Концептуально-семантичні особливості вираження емоційного концепту "страх" засобами сучасної англійської мови

Лінгвокогнітивні основи аналізу англомовних засобів вираження емоційного концепту "страх". Прототипова організація і лексико-семантична парцеляція номінативного простору "страх" у сучасній англійській мові. Способи представлення концепту у художній прозі.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 27.03.2011
Размер файла 1,1 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Синтез отриманих в результаті проведеного двоспрямованого аналізу структури ЕК СТРАХ дає змогу твердити, що кожен з виділених її референційних блоків містить знання різної якості, що відносяться як до ядра, так і до периферії. Зазначене дало ґрунт для побудови якісно-референціїної моделі семантичної архітектоніки ЕК СТРАХ, горизонтальна будова якої відповідає якісному розподілу знання про страх, а вертикальна - референційному (див. Додаток Б).

Підсумовуючи зазначене вище, ми розглядаємо архітектоніку ЕК СТРАХ як складну ядерно-периферійну конфігурацію знань про прототипові та непрототипові поняттєві, образні та ціннісні ознаки виникнення, переживання та усунення емоції страх. Зазначена конфігурація складає концептуальне підґрунтя, на якому вибудовується ядро значення різнорівневих одиниць-репрезентатів зазначеного ЕК в сучасній англійській мові. Вона ж бере участь у формуванні ментальних просторів, які конструюються під час сприйняття фрагментів англомовних текстів, що описують ситуацію переживання героєм стану страху.

1.3.3 Аксіологічні особливості емоційного концепту СТРАХ

Якщо інформативна структура ЕК “відповідає” за денотативний аспект значення його номінантів, то їхній конотативний аспект фіксує місце концепту в англійській ККС. Статус у ній ЕК СТРАХ обумовлюються відношенням етносу до корелюючої емоції. Йдеться про те, що маючи біологічне підґрунтя, страх отримує соціалізовану, національно-культурно обумовлену форму прояву, яка цілком базується на національно специфічному, оцінному відношенні людини до емоцій як соціалізованого феномену [100, с. 42-43; 151; 222, с. 71]. Будучи основою ЕК СТРАХ, зазначена емоція проектує особливості свого переживання на його семантичну структуру. Зокрема, соціалізованість страху, прояви якого є значною мірою нормативно детермінованими, зумовлює статус досліджуваного ЕК як сутності глибоко аксіологічної, такої, що демонструє зв'язаність своїх значеннєвих елементів з національно забарвленими соціальними догмами та правилами, котрими емоція страх засуджується, а отже, повинна бути стримана і подавлена [155, с. 224; 173, с. 109; 434, с. 305].

ЕК СТРАХ виступає домінантою серед ключових концептів у концептуальній картині англомовного світу [354, с. 53; 434, с. 37-45]. Подібні концепти мають безпосереднє відношення до мотиваційного рівня індивіда і тісно пов'язані з його ціннісними установками. Вони знаходяться у центрі ККС і впливають на організацію інших концептів [див. 33, с. 33]. До того ж, ключові концепти культури передають специфіку образу життя та способу мислення народу, визначають його найчастотніші, культурно-значущі стани, отже, вони являють собою безцінні ключі до розуміння культури [130, с. 180; 301, с. 384]. Цей факт визначає оцінну суспільно-культурну значущість ЕК СТРАХ, яка зумовлюється його активним функціонуванням у плані детермінування процесів пізнання мовцями оточуючого світу, усіх інших видів діяльності, у тому числі й творчої [448, с. 402].

Статус ЕК СТРАХ в оцінному тезаурусі англійської мови, який як системно структурована мережна модель плану змісту предметної сфери найбільш адекватно відбиває ієрархію цінностей мовної спільноти [27, с. 14; 418, с. 228], визначається насамперед загальнооцінними концептами ДОБРО та ЗЛО, що є концептами вищого ступеня абстракції [27, с. 110]. СТРАХ маркується як концепт негативної для людини емоції, що закріпилося у таких світоглядних настановах англомовного соціуму, як 1) раціональний аналіз і пояснення емоції страх; 2) контролювання й активний, вольовий вплив на неї і на несприятливі події, що відбуваються; 3) придушення мимовільної виразної поведінки [434, с. 260]. Крім того, страх є фактором, що не сприяє оптимізації процесу комунікації [347, с. 9].

Вказане є підґрунтям локалізації ЕК СТРАХ у негативно забарвленій частині ядра оцінного тезауруса англійської мови [29, с. 95-96], невід'ємною складовою якого виступає негативний домен ЕКС як безпосередній фон для профілювання зазначеного концепту. Проте, периферія ЕК СТРАХ проникає у позитивну частину ЕКС, фіксуючи його конструктивний характер в плані виживання та орієнтації людини в природному та соціальному оточенні, а також каталізуючу роль у її творчій діяльності [448], що відбивається як у науковій КС, так і в мовленнєвій практиці англомовної спільноти (див. Додаток В).

Таким чином, ЕК СТРАХ виступає як ретельно розроблений культурно та соціально детермінований базовий структурант ККС представників англомовної спільноти, локалізований у негативно забарвленій царині її аксіологічного тезаурусу. Архітектоніка досліджуваного концепту включає широкий спектр ознак фізичного, психологічного, когнітивного, соціального й національно-культурного характеру, які розподіляються за ядерною та периферійною зонами, детермінуючи конфігурацію значення його численних різнорівневих мовних репрезентантів.

Висновки до першого розділу

1. Різнорівневі одиниці мови є результатом пізнання та емоційно-оцінного освоєння свідомістю навколишнього світу. Представляючи в мові різноманітні концептуальні структури, мовні одиниці забезпечують доступ до ментального світу мовців. Ментальні репрезентації онтологічно подібних реалій об'єктивного світу утворюють у межах ККС нескінченну кількість великих за обсягом угрупувань концептів - КС. КС - ієрархічно організоване відкрите угрупування концептів, яке відтворює ту чи іншу сферу буття соціуму у конкретний відрізок історичної реальності та отримує своє втілення у семантичному просторі національної мови. КС, їхні структурні одиниці - домени, виступають базою для висвітлення та інтерпретації окремих концептів, які стоять за фізичним тілом мовних знаків, вживаних у комунікації.

2. Складові частини ККС - сукупність концептосфер, домени, концепти - знаходять своє відображення в одиницях МКС, об'єднаних у лексико-семантичні поля. ЛСП тлумачиться як ієрархічно організована сукупність номінативних одиниць, що об'єднуються на підставі спільного для них інваріантного значення, відтворюючи у мові певну поняттєву категорію та виявляючи парадигматичні зв'язки різного типу. ЛСП включаються до цілісних номінативних просторів мовної системи, виступаючи способом упорядковання лексичних одиниць у їхніх межах. Номінативний простір розглядається як результат лексичної інтерпретації реалій світу. Конститутивними елементами ЛСП є парцели - дрібні тематичні угрупування лексичних одиниць, які представляють окремі субфрейми вербалізованого концепту.

3. Процес лінгвокогнітивної інтерпретації дійсності так само, як і номінативна та комунікативна діяльність людини, зумовлюються її емоційною сферою. Емоції виступають найбільш глибинними формами категоризації, визначаючи загальні контури ККС, яка вибудовується свідомістю. З іншого боку, як елемент буття особи емоції виступають об'єктом пізнання та номінації, що знаходить своє вираження в мові через значення її різнорівневих мовних одиниць.

4. Когнітивною репрезентацією емоції є ЕК, під яким розуміється складне, динамічне структурно-смислове, етнічно та культурно зумовлене, ментальне утворення, що базується на понятійній основі, включає образ та оцінку людиною певного емоційного фрагменту світу та може бути втілене у семантиці мовних засобів. ЕК є маркерами емоційної сфери індивіда, відбиваючи його емоційно-особистісні якості та стани, здійснюючи емоційно активну інтерпретацію реальності в ментальному світі людини. Сукупність емоційних концептів утворює ЕКС - динамічну семіотичну систему, яка відбиває знання про емоційне життя людини. Розподіл усіх емоцій на позитивно та негативно марковані, зумовлює факт того, що емоційна концептосфера виступає базою, на фоні якої висвітлюються домени позитивної та негативної тональності. В їх структурі знаходять своє вираження усі втілені у системі мови концептуалізації різноманітних емоцій, зокрема ЕК СТРАХ.

5. ЕК СТРАХ є базовим концептом англійської ККС. Він виступає як квант структурованого соціокультурного знання, що відбиває знання про емоцію страх. Ядерна частина ЕК знаходиться у негативній асоціативно-образній зоні англомовної картини світу. Проте, периферія ЕК СТРАХ проникає у позитивну частину ЕКС, фіксуючи його конструктивний характер в плані виживання та орієнтації людини в природному та соціальному оточенні, а також каталізуючу роль у творчій діяльності особистості, що відбивається в мовленнєвій практиці англомовної спільноти.

6. Структура ЕК СТРАХ моделюється у вигляді складної ядерно-периферійної конфігурації знань про прототипові та непрототипові поняттєві, образні та ціннісні ознаки виникнення, переживання та усунення емоції страх. Референційний аспект ЕК, що відтворюється при виділенні в структурі концепту СТРАХ блоків ЗАГРОЗИ, РЕАКЦІЯ та СТАТАЛЬНОГО блоку доповнює встановлену якісну конфігурацію знання. Блоки містять інформацію різної якості, що належить ядру та периферії. Виділені смислові грані ЕК є підґрунтям для побудови якісно-референційної моделі семантичної структури ЕК СТРАХ. Відповідна конфігурація виступає матрицею побудови значень номінантів аналізованого концепту в сучасній англійській мові, і виступає підґрунтям семантичних та структурних зрушень, що відбуваються в утвореному ними номінативному просторі ЕК СТРАХ.

Наведені положення розділу та результати дослідження відбито у двох публікаціях автора [45; 46].

РОЗДІЛ 2. Лінгвокогнітивні особливості вираження ек страх засобами сучасної англІЙСКОї МОВИ

Змодельована у попередньому розділі загальна інформаційна структура ЕК СТРАХ є тим концептуальним “каркасом”, який лежить в основі значення всіх одиниць, що представляють цей ЕК у сучасній англійській мові. Традиційне ономасіологічне дослідження номінантів ЕК СТРАХ дає змогу констатувати, які саме номінативні засоби обирає англомовна спільнота для позначення в мові ділянки досвіду, пов'язаного з переживанням індивідом емоції страх. Проте, така констатація не може задовольнити вимоги сучасної лінгвістики, оскільки питання стоїть про виявлення та побудову деталізованої структури вербалізованого концепту як відображення фрагменту світу, побаченого очима національної мовної особистості [179, с. 123; 201, с. 153].

Когнітивно-орієнтоване ономасіологічне дослідження мовних засобів репрезентації ЕК СТРАХ, сутність якого спрямована на об'єктивацію знань тієї концептуальної структури, що знаходить відображення в семантичній структурі номінативної одиниці [89, с. 18], необхідно виступає двонаправленою процедурою. З одного боку, виконується семасіологічний аналіз виділеного фрагменту лексикону з метою виявлення структури вербалізованого ним концепту. З іншого - модель структури концепту використовується як інструмент пояснення явищ і перетворень, наявних в семантиці досліджуваного корпусу його репрезентантів [168, с. 9-11; 278, с. 109-110; 339, с. 56-58].

Отже, пропоноване ономасіологічно спрямоване лінгвокогнітивне дослідження засобів мовної експлікації ЕК СТРАХ, має користуватися складною комбінацією описаних вище методик дослідження концептуально-семантичної структури номінативної одиниці, що у загальному вигляді трактується як концептуальний аналіз. Зокрема, моделювання інформативної структури ЕК СТРАХ виконується в термінах фреймової семантики [98; 380]. Йому передує СА аналіз лексеми fear як найбільш узагальненого позначення концептуалізованої англомовною спільнотою емоції страх, що має виявити специфіку наповнення вершинних вузлів модельованої фреймової структури. Використовуючи СА інших одиниць номінативного простору “страх”, маємо на меті встановити номенклатуру фрагментів їхніх значень, що заповнюють слоти фрейму на різних рівнях генералізації. Деталізована структура ЕК СТРАХ дозволяє виявити концептуальні основи організації частиномовних ЛСП “страх”, механізмів вторинного означення концепту, встановлення сполучуваності одиниць на його позначення та їхніх взаємозв'язків у межах лексико-семантичної системи англійської мови.

2.1 Номінативний простір ЕК СТРАХ у сучасній англійській мові

Для вичерпного опису ККС англомовної спільноти виявляється необхідним проведення аналізу окремих фрагментів її МКС, одним з яких є номінативний простір “страх”. Зазначена номінативна царина є цілісною структурою, яка утворюється під час взаємодії субстантивного, прикметникового, прислівникового та дієслівного лексико-семантичних полів “страх”. Представлений ЛСП “страх” різної частиномовної належності, що визначають смислові межі сформованого ними простору, останній структурується за аналогічним принципом організації полів. Тому виявлення системних закономірностей між одиницями ЛСП “страх” сприятиме пізнанню механізмів побудови номінативного простору ЕК СТРАХ.

Поява значної кількості різноспрямованих досліджень елементів ЛСП “страх” [див. 3; 26; 50; 55; 418; 430; 434 та ін.] пояснюється високою біологічною та соціальною значущістю емоції страх, наявністю її численних різновидів. Семантика таких одиниць розглядається як результат категоризації мисленням мовців відповідних емоційних проявів свідомості та фіксація категоризації зазначеної ділянки досвіду у вигляді ЕК СТРАХ.

СА лексем англійської мови, які репрезентують емоцію страх, показав, що спільне для елементів ЛСП “страх” поняття у найбільш “чистому” вигляді представлено в архілексемі fear [див. також 59, с. 67]. Вона є домінантою та ідентифікатором поля, оскільки поняття, нею зафіксоване, тією чи іншою мірою представлено у дефініціях усіх представників поля та їх ЛСВ.

Ім'я емоції - знакове утворення, що фіксує собою концепт не тільки як когнітивну структуру, але і як “згусток культури” [292, с. 43]. Вивчення знака емоції як когнітивно-культурного феномена є лінгвосеміотичним способом декодування самого концепту, визначення та побудови його концептуальної структури [151].

Визначення семантики fear як базової номінанти емоції страх є, на наш погляд, проблематичним унаслідок абстрактності відповідного денотату. Крім того, незважаючи на потяг лексикографів до уніфікації й регулярності опису одиниць лексичного поля, різні лексикографічні рішення відрізняються відмінностями у категоріальному статусі відповідної інформації про оточуючий світ та етапами її усвідомлення як окремої чи нової категорії [201, с. 95; 332, с. 170]. Саме тому для аналізу дефініцій ми застосовуємо синтезуючий підхід, який полягає у виведенні єдиного загального значення лексичної одиниці на основі визначень, приведених у декількох словникових джерелах. Такий підхід дозволяє більш повно та точно представити зміст психічних понять, багато з яких є онтологічно близькими одна до одного. Отримана симбіозна дефініція є розширеним варіантом тлумачення лексеми, характеризуючись семантичною достатністю та інформаційною незаяложеністю [153, с. 190].

Аналіз словникових дефініцій лексеми fear дозволив виділити наступні основні змістові ознаки ядра ЕК СТРАХ: fear is an unpleasant, painful emotion or feeling caused by the nearness or possibility of impending danger to oneself or others who are important accompanied by a desire to avoid or to escape it [452, с. 261; 454, с. 903; 458, с. 578; 461, с. 973; 465, с. 522; 470, с. 340].

У семантиці аналізованої лексеми міститься загальна родова сема “емоція” або “почуття” (emotion or feeling), яка вказує на відповідну денотативну сферу свідомості людини, репрезентованою суперординатною (найбільш високого рівня узагальнення) категорією ЕМОЦІЯ [430, с. 139]. Усі інші видові семи слугують для конкретизації значення лексеми. Серед видових компонентів виділяються: сема “характер емоції” (painful), яка взаємодіє з семою `негативна оцінка' (unpleasant - неприємна), “небезпека / загроза” (danger - небезпека, загроза), “симптом емоції” (desire to avoid or to escape it - бажання уникнути чи ухилитися від загрози), “характер небезпеки / загрози” (nearness of impending danger - неминуча: реальна / близька; possibility of impending danger - можлива / неминуча), “об'єкт загрози” (oneself or somebody who is important - індивід / близькі йому люди).

Внутрішня форма ЕК СТРАХ, яка виявляється в результаті етимологічного аналізу його ключового слова, за лексикографічними даними, зазнала певних змін. Етимологічною основою лексеми fear є германський корінь *fer, що означало “небезпеку, шкоду”, O.E. fer: sudden calamity, danger “раптове лихо, небезпека; власне страх”, яке відповідає O.S. far: ambush “пастка”; O.N. farшкода, розпач, обман”; O.H.G. fara “небезпека, переляк”, O.Icel. far “зло, шкода, нещастя” [451, с. 41; див. також 363, с. 78; 438, с. 128; 472, с. 682]. Порівняння сучасної дефініції слова fear та поданих давніх його відповідників указує на те, що раніше у ядерній зоні ЕК СТРАХ локалізувалася інформація про небезпеку, що є причиною виникнення страху, у той час, як зараз центральними є знання про власне ознаки емоційного стану індивіда.

На підтвердження такого висновку вважаємо за доцільне навести думку В.В. Левицького, який стверджує, що сучасне значення слова fear пов'язано з грецьким peira (*peria) “досвід” та латинським expeririпробувати, випробувати” [450, с. 159]. Таким чином, в структурі ЕК СТРАХ відбулися акцентні зсуви, що спричинили перекомпонування ядерно-периферійних елементів.

У сучасній англійській мові категоріально різні аспекти одиниці fear фіксуються похідними словотвірними одиницями, які експлікують:

- стан індивіда: синонімічні прикметники fearful (ЛСВ1) та fearsome (ЛСВ1) - full of fear; frightened that something might happen (повний страху; наляканий тим, що щось може трапитись) [455, c. 572; 458, с. 579] та лексема fearable - to be frightened (наляканий) [453, c. 115]; іменникові синоніми у ЛСВ2 fearsomeness та fearfulness - quality or state of being affected with fear (стан наляканості) [453, c. 115; 455, c. 572; 458, с. 579];

- риси характеру індивіда: прикметник fearless - not afraid of anything (безстрашний, безбоязкий) та іменник fearlessness - (безстрашність, безбоязкість) [455, c. 572; 458, с. 579];

- негативну оцінність об'єкта загрози: fearful (ЛСВ2 та ЛСВ3) - extremely bad; very frightening (надзвичайно поганий; дуже лякаючий); fearsome - very frightening (дуже лякаючий) [455, c. 572; 458, с. 579]; fearable - giving cause for fear [453, c. 115] та субстантивні синоніми у ЛСВ 2 fearfulness, fearsomeness - quality of being fearsome (моторошність, жахливість) [453, c. 116];

- манеру поведінки: fearfully - in a way that shows you are afraid ((діяти, вести) певним чином, виявляючи свій страх) [455, c. 572; 458, с. 579] або fearfully, fearsomely - in a fearsome manner (загрозливо, шляхом навіювання страху) [453, c. 115] (негативна маркованість) та fearlessly - in a way that shows you are not afraid ((діяти, вести) певним чином, не виявляючи страху) (позитивна маркованість) [455, c. 572; 458, с. 579].

Семантична структура одиниць на позначення емоцій містить також аксіологічні семи, внаслідок оцінювання афектованою особою певного фрагменту оточуючого світу та самої ролі конкретної емоції у її життєдіяльності, зокрема у конкретному просторово-часовому відрізку. У семантиці лексем номінативного простору ЕК СТРАХ, окрім денотативних ознак, виділяються семи оцінного характеру, що свідчить про наявність конотативного аспекту значення. Під конотацією розуміємо семантичну сутність, яка узуально або оказіонально входить до значення мовної одиниці та виражає оцінне та стилістично марковане відношення суб'єкта мовлення до дійсності при її позначенні у висловленні, яке отримує на основі цього експресивний ефект [239, с. 130; 305, с. 10; 320, с. 7; 328, с. 26]. Конотація у формі негативної оцінки, що фіксується диференційними семами unpleasant та painful (emotion / feeling) лексеми fear, супроводжуючи масив одиниць ЛСП “страх”, має не чітко експлікований характер (за виключенням лексем дальньої та маргінальної периферії), тому вказаний корпус відноситься нами до умовно нейтральної лексики. У словникових тлумаченнях лексеми fear та номінацій усіх інших форм емоції не фіксується її позитивна роль як сигналу небезпеки та потреби її усунення чи уникнення. Тому позитивна оцінна сема, яка відображає надзвичайну значимість страху у житті людини, знаходиться на периферії ЕК СТРАХ (див. Додаток В).

Отже, зазначені родова та диференційні ознаки, притаманні лексемі fear, включаючи оцінні компоненти, є прототиповими для осмислення емоції страх. Тому, зазначена лексема позначає центральний член концептуально-семантичної структури ЕК СТРАХ, і, відповідно, є центром ЛСП “страх”, яке групує лексичні мовні засоби представлення відповідного концепту в сучасній англійській мові.

Під час встановлення та опису організаційних зв'язків, якими характеризуються емотиви номінативного простору ЕК СТРАХ, ми дотримуємося думки про те, що базисні номінанти емоцій мають лінгвістичний статус гіперонімів, інші номінанти емоцій однієї онтології виступають у якості гіпонімів [153, с. 244], виявляючи, таким чином, відносини синонімії між одиницями одного чи сусідніх рівнів ієрархії [79, с. 15]. Така позиція ґрунтується на тому, що на відміну від об'єктів навколишнього світу, які, завдяки своїй конкретності, вписуються у природну таксономію олюдненого свідомістю буття, емоційні стани, що не мають дискретної природи, характеризуються дифузністю, мінливістю своїх ознак, перетіканням у інші стани, а значить, складністю свого усвідомлення та іменування [див. 100, с. 54]. Тому абстрактність емоцій, схоплена семантикою емотивних номінантів, дає привід говорити інші способи розміщення таких номінацій у лексиконі мови.

Отже, враховуючи те, що архілексемою поля виступає дифузна широкозначна одиниця, яка вказує на денотативну належність аналізованих слів [153, с. 241], констатуємо виконання лексемою fear ролі гіпероніму щодо всіх інших синонімічних їй та один одному номінантів стану страху. Йдеться про концептуальні структури значень синонімів, що позначають форми прототипової емоції страх. Концентруючись навколо страху, вони відрізняються інтенсивністю переживань та власними якісними ознаками [71, с. 85; 119, с. 93; 354, с. 49]. Зазначені синоніми високого рівня абстракції, вказуючи на складний та специфічний об'єкт дослідження [222, с. 66], виконують роль согіпонімів або еквонімів - одиниць одного класу, які включають смисловий зміст гіпероніма та протиставляються один одному відповідними диференційними семами [231, с. 450].

Інформаційна структура ЕК СТРАХ включає інші сформовані навколо його поняттєвого ядра субконцепти. Набір таких ЕК нижчого рівня генералізації визначає комплексний характер концепту, що є відображенням вищеописаної кластерності емоції страх. Відповідно, значення еквонімічних репрезентантів субконцептів, що беруть участь у структуруванні ЕК СТРАХ, містять архісему `fear', відрізняючись рядом узуально детермінованих видових сем [див. 79, с. 14; 201, с. 133].

Назви кластерних емоцій ЛСП “страх” сучасної англійської мови виступають своєрідними стрижневими елементами, перетворюючи його на упорядковану сукупність поняттєво пов'язаних одна з одною синонімічних угрупувань лексем. Серед них виділяється основний СР, який складає базу логічної структури номінативного простору, оскільки найбільш адекватно відображає його основну поняттєву категорію [125, с. 111; 140, с. 135]. Лексема fear виступає родовою щодо інших синонімічних одиниць, стилістично нейтральною одиницею, яка використовується для дефініції емотивів страху різних частин мови, відображає найбільш узагальнене значення та характеризується як найбільш частотна за вживанням у текстах порівняно з іншими, близькими за значенням одиницями [26, с. 253; 104, с. 88; 117, с. 130].

Отже, саме fear очолює основний СР, сформований на основі таких стилістично нейтральних іменних лексем (загальна кількість - 30 одиниць), як: fear (fear: dread, apprehension, anxiety (ЛСВ2), fright, trepidation (ЛСВ2), fearsomeness, fearfulness, consternation, awe, horror, terror, dismay, alarm, panic, foreboding, unease / uneasiness, phobia, agoraphobia, claustrophobia, hydrophobia, jolt, tremor (ЛСВ3), frisson (ЛСВ2), hysteria (ЛСВ2), misgiving, misdoubt (ЛСВ3), chill (ЛСВ3), wobble (ЛСВ2)) [див. 456; 457; 464; 469; 471; 473].

Усередині основного СР виділяються ряди синонімів на чолі з вторинними СД anxiety (усього 15 одиниць) (anxiety: angst, trepidation (ЛСВ1), agitation (ЛСВ1), qualm (ЛСВ1), concern (ЛСВ1), fretfulness, unease / uneasiness (ЛСВ2), restlessness (ЛСВ1), suspense (ЛСВ1), frenzies (ЛСВ1), heartache (ЛСВ2), leaden (ЛСВ2), turmoil (ЛСВ3)) та СД fright (5 одиниць) (fright: scare, nervousness (ЛСВ3), timorousness (ЛСВ2), nerves (ЛСВ2)) [див. 456; 457; 464; 469; 473].

Найбільший вторинний СР складають одиниці з СД worry (41 одиниця) (worry: agitation (ЛСВ2), nervousness (ЛСВ2), qualm (ЛСВ2), anguish (ЛСВ2), concern (ЛСВ2), fret, trouble (ЛСВ2), nervosity, bother (ЛСВ2), strain (ЛСВ1), tension, tenseness, hypertension (ЛСВ2), anguish (ЛСВ2), stress, unease / uneasiness (ЛСВ1), flutter (ЛСВ1), suspense (ЛСВ2), fuss, disturbance (ЛСВ3), pulsation (ЛСВ2), stir, ripple (ЛСВ3), distress (ЛСВ2), upset (ЛСВ2), premonition (ЛСВ2), paranoia, embarrassment, excitement / excitableness / excitability, harassment (ЛСВ3), discomfort (ЛСВ3), hypochondria, nerves (ЛСВ1), obsession (ЛСВ2), vexation, preoccupation (ЛСВ2), perplexity (ЛСВ2)) [див. 456; 457; 464; 469; 473]. Аналіз вторинних домінант констатує ряд дистинктивних ознак, які уточнюють компоненти основного СР, і, у такий спосіб виявляють відмінності між іншими підгрупами.

Значна кількість синонімічних одиниць чотирьох СР на позначення емоції страх підкреслює той факт, що страх є гіперкогнітизованою емоцією з детальною розробленою когнітивною структурою [354, с. 43]: в англомовній ЕКС та МКС вербалізований ЕК СТРАХ (FEAR), виступає архіконцептом (прототипом) щодо таких його базових складників, як концепти ТРИВОГА (ANXIETY), ЗАНЕПОКОЄННЯ (WORRY) та ПЕРЕЛЯК (FRIGHT). Семантична спільність та відмінність одиниць зазначених СР дозволяє розглянути ЕК СТРАХ у всьому розмаїтті притаманних йому ознак та властивостей.

Крім номінантів емоційних станів, ЛСП “страх” включає найрізноманітніші одиниці, значення яких містить сему `fear'. Такі одиниці локалізуються на різних ділянках ЛСП, і, подібно до емотивів, вступають у парадигматичні відносини з його елементами, відбиваючи зв'язаність царин ККС. Отже, аналізоване лексико-семантичне поле конституюється номінативними одиницями, в яких міститься безпосередня або непряма вказівка на поняття “страх”.

2.2 Прототипова організація номінативного простору “страх” у сучасній англійській мові

Відправною точкою для побудови номінативного простору ЕК СТРАХ, представленого розгорнутим ЛСП “страх” англійської мови, слугують іменникові номінації емоцій на чолі з іменником fear. Вибір для аналізу структури ЛСП “страх” субстантивно виражених номінацій емоцій природно зумовлений їхнім категоріальним статусом, оскільки вони корелюють з “предметами” абстрактного світу [151].

Частиномовна приналежність лексичної одиниці є концептуальною за своєю суттю: вона відбиває статус тієї когнітивної структури, яка стоїть за словом та сформувалася у процесі категоризації людиною оточуючого світу на рівні повсякденної свідомості [163, с. 181]. Когнітивна структура відповідає за те, як було осмислено позначуване, обумовлює вибір його мовної форми [401, с. 5-10] та виступає у ролі концепту-зразка або прототипу категорії, на який орієнтуються усі члени певного лексико-граматичного розряду [163, с. 142-143]. Тому КА одиниць поля різної частиномовної належності уможливлює висновки про різні у поняттєвому плані грані ЕК СТРАХ.

Для визначення складу ЛСП “страх” залучаються методи аналізу словникових дефініцій, компонентного аналізу, зокрема сітьового моделювання як одного з його різновидів. Метод аналізу словникових дефініцій використовувався для визначення обсягу інтенсіоналу досліджуваних слів, в якому реалізується базовий концепт категорії - ЕК СТРАХ. Він націлений на розподіл одиниць за відповідними поняттєвими парцелами. Застосування методу компонентного аналізу [див. 133, с. 110] дозволило встановити семантичну структуру одиниць на позначення ЕК СТРАХ, розгорнути та пояснити їхнє значення, виділити в них спільні компоненти, на основі яких слова об'єднуються у ЛСП “страх”, а також видові семи, що є необхідними для зіставлення значень усередині СР.

Уведення у дослідження сітьового методу як одного з варіантів СА зумовлено тим, що саме він дає достатню можливість для виявлення та вивчення конституентів ЛСП “страх” з урахуванням їхніх системних властивостей та структурних відносин. Семантична сітка фіксує сукупність лексичних значень та кожне значення окремо, репрезентує структуру внутрішньої форми семантики одиниць, а також усі безпосередні та опосередковані зв'язки між значеннями, ієрархію елементів системи тощо [129, с. 99; 286, с. 5].

Сітьове моделювання використовує прийоми компонентного аналізу. Для представлення системи семантичних зв'язків та семантичної структури лексеми, використовується граф, який є способом зображення зазначених зв'язків [231, с. 332; 285, с. 21]. Вершини графа як певної конфігурації семантичної сітки значення лексеми відповідають значенням безпосередніх та опосередкованих семантичних складників (БСС та ОСС). Його ребра наочно відтворюють семантичні зв'язки між значеннями. Значення одного слова є безпосередньою або похідною від значення іншої одиниці. Це графічно відображається у вигляді стрілки, яка з'єднує семантичний компонент та семантичний деріват, що міститься у складі семантичної структури похідної одиниці (див. Рис. 2.1):

Рис. 2.1. Семантичне коріння ЛСВ 1 сowardice

Створення семантичної сітки починається з розчленування словникової дефініції на безпосередні складники. У складі кожного такого складника виділяються фрагменти з номінативним значенням, які при виділенні на кожному наступному етапі, виступають як БСС виявленого раніше номінативного фрагменту та ОСС певного слова [82, с. 38; 285, с. 14]. У процесі бінарного членування номінативних одиниць найбільш частотними відносинами є інклюзивні відносини. Завдяки ним здійснюється перехід від одного рівня до іншого у системі ієрархії понять [129, с. 102]. Процедура аналізу закінчується на тому рівні семантичних складників, де було виявлено центральну одиницю - ідентифікатор поля, тобто лексему fear (простий семантичний складник, який не підлягає значущому для нашого дослідження розкладанню), або якщо визначення являють собою тавтологічне коло [див. 81, с. 49]. Таким чином, структура компоненту відображається у семантичному корінні значення слова

Так, аналізуючи дефініцію значення ЛСВ1 лексеми сowardice - a quality of being not brave enough to fight [459, с. 322; 461, с. 198] (див. рис. 2.1.) виділяємо два семантичні складники a quality та being not brave enough to fight. Вони виступають БСС у семантичному корінні цього ЛСВ, яке відповідно виступає їхнім семантичним компонентом. Ці складники являють собою вершини, з яких починається будова усього графа. Кожну вершину можна розкласти на наступні БСС, які виступають у якості ОСС відносно основної вершини сітки - сowardice.

Виконаний шляхом сітьового моделювання СА дефініції показав, що значення ЛСВ 1 сowardice містить: два БСС першого рівня a quality та of being not brave enough to fight; два ОСС другого рівня being not brave enough та fight; два ОСС not brave (brave - not afraid in a dangerous (difficult) situation especially when other people would be afraid) [456, с. 146; 459, c. 161] та enough третього рівня; два ОСС четвертого рівня not afraid та in a dangerous / difficult situation when other people would be afraid; два ОСС п'ятого рівня filled with та fear.

Встановлення наявності семи `fear' у структурі значення одиниці є підставою для віднесення останньої до ЛСП “страх”. Причому, рівень СА, на якому було виявлено компонент `fear' у структурі значення слова відображає, як правило, ту семантичну зону (ядро чи одну з областей периферії), де знаходить своє місце окрема одиниця поля: чим більше у семантиці лексеми диференційних ознак уточнюють більш загальну, у порівнянні з ними, сему `fear', тим далі від ядра семантичного поля розташовується певна лексема. СА номінантів емоції страх дозволяє виділити такі радіальні шари ЛСП “страх”: ядро, перехідну зону, ближню та далеку периферію та маргінальний шар.

Кожна з указаних зон містить одиниці різної частиномовної належності. При цьому, кістяк номінативного простору “страх” утворюється іменниками, адже саме вони позначають центральну ділянку ЕК СТРАХ. Такі частини мови, як прикметник, прислівник, дієслово пов'язані словотворчими відносинами з поправкою на лексико-граматичну категорію, уточнюють ознаки кожного шару іменників поля [269, с. 20] за рахунок категоріально притаманних ним додаткових семантичних компонентів. Отже, розгорнуте ЛСП “страх” утворюється накладанням одне на одне частиномовних полів, які маючи єдину ядерно-периферійну структуру, наповнюють її категоріально різними елементами. Оскільки організація поля задається іменниками, проілюструємо на їньому прикладі прототипову будову ЛСП “страх”.

Належність одиниці певній зоні ЛСП обумовлюється кількістю ознак, закріплених в її семантичній структурі; межи між зонами є нечіткими та розмитими. Специфіка ядра визначається ім'ям ЛСП, яке є словом-ідентифікатором поля. В сучасній англійській мові одиниці поля “страх” групуються навколо лексеми fear, що виступає головним представником їхнього інтегрального прототипового значення і складає ядро ЛСП. Разом з іменником fear до ядерної зони входить дієслово fear та прикметник fearful, які виступають архілексемами відповідно дієслівного та прикметникового ЛСП “страх”.

Перехідна зона знаходиться між центром та периферією. Зазначена зона представлена другорядними засобами вираження категорії СТРАХ. Її конституюють ті лексеми, в ЛСВ яких містяться усі основні семантичні ознаки поля та одна чи дві диференційні ознаки; одиниці є обов'язковими для поля та виконують функцію ЛСП найбільш однозначно [див. 53, с. 50]. Іменні емотиви номінують емоцію страх безпосередньо через базовий концепт [117, с. 130]. Такими лексичними одиницями є anxiety, apprehension, fright, dread, terror (кількість - 5), тлумачення яких вибудовується навколо архілексеми fear, наприклад, terror - a very great fear (дуже сильний страх) [452, с. 1509; 457, с. 261], apprehension - feeling of fear, anxiety or worry about the future evil (почуття страху, тривоги чи занепокоєння, що викликано майбутньою бідою) [452, с. 54; 457, с. 261].

До ближньої периферії ЛСП “страх” входять номінативні одиниці, які характеризуються явним відхиленням своїх значень від семантики ядра та перехідної зони [229, с. 50]: через залучення 3-4 диференційних сем до прототипового набору основних ознак, або при наявності 1-2 диференційних сем за відсутності декількох прототипових [53, с. 50]: dismay (ЛСВ1) - a strong feeling of fear, worry and discouragement caused by something unpleasant or unexpected (сильне почуття страху, занепокоєння та збентеження, що викликано чимось неприємним чи несподіваним) [457, с. 256; 459, с. 404; 461, с. 248]; flutter - a state of nervous excitement, confusion (почуття нервового збудження чи збентеження) [459, с. 542; 461, с. 331; 462, c. 618]. Відповідні лексеми характеризуються меншою у порівнянні з ядром та перехідною зоною частотою вживання, стилістичною нейтральністю, відсутністю обмежень використання [263, с. 126].

Дальня периферійна зона складається з одиниць, які втрачають ряд базових ознак, залишаючи лише одну з них у якості родової, при цьому набуваючи інших 3-4 семантичних компонентів. Такі номінації мають низьку частоту вживання, виділяються своєю багатозначністю [263, с. 126]. Серед ряду багатозначних одиниць виділяються ті, чиї ЛСВ, що експлікують fear, не є основними в їхній смисловій структурі. До дальньої периферії відносимо, наприклад, jolt (ЛСВ3) - a sudden strong feeling that doesn't last long, especially fear or surprise (раптове сильне короткочасне почуття, особливо страху чи подиву) [459, c. 773; 461, c. 457], qualm - a sudden feeling of anxiety and doubt because you are not sure that what you are going to do is right (раптове почуття тривоги та сумніву як результат невпевненості у правильності запланованих дій) [452, с. 1175; 458, с. 1340].

Периферія ЕК, яка зумовлює побудову периферії ЛСП-репрезентанта, формується множиною образно-оцінних конотацій, своєрідними колективно-індивідуальними результатами мисленнєвої діяльності певного соціуму [153, с. 102]. Отож, до групи лексем периферії, на відміну від попередніх, також увійшли слова зі стилістичними та експресивно-емоційними обмеженнями, включаючи фразеологічні номінативні одиниці, наприклад: funk (collоquial) (ЛСВ1) - a state of great paralysing fear (стан великого паралізуючого страху) [452, с. 590; 455, с. 636; 461, с. 350]; unquiet (literary) - a state of worry, restlessness, unease (стан тривоги, занепокоєння, хвилювання) [459, с. 1573; 461, с. 440].

Маргінальний шар периферії перехрещується з периферією інших полів у наслідок накладання певних частин різноманітних концептосфер - фактор, який обумовлює наявність міжпольових зв'язків у семантичному просторі мови. У цій зоні розташовуються елементи, у яких родова ознака поля `feeling' та видова - `fear' відходять до периферії їхньої смислової структури, характеризуючи новий денотат. До цього шару ЛСП відносимо одиниці з низькою частотою / обмеженою сферою вживання: застаріли лексеми або ті, що відрізняються стилістичними та емоційно-оцінними семами [229, с. 50; 263, с. 126], наприклад, архаїчні номінації страху типу fearedness (obsolete) - condition of being frightened or afraid (стан наляканості) [453, c. 115], fearlac (obsolete) - fear, terror [453, c. 116], affright (obsolete) - a sudden terror (раптовий жах) [455, с. 27], діалектичні різновиди fear, наприклад, feart (Scottish) - feeling or showing fear (почуття або прояв страху) [453, c. 682].

Компонентний аналіз номінантів емоції страх дозволив встановити набір диференційних семантичних елементів, які додаючись до архісеми формують значення всіх іменників на позначення емоційних станів, пов'язаних зі страхом. Серед них виділяємо семи, що указують на (див. Додаток Д):

· “характер небезпеки / загрози”:

а) “визначена майбутня / теперішня небезпека”: dread - a feeling of great fear or anxiety, especially in the face of impending danger (почуття сильного страху чи тривоги, особливо перед неминучою небезпекою) [452, с. 430; 457, с. 256; 461, с. 264]; fright - great and sudden feeling of fear when something surprises you unpleasantly (велике та раптове почуття страху, (що виникає) коли дещо неприємно дивує) [452, с. 582; 457, с. 261; 461, с. 345];

б) “невизначена майбутня небезпека”: foreboding - a feeling of unreasonable fear that something bad is going to happen soon (почуття безпідставного страху про те, що незабаром відбудеться щось погане) [458, c. 629; 461, c. 337]; anxiety - worry (ЛСВ2) or uneasiness of mind (ЛСВ3) caused by uncertainty about the future (занепокоєння чи ментальне збентеження, що викликано невпевненістю у майбутньому) [452, с. 54; 457, с. 256; 461, с. 34];

в) “природний / соціальний тип небезпеки”: trepidation (ЛСВ1) - anxiety about what you are going to do or about something that is going to happen (тривога з приводу наступних власних дій або за те, що збирається відбутися) [452, с. 1560; 458, с. 1773]; stress - a continuous worried or nervous feeling about work or personal life that stops you relaxing (тривале почуття нервовості чи занепокоєння з приводу роботи чи приватного життя, яке не дає розслабитися) [458, с. 1643; 459, с. 1419];

· “характер емоції”:

а) “характер виникнення”: panic - a sudden uncontrollable quickly spreading fear or terror (раптовий, безконтрольний страх / жах, що швидко розповсюджується) [452, с. 1037; 458, с. 263]; phobophobia (formal) - abnormal fear of development of phobia (ненормальний страх розвитку фобії) [455, с. 1203];


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.