Описові композиційно-мовленнєві форми в творах Т. Прохаська "З цього можна зробити кілька оповідань" та "Як я перестав бути письменником"

Варто пам'ятати, що в описах авторська індивідуальність виявляється якнайяскравіше. Талановитий автор може надати описові активного характеру своїм ставленням до того, що відбувається з об'єктом опису. Це тим паче, важливо, коли йдеться про опис нерухомого предмета, і головну роль у наданні тексту динаміки відіграє спостерігач, який привертає увагу до внутрішніх змін предмета опису, напр.: «Одноразова найдешевша запальничка передусім є таким досконалим джерелом вогню (а вогнем із запальнички можна змінювати різні життєві ситуації на краще не гірше, ніж це роблять спецназівці презервативом), як і найкоштовніша запальничка -- витвір найвизначнішого художника. Одноразова найдешевша запальничка того кольору, який тобі вибирають, є перепусткою в інший світ. Світ, у якому все залежить від твого вибору. Світ без вибору в тому сенсі, що вибору нема, бо нема з чого вибирати, бо вибирати нема чого, бо вибрали вже все < ... >». (9, с. 57)

Автор описує звичайну запальничку, яка безпосереднім чином впливає на життя людини, на її існування. Прохасько робить це настільки професійно і талановито, що неживий предмет оживає. Тому при редакторському опрацюванні деталей авторського опису треба бути дуже обережним і керуватися як критеріями точності, обумовленості і доцільності кожного елемента опису, так і критеріями художності і виразності (несподіваності), поєднуючи можливості наукового і художньо стилів. «У художніх описах використовуються різні художньо-образні засоби: стилістичні повтори, захопливі (позитивні) і негативні характеристики, які часто супроводжуються вигуками, окличними реченнями тощо. Важливо гармонійне поєднання авторської індивідуальності (тобто суб'єктивних чинників) і об'єктивних характеристик, обумовлених особливостями художнього стилю» [6, с. 10]

Отже, робота редактора в правильній організації композиційно-мовленнєвих форм «описів» є дуже складною, потрібною і важливою, але зважаючи на сучасну українську прозу, на стиль письменників і манеру їхнього викладу, межі редакторського втручання у текст дещо зменшилися. Аби не втратити і не загубити тієї родзинки, яку автор вніс у свій твір, редактор повинен бути дуже обережним і керуватися не тільки сухими законами і принципами редагування, а більше дослухатися до внутрішнього чуття мови, відчувати манеру письма автора і бути об'єктивним.

ВИСНОВКИ

Цікава творча манера Тараса Прохаська зумовлює цілу низку стилістичних ознак у його творах. У нашому дослідженні ми зробили спробу проаналізувати КМФ «опис» у його прозових творах та з'ясувати певні особливості.

Отже, у аналізованих оповіданнях ОКМФ зустрічаються як у чистому вигляді, так і в поєднанні з іншими композиційно-мовленнєвими формами. Здебільшого Тарас Прохасько надає перевагу опису візуальному, а також опису-характеристиці, який вживається в творі з розповідними КМФ, що є, на мою думку, кроком виправданим, адже зміна одних композиційно-мовленнєвих форм на інші, надає тексту рухливості, динаміки, інтригує читача, відновлює активність сприйняття; опис-характеристика в поєднанні з розмірковуванням та в чистому вигляді зустрічається трохи рідше.

ОКМФ у творах письменника «З цього можна зробити кілька оповідань» та «Як я перестав бути письменником» різні за своїм обсягом, багатокомпонентність одних стилістично доповнюється мало-компонентністю інших. Зв'язок між реченнями переважно паралельний. Лексичний склад та синтаксична структура описових форм визначається їхньою семантичною та синтаксичною функціями.

Варто сказати, що більшість ОКМФ в оповіданнях автора втілюються саме в описі авторському опосередкованому. У творі наявні як внутрішні, так і зовнішні контрольовані описи героїв.

Цінність сучасної української прози полягає саме в тому, щоб залишити мову автора в оригіналі, тобто межі втручання редактора в авторський першотвір у зв'язку з надзвичайно швидким процесом еволюціонування української прози суттєво знизилися. Специфіка текстів багатьох сучасних українських письменників не потребує корегувань, оскільки будь-яку помилковість автора можна виправдати стилістичним прийомом. Але роль редактора завжди була, є і буде важливою і потрібною для всіх інших видів літератури.

Список використаної літератури

1. Великий тлумачний словник сучасної української мови // www.slovnyk.net

2. Гришина О.Н. Соотношение повествования, описания, рассуждения в художественном тексте (на материале английской и американской прозы XX века): Автореф. дис... канд. филол. наук: 10.02.01 / Моск. гос. пед. ин-т. - М., 1982. - 16 с.

3. Зарицький М.С. Стилістика сучасної української мови: навчальний посібник. - К. : Парламентське вид-во, 2009. - 156 с.

4. Лосева Л.М. Как строится текст: Пособие для учителей / Под ред. Т.Я. Солганика. - М. : Просвешение, 1980. - 96 с.

5. Лотман Ю.М. Структура художественного текста. - М.: Искусство, 1970. - 380 с.

6. Михайлин І.Л. Основи журналістики. К. : Основи, 2002. - С. 555

7. Нечаева О.Л. Функционально - смысловые типы речи (описание, повествование, рассуждение). - Улан-Уде, 1974. - 234 с.

8. Одинцов В.В. Стилистика текста. - М. : Наука, 1980. - 263 с

9. Прохасько Т.Б. З цього можна зробити кілька оповідань. - Івано - Франківськ: Лілея-НВ, 2005. - 128 с.

10. Рымжанова З.М. О некоторых синтаксических особенностях композиционно-речевой формы "Описание" в импрессионистском прозаическом тексте // Прагматика и структура текста: Сб. науч. тр. Моск. ордена Дружбы народов гос. пед ин-та иностр. яз. (МГПИИЯ) им. М. Тореза. - Вып. 209- М. : 1983. - 234 с.

11. Словник іншомовних слів / Уклад.: С.М. Морозов, Л.М. Шкарапута. - К. : Наук. думка, 2009. - 680 с.

12. Словник української мови: В 11 т. - К. : Наук. думка, 1970-1980

13. Солганик Г.Я. Стилистика текста. - М., 1997. - 256 с.

14. Свинцов В.И. Смысловой анализ и обработка текста. М. : Книга, 1979 р. - 273с.

15. Хамаганова В.М. Описательный текст в семиотическом аспекте. М. : Книга, 2008 р. - 379 с.

16. Чебанов С.В. Мартиненко Г.Я. Семиотика описательных текстов. Типологический аспект. - М. : 1999 р. - 432 с.

17. Чернухина И.Я. Очерк стилистика художественного прозаического текста. - Воронеж, 1977 р. - 211 с.

18. В'ячеслав Медвідь «Мисленне місто: романа модель». http://www.proza.com.ua

19. Трошева Татьяна «Система функционально-смысловых типов речи в современном русском языке (описание-повествованее-рассуждение- предписание-констатация)»http://www.philolog.pspu.ru/trosheva_sys.shtml

20. Маркіян Філевич «Про прозу Прохаська» http://www.ceeol.com/aspx/getdocument.aspx?logid=5&id=5C7A42CB-E956-4EE9-BF02-762178260E98

Размещено на Allbest.ru