Фразеологічні звороти, які не мають лексичних відповідників, в аспекті англо-українського перекладу

Спосіб номінації може відрізнятися через назву властивих тільки відповідним націям та народом фактів історії, державних інститутів, імен національних фольклорних героїв, політичних діячів і т. ін. Наприклад без знання, вказаних факторів внутрішньої форми буде недостатньо, щоб визначити значення таких фразеологічних зворотів англійської мови, як Cleopatra's needle - «голка Клеопатри» (єгипетський обеліск з рожевого граніту, встановлений на набережній Темзи у Лондоні), the Iron Lady - «залізна леді» (прізвище прем'єр-міністра Великобританії Маргарет Тетчер) , the old lady of Threadneedle Street - «стара леді с Треднідл-стрит» (штучна назва англійського банку, розташованого на Треднідл-стріт).

Потрібно відмітити, що наведені звороти відносяться до безеквівалентних фразем і мають труднощі при перекладі. Як правило, на іншу мову одиниці вказаного типу перекладаються за допомогою калькування образу. Перекладачу у таких випадках необхідно піклуватися про те, щоб образ був зрозумілим «рецептором перекладу» у випадку необхідності забезпечити повноцінність розуміння за допомогою відповідних посилань і зауважень.

Однаковий спосіб номінації зазвичай характерен для фразем, запозичених мовами з будь-якої третьої мови чи міфології: англ. thread of Ariadne та укр., нитка Ариадни, англ. the sword of Damocles і укр. Дамоклав меч, англ. crocodile tears укр., крокодилові сльози і та. ін.

Звернемо увагу на той факт, що навіть гарні знання про нрави та звичаї однієї культури не дає представнику іншої культури повної інформації про мовну картину світу першої. В ідіоматиці різних мов існують фраземи, які, не дають додаткові соціокультурні данні, що включає сенсові та емоційні відтінки. Якщо з передачею національно-етнічного компонента значення ФО перекладачі навчились справлятися, то звороти вказаного типа створюють великі труднощі не тільки при передачі їх змісту на іншу мову, та при їх сприйнятті носіями мови

Розглянемо для прикладу ФО глуха тетеря та сліпа курка. Наведені звороти у словнику мають значення «людина, яка погано чує», «близорука, людина яка погано бачить» [120] , які не несуть ніякої інформації про те, що приведенні фраземи мають якісь обмеження у вживанні, подібну інформацію зумовлюють лексичні одиниці тетеря та курка, які в українській мові мають ярко висловлювати негативну забарвленність. Звернемо увагу на те, що маркером культурної конотації ФО глуха тетеря та сліпа курка стає помета «неодобр.», яка є своєрідним сигналом для носія іншої культури про те, що зазначенні фраземи не слідує вживати по відношенню до людей похилого віку.

Таким чином, фактори, які зумовлюють семантику та обмежують вживання фразем, можуть взаємодіяти один з одним, надавати культурну інформацію про норми вживання того чи іншого зворота.

2.2 Культурологічний аспект дослідження фразеологічних одиниць (на прикладі фразем, які не мають лексичних відповідників, англійської та української мов)

У різних наукових парадігмах можна зустріти велику кількість відповідної мови, але всі вони зводяться до одного: мова представляє собою засіб відображення думок, засіб спілкування. Безумовно, що без мови різні форми спілкування людей стають не можливими. Мова є засобом комунікації, а комунікація та спілкування є важливою частиною людського життя та частиною культури. Тісний взаємозв'язок мови та культури вказували більшість лінгвістів [34, 43, 50, 64, 112, 182, 184, с 186] . Мова не зв'зана з культурою, а він «растёт из неё и выражает её» [112, с.28]. С.Г. Тер-Мінасова дає визначення мов, у якому компонент культури є невід'ємним його якістю: «Мова це - міцна суспільна зброя», формуюча людський поток до етносу, створюючий націю через зберігання та передачу культури, традицій, суспільного самоусвідомлення існуючого мовного колектива.

Галузь науки про мову, безпосередно зв'язоної з навчанням культури є лінгвокультурологія. В останній час вона отримує все велике розповсюдження, відповідно до цього свідчать багаточисельні наукові дослідження у відповідному напрямку.

За словами професора В.В. Воробйова, розвиваючого концепцію Є.М. Верещагіна і В.Г. Костомарова, лінгвокультурологія - наукова дисципліна, вивчаюча «взаємозв'язок та взаємодію культури та мови у його функціануванні та відображаюча цей процес як цілісну структуру одиниць у єдність їх мовного та позамовного (культурного) змісту за допомогою системних методів та з орієнтацією на сучасні приорітети та культурні встановлення( систем норм та суспільних цінностей)».

З данної точки зору перекликаются думки В.А.Масловой, яка стверджує, що культурологія є наукой, навчаючей втілюючу у живу національніу мову і проявляючу у мовних процесах матеріальну та духовну культуру. Крім того, лінгвокультурологія досліджує живі комунікативні процеси відтворення та сприйняття, досвід мовної особистості та національний менталітет, надаючи системне опис мовної картини світу.

Знайомство з названими роботами показує, що дослідження по лінгвокультурології зайняли міцне місце у мовознавстві, отримавши статус самостійного лінгвістичного напрямку. Проте залишається багато питань, які у названому аспекті ще недостатньо дослідженні. Якщо загальні питання культурології у визначеній мірі вивчені, окремі рівні в системі у вказаному аспекті ще не піддавалися розгляду. У той же час саме окремі мовні одиниці репрезентують особливості культури, так як вони у своєму значенні акумулюють знання та досвід народу. Особливо цікава у тому аспекті фразеологічна система мови, яка в області лінгвокультурології досліджена далеко не вичерпні. Серед множини ФО, які заслуговують уваги лінгвістів, особливе місце займає група ФО, не маючих відповідників у системі слів. З однієї сторони, вказані фразеологічні звороти можуть бути співвідношенні з лексичними одиницями, оскільки у мовній картині світу, подібно до слів, займають відповідні місця і це можуть бути культурні лакуни. З іншої сторони, вони відрізняються від слів тим ,що несуть в себе специфічні риси фразем, багато з яких можуть бути обумовленні саме культурними факторами. Все це свідче о том, що дослідження фразем, не маючих відповідників у системі слів, в лінгвокультурному аспекті може дати нові результати .

Звернемося до аналізу прояву деяких культурних факторів у значенні зворотів дослідницької групи.

На протязі свого життя люди входять у склад тих або інших соціокультурних груп. Кожна така група володіє своєю мікрокультурою, яка ґрунтується на релігіозних, географічних, расових вікових, мовних, сімейних, а також статевих ознак людей, складаючих її. В залежності від такого роду ознак кожна субкультура дотримується визначеної моделі поведінки. У зв'язку з вказаною особливістю стеріотип поведінки є одним з найбільш важливим серед стеріотипів.

Якщо розглядати мову в аспекті гендерології, то слідує розмежовувати жіночі та чоловічі мовні особисті, жіночі та чоловічі види та особливості поведінки . Відносно того, що вважати «чоловічим», а що «жіночим», в кожній культурі існують різні думки . Наприклад, укультурах, де панує патриархальна установка, центральне місце у світосприйнятті мовної особи займає робота, сила, незалежність, матеріальний успіх, конкуренція розмежування чоловічих та жіночих ролей. В культурах з матриархальною установкою вказанні ознаки вважаються не дуже важливим . Але на перший план висувається сама людина та сенс його існування, емоційні зв'язки між людьми, турбота про інших членах суспільства. У українській культурі зафіксована патріархальна установка, що відображається у мові. У його складі міцно закріпились стеріотипи, відповідно яким жінці властиві більщість пороків через це порівняні з нею чоловіки завжди має негативне забарвлення. Якщо взяти для прикладу фразеологічні звороти досліджуваної групи: базарная баба, женский характер, женская логика, девичья память, женский ум, переезжая сваха и др. Жінку у порівняння з чоловіком тільки прикрашає: мужской ум, мужской характер, мужская хватка.

На підставі вказаних особливостей на закріплених у суспільстві стеріотипах поведінки: для чоловіків - міцність, рішучість, прагнення бути першим; для жінок - м'якість, емоційність, чутливість.

Національна-культурна специфіка ФО обумовлена не тільки стеріотипністтю, але і символічно їх образногї підстави. Символ у культурі - «універсальна категорія», за допомогою якої люди можуть висловити та передати весь свій внутрішній стан « 64, с. 110 » . Символи представляють собою умовні символи, визначаючи деякі предмети, явища чи процеси . Головною їх особливістю є « здатність заміняти » реальні предмети чи явища та виражати заключну в них інформаці.

Люба культура створює свою особисту систему символів та придає кожному символу відповідне значення.Особливу цікавість представляє символіка кольоровизначень, а як її приватний прояв - вживання кольоровизначень,у складі ФО. Наприклад, в українській мові блакитний та рожевий колір є символами ніжності, романтики мрій. Данна символіка вплинула на виникнення таких ФО, как розовие мечти, в розовых красках, голубие мечти. Червоний колір символізує вогонь, сильний жар, тобто, що може сильно опікти (красноє слово). Метафоричне значення білого та чорного кольору в багатьох мовах співпадає. В українській мові чорний колір, є символом втілення зла, темних сил, горя, а білий - символом добра, любові, чичтоти. Це підтверджується наявністю серед зворотів дослідницької групи таких ФО, як чёрний день, чёрний ворон, чёрная магия, чёрная зависть, чёрный список, а также белая магыя, белая зависть и др.

Потрібно звернути увагу на числову символіку, яка у кожній культурі має свої значення. В якості приклада символьного протиставлення можно привести фраземи української мови, де символом вимірювання є число «сім», та англійської, з символьною складовою nine «дев'ять»: (быть) на седьмом небе - (to be) on cloud nine (букв. быть на девятом облаке).

В українській мові число «сім» виділяється також у складі таких ФО, не маючих відповідників у системі слів, как семи пядей во лбу, семь пятниц на неделе, седьмая вода на кыселе, книга за семью печатями, а число «десять» в англійській мові у складі ФО досліджуваної групи a nine day's wonder (букв. чудо девяти дней ) - «що небуть, сприяється як привабливе у даний час. Роль числа «девять» в англійській фразеології поясьнюється значенням цього поняття стародавньогерманською культурою. Цифра «девять» грає дуже важливу роль у німецькій міфології, в правовій системі, тиждень нараховував дев'ять днів, відстань у дев'ять кроків використовувалась як міра довжини. Візьмемо до уваги що у японських ідіомах в аналогічній функції є число «вісім» .

Звернемо увагу, що крім символів-колоративів та числової символіки, в українській ідеографії виділяються ФО з зоосимволами: глуп, как баран (баран - символ глупости), Лиса патрикеивна (лиса - символ хитрости, изворотливости ), змея подколодная (змея - символ коварства ),здоров как бык,(бык-символ здоровья) та ын.

Завдяки наявності компонентів з символьним значення семантики аналізуючих ФО стає більш доступний та легший носію мови но частіше за всього робить труднощі у межкультурної комунікації, оскільки у културі іншого народа більшість символів мають інші асоціації зв'язка.Наприклад, в українській ментальності ЛО собака, крім негативних ознак (собачья жизнь, собачь условия), може асоціювати і позитивний (собачья верность, преданность) . У білоруській мові вказане слово у більшості випадків несе негативні конотації. У в'єтнамській картині світу символом глупости є свиння, в українській - баран (глуп как баран, баранья голова).

Як бачимо, фраземи, не маючих відповідників у системі слів, дійсно займають значне місце в культурній уяві українця, так як вони не тільки характерезують людину, його діяльність, розумові здібності, духовні цінності і т. ін. , але мають спецефічні риси, в яких відображається символіка народа.

У теперешньому дослідженні миповинні впізнати, як культурна інформація відображається в симантиці ФО, не маючих відповідників у системі слів, якими культурними факторами вона визначена, а також ступінь її впливу на спицифіку значення аналізуємої групи фразем.

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2

1. Серед ФО, що не мають відповідностей у системі слів, порівнянних по семантиці зі словосполученням, виявлені обороти, порівнянні по семантиці з простими словосполученнями, у яких на глибинному рівні виділяється дві ознаки; ФО порівнянні зі складними словосполученнями, у яких на глибинному рівні виділяється три ознаки, і фраземи, порівнянні по семантиці зі складними словосполученнями, у яких на глибинному рівні виділяється чотири і більш ознаки. Специфіка значень фразеологізмів досліджуваної групи полягає в тому, що ФО, на відміну від вільних словосполучень, позначають набагато більшу кількість подібних або суміжних ознак.

2. Серед оборотів досліджуваної групи, порівнянних по семантиці з пропозицією, виділяються що образно-характеризують ФО, емоційно- що характеризують і обороти змішаного типу. Зазначені типи фразем на глибинному рівні співвідносяться з пропозицією, а на поверхневому - самі включаються до складу пропозиції..

3. Категоріально-граматична перехідність ФО, що не мають відповідностей у системі слів, обумовлює тип ознаки, номинированного оборотом, ступінь цілісності значеия і семи, эксплицирующиеся в словниковому визначенні. По співвідношенню зазначених факторів виділяються субстативно-адъективные ФО з рівномірною виразністю субстативной і ад'єктивної семантики, субстативные ФО з елементами ад'єктивної семантики, структурно іменні обороти, що співвідносяться по семантиці з категорією стану, структурно іменні з адвербіальною семантикою і фраземы з нульовий К-Г перехідністю.

4. Серед фразеологізмів, що не мають відповідностей у системі слів, і лексичних одиниць виділяються помилкові еквіваленти з незбіжною оцінкою, помилкові еквіваленти зі співпадаючою оцінкою, помилкові еквіваленти те зі співпадаючої, то з незбіжною оцінкою, часткові еквіваленти з різним образним потенціалом, семантичні еквіваленти з різним образним потенціалом.

5. Образність фразем, що не мають відповідностей у системі слів, обумовлена наступними факторами: деталізацією образа первинного денотата, гіперболізацією образа первинного денотата, алогізмом компонентів ФО, незвичайністю зіставлення первинного і вторинного денотатів, об'єднанням протилежних ознак у межах сполучення, символом, що лежить в основі одного з компонентів первинного денотата фраземи, метонимическим переносом, экстралингвистическими пресуппозициями зіткненням двох значень ФО, конкретизацією первинного денотата і гіперболізація вторинного, сполученням декількох з перерахованих факторів.

6. У процесі експерименту виявлена реальна і потенційна образність фразеологізмів, що не мають відповідностей у системі слів. Потенційною образністю володіють ФО, у складі яких компоненти не можуть служити сигналом для розуміння значення оборотів. Реальна образність заснована на символах або асоціаціях, зв'язаних зі значеннями компонентів ФЕ. Образність фразеологізмів біблійного і міфологічного походження ґрунтується на відображенні не окремих ознак і предметів, а ситуацій або епізодів, що забезпечує комплексність образних картин.

7. Одним з основних ознак, що відрізняють формування значень ФО від слів, є здатність фразем досліджуваної групи відбивати інформацію що гармоніює і дисгармоніює плану. Інформація плану, що гармоніює, представлена словосполученнями, що відбивають відносини, що існують у реальному світі і не суперечній логіці їхнього сприйняття. Інформація дисгармонуючого плану представлена словосполученнями, що відбивають зв'язки і відносини, що не існують у реальному світі.

8. ФО, що не мають відповідностей у системі слів, досить повно охоплюють картину світу, торкаючись практично всі сфери життя. Велика кількість груп ( всего 22 ФСГ) зв'язане з тим, що аналізовані фраземы вибиралися не по семантичних ознаках, а по наявності відповідностей у системі слів.

ВИСНОВОК

У сучасній лінгвістичній науці активно розробляються проблеми фразеології: досліджується фразеологічний склад мов, його місце в язиковій картині світу, особливості функціонування фразеологічних одиниць. Незважаючи на увагу вчених до зазначених проблем, багато питань залишаються не до кінця вивченими. Рівень розвитку сучасної фразеології вимагає вичерпного дослідження питання про місце фразем у язиковій картині світу і про рівні відображення ними язикової дійсності, номінативного аспекту семантики фразеологізмів і їхнього комунікативного призначення. Великий інтерес викликає дослідження культурно-людського фактора в мові, зокрема його впливу на формування і функціонування фразеологічних оборотів. Немаловажним є вивчення лексикографічного аспекту дослідження фразем зокрема представлення экстралингвистической інформації в словниках.

На матеріалі фразеології аналізові піддавалися різні групи фразем, але ФО, що не мають відповідностей у системі слів, ще не були об'єктом лінгвістичного дослідження. Одиниці зазначеної групи, з однієї сторони співвідносяться зі словами по статусі в язиковій картині світу, займаючи рівноцінне з ними положення, а з іншого боку - характеризуються всіма ознаками, властивими іншим ФО. Опис значення ФО досліджуваної групи нагадує перерахування ознак реалій у словникової дифиниции, але на відміну від лексичних способів номінації, фразеологічні обороти, що не мають відповідностей у системі слів, є складними найменуваннями і демонструють інший шлях позначення реалій, чим слова: любовний трикутник - «троє людей зв'язаних любовними відносинами», виплодок пекла - «про те, хто є втіленням самих негативних якостей і властивостей», блудний син - «про людину, що залишила яку-небудь співдружність, колектив, звичні заняття і т.ін. у пошуках нового середовища, інших занять і т.п., а в наслідку вернувшимся до колишнього».

У результаті використання прийомів компонентного аналізу, класифікаційного і порівняльного методів було встановлено, що фраземи неимеющие відповідностей у системі слів, займають значне місце в язиковій картині світу. Вони зближаються зі словами по функціях і особливостям номінації і відрізняються від них по цим же й інших ознаках. ФО ефективніше виконує функцію вираження почуттів, емоцій і оцінок, і це порозумівається тим, що словосполучення дозволяє актуалізувати різні фрагменти ЯКМ, а саме зв'язувати різні категорії пізнання і сфери буття, представляти додаткову інформацію, що деталізує об'єкт (порівн. ФО відставної кози барабанщик - ЛО посередність). Використання класифікаційного методу дозволило виділити в ЯКМ 22 осередки, заповнених не тільки словами, але і фразеологічними оборотами досліджуваної групи.

Відсутність у мові слова-ідентифікатора у фразеологізму, змушує звернути увагу на зовсім іншим, властивим тільки фразеологічним одиницям природу, що виявляється, насамперед, у їхній семантиці. Семантичний аспект дослідження вказує на наявність перехідних явищ серед ФО, що не мають відповідностей системі слів. Дані обороти вже генетично є перехідними: відсутність відповідностей у лексичній системі, з одного боку, зближає аналізовані одиниці зі словами, а з іншого боку - із фраземами. Компаративний аналіз показав, що на відміну від вільних словосполучень ФО, що не мають відповідностей у системі слів, позначають набагато більшу кількість подібних або суміжних ознак (порівн. з молодих так ранній і досвідчений людин, стара діва і незаможня жінка). Дефініції показують якісні денотативно-референтные відмінності фразем досліджуваної групи від лексичних одиниць, велику об'ємність семантики ФО в порівнянні зі словами: фразеологічні обороти на відміну від ЛО позначають або ознака разом з його носієм, або ситуацію, у якій виявляються ті або інші якості суб'єктів. Специфіка семантики аналізованих оборотів полягає в тім, що на глибинному рівні вони співвідносяться з пропозицією, а на поверхневому - самі включаються до складу пропозиції.

Використання подстановочного, компонентного і компаративного методів дозволило виділити серед аналізованих фразеологізмів і лексичних одиниць (функционизирующих і як самостійні одиниці, і як компоненти ФО) пари, що характеризуються різним ступенем семантичної подібності: помилкові еквіваленти зі співпадаючою оцінкою (майстер на усіх рука-майстер), помилкові еквіваленти те зі співпадаючої, то з незбіжною оцінкою (біла ворона - ),часткові еквіваленти з різним образним потенціалом (лицар без страху і докору - лицар),семантичні еквіваленти з різним образним образним потенціалом (рай земний - рай).

Дослідження відмінних рис образності лексичну і фразеологічної вказує на велику виразність і розгорнення фразеологічного образа в порівнянні з образом лексичним. Використання методу компонентного аналізу і синтезу дало можливість зробити висновок, що образність фразем, що не мають відповідностей у системі слів, обумовлена деталізацією образа первинного денотата, гіперболізацією образа первинного денотата, алогізмом компонентів ФО, незвичайністю зіставлення первинного і вторинного денотатів, об'єднанням протилежних ознак у межах сполучення, символом, що лежить в основі одного з компонентів первинного денотата фраземы, метонимическим переносом, экстралингвистическими пресуппозициями, зіткненням двох значень ФО, конкретизацією первинного денотата і гіперболізацією вторинного, сочитанием декількох з перерахованих факторів. У процесі експерименту виявлена реальна і потенційна образність. Потенційною образністю володіють ФО досліджуваної групи, у складі яких компоненти не можуть служити сигналом для розуміння значення оборотів. Реальна образність заснована на символах або асоціаціях, зв'язаних зі значеннями компонентів ФО. Образність фразеологізмів біблійного і міфологічного походження ґрунтується на відображенні не окремих ознак і предметів, а ситуацій або епізодів, що забезпечує комплексність образних картин.

Образність є не чимось имманентно властивій семантиці ФО, а народжується при сприйнятті.

Аналіз дериваційних особливостей дозволив звернути увагу на той факт, що формування значень ФО і слів відрізняється здатністю фразем досліджуваної групи відбивати інформацію що гармоніює і дисгармоніює плану. Інформація плану, що гармоніює, представлена словосполученнями, що відбивають відносини, що існують у реальному світі і несуперечать логіку їхнього сприйняття. Інформація дисгармонуючого плану представлена словосполученнями, що відбивають зв'язки і відносини, що не існують у реальному світі.

Прагматичний аналіз ФО, що не мають відповідностей у системі слів, зв'язаний з виявленням їхнього прагматичного потенціалу і представлення способів реалізації в конкретних дискурсах. Використання подстановочного аналізу дозволяє зробити висновок, що заміна ФО досліджуваної групи лексичними одиницями неможливо. У випадку заміни фразем словосполученнями відбувається втрата емоційної напруженості; уменшение сили сприйняття образності або її втрата; зміни семантики, а саме: утрата конкретного представлення про денотат, «розчинення» денотата, конкретизація денотата, що веде до зміни оцінки, конкретизація референції, ослаблення характнристики через «зм'якшення» референції, якісна зміна денотата; невідповідність умовам дискурса: утрата говорящими достатнього кількості знань друг про друга, про предмет , об'єкт розмови або, навпаки, зайва деталізація ситуації, явища і т.д. Представлені спостереження вказують на те, що ФО, що не мають відповідностей у системі слів, створюють абсолютно нові можливості для реалізації в різних типах дискурса.

Культорологический аналіз фразем, що не мають відповідностей у системі слів, зв'язаний з вивченням ролі антропологічного фактора і форм його прояву в семантиці одиниць розглянутого типу. У процесі дослідження виявлено, що ступінь ідеоматичності аналізованих фразем знижується за рахунок лінгвістичних і экстралингвистических факторів. До лінгвістичного відносяться семантичні фактори: асоціативне поле слова, переносне значення слова, ядерна сема одного зі слів фраземи, взаємодія компонентів ФО, можливість зіставлення первинного і вторинного денотата ФО, сукупність приведених семантичних факторів. До экстралингвистическим відносяться культурні фактори включающие в себе экстралингвистические пресуппозиции, символістика значення одного з компанентов ФО, гендерные стереотипи, історичні фактори.

За допомогою методу компонентного аналізу і синтезу встановлено, що діапазон варіювання денотативних і прагматичних сем у значенні ФО набагато більше, ніж у значенні ЛЕ. Компонентний склад фразем дозволяє в межах одного обороту перехрещуватися денотативним і прагматичним семам.

Використання даних контролюючого эксперемента дало можливість зробити висновок про те, що образність і идиоматичность ФО, що не мають відповідностей у системі слів, залежать від субкультурных факторів. У мові існують визначені гендерные стереотипи, що впливають на закріплення в ньому того або іншого образа, створеного фразеологічним оборотом.

Опис у словнику значень ФО, що не мають відповідностей у системі слів, повинне представляти лінгвістичні і экстралингвистические особливості одиниць. При лексикографічному описі ФО необхідно представити нюанси комунікативного навантаження фраземы, її прагматичний потенціал (варьирующую емоційну оцінку, поноси, що відбивають додаткові коннотации ФО), а також культурологічну інформацію (поноси, що відбивають гендерные особливості, менталітет народу і т.д.).

Представлені спостереження дозволяють зробити висновок, що фразеологічні обороти, що не мають відповідностей у системі слів, є більш удалими для номінації в порівнянні зі словами. Дослідження язикової картини світу показало, що, виконуючи нарівні з ЛО номінативну функцію, фраземы демонструють інший шлях бозначения реалій, чим слова. Торкаючись практично всі сфери життя, ФО досліджуваної групи дозволяють досить повно охарактерезовать ЯКМ.

Надзвичайно цікавої і потрібним для науки є установлення взаємозв'язку між лінгвістичним і экстралингвистическим факторами, зокрема дослідження прояву людського фактора в семантиці розглянутих язикових одиниць і його відображення в конкретних мовних ситуаціях, впливу культурно-начиональных факторів (гендерных особливостей, энтических стереотипів, символів і ін.) на формування і функціонування фразеологізмів і, як наслідок, придбання ними функції еталонів і стереотипів національної культури. Важливим представляється питання про перехідні явища при дослідженні специфіки значення аналізованих оборотів.

Вивчення зазначених проблем є необхідним для розробки питання про номинатативном аспект семантики фразеологізмів і про зв'язок ФО з культурою етносу взагалі і «людським фактором» зокрема, доповнює наші представлення про специфіку фразеологічного значення і взаємодій лексичної і фразеологічної систем. Результати дослідження вносять визначений вклад у подальшу розробку теоретичних проблем відображення фрагментів дійсності в язиковій картині світу. Створення моделі лексикографічного портрета ФО, що не мають відповідностей у системі слів, з обліком экстралингвистической інформації може мати значення в лексикографічній практиці.

Вірогідність досягнутих результатів підтверджується фундаментальної теоритической базою, створеної з учето сучасних досягнень лінгвістики, достатнім фактичним матеріалом, а саме картотекою фразеологічних оборотів, що не мають відповідностей у системі слів, із ключовим ім'ям іменником у складі (близько 2000 ФО) і прикладів з художньої літератури і друкованих видань (біля трьох тисяч текстологічних карток).

Проведений аналіз семантичних, прагматичних і культурологічних особливостей фразем, що не мають відповідностей у системі слів, може бути основою для проведення спецсеминаров по лексиці і фразеології, при читанні спецкурсів на українській мові.

фразеологія лексичний відповідник англійський український

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Авалиани Ю.Ю. К взаимодействию лексики и фразеологии // Уровни языка и их взаимодействие. - М.: Наука, 1967.

2. Азнаурова Э.С. Прагматика художественного слова. - Ташкент: Фан, 1988.

3. Аксамитов А.С. Идеографический словарь и сопоставительная фразеология // Русский язык в национальной школе. - 1975.

4. Алефиренко Н.Ф.Теоретичні питання фразеології. - Харків: Вища школа. Вид-во при Харк. держ. ун-ті, 1987.

5. Алефиренко Н.Ф. Фразеология в системе современного русского языка. - Волгоград: Изд-во ВГУ, 1993.

6. Амосова Н.Н. Слово и контекст // Уч. зап. ЛГУ:Серия филол.. наук: Очерки по лексикологии, фразеологии и стилистике. - Л.: Изд-во ЛГУ. - 1958. - Вып. 42.-№ 243.

7. Апресян Ю.Д. Лексическая семантика. Синонимические средства языка: Избранные труды. - М.: Школа «Языки русской культуры», Изд. Фирма «Восточная лит-ра» РАН, 1995. - (Язык. Семантика. Культура).

8. Апресян Ю.Д. Интегральное описание языка и системная лексикография:Избранные труды. - М.: Школа «Языки русской культуры»: Изд. фирма Вост. лит., 1995. - (Язык. Семантика. Культура.).

9. Арутюнова Н.Д. Фактор адресата // Изв. АН СССР. Сер. лит. и яз. - 1981.

10. Арутюнова Н.Д. Метафора и дискурс // Теория метафоры. - М.:прогресс, 1990.

11. Архнгельский В.Л. Устойчивые фразы в современном русском языке. - Ростов-на-Дону: Изд-во Рост. ун-та, 1964.

12. Архангельский В.Л. Соотношение взаимодействие единиц фразеологического уровня с единицами других уровней современного русского языка // Уровни Языка и их взаимодействие. - М.: МГПИИЯ им. М. Тореза, 1967.

13. Ахманова О.С. Очерки по общей и русской лексикологии. - М.: АН СССР, 1974.

14. Бабкин А.М. Идиоматика (фразеология) в языке и в словаре // Современная русская лексикография. - 1977.

15. Балли Ш. Французская стилистика. - М.: Изд. иностр. лит., 1961.

16. Бао Хун. Национально-культурная специфика фразеологизмов в русском и китайских языках // Фразеология в контексте культуры. - М.: Языки русской культуры, 1999.

17. Баранов А.Н., Добро вольский Д.О. Внутренняя форма идиом и проблема толкования // Изв. Рос. АН. Сер. ЛИТ. и яз. - 1998.

18. Ботвина Н.В. Міжнародні культурні традиції: мова та етика дилової комунікації. - К.: АртЕк, 2002.

19. Брагина А.А. Лексика языка и культура страны. - М.: Рус. яз., 1986.

20. Булыгина Т.В., Шмелёв Д.Н. Языковая концептуализация мира (на материале русской грамматики). - М.: Школа «Языки русской культуры», 1997.

21. Вежбицкая А. Сопоставление культур через посредство лексики и прагматики. - М.: Языки русской культуры, 2001.

22. Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. Лингвострановедческая теория слова. - М.: Рус. яз., 1980.

23. Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. Язык и культура: Лингвострановедение в преподавании русского языка как иностранного. - М.: Русский язык, 1999.

24. Виноградов В.В. Русский язык. Грамматическое учение о слове. - М.-Л..: Учпедгиз, тип. «Печат. двор» в Лгр., 1947.

25. Виноградов В.В. Основные типы лексических значений // Вопросы языкознания. - 1953.

26. Виноградов В.В. Избранные труды: Лексикология лексикография. - М.: Наука, 1977.

27. Воробьёв В.В. О статусе лингвокультурологии // ІХ Международный конгресс МАПРЯЛ . Русский язык, литература и культура на рубеже веков. Т. 2. - Братислава, 1999.

28. Гаврин С.Г. Положение фразеологии в ряду лингвистических дисциплин Вопросы теории и методики русского языка. - Пермь: Изд-во Пермского пед. ин-та, 1971.

29. Гак В.Г. Прагматика, узус и грамматика речи Языковые преобразования. М.: Высшая школа, 1998.

30. Гендер как интрига познания. - М.: Рудомино, 2000.

31. Герд А.С. Введение в этнолингвистику. - СПб.: Язык. Центр СПбГУ, 1995.

32. Гинзбург Р.С. Несколько замечаний о фразеологическом и словообразовательном значении (к вопросу о типологии значений языковых единиц) Сб. науч. тр. Моск. гос. пед. ин-та им. М. Тореза. - 1975.

33. Головин Б.Н. О типах лексических значений слов русского языка // Уч. зап. Гоьк-го ун-та. Серия филология. - 1960.

34. Диброва Е.И. Объект и аспекты фразеологии // Лексикология и фразеология: новый взгляд: Раздел «Фразеология»: Тез. 2-й меж вуз. конф.- М.: МГПЗИ, 1990.

35. Добровольский Д.О. Образная составляющая в семантике идиом // Вопросы языкознания. - 1996.

36. Добровольский Д.О. Национально-культурная специфика во фразеологии // Вопросы языкознания. - 1997.

37. Жордания С.Символ как он есть // Литературная Грузия. - 1979.

38. Жуков В.П. Семантика фразеологических оборотов. - М.: Просвещение, 1978.

39. Жуков В.П. Фразеологическая переходность в русском языке. - Л.: Наука, 1984.

40. Жуков В.П. Русская фразеология. - М.: Высшая школа, 1986.

42. Зимин В.И. Формирование символьных значений у компонентов фразеологических единиц // Вестник МСУ. - 1999.

43. Казакевич О.А. О культуре народа, отражённой во фразеологии // Фразеология в контексте культуры. - М.: Языки русской культуры, 1999.

44. Караулов Ю.Н. О некоторых лексикографических закономерностях (Семиотический аспект словаря) // Вопросы языкознания. - 1974.

45. Кирилова Н.Н. К вопросу о разграничении лексического и фразеологического значений // Лексическая, категориальная и функциональная семантика. - Л.: ЛГПИ им. Герцена, 1990.

46. Кононенко В.И. Символы во фразеологизмах // Русский язык в школе. - 1991.

47. Кунин А.В. Английская фразеология: Теоретический курс. - М.: Высшая школа, 1970.

48. Кунин А.В. Курс фразеологии английского языка. - М.: Высшая школа, 1986.

49. Кунин А.В. Курс фразеологии английского языка. - М.: Высшая школа, Дубна: «Феникс», 1996.

50. Левченко Я.Э. Динамический аспект семантики существительных и фразем. - Дисс. … канд. филол. наук. - Х., 2000.

51.Лингвистический энциклопедический словарь. - М.: Сов. энциклопедия, 1990.

52. Малишевская Д. Базовые концепты культуры в свете тендерного подхода (на примере оппозиции «мужчина/женщина») // Фразеология в контексте культуры. - М.: Языки русской культуры, 1999.

53. Маслова В.А. Лингвокультурология. - М.: Изд. центр «Академия», 2001.

54. Малерович А.М. Семантическая структура фразеологических единиц в современном русском языке как лингвистическая проблема: Авторе. дисс. … докт. филол. наук. - Л., 1983.

55. Мокиенко В.М., Никитина Т.Г. Фразеология в контексте субкультуры (фразеология в жаргоне и жаргон во фразеологии) в контексте культуры. - М.: Языки русской культуры, 1999.

56. Молотков А.И. Основы фразеологии русского языка. - Л.: Наука, 1977.

57. Молотков А.И. Фразеологический словарь русского языка. Изд-е 4-е, стереотипное. - М.: Русский язык, 1986.

58. Назарян А.Г. История развития французской фразеологии. - М.: Высш. Школа, 1981.

59. Накарякова Ю.Б. Ироничность - символичность внутренней формы фразеологизма // Вестник МСУ. - 1999.

60. Никитин В.М. Об отношении фразеологии к уровням языка, о спорных вопросах общей теории «фразеологизмов» и об уточнении понятия «фразеологизмов» // Уровни языка и их взаимодействии. - М.: МГПИИЯ им. М.Тореза, 1967.

61. Ожёгов С.И. Словарь русского языка. - Изд. - М.: «Высшая школа», 1984.

62. Пелепейченко Л.Н. Переходность значений слов и фразеосочетаний. - Дисс. … док. филол. наук. - Х., 1996.

63. Пелепейченко Л.Н. Переходность значений фразем в теоретическом и практическом аспектах. - Харьков: ХГПУ, 1998.

64. Пелепейченко Л.Н. Современный русский язык. Лексикология и фразеология. - Харьков: ХГПУ им. Г.С. Сковороды, 2001.

65. Петрова Н.Д. Национально-культурные семы в структуре значения английских фразеологических единиц // Язык и культура. - Том 2. Культурологический компонент языка. - Киев: Colegium, 1997.

66. Подюков И.А. Народная фразеология в зеркале народной культуры.

67. Попов Р.Н. О взаимодействии в языке лексической и фразеологической систем // Проблемы образования фразеологических единиц. - Тула: ТГПИ, 1967.

68. Прадід Ю.Ф. Фразеологічна ідеографія: Проблематика досліджень. - К.: Сімф., 1997.

69. Реформатский А.А. Лексические мерисмы и семантическая редукция // Проблемы структурной лингвистики. - 1972. - М.: Наука, 1973.

70. Ройзензон Л.И., Авалиани Ю.Ю. Современные аспекты изучения фразеологии // Проблемы фразеологии и задачи её изучения в высшей и средней школе. - Вологда: Изд-во ВГУ, 1967.

71. Словарь русского языка: в 4-х т. / РАН, Ин-т лингвистических исследований // Под ред. А.П. Евгеньовой. - 4-е изд., стер. - М.: Рус. яз., Полиграфресурсы:

Т.1.А-Й. - 1999.

Т.2. К-О. - 1999.

Т.3. П-Р. - 1999.

Т.4.С-Я. - 1999.

72. Смирницкий А.И. Значение слова // Вопросы языкознания. - 1955.

73. Солодуб Ю.П. Сопоставительный анализ структуры лексического и фразеологического значений // Филологические науки. - 1997.

74. Степанов Ю.С. Альтернативный мир, дискурс, факт и принцип причинности // Язык и наука конца ХХ века: С.б. научн. ст. / Под ред. Ю.С. Степанова. - М.: Ин-т языкознания РАН, 1995.

75. Степанов Ю.С. Константы: Словарь русской культуры. - М.: Языки русской культуры, 1997.

76. Телия В.Н. Человеческий фактор в языке: Языковые механизмы экспрессивности. - М.: Наука, 1991.

77. Телия В.Н. Культурно-национальные коннотации фразеологизмов // Славянское языкознание. - М.: Наука, 1993.

78. Телия В.Н. Русская фразеология. Семантический, прагматический, лингвокультурологический аспекты.

79. Торопцев И.С. Язык и речь. - Воронеж: Изд-во Ворон-го ун-та, 1985.

80. Ужченко В.Д. Творення слів на базі фразеологічних одиниць // Вісник Харк. ун-ту. - 1982.

90. Ужченко В.Д. Внутрішня форма фразеологізму в зв?язку з внутрішньою формою слова //Мовознавство. - 1993.

91. Фёдоров А.И. Сибирская диалектная фразеология. - Новосибирск: Наука, 1980.

92. Фортунов Ф.Ф. Сравнительное языковедение: Лекция, читанные в 1899-1900 гг.

93.Фортунов Ф.Ф. Сравнительное языковедение // Избранные труды. - М.: Учпедгиз, 1956.

94. Фразеологизмы в русской речи: Словарь-справочник. - М.: Наука; Флинта, 2002.

95. Черданцева Т.З. Метафора и символ во фразеологических единицах // Метафора в языке и тексте. - М.: Наука, 1988.

96. Черданцева Т.З. Итальянская фразеология и итальянцы. - М.: ЧеРо, 2000.

97. Чернышова И.И. Фразеология современного немецкого языка. - М.: Высшая школа, 1982.

98. Шанский Н.М. Фразеология современного русского языка. - 3-е изд. - М.: высшая школа, 1985.

99. Шахматов А.А. синтаксис русского языка. - Л.: Изд.А.Н. СССР, 1925-1927. - Вып.. 1. Учение о предложении и словосочетаниях.- 1925.

100. Шведова Н.Ю. Лексическая система и ёё отражение в толковом словаре Русистика сегодня. Язык: Система и её Функционирование. - М.: Наука, 1988.

101. Щерба Л.В. Избранные роботы по русскому языку. - М.: Учпедгиз, 1957.

102. Эмирова А.М. Фразеология сферы интеллектуальной деятельности Вопросы русской фразеологии. - Самарканд: изд-во Самарканд. ун-та, 1978.

103. Эмирова А.М. Русская фразеология в коммуникативном аспекте. - Ташкент: Изд-во ФАН Узб. ССР, 1988.

104. Яранцев Р.И. Русская фразеология. Словарь-справочник: Ок. 1500Фразеологизмов. - М.: Рус. яз., 1997.

Размещено на Allbest.ru