Концептуально-семантичні особливості вираження емоційного концепту "страх" засобами сучасної англійської мови

Наведений перелік динамічних ознак страху заповнює вузол діє ТАК підслоту СТАН СТРАХУ СТАТАЛЬНОГО слоту ЕК СТРАХ. Атрибутами метафоричних словосполучень, які представляють “ворожу істоту”, експлікуються також статичні якісні ознаки емоції страх вузла ТАКИЙ, що відносяться до:

· фізичної сфери: “інтенсивність”, виражену через розмір об'єкта: “fear bulked huge in his own mind” [523], “гострота”: “something related to horror slice through him” [488, с. 149]; “спосіб виникнення” (“раптовість”): “...sudden apprehension leaped inside of him” [523]; “температура” (“холод”): “icy fear gripped his heart” [521, с. 100];

· фізіологічної сфери: “відсутність здатності бачити”: “Blind fear...” [538, с. 552]; “сила”: “It was a... physical fear, stopping up the cars, and dropping clouds before the eyes and filling mouths with foul tastes” [490, c. 218];

· емоційно-вольової сфери: “жорстокість”: “It was a brutal, overmastering, physical fear, stopping up the cars” [490, c. 218], “зацікавленість”: “A curious... fear” [517, c. 201];

· соціокультурної сфери: “релігійність”: “A... fetishistic fear [517, c. 201].

Отже, при ототожненні страху з деякою істотою метафоричний акцент ставиться, насамперед, на дієслівній маніфестації підслоту діє ТАК. Підслот ТАКИЙ, позначений прикметниками, не відрізняється великим обсягом, відходить на другий план. У метафорах страху проступає суб'єктивне ставлення творця метафори до вибору корелята ЕК СТРАХ у ККС англомовної спільноти. Свідомістю людини страх осмислюється у ролі тих сутностей, які виглядают неприємними, зловісними чи виявляють неприкриту агресивність до індивіда. При такому описі на другому плані імпліцитно проступає інформація про незахищеність, безпорадність особи та нічим не лімітовану над ним владу образно вираженого страху, що є необхідною запорукою створення експресивного ефекту опису ситуації небезпеки.

3.2.3 Натурморфна метафора

Натурморфна метафора передбачає осмислення референту - ЕК СТРАХ у термінах явищ неживої природи. Для концептуалізації емоції страх залучаються такі корелятивні концепти, як ПРИРОДНИЙ ФЕНОМЕН, СТИХІЯ, ОБ'ЄКТ ПРИРОДИ, РЕЧОВИНА.

Найбільш поширена метафора СТРАХ - РЕЧОВИНА, яка проявляється через приписування страху ознак фізіоморфного характеру. Серед останніх найбільш прототиповими є: “консистенція”: “a trickle of fear” [508, c. 265], “thirst of anxiety” [504, c. 37]; “тип речовини”: “woolen horror” [511, с. 67]; “внутрішня структура”: a diffuse, oppressive fear” [507, c. 84]; “колір”: “cold white terror seized her” [491, c. 174]; “температура”: “cold terrible fear seized me” [491, c. 227], “he was suddenly swept with a bone-freezing terror” [519, c. 90], “an icy fear” [521, c. 100]; “hot terror, began to play about Byrne's heart” [494, c. 28]; “смак”: “a delicious feeling of dread mixed with anticipation” [526, c. 100]; “the copper taste of fear” [512, c. 231], “запах”: “Kurtz thought he could smell panic” [526, c. 231].

Осягнення страху як речовини передбачає приписування йому її динамічних властивостей, які проявляються в “поведінці” речовин у природному середовищі, коли відбувається їхня взаємодія. Йдеться про такі проектовані на досліджувану емоцію здатності речовини, як: “набування форми”: “drops of terror” [482, c. 377], “wave of apprehension” [483, c. 283]; “a lump of dread” [508, с. 259]; “здатність змішуватись з іншими речовинами”: “childhood mingled fear and hatred” [491, c. 81]; “astonishment tinged with fear” [507, c. 276]; “a mixture of horror and exultation” [481, c. 450]; “pure horror” [537, c. 390]; “здатність до проникнення”: “the sense of fear too pervasive to be felt acutely” [491, c. 626]; “здатність рухатися”: “fear crinking up and down her back in cold waves” [484, c. 376]; “здатність нашаровуватись на поверхню об'єктів”: “a film of fear clouded her eyes” [477, c. 431].

Сприйняття людиною страху як деякого ОБ'ЄКТУ ПРИРОДИ відтворює через прикметникові одиниці просторові параметри, як “близькість”: “Bradshaw walked to the library and found a Bible and in near panic began to read” [538, с. 188], “віддаленість”: “Something slipped down her chin, bright and silvery, and with a dim, distant, faraway horror I realized she was drooling” [514, с. 308]; субстантивами відтворюється параметр “важкість”: “Mr.Craig... felt a huge burden of worry lift from his mind” [535, с. 344].

Закріплена у вільних словосполученнях концептуальна метафора СТРАХ - ОБ'ЄКТ ПРИРОДИ передбачає ще один напрямок переосмислення онтологічної сутності страху. Усі предмети оточуючого світу підрозділяються на предмети первинної та вторинної природи, тобто на ті, що належать природному середовищу проживання людини та на предмети, які були з певною необхідністю створені нею самою для свого існування [449, с. 295]. Останні є невід'ємною частиною соціокультурної дійсності людини та створюють ціннісне середовище артефактів.

Відповідно, страх також може ототожнюватися з деяким АРТЕФАКТОМ. Встановлено проектування на емоцію таких фізичних ознак корелятивних концептів, як “гострота”: “something related to horror slice through him” [488, с. 149], “a lancet of fear slide into his belly” [523], “Kitty felt a stab of dismay” [538, с. 62]; “розкладність на частини”: “Part of the Imam's fear of civilization derived from civilization's desire to subjugate his land” [538, с. 562]; “температура”: “I felt my longing, my yearning turn to horror as cold as grave” [514, c. 310].

Оскільки артефакти створюються заради задоволення потреб, осмислення страху у зазначеній ролі передбачає приписування йому певних “функціональних властивостей”: “Give people a comfortable little scare on Sunday morning” [523], “Britain played on America's fear of Russian troops getting into the Middle East” [538, с. 457].

Залучена до процесу образного осмислення страху, натурморфна метафора, що відбиває співставлення концептів СТРАХ - ПРИРОДНИЙ ФЕНОМЕН, описує страх як явище природного світу, характерними властивостями якого є: “світловий параметр”: “dark fears” [493, c. 5]; “яскравість”: “Panic... flared into their hearts” [544, c. 10]; “звук”: “a soundless thunderclap of shock” [518, с. 195], “buzzing with alarm” [482, c. 284]; “темпоральність”: “Panic... flared into their hearts” [544, c. 10].

Осмислення ЕК СТРАХ як стихії, руйнуючої сили природи акцентує силу емоції страх, що практично не контролюється [див. 3, с. 357-361; 6, с. 105]. У цьому випадку, йдеться про комплексну концептуальну метафору СТРАХ - СТИХІЯ, яка, спочатку “наділяє” природну силу ознаками антропоморфного чи зооморфного характеру, а потім дозволяє залучити отримані про цю стихію знання до процесу концептуалізації емоції страх. Унаслідок цього, у тексті зазначена метафора актуалізується лексикою, яка використовується для репрезентації концептів ЛЮДИНА та ТВАРИНА, за умови ліквідації в структурі їх значення семи “істота” [112, с. 67]. При цьому в ядрі значення подібних мовних одиниць на передній план виходять такі смислових ознаки, як “рух” та “дія”, що уособлюють активне начало емоції страх по відношенню до її експірієнцера.

Серед концептів царини СТИХІЯ, задіяних для усвідомлення сутності СТРАХУ, виділяємо концепти ВОДА та ПОВІТРЯ. Так, ВОДНА СТИХІЯ осмислюється як антропоморфізація рідинної метафори, наприклад,“A torrent of terror wanted to rush in and drown me” [518, с. 189-190], у якому “стихійність”, “спонтанність” емоції та її “незалежність від волі та розуму людини” відбиваються метафоризованими одиницями а torrent “потік”, to rush “ринутися” та to drown “поглинути”, об'єктивуючи концептуальну метафору СТРАХ - СИЛЬНИЙ ВОДНИЙ ПОТІК. При цьому, уведення до тексту “у чистому вигляді” концептуальної метафори СТРАХ - ЛЮДИНА, яка представлена дієсловом to want “бажати”, створює “ефект мерехтіння” указаних типів метафор, що підкреслює складну для людського розуміння природу емоції страх.

Метафорична модель СТРАХ - ВОДНА СТИХІЯ, конкретизована у концептуальній метафорі СТРАХ - ПОВІНЬ, передбачає акцент на “експансії” емоції, що закріплюється дієсловом to flood: “I looked up to see Miss Carolina standing in the middle of the room, sheer horror flooding her face” [527, с. 39-40].

Бачення страху як ПОВІТРЯНОГО ПОТОКУ акцентує ознаку “горизонтальний рух” емоції страх, покликаний актуалізувати образ сили, що заважає вільно пересуватися у просторі. Таким чином, у наведених нижче прикладах, представлено метафору СТРАХ - ПОВІТРЯНА СТИХІЯ: “A draft of terror blew over him, as if an inner door had been opened” [517, с. 202], “Hunton sprinkled some of the host. As he did so he was suddenly swept with a bone-freezing terror” [519, с. 90].

Одночасне використання в одному короткому текстовому відрізку великої кількості метафор, наприклад, “I could feel panic nibbling at the edges of my mind with steel teeth. A torrent of terror wanted to rush in and drown me. I turned my head away from him and did deep - breathing, flushing panic away” [518, с. 189-190], які спираються на різні концепти людської свідомості створює максимальну насиченість, згущеність образу страху, реалізуючи здатність найбільш яскраво та образно передавати сильне психологічне напруження персонажа.

Отже, аналіз натурморфних метафор страху дозволив виявити такі закріплені в англомовній свідомості за емоцією страх ознаки, як “динамічність” та “вплив”, які представляються концептуальними метафорами СТРАХ - СТИХІЯ та СТРАХ - РЕЧОВИНА. Концептуальні метафори СТРАХ - РЕЧОВИНА, СТРАХ - ПРИРОДНИЙ ФЕНОМЕН, СТРАХ - ОБ'ЄКТ ПРИРОДИ та СТРАХ - АРТЕФАКТ спрямовані на експлікацію статичних ознак образно представленої сутності страху.

концепт страх семантичний мова

3.3.3 Метонімія

Метонімія - той випадок імплікаційного суміщення понять у слові, коли вираження поняття усвідомлюється як вторинна ономасіологічна функція слова, вже “зайнятого” іншим поняттям [112, с. 93; 245, с. 160]. Завдяки цьому метонімія виконує функцію моделювання компонентів смислу: приховані компоненти підказуються логікою подій, а точніше процедурою когнітивної реконструкції предиката, який супроводжує цей тип переносу.

На концептуальному рівні базою для такого тропу, як метонімія, є коактивація абстрактних концептів типу ЧАСТИНА-ЦІЛЕ, ПРИЧИНА-РЕЗУЛЬТАТ, що слугують моделюванню фундаментальних перцептивних інваріантів когніції і виступають тими топологічними константами, які організують взаємодію людини з оточуючим середовищем [122, с. 186]. Так, прототипове метонімічне представлення ЕК СТРАХ у текстах сучасної англомовної художньої прози здійснюється через вербалізацію слоту СИМПТОМ: локалізація страху в органі чи частині людини виступає маркером переживання емоційного стану людиною взагалі, наприклад, “Holy Christ, Beav,” Jonesy said in a low, awed voice” [526, c. 109], “Suffering was bad enough; allowing his own terrified body to mock that suffering by locking up and just standing here…” [526, c. 165], “There was in his eyes a sort of watchfulness and in his mouth a slight droop of anxiety” [525, c. 260].

Прототиповими органами / частинами тіла людини, у яких зосереджується метонімічно представлений страх виступають очі: “T he woman walks behind him, eyes more worried than ever now. Almost frightened” [513, c. 18], груди: “She handed him the crushed sheet of paper which she had all day hidden against her terrified breast” [476, c. 297], розум: “Later, hyped on the clarity that sometimes comes to the horrified mind, he wished he had shot before he saw the orange cap and the orange flagman's vest” [526, c. 39], органи мовлення: “He heard the panicked voice of little Michael [501].

Таким чином, у текстах сучасної художньої англомовної прози метонімічне вираження страху є одним з шляхів репрезентації переосмислення концепту, а отже, одним із ключів проникнення дослідника до образної структури ЕК СТРАХ. Метонімічний процес передбачає лімітування інформаційного змісту ЕК, містячи вказівку на один з його складових компонентів - слот СИМПТОМ, який безпосередньо пов'язується зі слотом СТАН СТРАХУ. Метонімічний механізм осмислення страху реалізується також в іншому лексико-стилістичному прийомі - оксюмороні, який відбиває амбівалентність сутнісної природи страху, підкреслюючи усю складність її концептуалізації.

3.3.4 Оксюморон

У системі тропеїки, що залучається для вираження ЕК СТРАХ, оксюморон виступає одним з найбільш уживаних прийомів у творах сучасної англомовної художньої прози. Оксюморон є найбільш яскравою фігурою мовлення, яка передає несумісні уявлення про наш життєвий досвід [101, с. 144]. Смисловий контраст, який існує у структурі оксюморону та надає експресивності мовленню, виникає внаслідок проектування онтологічних властивостей на протилежні онтологічні властивості іншої сутності [23, с. 178], що на мовному рівні представляється у поєданні протилежних за значенням лексичних одиниць [420, c. 225]. Оксюморон - удосконалена метонімічна метафора, або метафорична метонімія, проте на відміну від метафори та метонімії зіставлення понять відбувається в межах одного семантичного поля [23, с. 35]. Така фігура мовлення є своєрідною схемою концептуалізації отриманого під час когнітивного опанування навколишнього світу знання про об'єктивно існуючи фрагменти цього світу [385, c. 394].

В оксюморонних конструкціях, визначення, яке на вербальному рівні передає судження протилежне у смисловому відношенні до судження ядра ЕК СТРАХ, створюючи парадоксальний ефект, спрямоване на реконструювання слоту ТАКИЙ пропозиції [ТАКИЙ (ЩОСЬ: зміст контейнеру (форма страху))] СТАТАЛЬНОГО субфрейму досліджуваного концепту. Так, у прикладі “That day started like all the others, a delicious feeling of dread mixed with anticipation” [526, c. 281] спостерігаємо семантичне “зіткнення” лексем delicious та dread, які активують антонімічні аксиологічні компоненти поєднуваних структур знання (пор. delicious - “extremely pleasant or enjoyable” [458, c. 414] та dread - “feeling of great fear (unpleasant emotion) especially in the face of impending danger” [459, с. 430; 464, с. 256]. При такому зіставленні з'являється новий концепт та виявляються нові властивості та якості референта - форми страху. Такий прийом застосовується для інтенсифікації значення якісної характеристики страху, завдяки чому надає висловлюванню особливу емоційність та експресивність, пор.: “She remembered reading Dracula long ago, back in high school, the pleasurable terror that had been quite a bit less pleasurable once she was in bed” [526, c. 203].

Посилена експресивність досягається також під час застосування підсилювальних прислівників (прикметників) ЛСП “страх” з метою характеризації будь-якого предмету думки, зокрема емоції страх. Використання прислівників- інтенсифікаторів зі значенням найвищого ступеня інтенсивності свідчить про витіснення або пригнічення як денотативного аспекту, так і емоційно-оцінного компоненту конотативного значення лексеми [5, c. 96].

До найбільш вживаних підсилювальних прислівників та прикметників належать terribly, frightfully, awfully, horribly, які у поєднанні з прикметниками, що містять “позитивні” семи, створюють оксюморонні конструкції, як у прикладах: “The prospect of becoming a Harvard man seemed terribly attractive” [532, c. 46]; “Her voice was collected, oddly soothing to him. “That would be frightfully nice” [478, c. 334].

Використання вказаних інтенсифікаторів з десемантизованим денотативним значенням, зумовлене тим, що вони утворилися від основ лексем на позначення найсильніших за ступенем свого впливу форм страху. Деякі висловлення, побудовані за принципом оксюморону, отримавши широке розповсюдження, втратили свою експресивність, перетворившись у розмовні кліше, наприклад, “It's awfully nice of you to come around. I'm afraid it's not much of a play” [524, c. 180].

Таким чином, оксюморон є одним із найефективніших експресивних стилістичних засобів представлення суперечливості природи ЕК СТРАХ. Активну участь в характеризації об'єктів реальності у рамках оксюморонної конструкції беруть “стягнуті” ним на рівні ЛСП “страх” прикметники та прислівники інтенсифікації якісного буття феноменів дійсності.

3.3.5 Епітет

Один із основних шляхів пізнання та структурування концептуалізованої емоції страх виявляється у дії тропеїчного механізму епітету. У сучасному мовознавстві під епітетом розуміють експресивно-образне або емотивно-оцінне означення, яке відмічає суттєву для певного контексту рису об'єкта номінації з метою конкретизування уявлення про нього [112, с. 26].

Епітети відносяться до найбільш компактних компаративних тропів у тому сенсі, що виражаються порівняно невеликими синтаксичними структурами. Функції епітета, який вербалізує ЕК СТРАХ, виконуються прикметниками: “The real heavy horrors” Dick said” [523], субстантивними одиницями: “Her face was pallid, cottage-cheese color” [508, c. 251], партиципними формами дієслова: “As he did so he was suddenly swept with a bone-freezing terror” [519, c. 90]. Епітетні конструкції відтворюють підслот ТАКИЙ, кваліфікуючого предмети різних слотів ЕК СТРАХ.

На відміну від логічно-предметної інформації про денотат, епітет є емотивно забарвленим, виступаючи засобом вираження суб'єктивно-оцінного ставлення до об'єкту пізнання [6, с. 88], експлікуючи основні складові ЕК СТРАХ. Так, у прикладах obsessive dread [541, с. 119], wretched fear [526, c. 327], causeless alarm [534, с. 120], clinical awe [524] усі визначення зазначених форм страху, внаслідок узуальності вживання, логічної, пояснювальної інформації про денотат, представленого субфреймом СТАН СТРАХУ, не відносяться до епітетів. Проте, й ті епітети, в яких образність поступово втратила свою виразність як результат традиційного означення ЕК СТРАХ, наприклад, deep awe [542, c. 146] або які містять у собі індивідуальну оцінку певної форми страху, наприклад, inevitable fear [526, с. 447], належать до узуально-асоціативних. До їхнього переліку також включаються лексичні одиниці прикметникового поля “страх”, які вказують на інтенсивність прояву певного феномена реальності: terrific inrush [476, c. 197], frightful hazard [476, c. 132], реалізуючи знання слоту ЗАГРОЗА ЕК СТРАХ.

Оказіонально-асоціативні епітети функціонують лише у рамках залученого ЕК СТРАХ вербального контексту. Їхня особливість полягає в незвичному накладанні на інтерпретаційне поле ЕК СТРАХ тієї інформації, яку вони “привласнюють” від певного концепту своїм значенням, унаслідок чого на концептуальному рівні свідомості виникає ефект зіставлення двох онтологічно різних сутностей. Такі компаративні епітети прагматично орієнтують на сприйняття страху та, фіксуючи імпліцитне значення, відтворюють образне уявлення про нього [112, с. 26].

Серед них для експлікації образної структури ЕК СТРАХ найбільш активно залучаються метонімічні епітети: “Francis stood motionless, retaining though afraid, unmoved features” [498, c. 50], “He only has to look in her eyes, which are more frightened than grateful” [513, c. 19], де співставлення йде на логічному відношенні суміжності: почуття страху приписується людським органам тіла; метафоричні епітети: “Their countenance expressed a breathless terror” [477, c. 260], “The old dreamy terror was on him” [515, c. 155], “a feeling of stifling, directionless panic” [521, c. 184] з розкриттям асоціації на основі уподібнення страху людині, живій істоті; оксюморонні епітети, наприклад, “Julia, I wanted to tell you, Michael has engaged Evice. I'm awfully glad it's fixed up” [478, c. 199], у яких вживаються одиниці з протилежними за смислом значеннями.

Таким чином, у сучасній англомовній художній прозі порівняння, метафора, метонімія, оксюморон та епітет виступають найбільш продуктивними тропеїчними способами адекватного усвідомлення ціннісно-образної складової ЕК СТРАХ. Зазначені тропи формують та визначають її структуру, яка базується на асоціативно-образних конотаціях як результаті аналогового зіставлення різних поняттєвих сфер людської свідомості.

Висновки до третього розділу

1. Відображена у текстах сучасної англомовної художньої прози ситуація переживання індивідом страху кваліфікується як емоційна ситуація небезпеки, під якою розуміємо фрагмент тексту, корелятом якого виступає ЕК СТРАХ. Загальна фреймова модель під час наративного розгортання тексту приймає форму або прототипового сценарію переживання страху, або сценарних фреймів девіантних емоційних ситуацій небезпеки. Вона включає п'ять складноструктурованих слотів СТАТАЛЬНИЙ, ЗАГРОЗА, РЕАКЦІЯ, ЛОКАТИВНО-ТЕМПОРАЛЬНИЙ, КОМПАРАТИВНИЙ та АКСІОЛОГІЧНИЙ (див. Додаток Н).

2. Слот ЗАГРОЗА містить інформацію про причину або джерело небезпеки у вигляді загрози, яка, залежно від типу впливу на індивіда, підрозділяється на біологічну / соціальну, фізичну / психологічну / психофізичну, дійсну / уявну, реальну / нереальну. Підслот ТАКИЙ містить інформацію про основні види загрози, на основі яких виділяються прототипові для англомовного суспільства форми страху, наприклад, страх хвороби, старості, смерті, темряви тощо. За рахунок виявлення нових вузлів ЩОСЬ: мета / бенефіціант / помічник вдалося розширити структуру блоку ЗАГРОЗА.

3. У підслоті ЕКСПІРІЄНЦЕР СТАТАЛЬНОГО слоту ЕК СТРАХ акцент зміщується на розгляд людини як такої, яка у визначених просторово-часових рамках переживає свій страх у різних його формах / різновидах. Знання, сконцентровані у вузлі ХТОСЬ: експірієнцер (людина), доповнюються інформацією вузлів СТІЛЬКИ про кількість експірієнцерів та ТАКИЙ - про їхні когнітивні здібності, психофізичний стан, досвід, вік, соціальну, професійну належність.

4. Підслот СТАН СТРАХУ СТАТАЛЬНОГО слоту ЕК СТРАХ структурується конфігурацією вузлів ЩОСЬ, ТАКИЙ та СТІЛЬКИ. У семантиці досліджуваних художніх текстів відбивається полісемантична концептуалізація страху англомовною спільнотою, яка реалізується у вигляді приписування страхові різних семантичних ролей контейнер / вміст контейнеру, рід / вид, причина / результат, інструмент. Якісні ознаки емоції страх, акумулюючись у вузлі ТАКИЙ, стосуються таких її характеристик, як “рекурентність”, “залежність різновидів страху від віку особи”, “новизна емоції”. Вузол СТІЛЬКИ містить інформацію про її кількісні параметри, які розкривають дискретний та континуальний способи осмислення природи страху.

5. У підслоті СИМПТОМ ЕК СТРАХ сконцентрована інформація про внутрішні та зовнішні психофізіологічні реакції людського тіла на страх, серед яких виділяються вербальні та невербальні (паралінгвістичні). До об'єктивації симптоматики страху в англомовному художньому тексті широко залучаються як лексичні одиниці, так і репрезентаційні можливості емоційного синтаксису, що супроводжуються фонетичними та стилістичними засобами представлення ЕК.

6. Слот РЕАКЦІЯ ЕК СТРАХ структурується як акціональний фрейм з прототиповим набором учасників, головним з яких виступає ХТОСЬ (людина), яка, знаходячись у стані страху, починає діяти на емоцію / загрозу з метою їх усунення або зменшення впливу. На концептуальному рівні людина як пацієнс-експірієнцер отримує роль експірієнцера-агенса, у той час як на пацієнса перетворюється загроза або страх. У тексті слот РЕАКЦІЯ збагачується підслотами ЩОСЬ: мета / результат / інструмент / бенефіціант / помічник, які містять оцінку поведінки індивіда, особливостей його емоційно-вольової сфери. В англомовних текстових фрагментах указана інформація репрезентується різнорідними одиницями і розміщується у фінальних частинах описів емоційної ситуації небезпеки.

7. У сучасній англомовній художній прозі ЕК СТРАХ знаходить своє вираження у семантиці стилістично нейтральних та стилістично маркованих мовних засобів. Останні представлені графіко-фонетичними (тире, три крапки, тип, розмір шрифту, графони), морфологічними (вживання абстрактного імені емоцій групи “страх” у формі множини, з неозначеним артиклем, без артикля, використання підсилювальних прикметників, ступенів їх порівняння, прислівників, дієслів), лексико-стилістичними (історизми, сленгізми), лексико-синтаксичними (еліпсис, апозіопезис, паралелізм, повторення, полісиндетон, звертання, риторичне питання, модально-емоційне речення) та тропеїчними засобами вираження ЕК.

8. Тропеїчні засоби представлення ЕК СТРАХ у текстах сучасної англомовної прози містять лексеми-репрезентанти концептів, що пов'язуються англомовною свідомістю з ЕК СТРАХ асоціативним зв'язком. Такі концепти складають КОМПАРАТИВНИЙ слот досліджуваного ЕК, вузли якого здатні збагачувати компоненти слотів ЗАГРОЗА, СТАТАЛЬНИЙ та РЕАКЦІЯ на основі зв'язку подібності або суміжності. Компаративне розширення слотів актуалізується через систему таких тропів як епітет, метафора, метонімія, порівняння, оксюморон, побудова яких залучає проектування на ЕК СТРАХ КС ЖИВА та НЕЖИВА ПРИРОДА. Страх образно уявляється як деяка сутність з рядом статичних та динамічних ознак, отриманих зі структури неемоційних концептів-корелятів ЖИВА ІСТОТА, ЛЮДИНА, ВОРОЖА СУТНІСТЬ, ПРИМАРА, ТВАРИНА, РОСЛИНА, ПРЕДМЕТ, КОНТЕЙНЕР, ВМІСТ КОНТЕЙНЕРУ, ОБ'ЄКТ ПРИРОДИ, РЕЧОВИНА, АРТЕФАКТ, ПРИРОДНИЙ ФЕНОМЕН, СТИХІЯ, що мотивують вербальне оформлення засобів вторинного означування ЕК СТРАХ. Наведені результати дослідження відбито у чотирьох публікаціях автора [40; 42; 48; 370].

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Сучасні лінгвістичні пошуки у руслі когнітивно-дискурсивної парадигми, з одного боку, спрямовані на вивчення національно-мовного матеріалу з метою виявлення та моделювання представлених у людський свідомості різних типів знань про оточуючий світ. З іншого боку, вони намагаються пояснити те, яким чином когнітивні структури відбиваються в лексичній семантиці, відтворити ті механізми, завдяки яким вони беруть участь у переробці та комунікації інформації.

Подане лінгвокогнітивне дослідження мовних засобів англомовної репрезентації ЕК СТРАХ спирається на тезу про те, що національна мова виступає інструментом пізнання дійсності та втіленням світосприйняття людини, і пов'язана з номінацією об'єктів світу, формуванням та передачею думок та емоцій. З огляду на це, під ЕК розуміємо складний динамічний структурно-смисловий конструкт людської свідомості, який зберігає інформацію про виокремлений фрагмент емоційного буття людини та знаходить вираження у семантиці мовних засобів. ЕК як маркери емоційної сфери, відбивають знання про емоційно-особистісні якості та психофізичні стани індивіда, інформацію про фізіологічні реакції організму та здійснюють активну інтерпретацію реальності в ментальному світі людини.

Сукупність ієрархічно впорядкованих вербалізованих ЕК визначається нами як емоціоконцептосфера. Ядро ЕКС складають ментальні репрезентації знання про власне емоції як факти прояву діяльності емоційної сфери людини. До її позаядерної зони входить інформація про всі сфери буття людини, які так чи інакше детермінують її функціонування або осмислюються крізь призму її існування. Цей факт свідчить про накладання ЕКС на інші ділянки ККС індивіда, а отже, про її детермінуючу роль у свідомості особи: емоції є тим “цементом”, який скріплює ККС представників будь-якої мовної спільноти.

ЕКС - цілісний когнітивний конструкт високого рівня абстракції, який локалізується у ККС та частково відбивається у національній МКС. Загальновизнаний розподіл усіх емоційних станів індивіда на позитивно та негативно марковані, зумовлює те, що ЕКС виступає базою, на фоні якої висвітлюються домени позитивної та негативної тональності. Емоційні домени - фрагменти ЕКС, де акумулюються концептуалізації різноманітних емоцій, зокрема ЕК СТРАХ.

Вербалізований засобами сучасної англійської мови ЕК СТРАХ визначається як один з базових концептів національної ЕКС, комплексне культурно та соціально детерміноване когнітивне утворення, яке фіксує знання про емоцію страх та локалізується у негативній асоціативно-образній зоні англійської ККС. Специфіка ЕК СТРАХ виявляється у тому, що погляд на світ крізь призму небезпеки приводить до специфічного викривлення дійсності, що прямо позначається на характері її сприйняття, адекватної інтерпретації існуючого стану речей, на змісті структур отриманих знань та аспектах актуалізації у номінативних засобах мови, комунікативній діяльності індивіда тощо.

ЕК СТРАХ структурується як складна ядерно-периферійна конфігурація знань про прототипові та непрототипові поняттєві, образні та ціннісні ознаки виникнення, переживання та усунення емоції страх. Відповідне представлення конфігурації ЕК за якісним критерієм доповнюється його референційним аспектом, який відтворюється при виділенні в структурі ЕК СТРАХ блоків ЗАГРОЗИ, РЕАКЦІЯ та СТАТАЛЬНОГО блоку. Зазначена якісно-референційна конфігурація виступає матрицею побудови значень різнорівневих номінантів аналізованого ЕК.

У межах англомовної картини світу фрагмент, що представляє ЕК СТРАХ, вибудовується на основі польового принципу організації лексики різних лексико-граматичних класів, утворює цілісний, ієрархічно структурований номінативний простір одиниць на позначення страху. Структурантами простору виступають субстантивне, прикметникове, прислівникове, дієслівне лексико-семантичні поля “страх”, які, відбиваючи різні ділянки інтегрального фрейму ЕК СТРАХ, визначають при цьому межі його смислового обсягу. Мовні засоби на позначення емоції страх об'єднуються на підставі спільного для них інваріантного значення, яке актуалізується в сучасній англійській мові лексемою fear, що виступає ім'ям ЛСП і представляє його ядро. Разом з іменником fear, до ядерної зони входить дієслово fear та прикметник fearful, які виступають архілексемами дієслівного та прикметникового ЛСП “страх”.

Архілексема містить у своєму значенні інгерентну сему `fear', яка є присутньою у різних прошарках ядерно-периферійної структури значень усіх елементів ЛСП “страх”, причому її локалізація є однією з умов, що визначають місце одиниць у структурі ЛСП. До складу інгерентної семи входять прототипові семантичні ознаки номінантів страху, а саме: семи “небезпека / загроза”, “характер емоції”, “негативна оцінка”, “симптом емоції”; непрототипові компоненти: “характер загрози”, “об'єкт загрози”, “усвідомлення небезпеки”. Виявлені семантичні ознаки периферії значень одиниць ЛСП “страх”, конкретизують зміст прототипових ознак “небезпека / загроза” та “характер емоції страх”. Компонент “небезпека / загроза” деталізується у семах “визначена майбутня / теперішня небезпека / загроза”, “невизначена майбутня небезпека / загроза” та “природний / соціальний тип небезпеки / загрози”. Семантичний параметр “характер емоції страх” конкретизується у таких семах: “характер виникнення”, “характер протікання”, “інтенсивність емоції”, “тривалість емоції”, “обумовленість / безпідставність виникнення емоції”, “комбінаторний характер емоції”.

Субстантивне ЛСП “страх” сучасної англійської мови, яке визначає побудову полей іншої частиномовної належності, складається з упорядкованої сукупності поняттєво пов'язаних одна з одною синонімічних угрупувань лексем на позначення різновидів страху. Основним СР ЛСП “страх”, який є базою логічної структури поля, найбільш концентровано відбиваючи ядро ЕК СТРАХ, є ряд синонімів, очолюваний архілексемою fear. У його межах, виділяються СР з вторинними домінантами anxiety, worry та fright, аналіз яких констатує перелік дистинктивних ознак, котрі уточнюють компоненти основного СР. Виділення домінант сприяє розумінню того, що в англомовній ЕКС та МКС вербалізований ЕК СТРАХ (FEAR), виступає архіконцептом відносно своїх складників ЕК ТРИВОГА (ANXIETY), ЗАНЕПОКОЄННЯ (WORRY) та ПЕРЕЛЯК (FRIGHT).

Номінативний простір ЕК СТРАХ, що містить іменникову, прикметникову / прислівникову та дієслівну зони, включає 3225 одиниць (з них 292 іменникових, 510 прикметникових, 227 прислівникових та 250 дієслівних стилістично нейтральних одиниць, 267 клішованих словосполучень, 598 фразеологічні одиниці, 133 паремій та 701 сленгізм). Весь масив зазначеної лексики поділяється на 1279 стилістично нейтральних та 1946 стилістично маркованих номінацій.

Референційно близькі елементи ЛСП “страх” об'єднуються у парцели - дрібні тематичні угрупування лексичних одиниць, основу яких складають виділені в межах усього поля СР. Серед парцел, які вербалізують фрагменти КС ЛЮДИНА такі: СТАН СТРАХУ (36,4% аналізованих одиниць), ЗАГРОЗА (21,5%), СИМПТОМ СТРАХУ (21,4%), АГЕНС (9,7%), РИСИ ХАРАКТЕРУ (10%), ЕКСПІРІЄНЦЕР СТРАХУ (0,6%), ВИДИ ДІЯЛЬНОСТІ (0,2%) та РЕЗУЛЬТАТИ ДІЯЛЬНОСТІ (0,2%). Їхній перелік маніфестує зони концептуальної диференціації ЕК СТРАХ, що “задають” ономасіологічні схеми об'єднаних у парцели одиниць.

Семантична структура ЕК СТРАХ є концептуальним підґрунтям парцеляції ЛСП “страх” і включає декілька великих інформаційних блоків: ЗАГРОЗА, СТАТАЛЬНИЙ (з царинами ЕКСПІРІЄНЦЕР, СТАН СТРАХУ, СИМПТОМ), РЕАКЦІЯ, КОМПАРАТИВНИЙ, АКСІОЛОГІЧНИЙ та ЛОКАТИВНО-ТЕМПОРАЛЬНИЙ блоки. Виділені блоки об'єднуються у єдину інформаційну конфігурацію, яка у термінах фреймової семантики моделюється у вигляді концептуальної мережі шляхом поєднання предметноцентричного, посесивного, таксономічного, акціонального та компаративного базових фреймів. Комплексна фреймова модель ЕК СТРАХ є структурою, яка містить вузли (слоти та підслоти) різного рівня генералізації. Його скелет утворюють слоти, що є фреймовими відповідниками виділених блоків семантичної структури ЕК. Представлена модель пояснює особливості формування семантики корпусу номінацій ЕК СТРАХ, дозволяє встановити їхнє розташування в межах (ядерно-периферійної, тематичної) структури ЛСП “страх”.

Слот ЗАГРОЗА містить інформацію про причину або джерело, від якого надходить небезпека та про мету, бенефіціантів, помічників, інструментів залякування об'єкта загрози. Слот зберігає дані про типи загроз, серед яких наявні біологічна / соціальна, фізична / психічна / психофізична, дійсна / уявна, реальна / нереальна загроза, а також про можливі конкретні її втілення. На базі останніх виділяються прототипові для англомовного суспільства форми страху, як от страх води, висоти, темряви, хвороби, старості, смерті, невідомого тощо.

СТАТАЛЬНИЙ слот ЕК СТРАХ має вигляд сукупності трьох підслотів, які містять інформацію про налякану людину, зміни, що відбуваються з її тілом та варіативність емоції, що нею переживається. У підслоті ЕКСПІРІЄНЦЕР акцент зміщується на розгляд людини як такої, що у визначених просторово-часових рамках певним чином переживає свій страх у різних його формах. Виявлені у творах сучасної англомовної художньої прози знання, що сконцентровані в підслоті, включають кількісні дані про експірієнцера (-ів) страху, їхню емоційно-вольову сферу, психофізичний стан, освіченість, досвід, вік, соціальну, професійну належність.

Підслот СТАН СТРАХУ структурується у вигляді конфігурації вузлів, у сукупності яких фіксується полісемантична концептуалізація страху англомовною спільнотою шляхом приписування йому ролей контейнер / вміст контейнеру, рід / вид, причина / результат, інструмент. Серед якісних ознак страху, актуалізованих одиницями ЛСП “страх” у текстових фрагментах, виділяються “рекурентність”, “залежність різновидів страху від віку особи”, “новизна емоції”. Кількісна визначеність полягає у дискретному / континуальному способі осмислення страху.

У підслоті СИМПТОМ ЕК СТРАХ сконцентрована інформація про внутрішні та зовнішні психофізіологічні реакції людського тіла на страх, серед яких виділяються реакції вербальні та невербальні. До об'єктивації симптоматики страху в англомовному художньому тексті залучаються як лексичні одиниці, так і репрезентаційні можливості емоційного синтаксису, що супроводжуються фонетичними та стилістичними засобами представлення концепту.

Слот РЕАКЦІЯ ЕК СТРАХ структурується як акціональний фрейм з прототиповим набором учасників, головним з яких виступає ХТОСЬ (людина), що, знаходячись у стані страху, починає діяти на емоцію або на загрозу з метою їхнього усунення або зменшення впливу. На концептуальному рівні людина як пацієнс-експірієнцер отримує роль експірієнцера-агенса, загроза або страх перетворюється на пацієнса. Вузол РЕАКЦІЯ збагачується підслотами ЩОСЬ: мета / результат / інструмент / бенефіціант / помічник, виявлених у текстових фрагментах, які супроводжуються оцінкою поведінки індивіда, особливостей його емоційно-вольової сфери. В англомовній художній прозі вказана інформація репрезентується різнорідними одиницями і розміщується у фінальних частинах описів ситуації небезпеки.

ЛОКАТИВНО-ТЕМПОРАЛЬНИЙ слот ЕК СТРАХ зберігає інформацію стосовно просторової та часової локалізації ситуації небезпеки. У текстових фрагментах сучасної англомовної художньої прози як просторова, так і часова визначеність ситуації небезпеки має здатність детермінувати характер певної форми емоції, будучи такою, що прототипово стимулює або притупляє відчуття страху.

АКСІОЛОГІЧНИЙ слот містить знання про оцінку емоції страх. Мовні та мовленнєві одиниці переважно позначають страх як негативно забарвлену емоцію, яка породжує неприємні та болючі для людини відчуття. Негативне маркування слоту зумовлює розміщення ЕК СТРАХ у негативно забарвленій ділянці ЕКС та ККС англомовної спільноти. Проте, на периферії ЕК, як структури знань про феномен амбівалентної природи, знаходяться знання про його позитивну роль, зумовлену креативним характером страху та роллю, яку він грає у самозбереженні індивіда.

Фреймова структура ЕК СТРАХ має здатність розглядатись як сценарій, будучи введеною до концептуально-семантичного простору мовленнєвого твору. Таке динамічне представлення фреймової моделі концепту реалізується як послідовне розгортання у межах певних просторово-часових умов ланцюга подій, що складають емоційну ситуацію небезпеки. Остання, як семантичний субстрат описів ситуацій переживання індивідом страху в сучасних англомовних художніх творах, витлумачується як фрагмент тексту, корелятом якого виступає ЕК СТРАХ.

У сучасній англомовній художній прозі ЕК СТРАХ знаходить своє вираження у семантиці стилістично нейтральних та стилістично маркованих мовних засобів. Останні представлені графіко-фонетичними (тире, три крапки, тип, розмір шрифту, графони), морфологічними (вживання абстрактного імені емоцій групи “страх” у формі множини, з неозначеним артиклем, без артикля, використання підсилювальних прикметників, ступенів їх порівняння, прислівників, дієслів), лексико-стилістичними (історизми, сленгізми), лексико-синтаксичними (еліпсис, апозіопезис, паралелізм, повторення, полісиндетон, звертання, риторичні питання, модально-емоційні речення) та тропеїчними засобами вираження ЕК.

Аналіз мовного та мовленнєвого матеріалу показав, що слоти фреймової моделі ЕК СТРАХ мають здатність до свого розширення за рахунок проектування на них структури концептів неемоційних концептосфер ККС англомовної спільноти. Такі концепти складають КОМПАРАТИВНИЙ слот ЕК, підслоти якого здатні розширювати компоненти блоків ЗАГРОЗА, СТАТАЛЬНИЙ та РЕАКЦІЯ. Компаративне наповнення слотів актуалізується через клішовані одиниці, фразеологічні словосполучення та пареміологічні структури, а також тропеїку сучасної англомовної прози. Побудова епітету, метафори, метонімії, порівняння та оксюморону здійснюється на основі зв'язку подібності, суміжності або контрасту з такими аспектами буття, як ЖИВА та НЕЖИВА ПРИРОДА.

Набір метафор та метонімій, які експлікують ЕК СТРАХ, фіксує результати взаємодії індивіда зі світом, визначаючи “втіленість” концепту. Через аналіз контекстів вживання номінацій емоції виявлено, що відповідне осмислення страху ґрунтується на досвіді людини, сформованого під час її інтеракції з оточуючою дійсністю. У зв'язку з цим у смисловій структурі ЕК СТРАХ виділяються фізичний, фізіологічний, інтелектуальний та соціокультурний сегменти, які акумулюють та структурують у своїх межах інформацію соціокультурного та біологічного характеру про емоцію страх.

Композиція якісних та кількісних ознак емоції страх, виявлених в ході аналізу її англомовних репрезентантів, дозволяє зафіксувати образ страху у вигляді деякої сутності з набором статичних та динамічних властивостей, запозичених у корелятивних концептів ЖИВА ІСТОТА, ЛЮДИНА, ТВАРИНА, РОСЛИНА, КОНТЕЙНЕР / ВМІСТ КОНТЕЙНЕРУ, ПРЕДМЕТ (ІНСТРУМЕНТ), ОБ'ЄКТ ПРИРОДИ, АРТЕФАКТ, ПРИРОДНИЙ ФЕНОМЕН, РЕЧОВИНА, СТИХІЯ, ВОРОЖА СУТНІСТЬ, ПРИМАРА, які визначають смислову структуру засобів вторинної номінації ЕК СТРАХ.

Зважаючи на постійні зміни, що відбуваються у семантичній структурі мови, виникає необхідність діахронічного дослідження семантикі англомовних номінацій ЕК СТРАХ. Перспективним також вбачається контрастивне дослідження репрезентації ЕК СТРАХ в англійській, українській та інших мовах світу з метою виявлення універсальних та відмічених національною специфікою його фрагментів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдюкова З.А. Описание пространства-вместилища через активацию объёмно-пространственного фрейма во французском языке // Коммуникативно-функциональное описание языка. - Уфа: Изд-во Башкирск. ун-та, 2001. - С. 12-16.

2. Аносов К.Г. Фразеологические единицы - как материальные знаки национального бытия // Когнитивная лингвистика конца 20 века. Материалы Междунар. науч. конф. 7-9 октября 1997 г. В трёх частях. - Ч. 2. - Минск: МГЛУ. - 1997. - С. 52-53.

3. Апресян Ю.Д. Интегральное описание языка и системная лексикография. - Т. 2. - М.: Языки русской культуры, 1995. - 767 с.

4. Аристов С.А., Сусов И.П. Коммуникативно-когнитивная лингвистика и разговорный дискурс: http: // homepages.tversu.ru/~susov/Aristov.htm

5. Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка (стилистика декодирования). - М.: Просвещение, 1990. - 300 с.

6. Арутюнова Н.Д. Предложение и его смысл. Логико-семантические проблемы. - М.: Наука, 1974. - 383 с.