Прямі податки

Таблиця 2.2. Аналіз показників майнового стану ПАТ «ЦГЗК» протягом 2010-2012 років

Показники	2010рік	2011рік	2012рік	Абсолютне відхилення
				2011 від 2010	2012 від 2011
Частка оборотних виробничих фондів в обігових коштах	0,053	0,045	0,033	-0,008	-0,012
Частка основних засобів в активах	3383,746	0,406	0,368	-3383,34	-0,038
Коефіцієнт зносу основних засобів	0,008	-0,131	-0,223	-0,139	-0,092
Коеф. оновлення основних засобів	0,123	0,232	0,107	0,109	-0,125
Коефіцієет мобільності активів	0,818	1,152	1,380	0,334	0,228

На підставі виконаного аналізу бачимо, що коефіцієнт зносу основних засобів, який характеризує частку вартості основних засобів, списану на витрати в попередніх періодах, у первісній вартості, постійно знижався, тобто це вказує на на зниження зношеності основних засобів підприємства.

Частка основних засобів в активах підприємства протягом 2010-2012 рр. постійно зменшувалась (3383,746 - 2010р., 0,406 - 2011р., 0,368 - 2012р.).

В даному випадку за умов зростаючих обсягів реалізації це зменшення позитивно характеризує зміни майнового стану (збільшення частки коштів, інвестованих в оборотні активи, у валюті балансу).

Зменшення частки оборотних виробничих фондів у оборотних коштах у 2012 р. у умовах високої інфляції негативно вплинуло на загальний майновий стан комбінату.

Коефіцієнт мобільності активів показує, скільки обігових коштів припадає на одиницю необігових, а також потенційну можливість перетворення активів у ліквідні кошти. Його рекомендоване значення складає 0,5.

Отже, як бачимо, значення цього показника у ПАТ „ЦГЗК» за аналізований період значно перевищує нормативне (0,818 - 2010р., 1,152 - 2011р., 1,380 - 2012р.) і має тенденцію до постійного зростання, тобто комбінат має високу потенційну можливість перетворення активів у ліквідні кошти.

Показники ділової активності - це, перш за все, показники ефективності використання фінансових ресурсів підприємства, що автоматично відносить їх до системи показників економічної ефективності. Аналіз показників ділової активності наведено у таблиці 2.3.

Таблиця 2.3. Аналіз показників ділової активності ПАТ «ЦГЗК» протягом 2010 - 2012 років

Показники	2010	2011	2012	Абсолютне відхилення
				2011 від 2010	2012 від 2011
Коефіцієент оборотності капіталу (трансформації)	5049,636	0,892	0,558	-5048,744	-0,334
Коефіцієнт оборотності обігових коштів	1,649	1,666	1,513	0,017	-0,153
Період обороту обігових коштів, дні	218,314	216,086	237,937	-2,228	21,851
Коефіцієнт оборотності запасів	13,017	-14,315	-13,53	-27,332	0,785
Період одного обороту запасів, дні	27,656	-25,148	-26,607	-52,804	-1,459
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості	3,185	8,799	10,849	5,614	2,05
Період погашення дебіторської заборгованості, дні	113,029	40,913	33,182	-72,116	-7,731

Таблиця

Період погашення кредиторської заборгованості,дні	0,121	-0,365	-0,341	-0,486	0,024
Період операційного циклу, дні	140,685	15,765	6,575	-124,92	-9,19
Період фінансового циклу	140,564	16,13	6,916	-124,434	-9,214
Коефіцієнт оборотності власного капіталу	0,932	1,469	0,909	0,537	-0,56

На підставві виконаного аналізу ми можемо сказати, що коефіцієнт оборотності активів (трансформації) характеризує ефективність використання всіх наявних ресурсів, незалежно від джерел їхнього залучення.

Отже, на 1 грн., інвестовану в активи підприємства у 2010р. було отримано 5049,636 грн. чистої виручки від реалізації продукції, у 2011р. - 0,892 грн., а у 2012р. -0,558 грн.

Постійне зниження цього показника протягом аналізованого періоду (у 2010р. порівняно з 2012.) вказує на низьку ефективність використання всіх наявних ресурсів підприємства.

Коефіцієнт оборотності обігових коштів підприємства зріс у 2011 р. порівняно з 2010 р, за рахунок зростання чистої виручки від реалізації та середньорічної вартості обігових коштів. У 2012 р. цей показник зменшився внаслідок випереджаючих темпів росту середньорічної вартості обігових коштів порівняно з темпами росту чистої виручки від реалізації. У зв'язку з чим зріс період одного обороту обігових коштів ПАТ „ЦГЗК» з 216,086 днів у 2011 р. до 237,937 днів у 2012 р., а так як за своїм економічним результатом період оборотності обігових коштів - це пряма економія часу, яка у свою чергу рівнозначна економії грошей, то зростання цього показника не дає можливості без втрати обсягу реалізації відмовитися від частини обігових коштів або ж при збереженні їх залишку збільшити обсяг реалізованої продукції.

Коефіцієнт оборотності запасів, який показує швидкість обертання коштів, інвестованих у запаси, відображає ефективність виробничого процесу, тому його збільшення у 2012 р. порівняно з 2011 р. при зниженні днів одного обороту на 1 день, свідчить про зростання ефективності виробничого процесу ПАТ „ЦГЗК».

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості показує, у скільки разів виручка перевищує середню дебіторську заборгованість. Його зростання може відображати скорочення обсягів продажу в кредит, а зниження, навпаки, -- збільшення суми комерційного кредиту, що підприємство надає замовникам.

Отже, зростання значення коефіцієнту оборотності дебіторської заборгованості ПАТ „ЦГЗК» відображає зменшення обсягу продажів підприємством у кредит.

Тривалість обороту дебіторської заборгованості характеризує середній термін інкасації (погашення) дебіторської заборгованості, тому позитивно оцінюється його скорочення. Отже, період погашення дебіторської заборгованості у 2011 р. зменшився до 40,913 днів а у 2012 р. зменшився до 33,182, що позитивно вплинуло на ефективність фінансової діяльності комбінату.

Тривалість операційного циклу підприємства на протязі цього періоду мала динаміку зниження на 134 днів у 2012 р. порівняно з 2010 р. Отже, у 2012 р. відбулося зниження періоду часу від моменту витрачання підприємством грошових коштів на придбання матеріальних оборотних активів до надходження грошей від дебіторів за реалізовану їм продукцію

Також у 2012 р. знизилась і тривалість фінансового циклу підприємства порівняно з 2010 р.), що свідчить про ускорення повного обороту грошових коштів, інвестованих в оборотні активи.

Коефіцієнт оборотності власного капіталу, характеризує швидкість обороту власного капіталу підприємства, що для акціонерних товариств означає активність засобів, якими ризикують акціонери.

Зростання значення показника у 2011 р. вказує на підвищення рівня продажу, суттєве його зниження у 2012 р. відображає тенденцію до бездіяльності частини власного капіталу ПАТ „ЦГЗК».

Аналіз фінансової стійкості підприємства - найважливіша характеристика його діяльності та фінансово-економічного добробуту, яка характеризує результат його поточного, інвестиційного, і фінансового розвитку, містить необхідну інформацію для інвесторів, а також відображає здатність підприємства відповідати за своїми боргами і зобов'язаннями і нарощувати економічний потенціал.

Аналіз фінансової стійкості ПАТ „ЦГЗК» здійснимо за наступними показниками (див. табл. 2.4).

Таблиця 2.4 Аналіз показників фінансової стійкості ПАТ «ЦГЗК» протягом 2010-2012 років

Показники	2010рік	2011рік	2012рік	Абсолютне відхилення
				2011 від 2010	2012 від 2011
Коеф. забезпечення оборотних активів власними коштами	0,546	0,266	0,333	-0,28	0,067
Коефіцієнт автономії	0,795	0,607	0,613	-0,188	0,006
Коеф. фінансової незалежності	1,256	1,646	1,629	0,39	-0,017
Коеф. манн. власного капіталу	0,308	0,234	0,315	-0,074	0,081
Коефіцієнт конц. позикового кап.	0,198	0,392	0,386	0,194	-0,006

Коефіцієнт забезпечення оборотних активів власними коштами характеризує абсолютну можливість перетворення активів у ліквідні кошти, його рекомендоване значення >0,1. Отже, можемо зробити висновок про достатню забезпеченість оборотних активів власними коштами і протягом всього аналізованого періоду ПАТ „ЦГЗК» мав абсолютну можливість перетворення активів у ліквідні кошти (на 1 грн. оборотних активів у 2010 р. припадало 0,54 грн. власних обігових коштів, у 2011 р. - 0.26 грн., у 2012 р. - 0,33 грн.).

Коефіцієнт автономії на протязі 2010-2012 р. досягнення ним нормативного значення () свідчить, що ризик появи фінансових труднощів у ПАТ „ЦГЗК» у майбутньому значно зменшився порівняно з 2011р.

Незначне зменшення коефіцієнта фінансової залежності протягом 2012р - 1,646 порівняно з 2011р - 1,629, свідчить про збільшення частки позикових коштів у фінансуванні підприємства.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу, показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто вкладена в оборотні кошти, а яка - капіталізована.

Досягнення значення коефіцієнту маневреності власного капіталу у 2011 р. рекомендованого значення (>0,1), і його зростання протягом 2012 р. до 0,315 позитивно характеризує зміни у фінансовому стані ПАТ „ЦГЗК», оскільки свідчить про збільшення можливості вільно маневрувати власними коштами.

Ступінь залежності підприємства від кредиторів визначає коефіцієнт концентрації залученого капіталу. Критичне значення (_.0,5), чим менше позичкових коштів залучає підприємство для здійснення своєї статутної діяльності, тим сильніша його фінансова стійкість.

Збільшення показника концентрації залученого капіталу у 2012р. - 0,386, порівняно з 2010р - 0,198 свідчить про тенденцію до збільшення залежності підприємства від кредиторів.

Коефіцієнт фінансової стабільності (коефіцієнт фінансування) показує, скільки власних коштів підприємства припадає на 1 грн. позикового капіталу, характеризує забезпеченість власними коштами.

Нормативне значення показника фінансової стабільності К_ф.ст.>1, тому його зростання у 2012 р. свідчить про досягнення підприємством ПАТ „ЦГЗК» стійкого фінансового стану.

Показник фінансового лівериджу характеризує залежність підприємства від довгострокових зобов'язань. Отже, зменшення показника фінансового лівериджу у 2012р і досягнення ним нормативного значення () свідчить про суттєве зменшення ступеню фінансового ризику ПАТ „ЦГЗК».

Коефіцієнт фінансової стійкості - показує частку стабільних джерел фінансування у їх загальному обсязі. Те, що показник фінансової стійкості знижується у 2012 та 2011рр порівняно з 2010р, де він досягав оптимального значення 0,85-0,90.

Ліквідність підприємства - це спроможність перетворювати свої активи на гроші для виконання всіх необхідних платежів у міру настання їх строку. Проаналізуємо основні показники ліквідності ПАТ „ЦГЗК» (табл. 2.5).

Таблиця 2.5 Аналіз ліквідності (платоспроможності) ПАТ «ЦГЗК» протягом 2010-2012років

Показники	2010рік	2011рік	2012рік	Абсолютне відхилення
				2011 від 2010	2012 від 2011
Коефіцієнт ліквідності поточної	5,026	1,53	1,5	-3,49	-0,03
Коефіцієнт ліквівдності швидкої	4,72	1,46	1,44	-3,27	-0,02
Коефіцієнт ліквідності абсолютної	0,003	0,015	0,013	0,012	-0,002

Коефіцієнт ліквідності поточної (покриття, загальної платоспроможності) показує, скільки грошових одиниць обігових коштів припадає на кожну грошову одиницю короткострокових.

Отже, так як значення коефіцієнту поточної ліквідності протягом 2010-2012 рр. було завжди ?1,5 (5,026 - 2010 р., 1,53 - 2011 р., 1,50 - 2012 р.), то це свідчить про те, що ПАТ „ЦГЗК» вчасно ліквідовує борги.

Коефіцієнт швидкої ліквідності за своєю сутністю аналогічний коефіцієнту покриття, проте при його визначенні враховуються не всі поточні активи: з розрахунку виключається найменш ліквідна частина активів - виробничі запаси.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності характеризує здатність підприємства негайно ліквідувати короткострокову заборгованість. Значення коефіцієнта абсолютної ліквідності повинно перебувати в межах 0,2-0,35.

На підставі виконаних розрахунків бачимо, що у підприємства не вистачає грошових коштів на покриття невідкладних зобов'язань (0,03 у 2010 р., 0,015 у 2011 р. та 0,013 у 2012 р.). Протягом звітного року показник абсолютної ліквідності зменшився і перебуває далеко за межами припустимого (критичного) рівня.

Показники рентабельності характеризують ефективність роботи підприємства в цілому, прибутковість різних напрямків діяльності (виробничої, підприємницької, інвестиційної), окупність витрат тощо. Вони більш повно, чим прибуток, характеризують остаточні результати господарювання, тому що їхня величина показує співвідношення ефекту з наявними чи використаними ресурсами, їх застосовують для оцінки діяльності підприємства і як інструмент в інвестиційній політиці і ціноутворенні.

Розрахуємо показники рентабельності ПАТ „ЦГЗК», проаналізувавши підприємства діяльність за 2010-2012 рр. (табл. 2.6).

Таблиця 2.6 Аналіз показників рентабельності ПАТ «ЦГЗК» протягом 2010-2012років

Показники	2010рік	2011рік	2012рік	Абсолютне відхилення
				2011 від2010	2012 від 2011
Рентабельність активів за приб. від звичайної діяльності	1469,536	0,360	0,087	-1469,176	-0,273
Рентабельність капіталу (активів) за чистим прибутком	1463,871	0,360	0,087	-1463,511	-0,273
Рентабельність власного капіталу	0,281	0,622	0,146	0,341	-0,476
Рентабельність виробничих фондів	0,413	0,836	0,224	0,423	-0,612
Рентаб. реалізованої продукції за прибутком від реалізації	0,453	0,651	0,538	0,198	-0,113

Отже, на 1 грн. коштів, інвестованих в активи в 2010 р. припадало 1469,536грн. прибутку від звичайної діяльності, у 2011 р. - 0,360 грн, а у 2012 р. - 0,087 грн. Постійне зниження рентабельності активів, вказує на низьку ефективність виробничої та фінансової діяльності комбінату на протязі цього періоду.

Зниження величини прибутку, одержаного ПАТ „ЦГЗК» на 1 грн. капіталу протягом всього аналізованого періоду свідчить, що підприємство не ефективно використовує всі наявні ресурси підприємства.

На зростання рентабельності виробничих фондів та необоротних активів ПАТ „ЦГЗК» на протязі 2006-2008 рр. в 6 разів вплинули випереджаючі теми росту величини чистого прибутку проти змін середньорічної вартості виробничих фондів та необоротних активів, що характеризує достатню фондовіддачу від їх використання у виробничій діяльності комбінату.

З двох показників рентабельності виробничої діяльності (валової рентабельності виробництва та чистої рентабельності виробництва) більш жорстким тестом прибутковості підприємства є показник чистої рентабельності виробництва, тому що при його розрахунку застосовується чистий прибуток підприємства.

За даними таблиці рівень показників ефективності діяльності є різним. Відбулося зменшення показників рентабельності з 2010-2012 роки. Зменшення цих показників свідчить про резерви у використанні основних засобів, запасів, трудових ресурсів у господарської діяльності ПАТ «ЦГЗК», тобто факторів інтенсифікації виробництва та діяльності в цілому. Тенденцію зменшення показників рентабельності в 2012 році можна пояснити зменшення обсягу виробництва, цін і значним збільшенням собівартості продукції. Таки зміни відповідним чином вплинули на кінцевий результат діяльності та її ефективність.

Отже, за результатами проведеного аналізу можна зробити висновок в цілому відбулися негативні зміни у складі показників фінансової стійкості ПАТ «ЦГЗК» на протязі 2012року порівнянно з 2010роком.

2.3Аналіз динаміки розрахунків з бюджетом

Підприємства у процесі своєї діяльності отримують прибуток, частину якого сплачують до бюджету у вигляді відповідного податку. Проводиться він на основі даних фінансової звітності - звіту про фінансові результати, балансу, декларації про прибуток підприємства, тощо. Для більш глибокого аналізу доцільно використовувати дані бухгалтерського обліку, а також ту інформацію, що міститься у первинних документах. Порядок оподаткування ПАТ «ЦГЗК» здійснюється згідно чинного законодавства, насамперед Податкового Кодексу України.

Відповідно до цього всі підприємства поділяються на три групи. Перша група - це прибуткові підприємства, які отримують прибуток і частину якого сплачують до бюджету у вигляді податку на прибуток. Друга група це збиткові підприємства, які не отримують прибутку і не сплачують у бюджет суми відповідного платежу. І третя група це малі підприємства, які отримують прибуток і сплачують єдиний фіксований податок [4].

ПАТ «ЦГЗК», на основі якого розглядатись другий розділ роботи відноситься до першої групи підприємств, які отримують прибуток, частину його сплачують в бюджет у вигляді податку на прибуток.( дивитись табл.2.7)

Таблиця 2.7 Проведемо аналіз надходження прямих податків до державного бюджету за 2010-2012роки

Показники	2010рік	2011рік	2012рік	Відхилення
				2011 від 2010	2012 від 2011
Податок на прибуток	1536544	3073088	1265131	1536544	-1807957
Податок з доходу фізичних осіб	1251234	1318493	1315465	67259	-3028
Податок на землю	567822	634876	618972	67054	-15904
Збір за першу реєстрацію транспортного засобу	85321	87324	87456	2003	132

Аналіз показників фінансового стану ПАТ «ЦГЗК» показав, що внаслідок економічної кризи та зниження товарних цін на ринку, у 2012 році спостерігається значне погіршення фінансового стану підприємства в порівнянні з 2010 -2012 рр. можна побачити на рисунку 2.1



Рис. 2.1 Динаміка прямих податків ПАТ «ЦГЗК» протягом 2010-2012 р

Проаналізувавши прямі податків, що сплачуються ПАТ «ЦГЗК» за 2010 -2012 роки, то можна сказати, що особливу увагу привертає сума податку на прибуток, яка у 2010 році була на 1536544 тис. грн. менша ніж у 2011 році, але у 2012 році вона зменшилась на 1807957 тис. грн.

Отже можемо сказати, що протягом 2010-2012 років основну частину доходу державного бюджету України, становить податок на прибуток підприємства. Як бачимо в 2010 році надходження ПДФО до бюджету становили 1251234 тис. грн., у 2011 році - 1318493 тис. грн., а в 2012 році порівняно з 2011 роком ПДФО знизилось на 3028 тис.грн і становить 1315465 тис.грн. Найменшу частину доходу державного бюджету становить збор за першу реєстрацію транспортного засобу. Так у 2010 році збір за першу реєстрацію транспортного засобу становив 85321 тис. грн., у 2011 році -87324 тис. грн., а в 2012 році він зріс і становив 87456 тис. грн.



3.Шляхи удосконалення системи прямого оподаткування в Україні

3.1 Напрями реформування системи прямого оподаткування

В останні роки набуває актуальності питання удосконалення податкового законодавства з метою зниження податкового тиску на бізнес-середовище та підвищення конкурентоспроможності національної економіки.

Надмірна фіскальна орієнтація податкової політики стала одним із чинників охолодження ділової активності в Україні, що спричинило додатковий негативний тиск на динаміку промислового виробництва та інвестицій. Найбільший потенціал податкового регулювання інвестиційної діяльності містить податок на прибуток підприємств. Саме незначне зменшення рівня податкового навантаження на суб'єктів господарювання сприяє значному підвищенню інвестиційної активності, розширенню виробництва та створенню нових робочих місць .

Одним із інструментів податкового регулювання інвестицій є розмір ставки податку. Починаючи з 1 липня 1997 р., коли була прийнята нова редакція ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», ставка цього податку становила 30%. Відтоді, вперше в історії України, об'єкт оподаткування визначався на основі даних спеціального податкового обліку. По суті, відбулась зміна концепції прямого оподаткування. У 2004 р. було зменшено розмір податку на прибуток до 25%. Протягом 2004-2010 рр. податкове навантаження на суб'єктів господарювання залишалось незмінним.

У Податковому кодексі передбачено поетапне зниження ставки податку на прибуток з 25% до 16%, а саме [1]:

- з 1 квітня 2011 р. по 31 грудня 2011 р. включно - 23%;

- з 1 січня 2012 р. по 31 грудня 2012 р. включно - 21%;

- з 1 січня 2013 р. по 31 грудня 2013 р. включно - 19%;

- з 1 січня 2014 р. - 16%.

Вважаємо таке зниження податкової ставки на прибуток позитивним кроком податкової реформи, оскільки воно веде до поліпшення умов та результатів діяльності, покращення інвестиційного середовища. Водночас зниження податкових ставок призведе до падіння доходів державного бюджету, у тому числі внаслідок виникнення часового лагу між строками зменшення ставки податку та започаткуванням висхідної економічної динаміки. Адже не зазначено за рахунок стримування яких статей бюджетних видатків відбуватиметься компенсація скорочення дохідної бази від зменшення податкових ставок.

Кожне підприємство при сплаті ПДВ до бюджету є лише податковим агентом кінцевого споживача і не сплачує власних коштів. ПДВ не здійснює прямого впливу на інвестиційну діяльність, порівняно із податком на прибуток. Тому в умовах необхідності стимулювання інвестицій база оподаткування має бути зміщена з прибутку та фонду оплати праці на споживання [2].

На нашу думку, зниження ставки ПДВ до 17% не є доцільним з точки зору економічної ефективності.

Вважаємо, що необхідно зосередитись на скороченні ставки податку на прибуток і лише у довгостроковій перспективі за наявності ресурсів та сприятливих умов перейти до зниження ставки ПДВ.

Наступним податковим стимулом, що передбачений у Податковому кодексі, є податкові канікули.

На період з 1 квітня 2011 р. до 1 січня 2016 р. застосовується ставка 0% для платників податку на прибуток, у яких розмір доходів кожного звітного податкового періоду наростаючим підсумком з початку року не перевищує 3 млн. грн. та нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим, ніж дві встановлені законодавством мінімальні заробітні плати, та які відповідають одному з трьох критеріїв:

а) утворені після 1 квітня 2011 р.;

б) діючі, у яких протягом трьох послідовних попередніх років щорічний обсяг доходів не перевищує 3 млн. грн., та в яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду не перевищувала 20 осіб;

в) які були зареєстровані платниками єдиного податку в період до набрання чинності цим кодексом та в яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції становив до 1 млн. грн. та середньооблікова кількість працівників становила до 50 осіб. Даний механізм податкового стимулювання є досить неоднозначним, оскільки вимагається виконання вищезгаданих критеріїв, а також визначено перелік сфер діяльності, на які не поширюється дана норма Податкового кодексу. Таким чином, досить обмежене коло суб'єктів господарювання зможе претендувати на такі податкові пільги. Також податковим законодавством передбачається застосування податкових інструментів, які спрямовуються на активізацію інвестиційної діяльності в окремих галузях економіки, а саме - інвестиційний податковий кредит [18].

Так, з метою виробництва і поширення енергозберігаючих технологій звільняється від оподаткування тимчасово до 1 січня 2020 р.:

1. прибуток виробників біопалива, отриманий від продажу біопалива;

2. прибуток підприємств, отриманий від діяльності з одночасного виробництва електричної та теплової енергії та/або виробництва теплової енергії з використанням біологічних видів палива;

3. прибуток виробників техніки, обладнання та устаткування, визначених ст. 7 ЗУ «Про альтернативні види палива»;

4. прибуток підприємств, отриманий ними від господарської діяльності з видобування та використання газу (метану) вугільних родовищ.

Окрім того, передбачається запровадження на 10 років, починаючи з 1 січня 2011 р., звільнення від оподаткування прибутку підприємств таких сфер економіки:

а) галузей легкої промисловості (крім підприємств, які виробляють продукцію на давальницькій сировині);

б) надання готельних послуг;

в) суднобудівної та літакобудівної промисловості;

г) галузі електроенергетики від продажу електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії.

На мою думку, досить прогресивним кроком є впровадження інвестиційного податкового кредиту, оскільки це дає можливість суб'єктам господарювання отримати «довгострокові» кредити та збільшити власні оборотні кошти. Додаткові фінансові ресурси можна спрямувати на здійснення інвестицій, зокрема на розширення виробництва та запровадження новітніх технологій.

Для того, щоб отримати право на застосування даного інструменту, платнику податку на прибуток необхідно укласти з органом державної податкової служби договір про надання інвестиційно-інноваційного кредиту, в якому визначити ключові параметри інвестиційного проекту.

Важливим критерієм надання такого кредиту є спрямування вивільнених від оподаткування коштів на виконання інвестиційних проектів. До цього такі податкові стимули у вигляді звільнення з податку на прибуток використовувалися у спеціальних економічних зонах (СЕЗ), проте були скасовані у 2005 р. Такі пільгові умови виявились неефективними, оскільки не було забезпечено максимальну прозорість процесів надання податкових стимулів та ефективність інвестиційних процесів. Надалі доцільно застосовувати диференціацію умов оподаткування для різних платників через звільнення деяких категорій суб'єктів господарювання від сплати податку на прибуток. Це дасть змогу спрямувати інвестиційні потоки у пріоритетні галузі економіки.

Також новим законодавством змінено порядок визначення об'єкта оподаткування, оскільки до податкової реформи об'єктом оподаткування вважався прибуток, основою для визначення якого є валові доходи та витрати. На сьогодні прибуток визначається шляхом відрахування від суми доходів звітного періоду собівартості реалізованих товарів (виконаних робіт, наданих послуг) та суми інших витрат звітного податкового періоду. Доходи і витрати підприємства визнаються за методом нарахувань, а не за правилом «першої події».

Зміни порядку визначення об'єкта оподаткування спрямовані на спрощення обліку та наближення податкового й бухгалтерського обліку. Проте на практиці податковий і бухгалтерський прибуток ще досить сильно відрізняються. Потребує спрощення складання податкової звітності, у тому числі з податку на прибуток.

Змінено Податковим кодексом амортизаційну політику. З метою наближення до бухгалтерського обліку замість 4 груп основних засобів у податковому обліку запроваджено 16. Крім того, амортизація вже не є окремим елементом для визначення бази оподаткування, а включається до собівартості продукції.

Прискорена амортизація виступає одним із інструментів податкового регулювання, який дає змогу вдвічі скоротити мінімальні терміни корисного використання основних фондів та зменшити таким чином базу оподаткування.

Потрібно обмежити застосування прискореної амортизації рамками пріоритетних напрямів структурної перебудови економіки. Доцільно дозволити її лише тим суб'єктам господарювання, які здійснюють модернізацію виробництва на новій технологічній основі.

Основними вимогами до пільг повинні бути: цілеспрямованість, гнучкість, ефективність, строковість. За допомогою пільг держава повинна спонукати суб'єкти господарювання здійснювати такі варіанти розвитку, які відповідають загальнодержавним інтересам. Слід наголосити, що головною проблемою при одержанні достовірної оцінки ефективності надання податкових пільг є наявність значного часового лагу між періодом застосування пільг та отриманням реальної віддачі для економіки від їх застосування. Крім того, не завжди можливо оцінити результати запровадження пільг у грошовому вимірі. Це стосується таких аспектів, як послаблення соціальної напруги у промислових регіонах за рахунок відновлення виробництва чи створення нових робочих місць, зростання престижу держави на міжнародній арені за рахунок запровадження нових технологій та багато інших [18].

Неможливість більшості підприємств сплачувати свою заборгованість перед бюджетом у поєднанні з необхідністю держави покривати бюджетні видатки змушують уряд збільшувати податковий тягар для інших економічних суб'єктів. Це відбувається шляхом встановлення нових та збільшення існуючих податків. Для того, щоб уникнути збільшення податкового тиску, більшість компаній змушена працювати у тіньовій економіці, що, у свою чергу, підриває макроекономічний баланс країни. Високий рівень оподаткування більш ефективних підприємств означає, що стосовно них податкова система України має дискримінаційний характер.

Пріоритетними завданнями податкової політики та, зокрема, системи оподаткування, є стимулювання накопичення капіталу, інвестиційної активності, інноваційної діяльності, підвищення конкурентоспроможності національної продукції, розвитку окремих галузей економіки, розширення експорту, збільшення зайнятості та для вирішення багатьох інших проблем. Держава має створити прийнятні умови для залучення коштів на такі цілі як за рахунок диференціації ставок податків, так і за рахунок застосування розгалуженої системи пільг.

Таким чином, запровадження податкових пільг, зокрема по податку на прибуток, має сприяти стимулюванню інвестиційної активності, створенню нових робочих місць, розвитку регіональної або загальнодержавної інфраструктури, заохоченню підприємництва.

Реалізація стимулюючого потенціалу системи оподаткування в сучасних умовах повинна здійснюватися через оптимальне поєднання таких інструментів як зниження ставки податку на прибуток, надання галузевих податкових пільг, інвестиційний податковий кредит(чи звільнення від оподаткування окремих категорій платників), запровадження прискореної амортизації.

3.2 Вдосконалення діючої системи оподаткування в Україні

Україна порівняно з іншими країнами Центральної та Східної Європи має один з найнижчих показників частки податків з фізичних осіб і найбільший показник частки податків на доходи корпорацій, а також один із найбільших показників частки соціальних внесків, які сплачують роботодавці. Тобто основний тягар наповнення бюджету через механізм оподаткування в нашій країні несуть юридичні особи (підприємства, установи, організації). Причому йдеться насамперед про підприємства виробничої сфери, оскільки більшість суб'єктів сфери послуг (транспортні перевезення, торгівля, посередницькі послуги) та дрібного виробництва завдяки механізму спрощеного оподаткування мають змогу легальним шляхом уникати високого податкового навантаження. Все це негативно позначається на загальній конкурентоспроможності країни за показником податкового режиму для сумлінних системних товаровиробників [12].

Обсяг корпоративних податків залежить не лише від особливостей їх стягнення (залежність від коливань маси прибутку, можливості ухилення від сплати), а й від реальних можливостей використання для потреб стійкого економічного зростання.

Основні проблеми прямого оподаткування такі: часті і непередбачувані зміни законодавства про прямі податки; невідповідність нормативно-правових актів з питань прямого оподаткування один одному; невідповідність принципів формування та реалізації прямого оподаткування України та країн ЄС; неефективна система пільгового оподаткування за основними прямими податками; висока девіація серед платників прямих податків; неефективність системи пільгового оподаткування за основними прямими податками. Тобто необхідне подальше реформування системи прямого оподаткування, але така робота має спиратися на науково обгрунтовану, виважену та збалансовану систему відповідних заходів, яка має узгоджуватись з кращим світовим досвідом та враховувати сучасні виклики.

З урахуванням результатів проведеного дослідження автором сформульовано концептуальне бачення подальших перспектив розвитку системи прямого оподаткування, в тому числі з урахуванням необхідності здійснення заходів щодо підвищення фіскального ефективності прямих податків [16]:

1. Доцільно привести мінімальний неоподаткований дохід у відповідність до прожиткового мінімуму, а також провести раціоналізацію переліку видів витрат, які враховуються при оподаткуванні доходів громадян.

2. Потребують подальшого удосконалення процедури адміністрування прямих податків. Необхідно вжити заходів з оптимізації системи обліку доходів і витрат суб'єктів підприємництва, а також забезпечити стабільність відповідних нормативних документів.

3. Слід посилити стимулюючий вплив податку на прибуток підприємств на розвиток високотехнологічних виробництв. Одним з елементів вирішення цього завдання має стати запровадження прискореної «податкової» амортизації, суть якої полягає у використанні підвищених коефіцієнтів амортизації залежно від строків експлуатації обладнання, що призводить до розриву між податковою та економічною амортизацією та відповідного зменшення обсягів прибутку, який оподатковується.

4. З метою посилення позитивного впливу оподаткування на розвиток інвестиційної та інноваційної діяльності у промисловості необхідно розробити й запровадити дієвий механізм надання суттєвих пільг промисловим підприємствам, які впроваджують інвестиції і інновації на пріоритетних напрямах і реалізують конкурентоспроможну продукцію (встановлення податкових канікул тощо), використовувати позитивний зарубіжний досвід податкових пільг(інноваційні податкові кредити, податкове стимулювання ризику при купівлі нових технологій, прискорена амортизація, звільнення від оподаткування прибутку тощо), запровадити механізм постійного моніторингу ефективності податкових пільг, наданих підприємствам, які займаються інвестиційною та інноваційною діяльністю на пріоритетних напрямах.

Отже, система прямого оподаткування має бути побудована так, аби збільшення виробництва призводило до зниження податкового навантаження на одиницю продукції, а збільшення доходів бюджету відбувалося не за рахунок збільшення кількості податків і ставок оподаткування, а за рахунок збільшення бази оподаткування (доходу або прибутку) у платників. Сума оподатковуваного прибутку повинна зменшуватися на суми, спрямовані на реінвестування, тобто придбання основних засобів за рахунок частини отриманого прибутку.



Висновки

Однією з складових податкової системи України є прямі податки, які пройшли довгий і складний шлях формування і розвитку. Вони були першим джерелом поповнення казни багатьох давніх держав. Адже на первинних етапах формування податкової системи основним об'єктом оподаткування була земля та майно, а самі податки стягувалися в натуральному вигляді.

Слід зазначити те, що прямі податки як і будь-які інші мають як свої переваги так і недоліки. Основними перевагами прямих податків є те, що вони сприяють такому розподілу податкового тягаря, при якому більше платять ті члени суспільства, як вищі доходи, тоді, як непрямі податки однакові для всіх і тому означають підвищену долю втрат доходу для тих, у кого він менший.

Також прямі податки зручніші, їх простіше вирахувати, за їх допомогою можна регулювати підприємницьку активність. З точки зору проблем бюджетного дефіциту - прямі податки являються одним з найбільш стабільніших і надійних видів бюджетних доходів, тому підвищення їх питомої ваги стабілізує дохідну частину бюджету.

В першому розділі проаналізували економічний зміст прямих податків їх вплив на діяльність підприємств, дослідження теоретичних концепцій стосовно дії прямих податків в Україні та світовий досвід в інших країнах.

В другому розділі аналізується фінансовий стан підприємства ПАТ «ЦГЗК», тобто розраховували основні фінансово-економічні показники підприємства, а також, таких показників як: ліквідності і платоспроможності, майнового стану, рентабельності, ділової активності, фінансової стійкості.

За допомогою аналізу, зроблено висновок, що в цілому відбулися негативні зміни у складі показників фінансової стійкості ПАТ «ЦГЗК» на протязі 2012року порівнянно з 2010роком. Намiчена керiвництвом програма подальшого зростання виробництва продукцiї та покращення її якiсних показникiв передбачає заходи щодо комплексної технiчної реконструкцiї та переозброєння пiдприємства, реалiзацiя яких потребує значних капiталовкладень, якi ПАТ "ЦГЗК" планує вирiшувати насамперед за рахунок збільшення власних коштiв, а при недостатностi останнiх - за рахунок залучення позикових коштiв банкiв. В третьому розділі розглянули, шляхи вдосконалення прямого оподаткування, рекомендації оптимізації прямих податків та податкове планування на підприємстві. Основним недоліком прямих податків є їх високі ставки, що негативно впливають на будь-яке підприємство. Дані негативні фактори прямо перешкоджають зусиллям підприємств щодо розвитку виробництва і підвищення його рентабельності, після сплати податків у підприємства не залишається коштів на оновлення та модернізацію основних засобів. А це все, в кращому разі, призводить до стримування росту рівня оплати праці, відповідно і частки податків з доходів фізичних осіб, скорочення соціальних пакетів працівникам, що в свою чергу підвищує витрати держави на соціальну сферу. У гіршому випадку до банкрутства платників податків, або значно більшою мірою, їх відхід до тіньової економіки. Якщо ж розглядати структуру прямих податків в Україні, то можна побачити, що на сьогоднішній день вона характеризує переважання податку на прибуток над податком з доходів фізичних осіб, тоді як у розвинутих країнах світу це навпаки.

Виходячи з цього можна сказати, що діюча на сьогоднішній день податкова система- підриває національну економіку і фінансовий стан більшості господарюючих суб'єктів.

Зазначені вище проблеми вказують на недосконалість та неефективність чинної податкової системи. Звідси виникає необхідність проведення податкової реформи та створення єдиного систематизованого законодавчого акту прямої дії, який охоплює всі без виключення питання податкового права та відповідає адекватним засадам податкової політики держави.



Списой використаних джерел

1.Податковий Кодекс України від 2 грудня 2010 року №2755-VI // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 23 лютого 2012 року №4453-VI, ОВУ, 2012 р., №21, ст. 792.

2.Бюджетний Кодекс України від 21 червня 2001 року №2542-III // Із змінами і доповненнями, внесеними законами України станом Із змінами, внесеними згідно із Законом №4731-VI від 17.05.2012.

3.Закон України «Про систему оподаткування в Україні» // від 25.06.1991 №1251-XII (із змінами станом на 5 червня 2003 р. №906-IV) / (Закон втратив чинність на підставі Кодексу №2755-VI від 02.12.2010)

4.Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами // Закон України від 21.12.2000 №2181-ІІІ (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 23 червня 2005 р. №2711-IV) / (Закон втратив чинність на підставі Кодексу №2755-VI від 02.12.2010)

5.Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» // від 22 травня 1997 р. №283/97-ВР (станом змін від від 7 липня 2005 р. №2771-IV) / (Закон втратив чинність на підставі Кодексу №2755-VI від 02.12.2010)

6.Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» // від 22 травня 2003 р. №889-IV (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 3 червня 2005 р. №2642-IV) / (Закон втратив чинність на підставі Кодексу №2755-VI від 02.12.2010)

7.Гудзь О.Є., Фурдичко О.І. Податкові важелі забезпечення сталого розвитку агросфери // Податковий кодекс України як економічна конституція держави: зб. Матер. Наук.-практ. круглого столу 15 жовтня 2010 р./ держ. Подат. Адмін. України, Нац.унів. ДПС України, Наук.-досл.центр з проблем оподатк. - Ірпінь, 2010. - С. 145-147.

8.Дєєва Н.М., Редіна Н.І., Дулік Т.О. та ін. Оподаткування в Україні: Навч. посіб. / За ред. Н.І. Редіної. - К.: Центр учбової літератури, 2009. - 544 с.

9.Дулік Т.О., Александрюк Т.Ю., Маркова Л.Г. Сучасний механізм місцевого оподаткування та його правове регламентування // Вісник ДДФА: Економічні науки, №2 (26), 2011. - С. 69-77 - Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Київ - www.nbuv.gov.ua

10.Дулік Т.О., Александрюк Т.Ю. Регулятивний вплив плати за землю на формування земельних відносин в Україні // Вісник ДДФА: Економічні науки, №1 (27), 2012. - С. 116-120 - Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського, Київ - www.nbuv.gov.ua

11.Дулік Т.О. Прямі податки в системі державного регулювання доходів юридичних і фізичних осіб // Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук, Науково-дослідний фінансовий інститут при Міністерстві фінансів України, Київ, 2001

12.Захожай В.Б., Литвиненко Я.В., Захожай К.В., Литвиненко Р.Я. Система оподаткування та податкова політика. Навч. посібник. - Київ, Видавництво: Центр навч. л-ри, 2006. - 468 с.

13.Іванишина О.С. Концептуальні засади реформування системи прямого оподаткування // «Гроші, фінанси, кредит», №12 ((102)), 2009 - с. 154 - 160.

1. Размещено на Allbest.ru