Вивчення німецького молодіжного сленгу 2001-2011 років на прикладі німецькомовних лексикографічних джерел і одного з найновіших літературних проявів молодіжного сленгу – у романі Х. Хегеманн "Збитий аксолотл"

У реченні „Is it mixed by you? Itґs mixed like shit! Berlin is here to mix everything with everything, Alter!“ (11, c. 15) ми виділяємо також одну із ознак „Kanakisch“, а саме кінцева позиція звертання „Alter“. Це, на наш погляд, підтверджує той факт, що мова „Kanakisch“ поступово, але впевнено втрачає своє значення мови виключно імігрантів з Туреччини, та проникає у спілкування німецької молоді.

Простежується і ще один тип англійських запозичень - це речення, сформульовані повністю англійською мовою: “We love to entertain you” (11, c. 7), „If found please return to the club“ (11, c. 14), „Amazing day: sun, sea, beach, wind, happy dog, happy Susi“ (11, c. 60), „Ach, I don`t care“ (11, c. 195). У цих випадках ми можемо говорити про мовні кліше, які при перекладі на іншу мову могли б втратити як природність свого звучання, так і гарантію бути ідентифікованими як нероздільна єдність. Це ще раз підтверджує той факт, що молодь вважає англійську мову більш привабливою та престижною для спілкування у своєму середовищі.

Цікавим є наступний діалог між героями роману:

“- How do you like the music?

– I love this club but I donґt love Berlin!

– Right answer!

– Sprichst du immer Englisch, wenn du dich schдmst?

– Ja, Mann.“ (11, c. 37).

Співрозмовники розуміють одне одного, спілкуючись як англійською, так і німецькою мовами. Проте причину вживання англійської встановлено досить чітко, поставивши питання й отримавши на нього відповідь: один із комунікантів спілкується англійською мовою у тому випадку, коли він соромиться. Тобто, коли він розмовляє англійською, він не відчуває дискомфорту та може може вільно виражати свої думки. Це прослідковується і у його репліках: ті, що виражені англійською мовою (“How do you like the music?“ і „Right answer!“), більш емоційно насичені та повні, ніж коротка репліка, сформульована німецькою мовою „Ja, Mann“.

Роман «Збитий аксолотл» рясніє англійськими запозиченнями. Молодь вживає у своєму мовленні англіцизми з різних причин, але це не створює жодних бар'єрів для взаєморозуміння, принаймні у своєму оточенні, а навпаки - збагачує лексичний склад нового німецького молодіжного сленгу. Ми вважаємо, що саме такий погляд на запозичення хотіла донести до свого читача автор Х. Хегеманн.

3.3.2 Оказіоналізми

Як вже згадувалося у попередніх розділах, у молодіжному сленгу велику роль відіграє «гра слів». Творче ставлення до самовираження за допомогою мови знайшло своє місце і в романі Хелени Хегеманн «Збитий аксолотл».

Розглянемо такі оказіоналізми та встановимо їхнє значення. Першим таким словом є „Wahnsinnsfernsehevent“, використане у реченні „Die (Tiersendung) ist wie ein Wahnsinnsfernsehevent aufgelцst“ (11, c. 10). Подане речення надає лише оцінку стосовно попереднього контексту, причому уся вона міститься у єдиному слові: „Wahnsinnsfernsehevent“ («безглузда телевізійна подія/програма»). У даному складному слові поєднані німецькі лексеми „Wahnsinn“ («божевілля, безумство, шаленство»), „Fernsehen“ («телебачення») та англійська лексема „Еvent“ («подія»). Варто відзначити, що головна суть слова міститься не у останній його складовій частині (як це є типово для німецьких складних слів), а у першій - „Wahnsinn“. Але для того, щоб надати цьому значенню більшої експресивності, автор робить «божевільно незручним» для вимови саме слово, складаючи його із слів різних мов. Цим самим дане слово відразу привертає до себе увагу читача/слухача, чим відповідає ще одній ознаці німецького молодіжного сленгу - його креативності.

За подібним принципом побудоване і слово „Patchworkgeschichte“: англійське слово „Patchwork“ означає «1. мішанина, єралаш, мозаїка; 2. ямковий ремонт (дороги)», а німецьке „Geschichte“ - «історія». У реченні „Ich habe meine von Analsex, Trдnen und Leichenschдndung geprдgte Patchworkgeschichte verloren“ (11, c. 12) воно означає «життя, як суцільна плутанина». Тобто, головня героїня, Міфті, з огляду на її минуле, розцінює прожите нею життя як щось безглузде і таке, чого б вона воліла позбутися. Тому англіцизм „Patchwork“, а особливо його значення «ямковий ремонт», що має негативне значення, є дуже вдалим для вираження цієї думки. Метафоричність цього вислову полягає в тому, що, називаючи одне поняття, героїня роману має на увазі зовсім інше, і читач розуміє цей прихований зміст із контексту.

Несподіваним і вартим уваги ми вважаємо такий фрагмент речення: „(...) das minimalistische Inneneinrichtungskonzept unserer Wohnung“ (11, c. 17). Його новизна в романі полягає в тому, що таке досить термінологічне та деякою мірою наукове формулювання вирізняється на фоні розмовної мови, якою написаний весь роман. Цим він і акцентує увагу на собі та на тому, кому ця фраза належить, що є одним із головних критеріїв оцінки німецького молодіжного сленгу - застосування фантазії для вираження власних думок (якісний критерій оцінки).

Абсолютним оказіоналізмом, який розглядався у попередньому розділі з точки зору запозичень, є слово „Musthave“, яке складається із англійських дієслів „тust“ і „have“, що означають обов'язок, повинність. У реченні „Hauptsache, irgendeine schlichte Silhouette wird mal wieder in ein unverzichtbares Musthave verwandelt“ (11, c. 25) воно виступає іменником середнього роду (середній рід, очевидно, обрано за аналогією до німецького „das Offizium“ - «службова повинність»). Однак, значення повинності виражене не лише даним іменником, а посилене ще його означенням „ unverzichtbar“ («невідкладний»).

Авторський неологізм „Kunstnebelschwall“ („Kunst“ = мистецтво, „Nebel“ = туман, „Schwall“ = потік, хвиля) вжитий метафорично у своєму контексті „Ich kriege einen Kunstnebelschwall ins Gesicht“ (11, c. 59). Він означає такий мистецький відбір слів, які викликають сльози у того, кому вони адресовані (про що сказано далі у романі). Автор обирає конкретне природнє явище - туман, адже він є скупченням найдрібніших крапель води, яке робить повітря непрозорим. Таку ж образу одержує і адресат даного виразу - майстерно сформульовану, яка, на перший погляд, зовсім не є зневажливим висловлюванням (як туман, здавалося б, не містить у собі води) і ніби й не має на меті викликати почуття гіркоти та душевного болю. Однак, при вдалій спробі «розшифрувати послання» адресат розуміє намагання принизити його честь і гідність і називає його також не експліцитно, наприклад „Ich kriege eine Beleidigung ins Gesicht“, а саме приховано, латентно.

Оригінальністю відзначається також вислів „Mein Kindergarten schimmelt“ (11, c. 75), який дослівно перекладається «Мій дитячий садочок покривається пліснявою», а означає «Моє дитинство завершується». Але оскільки образність висловлювання у молодіжному сленгу дуже високо цінується, автор знову звертається до таких стилістичних фігур, як метафора та метонімія, тим самим роблячи мову своїх героїв самобутньою й особливою.

Розглядаючи слово „Hartgeldnutte“ як ще один приклад оказіоналізмів, відзначимо, що і у цьому випадку автору не вистачило лайливого значення слова „Nutte“ («повія, потіпаха, шльондра»), тому довелось посилити його через утворення складного слова „Hartgeldnutte“ («повія, яка бере дрібною монетою»), а також за допомогою означення «жахлива» та вказівного займенника: „Ich will nicht, dass diese schreckliche Hartgeldnutte einen Fall von Lobotomie aus mir macht“ (11, c. 103).

Оказіоналістичність вживання прослідковується і у прикметниках „hassverzerrte“ і „baufдllig“. Їхня метафоричність, виражена у власних контекстах („Weit und breit hassverzerrte, erfolglose Gesichter“ (11, c. 159) і „eine baufдllige Welt“ (11, c. 200) відповідно), забезпечує не лише креативність у вираженні думок, але й привертає увагу до молоді як суспільного явища, яка пильнує за своєю мовою і тим самим збагачує мову цілого суспільства, хоч старше покоління часто заперечує цей факт.

На нашу думку, Х. Хегеманн у своєму романі створює слова у тих випадках, коли, по-перше, тема є досить важливою для неї самої чи для її героїв і, по-друге, коли наявні у німецькій мові слова не достатньо експресивно та чітко виражають необхідну авторові думку.

3.3.3 Пейоративна лексика

У романі «Збитий аксолотл» налічується багато лайливих слів, що відображає незадоволення молоді станом речей і прагнення до бунту та змін. За квантитативним критерієм провідна роль тут належить слову «ScheiЯe», яке вживається у творі 92 рази. Воно може виступати в реченні іменником („eine Tropfenform, diese zweidimensionale ScheiЯe“ (11, c. 12), причому тут ми маємо стилістичну фігуру пролепсис, що підкреслює його роль у реченні), прикметником („Ich werde einfach scheiЯe zu dir sein“ (11, c. 19)) або прислівником („ScheiЯe, ficken, scheiЯe... und diese ganzen Flachwichser kriegen das ganze Geld“ (11, c. 54)).

Це слово також комбінується з іншими лексичними одиницями, а також виступає складовою частиною складних слів, чим посилює вже існуюче значення лайливості або створює його. У додатку ми подаємо наш варіант перекладу цих лексем.

Наприклад, у слові „ScheiЯerdmдnnchen“ (11, c. 10) значення лайливості набувається не лише його першим компонентом «ScheiЯe», але і суфіксом „-chen“, який зазвичай має пестливе значення. Проте, у даному випадку цей суфікс вжитий іронічно. Це слово є досить цікавим, на наш погляд, оскільки саме наявність компоненту «ScheiЯe» визначає, вжитий даний суфікс у своєму безпосередньому значенні („Erdmдnnchen“), чи, все ж таки, в іронічному, що має місце у нашому випадку.

Першим компонентом «ScheiЯe» виступає у багатьох словах роману. Деякі з них належать до активного вжитку серед молоді загалом, наприклад: „scheiЯegal“ (11, c. 22) і „ScheiЯsituation“ (11, c. 43). У першому слові «ScheiЯe» підсилює значення байдужості, виражене його другою складовою „egal“, тобто цілком нового значення не виникає. Цілком інакшу роль має «ScheiЯe» у другому слові - „ScheiЯsituation“. Без свого першого компоненту дане слово не містить в собі ніякого емоційного забарвлення, тобто є стилістично нейтральним. Саме «ScheiЯe» створює потрібні емоції лайливості та робить це слово стилістично заниженим.

Таких слів, у яких «ScheiЯe» як перший компонент лексеми створює лайливе значення є в романі Х. Хегеманн «Збитий аксолотл» дуже багато. Найчастіше компонент «ScheiЯe» утворює пейоративність в романі зі словами, що позначають:

· людей: „ScheiЯerdmдnnchen“ (11, c. 10), „ScheiЯabiturientin“ (11, c. 34), „ScheiЯsдugling“ (11, c. 88), „ScheiЯleute“ (11, c. 133), „ScheiЯkerl“ (11, c. 155), „ScheiЯschlaukopf“ (11, c. 158), „ScheiЯpersonen“ (11, c. 163);

· тварин: „ScheiЯhund“ (11, c. 93), „ScheiЯmaus“ (11, c. 109), „ScheiЯtier“ (11, c. 114), „ScheiЯtiere“ (11, c. 138);

· продукти харчування: „ScheiЯvanillepudding“ (11, c. 27), „ScheiЯschokolade“ (11, c. 75), „ScheiЯtee“ (11, c. 201);

· предмети одягу: „ScheiЯschuh“ (11, c. 82);

· хвороби та пов'язані з організмом людини поняття: „ScheiЯparanoia“ (11, c. 85), „ScheiЯgehirnblutung“ (11, c. 88), „ScheiЯorgane“ (11, c. 142), „ScheiЯtestosteron“ (11, c. 152), „ScheiЯatemnot“ (11, c. 157);

· явища природи: „ScheiЯwind“ (11, c. 10);

· речі, пов'язані з релігією: „ScheiЯikonen“ (11, c. 34);

· реалії життя молоді: „ScheiЯmusik“ (11, c. 18), „ScheiЯdrogi“ (11, c. 71), „ScheiЯfilm“ (11, c. 83), „ScheiЯwohnung“ (11, c. 89), „ScheiЯtag“ (11, c. 92), „ScheiЯsong“ (11, c. 117), „ScheiЯbьcher“ (11, c. 175).

У деяких словах вже існуюче негативне та/або грубе забарвлення за рахунок додавання «ScheiЯe» лише посилюється: „ScheiЯfressen“ (11, c. 88), „ScheiЯfotze“ (11, c. 104), „scheiЯbelanglos“ (11, c. 144).

Незвичним для сприйняття саме з вуст молоді, як це є у романі, ми вважаємо слово „scheiЯsymbiotisch“ (11, c. 73), адже представники цієї вікової групи дуже ріко чи навіть взагалі не використовують у своєму повсякденному мовленні ніяких термінів, тим паче наукових. А у цьому випадку ми маємо поєднання лайливої і термінологічної лексики. Такими словами, на наш погляд, молодь намагається привернути до себе ще більше уваги, виділитися за рахунок власного стилю мовлення. Подібний випадок ми маємо у лексемі „scheiЯsekundдr“ (11, c. 73). Хоч слово „sekundдr“ не відзначається настільки виразним термінологічним звучанням, як „symbiotisch“, оскільки поступово переходить до розряду розмовної лексики, проте цей процес ми не розглядаємо як завершений. Саме тому ми аналізуємо „scheiЯsekundдr“ у аспектному відношенні термінологічної лексики.

«ScheiЯe» виступає також досить часто другим компонентом у складних словах. У цьому разі мовець називає ціле явище словом «ScheiЯe», а власне означуване поняття виступає як допоміжне значення. Тому такі лексеми мають ще більш виражене негативне звучання. Наприклад, словом „LuxusscheiЯe“ (11, c. 109) мовець виражає свою відверту нетерпимість до речей класу «люкс», тобто до престижу, а також до людей, які живуть таким життям і хизуються цим. Лексема „GlьcksbegriffsscheiЯe“ (11, c. 66) демонструє зневіру молоді у щастя, тобто у відчуття найвищого задоволення життям, у досягненні успіху та власного добробуту. Говорячи „SozialrealismusscheiЯe“ (11, c. 82), молодь критикує явище соціалістичного реалізму та висловлює тим самим небажання жити в такому суспільстві.

Оригінальними ми вважаємо також такі лексичні одиниці, як „AusgelassenheitsscheiЯe“ (11, c. 25), „OfftheaterscheiЯe“ (11, c. 66), „BorderlinesyndromscheiЯe“ (11, c. 75), „FrьhsommerscheiЯe“ (11, c. 139), „FloskelgeredescheiЯe“ (11, c. 160), „KulturszenenscheiЯe“ (11, c. 180), „UmdrehungsrhythmusscheiЯ“ (11, c. 200) тощо.

Загалом у романі лексема «ScheiЯe» як самостійне слово та як компонент складного слова була вжита 168 разів.

Ще одну досить чисельну групу становлять вульгаризми. Широкого поширення у спілкуванні молоді невпинно набирає лексика зі сфери статевих відносин. У романі «Збитий аксолотл» такої налічується найбільше: „Ich kann entweder zu qualitativ hochwertigen Hardcorepornos wichsen oder zuerst auf die Fingernдgel und danach in den Spiegel gucken“ (11, c. 10), „Deswegen verzeiht er Schwulen auch, dass sie schwul sind“ (11, c. 23), „Impotenter Wichser“ (11, c. 27), „Steh auf Fotze und verbeug dich“ (11, c. 27), „Ein Mann stellte sich vor mich auf alle viere und streckte mir seinen Arsch entgegen, ich sollte ihn ficken“ (11, c. 29), „(...) einen achtjдhrigen Jungen penetrant in den Arsch gefickt wird“ (11, c. 45), „Da bezahlst du dann zwanzigtausend Euro und kannst ґnen Scheich in den Arsch bumsen“ (11, c. 60), „Offenbar kannst du mit Arschficks nicht sonderlich viel anfangen?“ (11, c. 133) та ін. Таке масове використання у своєму мовленні подібної лексики свідчить про те, що молоді близька ця тема. Вона представлена, на жаль, не найкращими соціальними проявами. Адже якщо вживати лексику із такої сфери в аспекті створення сім'ї, поваги до особи протилежної статі, то її роль була б цілком протилежною. А в даному випадку ми маємо справу з лексикою приниження людської гідності. Тому цілком очевидно, що поки молодь буде дозволяти собі висловлюватись подібним чином, у суспільстві масових абортів і розлучень, не скоро можна очікувати змін на краще.

У реченні „er (...) sieht gefіckter aus als je zuvor“ (11, c. 53) вульгаризм змінює свою семантику й набуває нового значення: «втомлений». Це дає підстави стверджувати, що є можливість переходу цієї лексеми із табуйованої лексики до розмовної, нейтральної. Проте, поки що невідомо, чи прийметься вона широким загалом користувачів, чи ні.

До вульгаризмів ми відносимо також лексему „Arschloch“. У наш час нею користується не лише молодь, а й представники старшого покоління, що сигналізує про поступовий вихід цього слова із табуйованої лексики. У романі «Збитий аксолотл» вона знайшла своє активне застосування: „Der ist eins von diesen linken, durchsetzungsfдhigen Arschlцchern ьberdurchschnittlichen Einkommens“ (11, c. 13), „Frau Messerschmidt ist pensioniert und arbeitet zwцlf Stunden am Tag schwarz, weil ihr Mann ein streitsьchtiges Arschloch und halt ununterbrochen zu Hause ist“ (11, c. 16). Ці речення, які не несуть у собі відверто лайливого значення і не сприймаються читачем як нецензурні вислови, підтверджують ці зміни.

Популярним серед німецької молоді є і слово „kotzen“, яке служить опорним компонентом у фразеологічних єдностях. Найпопулярнішим серед них є вираз „ins Gesicht kotzen“ («1. виражати відверто свою відразу; 2. блювати в лице»): „Ich finde meine dissoziative Identitдtsstцrung interessanter als alles, was diese Stadt mir ununterbrochen ins Gesicht kotzt“ (11, c. 24), „Anstatt ihr meine Gedдrme ins Gesicht zu kotzen, kapitulierte ich“ (11, c. 126). Часто вживається і дієслово „ankotzen“ («осточортіти, остобісіти, остогиднути»): „Das kotzt mich sowieso total an“ (11, c. 133). Це дієслово та вирази, утворені з ним, демонструють незадоволення молоді станом речей.

Не втрачає популярності і вираз „am Arsch sein“ («бути в безвихідній ситуації»): „Ich bin minderbemittelt und vцllig am Arsch“ (11, c. 65), „Ich hдtte an Punk denken kцnnen oder daran, dass ich ohne Schulabschluss echt ziemlich am Arsch bin“ (11, c. 144). Тобто молодь часто не бачить виходу із тієї ситуації, що склалася. Це повинно бути, на нашу думку, швидше сигналом про допомогу, адресованого старшому поколінню, аніж причиною для негайного покарання за використання у мовленні нецензурних слів.

Тема проституції у романі Хелени Хегеманн також представлена спеціальною лексикою, наприклад „Merketing-Bitch“ у „Meine Schwester heiЯt Annika und ist so eine durchtriebene Merketing-Bitch“ (11, c. 14) і „prostituieren“ у „Mir ist vцllig egal, ob du dir deine Schulkarriere versaust und dich spдter prostituieren musst (...)“ (11, c. 52). Це свідчить про те, що проблема проституції серед молоді, на жаль, присутня. З таким станом речей необхідно боротись, а не закривати очі з думкою, що проблема мине сама собою.

У романі є велика кількість і іншої грубої та нецензурної лексики, наприклад: „Fresse“ («морда») у „(...) wдhrend ich dir das alles in die Fresse feuere wie einen matschigen Eichhцrchenkavader“ (11, c. 142), „Fresse“ та „Dreckkind“ («погань, паршиве дитинча») у „Halt deine Fresse, du scharfsinniges Dreckkind“ (11, c. 27), „unter aller Sau“ («нижче будь-якої критики, неподобство, безчинство») у „Annikas Schambehaarung ist unter aller Sau“ (11, c. 70).

Сарказмом відзначається вираз „Verpissen Sie sich!“ (11, c. 37), де надзвичайно грубий вираз адресовано старшій за віком людині, що автор підкреслює ввічливою формою звертання. Проте, у даному випадку це звертання не трактується як прояв чемності та люб'язності мовця через лайливість самого вислову.

Якщо спробувати визначити таке речення, яке б найповніше відображало пейоративність у спілкуванні молоді, то ми виділяємо наступне: „Mir wird ScheiЯe in die Fresse gefeuert. Ich bin eine motherfucking unmoralisch handelnde Fotze und soll auf mein Leben klarkommen, Alter“ (11, c. 24). Тут є практично всі основні характерні ознаки спілкування молоді в такому стилі, а саме:

· лексема «ScheiЯe», надзвичайно популярна у мовленні молоді;

· англійське запозичення „motherfucking“;

· вульгаризм зі сфери статевих відносин „Fotze“;

· грубе, нецензурне слово „Fresse“;

· лексема загального вжитку з негативним значенням „unmoralisch“.

Отже, мовлення молоді, яке представлене в романі «Збитий аксолотл», є насиченим пейоративною лексикою, причому перевага надається не певним зафіксованим лексичним одиницям, а створенні власних слів з лайливим значенням. Провідну роль тут відіграють лексема «ScheiЯe», вульгаризми та похідні від них фразеологічні кліше. Використання такої лексики у мовленні є ознакою агресивності її користувачів або незадоволення станом суспільства та загалом оточуючого середовища.

3.4 Електронне листування у романі Х. Хегеманн

Електронне листування молоді, що представлене у книзі численними E-mail-повідомленнями, є Інтернет-дискурсом у межах художнього дискурсу. У ньому переважає такий тип мовленнєвих жанрів, як інтимно-дружня бесіда: комуніканти обмінюються враженнями і думками, використовуючи при цьому велику кількість лексики з негативним забарвленням, наприклад „verfickt“ (11, c. 27), „ich hasse dich“ (11, c. 31), „egoistisch“ (11, c. 32), „KulturszenenscheiЯe“ (11, c. 180), „verdammte scheiЯe“ (11, c. 182), „blцderweise“ (11, c. 183).

Електронне листування, що відбувається між героями роману Х. Хегеманн, має такі ознаки:

· лаконічність висловлювання як ознака «телеграфного стилю»: „Dich plagen Existenzдngste? Mann, ey, DU plagst DIE EXISTENZДNGSTE! Ich hab`s verspennt. ich bin ein Schaaawein, ich weiЯ“ (11, с. 182). Причиною цього є висока емоційність молоді, яка найкраще виражається за допомогою коротких, стислих речень. Останні містять часто лише найголовнішу думку, тоді як повний зміст повідомлення залишається незрозумілим;

· використання великої кількості лексичних одиниць німецького МС: „Warum kцnneп nicht auch andere Menschen in dein verficktes Blickfeld treten?“ (11, c. 31), „Irgendwie ist es doch eine ganz egoistische Sache, dieses Vцgeln“ (11, c. 32), „Wir kцnnen so unschlagbar sein zusammen und diese linksresignative KulturszenenscheiЯe auf eine Weise aufmischen, die allen den SchweiЯ auf die Stirn treibt“ (11, c. 180). Молодь не лише спілкується за допомогою сленгової лексики, але й використовує її у письмовій комунікації, оскільки вона дуже вкорінилася у їхньому вжитку;

· спрощеність/відсутність пунктуації та неправильне писання слів: „(...) haben uns da bei der hochzeit gar nicht mehr richtig gesprochen (...)“ (11, c. 182), „wir kцnnten aber auch heute mittag einen grog trinken oder tote oma essen. ich bin im bьro, hab aber blцderweise mein telefon vergessen und bin jetzt nur via dingsda zu erreichen, du weisst schon“ (11, c. 183). Ці явища можуть бути зумовлені як високою емоційністю того, хто пише повідомлення (і при цьому не зважає на правильність написання, а лише на зміст повідомлення), так і небажанням слідувати орфографічним і пунктуаційним правилам (вираження протесту проти канонів чинного правопису);

· використання англіцизмів: „Go Away Fuck Yourself“ (11, c. 28), “Ich habe geschrien: 'Mifti, ich hasse dich!' Du hast geschrien: ‚But why?'“ (11, c. 31), “Man will sexy sein oder dem anderen gefallen” (11, c. 32), „o.k., im not f***ing german and i do not understand half of your way of thinking BUT jesus, how dare you to think that music is received by me just the same way as it is by hundred of other people? that was insulting well it's the internet and itґs easy. press delete or ignore what the hell did you think i had to offer you?” (11, c. 181), “sorry Mifti” (11, c. 182), “that's easily said. and u know that” (11, c. 183), “Es sollte heisen: It means love nothing else” (11, c. 185). Англійська мова може бути в певних випадках лаконічнішою, а деякі кліше при їхньому перекладі частково втрачають своє семантичне значення. Бажання залишатись зрозумілим лише для адресата також відіграє не останню роль у цьому аспекті;

· порушення порядку слів у реченні: „Es wird alles beschrieben, und es gibt Sachen, an die habe ich noch nie im Leben gedacht“ (11, с. 31). Дуже часто порядок слів порушується у розмовній мові, тому при написанні повідомлення людина також не звертає на це уваги або ж свідомо зберігає невірний порядок, щоб максимально наблизити свій письмовий стиль до усного;

· використання численних графічних зображень, наприклад повторюваних розділових знаків „und da kцnnten wir doch fast... sein wie oscar wilde schrieb... are you down with me“ (11, c. 180), розтягнутих букв „Schaaawein“ (11, с. 182). Вони застосовуються для вираження суб'єктивного ставлення й емоцій комунікантів.

Електронне листування молоді є письмовою фіксацією їхнього усного спілкування. При такому виді комунікації використання молодіжного сленгу зі всіма ознаками, що притаманні йому, забезпечує статусну рівноправність співрозмовників і віртуальне скорочення дистанціяї між ними. Тому проаналізовані E-mail-повідомлення з роману Х. Хегеманн «Збитий аксолотл» як різновид Інтернет-дискурсу містять типові ознаки сучасного німецького молодіжного сленгу.

3.5 Світогляд сучасної німецької молоді на основі роману Х. Хегеманн «Збитий аксолотл»

Є. Нойланд у своїй праці «Jugendsprachen - Spiegel der Zeit» [67] зазначала, що за допомогою аналізу молодіжного сленгу можна відтворити внутрішній стан як конкретної особи, так і молоді загалом.

Розглянувши німецький молодіжний сленг, який представлений у новому романі юної письменниці Хелени Хегеманн, ми спробували виділити головні характерні особливості сучасної молоді. Хоча лексичні одиниці, які вживають у своєму мовленні молоді герої твору, і являють собою переважно пейоративну лексику, вульгаризми, часто невдало інтерпретовані англіцизми та оказіоналізми з негативноим значенням, але це, на нашу думку, не свідчить про низький рівень розвитку молодого покоління, а, власне, навпаки. Проблеми, що присутні у суспільстві сьогодення, молодь сприймає більш експресивно, що знаходить своє відображення у їхньому мовленні. Це і зумовлює таке яскраве стилістичне забарвлення у їх спілкуванні. При цьому, молодь часто піднімає досить важливі теми, такі як мораль і моральність сучасного людства, значення Бога в житті як окремої людини, так і суспільства загалом, правда і брехня як дві невід'ємні складові життя у сучасному світі тощо. На жаль, люди старшого віку часто не бачать або ж не хочуть бачити того, що за маскою байдужості та безтурботності, яку досить часто одягає молодь, приховується вразлива душа, котра дуже емоційно сприймає та глибоко переживає всі події, що відбуваються навколо неї. Ця маска є своєрідним криком про допомогу, а не засобом, щоб відштовхнути від себе близьких людей, як це часто здається на перший погляд.

Молодь - це майбутнє кожної країни, а молодіжний сленг - це код до розгадки проблем майбутнього, ключ до серця кожного представника молодого покоління. Саме тому, на наш погляд, замість неконструктивної критики даного лінгвістичного явища варто спробувати зрозуміти його й, одночасно, внутрішній світ тих, хто ним користується.

ВИСНОВКИ

У нашій науковій розвідці ми проаналізували явище німецького молодіжного сленгу на прикладі на прикладі німецькомовних лексикографічних джерел і одного з найновіших літературних проявів молодіжного сленгу - у романі Х. Хегеманн «Збитий аксолотл» і зробили наступні висновки:

1. Німецький МС - це емоційно забарвлена мова, яка використовується для ідентифікації конкретної вікової групи, зокрема молоді, та відображає її світогляд і ціннісні орієнтири, й виконує функції ідентифікації, консолідації, прихованого престижу. Основними ознаками МС є лаконічність, зосередженість на реаліях світу молоді, велика кількість вульгаризмів, семантичний гумор (особливо цінується гра слів). Лексика МС відображає сфери занять та інтереси його носіїв.

2. Основними джерелами поповнення німецького молодіжного сленгу є іншомовні запозичення (серед яких переважають англійські), запозичення із кримінальних і комп'ютерних жаргонів, запозичення із загальнолітературної мови, що дуже часто супроводжується метафоричним або метонімічним переосмисленням значення, і словотвір.

3. МС є складною структурною організацією, що включає до свого складу ще кілька вужчих підсистем. У німецькому МС видяліється два основних структурні елементи: загальномолодіжний сленг і спеціальні молодіжні сленги, що базуються на об'єднанні представників молоді за спільними інтересами, зацікавленнями, хобі, оскільки практично кожна така група людей має свій особливий тип мовлення, який реалізується у сленгових новоутвореннях і є притаманним лише певній групі. Кожне з таких середовищ має свої особливості, а сленг озвучує реалії життя саме у цьому оточенні.

4. Молодіжний сленг вживається у різних типах дискурсу. Основними дискурсними сферами його функціонування є художній, рекламний дискурси, дискурс ЗМІ й Інтернет-дискурс. Таке масове поширення молодіжного сленгу як засобу спілкування сучасного покоління дозволяє визнати його існування як цілісне явище.

5. Основними причинами вживання молоддю стилістично заниженої лексики ми виділяємо наступні: прагнення залишатись незрозумілим для оточуючих інших вікових груп (особливо дорослих) при формулюванні й озвученні негативних думок, оригінально висловитись і створити розкуту атмосферу, необхідну для співрозмовників при здійсненні комунікативного акту.

6. Сучасний загальновідомий німецький МС складається не лише із неологізмів і оказіоналізмів, які молодь залюбки вживає у своєму оточенні, але й із літературної німецької мови, котра більше довподоби дорослим. Молодь може дуже добре пристосовуватися до оточення і ситуації, а разом з тим і змінювати власну манеру спілкування, оскільки остання залежить головним чином від тієї групи, в якій знаходиться молодь. Представники німецької молоді надають перевагу при спілкуванні певним мовленнєвим формам, у яких висловлюються думки на популярні в цьому середовищі теми.

7. У німецькому МС існує велика кількість сленгових номінацій, що використовуються як школярами, так і студентами. Проте, є й такі, що використовуються лише в певній віковій групі. Головними факторами тут виступають ціннісні орієнтири молоді та прагнення з віком спілкуватись більш стандартизованою мовою. Саме тому мова студентів є більш наближеною до загальнонаціональної німецької мови, ніж мова школярів. Найпоширенішими способами утворення лексем цієї групи є переосмислення найменувань і словотвір.

8. Молодіжний комп'ютерний сленг і молодіжний Internet-сленг мають як спільні, так і відмінні ознаки. Основними джерелами поповнення цих двох видів сленгу залишаються англійські запозичення. Висуваються припущення, що Internet-сленг з часом перестане існувати або, принаймні, стане менш популярним. Щодо комп'ютерного сленгу, то на сьогоднішній день спостерігається активне створення і використання цієї лексики, а також проникнення її як у загальновідомий молодіжний сленг, так і в загальновживану лексику. Цей процес зумовлений передусім стрімким розвитком і поширенням комп'ютерних технологій.

9. Вплив кримінального арго на німецький МС є досить значним. МС активно переймає у свою систему лексичні одиниці, що побутують у кримінальному сленгові - іншомовні запозичення та оказіоналізми. Популярними тут є також лексеми літературної мови, а сособливо ті, що утворені за допомогою зміни значення, причому найбільш поширеним є метафоричне переосмислення. Вони додають мовленню іронічного забарлення і роблять МС ще більш кодованою системою.

10. У німецькому МС є дуже велика кількість соціолектів, що зумовлено існуванням багатьох субкультур, клубів і угрупувань за інтересами. Серед найчисленніших, а відповідно й таких, які мають найбільшу кількість власних сленгізмів, ми виділяємо молодіжні сленги автолюбителів, меломанів і спортсменів.

11. Серед основних тенденцій розвитку німецького МС виділяється мова „Kanakisch“. У ній вже прослідковуються власні правила побудови слів і речень. Це дає змогу стверджувати, що цей напрямок у загальному німецькому МС стає поступово цілісною мовленнєвою системою.

12. Сучасний німецький молодіжний сленг представлений у романі Хелени Хегеманн «Збитий аксолотл», який був опублікований у 2010 році та містить велику кількість одиниць молодіжного сленгу. У ньому налічується чимало лексичних одиниць загальновідомого німецького МС таких як „geil“, „krass“, „Bock auf etw. haben“, „kiffen“. Значна кількість із них мають негативне, грубе та лайливе значення.

13. Літературний доробок Хелени Хегеманн, який досліджувався у цій роботі, містить велику кількість запозичень, причому всі вони походять з англійської мови: „die High Society“, „sorry“, „die DJ-CULTURE“, „blogger“, „Sweetheart“, „I totally agree und frage trotzdem: `Warum?`“. Молодь вживає у своєму мовленні англіцизми з різних причин, але це не створює жодних бар'єрів для взаєморозуміння комунікантів. Х. Хегеманн прагнула продемонструвати цим той факт, що інтернаціональна комунікація в наш час швидкими темпами набирає обертів. Це явище збагачує не лише МС, а й національну мову.

14. Автор вживає у своєму романі «Збитий аксолотл» досить багато оказіоналізмів, напрклад „Wahnsinnsfernsehevent“, „Patchworkgeschichte“, „Kunstnebelschwall“ тощо. Це необхідно у тих випадках, коли, по-перше, тема є досить важливою для неї самої чи для її героїв і, по-друге, коли наявні у німецькій мові слова не достатньо експресивно та чітко виражають необхідну авторові думку.

15. У даному романі налічується велика кількість пейоративної лексики. Чимало із них створені самим мовцем. Провідну роль відіграють лексема «ScheiЯe» („ScheiЯleute“, „ScheiЯtier“, „scheiЯsymbiotisch“, „FrьhsommerscheiЯe“), вульгаризми („Schwul“, „impotenter Wichser“, „Arschloch“) та похідні від них фразеологічні кліше („ins Gesicht kotzen“, „am Arsch sein“). Це є ознакою агресивної налаштованості молоді, а також її незадоволенням станом речей.

16. Проаналізовані E-mail-повідомлення з роману Х. Хегеманн «Збитий аксолотл» як різновид Інтернет-дискурсу містять типові ознаки сучасного німецького МС, оскільки електронне листування молоді є письмовою фіксацією їхнього усного спілкування. Таке листування забезпечує статусну рівноправність співрозмовників і віртуальне скорочення дистанціяї між ними.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Білас А. А. Український сленг як перекладний відповідник французького арго // Проблеми семантики слова, речення та тексту : зб. наук. праць / Міністерство освіти і науки України, Київ. нац. лінгв. ун-т; [Відп. ред. Н. М. Корбозерова]. - К. : КНЛУ, 2006. - Вип. 17. - С. 7 - 13.

2. Білас А. А. Французький арго - жаргон - сленг : поняттєво-термінологічні співвідношення // Львівський нац. ун-т імені Івана Франка. Вісник Львів. ун-ту. Серія : Іноземні мови / [гол. ред. Р. С. Помірко]. - Л. : Львів. нац. ун-ту ім. Івана Франка, 2005. - Вип. 12. - С. 228 - 232.

3. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури : Підручник / За наук. ред. О. Галича. - К. : Либідь, 2001. - 488с.

4. Гусейнов Г. Ч. Берлога веблога. Введение в эрратическую семантику [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.speakrus.ru/gg/microprosa_erratica-1.htm

5. Девкин В. Д. Диалог. Немецкая разговорная речь в сопоставлении с русской : Учеб. пособ. для ин-тов. и фак-тов. иностр. языков. - М. : Высш. школа, 1981. - 160 с.

6. Жаркова Т. И. Сленг современной немецкой молодежи как средство развития коммуникативной компетенции студентов [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://festival.1september.ru/articles/500187/

7. Карасева А. И. Интернет-сленг // Человек. - Наука, 2008. - № 5. - С. 119 - 129.

8. Кондратюк О. Молодіжний сленг як мовне явище [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.ji.lviv.ua/n38texts/kondratyuk.htm

9. Котух Н. Сленг у сучасному мовному дискурсі // Проблеми соціолінгвістики, фоностилістики, граматики, журналістики та методики навчання української мови (До 95-річчя університету) : зб. наук. праць / Міністерство освіти і науки України, Полт. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка, [редкол. : М. І. Степаненко та ін.]. - Полтава : ПНПУ ім. В. Г. Короленка. - С. 31 - 35.

10. Матарыкина Н. Д. Неологизмы немецкого молодежного сленга на рубеже XX - XXI веков : автореф. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.lib.ua-ru.net/diss/cont/93468.html

11. Мильштейн А. Аксолометрические проекции : Насколько правомерен плагиат, сцены грубого секса и при чём здесь Кортасар? - Частный корреспондент. - 25.03.2010. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.chaskor.ru/article/aksolometricheskie_proektsii_16027

12. Моклиця М. В. Основи літературознавства : посібник для студентів. - Тернопіль : Підручники і посібники, 2002. - С. 192 с.

13. Мосенікс Ю. Український молодіжний сленг : стан і перспективи досліджень // Дивослово, 2007. - № 12. - С. 32 - 35.

14. Науменко А. М. Філологічний аналіз тексту : основи лінгвопоетики. - Вінниця : Нова Книга, 2005. - 416 с.

15. Поздняков О. В. Порівняльна характеристика німецького й українського молодіжного сленгу : спільні та відмінні риси [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/Portal/natural/Nvvnu/filolog/2007_4/4/6.pdf

16. Поздняков О. В. Традиційність і нестандартність афіксації як способу утворення німецьких молодіжних сленгізмів [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Nz/Fil/2009_81_1/statti/67.pdf

17. Приходько И. Г. Молодежный сленг в СМИ : расширение сферы функционирования // Русский язык и литература : проблемы изучения и преподавания в школе и вузе : сб. науч. Работ / Укр. ассоц. преподавателей рус. яз. и лит., Киев. нац. ун-т имени Тараса Шевченко, Нац. пед. ун-т имени М. П. Драгоманова. - К. : Киевский нац. ун-т имени Тараса Шевченко, 2006. - С. 149 - 154.

18. Розен Е. В. Новые слова и устойчивые словосочетания в немецком языке. - М. : Просвещение, 1991. - 192 с.

19. Савич К. Сленг як складова молодіжної субкультури // Актуальні питання культурології : альманах наук. т-ва. «Афіна» каф. культурології / Рівнен. держ. гуманіт. ун-т, Каф. Культурології. - Рівне : РДГУ, 2007. - Вип. 5. - С. 82 - 84.

20. Солодкий М. В. Знижена лексика в сучасній німецькій мові : джерела поповнення та особливості функціонування в молодіжному сленгу [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://referaty.net.ua/referaty/referat_23747.html

21. Ставицька Л. Арго, жаргон, сленг : Соц. диференціація укр. мови. - К. : Критика, 2005. - 464 с.

22. Ставицька Л. Проблеми вивчення жаргонної лексики : соціолінгвістичний аспект // Укр. мова. - 2001. - № 1. - С. 55 - 68.

23. Судзиловський Г. А. Сленг - что это такое? - М. : Изд. Мин. обороны, 2003. - 180 с.

24. Тараненко О. Колоквіалізація, субстандартизація та вульгаризація як характерні явища стилістики сучасної української мови // Мовознавство. - 2002. - № 4 - 5. - С. 33 - 40.

25. Тараненко О. Колоквіалізація, субстандартизація та вульгаризація як характерні явища стилістики сучасної української мови // Мовознавство. - 2003. - № 1. - С. 23 - 41.

26. Христенко О. С. Дискурсні сфери функціонування німецького молодіжного сленгу. - Вісник СумДу. - №3 (87). - 2006. - С. 110 - 114.

27. Христенко О. С. Німецький молодіжний сленг : лінгвокогнітивний та соціолінгвістичний аспекти : автореф. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/ard/2009/09hoslsa.zip

28. Шевель Н. Комп'ютерний сленг : ненормативно, але нормально // Секретарь-референт : [укр. вид.], 2008. - № 8. - С. 31 - 35.

29. Штеґен Г., Медяний В. Збільшити популярність мови допоможуть патенти [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://dialogs.org.ua/print.php?part=issue&m_id=12419

30. Шумейкова А. Сучасний український сленг : конотативний аналіз // Дивослово, 2010. - № 7. - С. 31 - 34.

31. Яковчук М. В. Особливості розвитку німецького молодіжного сленгу та сфери його функціонування в сучасній Німеччині / Проблеми розвитку прикордонних територій та їх участі в інтеграційних процесах : Матеріали V Міжнар. наук.-практ. конф., Луцьк, 16 - 17 жовтня 2008 р. // За ред. В. Й. Лажніка, С. В. Федонюка. - Луцьк : РВВ «Вежа» Волин. нац. ун-ту. ім. Лесі Українки, 2008. - С. 424 - 425.

32. Ясінська О. В. Комп'ютерний сленг в аспекті лінгвістичних досліджень // Волинський національний університет імені Лесі Українки. Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки / [редколег. : Аркушин Г. Л. та ін.]. - Луцьк : [РВВ ВНУ ім. Лесі Українки], 2009. - № 5. - Філологічні науки. Мовознавство. - С. 233 - 238.

33. Androutsopoulos J. K. Deutsche Jugendsprache : Untersuchungen zu ihren Strukturen und Funktionen. - Frankfurt am Main: Peter Lang, 1998. - 683 S.

34. Araghi V. Lass ma krass reden! : Die Auswirkungen von "Kiez-Sprache" auf das Standarddeutsche. - SPIEGELonline. - 15.10.2007. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.spiegel.de/spiegel/print/d-53278255.html

35. Axolotl Roadkill : Alles nur geklaut? - 07.02.2010. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.gefuehlskonserve.de/axolotl-roadkill-alles-nur-geklaut-05022010.html

36. Axolotl Roadkill : Plagiatsvorwьrfe gegen Helene Hegemann. - Der Tagesspiegel. - 08.02.2010. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.tagesspiegel.de/kultur/literatur-alt/plagiatsvorwuerfe-gegen-helene-hegemann/1678398.html

37. Braun M. Was Problem : Kanak Sprak wird Alltags Sprak // Der Freitag. - 2000. - № 22. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.freitag.de/2000/22/00221302.htm

38. Braun P. Tendenzen in der deutschen Gegenwartssprache. - Stuttgart : Verlag W. Kohlhammer, 1987. - 325 S.

39. Busemann A. Die Sprache der Jugend als Ausdruck der Entwicklungsrhythmik : sprachstatistische Untersuchungen. - Jena : Fischer, 1925. - 98 S.

40. David B. Jugendsprache zwischen Tradition und Fortschritt : ein aktuelles Phдnomen im historischen Vergleich. - Alsbach : Leuchtturm - Verl., 1987. - 153 S.

41. Delius M. Helene Hegemann : Axolotl Roadkill. Mir zerfallen die Worte im Mund wie schlechte Pillen. - Frankfurter Allgemeine FAZ.NET. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.faz.net/s/Rub79A33397BE834406A5D2BFA87FD13913/Doc~E18D3D24CAA994C88A24BD58E0C386A8F~ATpl~Ecommon~Sspezial.html

42. Dьrscheid C. Perspektiven der Jugendsprachforschung : Trends and developments in youth language research. - Frankfurt am Main : Lang, 2006. - 476 S.

43. Ehmann H. Jugendsprache und Dialekt : Regionalismen im Sprachgebrauch von Jugendlichen. - Opladen : Westdt. Verl., 1992. - 252 S.

44. Erlach D., Schurf B. Sprache im Gebrauch: Vielfalt und Normierung. - Berlin : Cornelsen, 2001.

45. Ermert K. Sprьche - Sprachen - Sprachlosigkeit? : Ursachen und Folgen subkultureller Formen der Kommunikation am Beispiel der Jugendsprache. - Rehburg-Loccum : Ev. Akademie, 1985. - 241 S.

46. Ernest W. B. Innovation und Schematismus : zur "Englдnderei" in der Jugendsprache. - Trier, 1982. - 30 S.

47. Gefдngnissprache [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://de.wikipedia.org/wiki/Gefдngnissprache

48. Gluck H., Sauer W. Gegenwartsdeutsch. - Stuttgart, 1997. - 197 S.

49. Hamann M. Jugendsprache-Duell : Vollpfosten, Vollfrosch, Vollhorst. - SPIEGELonline. - 30.04.2008. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.spiegel.de/schulspiegel/leben/0,1518,550567,00.html

50. Henne H. Jugend und ihre Sprache : Darstellung, Materialien, Kritik. -Berlin : de Gruyter, 1986. - 385 S.

51. Henne H. Jugendsprache und Jugendgesprдche / Henne H. // Schrцder P., Steger H. Jahrbuch 1980 des Instituts fьr deutsche Sprache. - 1981. - S. 370 - 384.

52. Januschek F. Thema "Jugendsprache". - Osnabrьck : Red. OBST, 1989. - 163 S.

53. Jugendsprache: Die uncoolsten Wцrter 2010. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://de.news.yahoo.com/34/20101230/twl-jugendsprache-die-uncoolsten-woerter-6ae0455.html

54. Jugendsprache - Sprachverfall oder Sprachwandel? [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.uni-magdeburg.de/didaktik/projekte_student/Projektseiten/Jugendsprache/index.htm

55. Kluge N. Jugendliche Sexualsprache - eine gesellschaftliche Provokation. - Landau : Knecht, 1996. - 204 S.

56. Lapp E. Jugendsprache : Sprechart und Sprachgeschichte seit 1945. Ein Literaturbericht // Sprache und Literatur in Wissenschaft und Unterricht. - 1989. - № 63. - S. 53 - 75.

57. Leppin J. Uncoole Wцrter 2010 : Tschьssikowski, Mudda! - SPIEGELonline. - 30.12.2010. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.spiegel.de/schulspiegel/leben/0,1518,732029,00.html

58. Literatur-Wunderkind schrieb bei Blogger ab. - SPIEGELonline. - 08.02.2010. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.spiegel.de/kultur/literatur/0,1518,676490,00.html

59. Lutz C. Hegemann feiert die Kommune im Kapitalismus. - Weltonline. - 20.01.2010. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.welt.de/kultur/article5918038/Hegemann-feiert-die-Kommune-im-Kapitalismus.html

60. Moos H. Eine kurze Geschichte des Plagiats - zur Hegemann-Debatte. - Goethe-Institut. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.goethe.de/kue/lit/slt/de5985604.htm

61. Mьller-Thurau C. P. LaЯ uns mal 'ne Schnecke angraben : Sprache und Sprьche der Jugendszene. - Dьsseldorf : Econ-Verl., 1983. - 176 S.

62. Neue Trends in der Jugendsprache. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.mahnert-online.de/Jugendsprache.html

63. Neuland E. Jugendsprache. - Heidelberg : Groos, 1999. - 51 S.

64. Neuland E. Jugendsprache - Jugendliteratur - Jugendkultur : interdisziplinдre Beitrдge zu sprachkulturellen Ausdrucksformen Jugendlicher. - Frankfurt am Main : Lang, 2008. - 277 S.

65. Neuland E. Jugendsprache : eine Einfьhrung. - Tьbingen : Francke, 2008. - 210 S.

66. Neuland E. Jugendsprachen: mehrsprachig - kontrastiv - interkulturell. - Frankfurt am Main : Lang, 2007. - 332 S.

67. Neuland E. Jugendsprachen - Spiegel der Zeit : internationale Fachkonferenz 2001 an der Bergischen Universitдt Wuppertal. - Frankfurt am Main : Lang, 2003. - 510 S.

68. Oschlies W. Lenins Enkeln aufs Maul geschaut : Jugend-Jargon in Osteuropa. - Kцln : Bцhlau, 1981. - 216 S.

69. Padtberg C. Sind Sie Booner, Checker oder Honk? - SPIEGELonline. - 27.11.2009. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.spiegel.de/schulspiegel/leben/0,1518,663665,00.html

70. Pцrksen U., Webe H. Spricht die Jugend eine andere Sprache? : Antworten auf die Preisfrage 1982 der Deutschen Akademie fьr Sprache und Dichtung. - Heidelberg : Schneider, 1984. - 141 S.

71. Rogers S. They don't speak our language : essays on the language world of children and adolescents. - London : Arnold, 1976. - 127 S.

72. Rьther T. Der bestohlene Blogger Airen im F.A.Z.-Gesprдch : Das habe ich erlebt, nicht Helene Hegemann. - Frankfurter allgemeine FAZ.NET. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.faz.net/s/RubD3A1C56FC2F14794AA21336F72054101/Doc~E88A9CA72ADE445F390437D064F10C598~ATpl~Ecommon~Scontent.html

73. Schlobinski Р. Jugendsprache und Jugendkultur [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.bpb.de/publikationen/NE0MPT,0,0,Jugendsprache_und_Jugendkultur.html

74. Schlobinski P., Heins N.-C. Jugendliche und „ihre“ Sprache : Sprachregister, Jugendkulturen und Wertesysteme. Empirische Studien. - Wiesbaden : Westdeutscher Verlag, 1998. - 238 S.

75. Schlobinski P., Kohl G., Ludewigt I. Jugendsprache : Fiktion und Wirklichkeit. - Opladen : Westdeutscher Verlag, 1993. - 244 S.

76. Simon J. Helene Hegemann : Wie sie euch gefдllt. - Die Zeit. - 28.01.2010. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.zeit.de/2010/05/Helene-Hegemann?page=1

77. Sprachpreis 2010 : "Niveaulimbo" ist Jugendwort des Jahres. - SPIEGEL online. - 29.11.2010. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.spiegel.de/schulspiegel/leben/0,1518,731769,00.html

78. Tholl A. Jugendsprache-Duell : Schicken oder chicken? - SPIEGELonline. - 02.05.2008. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.spiegel.de/schulspiegel/leben/0,1518,550981,00.html

79. Tholl G. Ьble Bankster und smexy Smoker. - SPIEGELonline. - 15.06.2009. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.spiegel.de/netzwelt/web/0,1518,630455,00.html

80. WeiЯmьller L. Berlinale : Helene Hegemann. Katapultiert ins Elend der Jugend. - Sueddeutsche.de. - 12.02.2009. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.sueddeutsche.de/kultur/berlinale-helene-hegemann-katapultiert-ins-elend-der-jugend-1.472522

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Ахманова О. С. Словарь лингвистических терминов. Изд. 2-е, стереотип. - М. : Едиториал УРСС, 2004. - 576 с.

2. Ганич Д. І., Олійник І. С. Словник лінгвістичних термінів. - К. : Вища школа, 1985. - 360 с.

3. Єрмоленко С. Я., Бибик С. П., Тодор О. Г. Українська мова : короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів / За ред. С. Я. Єрмоленко. - К. : Либідь, 2001. - 224 с.

4. Лингвистический энциклопедический словарь / Гол. ред. В. Н. Ярцева. - М. : Сов. энциклопедия, 1990. - 685 с.

5. Маковский М. М. Этимологический словарь современного немецкого языка. - Москва : Азбуковник, 2004. - 630 с.

6. Розенталь Д. Э., Теленкова М. А. Словарь-справочник лингвистических терминов : Пособ. для учителей. - Изд. 2-е, испр. и доп. - М. : Просвещение, 1976. - 543 с.

7. Ehmann H. Affengeil : ein Lexikon der Jugendsprache. - Mьnchen : Beck, 1992. - 156 S.

8. Ehmann H. Endgeil : das voll korrekte Lexikon der Jugendsprache. - Orig. Ausg. - Mьnchen: Beck, 2005. - 178 S.

9. Ehmann H. Oberaffengeil : Neues Lexikon der Jugendsprache. - Mьnchen : Verlag C. H. Beck, 1996. - 158 S.

10. Ehmann H. Voll konkret : das neueste Lexikon der Jugendsprache. - Orig. - 2. Auflage. - Mьnchen : Beck, 2003. - 161 S.

11. Hegemann H. Axolotl Roadkill : Roman. - 2. Aufl. - Berlin : Ullstein, 2010. - 204 S.

12. Heinemann M. Kleines Wцrterbuch der Jugendsprache. - 2., unverдnert. Aufl. - Leipzig : VEB Bibliographisches Institut Leipzig, 1990. - 122 S.

13. Lexikon der Jugendsprache // Deutsch. - № 100. - 2006. - С. 7 - 8.

14. Lexikon der Jugendsprache // Deutsch. - № 104. - 2006. - С. 6 - 8.

15. Mьller-Thurau C. P. Lexikon der Jugendsprache. - Dьsseldorf : Econ Verlag, 1985. - 199 S.

16. Nдser W. Sex, Crime und Action : Amerikanismen und Anglizismen im Deutschen. Eine Brainstorming-Liste. - Marburg. - 2001. - 28 S.

17. Niegel C., Espilla Bidaurrazaga A., Straeter G. Hд?? : Jugendsprache unplugged 2009 : Deutsch - Englisch - Spanisch - Franzцsisch - Italienisch. - Berlin : Langenscheidt, 2009. - 160 S.

18. Pfeiffer H. Das groЯe Schimpfwцrterbuch. - 2. kor. und erg. Ausg. - Frankfurt am Main : Eichborn, 1997. - 501 S.

19. PONS. Wцrterbuch der Jugendsprache : Deutsch - Englisch / Franzцsisch / Spanisch : von Schьlerinnen und Schьlern aus ganz Deutschland. - Stuttgart : Ernst Klett Sprachen, 2006. - 143 S.

20. Universallexikon. - Gьtersloh : Mohndruck, 2004. - 1030 S.

21. Wippermann P. Das neue Wцrterbuch der Szenesprachen. - Mannheim : Dudenverl., 2009. - 207 S.

22. Wippermann P. Wцrterbuch der Szenesprachen. - Mannheim : Dudenverl., 2000. - 224 S.

23. Wцrterbuch der Jugendsprache: Deutsch - Englisch - Franzцsisch - Spanisch. - Stuttgart : Ernst Klett Sprachen, 2006. - 144 S.

Додаток А

Динаміка в розвитку німецького молодіжного сленгу

Молодіжний сленг ніколи не був і не є в наш час стабільним явищем: одні лексичні одиниці зникають із вжитку підлітків, а на їх заміну приходять інші, нові слова. Дослідниця німецького молодіжного сленгу Єва Нойланд подає у своїй таблиці „Von knorke bis gaga - die Entwicklung der Jugendsprache“ лексичні одиниці молодіжного сленгу, які використувались молоддю у певний період з 1900 по 2000 роки.