Вигуки сучасної англійської мови

2) вираження симпатії, добрих почуттів до присутніх: cheers, cheery-o, here's to you, my service to you, to you. Наприклад:

«Right-o,» he replied. «You're not half a bad sort of chap - Cheery-o! What's your drink?»;

3) побажання успіху відсутнім: absent friends. Наприклад: I propose a toast - absent friends.;

4) спогади про минулі події: to the good past. Наприклад: «Your being here speaks better than any words…» Dan raised the glass. «Then to the good past.»;

5) пропозиція випити до дна: bottoms up!, down the hatch!, down with it!;

6) пропозиція підняти останній тост: one for the road. Наприклад: «I'd better get going.» «One for the road, if you don't mind».

Хоча семантика пропозиційного змісту вигукових висловлень різна, вони об'єднуються в одну групу за наявністю спільної іллокутивної мети, побажання добра, здоров'я, успіху, вираження симпатії, добрих почуттів та вражень і вживаються в одній і тій самій ситуації спілкування, під час застілля. Етикетні формули є важливою складовою частиною комунікативної компетенції; знання їх - показник високого ступеня володіння мовою.

Отже, вигуки-експресиви, що виражають емоційний стан, виконують важливі функції в актах комунікації, оскільки включають емоційні реакції й оцінки, серед яких є й формули мовленнєвого етикету, що відіграють важливу роль у різних життєвих ситуаціях.

Вигуки, як уже зазначалося, мають конкретне значення, яке може бути піддане остенсивному чи дискриптивному описові. Проте вони мають цілу низку значень, які реалізуються тільки в контексті, тобто для них відомості про прагматичне оточення дуже важливі. Тому контекстуально-обумовлені значення - це значення, конкретне виявлення яких відбувається тільки в контексті. Вигуки мають «тонку контекстну чутливість», що зв'язує зміст речення з мовцем. До них належать вигуки з семантично дифузними функціями типу а, ага, ай, ах, батюшки, боже мой тощо. Склад англійських вигуків з контекстуально-обумовленим прагматичним значенням досить широкий. Їх можна розкласифікувати за тими емоційними характеристиками, конкретне значення яких виявляється в контексті. Вони співвідносяться переважно з прагматичним суб'єктом, виражаючи його емоції й почуття, реакції на зміст висловлення, різний психічний стан, на те, що відбувається, тобто вони є адресантно-орієнтованими. Комунікативно-прагматичне значення вигуків визначається їхньою здатністю реалізувати конкретні іллокутивні функції, що відбивають інтенцію прагматичного суб'єкта. Слід відзначити, що вигуки є складовими компонентами складних мовленнєвих актів і виражають додаткові прагматичні значення. Вони, модифікуючи інтенцію мовця, надають висловленню певних прагматичних значень. Вигукові висловлення з одним і тим самим звуковим комплексом можуть функціонувати в різних контекстах, а тому бути складовою частиною різних за змістом семантичних полів. Так, вигуки ah, oh, my God, Jesus Christ, dear me, heavens, I say, well та інші не мають власної іллокутивної сили. Їхнє прагматичне значення завжди контекстуально-обумовлене, тобто залежить від конкретного контексту чи конкретної ситуації їх вживання. Нерідко ці вигуки залежно від ситуації можуть мати протилежне значення, а значить і належати до різних семантичних полів: радості, печалі, сарказму, обурення тощо. Певну роль у цьому процесі відіграють і паралінгвістичні засоби, на що вказували дослідники. Так, Г.В. Колшанський зазначає, що «взаємодія мовних і паралінгвістичних засобів… повніше розкриває функції мовних форм, насамперед їхню багатозначність, дистрибуцію в розряді інших форм, стилістичні відтінки тощо». Це ж відзначає й Т. Уортон: «…люди використовують широкий спектр пара- й нелінгвістичної поведінки для спілкування, наприклад, вираз обличчя, жести, інтонацію. Понятійний підхід випускає з виду той факт, що вигуки, взаємодіючи з цими чинниками, стають частково спонтанними, частково кодованими мовними одиницями, а Г.В. Колшанський підкреслює, що «паралінгвістичний знак доповнює словесну інформацію». Проаналізуємо вигук oh, кожне вживання якого має певне емоційне навантаження. Цей вигук дуже поширений у розмовній англійській мові. На підтвердження цього зазначимо, що лише в одній повісті Ф.С.Фіцджеральда «The Ice Palace» вигук oh у різних значеннях вживається 18 разів, а у повісті Д.К. Джерома «Three Men in a Boat» - 67 разів. Наприклад, вигук Oh у різних випадках може виражати:

1) бажання: «Oh, how gladdy I would take…»;

2) благання: «Is it coming here?» - «No, it's turning!» - «We had to leave grampa!» «Oh, save me, save me! Jesus save me! Help me!» - «Jesus save my soul!». Цьому значенню вигуку сприяє не тільки зміст діалогу, а й інтонація, що є функціональним компонентом мовленнєвої діяльності. Один з дослідників людського голосу В.П. Морозов писав: «…як багато смислу, окрім слів, ховається в самому звуці голосу!»;

3) вагання: «My father,» he said, «is by the richest man in the world.»

«Oh,» said John, politely. He could think of no answer to make to this confidence.

4) вибачення: He had known her for three. «Two spades.» - «Cigarette?… Oh, I beg your pardon. By me.»,

«Vernon, shh!» said Aunt Petunia. The window's open!»

«Oh - yes - sorry, dear.»;

5) відчай: He paused, gaining confidence from their faces for his final world.

«Or there's another thing you can do,» he said slowly, «if Edna wants to leave her children, there's nothing I can do to prevent your running off together.»

«I want to go home!» cried Edna again. «Oh, haven't you done enough to us for one day?»;

6) втому:…wearily: «Oh - get to bed, Charlie.»;

7) гнів: «Oh, you would, would you?» cried John ferociously.;

8) докір, закид: «…smells like a drain and a criminal to boot, but she's no better, nasty old blood traitor with her brats messing up my mistress's house, oh, my poor mistress, if she knew, if she knew the scum they've let into her house, what would she say to old Kreacher, oh, the shame of it, Mudbloods and werewolves and traitors and thieves, poor old Kreacher, what can he do…»;

9) душевні та фізичні страждання: «I wrote you a letter and tore it up. Oh, you were so bad to me, Anson.» і Oh, Jesus, it hurts!;

10) заперечення: «…At lunch, that is, they don't want ladies.»

«Oh,» said Helen Earle, polite but unimpressed.;

11) заповнення паузи, тобто «time-filler»: «I - oh, all right then, Fred and George can stay, but Ron -». Як зазначає А.А. Малишева, наводячи такий приклад: «Oh!» said Olivera blankly. «Oh» she started ahead of her frowning. Then she said unexpectedly: «Oh, but that's absurd!», саме в другій репліці, яка виголошується рівним тоном, вигук oh використовується як заповнювач паузи;

12) захоплення: «Look! Harry!»

«What?»

«That little girl - did you see her face?»

«Yes, why?»

«It was red as a little strawberry. Oh, she was cute!»;

13) збентеження: «At least they didn't get to take Hagrid off to Azkaban,» said Ron. «I spect he's gone to join Dumbledore, hasn't he?»

«I suppose so,» said Hermione, who looked tearful. «Oh, this is awful, I really thought Dumbledore would be back before long, but now we've lost Hagrid too.»;

14) згоду: Just before he left her at her table, he was moved to say: «Couldn't I have another leter?» - «Oh, sure.»;

15) здивування: «Here for long, Mr. Wales?» - «I'm here for four or five days to see my little girl.» - «Oh-h! You have a little girl?»;

16) зніяковіння: Once more he called on the Fiend, after many weeks.

«But he's dead,» the Warden told him kindly.

«Oh, yes,» Grenshaw said. «I guess I must have forgotten.»;

17) зневагу: «I was reading in the World Almanac,» began John, «that where was one man in American with an income of over five million a year and four men with incomes of over three million a year, and -»

«Oh, they're nothing,» Perscy's mouth was a half-moon of scorn. Міміка, що супроводжує відповідь, і сприяє формуванню значення вигуку oh;

18) іронію: - Jesus Christ! I said «help me», not «undress me».

- Oh, I'm sorry… I didn't hear you over the big machine that was going to rip you into little pieces. Come on.;

19) наполегливе переконання, прохання: «Quick, Uncle Tom! Oh do go before he finds I am up here.»;

20) невіру: «I wasn't ever engaged. I tried to be engaged, but I never loved anybody but you, Paula!»

«Oh,» she said.;

21) невпевненість: «You like Richard and Elsie, don't you?»

«Oh, yes, I like Richard quite well and I like her all right.»

Cautiously and casually he asked: «And Aunt Marion and Uncle Lincoln - which do you like best?»

«Oh, Uncle Linkoln, I guess.»;

22) несподіванку: «My name is Sally Carrol Happer,» he said graciously.

«Yes, I know. Harry told me you were coming.»

«You a relative?»

«No, I'm a professor.»

«Oh,» she laughed.;

23) нетерпіння: «Oh, Harry,» she cried, her eyes brimming with tears, «let's get married next week.».

24) нехтування: «…scandinavians, you know, have the largest suicide rate in the world.»

«Why do you live here if it's so depressing?»

«Oh, it doesn't get me. I'm pretty well cloistered, and I suppose books mean more than people to me anyway.»;

25) ніжність: «My old pie,» he said.

«Oh, daddy, daddy, daddy, daddy, dads, dads, dads!»;

26) обурення: «Oh, it is envious, mean, cruel.»;

27) огиду: …disgustedly: «Oh-rot!»;

28) оклик: «Oh, you above there!»

29) переляк, страх: «Oh! Bill - oh! It's done into a mouth! Good God!»;

30) побоювання: «Up in her room, she was excited again by the sight of herself in the bathroom mirror. Oh, what if she should die in her sleep tonight?»;

31) полегшення: «Oh good,» said Mrs Weasley, sounding relieved, «here's Alastor with the luggage, look…»;

32) посилення згоди Oh no, not again! 2: Oh, David, come here a moment.

Слід зауважити, що дослідники вигуків зазначають, що «опис і тлумачення вигуків незважаючи на оманливу простоту їхньої форми є серйозною проблемою», а словники тлумачать вигуки, вживаючи спосіб апеляції до імен почуттів. Лексикографічний опис вигуків зазнав серйозної критики в працях А. Вежбицької, Ф. Амеки, І. Шаронова, Н. Добрушиної. Остання присвятила цій проблемі спеціальну статтю. А. Вежбицька зазначає, що тлумачення вигуків, зокрема емоційних, не розраховане на правила активного вживання вигуків у мовленні, оскільки у словниках «тлумачення не належать до того типу тлумачення, яке могло би бути корисним для того, щоб навчитися, як їх вживати».

Отже, подібні вигуки виражають майже увесь спектр людських емоцій, почуттів. У зв'язку з цим вигуки з контекстуально-обумовленим значенням можна поділити на кілька груп, кожна з яких у свою чергу залежно від контексту, ситуації поділяється на підгрупи, до складу яких входять вигуки з семантично дифузними функціями. Розглянемо склад груп вигуків з контекстуально-обумовлним значенням.

І. Вигуки, що виражають позитивні емоції, які включають широкий спектр приємних почуттів й переживань:

1) радості, захоплення: ah!, aha!, bless me!, Jove!, ha!, hah!, heigh!, hey!, heh!, hoy!, hurra!, hooray!, Lord!, Oh, Lord!, my!, oh my!, my-o-my!, O!, Oh!, say! Наприклад: «Admirable! What did I tell you? Hear, hear!»; …rising joyously to take the paper: «Oh! Congratulate me, my friends.»; «I have a good news for you, Sidney.» «By George! Did you get it for me?» «I think so,» said the Governor. «It ain't official, but it's a promise, Lieutenant, or lieutenant - commodore, or whatever you call it.» «Lieutenant - Commander. By George, that's great, Karl. You're a peach!»; «You've made me so awfully happy. I say, what a lack life's going to be.»; «Lord! - it's grand to be back again»; «My! Don't they look nice!»;

2) піднесення, натхнення: hurra!, hooray! oo! Наприклад: «Hooray! And then we'll have more and fun»; … he rubs hands gleefully: «Hooray!»; … peering round him ecstatic: «Hurrah! Not gone off yet!»;

3) збудження, радісного хвилювання: dear!, dear me!, deary-me!, oh God!, good God!, dear God!, Good Lord!, heigh!, heh!, here!, ho!, look!, look here!, wow! Наприклад: «And - concerts! Wow! Of course that would be marvelous!; «Good Lord! - I know them all, every one.»;

4) симпатії: indeed, oh. Наприклад: … sympathetic: «Indeed, sir»; … breaking down again: «Oh you beast! you pig! Swine, swine, swine, swine, swine! Now!»; «That heathery, salty, fresh smell. Oh - lovely, lovely.»;

5) полегшення: George!, now! now then! o! oh! whew! Наприклад: «Whew! That took a long breath», «Whew! That alters the case a bit», до якого близьке за значенням почуття наступної рубрики;

6) задоволення, яке часто є почуттям задоволення від зробленого адресатом чи адресантом. Наприклад: «Oh, very well, very well: I will write another prescription»; …surprised by this sign of grace, and a little touched: «Well -».

2. Вигуки, що виражають негативні емоції й переживання, іллокутивна сила яких змінюється від збентеження, нервозності до огиди, відчаю. Ці одиниці розглядаються за ступенем зростання інтенсивності негативних емоцій і переживань. Серед них виділяються такі, що передають:

1) жаль, хвилювання, неспокій, каяття, розчарування: ah!, bless me!, o!, I say!, well! Наприклад: … important voice: «The-ah-situation is serious. It is up of the-ah-leisured classes…» «My God! You were brought up as I was.» «Alas.»; «Bless you! They wouldn't cash it: I'm overdrawn as it is.»; …sighs: «Well, we were civilized and happy once.»;

2) неприємні почуття, відчуття: my!, oh my!, my-o-my!, phew!, Lord!; oh, Lord!, um! Наприклад: …shivering: «Oh Lord! Oh Lord!»; «My inside! O Lord!»; «Phew! I say, this is awful, hell!»; «I've been obliged to dance myself. Phew!»;

3) збентеження, нервозність: ah!, aha!, bless me!, eh!, ha!, haw!, o!, oh!, say!, ugh!, well!, why!, yes! Наприклад: «Fact is - well - I'm in low water.»; … nervously: «Ah! Yes, I know…»; «ah-hm-ha-yes-say no more, Mrs. Dubedat: you shall not move.»; … rather awkwardly: «Why-yes-pretty good.»;

4) неспокій, хвилювання, знервованість: go to hell!, hell!, pardon!, pardon me! Наприклад: «But - but - pardon me - is it because you don't intend there should be any more song? Is that your intention?»; «Hell! What a policy? Um?»;

5) розчарування: my God!, oh my God! Наприклад: My God, are you mad? Shrieked Baby, keeping her distance as though she feared that indeed this must be the case. Speak to us, Ottilie.; «My God! I've been screaming with boredom at you for months and months.»;

6) зневаження, презирство: humph! Jove! o! oh! whew! Наприклад: «By Jove! That fellow smells a rat!»;

7) огидy: ha! hah! hat! ugh! Наприклад: … disgustinly: «Snoops Linchester - my hat!»; хоча вигук ugh швидше виражає неприхильність до когось. Наприклад: «You don't think you'll marry him then, Hazel?» «Ugh! I'd just as soon marry a - a ferret.»; Romanticism! Ha!»;

8) фізичний і душевний біль, страждання: ah! o! oh! oo! ugh! wow! Наприклад: «Wow! My shin!». Tут вигуком wow передається фізичний біль, і Her face grew set in its lines, but her eyes shone with the devotion of a martyr as she answered, «Ah… no! For my mind is made up!», в якому вигуком ah позначаються душевні страждання.

Характерно, що такі вигуки можуть вживатися замість цілого речення, на що вказують різні дослідники. Так, Г.В. Колшанський зазначає: «Взаємодія ситуації і вербальної поведінки дуже оригінально виявляється у взаємовідношенні, наприклад, мовлення і вживання вигуків, так званих фізичних вигуків. Очевидно, що подібні звуки при еліпсі «боляче» може компенсувати речення Мені дуже боляче». Приклади аналізу прагматичного контексту дав Т.А. ван Дейк, М.Л. Макаров, Д. Уїлкінс та інші. Наприклад: Oww! That hurt! Oh! Ow! That hurt! Oh!;

9) обурення: gracious!, good gracious!, ha!, hah!, indeed!, Jove!, no!, o!, oh!, really!, say!, well! Наприклад: «Ha! I'm not a tame cat…»; Wut: «We are - ha! - going to have a pleasant meals.»; «Ah! yes, I see. But you see, sir, them's not our geese.» «Indeed! Whose then?»; «Well, you've directed the escaped convict.» «No, really!»; … exasperated: «Well, really - I've been baptized and that sort of thing. But look here.»;

10) прикрість, гнів: ah! George! God! my God! oh my God! Jove! o! oh! I see! tcha! tch! tut! tt! well, I never! yah! yach! Наприклад: «Yach! That's what makes the medical student the most disgusting figure in modem civilization.»;… indignantly: «Ah! You insist.»; «By George, if you're going to take it like this, Molly.»;… rather savagely: «My God - I never know whether you mean a single thing you say, Sybil.»;… disgust: «By Jar! Drunk again!»; «Tcha! If you'd only had the common decency to remember what happened when you came in.»;

11) злорадість, безжалісність: Ah! Наприклад:…with devilry: «Ah-h-h! You've done your hair up…»;

12) відчай: Christ! dear! dear me! deary - my! George! God! my God! oh my God! Jove! o! oh! о God! Ah God! good God! dear God! good Lord! Наприклад: «Christ! I'm done for it!»;… clasping his temples distractedly: «Oh dear! Oh dear! Nothing ever happens to me that happens to other people.»;… with a heart - broken cry: «Oh - God - no - not that -».

3. Вигуки, що виражають різні психічні стани, приємніyou!, gracious!, good gracious!, good heavens!, hat!, go to hell!, hell!, hem!, hum!, h 'm!, I'm blowed!, mm!, Lord!, oh, Lord!; good Lord!, my!, oh my!, my-o-my!, o!, oh!, oho!, oo!, really!; oh, really!; say!, I see!; well, I never!; what oh!, why! Наприклад: Here's a whacking letter from the family solicitor. «Great Heavens! Seventy! Two hundred!»; The spectacle drew from me a quick «Oh, ah,» for I was somewhat embarrassed.; «But, Bertie, you don't mean you know these Traverses?» «They are my Aunt Dahlia.» «My gosh!».

Вигукові висловлення say! say! see! у різних контекстах мають прагматичне значення приємної й неприємної несподіванки, сюрпризу: «І say: I am in a luck today.», де I say пов'язане з позитивними емоціями і «Their father's dead - heart failure.» «I say!» і…coldly, rising: «Yes: I see», де вигукові висловлення I say, I see пов'язані з негативними емоціями. Не всі дослідники та словники відносять такі вигуки до цього класу слів. Так, В.Ціммер, вважає, що вони належать до вторинних, похідних вигуків, і виявляє у першому say! say!) - 10 значень, у в другому - 3 значення, виходячи із вживання їх у мовленні. А вигук why вказує на велику несподіванку, наприклад, «Why, man, I thought you were dead long ago.». Зазначимо, ще раз, що вживання вигуків з контекстуально-обумовленим значенням тісно пов'язане з невербальними засобами і, насамперед, з інтонацією. Д. Шіфрін відзначає: «Зараз навряд чи знайдеться лінгвіст, який заперечує, що інтонація невід'ємна від мови. Існує школа, яка вважає інтонацію частиною граматики в широкому значенні. Інша, не менш жива традиція, розглядає інтонацію як таку, що належить не граматиці, а інформаційному потокові. Третій підхід може бути умовно названий інтонаційно-контекстуалізованим». На наш погляд, третій підхід є найбільш сприйнятним, оскільки аналіз вигуків наочно підтверджує залежність значення вигукуfreezingly now then! Пор.: «Come, now; isn't there anything you feel you'd like to say.», де вигуком сome, now виражається запрошення, а в контексті…peremptorily: «Now then! Did you hear me give you an order?», now then має значення виклику.

6. Іронії: ah!, ho!, indeed!, o!, oh!, say!, soho!, what! i сарказму: ha!, hah!, o!, oh! Наприклад: «They think that now, sir, no more trouble from them.» «Indeed.», в якому вигук Indeed передає іронію, а у прикладі «Free England! Ha!», вигуком Ha! передається сарказм.

7. Сміху: ha-ha!, how!, частіше за все з афектом. Наприклад: «Ha-ha! Haw! That's the best - ha ha ha.»;

8. Глузування: aha!, ha!, hah!, ha ha!, really!, tut!, tt!, yach!, yah!. Наприклад: She leans her cheek on her hand and laughs at him. He turns again, angrily mocking at her: «Ha! ha! ha! What are you laughing at?»;

9. Вираження зверхності: ha!, hah! Наприклад: «На. Here's a league o'youth.»;

10. Докору: come!, oh come!, Jove!, how! now!, now then!, o!, oh!, so!, soho!, причому іллокутивна сила цих висловлень відрізняється за інтенсивністю від пом'якшеного докору come, come on, наприклад, «Well, now, that's a blooming shame, isn't it?…», до простого докору «Come on, you can do better than that!» та докору з відтінком роздратування… sharply: «How, Mrs. Pratt! Just because he's a foreigner.».

11. Побоювання: eh! Наприклад: «Eh? Eh? What's that?».

12. Справдження передчуття: aha!, course! Наприклад: «Aha!» said Uncle Vernon in a triumphant whisper. «Get out of that one, boy! As if we didn't know you get all your news from those pestilential birds!».

13. Застереження: hullo, whist. Наприклад: «Hullo! You mustn't neglect this, you know.».

14. Погрози: pardon!, beg your pardon. Наприклад: «Then there is something between you and this fellow?» «I beg your pardon!».

Щодо таких вигуків слід зробити застереження. Вони за своїм первісним значенням належать до вигуків-експресивів зі значенням вибачення, тобто до вигуків з конвенційно-обумовленим значенням, але виголошені з певною інтонацією і в певній ситуації вони вживаються для висловлення погрози, протесту, незгоди з чимось. На підставі цього ми і розглядаємо їх в групі вигуків з контекстуально-обумовленим значенням.

15. Протесту: ah!, hang it!, look!, look here!, how!, now then!, oho!, pardon!, please!, really!, say!, what oh!, why! Наприклад: «Oh! But - I beg pardons - there's some mistake - I -».

16. Прокляття: blazes!, blow it!, George!, by God!, good heavens!, great heavens!, hang it!, go to hell!, hell!, I'm blowed! Іллокутивна сила прокляття таких одиниць, як I'т blowed!, George!, пом'якшена, в той час як у таких висловленнях, як hell! go to hell!, вона виражена найбільш інтенсивно. Пор.: «By George! It's hot» - м'яке прокляття й Не stopped. «Oh, hell! Why are we fighting again? We settled everything, didn't we? There's no need to fight any more…», де прокляття виражає більший ступінь роздратування.

17. Лайки: blazes!, Christ! deuce! Наприклад: «Perhaps you can tell me what the deuce I've come for?».

Вигукам, як і іншим лексико-граматичним розрядам слів, властиві різні прагматичні відношення. Вони можуть утворювати синонімічні ряди. Наприклад, обурення, прикрість, гнів - ah! George! God! oh my God! Jove! tut! yach! yah!; глузування, іронія, сарказм, сміх та ін.: ah! ho! indeed! o! oh! say! ha-ho! haw! really! tut!; а також антонімічні пари, пор., полегшення - утруднення: now! о! oh! whew! - well, bless me; захоплення - обурення: ah! hooray! - good gracious тощо. Як бачимо, контекстуально-обумовлені вигуки - це вигуки, які обслуговують емоційну сторону життя людини. І. Шаронов, «залежно від позиції в синтагмі», поділяє їх «на підкласи, або синонімічні групи», виділяючи чотири синтагматичні позиції. Аналізу семантики емоційних вигуків присвячена ціла низка праць, які за своїм підходом до дослідження вигуків не збігаються з нашим.

Слід підкреслити, що для вигуків характерна внутрішньослівна антонімія, тобто енантіосемія, яка полягає в поляризації значення одного й того ж слова. Наприклад, вигук ah! залежно від ситуації може виражати радість і гнів, захоплення і злорадість, захоплення і обурення та ін., вигук o! oh! - радість і відчай, захоплення і розчарування. Пор.: «Oh, Adam!» Jennifer was filled with sudden excitement. i «Oh, this is a shame!». Енантіосемія для вигуків є продуктивною в сучасній англійській мові. Наявність у вигуків з контекстуально-обумовленим значенням внутрішньослівної антонімії, зовнішнім, формальним вираженням якої є самі контексти вживання слова в його полярних значеннях, є однією з причин того, що вигуки здатні входити в різні семантичні поля. Наприклад:

«Then I say - allons! Ah, my friend, you are perfection! I want to see it. Now! May I? Come!»;

I think he recognized my thought in my eyes, for he said very quietly, manifestly for the ears of the attendant, «Ah, a sad accident! He will need very careful watching, and much attention.». Якщо в першому випадку вигуком ah передається радісне почуття - захоплення, то у другому - сумні почуття. На відміну від загальномовної енантіосемії в прагматиці, крім контексту, велику роль відіграють і паралінгвістичні засоби, а саме: інтонація, жест, міміка тощо, які разом з контекстом визначають комунікативно-прагматичне значення вигуків.

Таким чином, ціла низка англійських вигуків, що реалізує свої значення в контексті, утворює групу вигуків з контекстуально-обумовленим прагматичним значенням. Вони відбивають інтенцію суб'єкта. Входячи як складовий компонент до складних мовленнєвих актів, вигуки виражають різні прагматичні значення, а вживаючись у різних контекстах, вони входять до різних семантичних полів.

Контекстуально-обумовлені прагматичні значення можуть виражати як позитивні, так і негативні емоції, причому як адресатно, так і адресантно-спрямовані. Для вигуків характерні ті самі парадигматичні відношення, що й для слів повнозначних частин мови, а саме синонімія, антонімія і як її різновид енантіосемія.

Аналізуючи вигуки, слід, на нашу думку, розглядати їх не в статиці - в системі мови, а в динаміці, тобто з точки зору вживання їх у мовленні. А в основі різних поглядів і суперечностей дослідників щодо вигуків лежить аналіз їх у статиці.

Основні положення цих параграфів викладені автором у статті.

Однією з важливих особливостей вигуків англійської мови є їхня здатність до прагматичного варіювання, тобто вираження різних прагматичних значень «в межах тотожності слова» у різних контекстах і ситуаціях спілкування. «Варіативність», - на думку К.С. Горбачевича, - це «об'єктивний наслідок мовної еволюції, неодмінний атрибут живої літературної мови». Варіювання вигуків пов'язано з потенційною й синхронною їх прагматичною багатозначністю, зумовленою їхньою можливістю реалізувати кілька прагматичних значень у різних і одних і тих самих мовленнєвих контекстах функціонування. Це так звані вторинні прагматичні значення, які реалізуються, як правило, в синхронно багатозначних мовленнєвих актах, для яких характерні дві й більше іллокутивні сили, що й зумовлює їхнє прагматичне варіювання. Прагматичне варіювання вигуків відбувається в результаті їхнього прагматичного транспонування, тобто переносного вживання, пов'язаного з реалізацією функції, що не є для нього первісною. Взагалі «різні значення» одного й того ж слова … акумулюються у слові. Про варіанти «одного й того ж значення» … можна говорити, коли в ряду одиниць, які семантично відрізняються, регулярно виявляється «одне й те ж значення…». Словники варіювання лексичної одиниці, здебільшого, не фіксують. Але якщо й фіксують, то в словниковій статті в одній рубриці з вихідним значенням. «Процес зміни в розвитку мови, що визначається у кінцевому підсумку потребами спілкування людей, здійснюється у процесі нескінченного використання, відкидання, відбору, створення різних варіантів, словом, у ході нескінченного варіювання». Варіативність, яка виявляється під час функціонування мови, є одним з внутрішньомовних чинників розвитку й зміни мови, дія якої пов'язана з іншими внутрішніми та зовнішніми чинниками мовного розвитку.

На здатність вигуків до прагматичного транспонування впливають не тільки їхнє лексико-семантичне оточення, прагнення адресата чіткіше висловити свою думку, а й, насамперед, позалінгвістичні засоби - інтонація, що накладає додаткові відтінки значення на основне значення вигуку, супровідний висловлення жест, міміка обличчя і навіть поза.

Прагматичне варіювання в основному властиве вигукам з конвенційно-обумовленим значенням, тобто таким вигукам, розуміння яких виявляється і поза контекстом, оскільки вони, як правило, є однозначними мовними одиницями. І тільки в контексті за певних ситуацій вони можуть прагматично варіювати, не змінюючи свого первісного значення, а лише варіюючи це значення залежно від середовища спілкування, емоційного забарвлення. Наприклад, військова команда forward march має чітке значення початку стройового руху в певному напрямі. Наприклад: - Attention! About face! Forward-march!». Цей вигук може вживатися з словом quick. Наприклад: «Squad, quick march! Shouted the sergeant-major». У цьому значенні він є військовим терміном і не має ніякого додаткового забарвлення. Але, використовуючись у побутовому середовищі, він набуває при цьому додаткового значення «наказу, веління піти, вийти геть, піти куди-небудь», при цьому значення «наказу, команди» він зберігає, хоча залежно від інтонації може бути категоричним, брутально категоричним, м'яко категоричним, м'яким іронічним тощо. Наприклад:

– We must pack off to Brother Michael because we have the collywobbles!

He was very decent to say that. That was all to make him laugh. But he could not laugh because his cheeks and lips were all shivery: and then the prefect had to laugh by himself.

The prefect cried:

– Quick march! Hayfoot! Strawfoot!.

Прагматичне варіювання спостерігається іноді й у вигуків з контекстуально-обумовленним значенням, але це додаткове прагматичне значення розвивається в межах одного із значень багатозначного вигуку.

Розглянемо варіювання вигуків на конкретних прикладах.

Загальне прагматичне значення вигуків соте, come on; come, come; now, now; there now, є утішання, умовляння. Наприклад: Here we go. Here we go. There we go. Now, now. Now, now. Almost done, в якому вигуками now, now няня утішає дитину, що вередує, й умовляє її вдягнутися. Але в певних контекстах вигуки можуть варіювати своє значення від м'якого докору до протесту. Наприклад: «Come on. He's not like that.»; спонукання взагалі до дії: «Come! Try your last weapon.»; спонукання до руху: My father raises his straw hat to the midwife, then turns away and stands in the lane waiting for me. «Come on, old fellow.» і навіть використовуватися як покрик для спонукання коня: Соте оп! Але основне його значення умовляння присутнє в усіх випадках, що й об'єднує їх в одну лексему. Слід відзначити, що комунікативно-прагматичні варіанти однієї лексеми лише частково розрізняються за смислом і є окремою лексемою, утворюючи єдину систему підзначень. На підтвердження цієї думки розглянемо ще кілька прикладів з різними вигуками.

Вигук Take it easy з іллокутивною силою заспокоєння, спонукання ставитися спокійно, не брати близько до серця, наприклад: I began to weaken, and Harry saw it, for he gasped out: «Steady - Paul. Take it - easy. They can't - last - forever.», у певних ситуаціях спілкування набуває іллокутивної сили прохання не поспішати, не квапитися. Наприклад:

«Now, let's see what this light means. Be ready for anything, Harry - though Heaven knows we can find nothing worse than we've had. Here, put your arm on my shoulder. Take it easy.». Але основне значення заспокоєння лишається в усіх випадках вживання.

Вигукові висловлення If you don't mind і If you please з іллокутивною силою ввічливого прохання. Наприклад: «I should like to see him very much.»

«Would you? That is easily done. Come this way. You can leave your bag.»

«No, I think I'll take it.»

«Come this way, if you please.» - можуть набувати ще іллокутивної сили іронії, що нашаровується на основне значення, при цьому велику роль відіграє інтонація, з якою промовляється вигук. Підкреслимо ще раз, що загальне, основне значення вигуку є його об'єднувальним значенням щодо всіх його варіантів. Наприклад:

The one afternoon, walking home from the market and carrying, if you please, a fine live hen, I saw her talking with a man there in the shade by the cathedral…, а також попередження, часто з відтінком загрози. Наприклад:

«Meaning you have been known to act rashly, Sirius, which is why Dumbledore keeps reminding you to stay at home and -»

«We'll leave my instructions from Dumbledore out of this, if you please!» said Sirius loudly.;

«I have a kid sister that's only in the goddam fourth grade. You're about as good as she is, and she can dance better than anybody living or dead.»

«Watch your language if you don't mind.».

Вигукові висловлення God knows і по doubt у різних ситуаціях спілкування мають іллокутивну силу впевненості, категоричності. Наприклад:

«Good Lord. It must be worth a fortune.»

«No doubt.» He spoke without looking at me.

«I see that you have had some great trouble,» responded Holmes.

«God knows I have!…». Однак в деяких ситуаціях вони набувають протилежного значення, а саме невпевненості. Наприклад:

«How will you spend your time?»…

«God knows… I have a ghost of a notion I might try a novel.», припущення. Наприклад: No doubt you'll be at the party tonight. У таких випадках вирішальне значення має не тільки смисл наступного висловлення, але й інтонація, з якою промовляються ці вигуки.

Вигукове висловлення very well зa категоричністю варіює своє значення. Hаприклад: All of the examiners looked around to watch its progress and when it dissolved into silver mist Professor Tofty clapped his veined and knotted hands enthusiastically.

«Excellent!» he said. «Very well, Potter, you may go!», де воно має іллокутивну силу згоди, схвалення. В інших випадках воно набуває прагматичного значення вимушеної згоди. Наприклад:

«I want to know what's been going on,» Harry said at once.

He did not look at Mrs Weasley. He had been touched by what she had said about his being as good as a son, but he was also impatient with her mollycoddling. Sirius was right, he was not a child.

«Very well,» said Mrs Weasley, her voice cracking. «Ginny - Ron - Hermione - Fred - George - I want you out of this kitchen, now.»; a іноді має значення морської команди:

Trewin saluted formally. «Ship ready to proceed, sir,»… «Very well. Carry on.».

Вигукове висловлення Upon my word з іллокутивною силою запевнення адресата в істиності свого висловлення:

Sherlock Holmes clapped his hands softly together and chuckled.

«'Pon my word, Watson, you are coming along wonderfully.» - в певних ситуаціях спілкування набуває іллокутивної сили вираження різних почуттів й переживань, як-от: подиву, захоплення, досади тощо. Наприклад:

«Doesn't anybody in the whole house know where my coat is? I never came across such a set in all my life - upon my word I didn't. Six of you! - and you can't find a coat that I put down not five minutes ago!».

Вигук Why з іллокутивною силою вираження різних емоцій і станів людини може варіювати, виражаючи:

1) здивування:

«Yeah, it was OK,» chuckled Dean. «Better than Seamus's, anyway, he was just telling me.»

» Why, what happened, Seamus?»;

2) глузування:

«Using defensive spells?» Professor Umbridge repeated with a little laugh. «Why, I can't imagine any situation arising in my classroom that would require you to use a defensive spell, Miss Granger. You surely aren't expecting to be attacked during class?»;

3) нетерпіння, роздратування:

«Why, our boat's gone off!» they replied in an indignant tone.;

4) невпевненість, нерішучість, збентеження:

«Why, the Alahambra would be almost more lively,» said Harris, venturing his head outside the cover for a moment and taking a survey of the sky.;

5) відповідь на запитання:

«Well, and how many did you want it to go?» replied constable.

«Why, nine,» said George, showing his watch.;

6) заперечення:

«You have done wisely,» said my friend. But have you told me all?»

«Yes, all.»

«Miss Stoner, you have not. You are screening your step-father.»

«Why, what do you mean?»;

7) затвердження:

«You and I know that any time there's an accident where a big corporation is involved - no matter how indirectly - there are people who are immediately to say, «Why, that company is rich. It can afford it. Let's take it for all we can.».

Не всі перелічені вторинні прагматичні значення вигуку why словники фіксують, але, як показує аналіз його в художніх творах, в мовленні всі ці значення присутні і функціонують. Підкреслимо ще раз, в утворенні вторинних прагматичних значень відіграють значну роль невербальні засоби.

Прагматичне варіювання вигукових висловлень часто пов'язане з їхнім позиційним варіюванням. Так, наприклад, вигуки now, now then передують, як правило, висловленням, що виражають питання, пропозицію, прохання. Наприклад, у діалозі «That's right, that's right, girl!» said Umbridge, seizing Hermione by the shoulders, thrusting her into the abandoned chintz chair and leaning over her. «Now then… with whom was Potter communicating just now?» - вигук стоїть перед питанням, «Now, would you have the kindness to go into your room, and to bar your shutters» - вигук передує проханню; він може стояти перед висловленням, що виражає протест, докір, попередження: «Now, you two had better listen closely. I do not care what provocation Malfoy offered you, I do not care if he insulted every family member you possess, your behaviour was disgusting and I am giving each of you a week's worth of detentions!…». Але після категоричного викладення думки чи наміру, як правило, стоїть у постпозиції. Наприклад: The class was quiet as it entered the room; Professor Umbridge was, as yet, an unknown quantity and nobody knew how strict a disciplinarian she was likely to be.

«Well, good afternoon!» she said, when finally the whole class had sat down.

A few people mumbled «good afternoon» in reply.

«Tut, tut,» said Professor Umbridge. «That won't do, now. I should like you, please, to reply «Good afternoon, Professor Umbridge». Крім того, вигукове висловлення now then може виконувати функцію заповнювача пауз. Наприклад: «Now then, Mr Cocksure,» said the salesman, «I thought that I was out of geese, but before I finish you'll find that there is still one left in my shop. You see this little book?».

Як заповнювач пауз вживається також вигукове висловлення You know:

«Yeah…» said Sirius, frowning. «You know, I think that's the last time I saw him, too… he must be hiding upstairs somewhere.», яке виконує й інші функції в організації висловлення, а саме: акцентує увагу на якомусь факті, вказує на нову інформацію. Наприклад: «Dumbledore thinks very highly of you, you know,» he said comfortably. «Oh yes. Holds you in great esteem.»; підкреслює думку мовця: «You know, Minister, I disagree with Dumbledore on many counts… but you cannot deny he's got style…»; виражає незгоду: There was a long silence, broken by Lockharts angry voice.

«Look, I didn't learn joined-up writing for nothing, you know!»; вносить уточнення: «It's two weeks till full moon,» Mr Weasley reminded her quietly. «They've been talking to him this morning, the Healers, you know, trying to persuade him he'll be able to lead an almost normal life…»; підкреслює вибачення: «I am sorry not to have been more help,» said Nick gently «Well… well, do excuse me… the feast, you know…».

У різних ситуаціях спілкування вживаються вигукові висловлення, що мають здатність до прагматичного варіювання, наприклад, There you are. Це висловлення може супроводжувати передачу, вручення чогось адресатові: «Well, there you are,» she said, handing him his timetable, «if you follow that you should do fine.»; супроводжувати якусь дію, здійснення чогось:

«Ah, the bally idiot!» you hear him mutter to himself…, then you both indignantly exclaim, in the same breath:

«There you are! what did I tell you?», а також успішне виконання дії:

«There you are,» he would say, stepping heavily off the chair on to the charwoman's corns, and surveying the mess he had made with evident pride. «Why, some people would have a man in to do a little thing like that!».

Прагматичне варіювання властиве багатьом вигуковим висловленням - одиницям мовленнєвого етикету. Воно може бути пов'язане з транспонуванням їхньої іллокутивної сили в іншу групу одиниць мовленнєвого етикету. Так, вигук Cheers може мати іллокутивну силу:

1) тосту: «Well, Dad - cheers for the birthday»;

2) подяки: Harry crossed to the dishwasher, took out a clean glass and filled it with water at the sink…

«Cheers,» said Moody, when Harry handed him the glass., в тому числі іронічної: «Fair point, little bro,» said Fred, scanning the column. «You can have a bit of Nosebleed Nougat cheap if you like.»

«Why's it cheap?» said Ron suspiciously.

«Because you'll keep bleeding till you shrivel up, we haven't got an antidote yet,» said George, helping himself to a kipper.

«Cheers,» said Ron moodily, pocketing his timetable, «but I think I'll take the lessons.».

Прагматичне варіювання характерне також для вигуку Ні. Він вживається як для привертання уваги: He calls to them to stop, quite gently and polietly at first.

«Hi! stop a minute, will you?» he shouts cheerily. «I've dropped my hat overboard.»; встановлення мовленнєвого контакту: «Hi. I'm Ella. Welcome to Frell.»; продовження перерваного спілкування:

- Wait. Hold on a sec. Excuse me, miss? Where are you going?

- I'm back to see if Carrie's here.

- Carrie's not here. So could you just step away? Away. Away. Away from there. Thank you.