Фразеологічні звороти, які не мають лексичних відповідників, в аспекті англо-українського перекладу

Проблеми фразеології у світлі наукових парадигм. Аспекти лінгвістичного аналізу фразеологічних одиниць у мовознавстві. Класифікація фразеологічних одиниць. Культурологічний аспект аналізу фразем, які не мають лексичних відповідників, у системі слів.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 19.08.2011
Размер файла 105,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

1.4 Напрямки аналізу фразеологічних одиниць в аспекті міжкультурної комунікації

Одним із розвинутих напрямків лінгвокультурології являється міжкультурна комунікація. Визначення цього напрямку відображається в самому терміні: це спілкування людей, представляючих різні культури [186]. Попередній етап накопичення знань по міжкультурній комунікації в основному спирається на досвід закордонних дослідників. Основоположною стала робота американських лінгвістів Э. Хлла і Г. Трейгера "Культура і комунікація. Модель аналізу". В даній науковій праці під міжкультурною комунікацією розуміється ідеальна ціль, у котрій може прагнути людина у своєму бажанні якомога краще та ефективніше адаптуватися до навколишнього світу. В результаті багаточисельних досліджень були визначення найбільш характерні риси міжкультурної комунікації: приналежність відправника отримувача повідомлення к різним культурам, усвідомлення учасниками комунікації культурних відмінностей один від одного та ін. [230]. Цілим рядом західних вчених був описаний особистий досвід викладання міжкультурної комунікації та запропоновані моделі організації міжкультурного навчання [220, 221, 223, 227 та ін.].

Міжкультурна комунікація стала предметом дослідження в ряді робот російських вчених [54, 61, 64, 177, 186 та ін.]. Так, Е.М. Верещагін та Костомаров у своїй науковій роботі "Мова та культура" досліджує живі комунікативні процеси породження та сприйняття мови, досвід мовної особистості та національний менталітет різних культур [43]. Посібник "Основи міжкультурної комунікації" під редакцією А.П. Садохіна являється результатом співробітництва німецьких та російських вчених. В книзі в систематизованому вигляді запропоновано все коло питань та проблем, виникаючих у процесі міжкультурного спілкування, розглядається культурно-антропологічний аспект взаємодії різних народів [64]. В науковому дослідженні М.К. Голованівськой вивчаються особливості французького менталітету з позицій носія української мови [61]. Проблеми взаємовідносин, взаємозв`язку, взаємовпливу та взаємодії мови і культури процесі спілкування людей висвітлена монографія С.Г. Тер-Мінасовой "Мова та міжкультурна комунікація" [186].

Поступово виникло розширення поняття "міжкультурна комунікація" на такі розділи, як теорія перекладу, навчання іноземним мовам, порівнювальна культурологія, констрактивна прагматика, та ін.

Любе міжкультурне спілкування підрозділяє володіння мовами. Центральним колом даною комунікацією є переклад, який являє собою один із складних видів мовної діяльності. Як вважають деякі вченні, основною метою перекладу є визначення природи перекладацької еквівалентності та умов її досягнення [52, 93, 94,135 та ін.].

В останній час лінгвісти почали звертати увагу на переклад як культурологічне явище [48, 55, 93, 94, 115, 135, 138, 190, 199, 207, 208]. Різні мови здатні відображати специфічні особливості культури. Але не всі елементи культурного фонду одного мовного колективу можуть бути присутнім в культурному фонді іншого. Ця особливість ускладнює при перекладі передачу культурної специфіки однієї мови засобами іншого. Фразеологічні одиниці, відображає у своїй семантиці тривалий процес розвитку культури народу, фіксують і передають від покоління до покоління культурні концепти, стереотипи, символи, еталони, міфологеми і таке ін. В.Н. Телія пише, що фразеологічний состав мови - це "дзеркало, в якому лінгвокультурна спільнота ідентифікує своє національне усвідомлення" [184, с.249]. Приєднуючись до вказаної точки зори, В.А. Маслова звертає увагу на той факт, що фразеологічні одиниці завжди зверненні на суб`єкта, тобто "вони виникають не для того, щоб описувати світ, а для того, щоб його інтерпретувати, оцінювати та виражати до нього суб`єктивне відношення" [112, с.82].

Велика зацікавленість в аспекті між культурної комунікації представляє собою група оборотів, немаючих відповідників у системі слів. Для дефініції значення аналізуємих фразем необхідно розгорнути опис, що складає визначені труднощі при перекладі їх на іншу мову: з одного боку, велика імовірність втрати змісту при перекладі, а з іншого - важко знайти засоби, які зберегли б образність ФО вказаного типу. Враховуючи запропоновану інформацію цікаво взнати, як фрагменти дійсності, визначені зворотами вказаної групи, відображені в інших мовах і наскільки співпадає у даній ФО спосіб номінації.

Фрагменти мовної картини світу в різних мовах можуть співпадати. Однакові фрагменти дійсності виділяються в українській та англійській фразеологічній картині світу. До них відносяться групи фразем, характеризуючи людину: weak sister (маменькин сынок), a heart of stone (каменное сердце), much of muchness (одного поля ягода, два сапога пара), a snake in the grass (змея подколодная) та інші. Незважаючи на співпадання деяких фрагментів дійсності в різних мовах, способи номінації можуть відрізнятися один від одного. Наприклад, в українській та англійських мовах мається група ФО, позначаючих їжу та напої. Але спосіб їх номінації в англійській мові відрізняється вживанням фразеологічних зворотів зі словом tea (чай): high tea (ранний ужин с чаем), husband's tea (очень слабый чай), a cup that cheers but not inebriates (напиток веселящий, но не пьянящий), - відсутніх в українській мові. Вказана особливість обумовлена, перш за все, своєрідною культурою та побутом англійців, які відрізняються від інших націй своєю любов'ю до чаю. Явні відмінності спостерігаються і в назвах страв, що обумовлено не тільки специфікою англійської та української кухні, але і кулінарними пристрастями представників двох націй. Наприклад, мало хто з носіїв української мови символом з мотивуванням ФО angels on horse-back, що в перекладі на українську мову означає вид закуски "устрицы и бекон на гренках" (букв. ангелы на конях) чи зворота spotted dick - "вареный пудинг с ізюмом". Запропоновані спостереження дозволяє виділити слідуючи аспекти аналізу фразеологізмів дослідницької групи у рамках між культурної комунікації: макрокультура - переклад - ступінь еквівалентності, облік національно-культурних факторів.

Дослідження ФО, немаючих відповідників в системі слів, в аспекті між культурної комунікації тісно зв'язані з питанням відображення вказаної інформації у словнику.

Висновки до розділу 1

1. У дипломній роботі приймаються наступне визначення ФО: "стійке в складі і структурі, відтворене предикативне або непредикативне сполучення слів, що характеризується більшого або меншого ступеня цілісністю або ідіоматичністю значення". Для аналізу відбираються фразеологічні обороти, що відповідають даному визначенню.

2. Актуальними аспектами дослідження фразем є наступні: виявлення подібностей і відмінностей між ФО і ЛО, визначення специфіки фразеологічного значення, місце фразеологізмів у язиковій моделі світу, установлення комунікативного призначення ФО, визначення способів представлення культурологічної інформації в семантиці фразеологічних оборотів, розробка і добір принципів фразеографії, представлення екстралінгвістичної інформації в словниках.

3. ФО, що не мають відповідностей у системі слів, займають особливе положення. Вони зближаються зі словами по функціях і особливостям номінації і відрізняються від них по цим же й інших ознаках. Важливим у дослідженні ФО даної групи є їхнє зіставлення зі словами в ЯММ, семантичним, парагигматичним, прагматичним і культурологічним ознакам.

4. При дослідженні ФО, що не мають відповідностей у системі слів, важливо врахувати фактори перехідності по різних ознаках.

5. Прагматичний аналіз ФО, не маючих у системі слів, зв'язаний з виявленням їх прагматичного потенціалу і представлення способів його реалізації в конкретних дискурсах.

6. Культурологічний аналіз ФО, що не мають відповідностей у системі слів, повинний бути зорієнтований на визначення типів культурологічної інформації і способи її представлення в семантиці одиниць досліджуваного типу.

7. Аналіз фразем, що не мають відповідностей у системі слів, в аспекті міжкультурної комунікації повинний виявити такі особливості: семантичні компоненти, що представляють інформацію інтеркультурного плану; семантичні компоненти, що представляють інформацію культурний^-культурного-національно-культурного (макрокультурного) плану; семантичні компоненти, що представляють інформацію субкультурного плану (гендерного, вікового і т.п.).

8. Опис значень фразеологічних оборотів, що не мають відповідностей у системі слів, у словнику повинне представляти семантичні, прагматичні і культурологічні особливості одиниць.

9. Фраземи, що не мають відповідностей у системі слів, займають значне місце в язиковій картині світу. Вони зближаються зі словами по функціях і особливостям номінації і відрізняються від них по цим же й інших ознаках. ФО ефективніше виконує функцію виразу почуттів, емоцій і оцінок, і це порозумівається тим, що словосполучення дозволяє актуалізувати різні фрагменти ЯКМ, а саме зв'язувати різні категорії пізнання і сфери буття, представляти додаткову інформацію, що деталізує об'єкт.

Розділ 2. Культурологічний аспект аналізу фразем, які не мають лексичних відповідників, у системі слів

2.1 Фразеологічні одиниці, які не мають відповідників у системі слів, в аспекті англо-українського перекладу

Як вже було відмічене важливу роль у між культурній комунікації відіграє облік національно-культурних факторів. Розглянемо вказану особливість на прикладі фразем, які не мають відповідностей в системі слів, російської та англійської мов.

ФО, що відображають позитивну або негативну оцінку тих чи інших людських якостей, можна вважати показником етнічних норм, правил соціального життя і поведінки в суспільстві, а також відношення нації через її культуру та мову до миру. Дослідники відмічають, що позитивними властивостями українців є доброзичливість, чутливість, щедрість, комунікабельність. Ця особливість підтверджується наявністю фразем групи, що досліджується таких обертів, як большое сердце, доброе сердце широкая натура, артельний парень душа на распашку, душа человек и др. Цікаво, що виявленні достоїнства українського характеру розуміються не як якості, що компенсують його недоліки, а як продовження цих недоліків. Коли мова йде про український національний характер, виникає уява о загадковій українській душі про яку іноземці часто говорять з захопленням, то з насмішкою. Як стверджує С.Г. Тер-Мінасова, все полягає в тому, що в українця у національній системі цінностей основоположним поняттям, переважає над українським, розумом, здоровим глуздом, являється " душа", тоді як у англійців головним поняттям являється свідомість, здоровий глузд - mind, ЛО у складі фразеологічних зворотів відповідає англійському слову heart (серце): всеми силами души - with all one's heart, душа нараспашку - smb. is open - hearted, до глубины души [186, c.166, 167]. Треба відмітити, що підгрупу "Негативне сприйняття оточуючими " можливо поділити в українській мові ще на багато мікрогруп через розмаїття негативного сприйняття: найвища ступінь проявів негатива (исчадие ада) і т. ін. То що ФО з негативною оцінкою значно перевищує кількість зворотів з позитивного боку, не є дивним, о скільки наявність у людини більшої кількості недоліків відповідно викликає реакцію у оточуючих, яка фіксується у мові.

ФО, які не мають відповідників у системі слів, характеризують найбільш розповсюдженні в українському національному характері негативні властивості людини, як легковажність (ветер в голове, ветряная мельница, ветряная головушка, буйная головушка, подбитый ветром, забубённая голова и др.). Дослідження англійської ідиоматики вказує на той факт, що у національному характері англійців перевищують такі цінності поняття, як чесність, відповідальність стриманість, працелюбність, професіоналізм. Наприклад в англійській мові також представлена група фразем "Людина по його сприйняттю оточуючими", але вона включає в себе значно менше кількість зворотів, немаючих відповідників у системі слів, з негативною оцінкою: відсутність значення для оточуючих (англ. small potatoes - укр. мала сошка), відсутність довіри (англ. a marked man - укр. людина, яка викликає підозру).

Спосіб номінації може відрізнятися через назву властивих тільки відповідним націям та народом фактів історії, державних інститутів, імен національних фольклорних героїв, політичних діячів і т. ін. Наприклад без знання, вказаних факторів внутрішньої форми буде недостатньо, щоб визначити значення таких фразеологічних зворотів англійської мови, як Cleopatra's needle - "голка Клеопатри" (єгипетський обеліск з рожевого граніту, встановлений на набережній Темзи у Лондоні), the Iron Lady - "залізна леді" (прізвище прем'єр - міністра Великобританії Маргарет Тетчер), the old lady of Threadneedle Street - "стара леді с Треднідл-стрит" (штучна назва англійського банку, розташованого на Треднідл-стріт).

Потрібно відмітити, що приведенні звороти відносяться до безеквівалентним фраземам і представляють складність при перекладі. Як правило, на іншу мову одиниці вказаного типу перекладаються за допомогою калькіровання образу. Перекладачу у таких випадках необхідно піклуватися про те, щоб образ був зрозумілим "рецептором переклада" у випадку необхідності забезпечувати повноцінність розумність за допомогою відповідних посилань і зауважень [94, с.154].

Однаковий спосіб номінації зазвичай характерний для фразем, запозичених обома мовами з якою-небудь третьої мови чи міфології: англ. thread of Ariadne та укр. Нітка Аріадни, англ. the sword of Damocles і укр. Дамоклів меч, англ. crocodile tears укр. Крокодилові сльози та ін.

Звернемо увагу на той факт, що навіть повна обізнаність у нравах та звичаї однієї культури не дає представнику іншої культури повної інформації про мовну картину світу першою. В ідеоматиці різних мов існують фраземи, які, дають додаткові соціокультурні данні, включаючи сенсові та емоційні відтінки. Якщо з передачею національно-етнічного компонента значення ФО перекладачі навчились справлятися, то звороти вказаного типа створюють великі труднощі не тільки при передачі їх змісту на іншу мову, та при їх сприйнятті носіями мови

Розглянемо для прикладу ФО глухая тетеря и слепая курица. Данні звороти у словнику мають значення "чоловік який погано чує", "близарукий, плохо видящий человек" [120], які не несуть ніякої інформації о том,що приведенні фраземи мають які-небудь обмеження у вживанні. Подібну інформацію зумовлює лексичні одиниці тетеря и курица, которые в русском языке имеют ярко виражену негативну окраску. Звернемо увагу на те, що маркером культурної конотації ФО глухая тетеря и слепая курица становится помета "неодобр.", яке є своєрідним сигналом для носія іншої культури про те, що дані фраземи не слід вживати по відношенню до людей похилого віку.

Таким чином, фактори, зумовлює семантику та обмежуючі вживання фразем, можуть взаємодіяти один з одним, надавати культурну інформацію про норми вживання того чи іншого зворота.

Наступний розділ пресвячин виявленню прагматичного потенціалу та відображення культурологічної інформації фразем, не маючих відповідників у системі слів, у словнику.

2.2 Культурологічний аспект дослідження фразеологічних одиниць (на прикладі фразем, які не мають лексичних відповідників, в англійській та українській мовах)

У різних наукових парадигмах можна зустріти велику кількість відповідної мови, але всі вони зводяться до одного: мова представляє собою засіб відображення думок, засіб спілкування. Безумовно, що без мови різні форми спілкування людей стають не можливими. Мова є засобом комунікації, а комунікація та спілкування є важливою частиною людського життя та частиною культури. Тісний взаємозв'язок мови та культури вказували більшість лінгвістів [34 43 50 64 112 182 184 186]. Мова не зв'зана з культурою, а він "растёт из неё и выражает её" [112, с.28]. С.Г. Тер-Мінасова дає визначення мов, у якому компонент культури є невід'ємним його якістю: "Мова це - міцна суспільна зброя", формуюча людський потік до етносу, створюючий націю через зберігання та передачу культури, традицій, суспільного самоусвідомлення існуючого мовного колектива [186, с.15].

Галузь науки про мову, безпосередньо зв'язаної з навчанням культури є лінгвокультурологія. В останній час вона отримує все велике розповсюдження, відповідно до цього свідчать багаточисельні наукові дослідження у відповідному напрямку [18, 32, 33, 42, 43, 50, 58, 112, 145, 175, 184, 187, 198, 217]. За словами професора В.В. Воробйова, розвиваючого концепцію Є.М. Верещагіна і В.Г. Костомарова, лінгвокультурологія - наукова дисципліна, вивчаюча "взаємозв'язок та взаємодію культури та мови у його функціонуванні та відображаюча цей процес як цілісну структуру одиниць у єдність їх мовного та позамовного (культурного) змісту за допомогою системних методів та з орієнтацією на сучасні пріоритети та культурні встановлення (систем норм та суспільних цінностей)" [43, с.125 - 126]. З даної точки зору перекликаються думки В.А. Масловой, яка стверджує, що культурологія є наукою, навчаючої втілюючу у живу національну мову і проявляючу у мовних процесах матеріальну та духовну культуру [112, с.28]. Крім того, лінгвокультурологія досліджує живі комунікативні процеси відтворення та сприйняття, досвід мовної особистості та національний менталітет, надаючи системне опис мовної картини світу.

Знайомство з названими роботами показує, що дослідження по лінгвокультурології зайняли міцне місце у мовознавстві, отримавши статус самостійного лінгвістичного напрямку. Проте залишається багато питань, які у названому аспекті ще недостатньо дослідженні. Якщо загальні питання культурології у визначеній мірі вивчені, окремі рівні в системі у вказаному аспекті ще не піддавалися розгляду. У той же час саме окремі мовні одиниці репрезентують особливості культури, так як вони у своєму значенні акумулюють знання та досвід народу. Особливо цікава у тому аспекті фразеологічна система мови, яка в області лінгвокультурології досліджена далеко не вичерпні. Серед множини ФО, які заслуговують уваги лінгвістів, особливе місце займає група ФО, не маючих відповідників у системі слів. З однієї сторони, вказані фразеологічні звороти можуть бути співвідношенні з лексичними одиницями, оскільки у мовній картині світу, подібно до слів, займають відповідні місця і це можуть бути культурні лакуни. З іншої сторони, вони відрізняються від слів тим, що несуть в себе специфічні риси фразем, багато з яких можуть бути обумовленні саме культурними факторами. Все це свідче о том, що дослідження фразем, не маючих відповідників у системі слів, в лінгвокультурному аспекті може дати нові результати.

Звернемося до аналізу прояву деяких культурних факторів у значенні зворотів дослідницької групи.

На протязі свого життя люди входять у склад тих або інших соціокультурних груп. Кожна така група володіє своєю мікрокультурою, яка грунтується на релігіозних, географічних, расових вікових, мовних, сімейних, а також статевих ознак людей, складаючих її. В залежності від такого рода ознак кожна субкультура дотримується визначеної моделі поведінки. У зв'язку з вказаною особливістю стеріотип поведінки є одним з найбільш важливим серед стереотипів.

Якщо розглядати мову в аспекті гендерології, то слідує розмежовувати жіночі та чоловічі мовні особисті, жіночі та чоловічі види та особливості поведінки. Відносно того, що вважати "чоловічим", а що "жіночим", в кожній культурі існують різні думки. Наприклад, у культурах, де панує патріархальна установка, центральне місце у світосприйнятті мовної особи займає робота, сила, незалежність, матеріальний успіх, конкуренція розмежування чоловічих та жіночих ролей. В культурах з матріархальною установкою вказанні ознаки вважаються не дуже важливим. Але на перший план висувається сама людина та сенс його існування, емоційні зв'язки між людьми, турбота про інших членах суспільства. У українській культурі зафіксована патріархальна установка, що відображається у мові. У його складі міцно закріпились стереотипи, відповідно яким жінці властиві більшість пороків через це порівняні з нею чоловіки завжди має негативне забарвлення. Якщо взяти для прикладу фразеологічні звороти досліджуваної групи: базарная баба, женский характер, женская логика, девичья память, женский ум, переезжая сваха и др. Жінку у порівняння з чоловіком тільки прикрашає: мужской ум, мужской характер, мужская хватка.

На підставі вказаних особливостей на закріплених у суспільстві стереотипах поведінки: для чоловіків - міцність, рішучість, прагнення бути першим; для жінок - м'якість, емоційність, чутливість.

Національна-культурна специфіка ФО обумовлена не тільки стереотипністю, але і символічно їх образної підстави. Символ у культурі - "універсальна категорія", за допомогою якої люди можуть висловити та передати весь свій внутрішній стан " 64, с.110". Символи представляють собою умовні символи, визначаючи деякі предмети, явища чи процеси. Головною їх особливістю є " здатність заміняти " реальні предмети чи явища та виражати заключну в них інформацію [111]. Люба культура створює свою особисту систему символів та придає кожному символу відповідне значення. Особливу цікавість представляє символіка кольоровизначень, а як її приватний прояв - вживання кольоровизначень, у складі ФО. Наприклад, в українській мові блакитний та рожевий колір є символами ніжності, романтики мрій. Дана символіка вплинула на виникнення таких ФО, как розовые мечты, в розовых красках, голубые мечты. Червоний колір символізує вогонь, сильний жар, тобто, що може сильно опікти (красноє слово). Метафоричне значення білого та чорного кольору в багатьох мовах співпадає. В українській мові чорний колір, є символом втілення зла, темних сил, горя, а білий - символом добра, любові, чичтоти. Це підтверджується наявністю серед зворотів дослідницької групи таких ФО, як чёрний день, чёрний ворон, чёрная магия, чёрная зависть, чёрный список, а также белая магыя, белая зависть и др.

Потрібно звернути увагу на числову символіку, яка у кожній культурі має свої значення. В якості приклада символьного протиставлення можно привести фраземи української мови, де символом вимірювання є число "сім", та англійської, з символьною складовою nine "дев'ять": (быть) на седьмом небе - (to be) on cloud nine (букв. быть на девятом облаке). В українській мові число "сім" виділяється також у складі таких ФО, не маючих відповідників у системі слів, как семи пядей во лбу, семь пятниц на неделе, седьмая вода на кыселе, книга за семью печатями, а число "десять" в англійській мові у складі ФО досліджуваної групи a nine day's wonder (букв. чудо девяти дней) - "що небуть, сприяється як привабливе у даний час. Роль числа "девять" в англійській фразеології пояснюється значенням цього поняття стародавньогерманською культурою. Цифра "девять" грає дуже важливу роль у німецькій міфології, в правовій системі, тиждень нараховував дев'ять днів, відстань у дев'ять кроків використовувалась як міра довжини [70, с.46-47]. Візьмемо до уваги що у японських ідіомах в аналогічній функції є число "вісім".

Звернемо увагу, що крім символів-колоративів та числової символіки, в українській ідеографії виділяються ФО з зоосимволами: глуп, как баран (баран - символ глупости), Лиса патрикеивна (лиса - символ хитрости, изворотливости), змея подколодная (змея - символ коварства), здоров как бык, (бык-символ здоровья) та ын.

Завдяки наявності компонентів з символьним значення семантики аналізуючих ФО стає більш доступний та легший носію мови але частіше за всього робить труднощі у міжкультурної комунікації, оскільки у культурі іншого народа більшість символів мають інші асоціації зв'язка. Наприклад, в українській ментальності ЛО собака, крім негативних ознак (собачья жизнь, собачие условия), може асоціювати і позитивний (собачья верность, преданность). У білоруській мові вказане слово у більшості випадків несе негативні конотації. У в'єтнамській картині світу символом глупости є свиння, в українській - баран (глуп как баран, баранья голова).

Як бачимо, фраземи, не маючих відповідників у системі слів, дійсно займають значне місце в культурній уяві українця, так як вони не тільки характерезують людину, його діяльність, розумові здібності, духовні цінності і т. ін., але мають специфічні риси, в яких відображається символіка народа.

У теперішньому дослідженні ми повинні впізнати, як культурна інформація відображається в семантиці ФО, не маючих відповідників у системі слів, якими культурними факторами вона визначена, а також ступінь її впливу на специфіку значення аналізуємої групи фразем.

Висновки до розділу 2

1. Серед ФО, що не мають відповідностей у системі слів, порівнянних по семантиці зі словосполученням, виявлені обороти, порівнянні по семантиці з простими словосполученнями, у яких на глибинному рівні виділяється дві ознаки; ФО порівнянні зі складними словосполученнями, у яких на глибинному рівні виділяється три ознаки, і фраземи, порівнянні по семантиці зі складними словосполученнями, у яких на глибинному рівні виділяється чотири і більш ознаки. Специфіка значень фразеологізмів досліджуваної групи полягає в тому, що ФО, на відміну від вільних словосполучень, позначають набагато більшу кількість подібних або суміжних ознак.

2. Серед оборотів досліджуваної групи, порівнянних по семантиці з пропозицією, виділяються що образно-характеризують ФО, емоційно - що характеризують і обороти змішаного типу. Зазначені типи фразем на глибинному рівні співвідносяться з пропозицією, а на поверхневому - самі включаються до складу пропозиції.

3. Категоріально-граматична перехідність ФО, що не мають відповідностей у системі слів, обумовлює тип ознаки, номінованого оборотом, ступінь цілісності значення і семи, в словниковому визначенні. По співвідношенню зазначених факторів виділяються ФО з рівномірною виразністю субстативної і ад'єктивної семантики, субстативні ФО з елементами ад'єктивної семантики, структурно іменні обороти, що співвідносяться по семантиці з категорією стану, структурно іменні з адвербіальною семантикою і фраземи нульовий К-Г перехідністю.

4. Серед фразеологізмів, що не мають відповідностей у системі слів, і лексичних одиниць виділяються помилкові еквіваленти з незбіжною оцінкою, помилкові еквіваленти зі співпадаючою оцінкою, помилкові еквіваленти те зі співпадаючої, то з незбіжною оцінкою, часткові еквіваленти з різним образним потенціалом, семантичні еквіваленти з різним образним потенціалом.

5. Образність фразем, що не мають відповідностей у системі слів, обумовлена наступними факторами: деталізацією образа первинного денотата, гіперболізацією образа первинного денотата, алогізмом компонентів ФО, незвичайністю зіставлення первинного і вторинного денотатів, об'єднанням протилежних ознак у межах сполучення, символом, що лежить в основі одного з компонентів первинного денотата фраземи, метонімічним переносом, зіткненням двох значень ФО, конкретизацією первинного денотата і гіперболізація вторинного, сполученням декількох з перерахованих факторів.

6. У процесі експерименту виявлена реальна і потенційна образність фразеологізмів, що не мають відповідностей у системі слів. Потенційною образністю володіють ФО, у складі яких компоненти не можуть служити сигналом для розуміння значення оборотів. Реальна образність заснована на символах або асоціаціях, зв'язаних зі значеннями компонентів ФЕ. Образність фразеологізмів біблійного і міфологічного походження ґрунтується на відображенні не окремих ознак і предметів, а ситуацій або епізодів, що забезпечує комплексність образних картин.

7. Одним з основних ознак, що відрізняють формування значень ФО від слів, є здатність фразем досліджуваної групи відбивати інформацію що гармоніює і дисгармоніює плану. Інформація плану, що гармоніює, представлена словосполученнями, що відбивають відносини, що існують у реальному світі і не суперечній логіці їхнього сприйняття. Інформація дисгармонуючого плану представлена словосполученнями, що відбивають зв'язки і відносини, що не існують у реальному світі.

8. ФО, що не мають відповідностей у системі слів, досить повно охоплюють картину світу, торкаючись практично всі сфери життя. Велика кількість груп (всього 22 ФСГ) зв'язане з тим, що аналізовані фраземи вибиралися не по семантичних ознаках, а по наявності відповідностей у системі слів.

Висновок

У сучасній лінгвістичній науці активно розробляються проблеми фразеології: досліджується фразеологічний склад мов, його місце в язиковій картині світу, особливості функціонування фразеологічних одиниць. Незважаючи на увагу вчених до зазначених проблем, багато питань залишаються не до кінця вивченими. Рівень розвитку сучасної фразеології вимагає вичерпного дослідження питання про місце фразем у язиковій картині світу і про рівні відображення ними язикової дійсності, номінативного аспекту семантики фразеологізмів і їхнього комунікативного призначення. Великий інтерес викликає дослідження культурно-людського фактора в мові, зокрема його впливу на формування і функціонування фразеологічних оборотів. Немаловажним є вивчення лексикографічного аспекту дослідження фразем зокрема представлення інформації в словниках.

На матеріалі фразеології аналізові піддавалися різні групи фразем, але ФО, що не мають відповідностей у системі слів, ще не були об'єктом лінгвістичного дослідження. Одиниці зазначеної групи, з однієї сторони співвідносяться зі словами по статусі в язиковій картині світу, займаючи рівноцінне з ними положення, а з іншого боку - характеризуються всіма ознаками, властивими іншим ФО. Опис значення ФО досліджуваної групи нагадує перерахування ознак реалій у словникової дефініції але на відміну від лексичних способів номінації, фразеологічні обороти, що не мають відповідностей у системі слів, є складними найменуваннями і демонструють інший шлях позначення реалій, чим слова: любовний трикутник - "троє людей зв'язаних любовними відносинами", виплодок пекла - "про те, хто є втіленням самих негативних якостей і властивостей", блудний син - "про людину, що залишила яку-небудь співдружність, колектив, звичні заняття і т. ін. у пошуках нового середовища, інших занять і т.п., а в наслідку повернення до колишнього".

У результаті використання прийомів компонентного аналізу, класифікаційного і порівняльного методів було встановлено, що фраземи не мають відповідностей у системі слів, займають значне місце в язиковій картині світу. Вони зближаються зі словами по функціях і особливостям номінації і відрізняються від них по цим же й інших ознаках. ФО ефективніше виконує функцію вираження почуттів, емоцій і оцінок, і це порозумівається тим, що словосполучення дозволяє актуалізувати різні фрагменти ЯКМ, а саме зв'язувати різні категорії пізнання і сфери буття, представляти додаткову інформацію, що деталізує об'єкт (порівн. ФО відставної кози барабанщик - ЛО посередність). Використання класифікаційного методу дозволило виділити в ЯКМ 22 осередки, заповнених не тільки словами, але і фразеологічними оборотами досліджуваної групи.

Відсутність у мові слова-ідентифікатора у фразеологізму, змушує звернути увагу на зовсім іншим, властивим тільки фразеологічним одиницям природу, що виявляється, насамперед, у їхній семантиці. Семантичний аспект дослідження вказує на наявність перехідних явищ серед ФО, що не мають відповідностей системі слів. Дані обороти вже генетично є перехідними: відсутність відповідностей у лексичній системі, з одного боку, зближає аналізовані одиниці зі словами, а з іншого боку - із фраземами. Компаративний аналіз показав, що на відміну від вільних словосполучень ФО, що не мають відповідностей у системі слів, позначають набагато більшу кількість подібних або суміжних ознак (порівн. з молодих так ранній і досвідчений людин, стара діва і незаможня жінка). Дефініції показують якісні денотативно-референтні відмінності фразем досліджуваної групи від лексичних одиниць, велику об'ємність семантики ФО в порівнянні зі словами: фразеологічні обороти на відміну від ЛО позначають або ознака разом з його носієм, або ситуацію, у якій виявляються ті або інші якості суб'єктів. Специфіка семантики аналізованих оборотів полягає в тім, що на глибинному рівні вони співвідносяться з пропозицією, а на поверхневому - самі включаються до складу пропозиції.

Використання підстановочного, компонентного і компаративного методів дозволило виділити серед аналізованих фразеологізмів і лексичних одиниць (як самостійні одиниці, і як компоненти ФО) пари, що характеризуються різним ступенем семантичної подібності: помилкові еквіваленти зі співпадаючою оцінкою (майстер на усіх рука-майстер), помилкові еквіваленти те зі співпадаючої, то з незбіжною оцінкою (біла ворона - ), часткові еквіваленти з різним образним потенціалом (лицар без страху і докору - лицар), семантичні еквіваленти з різним образним потенціалом (рай земний - рай).

Дослідження відмінних рис образності лексичну і фразеологічної вказує на велику виразність і розгорнення фразеологічного образа в порівнянні з образом лексичним. Використання методу компонентного аналізу і синтезу дало можливість зробити висновок, що образність фразем, що не мають відповідностей у системі слів, обумовлена деталізацією образа первинного денотата, гіперболізацією образа первинного денотата, алогізмом компонентів ФО, незвичайністю зіставлення первинного і вторинного денотатів, об'єднанням протилежних ознак у межах сполучення, символом, що лежить в основі одного з компонентів первинного денотата фраземи, метонімічним переносом, зіткненням двох значень ФО, конкретизацією первинного денотата і гіперболізацією вторинного, поєднанням декількох з перерахованих факторів. У процесі експерименту виявлена реальна і потенційна образність. Потенційною образністю володіють ФО досліджуваної групи, у складі яких компоненти не можуть служити сигналом для розуміння значення оборотів. Реальна образність заснована на символах або асоціаціях, зв'язаних зі значеннями компонентів ФО. Образність фразеологізмів біблійного і міфологічного походження ґрунтується на відображенні не окремих ознак і предметів, а ситуацій або епізодів, що забезпечує комплексність образних картин.

Образність є не чимось іманентно властивій семантиці ФО, а народжується при сприйнятті.

Аналіз дериваційних особливостей дозволив звернути увагу на той факт, що формування значень ФО і слів відрізняється здатністю фразем досліджуваної групи відбивати інформацію що гармоніює і дисгармоніює плану. Інформація плану, що гармоніює, представлена словосполученнями, що відбивають відносини, що існують у реальному світі і не суперечать логіку їхнього сприйняття. Інформація дисгармонуючого плану представлена словосполученнями, що відбивають зв'язки і відносини, що не існують у реальному світі.

Прагматичний аналіз ФО, що не мають відповідностей у системі слів, зв'язаний з виявленням їхнього прагматичного потенціалу і представлення способів реалізації в конкретних дискурсах. Використання підстановочного аналізу дозволяє зробити висновок, що заміна ФО досліджуваної групи лексичними одиницями неможливо. У випадку заміни фразем словосполученнями відбувається втрата емоційної напруженості; зменшення сили сприйняття образності або її втрата; зміни семантики, а саме: утрата конкретного представлення про денотат, "розчинення" денотата, конкретизація денотата, що веде до зміни оцінки, конкретизація референції, ослаблення характеристики через "зм'якшення" референції, якісна зміна денотата; невідповідність умовам дискурса: утрата говорячими достатнього кількості знань друг про друга, про предмет, об'єкт розмови або, навпаки, зайва деталізація ситуації, явища і т.д. Представлені спостереження вказують на те, що ФО, що не мають відповідностей у системі слів, створюють абсолютно нові можливості для реалізації в різних типах дискурса.

Культорологичний аналіз фразем, що не мають відповідностей у системі слів, зв'язаний з вивченням ролі антропологічного фактора і форм його прояву в семантиці одиниць розглянутого типу. У процесі дослідження виявлено, що ступінь ідеоматичності аналізованих фразем знижується за рахунок лінгвістичних і факторів. До лінгвістичного відносяться семантичні фактори: асоціативне поле слова, переносне значення слова, ядерна сема одного зі слів фраземи, взаємодія компонентів ФО, можливість зіставлення первинного і вторинного денотата ФО, сукупність приведених семантичних факторів.

За допомогою методу компонентного аналізу і синтезу встановлено, що діапазон варіювання денотативних і прагматичних сем у значенні ФО набагато більше, ніж у значенні ЛЕ. Компонентний склад фразем дозволяє в межах одного обороту перехрещуватися денотативним і прагматичним семам.

Використання даних контролюючого експеримента дало можливість зробити висновок про те, що образність і ідіоматичність ФО, що не мають відповідностей у системі слів, залежать від субкультурних факторів. У мові існують визначені гендерні стереотипи, що впливають на закріплення в ньому того або іншого образа, створеного фразеологічним оборотом.

Опис у словнику значень ФО, що не мають відповідностей у системі слів, повинне представляти лінгвістичні і особливості одиниць. При лексикографічному описі ФО необхідно представити нюанси комунікативного навантаження фраземи, її прагматичний потенціал (емоційну оцінку, поноси, що відбивають додаткові конотації ФО), а також культурологічну інформацію (поноси, що відбивають гендерні особливості, менталітет народу і т.д.).

Представлені спостереження дозволяють зробити висновок, що фразеологічні обороти, що не мають відповідностей у системі слів, є більш удалими для номінації в порівнянні зі словами. Дослідження язикової картини світу показало, що, виконуючи нарівні з ЛО номінативну функцію, фраземи демонструють інший шлях реалій, чим слова. Торкаючись практично всі сфери життя, ФО досліджуваної групи дозволяють досить повно охарактеризувать ЯКМ. Надзвичайно цікавої і потрібним для науки є установлення взаємозв'язку між лінгвістичним і факторами, зокрема дослідження прояву людського фактора в семантиці розглянутих язикових одиниць і його відображення в конкретних мовних ситуаціях, впливу культурно-національних факторів (гендерних особливостей, стереотипів, символів і ін.) на формування і функціонування фразеологізмів і, як наслідок, придбання ними функції еталонів і стереотипів національної культури. Важливим представляється питання про перехідні явища при дослідженні специфіки значення аналізованих оборотів.

Вивчення зазначених проблем є необхідним для розробки питання про номінатативному аспект семантики фразеологізмів і про зв'язок ФО з культурою етносу взагалі і "людським фактором" зокрема, доповнює наші представлення про специфіку фразеологічного значення і взаємодій лексичної і фразеологічної систем. Результати дослідження вносять визначений вклад у подальшу розробку теоретичних проблем відображення фрагментів дійсності в язиковій картині світу. Створення моделі лексикографічного портрета ФО, що не мають відповідностей у системі слів, з обліком інформації може мати значення в лексикографічній практиці.

Вірогідність досягнутих результатів підтверджується фундаментальної теоретичною базою, створеної з врахуванням сучасних досягнень лінгвістики, достатнім фактичним матеріалом, а саме картотекою фразеологічних оборотів, що не мають відповідностей у системі слів, із ключовим ім'ям іменником у складі (близько 2000 ФО) і прикладів з художньої літератури і друкованих видань (біля трьох тисяч текстологічних карток).

Проведений аналіз семантичних, прагматичних і культурологічних особливостей фразем, що не мають відповідностей у системі слів, може бути основою для проведення спецсемінарів по лексиці і фразеології, при читанні спецкурсів на українській мові.

Список використаної літератури

1. Абубикирова Н.И. Что такое "гендер"? // Общественные науки и современность. - 1996. - № 6. - С.123-125.

2. Авалиани Ю.Ю. К взаимодействию лексики и фразеологии // Уровни язика и их взаимодействие. - М.: Наука, 1967. - С.7-9.

3. Азнаурова Э.С. Прагматика художественного слова. - Ташкент: Фан, 1988. - 119 с.

4. Аксамитов А.С. Идеографический словар и сопаставительная фразеология // Русский язык в национальной школе. - 1975. - № 4. - С.73-77.

5. Акуленко В.В. О "ложных друзьях переводчика". - М.: "Сов. энциклопе-дия

6. Алефиренко Н.Ф. Теоретичні питання фразеології. - Харків: Вища школа. Вид-во при Харк. держ. ун-ті, 1987. - 135с.

7. Алефиренко Н.Ф. Фразеология в системе русского языка. - Волгоград: Изд-во ВГУ, 1993. - 168с.

8. Алфёров А.В. К теории речевого взаимодействия: речевые единицы языка // Вестник МГУ. Сер. 19. Лингвистика и межкультурная коммуникация. 2001. - №4. - С. 192-201.

9. Амосова Н.Н. Слово в контекст // Уч. Зап. ЛГУ: Серия филол. наук: Очерки по лексикологии, фразеологии и стилистике. - Л.: Изд-во ЛГУ. - 1958. - Вып.42. - №4. - С. 192-201.

10. Амосова Н.Н. Основы английской фразеологии. - Л.: Изд-во ЛГУ. - 1963. - 130с.

11. Апресян Ю.Д. Экспериментальное исследование русского глагола. - М.: Наука, 1967.

12. Апресян Ю.Д. Образ человека по данным языка: Попытка системного описания // Вопросы языкознания. - 1995. - № 1.

13. Апресян Ю.Д. Лексическая семантика. Синонимические средства языка: Избранные труды. - М.: Школа "Языки русской культуры", фирма "Восточная лит-ра" РАН, 1995. - (Язык. Семантика. Культура).

14. Апресян Ю.Д. Интегральное описание языка и системная лексикография: Избранные труды. - М.: Школа "Языки русской культуры"; Изд. фирма Вост. Лит., 1995. - (Язык. Семантика. Культура.).

15. Арутюнова Н.Д. Понятие пресуппозиции в лингвистике // Изв. АН СССР: Серия лит. И яз. - 1973.

16. Арутюнова Н.Д. Фактор адресата // Изв. АН СССР. Сер. Лит. И яз. - 1981. - Т.10.

17. Арутюнован Н.Д. Метафора и дискурс // Теория метафоры. - М.: Прогресс, 1990.

18. Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека. - М.: Языки русской культуры, 1999.

19. Архангельский В.Л. Устойчивые фразы в современном русском языке. - Ростов-на-Дону: Изд-во Рост. ун-та, 1964.

20. Архангельский В.Л. Соотношение и взаимодействие единиц фразеологического уровня с единицами других уровней современного русского языка // Уровни языка и их взаимодействие. - М.: МГПИИЯ им.М. Тореза, 1967.

21. Ахманова О.С. Очерки по общей и русской лексикологии. - М.: АН СССР, 1974.

22. Бабкин А.М. Идиоматика (фразеология) в языке и в словаре // Современная русская лексикография. - 1977. - Л.: Наука, 1979.

23. Балли Ш. Общая лингвистика и вопросы французского языка. - М.: Изд. иностр. лит., 1955.

24. Балли Ш. Французская стилистика. - М.: Изд. иностр. лит., 1961.

25. Бао Хун. Национально - культурная специфика фразеологизмов в русском и китайском языках // Фразеология в контексте культуры, 1999.

26. Баран Я.А. Основні питання загальної та німецької фразеології. - Львів: Вища школа, 1980.

27. Баранов А.Н., Добровольский Д.О. Внутренняя форма идиом и проблема толкования // Изв. Рос. АН. Сер. Лит. И яз. - 1998.

28. Бахарьова Е.Н. Роль лингвистических ресурсов в конструировании Гендерной личности женщины // Іноземна філологія на межі тисячоліть: Тез. Доп. міжнар. наук. конф. - Х.: Константа, 2000.

29. Белоноженко В.М., Гнатюк И.С. Функціонування та лексографічна

30. Бергельсон М.Б. Межкультурная коммуникация как исследовательская программа: лингвистические методы изучения кросс-культурных взаимодействий // Вестник МГУ. Сер. 19. Лингвистика и межкультурная коммуникация. - 2001.

31. Блинова О.И. Образность как категория лексикологии // Экспрессивность лексики и фразеологии. - Новосибирск: Наука, 1983.

32. Ботвина Н.В. Міжнародні культурні традиції: мова та етика дилової комунікації. - К.: АртЕк, 2002.

33. Брагина А.А. Лексика языка и культура страны. - М.: Рус. яз., 1986.

34. Бромлей Ю.В. Этнос и этнография. - М.: Наука, 1975.

35. Брус М.П. Семна структура загальних жіночих особових назв // Семантика мови тексту: Зб. ст. міжнар. конф. - Івано-Франківськ, 2000.

36. Брутян Р.А. Язик картина мира // НДВШ. Философские науки. - 1973.

37. Будагов Р.А. Несколько заметаний о "ложных друзях переводчика". - М.: Изд. МГУ, 1971.

38. Булыгина Т.В. О границах и содержании прагматики // Язв. АН СССР. Сер. лит. и яз. - 1981. - Т.40.

39. Булыгина Т.В., Шмелёв Д.Н. Языкавая концептуализация мира (на матери але русской грамматики): (на материале русской грамматики). - М.: Школа "Языки русской культуры", 1997.

40. Вагнерова Г. Десемантизация глагольного слова в составе книжных описательных конструкций // Развитие и функционирование русского глагола. - Воронеж: Изд. Ворон-го ун-та, 1979.

41. Вежбицкая А. Сопастовление культур через посредство лексики и прагматики. - М.: Языки русской культуры, 2001.

42. Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. Лингвострановедческая теория слова. - М.: Рус. яз., 1980.

43. Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. Язык и культура: Лингвострановедение в преподавании русского языка как иностранного. - М.: Русский язык, 1990.

44. Виноградов В.В. Русский язык. Грамматическое учение о слове. - М. - Л…: Учпедгиз, тип. "Печат. двор." в Лгр., 1947.

45. Виноградов В.В. Основные типы лексических значений

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.