Концептуально-семантичні особливості вираження емоційного концепту "страх" засобами сучасної англійської мови

Більшу частину ФО, що входять до ЛСП “страх”, складають номінативні (власне фразеологізми) та комунікативні (паремії) одиниці [171, с. 13]. У руслі когнітивних розвідок їхнє вивчення здійснюється за рахунок залучення до опису денотативного аспекту значення емпірично засвоєних мовцями фонових знань про характер відповідного фрагменту емоційного світу людини [291, с. 30-31; 320, с. 1; див. також 169, с. 241; 184, с. 95-96; 400, c. 68]. Основою конотативного компоненту їхньої семантики виступає образна гештальт-структура - редукований образ, квазіденотат, який співвідноситься не з позначенням ФО, а з його подобою, виступаючи, таким чином, емоціогенним стимулом та впливаючи на психологічну сферу учасників комунікації [100, с. 189-191; 179, с. 234; 239, с. 130].

ЕК СТРАХ, будучи сутністю високого ступеня абстракції, є широко представленим у сучасній англійській мові ідіоматичними засобами, які уможливлюють фіксацію результатів осмислення емоції страх у найприроднішій для англомовного етносу формі. КА англомовних фразеологічних засобів репрезентації ЕК СТРАХ дає підстави віднести аналізовані ФО до дальньої (СТАН СТРАХУ) та крайньої периферії (парцели СИМПТОМ СТРАХУ, ЗАГРОЗА, РИСИ ХАРАКТЕРУ, АГЕНС) ЛСП “страх”. До парцели СТАН СТРАХУ належать 102 ФО (з них 75 дієслівних, 17 іменникових, 9 прикметникових, 1 фразеологічна структура), до парцел АГЕНС та ЗАГРОЗА відповідно 150 (56 прикметникових, 30 іменникових та 56 дієслівних, 8 фразеологічних структур) та 69 (13 іменникових, 12 прикметникових, 41 дієслівних, 3 фразеологічні структури) фразеологізмів. Найбільша кількість ФО (232 одиниць парцели СИМПТОМ СТРАХУ: 129 дієслівних, 49 прикметникових, 39 іменникових одиниць, 13 фразеологічних структур) представляють психофізіологічні ознаки людини, охопленої страхом. Парцела РИСИ ХАРАКТЕРУ налічує 45 одиниць (з них 27 дієслівних, 7 прикметникових, 9 іменникових одиниць, 2 фразеологічних структури).

Вершиною фразелогічно репрезентованого фрейму ЕК СТРАХ є центральний слот ХТОСЬ, який маркує носія емоції страх, виступаючи в одній з семантичних ролей: ХТОСЬ: контейнер (to throw a scare into somebody) [437, с. 659], ХТОСЬ: вміст контейнеру (to stand in awe), ХТОСЬ: агенс (to take the alarm [437, с. 37]), ХТОСЬ: пацієнс (to strike terror into somebody [441, с. 594]). Здебільшого зазначений слот не підлягає експлікації, якщо ж він вербалізується, то за посередництва особових займенників (he, it) та узагальнено-особових займенників (somеbody, someone) або присвійних займенників (someone's, his) тощо.

Зі слотом ХТОСЬ: людина пропозиційно пов'язаним предикативним зв'язком є слот ТАКИЙ (якість об'єкта), який експлікується ФО парцели СТАН СТРАХУ. Він містить інформацію про характеристику об'єкта-носія страху: somebody is troubled / worried / frightened (душа не на місці) [441, с. 201]; to be (become) petrified (paralysed, frozen) with fear / horror (заціпеніти від жаху) [441, с. 260]. При цьому на вербальному рівні можуть вживатися лексеми, які указують на міру та ступінь виявлення ознаки: to frighten (scare) somebody to death (налякати когось до смерті) [437, с. 659; 441, с. 594].

Серед репрезентацій слоту ТАКИЙ виділяються вторинна номінація, утворена за допомогою концептуальної метафори ЛЮДИНА - ТВАРИНА. Найбільш частотні анімалізми у складі ФО, що позначають прототипові психофізичні реакції людини, риси характеру, особливості поведінки у небезпеці, представлені такими номінаціями як a chicken, a lion, a rabbit, a cat тощо. Перенесення ознаки з тварини на людину має переважно пейоративне забарвлення та спрямоване, як правило, на дискредитацію об'єкта номінації [14, с. 115; 250], пор.: one has the soul of a rabbit [441, с. 319], as timid as a hare [436, с. 406], as nervous as a cat [436, с. 402], але as bold as a lion [436, с. 398].

Модус існування суб'єкта знаходить відображення у слоті (існує) ТАК. ФО, які “акцентують увагу” на слоті, відображають спосіб концептуалізації страху людською свідомістю через приписування страху ролі контейнеру. При цьому реалізації знаходить концептуальна метафора СТРАХ - КОНТЕЙНЕР: to hold in awe (навіювати побожний страх) [437, с. 55; 441, с. 370]; to fall into fear (перелякатися) [437, с. 37], to keep somebody in God`s fear (залякувати) [441, с. 594].

За допомогою поданої метафори страх осмислюється як вмістилище, замкнутий простір, до якого потрапляє людина самостійно або під тиском загрози. Наприклад, дієслівні лексеми to hold та to keep у складі зазначених вище ФО, у значенні яких реалізується семантична ознака “вплив”, характеризуються семантичною спрямованістю дії суб'єкта на об'єкт впливу. На рівні мови такі ФО структуруються як фрази типу V+Prep+N, V+Participle I. Зазначені одиниці належать парцелам СТАН СТРАХУ та АГЕНС.

До останньої включаються ФО, які відображають діяльність людини, охопленої страхом, детерміновану характеристиками особи, наприклад, to make no bones about something, to put one's foot down (діяти тверде та рішуче), to show the white feather (виявити боягузтво), to turn coward (накивати п'ятами) [441, с. 178]. Слот (діє) ТАК містить інформацію про відповідні одиниці цього типу.

Аналіз фразеологічної соматики на рівні внутрішньої форми англійських ФО [237; 309], виявляє домінуючу роль тілесності в процесі пізнання й опредмечування суспільством ЕК СТРАХ, що й обумовлює факт найбільшої чисельності корпусу фразеологізмів, які належать парцелі СИМПТОМ СТРАХУ та метонімічно позначають емоцію страх. Під час опису певного фрагменту ЕКС індивіда механізм метонімізації проявляється таким чином: певна фізіологічна ознака організму як результат впливу на людину конкретної емоції стає об'єктом фразеологічної номінації, і у процесі використання відповідної ФО ця ознака за допомогою асоціативного зв'язку актуалізує у свідомості цілісний образ відповідної емоції (концептуальна метонімія СТРАХ - ФІЗІОЛОГІЧНИЙ СИМПТОМ) [3, с. 462; 52, с. 86]. Причому, концептуальна метафори та метонімія, які використовуються для розуміння таких ЕК не є довільними: вони мотивуються нашою фізіологією, зокрема нервовими процесами [52, с. 81; 385, с. 260-261; 398, с. 221; 399, с. 245].

Таким чином, спираючись на контекст висловлення, враховуючи культурні асоціації та активізуючи фонові знання, людина без зайвих зусиль здатна виявити відповідний референт - певну форму страху - який є імпліцитно представленим у метонімічному виразі. Отже, фізіологічні ознаки, які входять до складу ЕК СТРАХ у вигляді партонімічного фрейму ([ХТОСЬ: ціле має СТІЛЬКИ ТАКОГО ЩОСЬ: частина]), відбивають побутове сприйняття емоції людиною та стають когнітивним стимулом для розгортання метонімії у процесі вторинної номінації.

Значення ряду ФО одночасно створюється перехресною дією концептуальних метафоричних та метонімічних процесів, що спричиняє виникнення певного метоніміко-метафоричного “зрощення” (метафтонімія [368, c. 241]). “Зрощений” ментальний простір структурується фреймом, який має креативний характер, будучи холістичною сутністю, що сама здатна виступати об'єктом та засобом концептуалізації й означування мовними засобами [122, с. 182-187].

Значення ФО, що фіксують фізіологічні зміни усередині організму людини, пов'язані з: 1) появою неприємного відчуття холоду по всьому тілу, або локалізованого у певному органі чи частині тіла; 2) порушенням нормального зорового сприйняття дійсності; 3) змінами у сердцевій діяльності; 4) дисфункцією в інтелектуальній діяльності людини; 5) змінами у нервовій системі людини:

1) неприємне відчуття холоду у тілі або певному органі / частині тіла, наприклад, somebody's blood freezes, somebody's blood turns to ice (кров застигає в жилах) [441, с. 298]; get cold feet (труса праздновать) [441, с. 621]; somebody is chilled to the bone (заклякнути) [441, с.193]. Когнітивна метафора, яка також бере участь у формуванні семантичної структури цих ФО, має вигляд СТРАХ - ХОЛОД;

2) порушення зорового сприйняття: green spots dance before somebody's eyes (в очах потемніло, позеленіло) [441, с. 117]; everything swam before somebody's eyes, somebody grew blind with something [441, с. 532-533]. Осмислення емоцій через концепти СВІТЛО та КОЛІР є важливим аспектом їх концептуалізації. При цьому страх як негативна емоція концептуалізується як темна [3, с. 372; 8, с. 108]: everything is going dark before somebody's eyes [441, с. 117];

3) зміни у функціонуванні серця, яке, подібно до барометру, чутливо реагує на появу страху, осмислюючись метафорично у ролі МЕХАНІЗМУ: one`s heart failed one, one's heart missed a beat (душа у п'ятах), ЖИВОЇ ІСТОТИ: one's heart leaped into one's mouth (тоскно на серці) [441, с. 204]; somebody's heart is uneasy (nervous) (душа не на місці) [441, с. 203]; ПРЕДМЕТУ: one's heart slipped down to one's boots (душа у п'ятах) [441, с. 292];

4) повне або часткове пригнічення локалізованої у мозку інтелектуальної діяльності людини, усіх когнітивних процесів: to frighten (scare) somebody (be frightened) out of one's wits, to scare somebody out of his senses (вщент перелякати) [437, с. 659];

5) зі змінами у нервовій системі людини, яка “відповідає” за емоційно-вольову сферу - страх руйнує витримку людини під час небезпеки або не здатен подолати стійкість характеру людини: one's nerves are shattered, one's nerves are stretched to breaking (розторсані нерві), але (one has) nerves of steel (сталеві нерви) [441, с. 373, с. 464];

Значення ФО відбивають зовнішні прояви відчуття страху індивідом: 1) ступор тіла людини; 2) розслаблення чи напруження м'язів ніг; 3) зміни дихальної діяльності; 4) зовнішній вияв відчуття холоду; 5) рухи очей; 6) зміна кольору шкіри; 7) “рух” волосся на голові; 8) мімовільний рух щелеп; 9) потіння; 10) дисфункція мовленнєвої діяльності. Отже, ФО фіксують:

1) заціпеніння (ступор), яке охоплює усе тіло (м'язи) людини, наприклад, scare somebody stiff (нагнати остраху) [441, с. 594; 437, с. 659]; to grow dumb (настрахати) [437, с. 659]; turn to stone, to be (become) petrified (paralysed / frozen) with fear / horror (зацепініти від жаху) [441, с. 260];

2) раптове почуття слабкості в ногах, колінках, втрата рівноваги аж до обморочного стану, чи, навпаки, активізація даної частини тіла виражається значенням наступних ФО: somebody's knees shake; somebody's legs gave way under him (підлога захиталася / ноги подламалися) [441, с. 381]; one is weak at the knees; one can hardly stand (ноги не держать) [441, с. 381]; one is staggering; one stumbles at every step (ноги плутаються (з переляку)) [441, с. 380-381]; take to one`s heels; show a clean pair of heels (п'ятами накивати) [441, с. 383];

3) зміни у функціонуванні дихальної системи організму людини: be afraid to breath (боятися чмихнути) [441, с. 49]; bate (catch, hold) one's breath (затаїти подих) [441, с. 214];

4) зовнішній вияв неприємного відчуття холоду у формі тремтіння, ознобу, мурашок по тілу людини: tremble like an aspen leaf, to quake in one's boots (тремтіти як осика) [441, с. 319]; it makes one's flesh / skin creep; it gives somebody the shudders (кидати в дрож) [441, с. 193]; fear makes one`s flesh creep; one gets chill bumps [441, с. 356-359]; it sends a chill up and down one`s spine [441, с. 356] (мурашки побігли по по спині (по телу, по шкірі));

5) зміна звичайного положення очей: somebody's eyes shift uneasy; somebody's eyes are popping out with fear (очі на лоба повилізали) [441, с. 108]; to wide one's eyes seeing smth (повитріщати очі) [441, с. 110];

6) образна основа фразеологізмів фіксує яскраві ознаки зміни кольору шкіри: as white as a sheet (as a ghost, ashes, death, milk, driven snow, chalk); to turn (go) grey (білий як стіна, як смерть) [441, с. 53, 335];

7) “рух” волосся на голові: one's hair stand on end (волосся повставало) [441, с. 87];

8) стук зубів людини від страху: one is shivering so bad he cannot keep his teeth together; one cannot stop his teeth chattering (стукати зубами від страху) [441, с. 242];

9) потіння як результат діяльності залоз внутрішньої секреції: cold sweat, gipsy sweat, to throw somebody into a sweat (a perspiration) (вкритися парою) [441, с. 457];

10) діяльність мовних органів, тобто особливості протікання мовленнєвої діяльності індивіда, охопленого страхом чи будь-якою з його форм (активізація чи уповільнення аж до повного припинення мовленнєвих актів), наприклад, somebody's speech is slurred (incoherent) [441, с. 699]; to swallow one's tongue (язик плутається, не ворушиться) [441, с. 701]; somebody has lost control of his/her tongue [441, с. 200], somebody's tongue stuck (cleaved) to the roof of one's mouth (язик віднявся) [441, с. 699].

Слоти акціонального фрейму [ХТОСЬ] ДІЄ, ТАК, (на) ЩОСЬ: пацієнс, (через) ЩОСЬ: причина, (заради) ЩОСЬ: результат вербалізуються рядом ФО парцели ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ: escape with a fright (легко відкараскатися) [441, с. 253]; present a bold front [441, с. 200]; because of mortal dread (заради страху іудейски) [441, с. 593]; to summon (screw up) one's courage, recover one's spirits (збиратися з духом) [441, с. 201]. Своєю семантичною структурою вони репрезентують безпосередньо різні форми страху, які переживає людина, та її дії щодо виходу з ситуації небезпеки, що склалася, а також причини та наслідки таких дій.

Як частковий випадок подібних одиниць виокремлюються фразеологізми, які є мовним виявленням самої емоції [ХТОСЬ вимовляє ЩОСЬ]: How perfectly terrible! (Жах, та й годі!) [440, с. 279], God bless me! Mercy on us! (Господь милуй!) [440, с. 84]; (Good) (gracious) Heavens! Oh, dear! (батюшки!) [440, с. 40].

Знання про загрозу, яка діє на індивіда, породжуючи ситуацію небезпеки, що має своїм результатом виникнення у індивіда емоції страх, акумулюються в інформаційному слоті ХТОСЬ / ЩОСЬ: агенс (загроза). Ці знання представлені значеннями ФО парцели ЗАГРОЗА, які характеризують або загрозливі дії інших людей, або небезпеку з боку певних реальних чи уявних предметів, явищ, подій тощо, які здатні викликати страх: somebody shudders at the mere thought of it (в дрож кидає від однієї згадки про щось) [441, с. 193].

У ролі агенса, що спричиняє певні зміни у стані та поведінці індивіда може виступати сам страх як такий, набуваючи характеристик живої істоти, часто ворожої по відношенню до людини (парцела СТАН СТРАХУ). У таких ФО актуалізується концептуальна метафора СТРАХ - ЖИВА ІСТОТА: fear has big / (hundred) eyes; fear is liable to make one see all sort of things; fear breeds terror (у страха великі очі) [441, с. 594]; fear eats one's heart out (на душі тоскно) [441, с. 292].

У більшості ФО акцентуються наслідки дії небезпечних факторів, у той час як сама загроза залишається неексплікованою і реконструюється на основі звернення до загального фрейму ЕК СТРАХ. Проте, у концептуальному фрагменті даного ЕК, який зберігає блок інформації про дію загрози, страху може бути приписана роль інструменту впливу на особу-пацієнс [340, с. 176]. Таким чином, вербалізації набуває слот ХТОСЬ / ЩОСЬ: інструмент впливу (парцела ЗАГРОЗА), наприклад: to strike with awe (навіювати жах) [437, с. 55].

Отже, страх концептуалізується за допомогою концептуальної метафори СТРАХ - ПРЕДМЕТ (ІНСТРУМЕНТ): to throw a scare into somebody (налякати) [437, с. 659; 441, с. 594]; to strike terror into somebody's heart (лякати, залякувати) [437, с. 659], to put the fear (the fear of God) into somebody (залякати) [441, с. 593]. У цих виразах страх може розглядатися як сутність, яка заповнює людину, реалізуючись у метафорі СТРАХ - ВМІСТ КОНТЕЙНЕРУ.

З іншого боку, ця ж сама концептуальна метафора використовується для осмислення страху, безвідносно до того чи виконує він роль інструменту впливу на особу: there is no fear (немає приводу для занепокоєння) [441, с. 353], without fear or favour (неупереджено) [441, с. 353], формуючи слот існує ТАК предметного фрейму істоти чи неістоти.

Таким чином, КА семантичних структур корпусу ФО на позначення емоції страх, виявив той факт, що інформація про емоцію на концептуальному рівні може заповнювати слоти різноманітних фрагментів фрейму ЕК СТРАХ, а, отже, у свідомості вона наділяється різними семантичними ролями. У низці ФО страх на концептуальному рівні представляється у ролі 1) агенса, 2) контейнеру, 3) вмісту контейнеру, 4) предмету: об'єктів (СТРАХ - ПРЕДМЕТ / ІНСТРУМЕНТ), явищ оточуючої дійсності (СТРАХ - ХОЛОД) або живих істот (СТРАХ - ЖИВА ІСТОТА).

Виявлені під час дослідження способи метафорично-метонімічної концептуалізації емоції страх вважаємо прототиповими для англомовної спільноти і домінантними для побудови образно-аксіологічної складової ЕК СТРАХ, яка є одним з базових компонентів як фразової, так і пареміологічної семантики.

2.3.4.3 Паремії

Ціннісні характеристики окремого концепту яскраво представляються засобами пареміологічного фонду мови, який максимально лаконічно, точно й виразно передає найбільш цінний життєвий і суто національний зміст народу, що визначається його національною свідомістю [54, с. 144; 241, с. 48-49; 263, с. 129].

Паремія визначається як усталений, ритмічно організований образний вислів, що має клішовану метафоричну форму, є узагальненням багатовікового досвіду народу, відрізняється своєю повчальністю та вживається у мовленні з метою засвідчення позитивної або негативної оцінністі певної сфери людської діяльності [102, с. 379; 170, с. 210; 191, с. 379]. У семантиці паремій віддзеркалюється система морально-етичних норм та стереотипів, вироблена багатовіковим соціальним буттям етнічної спільноти [111, с. 28-29; 196, с. 80; 314, с. 202], завдяки чому вони набувають здатності регламентації різного роду міжособистісних стосунків у суспільстві [171, с. 251; 232, с. 311; 308, с. 74]. Отже, аналіз паремій має сприяти розумінню культури народу, осягненню його ментальності, ступеня асимілювання ним загальнолюдських цінностей, рівня аксіологічності концептів його ККС.

КА досліджуваного корпусу паремій дозволяє твердити, що під час їхнього утворення активується інформація різних субфреймів ЕК СТРАХ, а саме: СТАН СТРАХУ (26 одиниць): Fear is stronger than love [474, c. 206]; When we have gold we are in fear, when we have none we are in danger [474, c. 255]; СИМПТОМ СТРАХУ (16 одиниць): I shall quake for fear when you die of old age [474, c. 152]; One was thought to be brave because he was afraid to run away [474, c. 64]; АГЕНС (17 одиниць): Cowards die many times before their death [474, c. 120], A man of courage never wants weapons [474, c. 395]; Fear may force a man to cast beyond the Moon [474, c. 206]; РИСИ ХАРАКТЕРУ (42 одиниці): Discretion is the better part of value [474, c. 310]; More wit less courage [474, c. 429]; ЗАГРОЗА (32 одиниці): The only thing we have to fear is fear itself [436, с. 316], One honest man scared twenty thieves [474, c. 471].

Лінгвокогнітивний підхід до вивчення паремій дозволяє розглядати їх як сталі базові структури свідомості, що за рахунок об'єктивної фіксації знань, досвіду та особливостей когнітивної діяльності мовців стають яскравим маркером засвоєння поняття мовною спільнотою [196, с. 80; 373, с. 174-175]. Аналіз концептуальної семантики досліджуваних одиниць показав, що під час її формування наївна англомовна свідомість осмислює страх у різних іпостасях, через що йому приписується ряд семантичних ролей: 1) причина чи 2) результат виникнення ситуації; 3) агенс; 4) контейнер або 5) наповнення контейнеру; 6) деяке ціле, що має частини або як 7) частина цілого:

1) паремії, у яких страх виступає причиною, реалізує акціональний фрейм [ЩОСЬ₁ (страх) спричиняє ЩОСЬ₂ (ситуація)]. Ситуація, до якої потрапляє індивід, може відображати його дії або стан. Отже, окреслений вище фрейм реалізується в двох різновидах, які виникають завдяки дії принципу “висвітлення / затемнення”, що виокремлює одну з двох можливих фреймових реалізацій. З огляду на це, представляється можливим виділити всередині даної групи дві підгрупи паремій:

а) паремії, у яких стверджується, що наявність / відсутність страху є умовою виникнення / не виникнення певного внутрішнього чи зовнішнього стану суб'єкта, наприклад, He that fears doesn't live [442, c. 36]; Fear kills more than illness [436, с. 316]. На концептуальному рівні вони є представленими предметно-акціональним фреймом [ЩОСЬ: причина (страх) спричиняє ХТОСЬ: людина стає ТАКИЙ (стан)]. Наприклад, He that fears, is assured [474, c. 134]=FEAR causes that SOMEONE is ASSURED (страх спричиняє те, що хтось є впевненим у собі).

б) паремії, що зображують ситуації, коли страх як рушійна сила викликає у відповідь певні дії індивіда, або, навпаки, позбавляє останнього можливостей їх здійснення, наприклад, He that is afraid of every grass must not sleep in a meadow [474, c. 3]; To fright the bird is not the way to catch her [474, c. 239]; One was thought to be brave because he was afraid to run away [474, c. 64], He that fears danger in time seldom feels it [474, c. 134], які вербалізують акціональну фреймову структуру [ЩОСЬ: причина (страх) спричиняє ХТОСЬ: людина діє ТАК].

2) одиниці, в яких страх подано як результат дії певних факторів, на рівні фреймової структури представляють ситуацію в рамках акціонального фрейму: [ХТОСЬ₁ / ЩОСЬ₁: причина спричиняє ЩОСЬ₂: результат (страх)], наприклад, Burn not your house to fright away the mouse [474, c. 72]; More frightened than hurt [474, c. 426]; I fear Greeks even when bringing gifts [447, c. 99]; He is afraid of his own shadow [474, c. 310]. Для прикладу, розглянемо прислів'я Men fear death з точки зору того, яким чином в ньому осмислюється страх. Перефразовуючи цю паремію, отримуємо актуалізацію акціонального фрейму: Men fear death = DEATH causes (one's) FEAR (смерть спричиняє страх).

Отже, проаналізовані групи одиниць демонструють бачення страху англомовним суспільством в термінах причиново-наслідкового зв'язку, коли емоція осмислюється у ролі причини певної ситуації, чи як наслідок дії деяких факторів.

3) Осмислюючи ситуацію виникнення страху, англомовна спільнота може наділяти останній рисами агенсу, здатного виконувати дії в межах акціонального фрейму [ХТОСЬ: агенс (страх) діє ТАК]. Відповідна концептуалізація страху відбувається завдяки проектуванню на нього якостей живих істот, зокрема людей, звірів та птахів. Така інтерпретація емоції здійснюється завдяки дії концептуальної метафори СТРАХ - ЖИВА ІСТОТА: Fear has long legs [474, c. 206]; Fear has a quick ear [447, c. 33], яка у когнітивному просторі англомовних ПП може специфікуватися за допомогою частинних метафор СТРАХ - ЛЮДИНА: Foolish fear doubles danger [442, c. 36]; Fear keeps the garden better than the gardener [474, c. 328] та СТРАХ - ТВАРИНА: Fear lends wings [474, c. 206].

Метафора СТРАХ - ЖИВА ІСТОТА регулює введення до акціональної фреймової моделі паремій групи слотів компаративного фрейму, які доповнюють її до структури [ХТОСЬ (страх) є подібним до ХТОСЬ (істота) існує ТАК / діє ТАК].

4) Концептуальна метафора СТРАХ - КОНТЕЙНЕР реалізується у пареміях Better pass a danger than be always in fear [474, c. 134]; Better hazard once than be always in fear [474, c. 43] та має вигляд [ЩОСЬ: контейнер (страх) містить ТАКИЙ ХТОСЬ: наповнення (людина)], де страху приписана роль контейнеру.

5) Страх може концептуалізуватися у свідомості людини у ролі сутності, яка заповнює собою людину, її душу або серце. У такій паремії, як Love is full of busy fears [474, c. 384], емоція страх на концептуальному рівні представляється як вміст, що заповнює собою контейнер. Концептуально-семантична структура паремії - результат переміщення інформації в межах вище наведеної посесивної структури: [ТАКИЙ ХТОСЬ: контейнер (людина) містить ЩОСЬ: наповнення (страх)].

6) В англомовній картині світу, емоція страх може розглядатися як цілісна сутність, що складається з певної кількості частин, наприклад, Fears are divided in the midst [474, c. 384]. Концептуально-семантична структура має вигляд партонімічного фрейму [ЩОСЬ: ціле (страх) має ЩОСЬ: частини], який включає предметні сутності, співвіднесені між собою як ціле та його частина.

7) У низці паремій страх концептуалізується як одна з частин цілого, наприклад, у прислів'ї Fear is one part of prudence [474, c. 384] страх - частина образно переосмисленої людської якості - обачності. Структура партонімічного фрейму даного типу паремій має вигляд: [ЩОСЬ: ціле має ЩОСЬ: частина (страх)].

Низку паремій побудовано на основі декількох концептуалізуючих принципів, тому ці одиниці не можуть бути віднесені лише до однієї класифікаційної групи. Наприклад, прислів'я He that lives ill, fear follows him [474, c. 36] може бути віднесеним до груп паремій, де страх суміщує ролі агенсу й результату .

Таким чином, аналіз паремій, які виражають ЕК СТРАХ в сучасній англійській мові, показав, що вони виступають одним з найкращих інструментів розкриття поняттєвого, образного та культурно-ціннісного боку концепту. Спостереження за пареміологічним матеріалом з позиції аксиологічної значущості концептуалізованої у англійській ККС емоції страх дає підстави підтвердити превалюючу негативну оцінність її структури. Значно менше висвітлюється його адаптивна цінність. Образна грань ЕК розкривається його метафоричною концептуалізацією, яка має національно-специфічне забарвлення і відображається через маркер подібно у фреймовому блоці структури концепту.

2.4 Стилістична організація номінативного простору “страх”

У сучасній англійській мові ЕК СТРАХ представлено значеннями різноманітних одиниць та словосполучень ЛСП “страх”, які належать до різних стилістично маркованих шарів лексики. Стилістична значущість проявляється у відхиленні від нейтрального для певного пласту мови способу вираження думки [305, с. 129]. До стилістично маркованого вокабуляру відносяться спеціальна літературно-книжна лексика (архаїзми, історизми, поетизми, неологізми, варваризми, терміни тощо) та спеціальна (нестандартна) стилістично знижена лексика - такі лексичні одиниці, які знаходяться за межами літературної норми (колоквіалізми, сленгізми, діалектизми, вульгаризми, професіоналізми, неологізми тощо) [5, с. 246-248; 293, с. 42; 384, c. 70-72; див. також 201, с. 197]. Через стилістичну конотативність такі одиниці мають обмежену сферу та частоту вживання, а отже, знаходяться на периферії ЛСП “страх”.

Корпус лексем номінативного простору ЕК СТРАХ сучасної англійської мови, які належать літературній та розмовній мові складає близько 247 одиниць, з них найчисленнішим виявилось субстантивне ЛСП “страх”.

До спеціального літературно-книжного пласта лексики на позначення ЕК СТРАХ відносяться 157 одиниць. Серед них виділяємо лексеми архаїчні, наприклад, affright (archaic) - a sudden terror (раптовий жах) [455, с. 27], діалектичні, наприклад, feart (Scottish) - feeling or showing fear [453, c. 682], застарілі, наприклад, fearbabe (obsolete) - a thing fit only to frighten a baby [453, c. 115], поетичні, наприклад, recreant (poetic / formal) - a cowardly person (боягузлива людина) [455, c. 1346], неологізми, наприклад, ceramophobiac - a person who is afraid of crockery and other earthware (людина, яка боїться глиняного та іншого виду посуду) [445, c. 63].

До зазначеного лексичного масиву примикають також загальні літературні лексеми, наприклад, офіційні - solicitude (formal) (ЛСВ2) - anxiety, concern (почуття тривоги, занепокоєння) [455, с. 1538; 462, с. 1131], книжні - dart (literary) (ЛСВ4) - a sudden, quick and usually short feeling of fear (раптове, швидке та зазвичай коротке почуття страху) [459, c. 351], craven (formal) - completely lacking courage ((той, у кого) повністю відсутня хоробрість) [458, c. 367].

Серед загально розмовної лексики (загальна кількість 90 одиниць) на позначення певного аспекту ЕК СТРАХ відмітимо, наприклад, номінації palaver (informal) - unnecessary trouble and anxiety that makes something seem more important than it really is (непотрібні хвилювання та тривога, яке робить щось більш важливим, чим воно є насправді) [458, c. 1188], flap (informal) - a situation in which people feel very worried about something (ситуація, у якій люди є дуже занепокоєними чимось) [458, c. 607].

Семантика стилістично забарвлених одиниць ЛСП “страх” дає змогу уточнити концептуальні складники фреймової структури ЕК СТРАХ. Висвітлення окремих слотів фрейму, як факт “зупинки уваги” на окремому боці об'єкта номінації, обумовлює вибір звукової форми слова-назви.

Залежно від того, слот якого субфрейму знаходить репрезентації у семантичній структурі слова, аналізовані одиниці розподіляються по парцелах:

- парцела АГЕНС наповнюється іменниковими синонімами (кількістю 75) з СД coward, наприклад, rabbit, baby, scaredy cat [475, с. 88] та ТГ сленгових одиниць (кількістю 17) із спільним значенням “хоробра людина” типу bold-face [472, с. 271], lion-heart [472, с. 324], ironside [472, с. 483];

- парцела РИСИ ХАРАКТЕРУ розкривається прикметниками (кількістю 21) на чолі з СД courageous типу plucky (informal, often used in newspapers) - brave and determined (хоробрий та рішучий) [455, c. 1256], game, gritty [475, с. 88], прикметниковими словосполученнями типу brave and bold [463, с. 130] та композитними прикметниками кількістю 21 типу yellow-bellied, candy-assed [475, с. 89] (домінанта cowardly); іменниками на позначення рис характеру людини, яка діє у стані страху: СД courage з СР із 12 одиниць, наприклад, spunk [458, с. 1604], pecker [463, с. 864] та СР з СД cowardice (7 лексем), наприклад, yellow [458, с. 1916];

- парцела СТАН СТРАХУ об'єднує іменникові одиниці (125 сленгових лексем), наприклад, СД fear, anxiety відповідають the willies, botheration, worriment, ants in оnе's pants, kick in the ass [475, с. 89], blue fear - extreme fear (надмірний страх) [470, с. 102], frigtener (scare) [463, с. 102], дієслівні лексеми (кількістю 64 та 6 ЛСВ), наприклад, to frigteners on - to be scared (бути наляканим), piss in one's shits, put the chill on (перелякатися до смерті) [475, с. 346], have qualms about (feel uneasy) [443, с. 178], прикметникові (кількістю 277, з них 46 ЛСВ), наприклад, shitting breaks (terrified) [475, с. 399], goose-bumpy (afraid) [475, с. 11], freewheeling (informal) - not worried about rules or what will happen in the future (нестривожений правилами або тим, що відбуватиметься у майбутньому) [458, c. 642];

- парцела СИМПТОМ СТРАХУ представлена іменниковими (сленгових - 17), наприклад, holler, blow (a scream) [475, с. 348], yawp, ruckus (a cry) [475, с. 92]; прикметниковими (сленгових одиниць - 21), наприклад, sticky, drippy, stinky (sweaty) [475, с. 392]; rattleboned, peaked (gaunt) [475, с. 177] та дієслівними лексемами (одиниць сленгу - 35), наприклад, clear (literary) - if your face or expression clears, you stop looking worried (якщо обличчя світліє, це означає, що особа перестає нервувавати) [458, c. 274]; to have the cold shivers, have the shivers (to shake) (тремтіти) [475, с. 355]; to cry me a river, to boo-boo (to cry) (плакати) [475, с. 92];

- парцела ЕКСПІРІЄНЦЕР складається з 10 іменникових лексичних одиниць, які складають ТГ зі значенням “особа, яка переживає певну форму страху”, наприклад, panicker - a man showing needless anxiety beforehand (людина, яка заздалегідь виявляє непотрібну тривогу) [463, с. 852], panic-merchant - a person given to panic (особа, яка піддається паніці) [463, с. 852];

- інформація про небезпеку експлікується лексемами парцели ЗАГРОЗА, а саме: 1) іменниками ТГ з 21 одиниць зі значенням “дещо, що викликає страх”, наприклад, murder, pisser (дещо, що викликає жах, переляк) [475, с. 170], loud-mouth (bully) (той, що залякує з певною метою) [463, с. 702], fearbabe (obsolete) - a thing fit only to frighten a baby [453, c. 115], horrorscope - frightening horrorscope reading (читання “гороскопу жахів”, яке викликає жах) [463, с. 571];

2) прикметниками (загальна кількість 47), наприклад, hairy, yickly (жахливий) (СД frightening) [475, с. 124];

3) дієсловами СР (46 дієслівних лексем (37 ЛСВ) з СД to intimidate (загрожувати, лякати): make one jump out of one's skin, strike all of a heap [475, с. 218] та СР з СД to frighten (38 лексем (24 ЛСВ)), crap out, shit, chill off [475, с. 173], to affright (archaic) - to frighten, alarm (залякувати, стривожити) [455, c. 27].

Значну частину стилістично маркованої лексики, яка відтворює периферію ЕК СТРАХ, складають лексеми зниженого тону, зокрема сленгізми. Під сленгом розуміємо історично сформований, активно функціонуючий у межах окремих соціальних груп шар лексики, який складається з розмовних неформальних, нестандартних, неспеціальних слів та словосполучень з претензією на новизну та оригінальність, переважна більшість з яких мають свої лексичні еквіваленти у стилістично нейтральній лексиці мови [199, с. 23; 335, с. 17], відрізняючись від нейтральних синонімів специфічним набором конотацій [27, с. 179]. Функціонування сленгової лексики у сфері усного неформального спілкування, яке відрізняється надзвичайно високим ступенем емоційної насиченості, детерміноване її грубуватою фамільярністю, зневажливістю, жартівливістю, іронічною або презирливою забарвленістю [27, с. 179; 60, с. 149; 80, с. 77; 371, с. 222-223].

Нестандартні оцінні іменники, прикметники та дієслова сленгу, що позначають та переважною більшістю негативно кваліфікують емоцію страх, а також ті моральні якості людини, її характер, поведінку, які виявляються в індивіда під час переживання ним страху, складають одну з найбільш чисельних груп вокабуляру англійської мови. У корпусі досліджуваних лексем ЛСП “страх” клас субстантивних сленгових одиниць нараховує 237 лексем, з них 73 ЛСВ, кількість прикметників сленгу поля та ЛСВ дорівнює 298, з них 230 ЛСВ, дієслівні лексеми представлені 85 одиницями та відповідно 68 ЛСВ (загальна кількість 153); виділяємо також 13 синтаксичних сленгових структур.

Механізми утворення сленгізмів відтворюють той тип мотивації, який лежить в основі формування семантичної структури таких одиниць. Метафора та метонімія є активно задіяними під час утворення усіх сленгізмів з семантичною та синтаксичною мотивацією [80, с. 78; 407, с. 230-236]. Наприклад, відчуття, що супроводжує переживання тривоги (anxiety), з одного боку, метафорично концептуалізується, як щось неприємне, свербляче, що відбивається у словосполученні pins and needles [475, с. 20]; з іншого боку - це відчуття як внутрішній симптом репрезентує тривогу метонімічно. До лексем сформованих за цим принципом належать також assholepuckering wind (trepidation) [475, с. 409], trouble in River City (dismay) [475, с. 116], cliff-hanging (anxiety) [475, с. 20], on the ragged edge (anxious) [475, с. 20]. Такі лексеми, як goose bumps [475, с. 158], cold creeps [475, с. 20], the shivers [475, с. 124], тощо, що позначаючи симптоми страху, тривоги, побоювання, метонімічно заміщують одиниці fear, anxiety, dismay відповідно виступають їхніми стилістичними синонімами.

Одним з найбільш помітних шляхів позначення розмаїття відчуттів під час переживання страху, якостей характеру людини у сфері сленгу є антономазія, або використання власних імен [5, с. 86; 407, с. 233]. Останні в такій ситуації номінації втрачають властивість відповідати своїм істинним референтам, а їхнє вживання у новій для них функції стає можливим за рахунок встановлення асоціативних зв'язків між конкретним референтом і притаманними йому характеристиками [178, с. 302-303]. Наприклад, історично ім'я та прізвище Caspar Milquetoast [475, с. 89], вочевидь малодушної та боягузливої людини, метафорично використовуються як сленгізм для позначення індивіда, що відрізняється зазначеними якостями.

Продуктивним способом творення сленгізмів на позначення емоції страх виступає конверсія, що являє собою семантико-синтаксичне перетворення, унаслідок якого без застосування лінійних словотворчих засобів нове слово утворюється без зміни форми вихідного, при цьому змінюючи свою парадигму за рахунок закріплення за собою нової синтаксичної функції [178, с. 254; 186, с. 127; 220; 315; 336]. Прикладом конверсії у сфері сленгового словотворення може слугувати утворення іменників the fidgets, the trembles, the quivers, the shivers (anxiety) [475, c. 20]. З точки зору дериватології, виникнення подібних номінацій представляє інтерес, оскільки дає змогу побачити взаємодію декількох словотвірних засобів, а також розкрити семантичний потенціал формотворення. Утворення одиниць типу the trembles є глибоко детерміноване когнітивною діяльністю людини. В їхній концептуальній структурі знаходить своє відображення знання про симптоматику нервових станів людини, вказівка на які відбувається завдяки дії концептуальної метонімії: тремтіння як симптом стає метонімічною назвою стану. Образний компонент значення номінативної одиниці (дрібні численні рухи тіла, яке тремтить (tremble)) проектується на мовні засоби, обґрунтовуючи вибір для оболонки мовного знака форми множини іменника.