Фразеологізми на позначення руху в аспекті перекладу (на матеріалі англійської, французької та української мов)
Проблема визначення фразеологічної одиниці, її основні ознаки. Проблема класифікації фразеологічної одиниці. Типи відповідників при перекладі фразеологічних одиниць. Загальна характеристика на позначення руху української, англійської та французької мов.
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 19.08.2011 |
| Размер файла | 66,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Дипломна робота
"Фразеологізми на позначення руху в аспекті перекладу (на матеріалі англійської, французької та української мов)"
Харків 2011
Вступ
Про фразеологію написана безліч статей, книг, дисертацій, а інтерес до цієї області мови не зникає ні в дослідників, ні тих, хто просто небайдужий до слова. Підтверджується точність формули, висловленої ще на зорі століття відомим датським мовознавцем Отто Есперсеном, що назвав фразеологію «деспотично примхливою і невловимою річчю». Сам факт наявності в мові окрім простих слів, цілих словесних комплексів, що іноді тотожні слову, бо частіше виявляють собою унікальний лінгвістичний феномен, що відрізняється яскравою виразністю, образністю й емоційністю, служить для нас приводом до того, щоб досліджувати саме цей розділ мовознавства.
Проблема відображення мовної картини світу пов?зана з двома напрямками наукових досліджень: культуромовним та лінгвістичним аспектом.
В лінгвістичному аспекті мовна картина світу переосмислюється з погляду її відображення у лексичному значенні фразеологічної одиниці мови.
З точки зору відображення мовної картини світу фразеологічної одиниці - є найбільш характерними специфічними для кожної мови.
Для перекладача особливий інтерес становить зіставлення семантики перекладу фразеологізмів різних мов.
Значне місце у мовній картині світу будь-якої мови посідає група фразеологізмів з компонентом на позначення руху. Вони характеризуються багатством семантичної наповненості та виконуваних функцій у творах різних жанрів, що зумовлюється естетичними можливостями їх здатністю відтворювати різноманітні дії у мові.
Вивчення фразеосемантичної групи з компонентом на позначення руху в англійській, французькій та українській мовах, тісно пов'язано із дослідженням інших ідеографічних груп фразеологізмів, що в цілому сприяє відтворюванню цілісної мовної картини світу. Такий підхід відповідає сучасним розвиткам лінгвістичної науки.
Фразеологічні одиниці різних мов досліджувалися достатньо широко та різнобічно з точки зору семантичних структур під різними кутами прагматичного аспекту.
Дослідження проводилися, як на матеріалі однієї мови у зіставному аспекті так і в роботах - М.М. Шанського, В.В. Виноградова, В.М. Мокієнка, А.В. Куніна, В.М. Телії, О.С. Ахманової, та інших. Але дослідження семантики фразеологічних одиниць з компонентом на позначення руху в англійській, французькій та українській мовах в аспекті зіставлення та перекладу до цього часу не проводилось.
Все викладене зумовлює актуальність обраної теми. Метою роботи є виявлення особливостей фразеологічних одиниць англійської, французької та української мов, на позначення руху в аспекті зіставлення та перекладу.
Для досягнення поставленої мети були сформульовані такі завдання:
- Сформулювати групи та підгрупи фразеологізмів на позначення руху в українській, англійській та французькій мовах.
- Провести класифікацію за характеристиками руху, що виражається у семантиці фразеологізмів.
- Виявити особливості перекладу фразеологізмів на позначення руху.
Об'єктом роботи є фразеологічні одиниці на позначення руху англійської, французької та української мов.
Предметом роботи є фразеологічні одиниці на позначення руху в аспекті перекладу англійської, французької та української мов.
Структура дипломної роботи відповідає змістові і будується у логічній послідовності. Робота складається зі вступу, двох параграфів, висновків та використаної літератури.
Згідно структури дипломної роботи були сформовані етапи дослідження:
- Пошуково-ознайомлювальний, (добір бібліографії, ознайомлення з літературою, складання картотеки);
- Аналітичний, (аналіз картотеки, класифікація матеріалу);
- Систематизація матеріалу та його опис.
Джерела фактичного матеріалу:
- Фразеологічний словник української мови, Київ «Вища школа», 1984, Г.М. Удовиченко.
- Англо-український фразеологічний словник, Київ «Знання», 2005, К.Т. Баранцев.
- Основи англійської фразеології. - Л., 1963. Амосова Н.Н.
Практичне використання результатів дослідження:
Отримані результати можуть бути використані у розв'язанні практичних завдань перекладачем, в сфері фразеології.
1. Теоретичні засади фразеології
1.1 Проблема визначення фразеологічної одиниці
Одним із засобів образної і виразної літературної мови є крилаті слова. Ця назва походить ще від Гомеру, в поемах якого («Іліада» і «Одіссея») вона зустрічається багато разів («Він крилате слово промовив, між собою обмінювалися словами крилатими тихо»). Гомер назвав «крилатими» слова тому, що вони ніби летять до вуха слухаючого з вуст того що говорить. Гомерівський вислів «крилате слово» стало терміном мовознавства і стилістики. Терміном цим позначають короткі цитати, образні вислови, промови історичних постатей, імена міфологічних і літературних героїв, що стали всенародними, статті характеристики історичних діячів і т.д. Нерідко термін «крилаті слова» тлумачиться в більш широкому понятті: ним позначають народні приказки, прислів'я, всілякі образні вислови, що виникли не тільки з літературних джерел, але й в побуті.
Фразеологія як самостійна лінгвістична дисципліна виникла в 40-х рр. XX ст. у радянському мовознавстві. Передумови теорії фразеології були закладені в працях О.О. Потебні, І.І. Срезнєвського, О.О. Шахматова і Ф.Ф. Фортунатова. Вплив на розвиток фразеології зробили також ідеї французького лінгвіста Ш. Баллі (1865-1947 рр.). У західноєвропейському й американському мовознавстві фразеологія не виділяється в особливий розділ лінгвістики. Питання про вивчення стійких сполучень слів у спеціальному розділі мовознавства - фразеології було поставлено в навчально-методичній літературі ще в 20-40-х рр. у роботах Е.Д. Поливанова, С.И. Абакумова, Л.А. Булаховського. Вивчення фразеології стимулювалося лексикографічною практикою, з одного боку, а з іншого боку - роботами В.В. Виноградова, у яких були поставлені питання про основні поняття фразеології, її обсяги і задачі. У 50-х роках головна увага приділялася питанням подібності і розходжень фразеологізмів зі словом і сполученням слів; проблематика фразеології вичерпувалася в основному з'ясуванням критеріїв фразеологічності й уточненням основ класифікації фразеологізмів. З кінця 50-х років намітилася тенденція системного підходу до проблем фразеології, розробляються питання, пов'язані з описанням фразеологізмів як структурних одиниць мови (А.І. Смирницкий, О.С. Ахманова). 60-70-і роки в розвитку фразеології характеризуються інтенсивним розробленням власне фразеологічних методів дослідження об'єктів фразеології, заснованих на ідеях системно-рівневого аналізу фактів мови (В.Л. Архангельський, Н.Н. Амосова, В.П. Жуков, А.В. Кунін, М.Т. Тагіев), вивченням системної організації фразеологічного складу (И.И. Чернишова, Н.М. Шанський) і його розвиток (В.Н. Мокієнко, Ф.Н. Попов, А.І. Федоров). Особлива увага приділяється семантиці фразеологізмів, і її номінативному аспекту (В.Н. Телія), фразеоутворенню у його динаміці (С.Г. Гаврін, Ю.А. Гвоздарев), ознаками сполучуваності слів-компонентів (М.М. Копиленко, З.Д. Попова), зіставно-типологічному вивченню фразеологічного складу (Ю.Ю. Аваліані, Л.І. Розейзон), а також розробленню опису фразеологізмів у словниках (А.М. Бабкін, А.И. Молотков).
У науковому відношенні вивчення фразеології має важливе значення для пізнання самої мови. Фразеологізми існують у тісному зв'язку з лексикою, їхнє вивчення допомагає краще пізнати лексичну побудову, утворення і вживання в мові. Фразеологізми складаються з окремих слів і одночасно можуть співвідноситися за значенням з цими словами. За граматичною структурою фразеологізми є реченнями, а порівняння деяких фразеологізмів показує, що між фразеологізмами певної мови існує синонімічний та антонімічний взаємозв'язок, як це спостерігається й у лексиці.
Фразеологія кожної мови - це скарбниця народу, здобуток його мудрості й культури, що містить багатий матеріал про його історію, боротьбу з гнобителями й нападниками, про звичаї, ідеали, мрії і сподівання. Так, в українських фразеологізмах відбилися історичні події, відобразилося народне відношення до них: «От тобі, бабуся, і Юр'їв день», виникло на Русі після покріпачення селян. У фразеологізмах української мови відобразилось ставлення до людських здібностей і вад: « золоті руки, бити баклуші».
Інша особливість фразеології - образність. Вивчення мовної фразеології вводить нас у лабораторію народу-мовотворця, і не випадково з такою увагою вивчають її письменники, що бачать у фразеології чудові приклади образного відображення явищ дійсності. Живописність і образність мови діє поетичними фразеологізмами на уяву слухаючого, змушуючи його переживати сказане сильніше, ніж якби звернувся до нього промовець діловою мовою. Предметом фразеології як розділу мовознавства є дослідження категоріальних ознак фразеологізмів, на основі яких виділяються основні ознаки фразеологічності і виникає питання про сутність фразеологізмів як особливих одиниць мови, а також виявлення закономірностей функціонування фразеологізмів у мові і процесів їхнього утворення. Однак в умовах наявності єдиного предмета досліджень і не зважаючи на численні докладні розробки багатьох питань фразеології, дотепер існують різні точки зору на те, що таке фразеологізм, яким є обсяг фразеології будь-якої мови. Переліки фразеологізмів, пропоновані різними вченими, настільки відрізняються один від одного, що з повною впевненістю можна говорити про різні, в багатьох випадках прямо протилежні, що навіть виключають один одного, погляди на предмет досліджень і про різнобій і плутанину в науковій термінології, уживаної для позначення відповідних понять. Цим пояснюється і нечіткість розуміння задач, цілей і самої сутності терміна «фразеологія».
Узагальнюючи широкий спектр поглядів на фразеологію, можна відзначити наступне. У сучасній лінгвістиці чітко намітилося два напрямки досліджень. Перший напрямок вихідною точкою має визнання того, що фразеологізм - це така стійка одиниця мови, що складається зі слів, тобто по природі своїй - словосполучення. При цьому вчені висловлюють думку, що об'єктом фразеології є всі реально можливі в даній мові конкретні словосполучення, незалежно від якісних розходжень між ними.
Як і слова фразеологізми:
- не використовуються щодня, і відтворюються як готові, наявні в мові одиниці з певним значенням;
- визначаються стійкістю складу і сталістю структури;
- часто позначене одне поняття вступає у синонімічні зв'язки з словами;
- виконують ту ж функцію, що й слова. Наприклад: накивати п'ятами - втекти; пасти задніх - відставати;
З іншого боку, об'єктом фразеології в межах цього напрямку визнаються тільки деякі розряди і групи словосполучень, що виділяються з усіх можливих у мові особливою своєрідністю. У залежності від того, які ознаки приймаються до уваги при виділенні таких словосполучень, то такий і визначається склад подібних одиниць у мові. Тільки ці «особливі» словосполучення і можуть бути названі фразеологізмами. Незважаючи на умовність понять і зв'язане з цим розмежування, звичайно говорять, що фразеологія може бути представлена:
- як фразеологія мови в «широкому» смислі слова, що включає до свого складу і словосполучення, переосмислені цілком, і словосполучення, у яких є непереосмислені слова-компоненти. Прикладом такого «широкого» розуміння обсягу і складу фразеології може служити точка зору В.Л. Архангельського, О.С. Ахмановой, Н.М. Шанського [4, 24].
- як фразеологія мови у «вузькому» смислі слова, що включає тільки словосполучення, переосмислені до кінця. До числа робіт, що відбивають таке розуміння обсягу і складу фразеології української мови, відносяться, наприклад, статті В.П. Жукова [14].
В обох випадках словниковий характер фразеологізму, як і лексемний характер його компонентів не ставиться під сумнів цими вченими. Фразеологізм рекомендують розглядати як контамінацію ознак слова і словосполучення, підкреслюється омонімічність фразеологізму і словосполучення, що співвідноситься з ним за структурою.
Другий напрямок фразеології виходить з того, що фразеологізм - це не словосполучення (ні за формою, ні за змістом), це одиниця мови, що складається не зі слів. Об'єктом фразеології є вираз, що є лише за генетичною суттю словосполученням. «Вони розкладені лише етимологічно, тобто поза системою сучасної мови, в історичному плані» [11, с. 202]. Ці вирази протиставляються не омонімічним словосполученням, тому що якісно відрізняються від них. Основним у вивченні фразеологізму ставиться не змістовна і формальна характеристика компонентів, його утворюючих, і не зв'язків між компонентами, а вивчення самого фразеологізму в цілому, як одиниці мови, що має певну форму, зміст і особливості вживання у мові. Склад фразеології утворюється з категоріально однотипних одиниць. Історія й етимологія кожного фразеологізму вивчається не в прямолінійній залежності від деяких «універсальних» схем, а як переосмислення словосполучень, та залежить від ступеня семантичної злитості компонентів, від ступеня десемантизаціі слів у словосполученнях. Основні положення цього напрямку розглядаються А.І. Молотковим у статті до «Фразеологічного словника російської мови», у його книзі «Основи фразеології російської мови» і інших працях.
Ми будемо дотримуватися визначення фразеологічної одиниці В.В. Виноградова, що подається в ряді його робіт. Ця точка зору представляється найбільш виправданої, тим більше що її розділяють багато вчених. «Фразеологізм, фразеологічна одиниця - загальна назва семантично невільних сполучень слів, що не виникають у мові (як подібні з ними за формою синтаксичні структури - словосполучення або речення), а відтворюються в ній у соціально закріпленому за ними стійкому співвідношенні змісту і певного лексико-граматичного складу. Семантичні зрушення в значеннях лексичних компонентів, стійкість і відтворення - взаємозалежні універсальні і відміні ознаки фразеологізму» [8, с. 381].
1.2 Основні ознаки фразеологічної одиниці
Фразеологія мови, як і лексика, являє собою тонку систему, яка має автономність, оскільки фразеологізми принципово відрізняються, з одного боку, від окремих слів, з іншого боку - від вільних словосполучень, і в той же час входить до більш складної системи загальнонаціональної мови, знаходячись у певних відносинах з різними його рівнями. Наприклад, як і слова, фразеологізми складаються з фонем, що виконують змістовно-розпізнавальну функцію; це визначає системні зв'язки фразеології з фонематичним рівнем мови. Фразеологізми по-різному співвідносяться з різними частинами мови, що характеризує їхні системні зв'язки на морфологічному рівні. Виконуючи певні синтаксичні функції у реченні, фразеологізми знаходяться в системних відносинах з іншими мовними одиницями на синтаксичному рівні.
Фразеологізми, на відміну від лексичних одиниць, мають ряд характерних рис:
- Фразеологізми завжди складні за складом, вони утворюються з'єднанням декількох компонентів, що мають, як правило, окремий наголос, але не зберігають при цьому значення самостійних слів: ламати голову, собаку з'їв.
- Фразеологізми семантично неподільні, вони мають звичайно нероздільне значення, яке можна виразити одним словом: розкинути розумом - подумати, п'яте колесо у возі - зайвий, кіт наплакав - мало і т.д. Але ця особливість властива не усім фразеологізмам. Є і такі, котрі прирівнюються до цілого описового вираження сісти на мілину - потрапити у вкрай скрутне становище, тут фразеологізми виникають у результаті образного переосмислення вільних словосполучень.
- Фразеологізми, на відміну від вільних словосполучень, характеризує сталість складу. Той чи інший компонент фразеологізму не можна замінити близьким за значенням словом, у той час як вільні словосполучення легко допускають таку заміну. Наприклад, замість кіт наплакав не можна сказати кішка наплакала, замість розкинути розумом - розкинути головою [35,19].
Однак деякі фразеологізми мають варіанти: від усього серця - від усієї душі. Проте існування варіантів не означає, що в цих фразеологізмах можна довільно обновляти склад: не можна сказати від усього духу, від усієї свідомості.
- Фразеологізми можуть відтворюватися в нашій свідомості. На відміну від вільних словосполучень, що будуються нами безпосередньо в мови, фразеологізми вживаються в готовому вигляді, такими, якими вони закріпилися в мові, якими їх утримує наша пам'ять, це свідчить про передбачуваність компонентів фразеологізмів.
- Більшості фразеологізмів властива непроникність структури: до їхнього складу не можна довільно включати які-небудь елементи.
Структурною особливістю окремих фразеологізмів є наявність у них скороченої форми поряд з повною. Скорочення складу фразеологізму в подібних випадках зумовлюється прагненням до економії мовних засобів.
- Фразеологізми мають стійкість граматичної форми їхніх компонентів: кожен член фразеологічного сполучення відтворюється у визначеній граматичній формі, яку не можна довільно змінювати.
- Для більшості фразеологізмів характерний строго закріплений порядок слів. У той же час фразеологізми дієслівного типу, складені з дієслова і залежних від нього слів, допускають перестановку компонентів: набрати в рот води - у рот води набрати; не залишити каменю на камені - каменю на камені не залишити.
Неоднорідність структури ряду фразеологізмів пояснюється тим, що фразеологія поєднує досить різнобічний мовний матеріал, причому границі деяких фразеологічних одиниць виражені недостатньо виразно [30, 36].
Проблема специфіки значення фразеологічного звороту розглядалась в науковій літературі неодноразово. Науковці визначили наступні ознаки, що становлять специфіку фразеологічного значення:
1. Відсутність спеціалізації компонентів у значенні фразеологічного звороту, цілісність значення фразеологізму. Ця особливість відрізняє значення ФО від значення вільного словосполучення, тому що в значенні слова теж немає спеціалізації компонентів, якщо під компонентами розуміти звуки, що складають вербальний образ слова.
2. Образність, експресивність значення фраземи, зумовлена семантичним збагаченням при її формуванні. Без сумніву, як кіт наплакав більш виразно, ніж просто мало, а рос. ни кожи ни рожи - виразніше, ніж некрасивий.
3. Посилення сем інтенсивності, образності в значенні фраземи. Наприклад, чугуївська верста - дуже високий, рос. кожа да кости - дуже худий.
4. Опосередкованість зв'язку значення ФО з реаліями, що позначаються. Іншими словами, значення ФО ніколи не буває прямим, первинним - воно завжди формується на базі слів, що вже функціонують.
5. Переважно оцінна функція значень фразем. Фраземи рідко виконують номінативну функцію (білий гриб, сухе вино і ін.), частіше їхня функція є конототивною.
6. Більш вузька сполучуваність фразеологічного значення. Наприклад, слово міцно сполучається з великою кількістю слів, фразема без задніх ніг, що має значення міцно, - тільки зі словом спати.
7. Відмінність семантичної структури багатозначного фразеологізму від семантичної структури багатозначного слова (фразеосемантичні варіанти рівноцінні, ЛСВ частіше перебувають у відношеннях детермінації).
8. Відсутність словотвірного значення, відсутність семантичних типів формування фразеологічних значень.
Але все ж таки названі риси не вичерпують значення фразеологічного звороту. Особлива увага звертається на специфіку образності фразем.
Синтагматичні відносини фразеологізмів характеризуються можливостями їхньої сполучуваності з визначеним колом лексичних одиниць. Одні фразеологізми відрізняються дуже обмеженою сполучуваністю. Іншим фразеологізмам властива одинична, замкнута сполучуваність, їх можна ужити лише з одним-двома словами: Однак серед фразеологізмів чимало і таких, котрі мають різноманітність синтагматичних зв'язків.
Зупинимося більш докладно на системних зв'язках фразеологічних одиниць, обумовлених лінгвістичними особливостями.
Фразеологізми, що мають близьке чи тотожнє значення, вступають у синонімічні, відносини. Подібно лексичним одиницям, такі фразеологізми утворюють синонімічні ряди, у які можуть входити і відповідні лексичні синоніми одного ряду. Багатство фразеологічних, як і лексичних, синонімів створює величезні виразні можливості мов.
Фразеологічні синоніми можуть відрізнятися друг від друга стилістичним забарвленням: - книжкове, - загальновживане, - розмовне. Вони можуть не мати семантичних розходжень: стріляний горобець, тертий калач, а можуть відрізнятися відтінками. Фразеологічні синоніми, як і лексичні, можуть відрізнятися і ступенем інтенсивності дії, прояву ознаки: лити сльози - обливатися сльозами, потопати в сльозах, виплакатися всі очі (кожен наступний синонім називає більш інтенсивну дію в порівнянні з попереднім).
В окремих фразеологічних синонімів можуть повторюватися деякі компоненти (якщо в основі фразеологізмів лежать різні образи, ми маємо право називати їх синонімами). Від фразеологічних синонімів варто відрізняти фразеологічні варіанти, структурні розходження яких не порушують семантичної тотожності фразеологізмів. Фразеологічні варіанти відрізняються граматичними формами дієслова, у другому - так називаними «варіантними компонентами».
В особливу групу виділяються антонімічні фразеологізми, що частково збігаються за складом, але їхні компоненти протиставлені за значенням. Компоненти, що надають таким фразеологізмам протилежне значення, часто є лексичними антонімами, але можуть одержати протилежне значення тільки в складі фразеологізмів: з баби прабаби (А. Головко), але частіше вживається - з діда прадіда.
Більшість фразеологізмів характеризується однозначністю: вони мають лише одне значення, їхня семантична структура досить монолітна, нерозкладна. Але є фразеологізми, що мають декілька значень. Наприклад, фразеологізм:
- мокра курка може означати: 1) безвладна, нехитра людина, розмазня; 2) людина, що має жалюгідний вигляд, подавлений; розчулений чим-небудь;
- валяти дурня - 1) нічого не робити; 2) поводитися несерйозно, дуріти; 3) робити дурості.
Багатозначність виникає зазвичай у фразеологізмів, що зберегли в мові часткову залежність значень. Наприклад, фразеологізм бойове хрещення, що означало спочатку першу участь у бої, став вживатися в більш широкому значенні, указуючи на перший серйозний іспит у якій-небудь справі. Причому багатозначність легше розвивається у фразеологізмів, що мають цілісне значення і по своїй структурі співвідносні зі словосполученнями.
Для сучасної мови більш характерний розвиток образного та фразеологічного значення в термінологічних сполученнях.
Омонімічні відносини фразеологізмів виникають тоді, коли однакові за складом фразеологізми виступають у зовсім різних значеннях. Вони нерідко набувають додаткових відтінків у значенні. Омонімічні фразеологізми можуть з'являтися у мові, якщо в основі образних виразів виявляються різні ознаки того самого поняття. В інших випадках джерелом фразеологічних омонімів стає остаточний розрив значень багатозначних фразеологізмів. У подібних випадках важко провести границю між явищем багатозначності фразеологізму й омонімією двох фразеологічних одиниць.
1.3 Проблема класифікації фразеологічної одиниці
У науковій літературі існує декілька класифікацій фразеологічних одиниць залежно від ознаки, що лежить у її основі. В.В. Виноградов виділив три основних типи фразеологічних одиниць за ступенем злитості: фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності, фразеологічні сполучення.
Фразеологічні зрощення (ідіома) являє собою давно сформований у мові, звичайно емоційно забарвлений, застиглий зворот мови.
Основною особливістю фразеологічних зрощень, на відміну від сполучень і єдностей, є те, що загальний зміст їх не мотивований значенням складових елементів і не може бути з них виведений.
Слова, що входять до складу зрощення, цілком утратили семантичну самостійність і свої значення, отже, не пояснюють змісту всього обороту в цілому.
Мотивування загального значення ідіоми часто залишається неясним, а в деяких випадках може бути розкрите лише шляхом історичного екскурсу до джерел даного виразу.
Основна задача перекладача полягає в тому, щоб підібрати визначений аналог в українській мові, правильно передати зміст даного речення. Значення ідіоми, якщо воно дається словником, відшукується найчастіше по іменнику.
Фразеологічні зрощення - абсолютно неподільні не розкладені словосполучення, визначення яких є зовсім незалежним від їхнього лексичного складу, від їхніх компонентів і так саме умовно і довільно, як значення невмотивованого словникового знака: [pr]. Що стосується фразеологічних єдностей і зрощень, то вони вживаються в газетних текстах і, найчастіше - у художній літературі.
Фразеологічні єдності - словосполучення, у яких значення цілого речення пов'язане з поняттям всередині образного стрижня фрази та потенційного змісту слів. [pr]. Фразеологічна єдність, на відміну від сполучення, являє собою нерухомий синтаксичний комплекс. Загальне значення єдності (так само, як і фразеологічного сполучення) мотивовано значенням слів, що входять до його складу, але воно не допускає ні підстановок, ні замін: дівчина - La jeune fille, матір одиначка (не була одружена) - fille-mиre. Словник, як правило, наводить значення фразеологічної єдності. Відшукувати його потрібно по головному слову, що несе основне семантичне навантаження. У деяких випадках словник не дає значення єдності; тоді варто перекласти його дослівно по складових словах, а потім підібрати аналог. Таким чином, можна установити наступне:
- Значення фразеологічної єдності, як правило, дається словником; знаходження значення розпочинаємо зі слова, що несе у фразеологічній групі основне семантичне навантаження.
- Не можна довільно змінити стале в мові сполучення. Разом з тим фразеологічне сполучення не є постійним комплексом і в деяких випадках допускає синонімічну підстановку чи заміну.
- Треба мати на увазі, що кожна мова володіє своїми внутрішніми законами сполучуваності слів, унаслідок чого складові елементи фразеологічних сполучень не завжди є аналогічними у різних мовах.
Н.М. Шанський виділив четвертий тип фразеологічних одиниць, назвавши їх фразеологічними вирази.
Фразеологічні вирази - це стійкі у своєму складі фразеологічні звороти, що виражаються не тільки семантичним членуванням, але і складається цілком зі слів з вільними значеннями: церковний брак, - Mariage religieux (фр.).
Н.М. Шанський відзначив розходження фразеологізмів з погляду їхнього лексичного складу, а також докладно охарактеризував фразеологічні звороти з погляду їхньої структури, їхнього походження, їхніх експресивно-стилістичних властивостей.
Класифікація з позицій стилістики
Будучи частиною словникового складу, фразеологічні звороти утворюють кілька стилістичних шарів.
З погляду стилістичної (тобто залежно від їхнього переважного вживання в тій чи іншій сфері суспільної діяльності людей) виділяються:
- міжстильові фразеологізми;
- книжні фразеологізми;
- розмовні фразеологізми;
- просторічні фразеологізми.
Міжстильові фразеологічні звороти вживаються у всіх стилях сучасної української літературної мови. До них належать такі фраземи як Дід Мороз, двоюрідний брат тощо. Міжстильові звороти складають меншу частину фразеології, тому що більшість фразеологізмів утворюються або функціонують у розмовному чи в книжному стилі. Виконуючи чисто номінативну функцію, вони не виражають ставлення мовця до визначення предметів і їх ознак. Ці фразеологізми можна назвати нейтральними як з погляду стильового, так і з емоційного.
Книжні фразеологічні звороти використовуються в стилі художньої літератури та публіцистичному, науковому і офіційно-діловому стилях, наприклад: Варламова ослиця, каліф на час, сім'я єдина, та інші. Офіційно-ділові і термінологічні фразеологізми звичайно нейтральні з погляду емоцій. Але в художній літературі і публіцистиці вживаються багато книжних фразеологічних зворотів, що мають різне емоційне забарвлення. Значна частина книжних фразеологізмів характеризується урочистістю і риторичністю. Серед книжних фразеологічних зворотів виділяються також іронічні і жартівливі.
Розмовні фразеологічні звороти - до них належить велика частина фразеологічних зрощень, єдностей і прислів'їв, що були утворені в живій народній мові. Ці фразеологічні звороти мають яскраво виражену експресивність, чому сприяє їхня метафоричність, наприклад: сама малеча, один як билина в полі, правду матінку говорити. Серед розмовних фразеологічних зворотів можна виділити групу тавтологічних, застарілих словосполучень, експресивність яких виражена повтором слів, що мають однаковий корінь, наприклад: дурень дурнем, чин чином, ні сват ні брат та інші.
Дуже яскраве емоційно-експресивне фарбування жартівливості містять фразеологічні обороти каламбурного характеру, наприклад: без задніх ніг, увіссати з молоком матері та інші.
Просторічні фразеологічні словосполучення мають більш знижений стилістичний характер, ніж розмовні, наприклад: від самих пелюшок, оженили мене не спитавши.
Ця група фразеологізмів характеризується яскраво вираженою емоційністю, частіше вони мають негативне забарвлення: наприклад:, сунути ніс, чесати голову, сам, як палець.
В основу іншої класифікації фразеологізмів покладені їхні загально граматичні особливості. При цьому пропонуються наступні типології фразеологізмів.
Типологія, заснована на граматичній подібності компонентного складу фразеологізмів. Виділяються наступні їхні типи:
- сполучення прикметника з іменником: наріжний камінь, зачарований коло.
- сполучення іменника в називному відмінку з іменником у родовому відмінку: точка зору, камінь спотикання, бразды правления (рос.);
- сполучення іменника в називному відмінку з іменниками в непрямих відмінках із прийменником: кров з молоком, душу в душу, справа в капелюсі;
- сполучення прийменниково-відмінкової форми іменника з прикметником: на живу нитку, по старій пам'яті, на короткій нозі;
- сполучення дієслова з іменником (із прийменником і без прийменника): оглянути поглядом, посіяти сумніву, взяти в руки, узятися за розум, водити за ніс;
- сполучення дієслова з прислівником: потрапити в халепу, ходити босяком, бачити наскрізь;
- сполучення дієприслівника з ім'ям іменником: абияк, стрім голов.
Типологія, заснована на відповідності синтаксичних функцій фразеологізмів і частин мови, якими вони можуть бути заміщені. Виділяються такі типи фразеологізмів:
- іменні фразеологізми: наріжний камінь, лебедина пісня. У реченні вони виконують функції другорядного, присудка, доповнення; по характері зв'язків з іншими словами в сполученні можуть керувати яким-небудь членом і бути керованими;
- дієслівні фразеологізми: водити за ніс, оглянути поглядом. У реченні виконують роль присудка; у сполученні з іншими словами можуть погодитися, керувати і бути керованими;
- ад'єктивні фразеологізми: косий сажень у плечах, собі на розумі, кров з молоком, на риб'ячому хутрі. Вони мають значення якісної характеристики і, подібно прикметником, виступають у реченні у функції чи визначення іменної частини присудка;
- прислівникові, чи адвербіальні, фразеологізми: на живу нитку, абияк, віч-на-віч. Вони, подібно прислівникам, характеризують якість дії і виконують у реченні роль обставин;
- вигукові фразеологізми. Подібно вигукам, такі фразеологізми виражають волевиявлення, почуття, виступаючи як окремі нерозчленовані речення.
Можна систематизувати фразеологізми і по інших ознаках. Наприклад, з погляду звукової організації усі фразеологізми розділяються на упорядковані по своїй фоніці і нейтральні. У складі перших поєднуються фразеологізми з вираженою ритмічною організацією: ні бе ні ме ні кукуріку; з елементами, що римуються.: вік вікувати, ні сват ні брат [17, 31].
Цікава класифікація фразеологізмів за їхнім походженням. У цьому випадку варто виділити споконвіку слов'янську фразеологію, до складу якої увійдуть фразеологізми спільнослов'янські, східнослов'янські, власне російські. Перші мають відповідності в інших слов'янських мовах, другі - тільки в українському і білоруському, а треті характерні тільки для російської мови [4].
В особливу групу виділяють фразеологізми, запозичені зі старослов'янської мови. Їхнім джерелом були християнські книги (Біблія, Євангеліє), переведені на старослов'янську мову [17].
Значну частину складають фразеологізми, що прийшли в українську мову з античної міфології: ахіллесова п'ята; гордіїв вузол; прокрустове ложе; дамоклів меч; авгієві стайні; драконові закони; танталові хліба; між Сциллою і Харибдою; колесо фортуни; сади Семіраміди. Більшість цих фразеологізмів відомі і в інших мовах, так що варто підкреслити інтернаціональний характер крилатих сполучень, з античними коренями.
Чимала кількість фразеологізмів є запозиченою з європейських мов в більш пізній час. Це ті, що стали переважно стали крилатими цитатами з всесвітньо відомих художніх творів: принцеса на горошині (Г.X. Андерсен). Деякі крилаті слова приписуються великим ученим, мислителям: А усе-таки вона вертиться (Г. Галілей); Я знаю тільки те, що нічого не знаю (Сократ); Я мислю, отже існую (Р. Декарт).
Деякі фразеологізми являють собою кальки - буквальний переклад з мови-джерела: синя панчоха (англ. blue stocking), час - гроші (англ. time is money), убити час (фр. tuer le temps), медовий місяць (фр. la lune de miel), розбити на голові (нем. aufs Haupt schlagen), от де собака заритий - (Da ist der Hund begraben) [18].
1.4 Типи відповідників при перекладі фразеологічних одиниць
Фразеологізми, або зв'язані, сталі словосполучення, іноді навіть цілі речення, як правило, мають або повністю, або частково переносне значення. Основною особливістю фразеологізмів, на думку багатьох сучасних дослідників, є невідповідність плану змісту плану вираження, що визначає специфіку фразеологічної одиниці, надає глибини й гнучкості її значенню. Ці можливості лежать, очевидно, у самій природі фразеологізму - замкнутому мікроконтексті, у якому реалізуються не тільки формальні зв'язки між планом вираження й планом змісту такого знака, але й асоціативно-семантичні, причому не обов'язково логічно виведені із самого мікроконтексту. Саме ця невиводимість і дозволяє фразеологізму позначати найскладніші явища й відносини дійсності в ємній і виразній формі.
Найбільш переконливим доказом багатих можливостей фразеологічних одиниць - і особливої складності їх для перекладу - є те, що їх охоче не тільки вживають, але творчо перетворюють багато письменників, журналістів й інших творчих особистостей:
Soames doggedly let the spring come - no easy task for one conscious that time was flying, his birds in the bush no nearer the hand, no issue from the web anywhere visible.
У цьому прикладі Дж. Голсуорсі використовує англійське прислів'я «a bird in the hand is worth two in the bush» у перетвореному виді, надаючи образу Сомса як би додаткову людяність, роблячи його більше зрозумілим, менш щасливим, здатним робити нерозумні вчинки, які не приносять прибутку, і тим самим викликає в читача співчуття, відчуття того, що цей бездоганний бізнесмен - така ж людина, як і всі. Дослівний переклад цієї фрази неможливий, тому що вираз, птах у кущах, що не дається в руки не є змістовною одиницею для української мови, як не є нею й один птах у руках коштує двох у кущах. Отже, перекладач може лише скористатися українським прислів'ям з аналогічним змістом і близькою, але не ідентичною образністю: синиця в руках дорожча за журавля в небі.
Такі одиниці нерідко являють собою подвійну пастку для перекладачів, тому що їхнє існування, зрозуміле й саме собою, відкрите для носіїв мови, може бути не зафіксовано словниками, або вони можуть сполучати в собі можливості подвійного вживання: як зв'язаної, так і вільної одиниці. Англійський вираз handwriting on the wall може мати значення безпосереднє (напис на стіні), але може вживатися не тільки в формальному виді, а й у переносному значенні (лиховісне пророкування, ознака). Причому в першому випадку асоціативні зв'язки цієї одиниці можуть бути як емоційно нейтральними (оголошення, повідомлення), так й емоційно негативними (псування стін недоречними або лайливими написами). У другому випадку, коли має місце актуалізація переносного значення, асоціативні зв'язки того ж самого виразу зовсім інші (почуття приреченості, невідворотна доля і т. п.), пов'язані з біблійними поняттями й легендами. Контекст, у якому такого виразу може бути вжито, не завжди розкриває його статус з достатньою очевидністю:
Не saw it as clear as a handwriting on the wall.
У цьому реченні дане словосполучення можна витлумачити як у прямому, так і в переносному значенні й відповідно перекладати по-різному. До того ж перекладач може підпасти під вплив асоціативних зв'язків самого виразу, що, в свою чергу, приводить до збільшення числа можливих відповідностей:
Це постало перед ним з виразністю (лайливого) напису на стіні.
Він чітко усвідомлював (бачив) всю невідворотність цього.
Це викликало в нього усвідомлення повної приреченості.
Фразеологізми відіграють важливу роль у спілкуванні й надають різні відтінки способу вираження: вони можуть зробити висловлення (текст) більше емоційним, додати йому виразність, певним чином направити естетичне сприйняття, забезпечити ті або інші культурні асоціації й т. п. Дуже часто фразеологізми служать свого роду кодом сигналу щодо статусу тексту (співрозмовника, теми висловлення, відносин між учасниками комунікації й ін.).
Труднощі перекладу фразеологізмів починаються з їхнього розпізнавання в тексті. Подвійне, а те й потрійне «дно» фразеологічної одиниці закладається багатоступеневістю семіотичного процесу, що співвідноситься із фразеологізмом. Наприклад, англійський вислів to come through with flying colours має безпосереднє значення пройти весь шлях під прапором, що розвивається; у той же час ця одиниця має стійкіше переосмислене значення («друге дно» фразеологізму) успішно завершити справу, а в деяких ситуаціях може виражати також і ще більше емоційно забарвлений зміст показати характер, діяти з відкритим забралом («третє дно»).
Практично у будь-якій мові існує кілька рівнів фразеологізмів: зафіксовані словником і відомі всім; ті, що вийшли з вживання, але відзначені словником; відомі всім, але за якихось причин не зафіксовані словником; відомі окремим суспільним групам. У принципі таких рівнів може бути й більше, однак перша й найголовніша умова в кожному разі уміти розпізнати в тексті фразеологізми, на відміну від вільних мовних одиниць. Найбільш продуктивний шлях - це навички виділення в тексті одиниць, що суперечать загальному змісту оскільки, як правило, саме поява таких одиниць і свідчить про присутність переносного значення.
Друга важлива умова в процесі розпізнання фразеологізмів полягає в умінні аналізувати їхні мовні функції. Наприклад, конфлікт між переносним і буквальним значенням нерідко використовується автором тексту для обігравання яких-небудь образних, естетичних, емоційно-оцінних й інших асоціацій або для створення гумористичного ефекту. Крім того, фразеологізми досить міцно закріплені за певними соціально-культурними шарами суспільства й служать ознакою опосередкованої присутності того або іншого прошарку в тексті. Далі, фразеологізми мають певне стилістичне забарвлення: це можуть бути елементи високого, нейтрального або низького стилю, професійні або інші жаргонізми. Наприклад, поява в українському тексті фразеологізму типу серединка на половинку свідчить про порівняно низький соціальний статус пов'язаного з ним персонажа або явища, найчастіше з діалектно-провінційним відтінком.
Перекладачеві варто враховувати, що діалектний варіант емоційного забарвлення українського тексту не передається звичайною відповідністю betwixt and between, оскільки в англійській відповідності присутній елемент архаїчного словника betwixt, доречне в мовленні більше освіченого прошарку людей. Для передачі своєрідного колориту українського речення, у цьому випадку краще або опустити фразеологізм, або вжити антонімічний переклад:
In the Ural's things do not go easy, there you have a hard row to hoe about everything and everybody.
Для такого роду випадків можна сформулювати правило функціональної відповідності: перекладається не стільки сама фразеологічна одиниця або навіть її значення, скільки відтворюється та роль, яку вона виконує у вихідному тексті. Наприклад, у цьому випадку необхідно додати тексту більше розмовний і навіть простонародний характер.
Крім проблеми розпізнавання фразеологізму, перекладач зустрічається з національно-культурними розходженнями між подібними за змістом фразеологізмами у двох різних мовах. Збігаючись за змістом, фразеологізми можуть мати різну стилістичну забарвленість, образну основу, нарешті, відрізнятися емотивною функцією. У деяких випадках уживання фразеологізму у вихідному тексті будується на використанні можливостей національно-культурного колориту, наприклад, для побудови художнього або публіцистичного образу, - і тоді навіть наявність словникової відповідності не допомагає перекладачеві в рішенні проблеми. Наприклад, сам по собі вираз when Queen Anne was alive (дослівно: коли ще була жива королева Ганна) у принципі перекладається аналогічними українськими фразеологізмами, але з іншим словесно-образним складом: за царя Гороха. Однак англійський вираз будується на основі реального історичного образа, що може бути використане у вихідному тексті:
All those courtiers, belles, balls and intrigues came as if from the times when Queen Anne was alive.
Цілком очевидно, що в цьому тексті поняття Queen Anne одночасно є фразеологічним (за давніх літ) і зберігає своє буквальне значення (при дворі королеви Ганни). В процесі перекладу на українську мову неможливо скористатися відповідністю за царя Гороха, оскільки цей український образ не може бути зв'язаний перерахуванням ознак того часу у вихідному тексті: дами, кавалери, бали й інтриги. Можливо, найбільш підходящим рішенням буде або вибір на користь якого-небудь більше відомого для українського читача королівського імені (наприклад, як при дворі короля Артура), або на користь спрощення та втрати виразності (як у середньовіччі). Хоча варто помітити, що в обох випадках втрачається значна частина інформаційної насиченості вихідної фразеологічної одиниці, у першу чергу, вірогідність культурно-історичних асоціацій, пов'язаних з нею.
Із цим же розрядом перекладацьких складностей пов'язані проблеми перекладу фразеологізмів, що походять з античної культури й одержали різне трактування та емоційну забарвленість або навіть різну форму в різних культурах. Наприклад, англійське прислів'я Rome was not built in a day у російській традиції одержало національну забарвленість Москва не сразу строилась. Однак його використання як відповідник не завжди доцільно, оскільки звучить досить недоречно в контексті англійської культури:
Jones was very eloquent to persuade his master, telling him that Rome was not built in a day.
Більше прийнятним у цьому випадку було б скористатися дослівним перекладом (фразеологічною калькою):
Джонс витратив все своє красномовство, щоб переконати свого хазяїна у тому, що Рим було збудовано не за один день.
Аналогічні проблеми можуть виникнути при перекладі інтернаціональних фразеологізмів, що мають однакове джерело й приблизно однаковий зміст у різних мовах, але при цьому різні функціональні характеристики, різне емоційно-асоціативне переосмислення або відмінний формальний розвиток. Наприклад, в англійській мові відоме виречення Cesar's wife must be above suspicion відповідає українському Дружина Цезаря повинна бути поза підозрами, але на відміну від англійської мови, де цей фразеологізм легко розщеплюється на складові, які можуть уживатися окремо, маючи на увазі ціле, в українській мові ці складові не настільки автономні, тому при перекладі найбільш правильний шлях - це відновити ціле, розширюючи речення додатковим тлумаченням:
Madam, you are Ceasar's wife. - Мадам, дружина Цезаря повинна бути вище підозр.
Варіант Мадам, ви дружина Цезаря для українського сприйняття безумовно носить характер буквального сприйняття, тому що воно менш інтенсивно адаптувалося в слов'янській культурі.
Іншим аспектом цієї проблеми є подібність фразеологізмів, що мають різні, навіть протилежні значення. Перекладача така зовнішня подібність нерідко підводить, тому потрібно бути уважним до деталей фразеологічного виразу, оскільки відповідники можуть значно відрізнятися за формою. Наприклад, в англійській мові є два досить близьких за формою прислів'я, every tree is known by its (his) fruit й as the tree, so the fruit, які стилістично досить різні й тому при перекладі одержать різні форми відповідників (і, природно, асоціації): упізнається дерево по плодах його, людина розпізнається по справах його (асоціація з Біблією), і яблуко від яблуні недалеко падає (дурне передається по спадщині, асоціації з народною мудрістю, здоровим глуздом). Нерідко, щоб правильно перекласти фразеологізм біблійного походження, необхідно знати не тільки вихідний контекст, але й сам біблійний контекст, від якого походить даний вираз. Так, речення Man does not live by bread alone, but by faith, by admiration, by sympathy, власне кажучи, є розвитком євангельської теми Man shall not live by bread alone, but by every word that proceeds out of the mouth of God [Матфей, 4, 4] (He хлібом єдиним жива людина, але всяким словом, що виходить із вуст Божих). Отже, переклад цього речення на українську мову повинен зберегти два вихідних джерела, тобто слова faith, admiration, sympathy (багатозначні одиниці, які можуть по-різному перекладатися українською мовою залежно від тлумачення вихідного тексту) повинні в перекладі перебувати в поєднанні з ідеєю духовності (слово з вуст Божих), а не раціонального харчування. Тому переклад Не хлібом єдиним жива людина. Людині потрібна довіра, співчуття й визнання є, очевидно, помилковим за емоційно-асоціативним настроєм, оскільки довіра, співчуття й визнання все-таки співвідносні із суєтністю миру, тоді як у євангельському джерелі ця частина змісту, безумовно, пов'язана із твердістю у вірі, стійкістю перед спокусами. Більше доречним був би варіант Не хлібом єдиним жива людина, але здатністю вірити, захоплюватися й співчувати.
Подобные документы
Проблема визначення фразеологічної одиниці, її основні ознаки, критерії виділення різних типів та семантична структура. Типи перекладацьких відповідників. Семантичний аналіз та переклад фразеологізму з компонентом на позначення частини тіла "рука".
дипломная работа [92,8 K], добавлен 19.04.2011Семантика фразеологічних одиниць на позначення негативних емоцій. Лінгвокогнітивні та лінгвокультурологічні параметри дослідження фразеологічної вербалізації негативних емоцій. Концептосфера негативних емоцій в англійській національній картині світу.
магистерская работа [276,2 K], добавлен 06.09.2015Спірні проблеми фразеології у світлі сучасних наукових парадигм. Класифікація фразеологічних одиниць. Культурологічний аспект дослідження фразеологічних одиниць на прикладі фразем, які не мають лексичних відповідників, англійської та української мов.
дипломная работа [78,2 K], добавлен 11.09.2011Зміст фразеології як одного із розділів мовознавства. Визначення поняття і видів фразеологічних одиниць, їх етнокультурологічна маркованість. Особливості перекладу національно маркованих фразеологічних компонентів англійської мови українською і навпаки.
курсовая работа [57,2 K], добавлен 09.04.2011Змістова структура мовної клішованої одиниці як основи для міжмовного зіставлення. Денотативний, предметно-логічний, конотативно-прагматичний та когнітивний компоненти змістової структури англійської та української мов. Одиниці зіставної лексикології.
статья [24,9 K], добавлен 24.11.2017Аналіз семантико-етимологічної зміни наповнення концепту "віра", здійснений на матеріалі англійської, української та французької мов. Аналіз етимологічного розвитку концепту, спільних та відмінних рис семантичної зміни в історичній ретроспективі.
статья [35,1 K], добавлен 19.09.2017Фразеологія як лінгвістична дисципліна. Характеристика основних способів перекладу англійської фразеологічної одиниці. Аналіз перекладів текстів, що містять фразеологічні одиниці з компонентом "назва тварини", з використанням різних видів трансформацій.
курсовая работа [44,9 K], добавлен 07.12.2010Загальне поняття про фразеологічні одиниці: їх лінгвістична природа та лексико-граматична структура сталих виразів. Сурядний сполучник як компонент структури фразеологічної одиниці англійської мови. Співставлення англійських та російських одиниць.
дипломная работа [84,3 K], добавлен 08.01.2010Поняття фразеологічної одиниці; історія вивчення української фразеології. Дослідження утворення фразеологізмів: джерела, ознаки, лексико-семантична структура, форма та функціонування фразеологічних одиниць; класифікація фразеологізмів зі словом око/очі.
курсовая работа [41,5 K], добавлен 26.02.2012Основні проблеми сучасної англійської фразеології. Підходи до вивчення фразеологічних одиниць, поняття ідіоматичності. Семантична класифікація В.В. Виноградова. Фразеологічні зрощення, єдності та сполучення. Дієслівні та субстативні фразеологізми.
курсовая работа [29,1 K], добавлен 21.07.2012
