Виникнення і розвиток англійської мови

Англійська мова в Ірландії. Особливим варіантом англійської є також англійська мова в Ірландії, де він існує як друга державна мова, поряд з Гаельська. Англійська мова систематично насаджувався англійським урядом, починаючи з часу завоювання Ірландії в XII ст. Ірландський (гельська) продовжував бути рідною мовою ірландців, а проте англійська впроваджувався шляхом адміністративних розпоряджень в усі галузі державного функціонування мови. В кінці XIX ст., Однак, боротьба за ірландський прийняла організовані форми: було засновано товариство, що ставило своєю метою збереження ірландської мови, і в XX ст. була заснована «Гельської ліга».

У 1922 р. багатовікова боротьба ірландців за самостійність увінчалася створенням Ірландської Вільної Держави, в рамках домініону Сполученого Королівства; воно включало всю Ірландію, за винятком північної частини - Ольстера. У 1937 р. Ірландія, крім Ольстера, стала повністю незалежною і прийняла назву «Ейре».

Англійська мова, століттями функціонував в Ірландії, виявився досить широко впровадженим. Більшість ірландців говорить на обох мовах або англійською. Правда, число говорять тільки на ірландському збільшується; цьому сприяє те, що ірландський є одним з двох рівноправних державних мов.

Англійська мова в США. Перші спроби колонізації Північної Америки були зроблені вже в XVI ст., Проте вони не привели до виникнення постійних поселень. Тільки в 1606 р. була створена колонія Джеймстаун у південній частині Північної Америки (сучасний штат Віргінія). Ця колонія користувалася заступництвом англійської корони і її підтримкою; вже в 1619 р. голландський корабель привіз туди рабів - африканських негрів. Це було початком работоргівлі в Америці. Віргінська колонія була першою точкою в Новому Світі, де утвердився англійська мова, а проте вона не зіграла суттєвої ролі в процесі його розповсюдження.

У 1620 р. від берегів Англії відійшов корабель Mayflower, на якому їхали англійці - чоловіки, жінки і діти - які належали до релігійного напрямку пуритан; пуритани, що виступили проти зловживань і пороків священнослужителів, які закликали до суворості моралі, піддавалися переслідуванню з боку панівної церкви. Пуритани, відпливли на Mayflower, були тільки першим загоном емігрантів; надалі еміграція в Новий Світ стала розвиватися і прийняла особливо широкого розмаху після краху буржуазної революції в Англії в середині XVII ст. Англійці, що приплили на Mayflower, висадилися на східному березі північноамериканського материка, де вони заснували колонію «Нова Англія» («New England»). Нова Англія розташована на північ від Вірджинії і включає 6 штатів на узбережжі Атлантичного океану. Населення колонії збільшувалася; до Америки емігрували як англійці, а й представники інших країн і національностей, зокрема голландці та німці. У пошуках нових земель багато колоністи рушили на захід; це просування супроводжувалося боями з споконвічними поселенцями - індіанськими племенами. Шанси були нерівними, так як колоністи володіли вогнепальною зброєю. Багаторічна просування на захід закінчилося тоді, коли американські колоністи захопили всю територію сучасних Сполучених Штатів. У 1776 р. США оголосили себе самостійною державою; війна за незалежність закінчилася поразкою Англії. З кінця XVIII до середини XIX ст. в широких масштабах йшла друга хвиля імміграції; у складі іммігрантів були головним чином ірландці і німці; в кінці XIX ст. знову пожвавилася імміграція англійців та німців; на початку XX ст. серед іммігрантів було багато італійців і представників західнослов'янських національностей. Ці різні хвилі імміграції залишили чіткий слід в гетерогенному складі лексики американського варіанта.

Статус мови США. У XIX ст. з'являються праці, присвячені мові США. У 1816 видається словник Джона Пнкерінга (J. Pickering) під заголовком «A Vocabulary, or Collection of Words and Phrases which have been supposed to be Peculiar to the United States of America». Ця робота є першою, в якій зібрані американізми. У той же час позиція Пікерінга була пробританської: Пікерінг прагнув вилучити з обігу те, що не збігалося з британською нормою. Проти Пікерінга виступив Ной Вебстер (Noah Webster), захищав право американців на власний словотворчість.

У 1828 Уебстер опублікував свій знаменитий словник «An American Dictionary of the English Language». Цей словник цілком заснований на лексиці, формах і вимові, властивих англійській мові США, і мав велике значення для встановлення американської письмовій норми. Він перевидавався з виправленнями і змінами багато разів, і це місце його видання, 1901 р., є одним з найбільших сучасних словників англійської мови.

Уебстер був прихильником спрощення орфографії, і його позиція в цьому питанні зіграла чималу роль у подальшій зміні деяких напісательних типів, прийнятих у США. Багато суперечок викликало питання, чи є мова США самостійною мовою і чи можна говорити про існування американської мови. Як відомо, англійська мова Англії і англійську мову США розійшлися не настільки, щоб говорять на одній з них не могли розуміти усне мовлення говорять на іншому; знають один з цих варіантів вільно читають будь-який текст, написаний на іншому. Ці факти говорять проти визнання мови США особливим «американським» мовою.

З іншого боку, мова США - це державна мова незалежної країни, мову американської нації. Тому представляється абсолютно необгрунтованим існував до недавнього часу погляд консервативно налаштованих англійських кіл на мову США як «зіпсований» діалект англійської мови. Вельми крайню позицію зайняв у цьому питанні Г. Л. Менкен (Н. L. Menken). У своїй книзі «The American Language», виданій у 1938 р., цей автор різко наполягає на тому, що мова США-особливий американську мову, не має вже нічого спільного з англійською, крім походження. Менкен намагається звести в норму вживання просторічних форм (I seen him) і сленгу. Решта сучасні лінгвісти, які пишуть про мову США, займають більш помірковану позицію.

Орфографія в США. Ще в 1763 р. Б. Френклін видав «Проект нового алфавіту і реформи орфографії». Перші зміни були запропоновані Вебстером (див. вище). Деякі з них повністю увійшли в норму американського варіанту. Це спрощення групи - our в результаті в - or: honor, labor і т. д. Результат - re замінений групою - er: center, theater. Спрощені подвійні приголосні в таких словах, як traveler, wagon. У defence і offence результат-се замінений результатом - se: defense, offense; група gh замінена w в слові plow, а пізніше ця група стала опускатися в though> tho і through> thru. Слово gaol стало писатися jail, cheque змінено в check. Остання зміна прийнято і в британському варіанті.

Англійська мова в Канаді. Першим європейською мовою, принесеним до Канади, був французьку мову колоністів з Франції, які заснували там колонію в XVI ст. Англійські колоністи в процесі експансії проникли до Канади в XVII ст.; Експансія 'здійснювалася у збройних зіткненнях, від яких найбільше постраждали племена індіанців-аборигенів. Починаючи з середини XVIII ст. відбувалося інтенсивне збільшення англійської імміграційного населення. У імміграції брали участь ірландці та шотландці, заселили територію, яка отримала назву «Nova Scotia». Боротьба між французькими та англійськими поселенцями була вирішена збройним втручанням Англії, і в 1763 р. Канада була приєднана до англійських володінь. У 1867 р. Канада стала домініоном. З 1931 р. по Вестмінстерському статуту Канада є країною Британської Співдружності Націй.

Французька мова продовжує бути основним в деяких частинах Канади, зокрема - у Квебеку. Державною мовою є англійська. Мова Канади мало відрізняється від мови США.

Англійська мова в Австралії. Після експедиції Дж. Кука в XVI 11 ст., Коли Австралія була визнана придатною для поселення, англійський уряд, привласнила собі цю нову територію, використовувало її як місце заслання каторжників. Перші поселенці - засланці прибули на берег Нового Південного Уельсу (New South Wales) у 1788 р. Перше поселення засланців надалі перетворилося на місто Сідней. Але до середини XIX ст. вільних поселенців Австралії було мало, люди, які емігрували з своїх країн, воліли "їхати ка північноамериканський континент, де ще були" вільні землі, а умови життя були ближче до звичних.

У середині XIX ст. в Австралії були знайдені родовища золота: це відразу привернуло десятки тисяч шукачів легкої наживи, авантюристів і людей, доведених до відчаю злиднями у себе на батьківщині. Ці так звані «дигери» («diggers») збільшили біле населення Австралії більше, ніж удвічі. У пошуках золота дигери відтісняли або знищували місцеве негритянське населення. Коли були подолані Сині гори, перегороджували шлях до рівнинним просторів на Заході, тут утворилося населення, що складалося із фермерів. Австралія перетворилася на сільськогосподарську країну, яка протягом довгого часу постачала Англію хлібом, м'ясом і шерстю. З 1931 р. згідно з Вестмінстерським статутом Австралія стала країною Британської Співдружності Націй.

Австралійська норма відпрацьовувалася в містах, і відносно рано - вже на початку XIX ст. - Виникає інтерес до питань мови. Вивчається сленг, типовий для різних верств населення - сленг засланців, сленг діггерів; вивчаються і описуються характерні риси мови Австралії, його фонетичні та граматичні особливості. В кінці XIX ст. було видано додаток до словника Вебстера, що включало австралійську лексику (J. Lake. «A Dictionary of Australian Words», 1898).

Питання норми в Австралії до сих пір викликає суперечки. Австралійська інтелігенція орієнтується на британську норму. З іншого боку, вже давно опозиція до англійської адміністрації виразилася в прагненні підкреслити право австралійського населення на свою мову, не підпорядкований британської нормі. Ці дві течії, зокрема, виражені в тому, що передачі ABC (Australian Broadcasting Corporation), на відміну від австралійського ВПС, ведуться мовою, що підкреслює австралійські особливості, і привертають велику кількість слухачів серед широких мас населення.

Список використаних джерел

1. Іванова І.П., Чахоян Л.П., Бєляєва Т.М. Історія англійської мови. Підручник. Хрестоматія. Словник. - М., 1999.

2. Расторгуєва Т.А., Жданова І.Ф. Курс лекцій з історії англійської мови. Вип. III IV. - М., 1972.

3. Смирницький А.І. Англосаксонський мову / Смирницький А.І. - М., 1955.

4. Іванова І.П., Бєляєва Т.М. Хрестоматія з історії англійської мови / Іванова І.П., Бєляєва Т.М. Л., 1980.

http://ua-referat.com

Размещено на Allbest.ru