По-перше, викликає тривогу той факт, що більшості наших співгромадян невідомі тонкості економічної політики, конституційних перетворень і т.д. Але зате на багатьох заводах і фабриках, у будь якому місті і на селі запитують, чому місяцями не платять зарплату, чому підприємство, яке випускає потрібну людям продукцію, зупиняється, чому держава не може захистити не тільки приватну власність, не тільки державну власність, що залишилася, але і саме життя громадян.

По-друге, на мою думку, на цьому явно несприятливому для роботи профспілок економічному і соціальному просторі особливо гостро стоїть питання про шляхи подальшого розвитку профспілкового руху в Україні, як одного з найбільших осередків працівників найманої праці в СНД.

Налагодження і зміцнення на новій основі міжнародних економічних зв'язків України робить необхідним установлення міцних зв'язків українських профспілок із профцентрами промислово розвинутих держав, розвитком контактів з Європейської конфедерацією профспілок, Міжнародною конфедерацією вільних профсоюзів, іншими міжнародними профспілковими організаціями. Кінцевим результатом такої взаємодії могло б стати повне членство в цих організаціях в інтересах єдності і міжнародної солідарності.

Професійні спілки беруть активну участь у роботі Міжнародної Організації праці.

Отже досить важливим є створення на базі закордонного досвіду єдиного банку даних по соціально-економічних питаннях, а також системи поширення даної інформації в профрух України.

Крім того, незважаючи на деякі позитивні результати, досягнуті у своїй діяльності профспілками і, зокрема, вкрай важливо, щоб держава розробила і прийняла програму підтримки діяльності професійних союзів, як це робиться в деяких розвитих країнах, наприклад у Швеції.

Так, профспілка будівельників Швеції - найбільша у країні. Вона

поєднує 160 тисяч членів (90 відсотків будівельників країни). 120 тисяч членів працює, 40 тисяч - пенсіонери 5 відсотків коштів , що знаходяться в касі по безробіттю профспілка одержує від держави. З цієї суми велика частина грошей витрачається на видання свого журналу, на пенсійний фонд і фонд страхування.

У перспективі роль профспілок буде неухильно зростати. Тому що, профспілки залишаються чи ледве не єдиним органом, що стоїть на захисті прав і інтересів працюючих. Єдине, що профспілкам необхідно уточнити свої завдання і задачі, удосконалювати методи роботи. Але починати треба не з чистої сторінки. Необхідно вивчати і брати до уваги уроки, пройдені профспілками інших країн світу, розвивати вже наявні в кожній членській організації паростки нового.

Профспілковий рух у України в теперішніх умовах тільки складається. Але очевидно, що якщо Україна буде розвиватися взявши за ідеал розвинуті країни Європи, та і профспілки будуть мати відповідні методи роботи з профспілками інших країн. Тому методи і досвід роботи профспілок інших країн представляють практичний інтерес.

Закінчуючи, я б хотів сказати, що в профспілок в нашій державі є майбутнє, але їм необхідно допомогти на законодавчому рівні.

Список використаних джерел:

1. Конституція України від 28 червня 1996 р. Голос України, 2002 р. №12

2. Кодекс Законів про Працю України. - К.: Школа 2009. - 112с.

3. Закон України ”Про професійні спілки їх права і гарантії їх діяльності” від 15.09.1999 р. зі змінами та доповненнями від 03.03.2005 р. №2454 - IV.

4. Правове становище професійних спілок: сьогодення і перспективи / Право України. - №6, 1999 р. - с.106-109

5. Бабаскін А.Ю. Баранюк Ю.В. Дріжчана С.В. та ін.; За заг. ред. Хуторян Н. М. Трудове право України: Академ. курс: Підруч. - К.: Видавництво А.С.К., 2004 - 608 с.

6. Болотіна Н.Б., Чанишева Г.І. Трудове право України: Підручник / -- 2-ге вид., стер. -- К.: Т-во "Знання", КОО, 2001. - 559 с.

7. Гирич О.С. Трудове право: Курс лекцій: Для студентів юрид. вузів та факультетів. - К.: ТП Пресс, 2003. - 208 с.

8. Наровська К.Б., Пастухов В.П., Тищенко О.В., Чорноус С.М. Трудове право України: порядок ведення та оформлення кадрових документів: Навчальний посібник. - К.: Алерта, 2005. - 280 с.

9. Павлик П.М. Трудове право України: Навч. посіб. Для дистанційного навчання. За наук. ред. Малишевої Н.Р. - К.: Університет “Україна”, 2006. - 466с.

10. Пилипенко П.Д. Основи трудового права України: Курс лекцій. За ред. Доктора юридичних наук, професора. - 3-тє вид., виправл. І доп. - Львів: ”Манголія плюс”, 2004. - 238 с.

11. Пилипенко П.Д., Буряк В.Я., Козак З.Я. та ін.. Трудове право України: Навч. посібник для студ. юрид. спеціальностей вищих навчальних закладів . - К.:Видавничий Дім ”Ін Юре”, 2003. - 536 с.

12. Прокопенко В.І. Трудове право України: Підручник. - Х.: Фірма “Консум”, 1998. - 480с.

Размещено на Allbest.ru