Для того, щоб учні говорили на цю тему, їм необхідно використовувати лексичні одиниці, які називають продукти харчування. Для введення і первинного закріплення цих слів можна запропонувати серію окремих ситуацій, які можуть бути визначені шляхом поєднання між собою і реалізовуватися на уроках. На першому заняття із вказаної теми учитель пропонує лексичний ряд слів на позначення продуктів - масло, сир, хліб, молоко. Для закріплення нових слів можна описати дії у відповідності до таких завдань: "Продукти куплені. Які з них ти покладеш у холодильник (в буфет)?". На наступному занятті учитель продовжує ідею першого уроку: "Згадаємо, що я приніс із магазину" і додамо нову лексику: ряд слів, який позначають інші продукти - риба, м'ясо, чай. "Сьогодні я купив ще …"

"Всі продукти в холодильнику, але його треба розморозити. Назви продукти, які тобі треба вийняти з холодильника. Побачимо, хто кращий помічник - все вийми сам і не залишить мені роботи". Це завдання може мати характер змагання.

Для тренування нового матеріалу можуть використовувати ситуації, які носять ідею надання допомоги комусь. Наприклад: "Допоможи мені зготувати суп. Які продукти ля цього візьмеш?" "Допоможи бабусі накрити стіл на обід. Що ти поставиш на стіл?" [22, с.59].

При такому поданні матеріалу, встановлюються лексичні зв'язки нових слів з уже вивченими, зокрема з дієсловами. Учні знайомляться зі сферою вживання нових слів у типових для них ситуаціях.

Можливість використання ситуативних прийомів у роботі з лексичним матеріалом на етапі презентації є однією із відповідей на питання про пошук шляхів, що забезпечують швидке включення нового матеріалу у мовлення.

2.6 Типи вправ у навчанні лексики

Основним типом вправ у навчанні лексики є умовно-комунікативні, рецептивно-репродуктивні та продуктивні вправи, в яких учень сприймає зразок мовлення і виконує з ним певні дії (в усній або письмовій формі) згідно створеної учителем ситуації мовлення, виконуючи такі види вправ:

– імітація зразка мовлення;

– лаконічні відповіді на альтернативні запитання вчителя;

– підстановка у зразок мовлення;

– завершення зразка мовлення;

– розширення зразка мовлення;

– відповіді на інші типи запитань;

– самостійне вживання лексичних одиниць у реченні;

– об'єднання зразка мовлення у понад фразові єдності - діалогічну та монологічну.

Якщо учитель починає із загальних питань, на які очікує короткі відповіді, він перевіряє розуміння учнями лексичних одиниць; почати репродукцію мовної лексичної одиниці доцільно або з імітації зразка мовлення, або з лаконічних відповідей на альтернативні запитання, де матеріал для відповіді учня "закладений" у запитанні вчителя.

Поряд з умовно-комунікативними у процесі засвоєння лексичних одиниць застосовуються і не комунікативні вправи:

а) на засвоєння форми і значення лексичних одиниць;

б) на засвоєння сполучуваності слів.

Дотримання усіх зазначених умов навчання дозволяє зробити навчання іншомовної лексики більш ефективним.

Висновки

Завдяки історичним стосунком, географічній близькості між німецькомовними країнами та Україною, інтенсивному економічному, культурному та політичному обміну, німецька мова не лише не втратила, а й закріпила свій офіційний статус другої іноземної мови в Україні. Про це свідчить четверте місце у світі, яке Україна займає за абсолютною кількістю тих, хто вивчає німецьку мову. А таких, згідно зі статистикою 1235 - 647.

Однак ситуація може кардинально змінитися, якщо в Україні не проводити інтенсивної роботи щодо забезпечення якісного викладу та навчання німецької мови і якщо підготовка вчителів і викладачів буде відбуватися без урахування конкретних соціокультурних і мовно-політичних тенденцій, а саме, політичного розвитку України та світу загалом; розширення ЄС та подальшої інтеграції, міграційних потоків та утворення мультикультурних суспільств, розвиток сучасних інформативних та комунікативних технологій.

В першу чергу потрібно підвищити рівень зацікавленості учнів у вивченні німецької мови шляхом мотивації навчальної діяльності. Розвивати інтерес до культури західноєвропейських народів. Щоб вивчити іноземну мову, потрібно, передусім, якомога у більшому об'ємі засвоїти лексику цієї мови і правила її застосування. Лексикологія німецької мови грає найважливішу роль і займає найпершу сходинку на шляху її оволодіння.

У цій роботі ми дослідили методи навчання лексики, цілі, особливості лексичних одиниць, визначили методичну типологію лексики німецької мови.

Опираючись на практичний досвід вчителів, описали ситуативний та випереджувальний методи навчання.

Дослідили, що гумор на уроці іноземної мови сприяє кращому і швидшому засвоєнню нових лексичних одиниць. Адже жарти швидше зберігаються у пам'яті, ніж сухі правила.

Таким чином, лексичний матеріал німецької мови, шкільний словниковий запас - це той розмовний мінімум, яким учні повинні володіти в основній школі. Завдання вчителя у цьому випадку - донести до учнів, засвоїти і закріпити якомога більше лексичних одиниць для того, щоб учні використовували їх у подальшій практиці спілкування.

Список використаних джерел

1. Бім І.Л. Теорія і практика навчання німецької мови в середній школі. - М.: Просвіта, 1988.

2. Бланк Л.Д. До питання про зв'язок лінгвістичної теорії з практичного викладу лексики // Викладання іноземних мов: історія і практика. - М.: Наука, 1971. - С. 106-118.

3. Бухбіндер В.А. Основи методики викладання іноземних мов. - К.: Вища школа, 1986.

4. Вишневський О.І. Діяльність учня на уроці іноземної мови. - К.: Рад. шк., 1989.

5. Гревцева Г.М. Педагогічна скарбничка (нім. м) // Відродження. - 1994. - № 9. - С. 16-19.

6. Друзь Г.О. Раціоналізація процесу засвоєння іншомовної лексики // Рідна школа. - 2002. - № 1. - С. 61-65.

7. Жилко Н.М. Організація лексичного матеріалу на етапі його первинного засвоєння у процесі навчання читання: У кн.: Методика викладання іноземної мови. - Вип. ІІ. - К.: Рад. шк., 1992. - С. 89-93.

8. Загадки на тему "Die Natur" // Методична мозаїка: Додаток до журналу ІМШ. - 2007. - № 1. - С. 29.

9. Злато орська Р.Л. Чи потрібна учня німецька мова? // ІМШ. - 1990. - № 5. - С. 92-93.

10. Златогорська Р.Л. Роль гумору на уроках і позакласних заняттях німецької мови // ІМШ. - 1980. - № 6. - С. 34-37.

11. Краснова Ж.Є. Шкільний словотвірний мінімум: яким він має бути? // ІМШ. - 1981. - № 2. - С. 76-69.

12. Кричевські К.С. До питання про зміст лексичних правил у навчанні іноземної мови // ІМШ. - 1998. - № 4. - С. 23-30.

13. Кузьменко Ю.В. Вправи для формування лексичних навичок // Бібліотека журналу "Іноземні мови". - 2003. - № 4. - С. 21-25.

14. Мальцева Д.Г. Мовні афоризми німецької мови літературного походження // ІМШ. - 1993. - № 3. - С. 20-25.

15. Мацуєв О.А. Німецька мова у сільській школі // Іноземні мови в навч. закладах. - К.: Пед. преса, 2004. - № 2. - С. 86-89.

16. Міллер Н.О. Вправи на засвоєння антонімів нім. мови // ІМШ. - 1989. - № 3. - С. 77-79.

17. Навчання лексичного матеріалу. Сучасна технологія навчання іншомовного матеріалу. - К.: Ленвіт, 1996. - С. 39-51.

18. Заславська А.Н. Німецьку вивчає понад мільйон українців // Іноземні мови в навч. закладах. - К.: Пед. преса, 2006. - № 6. - С. 120-122.

19. Пісні німецькою мовою // ІМШ. - 2003. - № 1. - С. 71-72.

20. Пісні про зиму німецькою мовою // ІМШ. - 2002. - № 1. - С. 110.

21. Померанцева Т.А. Використання приказок і скоромовок на уроці нім. мови // ІМШ. - 2001. - № 2. - С. 50-53.

22. Ростовцева В.М. Використання ситуації при презентації лексики // ІМШ. - 1988. - № 4. - С. 55-60.

23. Сахно С.Л. Власні імена на уроці німецької мови // ІМШ. - 1991. - № 3. - С. 78-81.

24. Стеценко О.О. Про основі лексичні операції в мовній діяльності // Питання романо-германської філології: МВІМ. Вип. 3: Республіканський науково-методичний збірник. - К.: Рад. шк.., 1976. - С. 142-247.

25. Стеценко О.О. Про систему вправ для навчання лексики іноземної мови в середній школі // Питання романо-германської філології та методики викладання іноземної мови: Республіканський науково-методичний збірник. - К.: Рад. шк., 1974. - Вип. 1. - С. 180-183.

26. Томах ін Г.О. Лексика з культурним компонентом значення // ІМШ. - 1980. - № 6. - С. 47-50.

27. Шамов А.Н. Навчання лексичної сторони іноземної мови у VІІ класі // ІМШ. - 1988. - № 4. - С. 55-60.

28. Шапкіна О.М. Лінгвістичні передумови розширення словника учня на основі багатозначності: У книзі: Питання романо-германської філології та методики викладання іноземної мови. Вип. 6. - К., 1979. - С. 151-156.

29. Яковіна Г.О. Прислів'я і приказки при вивченні лексики німецької мови // Іноземні мови. - 1999. - № 2. - С. 59-61.

30. Ямкова Н.А. Вивчення лексики у V - VІ класі за допомогою гри з картинками // ІМШ. -1979. - № 2. -С. 46-48.

31. GroЯworterbuch Deutsch als Fremdsprache. - Langenscheidt. - Berlin. - 2008.