Правове регулювання здійснення перевірок органами державної податкової служби України

Правова характеристика перевірочної роботи, що проводиться органами державної податкової служби України. Права та обов’язки платників податків у процесі проведення їх перевірок. Іноземний досвід щодо організації та регулювання роботи фіскальних органів.

Рубрика Государство и право
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 19.01.2014
Размер файла 96,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

1. Органи Державної податкової служби України;

2. Органи податкової міліції;

3. Митні органи України;

4. Органи Державної казначейської служби України.

Основними у цій системі є Органи Державної податкової служби України, які безпосередньо уповноважені контролювати надходження податків і зборів і створені саме для цього. Відмітимо, що контроль займає особливо важливе місце серед їх повноважень.

Податковий контроль, є одним з різновидів фінансового контролю. Остаточним його завданням є забезпечення економічної безпеки держави при формуванні централізованих державних грошових фондів за рахунок надходжень від податків і зборів.

Для забезпечення реалізації функції податкового контролю, органи державної податкової служби України наділені правом здійснювати наступні види перевірок: камеральні, документальні (планові та позапланові; виїзні або невиїзні),фактичні перевірки, а також звірки. Відповідно до пп. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України, перевірки та звірки належать до способів здійснення податкового контролю.

Розділ 2. Особливості змісту та умов проведення перевірок органами державної податкової служби України

2.1 Види перевірок, які мають право здійснювати органи Державної податкової служби України. Правові підстави їх проведення

У попередньому розділі нашого дослідження нами було описано сутність податкового контролю та податкових перевірок, як основного способу його здійснення. Як ми вже зазначали, відповідно до норм Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити наступні види перевірок:

- камеральні;

- фактичні перевірки;

- документальні (планові та позапланові; виїзні або невиїзні)[ST-IV, ст. 75].

Податковим перевіркам присвячено Главу 8 Розділу ІІ Податкового кодексу України. На наш погляд слушно розпочати аналіз перевірок з камеральних, адже дані, що декларуються платниками податків, найперше підлягають саме камеральній перевірці.

Особливості проведення камеральних перевірок

Так, відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків Предметом камеральної перевірки є вся податкова звітність у цілому. При цьому перевіряються своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податків і зборів. Не зважаючи на не те, що за формою проведення камеральна перевірка є невиїзною, вона не є різновидом невиїзної документальної перевірки [ST-XIII, с.101]. Варто відзначити, що саме факт подачі платниками податків звітності є підставою для проведення камеральної перевірки. Підрозділи податкового контролю не проводять камеральні перевірки, оскільки вони не отримують звітність від платників податків напряму, а перевіряють її в ході документальних перевірок. Камеральні перевірки проводяться підрозділами адміністрування юридичних та фізичних осіб.

Принагідно відзначимо, що такий вид перевірок, як камеральні, існував і до 01.01.2011 р. Проте згідно із законодавством, що діяло до введення в дію Податкового кодексу, камеральною перевіркою податковий орган міг встановити виключно помилки арифметичного або методологічного характеру.

Свого часу Комітетом ВРУ з питань фінансів та банківської діяльності в листі від 20.03.2001 р. № 06-10/167 [ST-XV] під арифметичними помилками або описками, які призвели до заниження податкового зобов'язання, було запропоновано розуміти помилки або описки, допущені платником податку під час заповнення податкової декларації або додатків до неї, зокрема при виконанні арифметичних дій, передбачених при обчисленні об'єкта оподаткування з метою визначення податкових зобов'язань (додавання або віднімання відповідних рядків), а також описки, допущені під час перенесення даних з додатків, на підставі яких заповнюються відповідні рядки декларації (неправильно поставлена кома при застосуванні одиниці виміру, неправильно перенесено підсумок з додатка тощо). Як методологічні розглядалися помилки, допущені платником податків під час складання ним декларації та полягають у неправильному застосуванні або незастосуванні ставок оподаткування чи коефіцієнтів при визначенні податкового зобов'язання з того чи іншого податку, збору (обов'язкового платежу).

Тут варто відмітити, що Податковим кодексом України не передбачено розмежування відповідальності за заниження податкових зобов'язань залежно від того, допущене таке заниження внаслідок арифметичної або методологічної помилки чи ні. Раніше, якщо порушення було виявлене під час камеральної перевірки, то застосовувався менш суворий штраф у розмірі 5 % суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше 1 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за весь строк недоплати, незалежно від кількості минулих податкових періодів [ST-XI, пп. 17.1.4]. Зараз, відповідно до Податкового кодексу України настає відповідальність за заниження податкового зобов'язання в загальному порядку за п.123.1 ст.123 ПКУ у вигляді штрафу в розмірі 25 % від суми заниженого податкового зобов'язання у разі його першого виявлення (50 % у разі повторного протягом 1095 днів, та 75 % -- у разі виявлення факту заниження податкового зобов'язання втретє чи більше разів протягом 1095 днів). Крім того, на суму виявленого заниження податкового зобов'язання нараховуватиметься пеня, навіть якщо воно допущене внаслідок арифметичної або методологічної помилки.

Відповідно до норм Податкового кодексу України, камеральні перевірки проводяться без будь-якого спеціального рішення керівника податкового органу, направлення на перевірку не виписується, згода платника податків па проведення перевірки або його присутність під час її проведення не потрібна.

Так, наприклад, декларація з ПДВ перевіряється протягом 30 календарних днів, наступних за граничним строком отримання податкової декларації, якщо порушення не виявлені -- жоден документ не складається, якщо виявлені -- складається акт у двох примірниках, підписується посадовими особами податкової служби, після чого протягом трьох робочих днів вручається або надсилається для підписання платнику податків.

За наслідками проведення камеральної перевірки може бути прийнято рішення: щодо збільшення(зменшення) грошового зобовязання(податкового кредиту, боргу,бюджетного відшкодування); анулювання реєстрації особи - платника ПДВ; виключення сільськогосподарського підприємства з реєструсубєктів спеціального режиму оподаткування; проведення позапланової перевірки у разі існування розбіжностей між сумою податкового кредиту, сформованого платником за операціями з придбання товарів/послуг, які не усунуто за результатами проведення камеральної перевірки; застосування штрафних санкцій[ST-XII, c.103]

Окремі роз'яснення з приводу камеральних перевірок були надані ДПАУ у листі від 16.03.2011 р. № 7273/7/16 1117. [ST-XIIII]. А примірну форму акта камеральної перевірки було запропоновано ДПАУ у листі від 27.04.2011 р. № 11920/7/15-0217[ST-XII]. (Див. Додаток 1)

Важливо, що вся податкова звітність із певного податку повинна бути камерально перевірена до настання термінів подачі наступної за поданою звітністю.

Таким чином, основним призначенням камеральної перевірки є контроль за процесами подання звітності та правильності розрахунків у ній.

Наступним видом перевірок, який буде нами проаналізовано - це фактичні перевірки.

Особливості проведення фактичних перевірок

Підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України закріплено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Варто відзначити, пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПКУ було доповнено абзацом другим згідно із прийнятим Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» № 3609-VI від 07.07.2011. Так абз. 2 пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПКУ встановлено, що до введення в дію положень щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва не проводиться фактична перевірка фізичної особи - підприємця, яка не зареєстрована платником податку на додану вартість, та юридичної особи, яка застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, що передбачає включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Але, у зв'язку з тим, що з 01.01.2012 набрала чинності Глава 1 Розділу ХIV Податкового кодексу України, введить в дію положеня Податкового кодексу щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва, то органи податкової служби з 01.01.2012 року мають право на проведення фактичних перевірок фізичних осіб - підприємців, які не зареєстровані платниками податку на додану вартість, та юридичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, що передбачає включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Хоча законодавством, яке діяло до прийняття Податкового кодексу України не було передбачено фактичних перевірок, їх закріплення у ПКУ не може цілком вважатися як нововведення, оскільки перевірки неподаткового законодавства, безумовно, проводилися і до 01.01.2011 p., але з певними процедурними особливостями. А саме введення фактичних перевірок не може бути розцінене як посилення Податковим кодексом контрольних повноважень податкових органів. Оскільки питання, які є предметом фактичних перевірок, до 1 січня 2011 року також перевірялись посадовими особами податкової служби, але в умовах відсутності чітко визначеного порядку їх проведення (багато неврегульованих питань мали місце в частині проведення перевірок дотримання законодавства про використання РРО, які, як зазначалося в законодавстві, повинні проводитися згідно з тими ж нормами, що й позапланові перевірки, але при цьому не було визначено підстав для їх проведення). Така неоднозначність у правовому регулюванні створювала чимало проблем, в тому числі не на користь платників податків. З прийняттям Податкового кодексу було законодавчо закріплено фактичні перевірки, їх предмет та підстави для проведення, що ввело в чітке правове поле правовідносини, які виникають при здійсненні фактичних перевірок і дозволяє як захист охоронюваних законом інтересів платників податків, так і не спричиняє додаткових незручностей у роботі податкових органів, оскільки чітко регулює їх роботу в даному напрямі.

Варто відзначити і таку особливість фактичних перевірок, як те, що відповідно до ст. 75 Податкового кодексу України підстави їх проведення визначаються Податковим кодексом та іншими законами України, в той час як підстави камеральних та документальних - виключно Податковим кодексом. Це пов'язане з предметом фактичних перевірок, оскільки якщо перевіряється дотримання законодавства про РРО, то крім Податкового кодексу України використовуються норми Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» вiд 06.07.1995 № 265/95-ВР [ST-XVII]. При перевірці дотримання законодавства в сфері обігу спирту етилового - положення закону Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.95 № 481/95-BP[ST-XVIII].

Щодо порядку проведення фактичної перевірки, то він встановлений ст. 80 Податкового кодексу України. Відповідно до норм даної статті, Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відмітимо, що фактична перевірка може проводитися лише на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин:

- у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків РО, ведення КО, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та ФОП відповідно до закону, патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на органи ДПС, та виникає необхідність перевірки таких фактів;

- у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби, зокрема, щодо здійснення платниками податків РО, ведення КО, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та ФОП відповідно до закону, патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на органи державної податкової служби, виробництва та обігу підакцизних товарів;

- письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення РО, КО, патентування або ліцензування;

- неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;

- отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

- у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3 ст. 75 ПКУ;

- у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Доволі цікавою є норма щодо письмового звернення покупця про порушення платником податків установленого порядку проведення РО, КО, патентування або ліцензування. На нашу думку вона є дуже важливою з точки зору захисту прав споживачів, адже за споживачем(у нашому випадку це покупець) закріплено право на звернення до органів ДПС, щодо фактів порушень, свідком яких був покупець. І таке звернення є підставою для проведення фактичної перевірки. Як приклад можна розглянути проблему продажу неповнолітнім громадянам алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Продаж даних товарів підлягає ліцензуванню органами ДПС. Крім того, якщо у певному пункті продажу має місце вчинення такого роду порушень, то як правило воно супроводжується і порушеннями касової та розрахункової дисципліни. При цьому присутність у ПКУ норми, яка прямо встановлює можливість проведення фактичної перевірки за фактом скарги покупця є важливим фактором пасивного впливу та контролю, адже кожен із потенційних порушників перед тим, як вчинити вищевказані порушення знає, що сумлінний громадянин, який стане свідком порушення може поскаржитись до органів ДПС. З боку платників податків можуть бути нарікання, що скарги покупців до органів ДПС можуть не мати під собою реального підґрунтя, проте якщо це так, то в такому випадку платнику податків немає приводу боятися фактичної перевірки.

Особливої уваги заслуговує також норма п. 80.4 ст. 80 ПКУ: Перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами органів державної податкової служби на підставі підпункту 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 ПКУ може бути проведена контрольна розрахункова операція. Дана норма теж має своє логічне підґрунтя, адже якщо предметом фактичної перевірки є саме дотримання порядку РО та КО, то звісно ж результат проведеної контрольної закупки і буде взято до уваги як практичний приклад того в якому стані касова та розрахункова дисципліна у суб'єкта господарювання.

Під час проведення фактичної перевірки в частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в тому числі тим, яким установлено випробування, перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з'ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці працівника. Для з'ясування факту належного оформлення трудових відносин з працівником, який здійснює трудову діяльність, можуть використовуватися документи, що посвідчують особу, або інші документи, які дають змогу її ідентифікувати (посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо).

Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами органу державної податкової служби у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Строк проведення фактичної перевірки встановлений п. 82.3 ст. 82 Податкового кодексу України і не можуть бути більшим за 10 діб, а за наявності достатніх підстав може бути продовжений на 5 діб.

Порядок оформлення результатів фактичної перевірки - статтею 86. Акт(довідка) про результати фактичних перевірок, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органів державної податкової служби, які проводили перевірку. Тут відмітимо, що на відміну від актів(довідок) про результати документальних перевірок, Акт(довідка) про результати фактичних перевірок реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки.

Після дослідження особливостей фактичних перевірок, підсумуємо. У ході фактичних перевірок здійснюється контроль за дотриманням неподаткового законодавства, підконтрольного податківцям: використання РРО, касова дисципліна, оплата праці тощо. Фактичні перевірки проводяться за місцем здійснення фактичної діяльності суб'єкта господарювання без попереднього повідомлення.

Особливості проведення документальних перевірок

Документальними є перевірки, предметом яких є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи [ST-IV, п. 75.1 ст. 75].

Документальні перевірки можуть проводитися як у формі виїзних, так і невиїзних перевірок. Саме документальні перевірки поділяються на планові та позапланові.

Згідно зі ст.75 Податкового кодексу України підстави та порядок проведення документальних перевірок визначаються виключно Податковим кодексом України.

Документальні планові перевірки проводяться виключно відповідно до затвердженого плану-графіка планових перевірок

До плану-графіка проведення документальних планових перевірок включаються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби.

Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік. Відповідно до норм ПКУ, порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом державної податкової служби. Зараз це визначено в Методичних рекомендаціях затверджених Наказом ДПАУ № 190[ST-XIX].

Варто відмітити, що наявна інформація у базах даних органів державної податкової служби при ефективному її аналізі дозволяє досить успішно виділяти найбільш ризикові суб'єкти господарювання з подальшим їх включенням до плану графіку за умов їх відповідності критеріям відбору.

Тривалість планових документальних перевірок встановлена п. 82.1 ст.82 ПКУ, відповідно до якої вона не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 10 робочих днів, інших платників податків - 20 робочих днів.

Продовження строків проведення планових перевірок можливе за рішенням керівника органу державної податкової служби не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків - не більш як на 10 робочих днів.

Крім того відзначимо, що проведення документальної виїзної планової перевірки великого платника податків може бути зупинено за рішенням керівника податкового органу, що оформляється наказом, копія якого не пізніше наступного робочого дня вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку, з подальшим поновленням її проведення на невикористаний строк.

Зупинення документальної виїзної планової перериває перебіг строку проведення перевірки в разі вручення платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про зупинення документальної виїзної планової.

При цьому перевірка може бути зупинена на загальний строк, що не перевищує 30 робочих днів, а в разі необхідності проведення експертизи, отримання інформації від іноземних державних органів щодо діяльності платника податків, завершення розгляду судом позовів з питань, пов'язаних з предметом перевірки, відновлення платником податків втрачених документів перевірка може бути зупинена на строк, необхідний для завершення таких процедур.

Щодо документальних позапланових перевірок, то вони не передбачаються у плані роботи органу державної податкової служби і проводяться за наявності хоча б однієї з наступних обставин:

1) за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту;

2) платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом;

3) платником податків подано органу державної податкової служби уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся органом державної податкової служби;

4) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;

5) платником податків подано в установленому порядку органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження;

6) розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків;

7) платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V Податкового Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

8) щодо платника податку подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної у разі ненадання таким платником податків пояснень та документального підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня його отримання;

10) отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні;

11) органом державної податкової служби вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Рішення про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається органом державної податкової служби вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу;

12) у разі отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок не укладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом, а також здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали підставою для проведення такої перевірки.

Тривалість позапланових перевірок, (крім перевірок, що проводяться за наявності обставин, коли платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V Податкового Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень), не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів, інших платників податків - 10 робочих днів.

Продовження строків проведення перевірок, позапланових перевірок, можливе за рішенням керівника органу державної податкової служби не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків - не більш як на 5 робочих днів.

Аналогічно до процедури проведення планових перевірок, проведення документальної виїзної позапланової перевірки великого платника податків може бути зупинено за рішенням керівника податкового органу, що оформляється наказом, копія якого не пізніше наступного робочого дня вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку, з подальшим поновленням її проведення на невикористаний строк.

Зупинення документальної виїзної позапланової перевірки перериває перебіг строку проведення перевірки в разі вручення платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про зупинення документальної виїзної позапланової перевірки.

Відзначимо, що допуск посадових осіб органів ДПС до проведення документальних виїзних перевірок можливий лише за наявності підстав для їх проведення(які ми розглянули вище) та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених ПКУ, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби(зразок форми направлення на перевірку(див. Додаток 5) було затверджено Наказом ДПАУ від 14..04.2011 №213;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

- копії наказу про проведення перевірки;

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених ПКУ, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків від допуску до перевірки на інших підставах, ніж вказані вище, не дозволяється.

Особливості проведення зустрічних звірок

Проаналізувавши всі види перевірок, які мають право проводити органи Державної податкової служби України ми не можемо обійти зустрічні звірки. І хоча звірки не є перевірками, на даний час вони мають дуже велике значення як інструмент податкового контролю.[ST-IV, пп. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62].

До прийняття Податкового кодексу України, право органів державної податкової служби на здійснення перевірок було закріплене Законом України «Про державну податкову службу в Україні»[ST-V]. При цьому, відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України N 429 від 16.09.2002 [ST-XVI] зазначалось, що одним з видів позапланових документальних перевірок є зустрічні перевірки.

З прийняттям Податкового кодексу України, було змінено статус зустрічних перевірок. Так, відповідно до п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право здійснювати зустрічні звірки. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок» від 27.12.2010 р. №1232 [4].

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Саме це є основною відмінністю звірки від перевірки. Насамперед, кожна окрема звірка проводиться для співставлення взаємовідносин між суб'єктами господарювання за певний проміжок часу. В той час, як перевірки охоплюють більш широкий перелік питань за певний цілісний відокремлений період відносно одного окремого суб'єкта господарювання, який власне і перевіряється.

Серед правових підстав проведення зустрічних звірок можна виділити наступні:

1) наявність сумнівів щодо факту здійснення оподатковуваних операцій між суб'єктами господарювання,

2) існування розбіжностей задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

З метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних. Зразок форми такого запиту (Див. Додаток 2) затверджено Наказом ДПАУ від 22 квітня 2011 року №236 [ST-XX].

Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

Для забезпечення реалізації права на проведення звірки, органи державної податкової служби (виконавці) за відсутності у них даних (інформації), яку запитує ініціатор проведення звірки мають право надіслати платникові податків запит. Запит органу державної податкової служби складається відповідно до вимог, визначених ст. 73 Податкового кодексу та надсилається (вручається особисто під підпис) платникові податків (його представнику) Отже в даному випадку має місце безвиїзна звірка.

Зразок форми запиту про надання інформації та її документального підтвердження, який надсилається суб'єкту господарювання (Див. Додаток 3) затверджено Наказом ДПАУ від 22 квітня 2011 року №236 [ST-XX]. У разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку.

За результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка (Див.Додаток 4), зразок форми якої було затверджено Наказом ДПАУ від 22 квітня 2011 року №236 [ST-XX]. Далі матеріали зустрічної звірки надсилаються до органу державної податкової служби (ініціатора) і враховуються ним при проведенні перевірки та складанні довідки (акту).

Зустрічна звірка має виключно безвиїзну форму, оскільки здійснюється на основі отриманих від суб'єкта господарювання даних (інформації), визначеної в запиті на проведення звірки. При цьому, запит на проведення звірки не надає права на доступ посадовим особам органу державної податкової служби до підприємства, адже, як було зазначено вище, звірка не є перевіркою. Принагідно відмітимо, що згідно з пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, ненадання інформації та (чи) пояснень на запит органу податкової служби в десятиденний термін є підставою для початку документальної позапланової виїзної перевірки.

Основна мета звірки - підтвердження господарських взаємовідносин між платниками податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу та якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки мають велике значення як допоміжний інструмент при перевірках з приводу підтвердження бюджетного відшкодування. Метою ж перевірки є дослідження дотримання платниками податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби за певний цілісний період. При цьому, інформація яка необхідна для здійснення зустрічної звірки міститься у значно меншому обсязі та переліку бухгалтерських та інших документів, на відміну від інформації, що має бути вивченою при здійсненні перевірки. Саме ці відмінності, на нашу думку, є основними причинами відокремлення зустрічних звірок від перевірок. Інші відмінності між звірками та перевірками є похідними. Візьмемо до уваги строки проведення. Перевірки мають закріплені у ст. 82 Податкового кодексу терміни проведення, які різняться залежно від виду перевірки та виду платника податків який перевіряється. Щодо зустрічних звірок, то незалежно від виду платника, вони мають бути проведені протягом місяця з дня отримання виконавцем зустрічної звірки запиту на її проведення.

Норми Податкового кодексу, якими звірки були відокремлені від перевірок є прогресивними, порівняно із попередніми нормами законодавства, і якщо до прийняття Податкового кодексу, підтвердження взаємовідносин між суб'єктами господарювання відбувалося у формі перевірки, що ускладнювало роботу як суб'єкта господарювання такими додатковими перевірками, так і обтяжувало органи державної податкової служби, то зараз суб'єкту господарювання надано десятиденний термін для того, щоб надати органу державної податкової служби, що проводить зустрічну звірку, документи у підтвердження взаємовідносин. При цьому норма пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу є дуже важливою, адже є певним фактором стимулювання вчасного надання платниками податків інформації, яка є необхідною для проведення звірки.

Виокремлення звірок зі складу перевірок, відмінності між перевірками та звірками є важливим кроком на зустріч платникам податків. Кількість позапланових перевірок внаслідок цього зменшилась. Важливо відмітити саму природу нового виду взаємовідносин між платниками податків та податковими органами. По суті, платнику надається запит щодо підтвердження ним його взаємовідносин із контрагентом. Потенційно кожен сумлінний платник податків є зацікавлений у підтвердженні взаємовідносин, в тому числі задля того, щоб уникнути зайвих позапланових перевірок.

Після розгляду видів перевірок та правових підстав їх проведення слушно продовжити наше дослідження розглядом прав та обов'язків платників податків та службових осіб державної податкової служби при здійсненні перевірок.

2.2 Права та обов'язки органів державної податкової служби при проведенні ними перевірок суб'єктів господарювання

Після розгляду видів перевірок, які мають право проводити органи ДПСУ варто розглянути права та обов'язки посадових осіб органів ДПСУ під час проведення перевірок.

Загалом права органів державної податкової служби визначені статею 20 Податкового кодексу України. Так органи ДПСУ мають право:

- запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому статтею 42 ПКУ і не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків);

- проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому Податковим кодексом України;

- під час проведення перевірок вимагати виготовлення платником податків (уповноваженим представником платника податків) і безоплатно отримувати від них засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за її наявності) копії документів, що свідчать про порушення вимог податкового законодавства або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, та пояснень з питань, що виникають під час перевірок та стосуються реалізації повноважень органів державної податкової служби, встановлених Податковим кодексом України та іншими законами України;

- перевіряти під час проведення перевірок у платників податків - фізичних осіб, а також у посадових осіб та інших працівників платників податків - юридичних осіб документи, що посвідчують особу;

- одержувати безоплатно від платників податків, а також від установ Національного банку України, банків та інших фінансових установ довідки, у порядку встановленому Законом України "Про банки і банківську діяльність" та ПКУ, довідки та/або копії документів про наявність банківських рахунків, а на підставі рішення суду - інформацію про обсяг та обіг коштів на рахунках, у тому числі про ненадходження у встановлені терміни валютної виручки від суб'єктів підприємницької діяльності;

- вимагати від платників податків, що перевіряються в ході перевірок, проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, у тому числі зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

Відмітимо, що у разі відмови платника податків (його посадових осіб або осіб, які здійснюють готівкові розрахунки та/або проводять діяльність, що підлягає ліцензуванню та/або патентуванню) від проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки), або ненадання для перевірки документів, їх копій (за умови наявності таких документів) застосовуються заходи, передбачені статтею 94 цього Кодексу;

- для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному ПКУ, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених податковим Кодексом України;

- під час проведення перевірок вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;

- проводити контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку проведення готівкових розрахунків та застосування реєстраторів розрахункових операцій. Товари, які було отримано службовими (посадовими) особами органів державної податкової служби під час проведення контрольної розрахункової операції, підлягають поверненню платнику податків у непошкодженому вигляді. У разі неможливості повернення такого товару відшкодування витрат здійснюється відповідно до законодавства з питань захисту прав споживачів;

- під час проведення перевірок вимагати від посадових або службових осіб платника податків надання повноважних осіб для спільного з представниками органів державної податкової служби зняття показань внутрішніх та зовнішніх лічильників, якими обладнані технічні пристрої, що використовуються у процесі провадження ним діяльності, що перевіряється;

- доступу під час проведення перевірок до територій, приміщень (крім житла громадян) та іншого майна, що використовується для провадження господарської діяльності, та/або є об'єктами оподаткування або використовується для отримання доходів (прибутку) чи пов'язані з іншими об'єктами оподаткування та/або можуть бути джерелом погашення податкового боргу;

- звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків у банках та інших фінансових установах (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків) у випадку недопущення посадових осіб органів державної податкової служби до обстеження територій та приміщень, визначених у пп. 20.1.11 п 20.1 ст. 20 ПКУ;

- у випадках виявлення порушення вимог податкового та іншого законодавства України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, надсилати платникам податків письмові запити щодо надання засвідчених належним чином копій документів;

- вимагати від платників податків, діяльність яких перевіряється, припинення дій, які перешкоджають здійсненню законних повноважень службовими(посадовими) особами органів державної податкової служби, усунення виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби та контролювати виконання законних вимог службових (посадових) осіб органів державної податкової служби;

- користуватися у службових справах засобами зв'язку, які належать платникам податків, з їх дозволу або дозволу посадових осіб таких платників;

- залучати, у разі необхідності, фахівців, експертів та перекладачів;

- здійснювати контроль за додержанням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків) та порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, наявністю торгових патентів;

- одержувати безоплатно необхідні відомості для ведення Єдиного реєстру податкових накладних, формування інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб - платників податків від платників податків, а також Національного банку України та його установ - про суми доходів, виплачених фізичним особам, і утриманих з них податків та зборів (обов'язкових платежів), від органів, уповноважених проводити державну реєстрацію суб'єктів, а також видавати ліцензії на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону,

- про державну реєстрацію та видачу ліцензій суб'єктам господарської діяльності, від органів внутрішніх справ - про громадян, які прибули на проживання до відповідного населеного пункту чи вибули з нього, від відділів державної реєстрації актів цивільного стану - про фізичних осіб, які померли;

- одержувати безоплатно від митних органів щомісяця звітні дані про ввезення на митну територію України імпортних товарів і справляння при цьому податків та зборів та інформацію про експортно-імпортні операції, що здійснюють резиденти і нерезиденти, за формою, погодженою з ДПСУ, та від органів статистики - дані, необхідні для використання їх у проведенні аналізу фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій усіх форм власності;

- звертатися до суду з заявою про вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів у випадках, передбачених цим Кодексом.

Перелічені вище права органів Державної податкової служби України ті, які прямо стосуються процесів проведення перевірок. Інші ж права органів ДПСУ, які визначені ст. 20 ПКУ стосуються перевірочної роботи опосередковано.

Окремої уваги потребує також ст.81 ПКУ, якою встановлені умови та порядок допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок, відповідно до якої, посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, ПКУ, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби;

- копії наказу про проведення перевірки;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Відмітимо, що непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.