Главная
База знаний "Allbest"
Государство и право
Контрольні повноваження Антимонопольного комітету України
Контрольні повноваження Антимонопольного комітету України
Місце та роль Антимонопольного комітету України в системі органів виконавчої влади, його функції, напрямки діяльності й система органів. Державний контроль як функція управління у сфері конкуренції. Шляхи удосконалення конкурентного законодавства України.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 01.04.2015 |
| Размер файла | 167,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Рішення адміністративної колегії Антимонопольного комітету України приймається від імені Комітету, а рішення адміністративної колегії територіального відділення від імені територіального відділення Комітету.
Формою роботи Комітету та його адміністративних колегій, адміністративних колегій територіальних відділень Комітету є їх засідання. Такі засідання є правомочними за умови присутності більшості від їх встановленого складу. Розпорядження та рішення Комітету, його адміністративної колегії, адміністративної колегії територіального відділення Комітету приймаються шляхом голосування більшістю голосів присутніх на їх засіданнях членів.
У разі перевірки Комітетом рішення, прийнятого державним уповноваженим, адміністративною колегією Комітету, перевірки законності та обґрунтованості постанови про адміністративне правопорушення, винесеної адміністративною колегією Комітету, державним уповноваженим, засідання є правомочним, якщо на ньому присутня більшість від встановленого складу Комітету, без урахування осіб, які приймали рішення, виносили постанову, що перевіряється. У такому разі рішення приймається Комітетом більшістю від його встановленого складу. При цьому особи, які приймали рішення, виносили постанову, що перевіряється, не беруть ь участі у голосуванні.
Державні уповноважені Комітету є однією із головних осіб при розгляді справ та доведенні вчинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції. Вони координують діяльність працівників Комітету під час розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, визначає напрями їхньої роботи, приймає розпорядження та постанови в межах своєї компетенції, робить запити до підприємств та установ тощо.
Державні уповноважені призначаються на посади та звільняються з посад Президентом України за поданням Прем'єр-міністра України, яке вноситься на підставі пропозицій Голови Комітету. Строк їх повноважень становить сім років. Після закінчення цього строку державний уповноважений продовжує виконувати свої обов'язки до призначення на цю посаду нової особи. Державним уповноваженим може бути призначено громадянина України, який досяг тридцяти років, має вищу, як правило, юридичну чи економічну освіту, стаж роботи за фахом не менше п'яти років протягом останніх десяти років. Державні уповноважені є членами Комітету як вищого колегіального органу та очолюють або входять до складу адміністративних колегій, а також виконують інші обов'язки за дорученням Голови Комітету.
Державний уповноважений Комітету має такі повноваження:
розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, про надання дозволу, надання попередніх висновків стосовно узгоджених дій, концентрації, приймати розпорядження про початок розгляду справи або надавати мотивовану відповідь про відмову в розгляді справи, проводити, організовувати розслідування або дослідження за цими заявами і справами, закривати провадження у цих справах незалежно від їх підвідомчості іншим органам Комітету, вносити, передавати їх в установленому Комітетом порядку на розгляд цих органів для прийняття рішення;
приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції, попередні висновки стосовно узгоджених дій;
складати протоколи, розглядати справи про адміністративні правопорушення, виносити постанови в цих справах;
проводити перевірки суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції;
безперешкодно входити до приміщень підприємств, установ та організацій під час проведення перевірок та розслідувань за заявами і справами про порушення, законодавства про захист економічної конкуренції за умови пред'явлення службового посвідчення і документів, що підтверджують проведення перевірки чи розслідування;
при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати інформацію, в тому числі з обмеженим доступом;
викликати для надання пояснень під час розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції посадових осіб і працівників суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, місцевого самоврядування, адміністративно-господарського управління та контролю, інших юридичних осіб, їх структурних підрозділів, філій, представництв, а також фізичних осіб;
призначати експертизу та експерта з числа осіб, які володіють необхідними знаннями для надання експертного висновку;
у випадках та порядку, передбачених законом, проводити огляд службових приміщень та транспортних засобів суб'єктів господарювання - юридичних осіб, вилучати або накладати арешт на предмети, документи чи інші носії інформації, які можуть бути доказами чи джерелом доказів у справі незалежно від їх місцезнаходження;
залучати до проведення перевірок спеціалістів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій за погодженням з їх керівниками, депутатів місцевих рад за їх згодою;
проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження);
визначати наявність або відсутність контролю чи узгодженості дій між суб'єктами господарювання або їх частинами та склад групи суб'єктів господарювання, що є єдиним суб'єктом господарювання;
вносити до органів виконавчої влади обов'язкові для розгляду подання щодо анулювання ліцензій, припинення операцій, пов'язаних із зовнішньоекономічною діяльністю суб'єктів господарювання, у разі порушення ними законодавства про захист економічної конкуренції;
надавати обов'язкові для розгляду рекомендації та вносити пропозиції щодо здійснення заходів, спрямованих на обмеження монополізму, розвиток підприємництва і конкуренції, запобігання порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, а також щодо припинення дій або бездіяльності, що можуть мати негативний вплив на конкуренцію;
надавати обов'язкові для розгляду рекомендації щодо припинення дій або бездіяльності, які містять ознаки порушень законодавства про захист економічної конкуренції, та усунення причин виникнення цих порушень і умов, що їм сприяють;
звертатися до суду з позовами, заявами і скаргами у зв'язку із застосуванням законодавства про захист економічної конкуренції, а також із запитами щодо надання інформації про справи, що розглядаються цими судами відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції;
представляти Комітет без спеціальної довіреності в суді;
здійснювати інші повноваження, передбачені законодавством про захист економічної конкуренції.
Рішення та розпорядження державних уповноважених приймаються від імені Комітету. Без згоди Комітету як вищого колегіального органу державний уповноважений не може входити до складу комісій, комітетів та інших органів, що створюються органами державної влади, органами місцевого самоврядування. Державний уповноважений зобов'язаний виконувати вимоги законодавства України, бути об'єктивним та неупередженим під час здійснення своїх повноважень.
Він може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності (крім звільнення) на загальних підставах в порядку, встановленому законом. Державний уповноважений може бути звільнений з посади за станом здоров'я, який перешкоджає продовженню роботи, за власним бажанням, в разі грубого порушення службових обов'язків або вчинення ним злочину. Крім того, він має право на відставку в порядку, визначеному законом.
Державним уповноваженим забороняється займатися підприємницькою діяльністю або здійснювати будь-яку іншу діяльність за сумісництвом. Виключенням є наукова, викладацька та творча діяльність. Вимоги державних уповноважених в межах їх повноважень є обов'язковими для виконання у визначені ними строки. Невиконання їх законних вимог тягне за собою передбачену законом відповідальність.
Важливу роль у забезпеченні функціонування системи органів Антимонопольного комітету України відіграє апарат Комітету, його територіальних відділень. Він здійснює роботу із забезпечення діяльності Комітету та його органів, територіальних відділень, в тому числі організаційну, технічну, аналітичну, інформаційно-довідкову та іншу роботу.
Посадові особи апарату Комітету та його територіальних відділень за дорученням Голови, державного уповноваженого чи іншого органу Комітету можуть здійснювати такі дії:
проводити розслідування за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, дослідження за заявами і справами про надання дозволу та попередніх висновків стосовно узгоджених дій, концентрації суб'єктів господарювання, проводити дослідження ринків;
проводити перевірки суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, місцевого самоврядування, адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції;
безперешкодно входити до приміщень підприємств, установ та організацій під час проведення перевірок та розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, за умови пред'явлення службового посвідчення і документів, що підтверджують проведення перевірки чи розслідування;
при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати інформацію, в тому числі з обмеженим доступом;
у випадках та порядку, передбачених законом, проводити огляд службових приміщень та транспортних засобів суб'єктів господарювання - юридичних осіб, вилучати або накладати арешт на предмети, документи чи інші носії інформації, які можуть бути доказами чи джерелом доказів у справі незалежно від їх місцезнаходження;
залучати до проведення перевірок спеціалістів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій за погодженням з їх; керівниками, депутатів місцевих рад за їх згодою;
складати протоколи про адміністративні правопорушення [67, c.95-102].
У 2013 році до Антимонопольного комітету України надійшли 7 902 заяви та звернення з приводу порушень законодавства про захист економічної конкуренції, що на 23,6 відсотка більше, ніж у 2012 році.
За результатами реалізації антимонопольними органами законних повноважень всього припинено 7 704 порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що майже на 32 відсотки більше, ніж у 2012 році. З них 3 228 порушень - у вигляді зловживань монопольним (домінуючим) становищем, 684 - антиконкурентних узгоджених дій суб'єктів господарювання, 1 940 - антиконкурентних дій державних органів, 1 259 - недобросовісної конкуренції.
Із загальної кількості припинених порушень:
4 142 (53,8 відсотка) одиниці припинено шляхом прийняття рішень про застосування передбаченої законом відповідальності;
3 562 (46,2 відсотка) - шляхом надання рекомендацій органами Антимонопольного комітету [61].
Слід зазначити, що ефективність виконання завдань які покладені на органи Антимонопольного комітету України, не можливе без умови тісної співпраці та взаємодії з органами виконавчої влади, місцевого самоврядування та правоохоронних органів.
Окремої статті взаємодії з правоохоронними органами в чинному Законі України "Про Антимонопольний комітет України" не зазначено, але в статтях Закону можна простежити окремі моменти їх співпраці, особливо в положеннях які пов'язані з реалізацією органами АМК покладених на них повноважень.
Наприклад, з аналізу ст.11 та ст.15 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" випливає, що Державний уповноважений Комітету, посадові особи апарату Комітету та його територіальних відділень за дорученням Голови, державного уповноваженого чи іншого органу Комітету можуть здійснювати такі дії:
у разі перешкоджання працівникам Комітету виконувати повноваження, залучати працівників органів внутрішніх справ для застосування передбачених законом заходів, необхідних для подолання перешкод;
залучати працівників органів внутрішніх справ, митних та інших правоохоронних органів до забезпечення проведення розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема в разі проведення розслідування, в тому числі збирання та вилучення доказів, накладення арешту на майно, предмети, документи, інші носії інформації;
Також, ч.3 ст.22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначає взаємодію АМК з правоохоронними органами в сфері надання інформації. Тому інформація з обмеженим доступом яка була отримана органами АМК, у процесі здійснення своїх повноважень, може бути надана органам досудового розслідування або суду відповідно до закону. Це означає, що за запитом органу досудового розслідування або суду може бути отримана інформація, яка має важливе значення для певного кримінального провадження.
Під час проведення перевірок органами АМК та у разі виявлення ними кримінального правопорушення, яке передбачено законом про кримінальну відповідальність, одразу ж повідомляють правоохоронні органи та надають необхідні матеріали [24].
Наприклад, відповідно до звіту Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України за 2012 рік, до прокуратури Луганської області було передано матеріали стосовно посадових осіб тендерного комітету МКП "ЕЛУА", які під час проведення тендеру порушили вимоги законодавства про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти [60].
Відповідно до ст.45 Закону України "Про захист економічної конкуренції", для забезпечення проведення розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, органи внутрішніх справ, органи доходів і зборів та інші правоохоронні органи зобов'язані надавати у межах наданих їм прав допомогу Антимонопольному комітету України, його територіальним відділенням [7].
Наприклад, в межах взаємодії з Управлінням СБУ в Луганській області територіальним відділенням Антимонопольного комітету було створено комісію та проведено перевірку ТОВ "ЛЕО". Комісію очолив працівник Територіального відділення. За її результатами було розглянуто дві справи та припинено чотири порушення, накладено 41 тис. грн. Штрафів [59].
На сучасному етапі реформування органів державної влади, Верховною Радою України був прийнятий новий Закон України "Про Національне антикорупційне бюро України" від 14.10.2014 [13], який передбачає створення нового органу в правоохоронній системі України, завданням якого є протидія кримінальним корупційним правопорушенням, які вчинені вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та становлять загрозу національній безпеці.
Стаття 17 даного Закону передбачає право Національного Бюро на витребування в установленому законом порядку за рішенням Директора Національного бюро від інших правоохоронних та державних органів, органів місцевого самоврядування інформацію, необхідну для виконання обов'язків Національного бюро, у тому числі відомості про майно, доходи, витрати, зобов'язання фінансового характеру посадових осіб, які ними декларуються у встановленому законом порядку, відомості про використання коштів Державного бюджету України, розпорядження державним або комунальним майном, а також безкоштовно одержувати інформацію з питань, що належать до компетенції Національного бюро, з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування. Використання цієї інформації здійснюється Національним бюро із дотриманням законодавства про захист персональних даних. Суб'єкти, яким адресовано зазначений запит, зобов'язані протягом трьох робочих днів надати відповідну інформацію. У разі неможливості надання інформації у зазначений строк з обґрунтованих причин за зверненням відповідного суб'єкта Національне бюро може продовжити строк надання інформації до десяти днів.
Відповідно з дня набрання чинності данного Закону та створення Національного Бюро, за відповідним запитом, Антимонопольний комітет буде зобов'язаний надавати зазначену інформацію.
На мою думку, питання взаємодії АМК з правоохоронними органами необхідну виділити в окрему статтю Закону України "Про Антимонопольний комітет України" для чіткого визначення та конкретизації їх форм та меж взаємодії, наприклад, як це планують зробити до Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України" від 14.10.2014.
Розділ 2. Державний контроль як функція управління у сфері конкуренції
2.1 Попередній контроль як різновид контролю у сфері конкуренції
Основною метою контрольної діяльності держави є приведення соціальної системи в заздалегідь окреслені рамки функціонування, та не менш важливими цілями контрольної діяльності є: виявлення порушень чинного законодавства і накладення відповідних санкцій, а також превентивну мету контролю, яка стримує суб'єкта від скоєння правопорушень.
Через контрольні повноваження держава в особі антимонопольних органів перевіряє дотримання законності і допустимість поведінки того або іншого суб'єкта господарювання, гарантуючи тим самим захист прав споживачів та інших суб'єктів від порушень законодавства про захист економічної конкуренції. Крім того, за допомогою такого контролю забезпечується реалізація інтересів самої держави, наприклад, у діяльності, яка є монополією держави.
Так, контроль є одним з важливих елементів у сфері захисту економічної конкуренції, за допомогою якого забезпечується своєчасність внесення коректив у діяльність суб'єктів господарювання, органів влади та місцевого самоврядування, відхилень від встановлених стандартів і правил конкуренції, отримання інформації про реальний стан розвитку і функціонування ринку.
Таким чином, можна вважати, що сутність здійснення контролю в сфері захисту економічної конкуренції полягає в попередженні, виявленні та припиненні порушень суб'єктами господарювання законодавства про захист економічної конкуренції, відповідно до напрямків та форм контролю, що здійснюється антимонопольними органами [66, c.228-234].
Спеціальними ознаками державного контролю у сфері конкуренції є:
1. його здійснюють відповідні державні органи, наділені компетенцією, виключно пов'язаною з таким контролем - АМКУ та його обласні територіальні відділення.
2. в основі такого контролю, знаходяться відносини влади та підпорядкованості.
3. це різновид спеціального контролю (наявність спеціального органу, спеціальних форм і методів, що визначають спеціальним статусом).
4. такий контроль має активний характер спрямований на вжиття конкретних заходів із захисту економічної конкуренції.
Отже, державний контроль у сфері конкуренції - це самостійна функція управління, яка здійснюється Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями та їх посадовими особами, із перевірки та виконання вимог конкурентного законодавства суб'єктами господарювання, органами влади, місцевого самоврядування, адміністративно-господарського управління та контролю при реалізації ними своїх повноважень [65, c.18].
Державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів суб'єктів господарювання та споживачів від його порушень здійснюються органами Антимонопольного комітету України [7].
Особливості реалізації контрольних функцій Антимонопольного комітету України найбільш яскраво проявляються при розподілі контролю на попередній, поточний (оперативний) та наступний.
Попередній контроль у процесі конкуренції здійснюється до початку вироблення прогнозних висновків і прийняття відповідних рішень до початку здійснення господарської діяльності та реалізації управлінських рішень з метою попередження високої концентрації виробництва та обігу, шляхом попереднього погодження з антимонопольними органами дій, що можуть привести до монополізації ринку, або будь-яким іншим чином негативно вплинути на структуру ринку, а також шляхом надання антимонопольними органами рекомендацій щодо запобігання порушень конкурентного законодавства.
Поточний контроль за дотриманням конкурентного законодавства провадиться в процесі виконання управлінських рішень, поставлених завдань, взятих зобов'язань, здійснення господарської діяльності і має на меті обмеження та усунення проявів монополізму та зменшення рівня концентрації виробництва на ринках, захист від негативних проявів монополістичної діяльності та недобросовісної конкуренції. Завдання поточного контролю реалізуються шляхом здійснення планових та позапланових перевірок дотримання конкурентного законодавства та розгляду справ про порушення конкурентного законодавства.
Наступний контроль, на відміну від попередніх видів контрольної діяльності, має на меті з'ясувати відповідність результату до започаткованого рішення. Наступний контроль у сфері дотримання конкурентного законодавства здійснюється антимонопольними органами шляхом аналізу стану розвитку конкуренції на окремих ринках і знаходить своє відображення в державних програмах демонополізації і розвитку конкуренції [29, c.125].
Якщо говорити про попередній контроль, то він здійснюється в таких напрямках (формах):
1) Контроль за концентрацією суб'єктів господарювання, результатом здійснення якого є:
- Надання дозволу на концентрацію або заборона концентрації.
- Погодження змін до установчих документів господарських товариств, об'єднань.
- Надання висновків про можливість оренди та умови договору оренди цілісного майнового комплексу підприємства чи його структурного підрозділу, що перебуває у державній чи комунальній власності або належить АРК [25].
У 2013 році Антимонопольним комітетом України розглянуто 962 заяви про надання дозволу на концентрацію суб'єктів господарювання, що майже на 2 відсотки перевищує кількість заяв за попередній рік (944 заяви) та на 27,2 - за 2011 рік.
В цілому протягом звітного року Комітетом був наданий дозвіл у 779 випадках концентрації суб'єктів господарювання.
У 183 випадках заяви були повернуті заявникам без розгляду або учасники концентрації відмовилися від її здійснення до прийняття рішення Комітетом.
Найбільш поширеними видами концентрації суб'єктів господарювання, на які Комітет протягом 2013 року надав дозвіл, як і в попередні роки, були придбання акцій (часток, паїв) - 76,8 відсотка загальної кількості, набуття контролю в інших формах - 14,1 відсотка та спільне створення суб'єкта господарювання - 4,3 відсотка [61]. 2) Контроль за узгодженими діями суб'єктів господарювання, результатом здійснення якого є:
Надання дозволу на узгоджені дії або заборона узгоджених дій [26].
У 2013 році органами Антимонопольного комітету було розглянуто 134 заяви про надання дозволу на узгоджені дії суб'єктів господарювання. У 2012 - 73, у 2011 - 58.
У 86 випадках, оскільки умови узгоджених дій не містили загрози монополізації товарних ринків, дозвіл на їх здійснення було надано без встановлення додаткових зобов'язань.
Протягом звітного року Антимонопольним комітетом України було розглянуто 6 справ про надання дозволу на узгоджені дії суб'єктів господарювання, оскільки існували підстави для заборони узгоджених дій або проведення поглибленого дослідження.
У 8 випадках Комітет обумовив надання дозволу на здійснення концентрації чи узгоджених дій суб'єктів господарювання певними [61].
3) Контроль за виконанням рішень КМУ про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію суб'єктів господарювання, результатом здійснення якого є:
Підготовка АМК та Міністерством проекту рішення КМУ щодо внесення змін, втрати чинності або визнання недійсним рішення КМУ [7].
4) Контроль за дотриманням конкурентного законодавства у сфері природних монополій, результатом здійснення якого є:
Зведений перелік суб'єктів природних монополій, який ведеться Антимонопольним комітетом України на підставі реєстрів суб'єктів природних монополій у сфері житлово-комунального господарства, що формуються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, а в інших сферах, в яких діють суб'єкти природних монополій, - національними комісіями регулювання природних монополій у відповідній сфері або органами виконавчої влади, що здійснюють функції такого регулювання до створення зазначених комісій [9].
Протягом 2013 року було розглянуто з притягненням порушників до відповідальності 1184 справи про зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, що майже на 8,6 відсотка більше, ніж у попередньому періоді. За результатами розгляду справ припинено 1408 порушень, що на 3,4 відсотка перевищує показники минулого року.
На суб'єктів господарювання, які зловживали монопольним (домінуючим) становищем, органами Антимонопольного комітету України протягом 2013 року накладені штрафи в загальному розмірі 291 млн грн [61].
5) Контроль за дотриманням конкурентного законодавства при перетворенні об'єктів державної власності, результатом здійснення якого є:
Участь у комісіях з приватизації.
Надання пропозицій щодо зменшення ринкової влади монополістів, що приватизується.
Сприяння продажу контрольних пакетів акцій ліквідних підприємств.
Розгляд планів приватизації, розміщення акцій тощо [12].
6) Контроль за дотриманням конкурентного законодавства при прийнятті рішень органами державної влади, місцевого самоврядування, адміністративно-господарського управління і контролю, результатом здійснення якого є:
Погодження рішень, які можуть призвести до обмеження чи спотворення конкуренції на відповідних ринках, а також одержання згоди АМКУ на створення, реорганізацію, ліквідацію суб'єктів господарювання, створення об'єднань підприємств, при перетворенні органів влади, місцевого самоврядування, адміністративно-господарського управління та контролю в об'єднання у випадках, передбачених конкурентним законодавством [6].
7) Контроль щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель, результатом здійснення якого є:
Прийняти рішення про встановлення або відсутність порушення
процедури закупівлі.
Кваліфікувати дії як антиконкурентні узгоджені дії, які стосуються
спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів [14].
Відповідно до Закону України "Про здійснення державних закупівель" Антимонопольний комітет України є органом оскарження у сфері державних закупівель.
Захист прав та законних інтересів осіб, пов'язаних з участю у процедурах державної закупівлі, забезпечує Постійно діюча адміністративна колегія з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель (надалі - Колегія), створена Комітетом у 2010 році відповідно до Закону України "Про здійснення державних закупівель".
Протягом 2013 року до Комітету надійшло 1182 скарги, що на 50,1 відсотка більше показника 2012 року (787). Сума коштів, що були сплачені до державного бюджету України за подання скарг, становить 5905,1 тис. грн, що на 44,7 відсотка перевищує показники 2012 року (4080 тис. грн).
У 2013 році, порівняно з 2012 роком, на 4 відсотки зросла кількість проведених засідань Колегії ? відповідно з 296 до 308. На засіданнях протягом звітного року прийнято 2074 рішення, що на 44 відсотки більше, ніж у попередньому році. З цих рішень: рішення про прийняття скарг до розгляду - 1024 (у 2012 році - 712), в тому числі про призупинення процедур закупівель - 454 (у 2012 році - 253); про відмову у задоволенні скарги - 341 (у 2012 році - 171); про задоволення скарги - 467 (за 2012 рік - 338), в тому числі про відміну процедур закупівель - 213 (за 2012 рік - 186) [61].
Особливими формами попереднього контролю у сфері конкуренції є:
1) Надання антимонопольними органами висновків у формі рекомендаційних роз'яснень щодо відповідності дій суб'єктів господарювання вимогам конкурентного законодавства.
2) Надання попередніх висновків стосовно узгоджених дій концентрацій суб'єктів господарювання.
3) Надання обов'язкових для виконання рекомендацій стосовно припинення дій, які мають ознаки порушення і умов що їм сприяють.
4) Погодження з АМК правил та кодексів професійної етики, що розробляється суб'єктами господарювання за допомогою ТПП.
У 2013 році органами Антимонопольного комітету України іншим органам державної влади, органам місцевого самоврядування, суб'єктам господарювання було надано 1542 рекомендації щодо вжиття заходів, спрямованих на обмеження монополізму, розвиток конкуренції та запобігання порушенням законодавства про захист економічної конкуренції [61].
Отже, контроль в сфері захисту економічної конкуренції є одним із важливіших організаційних заходів здійснення антимонопольної політики держави. Зважаючи на те, що вичерпний перелік видів державного контролю визначити складно, оскільки єдиного підходу до розподілу контролю на види не існує, види контролю в сфері захисту економічної конкуренції можна класифікувати залежно від: змісту контролю; сфери контролю; суб'єктів, що здійснюють контроль; обсягу повноважень контрольного органу; характеру відносин суб'єкта господарювання з підконтрольним об'єктом. Антимонопольні органи здійснюють зазначені види контролю, зокрема, плановий та позаплановий контроль. Разом з тим, вони здійснюють й інші види контролю, а саме - попередній, поточний та наступний контроль, які не визначені у відповідних нормативно-правових актах.
2.2 Поточний (оперативний) контроль як різновид контролю у сфері конкуренції
Поточний контроль, визначає стан об'єкта перевірки у ході проведення операції та здійснюється безпосередньо під час самої перевірки, ревізії тощо. Поточний контроль забезпечує регулювання державою в особі антимонопольних органів ринкової поведінки суб'єктів господарювання. До дій, що обумовлюють проведення поточного контролю, відносяться: антиконкурентні узгоджені дії суб'єктів господарювання; дії, які можна кваліфікувати як зловживання монопольним домінуючим становищем; антиконкурентні дії органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю; обмежувальна та дискримінаційна діяльність суб'єктів господарювання, об'єднань тощо.
Слід зазначити, що на відмінність від попереднього контролю, який має запобіжно-профілактичний характер, поточний контроль має репресивний характер та спрямований на попередження, виявлення та припинення правопорушення.
Формою державного контролю в сфері захисту економічної конкуренції є перевірка, процедура розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а також внесення рекомендацій на запобігання та припинення порушень, які здійснюються безпосередньо антимонопольними органами в межах наданих повноважень і компетенції [65, c.18].
Проведення перевірок додержання законодавства про захист економічної конкуренції здійснюється органами Антимонопольного комітету з метою забезпечення державного контролю за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захисту інтересів суб'єктів господарювання та споживачів від його порушень при здійсненні господарської діяльності суб'єктами господарювання та при реалізації повноважень органами влади, місцевого самоврядування, адміністративно-господарського управління та контролю щодо суб'єктів господарювання.
Проведення уповноваженими працівниками Антимонопольного комітету України і його територіальних відділень планових і позапланових виїзних перевірок додержання законодавства про захист економічної конкуренції при здійсненні господарської діяльності суб'єктами господарювання та при реалізації повноважень органами влади, органами місцевого самоврядування, органами адміністративно-господарського управління та контролю щодо суб'єктів господарювання здійснюється на підставі Положення про порядок перевірок додержання законодавства про захист економічної конкуренції, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 25 грудня 2001 року №182-р. Перевірки, що здійснюються органами Антимонопольного комітету України, можна поділити на два види:
1. Планові виїзні перевірки додержання законодавства про захист економічної конкуренції.
2. Позапланові виїзні перевірки додержання законодавства про захист економічної конкуренції [67 c.125].
Плановою виїзною перевіркою вважається перевірка об'єктів, яка проводиться за їх місцезнаходженням або за місцезнаходженням їхнього відокремленого структурного підрозділу, у комплексі питань уповноваженими працівниками Комітету, відділення, виходячи з їхніх функціональних повноважень, і передбачена планами роботи.
Планова виїзна перевірка одного і того самого об'єкта перевірки проводиться за наказом Голови Комітету чи голови відділення не частіше одного разу на календарний рік у межах компетенції Комітету (відділення). Підставою для проведення планових перевірок є план-графік перевірок, затверджений Головою Комітету, головою відділення.
Планова виїзна перевірка додержання законодавства про захист економічної конкуренції може бути проведена лише в тому разі, якщо особі у якої планується здійснити перевірку не пізніше ніж за десять календарних днів до дня її проведення надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати, проведення такої перевірки.
Позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи Комітету, відділення і може проводитися без попереднього письмового повідомлення. Така перевірка проводиться відповідно до наказу Голови Комітету, голови відділення, розпорядження органу Комітету за місцезнаходженням об'єкта перевірки або за місцезнаходженням його відокремленого структурного підрозділу уповноваженими працівниками Комітету, відділення, виходячи з їхніх функціональних повноважень. Позапланова перевірка може бути проведена лише у таких випадках:
за дорученням Президента України, Кабінету Міністрів України;
за заявами суб'єктів господарювання, громадян, об'єднань, установ, організацій про порушення їх прав внаслідок дій чи бездіяльності, визначених Законом України "Про захист економічної конкуренції”;
за поданням органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю про порушення законодавства про захист економічної конкуренції;
за ініціативою органів Комітету, голови відділення, відповідно у разі безпосереднього виявлення державними службовцями Комітету, відділення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції;
за ініціативою органів Комітету, у разі надходження від заявника клопотання про можливість настання негативних наслідків, пов'язаних із поданням заяви, та з метою захисту його інтересів;
у разі виявлення недостовірності даних, заявлених об'єктом перевірки в документах, поданих на обов'язковий запит органу Комітету, голови відділення;
у разі подання об'єктом перевірки в установленому порядку скарги про порушення законодавства посадовими особами Комітету, відділення під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки;
у разі виникнення потреби в перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з об'єктом перевірки (якщо він не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий запит органу Комітету, голови відділення протягом трьох робочих днів від дня отримання запиту щодо додержання законодавства про захист економічної конкуренції);
на особисте прохання об'єкта перевірки;
за дорученням спеціальних органів боротьби з організованою злочинністю.
Крім того, Комітет, Голова Комітету мають право прийняти рішення щодо повторної перевірки додержання законодавства про захист економічної конкуренції об'єктом перевірки лише у тому разі, коли стосовно уповноважених працівників Комітету, його відділення, які проводили планову або позапланову перевірку зазначеного об'єкта перевірки, розпочато службове розслідування або розпочате кримінальне провадження.
Відповідно до звіту АМК за 2013 р, Київським міським відділенням Комітету на підставі звернення Прокуратури Дарницького району м. Києва була проведена перевірка ТОВ "СЛ-Гарант" на предмет дотримання законодавства про захист економічної конкуренції на ринку надання послуг з паркування транспортних засобів на паркувальних майданчиках Дарницького району м. Києва. Комітетом були виявлені порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються обмеження доступу на ринок інших суб'єктів господарювання [61].
Але підстави для проведення таких перевірок за зверненням органів прокуратури в Положенні про порядок проведення перевірок додержання законодавства про захист економічної конкуренції не передбачено.
Тому, на мою думку, необхідно доповнити обставини, за яких АМК має право проводити позапланову перевірку. Це проведення позапланової перевірки, за зверненням правоохоронного органу України.
Органи Комітету, голова відділення, уповноважені ними державні службовці мають право проводити зазначені перевірки лише в межах наданої компетенції та відповідно до визначених завдань. Основними завданнями перевірок є:
здійснення державного контролю за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції;
своєчасне попередження, виявлення та припинення дій, які містять ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, усунення причин виникнення цих порушень і умов, що їм сприяють, а у разі, якщо порушення припинено, - вжиття заходів для усунення наслідків цих порушень;
збір доказів у заявах і справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції;
оцінка діяльності об'єктів перевірки щодо додержання законодавства про захист економічної конкуренції та виконання рішень чи розпоряджень органів Комітету;
аналіз рішень органів влади, місцевого самоврядування, адміністративно-господарського управління та контролю на відповідність законодавству про захист економічної конкуренції.
Для проведення перевірки за наказом Голови Комітету, голови відділення, розпорядженням органу Комітету утворюється Комісія з перевірки у складі не менше двох фахівців.
До роботи Комісії можуть залучатися в установленому порядку працівники інших підприємств, установ і організацій та фахівці (експерти). У кожному конкретному випадку строки проведення перевірок та склад Комісії з перевірки визначаються з урахуванням об'єкта перевірки та очікуваного обсягу роботи, необхідного для виконання поставленого завдання.
Персональний склад Комісії, її голова, заступник та строки проведення перевірки затверджуються наказом Голови Комітету, голови відділення, розпорядженням органу Комітету з делегуванням Комісії відповідних повноважень щодо проведення перевірки. Комісія проводить перевірку в установлені терміни і в обсязі завдання на проведення перевірки. Комісію очолює голова. На голову Комісії покладено певні обов'язки. Так голова Комісії відповідно до покладених на нього обов'язків:
забезпечує повідомлення керівника об'єкта перевірки не менш як за 10 календарних днів до дня її проведення про проведення перевірки;
організовує роботу Комісії, визначає коло питань, що підлягають перевірці, виходячи з того, чи є перевірка плановою чи позаплановою;
розподіляє між членами Комісії конкретні завдання для перевірки;
забезпечує координацію роботи між членами Комісії та взаємодію зі структурними підрозділами Комітету та його відділеннями, контрольними органами, які здійснюють перевірку зазначеного об'єкта, при підготовці та проведенні перевірки;
подає Голові Комітету, органу Комітету, голові відділення пропозиції щодо змін у персональному складі Комісії. Перевірка проводиться на підставі певних документів.
Для її проведення потрібні такі документи:
1. Наказ (розпорядження) про проведення перевірки та створення Комісії.
2. План проведення перевірки. Він складається головою Комісії і затверджується органом, посадовою особою, яка видала наказ (розпорядження) про проведення перевірки та створення Комісії, і має містити в собі: визначення завдань перевірки; визначення кола питань, які потрібно з'ясувати в ході перевірки; строки перевірки.
3. Доручення Голови Комітету, державного уповноваженого Комітету, голови відділення про делегування відповідних повноважень щодо проведення перевірки. Воно має містити в собі вказівку про делегування голові та членам Комісії на час проведення перевірки визначених актами законодавства повноважень, а саме:
безперешкодно входити на підприємства, в установи, організації за службовим посвідченням і мати доступ до документів та інших матеріалів, потрібних для проведення перевірки. Для перевірки підприємств, установ, організацій з особливим режимом роботи допускаються державні службовці органів Комітету, що мають відповідний допуск до державної таємниці, оформлений в установленому порядку;
вимагати усних або письмових пояснень посадових осіб і громадян;
вимагати необхідні документи та іншу інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, таку, що є комерційною таємницею, у зв'язку з реалізацією своїх повноважень;
вилучати в установленому порядку письмові та речові докази, зокрема документи, предмети чи носії інформації, що можуть бути доказами чи джерелом доказів у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а в разі, коли вилучити докази немає можливості, накладати арешт на предмети, документи, інші носії інформації, що можуть бути доказами чи джерелом доказів у справі;
залучати за погодженням з відповідними центральними та місцевими органами влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами й об'єднаннями їхніх спеціалістів, депутатів місцевих рад для проведення перевірки.
Перед проведенням перевірки структурні підрозділи Комітету, відділення здійснюють попередній аналіз відповідного ринку товарів, вивчають нормативні акти, що регулюють діяльність об'єкта перевірки, при потребі готують та направляють в установленому порядку запити про надання інформації щодо діяльності суб'єкта господарювання.
На основі підготовчої роботи розробляється план (програма) перевірки, у якому визначаються період перевірки, її мета; визначаються основні питання, на яких слід зосередити увагу.
Першим днем перевірки вважається день прибуття членів Комісії на об'єкт перевірки. У перший день перевірки голова Комісії повідомляє про мету і термін перевірки, надає керівникові об'єкта перевірки (у разі відсутності керівника - особі, що його заміщує) документи про склад Комісії, повноваження її членів; перелік питань, які слід з'ясувати при проведенні перевірки, а також пропонує керівникові (або особі, що його заміщує) створити належні умови для забезпечення роботи Комісії.
Залежно від завдання і мети перевірки голова та члени Комісії запитують у керівництва об'єкта перевірки, зокрема керівників і членів органів управління, керівників структурних підрозділів, документи, письмові та усні пояснення та іншу інформацію, що стосується завдань та мети перевірки (у тому числі з обмеженим доступом), потрібну для здійснення Комісією своїх функцій. Отже, уповноважені особи Комітету можуть витребувати будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення. Такі фактичні дані можуть складатись, зокрема, з вхідної та вихідної документації, ураховуючи тексти факсів і телефонограм, матеріалів діловодства всіх підрозділів об'єкта перевірки; наказів, розпоряджень, резолюцій керівництва об'єкта перевірки; переліку акціонерів (учасників) суб'єкта господарювання; відомостей про собівартість виробленої продукції (робіт, послуг) та їх відпускну вартість; документів бухгалтерського обліку та фінансової звітності; угод, підписаних суб'єктами господарювання як постачальниками або споживачами продукції (робіт, послуг), у тому числі зовнішньоторговельних та іншого.
Комісії повинна бути надана повна, всебічна та об'єктивна інформація з усіх питань, які містить у собі план проведення перевірки.
Усні пояснення службових чи посадових осіб об'єкта перевірки, які містять дані, що свідчать про наявність чи відсутність порушення, фіксуються у протоколі, складеному Комісією та підписаному членами Комісії і особою, що дала пояснення.
У протоколі зазначається: дата і місце його складання, повна і скорочена назви об'єкта перевірки, прізвища, імена та по батькові і посади членів Комісії з перевірки та службової чи посадової особи об'єкта перевірки, яка дала усні пояснення, короткий виклад причин, у зв'язку з чим надані пояснення, повний виклад пояснень. У разі відмови цієї особи підписати протокол, про це зазначається у протоколі.
У разі, коли зазначена особа вважає за необхідне уточнити надані нею пояснення або пояснити причини відмови від підписання протоколу, ця особа має право власноручно зробити це на цьому самому протоколі або ж окремо, що має бути додано до протоколу. Після чого протокол підписують члени Комісії.
Результати перевірки члени Комісії оформляють довідкою, що має містити в собі аналіз, висновки та пропозиції з усіх питань, які перевірялися.
Голова Комісії підсумовує подані матеріали та складає акт перевірки у двох примірниках. Акт підписується головою Комісії та її членами, керівником об'єкта перевірки, а в разі потреби й іншими відповідальними працівниками об'єкта перевірки. Один примірник акта подається Голові Комітету, органу Комітету, голові відділення, другий - в термін не більше п'яти робочих днів після закінчення перевірки вручається під розписку на першому примірнику акта (направляється в установленому порядку) керівникові об'єкта перевірки, а в разі його відсутності - здається до канцелярії під розписку в акті із зазначенням прізвища та посади працівника, що прийняв акт, або надсилається рекомендованим листом із поштовим підтвердженням про вручення поштового відправлення.
Акт перевірки повинен містити наведені результати перевірки з усіх питань, передбачених планом проведення перевірки; об'єктивна оцінка діяльності об'єкта перевірки щодо додержання законодавства про захист економічної конкуренції; пропозиції щодо порушення справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції тощо.
Член Комісії, який не погоджується з висновками Комісії, викладеними в акті, має право письмово викласти свою окрему думку, що долучається до акта.
При відмові керівника об'єкта перевірки від підписання акта про результати перевірки службові особи, що здійснили перевірку, засвідчують це відповідним записом за своїми підписами в кінці акта.
За наявності заперечень або зауважень до акта перевірки керівник чи інші особи, які підписують акт, роблять про це застереження перед своїми підписами і не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня їх підписання подають з цього приводу письмові пояснення чи заперечення.
У тих випадках, коли потрібно вжити термінових заходів щодо усунення виявлених порушень законодавства про захист економічної конкуренції, у період перевірки, не чекаючи на її закінчення, складається проміжний акт, від посадових осіб вимагаються пояснення. Ці матеріали негайно подаються керівництву Комітету, голові відділення, у разі потреби готується повідомлення правоохоронним органам. Факти, викладені в проміжних актах, включаються до загального акта перевірки.
Результати перевірки викладаються в акті на підставі перевірених даних і фактів, що випливають із наявних оригіналів документів об'єкта перевірки, а також інших даних. При складанні акта перевірки повинна бути додержана об'єктивність і вичерпність опису виявлених фактів і даних. Не допускається включення до нього висновків, пропозицій та даних, не підтверджених документами. Крім того, в ньому слід указати, які операції та документи перевірені, за який період і в який спосіб (вибірково чи суцільно).
Голова Комісії протягом п'яти робочих днів після завершення перевірки доповідає про її результати органу, посадовій особі Комітету, відділення, що видала наказ (розпорядження) про проведення перевірки та створення Комісії, з наданням акта та інших матеріалів Комісії, складених за результатами перевірки, з відміткою про вручення його керівнику об'єкта перевірки, а в разі необхідності також уносить подання про початок розгляду справи або готує рекомендації [24].
Наступною формою поточного контролю є розгляд справ про порушення конкурентного законодавства. Справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції у межах компетенції розглядаються органами АМК: Комітетом; Постійно діючою адміністративною колегією Комітету; тимчасовою адміністративною колегією Комітету; державним уповноваженим АМК; адміністративною колегією територіального відділення АМК.
Розпорядженням АМК від 19 квітня 1994 р. № 5 затверджено Правила розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, які визначають підвідомчість справ органам АМК України, що розглядають справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції [27].
Розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняття розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.
Органи АМК розпочинають розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції за:
1) заявами суб'єктів господарювання, громадян, об'єднань, установ, організацій про порушення їх прав внаслідок дій чи бездіяльності, визначених як порушення законодавства про захист економічної конкуренції;
2) поданнями органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю;
3) власною ініціативою органів АМК.
У разі виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі наслідків такого порушення, органи АМК приймають розпорядження про початок розгляду справи. Розпорядження про початок розгляду справи надсилається відповідачу протягом трьох робочих днів з дня його прийняття. У разі коли відповідача визначено після початку розгляду справи, йому протягом трьох робочих днів надсилається розпорядження про залучення до участі у справі як відповідача разом із розпорядженням про початок розгляду справи. Повідомлення про початок розгляду справи надсилається заявнику та третім особам [38, c.148].
Строк давності притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції становить 5 років з дня вчинення порушення, а в разі триваючого порушення - з дня закінчення вчинення порушення.
Подобные документы
Характерні ознаки державних органів, їх класифікація та сфери діяльності. Місце органів виконавчої влади в системі державних органів України. Правовий статус, компетенція та основні функції органів виконавчої влади, її структура та ієрархічні рівні.
реферат [25,7 K], добавлен 10.08.2009Аналіз антимонопольно-конкурентного законодавства. Організаційно-правові аспекти діяльності Антимонопольного комітету України у сфері недопущення монополізму та недобросовісної конкуренції. Пріоритетні напрямки його міжвідомчої та міжнародної співпраці.
дипломная работа [161,4 K], добавлен 20.10.2011Поняття та види центральних органів виконавчої влади. Міністерства, керівники яких входять до складу Кабінету Міністрів України. Повноваження центральних органів виконавчої влади у сфері Державного Управління. Адміністративно-правовий статус МВС України.
контрольная работа [59,2 K], добавлен 06.06.2009Кабінет Міністрів України — вищий орган в системі органів виконавчої влади України. Місце Кабміну у системі виконавчої влади, порядок його формування та склад. Зміна балансу гілок влади в Україні після прийняття Закону "Про Кабінет Міністрів України".
реферат [26,3 K], добавлен 09.02.2009Рівень організуючого впливу виконавчої влади на суспільні процеси. Поглиблення досліджень управлінської проблематики. Структура державного управління. Президент України і його повноваження. Законодавчий орган державної влади України і його функції.
контрольная работа [43,5 K], добавлен 20.03.2009Місце та роль Кабінету Міністрів України в системі органів державної влади, конституційні засади його формування. Порядок призначення на посаду Прем’єр-міністра України. Повноваження і акти Кабінету Міністрів України, питання про його відповідальність.
курсовая работа [41,8 K], добавлен 06.03.2010Поняття виконавчої влади. Проблеми органів виконавчої влади. Система органів виконавчої влади. Склад та порядок формування Кабінету Міністрів України. Правовий статус центральних та місцевих органів виконавчої влади. Статус і повноваження міністерства.
курсовая работа [54,4 K], добавлен 13.12.2012Місце Кабінету Міністрів України в системі органів виконавчої влади. Внутрішня структура та організація роботи Кабінету Міністрів, його компетенція та повноваження. Склад та порядок формування уряду. Акти Кабінету Міністрів та організація їх виконання.
курсовая работа [73,9 K], добавлен 23.02.2011Україна як правова демократична держава. Місце Кабінету Міністрів України в системі органів державної виконавчої влади. Аналіз організаційно-правових аспектів діяльності Президента України. Характеристика державної виконавчої влади, основні задачі.
контрольная работа [46,8 K], добавлен 22.09.2012Поняття економічної конкуренції. Нормативно-правові засади її захисту. Зміст державного управління у сфері економічної конкуренції. Організаційно-правові принципи діяльності Антимонопольного комітету України, державне регулювання економічного стану ринку.
курсовая работа [42,8 K], добавлен 20.05.2015
