Німецька загадка як тип тексту

Zwei Lцcher hab ich, zwei Finger brauch ich. So mache ich Langes und GroЯes klein und trenne, was nicht soll beisammen sein. {Schere};

Der es macht, der will es nicht der es trдgt, behдlt es nicht der es kauft, der braucht es nicht der es hat, der weiЯ es nicht. {Sarg}

та перехресних рим:

Erst klein wie Kьmmel, | Dann grьn wie Gras, | Dann blau wie der Himmel. | Rat, was ist das? {Flachs};

Ich weiЯ ein kleines weiЯes Haus, hat keine Fenstern, Tьren, Tore, und will der kleine Wirt heraus, so muss er erst die Wand durchbohren. {Kьcken}

а також звукосимволізму:

Was ist das? Es hat acht Beine und macht „Wauwau“? {zwei Hunde}.

Прозові німецькі народні загадки конституюються на основі п'яти інтонаційних моделей: розповідний полісиндетон

, ..., : Es hat nicht Blut noch Fleisch, trдgt Blut und Fleisch und geht den Weg, den niemand spьren kann {Schiff},

розповідний асиндетон

: Eine weiЯe Decke hat alle Felder bedeckt {Schnee},

питальний полісиндетон

, ..., : Wer sagt mir einen Vogel an, | der seinen Namen rufen kann? {Kuckuck},

питальний асиндетон

: Was ist das Beste am Menschen? {Haut},

питальний нерозповсюджений синдетон

: Ist sie so groЯ und auch sehr breit, | Hдngt vorne. Wie sie heiЯt? {Tafel}. [Мамедова 2008.]

Висновки до розділу 3

У третьому розділі роботи досліджується лінгвопоетична специфіка німецької народної загадки, а саме функціонування у загадках засобів образності. У німецьких народних загадках ми знаходимо різні види тропів:

· Метафора.

Zwei Mtter haben jede fnf Shne, alle haben denselben Namen {zwei Hnde mit zehn Fingern}

· Найрізноманітніші порівняння.

Welches Tier ist strker, der Tiger oder die Schnecke? {Schnecke, denn sie trдgt ihr eigenes Haus}

· Синекдоха і метонімія.

Der GroЯe, der Kleine, | Sie laufen ohne Beine, | Sie laufen rund tagaus, tagein. | Der GroЯe holt den kleinen ein. | Wer mgen wohl die Beiden sein? {Uhr}

· Уособлення.

Kann reisen ber Wasser und Land | Und spricht verstndig, hat doch kein Verstand {Briеf}

· Антитеза та оксюморон.

Wer geht bald als Zwerg, bald als Riese mit dir? {Schatten}

· Іронія

Was ist schwerer? Ein Kilo Gold oder ein Kilo Silber? {Beides ist gleich};

Wer lebt von der Hand in den Mund? {Zahnarzt}

Більш детально у третьому розділі роботи розглянуто особливості метафоричного переносу в німецьких загадках. Метафора у загадці характеризується тим, що допоміжна та основна сутності належать до різних концептуальних сфер. Жанр загадки припускає можливість створення метафорою ірреального образу, дозволяючи приписати сутності, що концептуалізується, ознаки, які не можна приписати їй в дійсності. Це обумовлено тим, що ознаки, що актуалізуються загадкою, відносяться до створеного метафорою образу і завжди побічно приписуються невідомому концепту. Зазначено також механізм метафоричного переносу, що відбувається на основі:

· загальної зовнішньої схожості об'єктів;

· схожості за внутрішньою організацією;

· схожих функцій;

· схожого характеру руху;

· переносу властивостей та ознак;

· спільного походження.

Останній параграф присвячено особливостям римованих та прозаїчних загадок.

Тут ми наводимо коротку класифікацію загадок за принципом способу римування та основних конституційних моделей прозових загадок.

Таким чином ми виділяємо:

Загадки, утворені на основі парних: Zwei Lцcher hab ich, zwei Finger brauch ich. So mache ich Langes und GroЯes klein und trenne, was nicht soll beisammen sein. {Schere};

та перехресних рим: Ich weiЯ ein kleines weiЯes Haus, hat keine Fenstern, Tьren, Tore, und will der kleine Wirt heraus, so muss er erst die Wand durchbohren. {Kьcken}

А також п'ять основних принципів побудови для прозових загадок:

розповідний полісиндетон: , ..., : Es hat nicht Blut noch Fleisch, trдgt Blut und Fleisch und geht den Weg, den niemand spьren kann {Schiff},

розповідний асиндетон: : Eine weiЯe Decke hat alle Felder bedeckt {Schnee},

питальний полісиндетон: , ..., : Wer sagt mir einen Vogel an, | der seinen Namen rufen kann? {Kuckuck},

питальний асиндетон: : Was ist das Beste am Menschen? {Haut},

питальний нерозповсюджений асиндетон: : Ist sie so groЯ und auch sehr breit, | Hдngt vorne. Wie sie heiЯt? {Tafel}. [Мамедова 2008.]

Загальні висновки

У даній роботі, спираючись на дослідження таких вчених як Гальперін І.Р., Мамедова А.І., Юсупова Е.Д., Ulla Fix, Angelika Linke та інші, ми проаналізували лінгвістичний аспект німецької народної загадки.

Роботу присвячено комплексному дослідженню німецької народної загадки як типу тесту. Будучи поліфункціональною знаковою системою фольклорного походження, німецька народна загадка була і залишається популярним об'єктом міждисциплінарних досліджень, які спільними зусиллями сприяють розкриттю її художніх, естетичних, етноспецифічних та лінгвопоетичних властивостей.

У першому розділі було розкрито опорні пункти роботи для подальшого дослідження загадки як типу тексту. По-перше, ми дійшли висновку про те, що у сучасній лінгвістиці не існує єдиного визначення поняття тексту. Узагальнюючи науковий матеріал, з урахуванням різних поглядів на текст як категорію мовознавства, можна визначити це поняття як вищу комунікативну одиницю, яка складається з комунікативно-функціональних елементів, організованих у систему для здійснення комунікативного наміру автора тексту відповідно до мовної ситуації. Ґрунтуючись на роботах таких вчених як De Beaugrande/Dressler, ми дослідили основні поняття лінгвістики тексту, його основні категорії та ознаки (такі як подільність, змістова цілісність, когезія, когерентність, інтертекстуальність та інші.), а також спробували розкрити проблему типології тексту і основних підходів та методів їх класифікації на основі внутрішніх та зовнішніх критеріїв, запропонованих A. Linke, функціональні особливості окремих типів тексту , серед яких виділили і загадку.

Другий розділ даної роботи розкриває структурно-семантичні особливості загадки як типу тексту, зокрема особливості номінації у загадках, їх специфіку як способу відображення духовного світу і культурної спадщини народу; також тут досліджувалось питання класифікації загадок, наведені традиційні класифікації І. Франка, І. Березовського, а також класичний поділ загадок на прозаїчні та римовані;другий підрозділ присвячено структурно-типологічним особливостям німецької народної загадки, розглянуто засоби досягнення цілісності комунікативної перспективи, динамізму, способи впливу на реципієнта.

Третій розділ присвячено лінгвопоетичній специфіці загадки. Тут ми на окремих прикладах розглянули функціонування засобів образності (метафори, порівняння, синекдохи, метонімії, уособлення, антитези та ін..) у німецьких народних загадках, більш детально у другому підрозділі було розглянуто особливості метафоричного переносу у загадках, зокрема поняття вторинної номінації та механізм метафоричного переносу. Ми дійшли висновку про те, що метафора є основним засобом створення образності у фольклорному тексті, і зокрема, у тексті загадки. А також розглянули особливості римованих та прозових загадок.

На основі критеріїв текстуальності, наведених у першому розділі роботи (таких як когезія, когерентність, акцептабельність, інформативність та ін..) ми можемо виділити загадку у самостійний тип тексту як такий, що задовольняє основні вимоги, які пред'являються до тексту як цілісної мовної одиниці. Окрім того, предметом даного дослідження були, зокрема структурно-семантичні особливості та функціонування засобів образності у даному типі тексту та німецькій народній загадці зокрема. Ми дійшли висновку про те, що німецькій народній загадці притаманні певні логічно-структурні та комунікативно-граматичні особливості, а також про те, що німецька загадка як яскравий представник фольклору характеризується яскравою образністю і широким використанням метафори як основного засобу образності.

До перспектив дослідження слід віднести вивчення таких аспектів:

- специфіка прояву засобів образності у певних різновидах загадок;

- особливості перекладу німецьких загадок українською мовою;

- дискурсивні властивості загадок.

Додаток А

Охорона праці у вищих навчальних закладах

Питання охорони праці в закладах освіти в Україні врегульовано відповідно до Законів України "Про охорону праці", "Про освіту". Охороні праці у навчальних закладах присвячено такох положення Міністерства освіти і науки України «Про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і навчальних закладах».

Це Положення визначає єдину систему організації роботи з охорони праці, а також обов'язки керівників та посадових осіб щодо забезпечення здорових і безпечних умов навчально-виховного процесу, запобігання травматизму його учасників.

Згідно з Положенням, Організація роботи з охорони праці в навчальних закладах покладається на їх керівників.

Керівник (ректор, директор, завідувач):

1. відповідає за створення безпечних умов начально-виховного процесу згідно з чинним законодавством, міжгалузевими і галузевими нормативними, інструктивними та іншими документами з охорони праці, безпеки життєдіяльності, цим Положенням; не дозволяє проведення навчально-виховного процесу за наявності шкідливих та небезпечних умов для здоров'я учасників навчально-виховного процесу;

2. відповідно до Типового положення про службу охорони праці створює в навчальному закладі служби охорони праці, безпеки життєдіяльності, які безпосередньо підпорядковуються йому; призначає відповідальних за організацію роботи з охорони праці, безпеки життєдіяльності та визначає їх функціональні обов'язки, забезпечує функціонування системи управління охороною праці в навчальному закладі;

3. призначає наказом осіб, відповідальних за стан охорони праці в структурних підрозділах, навчальних кабінетах, лабораторіях, майстернях, спортзалах, тирах (стрільбищах) тощо;

4. затверджує посадові інструкції керівників структурних підрозділів, працівників з обов'язковим блоком питань охорони праці, безпеки життєдіяльності;

5. створює і визначає порядок роботи постійно діючої технічної комісії з уведення в експлуатацію нових, реконструйованих навчальних приміщень і обладнання, затверджує акти приймання;

6. уживає заходів щодо приведення інженерно-технічних комунікацій, устаткування, обладнання у відповідність до чинних стандартів, правил, норм з охорони праці;

7. щорічно укладає колективний договір (угоду), що містить розділ охорони праці, безпеки життєдіяльності та забезпечує його виконання; тощо.

Перед початком навчальних занять один раз на рік, а також при зарахуванні або оформленні до навчального закладу вихованця, учня, студента, курсанта, слухача, аспіранта проводиться вступний інструктаж з безпеки життєдіяльності службами охорони праці. Запис про вступний інструктаж робиться на окремій сторінці журналу обліку навчальних занять.

Декан факультету:

1. забезпечує створення здорових і безпечних умов під час проведення навчально-виховного процесу;

2. забезпечує проведення навчальних занять, виробничої практики студентів, науково-дослідних та інших робіт на кафедрах, у студентських наукових гуртках і наукових товариствах відповідно до чинного законодавства, нормативно-правових актів з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності;

3. керує розробленням і періодичним переглядом інструкцій з охорони праці та інструкцій з безпеки, узгоджує їх із службою охорони праці та подає на затвердження керівнику навчального закладу;

4. організує на факультеті проведення інструктажів з питань безпеки життєдіяльності студентів, курсантів, слухачів, аспірантів;

5. забезпечує навчання та перевірку знань працівників Факультету з питань охорони праці тощо.

Окрім того, слід зазначити Наказ Держкоммістобудування України про будинки та споруди навчальних закладів.

Державні будівельні норми "Будинки та споруди навчальних закладів" поширюються на проектування нових і реконструкцію існуючих будинків навчально-виховного призначення, в тому числі і вищих навчальних закладів. Ці норми обов'язкові для організацій та підприємств, які здійснюють проектну, будівельну та інвестиційну діяльність на території України, незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування.

Розділ 2 Державних норм передбачає вимоги до забудови ділянок:

Загальні вимоги:

Розміщення та розміри земельних ділянок навчальних закладів належить приймати відповідно до містобудівних норм.

Для професійно-технічних та вищих навчальних закладів необхідно передбачати відстань від проїзної частини швидкісних доріг та магістралей неперервного руху до будинку, як правило, не менше 50 м від проїзної частини вулиць і доріг місцевого значення - не менше 25 м.

На земельних ділянках необхідно передбачати під'їзди для пожежних машин до будинків, можливість об'їзду навколо будинку, а також відкриті ділянки для стоянки автомобілів та іншого транспорту тощо.

Та вимоги до функціональних зон:

На ділянках навчального закладу слід передбачати такі функціональні зони: навчальну, навчально-виробничу, навчально-дослідну, фізкультурно-спортивну, відпочинку, господарську, житлову (при наявності гуртожитків).

Навчально-виробнича зона охоплює будинки з навчально-виробничими майстернями і лабораторіями, навчальні полігони, дослідні ділянки і т.ін. Виробничі та інші будинки обслуговуючого призначення належить розміщувати з врахуванням вимог нормативних документів для відповідних типів будинків.

Фізкультурно-спортивна зона включає криті та відкриті спортивні споруди та майданчики тощо.

Література Додатку:

1. Наказ МОНУ Про затвердження Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і навчальних закладах N 563 від 01.08.2001;

2. Наказ Держкоммістобудування України 27.06.1996 N 117 «Будинки та споруди навчальних закладів ДБН В.2.2-3-97»

Список використаної літератури:

1. Бабенко Л. Г., Васильев И. Е., Казарин Ю. В. Лингвистический анализ художественного текста/Л.Г. Бабенко, И.Е. Васильев, Ю.В. Каразин. - Екатеринбург: Изд-во Урал. ун-та, 2000. 534 с..

2. Баранник Д.Х. Текст как высшая форма реализации коммуникативной функции речи и его основные единицы//Семантические и коммуникативные категории текста (Типология и функционирование): Тезисы докл. Всесоюзной научной конференции. Ереван, 1990.

3. Белокурова С., Типы речи (типы текста) [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.gramma.ru

4. Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования/И.Р. Гальперин -- М.: Наука, 1981. 148 с.

5. Е. С. Кубрякова, О тексте и критериях его определения//Текст. Структура и семантика. Т. 1. - М., 2001. - С. 72-81.

6. Зв'язність тексту [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://ru.wikipedia.org/wiki

7. Купина Н.А. Лингвистический анализ художественного текста/Н.А. Купина - М.: Просвещение, 1980. - 77 с.

8. Мамедова А.І. Когнітивно-семантичні і комунікативно-функціональна організація німецької народної загадки. / А.І. Мамедова. Автореферат дисертації … кандидата філологічних наук. - Донецьк, 2008. -24 с.

9. Онищенко Геннадій Анатолійович.. Мовна структура української народної загадки (семантичний і синтаксичний аспекти): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Дніпропетровський національний ун-т. -- Д., 2006. -- 20с.

10. Аспекты общей и частной лингвистической теории текста/ отв. ред. Слюсарева Н.А. - М.: Наука,1982. - 192 с.

11. Сотникова С.И. Механизмы создания метафоры в немецких загадках // Матеріали V Всеукраїнської наукової конференції „Каразінські читання. Людина. Мова. Комунікація”. - Харків: Харківський національний університет ім.В.Н.Каразіна, 2005. - С. 177 - 178.

12. Тураева З.Я. Лингвистика текста (Текст: Структура и семантика) /З.Я. Тураева -- M.: Просвещение, 1986. -- 127 с.

13. Юсупова Э.Д., Когнитивные особенности английских загадок-метафор как единиц вторичной номинации, Вестник Башкирского университета [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://bsu.ejournal.ru

14. Adamzik, Kirsten. Textsorten - Texttypologie. Eine kommentierte Bibliographie/ K- Adamzik - Muenster, 1995. - 301S.

15. Adamzik, Kirsten Textlinguistik. Eine einfьhrende Darstellung/K. Adamzik - Tьbingen: Max Niemeyer Verlag, 2004. - 181S.

16. De Beaugrande R.-A., Dressler W. U. Einfьhrung in die Textlinguistik. - Tьbingen: Niemeyer, 1981.

17. Brinker K. Linguistische Textanalyse. Eine Einfьhrung in Grundbegriffe und Methoden. 4. durchges. u. erg. Aufl./K. Brinker - Berlin, 1997. - 168 S.

18. Brinker, Klaus, Linguistische Textanlyse./K. Brinker - Berlin: Erich Schmidt, 1985. - 165 S.

19. Dimter, Matthias. Textklassenkonzepte heutiger Alltagssprache. Kommunikationssituation, Textfunktion und Textinhalt als Kategorien alltagssprachlicher Textklassifikation/M. Dimter - Tьbingen, 1981. - 144 S.

20. Kohдrenz [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.huberoliver.de/3_1.html/u/slavistik/vc/rlmprcht/textling/skripte/skr_kohaerenz.htm

21. Kohдsion [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.uni-potsdam.de

22. Fix, Ulla, Textlinguistik und Stilistik fuer Einsteiger/U. Fix - Frankfurt am Main, 2001. - 236 S.

23. Isenberg, Horst. Texttypen als Interaktionstypen//Zeitschrift fuer Germanistik 3, 1984.

24. Linke Angelika. Studienbuch Linguistik/A. Linke - 2. Aufl. -Tьbingen: Niemeyer, 1994. - 470 S.

25. Sotnykova S. Kognitive Mechanismen der Metaphernbildung in den Rдtseln // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції Асоціації українських германістів „Мотивація, кваліфікація, якість: Питання теорії і практики”. - Харків: Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна, 2004. - С. 88 - 90.

26. Stede, Manfred, Prof. Dr. Korpusgestuetzte Textanalyse. Grundzьge der Ebenen-orientierten textlinguistik/M. Stede - Tuebingen 2007. - 207 S.

27. Vater, Heinz. Einfuehrung in die Textlinguistik: Struktur, Thema und Referenz I Texten/H. Vater - Muenchen: Fink, 1994. - 221 S.

28. Vers-Rдtsel [Електронний ресурс] - Режим доступу: www.raetselstunde.de/text-raetsel/vers-raetsel

Размещено на Allbest.ru