного поняття.

Наявність полісемії у термінології надає необхідну для її функціонування спроможність економії мовних засобів та створює основу для виконання процесів поступового переосмислення термінологічних елементів, хоча традиційною вимогою до «ідеального» терміну є його однозначність.

У працях зі стандартизації та впорядкування термінології однозначність розглядається у більшості випадків як відношення між поняттям і терміном, при якому вони однозначно співвідносяться між собою в одній або суміжних термінологічних системах. Д.С. Лотте називав це властивістю «відносної однозначності», на відміну від «абсолютної однозначності», коли до терміну ставиться вимога наявності лише одного значення взагалі в межах конкретної спеціальної галузі [19, с. 73]. Сутність цієї вимоги полягає у тому, що термін повинен виражати лише одне наукове поняття, а науковому поняттю повинен відповідати лише один термін. Однак, вимога ні «відносної однозначності», ні «абсолютної» не знаходить практичної реалізації, що підтверджується існуванням у термінології таких явищ, як синонімія та полісемія, навіть у межах однієї терміносистеми [23, с. 288].

Розглядаючи основні причини формування нових значень у термінології англійської мови, можна умовно поділити їх на дві великі групи: екстралінгвістичні та інтралінгвістичні.

До важливих екстралінгвістичних причин належать, у першу чергу, культурно-історичні, потім - загальнофілософські, науково-історичні, фахово-теоретичні і фахово-практичні причини. Відбувається запозичення термінів у близькому значенні із суміжних термінологій. Однак, на думку С.В. Гриньова, у цьому випадку процес утворення нових значень супроводжується швидким розпадом та відчуженням значень багатозначних термінів, в результаті чого ці терміни утверджуються у статусі омонімів [8, с. 100].

У свою чергу, інтралінгвістичні причини можна поділити на внутрішньо- та зовнішньосистемні. До внутрішньосистемних належить полісемія суфікса та мотивуючої основи, семантичний розвиток термінологічної одиниці. До характерних зовнішньосистемних причин належить запозичення окремого значення або системи значень термінологічної одиниці з іншої мови. У реальному житті екстра- та інтралінгвістичні причини дуже тісно взаємопов'язані й практично завжди діють комплексно у процесі утворення нового значення термінологічної одиниці.

Серед причин виникнення семантичної різноманітності в галузі термінологічних систем можна виокремити такі: розвиток наукового поняття, який зумовлює поступову зміну семного набору окремого терміну; обмеженість словникового матеріалу у співвідношенні до кількості понять, які потрібно термінувати; співіснування понять, які відображають різні погляди, гіпотези; традиції функціонування терміну, його семантичні та словотворчі зв'язки; неправильне запозичення лексем з інших мов; позамовні фактори та ін. [17, с. 7]. За Т.В. Михайловою, особливо важливим є чинник відкриття нового знання. Вона вважає, що саме перехід від одного якісного стану наукового пізнання світу людиною до вищого зумовлює формування і появу великої кількості нових понять, які потребують позначення мовними засобами, та еволюцію вже існуючих понять [21, с. 71].

Деякі дослідники стверджують, що з розвитком науки та техніки однозначні терміни отримують додаткові значення і стають багатозначними науковими термінами. У лінгвістичній літературі наголошується зумовленість лексичної полісемії головним чином двома чинниками:

1) багатозначністю загальновживаного слова, до якого входить термінологічне слово;

2) вживанням слова у переносному значенні.

Найбільш поширена причина багатозначності - виникнення на основі одного спеціального значення іншого (як правило, більш вузького) спеціального значення. Можна виділити наступні основні види метонімічних відносин, котрі пов'язують значення термінів:

1. Загальне - часткове

structure - 1) структура; 2) організаційна структура;

turnover - 1) оберт; 2) поворот на 180°.

2. Частина - ціле

record - 1) запис; 2) реєстрація;

label - 1) маркувальний знак; 2) позначка.

3. Дія, процес - результат дії

building - 1) будівництво; 2) будівля;

performance - 1) виконання; 2) резулътат; показник діяльності.

4. Дія, процес - виконувач дії

light - 1) світити ; 2) лампа, ліхтар;

management - 1) управління (процес, функція); 2) керівництво (орган управління).

Отже, вчені відносяться по-різному до явища полісемії. З одного боку, полісемія термінів порушує спроби мови зберегти однозначну відповідність між референтом і номінуючим його знаком; а з іншого боку вважається, що полісемічний термін своїм змістом диференціює чимраз тонші розуміння природи речей, створюючи основу для здійснення процесів поступового переосмислення елементів термінології. Серед найпоширеніших причин виникнення багатозначності термінів виокремлюють такі як розвиток наукового поняття, співіснування понять, які відображають різні погляди та гіпотези, неправильне запозичення лексем з інших мов, тощо.

2.2 Багатозначність та неоднозначність відповідників перекладу термінів з англійської на українську мову

Полісемія (з гр. polysemos -- «багатозначність») - це наявність різних, але так чи інакше пов'язаних між собою значень одного і того ж слова (словосполучення, фрази). Часто, коли говорять про полісемію, мають на увазі, насамперед, багатозначність слів як одиниць лексики. Лексична полісемія - це здатність одного слова слугувати для позначення різних предметів і явищ дійсності, що асоціативно пов'язані між собою і котрі утворюють складну семантичну єдність [4, c. 382]. У загальній лексиці у одного слова паралельно формуються близькі, але різні значення, або, окрім основного, розвивається додаткове, а контекст допомагає їх розмежувати. Завдяки цьому відбувається розширення та збагачення словникового складу. Наприклад, за словником Мюллера, іменник «field» має наступні лексичні значення: 1) поле, луг, великий простір; 2) область, сфера діяльності; 3) поле дії; 4) поле битви; 5) фон, грунт (картини); 6) спортивний майданчик; 7) всі учасники змагання; 8) родовище (геол.); 9) збудження струму (ел.) ; 10) польовий [32, с. 269]. Те, в якому з лексичних значень виступає слово, визначається його сполучуваністю з іншими словами: «diamond-field», «field theory», «magnetic field», «field hockey», «to leave the field», тощо.

Полісемія, або багатозначність, як один з яскравих виявів самобутності лексики національних мов, реалізує використання потенційних можливостей слова і репрезентує природний розвиток лексичної системи будь-якої національної мови.

Багатозначність та неоднозначність відповідників перекладу термінів з англійської на українську мову - це, мабуть, найголовніша проблема перекладу термінів. У спеціальній літературі протягом багатьох років велась боротьба з полісемією та висувалась проблема однозначності терміну. Однак, на практиці спостерігається зворотне явище. Так, навіть у межах одного поля технічний термін виявляє багатозначність. Наприклад, термін «reel» означає: котушка, бобіна, рулон, ролик [30, с. 290]. Тобто, у різних термінологіях полісемія в багатьох випадках неминуча.

За нашими спостереженнями, найпоширенішою є міжсистемна полісемія, коли один і той самий англомовний термін із майже незмінним семантичним ядром (але з неоднаковим набором периферійних сем) функціонує у різних галузевих терміносистемах науки й техніки, наприклад: 1) test driver - тест-драйвер - програма для тестування іншої програми, застосовувана як частина процедури альфа-тестування; водій-випробовувач (нових моделей і марок автомобілів) [28, с. 506]; 2) converter - конвертер - одноякірний перетворювач електричного струму; програма, що перетворює дані з однієї форми на іншу; пристрій, що перетворює сигнали одного виду в сигнали іншого виду [28, с. 130].

2.3 Специфіка та способи перекладу багатозначних термінів з англійської на українську мову

У випадку, коли словник не дає точного еквівалента термінологічній одиниці, коли варіантні відповідники певного терміну вихідної мови відсутні, або якщо термін багатозначний, використовуються різні прийоми міжмовних трансформацій. Задача перекладача полягає у вірному виборі того чи іншого прийому в ході перекладу, щоб максимально точно передати значення кожного терміну.

Прийнято поділяти перекладацькі трансформації на лексичні, граматичні та стилістичні. Трансформації можуть поєднуватися одна з одною, приймаючи характер складних комплексних трансформацій.

Існують різні підходи щодо побудови типології перекладацьких трансформацій. У нашій роботі ми керувались підходом, запропонованим В.Н. Комісаровим. Він вважає, що в залежності від характеру перетворень перекладацькі трансформації підрозділяються на лексичні, граматичні та лексико-граматичні [15 с. 159].

2.3.1 Лексичні та лексико-семантичні трансформації при перекладі багатозначних термінів з англійської на українську мову

Перекладацькі лексичні трансформації - це різного роду зміни лексичних елементів мови оригіналу під час перекладу з метою адекватної передачі їх семантичних, стилістичних та прагматичних характеристик із врахуванням норм мови перекладу та мовленнєвих традицій культури мови перекладу.

Лексичні трансформації під час перекладу багатозначних термінів у науково-технічних текстах вживаються тоді, коли не можна підібрати повний еквівалент серед можливих еквівалентів, що представлені у словнику, або лексичні одиниці під час перекладу змінюють не тільки зовнішню форму, але й набувають нового значення, відмінного від вихідних одиниць [5, с. 150].

В.Н. Комісаров зазначає, що лексичні трансформації описують формальні та змістові відносини між словами та словосполученнями у оригіналі та перекладі. Вирізняючи всередині групи лексичних трансформацій формальні перетворення та лексико-семантичні заміни, він відносить до формальних перетворень транскрипцію/транслітерацію та калькування; до лексико-семантичних замін - конкретизацію, генералізацію та смисловий розвиток (модуляцію) [15, с. 160].

На нашу думку, полісемічні терміни в основному перекладаються шляхом вибору варіантного відповідника та за допомогою лексико-семантичних трансформацій, таких як конкретизація, генералізація та смисловий розвиток.

2.3.1.1 Вибір варіантного відповідника

За визначенням В.І. Карабана, усі еквівалентні одиниці поділяються на одноеквівалентні (тобто ті, що мають тільки один перекладний відповідник, наприклад, atome - атом); та багатоеквівалентні (тобто ті, що мають більше як один перекладний відповідник, наприклад frame перекладається як рама, станина, каркас, кадр, конструкція, корпус та ін.) [11, с. 279]. Головним способом перекладу одноеквівалентних термінів є знаходження лексичного еквівалента у мові перекладу. Еквівалент - це постійна лексична відповідність у мові перекладу, яка зафіксована у словнику і точно співпадає зі значенням даного слова [11, с. 280].

Переклад багатоеквівалентних термінів потребує вміння вибору одного, адекватного в даному контексті варіантного відповідника. Під варіантним відповідником розуміють один із можливих варіантів перекладу терміну. Кожний варіантний відповідник є перекладним еквівалентом одного лексико-семантичного варіанта (ЛСВ) багатозначного слова. Наприклад, термін insulator має такі лексико-семантичні варіанти: 1) that which insulates; 2) dielectric, insulating material. Відповідно, кожний з цих ЛСВ має свій перекладний еквівалент, і тому можна говорити, що термін insulator має такі варіантні перекладні відповідники: 1) ізолятор, 2) діелектрик, 3) ізоляційний матеріал [11, с. 18].

Більшість термінів, що мають декілька еквівалентів - однослівні терміни, наприклад, term - термін, семестр, елемент, строк, енергетичний рівень (фіз.), член (мат.) [32, с.720]; return - повернення, віддача, зворотній дріт (ел.), дохід (економ.), відображений сигнал [32, с. 600]; form - форма, зовнішній вигляд, зразок, модель, формат, профіль, контур, надавати форму [32, с. 286].

Варіантний відповідник обирається на основі відповідності між лексичними та граматичними значеннями слів тих мов, які беруть участь у перекладі, виходячи з контексту, ситуації та фонових знань [20, с. 41].

Вибір перекладачем одного з варіантів відповідника для передачі відповідного за сенсом терміну оригіналу не залишається справою смаку або випадкового рішення, а виражає його відношення до можливостей мови. Звичайно, один випадок вибору того чи іншого варіанта ще не є вирішальним, бо важлива система, якої дотримується перекладач, слідуючи вцілому тій чи іншій тенденції [27, с. 249].

2.3.1.2 Прийом конкретизації

Конкретизацією називається трансформаційна операція, у ході якої перекладач, слідуючи ланцюжку узагальнення, заміняє поняття з ширшим об'ємом і менш складним змістом, що міститься у терміні вихідного тексту, поняттям з більш обмеженим об'ємом, але складнішим, конкретнішим змістом. Наприклад: flow resistance - гідравлічний опір потоків; impact effect - ефект динамічної дії; edge-type filter - щілинний фільтр, hot-water boiler - бойлер.

Таким чином, конкретизація неодмінно передбачає залучення нових елементів до змісту поняття, тобто додавання нових ознак в поняття про об'єкт, котрий описується при перекладі.

Наприклад, поняття «досліджувати» в українській мові може вживатися у різних ситуативних умовах, і його конкретне значення в значній мірі упорядковується контекстом; в іноземній мові цьому поняттю будуть відповідати різні, більш вузькі за значенням одиниці, в залежності від контексту, наприклад: досліджувати місцевість - to explore the environment; досліджувати ринок - to investigate the market; досліджувати явище - to research into sth.

Отже, при перекладі з англійської мови на українську іноді необхідно робити заміну терміну, що має більш широкий спектр значень, еквівалентом, який конкретизує значення згідно з контекстом або стилістичними вимогами.

2.3.1.3 Прийом генералізації

При перекладі термінів також можливим є застосування прийому генералізації. Це трансформаційна операція, у ході якої перекладач, слідуючи ланцюжку узагальнення, замінює поняття з більш обмеженим об'ємом та складнішим змістом, що міститься у слові чи словосполученні вихідного тексту, поняттям з ширшим об'ємом, але менш складним, менш конкретним змістом, тобто видове поняття замінюється родовим. Генералізація вихідного значення має місце у тих випадках, коли міра інформаційної упорядкованості вихідної одиниці вища за міру упорядкованості, що відповідає їй за змістом у мові перекладу. Наприклад: potential energy barrier - потенційний бар'єр; fuel heat-generating element - тепловиділяючий елемент; composite-type rock-fill dam - кам'янно-земляна гребля; conveyer-type furnace - конвеєрна піч.

Таким чином, генералізація неодмінно передбачає скорочення елементів змісту, тобто певну втрату при перекладі.

2.3.1.4 Прийом смислового розвитку багатозначного терміну

Смисловий (значеннєвий) розвиток - це заміна слова або словосполучення іноземної мови, значення яких можна вивести логічним шляхом з вихідного значення. Прийом смислового розвитку полягає в заміні словникового відповідника при перекладі контекстуальним, логічно пов'язаним з ним, та використовується у тих випадках, коли ні один з варіантних відповідників багатозначного терміну, що подані у словнику, не підходить за контекстом. Тобто, цей прийом використовують для більш поглибленого смислового тлумачення тієї чи іншої лексичної одиниці або словосполучення. Наприклад: development - проявлення плівки, enable - сигнал, котрий дозволяє вхід, table - конвеєр, hazard - інтенсивність відмов, тощо.

При перекладі часто потрібно уточнювати зміст багатозначного терміну, знаходити більш конкретні й стилістично вдалі контекстові рішення. Наприклад, слово, яке часто використовується у науково-технічній літературі - background, у словнику має декілька значень: задній план, фон, передумова, підготовка, кваліфікація, дані [31, с. 28]. Але відповідно до контексту перекладач може логічно розвинути значення цього терміну та отримати наступні варіанти перекладу: фоновий режим роботи (обч.), поверхня під обробку (буд.).

З такого поступового уточнення думки, а також знаходження більш чітких та ємких лексичних одиниць складається техніка прийому смислового розвитку.

2.3.2 Переклад багатозначного терміну відповідно до контексту

Коли при перекладі виникає багато проблем з вибором значення термінів через їх полісемічність, саме контекст відіграє важливу роль при виборі потрібного значення, тому визначення способу перекладу тієї чи іншої термінологічної одиниці без розгляду її в контексті представляється неможливим. Контекстуальні значення виникають у процесі вживання слів у мові залежно від оточення і реалізуються під дією вузького, широкого та екстралінгвістичного контексту [14, с. 4].

Під контекстом прийнято розуміти мовне оточення, у якому вживається та або інша лінгвістична одиниця. Так, контекстом терміну є сукупність слів, граматичних форм і конструкцій, в оточенні яких зустрічається даний термін.

Найважливіша функція контексту полягає у вирішенні питання багатозначності термінів. Контекст неначе «знімає» в тієї або іншої багатозначної термінологічної одиниці всі її значення, окрім одного. Тим самим контекст надає тій або іншій одиниці мови однозначності та робить можливим вибір одного з декількох потенційно існуючих еквівалентів даної термінологічної одиниці у мові перекладу [2, с. 170].

Контекстуальне значення слів у процесі перекладу розкривається за певними логіко-семантичними законами. Логічна основа перекладацького процесу зрозуміла вже з того, що у двох мовах, що зіставляються, тотожність значення слів або вислову залежить від тотожності поняття, котре ними передається. Аналізуючи контекст, у якому вживається певний термін, ми встановлюємо різні смислові зв'язки і стосунки між терміном, значення якого потрібно визначити, й іншими словами, значення яких нам добре відомо.

Отже, спосіб перекладу багатозначних термінів завжди залежить від контексту. Нерідкі такі випадки, коли у трьох різних контекстах терміновживання слово перекладалося трьома різними способами, наприклад, за допомогою калькування, транскодування й описового перекладу: tender - 1) пропозиція (варіантний відповідник), 2) тендер (транслітерація), 3) заява про підписку на цінні папери (описовий переклад). Крім того, деякі терміни у тому самому значенні нерідко мають як мінімум два українських відповідника, один з яких є найбільш точним, а інший - найбільш коротким. Вибір відповідника у цьому випадку визначається такими факторами як контекст і потенційна аудиторія, на яку розрахований даний текст, наприклад, fund - резерв, фонд; deposit - внесок, депозит; bid - пропозиція ціни, заявка.

Як вже зазначалось, значення терміну визначається за допомогою слів, які оточують даний термін у контексті, тобто у реченні. У якості прикладу наведемо багатозначний термін науково-технічної термінології failure, котрий має багато українських еквівалентів у словнику технічної термінології: 1) відмова в роботі; 2) руйнування, пошкодження, порушення; 2) неможливість виконання; 3) втрата несучої здібності (мех.); 4) обвалення (гірн.) [31, c. 132].

У різних контекстах при передачі значення терміну failure у поєднанні з іншими словами також виникає явище багатозначності через різний контекст:

1) An automobile's failure rate in its fifth year of service may be many times greater than its failure rate during its first year of service. - Частота виникнення несправностей у автомобілях на п'ятому році обслуговування може бути набагато вищою за частоту виникнення несправностей протягом першого року обслуговування.

2) One of the most frequent failure modes that occure during the work of this device is failure to cease operation at the prescribed time. - Одним з найпоширеніших видів порушень, котрі виникають під час роботи цього пристрою, є неспроможність завершення операцій у визначений час.

3) Failure recovery time of this machine is three minutes.

Час відновлення після відмови цього пристрою становить три хвилини.

Таким чином, кожна термінологічна одиниця як в оригіналі, так і в перекладі співвідноситься з великою кількістю інших елементів тексту, і тому, навіть кажучи про переклад окремого терміну, завжди доводиться враховувати роль оточення - контексту [27, с. 152].

2.3.3 Використання словника при перекладі багатозначних термінів

При перекладі науково-технічної літератури, а особливо багатозначних термінів, словники є необхідним довідковим матеріалом, адже переклад полісемічних термінів передбачає вибір одного з можливих варіантних відповідників, поданих у словнику.

Для швидкого знаходження спеціальних термінів потрібно знати, які бувають робочі джерела інформації, що можна знайти у кожному з них, та послідовність їх використання. Всі робочі джерела інформації, якими користується перекладач, можна поділити на загальні та спеціальні. Загальні джерела інформації розподіляються на словники загального призначення та загальні енциклопедії. Спеціальні джерела інформації включають спеціальні словники, спеціальні енциклопедії, довідники з різних галузей науки та техніки, спеціальну літературу. Спеціальні словники, у свою чергу, поділяються на двомовні (політехнічні, галузеві) та допоміжні спеціальні двомовні словники (словники скорочень, словники псевдо-друзів перекладача), а також одномовні спеціальні словники (наприклад, технічний словник) [14, с. 54].

Треба мати на увазі, що словниковий склад мови є не просто сукупністю слів, а системою, що допускає безкінечно різноманітні, але не будь-які поєднання слів у будь-якому контексті: окремі елементи словника пов'язані один з одним певними смисловими та стилістичними відносинами. Ця обставина виявляється при перекладі та часто унеможливлює використання найближчого словникового відповідника слова.

Для правильної передачі значення незнайомого або відсутнього у словниках терміну або термінологічного сполучення дуже важливо врахувати та співставити усі випадки його вживання у даному тексті, і лише після цього спробувати з'ясувати значення терміну шляхом ознайомлення зі спеціальною літературою з даного питання.

Наприклад, у технічному словнику багатозначний термін driver представлений такими значеннями: привідний пристрій; провідна ланка, провідний елемент; збуджувач, рушійний прилад; схема запуску; сигнал запуску; підмодулятор (рлк.); програма-драйвер (обч.); патрон для інструменту, що обертається; трамбування (мет.); супутник-метал; молоток, вибивання; машиніст, оператор, водій [31, с. 113].

Хоча вміле користування словниками і є необхідним, головною передумовою правильного перекладу є знання предмету, про який йде мова. А.В. Федоров зазначає, що фактично переклад ніколи не обмежується вибором одного елементу з числа тих, котрі зафіксовані у словниках як відповідники певному слову оригіналу. У перекладацькій практиці зустрічається багато випадків, коли використовуються слова, безпосередньо не передбачені словником, так як він не в змозі передбачити всі конкретні сполучення, до яких потрапляє слово [27, с. 161].

Висновки до розділу 2

При перекладі науково-технічних текстів особлива увага приділяється перекладу термінів як мовних знаків, що репрезентують поняття спеціальної, професійної галузі науки або техніки, та становлять суттєву складову науково-технічних текстів і одну з головних труднощів їх перекладу з огляду на їх неоднозначність, відсутність перекладних відповідників та національну варіативність. Найактуальнішою проблемою англійської термінології є полісемія термінів, що є небажаним явищем, тому що порушує спроби мови зберегти однозначну відповідність між референтом і номінуючим його знаком, а також наявність багатозначних термінів у межах однієї наукової галузі є виявом невпорядкованості конкретної термінології.

Розглядаючи основні причини формування нових значень у термінології англійської мови, можна умовно поділити їх на дві великі групи: екстралінгвістичні та інтралінгвістичні. Серед причин виникнення семантичної різноманітності в галузі термінологічних систем можна виокремити такі: розвиток наукового поняття; обмеженість словникового матеріалу у співвідношенні з кількістю понять, які потрібно термінувати; співіснування понять, які відображають різні погляди, гіпотези; семантичні та словотворчі зв'язки термінів; неправильне запозичення лексем з інших мов; позамовні фактори та ін.

При перекладі полісемічних термінів з англійської на українську мову використовуються різні прийоми міжмовних трансформацій, а саме, лексико-семантичні трансформації, такі як конкретизація, генералізація та прийом смислового розвитку. Лексичні трансформації під час перекладу багатозначних термінів у науково-технічних текстах вживаються тоді, коли не можна підібрати повний еквівалент серед можливих еквівалентів, що подані у словнику, або лексичні одиниці під час перекладу змінюють не тільки зовнішню форму, але й набувають нового значення, відмінного від вихідних одиниць.

При перекладі науково-технічних текстів, які мають багатозначні терміни, з англійської на українську мову, контекст відіграє важливу роль при виборі потрібного значення, тому визначення способу перекладу тієї чи іншої термінологічної одиниці без розгляду її в контексті представляється неможливим, адже у різних контекстах терміновживання слово перекладається різними способами. Контекстуальні значення виникають у процесі вживання слів у мові, залежно від оточення і реалізуються під дією вузького, широкого та екстралінгвістичного контексту.

При перекладі багатозначних термінів, словники є необхідним довідковим матеріалом, адже переклад полісемічних термінів передбачає вибір одного з можливих варіантних відповідників, поданих у словнику. Для швидкого знаходження спеціальних термінів потрібно знати, які бувають робочі джерела інформації, що можна знайти у кожному з них, та послідовність їх використання.

Отже, ми з'ясували, що при перекладі полісемічних термінів науково-технічної літератури найдоцільніше застосовувати комплексний підхід, котрий складається із застосування лексико-семантичних трансформацій, врахування контексту та використання спеціальних словників.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Науково-технічний прогрес сьогодення та інтенсифікація міжнародного економічного і технічного співробітництва підвищують роль термінологічної лексики у сучасних мовах. У зв'язку з цим виникає гостра необхідність перекладу великого обсягу науково-технічної літератури, чим і пояснюється нагальна потреба дослідження терміносистеми як каркасного словника мови спеціальностей, з'ясування проблем та особливостей перекладу термінів на українську мову, їхнього розвитку та взаємодії з розмовною і літературною мовами. Важливим є з'ясування найбільш продуктивних способів та прийомів перекладу, реалізація яких здатна забезпечити термінологічну еквівалентність при перекладі термінів з англійської мови на українську.