Особливості розвитку англійської мови в Індії

Вивчення історії становлення і розвитку англійської мови в Індії. Дослідження екстралінгвальних факторів, які мали вирішальне значення для формування англомовної картини світу в Індії. Аналіз лексичних та граматичних особливостей досліджуваної мови.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 24.11.2010
Размер файла 673,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Під час правління генерала Лорда Бентінка в першій половині ХІХ століття, Індія зазнала багато соціальних реформ. Англійська мова стала мовою правління та вищих індійських каст; підтримка правління була надана для того, щоб спрямувати політичний рух країни, її наукові досягнення на Захід за допомогою англійської мови. У такій політиці генерала підтримував Лорд Макалей [49;403].

Лорд Макалей був центральною фігурою у мовних дебатах на тему, яка мова повинна бути головною в освітньому процесі в Індії. Орієнталісти підтримували використання класичних мов відповідно до індійських традицій, таких як: санскрит, персидська та арабська мови, які не були державними. Англіканці, з іншої сторони, підтримували англійську мову. Ніхто з цих груп не хотів забороняти місцеві діалекти, рідну мову народу. Обидві групи погоджувались, що освіту буде впроваджено за допомогою діалектів під час перших років навчання. Англіканська група (Чарльз Грант (1746-1823), Лорд Мойра (1754-1826), Т. Б. Макалей (1800-1859)) діяли як представники орієнталістів [39; 35].

Думки групи англіцистів були відображені у протоколі Макалея, у якому йшлося, що «почався справжній білінгвізм в Індії» [51; 325]. Згідно з документом, який був підготовлений для правителя генерала Вільяма Бентінка, після висловлених думок обох груп, дійшли висновку, що в Індії повинен бути сформований відповідний клас - група людей, які будуть діяти як посередники між британцями та індусами, « клас осіб за національністю індуси, але англійці за смаком, думкою, мораллю та інтелектом» [12; 138]. Пропозиція Макалея мала успіх; у наступні роки лорд Бентінк повністю підтримав цей протокол, зауважуючи, що «Повинні бути відповідні інструкції, за допомогою яких будуть впливати на місцеве населення, використовуючи знання англійської літератури та науки через посередників англійської мови» [там само].

Згідно з Бейлі, Макалей думає, що англійська мова збагатить індійські діалекти, які стануть засобом для розуміння європейської науки, історії та літератури [там само,140]. Англійська мова поступово ставала мовою правління, освіти, канцелярії (символом правил імперії та вдосконалення) [51; 325].

Макалей наголошує на нечесності британської влади в країні «Це проявлялося через відповідну дивну політику в Індії і ця імперія була одним із найдивніших політичних аномалій, якою ми правимо за тисячі миль від нас, територія більша і більш населена ніж Франція, Іспанія, Італія, Німеччина взяті разом… Територія, яку населяють люди, які відрізняються від нас кольором, мовою, манерами, мораллю, релігією; це диво, якого світ ще ніколи не бачив. Наші надії не виправдались... Загальні правила не діють, де все є великим винятком. Ця кампанія є аномальною, але вона є частиною системи, де все аномальне. Вона найдивніша з усіх правлінь; але створена, щоб бути найдивнішою з усіх імперій » [12; 137].

На думку Качру, так званий протокол, мав багато суперечностей через різні точки зору щодо необхідності накладання чужої (англійської) мови на рідну (індійську). Незадоволення орієнталістів знайшло своє вираження в документі, датованому 15 лютим 1835 року. Але вони не могли зупинити таку політику і тому повинні були її підтримати [38; 68-69]. 7 березня 1835 року протокол був підписаний лордом Вільямом Бентінком (1774-1839), після чого став офіційною резолюцією протоколу Макаулея. Ця резолюція «стала причиною здійснення мовної політики в Індії та остаточним затвердженням явища дифузії білінгвізму в англійській мові» [там само, 68].

Аластар Пенікук поділяє думку як англіцистів, так і орієнталістів, які працювали разом над однією ідеєю. Він схиляється до думки, що орієнталізм був у певній мірі «хорошим та безневинним проектом, який мав на меті лише заволодіти серцями людей». Він наголошує, що насправді орієнталізм був таким же колоніалізмом, як і англіцизм [54; 103]. Хоча орієнталізм вважається більш сприятливішим по відношенню до місцевих діалектів та культури, ніж англіцизм, він показує переваги західної літератури та її вивчення. Він впроваджений для соціального контролю над людьми та впровадження західних ідей [там само, 102].

Пенікук також наголошує, що Макалей довіряють найважливіші мовні питання, результат яких є більше складнішим ніж простим, про це зауважено в протоколі про освіту. Таким чином, англійська мова знову повертається до Англії видозміненою. На його думку, дуже важливо зрозуміти, що Макалей підтримує позицію, яку уже довго обговорювали [там само, 77]. Він пішов навіть далі, зауважуючи, що індійська буржуазія вимагала впровадження освіти на англійській мові так само активно як і місіонери та освітяни [там само, 79]. Вони вбачали, що англійська мова додасть їм соціального та економічного престижу.

Англійська мова стає мовою еліти, преси та адміністрації. У наступні роки англійська мова утвердилась як засіб для адміністративних вказівок британської влади в Індії (1765-1947). Освіта в Індії була в більшій мірі англіцизована і вплинула на місцеву лінгвістику, культуру, правління та освіту. У 1857 році були засновані перші університети в Індії (у Бомбеї, Калькуті, Мадрасі). Англійську мову почали вважати мовою еліти, адміністрації та медіа. Англійські газети мали вплив на читачів. Розвивалась також індійська література, яка була написана англійською мовою [38; 69].

На ранніх етапах на індійський літературний твір англійською мовою чинила значний вплив західна усталена форма роману. Вона була типовою для ранніх індійських письменників, які писали англійською мовою і використовували чисту англійську мову без індійських слів, щоб передати знання, які були головним чином індійськими. Головною причиною цього кроку був той факт, що більшість читачів були або британцями, або індійцями з британською освітою. У наступних століттях література була значною мірою обмежена написанням історичних хронік та випуском урядових газет.

У першій половині XX століття, коли Британське завоювання Індії було досягнуто, почало з'являтись нове покоління письменників. Ці письменники були в основному британцями, які народились і виховувались або і в Британії, і в Індії, або лише в Індії. Їхні твори вміщували індійську тематику та почуття, але спосіб оповіді був в основному західним. Вони не обмежували використання рідних слів, хоча б для означення контексту. Ця група складалась із таких письменників, як Редьярд Кіплінг, Джим Корбет і Джордж Оруел. Весь англомовний світ захоплювався такими книгами, як «Кім», «Книга джунглів», «1984», «Ферма тварин» та «Людоїди Кумаона» та ін. Насправді, деякі твори тої епохи все ще розглядаються як шедеври англійської літератури. В цих періодах, місцеві письменники були представлені такими іменами, як Рабіндранат Тагор та Сарожіні Найду. Фактично, Джетанхалі допоміг Тагору отримати Нобелівську Премію у галузі літератури у 1913 році.

Більш ніж 3 десятиліття панувало затишшя, коли Індія проходила етап перебудови. Деякі поодинокі твори, такі як «Переїзд до Індії» Е.М.Фостера, «Чудо, що зветься Індія» Е.Л.Башама та «Автобіографія невідомого індійця» Нірада С. Чаудхурі хоча і намагались підбурити народ, але були неуспішними у каталізації повстання.

Саме у другій половині семидесятих нове покоління людей, освічених у монастирях, пансіонах сприяло появі елітного класу романістів і письменників. Такі як Салман Рушді, Вікрам Сет, Амітаб Гош і Домінік Леп'єр схвилювали літературний світ. Твір Рушді «Діти півночі» отримав Букерівську премію у 1891 році і проголосив ідею чітко і ясно, що індійці залишаться тут. Арунджаті Рой і Кірам Дезай повторили подвиг, коли вони виграли Букерівську премію у 1997 році і у 2006 відповідно. Тим часом, нова течія письменників, таких як Панкаж Місра, Четан Бхагат, Джумпа Лахірі, Вільям Делрімпл, Хері Кунзуру з'явились на міжнародній арені, твори яких цінуються у всьому світі.

Індія отримала незалежність від Великобританії у 1947 році, і вважалось, що англійська мова припинить своє існування там до 1965 року. Однак, англійська мова та хінді є сьогодні офіційними мовами.

1.3 Сучасна лінгвістична ситуація в Індії

В 1950 році індійська влада підняла питання щодо проблеми мовної та етнічної різноманітності. Як вирішення цієї проблеми, 18-ти регіонам Індії було встановлено мовні рамки. Офіційно індійський уряд визнає 15 народних мов. У більшості випадків державні кордони залежать від мовних. Індія поділяється у мовному плані на дві головні мовні сім'ї: індо арійську та дравідійську. Найпоширеніші народні мови в Індії (окрім Хінді) є Бенгалі (7,5 %), Телуру (7, 4 %), Мараті (7,2 %), Таміл (6,9 %), Урду (5,1 %), Гуджараті (4,2 %), Малаялам (3, 8 %), Канада (3,8 %), Орайя (3,4 %) (Індія, 1996: 18).

Група мови Індів (індоарійська), це гілка індо-європейської груп мов, мова Центральної Азії, де знаходиться Індія. Більшість індійських мов на півночі, належать до цієї групи. Дравідійська мова, з іншої сторони, (наприклад, Таміль, Телугу, Малаялам) це рідні мови для Південної Індії (хоча вони знаходяться під впливом Санскриту та Хінді).

Хінді прямо походить з Санскриту. Більш ніж 180 мільйонів людей в Індії вважають Хінді своєю рідною мовою. Вона належить до індо-арійської групи мов: Хінді - згідно статті 343 Конституції, державна мова країни [35].

Місцева мова має свої власні географічні кордони, які визначені державою [63;26]. На додачу до призначення Хінді як державної мови та 14 інших як народних мов, кожен регіон може вибрати свою власну місцеву мову для використання її в місцевому самоврядуванні та освіті серед мов, якими розмовляють на цій території. Конституція Індії гарантує право для всіх жителів розмовляти їхньою власною мовою [15; 304].

В Індії проживає більше ніж 900 мільйонів людей та є більше 1000 мов. Ця територія є найбільш різноманітна у мовному та культурному плані у світі. Хоча це не є сюрпризом, що виникає багато проблем під час класифікації та визначенні мов в Індії. Причина полягає в тому, що мови адаптуються між собою і ось чому, важко розрізнити мови або сказати, яка з них є діалектом тої чи іншої мови [25; 22].

В Індії, після проголошення незалежності у 1947 році залишалась колоніальна мова, це була англійська, як мова правління. Вважалося, що кінець британської влади в Індії буде означати повільне, але впевнене занепад англійської мови у Південній Азії. Але цього не трапилось. Проникнення англійської мови у ці суспільства більше, ніж було коли-небудь [43; 542].

Бажанням націоналістів було, щоб англійська мова вийшла з ужитку. Ціллю націоналістів було встановлення видозміненої індійської мови як офіційної мови країни. Хінді здавалося найкраще підходила для цього, оскільки вона мала найбільше носіїв, ніж будь-який інший індійський діалект, і вона вже широко використовувалася в міжетнічному спілкування [25; 24].

На додаток до всього, вважалося, що лінгвістична одиниця була основою політичних та національних одиниць. Таким чином, мова Хінді була затверджена конституцією, як мова для спілкування між та з різними державами. Влада дала 15 років для переходу усіх державних інститутів на мову Хідні з англійської. План полягав у тому, що зростатиме популярність мови Хінді; і вона буде виражати всі сфери культури в Індії. [63; 56].

Але було декілька проблем у виборі мови Хінді, інколи протести були навіть жорстокими (наприклад, безчинства у Таміль Наду в травні 1963 - протест проти затвердження мови Хінді). Правління хотіло зробити таку політику, яка б допомогла зберегти статус-кво. По-перше, мова Хінді не повинна була бути впроваджена по всій країні (наприклад, у Таміль Наду, на півдні, лише 0, 0002 % людей проголосили згоду щодо впровадження Хінді або Урду, хоча у Південних Штатах ця цифра піднялася до 96, 7 % ). По-друге, вважалося, що носії інших мов будуть ображені таким вибором; інші індійські мови (діалекти), наприклад, Таміль або Бенгалі мали такі самі права бути державними, як і Хінді. Решта людей відчували, що вони будуть політично, соціально та професійно незахищені, якщо Хінді стане державною мовою. По-третє, вважалося, що потрібно розширити словниковий запас Хінді перед тим, як почати її використання, як державної мови. Не зважаючи на ці проблеми, Хінді була затверджена в конституції державною мовою і повинна була замінити англійську мову протягом 15 років. Але відповідно до безперервних протестів на півдні, ця заміна була політично неможливо. У 1967 році був виданий закон, який дозволяв вживання Хінді та англійської мови для державних цілей - така ситуація залишається і сьогодні [25; 24]. Англійська мова сьогодні є державною у 4-х регіонах Індії (Маніпур, Меджалайя, Негеленд, Тріпура) та у 8-ми прилеглих територій.

У 1971 році було встановлено, що рейтинг білінгвалізму в Індії досягав 13 %. 99 % людей, які розмовляють англійською мовою, це люди, для яких вона є другою мовою, якщо говорити про інші мови, то немає тих, які були б нерідними (хоча залишається велика кількість мовців, які розмовляють рідною мовою) [50; 70].

Спольський описує ситуацію з індійським субконтинентом як одну серед багатьох проблем, які зосереджені на політичній одиниці, що включає в себе велику кількість мов. Далі він наголошує, що не дивно, що Індія має певні проблеми у становленні мовної політики: конституція, наприклад, забороняє використовувати одну державну мову [63; 42-43].

Д. П. Патаняк описує індійський, соціальний мультилінгвалізм, як безконфліктний тип, у якому різні мови виконують різні функції. Він описує рідну мову, як вираз точної ідентичності та групи солідарності. Люд ідентифікуються з певними лінгвістичними, етнічними, релігійними, або культурними типами через одну мову. «Рідна мова прищеплює культуру дитині», - продовжує Патаняк. На його думку, мультилінгвалізм може бути успішним за умови, якщо є повага до різноманіття, «повага до різних», у суспільстві [53].

Спольський зауважує, що хоча в Індіє і є багато мов, більшість людей не знать жодної індійської мови, окрім своєї. Англійською мовою найбільше користуються як другою мовою, яка іде після Хінді. Англійська мова більше корисна як мовний зразок, оскільки Хінді не може бути таким прикладом [63; 42].

Позиція Хінді, як державної мови країни, стала проблематичною на Півдні Індії: якщо вона домінує на Півночі, то на Півдні лише невелика група людей розмовляє нею. Найжорстокіша опозиція до Хінді як державної мови і велика підтримка англійської мови має місце на Півдні.

Не мусить бути ніякого страху у тому, що індійські мови можуть зникнути, оскільки англійська мова стає все більш і більш популярною в Індії. Хтось повинен потурбуватися про це. Марк Тулі наголошує [65; 160], що хтось повинен глибше вивчати культуру країни через її мову (або через одну із її мов). Він цитує Роберта Філіпсона та Това Скатнабі-Кангаса, які зауважують: «Послідовність мовної політики в тому, що багатьох представників молодого покоління в Індії позбавляють фамільярності з її культурним спадком і можливо, що освіта буде неспроможною знайти вирішення цих проблем у майбутньому».

Сьогодні все-таки щось робиться для того, щоб підтримувати життя рідним мовам. Комп'ютерна графіка з'являється англійською мовою та торгові центри навчають своїх представників індійської мови. Компанія «Моторола» випустила інструкцію до пейджерів трьома індійськими мовами (це був той перший раз, коли пейджер показував повідомлення, написані індійською мовою). Це означає, що люди, які добре не знають англійської мови, можуть писати та отримувати повідомлення рідною мовою.

Полеміка між Хінді, Урду та Індустанами, зробила ще гіршою ситуацію з Хінді. Підтримка Хіндустанців закінчилась незалежністю; ентузіазм прихильників Хінді також не зменшувався. Як наслідок, англійська мова продовжувала бути мовою влади та еліти.

Британцям надали багато політичних можливостей та прав, і від них вимагали, щоб вони діяли відповідно до свого статусу. Мова стала знаком влади білих людей. Качру цитує І. М. Форстера: «Індія любить богів, а англійці люблять поводитись, як боги». Англійська мова була частиною влади та статусу, котрих індійський народ не приймав. Англійська мова використовувалася в Індії та інших колоніях як засіб влади над групою людей, які відносили себе до культурних та інших сфер політичної еліти. Природно, що значення європейської культури вважалося більшим, ніж місцевої, яку часто вважали варварською. Англійська мова вважалася «дорогою до світла», знаряддям «цивілізації». Європейці вважали, що вони можуть принести звільнення душам. Вони вважали це своїм обов'язком. Вони щиро вірили, що внесуть покращення у життя людей в колоніях, і що їхня мова підніметься до божественної.

Англійці залучали перекладачів для розуміння технологічного та наукового розвитку в країні. Місцеві інтелігенти пишалися досконалістю Заходу. Європейська література була доступною у колоніях. Макалей показав свою байдужість до місцевих діалектів в Індії [40; 7]: «Я ніколи не знаходив серед них (орієнталістів тих, хто б заперечив, що одна поличка хорошої європейської бібліотеки була краща за цілу рідну літературу Індії та Арабії».

В Індії англійська мова поступово вимагала соціальних та адміністративних домінантних ролей: сила та престиж мови визначався сферою використання мови. Система державної преси і важливі професії використовували англійську мову [там само, 7]. За словами Качру, хороший робітник Індії ставав символом модернізації та спрямованості політики на Захід. Раджа Рамохан Рой схилявся до думки, що європейські освітяни повинні навчати індійський народ. Англійська мова повинна бути в ужитку індійців також [там само, 7].

До 1920 року англійська мова стала мовою політики, міжнародної адміністрації, права, мовою, яка об'єднує людей з ліберальними поглядами. Навіть після того, коли закінчився колоніальний період, англійська мова залишається домінуючою.

Англійська мова була, очевидно, використана проти англійців, проти їхніх намірів та завдань, оскільки вона стала мовою відродження націоналізму та політичного пробудження: іноземна мова сприймалась іронічно та посередньо. Мохандас К. Ґанджі (1869-1948), наприклад, боровся, щоб створити консенсус для сприйняття різних варіантів державної мови, який виражав його ставлення до англійської мови.

В значенні кількості носіїв англійської мови, Індія посідає третє місце у світі після США, Великобританії. Приблизно 4 % населення Індії розмовляють англійською; хоча кількість здається малою, але це досить велика група порівняно із населенням країни - приблизно 35 мільйонів людей (на 1994 рік) (Кристал, 1995:101). Хоча кількість носіїв англійської мови в Індії обмежена (в порівнянні з населенням Індії), ця маленька частина населення контролює сфери, які мають професійний престиж [там само, 8].

Англійська мова, в загальному, є першою мовою для освіченого індійського населення та другою для тих, хто знає більше, ніж одну мову. Населення, яке знає англійську мову в Індії - переважно дво- та багатомовне, яке використовує англійську мову, як другу мову, в тому значенні, коли англійська мова використовується серед індусів, як «зв'язна», або «державна» мова. Лише незначна частина англомовного індійського населення має певну взаємодію з ідентичними носіями англійської мови. Згідно дослідженнями Качру (населення, яке закінчувало факультет англійської мови в університетах та коледжах), лише 65,64 % мають певну взаємодію з носіями англійської мови; 11,79 % не мають жодної взаємодії і лише 5,12 % мають часткову взаємодію з реципієнтами англійської мови.

Англійська мова слугує двом цілям. По-перше, вона слугує знаряддям адміністративного об'єднання країни і, по-друге, вона є мовою для масштабного спілкування [там само, 8]. Функції англійської мови в індійському соціокультурному контексті є відповідними до соціальної, освітньої, адміністративної роботи в Індії [там само, 111].

Англійська мова використовується в політичній та особистісній сферах та функціонує як та, «що нормально співіснує з іншими мовами, включаючи інструментальну, регулятивну, міжособистісну та інноваційну і само виражальну функції» [там само, 273].

Англійська мова відіграє домінуючу роль в ЗМІ, тут вона використовується як засіб міждержавного спілкування, показуючи цим свою незалежність. Вплив англійської мови став не лише тривалим, але і зростаючим.

Англійська преса в Індії представлена журналістикою. Зростає кількість газет, журналів. Як зауважує Качру [40; 12], на сьогодні є близько 3852 індійських газет, написаних англійською мовою. Англомовні газети друкуються практично в усіх частинах республіки. На 1982 рік було зареєстровано 19 144 газетних видання, серед них 18,7 % були англомовні та 27,8 % надруковані мовою Хінді.

Англійська мова вважається головним засобом спілкування та вивчається як друга мова у кожному освітянському закладі у всіх регіонах Індії.

В Індії, як і в інших лінгвістично та культурологічно плюралістичних суспільствах, позиція англійської мови визначається різними політичними, культурологічними та соціальними факторами. Качру [там само, 20] вбачає три основних питання, які повинні обговорюватися. Перше питання стосується позиції англійської мови в початковій та вищій освіті. Друге питання стосується ролі місцевої мови, Хінді та англійська мови. Третє питання розглядає модель англійської мови для вивчення індусами та шляхи презентування цієї моделі. Правління Індії цікавиться першими двома питаннями, які прямо мають відношення до мовного планування на національному та державному рівнях. До цього часу ще немає точної відповіді на жодне з цих запитань [там само; 20].

У 1960 році виник незначний конфлікт на півдні Індії стосовно статусу різних мов в країні. Він полягав у тому, що вживання Хінді в державних документах має певні недоліки на цих територіях. Вони також вважають, що було б нечесно по відношенню до них вивчати Хінді та англійську мову, коли носії Хінді повинні вчити лише англійську мову.

Як наслідок, формула єдності трьох мов була розроблена для освіти, щоб вирівняти права усіх громадян Індії, щоб утвердити національну взаємодію та забезпечити ширший вибір в шкільному навчальному плані [64; 43]. Згідно такої формули, населення з території, де не вживається Хінді вивчають місцеву мову, Хінді та англійську мови. Носії мови Хінді, з іншої сторони, вивчають Хінді, англійську та інші мови. Балдрідж цитує Камал Срідара: «формула єдності трьох мов є компромісом між вимогами різних груп та підтримуються усіма трьома сторонами, що і є рішенням складної проблеми, яке включає інтереси кожної із сторін (рідна та місцева мови), національну гордість, єднання (Хінді), адміністративну ефективність та технологічний прогрес (англійська мова)» [13; 12].

Хоча теорія звучить непогано теоретично, Белдрідж наголошує, що формула єдності трьох мов зазнає в цілому краху в Індії, оскільки її не запровадять у практику. Так регіони, де розмовляють Хінді, не вносять до навчального плану відповідних змін, а регіони в Мадрасі, де панівне становище займають інші мови, правління вилучає вивчення мови Хінді з навчального плану школи (так трапилося в Таміль Наду).

Хоча в Індії є величезний соціолінгвістичний тиск, який впливає на розвиток мовної освіти, Спольський [63; 55-64] впевнений, що мовна політика в шкільній системі є результатом тиску та його джерел. Він також зауважує, що освіта є найсильнішою зброєю для підсилення мовної політики та перелік наступних натисків має вплив на мовне планування в суспільстві: сім'я (відношення вдома), релігія (якщо зміст мови базується на думці про «святу мову»), етнічність, політичний тиск (вказує на встановлення національної одиниці; мовна традиція розглядається, як велика сила з національним спрямуванням), культурний тиск, економічні утиски (включають комерцію, науку, технологію: ідея полягає в тому, щоб показати, що не всі сучасні мови мають гарний словник технологічних термінів і тому, раціональніше буде адаптувати відповідну мову, таку, як англійська, для такої цілі), ЗМІ (якщо немає ЗМІ відповідною мовою, то буде значний тиск вивчати іншу мову, яка має усі відповідні засоби для цього), легальний тиск (брак державною мови може часто ставати базою для дискримінації), військовий натиск (бажання вживати лише просту мову) [там само, 53 - 63].

Марк Тулі [55; 161- 62] зауважує, що елітний статус англійської мови в Індії створює проблеми для економічного розвитку, тому що це означає, що освіта мас ігноруватиметься. Він переконаний, що вирішення цієї ситуації полягає у тому, щоб збільшити поширення англійської мови по всій території Індії допоки вона не стане «справжньою мовою, що об'єднує країну, а не так як зараз - мова, що об'єднує вищі верстви населення».

Всесвітнє поширення англійської мови спричинило утворення розмовних „змішаних мов" Franglais (французька і англійська), Spanglish (іспанська і англійська), Taglish (тагалозька та англійська) і багатьох інших. „Спостереження за Індією" пропонує новий додаток: Inglish (хінді та англійська). Як пише автор, англійська є перепусткою до хорошої роботи і статусу середнього класу в Індії. Вона віртуальне поєднує усі соціальні класи і майже всі регіони країни. В той же час, завдяки Голівуду, популярність хінді також зростає. Для багатьох домінування англійської підіймає питання індійської національної ідентичності і легальності британського колоніалізму. Тим часом прибічники чистоти мов стурбовані „забрудненням" як індійської, так і хінді. Але , як можна побачити з реклами та популярної культури, Inglish підхоплює оновлені версії старших сумішей двох мов -YaleGlobal.

Є три основні варіанти індійської англійської: мова найвищого рвня, регіональна або рідна мова та мова етнічного походження. В індійській англійській є різниця між літературною індійською англійською (акролект) і піджинами (базилект), відомими під такими назвами як Boxwallah English, Butler English, Bearer English or Kitchen English, and Babu English. Регіональні та рідномовні варіанти часто визначаються залежно від першої мови людини (бенгальська англійська, гуараті англійська, дравідійська англійська) чи від більшої мовної сім'ї (індо-арійська англійська, дравідійська англійська). В цьому сенсі варіантів індійської англійської є стільки, скільки мов є в Індії... Хоча і є певні спільні характеристики, які ідентифікують носіїв індійської англійської серед специфічних варіантів мови, англо-індійська мова, є відмінною, тому що вона виникла серед нащадків британських службовців та індійських жінок нижчих каст і підтримувалась, поміж іншими речами, загальнонаціональною системою давно заснованих середніх приватних англійських шкіл, відомих як англо-індійські школи. В загальному, коли обговорюється індійська англійська, цей термін відноситься до варіантів у верхній частині спектра, який містить національну поширеність і зрозумілість і все в більшій мірі забезпечує певний стандарт для мас-медіа, освіти, загально індійської комунікації. У граматиці та написанні стандартна британська англійська продовжує мати свій вплив.

Індійська англійська - це всеохоплююча фраза, що стосується всіх діалектів та варіантів англійської, які поширені на всій території Індії.

Мова, якій навчають індійців у школах - це по суті британська англійська, зокрема написання базується на британських правилах. І хоча англійці залишили Індію у 1947 році, багато фраз, які англійці вважають застарілими, ще й досі популярні в Індії.

Виразна еволюція регіональних варіантів у сучасному використанні призвела до виникнення таких термінів як Hinglish (хінді + англійська) і Taglish (тагалозька + англійська). Про ці терміни часто говорять з гумором чи несхваленням, але часом вони мають принизливе значення стосовно певного регіону чи верств суспільства, які насолоджуються життям за рахунок інших. Hinglish і Taglish та інші варіанти, які не мають назви капіталізуються і популяризуються у сфері реклами.

Термін „індійська англійська” - це загальний термін, що охоплює всі діалекти та варіанти англійської, якими розмовляють в Індії та на індійському субконтиненті взагалі. Завдяки британському колоніалізму, який забезпечив англомовну присутність в Індії протягом більш як 200 років, з'явився зовсім новий - південно-азійський різновид англійської мови.

У світі, який зменшується, та Індії, яка збільшується, англійська - це „валюта” майбутнього. Навіть прибічники-шовіністи тубільних мов не можуть це заперечити.

У газеті «Outlook India»( Гурчаран Дас, 3 травня 2005 р.) з'явились дві статті, де в першій говорилось, що уряд Карнатаки все ще не вирішив скасувати заборону на англійську мову в початкових школах, незважаючи на великий громадський тиск. В іншій - що міністр Карнатаки, після важливого візиту до Китаю, оголосив, що „члени комітету Народного Провінційного Конгресу Джіангсу попросили допомоги в уряду Карнатаки для навчання англійської в початкових школах." Метою цього Конгресу було навчити кожного китайця англійській до олімпіади 2008 року. Контраст між амбівалентністю Індії та впевненістю Китаю завжди повчальний.

Це видається дивним, що штат, де столицею є Бангалор - символ індійського успіху в глобальній економіці - і який здобуває свої конкурентноздатні переваги завдяки майстерному володінню англійською, залишиться заручником невпевненості шовіністів тубільних мов. Це трапилось через 15 років, коли вперше було накладено заборону на англійську мову у середніх школах у 80-х. Тим часом, Бенгал і Гуджарат, усвідомлюючи свої помилки, повернулись назад до навчання англійській, після того як вони зрозуміли, що створили покоління не здатне знайти роботу.

Ці дебати закінчились і англійська перемогла. Але, здається, що багато штатів, включно із Кералою та Карнатакою, перебувають у стані паралітичної бездіяльності, постійно обговорюючи, якою мовою навчати в школах. У світі, де четверта частина людей уже володіють англійською мовою, а експерти передрікають, що інша половина буде нею володіти через покоління, боляче бачити індійців, яким заздрять багато країн через їх навички в англійській, яким перешкоджають тубільні сталіністи та їх фіктивні аргументи, які повчають батьків, „Ви не знаєте, що добре для ваших дітей. Ми це знаємо.”

Цікаво, якою мовою будуть розмовляти індійці через 50 років. Дивлячись за горизонт сучасних подій, схоже на те, що дві тенденції будуть домінувати у нашому лінгвістичному майбутньому. Одна - це швидке поширення англійської по всій Індії, включно із нижчим середнім класом; інша - безпрецедентна популярність хінді, навіть на півдні, завдяки індійським блокбастерам та всесвітньому визнанню телепрограм на хінді, таких як Indian Idol та Kaun Banega Crorepati.

На перетині цих двох тенденцій модним є поєднання двох мов. Воно називається Hinglish, хоча насправді мало б називатись Inglish, через те, що все більше стає вуличною мовою по всій території Індії. Змішування англійської з рідними мовами Індії триває протягом століть, але тепер змінилось те, що Inglish стала мовою і нижчих, і середніх класів, і світською мовою вищих і вищих середніх класів. Тепер Inglish це стильна мова Голівуду, FM станцій та національної реклами. Рекламодавці були дуже здивовані величезним резонансом таких гасел: `Life ho to aise', `Josh machine', `Dil mange more.' Радіо Мірчі мало теж чудову реакцію на: `Ladki ko mari line, girlfriend boli, I'm fine!'

Сучасна молодь Індії більш вільно ставиться до англійської і вважає її навичкою, такою ж як вивчення Windows. Вони більше не вивішують британські чи американські прапори, окрім ненадійних лівих чи членів RSS. Голівуд, телебачення, реклама, крикет - вся індійська масова культура змовилась виставити англійську на ринок. Кожна індійська мати знає, що англійська є перепусткою її дитини в майбутнє - на роботу, до середнього класу - і саме тому англійські середні школи з'являються як гриби після дощу в міських нетрях та селах. Англійська стала індійською мовою 50 років після того, як британці покинули наші береги. Дейвід Далбі передбачає, що до 2010 року в Індії буде найбільше число англомовних людей у світі. Але, одна із хороших речей, що трапляються в Індії - це поступова демократизація англійської.

Що в мові Inglish важко визначити, і що потребує емпіричних досліджень? Чи в її основі лежить англійська, чи тубільна бхашас? Якщо це другий варіант, тоді він схожий із Franglais, яка складається із більшої кількості французьких і меншої - англійських слів. Чи мова бхаша переважає над англійською? Для нижчого середнього класу, що рухається вгору за соціальним фінансовим станом - це бхаша змішана з невеликою кількістю англійських слів, як говорить оповіщувач новин: `Mein aaj busy hoon, kal bill doonga definitely.', `Voh mujhe avoid karti hai!' Для вищих класів, з іншого боку, основна, звичайно, англійська мова: `Hungry, kya?', `Careful yaar, voh dangerous hai!' Середній середній клас здається зберігає рівну комбінацію мов, наприклад з газети: `Aaj Middle East mein peace ho gayi!', де три слова з хінді, а три з англійської.

Як контраст до цієї нової мови, стара „індійська англійська” наших заголовків є анахронізмом: `Sleuth nabs man', `Miscreants abscond', `Eve-teasers get away.' У своїх останніх працях професор Харін Тріведі з Університету Делі зневажливо говорить: „Індійська англійська? Та це просто некоректна англійська.” Inglish має паралелі з урду, яка стала мовою, що проникла на субконтинент і стала процвітати після мусульманського правління. За своїм походженням урду - табірне арго мусульманських завойовників Індії. Виникла ця мова із поєднання мови завойовників - фарсі та місцевих бхаша. Так як урду поширилась на Декан, Inglish поширилась по Індії завдяки Голівуду.

Отже, чи Inglish - це наше „підкорення англійської”, як сказав Рашді? Чи це наша подорож , щоб „завоювати світ”, як каже професор Дейвід Крістал, автор Кембріджської енциклопедії англійської мови. Він передбачає, що індійська англійська стане найбільш розповсюдженим варіантом, базуватиметься на економічній успішності Індії в 21 столітті а також на кількості населення. „Якщо 100 мільйонів індійців вимовлять англійське слово певним чином , це більше ніж населення в Англії, тому це слово саме так і має вимовлятись.” Якщо британська англійська була світовою мовою у 19 столітті, а американська мова у 20 столітті і зараз, то мовою 21 століття може стати Inglish, чи принаймні, англійська із сильним впливом Індії (чи Китаю, але меншою мірою).

РОЗДІЛ ІІ. ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНОЇ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ В ІНДІЇ (ІЕ)

2.1 Особливості лексичного складу ІЕ

Нелегко відділити використання англійської мови в Індії від загального мультилінгвального потоку. На додачу до змішування та зміни мовних кодів, інші мови постійно вливаються в англійський дискурс, а англійська в дискурс інших мов, особливо хінді. В англомовній пресі поширені „гібридні” заголовки: JNU karamcharis begin dharna (The Statesman, New Delhi, 12 May 1981), Marathwada band over pandal fire (The Indian Express, New Delhi, 9 Nay 1981), and 55 Jhuggis gutted (The Hindustan Times, New Delhi, 3 May 1981). Шлюбні оголошення в англомовній пресі також характерні: `Wanted well-settled bridegroom for a Kerala fair graduate Baradwaja gotram, Astasatram girl…subset no bar. Send horoscope and details'; `Matrimonial proposals invited from educated, smart, well-settled, Gujarati bachelors for good-looking, decent, Gujarati Modh Ghanchi Bania girl, B.A., doing the M.A. and serving'.

Запозичені слова та переклади з інших мов були поширеними з 17 століття, часто переходячи в мови поза територією Індії. Серед найпоширеніших запозичень:

1. слова з Португальської (almirah, ayah, caste, peon) та місцевих мов через португальську (bamboo, betel, coir, copra, curry, mango).

2. слова із тубільних мов, таких як хінді та бенгалі. Деякі з них англізовані у своєму написанні: anna, bungalow, cheetah, chintz, chit/chitty, dacoit, dak bungalow, jodhpurs, juggernaut, mulligatawny, pice, pukka, pundit, rupee, sahib, tussore. Деякі із пізніших слів менш англізовані: achcha - добре, згода (використовується для позначення згоди і часто повторюється: achcha, achcha, Iwill go), basmati - вид рису, chapatti - квартира, crore - одиниця виміру в 10м чи 100 lakhs, goonda - хуліган, дрібний злочинець, jawan - солдат у сучасній індійській армії, lakh - одиниця, що дорівнює 100000, lathi - свинцева палиця, яку носили поліцейські, masala - спеції, paisa - копійка, сота частина рупії, panchayat - сільська рада, samo(o)sa - смажене тісто, в яке загортають овочі чи м'ясо, Sri/Shri/Shree - містер, Srimati/Shrimati/Shreemati - місіс.

3. слова із арабської та перської, запозичені через північні індійські мови, які використовувались під час британського раджу: dewan - головний міністр керуючого штату, durbar - двір принца чи губернатора, mogul - мусульманський принц (в розмовній мові - дуже важлива людина, як в movie mogul), sepoy - солдат у британській індійській армії, shroff - банкір, vakeel/vakil - адвокат, zamindar - землевласник.

4. слова, взяті із санскриту, зазвичай із релігійним та філософським значенням, деякі з них загальновідомі, інші - обмежені до такого контексту як йога: ahimsa - не насилля , ananda - духовне блаженство, charka - містичний енергетичний центр у тілі, guru - (духовний) вчитель (в розмовній мові - порадник, якого не всі поважають), nirvana - звільнення із колеса переродження, rajas - стан пристрасті , samadhi - об'єднання та просвітління, sattwa/sattva - стан чистоти, tamas - стан неосвіченості, yoga - система самовдосконалення, yogi - людина яка займається йогою.

5. кальки з місцевих мов: dining leaf - листок бананового дерева, на якому подають їжу, cousin brother - двоюрідний брат, cousin sister - двоюрідна сестра, co-brother-in-law - ще один (інший) зять.

Велика різноманітність змішаних та адаптованих слововживань існує і як частина англійської мови, і як наслідок поширеного змішування мовних кодів англійської та, особливо, хінді, сюди належать зокрема:

1. так звані „гібриди” , коли один з компонентів слова - з англійської , а інший - з місцевої мови, часто з хінді: brahmihood - стан, коли людина є брахманом, coconut paysam - страва, приготована з кокоса, goonda ordinance - артилерія проти злочинців, gramin bank - сільський банк, kaccha road - ґрунтова дорогоа, lathi charge (як іменник), lathi charge(як дієслово), pan/paan shop - магазин, в якому продають горіхи бетель та лайм для жування, загорнені в листок перцю, policewala - поліцейський, swadeshi cloth - домоткане полотно, tiffin box - пакунок для ланчу.

2. місцеві значення та розширення значень загально англійських слів: batch-mate - однокласник, однокурсник, body-bath - звичайний прийом ванни, by-two coffee (на півдні) - замовлення двох порцій кави, по пів-чашки кожне, зроблене двома клієнтами в ресторані, condole - висловлювати комусь співчуття, England-returned - людина, яка була в Англії з метою отримання освіти, Eve-teasing - дражнити чи чіплятись до молодої жінки, Foreign-returned - людина, яка була закордоном, з метою отримання освіти, four-twenty - зрадник, шахрай (з індійського кримінального кодексу), head-bath - мити волосся, interdine - їсти з представником іншої релігії та касти, intermarriage - шлюб між представниками різних релігій та каст, issueless - бездітний, military hotel (на півдні) - ресторан, в якому подають невегетаріанські страви, out of station - не у своєму місті чи місці роботи, outstation (cheque) - чек виданий немісцевим банком, prepone - протилежне до postpone, ration shop - продовольчий магазин, undertrial - людина, яка перебуває під судовим слідством.

3. слова, які є більшою чи меншою мірою застарілими в британській та американській англійській, але використовуються в індійській англійській, наприклад: dicky - багажник автомобіля, needful (`Please, do the needful, Sri Patel'), stepney - запасне колесо, thrice (I was seeing him thrice last week).

4. численні ідіоматичні вислови є такі: to sit on someone's neck - уважно стежити за кимось, to stand on someone's head - наглядати уважно за кимось; Do one thing, Sri Gupta - Є лише одна річ, яку ви можете зробити, містер Гупта; He was doing this thing, that thing, wasting my time - Він робив різні речі витрачаючи мій час.

Окремо слід зупинитись на варіантах значень та використанні терміну „англо-індійський”. Основними варіантами значення цього терміну є:

1. зараз рідкісне вживання: той, що відноситься до Англії чи Британії та Індії: Англо-індійські зв'язки.

2. про англійців та індійців та їх діяльність в Індії під час раджу: англо-індійські слова та вирази.

3. про спільноту євразійців в Індії, які пішли від європейських батьків та індійських матерів. Рідною мовою англо-індійської громади є англійська. В сучасній Індії, англо-індійська школа - це середня англійська приватна школа, пов'язана з громадою та християнськими цінностями, але є відкритою для учнів з різним походженням. Англо-індійська англійська - це підвид індійської англійської.

4. стосується суті англомовних писемних джерел на індійському субконтиненті, написаних такими неіндійцями як Ред'ярд Кіплінг, Е.М. Форстер та Джон Мастерз, які застосовували мовні форми доречні для культурного, соціолінгвістичного та політичного контекстів регіону: англо-індійська література.

Чіткий розвиток місцевих різновидів у сучасному вжитку призвів до утворення таких термінів як Hinglish (Hindi+English) та Tanglish (Tamil+English). До цих термінів часто відносяться жартівливо, але інколи вони мають принизливу конотацію, для кожного регіону чи верстви суспільства, висміюючи їх. Hinglish, Tanglish, Benglish (Bengali^ English) та інші неназвані різновиди капіталізовані і популяризуються у сфері реклами. Тут, мета - досягнення об'єднаності суспільства задовольняється таким існуванням двомовності. Отже, існує багато запозичених слів із індійської мови, які таки з'являються у популярних творах, рекламах та газетах, не кажучи вже про телевізійні спортивні програми і шоу.

Стрімкий розвиток місцевих різновидів АМ відбувається в значній мірі за рахунок „англіцизації” індійських слів. Прикладами такої лексичної інтерференції можуть бути:

- Англіцизація індійських слів особливо у Ченнай додаванням "ify" до місцевих тамільських слів.

- Вживання уааг, machaa, abey агеу в англійській розмові, а саме людьми, у яких гінді є рідною мовою; da, machaa частіше вживається на півдні.

- Вживання слова 3d (хінді), що приблизно означає "що, щоб" так як у "What I mean is ki we should adopt this plan instead." (Спостерігається в основному на Півночі та Заході країни.)

- Характерне для англійської мови надмірна кількість вживання прийменника 'of, як у "There is so much of happiness in being honest."

- Вживання "open" та "close" замість "switch/turn on/off', як у "Open the air

conditioner" замість "Turn on the air conditioner."

- Вживання слова "hope", коли не мається на увазі бажання, а просто очікування: "We don't want rain today but I hope it will rain."

- Вживання "current went" і "current came" замість "The power went out" та "The power came back."

- Вживання "у'all" замість "you all" чи "all of you", так як вживається у

південноамериканському варіанті англійської мови.

- Зміна місцями значень слів "slow" та "soft", як у "І shall speak slower for you" (що власне означає "І will speak softly") чи "make the fan softer" (що власне означає "make the fan go slower/reduce its speed").

- Створення безглуздих, римованих подвійних слів, що позначають більшість ідей чи дій, сукупність значень слів, як у "No more ice-cream-fice-cream for you!", "Let's go have some chai-vai (tea, 'Чеа and stuff')." чи "There's lot of this fighting-witing going on in the neighbourhood." (В основному поширене у штатах, де розмовляють гінді.)

- Вживання "baazi"/"baaji" чи "-giri" з однаковою метою, як у "business-baazi" чи "cheatmg-giri." (Також в основному поширене у штатах, де розмовляють гінді.)

- Вживання слова "wallah" для позначення заняття чи справи, залучення у щось, як у "The taxi-wallah overcharged me.", "The grocery-wallah sells fresh fruit." чи "He's a real music-wallah: his CD selection is huge."

- Вживання слова maane (бенгальська мова),' Yani' (урду) і 'matlab' (гінді/урду), що означає приблизно "значення" ("What I mean is..."), як у "The problem with your idea, maane, what I feel is missing, is ki it does not address the problem of overstaffing." чи "Your explanation, matlab, your feeble attempt at one, was sorely lacking in cohesiveness."

- Надмірне вживання слів Generally/Actually/Obviously/Basically на початку речення, наприклад: "Actually I am not feeling well."

- Вживання слова "since" замість "for" у сполучниках тривалості часу, як у "І have been working since four years" замість "І have been working for four years" чи "І have been working since four years ago". Таке вживання більш прийняте серед людей, які розмовляють на північноіндійських мовах, таких як гінді, де слова для позначення "since" та "for" однакові.

- Вживання слова 'different- different': We went to different different places in the city in search of a good hotel.

- Вживання слова 'gift', як дієслова: You are gifting me a new cell phone?

- Вживання інших іменників у якості дієслова, таких як: "Does it pain?" замість "Does it hurt?"

- Вживання фрази "I can able to cook" замість "І can cook" - поширена граматична помилка Тамілнаду.

- Упущення означеного артикля: "Let's go to city" замість "Let's go to the city"

- Вживання 'out of hundred' замість 'percent': "He got a hundred out of hundred" замість "Не got a hundred" чи "Не got a one hundred percent".

"Your good name please?": "What is your name?", перенесення із виразу гінді.

"That is besides the point"

- "Deadly", "high-tech", "sexy" вживаються в ідіоматичних виразах, як прикметники."Deadly" означає надзвичайний, "hi-fi" - стильний і "sexy" - чудовий і надзвичайно розкішний. Приклади: "That movie was deadly, yaar; what an action scene!", "Your shoes are hi-fi. Where'd you get them?" і "That's a sexy car, man!"

- "Hello, What do you want?" інколи вживається у відповідь на телефонний дзвінок, не сприймається як неввічлива форма більшістю індійцями.

- "What a nonsense/silly you are!" чи "Don't be doing such nonsense anymore.": рідкісне ідіоматичне вживання слів nonsense/silly як іменників (хоча це не звично у британській англійській).

- "pindrop silence" дослівно означає, що така тиша повинна бути досягнута, щоб можна було почути, як падає голка.

- Вживання "back", що замінює "ago", коли йдеться про минулу дію, як у "І met him five years back", а не "I met Mm five years ago." (Хоча це також не прийнято у британській англійській).

- "freak out" означає веселитись, як у "let's go to the party and freak out."

- Звернення до старших, незнайомців чи будь-кого, хто заслуговує повагу, як tJee'Tji", як у "Please call a taxi for Gupta-ji."

- Вживання "Shree"/"Shri" (Mr.) чи "Shreemati'T'Shrimati" (Ms./Mrs.): Shri Ravi Shankar or Shreemati Das Gupta.

- Поряд із "Shree"/ "Shreemati", використовується "Saahib" (Mr.) і "Begum" (Mrs.) (урду), як у "Welcome to India, Smith-saahib." чи "Begum Sahib would like some tea."

- Вживання "Mr." та "Mrs." як загальних іменників. Наприклад: "Jyoti's Mr. stopped by yesterday" чи "My Mrs. is not feeling well".

- Вживання слів "uncle" та "aunty" при зверненні до людей значно старших ніж Ви, таких як далеких родичів, сусідів, знайомих, навіть абсолютних незнайомців, які значно старші.

- Нерегулярне вживання слів "уааг" (друг, приятель, франт), bhai (брат) і "bhaiyya" (брат (дуже неформально), що має багато спільного із американською англійською мовою "man" "dude", як у "Arey! C'mon, yaar! Don't be such a killjoy!", "Long time no see, bhai." чи "Ay, bhaiyya! Over here!"

- Вживання вигуків "Arey!" та "Acchha!" для вираження широкого ряду емоцій, зазвичай позитивних, хоча інколи і негативних, як у "Arey! What a good job you did!", "Acchha, so that's your plan." чи "Arey, what bad luck, yaar!"

- Вживання "oof!" для демонстрації страждання чи цілковитого розчарування, як у "Oof! The baby's crying again!"

- Вживання "Waah" для вираження захоплення, особливо про музичні твори, як у "Waah! Waah! You play the sitar so well!"

- Вживання "just" та "simply" в очевидно довільній манері у південній Індії, особливо у Кералі. Наприклад: Q: "Why did you do it?" A: "Simply" чи "Just I was telling to [sic] him."

- "Lady's finger" означає "плід окри, бамії" (як і в деяких інших англомовних країнах).

- "Hotel" означає "ресторан" (так само як і насправді "великий готель") в Індії: "І ate in the hotel". "Lodge" відноситься до маленьких ресторанів. Інколи "Lodge" означає місце, де можна зупинитись (у кімнатах), a "Hotel" відноситься до місця, де можна поїсти.

- "stepney" чи "stepaney" означає запасне колесо авто.

- "specs" означає окуляри (як у розмовній британській англійській мові).

- "cent percent" означає "100 відсотків", як у "Не got cent percent in maths."

- "centum" також часто вживається для позначення 100.

- Вживання дієслова "sit" замість "live", наприклад: "Where are you sitting?" замість "Where do you live?"

- "High-End": (приблизно) дуже високої якості (вживається саркастично для роботи і людей).

- n - багато (Не takes n troubles to stay neat).

- Дієслово "repair" у південній Індії вживається як іменник для позначення

поламаних предметів, як у "The TV became repair." Те ж саме слово вживається тоді, коли поламаний предмет відремонтували: "The TV is repaired and now it is working properly."

Слово "stay" вживається замість "live" чи "reside at": "Where are you staying?" означає не "Where are you temporarily lodging", a "Where is your residence?"

Слово "damn" вживається для підсилення, особливо негативного, значно частіше та із значно емоційнішим ефектом, ніж у міжнародній англійській мові.

- Слово "healthy" відноситься до повних людей, у північній Індії взагалі та у Біхарі зокрема, як у "His build is on the healthy side", що виражає позитивне ставлення до людей з надмірною вагою.

- Вираз "my dear", вживається як прикметник і відноситься до приємної людини, як у "Не is a my dear person." Дуже поширене у Біхарі.

- Слово "dear" вживається як термін при зверненні до приємного комунікативного чоловіка, еквівалент "mate" у австралійській англійській мові і ймовірно вживався б як "уааг" у гінді/урду.

- Слово "dress" вживається для позначення одягу для чоловіків, жінок і дітей, на зразок: "She bought a new dress for her son."

- Слово "cloth" зазвичай відноситься лише до одягу і тканин, які не придатні для носіння, як "waste cloth": "Use that cloth for cleaning."

- "Cloth" та "clothe" взаємозамінні. "Clothe" інколи розглядається як однина від "clothes".

- "Shirting and suitings" вживаються для позначення процесу пошиття такого одягу.


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.